CC BY
16
PECULIARITIES OF FAT METABOLISM, THEIR ACTUAL CONTENT IN NUTRITION OF THE CHILDREN RESIDING IN THE TERRITORIES OF RADIOLOGICAL MONITORING AND IN THE CITY OF KYIV
Matasar I.T., Lutsenko A.G., Petryshchenko L.M., Matasar V.I.
ОСОБЛИВОСТ1 ОБМ1НУ ЖИР1В, 1ХН1Й ФАКТИЧНИЙ ВМ1СТ У РАЦ1ОНАХ ХАРЧУВАННЯ Д1ТЕЙ, ЯК1 МЕШКАЮТЬ НА ТЕРИТОР1ЯХ РАД1ОЕКОЛОГ1ЧНОГО
КОНТРОЛЮ ТА У м. КИСВ1
МАТАСАР 1.Т., ЛУЦЕНКО О.Г., ПЕТРИЩЕНКО Л.М., МАТАСАР В.1.
ДУ "Нацюнальний науковий центр радiацiйноí медицини НацюнальноТ' академií медичних наук УкраТни", м. КиТв
УДК: 613.22 : 616-036-053.7 : 504.064.3 : 574(477.25)
КлючовГ слова: харчування, жири, жирш кислоти, холестерин, дiти середнього шкiльного BiKy, алiментарнi захворювання, територГГ радiоекологiчного контролю.
еобхiдною складовою харчового рацiону людини е жири. Однак багато втизняних i зарубiжних фахiвцiв у сферi нутрiцiологií та дiетологií [1, 3, 11, 16] неоднозначно трактують потреби людини у жирах, посилаючись на те, що деякi з них у шлунково-кишковому тракт (ШКТ) у про-цесi перетравлення та розщеп-лення утворюють метаболии. Окрiм того, жири, якi ми спожи-ваемо, можуть мiстити шкiдливi для людини сполуки (антропоге-ни, шлаки тощо). Усе це, накопи-чуючись, може негативно впли-вати на переб^ фiзiологiчних процесiв, сприяти утворенню токсинiв, що погiршуе процеси обмЫу i негативно позначаеться на тривалост життя та якостi функцюнування органiв чи систем органiзму.
При цьому задоволення фiзiологiчних потреб у жирах,
як i у решт незамiнних нутрiен-тiв, е основною умовою здй снення пластичних, каталiтич-них та енергетичних процесiв.
У людини юнуе депо жирiв, юльюсть яких е iндивiдуальною особливiстю кожного живого оргашзму. За нормального шдексу маси тiла доросло)' людини запаси жиру в оргашз-мi коливаються вщ 7 до 9 кг. Такi резерви можуть задоволь-нити енергетичнi потреби нав^ь у разi повного голоду-вання протягом мiсяця [1, 3].
Однак органiзму людини для нормального переб^у обмш-них процесiв потрiбнi також такi жиророзчиннi та жировi речовини, як вiтамiни (А1, А2, D2, Dз, Е, К), фосфатиди, холш, холестерин, полiеновi та нена-сиченi кислоти тощо [1, 3].
Таю високомолекулярш жир-нi кислоти, як оле'нова, лшоле-
ОСОБЕННОСТИ ОБМЕНА ЖИРОВ, ИХ ФАКТИЧЕСКОЕ СОДЕРЖАНИЕ В РАЦИОНАХ ПИТАНИЯ ДЕТЕЙ, ПРОЖИВАЮЩИХ НА ТЕРРИТОРИЯХ РАДИОЭКОЛОГИЧЕСКОГО КОНТРОЛЯ И В г. КИЕВЕ Матасар И.Т., Луценко А.Г., Петрищенко Л.М., Матасар В.И. ГУ "Национальный научный центр радиационной медицины НАМН Украины", г. Киев
Цель: оценить с гигиенической точки зрения содержание жиров в рационах питания детей среднего школьного возраста, постоянно проживающих на радиоактивно загрязненных в результате аварии на ЧАЭС территориях и с. Петропавловская Борщаговка Киевской области, а также в г. Киеве. Материалы и методы. Объектом исследований были пищевые рационы и пищевой статус детей среднего школьного возраста, постоянно проживающих на радиоактивно загрязненных вследствие аварии на ЧАЭС территориях пгт. Иванков Иванковского района Киевской области (плотность загрязнения грунта изотопами 137Сэ - от 185 до 555 кБк/м2, средняя паспортная доза внутреннего облучения населения составляла (0,24±0,04) мЗв/час-1), в с. Петропавловская Борщаговка (П. Борщаговка) Киево-Святошинского района Киевской области, а также учащихся СШ № 209 г. Киева. Использованы гигиенические, аналитические, математико-статистические и программно-
технологические методы исследований. Результаты и их обсуждение. Изучение состояния фактического питания детского населения, проживающего на радиоактивно загрязненных территориях, свидетельствует о нарушении пищевого статуса, росте алиментарных и алиментарно-зависимых заболеваний, прежде всего среди детей препубертатного возраста, что вызвано дефицитом ряда незаменимых нут-риентов и разбалансированностью рационов. Динамические натурные наблюдения, проведенные в 2013-2015 годах, свидетельствуют о том, что мальчики 10-летнего возраста употребляли избыток ряда нутриентов, в том числе жиров животного происхождения, что, по нашему мнению, может способствовать формированию признаков раннего полового созревания. Так, содержание холестерина в рационах питания обследованных детей на протяжении всего периода исследований приближалось к рекомендованным величинам. При этом нами установлен избыток холестерина в рационах питания мальчиков 10-летнего возраста и недостаточность его содержания в рационах мальчиков 11-ти лет с. П. Борщаговка и г. Киева на 36% и 32%, у девочек за зимне-весенний период 2015 г. (с. П. Борщаговка) - на 31%. Ключевые слова: питание, жиры, жирные кислоты, холестерин, дети среднего школьного возраста, алиментарные заболевания, территории радиоэкологического контроля.
© Матасар 1.Т., Луценко О.Г., Петрищенко Л.М., Матасар В.1. СТАТТЯ, 2016.
35 Environment & Health №42016
ва, л1ноленова, арахщонова та клупанодонова мають в1льн1 валентност1 або подв1йн1 зв'яз-ки м1ж атомами вуглецю у молекул!, що забезпечуе Тхню р1дку консистенц1ю. Завдяки цим х1м1чним властивостям зазначен1 склады речовини здатш до реакц1й приеднання та високого окислення. Лшо-ленова та арахщонова жирн1 кислоти е бюлопчно ц1нними (в орган1зм1 синтезуються в об-межен1й к1лькост1). Незамшна л1нолева кислота надходить до оргашзму лише з Тжею, II вмют у рослинних ол1ях сягае 50% вщ загального вм1сту жиру I бшьше пор1вняно з 1ншими жирними кислотами [11].
Р1вень вм1сту жирних кислот в орган1зм1 впливае на рют кт-тин, стан шк1ри, засвоення насичених жир1в, обм1н холестерину тощо.
У раз1 повного виключення жир1в з Т'ж1 певна його ктькють може синтезуватися в оргашз-м1 (переважно з вуглевод1в, меншою м1рою з б1лк1в), проте такий ендогенний жир мютить лише високомолекулярш жирн1 кислоти.
Жири, потрапляючи до орга-н1зму, виконують р1зн1 функцп, серед яких найб1льш життево необхщною е не терморегуля-торна, а дихальна. Так, жири, потрапивши з Тжею I всмоктав-шись у кишк1внику, через л1м-фатичш судини 1з загального л1мфатичного протоку потрап-ляють до л1во'Т пщключичноТ' вени. Дал1 з венозною кров'ю, насиченою СО2, потрапляють до альвеол, де жирн1 кислоти (родини омега-3) та фосфол1п1-ди, що мютяться у венозн1й крови, використовуються пнев-моцитами для синтезу сурфак-танта, а вже пот1м решта жир1в використовуеться на 1нш1 потреби оргашзму [1, 11].
Сурфактант приблизно на 90-99% складаеться з жир1в I на 1-10% - з бшюв. Ця пол1-
функц1ональна речовина не дае можливост1 альвеолам сплющуватися та сприяе переходу кисню 1з пов1тря у каптя-ри, СО2 1з кап1ляр1в - у пов1тря, а також бере участь у водному обм1н1, регулюе м1кроциркуля-ц1ю у легенях тощо [1].
Виходячи 1з зазначеного, найважлив1шою функц1ею жи-р1в е дихальна, а основним органом жирового обмшу вва-жаються леген1, оск1льки у них передус1м вилучаються жири, необх1дн1 для синтезу сурфак-танта. Якють сурфактанта в альвеолах визначае р1вень насичення крови киснем. Низький р1вень кисню у тканинах орган1зму викликае ппок-сю (кисневе голодування). П1д час кисневого синтезу молеку-ли глюкози утворюються 36 молекул АТФ+Н2О I СО2, а при безкисневому утворенн1 АТФ 1з молекули глюкози утворю-ються лише 6 молекул АТФ та 30 молекул молочноТ кислоти, а також молекула води та вуг-лекислого газу.
Для безкисневого отримання енергп витрачаеться бшьше глюкози, шж при кисневому. Окр1м того, при безкисневому утворенш енергп орган1зм потрапляе у стан ацидозу, тому що для отримання одше'Т молекули АТФ утворюються шють молекул молочноТ кислоти.
Найчутливш до енергетич-ноТ недостатност1 процес роз-щеплення Тж1, синтез бшка, кл1-тини центральноТ нервовоТ системи (ЦНС), м'язи серця, судини, тканини нирок, печшки тощо.
Для подолання ппоксп необх1дно нормал1зувати над-ходження до орган1зму якюних жир1в з високим вм1стом жирних кислот родини омега-3, як забезпечують синтез сурфактанта, що сприяе насиченню гемоглоб1ну киснем. Найвищий р1вень сурфактанта - у жирах морських ссавц1в (особливо кит1в) [18].
Алкоголь та Ыш1 жиророзчин-ники (ацетон тощо), а також дим цигарок знищують сурфактант [18].
Друга важлива для життя людини функц1я, яку виконують жири та жиров1 фракцп, зокре-ма холестерин, це участь у синтез! кл1тинних мембран. Тваринш жири забезпечують мщнють мембран, а також Тхню стабтьнють у широкому Ытер-вал1 температур.
Мембрани - це подв1йний шар жир1в, як1 утримують орга-нели кттин у певному утворен-ш. Найб1льше холестерином покрит1 мембрани еритроцит1в (до 23%), кл1тини печ1нки (17%), а вмют л1п1д1в у внутр1ш-ньокл1тинних структурах, на-приклад м1тохондр1й, не пере-вищуе 3%. У кттиш б1лоТ речовини мозку мютиться 14% холестерину, тод1 як у с1р1й речовин1 - не бшьше 6%.
Мембрани кштини 1золюють ТТ в1д д1Т б1оелектрики шших структур. М1ел1нове багатоша-рове покриття нервових волокон на 22% складаеться з холестерину.
Фосфолтщи е важливою фракц1ею л1п1д1в, як1 окр1м уча-ст1 в утворенш сурфактанта (основного компонента кттин-них структур) також в1д1грають важливу роль у проникливост1 мембран при внутр1шньокл1-тинному обм1н1.
Найважлив1ший з фосфол1п1-д1в е фосфатидилхол1н, або лецитин, який проявляе л1-потропну дю, перешкоджае ожир1нню печ1нки I покращуе засвоення жир1в [3].
Для повноц1нного функц1ону-вання орган1зму необх1дн1 гор-мони, у синтез! яких беруть участь стерини - с1тостерол, холестерин та ергостерол. Зокрема, холестерин у стате-вих залозах перетворюеться на стеро'Тдш гормони - тестостерон та прогестерон. Тестостерон - найпотужнший стероТд-ний гормон. В1н синтезуеться кл1тинами Лейд1га шляхом по-сл1довного перетворення л1по-протеТд1в низькоТ щ1льност1 (фракц1я холестерину) на пре-гненолон, дег1дроеп1андросте-рон I андростендюн [13, 14]. Тестостерон обумовлюе фор-мування в1дпов1дного морфо-типу, стимулюе рют м'яз1в, впливае на тембр голосу, агре-с1ю (бажан1 заняття спортом), лщерство [2, 14].
Початок синтезу стероТдних гормошв св1дчить про статеве дозр1вання. У цей перюд р1ст орган1зму уповшьнюеться, ак-тив1зуеться формування стате-вих ознак. Ц гормони ор1ен-тують повед1нку людини на процеси розмноження. Низь-кий р1вень тестостерону викликае страх 1мпотенци [14].
У хлопчик1в в1ком 10-18 роюв п1двищена потреба у жирах. За рекомендац1ями експерт1в на-цюнально'Т осв1тньоТ програми з
№ 4 2016 Еоттошшг & Иельти 36
PECULIARITIES OF FAT METABOLISM, THEIR ACTUAL CON-TENT IN NUTRITION OF THE CHILDREN RESIDING IN THE TERRI-TORIES OF RADIOLOGICAL MONITORING AND IN THE CITY OF KYIV Matasar I.T., Lutsenko А.G., Petryshchenko L.M., Matasar V.I.
SI "National Research Centre for Radiation Medicine of National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kviv.
Objective. We evaluated from a hygienic point of view a fat content in the nutrition of secondary school age children permanently residing in the radioac-tively contaminated territories as a result of the accident at the Chornobyl Nuclear Power Plant (ChNPP) and in the territories of the village of Petropavlivska Borshchahivka of the Region of Kyiv and in the city of Kyiv. Materials and methods. Food rations and nutritional status of secondary school age children permanently residing on the radioactively contaminated territories of the urban-type settlement Ivankiv, District of Ivankiv, Region of Kyiv as a result of the accident at the ChNPP (density of soil contamination with isotopes 137Cs - 185 to 555 kBq/m2, the average passport internal exposure dose of the population con-stituted (0.24 ± 0.04) mSv/year-1), and of the Village of Petropavlivska Borshcha-hivka (P. Borshchahivka) of Kyiv-Sviatoshynskyi District of Kyiv Region. as well as of the pupils of the secondary school No. 209 of the city of
Kyiv were the object of the studies. We used hygienic. analytical. mathematical and statistical. software and technological research methods. Results and discussion. The study of actual nutrition of the children's popu-lation residing on the radioactively contaminated territories is the evidence of the violation of nutritional status. increase of alimentary and alimentary-dependent diseases. especially among prepubertal children. which is caused by the deficiency of the range of essential food ingredients and imbalanced rations. Dynamic field observations. conducted in 20132015. demonstrated that 10-years-old boys were taking the excessive amount of a number of nutrients. including animal fats. which. in our opinion. may promote a development of the signs of early puberty. Thus. cholesterol content in the rations of the examined children during the whole study period was close to the recommended values. At the same time. we had found the excessive amount of cholesterol in the nutrition rations of 10-years-old boys and its lack in the nutrition rations of 11-years-old boys from the village of P. Borshchahivka and the city of Kyiv (by 36% and 32%); in the nutrition ration of girls during the winter and spring period of 2015 (village of P.Borshchahivka) - by 31%.
Key words: nutrition, fats, fatty acids, cholesterol, children of secondary school age, alimentary diseases, territories of radiological monitoring.
холестерину (США), за noMip-ного ступеня пперхолестерине-ми (6,5-8,0 ммоль/л) юльюсть холестерину у рацюы не повинна перевищувати 300 мг/добу, а при виражешй (понад 8,0 ммоль/л) - 200 мг/добу. Хвopi на iшемiчну хворобу серця ма-ють споживати не бшьше 200 мг холестерину на добу.
Споживання таких продук^в, як сир, яйця, морська риба, морепродукти, як багат на жировмюш сполуки, забезпе-чить оптимальне надходження холестерину. Цшком виключа-ти i3 рацюну холестеринвмюну Ужу недоцшьно, оскшьки майже 80% холестерину синтезують-ся самим оргашзмом. Однак обмеження у харчуванш холе-стеринвмюно'У Уж може при-звести до дефщиту Ыших спо-лук, насамперед есен^альних нутpieнтiв, таких як жиророз-чинш втамши.
Для чолов^в репродуктивного вку важливим e не piвень холестерину у рацюш харчу-вання, а piвень тестостерону у крови.
Мета: оцшити з ппешчноУ точки зору piвнi споживання жиpiв у рацюнах харчування д^ьми середнього шкшьного в^, яю постмно проживають на радюактивно забруднених внаслщок авари на чАеС тери-тopiях та с. Петpoпавлiвська Борщапвка КиУвськоУ области а також у м. Киевк
Матерiали i методи. Об'ек-том дослщжень були харчов1
37 Environment & Health №42016
рацюни та харчовий статус дтей середнього шкшьного в^, яю постмно проживають на радюактивно забруднених внаслщок авари на ЧАЕС теpитopiях смт. 1ванюв 1ванювського району КиУвськоУ област (щшьнють забруднення Грунту iзoтoпами 137Cs - вщ 185 до 555 кБк/м2, середня паспортна доза внутри шнього опромЫення населення становила (0,24±0,04) мЗв/pk -1), у с. Петpoпавлiвська Борщапвка (П. Борщапвка) Киево-Свя-тошинського району КиУв с ькоУ област^ а також учшв школи № 209 м. Киева.
Дослщження проводили у вщ-повщност з розпорядженнями МОЗ УкраУни № 7.03-21/170/ 10386 вщ 10.04.2013 р. та Департаменту oсвiти i науки КиУвськоУ обласноУ державноУ адмЫютраци № 12-01-10-1398 вщ 17.05.2013 р. на базi загаль-ноосв^шх шкш 1-111 ступешв
(ЗОШ) № 1 та № 2 смт. 1ванюв 1ванювського району КиУвськоУ области ЗОШ с. П. Борщапвка Киево-Святошинського району КиУвськоУ област та середньоУ школи № 209 м. Киева при виконанш НДР № держреестра-ци 0113U002331 "ОцЫка стану фактичного харчування, харчо-вого статусу, ступеня мотивацм до функцюнального харчування та до фiзичнoУ активност д^ей середнього шкшьного в^, яю проживають на радюактивно забруднених теритс^ях".
Використано ппешчш, анали тичы, математико-статистичш та програмно-технолопчш методи дoслiджень.
Результати та Ух обгово-рення. Вивчення стану фактичного харчування дитячого населення, яке мешкае на радюактивно забруднених те-pитopiях, свiдчить про пору-шення харчового статусу, зро-
Рисунок 1
Забезпеченють жирами обстежених дiтей смт. iBaHKiB, % вiд фiзiологiчних потреб
13 р. д1вчата
13 р. хлопц —;
12 р. дтчата
10 р. д1вчата
11 р. хлопц
11 р. д1вчата
12 р. хлопц
-Жири —Тваринн1 Рослинн1"
"НЖК-
"МНЖК™0™ПНЖК
стання ал1ментарних та ал1мен-тарнозалежних захворювань, передуам серед д1тей препу-бертатного в1ку, що викликано деф1цитом низки незам1нних 1нгред1ент1в Т'ж1 I розбалансова-н1стю рацюшв.
Серед обстежених д1тей в1ком 10 роюв спостер1гався надли-шок вмюту у рац1он1 харчування загальних жир1в за зимово-вес-няний пер1од 2013 року. Так, д1ти смт. 1ванюв мали надлишок зазначеного нутр1ента на 15% (рис. 1), с. П. Борщапвка - на 19% (рис. 2), м. Киева - на 21% (рис. 3), за шш1 перюди - у межах норми.
Спостер1гався недостатнш вмют жир1в у рацюнах д1вчат 11-13 рок1в практично в ус1х населених пунктах, що коли-вався в1д 12% до 24% вщ норм ф1з1олог1чних потреб (рис. 1-3). За л1тньо-ос1нн1й перюд 2014 року та зимово-весняний пер1од 2015 р. вмют жир1в у рац1онах був у межах норми. Найглибший деф1цит виявлено серед д1вчаток, як1 навчаються у ЗОШ № 1 та № 2 смт. 1ванк1в, найменший - у д1вчаток СШ № 209 м. Киева.
Рацюни хлопчик1в 11-13 роюв мютили недостатню к1льк1сть загального жиру. Дефщит ста-
новив в1д 15% (с. П. Борщапвка) до 30% (смт. 1ванюв). Хлопчики 11 роюв, яю навчаються у СШ № 209 м. Киева, у ЗОШ № 1 I № 2 смт. 1ванюв, та 12 I 13 роюв, яю навчаються у ЗОШ с. П. Борщапвка, були достатньо забез-печеними жирами.
Недостатнм вмют тваринних жир1в спостер1гався у рацюнах харчування хлопчиюв та д1вчат 11-13 роюв. Дефщит коливав-ся у межах 15-38% та 14-30% вщ норм ф1зюлопчних потреб для хлопчиюв та д1вчаток вщ-пов1дно. Для д1тей 10 роюв було характерним надм1рне споживання тваринного жиру у середньому на 18%, що зумовило надлишок холестерину.
Нерацюнальне харчування, споживання раф1нованих про-дукт1в з порушенням терм1н1в збер1гання, нерац1ональна ку-лшарна обробка, ендогенн1 чинники тощо призводять до розвитку патолопчних стан1в [5, 7]. Обмеження харчових жир1в (у т.ч. I холестерину) у рацюш д1тей та п1дл1тк1в е одн1-ею з причин виникнення уск-ладнень, що призводять до розвитку низки захворювань. Процес значно прискорюеться, коли знежирена Тжа поедну-
Рисунок2
Забезпеченють жирами обстежених д^ей с. П. Борщапвка, % вщ ф1зюлопчних потреб
12 р. хлопц
Рисунок 3
3a6e3ne4eHicTb жирами обстежених д^ей м. Киева, % вiд фiзiологiчних потреб
10 р. хлопц 140
13 р. ^вчата . ..^'^¡¿i,^;;";--..,,. ,10 р. дiвчата
13 р. хлопц
12 р. дiвчата
11 р. хлопц
' 11 р. дiвчата
12 р. хлопцi
еться з л1ками. У д1тей, яю страждають на г1пов1там1нози, част1ше д1агностуються хворо-би крови, ендокринноТ систе-ми, шк1ри, орган1в чутт1в та дихання, ШКТ, гепатоб1л1арноТ' системи, опорно-рухового апарату тощо [58, 10].
Зокрема, за нестач1 такого жиророзчинного в1там1ну, як ретинол в орган1зм1 виникають блщють, сух1сть та лущення шюри, зрогов1ння волосяних фол1кул1в, утворення вугр1в, зрогов1ння шк1ри на л1ктях i кол1нах, сух1сть, тьмян1сть та смугастють н1гт1в, кон'юнктив1т, блефарит, поодинок1 бляшки Б1то, св1тлобоязнь або гемера-лотя. Тривалий деф1цит ретинолу у рацюш призводить до порушення 1мунолопчних вла-стивостей орган1зму [8].
Характерними для нутр1ент-деф1цитних д1тей е порушення розвитку юстково'Т тканини (викривлення кюток гом1лки, неправильна постава, форму-вання скол1озу тощо), причиною яких е, зокрема, недостат-нють в1там1ну D [4, 9].
Кальциферол сприяе засво-енню жир1в, ф1лох1нону (в1там1н К), забезпечуе всмоктування кальц1ю 1з продукт1в харчування у тонкому кишечнику, стиму-люе синтез низки гормошв, а також бере участь у регуляц1Т' розмноження кл1тин i обм1нних процес1в та в обм1н1 б1лк1в, вуг-левод1в, впливае на функцю статевих та ендокринних залоз. Нестача кальциферолу викликае загальну слабкють, п1тлив1сть, спазмоф|л1ю, схиль-н1сть до захворювань дихаль-них шлях1в.
Разом з цим на бюсинтез та реал1зацю ефект1в гормонально активно! форми кальц1фе-ролу впливае достатнють в орган1зм1 ретинолу, ф1лох1нону, а-токоферолу та комплексу низки водорозчинних в1там1н1в [4, 8].
Хрон1чн1 ентерити, ентероко-n\iv\, л1кування антибютиками призводять до ендогенноТ недостатност1 фтохшону [5].
Таким чином, недоотримання дпъми BiTaMiHiB протягом три-валого часу може призвести до розвитку ал1ментарних та ал1-ментарнозалежних патолопч-них стажв, що ускпаднюе про-цеси росту i розвитку дитини, адаптацю и до умов життя, а також сприйняття ново)' ¡нфор-маци [10]. Натурн1 спостереження, про-
№ 4 2016 Environment & Health 38
веден1 на радюактивно забруд-нених внасл1док аварп на ЧАЕС територ1ях у 2013-2015 роках, свщчать про те, що хлопчики 10-р1чного в1ку споживають надлишок низки нутр1ент1в, у т.ч. жир1в, що може стимулюва-ти синтез стероТдних гормон1в та формувати ознаки раннього статевого дозр1вання.
Вм1ст холестерину у рацюнах д1тей ус1х в1кових груп за увесь перюд досл1дження у середньо-му спостер1гався у межах реко-мендованих величин (рис. 4). При цьому вщзначаеться недо-статшй вм1ст холестерину у рац1онах хлопчиюв 11 рок1в с. П. Борщапвка та м. Киева на 36% I 32%, у д1вчаток за зимо-во-весняний пер1од 2015 р. (с. П. Борщапвка) - на 31%.
У розвинених краТнах св1ту на хвороби обм1ну страждають до 15% д1тей та п1дл1тк1в, надлишок маси тша мають 25%. Принципово важливим е те, що у 80% д1тей в1ком 10-14 роюв з ожир1нням та обтяженою спад-ков1стю порушення жирового обмшу збер1гаеться I у дорос-лому в1ц1 [13, 16].
Як свщчить проведене нами вивчення антропометричних показник1в, 32,2% хлопчиюв в1ком 11-13 рок1в, як1 прожи-вають на рад1оактивно забруд-нених територ1ях, мають над-лишкову вагу. При цьому варто враховувати те, що значний вплив на синтез тестостерону мае зайва вага. Надлишок жиру в орган1зм1 з часом може призводити до призупинення синтезу тестостерону [14, 16]. За даними л1тератури, переви-щення щеально'Т маси тша на 30% призводить до зниження вироблення тестостерону на 10-20% з кожним прожитим роком. При цьому жирова тканина е депо I генератором шшого гормону - жшочого
естрогену. За Тхнього впливу чолов1ча ф1гура набувае ж1нко-под1бних форм [12, 15, 17].
Пперсексуальнють у ранн1й пер1од розвитку мае негативн1 насл1дки, як1 проявляються у передчасному закритт1 зон росту, тдвищенм збудливост1 центральноТ нервовоТ системи, послаблены процес1в гальму-вання та зростанш латентного пер1оду умовних рефлекс1в. У таких д1тей, з одного боку, спо-стер1гаються драт1влив1сть I невр1вноваженють, а з 1ншого -загальмованють та неадекватна повед1нка. Надм1рна актив-н1сть головного мозку у перюд передчасного статевого дозр1-вання спричиняе розлади пси-хки дитини [2].
У обстежених хлопчиюв в1ком 12-13 рок1в вм1ст холестерину у рацюш харчування не в1дпов1-дае ф1з1олог1чним потребам, тод1 як у 10-р1чному в1ц1 його споживання було надлишко-вим. Так1 порушення можуть негативно впливати на форму-вання вторинних статевих ознак, як1 проявляються симптомами ппогонадизму (упо-в1льнення приросту м'язовоТ маси, втрата сили, зниження щшьност к1сток, порушуються процеси обм1ну та формуються ознаки 1нфантильност1).
Зм1ни в орган1зм1 у п1дл1тко-вий перюд впливають не лише на статеву функцю, але й дють на ф1зичний та псих1чний роз-виток, що у подальшому може позначитися на сексуальнш ор1ентац1Т дитини [2, 10, 13].
Функцюнальна перенапруга нейроендокринноТ системи та ТТ недостатн1 резерви у препу-бертатному вщ1 п1двищують чутлив1сть орган1зму дитини до дм ушкоджуючих чинник1в, у т.ч. й юшзуючо'Т рад1ац1Т. Це може спричиняти формування низки ендокриннообмшних захворю-
Рисунок4
Вмют холестерину у рацiонах харчування хлопав, % вiд рекомендованих величин
1ванк1в 10 рок1в
КиТв 13 роюв ...
150
1ванк1в 13 рок1в
КиТв 12 роюв
>КиТв 10 рок1в
--''КиТв 11
н!ванюв 11 рок1в
рок1в
1ванк1в 12 роюв
вань, невпинне зростання яких за останш десятир1ччя спосте-р1гаеться серед д1тей у пер1од штенсивного статевого розвитку [16].
Недолки у харчуванн1 потре-бують корекцп, передус1м серед хлопчик1в препубертат-ного вку, оск1льки у цей перюд актив1зуеться робота ендо-криннихзалоз, спрямованих на становлення статевих ознак.
Оптим1зац1я надходження до орган1зму нутр1ент1в I енерг1Т у межах ф1зюлопчних потреб у в1дпов1дност1 з вком, ф1зичним та психолог1чним навантажен-ням в умовах дм на оргашзм негативних чинник1в, передус1м 1он1зуючого випромшювання, мають не лише медичне, але й велике соц1альне значення, осюльки ал1ментарн1 деф1цити можуть призвести до нейрогу-моральних розлад1в та порушення формування зрто'Т осо-бистост1, особливо у пер1од пре-пубертатного розвитку дитини.
Д1тям, як1 активно ростуть, необхщно споживати продук-ти, багал на б1олог1чно активн1 фракцп жир1в, що сприятиме повноц1нному розвитку нервовоТ та 1мунноТ систем, м'яз1в, к1стковоТ тканини, а також функцюнуванню мозку, позитивно впливатиме на метабол1зм.
Хорошим джерелом корис-них для оргашзму тваринних жир1в е м'ясо (жирних I пюних сорт1в), субпродукти, сало, печ1нка риби, креветки, краби тощо.
Споживання продукт1в харчування, яю м1стять стимулятори росту (гормон росту тощо), е небезпечним!!! Вони негативно впливають на процеси статевого дозр1вання.
Висновки
1. Анал1з жирового компонента харчового рацюну обстежених д1тей свщчить, що про-тягом досл1джень у середньо-му вм1ст загальних жир1в пере-
39 Еж¥1вожме1т & Иеаьти №42016
бував у межах рекомендованих величин.
2. Встановлено, що стввщ-ношення тваринних та рослин-них жир1в, а також насичених жирних кислотх (НЖК), моно-ненасичених жирних кислот (МНЖК) та полшенасичених жирних кислот (ПНЖК) було нерацюнальним, що потребуе негайно! корекцп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Fatty acids as biocom-pounds: Their role in human metabolism, health and disease
- A review. Part 2: fatty acid physiological roles and applications in human health and disease / L.S. Kremmyda, E. Tvrzicka, B. Stankova, A. Zak // Biomedical Papers. - 2011. -Vol. 155. - Р. 195-218.
2. Дедов И.И. Половое развитие детей: норма и патология / И.И. Дедов,
Т. В. Семичева, В.А. Петеркова.
- М. : КолорИтСтудио, 2002. -232 с.
3. The role of fats in human nutrition / A.J. Vergroesen, M.A. Crawford (eds.). London : Academic Press,1989. 350 p.
4. Ших Е.В. «Витаминеральная» недостаточность / Е.В. Ших // УкраТнський медичний часо-пис. - 2005. - № 1. -
C.88-91.
5. Белоусова О.Ю. Використання сучасних функ-цюнальних продукт1в харчу-вання при закрепах та дисбюз1 кишечника / О.Ю. Белоусова // Современная педиатрия. -2011. - № 6. -C. 118-122.
6. Возможности микронутри-ентной поддержки и фитокор-рекции в повышении резистентности к простудным заболеваниям у детей /
О.А. Громова, С.А. Галицкая, О.А. Лиманова, И.А. Кутузова // Вопросы современной педиатрии. - 2008. - Т. 7, № 6. - С. 156-160.
7. Дефицит витаминов и микроэлементов у детей и их коррекция / И.Н. Захарова, Е.В. Скоробогатова,
Е.Г. Обыночная, Н.А. Коровина // Педиатрия. - 2007. - Т. 86, № 3. -C. 112-118.
8. Делягин В.М. Дефицит витаминов и минералов у детей / В.М. Делягин // Российский педиатрический журнал. - 2006. - № 1. -
C.48-52.
9. Спиричев В.Б. О биологических эффектах витамина D /
B.Б. Спиричев // Педиатрия. -2011. - Т. 90, № 6. -
C. 113-119.
10. Ramakrishnan U. Do multiple micronutrient interventions improve child health, growth, and development? /
U. Ramakrishnan, T. Goldenberg, L.H. Allen // J. Nutr. -2011. - № 11. -P. 2066-2075.
11. Fatty acids as biocom-pounds: their role in human metabolism, health and disease
- A review. Part 1: classification, dietary sources and biological functions / E. Tvrzicka,
L.S. Kremmyda, B. Stankova, A. Zak // Biomedical Papers. -2011. - Vol. 155. - P. 117-130.
12. Staels B. The PPAR system and regulation of lipoprotein metabolism / B. Staels // Lipids and Vascular Disease / Betteridge J. (ed.). - London : Taylor & Francis Group, 2000. -P. 27-37.
13. Строев Ю.И. Эндокринология подростков /
Ю.И. Строев, Л.П. Чурилов ; под ред. А.Ш. Зайчика. СПб. : ЭЛБИСПб, 2004. -384 с.
14. Каррузерс М. Революция тестостерона : пер. с англ. / М. Каррузерс. М. : Медпрактика, 2005. - 224 с.
15. Урбанович А.М. Р1вень лептину у крови хворих на цукровий д1абет 2 типу з р1з-ною тривалютю захворювання / А.М. Урбанович // Проблеми ендокринно! патологи. - 2013.
- № 4. - С. 25-30.
16. Аверьянов А.П. Нейровегетативные нарушения у детей с ожирением в период пубертата и их коррекция / А.П. Аверьянов, Н.В. Болотова // Педиатрия. -2009. - № 3. - С. 47-52.
17. Estrogen receptor alpha gene polymorphisms and bone mineral density in healthy children and young adults /
A.M. Boot, I.M. van der Sluis, S.M. de Muinck Keizer Schrama et al. // Calcif Tissue Int. - 2004.
- Vol. 74 (6). - P. 495-500.
18. Hygiene of children and adolescents : textbook for students of higher educational institutions / I.T. Matasar et al. -K. : Zadruga, 2015. - 352 p.
REFERENCES
1. Kremmyda L.S., Tvrzicka E., Stankova B., Zak A. Biomedical Papers. 2011 ; 155: 195-218.
2. Dedov I.I., Semicheva T.V., Peterkova V.A. Polovoe razvitie detei: norma i patologiia [Sexual
Development of the Children: Norm and Pathology]. Moscow : KolorITStudio; 2002 : 232 p. (in Russian)
3. Vergroesen A.J., Crawford M.A. (eds.) The Role of Fats in Human Nutrition. London : Academic Press ; 1989 : 350 p.
4. Shikh E.V. Ukrainskyi medy-chnyi chasopys. 2005 ; 1 : 88-91 (in Russian).
5. Belousova O.Yu. Sovre-mennaia pediatriia. 2011; 6: 118-122 (inUkrainian).
6. Gromova O.A., Galit-skaia S.A., Limanova O.A., Kutuzova I.A. Voprosy sovre-mennoi pediatrii. 2008 ; 7 (6) : 156-160 (inRussian).
7. Zakharova I.N., Skoroboga-tova E.V., Obynochnaia E.G., Korovina N.A. Pediatriia. 2007 ; 86 (3) : 112-118 (in Russian).
8. Deliagin V.M. Rossiiskii pediatricheskii zhurnal. 2006 ; 1 : 48-52 (in Russian).
9. Spirichev V.B. Pediatriia. 2011 ; 90 (6): 113-119
(in Russian).
10. Ramakrishnan U., Goldenberg T., Allen L.H. J. Nutr. 2011; 11 : 2066-2075.
11. Tvrzicka E., Kremmyda L.S., Stankova B., Zak A. Biomedical Papers. 2011 ; 155 : 117-130.
12. Staels B. (2000): The PPAR System and Regulation of Lipoprotein Metabolism. In: Betteridge J. (ed.) Lipids and Vascular Disease.
London : Taylor & Francis Group ; 2000: 27-37.
13. Stroev Yu.I., Churilov L.P. ; Zaichik A.Sh. (ed.) Endokrinologiia podrostkov [Endocrinology of Teenagers]. SanktPeterburg : ELBISPb ; 2004 : 384 p.
(in Russian)
14. Carruthers M. The Testosteron Revolution : transl. from Engl. Moscow : Medprak-tika ; 2005 : 224 p. (in Russian).
15. Urbanovych A.M. Prob-lemy endokrynnoi patolohii. 2013 ; 4 : 25-30 (in Ukrainian).
16. AverianovA.P., Bolo-tova N.V. Pediatriia. 2009 ; 3 : 47-52 (in Russian).
17. Boot A.M., van der Sluis I.M., de Muinck Keizer-Schrama S.M., van Meurs J.B., Krenning E.P., Pols H.A. et al. Calcif Tissue Int. 2004 :74 (6) : 495-500.
18. Matasar I.T. et al. Hygiene of Children and Adolescents : Textbook for Students of Higher Educational Institutions. Kiev : Zadruga ; 2015 : 352 p.
HafíÍMwno go pega^'i 01.04.2016
№ 4 2016 Environment & Health 40
