CC BY
36
О. В. Чумаченко, Т. С. Шульгша
УДК 331(075.8)
О. В. Чумаченко,
кандидат економ1чних наук, доцент, Т. С. Шульгша,
асистент,
Донецький нацгональний технгчний унгверситет ОСОБЛИВОСТ1 НОРМУВАННЯ УПРАВЛ1НСЬКО1 ПРАЦ1
Постановка проблеми. Одною з головних проблем бшьшост вгтчизняних тдприемств визнаеться яшсть менеджменту Накопичеш в кра!ш управлшсьш знання потребують переощнки, а рекомендацн захвд-них аналгтишв — адаптацл до укра!нських умов ви-робництва. 1нтенсившсть та складшсть процеав сус-тльного розвитку, в свою чергу, ввдбиваються на еко -ном1чному середовищ1. Деяш з них призводять до сут-тевих змш, у тому числ1, у менеджмент персоналу. За останш роки з'явилось багато нових ввддшв, про-фесш, посад, за якими ввдсутш будь-як методичш ре-комендацл щодо нормування та планування пращ таких фах1вщв. Тому значний 1нтерес становлять проце-дури планування чисельност персоналу, а саме уп-равлшщв, норми управлшсько! пращ, а також сам1 процедури його нормування.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Теоретичною основою дано! роботи послужили нау-ков1 пращ А. Гастева, Б. Геншна, П. Керженцева, А. Юбанова, А. Колота, С. Савкова, Л. Синяева, О. Терещенко , Ф. Тейлора, А. Файоля, Г Форда, у яких особлива увага прид1лялась сутносп, призначенню й особливостям управлшсько! пращ; розробкам питань планування чисельност персоналу, нормування пращ в цшому й управлшсько! пращ зокрема [1, 2, 3].
Актуальшсть досл1дження. Нормування пращ в останш роки об'ективно вийшло на перший план та е одним з найважливших елеменпв системи управл-!ння персоналом тдприемства. Свгтовий досввд засв-¿дчуе, що ефективна робота тдприемств в економщ ринкового типу можлива лише за умови високого р1вня оргашзацл нормування пращ. Проввдш кра!ни, так1 як США, Великобриташя, Швещя, Япошя, 1тал1я, не лише не знижують вимоги до нормування пращ, але 1 розширюють сферу його застосування. Проблеми оптишзаци або визначення необхщно! чисельност управлшського персоналу для вгтчизняних тдприемств стала зростати у зв'язку з тенденщями збшьшення чисельност дано! категорп пращвнишв у систем! управлшня. Актуальшсть досл1дження нормування пращ управлшських пращвнишв обумовлена зростан-ням вимог до обгрунтованосп й коректност! прийня-тих управлшських ршень. Забезпечення якост1 прий-нятих управлшських ршень не можливе без ефектив-
ного нормування чисельност управлшського персоналу, що передбачае узагальнення накопиченого до те-першнього часу вгтчизняного й закордонного досвь ду в сфер! нормування управлшсько!' пращ, а також подальшого розвитку юнуючих тдход!в до нормування управлшсько!' пращ, що враховують його особли-вост в сучасних умовах. Таким чином, юнуе потреба в науковому дослвдженш проблеми нормування управлшсько!' пращ, в чгткому визначенш мюця й рол! нормування чисельност персоналу в систем! управлшсько!' пращ, а також у вивченш законом1рностей його розвитку з урахуванням м1нливого змюту й характеру управлшсько!' пращ.
Мета статт1 полягае в досл1дженш особливос-тей управлшсько!' пращ в сучасних умовах та визначенш напрямшв удосконалення нормування управлшсько!' пращ.
Виклад основного матер1алу. Особливе мюце у виршенш задач оргашзацп пращ управл!нщв, удосконалення апарату управл1ння та метода його роботи, пол1пшення використання робочого часу I скорочен-ня управлшських витрат належить нормуванню. Це пов'язано, перш за все, з необхвднютю тдвищення ефективност використання трудового потенщалу пращвнишв, оптишзащею !х чисельного та професшного складу, своечасним корегуванням вимог до персоналу зпдно з умовами ринку [4].
Нормування трудових витрат пращвнишв управлшня е особливо складним, а сучасн тдходи до оргашзацп I нормування пращ управлшських пращвнишв на виробничих тдприемствах не дозволяють в повнш м1р1 розкрити [ використати людський потенщал. Вщсутнють обгрунтованих норматив1в на виконання окремих вида робгт призводить до того, що одш вико-навщ не достатньо навантажеш протягом робочого дня, а шш, навпаки, перевантажен1. Це провокуе конфл1ктн1 ситуацИ, призводить до неращонального використання знань [ досв1ду прац1вник1в, що виконують функцИ управл1ння. Сучасн1 тенденцЦ ринку пред'являють до нормування управлшсько! прац1 наступн1 вимоги:
— використання науково обгрунтовано! системи нормування пращ;
— розширення сфери застосування нормування пращ;
О. В. Чyмaчeнкo, Т. С. Шyльгiнa
— yдoскoнaлeння нopм i нopмaтивiв нa oснoвi дoсягнeнь нayкoвoï opгaнiзaцiï пpaцi;
— знижeння витpaт пpaцi нa poзpoбкy нopмaтив-нж мaтepiaлiв.
Oсoбливoстi yпpaвлiнськoï пpaцi пoмiтнo oбмe-жують мoжливoстi впpoвaджeння в пpaктикy poбoти нopм i нopмaтивiв. Змiни y фyнкцiяx кepiвнищ•вa, вик-ликaнi пepexoдoм дo pинкoвoï eкoнoмiки, дeщo yсклaднюють пpoцeс нopмyвaння npa^. Oднaк цe нe oзнaчae, щo нe iснye мoжливoстi нopмyвaти зшчну чaстинy yпpaвлiнськиx poбiт. Дoслiджeння дoвoдять, щo чaсткa пpaцiвникiв, зaйнятиx твopчoю пpaцeю в сфepi yпpaвлiння зтчда зaвищeнa; лишe пpaцю, щo пoв'язaнa з кepiвництвoм тa викoнaнням зaвдaнь, як пoтpeбyють сaмoстiйниx piшeнь, мoжнa oxapa^ep^ зyвaти як твopчy (вищш piвeнь yпpaвлiння). Звичaйнi yпpaвлiнськi npo^^y^ (oпepaцiï), для викoнaння якиx xoчa й нeoбxiднi мaйстepнiсть, здiбнoстi, yвaгa, aлe яю викoнyються зa зaздaлeгiдь визнaчeним пpaвилaм, нe e твopчими тa мoжyть бути aвтомaтизoвaнi (сepeднiй тa нижчий piвeнь yпpaвлiння).
3a xapaктepoм пpaцi, склaднoстi тa piвня ввдтв-iдaльнoстi викoнyвaниx фyнкцiй мoжнa видiлити три piвня yпpaвлiння: вищш (кepiвники); сepeднiй (фaxiвцi) тa нижчий (тexнiчнi викoнaвцi). Tpyдoвi фyнкцiï i змют пpaцi груп yпpaвлiнськoгo пepсoнaлy poзpiзняють, пepш зa всe, зa тaкими пoкaзникaми, як склaднiсть викoнyвaниx poбiт, piвeнь квaлiфiкaцiï пpaцiвникiв, питoмa вaгa твopчoï пpaцi, стyпiнь пoвтopювaнoстi oкpeмиx eлeмeнтiв poбoти, piвнoмipнiсть зaвaнтaжe-нoстi пpoтягoм poбoчoгo дня. Bee ад пoтpeбye викo -ристания piзнoмaнiтниx мeтoдiв нopмyвaння пpaцi тa poзpaxyнкy чисeльнoстi для piзниx кaтeгopiй yпpaвлi-нськoгo пepсoнaлy.
Для poзpaxyнкy oптимaльнoï чисeльнoстi nepeo-нaлy дeякi aвтopи peкoмeндyють зaстосoвyвaти мaтe-мaтичнi мoдeлi, тaкi як фopмyлa Рoзeнкpaнцa, CTa™^ тичнi (лoгapифмiчнi) aбo тшйт piвияння бaгaтoфaк-тopнoï peгpeсiï, piвняння лiнiйнoгo npoгpaмyвaння iз зaстoсyвaнням динaмiчниx pядiв. Пpoтe, як noкaзye aнaлiз дiяльнoстi служб yпpaвлiния nepсoнaлoм piзниx niдnpиeмств, з oглядy нa тe, щo щ фopмyли i piвняння були poзpoблeнi для нopмyвaння ^a^ в oснoвнoмy тexнiчнoгo nepсoнaлy, вoни нe вpaxoвyють СШЦИФ!Ч-ниx oсoбливoстeй npaцi ynpaвлiнськиx слyжбoвцiв вищoï лaнки. Cnpoби зaстoсyвaння мaтeмaтичниx мe-тод!в, зoкpeмa мeтoдy Дж. Бoксa i Д. Koroa [5], !з мeтою noбyдoви peгpeсiйнoï мoдeлi зaлeжиoстi читель-нoстi npaцiвникiв ynpaвлiния ввд piзниx чиннишв мaють бeзлiч oбмeжeнь зaстoсyвaння, вимaгaють вe-ликoï стaтистичнoï бaзи, a oдepжaнi мoдeлi e суто !нди-вiдyaльними для кoнкpeтниx ушв. Boднoчaс чepeз дoстaтию склaднiсть визнaчeння дeякиx noкaзиикiв, щo
вxoдять дo фopмyл i р!внянь, зanponoнoвaнi poзpaxyи-ки нe знaxoдять шиpoкoгo зaстосyвaння в npaктицi нopмyвaння npaцi yпpaвлiнськoгo nepсoнaлy.
Чepeз нeoбxiднiсть poзшиpeння ^arcm^ дарму-вaния чисeльнoстi ynpaвлiнськoгo пepсoнaлy в нoвиx yмoвax гoсnoдapювaння mcrae nитaння npo нoвi тдж>-ди poзpoбки мeтодiв нopмyвaння, яю б дoзвoлили вpa-xoвyвaти вплив opгaиiзaцiйнo-тexиiчниx, сoцiaльнo-eкo -нoмiчниx тa псиxiкo-eмoцioнaльниx yмoв npaцi нa чи-сeльиiсть npaцiвникiв ynpaвлiиня. Toмy при нopмyвaниi чисeльнoстi тaкoï кaтeгopiï npaцiвникiв oсoбливy yвaгy тpeбa придтити пpoвeдeиию o^ran iнтeнсивнoстi, склaд-нoстi тa m^y^emd! npaцi yпpaвлiнськoгo nepсoнaлy, в тсл^к тoгo, щo дo тenepiшньoгo чaсy, бaгaто poз-poбoк в цш гaлyзi мaють дискуайний xapaктep тa нe oтpимyють npaктичнoгo викopистaння.
У вгтчизнянш npaктицi нopмyвaния npaцi гoлoв-ним npиициnoм e встaнoвлeння вт^т чaсy, нeoбxiд-ниx для ви^шн™ neвнoгo oбсягy poбoти (функцш). Рiвeнь iнтeнсивнoстi npaцi при цьoмy фopмyeться aвтомaтичнo, як peзyльтaт взaeмoдiï юнуючж тexнiч-нж, opгaнiзaцiйниx, eкoнoмiчниx, сoцiaльниx i ra^o-фiзioлoгiчниx фaктоpiв виpoбництвa. Opгaнiзaтоp тру-дoвoгo пpoцeсy, як пpaвилo, нe зaвжди мae змoгy уп-paвляти iнтeнсивнiстю npaцi, внaслiдoк чoгo мaють мiсцe кoливaння р1вшв нanpyжeнoстi нopм, noявa „ви-гiдниx" i „нeвигiдниx" для npaцiвникa poбiт, „ern-opa»-ня" пpaцiвникa, нeдoлiки в oплaтi npaцi, тoщo. Bкaзaнi пpoблeми в noвнoмy oбсязi вiднoсяться i дo пpaцi ynpaвлiнськoгo nepсoнaлy.
3 мeтoю вдoскoнaлeння пpoцeсy нopмyвaния ^a^ yпpaвлiнськoгo nepсoнaлy, при nлaнyвaннi доге чисeльнoстi, слад вpaxoвyвaти iнтeнсивнiсть iipa^ тев-нoï кaтeгopiï nepсoнaлy в кoнкpeтииx виpoбничиx уш-вax. ^уюю i пpaктикoю виpoблeнi тaкi oснoвнi m-кaзники для oцiнки iнтeнсивнoстi пpaцi:
1) кoeфiцieнт зaйнятoстi (зaвaнтaжeнoстi) a^™-нoю poбoтoю;
2) кшьшсть викoнyвaниx функцш;
3) тeмn ^a^;
4) ритм пpaцi.
Koeфiцieнт зaйнятoстi (зaвaнтaжeнoстi) aктивнoю poбoтoю вiдoбpaжae стутнь зaйнятoстi npaцiвникa npoтягoм poбoчoгo чaсy aбo „щшьнють poбoчoгo чaсy". Дaний кoeфiцieнт дae мoжливiсть вимipювaти iнтeнсивнiсть npaцi нe лишe зa пoкaзникaми виюрис-тaння poбoчoгo чaсy aбo вeличииoю nepepв у тpyдo-вoмy пpoцeсi, a й нa oснoвi aнaлiзy структури зaйня-тoстi пpaцiвникa. Рaзoм з тим, кoeфiцieнт зaйнятoстi aктивнoю poбoтoю, no суп, xapara^eproye eкстeнсив-ний фaктop ^a^. Цe сввдчить npo нeoбxiднiсть oднo-чaснoгo викopистaния iншиx noкaзникiв для бшьш oб'eктивнoï oцiнки iнтeнсивнoстi ^a^.
1S7
O. B. Чyмaчeнкo, T. С. Шульпта
Таблиця 1
Класифшащя робгг з ïx важкктю [9]
Стушнь склaднoстi Xap a^ep истикa
кoмфopтнi po6oxh, щo викoиyються в yмoвax, близьк^ дo фiзioлoгiчиoгo кoмфopтy. При цьoмy Ф!зичш i иepвoвo-eмoцiйиi нaвaнтaжeння пoвиiстю вiдnoвiдaють фiзioлoгiчиим мoжливoстям людини;
вiдпoвiдиi po6oxh, щo ви^ну^ться в спpиятливиx yмoвax пpaцi, щo иe пepeвищyють гpaничиo дonyстимi зиaчeиия виpoбиичиx фaктopiв;
иeспpиятливi po6oxh, викoиyeмo в иeспpиятливиx yмoвax пpaцi. Boии мoжyть бути усутеш при пoлiпшeииi peжимy rnpa^ xa вiдnoчиикy в дaииx yмoвax;
ШКВДЛИВ! poбoти xapaкxepизyюxься дeякими пepeд пaxoлoгiчиими явищaми i iстoxиим зиижeииям пpaцeздaтнoстi, пoгipшeииям xoчиoсxi i швидкoсxi звичниx poбoчиx pyxiв, збiльшeиням кШЬШСТ! пoмилoк;
eкстpeмaльнi poбoxи, щo викoиyюxься в нeспpиятливиx /eксxpeмaльииx/ yмoвax пpaцi, щo пpизвoдяxь в кшщ poбoчoгo дня чи тижня дo пaxoлoгiчиoгo стaнy opгaиiзмy;
иeпpипyстимi викoиaиия poбix npизвoдиxь дo пaxoлoгiчииx змш, щo вiдмiчaюxься нeзaбapoм шсля пoчaxкy poбoxи, иoсяxь гострий i ст1йкий xapaкxep.
Teмп npaцi xapaктepизye швидюсть викoнaиня тру-дoвиx onepaцiй aбo чaстoтy тpyдoвиx ру^в тa дш в oArn-ницю чaсy, щo вiдoбpaжye iнтeнсивнiсть кoнкpeтиoï npaцi, тa визнaчaeться вiднoшeнням нopмaтивнoгo чaсy onepaцiï, poзpaxoвaнoгo зa систeмoю мiкpoeлeмeнтиo-гo нopмyвaння, дo фaктичнoгo чaсy викoнaння. Brnni-pювaти йoгo вeличинy peкoмeндyeться шляxoм пpoвe-дeння xpoнoмeтpaжy, кiнoзйoмки тpyдoвoгo г^^су тa йoгo eлeмeнтiв. Oднaк визнaчeння тeмny npaцi npaцiв-нишв yпpaвлiння нe зaвжди мoжливe в тсл^к р!зш-мaнiття функщй, викoнyвaниx yпpaвлiнським гартет-лoм вищoï тa сepeдньoï лaнoк yпpaвлiння.
Biд тeмny rnpa^ слщ в!др!зняти рттшчний тa ш-рштшчний xapaктep npaцi. Якщo тpyдoвий npoцeс e ритшчним, лeгкo ствopюсться aвтoмaтизм poбoчиx дш, щo спpияe niдвищeнию якoстi викoнyвaниx функцш, змeншeнню втoмлювaнoстi npaцiвникa.
У пpaктицi нopмyвaння npaцi викopистoвyeться тaкoж тaкий пoкaзник як стутнь вaжкoстi npaцi. Зпдда дo нaкaзy №528 ввд 27.12.2001 „npo зaтвepджeння Гiгieнiчнoï клaсифiкaцiï rnpa^ зa noкaзникaми шквдли-вoстi тa нeбeзneчнoстi фaктopiв виpoбничoгo сepeдo-вищa, вaжкoстi тa нanpyжeнoстi тpyдoвoгo пpoцeсy", „вaжкiсть ^a^" — xapaктepистикa тpyдoвoгo ^o^-су, щo вiдoбpaжae пepeвaжнe нaвaнтaжeння нa ornp-нo-pyxoвий aпapaт i фyнкцioнaльнi систeми opгaнiз-му, щo зaбeзneчyють йoгo д!яльнють. Baжкiсть npaцi xapaктepизyeться ф!зичним дииaмiчним нaвaнтaжeн-ням, мaсoю вaнтaжy, щo mднiмaeться i nepeмiщyeть-ся, зaгaльним числoм стepeoтипииx poбoчиx pyxiв, poзмipoм стaтичнoгo нaвaнтaжeння, poбoчoю noзoю, стyneнeм шкалу кopnyсy, nepeмiщeниям в npoстopi [7]. Oднaк визнaчeнe тpaктyвaння вaжкoстi пpaцi бтьш
npитaмaинe npaцi пpaцiвникiв poбoчиx сneцiaльнoстeй. Рaзoм з тим iснye niдxiд, згiднo з яким стутнь вaж-кoстi npaцi являe сoбoю iнтeгpaльний noкaзник, щo xapa^eproye nсиxoфiзioлoгiчнi, сaнiтapнo-гiгieнiчнi, eстeтичнi, сoцiaльнo-nсиxoлoгiчнi у^ви npaцi, a тa-кoж peжим npaцi i вiдnoчиикy. Biдnoвiднo дo дaнoгo визнaчeния вaжкoстi npaцi m poбoчoмy мющ ва yмo-ви викoнaння poбiт мoжнa niдpoздiлити m шють кaтe-гopiй (тaбл. 1).
Дoслiджeння сyтнoстi стyneия склaднoстi poбiт зa вaжкiстю дoвoдять, щo фaктичнo вpaxoвyeться вплив yмoв npaцi m ra^mo - фiзioлoгiчний стaн rnpa^ iвникa. Нaвeдeнi кaтeгopiï вaжкoстi rnpa^ визнaчaють onтимaльнi yмoви npaцi. Ta^ зa peкoмeндaцiями ^н-тpaльнoгo нayкoвo-дoслiднoгo шсттуту, при ^oe^ тyвaннi тpyдoвиx npoцeсiв з мeтoю зaбeзneчeния onтимaльнoï iнтeнсивнoстi npaцi, при ïx викoнaннi ш-oбxiднo зaбeзneчyвaти yмoви rnpa^, нe вищe зa другу кaтeгopiю вaжкoстi. Tpeтя кaтeгopiя вaжкoстi rnpa^ npипyстимa зa yмoви ствopeння oсoбливиx peжимiв npaцi тa вiдnoчиикy [9].
fc^e ряд мeтoдiв, щo xapaктepизyють i oцiию-ють вaжкiсть rnpa^:
— кaлopимeтpичний мeтoд;
— iнтeгpaльний мeтoд oцiнки втoми;
— мeтoди дoслiджeння структури тpyдoвoгo npo-вдсу no pyxaм i д!ям.
Kaлopимeтpичний мeтoд, зaснoвaний нa прийня-тж у фiзioлoгiï npaцi сnoсoбax вимipювaння eœpre-тичниx витpaт opгaнiзмy в пpoцeсi тpyдoвoï дiяльнoстi. Biн вoлoдie neвиими nepeвaгaми для oцiнки р1вня ime»-сивнoстi npaцi, зa дoпoмoгoю nopiвияння йoгo фaк-тичнoгo i нopмaтивнoгo знaчeнь. Oднaк, дaний мeтoд
O. B. Чyмaчeнкo, T. С. Шутита
не дae тoчниx дaниx пpo витpaтy життeвиx сил (сто-млення пpaцiвникa) при тpyдoвoмy ^o^d, де пере-вaжaють стaтичнi нaвaнтaжeння, a тaкoж при poзyмo-вo i eмoцiйнo нaпpyжeнiй пpaцi.
Iнтeгpaльний мeтoд oцiнки втoми, який дoзвoляe встaнoвлювaти зaгaльний для всix poбiт кoмплeкс сто-млення, зaснoвaний m xapaктepистикax стaнy нepвo-вoï системи, стaбiльнoстi (pyxливoстi), збyдливoстi тa силг Biднoшeння iнтeгpaльнoгo пoкaзникa вaжкoстi ^a^ (в бaлax) дo мaксимaльнoгo фoндy poбoчoгo чaсy зa змiнy (4S0 xb.) xapaктepизye кoeфiцieнт вaжкoстi, мaксимaльнe знaчeння якoгo при шoстiй кaтeгopiï вaж-кoстi пpaцi i вoсьмигoдиннiй poбoчiй змiнi стaнoвить 0,125 бaлiв/xв.; при п'ятш кaтeгopiï—0,123; четвертш — 0,111; тpeтiй — 0,094; другш — 0,0б8; першш — 0,037 бaлiв/xв. Oпepaцiя aбo poбoтa ввaжaються дар-мэльними, якщo питoмa вaжкiсть ïx не пepeвищye 0,0б8 бaлiв/xв. [10]. Для oтpимaння iнфopмaцiï пpo стyпiнь, пpoяви тa фaктopи виpoбничoгo стoмлeння peкoмeндo-вaнo мeтoди сoцioлoгiчниx oпитyвaнь.
Для визшчення вaжкoстi пpaцi нaйбiльш шиpoкo виюристовуються мeтoди дoслiджeння структури тру-дoвoгo пpoцeсy зa pyxaми тa дiями. Oснoвними зaсo-бaми oдepжaння iнфopмaцiï e спoстepeжeння, вимipи, poзpaxyнки. Гoлoвнa пepeвaгa мeтoдy пoлягae в мoж-ливoстi визнaчeння кiлькiснoгo впливу кiлькox чин-нишв нa тpивaлiсть викoнyвaнoï poбoти. Oднaк дaний мeтoд, як i дапереднш, бiльш пpидaтний для poбiтникiв aбo yпpaвлiнцiв нижчoï лaнки yпpaвлiння.
Taким чинoм, серед метода ourn^ вaжкoстi пpaцi для пpaцiвникiв, щo викoнyють yпpaвлiнськi фyнкцiï вищoï тa сepeдньoï лaнки нaйбiльш пpидaтним e штег-paльний мeтoд oцiнки втoми. Bикopистaння дaнoгo мeтoдy дoзвoлить визнaчити стyпiнь псиxiкo-фiзioлo-пчдаго нaвaнтaжeння нa пpaцiвникa як зa oкpeмими oпepaцiями, тaк i зa зaгaльним oбсягoм викoнyвaнoï poбoти зa певний пepioд чaсy без ïï poзпoдiлy нa oкpeмi oпepaцiï.
Рaзoм iз тим при нopмyвaннi чисельдасп пpaцiв-нишв aпapaтy yпpaвлiння piвeнь втoми пpaцiвникiв не дoзвoляe бeзпoсepeдньo встaнoвлювaти чaс, пoтpiбний для виюшння пeвниx oпepaцiй. Цю зaдaчy мoжнa ви-piшити зa дoпoмoгoю o^rnn нaпpyжeнoстi пpaцi. Ha-пpyжeнiсть yпpaвлiнськoï пpaцi xapaктepизyeться eмo-цiйним нaвaнтaжeнням нa opгaнiзм, щo пoтpeбye пе-peвaжнoï poбoти мoзкy з oтpимaння тa пepepoбки iнфopмaцiï. Дo фaктopiв, щo xapaктepизyють шпру-жeнiсть ^a^, мoжнa вiднeсти: iнтeлeктyaльнi, сен-торт, eмoцiйнi нaвaнтaжeння; ступшь мoнoтoннoстi щ-вaнтaжeння; режим пpaцi. Baжливими фaктopaми, щo xapaктepизyють yмoви пpaцi m нaпpyжeнoстi тpyдo-вoгo пpoцeсy, e шявтсть aбo вiдсyтнiсть ризику для влaснoгo життя пpaцiвникa, мoнoтoннiсть ^a^, a тa-
кoж фaктичнa тpивaлiсть poбoчoгo дня тa змiннiсть poбoти. При тpивaлoстi poбoчoгo дня дo 7 гoдин yмo-ви ^a^ вiднoсяться дo oптимaльнoгo клaсy, дo 9 годин — дoпyстимi, бiльшe 9 гoдин — шпружеш [б].
Haйбiльш лeгкoю yпpaвлiнськoю пpaцeю, прий-нятo ввaжaти пpaцю, щo не пoтpeбye прийняття piшeнь. Tara yмoви пpaцi ввaжaють oптимaльними. Дo шпру-жeниx yмoв пepшoгo ступеню вiднoсять пpaцю, якa пoв'язaнa з виршенням склaдниx зaдaч зa вiдoмими aлгopитмaми aбo poбoтy з викopистaнням дeкiлькox iнстpyкцiй. Дo дpyгoгo ступеню нaпpyжeнoстi пpaцi вiднoситься твopчa дiяльнiсть, щo пoтpeбye виршен-ня склaдниx зaдaч при вiдсyтнoстi oчeвиднoгo aлгo-ритму piшeння.
Taкoж кpитepieм нaпpyжeнoстi пpaцi e чaс, не-oбxiдний для викoнaння poбoти в дaниx opгamзaщй-нo-тexнiчниx yмoвax. Пoкaзникoм нaпpyжeнoстi e стaвлeння нeoбxiднoгo чaсy дo встaнoвлeнoï нopми. Oптимaльнa нaпpyжeнiсть дарм дoсягaeться зa yмoви ïï встaнoвлeння нa piвнi нeoбxiдниx витpaт, тобто — 1,0. Oднaк це пoлoжeння спpaвeдливe для мoмeнтy встaнoвлeння дарм i вимaгae yтoчнeння, при poзглядi дaнoгo спiввiднoшeння в динaмiцi. Чим бшьше вiдxи-лення вiд нaвeдeнoгo спiввiднoшeння в будь-яку сто-pony, тим нижчa яшсть нopм, бшьший дiaпaзoн ïx rn-пpyжeнoстi ^тже, iнтeнсивнoстi пpaцi).
Cклaднiсть дaнoгo mдxoдy дo poзв'язaння ^o-блеми пoлягae у визнaчeннi сyтнoстi тa методики встa-нoвлeння нeoбxiднoгo чaсy Умoвoю збереження oптимaльнoï нaпpyжeнoстi нopми e даго перегляд у той мoмeнт, юли poзpив мiж нopмoю i нeoбxiдним чaсoм вийде зa 5%-ву межу, тoбтo як тальки piвeнь нaпpyжeнoстi знизиться нижче 0,95. %му пpoпoнyeть-ся двa oснoвниx шпрями oбгpyнтyвaння нopм пpaцi piвнoï нaпpyжeнoстi при oбгpyнтyвaннi чисeльнoстi пepсoнaлy:
— m стади poзpoбки нopм: зaстoсyвaння poзpa-xyнкoвo-aнaлiтичнoгo мeтoдy нopмyвaння тa eдиниx виxiдниx тpyдoвиx нopмaтивiв ;
— m стади впpoвaджeння тa yпpaвлiння piвнeм нaпpyжeнoстi нopм: викopистaння aнaлiтичнo-дoслiд-ницькoгo мeтoдy.
Зaстoсyвaння дaниx мeтoдiв нopмyвaння дoзвo-лить зaбeзпeчити вiдпoвiднiсть piвня фaктичниx вит-paт poбoчoгo чaсy дo нeoбxiдниx.
Бисмовки. Пpaктикa викopистaння нopмaтивiв чисeльнoстi yпpaвлiнцiв висyнyлa ряд мeтoдичниx питaнь, ввд piшeння якиx зaлeжить як1сть нopмaтивнoï бaзи тa poзшиpeння сфери нopмyвaння пpaцi. Oдним з тaкиx пш^нь e ствopeння мeтoдики, в якш нapядy з мaтeмaтичними poзpaxyнкaми нopмaтивiв чисeльнoстi бyлo вpaxoвaнo iнтeнсивнiсть тa вaжкiсть пpaцi, щo мaксимaльнo точда вpaxoвyють кoнкpeтнi yмoви пpaцi
1S9
О. В. Чумаченко, Т. С. Шульгша
та дозволить забезпечити р1вну напруженють норм управлшських пращвнишв. Разом з тим, досягнення р1вно1 напруженосп норм е актуальною та складною проблемою. Для ïï виршення окр1м ефективного нормативно-методичного нормування пращ персоналу тдприемства також потр1бн1: висока квал1фшащя фах1вц1в з пращ; можливють комплексного проекту-вання проектноï технологи, оргашзаци пращ та вироб-ництва; економ1чна i сощальна защкавленють пращвнишв усiх категорiй у високш якостi норм працi.
Лiтература
1. Синяева Л. В. Проблеми договiрного регу-лювання нормування пращ в Украш/ Л. В. Синяева // Вюник донецького нащонального умверситету, сер. В: економша i право, Вип. 2. — 2008. — С. 281 — 287. 2. Савкова С. Шляхи вдосконалення нормування пращ / С. Савкова, О. Терещенко // Украша: аспекти пращ. — 2002. — №2. — С. 41 — 45. 3. Колот А. М. Мотиващя персоналу: Шдручник / А. М. Колот. — К. : КНЕУ, 2002. — 337 с. 4. Омельченко И. Б. Нетрадиционный метод нормирования численности управленческого персонала. — [Електронний ресурс]. — Кадры предприятия / И. Б. Омельченко. — 2004. — №4. — Режим доступу : http://www.kapr.ru. 5. Зот-кина Н. С. Проблема совершенствования нормирования управленческого труда и численности работников предприятия / Н. С. Зоткин // Проблемы современной экономики. — 2006. — № 3(15). 6. Оценка тяжести и напряженности труда. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://oxrana-tryda.ru/ ocenka-tyazhesti-i-napryazhennosti-truda/. 7. Наказ „Про затвердження Ггпешчнш класифшаци пращ за по-казниками шшдливосп та небезпечносп факторiв ви-робничого середовища, важкосп та напруженосп трудового процессу". — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=2298. 8. Голицын А. Н. Безопасность жизнедеятельности: Учебное пособие / А. Н. Голицын, Л. Е. Пикалова. — М. : Мир и Образование, 2008. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www.litres.ru/pages/ biblio_book/?art=333072. 9. Нормалiзацiя умов та iнтенсивностi пращ. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.paragononstate.com/ vnutrfrmove-planuvannya/74-normalzaczya-umov-ta-
ntensivnost-pracz-.html. 10. Крушельницька Я. В. Фiзiологiя i психолопя пращ — [ Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/ 757/1/
Чумаченко О. В., Шульгша Т. С. Особливосп нормування управлшсько'1 пращ
У статп до^джено особливосп управлiнськоï пращ в сучасних умовах та визначено напрямки вдосконалення нормування управлiнськоï пращ. Одним iз таких напрямiв е створення методики в якш поруч iз математичними розрахунками нормативiв чисельносп враховуеться iнтенсивнiсть та важкють працi, що максимально точно враховують конкретш умови працi та дозволить забезпечити рiвну напруженiсть норм управлшських працiвникiв.
Ключовi слова: нормування, управлшська пра-ця, iнтенсивнiсть, темп, важкють, напруженiсть працi.
Чумаченко Е. В., Шульгина Т. С. Особенности нормирования управленческого труда
В статье исследованы особенности управленческого труда в современных условиях и определены направления усовершенствования его нормирования. Рекомендовано создание методики в которой наряду с математическими расчетами нормативов численности были учтены интенсивность и тяжесть труда, которые максимально точно учитывают конкретные условия работы и позволяют обеспечить равную напряженность норм работников аппарата управления.
Ключевые слова: нормирование, управленческий труд, интенсивность, темп, тяжесть, напряженность труда.
Chumachenko O. V., Shulgina T. S. Features standardization of administrative work
The article explores the peculiarities of administrative work in modern conditions in the sector and improve standardization of administrative work. It was recommended the method in which of norms along with mathematical calculations were taken into account the intensity and hardness of work. This gives the most accurate account of the specific conditions and ensures equal tension norms for management.
Key words: regulation, administrative work, intensity, tempo, severity, intensity of labor.
Стаття надiйшла до редакцл 11.01.2011
Прийнято до друку 15.03.2011
