CC BY
16
пов'язаних з формою об'еклв. Поки такий зв'язок виглядае ппотетично, але, водночас, е тисячолггнш досвщ китайсько! науки-мистецтва фэн-шуй, побу-довано! на врахуванш формоутворення середовища життед1яльност1 людини, феноменолопчно описуе вплив предметного середовища на безпеку i ефек-тившсть працi людини, е предметом ергономши.
Hакопиченi наукою i практикою факти дозволяють припустити, що предметом ергодизайну як наукового напряму може стати динамiчна тополо-гiя i геометрiя предметного середовища життедiяльностi людини. Практич-ним результатом, у такому раз^ буде не просто об'еднання дизайну i ергоно-мiки, а розробка нових принцишв i методiв проектування з урахуванням реального внутрiшнього i зовшшнього свiту людини.
Лггература
1. ДСТУ 3899-99. Дизайн та ергономiка. Термши та визначення. - Ки!в: Держстан-дарт Укра!ни. - 1999. - 33 с.
2. Постанова КМУ вщ 30 липня 1996 р. № 876 "Про Раду з дизайну".
3. Постанова КМУ вщ 2 листопада 1996 р. № 1345 "Про Нащональну програму по-лшшення стану безпеки, гiгiени пращ та виробничого середовища на 1996-2000 роки".
4. Постанова КМУ вщ 20 ачня 1997 р. № 37 "Про першочерговi заходи щодо роз-витку нацiональноí системи дизайну та ергономжи i впровадження !х досягнень у промисло-вому комплекс^ об'ектах житлово!, виробничо! i сощально-культурно! сфер".
5. Hendrick, H. The IEA and International Ergonomics: Past, Present and Future. In: Proceedings of the IEA/Russian Conference--Ergonomics in Russia, the Other Independent States and Around the World-Past, Present and Future. St. Petersburg, Russia: Russian Ergonomics Society, 1993, 5-11.
УДК 338.242 П.П. Лазановський - Укратська академгя друкарства, м. Льв1в АНАЛ13 ЕФЕКТИВНОСТ1УПРАВЛ1ННЯ
в шдприемницьких структурах
Проанал1зоват найважлив1ша сторони управлшсько'1 д1яльност1 на приклад1 спшьного п1дприемства. Зроблен1 висновки щодо пщвищення ïï ефективност1.
P.P. Lasanovsky - Ukrainian Academy of Printing, L 'viv The analysis of a management efficiency at the enterprises
The most important parties of administrative activity on an example of joint enterprise are analyzed. The conclusions concerning increase of its efficiency are made.
Актуальшсть теми статп зумовлена тим, що на сьогодш вщбуваються радикальш змши в реструктуризации демонопол1заци, диверсифшацп вироб-ництва дшчих промислових шдприемств та йде формування нових шд-приемницьких структур, яю дшть на засадах ринково'' економши. У цих про-цесах величезна роль належить людському фактору та р1вню розвитку менеджменту. За таких умов саме наявшсть ефективного кер1вництва створювати-ме поступовий розвиток для даних шдприемств. Про розумшня цього свщ-чать розробки з дано'' проблеми таких автор1в, як: Г. Башнянина [1], О. Прня-ка [2], €. Кузьмша [3], Ф. Хмшья [4], I. Цигилика [5] та ш.
На сьогодш невиртеним залишаеться цший ряд проблем менеджменту шдприемницьких структур, серед яких одшею з найскладшших е оцшка його
244
36ipRHK нayкoвo-тexнiчниx пpaць
ефективносп, що 1 ставиться за мету в данш публ1кацп. Рац1онал1зац1я процесу управлшня завершуеться, як правило, оновленням ус1х структурних 1 функц1-ональних елеменпв оргашзацп (шдприемства) 1 завершуеться розглядом пере-ваг 1 оцшкою ефективносп нових складових управления, що вводяться в д1ю.
Оргашзацшна структура управлшня е едн1стю р1вн1в 1 ланок управлш-ня в 1хньому взаемозв'язку. Орган1зац1йна структура управл1ння ф1ксуеться у схем1 структури управл1ння, штатних розписах, положеннях про структурно шдроздши, а також у посадових инструкциях для виконавц1в. В умовах регионального управл1ння п1дприемством вона бувае чотирьох вид1в: безцехова, цехова, виробнича 1 функциональна. Формування оргашзацшно! структури управл1ння базуеться на одноособовост1 розпоряджень, поширенн1 контролю, в1дпов1дност1 прав, економ1чних, соц1альних та орган1зац1йних фактор1в.
Процес 1 структура управл1ння т1сно пов'язан1 одне з одним. Структура в1дображае стаб1льн1 форми розподшу управлшсько! прац1, посл1довн1сть виконання р1зних вид1в трудових д1й. Безпосередньо цей зв'язок проявляеться в принципах, функциях, мехашзм1 та методах управл1ння, як1 в1дображають статику 1 динамику управлшня. Удосконалення структури управл1ння перед-бачае погодження зм1нних потреб процесу 1 можливостей структури управ-л1ння. Ефектившсть оргашзацшно! структури управл1ння можна розрахувати за такими формулами.
Загальш д1апазони управл1ння:
я = а • (1)
де: - загальний д1апазон управл1ння; Qw - загальна чисельн1сть прац1вни-к1в низових р1вн1в 1ерархп управл1ння; О - чисельн1сть прац1вник1в на вищо-му р1вн1 1ерархп управл1ння.
Д1апазон управл1ння на кожному р1вн1 управлшня:
М= |, (2)
де: М - д1апазон управлшня на певному р1вш 1ерархп; О - к1льк1сть прац1в-ник1в на певному р1вш 1ерархп\
Коеф1ц1ент ланковосп структури управл1ння:
^ Р'
К =—, (3)
1 р о > У )
де: К1 - коефщент ланковосп структури управл1ння; р1 - кшьюсть структурних п1дрозд1л1в апарату управлшня на вищому р1вн1; р0 - кшьюсть структур-них п1дрозд1л1в апарату управл1ння на низовому р1вн1.
П1дставивши дан1 в формули, були отриман1 так1 результати (табл. 1).
До функц1онального апарату управл1ння входять так1 п1дрозд1ли: в1д-д1л постачання, в1дд1л збуту, планово-економ1чний в1дд1л, в1дд1л кадр1в, бух-галтер1я, вщдш маркетингу, в1дд1л шформаци та анал1зу.
Табл. 1. Показники ефективност1 оргамзацтног структуры управления спгльного тдприемства
Показники
Оу М К,
Мв мс Мн
5 5 2 3 4
Табл. 2. Перелж посад функциональных керЬвнитв СП
№ з/п Назви посад Чисельн1сть, чол.
1. Заступник директора по режиму 1
2. 1нспектор з кадр1в 1
3. Заступник техтчного директора, кер1вник 1
4. Завщувач лаборатори 1
5. Заступник головного бухгалтера 1
6. Начальник вщд1лу матер1ально-техн1чного забезпечення 1
7. Економ1ст з матер1ально-техн1чного забезпечення 1
8. Начальник вщд1лу збуту 1
9. Начальник вщд1лу маркетингу 1
10. Фах1вець-анал1тик з дослщження товарного ринку 1
11. Фах1вець 1з зовн1шньоеконом1чних зв'язк1в 1
12. Начальник вщд1лу шформаци та анал1зу 1
13. Начальник енергетично-механ1чно1 служби 1
14. Начальник цеху № 1 1
15. Начальник цеху № 2 1
16. Начальник цеху № 4 1
17. Начальник експериментально! д1льниц1 1
18. Майстер буд1вельно'1 д1льниц1 1
19. Начальник транспортно'1 д1льниц1 1
20. Завщувач складом сировини 1
21. Завщувач складом готово! продукци 1
22. Завщувач виробництвом 1
Р а з о м 22
Для анал1зу взаемозв'язк1в м1ж окремими шдроздшами 1 структурними одиницями апарату управлшня та видами роб1т використовуеться функциональна матриця (табл. 3).
При заповненш матриц використовувались так1 символи: ! - вир1-шальний голос при колепальному вир1шенн1 з правом затверджуваного п1д-пису; Р - те саме, без права затверджуваного шдпису; Я - одноос1бне р1шен-ня; П - планування, подготовка питання; О - орган1зац1я; К - контроль; У -узгодження, в1зування; В - виконавець; I - одержання 1нформаци; А - актив1-зац1я; X - координац1я; "-" - не беруть участь
Ця матриця складаеться присвоениям кожному символу таких бал1в: ! - 6, Р - 9, Я - 10, П - 8, О - 7, К - 5, У - 2, В - 1, I - 3, А - 4, X - 11.
Табл. 3. Функциональна матрица взаемозв'язшв функций / структуры управлгння спгльного тдприемства
Перел1к посадових ос1б чи структурних п1дрозд1л1в
№ з/п Функци або зм:ст управлшня генерал. директор т с1 1м о я о к е 1ул ч. з а н заст. гол. бухгал. з р ров1 О И а 8 и н1 нач. в1дд1лу маркетингу 'ч: Э •3 3 ™ .2 § -ё ® .3
1. Анал:з шформаци про ринок ! п О - - р -
2. Оргатзац1я роботи щодо забезпечення шдприемства кадрами ! О - - р - -
3. Навчання, пщготовка 1 пщвищення квал1ф1кац11 кадр:в К О - - р - I
4. Оплата рахунк1в постачальник1в К п р У - О I
5. Транспортування продукци Я п р У - X I
6. Розробка граф1к1в виходу пращвниюв ! У У п О
на роботу
7. Виб1р форм реал1зац11 продукцИ К У п I У О I
8. Анализ використання матер1альних, трудових, фшансових ресурсов X в п О - А р
9. Розробка плану реал1заци продукцИ К р п в - I У
10. Обл1к операций - п У в - X А
11. Анализ реал1заци продукцИ - п р О - К в
12. Оплата л1карняних листк1в пращвниюв У в - п О А I
13. Ведення статистично! зв1тност1 У О Я п в I К
14. Розробка графика вщпусток для прац1вник1в У п - О в - X
Шдсумувавши бали, ми отримали результата:
Генеральний директор 68
Економ1ст 84
Начальник вщдшу збуту 72
Заступник головного бухгалтера 46
1нспектор з кадр:в 38
Начальник вщдшу маркетингу 59
Начальник вщдшу шформаци та анализу 53
Зв1дси можна зробити висновок, що найбшьшу кшьюсть батав набрав економют, а найменшу - шспектор з кадр1в. Виходячи з цих результапв, можна сказати, що найголовшш1 функци в управлшш СП вщводяться еконо-мюту. Оргашзащя та вдосконалення економ1чно! д1яльносп шдприемства спрямоваш на досягнення найбшьших результалв при найменших матер1аль-них затратах, фшансових 1 трудових ресурсах, що здшснюе економют. Частка учасп його у виртенш управлшських завдань надзвичайно висока. Пор1вня-но менше завантажений заступник головного бухгалтера та 1нспектор з кад-р1в. 1нспектор з кадр1в мае найменший вплив на процес управлшня пд-приемством, оскшьки вш працюе, в основному, з людьми при прийом1 та звшьненш з роботи та в процеш роботи. Але потр1бно зауважити, що той ш-
нiмyм функцш, якi викoнye iнcпeктop з кaдpiв, e дocить вaжливим для СП, тому щo вiн e oдним iз eлeмeнтiв, який вxoдить в шагему yпpaвлiння шд-пpиeмcтвoм i бeз цьoгo eлeмeнтy cиcтeмa ш мoжe eфeктивнo пpaцювaти.
Taкoж пopiвнянo мeншe зaвaнтaжeний зacтyпник гoлoвнoгo бyxгaлтe-pa, нaчaльник вiддiлy мapкeтингy й нaчaльник вiддiлy iнфopмaцiï тa aнaлiзy. Toмy дoцiльнo пpoвecти peopгaнiзaцiю мiж ними i oб'eднaти як crop^a^em дaнi вiддiли. У тaкoмy витдку функцй' нaчaльникa вiддiлy aнaлiзy !a iнфop-мaцiï пepeйдyть дo кoмпeтeнцiï зacтyпникa гoлoвнoгo бyxгaлтepa.
Для кiлькicнoï xapaктepиcтики пoвнoти oxoплeння фyнкцiй yпpaвлiн-ня poзpaxoвyeтьcя кoeфiцieнт пoвнoти oxoплeння фyнкцiй (Kф) зa фopмyлoю:
K = (Kфaкт / Kнe0бx)x 100 %, (4)
дe: K.jajCT - фaктичнe викoнaння фyнкцiй; K^^ - нeoбxiднe викoнaння функцш. Oтжe, Kф = S9 %. Цe oзнaчae, щo фyнкцiï фyнкцioнaльниx кepiвникiв СП викoнyютьcя тiльки та S9 %.
Пpoвeдeмo aнaлiз дитамши кaдpoвoгo cклaдy СП, який здiйcнюeтьcя зa дoпoмoгoю тaкиx кoeфiцieнтiв:
1. Koeфiцieнт oнoвлeння пepcoнaлy:
K оп = ^, (5)
ссч
дe: 4np - зaгaльнa чиceльнicть пpийнятиx пpaцiвникiв; ссч - cepeдньocпиcкo-вa чиceльнicть пpaцiвникiв.
2. Koeфiцieнт плиннocтi кaдpiв:
Kn = ^ , (б)
ссч
дe Чз - чиceльнicть звiльнeниx пpaцiвникiв.
3. Koeфiцieнт cпiввiднoшeння пpийнятиx !a звiльнeниx пpaцiвникiв:
Kпз = Чт. (7)
ЧЗВ
Пiдcтaвивши дaнi в нaвeдeнi фopмyли, ми oтpимaли тaкi peзyльтaти (тaбл. 4). Aнaлiз дaниx тaбл. 4 зacвiдчye, щo динaмiкa кaдpoвoгo cклaдy cпiльнoгo пiдпpиeмcтвa e дocить виcoкoю, ocкiльки зa piк вiдбyлocя йoгo oнoвлeння aж нa l0 %.
Taбл. 4. Koeфiцieнmu дuнaмiкu кaдpoвoгo cклaду СП
Ko
0,l
Kn
0,08
Kn
0,6
Зa xapaктepoм cклaднocтi й вiдпoвiднocтi викoнyвaниx фyнкцiй yпpaв-лш^кий пepcoнaл СП пoдiляeтьcя нa тpи гpyпи: кepiвники, cпeцiaлicти i ш-ший yпpaвлiнcький пepcoнaл. Ix тpyдoвi фyнкцiï i змicт пpaцi штатто вiдpiз-няютьcя, пepш зa вте, зa тaкими oзнaкaми, як питoмa вaгa твopчoï пpaцi, сту-шнь пoвтopювaнocтi oкpeмиx eлeмeнтiв poбiт, нepiвнoмipнicть зaвaнтaжeння пpoтягoм poбoчoгo дня.
Ta^ для кepiвникiв i cпeцiaлicтiв xapaктepнoю ocoбливicтю тpyдoвиx пpoцeciв e зтчта питoмa вaгa eлeмeнтiв твopчoï ^a^, вiдcyтнicть бaгaтopa-
24S
Збipник наyкoвo-тexнiчниx ^аць
зово! повторюваносп роб1т 1 операцш. Змют трудових процес1в шших управ-лшських пращвниюв характеризуеться регулярною повторювашстю рутин-них роб1т 1 таких операц1й, наприклад, як прийом 1 видача документ1в, робота оператор1в на обчислювальних машинах, машинописн1 роботи. Все це вима-гае застосування р1зних метод1в нормування прац1 1 розрахунку чисельност1 для р1зних категорш управлшщв СП.
Для нормування повторюваних робщ що виконуе шший управлшський персонал (шженери-технологи, техшки, мехашки, майстри), 1 розрахунюв пот-р1бно1 !х чисельносп можуть застосовуватися норми часу 1 норми виробггку.
У таких випадках, коли шш1 управлшсью пращвники виконують ро-боти, нестаб1льн1 за обсягом, але з наявн1стю пер1одично повторюваних еле-мент1в, для нормування прац1 й розрахунку чисельност1 персоналу СП пот-р1бно використовувати норми обслуговування. За допомогою норм обслуго-вування визначаеться необх1дна чисельн1сть охорони, касир1в та 1н.
Нормування пращ лшшних 1 функцюнальних кер1вниюв здшснюеться за допомогою норми керованост1 (це норма к1лькост1 прац1вник1в чи п1дрозд1-л1в, якими повинен керувати один кер1вник). Для генерального директора СП, наприклад, нормою керованост1 е к1льк1сть його заступник1в, а також к1льк1сть структурних п1дрозд1л1в, як1 перебувають в його безпосередньому шдпорядкуванш; для майстра - кшьюсть робггниюв.
Усередиш служб 1 шдроздЫв шдприемства для рацюнально'' оргаш-заци пращ 1 розстановки пращвниюв використовуються норми сшввщношен-ня, яю е р1зновидом норм керованосп. Шд нормою сшввщношення розу-м1еться кшьюсть пращвниюв т1е! чи шшо'' квал1фшаци або посади, яка повинна припадати на одного пращвника шшо'' квал1фшаци чи посади. За допо-могою норм сп1вв1дношення встановлюються, перш за все, оптимальн1 сп1в-в1дношення м1ж чисельн1стю основних категор1й прац1вник1в.
Табл. 5. Норми сп'гвв'гдношення основных категорий пращвник'гв СП
№ з/п Назва персоналу Категор 11 управл1нського персоналу
кер1вники спещалкти шший управлш. персонал
1. Група перспективного розвитку 1 5 1
2. Виробничо-техн1чна лаборатор1я 1 13 2
3. Плановий вщдш 1 4 -
4. Бухгалтер1я 1 15 -
5. В1дд1л маркетингу 1 10 -
6. Вщдш шформаци та анал1зу 1 2 1
Анал1з даних табл. 5 показуе, що найвищу норму сп1вв1дношення мае бухгалтер1я, а найнижчу - плановий вщдш та вщдш шформаци та анал1зу. Це означае, що вщчуваеться явна нестача шшого управлшського персоналу. Тому спец1ал1сти значну частину свого робочого часу витрачають на виконання простих, рутинних робгг, яю не вимагають повно!' базово!' освгги. У результата, неращонально використовуеться праця високо!' квал1фшацп', вщбуваеться девальвац1я посади й самого звання спец1ал1ста.
На нашу думку, треба провести велику роботу щодо формування оптимально'' структури управлшня СП, що дасть змогу встановити ращональне
cпiввiднoшeння чиceльнocтi кepiвникiв, cпeцiaлicтiв i iншиx yпpaвлiнcькиx пpaцiвникiв-викoнaвцiв. Aктyaльним зaвдaнням yпpaвлiння дocлiджyвaним пiдпpиeмcтвoм e зaбeзпeчeння кoнкpeтнoï' yчacтi кoжнoгo пpaцiвникa y вито-тнш тих aбo iншиx yпpaвлiнcькиx функцш. ^му нeoбxiднo poзмeжoвyвaти фyнкцiï yпpaвлiння мiж штaтним yпpaвлiнcьким пepcoнaлoм, opгaнaми yпpaв-лiння тa пpaцiвникaми.
В arnpari yпpaвлiння пiдпpиeмcтвa e пpaцiвники, зaйнятi вcтaнoвлeн-ням мeти, плaнyвaнням, poзpoбкoю piшeнь, opгaнiзaцieю ïï ви^тнет, мoти-вaцieю тa кoнIpoлeм. Пoдaльшa cпeцiaлiзaцiя тa пoдiл пpaцi вiдбyвaeтьcя шляxoм кoнкpeтизaцiï oкpeмиx cклaдoвиx кoнкpeтнoï' (cпeцифiчнoï') фyнкцiï тa зaкpiплeння ïx зa фyнкцioнaльним пiдpoздiлoм чи пpaцiвникoм. Дocлiд-жeння пoкaзaлo, щo фyнкцioнaльний пoдiл пpaцi в СП виpaжae зaгaльнi pиcи пpoцecy пpaцi тpyдoвoгo кoлeктивy.
Opгaнiзaцiйнa CIpyктypa yпpaвлiння та дocлiджyвaнoмy пiдпpиeмcтвi e лiнiйнo-фyнкцioнaльнoю. У ц^му вoнa вiдпoвiдae cyчacним вимoгaм i зaв-дaнням, якi cтoять пepeд СП i e дocить гнyчкoю. Пpи фyнкцioнaльнiй шдто-pядкoвaнocтi кepiвник мae пpaвo вiддaвaти вкaзiвки зa кoнкpeтнoю виpoбни-чoю фyнкцieю, нeзaлeжнo вiд тoгo, xto ïï викoнye. Фyнкцioнaльними кepiвни-кaми СП e зacтyпники Гeнepaльнoгo диpeктopa зa нaпpямaми дiяльнocтi, rn-чaльники вщдЫв. Koжeн пpaцiвник фyнкцioнaльнoгo вiддiлy e тaкoж ль нiйним кepiвникoм вiдпoвiднo дo пpaцiвникiв дaнoгo вщдшу. В arnpari уп-paвлiння лiнiйний кepiвник oднoчacнo e фyнкцioнaльним кepiвникoм вiднoc-нo cтpyктypнoгo пiдpoздiлy, який вш oчoлюe. Taк, гoлoвний бyxгaлтep СП викoнye poбoтy з piзниx лaнoк бyxгaлтepcькoгo oблiкy i мoжe дaти poзпopяд-жeння бyxгaлтepy iншoгo ce^opa, нaпpиклaд poзpaxyнкoвoгo, aбo бyxгaлтepy iншoгo cтpyктypнoгo пiдpoздiлy пpo нeгaйнe ви^тнет пeвнoï' дiлянки po6o-ти. Гoлoвний бyxгaлтep e фyнкцioнaльним кepiвникoм, aлe дoдaткoвi фyнкцiï' виpiшyютьcя пpoвiдними фaxiвцями, яким пiдпopядкoвyютьcя вiдпoвiднi тек-topa To6to в зaгaльнiй cтpyктypi yпpaвлiння пiдпpиeмcтвoм мoжнa виoкpe-мити вщдти, ceктopи i гpyпи, щo бeзпocepeдньo зaйнятi викoнaнням oropa-тивнoï' po6o™, a вщдти зaймaютьcя викoнaнням пeвниx фyнкцiй з opгaнiзa-цiï' дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa тa ïï eфeктивнocтi.
Дiяльнicть бyдь-якoï' гocпoдapcькoï' cиcтeми зaбeзпeчye пpoтiкaння бa-гaтocтyпeнeвиx yпpaвлiнcькиx пpoцeciв та бaзi взaeмoдiï' piзнoмaнiтниx функцш yпpaвлiння, якi cклaдaють cтpyктypy !a змicт yпpaвлiнcькoï' дiяльнocтi. Oднi й ri caмi фyнкцiï' yпpaвлiння мoжyть нecти piзнoмaнiтнe нaвaнтaжeння як зa змicтoм, тaк i зa тpивaлicтю тa бути циклiчними aбo paзoвими. Дocлiд-жeння змicтy пpaцi yпpaвлiнcькиx пpaцiвникiв СП cвiдчить пpo !e4aem;n взaeмooбyмoвлeнocтi тa cпiвпiдлeглocтi фyнкцioнaльниx зaвдaнь yпpaвлiння. Пpoaнaлiзyвaвши poбoтy пpaцiвникiв yпpaвлiння, мoжнa cкaзaти, щo icнyють швш дiлянки poбoти, якi викoнyютьcя говтою мipoю; дeякa poбoтa викo-нyeтьcя дeкiлькoмa пiдpoздiлaми aбo дeкiлькoмa oкpeмими пpaцiвникaми; aлe icнyють пeвнi види po6Í!, якi зoвciм нe викoнyютьcя жoдним пpaцiвни-кoм aбo пiдpoздiлoм. Oтжe, в aпapaтi yпpaвлiння функцп викoнyютьcя нepiв-нoмipнo, щo зaлeжить вiд чиceльнocтi пpaцiвникiв, кiлькocтi вiдпpaцьoвaниx
дшв y poцi, нeкoмпeтeнтнocтi пpaцiвникiв та iншиx вaгoмиx пpичин, як1 впливають на ц1 peзyльтaти.
Як показали peзyльтaти нашого дocлiджeння, пeвнi види poбiт дублю-ютьcя пpaцiвникaми пiдпpиeмcтвa. Haпpиклaд, нapaxyвaння зapoбiтнoï плати доводить бyxгaлтep poзpaxyнкoвoгo ceктopa та ^ащвник в1дд1лу пpaцi та зapoбiтнoï плати. Ц пpизвeлo до пepeвaнтaжeння poбoтoю дeякиx у^ав-лiнcькиx пpaцiвникiв. Тому, на наш погляд, нeoбxiднo yдocкoнaлити пocaдoвi iнcтpyкцiï.
ступ1нь квaлiфiкaцiï ^ащвника нaзивaeтьcя пpoфeciйнoю кoмпeтeн-тнicтю. Born визначае cпpoмoжнicть пpaцiвникa якicнo та бeзпoмилкoвo ви-конувати cвoï функцп як y звичaйниx, так i в eкcтpeмaльниx cитyaцiяx, yc-шшно ocвoювaти нов1 функцй' та швидко aдaптyвaтиcя до умов, що змшю-ютьcя. Фyнкцioнaльнa кoмпeтeнтнicть - да пpoфeciйнi знання та вм1ння ïx зacтocyвaти. Пpoaнaлiзyвaвши квaлiфiкaцiйний cклaд ^а^вниив aпapaтy yпpaвлiння СП, можна гаазата, що в oкpeмиx вiддiлax е ^а^вники, як1 ма-ють вeликий oбcяг знань, aлe нe вмдать ïx зacтocyвaти. Цe нeгaтивнo впливае як на caмoгo пpaцiвникa, так i на peзyльтaти дiяльнocтi СП. Iнтeлeктyaльнa кoмпeтeнтнicть виpaжaeтьcя y cпpoмoжнocтi до aнaлiтичнoгo миcлeння та зд^^нй кoмплeкcнoгo пiдxoдy до виконання cвoïx о6ов'язк1в.
Стpyктypa пepcoнaлy за ocвiтнiм piвнeм (загальна та cпeцiaльнa) ш-peдбaчae виoкpeмлeння ocí6, як1 мають вищу, нeзaкiнчeнy вищу (бiльшe 0,5 тepмiнy навчання), cepeдню cпeцiaльнy, cepeдню загальну, нeпoвнy cepeд-ню та початкову ocвiтy. B ocнoвнoмy в ampari yпpaвлiння пpaцiвники ce-peдньoгo в1ку, тобто в мeжax вщ 30 до 45 poкiв. ^а^вниив пeнciйнoгo в1ку нeбaгaтo - 12,6 % вщ ваеГ чиceльнocтi у^авл^ь^го пepcoнaлy.
Таким чином, aнaлiз eфeктивнocтi yпpaвлiнcькoï дiяльнocтi в шд-пpиeмницькиx cтpyктypax мае давати змогу виявити peзepви ïï пiдвищeння. Бaгaтoгpaннicть дocлiджyвaнoï пpoблeми вказуе на тe, що й можлив! peзepви pocтy eфeктивнocтi пpoцecy yпpaвлiння пiдпpиeмcтвoм можуть мати нaйpiзнo-мaнiтнiший змlcт, poзкpиття якого вимагае oкpeмиx дocлiджeнь y ropcro^rm^
Лiтepaтypa
1. Бaшнянин Г., Зaгopcький В., Pexлeцький С. РИНКОВ1 eкoнoмiчнi cиcтeми: ^об-лeми cтpyктypизaцiï, типолопзацл i cтaнoвлeння в пepexiдниx e^rata^x// Сoцiaльнo-eкoнo-м1чн1 дocлiджeння в пepexiдний пepioд (щopiчник нayкoвиx пpaць). HAH У^аши, шститут peгioнaльниx дocлiджeнь. - Льв1в: IPД. - l997, вип. II. - С. 258-263.
2. Гipняк O.M. Hopмaтиви чиceльнocтi yпpaвлiнcькoгo пepcoнaлy - важливий фак-TOp фopмyвaння opгaнiзaцiйниx cтpyктyp yпpaвлiння// Полкрафк i видавнича cпpaвa. Шук.-тexн. зб. УДД, № 40. - Льв1в, 2003. - С. 129-134.
3. Kyзьмiн O.E., Яpoшeвич Н.Б. Pecypcний мeнeджмeнт - cклaдoвa в^с^нотого мeнeджмeнтy// HayR. зaпиcки УДД. - Льв1в. - 200l, вип. 4. - С. l02-l06.
4. Хмшь ФХ Стaнoвлeння cyчacнoгo мeнeджмeнтy в Укpaïнi (пpoблeми тeopiï та пpaктики). - K., l996.
5. Цигилик I. Функцп у^авлина. Ix cyn. i poль y cиcтeмi мeнeджмeнтy// Hayкoвi вicтi iнcтитyтy мeнeджмeнтy та eкoнoмiки. - Iвaнo-Фpaнкiвcьк. - 2002, N° l. - С. 103-106.
S. Iнфopмaцiйнi тexнoлoгïí гaлyзi
25l
