CC BY
9
hcooxíjhí для 11 рсалпацп на нормативно заданому píbhí i корелюють з II основними рсзультативними параметрами: яюстю, точшстю, продуктившстю. надшшстю. Це майстсршсть перекладача, що складаеться Í3 сукупносп профссгйних знань та вмшь i здатносп застосовувати i'x у практичшй д1яльностг
Л1ТЕРАТУРА
1. Abbot, Andrew. 1998. The Information Profession / The System of Profession: An Essay on the Division of Expert Labour, Chicago: University of Chicago Press, p. 215-246.
2. Cokely, D. 1986 English. The effects of lag time on interpreter errors. Sign Media Inc, p. 53.
3. Dean, R. K. & Pollard, R. Q. 2001. Application of demand control theory to sign language interpreting: Implications for stress and interpreter training / Journal of Deaf Studies and Deaf Education, 6(1), p. 1-14.
4. Feldweg, E. 1989. The significance of understanding in the process of interpreting / L. Gran & J. Dodds (Eds.), Udine: Campanotto, p. 139-140.
5. Gentile, A. 1997. Community interpreting or not? Practices, standards and accreditation / S. A. Carr, R. Roberts, A. Dufour, & D. Steyn (Eds.), Amsterdam: Benjamins, pp. 109-118.
6. Gonzalez, R., Vasquez, V. And Mikkelson, H. 1991. Fundementals of Court Interpretation: Theory, Policy and Practice. Durham, NC: Carolina Academy Press, 358 p.
7. Harris, B. & Sherwood, B. 1978. Translating as an Innate Skill / Gerver, D. & Sinaiko, H. (Eds.), Language, Interpretation and Communication. New York: Plenum Press, p. 155-170.
8. Hoffman, R. R. 1997. The cognitive psychology of expertise and the domain of interpreting / Interpreting, 2(1-2), p. 189-230.
9. Keiser, W. 1978. Selection and training of conference interpreters / Gerver, D. & Sinaiko, H. (Eds.), Language, Interpretation and Communication, New York: Plenum Press, p. 138-145.
10. Kurz, I. 1989 / 2. Language competence vs competent language services, 4(4), 388 p.
11. Mikkelson, H. 1996. Community Interpreting: an Emerging Profession in Interpreting, Vol. 1(1), p. 125-129.
12.Marcum, Deanna B. 1997. Transforming the Curriculum / Transforming the Profession in American Libraries (January), p. 35-36, 38.
13. Pochhacker, F. 2004. English. Introducing Interpreting Studies, p.165.
14. Seleskovitch, D. 1978. Language and Cognition / D. Gerver and H. Sinaiko (eds.). Language Interpretation and Communication. New York: Plenum, p. 333-342.
УДК 811.111=03:8Г255.4:8Г253+371.134
3. Ф. П1ДРУЧНА
ОСОБЛИВОСТ1 НАВЧАЛБН0-МЕТ0ДИЧН01 ПIДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ПЕРЕКЛАДАЧ1В У ВИЩ1Й ПЕДАГОГ1ЧН1Й ШКОЛ1
Проаналгзовано стан проблемы навчалъно-методично1 тдготоеки майбуттх перекладачгв у психолого-педагоггчнш теори та практищ. Визначено особливостг професи перекладача, ят вгдображають модель висококвалгфгкованого менеджера у сфер1 дшовог та професшног комуткацп. Обтрунтовано особливостг 1хньо1 навчалъно-методично1 тдготоеки у еищш педагоггчнш школг, що забезпечуе яюсний ргвень тдготоеленост1 майбуттх фахгвцгв до професшног дгяльностг.
К:ш>чо(п слова: навчалъно-методична тдготовка майбутнъого перекладача, яюсний ргвень тдготоеленост1 майбуттх фахгвцгв до професшног дгяльностг.
3. Ф. ПИДРУЧНА
ОСОБЕННОСТИ УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ПЕРЕВОДЧИКОВ В ВЫСШЕЙ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ШКОЛЕ
Проанализирована сущность проблемы учебно-методической подготовки будущих переводчиков в психолого-педагогической теории и практике. Выявлены особенности профессии переводчика, которые отображают модель высококвалифицированного менеджера в сфере деловой и профессиональной
коммуникации. Обоснованы специфические особенности учебно-методической подготовки будущих переводчиков в высших учебных заведениях, что обеспечивает качественный уровень их подготовки к профессиональной деятельности.
Ключевые слова: учебно-методическая подготовка будущего переводчика, качественный уровень подготовки будущих переводчиков к профессиональной деятельности.
Z. F. PIDRUCHNA
THE PECULIARITIES OF THE FUTURE INTERPRETERS' EDUCATIONAL-METHODICAL TRAINING IN THE HIGHER EDUCATIONAL
ESTABLISHMENTS
The essence of the future interpreters' educational-methodical training problem in the psyhologo-pedagogical theory and practice is analyzed in this article. It is confirmed the peculiarities of the interpreter's profession, that show the professional's model - highly skilled manager in the business and professional communication sphere. It is determined the specific peculiarities of their educational-methodical training in the higher educational establishments concerning the interpreters' specific activities nowadays, that provide qualitative level of their professional training activities.
Key words: educational-methodical training of a future interpreter, the qualitative level of the future interpreters ' training for their professional activities.
Професшне становления майбутшх перекладач1в у npoucci навчально-методичнсл шдготовки вщповщатиме сучасному р1вню тодк коли змют сощально-гумаштарно!, методично! та психолого-педагопчно1 гпдготовки буде ор1ентований на формування високо духовно! культуромовно! особистостг Основш положения навчально-методично1 шдготовки майбутшх перекладач1в розглядаються багатьма методистами з урахуванням досягнень методики навчання ¡нозсмних мов i предмета перекладу, викладених у працях таких вчених, як Л. Апатова [1], Н. Гальскова [4], В. Ком1ссаров [5], Р. Мшьяр-Белоручев [6], I. Халеева [9], а також результате дослщжень, дотичних до методики наук (лшгвютики, псдагопки. психологи), та досвщу провщних фах1вщв у цш галуз1. Незважаючи на значш тсорстичш доробки, ще багато питань навчально-методично1 шдготовки майбутшх перекладач1в залишилися не висв1тленими методистами, хоча вища псдагопчна школа здшснюе шдготовку не тшьки вчител1в ¡нозсмно!' мови, а й перекладач1в.
Зазначимо, що ирофсая перекладача мае cboï особливосп, насамперед - це умшня переключатися з одша мови на шшу; здатшсть утримувати в пам'ят1 р1зного обсягу мовленнев1 продукта; ум1ння використовувати фразеолог1чний ряд для висловлювання певно! думки; швидюсть формування i формулювання висловлювання; толерантне ставлення до сшврозмовниюв з р1зним couia.ibhhm статусом i pi вис м володшня мовою. Все це зумовлюе потребу переглянути усталеш шдходи до навчально-методично1 п1дготовки майбутшх перекладач1в, KOTpi, як правило, зустр1чаються з багатьма труднощами в навчанш. зокрема, у в1дбор1 навчального мате pi ал у. плануванш результате навчання, а також недостатнш обл1к психолшгвютичних особливостей засвоення знань, невм1ння визначити найефектившпп прийоми i методи. В зв'язку з цим ocbîthî й професшш вимоги до оргашзацй' навчально-методично1 пщготовки майбутшх перекладач1в зумовлюють актуальшеть порушено1 нами теми й потребуютъ ïï вирШення на сучасному emani.
Мета emammi - з урахуванням специфики д1яльност1 перекладач1в в сучасних умовах обгрунтувати особливост1 ïxHboï навчально-методично1 шдготовки у вищ1й педагог1чшй школг
Особливост1 навчально-методично1 шдготовки майбутшх перекладач1в зумовлеш ïï сшвв1дношенням, з одного боку, з методикою навчання ¡нозсмних мов як науки, з шшого - з методикою навчання bcîx в ид ¡в мовленнево1 д1яльносп, щлями, змютом, принципами, прийомами, технолопями навчання, матер1альними засобами навчання i реальним навчально-виховним процесом. На ¡ншому. менш абстрактному piBHi розглядаеться методична концептуальна система, спрямована на конкретну практичну реал1защю. За визначенням I. Bîm,
пщ методичною системою розу\псться ¡ндивщуальна штерпретащя системи навчання на р1вш макрошдход}' (як узагальнсння об'ектно-наочно! галуз1 методики), втшена в знаковш форм! (у вигляд1 теоретичних праць, пщручншав, навчальних поабниклв) [ яка вщображае певну концепщю, зумовлену суспшьно-юторичними чинниками та р1внем розвитку науки [2, с. 3]. Чим повшше враховуються потреби псдагопчного процесу, який поеднуеться з облшом психолшгвютичних 1 лшгвютичних зако но м \ р ноете й засвоення конкретного матер1алу, педагопчних 1 дидактичних законо\прностсй. тим бшыпе д1ева, ефективна створювана модель навчання. В ход! II впровадження в практику складаеться реальна система навчання, яка виступае у взаемоди викладача 1 студенпв. На виход1 ще! системи - фах1всць. що волод1е знаниями, в\пннями 1 навичками, яю забезпечують йому комушкативну перекладацьку компетентшеть.
Спираючись на положения, що наукова тсор1я вважаеться сформульованою, якщо визначеш й характеристики, тобто кате гор ¡атьний склад наукового знания 1 сшввщношення \пж його елементами, вважаемо, що для розробки навчально-методично! шдготовки майбутшх псрскладач1в можемо видшити 11 характеристики, спираючись на дослщження науковщв [2; 5; 6].
1. Функци навчально-методично! шдготовки як навчально-виховного процесу, що визначае д1яльшсть викладача 1 студснт1в: комушкативна, спрямована на формування професшно! комушкативно! компетентносп майбутшх псрскладач1в: шформащйна, що включае змют навчання майбутшх псрскладач1в в едност1 вах його аспеклв з метою розв'язання навчальних 1 комушкативних завдань; opгamзaцiйнo-yпpaвлiнcькa; виховна; розвивальна.
2. Здатшсть представити в концентрованому вигляд1 компоненти 1 мстодичн1 категорй: щл1, завдання, зм1ст. прийоми 1 засоби навчання та виступати як «керуючого апарату», який оргашзовуе диференщйоване управл1ння викладачем 1 студентами та забезпечуе 1х взаемод1ю.
3. Навчально-методична п1дготовка майбутшх псрскладач1в е не застиглою лопчною схемою побудови навчального процесу I передання зм1сту. а представлена розгорнутою моделлю навчально-педагопчно! роботи.
4. Бона визначае цшений навчально-методичний комплекс 1 слугуе системою рсалпацп конкретно! мети, в цьому випадку - шдготовщ майбутн1х псрскладач1в.
Визначення поняття системност1, комплексний характер методично! науки, и взаемозв'язок з шшими дисципл1нами (л1нгводидактикою, психолог1ею, педагог1чною психолопею) дозволили нам визначити основш шдходи до розробки навчально-методичних концепц1й шдготовки майбутшх перекладач1в. Нами враховувалися навчально-методичш чинники, яю дозволяють вт1лити со шаль не замовлення сусшльства.
Як методолопчний компонент тсорп навчання е л1нгводидактика. За словами I. Халеево!, вона обгрунтовуе зм!стовш компоненти осв1ти. навчання, учшня 1 !хнього нерозривного зв'язку з природою мови 1 природою сшлкування як сощального феномена [9, с. 67]. В центр! уваги психологи, психолшгвютики, педагопки завжди виявляеться особистють людини, проте кожна з цих наук розглядае об'ект свого дослщження з р!зних позиц!й. Знания цих законом!рностей дозволяе майбутшм перекладачам ефективно ! результативно будувати процес навчання, що впливае на формування знань, умшь ! навичок.
Для розробки навчально-методично! шдготовки особливе значения мае педагопчна психолопя, яка досл!джуе закожмрносп та мехашзми функщонування псих!чних властивостей ! процес!в, характерних для студенпв, шд впливом щлеспрямовано! педагог!чно! ди [4, с. 17]. Щодо цього педагопчна психолопя ! методика концентруються на одному об'ект! дослщження, а саме - на процес! засвоення !ноземно! мови. Проте е деяка р!зниця в шдходах до вивчення об'екта дослщження. Педагопчна психолопя розглядае процес засвоення конкретного навчального предмета з точки зору псюачних процешв, яю вщбуваються шд час вивчення предмета, «методика» - з боку взаемозв'язку процесу засвоення ! псюачних процешв, що в!дбуваються при цьому, з процесом навчання! уч!ння, !з завданнями навчання ! його змютом.
Дослщницысий аспект психолшгв!стики розглядаегься в щлому як вивчення та опис процесу формування мови в сшввщношенш з системою мови. Це дозволяе методистам будувати р!зш модел! навчання !ншомовно! д!яльност! на баз! даних педагопчно! науки, яка досл!джуе законом!рност! навчання ! виховання, обсяг ! характер оевгеи, щл! ! завдання, а також загальнодидактичш питания змюту, принцишв ! метод!в навчання. Як вщзначають досл!дники I. Б!м, Н. Гальнова, методисти завжди спиралися на останш досягнення психологи ! бачили свое завдання в психолопчному
забезпеченш умов засвоетня рщно! або чужо! мови [2; 4]. Початковим моментом були даш про мову, яю препарз'валися вщповщно до уявлснь про психолопчш особливосп особистосп.
Концепщя «мовно! особи» сформувалася лише останшми роками, псрсдуам у зв'язку и зм1ною концепци лшгвютичних дослщжень. Як вщомо, у лшгвютищ об'ект дослщження -мова, яка одночасно е 1 предметом навчання. Методика використовуе основш лшгвютичш поняття, даш пор1вняльно1 лшгвютики як визначальну специфшу об'екта навчання. I лише процес розгляду майбутнього перекладача з погляду його готовност! 1 здатност! до трансляци одше! мовно! системи в шшу, що становить концепщю «мовно! особи», дозволили переглянути методолопчш основи навчання ¿ноземно! мови.
У сучасшй методичш й наущ концепщя вторинно! «мовно! особи» представлена лшгводидактичною 1 методичною моделями [4, с. 25]. Лшгводидактика визначае, що е вторинна «мовна особа»; мехашзми и формування в навчальних умовах, чинники, яю детермшують вщповщнють знань, умшь 1 навичок студент ¡в поняттю «мовно! особи». Методика науково обгрунтовуе р1зш модел1 навчання, яю визначають ефективш шляхи формування вторинно! «мовно! особи», включаючи цш, змют, методи 1 засоби навчального процесу. У процссл оволод1ння ¡ноземною мовою та вживанш мовних знань у перекладацькш д1яльност1 в структур! свщомосп в1дбуваються зм1ни, пов'язаш ¡з сп!в!снуванням деюлькох мовних систем. Зг1дно з теор1ею П. Галь пер ¡на. мовна евщомють представляе собою !акр1плсний спостб в1дд !сркалсння д1йсност1 сонлумом. який говорить щею мовою [3, с. 55]. Дн викладача, спрямоваш на посл1довне з1ставлення того, як р1зн1 мови вщображають реальш ситуащ!, що в кшцевому висновку призводить до розумшня специф1ки формальних структур ¡ноземно! мови пор1вняно з р1дною 1 полегшуе завдання навчання перекладу. Викладач ставить завдання переходу на нову мовну систему, забезпечуючи сприятлив! умови для формування зд1бностей майбутшх перекладач1в до трансляци процесу перекладу.
Формування вторинно! «мовно! особи» означае розвиток в людини зд1бностей до навчання в параметрах текстово! д!яльносп, спрямовано! на формування професшно! перекладацько! компетентност1. Таке розумшня инцевого результату навчання ставить завдання не тиьки оволод1ння теоретичними знаниями 1 техшкою перекладу, а й засвоенням позамовно! шформащ!, яка необхадна для зд1йснення адекватно! м1жкультурно! комушкащ!. У категор1ях концепту вторинно! «мовно! особи» прагматичний аспект мети навчання пов'язаний з формуванням у студенпв знань, ум1нь [ навичок перекладацько! д1яльносп [9, с. 69]. У зв'язку з цим навчально-методична шдготовка майбутшх псрскладач1в мае на свош мет1 допомогти перекладачу навчитись, як формувати професшну комушкативну компетентшеть, спираючись на педагопчну психолопю, психолшгвютику. л 1 н г вод идакт и ку та ¡нш1 дисципшни.
Як в1домо, у систем! навчально-методичних принцип!в повинна вид!лятися цшюшеть об'екта на виявлення р!зноман!тних вид!в зв язклв та узагальнення !х в едину теоретичну картину. Принципи навчання вщображають законом!рност! навчально! д!яльност!, що можуть бути використаш для побудови теори навчання, послужити п!дставою для розробки вщповщного методу та ор!ентиром для оргашзащ! навчально! д1яльност1. Навчально-методичш принципи визнають теоретичною основою методу, коли ця основа спираеться на пев ну систему. В ракурс! нашо! навчально-методично! шдготовки, спираючись на науков! досл!дження [5; 7; 8], розглядаемо чотири групи методичних принцишв:
1) як! сприяють науково-методичному забезпеченню осв!тнього процесу;
2) навчання !ноземних мов;
3) навчання мовленневш д!яльност! майбутшх перекладач!в;
4) п!дготовки майбутшх перекладач!в.
У зв'язку з визначенням методичних принцишв першо! групи ми керувались такими законом!рностями: методичш принципи обгрунтовуються вщповщно до мети, окреслено! сощальним замовленням ! потребами державних оргашв, у тому числ! МОН Украши; вони повинш базуватися на закожмрностях методики навчання шоземних мов ! враховувати сучасний стан теор!!! практики перекладу; методичш принципи конкретно! методично! системи мають враховувати загальнодидактичш принципи науковосп, усвщомленост!, виховного характеру навчання, облису вшових та щдивщуальних особливостей студент!в, посл!довност! ! систематичносп, активност!, доступност! або посильносп, мщносп засвоення, наочносп.
Сучасний стан тсорп навчання шоземних мов та отримаш знания зосереджують увагу на тому аспект к що зараз йде навчання не просто стлкування. а розвиток зд1бностей до мгжмовно! комушкацп. Як зазначае Ю. Пассов, це звучить як шшомовна осв1та з розвивальним аспектом, що включае зд1бносп, яга забезпечують загальний розвиток мовного мехашзму штелекту людини [7, с. 8]. В центр! уваги - комушкативно-ор1ентоване навчання, яке мае за мету навчити шшомовнш комушкацп, використовуючи вел необхщш для цього завдання 1 прийоми.
Особливосп комушкативного пщходу до навчання шоземних мов виражаегься в принципах навчання. Розр1зняються концептуальш та рефлективш принципи навчання [7, с. 15]. Концептуальш принципи навчання розробляються в ход! обгрунтування теоретично! концепцп ! Г! первинного впровадження. Рефлективш принципи - це так зваш «повернеш» принципи, створеш теля практично! апробаци з урахуванням анашзу реального доевщу. Рефлективш принципи виводяться з професшного доевщу, мають конкретний прикладний характер ! формулюють практичш рекомендацп щодо оргашзацп навчання. У сучасшй методичшй наущ сформульоваш положения, характерш для комушкативно-ор!ентованого навчання майбутшх перекладач!в, стимулювання !хньо! мовленнево-мислячо! активност!, шдивщуашзаци навчання, \ нформативносп навчального матер!алу, функщонально! оргашзащ! мовних засоб!в! ситуативно! оргашзащ! процесу навчання.
Проанашзувавши досл!дження науковщв [1; 5; 6], подаемо сучасш вимоги до системи методичних принцишв евщомо-практичного методу навчання майбутшх перекладач!в: ко м у н 1 кат и в но -о р 1 б: нто ванс навчання визначае напрямок, ¡\пст \ характер навчально! роботи; орган!зац!я ! методи навчання зумовлеш тими щлями, що ставляться до майбутшх перекладач!в як мовних посередншав, котр! виконують певну сусшльну функщю ! мають свое сусшльне призначення; теоретико-практичний характер шдготовки майбутшх перекладач!в повинен дати студентам конкретш ум!ння ! навички, яю мають безпосередньо прикладний характер. Енциклопедичш знания, що розширюють загальний кругоз!р майбутшх перекладач!в, поповнюються в процес! вивчення ¿нших дисципл!н; шд час навчання акцент робиться не на способах прослуховування навчального матер!алу (тексту, вираз!в), а на методах вир!шення типових перекладацьких завдань, виробленш загально! перекладацько! стратеп!. Процес формування профес!йно! готовносп до зд!йснення д!яльност! припускае збагачення перекладацько! ! розвиток профес!йно! комушкативно! компетентност! майбутшх перекладач!в. Вони проходять курс навчання вщповщно до навчального плану ушверситету. В зв'язку з цим навчально-методичш принципи пщготовки майбутшх перекладач!в вщображають специф!ку !хньо! д!яльносп.
Таким чином, оргашзац!я ! змют навчального процесу повинн! забезпечувати навчально-методичну шдготовку майбутшх перекладач!в, що формуеться на основ! системно-щл!сного та ¡нтегращиного пщходу, в!дповщно до якого вс! елементи психолого-педагог!чно! ! дидактико-методично! шдготовки зведен! в едину систему, котра дозволяе рац!онально оргашзувати навчальну д!яльн!сть ! сприяе розвитку потреби в самоосвт. Для цього необхщне ц!л!сне теоретико-методолог!чне та методичне обгрунтування процесу професшно! шдготовки майбутшх перекладач!в, а також уточнения системи шдготовки до професшно! д!яльност! та и адаптащя до сучасних сощально-юторичних! економ!чних умов.
Л1ТЕРАТУРА
1. Апатова Л. И. Об этапах обучения пониманию иноязычной речи на слух: / Л. И. Апатова-М.: Педагогика, 1972. - № 6. - С. 3-13.
2. Бим И. Л. Некоторые исходные положения теории учебника иностранного языка / И. Л. Бим // Иностранные языки в школе. - 2002. - № 3. - С. 3-6.
3. Гальперин П. Я. К психологии формирования речи на иностранном языке / П. Я. Гальперин. Психолингвистика при обучении иностранцев русского языка) - М., 1972. - С. 50-67.
4. Гальскова Н. Д. Современная методика обучения иностранным языкам: [пособие для учителя] / Н. Д. Гальскова - М.: Аркти-Глосса, 2000. - С. 16-120.
5. Комиссаров В. Н. Теоретические основы методики обучения переводу / В. Н. Комиссаров - М.: РЕМА, 1997. - С. 3-90.
6. Миньяр-Белоручев Р. К. Теория и методы перевода / Р. К. Миньяр-Белоручев - М.: Московский лицей, 1996. - С. 125.
7. Пассов Е. И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению / Е. И. Пассов. - М.: Просвещение, 1985. - 208 с.
8. Семиченко В. А. Рсалпащя принципу цшсносп у професшнш шдготовщ майбутшх учител1в
(психолопчний аспект) / В. А. Семиченко, Я. Я. Болюбаш: // Вища i середня педагопчна освиа.
Вип. 16. - К.: Вища школа, 1993. - С. 12-16.
9. Халеева И. И. Подготовка переводчика как «вторичной языковой личности» (аудитивный аспект) /
И. И. Халеева // Тетради переводчика: Науч.-тех. Сб. Вып. 24. - М., 1999. - С. 64-70.
УДК. 37.013.44: 37.018.554
1.1. ГОЛУБ
СПЕЦИФ1КА 1НШ0М0ВН01 П1ДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В У ГАЛУ31 АНГЛШСЬКО! МОВИ ДЛЯ СПЕЩАЛЬНИХ Ц1ЛЕЙ
Стаття присвячена розгляду особлиеостей тшомовноЧ тдготовки cmydenmie ВИЗ у галузг англшсъкоi моей для спещальних цтей (ESP). Увага акцептуешься на neoöxidnocmi аналгзу наечальних потреб cmydenmie як фундаментального поняття ESP. Розглядаються питания змгстового наповнення курсу ESP, eidöopy навчального матергалу, розеитку мотивацшного компонента в процеа оволодтня студентом тшомовними фаховими умтнями. Пропонуютъся emanu diu викладача та висуваються еимоги до його nocmami.
K:no4oei слова: ESP, спещалът цШ, аналгз наечальних потреб,фахов! тшомовт емтня, eidöip навчального матергалу, мотиеащя.
И. И. ГОЛУБ
СПЕЦИФИКА ИНОЯЗЫЧНОЙ ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТОВ В ОТРАСЛИ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА ДЛЯ СПЕЦИАЛЬНЫХ ЦЕЛЕЙ
Статья посвящена рассмотрению особенностей иноязычной подготовки студентов вузов в отрасли английского языка для специальных целей. Акцентируется внимание на необходимости анализа учебных потребностей студентов как фундаментального понятия ESP. Рассматриваются вопросы смыслового наполнения курса ESP, отбора учебного материала, развития мотивационного компонента в процессе овладения студентом иноязычными профессиональными умениями. Предлагаются этапы действий преподавателя курса ESP и выдвигается ряд требований к его персоне.
Ключевые слова: ESP, специальные цели, анализ учебных потребностей, профессиональные иноязычные умения, отбор учебного материала, мотивация.
I. I. ногив
A SPECIFIC OF FOREIGN PREPARATION OF STUDENTS IS IN INDUSTRY OF
ENGLISH FOR THE SPECIAL AIMS
The article is dedicated to the analysis ofpeculiarities of ESP teaching. The attention is concentrated on the necessity of students' needs analysis as a core component of ESP. The problems of special subject matter use within the course of ESP, selection of teaching materials, development of students' motivation in the mastering of the English language skills are examined. The stages of teacher's activity in ESP are proposed and the number of requirements the ESP teacher should meet are set up.
Keywords: ESP, special purposes, needs analysis, professional foreign language skills, selection of teaching material, motivation.
Поспит змши в сощальшй та сконо\пчнш cc|)cpi життя суспшьства породжують нов1 iдс1 та тс идеицп в оевт. Стр1мкий розвиток науки та техшки, глобал1защя \пжнародно1' торпвл1 й ф шансов их справ висувають нов1 вимоги до фах1вщв. 3 огляду на те, що англшська мова продовжуе залишатися провщним засобом в обслуговуванш \пжнародних вщносин, володшня
