CC BY
7
generation community, including in its content, combining this concept language, religion, art and science, social way of life and the level of nowadays production. Culture in the development and progress refers both to past generations, their deep spiritual, biological, historical origins, sources and traditions. It is transmitted by certain characters that form the information sector, which somehow corresponds to a level of culture and creates information culture. Information area provides the opportunity to use the full scope of national cultural achievements in their free synthesis, in the spiritual unity and organic correlation traditions, which is a source of natural, original, free development of national culture, the foundation of prosperity and progress, and these are the basis and full share of human culture. The concept of "information culture" describes one segment of culture that is associated with the informational aspect of community life. The role of this segment in the information society is growing, and today a set of information that is flowing around each person is so large, varied and extensive that it requires knowledge of the laws of the information environment and the ability to navigate the information flows. Otherwise people will not be able to adapt to life in a new environment, in particular, to changes in social structures, which may result in a significant increase in the number of employees in the field of information and services. Historical development, acculturation and deculturation take place in shaping the socio - cultural environment. After all, a community that consists of indigenous people, or in other words, a community which has common ethno-national roots, creates a dominant culture, to which all others have to adapt. Therefore, every society, period and conditions of existence, create the appropriate ideological or socio - cultural orientation of its development, which forms information culture of the region (country).
Key words: culture, information culture, information sector, acculturation, deculturation.
УДК 316.61
Н. С. Скок, Н. е. Мазша
ОСОБЛИВОСТ1 НАЩОНАЛЬНО-ПАТРОЮТИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ЗОН1 КОНФЛIКТНОÏ ВЗАеМОДП: СОЦЮЛОГ1ЧНА 1НТЕРПРЕТАЦ1Я
У cmammi за MamepianaMU œ^onosiHHOSo до^дження висвтлеш oco6nueocmi нацюнальног iдeнтифiкацiï та свтоглядних opieHmupie нацюнально-патрютичного виховання учшвсько^' мoлoдi у зош кoнфлiкmнo'ï взаемодй. Розглянуто тенденци, як вказують як на позитивш тенденци щодо нацioнальнoï свiдoмoсmi учшвсьmi' мoлoдi, головне м^це серед яких поадае вiдчуmmя своеï налeжнoсmi до пeвнo'ï наци та володтню ïï мовою, так i на нeoбхiднiсmь акmuвiзацiï та сuсmeмнoï роботи у цт сфepi.
Клю^о^^ слова: патрютизм, нацюнально-патрютичне виховання, нацюнальна iдeнmuфiкацiя, самoiдeнmuфiкацiя, полтична нащя, кpuзoвi явища, конфлттна взаeмoдiя, учтвська молодь.
За роки незалежносп, починаючи з 1991 року, украшське суспшьство перманентно перебувало у трансформацшному сташ. Однак поди останшх роюв висв^или суперечливють його щншсних та духовних орieнтацiй. Громадянський конфлшт та вiйськовi дп на Сход^ призвели до того, що крашу охопила критична за сво1ми наслщками сукупшсть кризових явищ й сфер ix прояву, яю майже неможливо
156
подолати у межах юнуючого та поличного соцiально-економiчного устрою. «Криза в Укршш небезпечна, п наслiдки поки що важко вимiряти, а ризики поширення на iншi краши навряд чи передбачуваш», - заявляла голова МВФ К. Лагард в штерв'ю шмецькому виданню Напёе^ЫаИ Молодь не е виключення з суспшьно-пол^ичного життя, цю категорiю, як i iнших громадян Украши, стосуються всi iснуючi суспшьно-полiтичнi, економiчнi, соцiальнi й iншi проблеми, з т1ею лише рiзницею, що вона бшьше пiддаеться манiпулюванню та гострше сприймае ситуацiю [3, с. 52]. Не можна не розум^и, що за умов, коли зазнають змш суспiльнi усто'1, виникае специфiчна «кризова ментальшсть», яка вiдображае i вщтворюе дезiнтегровану масову свiдомiсть. Одним iз найбiльш важливих проявiв кризово'1 деформацпсвщомосп виступае цiннiсний колапс [6, с. 67]. Особливо'1 трансформацп зазнають патрютичш почуття молодих людей. Вiдтак, за умов кризового стану вах сфер суспшьства, а також наявнох гострох конфлштнох ситуацп, актуалiзуеться необхiднiсть дослщження особливостей нацiонально-патрiотичного виховання учшвськох молодi у зонi конфлштнох взаемодп.
Поняття патрiотизму та патрiотичного виховання мае мiждисциплiнарний характер, до його розвщки у рiзнi роки та за рiзних суспiльних умов зверталися науковщ сощально-гумаштарнох спрямованостi. У межах нашо'1 роботи звернемося до сьогоденних розвщок у данiй сферi. У сучаснш вiтчизнянiй лiтературi Iдослiджуеться поняття «патрютизм» з точки зору гумаштарнох складово'1 (Р. Петронговський), соцiально-педагогiчного виховання (В, Кульчицький), виховання патрютизму укра'1нсько'1 молодi вiд козацьких традицiй до сьогодення (В. Стасюк, Л. Олiйник, С. Мотика), понятiйний аспект патрiотичного виховання (О. Онопрiенко), основнi тенденци та сутшсть патрiотизму старших пiдлiткiв (М. Гарншчук), патрiотичне виховання старших тдл^юв у процесi занять хортингом (М. Тимчик, Е. Срьоменко), виховання патрютизму засобами мистецтва (О. Стьотна), формування особистюних якостей громадянина-патрiота та його основш принципи (С. Колеснiк), сучасш концепцп дослiдження патрiотизму (В. Кротюк) та iн. Стосовно патрiотичного виховання «привертають увагу науковi доробки Врублевсько'1 Т., Костенко Л., Кременя В., Метещука В., Постового В., Раевсько'1 В., Сухомлинсько'1 О., Чорно'1 К.» [2, с. 70].
Таким чином, можна зазначити, що дослщженню патрютизму прид^лася значна увага, однак особливосп патрютичного виховання як багатовимiрного явища потребуе дослiдження за сучасних складних суспшьних умов у соцiологiчному трактуванш.
Емпiричну базу роботи склали даш першого етапу комплексного дослiдження (опитування, фокус-групи), проведеного соцюлопчною науково-дослiдною лабораторiею кафедри соцюлогп управлiння ДонДУУ у грудш 2015 р. - березш 2016 р. серед учнiв 10-11 клаав загальноосвiтнiх шкiл м. Марiуполь, за безпосередньо'1 оргашзацп та учасп авторiв.
Метою нашо'1 роботи е дослщження особливостей нацюнально'1 щентифшацп та св^оглядних орiентирiв нацiонально-патрiотичного виховання учшвсько! молодi у зонi конфлштнох взаемодп.
Одним з цiннiсних аспектiв розвинено! особистостi, вагомих складових нацюнальнох свщомосп, повинен бути патрiотизм. Взагалi патрютизм мае велику силу та енерпю, адже саме справжш люди патрюти навчили нас любити свiй прапор, герб, мову, культуру та традици. Пол^ичний процес суб'екта полiтики полягае в його здшсненш пол^ично!' учасп у державi [5, с. 95]. Патрютизм розглядають з рiзних точок зору, зокрема, його визначають як пщнесене почуття любовi до Батьювщини та характеризуеться фiксацiею позитивного ставлення до Батьювщини, обмеженого головним чином рiвнем емоцшнох рефлексп, виявом в абстрактнш формi любовi до
природи, рщного краю, рщно! домiвки, картин дитинства тощо. Також патрiотизм розумiють як одне iз вищих, найбiльш значущих почутлв, який мiстить дiяльнiсний момент, що спонукае суб'екта до активних дш, вчинкiв на благо свое! Втизни. Наступне тлумачення патрiотизму - суспшьне явище, змiст i характер якого значною мiрою зумовлюються особливостями юторичного розвитку суспiльства, держави, полiтикою 11 правлячо! елiти. Водночас патрiотизм характеризуеться тим, що держава розглядаеться як об'ект патрютизму («державний патрютизм»). Так само розкриваеться сутшсть патрiотизму в нерозривному зв'язку з особистютю, яка е вищою цiннiстю («особистiсним патрютизмом»). Патрiотизм також розглядаеться як найважливший момент, етап духовного розвитку особистосп, а саме - 11 самовираження [1, с. 53-55]. Таким чином, тд патрютизм у соцюлопчному контекст будемо розумiти певне суспiльне явище, яке поеднуе у собi особистюш прояви любовi до Батькiвщини та здатшсть до активно! суспшьно! позицп залежно вiд особливостей сощально-пол^ично! ситуацп.
За результатами анкетування, бшьше половини школярiв (56,2%), ототожнюе патрютизм iз вiдданiстю сво!й Батькiвщинi, любов'ю до свого народу. Також значна частина респондент вважае, що патрютизм - це почуття, прищеплене людиш, що полягае у любовi до свое! кра!ни, держави (38,1%), моральний i полiтичний принцип, соцiальне почуття, змютом якого е любов до Втизни, гордiсть за !! минуле i теперiшне (33,3%), почуття, прищеплене людиш, що полягае у любовi до свого народу (31,9), мехашзмом вщкрито i жорстко критикувати недолши держави як системи, шукати шляхи розв'язання проблем (27,6%), любов до мюта, де народився (21,9%). Також патрютизм вважають пол^ичним iнструментом маншулювання особистiстю i суспiльством в штересах правлячо! елiти держави (23,38%). Тобто, як бачимо, учшвська молодь розумiе i схиляеться до визначення поняття патрiотизму у викладеному нами значенш.
Патрiотичне виховання розглядають як «формування гармоншно!, розвинено!, високо освiченоi, сощально активно! й нацiонально свщомо! людини, надшено! глибокою громадянською вiдповiдальнiстю, здоровими штелектуально - творчими й духовними якостями, родинними й патрiотичними почуттями, працьовитiстю, господарською кмiтливiстю, пiдприемливiстю й шщатившстю» [Цит. за: 2, с. 72]. Пщ патрiотичним вихованням будемо розум^и поступове та постiйне формування у пщл^юв любовi до свое! Батьювщини, гордостi за не!, готовнють до активно! суспшьно! позицп.
Нацюнально-патрютичне виховання для бшьшо! частини респондент (65,6%) -це систематична й цшеспрямована дiяльнiсть формування патрютично! свщомосп. На думку старших пiдлiткiв, нацюнально-патрютичне виховання школярiв бiльшою мiрою спрямоване на розвиток шанобливого ставлення до рщно! мови, культури, традицп (60,6%), формування почуття гордосп за кра!ну (55,2%), становлення правово! культури, поваги до Конституцп, законодавства (31,4%), формування почуття гордосп за рiдний край (31,4%). Однак, серед респондент була думка, що нацюнально-патрютичне виховання сьогодш вщбуваеться у формi нав'язування, а мае вщбуватися у шшому спрямуваннi. На думку майже половини школярiв (43,9%), потреби у посиленш нацiонально-патрiотичного виховання немае. Водночас третина школярiв (39,0%) вважае, що е потреба у посиленш нацюнально-патрютичного виховання (рис. 1).
60 40 20 0
ВШ
В Так
Ш Важко ввдповкти
Рис. 1. Вщповвд респонденпв на питання: «Чи е потреба у посиленш нащонально-патрютичного виховання?», %
Значна частина опитаних (46,7%) не мають бажання брати участь у нащонально-патрютичних заходах. Водночас мотиващя учасп участь у нащонально-патрютичних заходах, як проходять в школ1, значно'1 частини школяр1в: бажання проявити творч1 зд1бносп - 26,7% (табл. 1).
Таблиця 1
Вщповщ1 респондент1в на питання: «Чи берете Ви участь у нацюнально-патр1отичних заходах, як1 проходять школ1?», %
Вщповщь %
И, не маю бажання 46,7
С бажання проявити творч1 зд1бносп 26,7
Бажаю бути частиною одше'1 спшьноти 16,2
Хочу, але не маю часу 15,2
Можливють отримати додатков1 бали з певного предмету 13,3
Тому що зобов'язують 11,4
И, але хочу та не маю досвщу 4,8
Також за результатами опитування можна зазначити, що 27,6% респондент1в брали участь у заходах приурочених до Дня Захисника В1тчизни, 23,8% - до Дня Перемоги, 22,9% - до Дня Незалежносп. Майже кожний п'ятий респондент не зм1г пригадати, чи брав участь у таких заходах («важко вщповюти» - 16,2%). Виходячи з вищевикладених результат1в можна говорити про необхщшсть перегляду форми заход1в, що здшснюються.
Вщповвд на питання «Участь у яких заходах була би щкавою Вам особисто?» показують, що брати участь у под1бних офщшних заходах значнш частиш школяр1в не особливо щкаво (табл. 2).
Таблиця 2
В1дпов1д1 респондент1в на питання: «Участь у яких заходах була би щкавою Вам особисто?», %
Вщповщь %
Приурочених до дня Перемоги 27,9
Заходах спрямованих на тдвищення свого штелектуального р1вня 22,9
Приурочених до дня Незалежносп 20,0
Приурочених до дня Захисника В1тчизни 18,1
Приурочених до релшйних свят 17,1
Приурочених до дня визволення Донбасу 14,3
У заходах, спрямованих на працевлаштування 14,3
У заходах науково-досшдно! спрямованосп 14,3
Приуроченi до рiзних неофiцiйних свят 14,3
День Перемоги. День пам'ят та нади 12,4
У заходах спортивно! спрямованосп 12,4
У тем заходах Шевченкiвськi свята 10,5
Заходах «дорога уам нам, Украшо» 11,4
Днi украшсько! писемностi 9,6
Заходах «свято рщно! мови» 9,5
Одним iз шструменпв залучення iндивiдiв до рiзних життевих подiй виступае мова. 1снуе думка, що «вщчуття себе залученим до нацп, а також свiй зв'язок з народом та культурою, можливо лише оволодiвши мовою» [5, с. 75]. Мова проведення нащонально-патрютичних заходiв, на думку значно! частини респонденпв, мае бути украшською (41,0%), майже кожний третш вiдповiвший зауважив, що мова проведення - не мае значення (31,4%). Однак, незважаючи на володшня мовою, значна частина респондент начаспше спiлкуеться дома (82,9%), читае л^ературу, пресу, 1нтернет-видання (57,1%) росшською мовою.
За результатами фокус-групового дослщження маемо констатувати, що 37,0% опитаних пишаються сво!м громадянством. Однак майже такий вщсоток (21,0%) тих, кому було важко вщповюти на це питання. За результатами анкетування, дуже гордими через свое украшське громадянство, вважае себе 11,4% i скорее, гордими - 40,9%, водночас кожному третьому опитаному було важко визначитися iз вщповщдю (рис. 2).
45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
-409"
33,3
□ Швидше, так В Дуже гордий
П Важко вщповюти
□ Зовам не гордий
□ Мабуть, не гордий
Рис. 2. Вщповвд респондешив на питання: «Якою мiрою Ви гордi через те, що е громадянином Украши?», %
За умов конфлштно! ситуацп, що зараз вщбуваеться, таку тенденцiю для Донбасу можна, з одного боку, вважати достатньо позитивною, оскшьки половина опитано! учшвсько! молодi вiдчувае почуття нащонально! гордость З iншого, - маемо значну
частину невизначено1 молод^ що вказуе на необхiднiсть роботи з нею у сферi розвитку патрютизму.
Щодо самощентифшаци украшсько"1 молодi та почуття нащонально1 гордостi, важливого показника прихильносп до пол^ично"1 системи та наци, результати опитування показали, що 28,6% щентифшують себе як украшщ, 47,6% - слов'янином, 5,7% - европейщ, 3,8% - представники регюну, в якому мешкають, 3,8% -представники етшчно1 групи. Також у вщповщях респонденти («шше» - 10,5%) або зазначали, представниками яких конкретних нащональностей вони, або позищонували себе як особистостi.
Водночас, не зважаючи на те, що гордють за рiдну крашу, майже кожний третш опитаний (32,4%) хотiли би вшхати iз краши на постшне мiсце проживання, 35,2% - з метою одержати осв^у, 13,3% - за програмою обмiну. I лише 3,8% молодi вiдповiли, що не хотши залишати крашу. Ця тенденщя також е показовою оскiльки майже значний вщсоток школярiв бачать свое майбутне поза межами краши.
За результатами дослщження особливостей нащонально1 щентифшацп та свiтоглядних орiентирiв нацiонально-патрiотичного виховання учшвсько"1 молодi у зонi конфлштно'1' взаемоди можна зробити наступнi висновки.
Бшьшють респондентiв вважають патрiотизмом вщдашстю свош Батькiвщинi, любов до свого народу та вважають, що це почуття, прищеплене людиш, що полягае у любовi до свое'1 краши, держави.
Нащонально-патрютичне виховання для бшьшо1 частини респондентiв - це систематична й цшеспрямована дiяльнiсть формування патрютично!' свiдомостi, спрямоване на формування почуття гордост за крашу, розвиток шанобливого ставлення до рщно"1 мови, культури, традицп, становлення правово"1 культури, поваги до Конституцп, законодавства, формування почуття гордости за рiдний край.
Респонденти не впевнеш щодо необхiдностi посиленш нащонально-патрютичного виховання школярiв та значною мiрою не мають бажання брати участь у нащонально-патрютичних заходах, оскшьки участь у таких заходах значнш частиш школярiв не дуже щкава, або зазначаеться, що, юнуюча сьогоднi форма нащонально-патрiотичного виховання та заходiв вщповщно"1 спрямованостi, вщбуваеться у формi нав'язування та, скорее, вiдвертае молодь.
Стосовно мови спшкування у полiетнiчному регiонi, слiд зазначити, мова проведения нащонально-патрютичних заходiв, на думку значно"1 частини респонденпв, мае бути украшською, однак, мова проведення шших заходiв мае бути росшською, оскiльки бiльшiсть школярiв спiлкуетеся вдома, читае л^ературу, пресу, 1нтернет-видання найчастiше росiйською мовою, також бажана мова тдручниюв (посiбникiв) для значно"1 частини - росiйська.
За результатами дослiдження маемо констатувати, що трохи бшьше половини опитаних пишаеться сво1м громадянством, однак кожному третьому респонденпв було важко вiдповiсти на це питання. Значна частина опитаних хотши би вшхати iз краши з метою одержати осв^у, на постшне мюце проживання, на роботу, тобто значна частина школярiв бачить свое майбутне за межами краши. Таким чином, для учшвсько"1 молод^ що опинилася у зош конфлштно1 взаемоди, нацiональна iдентифiкацiя та патрiотизм на сьогодш не е переважаючими у свщомосп, свiдчать про необхiднiсть системно"1 роботи з молоддю у царинi патрiотичного виховання.
Молодь Украши виступае сощально-пол^ичним агент модершзаци суспiльства як носш якiсно нових свiтоглядних тенденцш, цiннiсно-моральних прiоритетiв. Саме тому з метою формування украшсько"1 пол^ично"1 наци та пiдвищення ефективностi реалiзацiï завдань «Концепци нацiонально-патрiотичного виховання дiтей i молодо»,
прийнято! на засщанш Колеги Мшютерства освiти i науки Украши 26 березня 2015 р, постае необхщшсть впровадження комплексних програм з патрiотичного виховання та громадсько! освiти, з врахуванням соцiально-культурних та економiчних особливостей кожного конкретного регюну та монiторингу перебiгу виховного процесу як на рiвнi освiтнього закладу , так i у региональному та загальнодержавному вимiрах.
Список використано1 л1тератури
1. Кротюк В. А. Сучаснi концепцп дослiдження патрiотизму / В. А Кротюк // Вiсник Нащонгального унiверситету «Юридична академiя Украши iменi Ярослава Мудрого». Серiя : Фiлософiя, фiлософiя права, полiтологiя, соцiологiя. - 2013. - № 5. -С. 52-58 ; Krotiuk V. A. Suchasni kontseptsii doslidzhennia patriotyzmu / V. A Krotiuk // Visnyk Natsionhalnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia : Filosofiia, filosofiia prava, politolohiia, sotsiolohiia. - 2013. - № 5. - S. 52-58
2. Кульчицький В. Сощально-педагопчш основи патрiотичного виховання у педагопчнш спадщинi / В. Сухомлинського // Молодь i ринок. - 2014. - № 3. - С. 7075 ; Kulchytskyi V. Sotsialno-pedahohichni osnovy patriotychnoho vykhovannia u pedahohichnii spadshchyni / V. Sukhomlynskoho // Molod i rynok. - 2014. - № 3. - S. 70-75
3. Мазша Н. €. Соцiально-полiтичнi орiентацii молодi у контекстi кризових явищ в Укра'ш ( на прикладi Донецько! областi) / Н. С. Мазша // Цшшсний вимiр пол^ично! дiяльностi : сепаратизм як фактор пол^ично! нестабiльностi в суспiльствi: зб. наук. пр / Редкол. : Ю. М. Бардачов,В. Ф. Цвих, Ф. Г. Семенченко та ш. - Херсон : Вид-во 1111 Вишемирський В.С., 2014. - С. 52-55 ; Mazina N. Ye. Sotsialno-politychni orientatsii molodi u konteksti kryzovykh yavyshch v Ukraini ( na prykladi Donetskoi oblasti) / N. Ye. Mazina // Tsinnisnyi vymir politychnoi diialnosti : separatyzm yak faktor politychnoi nestabilnosti v suspilstvi: zb. nauk. pr / Redkol. : Yu. M. Bardachov,V. F. Tsvykh, F. H. Semenchenko ta in. - Kherson : Vyd-vo PP Vyshemyrskyi V.S., 2014. - S. 52-55
4. Мацько Л. Украшська мова як зааб формування нащонально! свщомосп / Л. Мацько // Украшська мова як державна в Укрш'ш : зб. матерiалiв Всеукр. конф. -Ки'в : Довiра, 1999. - С. 74-82 ; Matsko L. Ukrainska mova yak zasib formuvannia natsionalnoi svidomosti / L. Matsko // Ukrainska mova yak derzhavna v Ukraini : zb. materialiv Vseukr. konf. - Kyiv : Dovira, 1999. - S. 74-82
5. Рак О. Ю. Патрютизм i нацiоналiзм — двi невiд'емнi складовi пол^ики (iнтроформацiйний пiдхiд) / О. Ю. Рак // Полiтологiчнi записки. - 2013. -№ 7. - C. 94101 ; Rak O. Yu. Patriotyzm i natsionalizm — dvi nevidiemni skladovi polityky (introformatsiinyi pidkhid) / O. Yu. Rak // Politolohichni zapysky. - 2013. -№ 7. - C. 94-101
6. Скок Н. С. Вплив суб'ективного часу на рiзнi види сощально!' поведшки в контексп вивчення сощологй' особистосп / Н. С. Скок // Вюник Харкiвського нащонального унiверситету iменi В. Н. Каразша. - 2010. -№ 891. - С. 66-69 ; Skok N. S. Vplyv subiektyvnoho chasu na rizni vydy sotsialnoi povedinky v konteksti vyvchennia sotsiolohii osobystosti / N. S. Skok // Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. - 2010. -№ 891. - S. 66-69
Стаття надшшла до редакцп 18.04.2016
N. Skok, N. Mazina
PECULIARITIES OF THE NATIONAL-PATRIOTIC EDUCATION IN THE ZONE OF CONFLICT INTERACTION: SOCIOLOGICAL INTERPRETATION
The article states that the events of recent years have highlighted the inconsistency of values and spiritual orientation of Ukrainian society. Civil conflicts and military operations in the East led to the fact that engulfed the country in its consequences; it is a critical set of crises that cannot be overcome within the existing political and socio-economic structure. Specific transformation of patriotic feelings of young people takes place. It is indicated that in the conditions of the crisis in all spheres of the society and the existing acute conflict, it is important to study the characteristics of national-patriotic education of youth in the area of the conflict interaction.
The article presents the sociological research of students. The peculiarities of the national identity and ideological orientations in the patriotic education of youth in modern conditions are described. Most respondents believe in patriotism devotion to their homeland, the love of their people, and the national-patriotic education - systematic and purposeful activity of forming the patriotic consciousness. The students are not sure in the need to strengthen national-patriotic education. They believe that today it is not very effective, and the form of this education is not very interesting.
A considerable part of respondents in the polyethnical region have the opinion that the language of lead through of national-patriotic measures must be Ukrainian, and the language of lead through of other measures must be Russian, as most schoolchildren communicate at home, read literature, press, Internet most frequently in Russian; also the desired language of textbooks (manuals) for considerable part of schoolchildren is Russian.
The feeling of belonging to a nation and its language proficiency is among the main trends of national consciousness of students. The survey results point to positive trends in the national consciousness of students and the need to intensify and systematically work in this area.
Key words: patriotism, national-patriotic education, national identification, identity, political nation, crisis, conflict interaction, students.
УДК 316.422.6:631(477)"1931/1933"(045)
О. С. Цибулько
ВПЛИВ АГРОТЕХН1ЧНИХ ТА СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ЧИННИК1В НА СКОРОЧЕННЯ ПОС1ВНИХ ПЛОЩ У 1931-1933 РР. У С1ЛЬСЬКОМУ
ГОСПОДАРСТВ1 УСРР
В cmammi дослгджено основнг причини виникнення зерновог проблеми в сгльському господарств1 УСРР, показано динамту виробництва зерна колгоспами, радгоспами та селянськими господарствами, гуртов1 збори в кожному 1з сектор1в, сощально-економ1чн1 та агротехтчт аспекти спаду зерновиробництва, його «виршення» шляхом здтснення масовог колектив1заци та створення соц1ал1стичних «фабрик зерна», за допомогою документальних матер1ал1в з'ясовано вплив агротехтчних та сощально-економ1чних чинникгв на скорочення посгвних площ у 1931-1933 рр.
Клю^о^^ слова: зернова проблема, криза хл1бозагот1вель, колгосп, радгосп, селянське господарство, хл1бозагот1вельна кампатя, державний план хл1бозагот1вель, колективгзацгя.
Сшьське господарство Украши XX столбя пережило декшька глобальних аграрних реформ, починаючи вщ столипшсько! та завершуючи проведенням
