CC BY
29
стороны дневника аудитории предлагается разместить свои комментарии (например, Какие мысли вызвала та или иная сцена фильма? Какой вопрос возник в связи с ней? и т. д.).
Вне зависимости от формы медиаобразовательной работы, приемов, которые используются при организации медиаобразовательного занятия, медиапедагогическая деятельность должна строиться как целостная система, а каждое занятие должно иметь четкую цель и комплекс педагогических задач. Важно, чтобы замысел конкретного медиаобразовательного занятия отвечал интересам и возможностям учащихся определенного возраста, их жизненному опыту, способствовал получению новых знаний, активизации познавательной активности и развитию творческого потенциала. Видение и понимание главной идеи, цели и задач медиаобразовательных занятий помогает педагогу обеспечить творческое участие каждого учащегося (студента) в процессе медиаобразования. Таким образом, использование рассмотренных в статье форм и методов работы с произведениями медиакультуры различных видов и жанров, берущих свое начало в практике эстетически ориентированного медиаобразования, безусловно, имеют достаточно широкие перспективы для дальнейшего развития медиапедагогики.
ЛИТЕРАТУРА
1. Баранов О. А. Фильм в воспитательной работе с учащейся молодежью / О. А. Баранова, С. Н. Пензин. - Тверь: Изд-во Твер. гос. ун-та, 2005. - 188 с.
2. Гращенкова И. Н. Кино как средство эстетического воспитания / И. Н. Гращенкова. - М. : Высшая школа, 1986. - 224 с.
3. Загашев И. О. Критическое мышление: технология развития / И. О. Загашев, С. И. Заир-Бек. -СПб.: Альянс «Дельта», 2003.
4. Загашев И. О. Учим детей мыслить критически / И. О. Загашев, С. И. Заир-Бек, И. В. Муштавинская. - СПб.: Альянс «Дельта», 2003.
5. Заир-Бек С. И. Критическое мышление / С. И. Заир-Бек. [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://altai.fio.ru/projects/ group3/potok67/site/thechnology.htm
6. Мурюкина Е. В. Развитие критического мышления студентов педагогического вуза в рамках специализации «Медиаобразование»: учеб. пособия. для вузов / Е. В. Мурюкина, И. В. Челышева; отв. ред. А. В. Федоров. - Таганрог: изд-во Ю. Д. Кучмы, 2007. - 162 с.
7. Федоров А. В. Медиаобразование будущих педагогов / А. В. Федоров. - Таганрог: Изд-во Ю.Д. Кучмы, 2005. - 314 с.
8. Федоров А. В. Медиаобразование в зарубежных странах / А. В. Федоров. - Таганрог: Изд-во Ю.Д. Кучмы, 2003. - 238 с.
9. Федоров А. В. Медиаобразование и медиаграмотность: учеб. пособие для вузов / А. В. Федоров. -Таганрог, 2004. - 340 с.
10. Федоров А. В. Медиаобразование: история, теория и методика / А. В. Федоров. - Ростов на Дону: ЦВВР, 2001. - 708 с.
11. Федоров А. В. Медиаобразование: социологические опросы / А. В. Федоров. - Таганрог: Изд-во Ю. Д. Кучмы, 2007. - 228 с.
УДК 37.017.4+316.3(477)
К. I. ЧОРНА
ОСНОВН1 ПР1ОРИТЕТИ ВИХОВАННЯ ГРОМАДЯНИНА-ПАТРЮТА В УМОВАХ ШФОРМАЦШНОГО СУСП1ЛЬСТВА
Висвтлено особливостi, мету, завдання, основн тновацшш методи виховання громадянина-nampioma в умовах сучасного iнформацiйного сустльства. Акцентовно увагу на cucmeMi виховних зaхoдiв, що впливають на становлення nampiomизму в мoлoдi. З'ясовано застосування з щею метою рефлексивно-експлщитного методу.
Ключовi слова: виховання, nampiomизм, мета, завдання, тновацшт методи.
Е. И. ЧЕРНАЯ
ОСНОВНЫЕ ПРИОРИТЕТЫ ВОСПИТАНИЯ ГРАЖДАНИНА-ПАТРИОТА В УСЛОВИЯХ ИНФОРМАЦИОННОГО ОБЩЕСТВА
Охарактеризованы особенности, цель, задачи, основные инновационные методы воспитания гражданина-патриота в условиях современного информационного общества. Обращено внимание на систему воспитательных мероприятий, влияющих на становление патриотизма молодежи. Определено применение с этой целью рефлексивно-эксплицитного метода.
Ключевые слова: воспитание, патриотизм, цель, задачи, инновационные методы.
K I. CHORNA
THE MAIN PRIORITIES OF CITIZEN-PATRIOT EDUCATION UNDER THE CONDITIONS OF INFORMATION SOCIETY
The article deals with the peculiarities, goal, tasks and the main innovative methods of education of citizen-patriot under the condition of information society. The emphasis is on the system of educational measures which affect the formation of young people's patriotism. The use of reflexive-explicit method with this aim is analysed.
Keywords: education, patriotism, goal, tasks, innovative methods.
Виховання у молодого поколшня почуття патрютизму, ввдданосп cnpaBi змщнення державноси, активно! громадянсько! позицп в умовах шформацшного сустльства визнаш проблемами загальнонацюнального масштабу. У державних документах програмах «Освиа» («Укра!на XXI столтя»), i «Нацюнальна програма патрютичного виховання громадян, розвитку духовносп», Законах Укра!ни «Про осв^», i «Про загальну середню освiту», Нацiональнiй доктринi розвитку освии стратегiчними визначаються завдання виховання в особистосп любовi до Батьшвщини, усвiдомлення нею свого громадянського обов'язку на основi нацiональних i загальнолюдських духовних цiнностей, утвердження якостей громадянина-патрюта Укра!ни як свiтоглядного чинника.
Патрютизм нинi е нагальною потребою i держави, адже необхiдно, щоб кожна дитина стала нацюнально свiдомим громадянином-патрютом, здатними забезпечити кра!ш гiдне мюце в цивiлiзованому свiтi, й особистостю, котра своею дiяльнiсною любов'ю до Батькшщини прагне досягти взаемностi з метою створення умов для вшьного саморозвитку i збереження iндивiдуальностi; i суспiльства, яке зацiкавлене в тому, щоб саморозвиток особистосп, становлення !! патрютично! самосвiдомостi вiдбувалися на моральнш основi.
Актуальнiсть патрiотичного виховання водночас зумовлена процесом становлення Укра!ни як едино! полиично! наци. В умовах полiетнiчноi держави воно покликане сприяти цiлiсностi, соборностi Укра!ни, що е серцевиною укра!нсько! нацiональноi вде!. При цьому важливо, щоб об'еднання рiзних етносiв i регiонiв Укра!ни задля нацюнального вiдродження, розбудови й удосконалення суверенно! правово! держави i громадянського сустльства ввдбувалося на базi демократичних цiнностей, як1, вiдповiдно, мають бути в основi патрiотичного виховання.
Патрютизм - найважливша цiннiсна основа будь-якого сустльства i е суттевим внутршшм мотивом для саморозвитку i розкриття вих потенцiйних можливостей кожно! людини в моральнiй, економiчнiй i сощально-полиичнш сферах життя суспiльства.
Мета статт полягае у розкриттi особливостей, мети, завдань, основних iнновацiйних методiв виховання громадянина-патрюта в умовах шформацшного сустльства.
Ниш можна констатувати, що за роки незалежносп в Укра!ш створено передумови для оновлення змiсту i технологiй патрiотичного виховання, формування гумашстичних цiнностей та громадянсько! позицп тдростаючого поколiння. В центрi патрiотичного виховного процесу постала особистiсть дитини як найвища цiннiсть.
В основу системи патрютичного виховання покладено нацiональну вдею як консолiдуючий чинник загального розвитку сустльства i наци.
Завдяки змiстовим характеристикам предмепв сощально-гумаштарного циклу, насамперед громадянсько1 освiти, зросла патрютична компетентнiсть учнiвськоï молодi.
Поглибився громадський характер патрiотичного виховання, осв^ш заклади стали вiдкритими для батькш, громадських органiзацiй. Збiльшилась кiлькiсть суб'ектш виховного впливу, посилилась узгодженiсть ïхнiх дiй.
Широко вживанi форми i методи виховання спираються на народш традицiï, кращ1 надбання нацiональноï та свiтовоï педагогiки i психологiï.
Значно зрю штерес держави до виховання патрютш Украши, сформовано соцiальне замовлення на розробку ефективних технологiй патрютичного виховання пiдростаючого поколiння.
Поряд з ознаками позитивних змш у патрютичному вихованнi особистостi загострилися певнi суперечносп, виникли новi суттeвi проблеми. Перехвд вiд державно-планово1' до ринково1' економiки здiйснюeться на фонi корупцiï, правового шгшзму, зухвалого обкрадання населення. За таких умов термш «патрют» нередко вживаеться з iронieю. Це породжуе у молодих громадян непевнiсть у завтрашньому днi, психологiчний дискомфорт, комплекс нащонально1' меншовартостi та особисто1' неповноцшносп, зневiру в цивiлiзоване життя в Украш, бажання назавжди покинути Батьшвщину.
Не сприяе розвитку патрiотизму тдростаючого поколiння i така об'ективна реальшсть, як вiдсутнiсть етнонацiональноï iдеологiчноï едносп i вiдповiдноï суспiльноï консолiдацiï.
Впм, аналiз шкiльноï практики показуе, що значна частина вчителiв переконана: поняття «Батьшвщина», «патрютизм» мають домiнувати у сввдомосп громадян та у виховному процесi школи, стати могутнiми факторами розбудови i утвердження Укра1'нсько1' держави.
Для реалiзацiï цього завдання у педагопчнш науцi склались серйознi передумови. Теоретичнi засади патрiотичного виховання громадян закладеш у працях В. О. Сухомлинського, який пiдкреслював даяльний характер патрютизму, необхiднiсть вчити дiтей шукати свое мiсце у житп краши, включати 1'х у боротьбу з недолшами в житп суспiльства. Змют i принципи патрiотичного виховання украшсько1' молодi висвiтлювались Г. Ващенком.
Не залишилась проблема виховання патрiотизму тдростаючого поколшня поза увагою сучасних украшських науковцiв. Рiзнi аспекти цього феномена розглядали I. Бех, Г. Бшенька, Г. Бугайцева, В. Вербець, £. Голибард, В. Гонський, Г. Гуменюк, М. Жулинський, П. Матвiенко, Б. Мисак, Н. Мщенко, В. Огнев, В. Панасюк, I. Пилитв, А. По^бний, Р. Петронговський, В. Рижих, Ю. Руденко, М. Скрипець, П. 1гнатенко, М. Павленко, В. Коваль, О. Шефер та iн.
Заслуговуе на особливу увагу неоцiненний досвщ патрiотичного виховання дiтей в умовах становлення правово1' держави педагога-академiка О. Захаренка (1937-2002). Недаремно цей ушкальний досввд названий «Сахнiвським чудом».
Найновiшi пiдходи, змiст та конкретнi методики патрютичного виховання дией та учшвсько1' молодi в умовах модернiзацiйних суспшьних змiн розкритi в науково-методичному поабнику «Система патрiотичного виховання дiтей та учшвсько1' молодi в умовах модершзацшних суспiльних змiн» [2].
Рiзнобiчний аналiз поглядiв науковцiв та практиков на проблему патрютизму, актуалiзацiя окремих факторiв, як1 причетнi до виховання патрютизму, дали змогу синтезувати нове уявлення про предмет до^дження.
Патрiотизм - це любов до Батьшвщини, свого народу, турбота про його благо, сприяння становленню й утвердженню Украши як суверенно!', правово1', демократично!', сощально1' держави, готовнiсть вiдстояти ïï незалежшсть, служити 1й i захищати ïï, роздiлити свою долю з ïï долею. Вiн е складним i багатогранним поняттям, одним з найважливших компонентiв iндивiдуального та суспiльного способу життя.
На особиспсному рiвнi патрютизм - прiоритетна стiйка характеристика людини, яка виявляеться в ïï свщомосп, моральних iдеалах та цiнностях, в реальнш поведiнцi i вчинках. Це звичайний моральний стан життя людини. Вш виявляеться не лише у незвичайних ситуацiях, а i в повсякденному виконаннi особистiстю своеï роботи, яка приносить користь i людиш, i
суспiльству. Отже, суб'ектом - ноием патрiотизму е людина. Завдяки и творчiй працi, любовi, вiдданостi розвиваеться почуття патрiотизму.
Патрiотизм е творчим актом духовного самовизначення особи. Це сввдома громадянська позицiя, особлива спрямовашсть самореалiзацi! i сощально! поведiнки громадянина. Критерiями патрiотизму е любов, вiрнiсть i служiння Батькiвщинi, турбота про забезпечення цiлiсностi i суверенiтету Укра!ни, пiклування про 11 поспйний розвиток на шляху демократичного нацюнального вiдродження, сприяння гармошзацп державних, суспiльних та особистюних iнтересiв у повсякденному житт! У випадку загрози нацiональнiй безпещ патрiотизм виявляеться в готовност служити Укра!ш, встати на 11 захист; у визнанш прiоритету суспiльних i державних iнтересiв над особистими. Таке розумшня патрiотизму е базовим для усввдомлення сутностi цього феномена в умовах розбудови правово! держави та становлення ринково! економiки.
На макрорiвнi патрiотизм - це суттева частина сустльно! свiдомостi, що виявляеться в колективних настроях, почуттях, цiннiсному ставленш до свого народу, його способу життя, нацiональних здобутк1в i досто!нств, культури, традицiй, геро!чного iсторичного минулого i сьогодшшньо! розбудови держави як едино! наци, до безмежних просторiв Батьшвщини, 1! природних багатств. Патрютизм передбачае знания особливостей свое! «мало! Батьшвщини», любов до не!.
Визначальною рисою укра!нського патрiотизму мае бути його дiевiсть. Саме вона спроможна перетворювати почуття на конкретнi справи i вчинки на користь Батьшвщини. Адже патрiот - це не той, хто говорить красивi слова про Украшу, прикрашае дiйснiсть, а той, хто бачить труднощ1, помилки, невирiшенi проблеми, розумiе соцiально-полiтичну ситуацш в кра!нi i свiтi, проте не панiкуе, а готовий долати перешкоди, зв'язати свою долю з долею Вичизни. Патрiот - це той, хто в сьогодшшшх умовах недосконалого правового поля сприяе розбудовi демократично! соцiально! держави правовими методами. Вш не ототожнюе Укра!ну, державу з владою, а усввдомлюе, що влада мае бути лише мехатзмом, засобом здшснення волi народу.
Любов до Батьшвщини в укра!нського патрюта поеднуеться з вiрою в не!, в !! покликання, прекрасне майбутне, що обов'язково ввдбудеться. Справжиiй патрют, керуючись сучасним досвiдом i геро!чним минулим народу, вiрить, що вш здолае всi iсторичнi випробовування, вийде з них мщшшим. Влм, сввдомий патрiот бачить не лише духовну красу свого народу, а й його слабкосп, помилки i недосконалосп, розумiе, що в iсторi! Вичизни е й темнi, важк1 сторшки. Любити свiй народ - не означае улещувти його чи приховувати вiд нього слабк1 сторони, а чесно i мужньо викривати !х i боротися з ними. У цьому полягае вияв патрiотично! мужносп. Нацiональна гiднiсть не повинна вироджуватись у самозадоволення.
Свiдомий патрiотизм нерозривний з вiдповiдальнiстю. Вiдповiдальнiсть передбачае, з одного боку, усввдомлення необхiдного, а з шшого - можливiсть вибору шляхiв його реалiзацi!. Особиста ввдповщальшсть - це вiльна реалiзацiя правильно усввдомленого обов'язку.
З патрiотизмом оргашчно поеднуеться етнiчна самосвiдомiсть громадянина, яка базуеться на етшчнш iдентифiкацi!, що вбирае в себе любов до свого народу, вiру в його духовш сили, !! майбутне, готовшсть до працi на користь народу; знання та умiния осмислювати його моральш та культурнi цiнностi, юторш, звича!, обряди, символiку; передбачае систему вчиншв, як1 мотивуються любов'ю, вiрою, звичками, знаннями, вiдповiдальнiстю перед сво!м народом.
Народ Укра!ни - це понад сто рiзних народностей, яш мають свою етнiчну самосвiдомiсть. Проте етшчна самосвiдомiсть рiзних народiв не заперечуе готовностi свiдомо служити штересам !х Батьк1вщини - Укра!ни. На бшьш високому рiвнi етнiчна самосввдомють переростае в нацiональну самосвiдомiсть. Остання передбачае iдентифiкацiю особистостi з уим народом Укра!ни, незалежно вiд свого етшчного походження, полiтично об'еднаного единим шститутом громадянства, територiею, економiкою, юторичною долею та перспективами майбутнього. Свiдомi патрiоти Укра!ни - це i укра!нцi, i росiяни, i евре!, i татари, i молдавани та iншi народностi, як1 проживають на територп однiе! держави, що утворилась внаслвдок полiтично! iнтеграцi! етнiчних стльнот, збагачують !! своею культурою i сприяють !! розквiту. Чим бшьше Укра!нська держава дбатиме про розвиток етшчно! самосвiдомостi сво!х етнiчних меншин, тим бiльше буде мати патрюпв.
Мова е духовним багатством народу. Мовленнева культура людини - дзеркало ïï духовноï' культури. Без мови немае народу, без народу немае держави. Тому нацюнальне вiдродження, розбудова полiетнiчноï Украïнськоï' держави як единоï полiтичноï нацiï, виховання патрiотизму нерозривно пов'язанi з оволодiнням кожним учнем як своею рвдною, так i державною мовами.
Визначальною характеристикою нацюнального патрiотизму е його гумашстична моральнiсть, яка об'ективно притаманна громадянському суспiльству, бо виходить за рамки вказiвноï i забороняючо'' систем та шдшмаеться на бiльш високий рiвень цiннiсно-свiтоглядноï' орiентацiï. Вона включае там риси, як доброта, увага, чуйшсть, милосердя, толерантнiсть, чеснiсть, совiснiсть, працелюбнють, справедливiсть, гiднiсть, повага i любов до сво'х батьк1в, роду. Щ якостi визначають культуру поведiнки особистост! Цiнностi моралi полегшують сприймання правових норм, як1, в свою чергу, сприяють глибшому усвiдомленню моральних ютин. Моральна свiдомiсть дае змогу побачити й усввдомити ту межу морально'' поведiнки, за якою починаються аморальш й протиправнi вчинки. Високоморальна сввдомють стимулюе соцiально-цiннiсну поведiнку, застерiгае ввд правопорушень.
Важливою ознакою патрiотизму е законослухняшсть, виконання конституцiйних норм, дотримання чинних законiв, знання не лише сво'х прав, а й обов'язшв. Патрiот - це той, хто свое право вимiрюе власним обов'язком. Мгая свiдомого громадянина-патрюта - не руйнувати правопорядок, а берегти, правильно й терпляче вдосконалювати його змют.
Справжнiй патрiот гуманно ставиться до шших народiв. Його культура виявляеться в повазi до iнтересiв, прав, самобутносп iнших народiв, пiдтримцi 'х у боротьбi за свободу i незалежшсть, толерантностi, готовностi й умшш йти на компромiс з рiзними етнiчними, релiгiйними групами заради миру в сво'й державi й у свт.
Свiдомий патрiотизм несумiсний з шовшзмом, расизмом, як1 виявляються у неповазi й ненавистi до шших народш i нацш, до 'х культури i прав. Сепаратизм також чужий укра'нському патрiоту, оск1льки вш завжди дбае про еднiсть Украши, ïï суверенитет.
Недооцiнка патрiотизму як найважлившо'' складово'' суспiльноï' та шдив^ально'' свiдомостi призводить до послабления соцiально-економiчних, духовних i культурних основ розвитку суспiльства i держави. Цим визначаеться прюритетшсть патрiотичного виховання особистостi у виховнш системi школи.
Метою патрiотичного виховання е становлення громадянина-патрiота Украши, готового самоввддано розбудовувати ïï як суверенну, незалежну, демократичну, правову, сощальну державу i забезпечувати ïï нацюнальну безпеку, знати сво'' права i обов'язки, цивiлiзовано вiдстоювати 'х, сприяти еднанню укра'нського народу, громадянському миру i злагодi в суспiльствi. Мета патрютичного виховання конкретизуеться через систему виховних завдань:
• утвердження в сввдомосп i почуттях особистосл патрютичних цiнностей, переконань i поваги до культурного та юторичного минулого Украши;
• виховання поваги до Конституцп Украши, закошв Укра'ни, державно'' символiки, державних свят i нацiональних традицш;
• пiдвищення престижу вiйськовоï служби як виду державно'' служби, культивування ставлення до солдата як до державного службовця;
• визнання й забезпечення в реальному житгi прав дитини як найвищо'' цiнностi держави i суспшьства;
• усвiдомлення взаемозв'язку мiж iндивiдуальною свободою, правами людини та ïï патрютичною вiдповiдальнiстю;
• сприяння набуттю дiтьми та учшвською молоддю патрiотичного досвiду на основi готовностi до участi в процесах державотворення, умiння визначати форми та способи свое'' учасп в життедiяльностi громадянського суспiльства, спiлкуватися з сощальними iнститутами, органами влади, спроможностi дотримуватись закон1в та захищати права людини, готовносп взяти на себе ввдповвдальшсть, здатностi розв'язувати конфлiкти вiдповiдно до демократичних принципiв;
• формування етшчно'' та нацiональноï самосвiдомостi, любовi до рщно'' землi, родини, народу держави; визнання духовно'' едносп населення уах регiонiв Укра'ни, спiльностi культурно'' спадщини та майбутнього;
• формування толерантного ставлення до шших народш, культур i традицш;
• утвердження гуманiстично! моральностi як базово! основи громадянського суспiльства, культивування кращих рис укра!нсько! ментальностi - працелюбносп, свободи, справедливостi, доброти, чесносп, бережного ставлення до природи;
• формування мовно! культури, оволодання i вживання укра!нсько! мови як духовного коду наци;
• спонукання зростаючо! особистосл до активно! протидi! аморальносп, правопорушенням, шовiнiзму, фашизму.
Процес патрютичного виховання здшснюеться в навчальнiй, позакласнш i позашкiльнiй дiяльностi, сiм'!, дитячих та юнацьких об'еднаннях. У навчанш патрiотичне виховання зумовлюеться змiстовими характеристиками осв^шх предметiв, як1 сприяють оволодшню системою знань про людину i суспiльство, формують здатнiсть усвiдомлювати мюце свое! спiльноти серед iнших стльнот свiту.
Особлива роль тут належить предметам суспшьно-гумаштарного циклу: iсторi!, географи, природознавству, суспiльствознавству, лiтературi, громадянськ1й освт.
Ефективнiсть патрiотичного виховання в позакласнш дiяльностi значною мiрою залежить ввд спрямованост виховного процесу, форм та методш його органiзацi!. Серед методiв i форм патрiотичного виховання прюритет належить активним методам, що грунтуються на демократичному стилi взаемодi!, спрямоваш на самостiйний пошук iстини i сприяють формуванню критичного мислення, шщативи й творчостi. До таких методiв i форм належать: соцiально-проектна дiяльнiсть, 1нтернет-проекти, ситуацiйно-рольовi iгри, соцiодрама, метод ввдкрито! трибуни, соцiально-психологiчнi тренiнги, штелектуальш аукцiони, «мозковi атаки», метод аналiзу соцiальних ситуацiй з морально-етичним характером, ^ри-драматизаци, створення проблемних ситуацiй, ситуацш устху, аналiз конфлiктiв, моделей, стилiв поведiнки, прийняття рiшень, демократичний дiалог, педагогiчне керiвництво лiдером i культивування його авторитету, використання засобiв масово! комунiкацi!, методики колективних творчих справ, традицш, символiки, ритуалiв, засобiв народно! педагопки.
Крiм названих, можна застосовувати традицшт методи: бесiди, диспути, лекцп, семiнари, рiзнi форми роботи з книгою, перюдичною пресою, самостiйне рецензування тощо.
Оск1льки патрiотичне виховання не лише надзвичайно важливе, а й складне, доцшьно при проведеннi виховних засобiв застосовувати iнновацiйнi методи. Зокрема, найновший розвивальний метод, який апелюе до позитивного поведшкового досвiду молодо! людини, сприяе глибинному зануренню в особистюну самосвiдомiсть вихованця - авторський рефлексивно-експлщитний метод, розроблений академiком НАПН Укра!ни I. Бехом. Назва цього методу походить ввд слiв рефлекия (вiд лат. reflexio - вигин, ввдображення) - мислення, яке спрямовуе особа на свiй внутрiшнiй свщ самоаналiз; експлiцитний (вiд лат. ех8рНскш -розгорнутий) - явний, чикий, доступний зовнiшньому спостереженню i розумшню.
Суть методу полягае в тому, щоб через атмосферу довiри педагога до вихованця, впевненосп в наявносп у молодi основ благородства, самоповаги, !х орiентацi! на добро, удосконалення повсякденного школьного життя спонукати юнашв i дiвчат до грунтовного усввдомлення свого внутрiшнього свiту (емоцiй, почутпв, мотивiв, цiнностей, потреб, iнтересiв, бажань, прагнень, iдеалiв). Адже без розумшня цiе! психiчно! сфери неможливо вести мову про вихованця як патрюта, суб'екта духовно! даяльносп, на основi яко! вiдбуваються особистiсний саморозвиток та боротьба зi сво!м его!стичними потягами. Рефлекая виступае основою самосвiдомостi.
Процес занурення вихованця у сво! душевш глибини, !х осмислення i перебудова здшснюеться тд керiвництвом педагога, який активiзуе рефлексивне мислення вихованця та сприяе винесенню його результапв назовш, тобто готуе !х експлiкацiю з метою бшьшого усвiдомления i надання !м iндивiдуально! значущостi.
Метод застосовуеться у такш послiдовностi:
• глибоке ознайомлення зi змiстом того предмета, який буде виховувати;
• визначення засобiв формування, механiзму виховання певно! якостi чи цiнностi;
• усввдомлення того, як певний феномен вплине на стимулювання позитивно! спрямованост1 вихованця (Я - доброцентроване);
• усвiдомлення того, як патрютизм вплине на зменшення его'зму учня (Я -егоцентроване);
• як патрютизм впливае на iншого, на суспшьне життя, як вiн ощнюеться людьми;
• чим вiн винагороджуеться;
• яка альтернатива певно' чесноти;
• як обставини можуть призвести до не';
• якими засобами можна уникнути цього.
Основна перевага рефлексивно-експлщитного методу полягае в тому, що вихованець не вiдчувае себе об'ектом педагопчного впливу, рабом морально' норми, не переживае стану тдкорення моральним iстинам, а сприймае 'х як власний вiльний вибiр.
О^м того, унiкальнiсть цього методу в тому, що його застосування може посилити виховну ефективнiсть бiльшостi форм i методв становлення патрiотизму особистосп: бесiд, «круглих столш», дискусiй, диспутш, «мозкового штурму», педагогiчних ситуацш, дшових iгор та iн.
Саме тому на заняттях з виховання патрютизму дтай та учнiвськоï молодi надзвичайно важливо частше використовувати рефлексивно-експлiцитний метод, апелювати до морального досвiду юнашв i дiвчат.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бех И. Д. Рефлексивно-эксплицитный метод в воспитании личности / И. Д. Бех // Материалы междунар. науч.-практ. конф. в рамках VI Сибирского педагогического семинара «Стратегия и ресурсы социального воспитания : вызовы XXI века», г. Новосибирск, 6-8 ноября 2012; [под общ. ред. Т. А. Ромм, И. В. Хромовой]. - Новосибирск : Изд-во НГПУ, 2012. - Т. 1. - С. 13-22.
2. Система патрютичного виховання дггей та учшвсько' молодi в умовах модершзацшних суспшьних змш : навч.-метод. поибник / Бех I. Д. та ш. ; Нац. акад. пед. наук Украши, !н-т пробл. виховання. - К. : Педагопчна думка, 2011. - 239 с.
