CC BY
7
Л1КУВАННЯ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ З ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ ЗАСОБАМИ РЕСТОРАТИВНО1 ТЕРАПП Фурман Р. Л., Барило А. С., Полщук С. С., какова Н.М., Юр А.М., Канiшна Т.М.
Метою дослiдження була комплексна оцiнка основних показниюв больового синдрому у пацieнтiв з переломами нижньо! щелепи, що супроводжуються пошкодженням нижнього альвеолярного нерва, за допомогою звичайного терапевтичного режиму, доповненого застосуванням препарату Нуклео ЦМФ форте. Проведено оперативне i пiсляоперацiйне лкування 50 пацieнтiв з кутовими переломами нижньо! щелепи, що супроводжувалися клшчними проявами ушкодження нижнього альвеолярного нерва. Зниження больового синдрому виявлено в обох групах, але з рiзною динамкою. На початковому етапi дослщження показники шкали LANSS були майже однаковими в обох групах, тодi як в основнш групi на 7-й i 14-й день вони становили 1,35 i 2,03 рази нижч^ вiдповiдно, нiж у груш порiвняння. У перший день значення шкали NTSS-9 практично не вiдрiзнялися у дослщжуваних пацieнтiв, i були дещо вище в основнiй грут. На 7-й i 14-й день значення в 1,24 та 3,82 рази було краще, шж в груш порiвняння. Аналiз динамiчно!' картини скарг, а також об'ективш висновки при кутових переломах нижньо! щелепи, що супроводжуеться пошкодженням нижнього альвеолярного нерва, показали, що введення препарату Нуклео ЦМФ форте прискорило регресш больового синдрому в ходi лiкування.
Ключовi слова: переломи нижньо! щелепи, больовий синдром, показники за шкалою болю, нижнш альвеолярний нерв.
Стаття надшшла 25.05.18 р.
ЛЕЧЕНИЕ БОЛЕВОГО СИНДРОМА У БОЛЬНЫХ С ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ СРЕДСТВАМИ РЕСТОРАТИВНОИ ТЕРАПИИ Фурман Р.Л., Барило А. С., Полищук С. С., Исакова Н.Н., Юр А.М., Канишная Т.М.
Целью исследования была комплексная оценка основных показателей болевого синдрома у пациентов с переломами нижней челюсти, сопровождающихся повреждением нижнего альвеолярного нерва, с помощью обычного терапевтического режима, дополненного применением препарата Нуклео ЦМФ форте. Проведено оперативное и послеоперационное лечение 50 пациентов с угловыми переломами нижней челюсти, что сопровождались клиническими проявлениями повреждения нижнего альвеолярного нерва. Снижение болевого синдрома выявлено в обеих группах, но с разной динамикой. На начальном этапе исследования показатели шкалы ЬА№8 были почти одинаковыми в обеих группах, тогда как в основной группе на 7-й и 14-й день они составляли в 1,35 и 2,03 раза ниже, соответственно, чем в группе сравнения. В первый день значение шкалы N188-9 практически не отличались в исследуемых пациентов, и были несколько выше в основной группе. На 7-й и 14-й день значение в 1,24 и 3,82 раза было лучше, чем в группе сравнения. Анализ динамической картины жалоб, а также объективные выводы при угловых переломах нижней челюсти, сопровождающийся повреждением нижнего альвеолярного нерва, показали, что введение препарата Нуклео ЦМФ форте ускорило регрессию болевого синдрома в ходе лечения.
Ключевые слова: переломы нижней челюсти, болевой синдром, показатели по шкале боли, нижний альвеолярный нерв
Рецензент Срошенко Г.А.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-226-231 УДК 611.31.013:611.716.4.018
ОСОБЛИВОСТ1 МОРФОГЕНЕЗУ ТА ВАР1АНТНО1 АНАТОМП НИЖНБО1 ЩЕЛЕПИ
У ПЛОД1В ЛЮДИНИ
З метою з'ясування закономiрностей морфогенезу, варiантноI анатомп та особливостей динамки просторово-часових змш будови нижньо! щелепи у ранньому перiодi онтогенезу людини дослщжено 60 препараив плодiв людини 160,0-450,0 мм им'яно-куприково! довжини (4-9-й мюящ внутршньоутробного розвитку) iз застосуванням комплексу традицшних i нов^шх методiв морфолопчного дослщження (антропометрiя, комп'ютерна томографiя, морфометрiя, виготовлення серш послщовних пстолопчних зрiзiв, мкроскотя, тривимiрне комп'ютерне реконструювання, статистичний аналiз). Встановлеш закономiрностi iндивiдуальноI анатомiчноI мiнливостi, статево-вiковi та конституцшш особливостi будови нижньо! щелепи в плодовому перiодi онтогенезу людини. Визначеш критичнi перiоди морфогенезу нижньо! щелепи в пренатальному перiодi онтогенезу людини. Створено реконструктивш та математичш моделi нижньо! щелепи для з'ясування II функщонально! морфологiI та ембрютопографп.
Ключов! слова: нижня щелепа, шпд, внутршньоутробний розвиток, людина.
Наукове дождження е фрагментом плановоI комплексноI НДР «Закономiрностi морфогенезу та структурно-функщональш особливостi тканин i оргатв в онтогенезi людини», № державноI реестрацн 011би002938.
З'ясування джерел, вивчення хронолопчно1' послщовносп основних еташв ембрюгенезу та з'ясування особливостей будови инжибох' щелепи у вшовш динамщ II розвитку е актуальним завданням морфологи, розв'язання якого дозволить розробити нов! та удосконалювати юнуюч! заходи профшактики, методи ранньоI д1агностики та хiрургiчноI корекцп природжених вад нижн^' щелепи людини [1]. Аномалп розвитку щелепно-лицевоI дiлянки людини посщають трете мiсце серед природжених вад. В УкраНш щороку народжуеться близько 600 дггей з вадами щелепно-лицевоI дiлянки, у середньому по кожнш з областей - вщ 15 до 46 випадкiв на рш [4, 6]. Косметичш порушення, якi е зазвичай наслщком природжених щелепно-лицевих деформацiй, можна вщнести
© О.В. Цигикало, С.Ю. Палю, 2018
до психотравмуючих сташв. Зокрема, при pÎ3H^ видах патологи нижньо1 щелепи пащенти функцiонально неповноцiннi, тому що страждають так життево важливi функцiï, як жування, ковтання, дихання, aртикуляцiя. KpiM того, спостерiгaеться pi3Horo ступеню aсиметрiя обличчя, яка спотворюе дiтей, що призводить до дезaдaптaцiï у суспiльствi та розвитку комплексу соцiaльноï неповноцшностг Не усунутi в дитячому вщ дефекти та/або недорозвинення нижньоï щелепи викликають гpубi втоpиннi дефоpмaцiï юсток лицевого черепа, якi з великими складнощами пiддaються лiкувaнню в бшьш старшому вiцi [2, 3, 5].
Анaлiз наукових джерел показав, що юнуе брак комплексних моpфологiчних дослщжень структур щелепно-лицево1' дiлянки, вiдомостi про вшову aнaтомiю нижньо1' щелепи людини, зокрема особливостi розвитку нижньо1' щелепи фрагментарш та супеpечнi, i тому не задовольнять потреби сучасно1' практично!' медицини.
Отже, з'ясування особливостей розвитку нижньоï щелепи, становлення вapiaнтiв ïï будови та зaкономipностей просторово-часових змш впродовж пренатального пеpiоду онтогенезу дозволить науково обгрунтовувати розробку та впровадження нових методiв пpофiлaктики, paнньоï дiaгностики та вчaсноï paцiонaльноï хipуpгiчноï корекци природжених вад щелепно-лицевоï дiлянки людини.
Метою дослщження було встановити шдивщуальну aнaтомiчну мiнливiсть, стaтево-вiковi та конституцшш особливостi будови нижньоï щелепи в плодовому пеpiодi онтогенезу людини, з'ясувати критичш пеpiоди морфогенезу нижньоï щелепи людини та створити реконструктивш та математичш моделi органа для з'ясування особливостей функцiонaльноï моpфологiï та ембрютопографи.
Матерiал i методи дослщження. Дослiджено 60 препарата нижньоï щелепи плодов людини 160,0-450,0 мм тiм'яно-купpиковоï довжини (ТКД) (4-9 мiсяцi внутршньоутробного розвитку). Нами використано комплекс метсдав моpфологiчного дослiдження, який складався з антропометрп, комп'ютеpноï томогpaфiï, моpфометpiï, виготовленн сеpiй послiдовних гiстологiчних зpiзiв, м^оскопл, тpивимipного комп'ютерного реконструювання, статистичного аналзу. Усi дослiдження виконувалися з дотриманням основних бiоетичних положень GCP (1996 р.), Конвенцл Ради Свропи про права людини та бюмедицину (вщ 04.04.1997 р.), Гельсiнськоï деклapaцiï Всесвiтньоï медичноï aсоцiaцiï про етичнi принципи проведення наукових медичних дослщжень за участю людини (1964-2013 pp.), наказу МОЗ Украши № 690 вщ 23.09.2009 р., № 616 вщ 03.08.2012 р. та згiдно методичних pекомендaцiй. Моpфометpичнi показники голови плодов людини (лiнiйнi pозмipи, кути та об'ем нижньоï щелепи) отримували завдяки вимipювaнь тpивимipних pеконстpукцiйних моделей нижтх щелеп (рис. 1) у спецiaлiзовaних комп'ютерних програм для реконструювання та aнaлiзу комп'ютерних томограм (3D-doctor 4.0, RadiAnt DICOM Viewer). Коефщент коиститущйиого типу визиачали за формулою:
За результатами вимipювaнь обчислювали коефщенти конституцiйного типу К (Вовк Ю.Н., 2009) [7] за формулою:
К = мiжтiм'янa вiдстaнь / лобово-потилична вiдстaнь х 100
Пщ час дослiдження ми вимipювaли таю морфометричш показники:
- A-B - товщина тша нижньоï щелепи
- С-D - довжина нижньоï щелепи в саптальнш площинi
- E-F - вщстань мiж суглобовими вщростками нижньоï щелепи
- O-P - висота нижньоï щелепи
- Q-R - довжина тша нижньоï щелепи
- G-H - максимальна довжина нижньоï щелепи
- < TUV - кут нижньоï щелепи
- < KLM - кут тша нижньоï щелепи. Результати дослщжень та ix
обговорення. З'ясування зaкономipностей стaтевовiковоï та iндивiдуaльноï мiнливостi оpгaнiв та систем людини в процеш ïï розвитку е актуальним напрямком морфолопчних дослщжень. Вичерпш знання особливостей динамши змiн морфометричних покaзникiв
Рис. 1. Триви]шрна реконструктивна модель нижньоï щелепи 5-мшсячного плода людини в бiчнiй пpоекцiï (А) та в горизонтальны площинi (Б) з оpiентиpними точками та вимipювaльними лiнiями. A-B - товщина тша нижньоï щелепи. С-D - довжина нижи^ щелепи в саптальнш площинц E-F -вщстань мiж суглобовими вiдpосткaми нижньоï щелепи; O-P -висота нижньоï щелепи; Q-R - довжина тша нижньоï щелепи; GH - максимальна довжина нижньоï щелепи; < TUV - кут нижньоï щелепи; < KLM - кут тша нижньоï щелепи.
нижньо! щелепи у взаемовщношенш з вшом, статтю та коефiцieнтом конституцiйного типу дозволить ч^ко визначати ступiнь зршост плода засобами пренатально! медично! дiагностики, розробляти заходи профiлактики та дiагностики варiантiв будови та природжених вад щелепно-
Методами багатофакторного
регресiйного аналiзу нами визначена динамiка змiн основних морфометричних параметрiв нижньо! щелепи у взаемозв'язку з вiком, статтю та коефщентом конституцiйного типу.
Аналiз взаемозалежносп вiдстанi мiж суглобовими вiдростками нижньо! щелепи вщ статi, вiку та конституцшного типу у плодiв людини (рис. 2 А, Б) показав майже однакову динамшу змiни цього морфометричного показника у плодiв обох статей з найбшьшими та середшми значениями коефiцiенту конституцiйного типу. Однак, у плодiв жшочо! статi з найменшими коефiцiентами конституцш-ного типу (долiхоморфний тип), починаючи з 6-го мюяця ВУР, вiдбувають прискоренi темпи росту вщсташ мiж суглобовими вщростками нижньо! щелепи, причому динамiка збшьшення цього параметру наближаеться до прямолшшно!. Отже, можна зробити висновок, що вiдстань мiж суглобовими вiдростками нижньо! щелепи вирiзняеться крайнiми формами анатомiчно! мiнливостi (найвищi показники) у плодiв жiночо! статi брахiморфного конституцш-ного типу.
Пщ час вивчення кореляцп величини кута нижньо! щелепи iз статтю, вiком та конституцiйним типом (рис. 2 В, Г) встановлено, що у плодiв чоловiчо! стал зi зменшенням коефiцiенту конституцiйного типу рiвномiрно зменшуеться величина кута. Однак, у плодiв з найбiльшими показниками конституцшного типу (долiхоморфний тип) зi збiльшениям вiку кут зменшуеться.
У плодiв жiночо! статi з середшми та найбшьшими показниками конституцшного типу спостерпаеться подiбна до чоловiчо! стал кореляцiя кута нижньо! щелепи та вшу, однак у браиморфних об'екпв зi збiльшениям вiку з термiну 6 мiсяцiв ВУР величина кута мае тенденщю до стрiмкого прямолшшного зростання до кiнця пренатального перюду розвитку.
Дослiджения характеру взаемозалежностi максимально! довжини нижньо! щелепи вщ стат^ вiку та конституцiйного типу у плодiв людини (рис. 2 Д, Е) виявило зменшення цього морфометричного показника у плодiв чоловiчо! стат брахiморфного типу, а у плодiв жiночо! у всiх конституцiйних тишв вiдбуваеться його зменшення на 6-му мюящ ВУР з наступним зростанням до кiнця плодового перiоду розвитку. Слщ зазначити, що у плодiв жiночо! статi долiхоморфного конституцiйного типу вщзначаеться майже прямолiнiйний темп зростання максимально! довжини нижньо! щелепи в плодовому перiодi ВУР.
Вивчення взаемозалежносп величини кута тiла нижньо! щелепи вщ статi, вiку та конституцшного типу (рис. 3 А, Б) дозволило констатувати асиметричну статево-вшову динамшу змiн цього морфометричного показника. Так, якщо для плодiв обох статей з середшми значеннями коефiцiенту конституцшного типу величина кута впродовж плодового перюду розвитку майже не змшюеться (у чоловiчо! статi дещо зменшуеться на 6-7 мюящ ВУР, а у жшочо! стат навпаки, зростае), то на краях дiапазону конституцшно! мiнливостi (у брахiморфних та долiхоморфних
лицево! дшяики людини.
Рис. 2. Габаритш морфометричиi показники нижньо! щелепи. А - взаемозалежшсть вщсташ мiж суглобовими вiдростками нижньо! щелепи вщ статi, вiку та конституцшного типу у плодiв людини чоловiчо! статЦ Б - взаемозалежиiсть вщсташ мiж суглобовими вiдростками нижньо! щелепи вщ стат1, вiку та конституцшного типу у плодiв людини жшочо! статЦ В - взаемозалежиiсть кута нижньо! щелепи вщ статi, вку та коиституцiйиого типу у плодiв людини чоловiчо! статЦ Г - взаемозалежшсть кута нижньо! щелепи вщ ста™, вiку та коиституцiйиого типу у плодiв людини жiиочо! статЦ Д -взаемозалежиiсть максимально! довжини нижньо! щелепи вщ стат1, вку та коиституцiйиого типу у плодiв людини чоловiчо! статi; Е -взаемозалежшсть максимально! довжини нижньо! щелепи вщ стат1, вiку та конституцшного типу у плодiв людини жшочо! стать
об'екпв) вш бшьший у чоловiчоi стат i менший - у жшочо! порiвняно з мезоморфними типами. Виявлено, що починаючи з 6-го мшяця ВУР кут нижньо! щелепи у об'екпв чоловiчоl стат долiхоморфного конституцшного типу та у об'екпв жшочого типу долiхоморфного конституцшного типу мае тенденцш до прямолiнiйного зростання до моменту народження.
Дослщження взаемозалежностi довжини тша нижньо! щелепи вiд стаи, вiку та конституцiйного типу у плодiв людини (рис. 3 В, Г) продемонструвало зменшення цього морфометричного показника у плодiв чоловiчоl стаи брахiморфного типу, а у плодiв жшочо! статi долiхоморфного конституцiйного типу вщбуваеться його зменшення на 6-му мюящ ВУР з наступним зростанням до кiнця плодового перiоду розвитку.
Пщ час дослiдження особливостей взаемовщношення змiн товщини нижньо! щелепи, вжу та конституцiйного типу у плодiв людини (рис. 3 Д, Е) встановлено, що цей морфометричний показник у брах!морфних об'екпв обох статей мае тенденцш до уповшьнення темтв росту. Слiд зазначити, що цей морфометричний показник у плодiв жшочо! стаи вах конституцiйних типiв зменшуеться впродовж 6-го мiсяця розвитку.
Рис. 3. Морфометричш показники тша нижньо! щелепи. А - взаемозалежшсть кута тша нижньо! щелепи вщ ста™, вжу та конституцшного типу у плод1в людини чолов1чо! стал; Б -взаемозалежшсть кута тша нижньо! щелепи вщ ста™, вжу та конституцшного типу у плод1в людини жшочо! ста™; В -взаемозалежшсть довжини тша нижньо! щелепи вщ ста™, вжу та конституцшного типу у плод1в людини чолов1чо! стал; Г -взаемозалежшсть довжини тша нижньо! щелепи вщ ста™, вжу та конституцшного типу у плод1в людини ж1ночо! ста™; Д -взаемозалежшсть товщини нижньо! щелепи вщ ста™, вжу та конституцшного типу у плод1в людини чолов1чо! ста™; Е -взаемозалежшсть товщини нижньо! щелепи вщ ста™, вжу та конституцшного типу у плод1в людини жшочо! ста™.
Рис. 4. Морфометричш показники нижньо! щелепи. А - взаемозалежшсть висоти нижньо! щелепи вщ ста™, вжу та конституцшного типу у плод1в людини чолов1чо! ста™; Б - взаемозалежшсть висоти нижньо! щелепи вщ ста™, вжу та конституцшного типу у плод1в людини ж1ночо! стал; В - взаемозалежшсть довжини нижньо! щелепи вщ ста™, вжу та конституцшного типу у плод1в людини чолов1чо! ста™; Г - взаемозалежшсть довжини нижньо! щелепи вщ ста™, вжу та конституцшного типу у плод1в людини жшочо! ста™; Д - взаемозалежшсть об'ему нижньо! щелепи вщ ста™, вжу та конституцшного типу у плод1в людини чолов1чо! стал; Е - взаемозалежшсть об'ему нижньо! щелепи вщ ста™, вжу та конституцшного типу у плод1в людини жшочо! ста™.
Багатофакторний регресшний аналiз кореляци висоти нижньо! щелепи, стаи, вжу та конституцшного типу у плодiв людини (рис. 4 А, Б) показав слабку взаемозалежшсть дослщжених параметрiв у мезоморфних об'екпв обох статей (^м незначного зниження висоти нижньо! щелепи у плодiв жiночо! статi впродовж 6-го мшяця ВУР). У браиморфних об'ектiв жiночо! статi спосте-р^аеться наприкшщ 6-го мiсяця ВУР прямолiнiйне зростання, а у чоловiчоl статi - навпаки, зменшення цього морфометричного показника. Для долiхо-морфних об'екпв жiночо! стаи характерне досягнення найбiльших значень висоти нижньо! щелепи на 7-му мюящ ВУР, а для чоловiчоl стаи - зменшення темтв росту цього показника в цей же перюд з наступною його стабшзащею до народження.
Пщ час дослiдження особливостей взаемовщношення змш довжини нижньо! щелепи, вжу та конституцiйного типу у плодiв людини (рис. 3 В, Г) встановлено, що цей морфометричний
показник у брах1морфних об'екпв обох статей мае тенденщю до уповшьнення темшв росту, а у долixомоpфниx об'екпв жiночоï стaтi - лiнiйно зростае, починаючи з 6-го мюяця розвитку.
Взаемозалежнють об'ему нижньоï щелепи вщ стaтi, вiку та конститу-цiйного типу у плодiв людини (рис. 3 Д, Е) характеризуемся нaйбiльшими значеннями показника у плодiв жiночоï стаи браиморфного конституцiйного типу та найменшими - у плодiв долixомоpфноï тшобудови чоловiчоï стaтi нaпpикiнцi плодового перюду та у плодiв бpaxiмоpфноï тшобудови жiночоï стaтi 67 мюящв ВУР.
1. Вiдстaнь мiж суглобовими вщростками нижньоï щелепи у плодiв людини обох статей зростае piвномipно, однак у долixомоpфниx об'ектiв жiночоï стaтi темпи росту цього показника штенсивно зростають починаючи з 6-го мюяця внутршньоутробного розвитку.
2. Кут нижньоï щелепи плодiв людини зменшуеться впродовж пренатального розвитку, кpiм бpaxiмоpфниx об'ектiв жiночоï стaтi, у яких цей морфометричний показник, навпаки, зростае вщ 4-го мiсяця розвитку i до народження. Кут тша нижньоï щелепи мае тенденцiю до зростання у всix дослiджениx плодiв, кpiм бpaxiмоpфниx об'ектiв, у яких цей показник зменшуеться впродовж пренатального розвитку.
3. Висота нижньоï щелепи у бpaxiмоpфниx об'екпв плодiв людини обох статей зменшуеться, тодi як у решти плодiв - збшьшуеться.
4. Довжина тiлa нижньоï щелепи та максимальна довжина нижньоï щелепи у вшх вивчених плодах людини зменшуеться, але у плодiв жiночоï стaтi всix конституцiйниx типiв цей показник починае штенсивно зростати з 6-го мюяця i до кшця пренатального перюду онтогенезу.
5. Саптальна довжина та товщина нижньоï щелепи у плодiв обох статей бpaxiмоpфного конституцшного типу мають тенденцiю до зменшення, але у долixомоpфниx об'екпв жiночоï стaтi - лiнiйно зростае, починаючи з 6-го мюяця розвитку.
6. Об'ем та площа поверхш нижньоï щелепи плодiв людини переважають у плодiв жiночоï стaтi браиморфного конституцiйного типу, а нaйменшi значення цих покaзникiв - у плодiв долixомоpфноï тiлобудови чоловiчоï стaтi наприкшщ плодового пеpiоду та у плодiв бpaxiмоpфноï тiлобудови жiночоï стaтi 6-7 мюящв ВУР.
7. Критичними перюдами морфогенезу нижньоï щелепи людини - часом змш темпiв росту органа у плодiв залежно вiд стан та конституцшного типу - е 6-7-й мюящ внутршньоутробного розвитку, що може свщчити про формування в цей перюд вapiaнтiв будови та е часом можливого виникнення природжених вад щелепно-лицевоï дiлянки.
1. Akhtemiichuk YuT. Aktualnist naukovykh doslidzhen u haluzi perynatalnoi anatomii. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna.. 2012; II (1): 15-21. [in Ukrainian]
2. Vovk YuN. Cherep v tablytsakh i tsyfrakh (kranyolohycheskyi spravochnyk). Luhansk; 2009. 182 s. [in Russian]
3. Dudina OO, Tereshchenko AV, Moiseienko RO. Suchasni perynatalni tekhnolohii - vazhlyva skladova polipshennia zdorovia ditei. Sovremennaia pedyatryia.. 2015; 4: 24-29. [in Ukrainian]
4. Tkachenko PI. Statystychni vidomosti pro strukturu i chastotu vyiavlennia vrodzhenykh vad rozvytku oblychchia po Poltavskii oblasti za 2006-2011 roky. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh.. 2012; 2(2): 107-108. [in Ukrainian]
5. Shunko Yele. Vprovadzhennia kontseptsii podalshoho rozvytku perynatalnoi dopomohy v Ukraini. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna.. 2011; 1: 10-16. [in Ukrainian]
6. Obwegeser HL. Mandibular Growth Anomalies: Terminology-Aetiology Diagnosis-Treatment. Springer Science & Business Media.. 2013; 442.
Перспективи подальших дождженъ. Отримаш Hoei дат сприятимуть з'ясуванню особливостейрозвитку та просторово-часово'1 динамти формоутворення нижнъо'1 щелепи в пренаталъному перioдi онтогенезу людини. Буде з 'ясована конституцшна та статево-вжова мтлив^тъ нижнъо'1 щелепи в плoдiв людини. Будерозширене та доповнене вчення про морфогенез та —будову нижнъо'1 щелепи у внутршнъо—утробному перioдi розвитку людини. Будутъ визначен критичн перioди морфогенезу нижнъо'1 щелепи людини.
ОСОБЕННОСТИ МОРФОГЕНЕЗА И ВАРИАНТНОЙ АНАТОМИИ НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ У ПЛОДОВ ЧЕЛОВЕКА Цигикало О.В., Палис С.Ю.
С целью выяснения закономерностей морфогенеза, вариантной анатомии и особенностей динамики пространственно-временных изменений строения нижней челюсти в раннем периоде онтогенеза человека исследовано 60
PECULIARITIES OF MORPHOGENESIS AND VARIANT ANATOMY OF THE MANDIBLE IN HUMAN FETUSES Tsyhykalo О.V., Palis S.Yu.
In order to determine the regularities of morphogenesis, variant anatomy and dynamic peculiarities of space-time changes in the mandibular structure at the early period of human ontogenesis 60
препаратов плодов человека 160,0-450,0 мм теменно-копчиковой длины (4-9-й месяцы внутриутробного развития) с применением комплекса традиционных и новейших методов морфологического исследования (антропометрия,
компьютерная томография, морфометрия, изготовление серий последовательных гистологических срезов, микроскопия, трехмерное компьютерное реконструирование, статистический анализ). Установлены закономерности индивидуальной анатомической изменчивости, полово-возрастные и конституционные особенности строения нижней челюсти в плодовом периоде онтогенеза человека. Определены критические периоды морфогенеза нижней челюсти в пренатальном периоде онтогенеза человека. Созданы реконструктивные и математические модели нижней челюсти для выяснения ее функциональной морфологии и ембриотопографии.
Ключевые слова: нижняя челюсть, плод, внутриутробное развитие, человек.
Стаття надшшла 7.05.18 р.
specimens of human fetuses 160,0-450,0 mm of their parietal-coccygeal length (4-9th months of the intrauterine development) were examined using a complex of traditional and up-to-date methods of morphological study (anthropometry, computed tomography, morphometry, making the series of sequential histologic sections, microscopy, three-dimensional computer reconstruction, statistical analysis). The regularities of individual anatomical variability, sex-age and constitutional peculiarities of the mandibular structure in the fetal period of human ontogenesis are determined. Critical periods of ontogenesis of mandibular morphogenesis at the pre-natal term of human ontogenesis are detected. Reconstructive and mathematical models of the mandible to determine its functional morphology and embryo topography are designed.
Key words: mandible, fetus, intrauterine development, human
Pe^roeHT GpomeHKO r.A.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-231-234 UDC 616.316.1:611.018
HISTOPHYSIOLOGY OF SUBMANDIBULAR SALIVARY GLANDS END PIECES IN RATS WITH CHRONIC ETHANOL INTOXICATION
E-mail: [email protected]
The paper presents the morphometric study of the submandibular salivary gland parenchyma in chronic intoxication with ethanol. It has been established, that chronic ethanol intoxication affects the morphofunctional state of the submandibular gland lobules' end pieces in rats, which is confirmed by the lumen diameter reduction and the epithelial cells height growth up to 15.44 ± 0.41 |im at the early stages of observation. Reduction in the external diameter and the lumen diameter with the reduced epithelial cells height were observed on the thirtieth day of the experiment. This is due to dystrophic changes in the cells of the of the submandibular glands end pieces in rats at the later stages of the experiment, and is confirmed by reduction in their size, the number of secretory granules and the increased optical density of cells.
Key words: chronic intoxication with ethanol, rats, submandibular salivary glands.
The study is a fragment of the research project "Experimental morphological study of of cryopreserved placenta transplants action and other exogenous factors on the morphofunctional status in a number of internal organs ", state registration No. 0113U006185.
The alcohol consumption situation in Ukraine is currently quite threatening. Today, the level of alcohol consumption in Ukraine is one of the highest in the world and is about 12-13 liters of absolute alcohol per capita in a year (unofficial statistics reports 20 l). In Ukraine, over 40 thousand people die yearly due to alcohol [9, 6]. Chronic ethanol intoxication is manifested by a wide range of various negative factors effects on the body [3]. Specific receptors sensitive to ethanol do not exist. However, it interacts with many cell components, including extracellular and intracellular receptors located in the membranes of many organs, with secondary mediators of receptors and enzymatic cell systems, which are reflected in the clinical picture of intoxication [1].
All salivary glands of both humans and rats, according to the literature, are based on a single principle and are complex branched, alveolar-tubular glands consisting of end or secretory lobules, and of the outflow ducts system [14]. The function of salivary glands acini lies not only in the production of protein and mucosal secretion, but is also associated with osmotic transmural transfer of large fluid volumes into the end pieces lumens from the surrounding interstitium [5]. The secret of the salivary glands is saliva whose functions are diverse. First of all, it is established that quantitative and qualitative changes in saliva largely determine the teeth resistance to caries [2, 7].
In previous studies it has been established that chronic ethanol intoxication affects the resistive link of the hemomicrocirculatory bed of the rat's submandibular gland lobules, which is determined by vascular
© K.V. Shevchenko, V.I. Garets, 2018
