CC BY
15
The study was conducted on 20 male chinchilla rabbits with initial body weight 2.5-3.0 kg, aged 1-1.5 years. The experimental atherosclerosis was simulated according to N.N. Anichkov classical method.
For morphological investigation, the spleen was fixed in 10% neutral formalin, embedded in celloidin or paraffin and stained with hematoxylin-eosin and hematoxylin-picrofuksin according to Van-Gieson method; frozen sections made in cryostat were stained with Sudan black B according to Lison for total lipids evaluation.
In rabbits with the experimental atherosclerosis, the capsule and trabeculae of spleen were determined to be slightly thickened compared to intact animals. Moreover, the signs of congestion were observed in the red splenic pulp, hemosiderophages and foamy (xantomatous) cells were also often determined. The changes in the white pulp were also observed: the decrease in size of T-dependent periarterial zone and increase in size of B-dependent zone - the reproductive center. The new centers of plasmocytogenesis appeared in the red pulp, which were small in size and called pulpal splenic cords. The mantle and marginal zones were poorly developed.
The changes in structure of arterial walls, especially medium-sized ones were characteristic of the studied immunocompetent organ of rabbits with experimental atherosclerosis. The wall was thickened as the result of the increase in the amorphous ground substance in all three membranes of vessels as well as accumulation of special cells, namely, foamy. When stained with hematoxylin-eosin, the cytoplasm of these cells looked like foam, that is, was filled with multiple optically empty bubbles. Histochemical studies have determined that the bubbles in the cell were filled with lipids and, therefore, the cells are also called xantomous. Thickening of arterial wall causes the narrowing of their orifices.
Thus, the compensatory-adaptive changes occur in experimental cholesterol atherosclerosis of spleen. Disorders of the organ stroma were manifested by the increase in the fibrous component, namely, thickening of the capsule and trabeculae as well as the walls of the arterial vessels. The main morphological changes were observed in B-zone of splenic parenchyma and characterized by the signs of B-type immune response. Moreover, the cell division of the plasmacytic series was activated and the germinal centers were expanded.
Key words: experimental atherosclerosis, spleen, morphofunctional changes.
Рецензент - проф. брошенко Г. А.
Стаття наджшла 11.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-299-303 УДК 611.716.4:572.54.087
*Сазонова О. М., *Вовк О. Ю., *Гордшчук Д. О., **Дубина С. О.
ОСТЕОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НИЖНЬОТ ЩЕЛЕПИ З УРАХУВАННЯМ КРАНЮТИПУ *Хармвський нацюнальний медичний ушверситет (м. Хармв) **Донецький нацюнальний медичний ушверситет (м. Краматорськ)
mega_darusi4ka@ukr.net
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано у межах на-уково-дослщноТ роботи кафедри анатоми людини Хармвського нацюнального медичного ушверситету «1ндивщуальна анатомiчна мшлив^ь кранютопо-графiчних особливостей та просторових взаемовщ-ношень дшянок голови людини в постембрюналь-ному перiодi онтогенезу» № державноТ реестраци - 0118и000954.
Вступ. З розвитком сучасноТ кранюлоги з'явилася необхщшсть в додаткових комплексних дослщжен-нях лицьового вщдшу черепа, особливо сшввщно-шень очноТ, носовоТ \ ротовоТ дшянок. Останне мае першо-чергове значення в анатомо-фiзiологiчному та морфо-функ-цюнальному аспект процеав росту i розвитку лицьового черепа людини [1-6].
Особливе практичне зна-чення надають результатам морфокранюлопчного досл^ дження нижньоТ щелепи та ТТ утворень з позици вчення про шдивщуальну анатомiчну мш-лив^ь. Це важливо в розумш-ш будови лицьового черепа у цшому та визначенш практич-
них задач в сучаснш кранюлоги та кранюметри [710].
Метою даноТ роботи - е детальне дослщження вшово'Т морфологи та кранюметри лицьового черепа людини зртого вту, вщповщно до процеав росту та перетворення нижньоТ щелепи i щелепно-лицьового апарату в цтому.
Об'ект i методи дослщження. Дослщження проведено за допомогою вивчення 100 мсткових препа-ратiв цтюних та фрагментованих черепiв чоловiкiв i жiнок, що увiйшли до колекци кафедри нормальноТ анатоми Харкiвського нацюнального медичного уш-
Рис. 1. Загальний вигляд нижньоТ щелепи з проведении вим^рюванням двох половин: go-pg - довжина; go-go - ширина; t-go - висота гшки; go-pg-go - периметр. Фото схема з колекци черетв № 1.
верситету. Проводилася детальна остеометрiя верх-ньоТ i нижньоТ щелеп.
При показниках основного черепного шдексу менше 75 обстеженi препарати вiдносилися до до-лiхокранiв; 75-79,9 - мезокрашв; 80 i бiльше - бра-хiкранiв.
Морфометрiя нижньоТ щелепи складалася з ви-значення наступних параметрiв: довжини по обидва боки (go-pg); висоти гiлки злiва i справа (t-go), де t - верхня точка виростка; ширини (go-go); довжини (периметра) альвеолярноТ дуги (рис. 1).
Ва стaтистичнi розрахунки проводилися зпдно комп'ютерноТ програми з використанням цифрових таблиць i стандартного пакету вихщних даних.
Результати дослiджень та Тх обговорення. У першу чергу нами встановлений дiaпaзон вщмшнос-тей поздовжшх розмiрiв нижньоТ щелепи та деяких ТТ структур у людей зртого вiку (табл. 1).
Таблиця 1.
Дiапазон iндивiдуальних вiдмiнностей поздовжнiх po3MipiB нижньоТ щелепи у людей зршого BiKy (см)
№ з/п ^^■^Досл 1джуван1 ^^^ознаки Форма черепа^. Довжина (go-pg) Довжина плки (t-go) Довжина альвеолярноТ дуги
1. Брахтрани чол. 8,60-9,80 7,85-9,38 5,40-6,92 5,20-6,70 8,90-9,90 8,90-9,80
ж1н.
2. Мезокрани чол. 8,30-9,75 8,20-9,50 5,90-7,10 5,80-7,00 8,90-10,80 8,80-10,40
жш.
3. Дол1хокрани чол. 8,50-10,60 8,40-9,90 6,02-7,60 5,90-7,50 9,20-11,60 9,10-11,05
ж1н.
Так, довжина нижньоТ щелепи (go-pg) у чолов^в варше вiд 8,30 до 10,60 см, у жшок вiд 7,85 до 9,90 см. При цьому, у брахтрашв поздовжнш параметр незалежно вщ стaтi коливаеться у межах 7,85-9,80 см; у мезокрашв - вщ 8,20 до 9,75 см; у долiхокрaнiв - вщ 8,40 до 10,60 см. Ц дaнi пщтверджеш отрима-ними статистичними показниками (табл. 1).
Паралельно з цим, вщбуваеться поступове збть-шення довжини вертикального розмiру гiлки нижньоТ щелепи (t-go) у межах вщ 5,40 до 7,60 см у чо-ловшв та вiд 5,20 до 7,50 см у жшок. З урахуванням крайшх форм будови голови даний параметр мае характерний дiaпaзон мшливосл: у брахтрашв чо-ловiчоТ стaтi вiд 5,40 до 6,92 см, жшочоТ стaтi - вщ 5,20-6,70 см; у мезокрaнiв довжина плки нижньоТ щелепи вaрiюе вщ 5,90 до 7,10 см та вщ 5,80 до 7,00 см; у долiхокрaнiв досягае 6,02-7,60 см у чолов^в i 5,90-7,50 см - жшок.
Проведена морфометрiя показала, що поздо-вжня частина нижньоТ щелепи збтьшуеться незна-чно i мае вiдносно малий розмах шдивщуальних вiдмiнностей. При цьому, зберiгaеться збтьшення довжини ТТ гiлки вiд брах^ до мезо- i долiхокрaнiв, пов'язане iз загальною тенденцiею до збтьшення у них поздовжшх та висотних пaрaметрiв лицьового вщдту черепа.
Поряд з тим, встановлено дiaпaзон шдивщуаль-них вiдмiнностей довжини альвеолярноТ дуги нижньоТ щелепи, що виявлений у людей зртого вту (див. табл. 1).
У чолов^в даний параметр змшюеться вщ 8,90 до 11,60 см, жшок - вщ 8,80 до 11,25 см. У брахи морфних людей довжина нижньоТ альвеолярноТ дуги
Рис. 2. Диапазон мшливосл поздовжшх розмфш нижньоТ щелепи: А - довжина; Б - довжина плки; В - довжина альвеолярноТ дуги (1 - у брахшрашв; 2 - у мезокрашв;
3 - у дол1хокрашв).
знаходиться у межах вщ 8,90-9,90 см (чол.) i вщ 9,30 до 9,80 см (жш.), у мезоморфних, вщповщно, вiд 8,90 до 10,80 см та 8,80 до 10,40 см; у долiхоморфних - вщ 9,20 до 11,60 см i вщ 9,10 до 11,25 см.
1снуючий дiaпaзон шдивщуальних вiдмiнностей поздовжнiх пaрaметрiв нижньоТ щелепи у людей зри лого вту грaфiчно зобрaженi на рис. 2.
Встановлено, що поперечш розмiри нижньоТ щелепи, також, мають характерш вiдмiнностi, при край-нiх формах будови лицьового черепа у людей зртого вту (табл. 2).
У першу чергу мае значення основна ширини нижньоТ щелепи - вщстань мiж кранюлопчними точками go-go. У чолов^в зртого вту цей параметр змшюеться вщ 9,50 до 13,20 см, у жшок вщ 8,80 до 13,0 см. Вщповщно, у представнимв з брaхiкрaнною формою черепа чоловiчоТ стaтi go-go коливаеться вщ 10,20 до 13,20 см, жшочоТ стал - вщ 10,10 до 13,00 см; у людей з мезокранною формою цей розмiр об-личчя мае незначний дiaпaзон: вщ 9,70 до 10,80 см (чол.) та вщ 9,80 до 10,60 см (жш.). У предстaвникiв з долiхокрaнною формою черепа спостерiгaеться
Таблиця 2.
Дiапазон iндивiдyальних вiдмiнностей поперечних розмiрiв нижньоТ щелепи у людей зршого вЫу (см)
№ з/п ^^^Дослщжуваш ^^^сознаки Форма черепа Ширина (go-go) МПжмолярна ширина (d-d)
1. Брахтрани чол. 10,20-13,20 7,80-9,30
жш. 10,10-13,00 7,20-8,60
2. Мезокрани чол. 9,70-10,90 7,30-8,40
жш. 9,80-10,60 7,10-8,20
чол. 9,50-11,00 8,80-10,90 6,50-7,90 6,20-7,80
3. Дол1хокрани ж1н.
Рис. 3. Виявлений диапазон мшливосп поперечних розм^р^в нижньоТщелепи: А - ширина (go-go); Б - м^жмолярна ширини (d-d): 1 - у брахшрашв; 2 - у мезокрашв; 3 - у дол^хокрашв.
зменшення даного поперечного розмГру до 9,50 - 11,00 см у чоловшв та до 8,80 - 10,90 см у жшок.
Це вказуе на те, що класич-ний кранiологiчний параметр go-go е важливим показником в розумшш й oцiнцi шдивщу-альноТ анатомГчноТ мiнливoстi будови лицьового вiддiлу го-лови. У людей даного вту ширина нижньоТ щелепи повшс-тю залежить вiд крайнiх форм будови черепа з максимальни-ми статистичними значеннями у брахтрашв та мiнiмальними у дoлiхoкранiв. У перших спо-стерiгаеться превалювання всiх поперечних параме-трiв черепа i його вщдмГв, у других, навпаки, Тх змен-шення.
Вiдпoвiднo до вищевикладеного знаходиться дiапазoн iндивiдуальних вiдмiннoстей мГжмолярноТ ширини нижньоТ щелепи, що виявленi у оаб зрiлoгo вiку (табл. 2). Для чоловшв даноТ втовоТ групи харак-терний дiапазoн мГжмолярноТ ширини (d-d) у межах вщ 6,50 до 9,30 см, для жшок - вщ 6,20 до 8,60 см. При цьому, у брахтрашв ця амплГтуда дiаметра, ста-новить у перших 7,80-9,30 см; у других - 7,20-8,60 см.
У мезокрашв мiжмoлярна ширина не виходить за межi 7,30-8,40 см (чол.) та 7,10-8,20 см (жш.), вщпо-вщно у дoлiхoкранiв коливаеться вщ 6,50 до 7,90 см (чол.) i вiд 6,20 до 7,80 см (жш.). Данi параметри е вщдзеркаленням iндивiдуальнoстi нижньоТ' щелепи та залежност поперечних рoзмiрiв мiж собою.
Вщповщно до цього, пoперечнi рoзмiри нижньоТ щелепи превалюють у людей зртого вiку з брахи
кранною формою черепа та досягають максималь-них значень середньоТ арифметичноТ i сигмального вiдхилення як основноТ, так i кутовоТ ширини (go-go) та мiжмoлярнoТ ширини (d-d). Середнi показники характеры для людей з мезокранною формою черепа (рис. 3).
Проведена мoрфoметрiя показала наявшсть до-стовГрного дiaпaзoну шдивщуальноТ мiнливoстi будови нижньоТ щелепи та поеднання брахтрани з розширеними формами лицьового вщдшу i характерною лептопрозотею.
Вiдпoвiднo до вищевикладеного, iснують двi крaйнi форми будови нижньоТ щелепи: перша - роз-ширено-вкорочена з переважанням поперечних рoзмiрiв i збшьшенням периметра нижньоТ альвео-лярноТ дуги, яка характерна для брахтрашв; друга - звужено-подовжена з переважанням поздовжшх рoзмiрiв i зменшенням периметра дуги, що характерно для дoлiхoкрaнiв (рис. 4).
Слщ зазначити, що поряд з класичною симетрич-ною формою i кривизною нижньоТ альвеолярноТ дуги, виявляються невiдпoвiднoстi лГвоТ та правоТ половин нижньоТ щелепи. У цих випадках доводиться видтяти i вивчати рiзну ступiнь природноТ, генетич-но обумовленоТ асиметрГТ. Виходячи з практичних потреб, з цтлю правильноТ дiaгнoстики та лiкувaння вроджених та набутих прикуав, протезування та хГ-рурпчноТ корекцГТ рГзних зубних дефектГв, аномалш та шше.
Рис. 4. Дв^ крайне форми будови нижньо'Г щелепи: А - у брахшрашв; Б - у дол^хокрашв (Фото з колекцп черепов № 3, № 2).
Висновки
1. Проведений морфометричний аналiз показав, що поздовжня частина нижньоТ щелепи збтьшуеть-ся незначно i мае вщносно незначний дiапазон ш-дивiдуальних вщмшностей. При цьому, зберiгаеться збiльшення довжини ТТ гiлки вiд брахi- до мезо- i до-лiхокранiв.
2. Нами доведено, що у людей зртого вту ширина нижньоТ щелепи повшстю залежить вщ крайшх форм будови черепа з максимальними статистичними значеннями у брахтрашв та м^мальними у до-лiхокранiв.
3. Проведене дослiдження, також, виявило наявшсть дост^рного дiапазону шдивщуальноТ мш-ливостi будови нижньоТ щелепи та поеднання брах^ кранГТ з розширеними формами лицьового вщдшу i характерною лептопрозопiею.
4. Встановлено, що кнують двi крайнi форми будови нижньоТ щелепи: перша -розширено-вкорочена
з переважанням поперечних po3MipiB i збтьшенням лiкування хворих з щелепно-лицьовою патологieю. периметра нижньоТ альвеолярноТ' дуги, яка харак- На 0CH0Bi даного дослщження можливо впровади-
терна для брахiкранiв; друга - звужено-подовжена ти ефективн способи оперативних доступiв, спира-з переважанням поздовжнiх розмiрiв i зменшенням _
. . ючись на шдивщуальш особливостi будови нижньо' периметра дуги, що характерно для долiхокранiв.
Перспективи подальших дослщжень. Таким щелепи. Все це, безумовно, призведе до зниження
чином, отриманi результати дослщження у подаль- iнвалiдизацiТ' та фшанс°вих витрат на лiкування хво-
шому можуть сприяти рацiоналiзацiТ та оптимiзацiТ' рих.
Лiтература
1. Hwang S. Three-dimensional evaluation of dentofacial transverse widths in adults with different sagittal facial patterns. Am J Orthod Dentofa-cial Orthop. 2018;154(3):365-74. DOI: 10.1016/j.ajodo.2017.11.041
2. Zheng X. Accuracy of two midsagittal planes in three-dimensional analysis and their measurement in patients with skeletal mandibular deviation: a comparative study. Br J Oral Maxillofac Surg. 2018;56(7):600-6. DOI: 10.1016/j.bjoms.2018.06.009
3. Thiesen G. Three-dimensional evaluation of craniofacial characteristics related to mandibular asymmetries in skeletal Class I patients. Am J Orthod Dentofacial Orthop. 2018;154(1):91-8. DOI: 10.1016/j.ajodo.2017.10.031
4. Magarakis M. Ocular injury, visual impairment, and blindness associated with facial fractures: a systematic literature review. Plast Reconstr Surg. 2012;129(1):227-33. DOI: 10.1097/PRS.0b013e3182362a6d
5. Liu R. Craniofacial morphology characteristics of operated unilateral complete cleft lip and palate patients in mixed dentition. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol Endod. 2011;112(6):16-25. DOI: 10.1016/j.tripleo.2011.04.011
6. Kun-Darbois JD. Asymmetric bone remodeling in mandibular and maxillary tori. Clin Oral Investig. 2017;21(9):2781-8. DOI: 10.1007/s00784-017-2080-8
7. Liu SR. Changes in facial appearance after maxillomandibular advancement for severe obstructive sleep apnoea hypopnoea syndrome in Chinese patients: a subjective and objective evaluation. Int J Oral Maxillofac Surg. 2012;41(9):1112-9. DOI: 10.1016/j.ijom.2012.03.011
8. Mahdi E. Assessment of facial and cranial development and comparison of anthropometric ratios. J Craniofac Surg. 2012;23(2):75-83. DOI: 10.1097/SCS.0b013e3182468612
9. Gateno J. Effect of facial asymmetry on 2-dimensional and 3-dimensional cephalometric measurements. J Oral Maxillofac Surg. 2011;69(3):655-62. DOI: 10.1016/j.joms.2010.10.046
10. Del Neri NB. Zygomaticofacial foramen location accuracy and reliability in cone-beam computed tomography. Acta Odontol Scand. 2014;72(2):157-60. DOI: 10.3109/00016357.2013.814804
ОСТЕОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ З УРАХУВАННЯМ КРАН1ОТИПУ Сазонова О. М., Вовк О. Ю., Гордшчук Д. О., Дубина С. О.
Резюме. З розвитком сучасноТ кранюлоги з'явилася необхщшсть в додаткових комплексних дослщжен-нях лицьового вщдшу черепа, особливо стввщношень очноТ, носовоТ i ротовоТ дшянок. Метою роботи е де-тальне дослщження втовоТ' морфологи та кранюметри лицьового черепа людини зртого вту. Дослщження проведено за допомогою вивчення 100 шсткових препаралв цткних та фрагментованих черетв. Морфо-метрiя нижньоТ' щелепи складалася з визначення довжини; висоти плки злiва i справа; ширини; довжини (периметра) альвеолярноТ дуги. Проведена морфометрiя показала, що поздовжня частина нижньоТ щелепи збшьшуеться незначно i мае вiдносно малий розмах шдивщуальних вiдмiнностей. При цьому, зберiгаеться збшьшення довжини ТТ гiлки вiд брахи до мезо- i долiхокранiв, пов'язане iз загальною тенденцiею до збшь-шення у них поздовжнiх та висотних параметрiв лицьового вiддiлу черепа. Проведена морфометрiя показала наявнiсть дост^рного дiапазону шдивщуальноТ мiнливостi будови нижньоТ щелепи та поеднання брахтранп з розширеними формами лицьового вiддiлу i характерною лептопрозопiею. Таким чином, встановлено, що кнують двi крайнi форми будови нижньоТ щелепи: перша -розширено-вкорочена з переважанням поперечних розмiрiв i збiльшенням периметра нижньоТ альвеолярноТ дуги, яка характерна для брахтрашв; друга -звужено-подовжена з переважанням поздовжшх розмiрiв i зменшенням периметра дуги, що характерно для долiхокранiв.
Ключовi слова: остеометрiя, iндивiдуальна анатомiчна мiнливiсть, зрiлий вiк, нижня щелепа.
ОСТЕОМЕТРИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ С УЧЕТОМ КРАНИОТИПА Сазонова О. Н., Вовк О. Ю., Гордийчук Д. А., Дубина С. А.
Резюме. С развитием современной краниологии появилась необходимость в дополнительных комплексных исследованиях лицевого отдела черепа, особенно соотношений глазничной, носовой и ротовой областей. Целью работы является детальное исследование возрастной морфологии и краниометрии лицевого черепа человека зрелого возраста. Исследование проведено с помощью изучения 100 костных препаратов целостных и фрагментированных черепов. Морфометрия нижней челюсти состояла из определения длины нижней челюсти; высоты ветви слева и справа; ширины длины (периметра) альвеолярной дуги. Проведенная морфометрия показала, что продольная часть нижней челюсти увеличивается незначительно и имеет относительно малый диапазон индивидуальных различий. При этом, сохраняется увеличение длины ее ветви от брахи- к мезо и долихокранам, что связано с общей тенденцией к увеличению у них продольных и высотных параметров лицевого отдела черепа. Так же, проведенная морфометрия показала наличие достоверного диапазона индивидуальной изменчивости строения нижней челюсти и сочетание брахикрании с расширенными формами лицевого отдела и характерной лептопрозопией. Таким образом, установлено, что существуют две крайние формы строения нижней челюсти первая -расширенно-укороченная с преобладанием поперечных размеров и увеличением периметра нижней альвеолярной дуги, которая характерна для брахикранов; вторая -сужено-удлиненная с преобладанием продольных размеров и уменьшением периметра дуги, что характерно для долихокранов.
Ключевые слова: остеометрия, индивидуальная анатомическая изменчивость, зрелый возраст, нижняя челюсть.
OSTEOMETRIC MANDIBULAR CHARACTERISTICS WITH CONSIDERING CRANIOTYPE
Sazonova O. M., Vovk O. Yu., Hordiichuk D. O., Dubina S. O.
Abstract. With the development of modern craniology there is a need for additional complex studies of visceral skull, especially relations between the orbital, nasal and oral regions. The morphocraniological study of the mandible and its structures are in particular importance for the practical results of individual anatomic variability. The purpose of study is a detailed investigation of morphological and age-related craniometry of visceral human skull in adulthood. The research has been conducted on 100 bone samples of integral and fragmented skulls from the collections of anatomy department of Kharkiv National Medical University. The cephalic index ranges under 75 - examined skulls related to dolichocephalic type; 75-79.9 - mesocephalic type; 80 and over - brachycephalic. Morphometry of mandible included determination of its length; height of branches (left and right); perimeter of its alveolar arch. All calculations have been performed by computer program using the digital standard package of the tables and initial data. Conducted morphometry showed that longitudinal portion of the mandible slightly increases and has a relatively narrow range of individual variability. At the same time, kept increasing the length of its branches from brachy- to meso- and dolichocephalic types associated with the general tendency to increase their longitudinal and altitudinal parameters of the visceral skull. This indicates that classic craniological parameter go-go is an important indicator in understanding and assessing an individual anatomical variability of the visceral skull. In adulthood people, mandibular width depends entirely on extreme forms of the structure of the skull with the highest statistical values in brachycephalic and lowest in dolichocephalic type. In first, it was observed the prevalence of cross skull parameters and its parts; in second, on the contrary, their reduction. Accordingly, the lateral dimensions of the mandible prevalent in middle-aged people with brachycephalic shape of the skull and reach maximal arithmetic values and deviation range of both, basic and angular width (go-go) and intermolar width (d-d). Average parameters is characteristic for people with mesocephalic shape of the skull. It should be noted, along with the classic symmetrical shape and curvature of the lower alveolar arch, there is asymmetry of left and right halves of the lower jaw. In these cases must be established and conducted the study of different degrees of natural, genetically determined asymmetry. Based on practical needs, with the purpose of correct diagnosis and treatment of congenital and acquired occlusion, prosthetics and surgical treatment of various dental defects and other abnormalities. The study also revealed the presence of significant individual variability of the lower jaw and its relation with the brachycephalic type with advanced leptoprosopy. Thus, it is found that there are two extreme forms of mandibular structure: first-expanded and shortened with increasing prevalence of transverse dimensions and mandibular perimeter, which is typical for brachycephalic type; the second-is narrowed and elongated with a predominance of longitudinal dimensions and a decrease in the perimeter of the arc, which is characteristic of dolichocephalic type.
Key words: osteometry, individual anatomic variability, adulthood, mandible.
Рецензент - проф. Пронна О. М.
Стаття наджшла 20.01.2019 року
