CC BY
13
УДК 616.33+616.75/616.149.008.341.1 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.1.124927
Ю.М. Степанов ОСОБЛИВОСТ1 МАКРОСКОП1ЧНОГО
M.R Ч<тий * СТАНУ ŒroOBOÏ ОБОЛОНКИ
O.R (JiMOHoeti ВЕРХН1Х В1ДД1Л1В ШЛУНКОВО-
КИШКОВОГО ТРАКТУ В ПАЩеНТШ З ПЕЧ1НКОВОЮ ТА ПОЗАПЕЧ1НКОВОЮ ПОРТАЛЬНОЮ Г1ПЕРТЕНЗ1еЮ
ДУ «1нститут гастроентерологП НАМН Украти» * пр. Слобожанський, 96, Днтро, 49074, Украша Миколагвська обласна клШчна лкарня вул. Кшвська, 1, Миколагв, 54058, Украша
SI «Institute of Gastroenterology of National Academy of Medical Science of Ukraine»
Slobozhanskiy av., 96, Dnipro, 49074, Ukraine
e-mail: gastrodnepr@gmail.com
Nikolaev region clinical hospital **
Kyivs'ka str., 1, Mykolaiv, 54058, Ukraine
e-mail: nob1948@i.ua
Ключовi слова: портальна гiпертензiя, верхт eiddinu шлунково-кишкового тракту, варикозне розширення вен, портальна гастропатiя
Key words: portal hypertension, upper parts of the gastrointestinal tract, varicose veins, portal gastropathy
Реферат. Особенности макроскопического состояния слизистой оболочки верхнего отдела желудочно-кишечного тракта у пациентов с печеночной и внепеченочной портальной гипертензией. Степанов Ю.М., Чалый Н.В., Симонова Е.В. Выявление эндоскопических признаков сопутствующей патологии верхнего отдела желудочно-кишечного тракта позволяет определить тактику ведения пациентов с разными формами портальной гипертензии (ПГ). Анализ особенностей макроскопической картины слизистой оболочки пищевода и гастродуоденальной зоны проведен у 104 пациентов с ПГ и 16 больных без ПГ. Частота изменений пищевода, характерных для гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, в исследованных группах существенно не отличалась. Варикозное расширение вен пищевода по частоте выявления и тяжести чаще диагностировали у пациентов с печеночной формой ПГ (0R=10,0, р<0,05). Для пациентов с внепеченочной формой ПГ характерно преобладание по частоте и выраженности патологических изменений слизистой оболочки желудка. Шансы диагностировать портальную гастропатию в этой группе были в 21 и 5,3 раза выше по сравнению с пациентами без ПГ и больными с печеночной формой ПГ соответственно (р<0,01). Сравнение эндоскопической картины слизистой оболочки двенадцатиперстной кишки существенных различий между группами не выявило.
Abstract. The peculiarities of macroscopic status of the upper gastrointestinal tract mucosa in patients with hepatic and extrahepatic portal hypertension. Stepanov Yu.M., Chaliy N.V., Simonova O.V. Identification of endoscopic signs of concomitant pathology of the upper gastrointestinal tract allows to determine the tactics of managing patients with different forms ofportal hypertension (PG). The analysis of macroscopic picture of esophagus, stomach and duodenum mucosa was carried out in 104 patients with portal hypertension (88 patients with hepatic portal hypertension, 46 - with extrahepatic portal hypertension, 16 - without portal hypertension). The frequency of changes in the esophagus, specific for gastroesophageal reflux disease did not differ significantly in the researched groups. The frequency and severity of varicose veins of the esophagus were diagnosed more often in patients with hepatic form of portal hypertension (0R=10.0, p<0.05). The predominance of different pathological changes of the gastric mucosa in patients with extrahepatic form of portal hypertension was revealed. Portal gastropathy in this group was 5.3 times higher than in patients with hepatic hypertension and 21 times higher than in the III group (without portal hypertension) (p<0.01). There were no significant differences of endoscopic picture of the duodenum mucosa between the researched groups.
Портальна rinepieroiH (III ) визначаеться як шд- По вщношенню до печшки видшяють пе-
вищення гращенту ne4iHK0B0r0 венозного тиску чшкову та позапечшкову форми ПГ, яю мають
бшьше 5 мм рт.ст. Ускладнення ПГ призводять до сво1 клшчш та дiагностичнi особливосп, вщ високо1 машдизацп, економiчних витрат та чого залежить вибiр тактики лшування i
смертносп й залишаються актуальною проблемою результат захворювання. Найбшьш частою
системи охорони здоров'я в Укра1'ш i в свт [5, 9]. причиною печшково! форми е цироз печшки,
позапечшково1 - обструкщя внаслiдок тромбозу (синдром Бадда-Кiарi та тромбоз вор^но1 вени) [1, 7].
До характерних змш при портальнiй п-пертензп належать: портальна гастропатiя, GAVE-синдром, варикозне розширення вен (ВРВ) стравоходу i шлунка, езофагiт, телеангь ектази, гастрит, дуодешт, порушення моторики з утворенням гастроезофагального та дуодено-гастрального рефлюкшв, гострi чи хронiчнi виразки шлунка або дванадцятипало! кишки (ДПК), васкулопаия нижнiх вiддiлiв кишечника [9, 11, 14].
Рефлюкс-езофапт, який нерiдко розвивасться при цирозi печiнки, особливо вiрусноl етюлоги, зумовлений пiдвищенням внутрiшньочеревного тиску за рахунок асциту i закидом вмюту зi шлунка в стравохщ. Езофагiт може супро-воджуватися ерозiями й виразками слизово! обо-лонки (СО) нижньо1 третини стравоходу i кар-дiального вiддiлу шлунка, тобто трансформу-ватися в гастроезофагеальну рефлюксну хворобу [3, 9, 13].
ВРВ стравоходу i шлунка е питанням не-вщкладно1 медично1 допомоги, що пов'язане зi смертнiстю, яка, незважаючи на сучасний науко-вий прогрес, залишаеться в межах 10-20% через 6 тижшв. Драматичнi наслiдки при першш гемо-раги досягають 60% [12]. За дослщженнями Е.О. Киценко, серед 387 хворих з позапе-чiнковою формою ПГ, яким були виконаш операцп прошивання ВРВ, катаральний езофапт вiдзначений у 22,2%, а ерозивний - у 73,1% випадюв [6].
Портальна гастропапя (портальна гшер-тензивна гастропатiя, гепатогенна гастропатiя) (ПГГ) - це поняття, яке включае порушення мш-роциркуляцп в СО шлунка застшного по-ходження та порушення метаболiзму в печiнцi [7, 13]. За даними рiзних авторiв, частота ПГГ у хворих на цироз печшки за результатами верх-ньо! гастроскопа коливаеться вiд 9,1 до 80% (у середньому 50-60%) [3, 10]. Водночас ознаки ПГГ рееструють у 54% хворих з позапечшковою портальною гiпертензiею, у 20% пащеш!в з обструкцiею печiнкових вен (синдром Бадда -Кiарi), у 83% хворих, яким рашше були виконаш шунтуючi операци у зв'язку з портальною п-пертензiею, i в 21,7% з перiпортальним фiброзом без циротичних змiн печiнки [5]. В шших джерелах ПГГ була дiагностована у хворих на цироз печшки (32,7%), фiброз печiнки (23,4%) i пацiентiв з позапечiнковою портальною обструк-цiею (43%) i часто асощювалася з ВРВ стравоходу ^або шлунка [3, 8, 14].
На сьогодш проведено чимало дослщжень щодо виявлення ендоскопiчних 3míh стравоходу та шлунка окремо в пащенпв з печшковою та позапечiнковою формами ПГ. Проте недостатньо вивченим залишаеться питання порiвняння макроскошчно! картини СО верхнього вiддiлу шлунково-кишкового тракту залежно вiд виду ПГ.
Тому метою дослщження стало визначення особливостей макроскотчного стану СО верхнього вiддiлу шлунково-кишкового тракту в пащенпв з печшковою та позапечшковою ПГ.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Об'ектом дослiдження стали 120 ошб, якi були розподшеш на групи: I склали 88 пащенпв з печiнковою формою ПГ (цироз печшки), вшом вiд 21 до 74 роюв (середнiй вш - 50,8±1,2 року), серед яких було 42 жшки (47,7%), 46 чоловшв (52,3%). II групу склали 16 хворих з позапечшковою ПГ (синдром Бадда-Кiарi та тромбоз ворггно! вени), вшом вiд 18 до 81 року (середнш показник - 37,3±2,1 року). У цш групi чоловiки склали 62,5%, вщповщно жшки - 37,5%. До III групи увшшли 16 осiб без ПГ (хворi на хро-шчний гепатит рiзноl етюлоги), вiком вщ 29 до 60 рокiв, складаючи в середньому 45,1±1,8 року.
Для дiагностики ПГ проводили ультра-сонографiчне дослiдження органiв черевно! по-рожнини та серця на апаратi Siemens Acusón X150, езофагогастродуоденоскотю за загально-прийнятою методикою [2] з використанням езо-фагогастродуоденоскопiв "Olympus" та "Pentax" (Япошя).
Тип ПГГ визначали за допомогою класи-фшаци Пiвнiчного Iталiйського Ендоскотчного Клубу (NIEC) [9]. Для визначення вираженост ВРВ стравоходу застосовували класифшащю N.Soehendra, K.Binmoeller (1997) [1].
Статистична обробка даних проводилася з використанням програм MS Excel 2003 i SPSS 16.0. Для порiвняння показниюв у групах ви-користовувалися критерш (Xi-квадрат) та критерiй Манна-У!тш. Вiдмiнностi показникiв вважали значущими при р<0,05 [4].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
При оцiнцi макроскопiчного стану стравоходу встановлено, що недостатнють замикально! функцп НСС виявлена майже з однаковою частотою (40,9% пацiентiв у I груш, 37,5% - у II та 31,3% - у III), яка в 17 зi 120 (14,2%) супро-воджувалась ерозивним рефлюкс-езофаптом i килою стравохщного отвору дiафрагми. При цьому частота змш стравоходу, характерних для гастро-езофагеально! рефлюксно! хвороби, у дослщжених групах суттево не вiдрiзнялась (рис. 1).
18/ Том XXIII/1
57
Що стосусться ВРВ стравоходу, то цю па-тологiю виявлено тшьки у хворих з ПГ (рис. 2), з переважанням частоти спостереження серед па-цieнтiв I групи (90,9% проти 50,0% у хворих з позапечшковою И формою, х2=17,41, р<0,01).
При цьому вiдмiчено, що ВРВ стравоходу 1 сту-пеня дiагностовано в 14 з 80 (17,5%) пацденпв з внутршньопечшковою ПГ, що в 2,1 разу рщше, нiж у II груш.
%
45,0' 40,035,030,025,020,015,010,05,00,0
Iгрупа
II група
III група
□ недостатшсть НСС
□ рефлюкс-езофапт
I кила стравохщного отвору дiафрагми
Рис. 1. Макроскошчш змши стравоходу в обстежених хворих
Водночас майже в половиш випадюв I групи та 37,5% - II групи визначено ВРВ стравоходу 2 ступеня вираженосп. Найбшьш тяжкий 3 ступiнь ВРВ спостертали в 2,8 разу частше в пацieнтiв I групи (35,2% проти 12,5% в II груш) (рис. 3).
При ендоскотчному дослщженш шлунка у чвертi випадкiв групи з печшковою ПГ виявлено дуодено-гастральний рефлюкс (ДГР), що в 1,5 та 1,3 разу рщше порiвняно з пацieнтами II та III груп вiдповiдно (табл.).
Рис. 2. ВРВ стравоходу (2 стушнь - з ива, 3 ступ1нь - справа)
В усiх хворих з ПГ та 81,3% обстежених без не! дiагностовано еритематозш змiни СО шлунка, яю в 10,0% випадюв були обмеженi антраль-ним вщдшом. Водночас дифузна еритема часть
ше мала мiсце серед пацieнтiв з печшковою формою ПГ (94,3%), що в 1,9 разу бшьше, шж у III груш (х2=24,31, р<0,01).
Iгрупа
17,5%
38,8%
43,8%
И ступшь ИИ2 ступшь ИИ3 ступшь
25,0%
I група
37,5%
37,5%
] 1 ступ1нь Ш2 ступ1нь П3 ступшь
Рис. 3. Розподш ВРВ стравоходу за ступенем тяжкост
Вiзуальнi ознаки помiрно виражено! атрофи СО шлунка, обмежено! антральним вщдшом, виявлено у чверт хворих, незалежно вiд наяв-носп чи вщсутносп ПГ. При цьому в кожного четвертого пащента I групи та п'ятого обстеже-
ного II групи атрофiя СО шлунка поеднувалася з гiпертрофiею складок. Натомiсть у хворих без ПГ не дiагностовано жодного випадку гшетрофи складок шлунка.
Макроскоп1чн1 зм1ни шлунка в обстежених хворих
Група
Ендоскошчна ознака I (п= 88) II (п=16) III (п=16)
абс. % абс. % абс. %
ДГР 22 25,0 6 37,5 5 31,3
Еритема СО шлунка всього 88 100,0** 16 100,0 13 81,3
антрального вггилу 5 5,7 2 12,5 5 31,3
дифузна 83 94,3** 14 87,5* 8 50,0
Атроф1я СО шлунка всього 23 26,1 5 31,3 4 25,0
антрального в1ддлу 21 23,8 4 25,0 4 25,0
дифузна 2 2,3 1 6,3 0 0
Г1пертроф1я складок шлунка 21 23,8 3 18,8 0 0
ГеморагН СО шлунка 42 47,7* 10 62,5* 3 18,8
ЕрозН СО шлунка всього 25 28,4 7 43,8 3 18,8
гостр1 24 27,3 6 37,5 3 18,8
хрон1чн1 1 1,1 1 6,3 0 0
Виразка шлунка 2 2,3 1 6,3 0 0
ПГГ 32 36,4# 12 75,0** 2 12,5
ВРВ шлунка 3 3,4 1 6,3 0 0
Прим1тки: 1. - р<0,05; - р<0,01 - достов1рна р1зниця пор1вняно з III групою; 2. - р<0,01 - достов1рна р1зниця показниюв пор1вняно з II групою.
У 45,8% випадюв зафiксовано геморагп СО, яю локалiзувалися в кардiальному вiддiлi й тш шлунка. Найбiльша частота виявлення геморагш мала мiсце серед оаб з позапечiнковою формою портально! гшертензи i становила 62,5%, що в 3,3 разу бшьше цього показника в III груш (Х2=4,63, р<0,05) та в 1,3 разу порiвняно з патентами Iгрупи.
Ерози СО шлунка виявлено в 30,0% обстежених хворих, переважно - гостр^ з переважанням за частотою спостереження в II грут (43,8% проти 28,4% випацкiв в I груш та 18,8% - в III). Лише у 3 хворих встановлено виразку шлунка, що становило 2,5% вщ уае! сукупносп обстежених.
На пiдставi характерних ендоскопiчних ознак у 38,3% пащен^в було дiагностовано
18/ Том XXIII/1
59
ПГГ, яка в 6,0 та 2,1 разу часпше спостер> галася в обстежених з позапечшковою ПГ по-рiвняно з хворими III (х2=12,70, р<0,01) та I (х2=8,28, р<0,01) груп (рис. 4).
У 28 випадках ПГГ супроводжувалась контактною ранимютю СО шлунка, причому за
частотою виявлення ще1 ендоскотчно1 ознаки також переважали пащенти II групи (37,5% проти 22,7% у I та 12,5% у III груш). У пооди-ноких випадках дiагностовано ВРВ шлунка: 3,4% випадюв у I груш та 6,3% - у II груш.
Рис. 4. ПГГ (А - мозаТчний тип змш СО шлунка, Б - скарлатинопод1бний тип, В - вишнево-червош плями на СО шлунка, контактна кровоточивкть)
У дванадцятипалш кишщ (ДПК) при ендоскотчному дослщженш в переважно! бшь-шосп хворих (74,2%) виявлено еритему СО, яка в п'ято! частини обстежених супроводжувалась геморапями, в 9,0% випадюв -
ерозiями, в 47,2% - набряком, у 31,5% -контактною ранимютю, в 15,7% - блщютю СО. При цьому найчастше таю ендоскошчш змiни СО ДПК дiагностували у хворих з позапечшковою ПГ (рис. 5).
1%,0 -
90,0 -
50,0
30,0
20,0
I група II група III група
□ геморагн СО ДПК 10,3 25,0 18,8
ВерозИ СО ДПК 4,5 18,8 6,3
□ набряк СО ДПК 37,5 50,0 6,3
□ блщсгь СО ДПК 12,5 18,8 0,0
□ контактна раним^ь 22,7 37,5 12,5
□ еритема СО ДПК 71,6 87,5 75
В виразка ДПК 4,5 6,3 0
□ рубцева деформащя 9,1 12,5 0
Рис. 5. Макроскошчш змши ДПК в обстежених хворих
Так, набряк СО визначали в 50,0% II групи, що майже у 8 разiв частiше, нiж у пащенпв без ПГ (%2=7,58, р<0,01) та в 1,3 разу mpiB^m з хворими I групи (рис. 6). Ерозп СО спостерiгали в обстежених з позапечiнковою формою ПГ у 18,8% випадюв, що в 4,2 та 3 рази перевищуе частоту дiагностування цього показника в I та III групах.
Активна виразка ДПК встановлена в 5 випад-ках (4 - у I групi та 1 - у II), що становило 4,8% серед пащенпв з ПГ. Рубцева деформащя ДПК дiагностована в 2 рази частше - у 10 випадках (9,6%). Водночас у хворих без ПГ не спосте-риали цих ендоскопiчних змiн СО ДПК.
Рис. 6. Набряк слизовоТ оболонки ДПК
Таким чином, були визначеш особливосп мак-роскопiчного стану СО верхнього вiддiлу шлунко-во-кишкового тракту в пащенпв з печiнковою та позапечшковою ПГ, серед яких найбшьш значу-
щим було переважне виявлення ВРВ стравоходу в пацieнтiв з печiнковою формою ПГ та портально! гастропатп у хворих з печшковою И формою.
ВИСНОВКИ
1. Частота змш стравоходу, характерних для гастроезофагеально! рефлюксно! хвороби, в дослщжених групах суттево не вiдрiзнялась. ВРВ стравоходу за частотою виявлення та тяжкiстю частiше дiагностували в пацiентiв з печiнковою формою ПГ (OR=10,0, р<0,05).
2. Частота ДГР була несуттево вищою у хворих II групи (p>0,05). Еритематозш змiни СО шлунка виявлено майже у вшх дослiджених хворих iз переважанням дифузно! гастропатп i вiзуальним потовщенням шлункових складок. Частота i розповсюдженiсть атрофiчних змiн СО шлунка дослщжених хворих суттево не вщ-рiзнялись. Водночас частота геморагiй була суттево вищою у хворих II групи (p<0,05). Визна-чення ерозш мало тенденцiю до збшьшення в пацiентiв з позапечiнковою формою ПГ. Шанси дiагностувати ПГГ у II груш в 21 та 5,3 разу вищ^ шж у III та I груш вщповщно (р<0,01).
3. При порiвняннi ендоскотчно! картини СО ДПК виявлено, що еритема СО, рубцева деформащя, виразки цибулини ДПК у дослщжених групах суттево не вiдрiзнялась; частота гемо-рагiй, ерозiй та контактно! ранимосп СО шлунка та ДПК мала тенденщю до збiльшення в па-цiентiв з позапечiнковою формою ПГ. Суттевою виявилася рiзниця щодо набряку СО ДПК, який значно часпше спостериали при обох формах ПГ порiвняно з III групою.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Карман А.Д. Портальная гипертензия: учеб.-метод. пособие / А.Д. Карман, В.Л. Казущик. -Минск: БГМУ, 2014. - 40 с.
2. Маржатка З. Терминология, определения терминов и диагностические критерии в эндоскопии пищеварительного тракта / З. Маржатка. - 3-е изд. -Бад-Хомбург: Нормед, 1996. - 141 с.
3. Москаль О.М. Гепатогенш ерозивно-виразков1 ураження шлунка: клш1ко-бюх1м1чне, 1мунолопчне та м1кробюлопчне обгрунтування л1кування: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук / О.М. Москаль. -Дшпропетровськ, 2008. - 20 с.
4. Основы медицинской статистики: учеб.-метод. пособ. / под ред. В.С. Лучкевича. - СПб.: Изд-во СЗГМУ им. И.И. Мечникова, 2014. - 32 с.
5. Оценка изменений портальной гемодинамики у пациентов до и после портосистемного шунтиро-
вания / Н.Г. Сапронова, О.Л. Ерошенко, Ю.В. Лукаш [и др.] // Успехи соврем. науки. - 2016. - № 6 (10). -С. 97-101.
6. Результаты лечения кровотечений из вари-козно расширенных вен пищевода и желудка у больных с внепеченочной портальной гипертензией и хроническими миелопролиферативными заболеваниями / Е.А. Киценко, Е.А. Лукина, А.И. Демьянов [и др.] // Вестник хирургической гастроэнтерологии. -2011. - № 1. - С. 33-42.
7. Степанов Ю.М. Портальная гипертензивная га-стропатия / Ю.М. Степанов, Е.В. Симонова, В.И. Ди-денко // Гастроентеролопя. - 2016. - №2(60). - С. 71-77.
8. Burak K. Portal hypertensive gastropathy and gastric antral vascular ectasia (GAVE) syndrome / K. Burak, P. Beck, S. Lee // Gut. - 2010. - N49. - Р. 866-872. [PubMed: 11709525].
18/ Том XXIII/1
61
9. Cubillas R. Portal hypertensive gastropathy: a review / R. Cubillas, D.C. Rockey // Liver Int. - 2010. -N 30. - P. 1094-1102. PubMed: 20536720
10. de Macedo G.F. Reliability in endoscopic diagnosis of portal hypertensive gastropathy / G.F. de Macedo, F.G. Ferreira, M.A. Ribeiro // World J. Gastrointest Endosc. - 2013. - N 5. - P. 323-331. PubMed: 23858376
11. Gastroduodenal ulcer and erosions are related to portal hypertensive gastropathy and recent alcohol intake in cirrhotic patients / J. Auroux [et al.] // Dig Dis Sci. -2003. - Vol. 48, N 6. - P. 1118-1123. PubMed: 12822873
12. Lyles T. A risk scoring system to predict inhospital mortality in patients with cirrhosis presenting
with upper gastrointestinal bleeding / T. Lyle, A. Elliott, D.S. Rockey // J. Clin. Gastroenterol. - 2014. - Vol. 48, N 8. - P. 712-720. doi: 10.1097/MCG.0000000000000014
13. Perini R.F. Pathogenesis of portal hypertensive gastropathy: translating basic research into clinical practice / R.F. Perini, P.R. Camara, J.G. Ferraz // Nat Clin Pract. Gastroenterol. Hepatol. - 2009. - N 6. - P. 150158. doi: 10.1038/ncpgasthep 1356
14. Urruganda N.H. Portal hypertensive gastropathy and colopathy / N.H. Urruganda, D.C.Rockey // Clin. Liver Dis. - 2014. - Vol. 18, N 2. - P. 389-406. doi: 10.1016/j.cld.2014.01.008
REFERENCES
1. Karman AD, Kasushchik VL. [Portal hypertension: learning method allowance]. Minsk: BGMU, 2014;40. Russian.
2. Marzhatka Z. [Terminology, definitions of terms and diagnostic criteria in endoscopy of the digestive tract]. Bad Homburg: Normed, 1996;141. Russian.
3. Moskal' OM. [Hepathogenic erosive-ulcerative lesions of the stomach: clinical and biochemical, immuno-logical and microbiological substantiation of treatment. [dissertation]. Dnipropetrovsk, 2008;20. Ukrainian.
4. Luchkevich VS, editors. [Bases of medical statistics: the educational-methodical manual]. Sankt-Peterburg, Publishing SZGMU I.I. Mechnikov, 2014;32. Russian.
5. Sapronova NG, Eroshenko OL, Lukash YuV, et al. [Evaluation of changes in portal hemodynamics in patients before and after portal system bypass]. Uspekhi sovremennoy nauki. 2016;6(10);97-101. Russian.
6. Kitsenko EA, Lukina EA, Demyanov AI, et al. [Results of treatment of bleeding from varicose veins of esophagus and stomach in patients with extrahepatic portal hypertension and chronic myeloproliferative diseases]. Vestnik khirurgicheskoy gastroenterologii. 2011;1;33-42. Russian.
7. Stepanov YuM, Simonova EV, Didenko VI. [Portal hypertensive gastropathy]. Gastroenterology. 2016;2(60);71-77. Russian.
8. Burak K, Beck P, Lee S. Portal hypertensive gastropathy and gastric antral vascular ectasia (GAVE) syndrome. Gut. 2010;49;866-72. PubMed: 11709525.
9. Cubillas R. Portal hypertensive gastropathy: a review. Liver Int. 2010;30;1094-102. PubMed: 20536720.
10. de Macedo GF, Ferreira FG, Ribeiro MA. Reliability in endoscopic diagnosis of portal hypertensive gastropathy. World J Gastrointest Endosc. 2013;5;323-31. PubMed: 23858376.
11. Auroux J, et al. Gastroduodenal ulcer and erosions are related to portal hypertensive gastropathy and recent alcohol intake in cirrhotic patients. Dig Dis Sci. 2003; 48(6);1118-23. PubMed: 12822873.
12. Lyles T, Elliott A, Rockey DS. A risk scoring system to predict in-hospital mortality in patients with cirrhosis presenting with upper gastrointestinal bleeding. J Clin Gastroenterol. 2014;48(8);712-20. doi: 10.1097/MCG.0000000000000014
13. Perini RF, Camara PR, Ferraz JG. Pathogenesis of portal hypertensive gastropathy: translating basic research into clinical practice. Nat Clin Pract Gastroenterol Hepatol. 2009;6;150-8. doi: 10.1038/ncpgasthep1356
14. Urruganda NH, Rockey DC. Portal hypertensive gastropathy and colopathy. Clin. Liver Dis. 2014;18 (2);389-406. doi: 10.1016/j.cld.2014.01.008
CraTra Hagmm^a go pegaKmi' 05.12.2017
♦
