CC BY
23
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8355 http://nvlvet.com.ua/
UDC 619:617,5: 636.7
Features of dogs treatment at fractures of peripheral skeleton
V. Dmitrijev
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 02.02.2018 Received in revised form
01.03.2018 Accepted 06.03.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska str., 50, Lviv, Ukraine. Tel.: +38-098-007-50-84 E-mail: nadiakhomyn@ukr. net
Dmitrijev, V. (2018). Features of dogs treatment at fractures of peripheral skeleton. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 279281. doi: 10.15421/nvlvet8355
The article deals with the results of research on the distribution of fractures of the bones of the peripheral skeleton in dogs depending on the breed, age, and also the features of treatment of animals in the fracture of the limb bones by the use of osteosynthesis in combination with composite materials, which contributes to the improvement of tactics and methods of injured dogs treating. It has been established that the largest percentage of fractures of the limb bones in dogs falls on young animals, but in general the age range is considerably wider and ranges from 4-5 months to 8 years. Treatment of dogs for fractures of limb bones is carried out by application of various methods of osteosynthesis. However, to prevent complications in the form of infection, the formation of adhesions, the slowing of osteogenesis, etc., use physical methods of stimulation of reparative osteogenesis (variable high-frequency electromagnetic field, low-intensity helium-neon laser irradiation, low-frequency ultrasound). Considering that osteosynthesis is an additional trauma that causes a higher reaction rate of the acute phase, a number of searches have found the feasibility of using pharmacological correction agents, in particular, «Collapan-L», «Biomin-GT», fibrin gel etc. Today optimization of reparative regeneration, in particular of the bones of the peripheral skeleton in dogs, is carried out at the expense of vitamin-mineral, anti-inflammatory, antibacterial, antioxidant, immunomodulatory, hormonal and other groups of pharmacological preparations. However, in veterinary orthopedics the use of osteotropic materials to replace defects of bone tissue and stimulate reparative osteogenesis are devoted only a few research papers. Therefore, the development and implementation of new tactics and methods of treating of injured dogs by the combined use of osteosynthesis and new effective pharmacological medicines remains relevant.
Key words: dogs, breed, age, peripheral skeleton, fractures, bones, injuries, «Collapan-L», «Biomin-GT», fibrin gel.
Особливосл лжування собак за переломiв ккток периферичного скелета
В.С. Дми^ев
Львiвський нацюналъний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMem С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
У статтг подано результати дослгдженъ щодо поширення переломгв меток периферичного скелета у собак залежно eid породи, eiKy, а також особливостей л^вання тварин за пeрeломiв меток мнщвок шляхом застосування остеосинтезу в поеднанш з компо-зитними матeрiалами, що сприятиме удосконаленню тактики та мeтодiв л^вання травмованих собак. Встановлено, що найбтъ-ший вiдсоток фрактур меток мнщвок у собак припадае на молодих тварин, однак загалом втовий ттервал значно ширший i складае вiд 4-5 мкящв до 8 ромв. Л^вання собак за фрактур мсток мнщвок проводятъ шляхом застосування рiзних мeтодiв остеосинтезу. Однак для попередження ускладненъ у eиглядi тф^вання, утворення спайок, сповтънення остеогенезу тощо застосовуютъ фiзичнi методи стимуляцп репаративного остеогенезу (перемтне електромагнтне поле високог частоти, низъкоiнтeнсивнe гелш-неонове лазерне опромнення, низъкочастотний улътразвук). Враховуючи те, що остеосинтез - додаткова травма, яка зумовлюе бтъший рiвeнъ реакцп гострог фази низкою до^дженъ встановлена дощлътстъ застосовування засобiв фармаколог1чног корекцИ, зокрема «Коллапан-Л», «Бюмт-ГТ», фiбриновий гелъ тощо. На съогодж оптимпзащю репаративног регенерацИ тсток периферичного скелета у собак проводятъ за рахунок вiтамiнно-мiнeралъних, протизапалъних, антибактeрiалъних, антиоксидантних, iмyномодyлюючих, гормоналъних та тших груп фармаколог1чних прeпаратiв. Однак у ветеринарнт ортопеда застосуванню остеотропних матeрiалiв для замщення дeфeктiв мстковог тканини та стимуляцп репаративного остеогенезу присвячен лише поодином наyковi роботи.
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 83
279
Тому актуальным залишаеться розробка i впровадження новог тактики та метоЫв л^вання травмованих собак шляхом поеднаного застосування остеосинтезу та нових ефективних фармаколог1чних лкарських препаратiв.
Ключоы слова: собаки, порода, вщ периферичний скелет, переломи, мстки, травми, «Коллапан-Л», «Бюмт-ГТ», фiбриновий гель.
Вступ
Юсткова патолопя у тварин спричинена як зага-льними, так 1 локальними чинниками, зокрема систе-мними порушеннями гормонального статусу, генети-чними аномал1ями, низьким р1внем год1вл1, незадовь льним умовами утримання, а також впливом травму-ючих фактор1в, що призводить до фрактур исток.
Чшьне м1сце серед р1зних нозолопчних форм ист-ково! патологи займають переломи трубчастих исток. Найчаспше переломи рееструють у молодих тварин до 1 року, що становить 79,6%, хоча загалом травми такого характеру трапляються в собак у виц в1д 45 мюящв до 8 рок1в (Teliatnikov, 2013).
У породному аспекп переломи трубчастих исток найчастше рееструють у метис1в, що складае 44%, англшсько! породи - 22%, шмецько! в1чарки - 13%, лабрадор1в та сиб1рського хаси - по 9% тощо. При-чому з них 59% становлять пси та 41% - суки (РеЦеп^, 2002; Nunamaker, 2002).
Серед р1зних вид1в фрактур исток у собак, зокрема периферичного скелета, ютотну проблему склада-ють уламков1 переломи трубчастих кусток, частка яких становить 60%. Юстков1 дефекти, яи здебшьшо-го виникають за такого виду перелом1в, зумовлюють збшьшення илькосп шсляоперацшних ускладнень, у зв'язку з чим виникае потреба в замщенш посттрав-матичних к1сткових дефекпв, консолщаци перелому та стимуляци репаративного остеогенезу (Korzh ег а1., 1972; МаИе1' ег а1., 2012; ТеИай^, 2013).
Нестабшьшсть исткових уламк1в за консолвдацп перелом1в - найбшьш поширена причина розвитку ускладнень репаративного остеогенезу, яка полягае у формуванш незрощень, уповшьненш зрощень, непра-вильних зрощеннях, псевдосуглобах, осеом1елт тощо (Магее11 and ТшЬот, 2011; Semeniak ег а1., 2014). Тому важливим елементом у проведенш л1кувальних захо-д1в за перелом1в кусток периферичного скелета в собак е забезпечення не тшьки репозици, а й надшно! фшсаци уламк1в, що з устхом досягаеться застосу-ванням р1зних вид1в остеосинтезу.
Бшьшкть метода 1 засоб1в лшування собак за пе-релом1в исток запозичена з гуманно! ортопеди, зокрема методи металоостеосинтезу. Завдяки удосконален-ню метод1в остеосинтезу, науковим досягненням щодо вивчення особливостей переб1гу репаративного остеогенезу та його регуляци, розробщ нових пол1мерних 1 бюматер1ал1в ввдкрились можливосп цшеспрямовано-го впливу на репаративш процеси у истковш тканиш та скорочення як перюду консолвдаци перелом1в кусток, так 1 илькосп шсляоперацшних ускладнень ^иЫепко and Ieroshenko, 2012; Sahno, 2012).
Залежно в1д характеру, виду травм, мюця локаль заци тощо застосовують штрамедулярний, екстракор-тикальний, комбшацш р1зних вид1в остеосинтезу, позавогнищевий остеосинтез (апарати зовшшньо! фшсацд) (Denni and Вайетго^ 2007; Jаgnikov, 2010).
Кр1м надшно! фгксацц к1сткових уламк1в, важливим е стимулювання процеав репаративого остеогенезу. З шею метою досить ефективним е застосування ф1зичних метод1в стимуляци репаративного остеогенезу, зокрема перемшного електромагшгного поля високо! частоти, низькоштенсивного гелш-неонового лазерне опромшення, низькочастотного ультразвуку (Pustovit, 2008; Yeroshenko, 2013).
Кр1м цього, як показали дослвдження, репаратив-ний остеогенез потребуе фармаколопчно! корекци, тобто застосування вггамшно-мшеральних, антибак-тер1альних, протизапальних, антиоксидантних, гор-мональних та 1муностимулюючих препарапв. Ця корекщя передбачае усунення травматичного ендото-ксикозу, надшрного р1вня продукци мед1атор1в запального процесу та гемостазолопчно! реакци, ранне вщновлення мжроциркуляци та гемодинамши у зош пошкодження, полшшення енергетичного обмшу, 1мунолопчно! регуляци, забезпечення прискорення процеав мшерал1заци к1сткового регенерату та його ремоделювання (Rub1enko ег а1., 2015).
Разом з тим, за суттевих дефекпв истково! ткани-ни фармаколоичш препарати неспроможш компенсу-вати необхщний потеншал. З щею метою потр1бно застосовувати бюгенш та синтетичш трансплантанти. 1х класиф1кують за походженням, остеошгеграцшни-ми ознаками, характером впливу на оргашзм, ф1зико-х1м1чною структурою та функцюнальним призначен-ням ^иЫеп^ ег а1., 2015).
За походженням розр1зняють бюгенш та синтети-чш к1стков1 трансплантанти. Б1огенн1 под1ляються на аутотрансплантанти (одержан1 з к1стково! тканини 1 пересаджен1 у межах одше! тварини), аллотрансплан-танти (отриман1 в1д 1нших тварин одного виду), ксе-нотрансплантанти (одержан1 в1д тварин шшого виду).
За здатн1стю впливати на процеси остеогенеза роз-р1зняють остео1ндуктивш, остеокондуктивн1, остео1н-теграц1йн1, остеогенн1, остеонейтральш.
За впливом на орган1зм подшяють на токсичн1 (зумовлюють негативн1 1мунш та патолог1чн1 зм1ни в оргашзм1), б1о1нертн1 (нетоксичн1, ст1йк1 до бюх1м1ч-них вплив1в орган1зму), б1оактивн1 (штегруються з к1стковою тканиною, поступово резорбуються, не зам1щуються).
За ф1зико-х1м1чними властивостями та функцюнальним призначенням вид1ляють синтетичн1 пол1мери
- нерозсмоктуванI (пол1метилметакрилат) та розсмо-ктуванI (пол1гл1кол1д), керам1чн1 матер1али - бготер-тна керамжа (оксиди алюмшш та цирконш) та бюа-ктивна керамжа (кальцш-фосфатна), б1оскло - нере-зорбне (охолоджеш розплави SiO2, MgO тощо), резор-бне (охолоджеш розплави СаО, №20 тощо), б1оситали
- нерезорбт (кристал1зоване нерозчинне скло), резор-бн1 (кристал1зоване розчинне скло), склокерам1ка -нерезорбна {резорбна (комбшащя керам1чних порошков з б1осклом), сполучнотканинш матер1али - кола-ген-глжозамгноглжанов! (остеодент тощо), багатоком-
Messenger LNUVMB, 2018, vo1. 20, по 83 280
понентш матерiали рiзних типiв - г1дроорксиапа-тит/колагенов1 (колапан, колапол, гапкол тощо).
Для надання остеотропним матерiалам остеогенних властивостей !х поеднують з червоним шстковим моз-ком рецитенпв. Для шдсилення остеоiндуктивних властивостей керамiчнi матерiали легують кремнiем, змiшують з багатою тромбоцитами плазмою, насичу-ють лгарськими речовинами. Однак поки що щ мето-ди лiкування перебувають на експериментальнiй стади, а застоування композитних остеотропних матерiалiв у ветеринарнш ортопеди ще не отримало достатнього обгрунтування та носять дискусiйний характер.
Однак дослвдженнями вiтчизняних вчених в екс-периментi доведена доцiльнiсть застосування з лшу-вальною метою за переломiв к1сток периферичного скелета остеотропного препарату «Бюмш-ГТ», який у зош перелому виконуе функцiю остеокондуктивно! матриц для формування шстково! мозолi, а порис-тiсть гранул сприяе просторовш орiентацil синтезова-ного остеобластами колагену, що прискорюе консоль дацiю переломiв (Rublenko et al., 2015).
Отже, за переломiв кiсток у собак застосовують рь знi методи остеосинтезу в поеднанш з лiкарськими засобами, що стимулюють процеси репаративного остеогенезу.
Висновки
1. Найчастше переломи рееструють у молодих тварин до 1 року, що становить 79,6%, хоча загалом травми такого характеру трапляються в собак у вщ вiд 4-5 мюящв до 8 рокiв.
2. У породному аспекп переломи трубчастих шс-ток найчастiше рееструють у метиав, що складае 44%, англшсько! породи - 22%, шмецько! вiчарки -13%, лабрадорiв та сибiрського хаск1 - по 9% тощо.
3. Серед рiзних видiв фрактур исток периферичного скелета у собак 60% становлять уламковi переломи.
4. .Шкування собак за переломiв кiсток периферичного скелета полягае у поеднанш остеосинтезу з лжарськнми засобами, яш стимулюють консолiдацiю шстково! мозолi.
Перспективи подалъших дослгдженъ. Дослвдження будуть спрямованi на вивчення особливостей перебпу запального процесу за переломiв к1сток кiнцiвок у собак з метою розробки ефективного методу лшування.
References
Rublenko, M.V., Andriiets, V.H., Semeniak, S.A., Ulianchych, N.V., Luhovskyi, E.V., Platonova, T.M., & Chernyshenko, T.M. (2015). Vykorystannia kompozytnykh materialiv za perelomiv trubchastykh kistok u tvaryn. Naukovo-metodychnyi posibnyk. Bila-Tserkva: TOV «Bilotserkivdruk» (in Ukrainian). Denni, H.R., & Battervof, S.D. (2007). Lechenie perelomov. Ortopedija sobak i koshek. M.: Akvarium (in Russian).
Yeroshenko, O.V. (2013). Bilky hostroi fazy i markery spouchnoi tkanyny za reparatyvnoho osteohenezu ta yoho farmakolohichna korektsiia ta yoho farmakolohichna korektsiia v sobak: avtoref.dys. na
zdobuttia nauk. stupenia kand.vet.nauk: spets. 16.00.05. «Veterynarna khirurhiia». Bila Tserkva (in Ukrainian).
Petrenko, O.F. (2002). Ratsionalni metody osteosyntezu ta stymuliatsiia reparatyvnoho osteohenezu u tvaryn: avtoref.dys. na zdobuttia nauk. stupenia d-ra vet. nauk: spets. 16.00.05. «Veterynarna khirurhiia» Bila Tserkva (in Ukrainian).
Pustovit, R.V. (2008). Hemostaz ta yoho korektsiia pry perelomakh trubchastykh eistok u sobak: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand.vet.nauk: spets. 16.00.05. «Veterynarna khirurhiia». Bila Tserkva (in Ukrainian).
Korzh, A.A., Belous, A.M., Pankov, E.Ia. (1972). Reparatyvna reheneratsiia kosty. M.: Medytsyna (in Russian).
Rublenko, S.V., & Ieroshenko, O.V. (2012). Monitorynh veterynarnoi dopomohy i struktura khirurhichnoi patolohii sered dribnykh domashnikh tvaryn v umovakh miskoi kliniky. Visnyk Sumskoho NAU. 1(30), 150-154 (in Ukrainian).
Sahno, N.V. (2012). Optimizacija reparativnogo osteogeneza pri kostnyh travmah u melkih domashnih zhivotnyh: dis. d-ra vet. nauk 06.02.04. Orel (in Russian).
Semeniak, S.A., Rublenko, S.V., & Danyleiko, Yu.M. (2014). Struktura perelomiv kistok u sobak v umovakh mehapolisu. Visnyk Bilotserkiv. derzh. ahrar. un-tu. 13(108), 218-223 (in Ukrainian).
Martel', I.I., Macukatov, F.A., Shigerev, V.M., & Bojchuk, S.P. (2012). Sovremennye predstavlenija ob uslovijah konsolidacii perelomov i vozmozhnost' ih obespechenija razlichnymi tipami fiksatorov (obzor literatury). Genij ortopedii. 4, 131-136. Rezhim dostupa: https://cyberleninka.ru/article/n/sovremennye-predstavleniya-ob-usloviyah-konsolidatsii-perelomov-i-vozmozhnost-ih-obespecheniya-razlichnymi-tipami-fiksatorov-obzor (in Russian).
Teliatnikov, A.V. (2013). Poshyrennia perelomiv kistok u sobak. Naukovyi visnyk veterynarnoi medytsyny: Zb. nauk. prats. 11(101), 149-153. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvvm_2013_11_42 (in Ukrainian).
Shvec, A.I., Samojlenko, A.A., & Ivchenko, D.V. (2011). Lechenie perelomov dlinnyh kostej s kostnym defektom. Travma. 12(2), 95-98 Rezhim dostupa: http://www.mif-ua.com/archive/article/21740 (in Russian).
Jagnikov, S.A. (2010). Stabil'no-fukcional'nyj osteosintez v travmatologii, ortopedii i onkoortopedii sobak. M.: Zoomedlit, Koloss Rezhim dostupa: https://books.google.com.ua/books/about/CTa6nnbHO_ $yH^HOHafl.html?id=fUVBkgEACAAJ&redir_esc=y (in Russian).
Marsell, R., & Tinhorn, T.A. (2011). The biology of fracture healing. Injuru. 42(6), 551-555. doi: 10.1016/j.injury.2011.03.031.
Nunamaker, D.V. (2002). On Bone and Fracture Treatment in the Horse. Proceedsng of the Annual Conven-tson of the AAEF. 48, 90-101. http://www.ivis.org/proceedings/AAEP/2002/9101020 00090.PDF.
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 83 281
