CC BY
12
УДК: 616.36-002-056.7 Сизова Л.М.
ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1КО-ЛАБОРАТОРНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ХРОН1ЧНОГО ГЕПАТИТУ С У ХВОРИХ 13 ПОЛ1МОРФ1ЗМОМ ASP299GLY ГЕНУ TLR4 ТА GLN11LEU ГЕН У TLR7
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академия», м. Полтава
Метою дослдження був аналiз клiнiко-лабораторних характеристик хронiчного гепатиту С (ХГС) у хворих ¡з полiморфiзмом Asp299Gly гену TLR4 та Gln11Leu гену TLR7. Для досягнення поставленоУ мети проведено поперечне когортне досл'дження, в яке було включено 125 хворих на ХГС. В ход/ проведеного дослдження виявлено переважання жнок серед хворих на ХГС Iз «мутантними» генотипами гену TLR7 порiвняно з нолями «дикого» генотипу цього гену - 56,5% проти 34,3% вЮпо&д-но (х2=3,91, р=0,048). Встановлено, що клШко-лабораторн'! характеристики ХГС у хворих ¡з пол>-морф'змом Asp299Gly гену TLR4 та &п1^еи гену TLR7 е типовими для цього захворювання за ви-нятком деяких особливостей: серед носив генотипу Asp299Gly гену TLR4 р>дше рееструються прояви астено-невротичного синдрому (р=0,039; г3= -0,203, р=0,023), визначаються вищими показ-ники швидкост'1 задання еритроцитiв (р=0,025) та Y-глутамiлтранспептидази (р=0,017); серед носив генотипв Gln11Leu+Leu11Leu гену TLR7 р(дше рееструються прояви астено-невротичного синдрому (р=0,022; г3= -0,224, р=0,012), частше - еритропенiя (р=0,043; г3=0,219, р=0,014), визначаються нижчими показники загального б^рубну (р=0,039) та швидкост'1 прогресування ф'брозу пе-чшки (р=0,025).
Кпючов1 слова: хроычний гепатит С, пол1морф1зм, генотип, ген TLR4, ген TLR7.
На сьогодшшнш день не викликае сумшву ак- чоловшв - 77 (61,6%) вшм вщ 20 до 63 ромв
туальнють поглибленого вивчення хрошчного гепатиту С (ХГС), що пов'язано з його високою питомою вагою у crpy^rypi хрошчних захворю-вань печшки - в свт нараховуеться 130-150 млн., хворих ХГС, щорiчно вщ асоцшованих з ним захворювань печшки помирае близько 700 тис., оаб (WHO, 2016) i в найближчi 20 рош прогнозуеться подальше збтьшення смертност [13].
В свт активно обговорюеться вплив факторiв вродженого та адаптивного iмунiтету на переб^ та наслщки шфекцшного процесу. Вщомо, що в основi схильност до хрошчних чи агресивних форм захворювань визначна роль належить ге-нетичному фону [2-3]. З точки зору вивчення ХГС особливий штерес представляють гени TLR4 i TLR7. Структуры та неструктурш бтки вн русу гепатиту С (ВгС) е л^андами для TLR4, од-ноланцюгова вiрусна РНК - для TLR7, тобто са-ме ц гени запускають iмуннi мехашзми вродженого iмунiтету при взаемодп iз збудником хворо-би [2,10-11]. Даш щодо впливу полiморфiзму Asp299Gly гену TLR4 та Gln11 Leu гену TLR7 на клшко-лабораторш характеристики хворих на ХГС неоднозначш [1-2,4-9,12,14-15,17], шфор-мацiя щодо Тхнього комплексного вивчення - вн дсутня, що обумовлюе актуальнiсть проведення дослiдження в цьому напрямку.
Мета дослщження
Проаналiзувати клiнiко-лабораторнi характеристики ХГС у хворих iз полiморфiзмом Asp299Gly гену TLR4 та Gln11 Leu гену TLR7.
Матерiали та методи дослiдження
Для досягнення поставлено! мети проведено поперечне когортне дослщження, в яке було включено 125 хворих на ХГС: жшок - 48 (38,4%),
(середнш - 40,78±0,86). Дiагноз ХГС встановлю-вали згiдно мiжнародноl класифкацп хвороб 10 перегляду i мiжнародноl класифкаци хвороб печшки (Лос-Анджелес, 1994) та верифiкували ви-явленням специфiчних серологiчних маркерiв ВГС (анти-ВГС IgM та IgG, анти-ВГС core та ан-™-NS3, анти-NS^ анти-NSs) методом iмунофер-ментного аналiзу (1ФА) з обов'язковим виявлен-ням РНК ВГС у сироватц кровi методом полiме-разно! ланцюгово! реакци (ПЛР) в режимi реального часу iз визначенням генотипу та вiрусного навантаження (ВН). Високим вважали вН>4х105 МО/мл. Якюне i кшькюне визначення РНК ВГС, а також генотипування ВГС проводилося на аналн заторi TaqMan-48 (Roche Diagnostics, Швейца-рiя) за допомогою тест - системи Roche Diagnostics (Швейцарiя). Для виключення шфку-вання iншими гепатотропними вiрусами та В1Л у сироватц кровi всiх хворих дослiджували HBsAg, aнти-HВcor (сумарнi), анти-HDV, анти-HIV методом 1ФА.
Полiморфну дiлянку Asp299Gly гену TLR4 ге-нотипували методом ПЛР з використанням олн гонуклеотидних праймерiв, амплiфiкацiя проведена на амплiфiкаторi «Терцик» (ООО «НПО ДНК-Технология», Роая), Gln11 Leu гену TLR7 -ПЛР в режимi реального часу з використанням специфiчних ол^онуклеотидних праймерiв, амп-лiфiкатор «ДТ Лайт» (ООО «НПО ДНК-Технология», Роая). Враховуючи низьку частоту гомозигот за «мутантним» алелем гену TLR7, в ходi дослщження частоту генотипу Gln11 Leu по-еднували з Leu11Leu i порiвнювали з Gln11Gln. Залежно вiд наявностi полiморфiзмiв дослщжу-ваних генiв видiлено 4 групи хворих:
- I - iз полiморфнозмiненим генотипом гену TLR4 (Asp299Gly) - 19 (чоловiкiв - 13, жшок - 6) вком вщ 26 до 57 рош (середнш - 41,84±2,03);
- 1а - Í3 нормальним генотипом гену TLR4 (Asp299Asp) - 106 (чоловшв - 64, жшок - 42) bí-ком вщ 20 до 63 pokíb (середнш - 40,59±0,95);
- II - Í3 полiморфнозмiненими генотипами гену TLR7 (Gln11Leu+Leu11Leu) - 23 (чоловiкiв -10, жшок - 13) вком вщ 24 до 59 рош (середнiй - 42,13±1,82);
- IIa - Í3 нормальним генотипом гену TLR7 (Gln11Gln) - 102 (чоловЫв - 67, жiнок - 35) вком вiд 20 до 63 рош (середнiй - 40,48±0,97).
Програма обстеження па^енлв включала оцiнку скарг, анамнестичних даних, фiзикaльне обстеження, загальноклЫчне дослiдження пе-риферичноТ кровi, визначення бiохiмiчних показ-никiв сироватки кров^ якi характеризують функ-цiонaльний стан печшки, стадп ФП за METAVIR. Синдром цитолiзу оцiнювaли визначенням акти-вностi aлaнiн-aмiнотрaнсферaзи (АЛТ), аспар-тат-амшотрансферази (АСТ), лактатдегщроге-нази (ЛДГ), синдром холестазу - вмюту загаль-ного б^рубшу (ЗБ) та його прямоТ (ПБ) i непрямо!' (НБ) фракцш, лужноТ фосфатази (ЛФ) та y-глютaмiлтрaнспептидaзи (ГГТП), синдром печш-ково-кл™нноТ недостaтностi - за вмютом зага-льного бiлку та альбумшу. Бiохiмiчнi дослщжен-ня, якi включали, окрiм вищенаведених показни-кiв, холестерин (ХС) i триглщериди (ТГ), викона-нi на автоматичному бiохiмiчному aнaлiзaторi GBG STAT FAX-1904 (Япоыя) реактивами ком-пани Human (Гермашя).
Тривалють iнфiкувaння ВГС встановлювали за результатами aнaлiзу анамнестичних даних (вкaзiвки на перенесену жовтяничну форму гос-трого гепатиту С, трaнсфузiя кровi та ТТ компоне-нтiв до введення обов'язкового скриншгу доно-рiв, системне споживання ш'екцшних наркоти-кiв), при вщсутносл в aнaмнезi даних факлв - на основi клiнiчних та лабораторних даних (перше виявлення антитт до ВГС, пщвищення рiвня пе-чiнкових трaнсaмiнaз, наведених в амбулатор-них картах).
Стaдiю ФП за шкалою METAVIR встановлювали за допомогою методу FibroTest, який про-водився тест-системами Roche Diagnostics (Швейцaрiя) на aнaлiзaторi Cobas 6000 (с 501 модуль) медичноТ лaборaторiТ «Synevo» та методом елaстометрiТ печшки - на УЗД-скaнерi «Ultima PA-Expert» (УкраТна).
Швидкiсть прогресування фiброзу (ШПФ) об-числювали за формулою Т. Poynard [16], шляхом дтення стадп ФП за METAVIR на час, за який вона сформувалася та вимiрювaли в оди-ницях на рк (од/рiк): ШПФ [од/рк^/Г, де F -стaдiя ФП за шкалою METAVIR (од. фiброзу); T -тривалють шфкування (роки).
Статистична обробка результалв дослiджен-ня проведена за допомогою програми «SPSS 17.0». Перевiрку нормaльностi розподiлу проводили за критерieм Колмогоровa-Смiрновa. При нормальному розпод^ даних для визначення центральноТ тенденци використовували середне значення (М) i стандартну похибку середнього
значення (т) для точност оцiнки середньо''. При ненормальному розпод^ центральну тенденцiю визначали за допомогою медiани (Ме) та верхшх i нижнiх квартилiв (штерквартильний розмах, Q1-Q3). В разi нормального розподiлу вiрогiднiсть вiдмiнностей ктькюних результатiв для рiзних груп обстежених пащенлв визначали за допомогою ^критерш Ст'юдента, при розподiлi, який в^ дрiзнявся вiд нормального - и-критерш Манна-Уiтнi, якiсних - за допомогою точного тесту Ф^ шеру та критерiю х2 залежно вiд передумов аналiзу. Кiлькiсну оцшку зв'язку мiж двома рядами бшарних ознак проводили за допомогою ко-ефiцiенту рангово'' кореляци Сшрмена (rS), який е нечутливим до типу розподту даних. Вщмш-ност вважали вiрогiдними для всiх видiв аналiзу при ймовiрностi помилки р<0,05, при р в штер-валi вiд 0,05 до<0,1 вiдзначали тенденцш до в^ дмiнностi.
Результати дослщження
В ходi проведеного дослiдження встановле-но, що у хворих iз полiморфiзмом Asp299Gly гену TLR4 та Gln11Leu гену TLR7 мають мiсце де-якi вiдмiнностi за клшко-лабораторними характеристиками, порiвняно з ноаями нормальних генотипiв цих геыв.
Так, аналiз розподiлу хворих за вком та стат-тю, залежно вщ наявностi полiморфiзму Asp299Gly гену TLR4 i Gln11Leu гену TLR7 показав, що за вком групи були рiвноцiнними з пере-важанням хворих молодого та середнього вку (I група - 100,0%, 1а - 92,4%, II - 95,7%, 11а -93,1%), чоловки переважали у I (68,4%), 1а (60,4%) та На (65,7%) групах, а у II груп ж1нок виявилось в 1,3 разу бтьше, шж чоловiкiв (56,5% проти 43,5%). При порiвняннi II i На груп за гендерною ознакою визначено достовiрне пе-реважання ж1нок у II - 13 (56,5%) з 23, проти 35 (34,3%) з 102 - у На (х2=3,91, р=0,048). Оцшка розподту за генотипами ВГС показала, що серед хворих вах груп переважав 1 генотип ВГС, що вщображае загальну тенденцш по регюну: в I - 1 генотип визначався у 14 (73,7%), 2 i 3 - у 5 (26,3%), в !а - у 67 (63,2%) i 39 (36,8%), в II - у 15 (65,2%) i 8 (34,8%), в На - 66 (64,7%) i 36 (35,3%) вщповщно. За рiвнем ВН сформованi групи також були рiвноцiнними. В I груш високий рiвень ВН рееструвався у 9 (47,4%) обстежених, низький - у 10 (52,6%), в !а - у 49 (46,2%) i 57 (53,8%), в II - у 11 (47,8%) i 12 (52,2%), в На - у 47 (46,1%) i 55 (53,9%) вщповщно.
У ходi аналiзу клiнiчних характеристик вста-новлено, що провщними суб'ективними проява-ми ХГС у вах хворих були ознаки астено-невротичного синдрому (73,7%, 91,5%, 73,9%, 91,2% вщповщно групам) iз достовiрним пере-важанням у !а та На (р=0,039 та р=0,022 вщпов^ дно), що пiдтверджувалось кореляцшним анал^ зом (rs= -0,203, р=0,023 та rS= -0,224, р=0,012 вiдповiдно). На загальну слабкiсть також частше скаржились хворi Iа та На груп - 87,7% та 88,2%
проти 68,4% та 69,6% — в I i II (р=0,042 та р=0,047 вщповщно), iз достовiрним зворотнiм кореляцшним зв'язком (rS= -0,193, р=0,031 та -0,202, р=0,012 вiдповiдно). 1з високою частотою в усiх групах визначалися прояви абдомшально-больового (63,2%, 71,7%, 65,2%, 71,6% вщповь дно групам) та диспепсичного синдромiв (47,4%, 57,5%, 65,2%, 53,9% вщповщно групам) без ста-тистично значимих вщмшностей. У переважноТ бiльшостi хворих рееструвалася гепатомегалiя: I група - 94,7%, !а - 90,6%, II - 87,0%, На - 92,2%. Iншi симптоми спостерiгалися рiдше, рiзницi в Т'хшй частотi виявлено не було.
Таким чином, кл^чна картина ХГС у хворих
Показники гемограми у хворих
iз полiморфiзмом Asp299Gly гену TLR4 та Gln11Leu гену TLR7 та нормальними генотипами цих гешв була типовою i не мала ютотних вщ-мiнностей, окрiм бтьш низькоТ частоти астено-невротичного синдрому та загальноТ слабкостi, як одного з його проявiв у хворих iз «мутантни-ми» генотипами обох дослщжуваних генiв.
У подальшому був проведений аналiз лабо-раторних показниш обстежених нами хворих, який не виявив принципових вщмшностей мiж групами порiвняння.
Показники гемограми залежно вщ наявностi полiморфiзму Asp299Gly гену TLR4 наведенi в табл. 1.
Таблиця 1.
ХГС залежно вiд наявносmi полiморфiзму Asp299Gly гену TLR4
Гематологiчнi показники Групи р
I, (п=19) Iа, (п=106)
Еритроцити, х 1012/л, Ме 4,3 (4,1-4,5) 4,4 (4,2-4,5) 0,502
Гемоглобiн, г/л, М±т 135,58±2,58 137,42±1,33 0,538
Лейкоцити, х 109/л, Ме (Q1-Q3) 4,8 (4,6-6,6) 4,8 (4,0-6,2) 0,310
П/я нейтрофти, %, Ме (Q1-Q3) 3,0 (1,0-5,0) 3,0 (1,7-5,0) 0,737
Лiмфоцити, %, М±т 32,63±1,69 32,57±0,85 0,978
Моноцити, % , М±т 6,38±0,97 6,19±0,29 0,812
Тромбоцити, х 109/л, М±т 173,89±8,59 163,67±4,20 0,336
ШЗЕ, мм/год, Ме ^-СЪ) 10,0 (5,0-13,0) 5,0 (3,0-10,0) 0,025
Примimка: р - рвень значимой отриманий з використанням
Як видно з даних табл. 1., за показниками гемограми достовiрна рiзниця мiж I та !а групами спостер^алась виключно за показником ШЗЕ: (10,0 (5,0-13,0) мм/год проти 5,0 (3,0-10,0) мм/год (р=0,025). Iншi показники статистично не в^знялись. Середнш показник рiвня тромбо-ци^в був нижчим за нормальний в обох групах 173,89±8,59х109/л та 163,67±4,20х109/л вщповщ-но, всi iншi показники не перевищували межi референсних значень та не мали статистично значимих вщмшностей. В результат шдивщуа-льного аналiзу частоти реестраци вщхилень ге-матологiчних показникiв обстежених з полiмор-
Показники гемограми у хворих
|итерИ'в Ст'юдента та Манна-Уimнi залежно вiд передумов. фiзмом Asp299Gly та нормальним генотипом гену TLR4 з'ясувалося, що найбтьш характерними змiнами в гемограмi у обстежених нами хворих I та !а груп виявилися: тромбоцитопешя (52,6% та 65,1% вщповщно), зниження рiвня гемоглобшу (15,8% та 14,2% вщповщно), лiмфоцитоз (15,8% та 26,4% вщповщно), лейкопешя (10,5% та 17,0% вщповщно), iншi гематологiчнi змiни ре-еструвались рщше без статистичноТ рiзницi.
Показники гемограми залежно вщ наявностi полiморфiзму Gln11 Leu гену TLR7 наведенi у табл. 2.
Таблиця 2.
ХГС залежно вiд наявносmi полiморфiзму Gln1 ^ей гену TLR7
Гематолопчш показники Групи р
II, (п=23) На, (п= 102)
Еритроцити, х 1012/л, Ме 4,3 (4,0-4,5) 4,4 (4,2-4,5) 0,325
Гемоглобш, г/л, М±т 132,57±2,75 138,17±1,31 0,069
Лейкоцити, х 109/л, М±т 5,57±0,32 5,15±0,15 0,240
П/я нейтрофiли, %, Ме (Q1-Q3) 2,0 (1,0-5,0) 3,0 (1,7-5,0) 0,611
Лiмфоцити, %, М±т 34,97±1,74 32,04±0,85 0,140
Моноцити, % , М±т 6,04±0,61 6,26±0,32 0,774
Тромбоцити, х 109/л, М±т 168,04±10,19 164,59±4,07 0,726
ШЗЕ, мм/год, Ме (Q1-Q3) 6,0 (4,0-8,0) 6,0 (3,0-10,0) 0,684
Примimка: р - рвень значимой отриманий з використанням
Як видно з даних табл.2, тенден^я до досто-вiрностi рiзницi мiж II та На групами зютавлення спостер^алася виключно у рiвнi гемоглобiну -132,57±2,75 г/л та 138,17±1,31 г/л (р=0,069). За iншими показниками статистично значимих вщмшностей не виявлено. Середнш показник вмю-ту тромбоци^в як у груш II, так i в На був нижчим за референсш значення (168,04±10,19х109/л та 164,59±4,07х109/л вiдповiдно), всi iншi показники були в Тхнiх межах та не мали статистично зна-
'терпв Ст'юдента та Манна-Уimнi залежно вiд передумов
чимих вщмшностей. Ыдивщуальний аналiз частоти реестраци гематолопчних змiн у хворих на ХГС залежно вщ наявностi полiморфiзму Gln11Leu гену TLR7 показав, що у хворих II гру-пи еритропешя спостерiгалась у 13,0%, що ви-явилось в 6,7 разу частше, нiж в На -1,9% (р=0,043) iз прямим достовiрним кореляцшним зв'язком (rS=0,219, р=0,014), частота реестраци зниженого рiвня гемоглобiну в II груш також, iз тенденцiею до вiрогiдностi, в 2,2 разу перевищу-
вала аналопчний показник 11а - 26,1% проти 11,8% вщповщно (р=0,099). Найбтьш характер-ними змшами в гемограмi у обстежених нами хворих II та 11а груп виявилися тромбоцитопешя (65,2% та 62,7% вщповщно), лiмфоцитоз (30,4% та 23,5% вщповщно), лейкопешя (13,0% та 16,7% вщповщно).
Основн 6ioxiMi4Hi показники сироватки KpoBi у хворих
Для оцшки функцюнального стану печшки залежно вщ наявност полiморфiзму гену Asp299Gly TLR4 проаналiзували бiохiмiчнi показники (табл.3.). Виявилося, що у бшьшосп хворих змши бiохiмiчних показникiв характеризува-лися типовими для ХГС синдромами: цитол^ич-ним i холестатичним.
Таблиця 3.
ХГС залежно Bid наявностi полiморфiзму Asp299Gly гену TLR4
Бiохiмiчнi показники Групи р
I, (n=19) Iа, (n=106)
АЛТ, Од/л, Ме (Q1-Q3) 82,0 (44,2-160,0) 88,5 (53,0-151,2) 0,951
АСТ, Од/л, Ме (Q1-Q3) 64,1 (38,7-100,0) 53,5 (39,7-87,0) 0,698
ГГТП, Од/л, Ме (Q1-Q3) 77,0 (33,0-150,0) 45,5 (27,7-73,7) 0,017
ЛДГ, Од/л, Ме (Q1-Q3) 290,0 (200,0-378,6) 282,0 (200,0-351,0) 0,948
ЗБ, мкмоль/л, Ме (Q1-Q3) 14,0 (11,2-25,0) 17,8 (12,9-21,2) 0,447
ПБ, мкмоль/л, Ме (Q1-Q3) 5,8 (3,0-8,0) 4,9 (3,9-6,7) 0,788
НБ, мкмоль/л, Ме (Q1-Q3) 9,3 (7,0-17,0) 11,7 (9,0-15,0) 0,295
ЛФ, Од/л, Ме (Q1-Q3) 101,9 (84,0-183,0) 120,0 (99,0-170,0) 0,934
ТГ, г/л, Ме (Q1-Q3) 1,0 (0,8-1,4) 1,0 (0,7-1,2) 0,255
ХС, ммоль/л, М±т 4,37±1,19 4,65±0,09 0,251
Загальний бiлок, г/л, М±т 77,66±1,32 75,55±0,54 0,135
Альбумн г/л, М±т 43,15±1,88 41,43±0,52 0,242
Примiтка: р - piBeHb значимой отриманий i3 використанням
Як видно з табл. 3., статистично достовiрна рiзниця мiж групами спостер^алась виключно у рiвнi ГГТП: 77,0 (33,0-150,0) Од/л - у I проти 45,5 (27,7-73,7) Од/л - у 11а (р=0,017). Даш шдивщуа-льного аналiзу показали, що найбтьш характер-ними змшами бiохiмiчних показнимв у хворих I та !а груп були пщвищення рiвня АЛТ (84,2% i 84,0% вiдповiдно), переважно мiнiмальна актив-
Основн бiоxiмiчнi показники сироватки кровi у хворих н
критерив Ст'юдента та Манна^тш залежно вiд передумов.
нють цитолiзу (57,9% i 50,9% вщповщно), АСТ (78,9% i 78,3% вщповщно), ГГТП (68,4% i 47,2% вщповщно), ЗБ (36,8% i 23,6% вщповщно), без статистично значимих розбiжностей.
Результати порiвняльного аналiзу бiохiмiчних показниш сироватки кровi залежно вiд наявнос-тi полiморфiзму Gln11 Leu гену TLR7 наведет в табл. 4.
Таблиця 4.
а ХГС залежно вiд наявно^i полiморфiзму Gln 11Leu гену TLR7
Бiохiмiчнi показники Групи р
II, (n=23) На, (n= 102)
АЛТ, Од/л, Ме (Q1-Q3) 82,0 (50,0-145,1) 88,5 (54,0-152,2) 0,765
АСТ, Од/л, Ме (Q1-Q3) 50,9 (41,0-86,0) 54,0 (39,0-93,5) 0,851
ГГТП, Од/л, Ме (Q1-Q3) 46,0 (27,0-73,0) 50,0 (30,0-93,8) 0,493
ЛДГ, Од/л, Ме (Q1-Q3) 292,0 (210,0-354,0) 281,0 (200,0-360,5) 0,837
ЗБ, мкмоль/л, Ме (Q1-Q3) 13,4 (11,7-20,0) 18,0 (13,0-22,0) 0,039
ПБ, мкмоль/л, Ме (Q1-Q3) 4,0 (3,0-5,6) 5,0 (4,0-7,1) 0,057
НБ, мкмоль/л, Ме (Q1-Q3) 9,0 (7,8-15,0) 12,0 (9,2-15,7) 0,060
ЛФ, Од/л, Ме (Q1-Q3) 151,0 (96,0-202,0) 116,5 (95,0-163,5) 0,147
ТГ, г/л, Ме (Q1-Q3) 0,9 (0,8-1,4) 1,0 (0,75-1,2) 0,944
ХС, ммоль/л, М±т 4,79±0,27 4,56±0,08 0,302
Загальний бток, г/л, М±т 76,78±1,30 75,66±0,54 0,396
Альбумiн, г/л, М±т 43,46±1,65 41,29±0,52 0,111
Примiтка. р - рвень значимой отриманий iз використанням
Згщно даних табл. 4., при порiвняннi бiохiмiч-них показниш хворих II i На груп виявлено дос-товiрну розбiжнiсть у показниках ЗБ - 13,4 (11,720,0) мкмоль/л в II, проти 18,0 (13,0-22,0) мкмоль/л в На (р=0,039), тенденцш до достовiр-ност за рiвнями ПБ i НБ - 4,0 (3,0-5,6) мкмоль/л проти 5,0 (4,0-7,1) мкмоль/л (р=0,057) та 9,0 (7,815,0) мкмоль/л проти 12,0 (9,2-15,7) мкмоль/л (р=0,060) вщповщно. Iншi показники не мали статистично значимих вщмшностей. За даними шдивщуального аналiзу, найбiльш характерними змшами бiохiмiчних показникiв у хворих II та На груп, були пщвищення рiвнiв АЛТ (87,0% i 83,3% вщповщно), з переважно м^мальною активню-тю цитолiзу (52,2% i 52,0% вiдповiдно), АСТ
критерив Ст'юдента та Манна^тн залежно вiд передумов.
(87,0% i 76,5% вщповщно), ГГТП (47,8% i 51,0% вщповщно), ЗБ (17,4% i 27,5% вщповщно) без статистично значимих вщмшностей мiж групами У подальшому були оцшеш фiбротичнi змiни печiнки в обстежених хворих на ХГС. За даними проведеного шдивщуального аналiзу, статистично значимо! рiзницi в частой виявлення рiзних стадiй ФП за METAVIR у групах порiвняння не було (табл.5).
Таблиця 5
CmадП фiбpoзу печ^ки за META VIR у хворих на ХГС залежно Bid наявноcmi пoлiмopфiзму Asp299Gly гену TLR4 ma Gln11Leu гену TLR7, абс. (%)
Стадiя ФП ^упи xвopиx p
I, (n=19) !а, (n=106) II, (n=23) IIB,(n=102)
F0 3 (15,8) 26 (24,5) 6 (26,1) 23 (22,5) p1=0,559; p2=0,786
F1 6 (31,6) 21 (19,8) 5 (21,7) 22 (21,6) p1=0,243; p2=1,0
F2 2 (10,5) 18 (17,0) 3 (13,0) 17 (16,7) p1=0,736; p2=1,0
F3 2 (10,5) 17 (16,0) 4 (17,4) 15 (14,7) p1=0,735; p2=0,751
F4 6 (31,6) 24 (22,6) 5 (21,7) 25 (24,5) p1=0,394; p2=1,0
npuMimxa: р - pieeHb значимой отриманий з використанням точного тесту Фшеру, р1 - рзниця mî>k I та 1а групами, р2 - рзниця Miж II та 11а групами.
4
3,5 3
•I 2,5
о 2
е
3 1,5 1
0,5
о
Медина
На
Групи
Рис. 1. Швидюсть прогресування фiброзу печiнки залежно eid наявно^i полiморфiзму Asp299Gly гену TLR4 та Gln11Leu гену TLR7
Примтка: * - p<0,05 рвень значимостi отриманий i3 використанням критерю Манна-Утнi).
Однак при порiвняннi значень ШПФ, розрахо-ваноТ у 125 хворих на ХГС, встановлеш статистично дост^рш розбiжностi за даним показни-ком у хворих ll i 11а груп (рис. 1).
Так, Ме ШПФ у l груш склала 0,500 (0,1001,000) од/рк, в 1а - 0,200 (0,019-1,000) од/рк (р=0,413), у ll груш - 0,100 (0,000-0,200) од/рк, у 11а - 0,333 (0,065-1,000) од/рк (р=0,025), тобто у хворих iз нормальним генотипом Gln11Gln гену TLR7 ШПФ виявилась вищою, порiвняно з нолями полiморфнозмiнених Gln11 Leu+Leu11 Leu.
Таким чином, аналiз клiнiко-лабораторних характеристик ХГС залежно вщ наявностi полн морфiзму Asp299Gly гену TLR4 та Gln11 Leu гену TLR7 показав типовiсть Тхнiх змiн для даного за-хворювання у хворих як з «дикими», так i з «му-тантними» генотипами дослiджуваних генiв при достовiрно вищiй ШПФ у носiТв нормального генотипу гену TLR7.
Висновки
1. Виявлено переважання жшок серед хворих на ХГС iз «мутантними» генотипами гену TLR7 порiвняно з носiями «дикого» генотипу цього гену - 56,5% проти 34,3% вщповщно (х2=3,91, р=0,048).
2. Встановлено, що клiнiко-лабораторнi характеристики ХГС у хворих iз полiморфiзмом
Asp299Gly гену TLR4 та Gln11 Leu гену TLR7 е типовими для цього захворювання за винятком деяких особливостей:
- серед носив генотипу Asp299Gly гену TLR4 рщше рееструються прояви астено-невротичного синдрому (р=0,039; rS= -0,203, р=0,023), вищими визначаються показники ШЗЕ (р=0,025) та ГГТП (р=0,017);
- серед носiïв генотипiв Gln11Leu+Leu11Leu гену TLR7 рiдше рееструються прояви астено-невротичного синдрому (р=0,022; rS= -0,224, р=0,012), частiше - еритропенiя (р=0,043; rS=0,219, р=0,014), нижчими визначаються показники ЗБ (р=0,039) та ШПФ (р=0,025).
Лiтература
1. Дубинская Г. М. Взаимосвязь полиморфизма гена рецептора TLR4 с тяжестью течения и эффективностью лечения хронического гепатита С / Г.М. Дубинская, Т.С. Кириченко, Т.И. Коваль // Материалы XVII ежегодного Российского Конгресса "Гепатология сегодня". - Москва. - 2012. - С.18
2. Ковальчук Л. В. Роль То11-подобных рецепторов в патогенезе инфекционных заболеваний человека / Л.В. Ковальчук, О.А. Свитич, Л.В. Ганковская [и др.] // Курский научно-практический вестник «Человек и здоровье». - 2012. - №2. - С.147-152.
3. Цыган В. Н. Генетический полиморфизм иммуногенной сигнальной системы / В.Н. Цыган, А.М. Иванов, Т.А. Камилова, Е.А. [и др.] // Журнал инфектологии.- 2011. - Т. 3. - № 2. - С. 21-27
4. Al-Qahtani А.А. Toll-like receptor 4 polymorphism with hepatitis C virus infection in Saudi Arabian patients [Electronic resource] / A.A. Al-Qahtani, M.R. Al-Anazi, F. Al-Zoghaibi [et al.] // BioMed Research International. - 2014, Article ID 357062, 9 pages. - Access mode: http://www.hindawi.com/journals/bmri/2014/357062/
10.
Ascar E. Toll-like receptor 7 rs179008/Gln11Leu gene variants in chronic hepatitis C virus infection / E. Ascar, G. Ramadori, S. Mihm // J Med Virol. - 2010. - Vol. 82 (11).
de Souza Pires-Neto O. Lack of association between polymorphisms of the TLR4 gene and infection with the hepatitis B and C viruses [Electronic resource] // O. de Souza Pires-Neto., K.S.G. de Sá., B.B. Santana [et al.] // Mediators of Inflammation. - 2015. -Access mode: http://www.hindawi.com/journals/mi/2015/150673/ Emonts M. Polymorphisms in immune response genes in infectious diseases and autoimmune diseases / M. Emonts. - 2008. -372 p.
Guarner-Argente C. Toll-like receptor 4 D299G polymorphism and thein cidence of infections in cirrhotic patients / C. Guarner-Argente, E. Sanchez, S. Vidal [et al.] // Aliment. Pharmacol.Ther. -2010. - Vol. 31. - P. 1192-1199. .
Guo J. Functional linkage of cirrhosis-predictive single nucleotide polymorphisms of Toll - like receptor 4 to hepatic stellate cell responses / J. Guo, J. Loke, F. Zheng [et al.] // Hepatology. - 2009. - Vol. 49 (3). - P. 960-968.
Howell J. Toll-like receptors in hepatitis C infection: implications for pathogenesis and treatment // J. Howell, P. Angus, P. Gow, K. Visvanathan // Journal of Gastroenterology and Hepatology. -2013. - Vol.28(5). - P. 766-776
11. Kawai T. The role of pattern-recognition receptors in innate immunity: update on Toll-like receptors / T. Kawai, S. Akira // Nat. Immunol. - 2010. - Vol.11(5). - P.373-384.
12. Li Y. Multiple variants in toll-like receptor 4 gene modulate risk of liver fibrosis in Caucasians with chronic hepatitis C infection / Y. Li, M. Chang, O. Abar [et al.] // J. Hepatol. - 2009. - Vol.51 (4). -P.750-757.
13. Messina J.P. Global distribution and prevalence of hepatitis C virus genotypes / J.P. Messina, I. Humphreys, A. Flaxman [et al.] // Hepatology. - 2015. - Vol.61 (1). - P.77-87.
14. Nieto J. C. Cytokine production in patients with cirrhosis and TLR4 polymorphisms / J.C. Nieto, E. Sánchez, E. Román [et al.] // World J. Gastroenterol. - 2014. - Vol. 20 (46). - P. 17516-17524.
15. Peric M. Polymorphisms of Toll-like receptors 2 and 4 in chronically infected hepatitis C patients from north-east Croatia / M. Peric, Z. Bosnjak, B. Sarkanj [et al.] // Arch Virol. - 2015. - Vol. 160. - P. 297-304.
16. Poynard T. Natural history of liver fibrosis progression in patients with chronic hepatitis C / T. Poynard, P. Bedossa, P. Opolon // The OBSVIRC, METAVIR, CLINIVIR and DOS-VIRC groups // Lancet. - 1997 - Vol.349 - P.825-832
17. Schott E. A toll-like receptor 7 single nucleotide polymorphism protects from advanced inflammation and fibrosis in male patients with chronic HCV-infection // E. Schott, H. Witt, K. Neumann [et al.] // J. Hepatol. 2007. - Vol. 47. - P. 203-211.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИКО-ЛАБОРАТОРНЫХ ХАРАКТЕРИСТИК ХРОНИЧЕСКОГО ГЕПАТИТА С У БОЛЬНЫХ С ПОЛИМОРФИЗМОМ ASP299GLY ГЕНА TLR4 И GLN11LEU ГЕНА TLR7 Сизова Л.М.
Ключевые слова: хронический гепатит С, полиморфизм, генотип, ген TLR4, ген TLR7.
Целью исследования был анализ клинико-лабораторных характеристик хронического гепатита С (ХГС) у больных с полиморфизмом Asp299Gly гена TLR4 и Gln11 Leu гена TLR7. Для достижения поставленной цели проведено поперечное когортное исследование, в которое были включены 125 больных ХГС. В ходе проведенного исследования выявлено преобладание женщин среди больных ХГС с «мутантными» генотипами гена TLR7 по сравнению с носителями «дикого» генотипа этого гена - 56,5% против 34,3% соответственно (х2=3,91, р=0,048). Установлено, что клинико-лабораторные характеристики ХГС у больных с полиморфизмом Asp299Gly гена TLR4 и Gln11 Leu гена TLR7 являются типичными для этого заболевания за исключением некоторых особенностей: среди носителей генотипа Asp299Gly гена TLR4 реже регистрируются проявления астено-невротического синдрома (р=0,039; rS= -0,203, р=0,023), определяются более высокие показатели скорости оседания эритроцитов (р=0,025) и Y-глутамилтранспептидазы (р=0,017); среди носителей генотипов Gln11Leu+Leu11Leu гена TLR7 реже регистрируются проявления астено-невротического синдрома (р=0,022; rS= -0,224, р=0,012), чаще - эритропения (р=0,043; rS=0,219, р=0,014), определяются более низкие показатели общего билирубина (р=0,039) и скорости прогрессирования фиброза печени (р=0,025).
Summary
PECULIARITIES OF CLINICAL AND LABORATORY CHARACTERISTICS OF CHRONIC HEPATITIS C IN PATIENTS WITH POLYMORPHISM ASP299GLY OF TLR4 GENE AND GLN11 LEU OF TLR7 GENE Sizova L.M.
Key words: chronic hepatitis C, genotype, gene TLR4, gene TLR7.
The aim of the study was to analyze the clinical and laboratory characteristics of chronic hepatitis C (CHC) in patients with polymorphism Asp299Gly of TLR4 gene and Gln11Leu of TLR7 gene. To achieve this goal a cross-sectional cohort study of 125 patients with CHC was carried out. In the course of the study we revealed the predominance of women among CHC patients with "mutant" genotypes TLR7 gene compared with the carriers of "wild" of the genotype of this gene - 56.5% against 34.3%, respectively (x2=3.91, p=0.048). It was also found out that the clinical and laboratory characteristics of chronic hepatitis C in patients with polymorphisms Asp299Gly of TLR4 gene and Gln11Leu TLR4 gene were typical for this disease except for certain features: among carriers of the genotype Asp299Gly of TLR4 gene the manifestations of asthenic-neurotic syndrome (p=0.039; rS= -0.203, p=0.023) were rarely recorded, higher values of erythrocyte sedimentation rate (p=0.025) and Y-glutamyl transpeptidase (p=0.017) were fixed; among carriers of genotypes Gln11Leu+Leu11Leu of TLR7 gene the manifestations of asthenic-neurotic syndrome (p=0.022; rS= -0.224, p=0.012) were rarely recorded, while erythropenia (p=0,043; rS=0.219, p=0.014) is registered more often, lower total bilirubin (p=0.039) and rate of liver fibrosis progression (p=0.025) were lowered.
5
6
7
8
9
