CC BY
8
вання резервного капiталу у повному обсязi. Кредитнi спiлки мають зберегти свiй статус неприбутково! ор-гашзацд. Встановлення обмежень у нарахуваннi про-центiв на пайовi внески та спрямування доходу на фо-рмування резервiв, виправдае некомерцiйний характер д1яльносп нацiональних кредитних спiлок та мае за-безпечити !м статус неприбуткових органiзацiй.
Лiтература
1. Коцовська, Р. Р. Основш напрями реформування украшсько! системи кредитно! кооперацп [Текст] / Р. Р. Коцовська // Вгсник Ушверситету банювсько! справи НБУ. - 2014. - № 2. - С. 187-190.
2. Срмак, О. I. Повернення коштш з депозитних ра-хункiв у кредитних спшках [Текст] / О. I. Срмак // Науко-вий вiсник Полюся. - 2015. - № 1. - С. 102-109.
3. Кочетков, В. М. Особливосп акумуляц! грошових кош11Б кредитними спшками Украши в перюд еконотчно! кризи [Текст] / В. М. Кочетков, А. О. Пруднжов // Формування ринкових вщносин в УкраМ. - 2011. - № 12. - С. 29-32.
4. Крилова, В. Особливоси кредитно! кооперацй в Украiнi [Текст] / В. Крилова, М. Нжонова // Вюник НБУ. -2013. - № 7. - С. 34-39.
5. Офщшна 1нтернет-сторшка Нацюнально! комки, що здiйснюе державне регулювання у сферi ринюв фгнан-
УДК DOI:
1. Вступ
Глобалiзацiйнi змiни в державному фшансу-ванш сiльського господарства i поява важливих нiш на неальськогосподарських ринках змусили сшьсь-кий туризм до конкуренцп у свгговш економiцi. У сiльському господaрствi ряду заруб1жних кра1н, по-ряд з виробництвом продовольства, до секторiв, що тенсивно розвиваються, входять туристична галузь
сових послуг [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nfp.gov.ua/
6. Леонов, С. В. Анал1з проблем, перспектив i тен-денцш дiяльностi кредитних стлок Украши [Текст] / С. В. Леонов // Вюник Укра1нсько1 академл банкшсько1 справи. - 2014. - № 1. - C. 34-37.
References
1. Kocovs'ka, R. R. (2014). Osnovni naprjami reformu-vannja ukrayns'koy sistemi kreditnoy kooperaciy. Visnik Universitetu bankivs'koy spravi NBU, 2, 187-190.
2. Ermak, O. I. (2015). Povernena koshtiv s depozut-nux raxunkiv u kredutnux spilkax. Naukovui visnuk Pollisa, 1, 102-109.
3. Kochetkov, V. M., Prudnikov, A. О. (2011). Osob-livosti akumulazii groshovux koshtiv kreditnumu spilkamu Ukrainu v period ekonomichnoi kruzu. Formuvana runkovux vidnosun v Ukraini, 12, 29-32.
4. Krulova, V., Nikonova, M. (2013). Osoblivosti kre-ditnoi kooperazii v Ukraini. Visnuk NBU, 7, 34-39.
5. Ofiziina Internet-storinka National komisii po regu-luvanu u sferi runkiv finansovux poslug. Available at: http://www.nfp.gov.ua/
6. Lionov, S. V. (2014). Analiz problem, perspektiv i tendenzii dialnosti kreditnix spilok Ukraini. Visnuk Ukrainskoi akademii bankivskoi spravi, 1, 34-37.
Рекомендовано до публгкацИ д-р екон. наук, Волохова I. С.
Дата надходження рукопису 21.09.2015
та виробництво енерги. 35 кран свиу, як1 виробля-ють 2/3 свггових мaтерiaльних цiнностей та послуг, -члени Оргашзацп економiчного спiвробiтництвa та розвитку, витрачають близько 225 млрд € в ргк на альськогосподарсьш субсидп.
При цьому подальший розвиток економiки сiльських рaйонiв пов'язаний iз втiленням iнiцiaтив та програм щодо полiпшення продуктивностi, заохо-
Волкова Оксана Георгпвна, кандидат економiчних наук, старший викладач, кафедра фiнансiв, Одесь-кий нацiональний економiчний унiверситет, вул. Преображенська, 8, м. Одеса, Украша, 65009 E-mail: oksanaalians@rambler.ru
336.72
10.15587/2313-8416.2015.51330
ОСОБЛИВОСТ1 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ
© С. С. Волошенко
Узагальнено зарубгжний досвгд формування п1дход1в у реал1заци iнвестицтних проект1в, зокрема спеща-льних сшьських туристичних програм. Розглянуто проблеми розвитку сшьського зеленого туризму в Укра'ш. Обумовлено необхiднiсть формування iнвестицiйно сприятливого середовища для розвитку сшьського зеленого туризму, а також тновацшних пiдходiв до надання послуг у альськт мiсцевостi Ключовi слова: сшьський туризм, твестици, тновацИ] планування, iнвестицiйнi проекти, стьська мiс-цевкть, сприятливе середовище
The foreign best practices in development of approaches to implementation of investment projects were generalized, including special rural tourist programs. The problems in development of rural green tourism in Ukraine were studied. The need in organization of investment-attractive environment for the development of rural green tourism and innovative approaches to provision of services in rural area were substantiated Keywords: rural tourism, investments, innovation, planning, investment projects, rural area, attractive environment
чення швестицш приватного сектора в галузь досль джень нових процеав туристичного ринку та форму-вання нових б1знес-1дей. Науковий потенщал репошв для тдтримки процеав адаптивного навчання та освоения шновацш е ключовим джерелом конкурентно! переваги. 1нноваци псно пов'язаш з сощальними процесами, такими, як створення шформацшних мереж, змщнення самобутносп репошв та створення i поширення знань. У процеа вкладення iнвестицiй у людський капiтал формуються бiльшi можливостi для створення та засвоення цих шновацш, яш гене-руються з наукових дослщжень i розробок у тш чи iншiй галузi. Господарювання, засноване на знаннях, формуе новi економiчнi можливостi [1].
2. Постановка проблеми
Осшльки сiльськi райони зазнають кон'юнк-турних змiн, то вiдповiдно i iнвестицiйнi прiоритети в галузi альського господарства вiдображають подь бнi тенденцп.
Сiльськi райони стикаються з низкою нових можливостей i проблем, як вимагають вщповщно! полiтики розвитку сшьських райошв та бiльш ефектив-ного використання обмежених фiнансових ресурс1в [1].
Основш тенденцп' туристичного розвитку спрямоваш в область формування шфраструктурно! мобшьносп, особливо для наявного громадського транспорту, нових шформацшних i комунiкацiйних технологш, достатнiх та як1сних ресурсiв для освгги та професшно! подготовки, включаючи охорону здо-ров'я та догляд за лигами людьми. Таким чином, ви-никае потреба в шновацшних подходах до надання послуг у альськш мiсцевостi.
3. Огляд лггератури
Комплексним науково-теоретичним досль дженням процесу iнвестицiйного забезпечення розвитку альського зеленого туризму присвятили сво! пращ вичизняш та зарубiжнi вченi: Г. Цегелик, I. Петлш [1], Yutaka Arahi [2], Bernard Lane [3], Ohe Y [4], Kosei Yamada [5] та ш. Однак значна частина на-уковцiв у сво!х працях акцентуе увагу на конкретних джерелах iнвестування нацiонального господарства (внутршшх iнвестицiях, iноземних iнвестицiях, бан-швських iнвестицiях тощо). Питання окремих джерел iнвестування, вивчення 1х особливостей з метою роз-роблення загальних та специфiчних методiв, шстру-ментiв, важелiв, що сприяли залученню швестицш-них ресурав, е недостатньо вивченими.
4. Зарубiжний досв1д реалiзащT швестицш-них npoeKTiB у сфер1 сiльського туризму
Майже всi успiшнi пвдприемства i регiони роз-виваються вiдповiдно до ретельно розробленого бiз-нес-плану i стратеги. У планах погоджуються конку-руючi потреби, з метою уникнення марнотратних ш-вестицiй та дублювання зусиль у науково-дослiдних пошуках риншв, де може бути досягнутий особливий устх [3].
Для прикладу, у 1970 р. Мшстерство рибальс-тва, альського та люового господарства Япони роз-почало масштабний проект, який мав вплинути на
традицiйне сiльськогосподарське використання земель та вдосконалення структури i ведення сшьсько-го господарства в цшому. Основним змiстом проекту було шщшвання формування бiзнесу в рiзних сшь-ських мiсцевостях краши, зокрема альського туризму. У рамках проекту методом використання стабш-зуючого просування мюцевих фермерських доходiв у вщповвдну галузь з використанням виробничо! дiяль-ностi передбачались розвиток шфраструктури турис-тичних хуторiв, модернiзацiя будиночшв та проекту-вання кемпiнгових мютечок. Були створенi умови для розвитку альського туризму на фермах майже у вах природних зонах. Число фермерських господарств по всш краш з 1970 по 1974 рш зросло бiльш нiж у два рази i сягало 5697 господарств, здатних приймати ту-ристiв вщповвдно до стандартiв умов проживання [5]. Усшшшсть проекту сприяла збiльшенню подiбних програм у системi розроблення стратегй' розвитку туризму краши аж до сьогодшшш. Японiя iлюструe ве-лику вiддачу ввд iнвестицiй, започаткованих завдяки мiсцевим iнiцiативам по створенню нових робочих мiсць та доходiв, орieнтованих на збереження елеме-нпв сiльськоï самобутностi (наприклад, будинки з солом'яними дахами та шше).
Досвщ Мексиканського штату Герреро свщ-чить про важливють адаптацiï iнвестицiйних ршень до проблемних демографiчних змiн. Зосередивши увагу на розширеннi прав i можливостей молодих людей, новi проекти розробленi в галузi л1сового го-сподарства та туризму, сприяли молодим людям у розширенш доступу до землi i уповшьнили вiдтiк сiльського населения в мюьш райони i за кордон.
У Квебеку новий швестицшний фонд i безл1ч-вдей стимулiв з боку уряду генеруеться штелектуаль-ною мобшзащею майже 30 000 чоловш, у тому числi 7000 добровольщв щодо розроблення та реалiзацiï бачення довгострокового розвитку сiльських спшь-нот [6]. Уряди окремих краш сприяють реалiзацiï спецiальних сiльських туристичних програм, як, наприклад "Кашкули в сшьському домГ' (Urlaub Auf Dem Bauernhof) у Шмеччиш i "Ласкаво просимо на ферму" (Bienvenue A La Ferme) у Франци [2].
Незважаючи на те, що обсяг швестицш у га-лузi туризму мае тенденцш до зростання, виявлено, що бiльшiсть з них спрямована на розвиток та роз-будову готелiв i закладiв тимчасового проживання в мюьких населених пунктах. Це свщчить про те, що цей обсяг певною мiрою е недостатшм, а динамiка -нестiйкою для ефективного перерозпод^ швести-цiйних кошпв [1].
Одна з головних проблем, що впливае на ефе-ктивнiсть розвитку галузi сшьського туризму - це вщсутшсть дешевих кредитних ресурсiв для сшьсь-кого населення та сприятливих умов для залучення iнвестицiй.
5. Амробащя результат досл1дження щодо розгляду особливостей швестицшного забезпечення сфери сiльського туризму
В Украш вiдсутнi органiзацiï, яш були б спе-цiалiзованi на фшансовому сприяннi саме сiльському туризму. Державна програма «Сшьський дiм», яка
фшансуеться з держбюджету i втшюеться органами мiсцевого самоврядування, спрямована лише на будь вництво житла. Проте майже неможливо отримати кредит вам бажаючим. Розвиток сiльського туризму частково отримуе пвдтримку з програм европейських фондiв «Сврожтгс», «£вразiя», Мiжнародного фонду «Вщродження».
Нинi у Мiнiстерствi аграрно! полiтики i продо-вольства розробляеться нова редакщя Закону Укра!-ни "Про державну шдтримку сiльського господарства Укра!ни", в як1й будуть передбачеш певнi шструмен-ти пвдтримки для домогосподарств i сiмейних ферм. Лопка в тому, щоб отримати спрощений напiвавто-матичний доступ фермерських господарств до державно! шдтримки шляхом створення в Укра!ш спещ-ального агентства або установи з шдтримки амейних фермерських господарств аналогiчно тому, як це дiе в £С. Створення тако! установи приверне до фшан-сування дрiбних господарюючих форм не тшьки ко-шти бюджету, а й донорських органiзацiй та приватш кошти [7].
Сiльський туризм не здшснюе шшдливого впливу на навколишне природне i культурне середо-вище, на ввдшну вiд масового, i водночас робить юто-тний внесок у регюнальний розвиток. Вiн дае змогу використовувати наявний житловий фонд i не вимагае значних iнвестицiйних витрат. Це дiяльнiсть альсько-го населення, що пов'язана iз сiльським середовищем, сiльським будинком i заняттями, що ставлять у центр уваги природу й людину. За певно! динамiки збшь-шення ввдпочиваючих з'являеться питання задоволен-ня велико! юлькосл рiзноманiтних запипв, а це, своею чергою, стимулюе розвиток уае! сфери послуг: зв'яз-ку, торпвл^ побутових, вiдпочинково-розважальних, транспортних та iнших. Сiльський туризм став конкурентом великим туристичним комплексам, готелям, базам ввдпочинку. Крiм того йому притаманний наць ональний колорит. Загалом, якщо оцiнювати можли-восп зеленого туризму, то можна стверджувати, що споживачi туристичних послуг мають великий вибiр сiльських садиб як на вну^шньому, так i зовшшньо-му ринках. Проте, за словами самих власниюв агроо-сель, жорстко! конкуренци не вщчутно [8].
Коли дрiбнi фермери стають суб'ектами туристично! галузi, вони часто потребують зовшшньо! ш-дтримки. А саме ввд кредитних i фiнансових експер-пв, щоб матерiально полiпшити сво! можливосп що-до дотримання стандартiв проживання мiських ввдвь дувачiв. Фермерам можуть знадобитися новi навички в управлшш та обслуговуваннi, щоб 1хн1 вiдвiдувачi були задоволенi перебуванням i хопли повернутися. Вони можуть також потребувати допомоги в рекламi i гласносп, щоб залучити туристiв з ввддалених мiст.
У деяких кра!нах уряд чи кооперативний рух е основним джерелом швестицш В iнших це приватне пiдприемство. У Японп найб№ш поширеним е тип туристично! ферми - «Farm Inn», яка пропонуе проживання i зазвичай харчування. Корея пропонуе ту-ристичнi хутори, створенi групою бiльше п'яти фермерських господарств на селi поруч з курортним районом. У Малайзп уряд надав велику частину фшан-
сування для бiльш шж 30 центрiв агротуризму. Вони призначеш для освiти, а також вщпочинку. Iнодi рвд-кiснi види тварин або рослини е головною визначною пам'яткою, iнодi традицiйнi продукти, вироби кустарного промислу та юторичш будiвлi.
Чимало фермерiв будують кемшнги на сво!х фермах, оскiльки волшть вкладати кошти в розвиток рiзних видiв короткостроково! оренди будиночк1в. Початковi швестицп для сiльськогосподарських садиб коливаються ввд 100 $ до бтш нiж 100 000 $. Диввденди ввд вкладеного капiталу в альський туризм, як правило, незначш. Вони майже завжди ниж-чi, нж в iнших видах комерцшних шдприемств. Загалом досвщчеш фермери радять не вкладати занадто велик! кошти в новi будiвлi або дорогi об'екти. Важко отримати прибуток, якщо е тягар кредитних плате-ж1в. Дешевi кредити та шш! фiнансовi субсидп ввд уряду можуть надати значного !мпульсу прибутково-сп туристично! садиби.
Ктмат вщграе важливу роль у залученн швестицш. Кранам у пом!рнш зон! з яскраво вираженою сезоншстю потр!бно бшьше швестицш у забезпечен-ня умов туристичного розмщення, шж тротчним кранам, таким, як Та!ланд, де температура стабшьна протягом року. Кра!ни з пом!рним ктматом мають коротший туристичний сезон, ! вщносно невелику ш-льк1сть туристичних туродшв на рш.
Найустшшший сшьський туризм е продуктом ефективного планування в територ!альному вишр!. Стратепя може бути використана для кер!вництва та заохочення швестицш у транспортну шфраструктуру, яка е одтею з основних складових частин функцюну-вання туристично! сфери, комунальш послуги, маркетинг та шформацш. Планування не тшьки зменшуе руйшвний вплив туризму на природу, але й допомагае фермерам ощнити туристичний потенщал сво!х ферм ! розвинути його скоординованим !з шфраструктурою способом. Туристичш господарства мають набагато б!льше шанав на устх, якщо розмщуються поблизу визначних пам'яток, таких, як нацюнальт парки або пляж1, прськолижш бази або заповедники.
Фермери, як забезпечують розмщення турис-пв, особливо гостей з-за кордону, повинш зважати на те, що ц люди ведуть вщмшний вщ !х власного спо-аб життя, мають незнайомий наб!р цшностей [3, 9].
Японсько-французьк сощальт дослщження виявили, що одтею з основних причин, як спонукають фермер1в займатися сшьським туризмом, е знайомства та зустр!ч з людьми набуття нових друз!в. Дослвдження також виявили, що саме жшки, а не чоловши, беруть активтшу участь у забезпеченн шдтримки умов для ведення сшьського туризму. Багато жшок шукають не тшьки економчного доходу, й незалежно! рол! у само-реалзаци [9]. Через призму розвитку туристично! дя-льносп японськ дослщники стверджують про юнуван-ня кореляци м1ж роллю ж1нок та сферою обслуговуван-ня в сшьському туризм!, а також м1ж традицшною культурою харчування ! ресторанною даяльтстю. Ц! фак-тори можуть привести до ендогенних !нновац!й викори-стання с1льських ресурс!в та !нновац!й в освггнш функ-цИ щодо цих галузей [4].
Аналiз стану розвитку сiльського туризму Укра!ни дае пiдстави окреслити так проблемнi пи-тання [1]:
- неналежна органiзацiя пiдготовки профшь-них фахiвцiв, навчання i переквадiфiкацii власнишв сiльських домогосподарств, незайнятого сiльського населення;
- ввдсутшсть маркетингово! та рекламно! стратеги, низька як1сть шформацшно-рекламних матерiалiв;
- неефективнiсть системи розповсюдження шформацшно-туристично! продукцп; вiдсутнiсть нормативно! бази надежного рiвня та законодавчо за-крiпленого понятiйного апарату;
- транспортна вiддаденiсть осередк1в вщпочи-нку; невiдповiднiсть послуг запитам сучасного туриста; поглиблення соцiального розшарування сшьсь-ких жителiв та недостатнiй обсяг щльових iнвестицiй для ефективно! модершзацп !х майнового фонду.
6. Висновки i мромозицм
Розвиток сiльського туризму розглядаеться як спосiб вирiшення проблеми депопуляци в сiльськiй мiсцевостi. Для збереження конкурентоспроможностi на ринку послуг життево необх1дно створювати ш-ституцшш умови для розвитку кадрового потенщалу. Бiзнес-планування мае враховувати основнi пробле-мнi питання в сiльськiй мюцевостг як боротися з фь нансовою стагнацiею, як планувати на майбутне, як зберегти багатство природних видiв i шдтримувати навколишне середовище. Це штерактивний рух, який включае в себе рiзнi верстви суспiльства, але загаль-на мета полягае в його активiзацii.
Лiтература
1. Цегелик, Г. Г. Використання економжо-матема-тичних моделей для пiдтримки прийняття ршень у сферi сiдьського зеленого туризму [Електронний ресурс] / Г. Г. Цегелик, I. В. Петлш // Науковий вiсиик. Екоиомiчиi науки. - 2013. - Вип. 1. - С. 384-389. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nvbdfa_2013_1_42.pdf
2. Arahi, Y. The Regeneration of Rural Communities [Electronic resource] / Y. Arahi // Food & Fertilizer Technology Center: Rural Tourism in Japan. - 1998. - Available at: http:// www. fftc.agnet. org/library.php?func=view&id=20110726130209
3. Lane, B. Sustainable Rural Tourism Strategies: A Tool for Development [Text] / B. Lane // Revista Interamericana de Ambiente y Turismo. - 2005. - Vol. 1, Issue 1. -P. 12-18.
4. Ohe, Y. Evaluating the Diversifying Market for and Viability of Rural Tourism Activity in Japan [Electronic resource] / Y. Ohe // 12th Congress of the European Association of Agricultural Economists - EAAE 2008. - 2008. - P. 1-12. -Available at: http://www.ageconsearch.umn.edu/bitstream/ 43647/2/014.pdf
5. Yamada, K. Change in Rural Tourism in Japan's Mountainous Agricultural Areas: A Study of the period before
1992 and «Green Tourism» [Electronic resource] / K. Yamada. - 1992. - P. 13-25. - Available at: http://sucra.saitama-u.ac.jp/modules/xoonips/download.php/KY0KJ00004869852.p df?file_id=20517
6. Investment Priorities for Rural Development [Electronic resource]. - Edinburgh: Scotland, 2006. - 8 p. - Available at: http://www.oecd.org/gov/regional-policy/Investment-Priorities-for-Rural-Development.pdf
7. В МинАП хотят привлечь доноров к поддержке семейного агробизнеса [Электронный ресурс]. - Agro times, 2015. - Режим доступа: http://www.agrotimes.net/agrarnaya-politika/v-minap-hotyat-privlech-donorov-k-podderzhke-semejnogo-agrobiznesa
8. Зелений туризм: бiзнес без стартового катта-лу [Електронний ресурс]. - "Власний бiзнес+Франчай-зинг", 2012. - Режим доступу: http://www.vlasbiz.net/ content/ detail/85
9. Rural Tourism [Electronic resource]. - Food & Fertilizer Technology Center, 1998. - Available at: http:// www.fftc.agnet.org/library.php?func=view&style=type&id=20 110718124447
References
1. Cegelyk, G. G., Petlin, I. V. (2013). Vykorystannja ekonomiko-matematychnyh modelej dlja pidtrymky pryjnjattja rishen' u sferi sil's'kogo zelenogo turyzmu. Naukovyj visnyk. Ekonomichni nauky, 1, 384-389. Available at: http:// nbuv. gov.ua/j -pdf/Nvbdfa_2013_1_42 .pdf
2. Arahi, Y. (1998). The Regeneration of Rural Communities. Food & Fertilizer Technology Center: Rural Tourism in Japan. Available at: http://www.fftc.agnet.org/ library.php?func=view&id=20110726130209
3. Lane, B. (2005). Sustainable Rural Tourism Strategies: A Tool for Development. Revista Interamericana de Ambiente y Turismo, 1 (1), 12-18.
4. Ohe, Y. (2008). Evaluating the Diversifying Market for and Viability of Rural Tourism Activity in Japan. 12th Congress of the European Association of Agricultural Economists - EAAE 2008, 1-12. Available at: http:// www.ageconsearch.umn.edu/bitstream/43647/2/014.pdf
5. Yamada, K. (1992). Change in Rural Tourism in Japan's Mountainous Agricultural Areas: A Study of the period before 1992 and «Green Tourism», 13-25. Available at: http: // sucra. saitama-
u.ac.jp/modules/xoonips/download.php/KYO-KJ00004869852.pdf?file_id=20517
6. Investment Priorities for Rural Development (2006). Edinburgh: Scotland, 8. Available at: http://www.oecd.org/gov/ regional-policy/Investment-Priorities-for-Rural-Development.pdf
7. V MinAP hotjat privlech' donorov k podderzhke semejnogo agrobiznesa (2015). Agro times. Available at: http: //www. agrotimes.net/agrarnaya-politika/v-minap-hotyat-privlech-donorov-k-podderzhke-semejnogo-agrobiznesa
8. Zelenyj turyzm: biznes bez startovogo kapitalu (2012). "Vlasnyj biznes+Franchajzyng". Available at: http:// www.vlasbiz.net/content/detail/85
9. Rural Tourism (1998). Food & Fertilizer Technology Center. Available at: http://www.fftc.agnet.org/library .php? func=view&style=type&id=20110718124447
Рекомендовано до публгкацИ д-р екон. наук Газуда М. В.
Дата надходження рукопису 22.09.2015
Волошенко Сергш Сергшович, здобувач, кафедра економши шдприемства, ДВНЗ "Ужгородський на-цюнальний ушверситет", пл. Народна, 3, м. Ужгород, Украша, 88000;
асистент, кафедра менеджменту туристичного та готельно-ресторанного 6i3Hecy, Ужгородський торгiвельно-економiчного шституту КНТЕУ, вул. Коритнянська, 4, м. Ужгород, Украша, 88020 E-mail: lesyagazuda@gmail.com
