CC BY
23
[4, 6]. На 0CH0Bi анатзу лiтературних джерел та спостережень ми виокреми-ли 13 основних стильових течш, яю мають популярнiсть в будiвництвi вод-них устро1в у системi ландшафтного планування. До них вiдносяться [2, 10]:
• Стит регулярного характеру планування: модерн, op-art, вортицизм, кшетич-не мистецтво, геометричний абстракцюшзм, авангардизм (включаючи течи футуризм, куб1зм, експресюшзм, дада!зм та сюрреал1зм) [3, 4].
• Стит пейзажного напряму планування: натюргартен, техно, hi-teck, дада!зм, ташизм, концептуал1зм, фов1зм, неопластицизм [3, 10].
• Стит, яю можуть сумщати i прийоми регулярного, i прийоми пейзажного напрямш планування: абстракцiонiзм, концептуатзм, авангардизм (включаючи пiд течи футуризм, кубiзм, експресiонiзм, дада!зм та сюрреалiзм) [4, 10]. Розглянемо кожну стильову течiю через призму будiвництва водних
устро1в. Найбiльш наближений до пейзажного напряму - стиль шмецького походження, натюргартен, який пропагуе красу простоти, натуральност та досконалiсть об^авання форм природою. Тобто, дотримуючись цього стилю, ландшафтний архиектор мае уявити, як би задекорувала природа той чи ш-ший елемент ландшафту, використовуючи лише мжрокшматичш особливостi регюну мiсцезнаходження. I залежно вiд цих особливостей, координувати ви-раження концепцп через 1х призму, намагаючись мiнiмалiзувати декоратив-ний форм-фактор до цих рамок. Водний устрш, виконаний у такому стил^ на-гадуватиме болице чи покинуте десь на узлюш озеро, а струмки не вiдрiзня-тимуться вiд тих, що розсжають кам'янi розсипи Карпат чи Альп (рис. 1).
В озелененш водних устро1в переважатимуть деревнi види з ажурною, плакучою формою крон, кущi з розрiдженим габiтусом, злаковi трави, Грун-товкривнi рослини монохромних кольорiв. Навколишне середовище мае бути вщповщним, для повноти досягнення ефекту недоторканносп ще1 рукотвор-но1 частки природного ландшафту [10, 3].
Рис. 1. Водш устроТ у стил натюргартен
Новий стиль сьогодення - модерн, який не втратить свое1 актуальносп через прагнення використовувати все нове та нетзнане для висловлення дещо декадентного настрою та глибокого щейного змюту. Для цього стилю харак-терне тяжшня до асиметрп, плавностi лiнiй i форм; песимiстичних переходiв кольорових нюаншв, зазвичай ахроматично1 гами, та використання флоралю-тичних орнаментiв. Матерiалами для влаштування водних устро1в у такому
стилi можуть бути скло, метал, дерево, керамжа i будь-яю новинки в свт ма-терiалiв, адже в самш назвi стилю зашифроване прагнення до всього нового.
Модерн вiдрiзняeться вщ iнших стильових течiй ще й прагненням до функщонально! виправданостi, конструктивiзму та рацiоналiзму. Так наприк-лад, до модернових водних устро!в вщносяться: ртутний фонтан, що знахо-диться у Барселош (рис. 2); фонтан "71" у штат Огайо, США (рис. 3); фонтан Флори в Мумба!, а також фонтан у виглядi водяного шару, на Майдаш Неза-лежностi, бiля будiвлi Кшвсько! консерваторп [10, 12, 13].
Озеленення водних устро!в у стилi модерн передбачатиме використан-ня деревних видiв з розлогими, плавно окресленими формами крон, кущово-квiткових композицiй пастельних вщтшюв, асиметрично розташованих мо-ногруп кущових, квiткових або трав'яних рослин, а також використання плос-кюних "англiйських" партерiв з газону чи Грунтопокривних рослин.
Рис. 2. Ртутний фонтан Рис. 3. Фонтан "71"
Простими та водночас щкавими виглядають фонтани у стилi абстрак-цютзму, який е крайнiм проявом модершзму. Прихильники абстракцiонiзму вiдмовилися вiд зображення форм, наближених до дшсносп. Одна з його щ-лей - досягнення "гармошзащ!" через поеднання кольорiв та геометричних форм таким чином, щоб викликати у спостерiгача рiзноманiтнi асощацп. Абстрактними водними устроями можна назвати фонтан "Достатку" в Синга-пурi (рис. 4), фонтан свободи "Вейлланкорт" у Сан-Франциско, США (рис. 5); фонтан "Хорас Додж" у штат Мiчиган, США [12, 13].
Рис. 4. Фонтан "Достатку" Рис. 5. Фонтан "Вейлланкорт"
Рослини, яю доречно застосувати для "абстрактного" озеленення, е зазвичай з чггкою геометричною формою крон з чггко окресленим габиусом. Композицп складатимуться з яскравих, "смшивих" форм дерев, кущiв квтв. 1нколи такi композицп мають форму невизначено! плавно1 плями, але з яс-кравим контрастним наповненням.
Абстракцюшзм мае спiльнi риси з неопластицизмом. Сдина рiзниця полягае в тому, що останнш стиль характеризуеться використанням крупних прямокутних ф^р, чiтко роздiлених перпендикулярними лiнiями чорного кольору та забарвлених у локальш кольори основного спектра з додаванням ахроматичних вщтшюв. До таких водних устро!в вщносять: "летючi" фонтан-ш стовпи (рис. 6) у м. Осака в Японп [12, 13]. Для озеленення у цьому стилi варто було б використовувати тотарш форми, а також високi, с^мю, трав'янi рослини, яскравого забарвлення.
Одшею з широких стильових течiй, близько! до описаних вище, мож-на назвати авангардизм, який включае багато пiдстилiв, таких як: футуризм, кубiзм, експресiонiзм, дада!зм та сюрреалiзм. Але в ландшафтному мистец-твi, зокрема у водному будiвництвi, ознаки цих течш часто змiшуються i тому важко видшити характернi риси кожно!, як окремо! одиницi. Часто тд час створення водних композицш, для досягнення необхiдних асоцiацiй у вщвь дувачiв, використовують симбiоз ознак рiзних стильових течiй. Це представ-ники фiгуративного вираження задуму (рис. 7) [11, 13].
Рис. 6. Фонтан у м. Осака Рис. 7. Водний устрш у стиЛ авангардизму
Сткт техно, хай-тек та MirnMUMi^M об'еднуе спов^вання принцитв лакошчносп, спрощеност форм, геометризму та лшшно! площинностi ком-позицiй. Матерiалами виступають переважно метали (нержавточа сталь), скло (тоноване, матове, дзеркальне), пластик, полiпропiленовi сумiшi. Воднi устро! влаштованi в такому стжт, мають ультрасучасний вигляд, зазвичай великих розмiрiв. Добре тдходять для влаштування у мюьких умовах. Такий фонтан-водоспад можна побачити у Мос^ в Лiанозовському парку (рис. 8), в Сандерлендi в Великобританп е фонтан-воронка Харибди (Charybdis Vortex Fountain) (рис. 9). Таю водш устро! стилiстично можна пов'язати ще й з дада-!змом, адже iнколи вони позбавленi прихованого змюту чи iдейного наванта-ження i влаштовуються просто в естетичних цшях, що саме i сповщуе цей стиль [10]. В озелененш таких водних устро!в, окрiм розглянутих вище, можна застосувати i принципи мiнiмалiзму, використовувати моногрупи ахрома-
тичних вщлнюв. Отож, домiнантою композицп залишатиметься водний ус-трш, а акцентом - матерiал, з якого його виконано.
Рис. 8. Фонтан у стил hi-tech Рис. 9. Фонтан воронка
Також популярними останшм часом стали водш устро! у стилi оп-ар-ту, вортицизму, ктетичного мистецтва, ташизму. Попри ютотш вщмшнос-тi щ три мистецькi стилi об'еднуе одна риса - прагнення до створення компо-зицш динамiчних або, хоча б, забезпечення шюзп руху за допомогою ртмч-них повторiв, рiзких кольорових та тональних контрастiв, перехрещування звивистих, решiткових та спiралеподiбних конфкурацш. Прикладом такого водно устрою, який сумютив в собi як ознаки концептуалiзм, так i кшетично-го арту, може бути годинник-фонтан у м. Кшозава у Японп (рис. 10), в якому роль цифр виконують вiдповiдно змiннi струменi води; фонтан "Мустанги" в штап 1рвшг, США (рис. 11), де висхщш гейзернi потоки створюють iлюзiю б^ коней, а також озеро з привидами у Великобританп. Привиди пластмасо-вi та прозорi i на перший погляд не помiтнi. Але якщо дивитися на протилеж-ний берег водойми досить уважно, то важко не помггити три жiночi постап, що наче парять над водним дзеркалом [10, 11].
Таю динамiчнi водш устро! дуже доречно доповнювати виткими рос-линами, яскравими "фонами" з газону чи квгткових композицш для пiдкрес-лення та тдсилення вiзуального ефекту.
Рис. 10. Фонтан годинник Рис. 11. Фонтан "Мустанги"
Не можливо не зазначити i про водш устро! у cirai концептуал1зму. Це досить нова течiя мистецтва, що виникла у 60-70 роках ХХ ст. В оcновi
концептуалiзму лежать ще! фшософп, психоаналiзу, полiтики i будь-яких сфер життя, що актуальш для певно! бiльшостi людей. Це штелектуальний вид мистецтва, iнколи iрошчний, на противагу комерцiйному. Свого роду це чистий художнш жест звшьнений вiд яко!сь певно! форми. Матерiалом для втiлення iдей можуть бути непередбачуваш речi: металева штка, уривки тексту, дiаграми, графiки, рiзноманiтнi побутовi предмети, загалом будь-який непотрiб. Такi шсталяцп часто являють собою тематичш перформанси, де ко-жен компонент i окремо, i в системi з iншими, дае змогу зрозумiти основний задум чи натякае на прихований змют. Такi незвичш композицп в системi з водними устроями можна спостерiгати в парку космiчних роздумiв (рис. 12), що знаходиться в Шотландп, на рiчках Мiлану iнколи з'являються слова чи фрази (рис. 13) [12, 13].
Для озеленення у цьому стилi тдшдуть рослини, як не дивно, в будь-якому станi. Вони вiдрiзнятимуться архiтектонiчно, за формою, габпусом та iншими ознаками. Вибiр зеленого матерiалу прямо залежатиме вiд головно! ще! - концепту задуму. Чим зухвалiша iдея, тим несподiванiшi види рослин використовують. Адже часто концептуалiзм мае провокацiйний, протесту-ючий та наголошувальний характер, тому сумiщати несумюне - метод саме цього стилю.
Рис. 12. Парк косм1чних тсталяцш Рис. 13. Водш устроТ у стиЛ концептуализму
Висновки та перспективи подальших дослвджень. Поняття стилю-тики в ландшафтному будiвництвi сто!ть дуже тюно з питаннями технолопч-ного характеру та задачею об'емно-просторово! оргашзацп територп. Правильно пiдiбраний стиль допомагае висловити щейний задум найбiльш чико та повно. Вiн привносить смислове навантаження у будь-який рукотворний ландшафтний елемент. Важливо чггко вiдрiзняти характерш риси того чи ш-шого напряму чи стильово! течп, не тшьки щоб добре розбиратись в мистець-ких класифiкацiя, але i для того, щоб правильно вмгга передати той чи iнший iдейно-символiчний змiст створюваного водного устрою в единш системi з навколишнiм середовищем.
Л1тература
1. Забелина Е.В. Поиск новых форм в ландшафтной архитектуре : учебн. пособ. / Е.Б. Забелина. - М.-СПб. : Изд-во "Архитектура", 2005. - 160 с.
2. Ожегов С.С. История ландшафтной архитектуры : учебник [для студ. ВУЗов] / С.С. Ожегов. - М. : Стройиздат, 2003. - 232 с.
3. Блудова В. Природа и структура художественного восприятия / В. Блудова // Эстетические очерки. - М. : Изд-во "Музыка". - 1977. - Вып. 4. - С. 124-152.
4. Зитте К. Художественные основы градостроительства : пер. с англ. Я.А. Крастиньша / К. Зитте. - М. : Стройиздат, 1993. - 538 с.
5. Саймондс Дж. О. Ландшафт и архитектура : пер. с англ. О. Саймондс. - М. : Изд-во "Стилос", 1965.
6. Минервин Г.Б. Дизайн. Иллюстрированный словарь-справочник / Г.Б. Минервин, В.Т. Шимко, А.В. Ефимов и др. / под общ. ред. Г.Б. Минервина и В.Т. Шимко. - М.-СПб. : Изд-во "Архитектура", 2004. -288 с.
7. Минервин Г.Б. Дизайн архитектурной среды : учебник [для студ. ВУЗов] / Г.Б. Минервин, А.П. Ермолаев, В.Т. Шимко и др. - М.-СПб. : Изд-во "Архитектура", 2004. - 504 с.
8. Зеленкина С.Б. Пруды, фонтаны, каскады, водоемы / С.Б. Зеленкина. - М. : Стройиздат, 2003. - 92 с.
9. Стил1 в мистещта. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.art-kata-log.com/russian/103/30.
10. Водные устройства в стиле модерн-арт. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.adme.ru.
11. Красивейшие фонтаны мира. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://lifeglo-
be.net.
12. Стилистика в ландшафтной архитектуры. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.artkapel .ru.
Редько Е. О., Кушнир А.И. Современные стилевые приемы водных устройств при обустройстве объектов ландшафтного строительства
Приведен анализ стилевых приемов искусства, которые чаще всего используются при устройстве современных водных устройств на объектах ландшафтного строительства, а также взаимосвязь вышеупомянутых приемов с технологической и планировочной задачей благоустройства объектов. Также рекомендованы растения для озеленения различных типов водоемов.
Ключевые слова: стили, направления, водные устройства, объемно-пространственная организация.
Redko K.O., Kushnir A.I. Modern style methods of water equipments at the object's arrangement systems of landscape constructions
The stylistic techniques of art which commonly use during constructing modern water equipments at the objects of landscape construction are analysed. These methods are connected with technical and planning tasks in the process of objects improvement. Also we had recommended the plants for planting of greenery in different types of reservoirs.
Keywords: stiles, directions, water equipments, dimensional organization.
УДК 631.529:711.3:712.41 Доц. С.В. Роговський, канд. с.-г. наук -
БНА У, м. Бта Церква
ОСОБЛИВОСТ1 ШТРОДУКЩЙНО1 ОПТИМ1ЗАЦН ДЕНДРОФЛОРИ ЛАНДШАФТ1В У С1ЛЬСЬКО1 М1СЦЕВОСТ1 Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Запропоновано уточнену класифжащю антропогенно змшених ландша(фпв сшьсько! мюцевостг Розглянуто особливост штродукцшно! оптим1заци дендрофло-ри аграрних ландшафта Люостепу Укра!ни. Показано видовий склад штродуцента залежно вщ типу ландшафту та запропоновано види 1 декоративш форми, перспек-тивш для штродукцшно! оптим1заци ландшафта.
Ключовг слова: ландшафт, штродукщя, дендрофлора, вид, декоративна форма, дерево, кущ, оптишзащя ландшафту, насадження, ф1тоценоз, село.
У сучасних умовах дiяльнiсть людини ютотно впливае не лише на бь осферу, але й на ктмат та ландшафти. У цих умовах дедалi бшьше актуальш проблеми, пов'язаш з еколопчною та господарчою оптимiзацiею ландшафпв,
яю тд впливом антропогенного пресу у багатьох випадках не здатш задо-вольняти вимоги, що ставить перед ними суспшьство. Iнтродукцiйна оптимь зацiя, тобто введення в культуро-фггоценози рослин, яю вiдсутнi в природнiй флорi певного регюну, дае змогу ефективно вирiшувати цi проблеми.
У сучаснiй науковш лiтературi не мае однозначного тлумачення по-няття "ландшафт". Географи формулюють родове тлумачення ландшафту так: "Ландшафт - це територiальна система, що складаеться iз природних, або природних i антропогенних компонентiв, якi взаемодшть мiж собою" [1]. У ландшафтнш архiтектурi, починаючи вiд Ф. Олмстеда, ландшафт розумь ють як територт, що мае виконувати певнi функцп, зокрема естетичну й природоохоронну. I! полiпшення полягае в такiй оргатзацп ландшафту, коли цi функцп виконуються найбiльш ефективно [2]. Свропейська ландшафтна конвенщя дае таке визначення: "Ландшафт означае територто, як !! сприйма-ють люди, характер яко!, е результатом ди та взаемодп природних та/або людських факторiв" [3]. Л.1. Рубцов, аналiзуючи садово-парковi ландшафти, видшив такi його типи: лiсовий, парковий, лучний, альпшський, регулярний, садовий [4]. Таким чином, тд ландшафтом розумтть певну територiю, яка е результатом складно! взаемодп природних та/або людських факторiв, мае ха-рактернi особливосп рельефу, рослинного покриву, функцiонального призна-чення та використання. У природi не iснуе двох iдентичних ландшафпв i не мае чiтких меж, яю роздiляють певнi ландшафти. Проте для практичних i на-укових потреб цшком доречним е групування ландшафтiв за певними ознака-ми. Вщ типу ландшафту та особливостей його функщонування залежать мас-штаби i форми штродукцшно! оптимiзацil насаджень та асортимент викорис-товуваних рослин.
Виходячи з наведених вище визначень, у сшьсьюй мiсцевостi Укра!ни ми пропонуемо чгтко розмежувати природнi та антропогенно змшеш ланд-шафти.
Природн1 ландшафти - це територп, де зростае природна рослин-нiсть, а антропогенний вплив вщсутнш або е мiнiмальним. Екосистеми i бi-оценози, що функцiонують на цих ландшафтах, розвиваються за природними законами i е саморегульованими. 1нтродукцшна оптимiзацiя природних лан-дшафтiв зазвичай е небажаною. Проникнення штродуценпв у природш бi-оценози здатне зруйнувати сталiсть цих бiоценозiв i становить загрозу для збереження бiологiчного та ландшафтного рiзноманiття.
Антропогенно зм1нен1 ландшафти - це територп, де внаслщок людсько! дiяльностi стались iстотнi змши !х структури, функцiй та конф^-рацiй (зовнiшнього вигляду). Переважно функщонування таких ландшафпв можливе лише за учасп людини, яка регулюе i пiдтримуе процеси життедi-яльностi на цих територiях, виходячи з власних штерешв i потреб.
Видiляють культурт ландшафти - свщомо змiненi господарською дiяльнiстю природнi ландшафти для виконання певних функцш, що постiйно тдтримуеться людиною в такому станi, який би був наближений до природного середовища, та акультурт ландшафти, що виникають внаслщок нера-цюнально! господарсько! дiяльностi, або ж несприятливого впливу сусщшх
ландшафпв, яю втратили здатнiсть виконувати функцiю здорового середови-ща i в яких порушуеться функцiонування взаeмодiючих пiдсистем [5].
На нашу думку, у сшьсьюй мюцевосп Укра!ни за функцiональними ознаками доречним буде видшення таких клашв та пiдкласiв антропогенно змiнених культурних ландшафтiв:
1. Ландшафти л1сових культуроценоз1в - дшянки зайнят л1совими наса-дженнями, створеними людиною, або вщновлеш нею.
2. Аграрш (л1соаграрш) ландшафти - ландшафти, що включають територж> пол1в, на яких вирощуються сшьськогосподарсью культури, сшокоси [ пасовища, багатор1чш плодов1 насадження та полезахисш л1сосмуги. Аграрш ландшафти подшяють на таю групи: польов1, садов1, лучш.
3. Виробничо-промислов1 ландшафти - територп, на яких здшснюеться ви-робнича сшьськогосподарська та промислова д1яльшсть, пов'язана з ве-денням сшьського господарства або переробкою сшьськогосподарсько! сировини (територп тваринницьких комплекмв [ ферм, тракторних ста-тв, гараж1в [ майстерень, зернотоюв та складських примщень, перероб-них цех1в, тдсобних тдприемств тощо).
4. Ландшафти транспортних комушкацш - територп дор1г з придорожшми л1сосмугами, що зв'язують населен пункти.
5. Сельбищш ландшафти - заселен та обжил територп сшьських населе-них пунклв з !х шфраструктурою.
Сельбищш сшьсью ландшафти включають територп, що не е однорщ-ними за функцюнальним призначенням, зовнiшнiм виглядом, складом рос-линностi. Тому цi ландшафти, зважаючи на 1х функцiональне призначення, варто роздшити на такi групи:
а) ландшафти сощально-культурного призначення - територп шюл, дош-кшьних заклад1в, лжарень [ фельдшерсько-акушерських пунклв, будин-юв культури, клуб1в, торгових тдприемств, будинюв управлшських структур тощо, яю виконують сощально-культурну функщю. Зазвичай цей ландшафт утворюе так зване центральне ядро села;
б) присадибш ландшафти - територп приватно! забудови сшьських населе-них пунклв 1з присадибними дшянками, садами та городами;
в) вуличш ландшафти - сшльш територп за межами приватних землеволо-дшь на територп села, що виконують транспортш функцп;
г) сакрально-мемор1альш ландшафти - виконують сакральну та мемор1аль-ну функщю: територп церков, капличок, молитовних будинюв, пам'ятни-юв р1зних епох тощо;
д) рекреацшш ландшафти - територп, яю використовуються для вщпочин-ку як сшьськими жителями, так [ гостями села: парки, сквери, стадюни, м1сця для купання, ловл1 риби, активного вщпочинку на природц
ж) ландшафти дачних кооператив1в - територп, видшеш для дачного буд1в-ництва, повшстю або частково освоеш для колективного сад1вництва та городництва, що використовуються для сезонного вщпочинку жителями м1ста та вирощування продукцп сад1вництва та городництва;
з) тефальш ландшафти - територп цвинтар1в.
Таке групування сiльських антропогенно змшених ландшафтiв за фун-кцiональними ознаками не може передбачити вшх вщмшностей ландшафту, а-
дже кожен такий ландшафт формувався на базi того чи шшого природного ландшафту i мае в основi вщмшносп компонентiв: материнських порщ, рельефу мюцевосп, Грунтав, складу природно! рослинностi тощо. Проте запро-понована класифiкацiя дае змогу виявити спiльнi ознаки антропогенно змше-них ландшафтiв i враховувати !х пiд час ландшафтного облаштування терито-рiй та !х штродукцшно! оптимiзацil. У кожного iз вказаних титв антропогенно змiнених ландшафтiв рослиннють е важливим компонентом i вщграе важли-ву, а в багатьох випадках ключову, роль у ландшафтному облаштуванш тери-торп. Ось чому вивчення складу юнуючо! рослинностi у рiзних за функць ональним призначенням ландшафтах та !х iнтродукцiйна оптимiзацiя е акту-альним науковим завданням. Адже види насаджень та !х склад значною мiрою залежать вщ класу ландшафту i мають сво! особливосп залежно вiд його будо-ви, функцiй та завдань, яю покладаються на насадження у такому ландшафта.
Методика дослщжень. Видовий склад фанерофтв, що зростають у певних типах сшьських ландшафпв, вивчали методом маршрутних обсте-жень у рiзних регiонах Лiсостепу Укра!ни та за лггературними джерелами. Видову належнiсть та назву уточнювали з використанням академiчних ви-дань Дендрофлори Укра!ни (2001, 2002, 2005) [5-7].
Результати дослщжень.
1нтродукцшна оптимiзацiя аграрних ландшафтiв мае давню юто-рж>, а !! вплив на щ ландшафти важко переощнити. У системi технологiй та заходiв, якi здiйснюе людина для сталого i продуктивного функцiонування аграрних ландшафпв, iнтродукцiйна оптимiзацiя i ниш вдаграе значну роль. По-перше, постшне оновлення сортiв традицiйних культур на бшьш продук-тивнi передбачае використання досягнень свиово! селекцп, зокрема геномiв, отриманих в iнших кра!нах; по-друге, спостер^аемо перманентний процес розширення асортименту сшьськогосподарських культур за рахунок нових, яю донедавна не вирощувались на територп Укра!ни: соя, рiпак, сорго, трип-кале, рис, стевiя тощо. Як показали можливост генно! шженерп, у найближ-чому майбутньому можлива iнтродукцiя нових нетрадицiйних сшьськогоспо-дарських культур завдяки пiдвищенню морозостiйкостi та холодостшкосп традицiйно теплолюбних рослин, а також вирощування багаторiчних рослин за однорiчним циклом. Однiею з причин штродукцп пiвденних рослин е тен-денцп до змiни клiмату, що спостер^аемо останнiм часом. Iнтродукцiя тв-денних рослин особливо помiтна у плодiвництвi та виноградарствi, де виве-дено чимало сортiв типово швденних культур для умов Лiсостепу i Полiсся. Це новi столовi сорти винограду ("Плевен", "Лора", "Восторг", "Надiя" та iн.), персика ("Лiсостеповий раннш", "Пам'ятi Шевченка"), абрикоса ("Аденiс", "Ананасний"), нектарина, аличi, айви ("Студентка", "Дарунок внуку"), уро-жайнiсть i смаковi якостi яких не поступаються продукци, отриманiй у Кри-му та на пiвднi Укра!ни. Невпинно розширюеться асортимент нетрадицiйних плодових культур. Крiм облiпихи крушиноподiбноl, актишдп гостро! i коло-мiкта, фундука, лимонника китайського, айви довгасто!, хеномелiса Маулея, яю вже кiлька десятилiть вирощуються в Укра!ш i мають зареестрованi сорти, в останш роки устшно здiйснюеться iнтродукцiя хеномелiса чудового
(Chaenomelis speciosa (Sweet) Nakai), yHa6i ююба (Zizyphus jujuba Mill.), ше-фердiï срiблястоï (Shepherdia argentea (Pursh.) Nutt., хурми BipriHCbKoï (Di-ospyros virginiana L.), каштана юпвного (Castanea sativa Mill.), ожини ка-надськоï (Rubus canadensis L.), актинiдiï китайськоï (Actinidia chinensis Planch.) та деяких iнших видiв плодових рослин. 1нтродукщя цих рослин стала можливою завдяки мiжвидовомy та мiжсортовомy схрещуванню зарyбiж-них i вiтчизняних сортiв i вщбору перспективних форм в умовах Украши.
Очевидно цей список через зазначеш вже причини буде розширюва-тись, будуть виведенi та зареeстрованi новi сорти поки що рiдкiсних та мало-поширених видiв плодових рослин, яю iстотно поповнять асортимент плодових рослин в Украш.
1нтродукцшна оптимiзацiя лiсоаграрних полезахисних ландшафтiв у минулому здiйснювалась за рахунок введення в насадження найбшьш швид-корослих видiв деревних рослин, а також видiв, якi мали переваги перед ав-тохтонними за продyктивнiстю та стшюстю до несприятливих умов навко-лишнього середовища. Лiсосмyги Лiсостепy Украши, особливо придорожш, досить часто створеш за yчастi таких iнтродyцентiв, Populus balsamifera L., P. italica 'Piramidalis', P. bolleana Lauche, P. simonii Carriere, Quercus rubra L., Phellodendron amurense Rupr. Robiniapseudoacacia L., Cotinus coggigria Scop., Caragana arborescens Lam. А в люосмугах Степу Украши досить часто зрос-тають Gleditsia triacantos L., Ailantus altissima (Mill.) Swingle, Pinus pallasiana D. Don. Досить поширеними в люосмугах е швазшно небезпечнi штродуцен-ти: Acer negundo L., Fraxinus lanceolata Borkh. У придорожшх лiсосмyгах не-рiдко висаджують Juglans regia L., який в окремi роки шдмерзае, але щ-нуеться як плодова рослина.
У сучасних умовах створення захисних люонасаджень мае обмежений характер, проте потреба у створенш нових люосмуг, особливо водопогли-нальних, стокорегулювальних та прияружних на крутосхилах, а також ре-констрyкцiï старих люосмуг, насамперед у степу, постiйно зростае. Практика показала, що для польових люонасаджень непридатш види, яю у минулому активно використовувались у полезахисному люорозведенш. Це Ulmus laevis Pall. i U. glabra Huds., яю передчасно гинуть через ураження голландською хворобою i нинi не перспективна Це Populus deltoids March. та P. balsamifera, Acer sacharinum L., яю iнтенсивно вражаються омелою бшою (Viscum album L.). Fraxinus laceolata Borkh. та Acer negundo L., характеризуются не-довговiчнiстю i низькою продyктивнiстю, самосiйно засмiчyють поля i люос-муги. Листя Aesculus hippocastanum L. пошкоджуе каштанова м^юча мiль (Cameraria ohridella Desch. & Dem.), як наслiдок рослини втрачають декора-тивнiсть i знижують життездатнють. Такi iнтродyценти, як Robinia pseudoacacia, Ailantus altissima, Rhus typhyna L., утворюють кореневу порость, внас-лщок чого люосмуги розростаються на територто сyсiднiх полiв. Цi види придатш лише для прияружних люосмуг.
Перспективними штродуцентами для польового люорозведення е дов-говiчнi, невибагливi, швидкоростyчi деревнi рослини полiфyнкцiонального призначення, яю мають комплексну цiннiсть: як дерева з щнною деревиною,
лжарсью рослини, добрi медоноси, джерела сировини для переробно! та хар-чово! промисловосп, що забезпечують ефективний захист полiв вiд вггрово! та водно! ерозп. У складi польових лiсосмуг Люостепу Укра1ни добре зареко-мендували себе таю швидкоростучi iнтродуценти: Quercus rubra L., Juglans nigra L. i J. cinerea L., Larix decidua Mill. Видаеться перспективним створен-ня люосмуг за участi Ginkgo biloba L., Styphnolobium japonica L., Sorbus torminalis (L.) Crantz.), Crataegus submolis Sarg., як могли б одночасно бути базою для заготiвлi сировини для потреб фармацевтичних тдприемств. Введення в люосмуги хеномелiсiв Маулея, чудового та японського, кизилу, горобини шведсько!, черемхи тзньо!, лимонника китайського, лщини ведмежо!, черемхи тзньо!, айви довгасто! дасть змогу розширити сировинну базу для за-готiвлi виамтно! продукцп для потреб мюцевого населення та переробних пiдприемств, а також полтшить кормову базу для орттофауни i диких ссав-щв. Перспективними медоносами зарекомендували себе таю ттродуценти: Robinia pseudoacacia, Tilia mandgurica Rupr.et Maxim., T. tomentosa Moench., T. americana L., T. begonifolia Stev, Cotoneaster lucidus Schlecht., C. melanocar-pus Loddiges, C. megalocarpus M. Popov. Введення цих рослин у захист люо-насадження дае змогу ютотно покращити кормову базу вггчизняного бджшь-ництва та створити сприятливi умови для розвитку корисно! для агрофиоце-нозiв ентомофауни. Головною причиною, що стримуе створення захисних ль сонасаджень за участi цих видiв, е вiдсутнiсть або недостатня доступтсть мiсцевого репродуктивного матерiалу.
Ытродукцшна оптимiзацiя сельбищних ландшафтгв - територп, яю займають сiльськi населенi пункти, тiсно пов'язанi з ментальнiстю етносу, традищями ландшафтного облаштування присадибних дшянок та вулиць, рiвнем матерiального достатку та культури населення. Ландшафти укра!нсь-кого села завжди вiдрiзнялись барвистютю та мальовничiстю, огороженiстю присадибних дшянок, полiфункцiональнiстю та використанням у насаджен-нях переважно плодових рослин утилиарного призначення. [8].
Особливостi iнтродукцiйноl оптимiзацil сельбищних ландшафтiв зале-жать вщ !х функцiонального призначення. Переважно половит XX ст. лан-дшафтне облаштування сощально-культурних ландшафтiв сшьських насе-лених пункпв в Украlнi проводилось за кошти громади та пiдприемств i ор-ганiзацiй, що знаходились на цш територil. Як правило, щ ландшафти займа-ли центральне ядро сшьсько! забудови та !х розмщення та облаштування здiйснювалось згiдно iз затвердженими проектами. Сiльськi парки, сквери, сади бшя шкiл створювалися у багатьох селах. Звичними стали придорожт алейт насадження, живоплоти, клумби, обрамлет бордюрами. Асортимент рослин, що використовувались для озеленення, включав як автохтонт, так i iнтродукованi види деревних рослин. Рослинтсть цих ландшафтiв зазвичай була i е найбiльш рiзноманiтною у видовому вiдношеннi. Нинi ландшафтот-вiрну функцiю в лiсостеповiй зот Укра!ни найчастiше виконують такi хвойш iнтродуценти: Picea abies (L.) Karst., Piceapungens Engelm., Picea glauca (Moench) Voss, Thuja occidentalis 'Fastigiata', Platicladus orientalis L., Juniperus sabina L. та його форми 'Glauca', 'Tamarixofolia'. Проте в насадженнях сощаль-
но-культурних ландшафпв села поширенi листопаднi види: Populus balsa-mea, P. nigra 'Piramidalis', Acer sachrinum L., Quercus rubra, Fraxinus laciolata, Padus serotina (Ehrh.) J. Agardh., Eleagnus argentea Purch.
З плодових рослин, особливо на територп сiльських шкш та дошкшь-них закладiв, KpiM яблунi домашньо1, вишнi звичайно1, черешш, абрикоса, али-4Í, досить часто висаджувались гоpiх волоський, шовковиця бша, аpонiя чор-ноплiдна, облiпиха кpушиноподiбна. Для створення живоплотiв найчастiше використовували таволгу Вангутта, таволгу верболисту, кизильник блискучий, самшит вiчнозелений, снiгову ягоду бшу. Кpасивоквiтуючi куртини створюва-лись Í3 бузку звичайного, жасмину садового, твони деpевоподiбноl, форзицп повисло1, дейцц шорстко1. За нашими даними, в ландшафтному облаштуванш центрального ядра сшьських населених пунктiв використовувалось вiд 20 до 40 штродукованих видiв та декоративних форм деревних рослин.
В останш роки асортимент рослин, що використовуються в озелененнi сiльських парюв i сквеpiв iстотно розширився. Сучасш садовi центри пропо-нують вщ 150 до 250 видiв та декоративних форм деревних рослин, значна частина з яких завозиться з-за кордону. Впчизняш розсадники також навчи-лися вирощувати як вiчнозеленi, так i декоративно-листяш види i форми фа-неpофiтiв. Це дало змогу пiд час озеленення соцiально-культуpних ландшаф-тiв села використовувати не лише автохтонш види, але й штродуковаш види дерев та кущiв, особливо декоративш форми та сорти, що давно використовуються в декоративному садiвництвi европейських кра1н. Територп бшя ад-мiнiстpативних будинкiв, шкiл та торгових точок у сучасних селах е найбшьш доглянутими. Саме на цих теpитоpiях зосереджена найбiльша кшь-кiсть iнтpодуцентiв. У сучасних умовах щ насадження пiдтpимуються в задо-вiльному станi тодi, коли мають конкретного господаря. Будiвництво i ре-констpукцiя магазинiв, баpiв, кафе, ремонт адмшстративних споруд часто супроводжуються реконструкщею iснуючих та створенням нових насаджень. Якщо донедавна озеленення подiбних територш вiдбувалося у регулярному стилi, то в сучасних умовах перевага надаеться ландшафтному або змшано-му стилям. Нерщко для створення ландшафтних композицш запрошують квалiфiкованих фахiвцiв, що сприяе створенню вишуканих, довершених ландшафтних композицш. На обмежених теpитоpiях висаджують досить значну кiлькiсть видiв та декоративних форм деревних рослин, серед яких нерщко ключова роль выводиться таким вiчнозеленим екзотам: Picea pungens 'Glauca', Picea glauca 'Conica', Thuja occidentalis 'Fastigiata','Smaragd', 'Brabant' 'Globosa'; Juniperus sabina 'Glauca', 'Tamarixofolia', 'Variegata', 'Arcadia' 'Blu dauble' Juniperus chinensis'Stricta', Pinus pallasiana, Pinus mugo, Abies concolor, Abies balsamea, Buxus sempervirens. Ц рослини використовуються як солггери на фонi газону та квггаиюв, а також у виглядi груп, куртин, живоплотiв, бордю-piв, забезпечуючи високу декоpативнiсть ландшафту в ус пори року. У сощ-ально-культурних ландшафтах сучасних сiл ширше почали використовувати листопадш екзоти: Acer platanoides 'Globosa','Drumonti','Shvedleri'; Catalpa bignoides 'Nana', Rhus typhina, Prunus divaricata Atropurpurea', Salix matsudi-ana 'Torturosa', Fagus silvatica 'Atropurpurea'.
