CC BY
17
© Дунаевська О. Ф. УДК 597.8:591.4/441 Дунаевська О. Ф.
ОСОБЛИВОСТ1 Г1СТОАРХ1ТЕКТОН1КИ СЕЛЕЗ1НКИ
ЖАБИ ОЗЕРНО1 (RANA RIDIBUNDA P.)
Житомирський нацiональний агроеколопчний унiверситет (м. Житомир)
Oksana Fd@ukr.net
Виконане дослiдження е частиною науково! тематики кафедри анатомiI i пстологи факультету вете-ринарно! медицини Житомирського нацюнального агроекологiчного унiверситету «Розвиток, морфо-логiя та гiстохiмiя оргаыв тварин у нормi та при патологи», № державно! реестраци 0113V000900.
Вступ. Морфофiзiологiчне дослiдження фтоге-нетичного напрямку дозволяе визначити мехаызми пристосування органiзму до умов юнування, вплив на таксономiчнi групи тварин. Морфофiзiологiчнi особливостi органiзму тварин встановлюють еколо-гiчну обумовленiсть у характерi розвитку близьких форм i поглиблюють !х характеристику. Важливими е дослщження еколопчно! оцiнки якостi довкiлля, що одночасно дозволяють виявити ступiнь i штенсив-нiсть впливу забруднювачiв, прослщкувати динамiку деградаци екосистем в час та просторi. Для тако! ш-тегрально! оцiнки успiшно використовуеться сучас-ний i перспективний метод бЫндикацп, а виявленi природнi реакцп оргаызму тварин часто екстрапо-люються на людину. Всiм вимогам, що висувають-ся до бiоiндикаторiв, вiдповiдае жаба озерна (Rana ridibunda P.) та мае ряд переваг: широко розповсю-джений вид амфiбiй в бврот, чiткi та зручнi ознаки для доотдження, параметри органiзму вщобража-ють стан локального мiсцезнаходження. В якост бiомаркерiв виступають морфологiчнi показники, зокрема, вщносна маса (ВМ) селезiнки. Вже отри-манi результати наукових доотджень, якi свiдчать про достовiрне зниження ВМ селезшки статевозр^ лих особин R. ridibunda Р., як мешкають у водотоках, забрудненими тяжкими металами [7]. Морфофунк-цiональнi особливостi оргаызаци системи iмунiтету у амфiбiй е не до юнця з'ясованими. Дане питання мае великий теоретичний штерес, тому що амфiбii' представляють важливу сходинку в еволюци хребет-них тварин i стоять на витоках становлення багатьох вузлових взаемозв'язюв, яю забезпечують особли-востi органiзацi! i збереження гомеостазу протягом шдивщуального розвитку [5,10].
У безхвостих амфiбiй, до яких належить жаба озерна, органами кровотворення е юстковий мозок i селезшка. На раных етапах онтогенезу в гемопоезi бере участь нирка, що е рекаттуля^ею прадавньо-го селезшково-ниркового типу. У деяких видiв жаб (Rana pipiens) нирки не припиняють кровотворну дiяльнiсть i в зртих тварин. Пiсля спленектоми кро-вотворна тканина у жаб з'являеться в нетипових мюцях, в бтышост тварин вiдновлюеться гемопоез в нирках, школи селезiнка регенеруе [3].
Враховуючи дiагностичнi можливостi морфоло-гiчних та морфометричних показниюв, метою до-слщження було проведення гiстоморфометрично,i оцiнки морфологiчних структур селезiнки амфiбiй -жаби озерно!.
Об'ект i методи дослщження. Для доотджен-ня здiйснювали вiдбiр селезiнки статевозрiлих жаб озерних (Rana ridibunda P.) на територп Житомирського району вком 2-3 роки, обох статей (стввщ-ношення самки: самц становило 1:1) у фазi морфо-функцiональноI зрiлостi органу загальною кiлькiстю 108 особин. Визначали абсолютну, ВМ органу та л^ нмы розмiри.
Уся експериментальна частина дослщження була проведена згiдно з вимогами мiжнародних принципiв «бвропейсько! конвенцiI щодо захисту хребетних тварин, яю використовуються в експериментi та шших наукових цiлях» (Страсбург, 1986 р.) та вщповщного Закону Укра!ни «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» (№ 3446-IV вiд 21.02.2006 р., м. Ки!в).
Для гiстологiчних дослщжень шматочки матерiалу фiксували в 10-12% охолодженому розчинi нейтрального формалшу, з послiдуючим заливанням у пара-фiн, цело!дин. Зрiзи виготовляли на санному мiкрото-мi МС-2, товщиною не бiльше 10 мкм. Для вивчення морфологи кгмтин i тканин при свггловм мiкроскопi,i застосовували фарбування пстопрепара™ гематок-силiном та еозином, за Ван-Пзон, азуром [2,6]. Мор-фометричнi дослiдження здiйснювали за допомогою програми «Master of Morphology». Ктьюсы показники обробляли за допомогою програми «Statistic 6.0».
Результати дослщжень та Тх обговорення. Се-лезiнка жаби озерно! розташовувалась з лiвоI сто-рони тiла дорсально по вщношенню до кранiального кiнця клоаки. Вона прикртлена до брижi мiж дванад-цятипалою i товстою кишками та прилягае до тонко! кишки, приеднуючись до не! складкою мезентерю.
Це округлий, школи сферичний або елшсовидний орган (рис. 1), темно-червоного кольору. Консистен-цiя м'яка, пружна. Селезшкова артерiя входить в дi-лянц хiлуса, дал i розгалужуеться в тов|Щ селезiнки. Анатомiчнi та топографiчнi особливост селезiнки жаби озерно! спiвпадають з дослщженнями Горышин Е.Н. (1985), Грушко М.П. (2010), Manning M. (1991) [3,4,10].
Згщно макрометричних показникiв: довжи-на органу становить 5,50±1,87 мм; ширина -4,12±1,72 мм, висота - 3,39±1,66 мм; стввщно-шення ширини до довжини становить 1:0,73, тому форма визначаеться як округла. Абсолютна маса селезшки становить 0,0770±0,0157 г, вщносна -0,1170±0,0215%.
СелезЫка жаби озерноУ сформована стромою i паренхiмою. Строма утворена капсулою i трабе-кулами, як разом формують опорно-скоротливий апарат селезiнки. Зовш селезiнка вкрита серозною оболонкою, яка зрослася з капсулою. Товщина кап-сули в рiзних дiлянках органу неоднакова (рис. 2), найбшьше вона розвинена у воротах i досягае зна-чення 66,4 мкм.
Водночас потовщення зустрiчалися по всiй и по-верхнi i становлять вiд 33,2 до 51,6 мкм. На вюце-ральнiй поверхнi товщина найменша - 6,56 мкм. При цьому середне значення товщини капсули се-лезiнки жаб становить 19,37±4,45 мкм.
При чому ч^ко сформована капсула трабекул не утворювала. Виявлялись лише пульпарш трабекули, якi були представлен судинними i сполучними видами. Аналопчы результати отримала Горышина Е.Н. (1985) [3]. Значно частше зустрiчались судиннi трабекули, яких було в 8,74 разiв бiльше, нiж спо-лучних (89,73% i 10,27% вщповщно). Судиннi трабекули в бшьшост розташовувались в пульпi (66,1%), та в дшянц ворiт (20,2%) i пiдкапсулярнiй зонi (13,7%). Вони мали рiзну форму: в основному видо-вжену та овальну (рис. 3).
У них виявлялись артерюли та венули. Параметри судинних трабекул мали наступш розмiри: довжина становить вщ 58,3 до 580,7 мкм, середне значення -179,83±16,34, ширина вщ 24,9 до 83,2 мкм, середне значення - 50,72±1,88 мкм. У вЫх трабекулах, крiм сполучноУ тканини, виявлялись слабо розвинен пучки мюцилв. Вiдносна площа опорно-скоротли-вого апарату згщно морфометричних дослiджень становила 3,97±1,90%. При цьому найбiльшу частку його становить капсула (68,83%) i лише 31,17% за-ймае трабекулярний апарат.
Основою пульпи селезЫки е ретикулярна строма, яка складаеться з фiбробластiв, макрофагiв, ко-лагенових i еластичних волокон. Колагеновi волокна розташовуються навколо судин i майже вщсутш в пульпi, еластичнi знаходяться лише в капсулi i стеках великих судин. Пульпа сформована червоною i бiлою. Проте ч^коУ межi мiж ними у жаб немае.
Червона пульпа (ЧП) складаеться з пульпарних тяжiв i просторiв венозних синусiв, заповнених вть-ними елементами кровк 3i сторони пульпи добре розрiзняються адвентицiальнi клiтини ^броблас-ти). Фiбробластична строма складае основу пульпарних тяжiв. Виявлялись проеритроцити округлоУ форми з доволi великим округлим свалим ядром; базофiльнi еритробласти з базофтьною цитоплазмою i темним ядром; полiхроматофiльнi еритробласти овальноУ форми; ацидофiльнi еритробласти з темним ядром; еритроцити з паличкоподiбним ядром. Кттини тромбоцитарного ряду були представлеш тромбоцитами на рiзних стадiях дозрiван-ня. Нейтрофiльний ряд нараховував мiелобласти, промiелоцити, мiелоцити, метамiелоцити. ЧП за-ймала 80,67±6,53% маси селезЫки. Встановлений нами клiтинний склад паренхiми селезiнки спiвпадае з результатами до^джень Акуленко Н.М. (1998), Горышин Е.Н. (1985), Грушко М.П. (2010), Карапетян А.Ф. (2007), Bhattacharjee А. (2008), Bricker1 N.K. (2012), Manning M. (1991) [1,3,5,8,9,11].
Рис. 1. Типова форма селезшки жаби озерноТ.
Рис. 2. Фрагмент мшроскошчноТ будови селезшки жаби озерноТ: а — капсула; б — паренхiма. Гематоксилiн та еозин. X56.
Рис. 3. Фрагмент мшроскошчноТ будови селезiнки жаби озерноТ: а — судинна трабекула; б — паренхiма. Гематоксилiн та еозин. X56.
Бта пульпа представлена лiмфоIдними вузлика-ми (ЛВ) i тяжами за напрямком пульпарних артерй Дiлянки БП мали неправильну форму рiзних розм^ рiв (рис. 4). В ретикулярнм тканинi БП вiдмiчалися клiтини кровi рiзного ступеня зрiлостi, якi розташо-вувались хаотично. В ЛВ свгглий центр вiдсутнiй. lнодi мiж клггинами ЛВ зустрiчаються мieлоIднi еле-менти. В БП чггко диференцiювались велик i малi лiмфоцити; одноядернi i багатоядернi макрофаги, якi мiстили включення гемосидерину внаслiдок руй-нування еритроци^в. Характерною особливiстю БП селезiнки жаб було щтьне розташування клiтин i волокон та наявнiсть у нм дендритних макрофагiв. Зустрiчались лейкоцити, переважно еозинофтьнг В окремих дiлянках межа мiж ЧП i БП була сформована подвмним шаром дещо сплюснутих клiтин ре-тикулярно! тканини, крiзь яку проникали вiдростки дендритних кгмтин. В центральнiй зонi селезшки, навколо великих судин (вени, артери), зустрiчають-ся скупчення макрофапв. ЛiмфоIдна тканина також розташовувалась в пщкапсулярнм зонi селезiнки. Згiдно морфометричних дослщжень БП займала 15,36±5,71% вiдносноI пло1^ селезiнки. Стввщ-ношення БП:ЧП становило 1:5,25, стввщношення опорно-скоротливого апарату до пульпи - 1:24,19. Вщсутнють в структурi лiмфоIдних вузликiв селезшки жаби озерно! свiтлих центрiв совпадав з до-слiдженнями Грушко М.П. (2010) [4]. Проте згщно даних Горышин Е.Н. (1985) вщносна площа бто! пульпи селезшки зазначаеться як 22% [3], за нашими даними - 15,36%, що пов'язано iз породними i в^ ковими вщмшностями тварин; у працях Грушко М.П. (2010) частка бто! пульпи складае 18%, що можна пояснити умовами утримання i вирощування.
В пульт органу часто виявлялись числены суди-ни, заповнен форменими елементами кровг Остан-нi в ретикулярнм тканинi селезiнки мали хаотичне розташування i знаходились на рiзних ступенях зр^ лостi. Зрiлi клiтини часто знаходились поодиноко та невеликими групами з 2-3 клггин.
Особливютю тгментних клiтин жаби озерно! е значна ктькють гемосидерину при незначнiй юль-костi меланiну Типовим варiантом тгментно! кгмти-ни е округла форма з круглим ядром i цитоплазмою, що заповнена численними дрiбними гранулами. Клггини, котрi мiстять пiгмент, в селезшц можуть знаходитись як в бтм, так i в червонм пульпi. Такi пiгментнi клiтини утворюють меланомакрофагальнi скупчення (рис. 5).
Найчастше меланомакрофагальнi скупчення то-пографiчно пов'язан з синусо!дами. Сумарна площа меланомакрофагальних скупчень на зрiзах селезш-ки становить в середньому 1,82±0,42%.
Висновки
1. Селезшка статевозрiлих жаб озерних мае окру-глу, iнколи сферичну або елтсовидну форму. Абсолютна маса селезшки становить 0,0770±0,0157 г, вщносна - 0,1170±0,0215%.
2. Мiкроскопiчна будова селезiнки характери-зуеться сформованою червоною, бтою пульпами та опорно-скоротливим апаратом. Вщносна площа бто! пульпи селезшки становить 15,36±5,71%, опо-рно-скоротливого апарату - 3,97±1,90%, червоно!
Рис. 4. Фрагмент мжроскошчно'Г будови селезшки жаби озерноТ: а — бша пульпа; б — червона пульпа. Гематоксилiн та еозин. X56.
Рис. 5. Фрагмент мжроскошчно'Г будови селезшки
жаби озерно'Г: а — меланомакрофагальш скупчення; б — пульпа.
Гематоксилш та еозин. Х56.
пульпи - 80,67±6,53%. Спiввiдношення вiдносних площ опорно-скоротливого апарату та пульпи до-рiвнюe 1:24,19.
3. Гiстологiчною особливiстю селезiнки жаби озерно! е вiдсутнiсть капсулярних трабекул, роз-виненiсть лiмфо!дно! тканини, яка розташовуеться хаотично i представлена переважно лiмфо!дними вузликами, в яких вщсуты свiтлi центри. В пульт тгменты клiтини утворюють меланомакрофагальнi скупчення.
Перспективи подальших дослiджень вбачае-мо у вивченнi морфометричних особливостей селезшки жаби озерно! з рiзних територм Житомирсько! областi для визначення та розробки бiомаркерiв, що будуть використовуватися для монiторингу антропогенного впливу на бюсистеми.
Л^ература
1. Акуленко Н.М. nirMeHTHi KniTMHM як характерний елемент гемопоетичноУ системи наземних пойкiлотермних хребетних : ав-
тореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бiол. наук : спец. 03.00.08 "Зоолопя" / Н.М. Акуленко. - К., 1998. - 25 с.
2. Горальський Л.П. Основи пстолопчно'У техшки i морфофункцюнальш методи дослiджeнь у нормi та при патологи: навч.
поабник / Л.П. Горальський, В.Т. Хомич, О.1. Кононський. - Житомир: Полюся, 2005. - 288 с.
3. Горышина Е.Н. Кинетика обновления клеток крови и её сезонные изменения у травяной лягушки : автореф. дисс. на соис-
кание науч. степеня к. б. наук : спец. 03.00.11 «Эмбриология и гистология» / Е.Н. Горышина. - Л., 1985. - 27 с.
4. Грушко М.П. Клеточный состав кроветворных органов половозрелых самок представителей класса рыб, земноводных
и пресмыкающихся : автореф. дисс. на соискание науч. степеня доктора биол. наук : спец. 03.03.04 "Клеточная биология, цитология, гистология" / М.П. Грушко. - Астрахань, 2010. - 44 с.
5. Карапетян А.Ф. О некоторых морфофункциональных изменениях селезёнки озёрной лягушки Rana ridibunda при регенера-
ции печени / А.Ф. Карапетян, К.А. Дживанян // Medline. Ru. Серия «Биология», 2007. - Т. 8. - № 2. - С. 56-66.
6. Патент на корисну модель № 100223 УкраУна. СпоЫб фарбування пстолопчних зрiзiв оргашв кровотворення для виявлення
^тин кровi при вивченш Ух у нормi та при патологи / Панкар I.I., Горальський Л.П., Дунаевська О.Ф. [та ш.]; заявник i влас-ник: Панкар I.I.; заявл. 05.03.2015; опубл. 10.07.2015, Бюл. № 13.
7. Спирина Е.В. Амфибии как биоиндикационная тест-система для экологической оценки водной среды обитания: автореф.
дисс. на соискание науч. степени канд. биол. наук : спец. 03.00.16 "Экология" / Е.В. Спирина. - Ульяновск, 2007. - 28 с.
8. Bhattacharjee А. Surface morphology of immunocompetent cells isolated from spleen of Bufo himalayanus (Gunther) / А. Bhattacharjee, K. Das, Kr. Sanjib // Indian J. of Experimental Biology (IJEB). - 2008. - № 3. - Р. 191-195.
9. Bricker N.K. Cytochemical and immunocytochemical characterization of blood cells and immunohistochemical analysis of spleen
cells from 2 species of frog, Rana (Aquarana) catesbeiana and Xenopus laevis / Nelson K. Bricker, Rose E. Raskin, Christine L. Densmore // Veterinary Clinical Pathology. - 2012. - V. 41, Issue 3. - Р. 353-361.
10. Conservation and divergence in the frog immunome: pyrosequencing and de novo assembly of immune tissue transcriptomes / Anna E. Savagea, Karen M. Kiemnec-Tyburczyb, Amy R. Ellisonb [et al.] // Gene. - 2014. - V. 542, Issue 2. - P. 98-108.
11. Manning M. Histilogical organization of the spleen: implication for immune functions in amphibians / M. Manning // Res. Immunol. -1991. - V. 142. - № 4. - P. 355-359.
УДК 597.8:591.4/441
ОСОБЛИВОСТ1 Г1СТОАРХ1ТЕКТОН1КИ СЕЛЕЗ1НКИ ЖАБИ ОЗЕРНОТ (RANA RIDIBUNDA P.)
Дунаевська О. Ф.
Резюме. Мiкроскопiчна будова селезЫки жаб озерних характеризуеться сформованими червоною, бтою пульпами та опорно-скоротливим апаратом. Вщносна площа бтоУ пульпи становить 15,36±5,71%, опорно-скоротливого апарату - 3,97±1,90%, червоноУ пульпи - 80,67±6,53%. Пстолопчними особливостя-ми е вщсутнють капсулярних трабекул, хаотичне розташування лiмфоiдноi тканини, вщсутнютю в лiмфоiд-них вузликах свгглих цeнтрiв, утворення тгментними кгмтинами меланомакрофагальних скупчень.
K^40Bi слова: селезшка, морфолопя, морфомeтрiя, жаба озерна, капсула, трабекули, пульпа, лiмфо-Удний вузлик.
УДК 597.8:591.4/441
ОСОБЕННОСТИ ГИСТОАРХИТЕКТОНИКИ СЕЛЕЗЕНКИ ЛЯГУШКИ ОЗЕРНОЙ (RANA RIDIBUNDA P.)
Дунаевская О. Ф.
Резюме. Микроскопическое строение селезёнки лягушки озёрной характеризуется сформированными красной, белой пульпами и опорно-сократительным аппаратом. Относительная площадь белой пульпы составляет 15,36±5,71%, опорно-сократительного аппарата - 3,97±1,90%, красной пульпы - 80,67±6,53%. Гистологическими особенностями является отсутствие капсулярных трабекул, хаотическое расположение лимфоидной ткани, отсутствие в лимфоидных фолликулах светлых центров, образование пигментными клетками меланомакрофагальных скоплений.
Ключевые слова: селезёнка, морфология, морфометрия, лягушка озёрная, капсула, трабекулы, пульпа, лимфоидный фолликул.
UDC 597.8:591.4/441
FEATURES OF THE HISTOLOGICAL ARCHITECTONICS
OF THE LAKE FROGS SPLEEN (RANA RIDIBUNDA P.)
Dunaievska О. F.
Abstract. Object and methods. For research were conducted selection of mature lake frog's spleen 2-3 years old of both sexes (ratio female: male was 1: 1). We determined the absolute, relative body mass. For histological studies pieces of material recorded in the 10-12 % refrigerated neutral formalin solution, with subsequent filling in paraffin. Paraffin sections were made at sled microtome MC-2, with thickness less than 10 microns. To study the morphology of cells and tissues used in light microscopy, hematoxylin and eosin staining by Van Ghisoni. Research results. Spleen frog lake is a rounded, sometimes spherical or ellipsoid body, dark red. Consistency is soft, elastic. Body length is 5,50 ± 1,87 mm; width - 4,12 ± 1,72 mm, height - 3,39 ± 1,66 mm. Absolute spleen weight is 0,0770 ± 0,0157 g, relative - 0,1170 ± 0,0215%. Spleen are formed by stroma (capsule and trabeculae) and parenchyma (white and red pulp). The thickness of the capsule in different parts of the body are varies, most of it is developed at the gate and reaches a value is 66.4 mm, the average is 19,37 ± 4,45 mm. The capsular trabecu-
lae are available. The vascular trabeculae are found more, which was 8.74 times more than binding (89,73 % and 10,27 % respectively). The vascular trabeculae are most housed in the pulp (66,1 %), and in the gate area (20,2 %) and area under the capsule (13,7 %). The relative area of support-contractile apparatus was 3,97 ± 1,90 %. This is the largest share of its capsule (68,83 %) and only 31,17 % is the trabecular apparatus. The red pulp is consists of pulp bands and spaces venous sinuses, that filled with free blood elements. From the side of the pulp is well differ adventive cells (fibroblasts). The fibroblastic stroma is the basis of pulp strands. The proerythrocytes were proved which round shape with a rather large rounded bright nucleus; the basophilic erythroblast with basophilic cytoplasm and the nucleus dark; the polihromatofilni erythroblasts oval; the acidophilic erythroblasts with a dark core; the erythrocytes with rod-shaped core. Cells platelet number of platelets were presented at different stages of maturation. Neutrophilic series were consisted myeloblasts, promiyelocytes, miyelocytes, metamiyelocytes. Red pulp took 80,67 ± 6,53 % weight of the spleen. The white pulp had presented of the lymphoid nodules and strands in the direction of the pulp arteries. Its area had an irregular shape of different sizes. In lymphoid nodules center light was available. The large and small cells have differentiated clearly; the single core and multi macrophages that contained the inclusion hemosiderin due to destruction of red blood cells. A characteristic feature was dense arrangement of cells and fibers and the presence in it of dendritic macrophages. The lymphoid tissue is also located in the area under the capsule spleen. According morphometric studies, the white pulp took 15,36 ± 5,71 % relative area of the spleen. In the pulp are existing pigment cells. They feature is significant number of hemosiderin with small amounts of melanin pigment cells default option is a round shape with a round nucleus and cytoplasm, which is filled with numerous small granules. They are forming accumulation of macrophages.
Keywords: spleen, morphology, morphometry, lake frog's, capsule, trabeculae, pulp, lymphoid follicles.
Рецензент - проф. Б/лаш С. М.
Стаття надшшла 19.03.2016 року
