CC BY
20
© Дунаевська О. Ф. УДК 636.98:591.441/.442 Дунаевська О. Ф.
МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 СЕЛЕЗ1НКИ ЯЩ1РКИ ЗЕЛЕНОГ (LACERTA VIRIDIS L.)
Житомирський нацюнальний агроекологiчний унiверситет
(м. Житомир)
Oksana Fd@ukr.net
Виконане дослщження е частиною науково! тематики кафедри анатомiI i пстологи факультету вете-ринарно! медицини Житомирського нацюнального агроекологiчного унiверситету «Розвиток, морфо-логiя та гiстохiмiя оргаыв тварин у нормi та при патологи», № державно! реестрацп 0113V000900.
Вступ. Рептилп мають ункальы фiзiологiчнi властивостi органiзму. Вони е единими ектотерм-ними амнiотами i займають центральне положення у фiлогенезi хребетних тварин [13]. Плазуни беруть участь у бютичних ланцюгах, кругооб^у речовин та в енергетичному баланс екосистеми [3]. Проте iмунна система цих тварин вивчена недостатньо i е предметом наукових доотджень. Це обумовлено, по-перше, з еволюцмним вивченням становлення iмунiтету, по-друге, зi скороченням чисельност ба-гатьох з цих тварин [8,10]. Для збереження рiзнома-ытност тваринного свiту особливе значення мають комплексы еколого-бюлопчы дослiдження на попу-ляцiйному, видовому i екосистемних рiвнях в рiзних природних зонах, репонах. Тому питання про осо-бливостi i закономiрностi структурно-функцюналь-ного стану морфологiчних параметрiв оргаызму рептилiй однi з найбiльш актуальних в проблемах 6í-олопчно! науки [7] i мають фундаментальне значення для iмуноморфологi!. Також рептили е об'ектом широкого спектру еколопчних дослiджень та ви-користовуються у бюмоыторингу [14], бiологiчнiй шдикаци навколишнього середовища [2], а в якост бiомаркерiв виступають морфологiчнi показники, зокрема, вщносна маса (ВМ) органiв тощо [7].
У рептилiй, до яких належить я1^рка зелена, пе-риферичним органом кровотворення та iмунного захисту е селезшка [6,8]. Рептили здатн як до кл^ тинно!, так i до гуморально! iмунно! вщповщ. Вони мають рiчний цикл лiмфо!дно! системи. Зокрема, бiла пульпа селезшки взимку частково редукуеться i починае регенерувати навесы. Таю особливост iмунно! системи необхiдно враховувати при вивчен-нi та утриманнi рептилiй [6,12].
Метою дослщження було проведення псто-морфометрично! оцiнки морфологiчних структур селезшки ящiрки зелено! на основi дiагностичних можливостей морфологiчних та морфометричних показниюв.
Об'ект i методи дослiдження. Для дослщження здiйснювали вiдбiр селезшки статевозрiлих ящ^ рок зелених (Lacerta viridis L.) на територи Житомирського району вком 23-25 мюя^в, обох статей (спiввiдношення самки:самцi становило 1:1) у фазi
морфофункцiональноI 3pLnocTi органу загальною кiлькiстю 36 особин. Визначали абсолютну, ВМ органу та лшмы розмiри.
Уся експериментальна частина дослщження була проведена згщно з вимогами мiжнародних принци-niB «бвропейсько'! конвенцiI щодо захисту хребетних тварин, як використовуються в експеримент та iнших наукових цтях» (Страсбург, 1986 р.) та вщпо-вiдного Закону Укра1ни «Про захист тварин вщ жор-стокого поводження» (№ 3446-IV вiд 21.02.2006 р., м. Ки1в).
Для гiстологiчних дослщжень шматочки мате-рiалу фiксували в 10-12% охолодженому розчинi нейтрального формалшу, потiм заливали у парафiн. Парафiновi зрiзи виготовляли на санному мiкрото-мi МС-2, товщиною не бтьше 10 мкм. Для вивчен-ня морфологи клггин i тканин при св^ловм мiкро-скопiI застосовували фарбування пстопрепара^в гематоксилiном та еозином, азуром i за методами Браше, Ван-Пзон [4,9]. Морфометричнi дослщжен-ня здмснювали за допомогою програми «Master of Morphology». Ктьюсы показники обробляли за допомогою програми «Statistic 6.0».
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Селезшка я1^рки зелено1 була прикршлена до брижi мiж дванадцятипалою i товстою кишками та приля-гала до тонко! кишки, приеднуючись до не! складкою мезентерiю.
Згiдно макрометричних дослщжень довжина органу становила 12,80±1,30 мм; ширина - 3,40±1,14 мм, висота - 1,28±0,31 мм; стввщношення шири-ни до довжини дорiвнювало 1:2,7, тому форма ви-значалася як видовжена. 1нколи зустрiчався видо-вжено-елiпсовидний орган, найчастiше з одним загостреним кшцем (рис. 1), темно-червоного кольору. Консистен^я м'яка, пружна. Селезшкова артерiя входить в дтянц хiлуса, далi розгалужу-еться в тов|Щ селезiнки. Анатомiчнi та топографiчнi особливостi селезiнки ящiрки зелено! ствпадають з дослiдженнями Грушко М.П. (2010) [5]. Абсолютна маса селезшки становила 0,0168±0,0059 г, вщносна - 0,099±0,021%.
Селезiнка ящiрки зелено! сформована стромою i паренхiмою. Строма утворена капсулою i трабе-кулами, якi разом формують опорно-скоротливий апарат селезшки. Зовы селезшка вкрита серозною оболонкою, яка зрослася з капсулою. У капсулi ди-ференцювались два добре розвинен шари. Тов-щина капсули в рiзних дiлянках органу неоднакова, найбтьше вона розвинена у воротах i досягала зна-
Рис. 1. Типова форма селезшки ящiрки зеленоГ.
чення 17,5 мкм. Водночас потовщення зустрiчалися по всм 11 поверхнi i становили вщ 10,09 до 15,14 мкм. На вюцеральнм поверхнi товщина найменша - 5,12 мкм. При цьому середне значення товщини капсули селезiнки ящiрки становить 11,04±3,30 мкм.
Чiтко сформована капсула трабекул не утворю-вала. Виявлялись лише пульпарн трабекули, як були представленi судинними i сполучними видами. Значно частше зустрiчались судиннi трабекули, яких було в 9,1 разiв бiльше, нiж сполучних. Сполуч-нi трабекули не сформован^ не завжди мали чiтко окреслен межi. Судиннi трабекули розташовува-лись переважно в пульт (74,2%) та в дтянщ вор^ (18,3%), i менше - в пiдкапсулярнiй зон (7,5%). Вони мали рiзну форму, в основному видовжену та оваль-ну (рис. 2). У них виявлялись артерюли та венули. Параметри судинних трабекул мали наступи розмь ри: довжина становила вщ 25,4 до 203,78 мкм, а и середне значення - 86,93±24,69, ширина вщ 14,1 до 63,54 мкм, середне значення - 38,26±11,29 мкм. У в^х трабекулах, крiм сполучноТ тканини, виявлялись слабо розвиненi пучки мюци^в. Вiдносна площа опорно-скоротливого апарату згщно морфометрич-них дослiджень становила 5,21 ±1,47%. При цьому найбтьшу частку його становить капсула (85,61%) i лише 14,39% займав трабекулярний апарат.
Основою пульпи селезЫки е ретикулярна стро-ма, яка складаеться з фiбробластiв, макрофагiв, колагенових i еластичних волокон. Вона оточуе су-дини рiзного дiаметру i форменi елементи кровк Ко-лагеновi волокна розташовувалися навколо судин i майже вщсутш в пульпi, еластичнi знаходяться лише в капсулi i стiнках великих судин. Пульпа розрiзня-лась червона (ЧП) i бiла (БП). Проте ч^ко'Т межi мiж ними у ящiрок немае. Дiлянки БП вiдрiзнялись бiльш щiльним розташуванням клiтин, яю концентрувались навколо артерiол i утворювали перiартерiальнi лiм-фоТднi пiхви (ПАЛП) у виглядi тяжiв навколо судин. ЛiмфоТднi вузлики (ЛВ) видiлялись у виглядi скупчен-ня клiтин округлоТ форми, свiтлий центр вiдсутнiй, наявна перiартерiальна зона (рис. 3). Дiаметр ЛВ становив 132,8±10,75 мкм, радiус ПАЛП дорiвнював 59,76±28,43 мкм. Серед кттин виявленi лейкоци-ти гранулоцитопоетичного i аграноцитопоетичного ряду, тромбоцитопоетичного ряду. Основними фор-муючими клiтинами селезЫки ящiрки були клiтини аграноцитопоетичного ряду. Лiмфоцити становили близько 70% формуючих клiтин бiлоТ пульпи i майже
а
в
. I
г
д
б
Рис. 2. Фрагмент мшроскошчно'Г будови селезшки ящiрки зеленоГ: а - червона пульпа; б - лiмфоTдний вуз-лик; в - перiартерiальна лiмфоГдна пiхва; г - судинна трабекула; д - судини. Гематоксилш та еозин. Ч56.
10% з них - плазматичн кттини. Основнi клiтини розташовувались хаотично. Серед лiмфоцитiв ди-ференцiювались лiмфобласти, пролiмфоцити i зрiлi лiмфоцити до 50% поля зору. Лiмфобласти розташовувались невеликими групами по 3-6 кттин, най-вища концентрацiя Тх вiдмiчалась в перехiднiй зонi мiж БП i ЧП. Строма ЧП мютить численнi синусоТднi капiляри, розташован мiж селезiнковими тяжами. В комiрках ретикулярноТ тканини строми розташо-вувалась велика юльюсть еритроцитiв, лейкоцитiв. Серед лейкоци^в переважали лiмфоцити, подекуди зустрiчались нейтрофiли, еозинофiли i базофiли. В ЧП знаходилась велика юльюсть макрофапв. Зустрь чались доволi великi мегакарюцити дiаметром до 45 мкм та 3-5 ядрами. Встановлений нами кттин-ний склад паренхiми селезiнки ствпадае з результатами дослiджень Акуленко Н.М. (1998) та Грушко М.П. (2010) [1,5], хоча юнують невелик розбiжностi у кiлькiсних показниках, що пояснюеться сезонними коливаннями та регюнальними особливостями.
ЛiмфоТдна тканина також розташовувалась ди-фузно в пiдкапсулярнiй зон селезiнки. Згiдно мор-
Рис. 3. Фрагмент мшроскошчно'Г будови селезiнки ящiрки зеленоГ: а - червона пульпа; б - лiмфоГдний вузлик; в - перiартерiальна зона лiмфо'Гдного вузлика. Гематоксилш та еозин. Ч240.
фометричних доотджень БП займала 13,36±1,80% вiдносноI площi селезiнки. Спiввiдношення БП:ЧП становило 1:5,99, спiввiдношення опорно-скорот-ливого апарату до пульпи - 1:18,19. Вщсутысть в структурi ЛВ селезшки я1^рки свiтлих центрiв сыв-падае з дослiдженнями Грушко М.П. (2010) [5].
В пульт органу часто виявлялись числены суди-ни, заповнеы форменими елементами кровг Останнi в ретикулярый тканинi селезiнки мали хаотичне роз-ташування i знаходились на рiзних ступенях зрiлостi. Зрiлi клггини часто знаходились поодиноко та невеликими групами з 2-3 клггин. Вщносна частка судин становила 3,13±0,92%. 1х довжина iнколи сягала 115 мкм, ширина - 42,5 мкм, дiаметр - 17,5 мкм, в се-редньому ц параметри становили 50,83±30,17 мкм, 24,17±9,97 мкм, 8,75±4,27 мкм вiдповiдно.
Для пульпи характеры поодинок пiгментнi клгги-ни, ктькють яких збiльшуеться в лiтнiй перюд, на що також вказувала в сво!х дослiдженнях Акуленко Н.М. (1998) [1].
Висновки
1. Селезшка статевозртих я1^рок зелених мае видовжену форму, II абсолютна маса становить 0,0168±0,0059 г, вiдносна - 0,099±0,021%.
2. Мiкроскопiчна будова селезiнки характеризу-еться сформованою червоною, бiлою пульпами та опорно-скоротливим апаратом, вщносы площi яких дорiвнюють 81,43±7,05%, 13,36±1,80%, 5,21±1,47% вщповщно. Спiввiдношення вiдносних площ опо-рно-скоротливого апарату та паренхiми дорiвнюe 1:18,19, бто! пульпи до червоно! - 1:5,99.
3. Пстолопчною особливiстю селезшки я1^рки зелено! е вiдсутнiсть капсулярних трабекул, розви-ненiсть лiмфо!дно! тканини, яка представлена пере-важно перiартерiальними лiмфо!дними пiхвами та лiмфо!дними вузликами, в яких вщсуты свiтлi цен-три. В пульпi знаходились поодинок пiгментнi кл^ тини, якi особливо характеры для лтього перiоду розвитку.
Перспективи подальших дослiджень. По-
дальши дослiдження плануемо спрямовувати на ви-вчення морфометричних особливостей селезiнки ящiрки зелено! з рiзних територiй Житомирсько! об-ластi для визначення та розробки бiомаркерiв, що будуть використовуватися для моыторингу антропогенного впливу на бюсистеми.
Лiтература
1. Акуленко Н.М. ГЛгментш клiтини як характерний елемент гемопоетичноУ системи наземних пойкшотермних хребетних: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бiол. наук: спец. 03.00.08 «Зоолопя» / Н.М. Акуленко. - К., 1998. - 25 с.
2. Гассо В.Я. Еколого-бiохiмiчнi особливост взаемодп прудкоi ящiрки (Lacerta agilis L.) з техногенним середовищем в умовах степового Придшпров'я: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к. бюл. наук: спец. 03.00.16 «Еколопя» / В.Я. Гассо. — Дшпропетровськ, 1998. - 18 с.
3. Гассо В.Я. До ролi плазушв у формуванш та збереженш первинноi продукци в люових екосистемах степового Гриднiпров'я / В.Я. Гассо // Гитання степового люознавства та люово'|' рекультиваци земель. - 2014. - Випуск 43. - С. 128-132.
4. Горальський Л.Г. Основи гiстологiчноi технки i морфофункцюнальш методи дослiджень у нормi та при патологи: навч. поабник / Л.Г. Горальський, В.Т. Хомич, О.1. Кононський. - Житомир: Полюся, 2005. - 288 с.
5. Грушко М.П. Клеточный состав кроветворных органов половозрелых самок представителей класса рыб, земноводных и пресмыкающихся: автореф. дисс. на соискание науч. степеня доктора биол. наук: спец. 03.03.04 «Клеточная биология, цитология, гистология» / М.П. Грушко. - Астрахань, 2010. - 44 с.
6. Желанкин Р.В. Стимуляция и коррекция иммунитета рептилий при содержании их в неволе / Р.В. Желанкин // Межведомственный сборник научных и научно-методических трудов «Проблемы аквакультуры». - М., 2011. - Вып. 5. - С. 38-45.
7. Мананникова М.Н. Морфофункциональная характеристика прыткой ящерицы (Lacerta agilis L., 1758) южного Приуралья (Оренбургская область) / М.Н. Мананникова. - Учёные записки Казанского ун-та. Естественные науки. - 2015. - Т. 157, кн. 1. - С. 103-113.
8. Николаев В.Ю. Иммуногематологические характеристики амфибий и рептилий верхнего и среднего Поволжья в аутэко-логическом аспекте: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. биол. наук: спец. 03.02.08 «Экология» / В.Ю. Николаев. - Нижний Новгород, 2016. - 18 с.
9. Патент на корисну модель № 100223 Украша. Споаб фарбування пстолопчних зрiзiв оргашв кровотворення для виявлен-ня кжтин кровi при вивченш Iх у нормi та при патологи / Пашкар I.I., Горальський Л.П., Дунаевська О.Ф., Горальська 1.Ю., Сокульський 1.М., Пшський О.В., Прасолов 6.Я.; заявник i власник: Панкар I.I.; заявл. 05.03.2015; опубл. 10.07.2015, Бюл. № 13.
10. Identification of interleukin genes in Pogona vitticeps using a de novo transcriptome assembly from RNA-seq data / A. Livernois, K. Hardy, R. Domaschenz [et al.] // Immunogenetics. - 2016. - V. 68, Issue 9. - Р. 719-731.
11. Kumar Т.М. Seasonal variation and innate immune responses of spleen in fresh-water snake, Natrix piscator / Т.М. Kumar, S. Ramesh // Journal of Stress Physiology. Biochemistry. - 2014. - Vol. 10. - № 1. - Р. 292-300.
12. Raiti Р. Husbandry, Diseases, and Veterinary Care of the Bearded Dragon (Pogona vitticeps) / Р. Raiti // Journal of Herpetological Medicine and Surgery. - 2012. - Vol. 22, № 3-4. - Р. 117-131.
13. Reptile Toll-like receptor 5 unveils adaptive evolution of bacterial flagellin recognition / Carlos G.P. Voogdt, Lieneke I. Bouwman, Marja J. L. Kik [et al.] // Sci Rep. — 2016; 6: 19046. doi: 10.1038/srep19046.
14. Schaumburg L.G. Spontaneous genetic damage in the tegu lizard (Tupinambis merianae): The effect of age / Laura G. Schaumburg, Gisela L. Poletta, Pablo A. Siroski, Marta D. Mudry // Mutation Research/Genetic Toxicology and Environmental Mutagenesis. -2014. - Vol. 766. - P. 5-9.
УДК 636.98:591.441/.442
МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 СЕЛЕЗ1НКИ ЯЩ1РКИ ЗЕЛЕНОТ (LACERTA VIRIDIS L.)
Дунаевська О. Ф.
Резюме. З'ясовано, що абсолютна маса селезiнки я1^рки зелено! становить 0,0168±0,0059 г, вщнос-на - 0,099±0,021%. II мiкроскопiчна будова характеризуеться сформованими червоною, бтою пульпами та опорно-скоротливим апаратом, вщносна площа яких становить вiдповiдно 84,00±7,05%, 13,36±1,80%, 5,21±1,47%. Гiстологiчними особливостями селезшки ящiрки зелено! е вiдсутнiсть капсулярних трабекул, хаотичне розташування лiмфоIдноI тканини, вщсутнють в лiмфоIдних вузликах св^лих центрiв, розвиненiсть перiартерiальних лiмфоIдних тхв.
Ключовi слова: селезiнка, морфологiя, морфометрiя, ящiрка зелена, капсула, трабекули, пульпа, лiм-фощний вузлик.
УДК 636.98:591.441/.442
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СЕЛЕЗЕНКИ ЯЩЕРИЦЫ ЗЕЛЕНОЙ (LACERTA VIRIDIS L.)
Дунаевская О. Ф.
Резюме. Установлено, что абсолютная масса селезенки ящерицы зеленой составляет 0,0168±0,0059 г, относительная — 0,099±0,021%. Ее микроскопическое строение характеризуется сформированными красной, белой пульпами и опорно-сократительным аппаратом, относительная площадь которых составляет соответственно 84,00±7,05%, 13,36±1,80%, 5,21±1,47%. Гистологическими особенностями селезенки ящерицы зеленой является отсутствие капсулярных трабекул, хаотичное расположение лимфоидной ткани, отсутствие в лимфоидных узелках светлых центров, развитость периартериальных лимфоидных влагалищ.
Ключевые слова: селезёнка, морфология, морфометрия, ящерица зеленая, капсула, трабекулы, пульпа, лимфоидный узелок.
UDC 636.98:591.441/.442
THE MORPHOLOGICAL FEATURES OF SPLEEN IN EUROPEAB GREEN LIZARD (LACERTA VIRIDIS L.)
Dunaievska О. F.
Abstract. Objects and methods. To study carried the selection of the spleen of mature green lizard (Lacerta viridis L.) from the territory of Zhytomyr region aged 23-25 months, both sexes (ratio female: male was 1:1) in phase morphological and functional maturity of the organ a total of 36 individuals. We determined the absolute, relative body weight and linear size. For histological studies the pieces of material were fixed to 10-12% of cooled neutral formalin, followed by pouring of paraffin. The histological preparations colored with asur, hematoxylin and eosin, by Brush', Van Ghisoni' methods.
Results. According to macroscopic' research the length of body was 12,80±1,30 micrometers; the width -3,40±1,14 micrometers, the height - 1,28±0,31 micrometers; the ratio of the width to the length equal to 1: 2,7, so the form defined as elongated. Sometimes, organ is met with elongated ellipse-shaped, often with a one pointed dark red ending. Consistency is soft, elastic. Absolute weight of the spleen was 0,0168±0,0059 g, relative -0,099±0,021%.
Spleen formed stroma and parenchyma in green lizard. Stroma formed capsule and trabeculae. In the capsule are two well developing layers. The thickness of the capsule most developed in the gate and reached a value of 17,5 micrometers. However thickening met across its surface and ranged from 10,09 to 15,14 micrometers. At the visceral surface thickness the smallest - 5,12 micrometers. Thus, the average value of the thickness of the capsule spleen lizard is 11,04±3,30 micrometers.
Capsular' trabeculae are absent. Pulp' trabeculae were presented vascular and connecting with ellipse-shaped and elongated types of forms. Vascular trabeculae are in 9,1 times more than connecting. The connecting trabeculae do not always have well-defined boundaries. They are located in the pulp (74,2%) in the gate's area (18,3%) in zone under capsular (7,5%). The parameters of vascular are: the length from 25,4 to 203,78 micrometers, the average - 86,93±24,69 micrometers, the width from 14,1 to 63,54 micrometers, the average - 38,26±11,29 micrometers. In all trabeculae, except connective tissue, are identified underdeveloped bundles of myocytes. The relative area of support-contractile apparatus was 5,21±1,47%. This is the largest share of it's capsule (85,61%). The basis of the splenic pulp is reticular stroma, which consisting of fibroblasts, macrophages, collagen and elastic fibers. Pulp is varied red and white. However, the clear distinction between them do not determine in lizards. The area of white pulp differed a dense arrangement of cells centered around arterioles and formed lymphoid sheath near the vessels. Lymphoid nodules are allocated in the form of clusters of cells with rounded shape; the light center is absent, the zone near the vessels is present. The diameter of lymphoid nodules was 132,8±10,75 micrometers, the radius of the sheaths was 59,76±28,43 micrometers. White pulp is took 13,36±1,80% relative area of the spleen. Value of the white pulp to red was 1: 3.97, the ratio of support-contractile apparatus to pulp - 1:18,19. The relative proportion of vessels is amounted to 3,13±0,92%. Their length sometimes are reaches 115 micrometers; the width - 42,5 micrometers; the diameter - 17,5 micrometers; an average of these parameters were 50,83±30,17 micrometers, 24,17±9,97 micrometers, 8,75±4,27 micrometers respectively. In pulp is presenting single pigment cells constitutively, whose number increases in the summer.
Keywords: spleen, morphology, morphometric, green lizard, capsule, trabeculae, pulp, lymphoid nodule.
Рецензент — проф. ДубШШ С. I.
Стаття надшшла 05.10.2016 року
