CC BY
1ОСОБЛИВОСТ1 ГЕНДЕРНО1 1ДЕНТИЧНОСТ1 У СПОРТСМЕН1В, ЯК1 СПЕЦ1АЛ1ЗУЮТЬСЯ В Р1ЗНИХ СКЛАДНОКООРДИНАЦ1ЙНИХ ВИДАХ СПОРТУ, У ТОМУ ЧИСЛ1 I СИЛОВО1 СПРЯМОВАНОСТ1
Тарасевич Олена Анатоливна, старший викладач ол^мптського г профестного спорту, Харювська державна академ1я ф1зичног культури, м. Харюв, Украгна, ОЯСЮЮ: https://orcid.org/0000-0002-6016-3608
Канунова Людмила Володимирiвна, старший викладач кафедри атлетизму та силових вид1в спорту, Харювсъка державна академ1я ф1зичног культури, м. Харюв, Украгна, ОЯСЮЮ: https://orcid.org/0000-0003-3545-5438
Мулик Вячеслав Володимирович, доктор наук з ф1зичного виховання 7 спорту, професор, зав1дувач кафедри ол^мптського г профестного спорту, Харювсъка державна академ1я ф1зично культури, м. Харюв, Украгна, ОЯСЮ Ю: https://orcid.org/0000-0002-4441-1253
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30012021/7413
ARTICLE INFO
Received: 19 November 2020 Accepted: 22 January 2021 Published: 30 January 2021
KEYWORDS
gender, difficult coordination sports, athletes, masculinity, androgyny, femininity, identity, biological sex, gender differences, gender similarity.
ABSTRACT
Purpose of this of this work is to determine the gender characteristics of male and female athletes involved in complex coordination sports. The study involved 237 male and female athletes. A group of complex coordination sports was considered from the point of view of their influence on the formation of gender identity and gender similarities and differences were revealed in athletes and athletes specializing in figure skating, artistic and rhythmic gymnastics, synchronized swimming, rowing slalom, archery, kettlebell lifting and other difficult coordination sports. Among young men, the ratio of masculine and androgynous was 45 and 55%, respectively; among girls, 53 and 47%; among certain sports among young men, masculine athletes were found in kettlebell lifting 53% and sports acrobatics and sports ballroom dancing 45% each, and androgynous in modern dances 80%. Among girls, masculine athletes, in total aesthetic group gymnastics is 67%, artistic gymnastics is 64%, synchronized swimming is 63% and kettlebell lifting is 61%. The similarities and differences between masculine and androgynous young men and women who specialize in complex coordination sports in relation to their personal qualities have been clarified. Personal identity is formed throughout life and sports activity is one of the factors that influences its formation. When analyzing the personal qualities of masculine and androgynous young men and masculine and androgynous women, more similarities were found between them than differences: among male athletes, the factors of rigidity - sensitivity, credulity - suspiciousness, and among female athletes, according to factors, restraint - expressiveness and self-confidence - anxiety.
Citation: Tarasevich Olena, Kanunova Lydmila, Mulyk Vyacheslav. (2021) Features of Gender Identity in Athletes Specializing in Various Complex Coordination Sports, Including Strength Orientation. World Science. 1(62). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30012021/7413
Copyright: © 2021 Tarasevich Olena, Kanunova Lydmila, Mulyk Vyacheslav. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Проблема щентичносп особистосп привертае увагу бюлопв, психолопв, сощолопв, фiлософiв, лшгаспв та шших фах1вщв. Не обминули увагою це питання i фахiвцi в сферi спорту. Про щентичнють особистосп фшософи стали говорити ще за чаав Аристотеля. В подальшi роки цим питанням займалися Дж. Локк, Д. Юм, Ф. Шеллшг, Г. Гегель та шш^ В психолопю термш «щентичнють» вперше було введено американським психологом У. Джеймсом, а широке його
розповсюдження вщбулося завдяки американському психологу i психоаналитику Е.Х. EpiKCOHy. Цшашсть до тако! проблемы як формування iдентичностi особистосп пояснюеться тим, що особистiсть не юнуе сама по собi, вона е часткою навколишнього свiтy, з яким вона взаемодiе i пристосовуеться до нього на протязi всього свого життя [1-5].
За думкою дослщниюв, iдентичнiсть не дана людиш вiд народження, вона формуеться i пiдтримyеться у процесi його життя i залежить вiд багатьох чинниюв. Спорт е одним з цих чинниюв.
З сощолопчно! точки зору щентичтсть представляе собою категорiю, за допомогою яко! купуються i засвоюються норми, iдеали, цiнностi, ролi i мораль представникiв тих соцiальних груп, до яких належить той чи шший iндивiд. Рiзна дiяльнiсть, у тому чи^ й рiзнi види спортивно! дiяльностi впливають на формування щентичносп спортсменiв, у тому чист i гендерно! [6].
Слщ розрiзняти гендерну i статеву щентичшсть, особливо в питаннях, що пов'язаш зi спортом. Статева iдентичнiсть - це бюлопчш особливостi людини, яю пов'язанi з морфологiчною, гонадною, гормональною статтю, за якими ми розрiзняемо чоловiкiв i жiнок. Гендерна щентичшсть - це yсвiдомлення людиною свое! належносп до певно! статi та готовнють дотримуватися вiдповiдних сyспiльних гендерних норм. Це внyтрiшне самовiдчyття людини як представника того чи шшого гендеру, яке пов'язане з сощальними i культурними стереотипами про поведшку i якостi представникiв пе! чи шшо! бюлопчно! статi. Таким чином, статеву щентичшсть спiввiдносять з бюлопчною статтю, а гендерну - з сощальною статтю [9].
У багатьох людських суспшьствах iснyе набiр гендерних категорш, якi можуть служити основою для формування у людини сощально! щентичносп по вщношенню до шших членiв сyспiльства. У сучасних суспшьствах переважно дiе бiнарна гендерна система, тобто спошб оргашзацп сyспiльства, при якому люди розподшяються на двi категорп: чоловiкiв i жiнок, при цьому передбачаеться вщповщшсть мiж приписаною при народженш статтю, гендерною щентичшстю, гендерним виразом i сексyальнiстю [11].
Проте у сучаснш наyцi уявлення про обов'язковють збiгy приписано! при народженш стал i внyтрiшнього самовщчуття людини не приймаються як аксюма, а розглядаються з точки зору рiзноманiтностi особистостей. Спортивна наука не е винятком в цьому питанш. Проблеми гендерно! iдентичностi в спортивнш дiяльностi висвiтлювали в сво!х роботах Артамонова Т.В., Шевченко Т.А., 2008, 2009; Дамадаева А.С., 2010, 2011, 2013; Багрова С.К., 2014; Усольцева А.О., 2014, 2015; Коломшченко О.В., 2014, 2016; Бугаевський К.А., 2017; Lamont-Mslls A., 1998; Lantz C.D., Schroeder P.J., 1999 та iншi наyковцi.
Першим, хто звернув увагу на соцiальнi проблеми особистосп в спортi був американський психолог Райнер Мартенс. У сво!й raroi «Сощальна психологiя i спорт» автор розглядае проблеми, теоретичш пiдходи i методи соцiально! психологи спорту як науки. Особливу увагу вш придшяе таким чинникам соцiалiзацi!, як культура, сощальний статус, родина, школа, але про гендерну соцiалiзацiю в спори вш не говорить [6, 8].
Сучасш наyковi дослiдження гендерно! проблематики у сферi спорту почали проводитися з кiнця 70-х роюв ХХ столiття, тому що жшки активно почали освоювати суто чоловiчi види спорту. Спортивнi единоборства, iгровi види спорту (хокей, футбол, водне поло, регб^, важку атлетику та iншi види спорту yспiшно опанували жшки, показуючи високi спортивнi досягнення.
У рiзних видах спорту до особистосп спортсменiв висуваються i рiзнi вимоги. В одних видах - вщ них вимагають прояву бшьш високого рiвня агресивностi, смiливостi, ршучосп, напористостi, сили, витривалостi, рацiональностi; у других - тдвищено! артистичностi, чуттевосп, експресивностi, емоцiйностi, грацiозностi; у трепх - прояву логiчного мислення, здатносп швидко орiентyватися i приймати ршення в нестандартних ситyацiях, гарно! пам'яп i т. п. Таким чином, той чи шший вид спортивно! дiяльностi мае вплив на формування тендерного типу спортсмешв [5].
Бшьшють сучасних наукових публшацш (Клецина 1.С.,1998, 2003; 1ль'!н С.П., 2003, 2010; Таран I.I., 2004; Bem, S.L., 2004; Вершинша Д.Б., 2017; Воронова А.В., 2014, 2015, 2018; Скоморохова Н.А., 2018 та шш^ присвячено особливостям гендерно! психологи. В даних роботах встановлено, що дiяльнiсть якою займаеться той чи шший iндивiдyyм, !! характер впливае та змшюе структуру особистосп.
Проблема формування маскулшносп або фемшшносп викликае багато суперечок i розбiжностей, зокрема в питанш - чи е щ особиспсш компоненти вродженими чи набутими в
ходi розвитку особистосп (Бендас Т.В., 2006; Воронша О.А., 2002; Вяткш Б.А., 1993; 1ль'!н е.П., 2002; Клецина 1.С., 2004).
На даний час деяю дослiдники (Артамонова Т.В., Шевченко Т.А., 2009; Балахшчев В.В., 2007; Врублевський Е.П., 2008; Марченко О.Ю., 2013; Цикунова Н.Г., 2003; Anshel A., 1996, 1997) та iншi здiйснювали спроби сформувати гендернi типи спортсмешв у рiзних видах спорту. Але питання про те, яю види спортивно! дiяльностi в бiльшiй мiрi сприяють формуванню у спортсменiв маскулшних, фемiнiнних або андрогiнних властивостей вивчеш недостатньо [9-10].
Метою дослiдження е визначення гендерних особливостей спортсменiв i спортсменок, що займаються складнокоординацiйними видами спорту.
Викладення основного матерiалу. Нами була розглянута група складно-координацшних видiв спорту з точки зору !х впливу на формування гендерно! iдентичностi i виявлення гендерно! схожосп i гендерних вiдмiнностей у спортсмешв i спортсменок, якi спецiалiзyються в спортивнш гiмнастицi, хyдожнiй гiмнастицi, естетичнш грyповiй гiмнастицi, стрибках на батуп, спортивнiй акробатицi, акробатичному рок-н-ролi, синхронному плаванш, стрибках у воду, ф^урному катаннi, спортивнiй аеробiцi, сучасних танцях, кiнномy спортi, черлiдингy, спортивних бальних танцях, гирьовому спорт^ стрiльбi з луку, альшшзм^ веслувальному слаломi, стрибках на акробатичнш дорiжцi, автоспортi, мотоспорт^ воркаyтi, парусному спортi, парашутному спорта
Використовуючи методику С. Бем «Маскулшнють / фемшшнють», було виявлено соцюкультурну стать спортсменiв i спортсменок. В дослщженш прийняли участь 55 юнаюв i 182 дiвчини, якi займаються рiзними видами спорту цiе! групи.
Серед дослщжуваних спостерiгаемо особистостей тшьки маскyлiнного i андрогiнного гендерних титв. Спортсменок i спортсменiв фемiнiнного типу виявлено не було (табл. 1).
Таблиця 1. Вщсоткове спiввiдношення гендерних тишв особистостi серед спортсменiв i спортсменок в складнокоординацiйних видах спорту_
Гендерний тип особистосп Бiологiчна стать
юнаки, n= 55 дiвчата, n = 182
Маскулшний 45%, n = 25 53%, n = 96
Андрогшний 55%, n = 30 47%, n = 86
Фемiнiнний 0 0
У складнокоординацшних видах спорту маскулшними е 45% юнакiв, а андрогшними -55%. У жшок цей показник: 53% - маскулшних спортсменок i 47% - андрогенних. Таким чином, у юнакiв переважають особи андрогiнного типу, а у дiвчат - маскулiнного типу. Рiзниця мiж маскулiнними i андрогiнними юнаками складае 10% на користь андрогшних особистостей, а мiж маскулiнними i андрогiнними дiвчатами - 6% на користь дiвчат маскулiнного типу. Рiзниця мiж юнаками i дiвчатами маскулшного типу складае 8% на користь дiвчат, рiзниця мiж юнаками i дiвчатами андрогiнного типу - також 8%, але на користь юнаюв.
Складнокоординацшш види спорту у сво!й бiльшостi е гендерно прийнятними i для чоловiкiв, i для жшок, ^м художньо! гiмнастики, синхронного плавання, черлiдингу, естетично! гiмнастики, якими переважно займаються дiвчата. Хоча сьогоднi в цих видах спорту вже можна зустр^и невелику кiлькiсть представникiв чоловiчо! статi, якi виступають на змаганнях мiжнародного рiвня, але в нашому дослiдженнi юнакiв, якi спецiалiзуються в традицшно жiночих видах спорту, не було.
Бшьший вiдсоток спортсменок маскулшного типу в грут складнокоординацiйних вцщв спорту можливо пояснити тим, що в суто жшочих видах спорту, таких як художня i естетична групова гiмнастика, синхронне плавання, черлщинг, за даними нашого дослiдження переважують дiвчата маскулiнного типу, що пояснюеться особливостями взаемовiдносин у суто жшочих колективах. В цих видах спорту дiвчата змагаються таким чином, що на ди сво!х суперниць вони вщповщають заздалегiдь складеними i вщпрацьованими автономними дiями. Також цi види спорту характеризуються суб'ективною системою ощнювання i суддi (як правило теж жшки) можуть допускати навмиснi помилки. До того ж дуже велика конкуренщя потребуе вiд спортсменок максимально! зiбраностi, стресостiйкостi, вiри в сво! сили i т. п. Це «загартовуе» представниць прекрасно! статi, робить !х бiльш жорсткими, амбiтними, ршучими, в деяких випадках навiть
агресивними, такими, що прагнуть за всяку щну отримати бiльш висок бали у змаганнях. Все це не може не вщбиватися на !х характ^ i, як наслiдок, сприяе маскушшзацл особистостi.
Юнаки, що спецiалiзуються в складнокоординацшних видах спорту, е бшьш дипломатичними нiж дiвчата, у них шдвищуеться емоцiйна стiйкiсть, вони достатньо експресивш, але в той же час мають меншу тривожнiсть, чим спортсменки, у них високий рiвень самоконтролю. Все це впливае на формування !х тендерного типу.
Також нами було виявлено вщсоткове сшввщношення спортсменiв i спортсменок рiзних гендерних типiв в окремих складно координацшних видах спорту з урахуванням статево! ознаки.
Були розглянутi тiльки т види спорту i спортивнi дисциплши, в яких серед дослiджуваних були представники i чоловiчоl, i жшочо! статi сумарно не менше 8 ошб (сучаснi танцi, спортивна пмнастика, спортивна акробатика, спортивнi бальнi танщ), а також суто жiночi види спорту (синхронне плавання, художня пмнастика, естетична групова пмнастика, черлщинг) (табл. 2).
Таблиця 2. Вiдсоткове сшввщношення спортсмешв i спортсменок рiзних гендерних груп в окремих складнокоординацшних видах спорту_
Вид спорту або спорт. Дисциплша Юнаки Дiвчата
Маскулшш Андрогшш Маскулшш Андрогшш
Сучасш танщ 20%, n = 2 80%, n = 8 21%, n = 4 79%, n = 15
Спорт. Пмнастика 40%, n = 4 60%, n = 6 64%, n = 7 36%, n = 4
Спорт. Акробатика 45%, n = 5 55%, n = 6 53%, n = 9 47%, n = 8
Спорт. Бальш танщ 45%, n = 5 55%, n = 6 53%, n = 10 47%,n = 9
Синхрон. Плавання 63%, n = 10 37%, n = 6
Худож. Пмнастика 61%, n = 25 39%, n = 16
Естетич. Пмнастика 67%, n = 10 33%, n = 5
Черлщинг 60%, n = 6 40%, n = 4
Гирьовий спорт 57%, n = 7 43%, n = 5 61%, n = 5 39%, n = 3
Серед спортсмешв, що мають андрогшний гендерний тип, 80% займаються сучасними танцями, 60% спортивною пмнастикою, 55% спортивною акробатикою i 55% спортивними бальними танцями. Тобто можна припустити, що перелiченi види спорту не сприяють формуванню у юнаюв маскулiнних якостей у тш мiрi, яка потрiбна для маскушшзаци особистостi.
Що стосуеться спортсменок, то тшьки у тих, хто займасться сучасними танцями (79%) виявлена перевага андрогшних дiвчат над маскулiнними. У шших видах спорту, якi були проаналiзованi, зафiксована бiльшiсть маскулiнних спортсменок.
Таким чином можна зробити висновок, що таю складнокоординацшш види спорту як спортивна пмнастика, спортивна акробатика, спортивш бальш танщ, синхронне плавання, художня пмнастика, естетична групова пмнастика, черлщинг формують у дiвчат якосп, якi сприяють !х маскулшзацп.
Також було виявлено вщсоткове спiввiдношення гендерних тишв особистостi серед спортсменiв i спортсменок вiдносно !х спортивно! квалiфiкацil.
Всi дослiджуванi були роздiленi на двi групи. Перша група - це спортсмени i спортсменки, яю звання ЗМС, МСМК, МС i КМС, тобто квалiфiкованi спортсмени. Друга група - це спортсмени-розрядники (1 i 2 спортивнi розряди) або тi, хто взагалi не мають спортивного розряду.
У цьому дослщженш група складнокоординацiйних видiв спорту представлена спортивною пмнастикою, спортивними бальними танцями, спортивною акробатикою. В цих видах спорту дослщжуваними були i дiвчата, i юнаки. А також синхронним плаванням, художньою гiмнастикою, естетичною груповою пмнастикою, акробатичним рок-н-ролом, спортивною аеробшою, черлiденгом i сучасними танцями. В цих видах спорту у дослщжент приймали участь тiльки дiвчата.
Кiлькiсть квалiфiкованих дiвчат у представлених видах спорту бiльше чим у 2 рази перевищуе кiлькiсть спортсменок масових розрядiв (126 квалiфiкованих спортсменок i 56 спортсменок-розрядниць вiдповiдно). Серед юнаюв спостерiгаеться рiвновага мiж квалiфiкованими спортсменами (n = 27) i спортсменами з 1 i 2 спортивними розрядами (n = 28) (табл. 3).
Серед дiвчат, яК мають спортивнi звання ЗМС, МСМК, МС, КМС маскулшних спортсменок зафшсовано 1,3 рази бiльше, шж андрогiнних. Серед спортсменок-розрядниць маскулiнних i андрогiнних oci6 виявлено майже однакову кшьюсть, з невеликою перевагою (в 8 oci6) на користь спортсменок з андропнним гендерним типом. Серед юнаюв - квалiфiкованих спортсменiв маскулшного i андрогiнного типiв виявлено майже однаково (15 ошб i 12 ошб вiдповiдно). Серед спортсменiв масових розрядiв юнакiв з маскулiнним типом в 1,8 менше, нiж з андропнним (табл. 3).
Таблиця 3. Вщсоткове спiввiдношення квалiфiкованих спортсмешв i спортсменок та спортсмешв i спортсменок, що мають MacoBi розряди, як1 вiдносяться до рiзних гендерних тишв у cклaднoкooрдинaцiйних видах спорту_
\чСтать, гендерний тип ^чособистосп, ква-лiфiкацiя Група вищв спорту Юнаки, n = 55 Дiвчата, n = 182
Маскулiнний тип, n = 25 Андрогшний тип, n = 30 Маскулшний тип, n = 96 Андрогшний тип, n = 86
Квал. Розр. Квал. Розр. Квал. Розр. Квал. Розр.
Складнокоординацiйнi види спорту 60%, n = 15 40%, n = 10 40%, n = 12 60%, n = 18 75%, n = 72 25%, n = 24 63%, n = 54 37%, n = 32
При aнaлiзi видiв спорту, в яких cпецiaлiзуютьcя хлoпцi, виявлено, що в спортивнш гiмнacтицi i спортивних бaльних тaнцях серед квaлiфiкoвaних спортсмешв cпocтерiгaeтьcя cпiввiднoшення 50% нa 50% мiж особистостями з мacкулiнним i aндрoгiнним гендерним типом. В спортивнш a^o6ara^ перевaжaють хлoпцi мacкулiннoгo типу (рис. 1).
Рис. 1. BidcomKoee спiввiдношення квалiфiкованих спортсметв i спортсменок маскултного i андрогтного гендерних титв в окремих складнокоординацтних видах спорту
Серед квалiфiкованих спортсменок особистостей, що мають маскулшний гендерний тип виявлено бшьше в спортивнш акробатищ (53%), синхронному плаванш (63%), художнш пмнастищ (64%), естетичнш груповiй гiмнастицi (67%) i черлщингу (67%). В спортивнш пмнастищ i спортивнiй аеробiцi маскулшних i андропнних спортсменок зафiксована рiвна кiлькiсть, а в спортивних бальних танцях (71%), акробатичному рок-н-ролi (56%) i сучасних танцях (100%) бшьше дiвчат андрогiнного гендерного типу (рис. 1).
Анатзуючи вiдсоткове спiввiдношення маскулшних i андропнних спортсмешв масових розрядiв встановлено, що у вшх складнокоординацшних видах спорту, в яких дослщжувалися юнаки, бiльше особистостей з андропнним гендерним типом, а саме, в сучасних танцях ix 80%, в спортивнш пмнастищ - 75%, в спортивних бальних танцях - 57%, в спортивнш акробатищ -100% (рис. 2).
120% 100% 80% 60% 40% 20% 0%
100% 100%
100%
">« Л» 75« I 75»
1 î „
сучасн1 танц[ спортивна спортивн1 художня спортивна спортивна черл!динг
пмнастика бальн[танц[ пмнастика акробатика аероб[ка
I маскушнн спортсмени андропнн спортсменки I маскул[нн[ спортсменки андропнн! спортсменки
Рис. 2. BidcomKoee спiввiдношення спортсмешв i спортсменок масових розрядiв маскулiнного i андрогтного гендерних munie в окремих складнокоординацтнш видах спорту
У спортсменок масових розрядiв маскулшних oci6 бшьше виявлено тшьки в спортивних бальних танцях (67%), а в сучасних танцях (78%), спортивнш пмнастищ (60%), художнш гiмнастицi (100%), спортивнiй аеробщ (75%), черлiдингу (100%) виявлено бшьше оаб андрогiнного гендерного типу. В спортивнш акробатищ спiввiдношення маскулiнних i андрогшних спортсменок 50% на 50% (рис. 2). Таким чином, взагалi в складнокоординацшних видах спорту високий рiвень шдготовки у дiвчат i у юнаюв впливае на ix маскулiнiзацiю.
Аналiз окремих складнокоординацiйниx видiв спорту, якими займаються дiвчата, дав змогу встановити, що квалiфiкованиx дiвчат маскулiнного гендерного типу бiльше, шж маскулiнниx спортсменок масових розрядiв в черлщингу (67% : 0), художнш пмнастищ (64% : 0), спортивнш пмнастищ (50% : 40%), спортивнш акробатищ (50% : 47%) i в спортивнш аеробщ (50% : 25%), в таких видах спорту як синхронне плавання i групова естетична пмнастика спортсменки масових розрядiв взагалi не брали участь у дослщженш Квалiфiкованиx спортсменок, що мають андрогшний гендерний тип, виявили бшьше в порiвняннi 3i спортсменками невисоко. квалiфiкацiï в спортивних бальних танцях (71% : 33%) i в сучасних танцях (100% : 78%) (рис. 3).
Рис. 3. Biдcomкoвe cniввiднoшeння маскулшних i андрoгiннuх квалiфiкoванuх спортсменок i спортсменок масових рoзрядiв в окремих складнокоординацшних видах спорту
Квалiфiкованиx спортсмешв маскулшного типу бшьше за спортсмешв 1 i 2 розрядiв в спортивнш акробатищ (56% : 0), спортивнш пмнастищ (50% : 25%) i в спортивних бальних танцях (50% : 43%). Бшьшосп андрогшних спортсмешв високо. квалiфiкацiï не виявлено в жодному з вцщв спорту, що були представлен в дослщженш (рис. 4).
Рис. 4. Вiдсоткове спiввiдношення маскултних i андрогiнних квалiфiкованих спортсметв i спортсметв масових розрядiв в окремих складнокоординацтних видах спорту
Таким чином, в переважнш бшьшост проан^зованих складнокоординацтних вищв спорту у дiвчат зафшсовано бiльшу кшьюсть квалiфiкованих спортсменок маскулiнного гендерного типу, чим маскулшних спортсменок масових розрядiв, у дiвчат андрогiнного типу навпаки - в переважнш бшьшосп видiв спорту виявлено бiльше спортсменок, що мають масовi розряди. У юнаюв спостерiгаeться аналогiчна картина. Отже, можна зробити висновок, що в складнокоординацшних видах спорту i у дiвчат, i у юнакiв висока спортивна квалiфiкацiя сприяе маскулшзаци спортсменок i спортсменiв.
Використовуючи методику С. Бем «Маскулшнють / фемшшшсть», що дiагностуe психологiчну стать i виявляе стутнь андрогiнностi, маскулiнностi i фемiнiнностi особистост i 16-факторний опитувальник Кеттелла, з'ясували схож1сть i вiдмiнностi маскулiнних i андрогiнних юнакiв i дiвчат, що спецiалiзуються в складнокоординацiйних видах спорту вщносно 1х особистiсних якостей (табл. 4 i табл. 5).
Таблиця 4. Середнi показники особистiсних якостей спортсмешв, якi спецiалiзуються в складнокоординацшних видах спорту з урахуванням гендерного типу особистосп, х + т, умовнi одиницi_
Особистюш якосп Маскулшш Андрогiннi
юнаки юнаки t P
n1 = 25 n2 = 30
x1 + ml x2 + m2
Замкнупсть - товариськiсть (А) 8,16 + 0,56 9,03 + 0,60 1,06 > 0,05
Загальний piBeHb штелекту (В) 4,44 + 0,18 4,53 + 0,20 2,31 < 0,05
Емоцшна нестiйкiсть - емоцiйна стiйкiсть (С) 7,76 + 0,41 7,27 + 0,40 1,73 > 0,05
Пщпорядкованють - домiнантнiсть (Е) 7,20 + 0,36 6,87 + 0,35 0,72 > 0,05
Стриманють - експресивнiсть (F) 5,68 + 0,22 5,80 + 0,24 2,28 < 0,05
Сприйнятливiсть до почутпв - висока нормативнiсть поведшки (G) 8,48 + 0,30 8,60 + 0,32 2,07 < 0,05
Боязкiсть - смiливiсть (H) 8,44 + 0,38 7,63 + 0,40 0,11 > 0,05
Жорстюсть - чyтливiсть (I) 5,80 + 0,21 6,67 + 0,23 2,81 > 0,05
Довiрливiсть - пiдозрiлiсть (L) 6,08 + 0,23 5,20 + 0,18 3,14 < 0,05
Практичнiсть - розвинена уява (M) 6,24 + 0,19 6,20 + 0,24 2,67 < 0,05
Прямолшшнють - дипломатичнють (N) 5,96 + 0,21 4,67 + 0,20 1,29 > 0,05
Впевненiсть у w6i - тривожнiсть (O) 5,88 + 0,28 5,50 + 0,27 0,63 > 0,05
Консерватизм - радикалiзм (Q1) 6,96 + 0,24 6,83 + 0,22 2,82 < 0,05
Конформiзм - нонконформiзм (Q2) 5,92 + 0,24 5,30 + 0,23 0,47 > 0,05
Низький самоконтроль - високий самоконтроль (Q3) 7,32 + 0,30 6,57 + 0,29 0,38 > 0,05
Розслабленють - напруженють (Q4) 4,24 + 0,18 4,70 + 0,19 0,11 > 0,05
Адекватнiсть самооцiнки (MD) 7,08 + 0,39 7,07 + 0,30 2,12 < 0,05
Таблиця 5. Середш показники особистюних якостей спортсменок, яю спецiалiзуються в складнокоординацiйних видах спорту з урахуванням гендерного типу особистосп, х + т, умовт одиницi_____
Особистюш якост Маскулшш Андрогiннi
дшчата n1 = 25 дiвчата n2 = 9 t P
x1 + m1 x2 + m2
Замкнутiсть - товарисьюсть (А) 8,59 + 0,51 7,88 + 0,52 0,97 > 0,05
Загальний рiвень iнтелекту (В) 4,63 + 0,20 4,73+ 0,21 3,13 < 0,01
Емоцшна нестiйкiсть - емоцiйна стшюсть (С) 7,07 + 0,36 7,03+ 0, 40 0,07 > 0,05
Пiдпорядкованiсть - домiнантнiсть (Е) 7,19 + 0,37 6,76 + 0,35 0,51 > 0,05
Стримашсть - експресившсть 6,15 + 0,22 5,27 + 0,20 2,93 > 0,01
Сприйнятливють до почутпв - висока нормативнють поведшки (О) 8,77 + 0,41 8,35 + 0,40 0,70 > 0,05
Боязкiсть - смшивють (Н) 8,27 + 0,42 7,59 + 0,39 1,61 > 0,05
Жорсткiсть - чутливiсть (I) 7,55 + 0,33 6,56 + 0,34 2,81 < 0,05
Довiрливiсть - пiдозрiлiсть (Ь) 5,86 + 0,21 5,78 + 0,20 2,69 < 0,05
Практичнють - розвинена уява (М) 6,68 + 0,23 6,50 + 0,22 2,59 < 0,05
Прямолшшнють - дипломатичнiсть (К) 4,84 + 0,30 5,33 + 0,32 1,11 > 0,05
Впевненiсть у собi - тривожнiсть (О) 7,32 + 0,26 7,48 + 0,32 2,34 < 0,05
Консерватизм - радикалiзм (Q1) 6,99 + 0,34 6,56 + 0,32 0,80 > 0,05
Конформiзм - нонконформiзм (Q2) 4,80 + 0,18 5,38 + 0,30 1,42 > 0,05
Низький самоконтроль - високий самоконтроль ^3) 6,74 + 0,35 6,62 + 0,34 0,37 > 0,05
Розслабленiсть - напруженють (Q4) 6,01 + 0,24 6,12 + 0,25 3,24 < 0,01
Адекватнiсть самооцiнки (МБ) 7,00 + 0,42 6,73 + 0,38 0,46 > 0,05
Встановлено, що вiдмiнностi якостей особистост мiж маскулiнними i андрогшними юнаками спостерiгаються тiльки за чинниками «жорсткють - чутливiсть» емоцшно-вольово! сфери i «довiрливiсть - пiдозрiлiсть» комушкативно! сфери.
За чинником «жорсткiсть - чутливють» у андрогiнних юнакiв - середш показники (6,67 + 1,81) (t = 2,01; р < 0,05), а у маскулшних юнаюв - низькi (5,80 + 1,66) ^ = 2,01; р < 0,05). Андрогiнним особистостям з середшми показниками цього чинника притаманнi багатство емоцшних переживань, чутливiсть, вразливiсть, схильнють до романтизму, художне сприйняття св^у, артистичнiсть, розвиненi естетичнi iнтереси, вмшня спiвпереживати i розумiти iнших. Маскулшш спортсмени характеризуються як суворi, самовпевнеш, розсудливi, несентиментальнi, практичнi, логiчнi, рацюнальш. Iнодi !м притаманна деяка жорсткють по вiдношенню до оточуючих.
За чинником «довiрливiсть - пiдозрiлiсть» у маскулiнних спортсменiв спостерiгаються високi показники (6,08 + 1,66) (t = 2,01; р < 0,05), а у андрогшних - середнi (5,20 + 1,66) (1 = 2,01; р < 0,05). Висою показники характеризують спортсменiв як обережних, егоцентричних, насторожених по вiдношенню до людей, драпвливих, схильних до ревнощiв i таких, що прагнуть покласти вщповщальнють за сво! помилки на оточуючих. Вони незалежн в соцiальнiй поведшщ. Середнi показники свiдчать про вщкритють, лагiднiсть, терпимiсть, поступливiсть, свобода вщ заздрощiв, але таким спортсменам може бути притаманне почуття власно! незначносп.
За всiма iншими чинниками не виявлено суттево! рiзницi мiж спортсменами маскулшного i андрогiнного гендерних титв. А найбiльша схожiсть мiж ними встановлена за чинниками «загальний рiвень iнтелекту», «стриманiсть - експресивнiсть», «сприйнятливють до почуггiв - висока нормативнють поведiнки», «практичнiсть - розвинена уява», «консерватизм -радикалiзм», «адекватнiсть самоощнки».
Вiдмiнностi якостей особистостi у спортсменок маскулшного i андрогiнного типу визначено за чинниками «стримашсть - експресившсть» комунiкативного блоку i «впевненiсть у собi - тривожнiсть» емоцiйно-вольового блоку.
За чинником «стримашсть - експресившсть» висою показники спостерiгаються у маскулшних дiвчат (6,15 + 2,02) (Ь = 1,97; р < 0,05), а середш - у андрогшних (5,27 + 2,18) (1 = 1,97;
p < 0,05). BucoK noKa3HHKH xapaKTepu3yroTb MacKyniHHux giBnaT aK ^HmpagicHHx, iMnynbcuBHux, 6e3nenHux, 6e3po3cygnuBux y Bu6opi napTHepiB no cninxyBaHHro, 3axonneHux, eKcnpecHBHHx, excnaHCHBHHx, gna hhx Ba^nuBHMH e co^anbHi KomaKTH i guHaMinmcTb cninxyBaHHa, ^o nepeg6anae eMo^HHe nigepcrao b rpynax. npu cepegHix noKa3HHKax gaHoro nuHHHKa aHgporiHHHM cnopTCMeHKaM npHTaMaHHi o6epe^HicTb, po3cygnuBicTb, cxunbmcTb go 3aKnonoTaHocri, 3aHenoxoeHHa npo Maö6yrae, CTpHMaHicTb y npoaBi eMo^H i necHMicranHe cnpuHHaTTa giMcHocri.
y giBnaT MacxyniHHoro THny 3a hhhhhkom «BneBHeHicTb y co6i - TpHBo^HicTb» BuaBneHo bh^hh noxa3HHK (7,32 + 2,37) (t = 1,97; p < 0,05) b nopiBHaHHi 3 giBnaraMH aHgporiHHoro THny (6,48 + 2,28) (t = 1,97; p < 0,05). Bucoxi noxa3HHKH цboгo HHHHHKa y MacxyniHHux giBnaT xapaKTepH3yroTb ix aK HeBneBHeHHx y co6i, Bpa3nuBux, CTyp6oBaHHx, nyTnuBux go cxBaneHHa oTOHyronHx, y hhx nacTo 6yBaroTb nepenagu HacTporo. y giBnaT 3 aHgporiHHHM reHgepHHM TunoM 3a$iKcoBam cepegHi noxa3HHKH, axi CBignaTb, ^o cnopTCMeHKH e ^HirepagicHHMH, 6e3Typ6oTHHMH, xonogHoxpoBHHMH, cnoxiHHHMH, He6oa3Ki, BneBHeHHMH y co6i i y CBoix cunax, y hhx BigcyTHe nonyTTa npoBHHH.
Haö6inbma cxo^icTb BCTaHoBneHa Mm MacKyniHHHMH i aHgporeHHHMH cnopTCMeHKaMH 3a HHHHHKaMH «3aranbHHH piBeHb iHTeneKTy», «eMouiHHa HecTiHxicTb - eMouiHHa criKKicTb», «^opcTKicTb - nyTnHBicTb», «goBipnHBicTb - nigo3pinicTb», «npaKTunmcTb - po3BHHeHa yaBa», «po3cna6neHicTb - Hanpy^emcTb».
Einbm noBHe yaBneHHa npo oco6nHBocTi reHgepHoi igenra^iKauii cnopTCMeHiB i cnopTCMeHox y CKnagHoKoopgHHa^ÖHHx Bugax cnopTy Hagae aHani3 iHgexcy MacKyniHHocri / ^eMirnHHocri oco6ucTocTi (IS), aKHH 6yB po3paxoBaHHH npu BHKopHcraHHi MeToguKH C. EeM (Ta6n. 6).
Ta6nu^ 6. CepegHi noxa3HHKH iHgexcy «MacKyniHHocri / ^eMimHHocri» y cnopTCMemB i CnopTCMeHox b 3ane^Hocri Big 6ionoriHHoi ciari, reHgepHoro THny i K.iacHfoii<auiHHHx rpyn BHgiB cnopTy
rpynu BugiB cnopTy i cnopTHBHHX gнcцнnniн IS - iHgexc «MacxyniHHicTb / ^eMiHiHHicTb»
TeHgepHHH Tun oco6ucTocTi
roHaKH, n = 55 Bci roHaKH fliBnara, n = 182 Bci giBnaTa
MacxyniHHi AHgporiHHi MacxyniHHi AHgporiHHi
CKnagHoKoop- gннaцiннi Bugu -1,39 n = 25 -0,69 n = 30 -1,00 n = 55 -1,26 n = 96 -0,67 n =86 -0,98 n = 182
Taxi rngexcu noxa3HHKa «MacKyniHHicTb / $eMimHHicTb» go3BonaroTb HagaTH cxnagHo KoopguHa^HHHM BugaM cnopTy i cnopTHBHHM gнcцнпniнaм craTyc MacKyniHHux. Цe ^e pa3 goBogHTb, noMy cnopT po3rnagaeTbca aK MacKyniHHHH Bug gianbHocTi i gna nonoBixiB, i gna mhok, i ^o Taxa gianbHicTb icToTHo BnnuBae Ha ^opMyBaHHa ix co^oKynbTypHoi' cTaTi.
Biichobkii.
1. IgeHTHHHicTb oco6ucTocTi ^opMyeTbca npoTaroM Bcboro ^HTTa i cnopTHBHa gianbHicTb e ogHHM i3 HHHHHKiB, aKHH BnnuBae Ha ii ^opMyBaHHa.
2. BcTaHoBneHo BigcoTKoBe cniBBigHomeHHa reHgepHux TuniB oco6Hcrocri cepeg gocnig^yBaHHx cnopTcMeHiB i cnopTCMeHox, ^o 3aHMaroTbca cKnagHoKoopguHa^HHHMH BugaMH cnopTy. BuaBneHo oco6hctoctch MacKyniHHoro i aHgporiHHoro reHgepHux TuniB. Tax, MacxyniHHoMy THny BignoBigaroTb 55% roHaxiB Ta 56% giBnaT, a aHgporiHHoMy 45% roHaxiB i 44%
giBnaT. CnopTcMeHiB i cnopTCMeHox 3 ^eMimHHHM reHgepHHM cTaTycoM He BuaBneHo, ^o cBignuTb npo oco6nuBocri cnopTHBHoi gianbHocTi, axa BnnuBae Ha ^opMyBaHHa oco6Hcrocri nroguHH. Cepeg oxpeMHx BugiB cnopTy y roHaxiB HaH6inbmuH BigcoToK MacxyniHHux cnopTcMeHiB BH3HaneHo b rupboBoMy cnopTi 53%, b cnopTHBHiH aкpo6aтнцi Ta cnopTHBHux 6anbHux тaнцaх no (45%); aHgporiHHHx - b cynacHux тaнцaх (80%), y giBnaT cnopTCMeHox MacKyniHHoro reHgepHoro THny HaH6inbme b ecTCTHnmH rpynoBiH гiмнacтнцi (67%), a aHgporiHHHx - b cynacHux тaнцaх (79%).
3. Bu3HaneHo cniBBigHomeHHa KBani^ixoBaHux cnopTcMeHiB Ta cnopTMeHoK pi3Hux BugiB nigroToBneHocTi 3 ypaxyBaHHaM reHgepHoro THny oco6ucTocTi.
KBani^iKoBam cnopTCMeHH Macxynrnoro THny cxnagaroTb 60%, a cnopTcMeHiB MacoBux po3pagiB - 40%, go aHgporiHHoro THny BigHocuTbca 40 % KBani^ixoBaHux cnopTcMeHiB Ta 60% cnopTcMeHiB MacoBHx po3pagiB.
Кватфшованих спортсменок маскулшого типу складають 75%, а спортсменок масових розрядiв - 25%, до андрогшного типу вiдноситься 63% квалiфiкованих спортсменок та 37% спортсменок масових розрядiв.
4. Серед окремих складнокоординацшних видiв спорту найбiльша кшькють маскулiних спортсменiв зафiксовано в спортивнш акробатицi 56%, а спортсменок в естетичнш груповiй гiмнастицi i черлщингу по 67%. Що до спортсмешв та спортсменок масових розрядiв, то маскулший гендерний тип в свош бiльшостi виявлено в спортивних бальних танцях, а андрогiнних у юнаюв в спортивнiй акробатицi, а у дiвчат у художнiй гiмнастицi i черлiдингу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Артамонова Т.В., Шевченко Т.А. (2009), Гендерная идентификация в спорте. Монография; Волгоград: ФГОУ ВПО «ВГАФК», 236 с.
2. Багадирова С.К. (2014), «Формирование гендерной идентичности в условиях профессионализации личности в спорте». Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 3: Педагогика и психология. № 2. С. 114 - 118.
3. Берн Ш. (2007), Гендерная психология. Законы мужского и женского поведения. СПб.: Прайм-Еврознак, 320 с.
4. Босенко Ю.М., Харитонова И.В., Роспопова А.С., Стоянова Ж.А. (2018), «Гендерные особенности личностных свойств спортсменов, занимающихся тяжёлой атлетикой». Вестник Костромского государственного университета. Серия: Педагогика. Психология. Социокинетика. № 24 (4). С. 266 - 270.
5. Бугаевский К.А. (2017), «Изучение показателей гендерной идентификации у девушек-спортсменок». Актуальные научные исследования в современном мире. № 29. С. 144 - 153.
6. Гальчук Д.С. (2017), «Понятие «идентичность личности». Вестник Бурятского государственного университета. Педагогика. Филология. Философия. Вып. 5. С. 44 - 51.
7. Джурмий Д.И. (2015), «Особенности гендерной идентификации в спортивной деятельности». Проблемы совершенствования физической культуры, спорта и олимпизма. № 1-1. С. 169 - 174.
8. Ильин Е.П. (2003), Дифференциальная психология мужчины и женщины. СПб.: Питер, 544 с.
9. Тарасевич Е.А. (2016) «Гендерные отличия спортсменов в различных классификационных группах видов спорта и спортивных дисциплин». Слобожанський науково-спортивний вгсник. № 2 (52). С. 117 - 120.
10. Тарасевич О.А., Камаев О.1. (2019), «Особливосп гендерних вщмшностей у спортсмешв, що займаються спортивними единоборствами». Единоборства. Харьков: ХДАФК. № 4 (14). С. 117 - 126.
11. Bem S.L. (1979), Theory and measurement of androgyny. Journal of Personal and Social Psychology. V. 37. P. 1047 - 1054.
