УДК 613.955:(616-071.3+613.2):[376:796]
https://doi.org/10.32402/dovkil2019.02.035
ATHLETES - THE PUPILS OF THE SCHOOL OF PHYSICAL TRAINING
Plastunova O.B.
Ф1ЗИЧНИЙ РОЗВИТОК I ХАРЧОВИЙ СТАТУС ЮНИХ СПОРТСМЕН1В -ВИХОВАНЦ1В УЧИЛИЩА Ф1ЗИЧНО1 КУЛЬТУРИ
ПЛАСТУНОВА О.Б.
Львiвський нацiональний медичний ушверситет iM. Данила Галицького, м. Львiв, УкраТна
Ключовi слова: дiти-спортсмени, фiзичний розвиток, харчовий статус.
ластива дитячо-юнацькому спорту iнтенсифiкацiя навчально-тренуваль-ного процесу, спрямована на досяг-нення високих спортивних результа-тiв, призводить до збтьшення наван-тажень на дитячий i пiдлiтковий орга-нiзм i може спричинити виникнення в юних спортсменiв метаболiчних, мор-фофункцiональних порушень, доно-зологiчних станiв i захворювань [1, 2]. Важливим критерieм стану здоров'я д^ей i пiдлiткiв е фiзичний розвиток. Його iнтегральним показником, який водночас дозволяе виявити вщхилен-ня харчового статусу дтей, е Ыдекс маси тiла (1МТ = МТ/ЗР2, де МТ - маса тта, кг, ЗР - зрют, м). Розроблено стандартизованi нормативнi значен-ня 1МТ школярiв УкраТни [3], однак порiвняльна оцiнка фiзичного розвит-ку юних спортсменiв i школярiв за нормами 1МТ нiколи не проводилася.
Мета дослщження - анатз i оцiнка за нормами 1МТ школярiв УкраТни фiзичного розвитку i харчового статусу вихованцiв училищачнтернату фiзичноí культури залежно вiд стад в^ й обраного спортивного профТпю.
Матер1али i методи. Основнi ант-ропометричнi показники (ЗР i МТ) 1247 вихованшв училища (812 хлоп-цiв i 435 дiвчат вком 12-17 рокiв) -
представникiв 14-ти видiв спорту -вимiрювали загальновизнаними методами з подальшим розрахунком 1МТ i його статистичним опрацюван-ням [4] за програмою Microsoft Excel для кожноТ статево-вiковоí i профть-ноТ групи учнiв. Групи формували за усталеним принципом з Ытервалом в один рк. 1ндивщуальш оцiнки фiзичного розвитку юних спортсме-нiв за нормами 1МТ, що вiдповiдали нормальному фiзичному розвитковi школярiв УкраТни [3], узагальнювали у вщсотках вiд числа учнiв у кожшй групi. Вiрогiднiсть рiзницi абсолют-них i вiдносних показникiв оцiнювали за критерiем Ст'юдента [4].
Результати та Тх обговорення. Середнi величини 1МТ вихованцiв усiх статево-вiкових груп (рис. 1) не вихо-дили за межi визначеного нормами [3] дiапазону мiнiмальних i макси-мальних значень 1МТ, властивих нормальному фiзичному розвитковi шко-лярiв, i збтьшувалися з вiком. Най-бiльшi рiчнi прирости середнiх 1МТ рееструвалися у 14-16^чних хлопцiв (0,99 кг/м2, 0,96 кг/м2 i 0,70 кг/м2 вщ-повiдно, р<0,001) i 13-14-рiчних дiвчат (1,23 кг/м2 i 1,0 кг/м2, 0,01 >р<0,05), найменшi - у 17-рiчних хлопцiв, 15- i 16^чних дiвчат (0,30 кг/м2, 0,39 кг/м2
ФИЗИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ И ПИЩЕВОЙ СТАТУС ЮНЫХ СПОРТСМЕНОВ - ВОСПИТАННИКОВ УЧИЛИЩА ФИЗИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ Пластунова О.Б.
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого, Украина
Цель - оценка на основе норм индекса массы тела (ИМТ) школьников Украины физического развития и пищевого статуса воспитанников училища-интерната физической культуры в зависимости от пола, возраста и выбранного спортивного профиля.
Методы. На основе определения общепринятыми методами массы тела и роста 1247 воспитанников (812 мальчиков и 435 девочек в возрасте 12-17лет) - представителей 14-ти видов спорта - рассчитаны и сопоставлены с нормами показатели их ИМТ.
Результаты. Средние значения ИМТ, индивидуальное физическое развитие более 68% мальчиков и 56% девочек - воспитанников училища всех поло-возрастных групп - соответствуют нормальному физическому развитию школьников Украины. Воспитанники в возрасте 14-17
лет превышают детей региона по средним значениям ИМТ, в возрасте 12-17 лет - по частоте нормального физического развития, особенно избыточной массы тела, и характеризуются значительно меньшей частотой ее дефицита. При преобладании нормального физического развития у воспитанников всех поло-возрастных групп 13-летние мальчики и 12-16-летние девочки отличаются значительной частотой дефицита массы тела, 16-17-летние юноши и 17-летние девушки - избыточной массы тела. Возрастная динамика средних значений ИМТ и его годовых приростов у воспитанников, как правило, согласуется с классическими особенностями течения пубертатного периода у детей среднего и старшего школьного возраста и связана с адаптацией воспитанников к специфическим условиям подготовки. Выявленные особенности физического развития и пищевого статуса воспитанников разных спортивных профилей связаны с уровнем их энерготрат, которые требуют детального изучения для последующей коррекции питания юных спортсменов.
Ключевые слова: дети-спортсмены, физическое развитие, пищевой статус.
© Пластунова О. Б. СТАТТЯ, 2019.
35 Environment & Health № 2 2019
17714883
i 0,32 кг/м2, р>0,05).
Спортсмени-хлопц за серед-ыми 1МТ випереджали дiвчат у 15 i 16 poKiB (на 0,59 i 0,97 кг/м2; 0,001 >р<0,05), 12 i 17 poKiB (на 0,62 i 0,37 кг/м2; р>0,05) i не вiдpiзнялися вiд них у 13-14 poKiB. Рiчнi прирости середых 1МТ 15-16-piчних хлoпцiв були вищими, 13- i 17-piчних хлопшв
- нижчими, нiж у дiвчат-oднo-лiткiв, 14-piчних хлoпцiв i дiвчат
- однаковими.
Сеpеднi 1МТ 12-13^чних хлoпцiв i дiвчат практично не вiдpiзнялися вiд усереднених значень 1МТ [5] шкoляpiв Львова (17,91±0,08) кг/м2) i Львiвщини (18,21±0,08) кг/м2), у 14-17^чних вихoванцiв були вищими, шж у шкoляpiв.
Надлишковий харчовий статус з вищими за максимальн норми [3] середыми величинами 1МТ (рис. 1) спостер^ався у хлoпцiв
- 14^чних стpiльцiв, 14- i 16-
piчних санoчникiв, 16-piчних ватеpпoлiстiв i гpебцiв, а також у дiвчат - 14-, 15- i 17^чних саночниць i 17-piчних стpiльчинь (на 0,10-1,26 кг/м2), недостатнм харчовий статус з нижчими за м^мальы норми середыми 1МТ - у 16^чних легкоатлеток, луч-ниць (на 0,14-0,49 кг/м2) i особливо 12-16^чних гiмнастoк (на 1,68-1,78 кг/м2 у 12-14 роюв i 0,47-0,49 кг/м2у 15-16 poкiв).
Вiкoва динамiка середах 1МТ футбoлiстiв, фехтувальникiв, бopцiв, фехтувальниць i борчинь, не представлена на рисунку 1, практично вiдтвopювала прогре-суючу з вiкoм динамiку серед-ньoвiкoвих 1МТ вихoванцiв вщпо-вщно'Т статi. Меншими за серед-ньoвiкoвi 1МТ хпoпцiв виявилися лише 1МТ 13-14-piчних футболь стiв (на 0,53-0,60 кг/м2, р<0,05) i 14-piчних фехтувальниюв (на 1,45 кг/м2, р<0,01). Прогресуюча з вiкoм динамка середах 1МТ
Рисунок 1
BiKOBa динамiка середнiх величин 1МТ юних cnopTCMeHiB i його нормативних значень
Хлоп^
Дiвчата
Вiк 12 13 14 15 16 17 - мУмалы-н нормативы значення 1МТ
---максимальн нopмативнi значення
1МТ
- сеpеднi 1МТ хлoпцiв piзнoгo вку
- А ■ боксери
- п гpебцi
О ватеpпoлiсти —а -стpiльцi
легкоатлети • п'ятибopцi саночники лучники
Вiк 12 13 14 15 16 17
— мУмальы нopмативнi значення 1МТ
максимальнi нopмативнi значення 1МТ
— сеpеднi 1МТ дiвчат piзнoгo вiку ----гpебчинi
гандболютки —л -стpiльчинi легкоатлетки саночник —лучниц —-1— гiмнастки
ватеpпoлiстiв i менш пов'язана з вiкoм динамка середых 1МТ санoчникiв, саночниць, стртьшв, стpiльчинь, гpебцiв, гребчинь i гандболюток зазвичай виперед-жала динамiку середньовкових 1МТ вихoванцiв вщповщно'Т статi. Вipoгiднo вищими
(0,001>p<0,05) за середньовко-вi 1МТ вихoванцiв вщповщно'Т статi виявилися середы 1МТ 13-piчних гребшв i 15-piчних гребчинь, 14^чних ватеpпoлiстiв i санoчникiв (на 1,38-2,06 кг/м2), 14-15^чних саночниць (на 2,332,78 кг/м2). Однак прогресуюча з вком динамка 1МТ велосипеди-стiв, бoксеpiв, легкоатле^в i пм-насток, менш залежна вiд вiку динамiка 1МТ легкоатлеток i не пов'язана з вком динамiка 1МТ велосипедисток, п'ятибopцiв i лучникiв обох статей вiдставала вщ динамiки сеpедньoвiкoвих 1МТ вихoванцiв вщповщно'Т статi (рис. 1). Вipoгiднo нижчими (0,001>p<0,05) за середньовко-вi 1МТ вихoванцiв вщповщно'Т статi виявилися середы 1МТ лег-кoатлетiв, п'ятибopцiв, лучниюв обох статей старших вiкoвих груп (на 0,53-2,75 кг/м2) i пмна-сток усiх вiкoвих груп (на 2,343,14 кг/м2 у 12-15 роюв i 1,851,98 кг/м2 у 16-17 роюв). Най-бiльшi piчнi прирости сеpеднiх 1МТ рееструвалися у 14-piчних ватеpпoлiстiв i борчинь, 15^ч-них бopцiв i фехтувальниюв, 14-16-piчних фут-болю^в(0,92-2,27 кг/м2; 0,001> р<0,05), най-меншi, зазвичай вщ'емы - у 14-piчних легкoатлетiв, гpебцiв i стpiльчинь, п'ятнадцятиpiчних стpiльцiв, санoчникiв обох статей i лучниць, шiстнадцятиpiчних лучникiв i велосипедисток (на -1,19 - 0,33кг/м2), 17^чних п'я-тибopцiв, гpебцiв, санoчникiв i гандбoлiстoк (на -0,65--0,27 кг/ м2; р>0,05).
Хпoпцi за середшми 1МТ зазвичай iстoтнo не вiдpiзняли-ся вiд дiвчат однакових спор-тивних пpoфiлiв, лише 15-17-piчнi легкоатлети випереджали легкоатлеток на 1,31-2,22 кг/м2 (0,001>р<0,01).
Нормальним фiзичним роз-витком (рис. 2) характеризува-лися 68,2% xnonuiB i менше дт-чат ycix вкових груп (56,3%, р<0,001). Значно меншим (р<0,001) було число дтчат з недостатньою МТ (23,2%), xnonuiB i дтчат з надлишковою МТ (18,1% i 20,5%), ще меншим -число xnonuiB з недостатньою МТ (13,7%). Випадки ожирЫня i виснаження у вихованцт по-одиноких статево-вкових груп рееструвалися спорадично i
№ 2 2019 Environment & Health 36
PHYSICAL DEVELOPMENTANDNUTRITIONAL STATUS OF YOUNG ATHLETES - THE PUPILS OF THE SCHOOL OF PHYSICAL TRAINING Plastunova O.B.
Lviv National Danylo Halytskyi Medical University
Objective: According to the norms of the body mass index (BMI) of the Ukrainian schoolchildren, we assessed physical development and nutritional status of the pupils of the boarding school of physical training depending on their gender, age, and kind of sport.
Methods: On the basis of the measurement of body weight and height of 1247 pupils (812 boys and 435 girls aged 12-17 years-old, representatives of 14 kinds of sport) we determined the values of their BMI and compared them with the norms using generally accepted methods. Results: The average values of BMI, individual physical development of 68% of boys and 56% of girls - pupils of all gender and age groups correspond to the normal physical development of the Ukrainian schoolchildren. Pupils aged 14-17 years-old exceed the children of the region by the aver-
age values of BMI, at the age of 12-17 years-old -by the frequency of normal physical development and especially excess body weight and are characterized by lower frequency of body mass deficiency. At the prevalence of normal physical development in the pupils of all gender and age groups, 13-years-old boys and 12- 16-years-old girls are characterized by a significant frequency of body mass deficiency, 16-17-years-old boys and 17-years-old girls - excess body weight. The age dynamics of the average values of BMI and its annual growth in the pupils is consistent with the classical features of the pubertal period in the children of middle and senior school age and it is associated with the pupils' adaptation to the specific training conditions. Revealed features of physical development and nutritional status of the pupils, engaged in various sports, are associated with the level of their energy expenditures which require a detailed study for the subsequent correction of the nutrition of young athletes.
Keywords: children-athletes, physical development, nutritional status.
6ynM npMegHaHi BignoBigHo go rpaga^tf HagnMWKOBOi a6o HegocTaTHboi MT.
nopiBHAHo 3 HaBegeHMMM y3a-ranbHeHMMM noKa3HMKaMM xnon-^b 12-pinHi xnon^ Big3HananMcA Sinbmoro nacToToro HopManbHoro ^¡3mhhoto po3BMTKy (86,2%) m icToTHo MeHmoro nacToToro Hag-nMWKoBo'i Ta HegocTaTHboi MT (6,9%). y 13-pinHMx xnon^B nacToTa HopManbHoro po3BMTKy 6yna HawMeHmoro (49,6%), HegocTaTHboi MT - HawSinbmoro (38,3%) nopiBHAHo 3 ix nacToToro y xnon^B ¡Hmoro BiKy i xnon^B 3aranoM; nacTOTa HagnMmKoBoi MT HaSnMxanaca go ii y3aranb-HeHoro noKa3HMKa. y 14-pinHMx i ocoSnMBo 15-pinHMx xnonцiв $i3MHHMtf po3bmtok HopMani3y-BaBcA: y 14 poKiB nacToTa HopManbHoro po3BMTKy HaSnwxana-ca go ii y3aranbHeHoro noKa3HM-Ka, nacToTa HagnMmKoBoi Ta HegocTaTHboi MT npaKTMnHo 36i-ranacA 3 BignoBiflHMMM y3aranb-HeHMMM noKa3HMKaMM; y 15 poKiB HopManbHMM po3bmtok cnocTepi-raBcA nacTime (77,2%), HagnMm-KoBoi MT - pigme (10,7%), Hix y xnon^B 3aranoM, nacToTa Hego-cTaTHboi MT He Bigpi3HAnacA Big ii y3aranbHeHoro noKa3HMKa. y 16-17-pinHMx xnonцiв nacToTa HopManbHoro po3BMTKy (69,4% i 76,0%) HeicToTHo nepeBM^yBana ii y3aranbHeHMM noKa3HMK, nacToTa HegocTaTHboi MT (1,7% i 5,0%) BMABMnacA HaWMeHmoro nopiBHAHo 3 ii nacTOToro y xnon-цiв ¡Hmoro BiKy (oKpiM 12-pinHMx) i xnon^B 3aranoM, nacToTa Hag-nMmKoBoi MT y 16-pinHMx xnon-цiв (28,9%) - HawSLnbworo nopiBHAHo 3 ii nacTOToro y xnon^B
¡Hmoro BiKy (oKpiM 14-pinHMx) i xnonцiв 3aranoM, y 17-pinHMx xnonцiв BoHa noBepTanacA go piBHA 14-pinHMx xnon^B i Bigno-BigHoro y3aranbHeHoro noKa3HM-Ka (pMc. 2).
y 12-16-pinHMx giBnaT nacToTa HopManbHoro $i3MnHoro po3BMT-Ky (46,9-66,7%) BiporigHo He Big-pi3HAnacA Big y3aranbHeHoro noKa3HMKa giBnaT i 6yna ¡ctotho MeHmoro nwme y 14-pinHMx giB-naT (46,9%) nopiBHAHo 3 13-pin-hmmm (63,8%). HagnMWKoBa MT y 12-pinHMx giBnaT He peecTpyBa-nacA; ii nacToTa y 13-pinHMx giB-naT (8,6%) BMABMnacA HawMeH-moro nopiBHAHo 3 nacToToro цboгo noKa3HMKa y giBnaT ¡Hmoro BiKy Ta giBnaT 3aranoM, y 14-16-pinHMx giBnaT 36inbmyBanacA (18,1-25,0%) i He Bigpi3HAnacA Big ii y3aranbHeHoro noKa3HMKa. HacToTa HegocTaTHboi MT y 12-16-pinHMx giBnaT (21,7-33,3%) BiporigHo He Bigpi3HAnacA Big ii y3aranbHeHoro noKa3HMKa. y 17-pinHMx giBnaT nacToTa HopManbHoro po3BMTKy (70,0%) BMABMna-ca Sinbmoro 3a ii nacToTy y 14- i 16-pinHMx giBnaT i giBnaT 3ara-noM, HagnMmKoBoi MT (28,3%) -Sinbmoro 3a ii nacToTy nMme y 13-pinHMx giBnaT, ge^^MTy MT (1,7%) - HaWMeHmoro nopiBHAHo 3 Woro nacTOToro y giBnaT ¡Hmoro BiKy i giBnaT 3aranoM (pMc. 2).
nopiBHAHo 3 giBnaTaMM-oflHo-niTKaMM nacToTa HopManbHoro po3BMTKy 6yna Sinbmoro y 14-16-pinHMx xnonцiв, nacToTa Hag-nMWKoBoi MT - MeHmoro y 15-pinHMx i Sinbmoro y 16-pinHMx xnon^B, nacToTa ge^^MTy MT -MeHmoro y xnon^B o6ox bLkobmx rpyn (pMc. 2).
nopiBHAHo 3 ynHAMM 5-11 Kna-ciB m. ^bBoBa i ^bBiB^MHM, 43,650,5% akmx ManM HopManbHMW ^¡3MnHMW po3BMToK, 46,4-51,1% - ge^^MT, 2,7-4,7% - HagnMmoK MT [5], nacToTa HopManbHoro IMT y BMxoBaH^B, 3a bmhatkom 13-pinHMx xnonцiв i 14-pinHMx giBnaT, i HagnMmKoBoi MT, oKpiM 12-pinHMx giBnaT, 6yna Sinbmoro, fle^iцмтy MT - 3HanHo MeHmoro.
BiKoBi KonMBaHHA nacToTM oKpeMMx гpaflaцiм ^¡3MnHoro po3BMTKy вмxoвaнцiв pi3HMX cnopTMBHMx npo^iniB 3a3BMnaW 36iranwcA 3 HaBegeHoro BM^e BiKoBoro gMHaMiKoro цмx noKa3-HMKiB, ^o go3BonMno oцiнroвaтм ^¡3MnHMW po3bmtok roHMx cnopT-cMeHiB KoxHoro npo^inro 3a cyKynHoro, He3anexHoro Big BiKy, nacTOToro oKpeMMx гpaflaцiм po3BMTKy (pMc. 3). nopiBHAHo 3 noKa3HMKaMM xnonцiв 3aranoM ^yTSonicTM, n'ATм6opцi, nerKo-aTneTM, $exTyBanbHMKM i Beno-cMnegMcTM Big3HananMcA Bipo-rigHo (oKpiM n'ATм6opцiв) 6inb-moro nacToToro HopManbHoro po3BMTKy (74,8-88,2%), MeHmoro nacToToro HaonMWKoBoi MT (2,98,5%) i 36ixHoro nacToToro Hego-craTHboi MT (7,4-16,7%). HacToTa HopManbHoro po3BMTKy y BaTepnonicTiB (49,2%) 6yna Bipo-rigHo MeHmoro 3a ii y3aranbHe-hmm noKa3HMK, y caHonHMKiB, 6opцiв, cтpinbцiв, гpe6цiв, 6ok-cepiB i nynHMKiB (50,0-71,4%) ¡ctotho He Bigpi3HAnacA Big Hboro. HacToTa HegocTaTHboi Ta HagnMmKoBoi MT y SoKcepiB i 6opцiв BMABMnacA npaKTMnHo ogHaKoBoro (17,0% i 18,922,0%), y nynHMKiB nepeBaxana HegocTaTHA MT (21,4% i 7,1%,
37 Environment & Health № 2 2019
р>0,05), у стршьшв i ватерполь стiв, навпаки, надлишкова МТ (34,0-37,3% i 4,0-13,6%, р<0,001), у гребцiв i саночникiв за вщсутност випадкiв недо-статньо!' МТ частота надлишко-во!' МТ сягала 37,5% i 50,0%. При цьому частота надлишково!' МТ у саночниюв, гребцiв, ватер-полiстiв i стртьшв була вiрогщ-но бiльшою, частота недо-статньо!' МТ у стршьшв - мен-шою, нiж у хлопшв загалом.
У гандболiсток, п'ятиборок i гребчинь частота нормального розвитку (71,8-75,8%) вiрогiдно (окрiм п'ятиборок) перевищува-ла узагальнений показник дiвчат. Частота надлишково!' МТ у дiвчат цих спортивних проф^в (16,524,2%, окрiм п'ятиборок) i недо-статньо!' МТ у п'ятиборок (25,0%) майже не вiдрiзнялися вщ !х частоти у дiвчат загалом (надлишкова МТ у п'ятиборок i недо-статня МТ у гребчинь не рееструвалися, недостатня МТ у гандболiсток (11,8%) спостер^а-лася рщше, нiж у дiвчат загалом). У боксерок, борчинь, лучниць, легкоатлеток, стртьчинь, велосипедисток i фехтувальниць
частота нормального розвитку (50,0-68,8%) i надлишково!' МТ (11,1-28,6%, окрiм борчинь, боксерок i легкоатлеток) ютотно не вiдрiзнялася вiд !х узагальнених показникiв (надлишкова МТ рееструвалася у 34,3% борчинь, 50,0% боксерок i перевищувала II узагальнений показник; у легкоатлеток не спостер^алася). Частота недостатньо! МТ у стртьчинь i борчинь (11,4% i 14,8%) була меншою, у легкоатлеток (43,5%) - бiльшою, нiж у дiвчат загалом, у лучниць - збж-ною з узагальненим показником. Частота нормального розвитку у саночниць i гiмнасток виявилася найменшою (22,2% i 25,6%), надлишково! МТ у саночниць (66,7%) i недостатньо! МТ у пм-насток (74,4%) - найбшьшою порiвняно з !х частотою у дiвчат iнших спортивних проф^в i дiв-чат загалом, недостатньо' МТ у саночниць - збiжною з II узагальненим показником. Надлишкова МТ у пмнасток не спостер^ала-ся.
У хлопшв-легкоатле^в i са-ночникiв нормальний фiзичний розвиток рееструвався часть
Хлопц1
загалом
17'
16
т
15
ор
14
СО
13
12
0%
Рисунок2
Частота рiзних градацiй фiзичного розвитку юних спортсменiв залежно вiд стал та вку
нормальний розвиток ■ надлишкова вага ■ недостатня МТ
68,2 ±1,6д 76,0 ±3,913,14 69,4 ±3,512,13,д 77,2 ±3,01,13,14,д 61,0 ±3,712,д
18,1 ±1,4*
13,7±1,2*,**,д
19,0± 3,612,15,16,* 5,0± 2,01,13-15,*,**
28,9± 3,41,12,13,15,*,д 1,7± 1,01,13-15,*,**,д
10,7± 2,21,14,*,д 12,2± 2,313,*,д
20,9±3,112,13,* 18,1 ±2,912,13*
Д1вчата
загалом
17
16
са
о 15
р
СО 14
13
12
49,6 ±4,71,12
86,2 ±6,41
10% 20% 30% 40% 50% 56,3 ±2,4
70,0 ±5,91,14,16 52,1 ±5,2 55,7 ±4,6 46,9 ±5,113
12,2±3,1 *
38,3±4,51,12,>
6,9±4,71,* 60% 70% 80% 90%
6,9±4,7*
100%
20,5±1,9*
28,3±5,813,*
23,2±2,0*
1,7± 1 71,12-16,*,**
18,1 ±4,0* 29,8±4,7*
22,6±3,913,* 21,7±3,8*
25,0±4,413,* 28,1 ±4,6*
66,7 ±13,6
33,3±13,6
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
Примтки: р1зниця в1рогщна (0,001 >р<0,05) пор1вняно з 1 - узагальненими показниками вихованц1в це стат1; 12-16 - показниками в'щпов'щно)' в'ково)' групи; частотою нормального ф1зичного розвитку; - частотою надлишково)' маси тла; д - д1вчатами цього в1ку.
* _ **
ше, дефщит МТ у легкоатле^в i надлишкова МТ у боршв -рщше, ыж у дiвчат цих проф^в.
Отже, середн значення 1МТ вихованшв усiх статево-вiкових груп та Ыдивщуальний фiзич-ний розвиток понад 68% хлоп-цiв i 56% дiвчат вiдповiдають нормальному розвитковi, майже 14% i 23% вихованшв вщпо-вiдноí статi вiдзначаються недостатньою МТ, 18% i 21% -надлишковою МТ за нормами 1МТ школярiв Укра'ни. Вихован-цьхлопц вiдрiзняються вiд дiв-чат переважанням надлишково!' МТ над и дефщитом (в 1,3 рази), дiвчата - меншими, ыж у хлопцiв, середшми 1МТ (за винятком 13-14-рiчних дiвчат), нижчою частотою нормального розвитку (в 1,2 рази) i бiльшою частотою недостатньо! МТ (в 1,7 разiв), що збiгаеться з сучасними тенденциями у хлоп-щв середнього i старшого шкiльного в^ до надлишково!' МТ i у дiвчат до астенiзацií та грацiалiзацií (пiдтримання ще-альних стандартiв) [3].
Вихованц вiком 14-17 рокiв перевищують дiтей регiону за середнiми 1МТ, вiком 12-17 рокiв - за частотою нормального розвитку (хлопц в 1,4-1,6 разiв, дiвчата в 1,1-1,3 рази) i значно поступаються ним за частотою дефщиту МТ (у 3,43,7 i 2,0-2,2 рази), що свiдчить про сприятливий вплив актив-них занять спортом, умов навчання, перебування i харчу-вання в штернат на рiст i розвиток д^ей. Разом з тим 14-17-рiчнi вихованцi значно перевищують д^ей регiону за частотою надлишково! МТ (у 3,9-6,7 i 4,4-7,6 рази), яка може виника-ти внаслщок збiльшення м'язо-вого компонента пщ час трену-вань за умови посилення харчу-вання у межах, що вщповщають енерговитратам, або збтьшен-ня жирового компонента при перевищенш цих меж.
Порiвняно з класичними особливостями перебiгу пубертатного перюду у дiтей (дiвчата вщ початку пубертату у 10-12 роюв до 13-14 рокiв -початку пубертату у хлопшв -випереджають останнiх, тзш-ше вiдстають вщ них за рiвнем фiзичного розвитку, темпи якого з завершенням пубертату поволi зменшуються у 15-16-рiчних дiвчат i 17-18-рiчних хлопшв [6]) вихованцi-хлопцi за середнiм 1МТ дещо перевищують дiвчат у 12 рокiв i не вщ-рiзняються вiд них у 13-14
№ 2 2019 Еоттошит & Нклми 38
рокiв, що може свщчити про прискорення статевого дозрь вання хлопцiв. З класичним переб^ом пубертатного периоду синхрошзуються термши найбiльших рiчних приростiв 1МТ дiвчат (13 рокiв) i хлопцiв (14-15 рокiв), значення яких у цьому вщ вищi, нiж в оаб про-тилежноТ статi. Надалi з вком прирости 1МТ, передусiм хлоп-цiв, зменшуються, що також вщповщае нормальним особ-ливостям фiзичного розвитку у старшому шкiльному вiцi, але всупереч ним знов зростають, не досягаючи максимальних рiвнiв, у 17-рiчних дiвчат.
1стотно менша частота нормального розвитку i бiльша частота дефiциту МТ у 13^ч-них хлопцiв порiвняно з 12-рiч-ними за однакового, не дифе-ренцiйованого за статтю i вiком харчування вихованцiв [7], може свщчити про незаверше-ну адаптацю до навантажень на другому роц навчання, зворот-нi змЫи цих показникiв у 14^ч-них i особливо 15-рiчних хлоп-щв - про завершення процесiв адаптаци. Менша, нiж у 12^ч-них дiвчат частота нормального розвитку у 13^чних i особливо 14^чних дiвчат, яка утриму-еться на досить низькому рiвнi у 15-16 роюв, за практично ста-лоТ, доволi високоТ частоти недостатньоТ МТ у 12-16 роюв ймовiрно вказуе на бiльш три-валу, ыж у хлопцiв адаптацiю до умов штернату у пубертатному
перiодi та пщтверджуе схиль-нiсть дiвчат до грацiалiзацiТ. Суттеве переважання частоти надлишковоТ МТ над ТТ дефщи-том в адаптованих до умов Ытернату 16-17^чних хлопцiв i 17-рiчних дiвчат можна вважати наслiдком згаданого вище збiльшення м'язового або жирового компонент МТ у значного числа вихованшв цього вiку.
За однакових з хлопцями умов перебування в Ытернад зокрема однакового харчуван-ня досить високоТ енергошнно-ст (понад 3800 ккал) [7], i теоретично менших, нiж у хлопшв енерговитрат [8] нижчi показ-ники фiзичного розвитку юних спортсменок (норми 1МТ шко-лярок часто вищ^ нiж хлопшв-однолiткiв [3]) можуть бути зумовлен необхiднiстю пщтри-мання ними заданоТ МТ i схиль-нiстю до грацiалiзацiТ, що супроводжуеться навмисними обмеженнями харчування (пщ-тверджено результатами опиту-вань i спостережень за прийо-мами Тжi), недостатньою його енергоцшнютю порiвняно з енерговитратами ^ як наслiдок, дефiцитом МТ. Яскравим свщ-ченням цього е пмнастки з най-нижчими серед вихованшв, притаманними дефiциту МТ за нормами 1МТ, його середнiми величинами i найвищою частотою дефiциту МТ як ознаками недостатнього харчового статусу при менших, шж в шших
видах спорту, енерговитратах [8]. lмовiрно, у дiвчат, особливо бiльш енерговитратних спор-тивних профiлiв, i майже уах хлопцiв, якi менш схильш або взагалi не схильнi до порушень харчовоТ поведiнки, енергоцн нють харчування частiше вщпо-вiдае енерговитратам або переважае Тх i позначаеться бтьшими частками нормального фiзичного розвитку у вихо-ванцiв з бтьшими енерговитратами i надлишковоТ МТ за менших енерговитрат. Зокрема, за меншоТ схильност до порушень харчовоТ поведшки енергоцш-нють харчування легкоатлеток з бiльшими, ыж у гiмнасток енерговитратами i лучниць видаеть-ся менш недостатньою, що позначаеться меншою частотою дефщиту МТ i бiльшою частотою нормального фiзич-ного розвитку. Бтьшють вихо-ванцiв спортивних профiлiв зi значними енерговитратами (хлопцiв - велосипедистiв, фех-тувальниюв, легкоатлетiв, п'я-тиборцiв, футболiстiв i дiвчат -гребчинь i гандболюток) вщзна-чаються середнiми величинами 1МТ, притаманними нормальному фiзичному розвитков^ i най-бiльшою його частотою, що свщчить про вiдповiднiсть Т'хых енерговитрат енергоцiнностi харчування. Найвищi серед вихованщв середнi величини 1МТ, властивi надлишковiй МТ за нормами 1МТ, i найбiльша ТТ частота у гребшв з високими
Рисунок 3
Частота рiзних градацiй фiзичного розвитку юних спортсменiв залежно
вiд спортивного профшю
нормальний розвиток надлишкова МТ ■недостатня МТ
ватерпол1сти саночники борц1 стршьц1 гребц1 боксери Хлопц1 загалом лучники футболюти п'ятиборц1 легкоатлети фехтувальники велосипедисти
49,2 ±4,61
50,0 ±10,2д
37,3±4,51
50,0±10,21 61,0 ±4,9 22,0±4,1*,д 62,0 ±6,9 34,0±6,71 62,5 ±9,9 37,5±9,91
64,2 ±6,6 18,9±5,4* 68,2 ±1,6д 18,1 ±1,4 71,4 ±12,1 7,1 ±6,9* 74,8 ±2^ ^^З1^
80,8 ±7,7 3,8±3,71,* 83,8 ±6,11,д :5,4±3,71,* 85,2 ±6,81 7,4±5,01
13,6±3,2*
17,0±3,8*
4,0±2,81,*,**
17,0±5,2*
13,7±1,2*,**д
21,4±11,0*
16,7±2,1*^*
15,4±7,1*
саночниц|
пмнастки
10,8±5,1*д
7,4±5,0*
0% 20%
8,8±4,9*
88,2 ±5,51 2,9±2,91,
40% 60% 80% 100%
боксерки борчин1 лучниц1 Д1вчата загалом
легкоатлетки стртьчиы велосипедистки фехтувальниц1 гандбол1стки п'ятиборки гребчин1
66,7±11,П* 11,1 ±7,4**
- > П
74,4±6,7 1,*
22,2 ±9,81 25,6 ±6,71 50,0 ±25,0 50,0±25,0
51,0 ±4,9 > 34,3±4,71,* 51,9 ±9,6 11,1±6,0
14,8±3,51,*,**
37,0±9,3**
56,3 ±2,4 56,5 ±7,3 60,0 ±8,3 64,3 ±12,8
20,5±1,9
23,2±2,0*
43,5±7,31
28,6±7,6* 21,4±11,0* 68,8 ±11,6 12,5±8,3* 71,8 ±4,91 16,5±4,0*~ 75,2 ±12,5 75,8 ±7,51 24,2±7,5*
11,4±5,41,*
14,3±9,4*
18,8±9,8*
11,8±3,51,*
25,0±12,5*
0%
20% 40% 60% 80% 100%
Примтки: р ':зниця достоверна (0,001>р<0,05) порiвняно з 1 - узагальненими показниками вихован^в це) стат'¡; * - частотою нормального фiзичного розвитку; ** - частотою надлишково) маси тша; д - д'1вчатами цього профшю.
39 Еоттошит & Нклми № 2 2019
енерговитратами [8] можна вважати наслiдком переважного розвитку м'язiв, у саночниюв, саночниць, ватерполiстiв i стрiльцiв з меншими енерго-витратами - скорее наслiдком розвитку жирово! тканини через надлишкове харчування.
Разом з тим рiчнi прирости 1МТ вихованцiв рiзних статево-вiкових груп не завжди переви-щують вiдповiднi прирости норм 1МТ, а найбiльшi його прирости у вихованшв окремих спортивних проф^в, переду-сiм дiвчат, спостер^аються тз-нiше за класичнi та зазвичай не узгоджуються з прогнозовани-ми рiвнями навантажень, що, очевидно, пов'язано зi склад-ним, багатовекторним впливом на фiзичний розвиток вихован-цiв комплексу ендогенних i екзогенних факторiв, до яких, окрiм висвiтлених, належать стан здоров'я вихованщв, особливостi тренувального процесу в обраному видi спорту, адекватнють харчування спортивним навантаженням тощо.
Таким чином, виявлен особ-ливостi фiзичного розвитку юних спортсмешв, якi загалом пiдтверджують усталену думку про стимулюючий вплив спорту на процеси росту та розвитку д^ей, водночас свщчать про особливу роль харчування у цих процесах i необхщнють його диференшаци за статтю, вком i рiвнем фiзичних навантажень для попередження метаболiч-ного дисбалансу в органiзмi i спричинених ним вщхилень фiзичного розвитку юних спортсмешв.
Остаточне доведення зв'язку фiзичного розвитку вихованцiв з рiвнем навантажень, адекват-ностi харчування енерговитра-там вихованшв рiзних спортивних проф^в потребуе детального вивчення (хшх енерговит-рат i розглядаеться нами як предмет подальших дослщ-жень.
Висновки
1. Середы значення Ыдексу маси тша, iндивiдуальний фь зичний розвиток понад 68% хлопшв i 56% дiвчат - вихован-шв училища-iнтернату усiх ста-тево-вiкових груп вщповщають нормальному розвитковi за нормами Ыдексу маси тiла шко-лярiв Укра'ни.
2. Вихованцi вiком 14-17 роюв перевищують дiтей регiону за середшми значеннями iндексу маси тша, вком 12-17 рокiв - за
частотою нормального фiзич-ного розвитку, особливо над-лишково! маси тша, та характе-ризуються значно меншою частотою II дефiциту.
3. При переважанш нормального фiзичного розвитку у вихованшв усiх статево-вiкових груп 13^чш хлопцi i 12-16-рiчнi дiвчата вiдзначаються значною частотою дефщиту маси тiла, 16-17-рiчнi хлопцi i 17-рiчнi дiвчата - надлишково! маси тша.
4. Вкова динамiка середшх значень iндексу маси тiла та його рiчних приростiв у вихо-ванцiв зазвичай узгоджуеться з класичними особливостями переб^у пубертатного перiоду у д^ей середнього та старшого шкшьного вiку i пов'язана з адапташею вихованцiв до спе-цифiчних умов подготовки.
5. Виявленi особливостi фь зичного розвитку та харчового статусу вихованшв рiзних спортивних проф1шв пов'язанi з рiв-нем '[хшх енерговитрат, якi потребують детального вивчен-ня для подальшо! корекцií харчування юних спортсмешв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Калиниченко 1.О., Скиба О.О. Оцiнка стану здоров'я д^ей, якi займаються рiзними видами спорту у системi дитячо-юнацьких спортивних шкiл. Досягнення бюло-гИ та медицини. 2014. № 1.
С. 34-37.
2. Hayashi M., Hamu Y, Hashimoto Y A guidebook for volleyball-related health problems using Manga and educational activities for injury prevention: Volleyball 911. British Journal of Sports Medicine. 2011. Vol. 45.
P. 548.
3. Полька Н.С., Платонова А.Г., Яцковська Н.Я., Пашинська С.Л. Скришнг-оцшка фiзичного розвитку д^ей 6-17 роюв за Ыдексом Кетле. К., Укрмедпатент-Ыформ, 2012. 4 с. (1нформа-цмний лист про нововведення № 60-2012).
4. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. К., 2006. 558 с.
5. Паачнюк 1.П., Няньковський С.Л. Порiвняльний аналiз фiзичного розвитку учнiв 1-11 клаав Львова i районiв Львiвськоí областi на пiдставi дослiдження Ыдексу маси тiла. Медицина транспорту Укра!ни. 2014. № 3. С. 9-15.
6. Гигиена детей и подростков / под ред. В.Н. Карда-шенко. М. : Медицина, 1988. С. 41-108.
7. Пластунова О.Б. Стан фактичного харчування юних спортсмешв. Актуальнi питання ппени та еколопчно( безпеки Укра!ни (XIII марзеевсью читання): зб. тездоп.наук.-прак. конф. К., 2017. Вип. 17.
С. 117-119.
8. Арансон М.В. Питание для спортсменов. М. : Физкультура и спорт, 2001. 224 с.
REFERENCES
1. Kalynychenko 1.О., Sky-ba О.О. Dosiahnennia biolohii ta medytsyny. 2014 ; 1 : 34-37 (in Ukrainian).
2. Hayashi M., Hamu Y, Hashimoto Y British Journal of Sports Medicine. 2011 ; 45 : 548.
3. Polka N.S., Platonova A.G., Yatskovska N.Ya., Pashynska S.L. Skryning-otsinka fizychnoho rozvytku ditei 6-17 rokiv za indek-som Ketle [Screening Assessment of the Physical Development of the Children Aged 6-17^ears old by the Quetelet Index]. tyiv : Ukrmedpatentinform ; 2012 : 4 p. (Information Letter № 60-2012) (in Ukrainian).
4. Antomonov МЖ Matematicheskaia obrabotka i analiz medico-biologicheskikh dannykh [Mathematical Processing and Analysis of Medico-Biological Data]. ^ev ; 2006 : 558 p. (in Russian).
5. Pasichniuk I.P., Niankovskyi S.L. Medytsyna transport Ukrainy. 2014 ; 3 : 9-15 (in Ukrainian).
6. Kardashenko V.N. (ed.) Gigiena detei i podrostkov [Hygiene of Children and Teenagers]. Moscow : Meditsina ; 1988 : 41-108 (in Russian).
7. Plastunova O.B. Stan fakty-chnoho kharchuvannia yunykh sportsmeniv [State of the Factual Nutrition in the Young Athletes]. In : Aktualnipytannia hihiieny ta ekolohichnoi bezpeky Ukrainy
(trynadtsiati marzieievski chytan-nia) [Actual Issues of Hygiene and Ecological Safety of Ukraine (the Thirteenth Marzieiev's Reading): Conf. Mater.]. tyiv ; 2017 : 117-119 (in Ukrainian).
8. Aranson M.V. Pitanie dlia sportsmenov [Nutrition for Athletes]. Moscow : Fizkultura i sport ; 2001 : 224 p .
(in Russian).
Надiйшла до редакцИ 21.01.2019
№ 2 2019 Environment & Health 40