CC BY
19
УДК 636.034.082
1льницька О.Ю.
Подтъсъкий державный аграрно-техтчнийутверситет Федорович С. I., д. с.-г. н., професор (logir@ukr.net) Музика Л. I., доцент Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш гмеш С. З.Гжицъкого Бабж Н. П., астрант*© 1нститут б1ологИ'тваринНААН, м. Лъвгв
ОСОБЛИВОСТ1 ГАЗОЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБМ1НУ У КОР1В ПРИКАРПАТСЬКОГО ВНУТР1ШНЬОПОРОДНОГО ТИПУ УКРАШСЬКО! ЧЕРВ0Н0-РЯБ01 М0Л0ЧН01 ПОРОДИ
Дослгджено показники легеневого газообмту у кор1в ргзних лтт прикарпатсъкого внутршнъопородного типу украгнсъког червоно-рябог молочног породи залежно в/д перюд1в року. Встановлено, що за цими показниками тварини дослгджуваних лшй (Р1гела 352882, Р. Стейшна 267150 та Хановера 1629391) в1др1знялися м1ж собою. За быъшжтю дослгджуваних показнитв корови лтп Хановера 162939 переважали ровесницъ лши Р1гела 352882 та Р. Стейшна 267150. Ултшй перюд пор1вняно з зимовим майже ее/ показникиу тварин доелгджуваних груп були вищими.
Ключов1 слова: лшя, вентилящя легешв, глибина дихання, частота дихання, дихалъний коефщент, теплопродукщя.
Вступ. Узагальнюючим показником, що характеризуе обмш речовин та ефектившеть !х використання в оргашзм! тварин е газоенергетичний обмш. За р1внем газоенергетичного обмшу можна судити про загальш законом1рносп адаптаци до вирощування в певних умовах навколишнього середовища [2, 8]. Накопичення, систематизация \ анал1з даних дослщжень щодо газообмшу в окремих порщ I лшш тварин наближае нас до розумшня ф!зюлопчно! сут1 змш, що проходять в оргашзм! в процеа його життед1яльност1, I яю в певнш м1р1 можуть бути об'ективними показниками при оцшщ господарськи корисних якостей тварин [5, 7].
Тому метою наших дослщжень було вивчити легеневий газообмш I теплопродукцш у кор1в р1зних лшш прикарпатського внутршородного типу укра!нсько! червоно-рябо! молочно! породи в зимовий та лпжй перюди року.
Матер1ал 1 методика. Дослщження проведен! в зимовий та л1тнш перюди на коровах р1зних лшш прикарпатського внутршньопордного типу украшсько! червоно-рябо! молочно! породи у ПСП «Мама!вське» К!цманського району Чершвецько! облает!. Для проведения досл!ду було сформовано три
© 1льницька О.Ю., Федорович I., Музика Л. I., Бабж Н., 2013
*Наковий кер1вник - доктор с.-г. наук, професор £. I. Федорович
82
групи Kopie по 5 гол1в у кожнш: перша - тварини лши Р1гела 352882, друга -Р. Отейшна 267150, третя - Хановера 1629391.
Пщдослщш тварини ycix груп знаходилися в однакових умовах год1вл1, догляду та утримання.
Одержан! результати дослщжень обробляли методом вар1ацшно1 статистики за Н. А. Плохинским [3] та за допомогою програм Microsoft Excel та "Statistica 6.1".
Результати дослщжень. Одержан! нами результати свщчать, що корови дослщжуваних лшш за показниками газоенергетичного обмшу дещо вщр1знялися м1ж собою (табл. 1). Так, у зимовий перюд вентилящя легешв найвищою була у тварин лши Хановера 162939. За цим показником вони переважали ровесниць лши Р1гела 352882 i Р. Сп-ейшна 267150 вщповщно на 0,54 i 1,24 л/хв. Под1бна картина спостер1галася i за вентилящею легешв на 1 кг живо! та 1 кг обмшно! маси.
Таблиця 1
Показники газообмшу у Kopie (зимовий пер1од), M±m_
Показник ^¡N¡4 тварин
Р1гела 352882 P. CiTeflmHa 267150 Хановера 162939
Вентиляц1я леген1в, л/хв. 74,75±1,73 74,00±1,45 75,29±1,40
на 1 кг живо! маси, л/год. 8,97±0,21 8,88±0,17 9,04±0,17
на 1 кг обмшно! маси, л/год. 42,41±0,98 41,99±0,82 42,72±0,80
Кшьюсть спожитого 02, л/хв. 3,12±0,12 3,29±0,11 3,48±0,14
на 1 кг живо! маси, л/год. 0,37±0,01 0,40±0,01 0,42±0,02
на 1 кг обмшно1 маси, л/год. 1,77±0,07 1,87±0,06 1,98±0,08
Кшьшсть вид1леного С02, л/хв. 2,23±0,08 2,31±0,07 2,46±0,09
на 1 кг живо! маси, л/год. 0,27±0,01 0,28±0,01 0,29±0,01
на 1 кг обмшно1 маси, л/год. 1,26±0,04 1,31±0,04 1,39±0,05
Дихальний коеф1ц1ент 0,72±0,02 0,70±0,01 0,71±0,01
Глибина дихання, л/раз 4,42±0,12 4,57±0,09 4,30±0,10
Частота дихання, рази/хв. 16,70±0,22 15,98±0,26 17,30±0,38
Утил1зац1я 02, % 4,23±0,10 4,52±0,10 4,69±0,14
Кисневий 1ндекс кров1 41,65±0,97 44,40±0,97 46,10±1,37
Теплопродукц1я, кДж/хв. 65,02±2,16 68,13±2,05 71,92±2,68
на 1 кг живо! маси, кДж/год. 7,80±0,26 8,18±0,25 8,63±0,32
на 1 кг обмшно! маси, кДж/год. 36,90±1,23 38,66±1,16 40,81±1,52
Найвищою к1льк1стю спожитого кисню характеризувалися корови лши Хановера. ïx перевага за цим показником над ровесницями лшш Р1гела i Р. С1тейшна становила 0,36 (Р<0,001) i 0,19 л/хв. За кшькктю спожитого кисню на 1 кг живо! маси та 1 кг o6mîhhoï маси м1ж тваринами досл1джуваних л1н1й також спостер1галася певна р1зниця, однак, вона була нев1рогщною. Незначна, нев1рог1дна р1зниця була виявлена також i за кшькктю вид1леного вуглекислого газу, в тому числ1 на 1 кг живо! i o6mîhhoï маси, дихальним коефщентом та глибиною дихання.
83
За частотою дихання та утил1защею кисню тварини лши Хановера переважали ровесниць лши Р. Сп-ейшна на 1,32 раза/хв. (Р<0,05) та 0,46 % (Р<0,05), а Р1гела - на 0,6 раза/хв. та 0,17 % вщповщно.
Р1зниця за показниками кисневого шдексу кров1 м1ж тваринами лши Р1гела та Хановера становила 4,45 (Р<0,05), Отейшна та Хановера - 1,70 I Р1гела та С1тейшна - 2,75, а за показниками теплопродукци - вщповщно 6,9; 3,79 I 3,11 кДж/хв. Под1бна тенденщя спостер1галася I за показниками теплопродукци на 1 кг живо! маси та 1 кг обмшно! маси.
У л1тнш перюд дещо шша картина (табл. 2). Так, вентилящя легешв найбшьшою була вже у кор1в лши Р. Отейшна, а найменшою - у тварин лши Р1гела. Однак, слщ вщм1тити, що за цим показником, а також за вентилящею легешв у розрахунку на 1 кг живо! маси та 1 кг обмшно! маси р1зниця м1ж тваринами досл1джуваних л1н1й була нев1рогщною.
Таблиця 2
Показники газообмшу у кор1в (л1тн1й пер1од), М±ш_
Показник ^¡N¡4 тварин
Р1гела 352882 Р.Отейшна 267150 Хановера 162939
Вентилящя легешв, л/хв. 73,31±1,08 77,42±1,44 76,33±1,30
на 1 кг живо! маси, л/год. 8,80±0,13 9,29±0,17 9,16±0,16
на 1 кг обмшно1 маси, л/год. 41,60±0,61 43,93±0,81 43,31±0,74
Кшьюсть спожитого 02, л/хв. 3,19±0,09 3,35±0,13 3,61±0,12
на 1 кг живо! маси, л/год. 0,38±0,01 0,40±0,02 0,43±0,01
на 1 кг обмшно1 маси, л/год. 1,81±0,05 1,90±0,07 2,05±0,07
Кшьшсть видшеного С02, л/хв. 2,45±0,07 2,59±0,09 2,78±0,07
на 1 кг живо! маси, л/год. 0,29±0,01 0,31±0,01 0,33±0,01
на 1 кг обмшно1 маси, л/год. 1,39±0,04 1,47±0,05 1,58±0,04
Дихальний коефщент 0,77±0,01 0,78±0,01 0,78±0,02
Глибина дихання, л/раз 4,77±0,11 4,86±0,10 5,18±0,15
Частота дихання, рази/хв. 15,30±0,34 15,80±0,33 14,68±0,33
Утил1защя 02, % 4,41±0,10 4,39±0,16 4,80±0,15
Кисневий 1ндекс кров1 43,50±1,01 43,35±1,50 47,30±1,41
Теплопродукщя, кДж/хв. 67,52±1,69 70,95±2,52 76,01±2,23
на 1 кг живо! маси, кДж/год. 8,10±0,20 8,51±0,30 9,12±0,27
на 1 кг обмшно! маси, кДж/год. 38,32±0,96 40,26±1,43 43,13±1,27
Щодо к1лькост1 спожитого кисню, то р1зниця за цим показником м1ж тваринами л1н1й Хановера I Р1гела становила 0,42 (Р<0,05), Хановера 1 Р. Отейшна - 0,26 та Р. Отейшна I Р1гела - 0,16 л/хв. на користь перших. За к1льк1стю спожитого кисню у розрахунку на 1 кг живо! маси р1зниця м1ж коровами вищеназваних л1н1й становила в1дпов1дно 0,05 (Р<0,05); 0,03 та 0,02 л/год., за кшькютю спожитого кисню на 1 кг обмшно! маси - 0,24 (Р<0,05); 0,15 та 0,09 л/год., за кшькютю вид1леного вуглекислого газу - 0,33 (Р<0,05); 0,19 та 0,14 л/хв., за кшькктю видшеного вуглекислого газу у розрахунку на 1 кг живо! маси - 0,04 (Р<0,05); 0,02 та 0,02 л/год., за кшькктю видшеного вуглекислого газу у розрахунку на 1 кг обмшно! маси - 0,19 (Р<0,05); 0,11 та 0,08 л/год.
84
Дихальний коефщент у тварин дослщжуваних лшш був майже однаковим i знаходився в межах 0,77-0,78. За глибиною дихання р1зниця м1ж коровами також була иезиачною, а за частотою дихаиия перевага була на бощ тварин лшп Р. С1тейшна. За цим показником вони переважали ровесниць лшп Хановера на 1,12 (Р<0,05) та Р1гела - на 0,5 раза/хв.
За показниками утил1заци кисню та кисневого шдексу кров1 р1зниця м1ж коровами дослщжуваних груп була незначною.
Найвищ1 показники теплопродукцп виявлеш у тварин лшп Хановера. За цим показником вони переважали ровесниць лшп Р.С1тейшна на 5,06, лшп Р1гела - на 8,49 кДж/хв. (Р<0,05). За теплопродукщею у розрахунку на 1 кг живо! маси ця перевага становила вщповщно 1,02 (Р<0,05) та 0,61 л/год., а на 1 кг обмшно! маси - 4,81 (Р<0,05) та 2,87 л/год.
Результата наших дослщжень свщчать, що дослщжуваш показники у тварин однакових лшш залежали вщ перюду року. Однак, слщ вщм1тити, що в1рогщна перевага у л1тнш перюд пор1вняно з зимовим була встановлена лише у тварин лшш Р.С1тейшна та Хановера за кшьюстю видшеного вуглекислого газу - вщповщно на 0,28 та 0,32 л/хв., за кшьюстю вид1леного вуглекислого газу на 1 кг живо! маси - на 0,03 та 0,04 л/год., за кшьюстю видшеного вуглекислого газу на 1 кг обмшно! маси - на 0,16 та 0,19 л/год. при Р<0,05 в ycix випадках, за показниками дихального коефщента - на 0,08 та 0,07 при Р<0,01 в обох випадках. За останн1м названим показником перевага у л1тн1й перюд пор1вняно з зимовим спостер1галася також у тварин лши Р1гела - на 0,05 (Р<0,05). В той же час у Kopie ще! л1нй' частота дихання була в1рогщно вищою у зимовий пер1од - на 1,4 раза/хв. (Р<0,01). Названий показник взимку був вищим також у Kopie л1н11 Хановера - на 2,62 раза/хв. (Р<0,01).
Висновки. Показники легеневого газообм1ну у Kopie прикарпатського внутр1шньопородного типу червоно-рябо! молочно! породи певною м1рою залежать вщ л1н1йно! належност1 тварин та пори року. За бшьшктю досл1джуваних показниюв у зимовий та л1тн1й перюди корови л1н11 Хановера 162939 переважали ровесниць лшш Р1гела 352882 та Р. Сп-ейшна 267150. Майже Bei показники у тварин досл1джуваних груп у л1тнш пер1од пор1вняно з зимовим були вищими.
Л1тература
1. Кудрявцев А. А. Методы исследования газового и энергетического обмелау у сельськохозяйственых животных / А. А. Кудрявцев. - М.:Сельхозгиз, 1951. - 104 с.
2. Надальяк Е. А. Энергетический обмен лактирующих коров / Е. А. Надальяк, В. Б. Решетов // Животноводство. - 1978. - №1. - С.53-55.
3. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский - М. : Колос, 1969. - 256 с.
4. Скворцова A.A. Техника использования кровообращения газоенергетического обмена и легочного дыхания у сельськохозяйственых животных / A.A. Скворцова, И.И. Хренов. - М.: АН СССР, 1961. - С.84.
85
5. Ткачук В. П. Газообмш у бугайщв р1зних генотитв м'ясних порщ / В. П. Ткачук // Мат. конф. молодих вчених та acnipaHTiB УРГТ. - Чубинське. -
2003. - С. 15-16.
6. Томмэ М. Ф. Обмен веществ и энергии у сельскохозяйственных животных / М. Ф. Томмэ - М.: Сельхозгиз, 1949. - 320 с.
7. Федорович £. Газоенергетичний обмш у тварин захщного внутршньопородного типу украшсько! чорно-рябо! молочно! породи / G. Федорович // Тваринництво Украши. - 2002. - №4. - С. 17-19.
8. Федорович G.I. Захщний внутршньопородний тип украшсько! чорно-рябо! мол очно! породи: господарсько-бюлопчш та селекцшно-генетичш особливостк Монограф1я / G.I. Федорович, Й.З. Орацький. - К.: Наук. св1т,
2004. - 385 с.
Summary Ilnytska O.Y.
State Agrarian Technical University in Podillya, Kamyanets-Podilsky Fedorovych E. I., Muzyka L. I. Lviv National University of veterinary medicine and biotechnology named
by S. Z. Hzhytskiy Babik N. P. Institute of Animal Biology NAAS FEATURES GAZOENERGETICHESKAYA EXCHANGE IN COWS PRYKARPATSKA INBREEDING UKRAINIAN STYLE RED-PESROY
DAIRY
Investigated indices ofpulmonary gas exchange in cows of different lines such as Ukrainian Carpathian interbreed red and white dairy breed depending on seasons. Found that on these indicators animals studied lines (Rigel 352882, R. Siteyshn 267150 and Hanover 1629391) differed among themselves. For most of the studied parameters cows line Hanover 162939 dominated peers lines Rigel 352882 and R. Siteyshna 267150. In the summer compared to winter rates in almost all animals studied groups were higher.
Key words: line, ventilation, deep breathing, respiratory rate, respiratory rate, heat production.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Шаловило С.Г.
86
