CC BY
13
УДК 625.71
DOI: 10.30977/ВЦЬ.2219-5548.2019.86.2.74
ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦ1ОНАЛЬНО1 КЛАСИФ1КАЦН АВТОМОБ1ЛЬНИХ
ДОР1Г
Арсеньева Н.О.
Харкчвський нацюнальний автомобшьно-дорожнш ун1верситет
Анотаця. Стаття присвячена питанням функщональног класиф^кацИ автомобыьних дор1г та гг необх1дност1 для сучасних норм на проектування автомобыьних дор1г. Функщональна класи-фшащя присутня в нормах на проектування дор1г у багатьох крагнах св1ту, тому тема визна-чення особливостей функщональног класифжацп для автомобыьних дор1г Украгни та вдоско-налення класифжацИ автомобыьних дор1г е актуальною.
Ключовi слова: класифшащя автомобыьних дор1г, функциональна класифшащя дор1г, категор1я дороги, нормативи з проектування автомобыьних дор1г.
Вступ
Ниш в Украш немае чггкого визначення термша «функцюнальна класифшащя», не з'ясовано, що вона дае i навщо вона, взагал^ потрiбна. Така проблема для нашо! держави цшком природна, так як у вггчизнянш фахо-вш лiтературi поняття «функцiональна кла-сифшацш» практично не застосовуеться, хо-ча за кордоном воно було введено у вжиток ще в 50-60 рр. минулого сторiччя. Необхщ-нiсть функцюнально! класифшацп дор^ була пов'язана з розвитком дорожньо! мережi та необхiднiстю И упорядкування й плануван-ня. Зростання транспортних потоюв вимагае !х оптимiзащ! та необхщносп врахування !х складу й умов руху пiд час нормування осно-вних параметрiв дорiг. Це питання загостри-лося з початком створення системи форму-вання й використання земельних дшянок тд автомобiльнi дороги, оскшьки землекористу-вання е важливим чинником для визначення функцiй дорiг. З огляду на низький рiвень автомобшзацп в минулому й невисоку щшь-нiсть дорожньо! мережi в нашш державi ця проблема виникла набагато шзш-ше. Вiдповiдно, тiльки в кшщ 80-х рр. в Украш з'явилася функцiональна класифша-цiя в нормах проектування вулично-дорожньо! мережа На даний час чинною е функцюнальна класифшащя дорiг у нормах бшьшосп розвинених краш свiту.
Аналiз публiкацiй
В Украш питанню функщонально! кла-сифшаци автомобiльних дорiг придшяеться недостатньо уваги. Нормативнi документи на проектування автомобшьних дорiг, де визна-чаються категорiя дороги та и геометричнi параметри в Украш, представленi ДБН В.2.3-4:2015 Споруди транспорту. Автомобь
льнi дороги [1] та Законом Украши «Про ав-томобiльнi дороги» [2]. Але публшацш, якi висвгглюють питання функцiональноl класи-фшаци автомобшьних дор^ Украши дуже мало. Активно займаються питанням модер-шзаци норм проектування та класифшацп автомобiльних дор^ в Роси та Бшоруси. У роботах О.В. Скворцова, М.М. Девятова ви-значеш та запропонованi основна концепщя та принципи функцiональноl класифшацп дорiг у Роси, наведена методолопчна основа модершзацп норм на проектування. За кордоном це питання виршено, тому основна частина шформацп вщображена в чинних нормах на проектування дор^ [3, 4,
5, 6].
Мета й визначення завдання
Метою роботи е виявлення критерив та особливостей класифшацп автомобшьних дор^ за функцюнальними вимогами та моде-рнiзацiя норм проектування у частиш вста-новлення класу та категори автомобiльноl дороги.
Принципи функцюнальноТ класифжацп автомобшьних дор^
Автомобiльнi дороги проектуються та бу-дуються в Украш за нормами й правилами, як ще частково були у БНШ 2.05.02-85, роз-робленим близько 24 роки тому i в яких знайшли вiдображення знання та розумшня стану проблем i питань дорожнього будiвни-цтва перiоду 60-70-х рр. минулого столггтя. Протягом десятилiть вщбулися змiни в уяв-леннях про дорогу i споруди на нш за бага-тьма складниками.
На основi критичного узагальнення бага-торiчного досвiду будiвництва й експлуатацп автомобiльних дорiг, проведення постшних
наукових дослщжень i всебiчного аналiзу !х результатiв характерш особливостi змiн про-являються у вшх компонентах полотна авто-мобшьно! дороги. Одночасно пiдвищуeться увага до забезпечення безпеки руху, насам-перед, планувальними та конструктивними методами проектування дорп\ Багато актуа-льних положень та уявлень про вимоги до сучасних автомобiльних дорiг закрiпленi в нормах i правилах рiзних кра!н свггу.
Автомобiльнi дороги загального користу-вання е складником Сдино! транспортно! си-стеми Укра!ни та задовольняють потреби суспшьства в автомобiльних, пасажирських i вантажних перевезеннях, перебувають у державнiй власностi та не шдлягають приватизации В Укра!ш проектування та класифь кацiя автомобiльних дор^ регламентуеться ДБН В.2.3-4:2015 Споруди транспорту. Ав-томобiльнi дороги [1] та Законом Укра!ни «Про автомобiльнi дороги». Зпдно зi Стат-тею 5 [2] автомобшьш дороги подiляються на:
- автомобшьш дороги загального корис-тування;
- вулищ й дороги мют та iнших населених пункпв;
- вiдомчi (технологiчнi) автомобiльнi дороги;
- автомобшьш дороги на приватних тери-торiях.
Крiм того, Стаття 5 регламентуе автомобшьш дороги оборонного значення, що необхщш для забезпечення оборони й безпеки Укра!ни, з'еднання вiйськових та шших спецiальних об'ектiв, призначених в умовах военного стану для вшськових перевезень, перевезень, пов'язаних з евакуащею насе-лення, евакуацiею вантажiв, i народногоспо-дарських перевезень.
Згiдно з [2] автомобшьш дороги загального користування подшяються на автомобшь-ш дороги державного та мiсцевого значення. Автомобшьш дороги державного значення подшяються на мiжнароднi, нащональш та регюнальш.
До мiжнародних належать дороги, що по-еднуються з мiжнародними транспортними коридорами та / або входять до Свропейсько! мережi основних, промiжних, з'еднувальних автомобiльних дорiг та вщгалужень, мають вiдповiдну мiжнародну iндексацiю i забезпе-чують мiжнароднi автомобiльнi перевезення. До нацюнальних автомобiльних дорiг належать таю, що поеднаш з нацюнальними транспортними коридорами i не належать до
мiжнародних автомобшьних дорiг, та авто-мобiльнi дороги, що з'еднують столицю Укра!ни - м. Ки!в, адмiнiстративний центр Автономно! Республши Крим, адмшстрати-внi центри областей, мюто Севастополь мiж собою, велик промисловi й культурнi центри з мiжнародними автомобiльними дорогами.
До регюнальних автомобiльних дорiг належать дороги, що з'еднують двi або бшьше областей мiж собою, автомобшьш дороги, як сполучають основнi мiжнароднi автомобiльнi пункти пропуску через державний кордон, морськi та авiацiйнi порти мiжнародного значення, найважливiшi об'екти нацюнально! культурно! спадщини, курортнi зони з мiж-народними та нацiональними автомобшьни-ми дорогами.
Перелiк дорiг державного значення, зок-рема !х дiлянок, що сумщаються з вулицями мiст та шших населених пункпв i фiнансу-ються з державного бюджету, затверджуе Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни один раз на три роки. Автомобшьш дороги мюцевого значення подшяються на територiальнi, обласш та районнi.
До територiальних автомобiльних дорiг належать такi, що з'еднують адмшстративш центри Автономно! Республши Крим i областей з адмшютративними центрами районiв, мiстами обласного значення, мюта обласного значення мiж собою, а також автомобiльнi дороги, як з'еднують з дорогами державного значення основш аеропорти, морськi та рiч-ковi порти, залiзничнi вузли, об'екти нацю-нального й культурного надбання та курортного i природно-заповщного фонду, автомобiльнi пункти пропуску мiжнародного та мiждержавного значення через державний кордон.
До обласних автомобшьних дор^ належать дороги, що з'еднують адмшстративш центри райошв мiж собою та адмшютративними центрами сшьських населених пункпв району, залiзничними станцiями, аеропорта-ми, рiчковими портами, пунктами пропуску через державний кордон i мюцями вщпочин-
ку.
До районних автомобшьних дор^ належать тi, що з'еднують адмшстративш центри сiльських населених пункпв з шши-ми населеними пунктами в межах району, iншi населеш пункти мiж собою, з шдприем-ствами, об'ектами культури, iншими дорогами загального користування. У той же час та, хто добре обiзнаний про стан питання проек-
тування й будiвництва в Укра!нi та в СНД за згаданими вище вiтчизняними нормами щодо проектування дороги побачить принциповi вiдмiнностi не тiльки у вимогах до !! просто-рового положення, але й за формою подання змiсту самих норм. Слщ видiлити та вщзна-чити окремi найбiльш важливi моменти, яю обгрунтовують застосування тих чи шших геометричних параметрiв, що сприяють у разi дотримання сприятливих умов i безпеки руху бiльш економiчному розмiщенню полотна дороги порiвняно з чинними в Укра!нi нормами. На цю обставину особливо варто звернути увагу тим, хто тою чи шшою мiрою причетний або буде мати вщношення до ро-бгг щодо гармонiзацi! вiтчизняних «техшч-них умов» iз зарубiжними нормами.
Залежно вщ функцiонального призначен-ня автомобшьш дороги Бiлорусi подiляються на республшансью та мiсцевi, згiдно з ТКП
[5]. . . .
До республшанських автомобiльних дорiг належать дороги, що включено в мережу мь жнародних автомобшьних дорiг (европейсь-ко! транспортно! системи), а також автомобь льнi дороги, якi забезпечують транспортш зв'язки:
- столицi Республiки Бшорусь - мiста Мiнська з адмшютративними центрами областей, Нацiональним аеропортом «Мшськ»;
- адмiнiстративних центрiв областей мiж собою;
- адмiнiстративних центрiв областей з ае-ропортами поза мюькою межею i з адмшют-ративними центрами райошв;
- адмiнiстративних центрiв районiв мiж собою по одному з напрямюв;
- мiст обласного тдпорядкування з адмь нiстративним центром обласп, на територi! яко! щ мiста розташованi;
- залiзничних станцш, розмiщених не в мiстах, пункпв пропуску через Державний кордон Республши Бiлорусь, а також iнших об'екпв державного значення з республшан-ськими автомобшьними дорогами.
До мiсцевих автомобшьних дор^ належать тi, що забезпечують транспортш зв'язки:
- адмшютративних центрiв сiльрад, мiст районного тдпорядкування, мюьких, курор-тних i робггничих селищ, сiльських населе-них пункпв з адмiнiстративними центрами районiв, на територи яких вони розмiщенi, а також мют районного пiдпорядкування, мь ських, курортних i робiтничих селищ мiж собою i з найближчими залiзничними станщ-ями, аеропортами, рiчковими портами та пристанями поза мюькою межею;
- мюць масового вщпочинку, туризму, спортивних комплексiв, курортiв, лшарень, шкiл-гуртожиткiв, будинкiв вiдпочинку, оздоровчих таборiв, кладовищ, iсторичних пам'ятникiв, пам'яток природи та культури з адмiнiстративними центрами областей та райошв, на територи яких розташоваш щ об'екти, а також з найближчими залiзнич-ними станщями, аеропортами, рiчковими портами, пристанями й республшанськими автомобшьними дорогами;
- адмшютративних центрiв сiльрад мiж собою, сiльських населених пункпв (зокрема дороги, яю проходять по територи цих населених пункпв) з автомобшьними дорогами загального користування;
- райошв шдивщуального житлового бу-дiвництва, розмщених у сiльськiй мiсцевос-та, i садiвницьких товариств з автомобшьни-ми дорогами загального користування.
До автомобiльних дорiг не загального ко-ристування належать дороги, що призначеш для внутрiшньогосподарських i технолопч-них перевезень, службовi та патрульш авто-мобiльнi дороги вздовж канатв, трубопрово-дiв, лiнiй електропередач, шших комушкацш i споруд, а також службовi автомобiльнi дороги до пдротехшчних та iнших споруд.
Автомобшьш дороги Республши Бiлорусь по всш довжинi або на окремих дшянках по-дiляються на класи та категори вiдповiдно до табл. 1, ТКП [5].
Розрахункова штенсившсть
Класи дороги Категор1я Функц1ональне приз- Область застосування руху, од. / добу
дороги начення дороги республжансью дороги м1сцев1 дороги
1 2 3 4 5 6
Автомапстрат 1-а Для пересування 1нтенсивних транспортних потоюв на велик1 ввдстат без обслуговування при-леглих територш Д1лянки основних респу-бл1канських дор1г протя-жтстю не менше н1ж 150 км з часткою транзиту в транспортному пото-ц1 бшьше н1ж 50 % понад 8 000
Таблиця 1 - Класифжащя дор1г Б1лорус1
Зашнчення табл. 1
1 2 3 4 5 6
Швидюсш 1-б Для локального пере- Республжансью автомо- понад 10 000 —
автомобшьш сування штенсивних бшьш дороги на тдходах
дороги транспортних потоюв до найбшьших м1ст на
з високою швидюстю ввдстат 40-50 км,
шд'Ьди до аеропортш 1-
го класу, кшьцев1 дороги
навколо найбшьших м1ст
Звичайш ав- 1-в Дороги загального Республжансью автомо- понад 10 000 —
томобшьш II призначення бшьш дороги (кр1м авто- понад 5 000 до понад 7 000
дороги мапстралей [ швидюсних 10 000 включ. включ.
дор1г), а також м1сцев1 понад 3 000
автомобшьш дороги (кр1м понад 2 000 до до
III автомобшьних дор1г ни- 5 000 включ. 7 000
жних категорш включ.
понад 400
понад 200 до до
IV 2 000 включ. 3 000
включ.
V До 200 включ. До 400
включ.
Особливу категорда автомобшьних дор1г не загального користування становлять дороги, яю перебувають шд контролем Мшютер-ства оборони Республши Бшорусь, Мшютер-ства внутршшх справ Республши Бшорусь { Державного комггету прикордонних вшськ Республши Бшорусь. На щ дороги не поши-рюеться чиннють Закону Республши Бшо-русь «Про автомобшьш дороги { дорожню д1яльнють» вщ 02 грудня 1994 р. № 3434-ХИ.
Таким чином, в Бшорус функцюнальна класифшащя { розрахункова штенсивнють руху впливають на категорда дороги та и техшчш нормативи пщ час проектування. Питання щодо класифшацп автомобшьних дор1г у Роси регулюються законом «Об автомобильных дорогах и о дорожной деятельности в Российской Федерации и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации» [6] згщно з яким автомобшьш дороги класифшують:
За адмшютративним значенням:
- автомобшьш дороги федерального зна-чення;
- автомобшьш дороги регюнального або м1жмунщипального значення;
- автомобшьш дороги мюцевого значення;
- приватш автомобшьш дороги.
У свою чергу дороги мюцевого значення подшяються на:
- автомобшьш дороги мюцевого значен-ня поселення;
- автомобшьш дороги мюцевого значення мунщипального району;
- автомобшьш дороги мюцевого значення мюького округу.
За умовами користування автомобшьш дороги подшяються на дороги загального користування { дороги не загального корис-тування.
За умовами проезду по дорогах I доступу до них дороги подшяються на:
- автомагютралц
- швидкюш автомобшьш дороги;
- звичайш автомобшьш дороги.
Залежно вщ транспортно-експлуатацшних
характеристик { споживчих властивостей автомобшьних дор1г установлюються !х техш-чна класифшащя I категорп (перша, друга, третя, четверта та п'ята).
Щодо положень згаданого вище Федерального закону [4] поняття «класифшащя автомобшьних дор1г» можна сформулювати таким чином: класифшащя автомобшьних дор1г - це подш дор1г за р1зними ознаками (адмшютративно! належносп, умов про!зду по них { доступу на них транспортних засо-б1в, транспортно-експлуатацшними характеристиками { споживчими властивостями, а також характером обслуговувальних зв'язюв м1ж ними). Дат наводяться формулювання основних понять, пов'язаних з класифшащею автомобшьних дор1г, з урахуванням положень зазначеного Федерального закону [4], адаптованого до вимог м1жнародних норм:
- адмшютративна класифшащя дор1г -подш дор1г за адмшютративною належнютю;
- клас автомобшьно! дороги - класифша-щя автомобшьних дор1г залежно вщ умов про!зду по них { доступу на них транспортних засоб1в;
- техшчна класифшащя автомобiльних Дорiг;
- вiднесення автомобшьних дорiг до кате-горiй залежно вщ транспортно-експлуата-цiйних характеристик i споживчих властиво-стей;
- функцiональна класифшащя автомобь льних дорiг - процес, коли вулищ та дороги подшяються на функцiональнi класи або сис-теми залежно вiд характеру зв'язюв, якi вони обслуговують;
Мiськi та сшьсью дороги в кра1нах Свро-пи i США згiдно з мютобущвною ieрархieю подiляються на три основш категори: дороги мiського значення - магiстралi (arterials), дороги районного значення (collectors), дороги мюцевого значення (local roads) [7-10].
Arterials - цей вид вулиць в Украш вщ-повщае магiстральним вулицям мюького значення (проспектам) високо! пропускно! здатноста - поеднуе мiж собою райони та со-цiально-значущi об'екти мюта, якi забезпе-чують шд'1зд до зовшшшх автомобiльних дорiг зi швидкюним рухом (freeways, expressways). Вони забезпечують основний потiк руху громадського транспорту в мюта, доступ до прилеглих територш обмежено. Оргашзований регульований рух на перехре-стях, перетин про1зно1 частини здiйснюеться чiтко на шшохщних переходах регульованих перехресть (швидкiсть руху на вулищ - 80110 км/год). Minor arterials за класифкащею дорк Австралп вiдповiдае major collectors за канадською класифiкацiею. Collectors - дороги регульованого руху, слугують для транспортного сполучення мiж дорогами мюце-вого значення (locals) з магютральними
- функцiональна система дорк -об'еднання дорiг за характером зв'язюв, що обслуговують;
- функщональний клас автомобiльно! дороги - елемент функщонально! системи в iерархi! дорожньо! мережi, що забезпечуе певний характер транспортних зв'язюв.
Кожен з перелiчених вище видiв класифь кацп дорiг мае свое призначення та наведеш у табл. 2 [6]. Ус вони становлять едину систему класифшацп автомобiльних дорiг кра!ни.
вулицями мiського значення (arterials). Шви-дкiсть руху, як правило, становить 5090 км/год. Locals -дороги мюцевого значення належать до найнижчо! категори автомо-бiльних дорк мiст i сiльських населених пу-нктiв, мають низьку пропускну здатнють i швидкiсть транспортного руху, вони забезпечують доступ з дорк загального користу-вання до прилеглих дшянок (мiсця прожи-вання, роботи, вщпочинку, комерцiйнi будiвлi i т. п.). Швидкють руху зазвичай становить 30-70 км/год.
Окремо слщ згадати про ще один вид ав-тодорiг пiд назвою bypass або truck route. За типолопею дорк в Украш може бути визна-чено як «об'1зна дорога» («шосе»). Цей вид дорiг призначений для об'1зду найбiльш за-вантажених дшянок транспортно! мережi мiст або сшьських населених пунктiв з метою запобкання заторiв, здiйснення ванта-жоперевезень. Highway - швидкiснi дороги (магютральш вулицi) регульованого або без-перервного руху (за класифiкацiею дорк Укра1ни), що проходять через велию мiста, сiльськi населенi пункти, вони е вищою кате-горiею дорк (вулиць). Також, як i iншi види
Таблиця 2 - Типи класифжаци дор1г у РФ
Класифжащя Цш класифжаци
Адмшютративна класифжащя - установления вщповщальносп за автомобшьш дороги та джерела !х фшансування; - клас автомобшьно! дороги; - визначення умов про!'зду й доступу вщповщно до вимог м1жнародних норм.
Техшчна класифжащя автомобшьних дор1г - установлення категорш автомобшьних дор1г залежно вщ транспортно-експлуатацшних характеристик 1 споживчих властивостей.
Функцюнальна класифжащя автомобшьних дор1г - з'еднання райошв тяж1ння транспортних потоков (населеш пункти, шко-ли, торгововельш майданчики та ш.) з мережею автомобшьних дор1г з формуванням ефективних 1 рацюнальних транспортних потоков; - планування розвитку дорожньо!' мереж1, визначення вщповщно!' адмшь стративно!' належносп, а також як кер1вництва для розроблення стандарпв для проектування р1зних титв дор1г.
Автомобшьш дороги оборонного значення - установлення спещальних вимог до автомобшьних дор1г, виходячи з потреб оборони кра!ни.
швидкюних дорiг, мають обмежений доступ до прилеглих територш.
Швидкiснi автомагiстралi в крашах заходу можна подшити на три види: ехpressways, freeways, highways. Expressways - один з ти-niB дор^ швидкiсного руху, на якому швид-кiсть руху становить 90-120 км/год. Freeways (controlled-access highway, або limited-access highways) - один з видiв дорк- швидкiсного руху з контрольованим (обмеженим) рухом або з вщсутшм доступом до прилегло! тери-торп. У рiзниx крашах прийнята така термь нологiя: Украша - автомагютраль, (автострада, автобан); Iталiя - autostrada; США, Канада, Австралiя, Велика Бриташя -interstate highway, freeway, motorway; №меч-чина - аutobahn; Францiя - autoroute. Швид-кюш автомагiстралi даних типiв характери-зуються вiдсутнiстю свiтлофорiв
(регульованого руху), наявнютю рiзнорiвне-вих розв'язок, вiдсутнiстю або обмеженням доступу до прилеглих територш, вщсутнютю шшохщних переxодiв, наявнiстю пщземних або наземних пiшоxiдниx переxодiв, вщсутнютю перетишв в одному рiвнi з лiнiями за-лiзниць, шшими дорогами, пiшоxiдними переходами або велодорiжками. Переxiд до дорiг шших типiв здiйснюeться через з'!зди (рампи, спуски). Швидкють руху зазвичай вардаеться в межах 80-120 км/год) [9-13].
Дороги мюцевого значення (locals) забез-печують найбiльшу територiальну доступ-нють, автомагiстралi (freeways, expressways) - найменшу. Однiею з таких европейських краш, яка постiйно розвивае та оновлюе свою нормативну базу, е Шмеччина. Остан-ня редакцiя основних частин норм та правил затверджена й представлена 2000 р.
Стан автомобшьних дор^ i автомагют-ралей у цш краïнi добре знайомий багатьом фаxiвцям-шляxовикам, автоперевiзникам i автотуристам. У зв'язку з розробленням но-рмативноï основи проектування автомобшьних дор^ в Украш досить цiкавим е в цьому вщношенш досвiд Нiмеччини. Характерною особливютю е те, що «Керiвництво з функцiональноï органiзацiï мережi автомобь льних дор^» (RAS - N) [13] не мютить вимог визначення категори дороги за розрахунко-вою iнтенсивнiстю руху.
Змiстом «Керiвництва» [13] е принципи належностi дорк- за ïx роллю та функщею, якi вони виконують, до вщповщного рiвня якостi транспортного зв'язку та обслугову-вання. Необxiднiсть же в транспортному зв'язку або в обслуговуванш виникае з пот-
реб в удосконаленш руху на певних напрям-ках у дорожньо-транспортнш мережi. Унас-лiдок формування цього зв'язку планусться та визначаеться категорiя дороги федераль-ними або регiональними органами управлш-ня дорогами разом з федеральними та регю-нальними адмiнiстрацiями з урахуванням спiльних iнтересiв. У зв'язку з цим процедура прийняття ршення щодо призначення категори дороги в Нiмеччинi е принципово ш-шою, нiж в Украш. Для встановлення категори дороги не залучаються проектнi оргашзаци або консалтинговi фiрми до роз-роблення стадш, аналогiчних ТЕО, або об-грунтування iнвестицiй (О1), як в Украш, у яких категорiя дороги встановлюеться зале-жно вiд розрахунково! штенсивносп руху. Усе вiдбуваеться принципово шакше. Згiдно з «Керiвництвом з функцюнально! оргашзаци мережi автомобiльних дор^» [13] дороги подiляються на п'ять груп з лггерними поз-наченнями за низхщною вiд А до Е.
Дороги, що належать до груп А-С, покли-канi забезпечувати транспортш зв'язки тери-торiй залежно вщ умов проходження дороги. У прокладанш дорiг поза забудованих територш - це група (А); у прокладанш поза забудованих територш i мюцями по забудованих територiях - група (В); дороги в межах повнютю забудованих територш iз забезпе-ченням не тшьки пов'язаних з 1'х обслугову-ванням зв'язкiв - група (С). Дороги групи D i E проходять усередиш забудованих територш i обслуговують 1'х потреби. У кожнш групi встановлено шiсть (I-VI) рiвнiв якостi транспортного обслуговування. Поеднання букви групи та номера рiвня визначае вщпо-вiдну категорiю дороги, яка й установлюеть-ся з цього «Керiвництва»:
А I - забезпечуе мiждержавний, федера-льний далекий зв'язок за умови проходження дороги поза забудованих територш;
А II - забезпечуе мiжрегiональнi та реп-ональш транспортнi зв'язки в разi проходження дороги поза забудованих територш;
А III - забезпечуе територiальнi транспортш зв'язки у випадку проходження дороги поза забудованих територш;
А IV - забезпечуе внутршне обслуговування прилеглих територш за умови проходження дороги поза забудованих територш;
А V - другорядне сполучення в разi про-ходження дороги поза забудованих терито-рш;
А VI - про1'зди за умови проходження поза забудованих територш.
З цього випливае, що визначальним на етапi прийняття ршення про категори дороги е !! народногосподарська потреба та функ-цiональна значущють у забезпеченнi транспортного зв'язку встановленого рiвня й умови !! прокладання по територiях.
Таким чином, спочатку встановлюеться потреба в тш чи iншiй дорозi в дорожньо-транспортнiй мережi для виршення вщповь дного транспортного завдання, а згщно з «Керiвництвом» призначаеться !! категорiя. Зокрема iнтенсивнiсть на етат прийняття рiшення про категори - величина тшьки пе-редбачувана. Вона не е визначальним чин-ником для вибору категори дороги. Вона стае необхщною та ставиться вщповщно до категори дороги (а не категорiя встановлю-еться залежно вщ iнтенсивностi руху) у по-дальшому для обгрунтування прийняття такого стандартного поперечного профшю земляного полотна дороги, який зможе за-безпечити належний рiвень транспортного обслуговування за певних умов прокладання дороги на мюцевосп. Основнi магiстральнi федеральнi дороги категорш А I i В I слугу-ють для забезпечення протяжних мiжрегiо-нальних i регiональних транспортних зв'язюв у разi проходження по вшьних вiд забудови територiях (А) i часткових прохо-джень на дшянках забудованих територiй (В) з штенсивнютю руху по них вщповщно вщ 7 000 i бшьше 90 000 авт. / добу, вщ 20 000 i бшьше 90 000 авт. / добу, яким i ставляться у вщповщнють необхiднi розмiри поперечних профiлiв полотна дороги. Дороги категорш А II i В II - менш протяжш, слугують також для оргашзаци мiжрегiональних i регюналь-них транспортних зв'язюв по вiльних вiд забудови територiях (А) i частково проходять на дшянках забудованих територш (В) з ш-тенсивнiстю руху в межах вщповщно 6 00030 000 авт. / добу i до 18 000 авт. / добу.
У «Керiвництвi» вже немае таких понять, як автобани (автомагютрал^ або швид-кюш магютральш дороги, а тiльки дороги, що згадаш вище.
Залежно вщ функцiонального значення в забезпеченнi транспортних зв'язюв, виходя-чи з федеральних i територiальних потреб, для кожно! категори дороги поставленi у вщповщнють проектш (розрахунковi) й екс-плуатацшш показники, до яких належать як основш: проектна швидкiсть руху, попереч-ний профiль (з двома про!зними частинами або з одною про!зною частиною), перетину у виглядi розв'язок руху або в одному рiвнi. Серед основних показниюв у «Керiвництвi»
вiдсутня, як було вже зазначено, штенсив-нють руху.
У зв'язку з розглядом питань, пов'язаних з функцiональною класифшащею автомобiльних дорiг в Укра!нi, досить щка-вим е досвiд Кмеччини. У нормативах Нiме-ччини на етат визначення категори дороги основою е !! народногосподарча потреба та функцюнальна значущють, а не штенсив-нють руху. Досвiд США та шших кра!н пока-зуе, що основним для визначення категори дороги е !! значущють та територiальна на-лежнiсть.
Висновки
В Укра!нi недооцшюють роль i значення функцiонально! класифшаци дорiг, що, ма-буть, пов'язано з вщсутнютю в нас системи планування, мета яко! встановити iерархiю дорожньо! мережi з урахуванням функцюна-льних завдань, якi виконуе кожна вулиця або дорога (транзитш перевезення, мiсцевi пере-везення тощо), i недостатньо! iнформацi! про переваги функцюнальних систем.
Чинний порядок проектування автомобь льно! дороги, заснований на техшчнш кла-сифiкацi!, установлюе категорiю дороги за такою схемою:
- визначаеться розрахункова штенсив-нють руху;
- на пiдставi розрахунково! iнтенсивностi руху призначаеться техшчна категорiя дороги;
- для задано! категори дороги визначаеться розрахункова швидкють;
- за розрахунковою швидкютю визнача-ються значення основних геометричних еле-мешгв дороги.
Аналогiчний пщхщ використовують також для проектування дорк у державах СНД, але в деяких державах питання функцюналь-но! класифiкацi! автомобiльних дорiг уже розглядаеться в проектах змш до класифша-цй дорiг за споживчими властивостями й умовами доступу, адмшютративним та фун-кцiональним призначенням.
За умови такого пщходу до проектування е таю недолши:
- вщсутнш зв'язок мiж проектуванням дороги та плануванням дорожньо! мережц
- дорога, яку проектують, розглядаеться як окрема споруда без урахування !! мюця та впливу на дорожню мережу;
- критер^ проектування геометричних еле-ментiв i рiвнi завантаження дороги встанов-люються тшьки на основi класифiкацi! дороги за штенсивнютю руху, без урахування складу транспортного потоку й особливостей умов руху;
- незважаючи на ютотш вiдмiнностi за функ-цюнальним завданням, для яких дороги при-значенi, дороги з однаковою штенсивнютю руху проектують за однаковими критерiями й забезпечують iдентичнi рiвнi обслугову-вання.
Не можна не вщзначити ще одну важливу перевагу системи функцюнально! класифша-цп дорiг: як вщомо, основною причиною аварiйностi тд час руху в транспортних потоках е вiдмiннiсть в швидкостях руху. За рахунок формування дор^ з бiльш однорiд-ними транспортними потоками, у яких мож-ливо забезпечити близью швидкосп руху для рiзних транспортних засобiв, функцiональна класифiкацiя дозволяе ютотно пiдвищити рiвень безпеки дорожнього руху.
Удосконалення норм проектування дощ-льно почати з удосконалення класифшацп автомобшьних дорiг, яка е найважлившим елементом системи нормативних документiв у дорожньому господарствг Одночасно пот-рiбно враховувати закордонний досвiд кла-сифшаци автомобiльних дорiг за функцiона-льними вимогами.
Лггература
1. ДБН В.2.3-4:2015 Автомобшьш дороги. Час-тина I. Проектування. Частина II. Буд1вництво. Ки!в, 2015. 91 с.
2. Закон Укра!ни «Про автомобшьш дороги», (Вщомосп Верховно! Ради Украши (ВВР), 2005. № 51. Ст. 556)
3. Скворцов О.В. О функциональной классификации дорог. Автомобильные дороги. 2015. № 6. С. 34-38.
4. Девятов М.М. О новом подходе к классификации автомобильных дорог. Вестник Волг-ГАСА. Серия: Стр-во и архит. 2002. Вып. 2(5). С. 209-215.
5. ТКП 45-3.03-19-2006 (02250). Автомобильные дороги. Нормы проектирования. Минск, 2006. 68 с.
6. Об автомобильных дорогах и дорожной деятельности в Российской Федерации и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации: федеральный закон от 18.11.2007 № 257-ФЗ.
7. Road Classification System. Summary Document / Toronto Transportation Services. Toronto, August 2013. 34 p.
8. Assessing the Feasibility of a National Road Classification. Report to ICSM on NationalRoad Classification Developments / Intergovernmental Committee on Surveying and Mapping. October 2006. 42 p.
9. Guidance on Road Classification and the Primary Route Network / Department for Transport. January 2012. 26 p.
10. Highway Functional Classification: Concepts, Criteria and Procedures / US Department of Transportation, Federal Highway Administration. 2013. 63 p.
11. Functional Classification Comprehensive Guide / Virginia Department of Transportation. 2014. June 6. 23 p.
12. A Guide to Functional Classification, Highway Systems and Other Route Destinations in Montana / State of Montana Department of Transportation. March 2017. 6 p.
13. RAS-N-1 Richtlinien fur die Anlage vonStraBen - Knotenpunkte.
References
1. DBN V.2.3-4:2015 Avtomobilni dorohy. Chastyna I. Proektuvannia. Chastyna II. Budivnytstvo. [DBN B.2.3-4: 2015 Highways. Part I. Designing. Part II. Construction]
[in Ukrainian].
2. Zakon Ukrainy «Pro avtomobilni dorohy», (Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR),
2005. № 51. St. 556) [The Law of Ukraine «On Highways»] [in Ukrainian].
3. Skvortsov O.V. O funktsionalnoy klassifikatsii dorog. Avtomobilnyye dorogi. 2015. № 6. 34-38. [Skvortsov O.V. On the functional classification of roads. Highways] [in Russian].
4. Devyatov M.M. O novom podkhode k klassifikatsii avtomobilnykh dorog. Vestnik VolgGASA. Ser.: Str-vo i arkhit. 2002. Vyp. 2(5). 209-215. [Devyatov M.M. About a new approach to the classification of roads] [in Russian].
5. TKP 45-3.03-19-2006 (02250). Avtomobilnyye dorogi. Normy proyektirovaniya. [TKP 45-3.0319-2006 (02250). Highways. Design Standards] [in Russian].
6. Ob avtomobilnykh dorogakh i dorozhnoy deyatelnosti v Rossiyskoy Federatsii i o vnesenii izmeneniy v otdelnyye zakonodatelnyye akty Rossiyskoy Federatsii: federalnyy zakon ot 18.11.2007 № 257-FZ. [On Roads and Road Activities in the Russian Federation and on Amending Certain Legislative Acts of the Russian Federation: Federal Law] [in Russian].
7. Road Classification System. Summary Document / Toronto Transportation Services. Toronto, August 2013. 34 p.
8. Assessing the Feasibility of a National Road Classification. Report to ICSM on National Road Classification Developments / Intergovernmental Committee on Surveying and Mapping. October
2006. 42 p.
9. Guidance on Road Classification and the Primary Route Network / Department for Transport. January 2012. 26 p.
10. Highway Functional Classification: Concepts, Criteria and Procedures / US Department of Transportation, Federal Highway Administration.
2013. 63 p.
11. Functional Classification Comprehensive Guide / Virginia Department of Transportation. June 6,
2014. 23 p.
12. А Guide to Functional Classification, Highway Systems and Other Route Destinations in Montana / State of Montana Department of Transportation. March 2017. 6 р.
13. RAS-N-1 Richtlinien fur die Anlage vonStraBen - Knotenpunkte.
Арсеньева Нататя Олександрiвна, кандидат техшчних наук, доцент кафедри проектування дорiг, геодезii i землеустрою, телефон +380952563840, e-mail: nataliarsen73@gmail.com, Харшвський нацiональний автомобшьно-дорожнiй унiверситет, 61002, Укра!на, м. Харк1в, вул. Ярослава Мудрого, 25.
Особенности функциональной классификации автомобильных дорог
Аннотация. Статья посвящена вопросам функциональной классификации автомобильных дорог и необходимости ее применения в современных нормах на проектирование автомобильных дорог. Ключевые слова: классификация автомобильных дорог, функциональная классификация дорог, категория дороги, нормативы на проектирование автомобильных дорог.
Арсеньева Наталия Александровна, к.т.н., доцент кафедры проектирования дорог, геодезии и землеустройства, телефон +380952563840, e-mail: n a taliarsen73 @ gmail. com, Харьковский национальный автомобильно-дорожный
ушверситет, 61002, Украина, г. Харьков, ул. Ярослава Мудрого, 25.
Features of the functional classification of roads Abstract. Problem The article is devoted to the functional classification of roads and the need for its application in modern standards for the roads design. In Ukraine the role and importance of the roads functional classification is clearly underestimated, which is due to the lack of a transport planning system, whose purpose is to establish a hierarchy of the road network taking into account the functions performed by each street or road (transit traffic, local traffic, and so on), and insufficient information on the benefits of functional systems. Goal. The objective of the work is to determine the criteria for the classification of roads by functional features and to modernize design standards in terms of establishing the category of road. Methodology. The need for a functional classification of roads was initially associated with the development of the road network and the need to streamline its planning. The growth of traffic flows required their optimization and the need to take into account their composition and traffic conditions when normalizing the main parameters of roads.
This issue escalated with the beginning of the creation of a system for the formation and use of land, since land use is an important factor determining the function of roads. Given the low level of motorization in the past and the low density of the road network, this problem arose in our country much later. Accordingly, only at the end of the 80s did we have a functional classification in the norms of designing a road network. Already in the middle of the last century, it became apparent that individual roads or streets cannot serve any trip. Most trips involve traffic on a network of roads. For this, it is necessary to determine the conditions (routes) of the most efficient traffic, whose requirements the components of this network must satisfy. This problem is solved using the functional classification of roads, during which the streets and roads are divided into classes or systems, depending on the nature of the served connections. Results. One important advantage of the system of functional classification of roads cannot be overlooked: as you know, the main cause of accidents when driving in traffic flows is the difference in speeds. Due to the formation of roads with more homogeneous traffic flows, in which it is possible to provide similar speeds for different vehicles, the functional classification can significantly increase the level of road safety. It is advisable to start improving design standards by improving the classification of roads, which is an essential element of the regulatory system in the road sector. In this case, one must take into account foreign experience in classifying highways according to functional requirements. Originality. In Ukraine, insufficient attention is paid to the functional classification of roads. Publications covering the issues of functional classification of Ukrainian roads are very few. At present, the functional classification of roads is present in the norms of all developed countries of the world, The analysis of foreign experience confirms the validity of its introduction. Practical value. Functional classification can be used in planning the development of the road network, determining the appropriate administrative affiliation, and also as a guide for developing standards for the design of various types of roads.
^y words: roads classification, functional classification of roads, category of road, standards for the road design.
Nataliya Arsenieva, PhD., Associate Professor Department of Highway Desing, Geodesy and Land Management, tel.+380952563840, e-mail -nataliarsen73 @gmail .com, Kharkiv National Automobile and Highway University, 25, Yaroslava Mudroho street, Kharkiv, 61002, Ukraine.
