CC BY
29
УДК314.93:35.084 Доц. В.1. Копитко, д-р екон. наук -Днтропетровський
НУ 3mÍ3HU4w¿o транспорту ím. акад. В. Лазаряна
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ НА СЕЛ1 (РЕГЮНАЛЬНИЙ АСПЕКТ)
Розглядаемо регiональнi особливостi формування та використання трудового по-тенщалу АПК. Встановлено, що формування трудового потенщалу села в розрiзi реп-ошв вiдрiзняеться особливими вiдмiнностями у демографiчнiй ситуацп, яка е напруже-ною та нестабiльною, про що засвщчують регiональнi особливостi природного та меха-нiчного руху населения. Доведено, що сьогодш вкрай важливо на територiальному рiв-нi здiйснити регулювання заходами, спрямованими на полiпшения сощально-економiч-ного середовища використання робочо'1 сили, а на галузевому рiвнi прюритетним зав-данням мае бути формування стратепчного управлiния трудовим потенцiалом. Обгрун-тованi заходи, спрямованi на полшшення умов життедiяльностi молодi у селг
Assist. prof. V.I. Kopytko - Dnepropetrovsk NU of railway
transport named after V. Lazaryan
The peculiarities of forming and application of labor power in the country (regional aspect)
In the article, regional peculiarities of forming and application of labor power of the agrarian-industrial complex are studied. From the point of view of regions, the forming of the labor power in the country is remarkable for diversity in demographic setting that is intense and unstable, and regional peculiarities of natural and mechanical movements of population evidence of the fact, are established. Nowadays it is extremely important to carry out regulation of measures on the territorial level that are directed to improvement social-economical environment of the work power application, and on the branch level the main task must be forming of strategically management of labor power is proved. Argued measures are directed to the improvement of vital activity conditions of young people in the country.
Постановка проблеми. Виробничий потенщал аграрного сектора АПК - це ефективна система взаемопов'язаних ресурЫв: матер1ально-техшч-них, трудових i земельних, як забезпечують виробництво певних обсяпв сшьськогосподарсько! продукци. Основним елементом виробничого потенщалу е праця. На шдвищення ефективност сшьськогосподарського виробниц-тва значний вплив мають структура та яюсть трудових ресурЫв i 1х використання. Трудовi ресурси як економiчна категорiя представляють населення ре-гюну, яке мае фiзичнi можливост до пращ.
Аналiз останшх дослвджень i публжацш. Проблемами використання трудових ресурЫв займаються цший ряд учених Украши, зокрема В.1. Дани-лишин, М.1. Долшнш, Л.К. Семiв, Л.Т. Шевчук, Р.1. Тринько, К.В. Прокопи-шак, М.К. Орлатий, К.1. Якуба, Г.1. Купалова, У.1. Садова, П.Т. Саблук та ш. Проте на регiональному рiвнi ще недостатньо вивчено особливостi формування i використання наявних трудових ресурЫв, тому дослщження у цьому напрямi мають велике значення для ефективного функщонування регюналь-них АПК у трансформальний перiод i особливо при встуш Укра1ни у СОТ.
Постановка завдання. Сучасна ситуащя у забезпеченш сiльського господарства матерiально-технiчними, трудовими i фiнансовими ресурсами вiдрiзняеться особливою напружешстю та нестабiльнiстю. Внаслiдок цього гостро постае питання про ращональне та ефективне використання наявного
виробничого потенщалу в регiонi. Вiдповiдно до наявних умов вщтворення робочо! сили, в умовах скорочення чисельност сiльського населення, дефщи-ту квалiфiкованих кадрiв основне завдання сьогодш - це ефективне викорис-тання наявних трудових ресуршв.
Виклад основного матерiалу. Одним iз найбiльш значущих чинникiв успiшного функщонування регiональних АПК, !х стiйкого динамiчного роз-витку е принциповi змши в якостi робочо! сили, яку використовують у агроп-ромисловому виробнищв та iнших сферах економiки у селах. Для забезпе-чення максимально можливо! зайнятостi в регiонi агропромисловi формуван-ня на селi повинш трансформуватись у високоiнтенсивне виробництво, де бу-дуть задiянi працiвники нового типу, як мають високий рiвень загальноос-вггньо! та професшно! шдготовки, загально! культури, здоров'я, здатнi вико-нувати складнi, рiзнобiчнi функци, освоювати новi прогресивнi технологи та вщтворювати бiологiчно i соцiально повноцiнне поколшня.
Для вирiшення проблеми успiшного функщонування економши регь ональних АПК необхщно забезпечити ефективне формування i використання трудового потенщалу, насамперед, в аграрному секторi [1, с. 184].
Формування трудового потенщалу залежить вщ демографiчноl ситу-аци, тобто вiд стану населення в розрiзi регiонiв на той чи шший перiод. Де-мографiчна ситуацiя залежить вiд заселеносл регiонiв. Зазначимо, що в Ук-раlнi спостерiгаеться значна розбiжнiсть мiж регiонами щодо !х заселеностi, про що засвщчуе кiлькiсть сiльських поселень в розрiзi областей (табл. 1) [2].
Табл. 1. Ктьшсть адмiнiстративно-територiальних одиниць _в УкраШ станом на 1 счня 2006 р._
Назви областей та м1ст Украши Райони М1ста Райони в мштах Селища мшького типу Сшьсьш ради Сшьсьш населет пункти
1 2 3 4 5 6 7
Украша 490 457 118 885 10281 28562
АР Крим 14 16 3 56 243 956
Вшницька 27 18 3 29 661 1466
Волинська 16 11 - 22 379 1054
Дншропетровська 22 20 18 46 288 1438
Донецька 18 52 21 131 253 1121
Житомирська 23 11 2 43 580 1623
Закарпатська 13 11 — 19 307 579
Запор1зька 20 14 7 23 263 918
1вано-Франк1вська 14 15 — 24 477 765
Ки!вська 25 25 — 30 606 1129
К1ровоградська 21 12 2 26 376 1010
Луганська 18 37 4 109 206 787
Льв1вська 20 44 6 34 632 1850
Микола!вська 19 9 4 17 287 896
Одеська 26 19 8 33 439 1136
Полтавська 25 15 5 21 467 1826
Р1вненська 16 11 — 16 338 1001
Сумська 18 15 2 20 384 1491
Терноп1льська 17 18 — 17 580 1020
1 2 3 4 5 6 7
Харшвська 27 17 9 61 381 1683
Херсонська 18 9 3 30 260 658
Хмельницька 20 13 — 24 568 1415
Черкаська 20 16 2 15 525 824
Чертвецька 11 11 3 8 252 398
Чернтвська 22 15 2 30 525 1489
м. Кшв — 1 10 — — —
Севастополь (мшькрада) — 2 4 1 4 29
Найбшьша кiлькiсть сiльських населених пунктiв у Львiвськiй (1850) i Полтавськiй (1826) областях. Але, найбшьша кшьюсть сшьського населення мае мiсце у Львiвськiй та Вiнницькiй областях (табл. 2) [3]. Крiм цього, тшь-ки за один рж в Украша зменшилась на 23 села (у 2005 р. було 28585). Кшьюсть сшьського населення на 1 грудня 2006 р. зменшилась на 361,8 тис. оЫб порiвняно з 1 Ычня 2005 р.
Табл. 2. Чисельшсть населення Украти станом на 1 листопада 2006р. _та середня у ачт-жовтт 2006 р., (тис. оЫб)_
Назви областей та м1ст Украши На 1 листопада 2006 р. Середня чисельшсть у с1чт-жовтт 2006 р.
все населення мшьке сшьське все населення мшьке сшьське
Украша 46688,2 31778,5 14909,6 46808,8 31828,1 14980,7
АР Крим 1978,4 1245,2 733,2 1981,1 1246,9 734,2
Вшницька 1689,6 812,8 876,8 1695,6 812,3 883,2
Волинська 1038,9 528,8 510,0 1039,6 528,0 511,6
Дншропетровська 3427,2 2859,7 567,5 3437,2 2866,8 570,3
Донецька 4587,3 4146,3 441,0 4605,1 4161,2 443,9
Житомирська 1319,6 751,8 567,8 1324,8 753,5 571,3
Закарпатська 1244,1 461,5 782,6 1244,7 461,6 783,1
Запор1зька 1849,2 1412,1 437,1 1855,1 1415,5 439,6
1вано-Франк1вська 1386,1 591,3 794,8 1387,5 591,3 796,2
Кшвська 1754,1 1050,1 703,9 1758,9 1049,9 709,0
К1ровоградська 1055,8 645,9 409,9 1061,5 648,7 412,7
Луганська 2386,4 2063,2 323,2 2397,7 2072,1 325,6
Льв1вська 2570,1 1549,2 1020,9 2573,6 1549,3 1024,2
Микола!вська 1213,5 816,0 397,4 1216,5 817,1 399,3
Одеська 2390,9 1579,6 811,2 2396,5 1583,6 812,8
Полтавська 1542,7 926,4 616,2 1548,8 928,5 620,2
Р1вненська 1154,7 546,8 607,8 1155,6 546,6 608,9
Сумська 1214,3 804,6 409,7 1220,3 806,6 413,6
Тернопшьська 1106,6 475,5 631,0 1109,4 476,2 633,1
Харшвська 2814,7 2236,2 578,4 2821,8 2239,6 582,2
Херсонська 1118,9 677,4 441,4 1122,6 679,4 443,2
Хмельницька 1363,9 723,1 640,8 1368,7 723,2 645,4
Черкаська 1331,1 734,4 596,7 1336,3 735,7 600,5
Чертвецька 906,6 373,6 533,0 907,4 373,3 534,1
Чернтвська 1155,2 701,5 453,6 1161,8 702,9 458,9
м. Кшв 2707,7 2707,7 X 2700,4 2700,4 X
Севастополь (мшькрада) 379,3 356,6 22,6 379,1 356,6 22,5
Отже, формування трудового потенщалу села в розрiзi регiонiв вiдрiз-няеться особливими вщмшностями у демографiчнiй ситуаци, яка е напруже-ною та нестабiльною, про що засвiдчують регiональнi особливостi природного руху населення (табл. 3) [3].
Табл. 3. Природний рух населення у Ычш-жовтш 2005 р.
Кшькшть Кшьшсть Природний Кшьшсть Кшькшть
народжених померлих приршт шлюб1в розлучень
Укра!на 117948 257117 -139169 66543 33691
АР Крим 5775 9462 -3687 3188 1965
Вшницька 6125 16989 -10864 3918 2155
Волинська 5438 8001 -2563 2502 804
Дтпропетровська 4169 10735 -6566 2348 1467
Донецька 2871 7856 -4985 1298 1100
Житомирська 4516 11679 -7163 2815 1305
Закарпатська 7961 8639 -678 4450 1054
Запор1зька 3203 7842 -4639 1754 1111
1вано-Франк1вська 7232 10358 -3126 4406 1703
Кшвська 5103 14951 -9848 3388 1606
К1ровоградська 2853 7945 -5092 1450 1135
Луганська 1975 5880 -3905 898 856
Льв1вська 9006 14487 -5481 4819 1657
Микола1вська 3147 6487 -3340 1739 1126
Одеська 7622 13693 -6071 3538 1801
Полтавська 3699 12856 -9157 2487 1489
Р1вненська 6939 8695 -1756 3191 1067
Сумська 2312 9317 -7005 1422 936
Терноп1льська 5030 9828 -4798 3388 1253
Харшвська 3720 10602 -6882 2058 1369
Херсонська 3385 6329 -2944 1900 1135
Хмельницька 4366 12894 -8528 2785 1486
Черкаська 3614 12295 -8681 2283 1828
Черн1вецька 5206 6987 -1781 2790 1400
Чернтвська 2513 12066 -9553 1650 822
м. Ки1в X X X X X
Севастополь (м1ськрада) 168 244 -76 78 61
Отже, даш наведено! вище таблиц засвщчують, що за рахунок депо-пуляцй сiльська мiсцевiсть тiльки за 10 мюящв 2006 р. втратила майже 362 тис. осiб, що дорiвнюе скороченню населення 10 адмшютративних районiв. За 7 рокiв з карти Украши зникло бiльше 200 сш. 1з 28562 сiльських населе-них пунктiв за останнi три роки у 8000 сшьських поселень не народилася жодна дитина.
За даними Держкомстату Украши, протягом 1990-2006 рр. населення Украши зменшилось з 51838,8 до 46688,3 тис. оЫб, або на 5150,5 тис. оЫб, у тому чи^ сшьського - з 16969,3 до 14909,7 тис. оЫб, або на 2059,6 тис. оЫб. За анашзований перiод сшьське населення зменшилось на 13,8 %. Найбiльшi втрати сiльського населення у 2005 р. мали мiсце у Вшницькш, Кшвськш та Чернiгiвськiй областях. Але, найбшьша депопуляцiя у розрахунку на 1000 жителiв спостерiгалася у Чершпвськш та Сумськiй областях.
Тенденщя абсолютного зменшення кшькосп сiльського населення, що мае велику динамiку як в УкраАт загалом, так i у кожному регiонi, супрово-джуеться зниженням коефiцiента життевостi (спiввiдношення кшькосп наро-джених i померлих). За 1970-2003 рр. в Укршт вш зменшився майже втричi. Найiнтенсивнiше коефщент життевостi знижувався в Чернiгiвськiй (0,23-0,32), Сумськш, Полтавськiй, Кшвськш, Черкаськiй областях. Його рiвень у межах 0,35-0,38 у 2003 р. був у Луганськш, Хмельницькш, Вiнницькiй i Юровоградсь-кiй областях. В областях Захщного регiону (Львiвськiй, Iвано-Франкiвськiй, Волинськiй, Чершвецькш, Рiвненськiй та Закарпатськiй) коефiцiент життевост у 2003 р. знаходився на рiвнi 0,6-0,97. Однак i тут вш протягом 1970-2003 рр. знизився у 2,5-3 рази.
Вказана вище тенденцiя зумовила те, що останшм часом iстотно зрiс i середнiй вiк сiльського населення, що засв^уе про постарiння населення.
Найбшьше постарiння населення вiдбулося в Чершпвськш Юровог-радськiй та Сумськш областях, що дае змогу припустити: в умовах юнуючого використання трудового потенщалу на селi саме в цих областях може найближ-чим часом сформуватися дефщит висококвалiфiкованих молодих кадрiв.
Погiршення демографiчних характеристик сiльського населення приз-вело до надмiрного навантаження непрацездатних жителiв на осiб працездат-ного вiку. На сьогоднi на 1000 працездатних у сшьськш мюцевосл Украши припадае понад 960 непрацездатних, у тому чи^ понад 560 оЫб старших вiд працездатного вшу i 400 дiтей.
У зв'язку з цим гостро постало питання про ращональне та ефективне використання наявного виробничого потенщалу в регюш. Вщповщно до на-явних умов вщтворення робочо! сили, в умовах скорочення чисельностi сшьсь-кого населення, дефщиту квалiфiкованих кадрiв основне завдання сьогодш -це ефективне використання наявних трудових ресурЫв.
Одним iз найбiльш значущих чинникiв успiшного реформування регь онального АПК, його стшкого динамiчного розвитку е принциповi змши в якостi робочо! сили, яка використовуеться в агропромисловому виробнищш та шших сферах економiки у сшьськш мюцевость Для забезпечення максимально можливо! зайнятостi в регiонах агропромисловi формування на селi повиннi трансформуватись у високоiнтенсивне виробництво, в якому будуть задiянi працiвники нового типу - яю мають високий рiвень загальноосвiтньоl та професiйноl пiдготовки, загально! культури, здоров'я, здатнi виконувати складш, рiзностороннi функцil, освоювати новi прогресивш технологil та вiд-творювати бюлопчно i соцiально повноцiнне поколiння.
Становлення ринкових вщносин не тiльки не знизило значущос^ ка-тегорil "яюсть трудового потенцiалум, а, навпаки, вимагае поглибленого и дослiдження з урахуванням сучасних соцiально-економiчних перетворень i реалiзацil нових принципiв управлiння економiчними процесами.
Сьогодш вкрай важливо на територiальному рiвнi, тобто в усiх регь ональних АПК, здiйснити регулювання заходами, спрямованими на полш-шення соцiально-економiчного середовища використання робочо! сили, а на галузевому рiвнi прiоритетним завданням мае бути формування стратегiчного
упpaвлiння "фудовим потeнцiaлом i eфeктивним його викоpиcтaнням у конкpeтниx умовax функцiонувaння того чи iншого eлeмeнту чи пiдcиcтeми peгiонaльного AПK.
Змiни у виpобничиx вiдноcинax у pинковому cepeдовищi зумовлюють змiни у кiлькicному i якюному acпeктax pобочоï cили, ïï тepитоpiaльно-гaлу-зeвому pозподiлi. Цi вимоги можуть бути зaбeзпeчeнi тiльки нa оcновi фоp-мувaння у людeй готовноcтi до пepeмiни пpaцi, бeз чого нeможливe доcяг-нeння мaкcимaльного eкономiчного й cоцiaльного eфeкту вiд викоpиcтaння нaявного потeнцiaлу кожно!" людини. Фоpмувaння якicного тpудового потeн-цiaлу доcягaeтьcя нa оcновi вдоcконaлeння пpофeciйноï мaйcтepноcтi, шдви-щeння вiдповiдaльноcтi зa викошну pоботу, уcвiдомлeння нeобxiдноcтi тд-вищeння квaлiфiкaцiï, що в новиx умовax гоcподapювaння виcтупae як rapa^ ^я пiдтpимaння пpaцeздaтноcтi пpотягом pобочого пepiоду життя i конкуpeн-тоcпpоможноcтi m pинку пpaцi.
Aлe, пiдвищeння cоцiaльноï й тepитоpiaльноï мобiльноcтi людeй зу-мовлюе aктивiзaцiю вiдтоку нaceлeння з ciльcькоï мicцeвоcтi. Haйбiльшe вiд,eмнe caльдо мiгpaцiï було xapaктepнe для ciльcькоï мicцeвоcтi Львiвcькоï, Biнницькоï тa Xмeльницькоï облacтeй, що в нaйближчий чac можe aктивiзу-вaти поcтapiння нaceлeння в циx облacтяx (тaбл. 4) [4].
Табл. 4. М1гращйпий рух нaсeлeння у стьськш мiсцeвостi Украти за 2QQ5-Q6pp., (осИ^
Рecпублiкa, облacть 2006 2005
кшьшеть пpибулиx кшькшть вибулж npRpiCT кшьшеть ^ибул^ кшьшеть вибул^ npRpiCT
АР Kpим 9742 8705 1037 9570 9204 366
Biнницькa 8910 10763 -1853 8574 10278 -1704
Bолинcькa 5531 6434 -903 4885 6052 -1167
Днiпpопeтpовcькa 9219 8757 462 8528 8957 -429
Донeцькa 6411 7150 -739 6419 7035 -616
Житомиpcькa 7233 7330 -97 6835 7158 -323
Зaкapпaтcькa 3294 3787 -493 2860 3598 -738
Зaпоpiзькa 5571 6193 -622 5657 6307 -650
Iвaно-Фpaнкiвcькa 4935 4776 159 4443 4866 -423
Kиïвcькa 7453 8031 -578 6824 7879 -1055
Kipовогpaдcькa 3913 4879 -966 3743 5436 -1693
Лугaнcькa 4585 5217 -632 4278 5266 -988
Львiвcькa 6830 8248 -1418 6222 8659 -2437
Миколaïвcькa 4752 5562 -810 4425 5605 -1180
Одecькa 9612 7121 2491 9430 7137 2293
Полтaвcькa 8421 8154 267 7987 7786 201
Рiвнeнcькa 5988 6420 -432 5437 6344 -907
Сум^га 5374 6599 -1225 4886 6002 -1116
Тepнопiльcькa 4765 4351 414 4842 4427 -415
Xapкiвcькa 7655 8520 -865 7348 8719 -1371
Xepcонcькa 4577 5657 -1080 4508 5901 -1393
Xмeльницькa 6639 7524 -885 6040 7481 -1441
Чepкacькa 8645 8095 550 7625 8106 -481
Чepнiвeцькa 3203 3714 -511 3231 3754 -523
Чepнiгiвcькa 4960 5919 -959 4809 6002 -1193
По yKpaÏBi 158509 167952 -9443 149729 168021 -18292
Сьогодш сшьське населення i сiльське господарство е джерелом по-повнення робочо! сили великих мiст та iндустрiальних центрiв не тiльки Украши i республiк колишнього Радянського Союзу, але й зарубiжжя (Грецй, Ггалй, 1спанй, Португалй, Нiмеччини, Англй, Польщi, США та iн.). У результат абсолютна чисельнiсть селян за 1913-2000 рр. зменшилась на 12,5 млн. оЫб [5, с. 141], або на 44,0 %, а питома вага сшьського населення у загальнш чисельностi населення Украши скоротилася з 81 % у 1913 р. до 32,5 % у 2006 р., або майже у 2,5 раза. Найбшьш мобшьною е молодь, яка по-кидае село у першу чергу. Тшьки двадцята частина вщ тих, хто народжуеться та виростае в сел^ залишаються тут жити. Якщо не вжити ниш невщкладних заходiв, то у селi загостриться дефiцит як квалiфiкованих кадрiв, так i робо-чо! сили загалом.
Зазначимо, що з уЫх областей Украши, а особливо iз областей Захщно-го регюну, зокрема Львiвщини, Тернопiльщини, Iвано-Франкiвщини, працез-датнi люди iз сшьсько! мюцевост поповнюють робочi мiсця: жшки - Ггалй, 1с-панй, чоловiки - Португалй, Польщi. Треба зауважити й те, що вшжджають працездатнi люди вшом вiд 25 до 40 роюв, як мають квалiфiкацiю, задовшьш матерiальнi умови, не схильнi до алкоголiзму та наркоманй, фiзично розвину-тi, але якi не у змозi в регiонi покращити життя - купити автомобiль, побуду-вати будинок, вивчити дней, забезпечити пдш умови життя як собi, так i ЫмЧ. Саме цi люди при сприянш держави щодо !х зайнятостi по мiсцю проживання здатнi створити i поповнити середнiй клас, який е основою пiдтримки економь ки багатьох держав. Головними факторами, що зумовлюють рют зовшшньо! м^ацй, е низький рiвень життя, незадовiльнi соцiально-побутовi та житловi умови, рют вартостi життя та iн. Одшею з причин небажання значно! частини молодi працювати в аграрному секторi АПК i вiдпливу з ще! галузi квалiфiко-вано! робочо! сили е не престижшсть аграрно! пращ, яка залежить вiд чинни-юв виробничого й соцiально-економiчного характеру.
Як проказуе практика, найбшьша зацiкавленiсть та задоволення пра-цею спостерiгаеться в тих реформованих агроформуваннях, де е можливосл для прояву шщативи та шдвищення квалiфiкацil. Про усвiдомлення урядом важливосп залучення молодого поколiння до пращ у селi засвiдчуе доповщь Мiнiстра аграрно! полiтики 6 липня 2005 р. у Сумах на форумi "Вщродження села справа молодих", де наголошено про необхiднiсть зупинити деграда-цiйнi процеси на сел^ оскiльки вони ведуть до депопуляцй украхнсько! нацil.
Шукаючи виходу iз ситуацil, яка склалася, Мiнiстерство аграрно! по-лiтики iнiцiювало анкетне обстеження молодь Оскшьки у системi Мшагропо-лiтики працюе 22 вузи, 113 коледжiв i технiкумiв, то в анкетуванш взяли участь понад двадцять тисяч юнаюв i дiвчат. Даш анкет засвiдчили: молодi люди хочуть пи на роботу у село, але для них насамперед потрiбно, щоб там було створено належш умови роботи i життя. Вони хочуть бачити село зоною активних сво!'х бiзнесових iнтересiв. Отже, можна активiзувати розвиток села при умов^ що в ньому реалiзуватимуться шдвищеш iнтересiв багатьох укра-!нських людей у сферi працi, побуту, вщпочинку. Для цього, на думку Мшю-тра аграрно! полiтики, необхiдно, щоб середня заробпна плата фахiвця - ме-
дикa, вчш^ля, культоcвiтнього пpaцiвникa, юpиcтa, у ceлi cтaлa вдвое вищою вiд cepeдньоï зapплaти фaxiвцiв aнaлогiчниx пpофeciй у мють Тодi будe pe-aльний конкуpc нa зaмiщeння поcaд иль^к^ лiкapiв, ciльcькиx нотapiуciв i шв^ть коcмeтологiв.
Щоб нaповнити peaльним змютом пpогpaму мBiдpоджeння ceлa - cпpaвa молодиxм, потpiбно, щоб у кожному parom зa piк cпоpуджувaлоcя у cepeдньому двaдцять новиx cучacниx caдиб. Для цього нeобxiднi пiльговi кpeдити.
Тaкa поcтaновкa питaнь у пpогpaмi мBiдpоджeння ceлa - cпpaвa моло-диxм е cпiвзвучною Зaкону Укpaïни [6, c. 16], що cпpямовaний нa зaбeзпeчeн-ня молодi, яга отpимaлa вищу aбо пpофeciйно-тexнiчну оcвiту, пepшим pобо-чим мicцeм зa paxунок нaдaння дотaцiй pоботодaвцю. Bищeзгaдaний зaкон доповнюе paнiшe видaний Угаз Пpeзидeнтa Укpaïни мПpо дepжaвну пiдтpим-ку пiдготовки фaxiвцiв для ciльcькоï мicцeвоcтiм (1999 p.), яким поcтaвлeно зaвдaння щоpiчно вноcити пpопозицiï ^б^ту Miнicтpiв Укpaïни щодо пот-peби у пiдготовцi cпeцiaлicтiв aгpопpомиcлового комплeкcу тa cоцiaльноï cфepи ceлa [7].
Оcтaннiм чacом у ciльcькiй мicцeвоcтi внacлiдок пepexоду нa pинковi вщноодни вiдбулоcя cкоpочeння pобочоï cили m одиницю виpоблeноï ^о-дукцiï, дeякe збiльшeння оплaти пpaцi у ciльcькому гоcподapcтвi тa ïï виpiв-нювaння з iншими гaлузями, що пpизвeло в умовax cкоpочeння pобочиx мюць у пpомиcловоcтi тa iншиx cфepax виpобництвa в мicтax, дe тpeтинa ^a-цюючиx доïжджaлa iз ceлa, до нaдлишку нeквaлiфiковaноï pобочоï одли. Тaкe явищe cпоcтepiгaeтьcя, пpaктично, в уcix peгiонax Укpaïни, оcкiльки воно е xapaктepним для pинковоï eкономiки.
Тaким чином, нi коопepaтиви, m aкцiонepнi товapиcтвa, нi нaвiть фep-мepcькi гоcподapcтвa нe зaповнять ^одовольчий pинок, якщо дepжaвa нe cтимулювaтимe виcокоeфeктивну пpaцю тa фaxову мaйcтepнicть тиx, нa кому тpимaeтьcя aгpопpомиcловий комплeкc.
У 2005 p. зшчно нижчим зaлишaвcя cepeднiй piвeнь зapобiтноï плaти пpaцiвникiв ciльcького, pибного гоcподapcтвa, a тaкож cоцiaльноï cфepи ^вь ти, оxоpони здоpов,я тa cоцiaльноï допомоги, колeктивниx, гpомaдcькиx тa оcобиcтиx поcлуг), дe ïï pозмip те пepeвищив 73 % вiд cepeдньоï по eкономiцi.
Cпоcтepiгaлacя вeличeзнa pозбiжнicть в оплaтi пpaцi в pозpiзi peгiонiв. Тaк, зapобiтнa плaтa пpaцюючиx у Тepнопiльcькiй облacтi зaгaлом булa нa 35,3 % мeншою cepeднього покaзникa у кpaïнi, a шйвищий ïï piвeнь (у 1,6 pa-зa бiльшe, нiж у cepeдньому у кpaïнi), як i paнiшe, cпоcтepiгaвcя у м. Kиeвi. Cepeдня зapобiтнa плaтa пpaцiвникiв Зaпоpiзькоï, Днiпpопeтpовcькоï тa До-нeцькоï облacтeй та 12,6-22,4 % пepeвищувaлa cepeдню у ^arni.
У ciльcькiй мicцeвоcтi pозбiжнicть в оплaтi пpaцi в pозpiзi peгiонiв е щe бiльшою.
^и зpоcтaннi у ciчнi 2005 p. отоживчж цiн тiльки нa 1,7 % поpiвняно з гpуднeм 2004 p. тa змeншeннi нa 8,2 % номiнaльноï зapобiтноï плaти, rnpa-xовaноï до виплaти, peaльнa зapобiтнa плaтa змeншилacь нa 9,7 %. Bодночac, поpiвняно з ciчнeм 2004 p. вот зpоcлa нa 13,5 %. Якщо у cepeдньому в Укpa-rni номiнaльнa зapобiтнa плaтa одного штaтного пpaцiвникa у Ычш 2005 p. нa
41 % перевищила законодавчо встановлений прожитковий мтмум для пра-цездатних oci6 (453 грн.) i становила 640,86 грн., то у сiльськiй мюцевост во-на була набагато нижчою.
Найбiльша питома вага загально! суми боргу з виплати зарплати припадала на Донецьку (24,9 % вщ загально! суми) та Луганську област (9,9 %). За галузевою ознакою 47,7 % вiд загально! суми заборгованостi iз виплати за-робггно! плати залишаеться перед пращвниками промисловостi, 25,6 % -сшьського господарства та пов'язаних з ним послуг.
Загальними основними передумовами усшшного регулювання рiвня якостi використання i забезпечення АПК регiону трудовими ресурсами у су-часних умовах е вдосконалення технологи i насичення процесу пращ сучасни-ми технологiчними засобами виробництва; послщовне i всебiчне скорочення ручно! працi та пiдвищення питомо! ваги квалiфiкованих працiвникiв; розгор-тання виробничого кооперування з метою ефективно! концентраци виробництва i досягнення оптимальних економiчних i соцiальних умов розвитку трудового потенщалу АПК регюну; ращональне поглиблення поеднання сшьсько-господарського виробництва з промисловою переробкою продукци; широке сумiщення професiй i пiдготовка кадрiв агропромислового типу [8, с. 50].
Розширення сощально! шфраструктури АПК значно впливае на формування умов для вщтворення робочо! сили в його сферах. При цьому рют iнфраструктурного споживання робить можливим вiдтворення робочо! сили бшьш високо! якостi. Проте за роки економiчних реформ у розвитку сшьсько! сощально! iнфраструктури не тiльки не вщбулося позитивних змiн, !! стан значно попршився.
Сучасна система шдготовки спецiалiстiв для села повинна оперативно реагувати на змши форм власност в аграрному секторi, на розширення ви-робничо! та сощально! шфраструктур, рiзних форм малого бiзнесу та тд-приемництва. За прогнозами демографiчного розвитку науково-дослiдними установами кра!ни, чисельшсть сiльського населення у 2026 р. очжуеться в межах 14,2-14,8 млн. оЫб. За середнiм варiантом прогнозу 1нституту еконо-мiки НАН Укра!ни, питома вага селян зросте до 33,8 %. Деяк позитивнi змь ни вiдбудуться у вiковому складi селян: практично стабiлiзуеться частка дь тей 0-15 рокiв, питома вага оЫб працездатного вiку зросте на 5,9 вщсотково-го пункту i становитиме 55,4 %, а частка оЫб похилого вiку зменшиться на 5,7 вщсоткового пункту i становитиме 23,5 % [5, с. 144].
Висновки. Регулювання зайнятост сшьського населення в регюш мае спрямовуватись на забезпечення високого рiвня зайнятост та створення умов для повнощнно! цiлорiчно! працi i зростання добробуту. Для цього необхщт розгалужена система державно! служби зайнятостi; система пiдготовки, перешд-готовки та пiдвищення квалiфiкацп сшьського населення; залучення iноземного та вггчизняного капiталу з метою створення нових робочих мiсць на селi; спещ-альнi заходи для забезпечення зайнятост громадян, як потребують соцiального захисту i не мають можливостi на рiвних умовах конкурувати на ринку пращ (жшки, молодь, швалщи та ш); пiдтримка на державному рiвнi нетрадицшно! сфери зайнятостi на селi (розвиток приватних пiдприемств, кооперативiв, малий
6i3Hec, сфера туризму); забезпечення державними службами зайнятост можли-вого ви1зду на роботу за кордон та на сезонш сшьськогосподарсью роботи.
Забезпечити зайнятiсть сшьського населення е вкрай важливо. Це мае базуватися на наступних концептуальних положеннях: забезпеченш заходiв щодо шдвищення дiяльностi регiональних державних управлiнських структур у використанш ринкових механiзмiв регулювання попиту i пропозицп на робочу силу, враховуючи особливостi перехщного перiоду; врахуваннi сучас-ного стану, що обмежуе проведення на селi активно! сощально-економiчноi полiтики iз забезпеченням нових робочих мюць у новостворених агроформу-ваннях, у соцiальнiй сфер^ а також iз створенням нових робочих мюць за ра-хунок впровадження досягнень НТП; забезпеченш розроблення механiзмiв щодо створення можливост шдтримки зайнятостi для працiвникiв з обмеже-ною можливiстю працi i ефективно! зайнятостi для працiвникiв iз здiбностя-ми, iнтересами i мотивацiею до бшьш iнтенсивноi працi на основi ринкових принципiв господарювання.
Лiтература
1. Копитко В.1. Реформування та регулювання економши регионального агропромисло-вого комплексу. - Льв1в: Льв1вський державний аграрний утверситет, 2005. - С. 550.
2. www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ds/ator/ator2006_u.htm
3. www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ds/kn/kn_u/kn1006_u.html
4. ukrcensus.gov.ua/news/article372/
5. Агропромисловий комплекс Укра1ни: стан, тенденцп та перспективы розвитку: 1н-форм.-аналiт. зб./ За ред. П.Т. Саблука. - К.: 1АЕ УААН. - 2000, вип. 4. - 601 с.
6. Про забезпечення молод^ яка отримала вищу або професшно-техшчну освiту, першим робочим мюцем з наданням догацп роботодавцю: Закон Укра1ни вiд 4 листопада 2004 р.// Голос Укра1ни. - 2004. - 2 грудня.
7. Про державну тдтримку пщготовки фахiвцiв для сiльськоi мiсцевосгi: Указ Президента Укра1ни вiд 19 березня 1999 р., № 262/99// Зб. Указiв Президента Укра1ни - К., 1999, вип. 1. - С. 247.
8. Копитко В.1. Сучасш теоретичш та практичнi аспекти якюного формування i вико-ристання робочо! сили в АПК регiону// Problemy ekonomicznej efektywnosci gospodarowania w procesach transformacji polskiej gospodarki. Czesc I: Praca zbiorowa pod redakcja Аndrzeja Li-manskiego. - Katowice, 2002. - P. 45-52._
УДК 658.0:65.016 Магктр С.О. Котирева; доц. С.Т. Дуда, канд. екон. наук -
Льв^ька КА
СУТН1СТЬ ТА ОСОБЛИВОСТ1 УПРАВЛ1ННЯ ЕКОНОМ1ЧНИМ ПОТЕНЦ1АЛОМ П1ДПРИСМСТВА
Розкриваемо суть економiчного потенцiалу, його склад та характеристики, що виступають основою для здшснення ефективного управлшня ним на тдприемствг
Master's degree S.O. Kotyryeva; assist. prof. S.T. Duda -L'viv commercial academy
The essence and management peculiarities of economical potential
of the enterprise
The article reveals the nature of economical potential, its characteristics, components which are the basis for realization its effective management at the enterprise.
