CC BY
41
4. Вщносно високу щiльнiсть кабана у типах мисливських угiдь i3 значним представництвом хвойних насаджень можна пояснити наявтстю заболо-чених дiлянок, водотоюв тощо.
5. В оптимальних умовах проживання дикого кабана його щiльнiсть у 28 разiв е вищою, нiж у мисливських упддях першого класу бонiтету.
Лiтература
1. Бондаренко В.Д. Мисливствознавство / В.Д. Бондаренко, 1.В. Денеган, К.А. Татари-нов та 1н. - К. : Вид-во РНМК ВО, 1993. - 200 с.
2. Гузш А.1. Люомисливсью господарства Украши, проблеми i перспективи !х виршен-ня / A.I. Гузш, М.В. Шадура // Люове господарство, лiсова, паперова i деревообробна промис-ловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 31. - С. 239-245.
3. Гузш А.1. Альтернативш пщходи оцiнки якостi мисливських упдь / A.I. Гузiй, О.В. Тарасович, О.Л. Кратюк, А.М. Яндюк // Люове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку. - Житомир : 1111 "Волинь", ОП "Житомирська облдрукарня", 2007. - Т. 1. - С. 16-19.
4. Настанови з упорядкування мисливських упдь. - К. : Вид-во "Либщь", 2007. - 113 с.
5. Романов В.С. Охотоведение : учебник / В.С. Романов, П.Г. Козло, В.И. Подайга. -Минск : Изд-во "Тесей", 2005. - 448 с.
Яндюк А.Н. Оптимальные стации обитания свиньи дикой (Sus scrofa) в условиях юга Житомирского Полесья
Проведен анализ наиболее благоприятных для обитания свиньи дикой угодий. В этих угодьях оптимальная плотность вида в 2-8 раза выше, чем в угодьях первого класса бонитета. Относительно высокую плотность кабана в типах охотничьих угодий со значительным представительством хвойных насаждений можно объяснить наличием заболоченных участков, водотоков и тому подобное.
Ключевые слова: тип охотничьих угодий, бонитет, плотность, численность, учет.
Yandyuk A.M. Best wild boar station residence (Sus skrofa) in south of Zhytomyr Polissya
It was conducted the analysis most suitable for living wild boar lands. In these lands the optimal quantity of species in a 2-8 times higher than in the lands of the first class credit rating. Relatively high closeness of wild boar in the types of huntings lands with the considerable representative office of the coniferous planting it is possible to explain the presence of the swamped areas, and etc.
Keywords: type of hunting lands, quantity, closeness, accounting.
УДК: 630*24; 580*16 Доц. С.В. Роговський, канд. с.-г. наук -
■ЖТ • ^ • ^ •
Бтоцершвський нащональний аграрний утверситет
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ САКРАЛЬНОГО ЛАНДШАФТУ НА ПРИКЛАД1 ХРАМОВОГО КОМПЛЕКСУ В СЕЛ1 БУКИ СКВИРСЬКОГО РАЙОНУ КШВСЬ^ ОБЛАСТ1
Розглянуто юторичш та конфесшш особливосп озеленення сакральних споруд. Показано та уточнено особливосп формування та озеленення сакрального ландшафту бшя храмового комплексу в селi Буки Сквирського району Кшвсько'1 обласп, вра-ховуючи його архитектуру та рельеф мюцевосл.
Сучасна фшософська наука тд термшом "сакральний ландшафт" ро-зум1е сукупшсть особливих мюць i положень, як утворюють специф1чне се-
редовище, в яких людина стикаеться зi священним. Перебування людини в сакральному ландшафт передбачае наявнiсть характерних форм "нашгацй", знання особливих орiентирiв i способiв руху в цьому просторiм [1]. Вважа-ють, що основою формування сакральних ландшафтiв Укра1ни були дохрис-тиянськi традици, якi грунтувались на культ природи, одухотвореннi довкш-ля (га!, деякi види дерев, рiчки, джерела виконували сакральнi функцп, були першими храмами). Формування те!стичного типу надприродного - вiри у бопв - визначало потребу створення рукотворних культових споруд, святилищ, для яких вибирали високоестетичш дiлянки мюцевост (на пагорбах, пiдвищеннях, пригiрках зi старими деревами, джерелами), у котрi вводили сакральнi об'екти (капища, контини). Сакральними межами такого комплексу був частокш, вал. Пiсля прийняття християнства мюця язичницьких святилищ займають монастирi та церкви, але загальна структура язичницьких об,ектiв та !х ландшафтна органiзацiя залишаються незмiнними. Священнi га!, дерева, сади, джерела стають основою та першими ландшафтними одини-цями створення саду "вертоград", "замкненого" муром [2].
Визначальними елементами сакрального ландшафту у бшьшосп ви-падюв е культовi споруди, проте рельеф мюцевост^ мiсце розташування та-кож вщграють велику роль у його формуванш. Рослиннiсть, яка оточуе сак-ральну споруду, е доповненням, И завдання шдкреслити велич храму та особ-ливiсть цього мiсця, вщобразити та посилити вiдчуття святостi, молитовнос-т1, зв'язку з iншим.
Церковних каношв, що чiтко визначають асортимент рослин, як пот-рiбно висаджувати бшя храмових споруд, немае. Не юнуе i чiтких рекоменда-цш якi композици рослин е найбшьш придатними для озеленення церковних храмiв. Питання зовнiшнього ландшафтного облаштування храмового комплексу завжди були тюно пов'язат з архiтектурним рiшенням i визначались i диктувалися ним. Територiя навколо храму мае пiдготувати вiрянина, його почуття i настрiй до молитовного спшкування. Ступаючи на дорiжку, що веде до храму, людина мае вщчути особливiсть цього мюця, вiдволiктися вiд земних думок i налаштуватися на молитву. Ось чому озеленення сакрального ландшафту е надзвичайно складним i вщповщальним завданням, яке вирь шуеться iндивiдуально, залежно вiд рельефу мiсцевостi, архiтектури храму, природно-кшматичних умов, нацiональних традицiй та релтйних уподобань.
У науковiй лiтературi питання ландшафтного облаштування i озеленення сакральних ландшаф^в та культових споруд висв^люють вкрай рiдко й обмежено. Д.С. Лiхачов у сво!й вiдомiй роботi "Поэзия садов" досить детально описав особливост ландшафтного облаштування середньовiчних мо-настирських садiв [3]. Як встановлено дослiдженнями В.Я. Тарас, монас-тирськi сади на територй Захщно! Укра!ни використовували таю планувальш схеми: регулярну [хрещату (середньовiчну), квадрову (ренесансну), барокову (симетричну повздовжнш осi)]; вiльну ("вертоград", пейзажну) або змшану (регулярна + вiльна) [2]. Щ сади, крiм сакрально! функцй, часто мали утиль тарне, репрезантивне i тефальне призначення. Але i давнiсть епохи середньо-вiччя, i вiдчутнi вiдмiнностi у релтйному та культурному сприйняттi навко-
лишнього середовища, не дають пiдстав застосовувати той досвщ для сучас-ного облаштування сакральних ландшаф^в.
Аналiз озеленення культових споруд на територи Украши показуе, що iснують певнi традицп в озелененш православних, католицьких i протес-тантських храмiв. Якщо озеленення католицьких храмiв здiйснюють зазвичай у регулярному сташ, з використанням живоплотiв, бордюрiв, симетричного розташування елементiв озеленення, а ландшафтне оформлення протес-тантських храмiв - стримане монохроматичне, навiть аскетичне, то озеленення православних храмiв здшснюють переважно у вiльному ландшафтному стиль Храм оргашчно вписуеться у навколишне середовище залежно вiд рельефу мюцевост^ архiтектурних особливостей та природно-кшматичних умов. Перевагу надають мiсцевим породам дерев та кушдв, якi не вибагливi до вирощування, разом з тим застосовують досить барвисте кв^кове оформлення у виглядi клумб, рабаток, мiксбордерiв.
Метою нашого дослщження е вивчення особливостей ландшафтного облаштування та озеленення сакрального ландшафту б^ храмового комплексу.
Об'ект дослщження - храмовий комплекс у селi Буки Сквирського р-ну Кшвсько1 обл., архiтектори Ю. Бабiч, К. Капiнус, Ю. Рейтерович побуду-вали його недавно, але завдяки ушкальному архiтектурному рiшенню та до-вершеному ландшафтному облаштуванню - добре вщомий в Украïнi. Архь тектори шд час проектування використали об,емно-планувальнi схеми народ-них хрещатих храмiв. Акцентними слугують такi архiтектурнi форми, як були притаманнi украïнськiй нащональнш архiтектурi минулого. До складу храмового комплексу входять церква Св. Свгена Великомученика, також дзвшиця Св. Даншла, каплицi Св. Миколая та Св. Олександра. Будiвництво храмового комплексу було вщзначене Державною премiею Украïни в галузi архiтектури за 2007 р., якою, крiм архiтекторiв, було удостоено ктитора храмового комплексу 1.М. Суслова, а у 2008 р. була випущена пам'ятна срiбна монета, на якш зображено храмовий комплекс у с. Буки.
Шд час ландшафтного облаштування храмового комплексу горбистий рельеф мюцевосл, де зведеш культовi споруди, був сташзований у прський, завдяки розмiщенню храму над закиненим граштним кар'ером i декорування прилеглоï територiï природним обвiтреним камiнням. Це дозволило створити вишуканий, екзотичний пейзаж у якому переважають вщкрш! простори, що нагадують гiрський ландшафт. Для цього з берепв рiчки Роставиця та шших мiсць Кшвсько1* обл. звезли обвггреш каменi гранiту, яю частково були вико-ристанi для фундаменлв храмiв, що дало змогу створити враження зведення храмiв на прсьюй породi, так, нiби щ споруди виростають з природного ка-меню. Але бiльша частина завезеного камшня стала матерiалом для формування прського ландшафту навколо храмового комплексу.
Створення масштабних рокарив iз вкрапленням хвойних i листяних декоративних дерев та кущдв дозволило шдкреслили особливiсть, незви-чайнiсть i екзотичшсть цього сакрального мiсця, його шднесешсть до неба. Таке ландшафтне оформлення виявилось доречним, осюльки вiдповiдае архь тектурi храму, який за силуетом нагадуе дерев'яний хрещатий храм, харак-
терний для Карпат. Мюце, де збудований храмовий комплекс, розташоване на високому правому 6epe3Í Роставищ, завдяки оформленню каменям набуло вигляду гористо! мюцевосл, що дозволила видiлити сакральний ландшафт Í3 навколишнього середовища.
Для озеленення храмового комплексу використано значну юльюсть видiв та культиварiв як голонасiнних, так i покритонасшних рослин. Пщби-раючи рослини, передушм намагалися використати види та декоративш фор-ми, якi б оргашчно вписалися в цей ландшафт i не порушували його цшснос-т та гармони. Перевагу надали хвойним та листяним видам, яю б мали оригь нальну форму крони, забарвлення листя тощо.
Табл. 1. TaKCOHOMÍ4Huü склад рослин, що використат _для озеленення храмового комплексу_
Ввддши Клас1в Порядк1в Родин Род1в Вид1в Форм
Голонасшт 2 3 3 9 19 8
Покритонасшт 2 23 28 43 56 23
Всього 4 26 31 52 75 31
Як вертикальш акценти пейзажних композицш бшя бшосшжних стш культових споруд ефектно виглядають Picea abies (L.) Karst., Р. pungens Engelm., P. pungens 'Glauca', Pinus peuce Griseb., Thuja occidentalis 'Smaragd', T. occidentalis 'Fasnigiata', Chamaecyparis lavsoniana 'Alumi' Juniperus communis L. 'Hibernica'. Завдяки трашдальнш та кошчнш формам цих поодиноко розташованих дерев, ландшафтш композици стали бшьш урочистими, суво-рими. Декоративш форми листопадних дерев також розмщет поодиноко або невеликими групами, завдяки !м забезпечуеться сезонна мшливють ландшафту. Так, пурпурово-фюлетове забарвлення листя Prunus divaricata Atropurpurea' створюе ефектну акцентну пляму на фош бших споруд храмiв i мшливо! зеленi шших насаджень. Застосування плакучих форм дерев, бшьшють з яких розташованi безпосередньо бшя дорiжок, що органiзовують прос^р навколо храмових споруд, сприяе створенню настрою спокою, смутку, урiвноважуе ландшафтш композици, шдсилюе рух. Це таю декоративш форми, як Morus alba 'Pendula', Styphnolobium japonica 'Pendula', Sorbus aucuparia 'Pendula'.
Використання хвойних видiв i культиварiв Pinus mugo Turra, P. nigra Arn. 'Nana', Picea abies 'Nidiformis', P. glauca (Moench) Voss. 'Conica', Tsuga canadensis Carr. 'Nana', Platicladus orientalis (L.) Franco Aurea', Juniperus sabina L., J. sabina 'Glauca' J. sabina 'Variegata', J. sabina 'Arcadia', J. sabina ' Ta-marixofolia', J. chinensis L. 'Majeri' дало змогу збагатити рокари повшьнорос-лими вiчнозеленими рослинами, яю добре поеднуються з камшням, а декора-тившсть яких е виразною в будь-яку пору року. 1стотному урiзноманiтненню кольорово! гами пейзажних композицш рокарив сприяе використання низь-корослих листяних видiв i культиварiв Magonia aquifolium Nutt., Euonymus nana Bieb. Argentea marginata' та E. nana 'Aureavariegata', Spirea japonica L. 'Gnom', 'Little princess', S. bumaldy Burv.'Goldflaim', 'Anthoni Waterer', S. cinerea L. 'Grisheim' Berberis thunbergii DC. Aurea', 'Purpurea nana', Swida alba 'Argentea marginata', Keria japonica 'Plena'. Аналопчну функщю у кам'янис-тих прках виконують жимолость витка ф. сиза та жимолость японська ф. зо-
лотосiтчаста, а також грунтопокривш троянди, вони е виразними елементами горизонтально! складово! пейзажних композицiй.
Важливим елементом скелястих прок е нашвкушд: лаванда колосиста, псоп лiкарський, сантолiна полинолиста, чебрець укра!нський, сонцецвiт ве-ликоквiтковий, якi доповнюють i урiзноманiтнюють рослинне оформлення, утворене вiчнозеленими та листопадними деревними рослинами, завдяки сизому забарвленню листя нашвкушдв та його дрiбно! фактури.
Аналiз видiв та культиварiв за життевими формами показуе, що 64,3 % рослин е фанерофггами, 28,6 % трав'яними багаторiчниками i лише 7,1 % - однорiчними i дворiчними трав'яними рослинами (табл. 2).
Табл. 2. Життeвi форми рослин, що використат для озеленення храмового
комплексу, в % eid загальног к'лькост' таксон'в
Кiлькiсть видав i форм з вщповщною життевою формою, у % вщ загально! кiлькостi таксошв
Дерева Кущ1 Кущики Л1ани Трав'ят рослини Всього
багатор1чники однор1чники
18 25 5 6 24 6 84
Трав'яш багаторiчники в озелененш цього сакрального ландшафту bí-дшрають дуже велику роль, це насамперед грунтопокривш, що заповнюють площини мiж каменями та деревними рослинами, а також i багаторiчнi та од-норiчнi квiти, що забезпечують змiну декоративних акцентiв завдяки цвтн-ню вiд ранньо! весни до шзньо! осенi.
Грунтопокривш рослини займають найбiльший вiдсоток площi бiля храмових споруд i вщшрають роль "дзеркала" ландшафтних композицiй. Насамперед очггки Sedum acre L., S. album L., S. hispanicum L.S. kamtschaticum Balk., S.aizoon, S. kamtschaticum Fisch., S. ewersii Ledeb., S. spurium Bieb., а також Phlox subulata L. та його сорти. Значно меншi плошд займають камене-ломки - Saxifraga arendsii, S. caespitosa; ясколка Бiберштейна - Cerastium bi-bersteinii DC., iберис - Iberis saxatilis L., Thymus subalpespestris Kern,, T. ser-pullus L. Лише в деяких мюцях трапляються молодила, армерiя приморська, пирш сибiрський, хости, наперстянки, дельфiнiй.
Однорiчнi ^ri^Bi рослини використовують переважно в клумбах та рабатках. Це кшька сортв Callistephus chinensis (L.) Nees., Tagetes erecta L., Portulaca olerace L.
Важливу роль у ландшафтному облаштуванш храмового комплексу вщграе вода. Водних об'ек^в на територп небагато, це - невеличке озерце на дт кар'еру, над яким розташований храм Св. Свгешя. За первiсним задумом вода з озерця мала подаватися у скелю пiд храмом i звщти водоспадом пада-ти назад. На цей час водоспад не функщонуе, проте близьке розташування водосховища на р. Роставиця вiзуально збагачуе сакральний ландшафт вод-ним дзеркалом, що вщдзеркалюе його неповторну красу, шдкреслюе його особливiсть. Пiсля завершення будiвництва фонтана, демонтованого на майдаш Незалежностi в Киев^ ландшафт збагатиться ще одшею водною спо-рудою, яка вiддiлятиме його вiд села, виокремлюючи та вiдмежовуючи сакральний ландшафт вщ буденного життя.
Велике р1зномашття рослин, зад1яних для ландшафтного облаштуван-ня храмового комплексу та складшсть штучних угруповань, використаних у ландшафтних композищях, вимагають квал1фжованого догляду. На жаль, уже сьогодш проявляються недолжи в догляд1 за рослинами: вщсутшсть ква-л1фжованого формування крон плакучих форм дерев, розростання самоЫву ясена ланцетолистого та клена ясенелистого м1ж камшням, неконтрольоване розростання кореневою поростю сумаха оленерогого та пирда сиб1рського уже сьогодш е серйозною загрозою для первюного арх1тектурного задуму. Висновки:
1. Озеленення сакрального ландшафту мае виокремити його з навко-лишнього середовища, вщмежувати вщ буденного життя, тдкреслити його особливють.
2. Виб1р способу ландшафтного облаштування культово! споруди залежить вщ особливостей архлектури храму, рельефу мюцевосп, довкшьно! рос-линност1, конфесшних традицш тощо.
3. Для православного храму характерними рисами е оргатчна едтсть храму та навколишньо! природи, ландшафтний стиль садово-паркового бу-д1вництва, тдкреслення значущост сакрального мюця квлковим офор-мленням.
4. Формування сакрального ландшафту бшя храмового комплексу в с. Буки спираеться на украшсью православт традицп, але водночас е уткаль-ним завдяки використанню каменистого саду як способу трансформаци рельефу для виокремлення храму з навколишнього середовища, тдне-сення його над повсякдентстю.
Лiтература
1. Яковлева, Марина Геннадьевна Сакральный ландшафт: антропо-физика социального бытия : автореф. дис. кандидата философских наук: 09.00.11. - Казань, 2004. 124 с. - .
2. Тарас Вiкторiя Ярославiвна Формування ландшафтного та планувально-композицшного укладу монастирських садiв Галичини (Х - середина XIX ст.)/ Автореф. дис... канд. архгтектури: 18.00.01/ В.Я. Тарас; Нац. ун-т "Л^в. полiтехнiка". - Л. : , 2001. - 20 с.
3. Лихачев Дмитрий Сергеевич Поэзия садов. К семантике садово-парковых стилей. Сад как текст. (издание второе, исправленное и дополненное)/ Д.С. Лихачев/ С. - Петербург. Наука, 1991. - 396 с.
Роговскый С.В. Особенности формирования и озеленения сакрального ландшафта на примере храмного комплекса в селе Буки Сквырско-го района Киевской области
Рассмотрены исторические и конфессиональные особенности озеленения сакральных сооружений. Показаны и уточнены особенности формирования и озеленения сакрального ландшафта около храмного комплекса в селе Буки Сквырского района Киевской области, учитывая его архитектуру и рельеф местности.
Rogovskyi S.V. Peculiarities of landscape design of greenery for sacral landscape the example of temple complex in the village Buky in Skvira district, Kyiv region
Historical and confessional peculiarities of greenery planting around sacral buildings are being dicussed in the arcticle. There are special features shown and generalized for forming and greenery planting of sacral landscape near the temple complex in the village Buky in Skvira district, Kyiv region. Architecture and locality are included.
