CC BY
32
З метою шдтримання паркових насаджень у сташ, придатному для по-дальшого рекреацшного використання мешканцями м. Львова, слщ запрова-джувати консервацiйнi заходи.
Насамперед, консерващя повинна торкнутися тих дшянок, на яких вiдбуваються ерозiйнi процеси [1]. Для ïx усунення необхiдно створювати щ-леспрямоване водовiдведення, влаштовувати водоутримувальнi споруди (наприклад, фашини), захищати грунт вiд розмивання за допомогою дернового покриву, а також грунтозакршлювальних посадок трав'яних та чагарнико-вих рослин. Для цього добре тдшдуть такi види, як плющ звичайний, д1во-чий виноград п'ятилистий, дерен вiдприсковий та криваво-червоний.
Для збереження деревно1 рослинностi у задовшьному станi рекомендуемо такi заходи:
• вир1зування сухих гшок, вершин, сучшв, а також видалення омели та плодо-вих тш гриб1в 1з подальшим обробленням ран антисептичними речовинами;
• оброблення трщин, дупел та мехатчних пошкоджень вщповщно до сучас-них технологш;
• оброблення отрутох1м1катами для знищення шкщливих комах (обов'язково у погоджент 1з ентомослужбами);
• вибирання дерев, яю загрожують падшням та 1з запущеними формами захво-рювань.
Здiйснення наведених заxодiв дасть змогу iстотно продовжити трива-лiсть життя деревинних насаджень старовинних парюв м. Львова, усунути джерела зараження патогенними мжрооргашзмами та ентомошюдниками, створити сприятливi умови для вщпочинку мешканцiв та гостей мiста.
Лггература
1. Денисов М.Ф. Ландшафтное проектирование при восстановлении парков : учебное пособ. - М. : МАРХИ, 1986. - 106 с.
2. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : тдручник. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2005. - 456 с.
3. Кучерявий В.П. Сади i парки Львова. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2008. - 340 с.
4. Лесная фитопатология. Шевченко С.В. - Львов : Вища шк., изд-во при Львов. ун-те, 1978. - 320 с.
5. Наказ Державного комггету будiвництва, арх^ектури та житлово'1 пол^ики Украши № 226 вiд 24.12.2001 "Про затвердження 1нструкци з теxнiчноï швентаризаци зелених насаджень у мютах та селищах мiського типу Украши"._
УДК 712.253:351.853 Магктр. Н.Б. Гатальська -
Нащональний аграрный умверситет, м. Кит
ОСНОВН1 ПРИНЦИПИ В1ДНОВЛЕННЯ НАСАДЖЕНЬ ТА РЕКОНСТРУКЦП ТЕРИТОРП ХУСТСЬКОГО ЗАМКУ
Висвгглено основнi принципи та напрямки виконання ландшафтних роб^ на територи пам'ятки архiтектури нащонального значення. Для забезпечення захисту арх^ектурних елементiв вiд шкщливо'1" дп вг^в необхiдно сформувати ажурнi групи рослин iз зовнiшнiх бокiв бастiонiв. Для створення таких груп необхiдно використа-ти рослини з ажурною кроною, таю як береза поникла, береза чорна, робшя псевдо-акацiя, гледичiя.
Ключов1 слова: реконструкцiя, насадження, арх^ектура.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Master's degree N.B. Gatalska - National agrarian university, Kiev
Main principles of recovering of green plantations and reconstruction of territory of Khust became drenched
The mail principles and trends of landscape work fulfilment at the territory of national monument of architectural are revealed. For providing of defence of architectural elements from the harmful action of winds it is necessary to form the delicate groups of plants from the external sides of bastions. For creation of this groups it is necessary to use plants with a delicate crown, such as a birch flagged, a birch is black, robiniya pseudoacaciya, gledychiya.
Keywords: reconstruction, green plantations, architecture.
Пам'ятка арх^ектури нащонального значення "Руши замку м. Хуст Х1-Х1, XIV-XVI ст." розташована у Хустському райош Закарпатськш обласи, охоронний № 210. Будiвництво замку розпочав угорський король Ласло I Святий у 1090 р., а завершив король Бейла II у 1191 р. Однак цю дату можна вважати досить умовною, оскшьки бшьшють замкових фортець перебували у постшнш перебудовi через руйнащю внаслщок военних дш.
Перших ушкоджень замок зазнав тд час монгольського вторгнення у 1241-1242 рр. та перебудований у 1318 р. У 1554 р. у швденнш частит буду-ють вежу, яку назвали Фердинанд. Розчищають й поглиблюють 160-метровий колодязь. У 1748 р. Хустському замку було нанесено важко! рани - буря, яка пройшла вночi 27 липня 1748 р., зiрвала дахи будiвель всього замку. Однак було вщремонтовано лише квартирш об'екти замку. 3 липня 1766 р. тд час грози у замок влучають одна за одною декшька блискавок. Велика блискавка вдарила в башту iз великими запасами пороху. Цей вибух розбив цш блоки стш. Ус будинки були зруйноваш або згорши. У 1800 р. було вирубано фруктовий сад бшя замку. Внутршня конструкцiя замку на той час, була неушкодженою.
Дослщивши iсторiю створення та перебудов фортещ можна стверджу-вати, що протягом XII-XVIII ст. Хустський замок був складним комплексом оборонних, житлових та господарських будiвель. До замку вела серпантинна неширока кам'яна дорога, яку було прокладено на пiвденному бощ схилу. При входi у зовшшнш замок були великi i важк вЧ'зш ворота, якi захищала могутня прямокутна вежа. Залишки ворiт збереглися дотепер.
Наразi територiя пам'ятки арх^ектури нацiонального значення "Руши замку м. Хуст XI-XI, XIV-XVI ст." Хустського району Закарпатсько! областi та li охоронна зона займае територiю близько 9 га, на якш, о^м власне ру!н, знаходяться дорога та велик масиви деревинних рослин.
Всю територш можна умовно роздiлити на двi частини: ру1ни замку, як розмiщенi на вершинi гори та охоронна зона.
Пвд час натурного обстеження територii було виявлено таке:
• арх1тектурт елементи перебувають у незадовшьному станi, бiльшiсть з них потребують розкопок та розчищення для здшснення подальших робiт;
• дорожньо-стежкова мережа у внутрiшнiй частинi ру!н замку вiдсутня. Дорога, що веде вщ пiднiжжя гори до ру!н, потребуе ремонту;
• негативний вплив окремих деревинних насаджень на руши. Дерева та чагар-ники руйнують залишки бастiонiв кореневою системою та за рахунок вiдпа-ду та опаду;
• насадження лшового характеру на схилах дуже загущенi та потребують про-чищення.
Для запоб1гання подальшому руйнуванню арх1тектурних елеменпв необхщно вжити термшових заход1в щодо реставраци та консерваци ру!н, ре-конструкцп насаджень та благоустрою територи охоронно! зони загалом.
Проект реставраци стш замку, розроблений "Укрзахщпроектреставра-щею", передбачае:
• консервацiю наявно!, вiдтворення втрачено! лицьово! кладки;
• влаштування консерващйного шару з бутово! кладки по всьому периметру оборонних стiн;
• вiдновлення з бшокам'яних блошв купв бастiонiв.
Вщновлення лицьово! частини кладки стш потр1бно здшснювати лише шсля ретельного очищення пошкоджених дшянок вщ грунту та рослин-ность Тому виконання ландшафтних робгт е невщкладним завданням.
Особлив1 вимоги висувають щодо виконання робгг, спрямованих на вщновлення й реконструкщю насаджень та територи загалом. 1сторико-архь тектурним елементам як домшани мають бути шдпорядковаш вс шш1 складники ландшафту. Благоустрш мае забезпечити комфортш умови для пересу-вання похилою територ1ею. Насадження, як важлива складова формування загального естетичного сприйняття 1сторико-арх1тектурних елеменпв, мають створити найкрашд фонов! картини огляду власне ру!н Хустського замку.
Можливють огляду всього пагорба з дальшх точок ютотно впливае на загальне проектне ршення. Ландшафтш композици мають бути побудоваш на послщовному розкритт1 пагорба. У шдшжжя необхщно зберегти та доповнити наявш насадження люового характеру, як ¿з наближенням до вершини посту-пово реформуватимуться у садово-парковь Верхня частина мае бути пророб-лена бшьш детально та сформована переважно з вщкритих простор1в, з розмь щенням невеликих групових деревинних композицш та поодиноких дерев.
До основних принцишв, як доцшьно застосувати для виконання робгг з вщновлення та реконструкци насаджень можна вщнести: юторичний; еко-лопчний та декоративний. Враховуючи зазначене вище, до основних напрям-юв реконструкци територи можна вщнести:
• переформування рельефу з метою вившьнення ру!н, як перебувають тд ним;
• реконструкцию насаджень з метою захисту схилiв вiд зсувiв, водно! та виро-во! ерозii;
• захист ру!н вiд шкщливого впливу вiтру та окремих деревинних i чагарнико-вих порiд, трав'яно! рослинностц
• створення комфортних умов для огляду пам'ятки архiтектури;
• створення ландшафту, який п1дкреслюе естетичнi якост архiтектурних еле-менпв;
• часткове вщтворення видового складу деревинних рослин, як iснували за ча-шв функцiонування замку як оборонно! споруди;
• формування ввдритих i закритих просторiв з метою створення видових точок, перспектив та мiсць огляду панорами мшта.
Основним завданням вщновлення насаджень е створення д!брови, яка знаходилась на схил! фруктового саду, що юнував упродовж XVIII ст. бшя господарського двору верхнього замку.
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
Заходи з реконструкци насаджень передбачають:
• видалення деревинних 1 чагарникових порвд, як шкодять арх1тектурним еле-ментам або можуть завдати шкоди з часом;
• рубання малощнних дерев на схилах для збереження найцштших екземпля-р1в;
• висаджування нових деревинних порщ, як покрашуватимуть загальну лан-дшафтну та еколопчну ситуацию.
У Проект! потр1бно ч1тко встановити послщовшсть та методи здшснення заход1в з реконструкци насаджень р1зних дшянок територи. Пер-шочерговими роботами е видалення тих деревинних рослин, яю знаходяться на недопустимо близьюй вщсташ вщ арх1тектурних елеменпв та пошкоджу-ють або можуть завдати шкоди.
Особливютю виконання робгг, пов'язаних з видаленням дерев поряд з руiнами, е унеможливлення використання звичайних способ1в рубання. Дерево або чагарник мають бути усунеш дуже обережно, щоб не ушкодити еле-менти руш замку. Окр1м видалення наземноi частини, потр1бно видалити кореневу систему рослини, яка ушкоджуе руши. Видалення пня разом з коре-нем мае проводитись паралельно з очищенням арх1тектурного елементу вщ грунту та трав'яних рослин, це забезпечить бшьш ретельне очищення верхнього шару кладки з найменшим його ушкодженням.
Шсля очищення руш вщ деревинних рослин, бур'яшв та грунту пот-р1бно здшснити саштарш та планувальш рубання на схилах. Розмщення рослин на схил1 також вимагае особливого шдходу до проведення рубань. Зав-данням саштарного рубання е видалення ушкоджених дерев та сухостою. Планувальне рубання доцшьне для покращення просторового розмщення насаджень, прокладення дор1жок, утворення майданчиюв.
Завершальним етапом реконструкци насаджень е висаджування нових дерев та кущдв, формування масив1в. Враховуючи рельеф та проектне завдан-ня, для створення масив1в та деревинних груп необхщно пщбрати такий ви-довий склад рослин, який вщповщав би вище зазначеним вимогам. Це мають бути рослини - аборигени, або стшю штродуценти, яю сприятимуть укрш-лення схилу, захисту вщ вiтровоi ерозii, запоб1гатимуть вимиванню грунту водами поверхневого стоку. Отже, основний видовий склад рослин, яю мають зростати на цш територи, можна визначити таким чином. Хвойш породи мають становити 15 %. Найбшьшу частину 1'х мае утворити ялина звичайна модрина европейська, меншу - сосна кедрова та сосна звичайна. Листяш породи, частка яких мае становити вщповщно 85 %, утворюватимуться юну-ючими насадженням граба звичайного, лщини звичайно!', клена ясенелисто-го, липи дрiбнолистоi, яю потрiбно доповнити дубом звичайним, дубом чер-воним, буком звичайним, кленом червоним, кленом гостролистим.
Для забезпечення захисту арх^ектурних елементiв вiд шюдливо!" ди вiтрiв плануеться формування ажурних груп рослин iз зовнiшнiх боюв басть онiв. Для створення таких груп доцшьно використати рослини з ажурною кроною, таю як береза поникла, береза чорна, робшя псевдоакащя, гледичiя. Також можливе поодиноке висаджування дерев iз щшьшшою пiрамiдальною
формою крони - бук люовий ф. шрамщальна, дуб звичайний ф. шрамщальна, для надання деревнш груш виразност та монументальность Дерева необхщно висаджувати на вщстат не менше 3 м вщ архiтектурних елементiв. Таким чином вони захищатимуть залишки бастюшв та стiн вiд вiтру, проте не iзолюва-тимуть вiд зовшшнього простору. Руши будуть помiтнi нав^ь здалеку цим самим привертаючи увагу спостерiгача та створюючи закшчену композицiю.
Лiтература
1. Атаманюк Ю.А., Костюченко Л.Л., Остапенко Я.В. Реконструкция городских зеленых насаждений. - К. : Буд1вельник, 1987. - 240 с.
2. Бондарь Ю.А., Абесинова Н.П., Никитина Е.Н., Сахаров А.Ф. Ландшафтная реконструкция городских садов и парков. - К. : Буд1вельник, 1982. - 60 с.
3. Душанек I. Наш Хуст. Записи по ютори замку та жупи. - Хуст, 2006. - 121 с.
4. Поп Д. Замки Подкарпатской Руси. Хустський замок. - Ужгород, 2006. - 37 с.
УДК 726.52 (477.83) Ст. викл. М.Б. Сидор -Дрогобицький державний
nedazozi4uuU умверситет iM. 1вана Франка
ОБЛАШТУВАННЯ ВНУТР1ШНЬОГО ПРОСТОРУ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИДОРОЖН1Х КАПЛИЦЬ ГАЛИЧИНИ
Аналiзуючи арх^ектурну сутшсть придорожньо! каплищ як мало! арх^ектур-но! форми сакрального призначення, загальну специфшу формотворення таких об'ектiв, що були збудоваш на галицьких теренах, розглядаючи змiст i характер !х предметно-духовного наповнення, зовшшнього оточення, розкрито варiанти облаш-тування внутрiшнього простору галицьких придорожшх каплиць та традицiйнi пщ-ходи у формуваннi 1х навколишнього середовища.
Ключов1 слова: галицька придорожня каплиця, облаштування, внутрiшнiй простiр, навколишне середовище, довкiлля, компоненти, традицп, звича!.
Senior teacher M.B. Sydor - Drohobytch state pedagogical
university named after Ivan Franko
Arrangement of internal space and environment roadside chapels in Galician fields
Analyzing architectural essence of roadside chapel as small architectural form of sacral appointment, the general specificity of process of creation of such objects which have been constructed on Galician fields, considering the maintenance and character of their spiritual filling, an external environment, in article reveal some variants of arrangement of internal space of Galician roadside chapels and traditional approaches in formation of their environment.
Keywords: Galician roadside chapel, arrangement, internal space, environment, components, traditions, customs.
Сакральна арх^ектура завжди була для украшського народу тим життедайним осередком, який надавав прекрасш можливост для прояву таланов, природних мистецьких задатюв людини та, водночас, втшював у собi ii почуття, мри, фантази. Як наслщок, украшсью сакральш споруди - церкви, собори, дзвшищ, каплищ, багат розмаггтям свого поземного планування, конструктивного виршення корпушв, надзвичайно дивовижним формотво-
