CC BY
52
Кучерявый В.А., Дудын Р.Б., Левусь Т.М., Мельничук С.М. Принципы реконструкции и ландшафтного обустройства парка культуры и отдыха им. М. Чекмана в Хмельницке
Рассмотрено современное состояние насаждений парка, его видовое разнообразие и проблемы планировочной структуры. Отображены результаты ландшафтной таксации и характеристика ландшафтных выделов. На основе разработанного функционального зонирования предложены мероприятия по реконструкции насаждений, созданию новых планировочных элементов и благоустройству территории.
Ключевые слова: парк культуры и отдыха, насаждения, видовой состав, функциональное зонирование, реконструкция.
Kucheryavy V.P., Dudyn R.B., Levus T.M., Melnychuk S.M. The principles of reconstruction and landscape improvement of M. Chekman recreation park in Khmelnitsky
The current status of park vegetation, species diversity and problems of planning structure are examined. The results of landscape inventory are determined and landscapes are describe. On the basis of functional zoning of reconstruction proposed plantings, new planning elements and landscaping.
Keywords: recreation park, planting, species composition, functional zoning reconstruction.
УДК 712.253(477.53) Проф. Н.О. Олексшченко, д-р с.-г. наук;
доц. Н.В. Гатальська, канд. с.-г. наук; маг^трантМ.О. Гричук1 -НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Ктв
ХАРАКТЕРИСТИКА МЕМОР1АЛЬНИХ ПАРК1В ВОЕННО1 ТЕМАТИКИ КИЕВА
На основi ретроспективного ан^зу формування меморiальних комплекав, те-оретичних узагальнень та врахування нормативно! бази щодо оргашзаци меморiаль-них парив надано характеристику меморiальних парив за основними класифжацшни-ми ознаками садово-паркових об'ектсв: мiстобудiвельними, стильовими, ландшафтно-композицшними характеристиками, юторичною та дендролопчною щншстю.
Ключовг слова: меморiальний парк, композицшно-просторова структура, кла-сифжащя, функцюнальне зонування.
Мемор1альний парк е об'ектом ландшафтно! архггектури, що поеднуе в соб1 будь-як твори образотворчого мистецтва 1 арх1тектури, яю створеш в пам'ять про окремих оиб та юторичш поди, 1 вписаш в структуру мюького парку [1]. За тематичним навантаженням мемор1альш парки подшяють на парки, що створеш на честь видатних д1яч1в народу; парки, присвячеш зна-менним юторичним под1ям; парки зм1шаного типу [2]. Мемор1али, присвяче-ш знаменним под1ям або видатним д1ячам, супроводжують людство упро-довж вше! юторп його юнування. Особливих рис мистецтво формування ме-мор1ального ансамблю набуло на початку ХХ ст., що пов'язано з1 значною кшьюстю трапчних подш, яю випали на долю людства у минулому столгт, зокрема Першо! та Друго! св1тових воен. Саме тому серед тематичних нап-рямюв створення таких парюв переважають парки военно! тематики. Найбшьш яскравими прикладами св1тового досвщу створення парюв, присвя-
1 Наук. керiвник: проф. Н.О. Олексшченко, д-р с.-г. наук
чених военним подiям, е пам'ятник Битвi народiв у меморiальному парку в м. Лейпщг та меморiальне кладовище Трептов-парк у Шмеччиш, Марсове поле та меморiально-парковий комплекс геро!в Першо! свиово! вшни, парк Перемоги у Мос^ в Росп та iншi [3]. Основними формами увiчнення пам'ятi стали обелюки, стели, скульптури, пам'ятнi дошки, Вiчний вогонь.
Незважаючи на те, що минуло понад 60 роюв з часу закiнчення Друго! Свггово! вiйни у свiтi продовжують створювати меморiальнi комплекси, присвяченi цим подiям. Так, наприклад, меморiал Холокосту - пам'ятник за-гиблим евреям у Берлшц меморiальний парк Рожевого трикутника в Сан-Франциско - створений в пам'ять про представниюв нетрадицшно! орiента-ци, якi були закатоваш в концтаборах Нiмеччини [4]. В Укра!ш також були створенi i створюються меморiальнi комплекси i парки, зокрема, парки Перемоги в Одеш, Полтав^ Запорiжжi та в шших великих мiстах нашо! держави; Пагорб Слави у Львовц державний юторико-культурний заповiдник Поле Полтавсько! битви, парк Слави в Тернопол^ меморiальний парк Красне поле в м. Хуст. Проте, найбшьш вiдомi розташоваш у столицi, де нинi натчуеться 21 парк, який виконуе пею чи iншою мiрою меморiальнi функцп: парки, присвяченi культурним та державним дiячам (iм. Островського, iм. Шевчен-ка, iм. Пушкiна, парк iм. Рильського, Володимирська гiрка), Дружби народiв (Кiото, Дружби народiв, Iнтернацiональний), ювшейним подiям (1500-рiччя м. Киева, Борщв за свободу та незалежнiсть Укра!ни (10-рiччя незалежностi Укра!ни); парки, розташоваш на мющ поховань (Аскольдова могила, Бабин Яр). Однак значну частку серед них займають парки военно! тематики ^чо! Слави, Морякiв, Таращанець, Перемога та iн.). Половина меморiальних пар-кiв присвячена подiям Друго! свггово! вiйни, тобто категорiя парюв военно! тематики е найчисельнiшою. О^м того, значна частина полiфункцiональних парюв мае в сво!й структурi меморiальнi об'екти. Вiдповiдно, актуальним е дослщження особливостей композицшно-просторово! оргашзацп та засобiв вираження iдейного навантаження цих об'екпв для формування напрямiв !х вщновлення.
Мета досл1дження - аналiз особливостей композицшно-просторово! оргашзацп меморiальних паркiв военно! тематики м. Киева.
Матер1али 1 методика дослщжень. Об'ектами дослiдження стали парки Бабин Яр, Вiчноl Слави, iм. Ф. Пушино!, iм. Потапова, Моряюв, "Таращанець", iм. Во!шв-штернацюналюпв, Перемога, Партизансько! Слави, Пе-черський парк, яю знаходяться в м. Киев1 Iсторичнi данi щодо формування та розвитку садово-паркових об'ектiв одержано на основi опрацювання лие-ратурних джерел, архiвних матерiалiв, а також власних маршрутних обсте-жень, в ходi яких також проводили швентаризащю насаджень. За результатами польових та лггературних даних проводили класифжащю паркiв за мюто-будiвельними особливостями, стилютичними та ландшафтно-композицшни-ми ознаками, особливостями видового складу насаджень [5, 6].
Результати дослщжень. Категорiя меморiальних парюв, яю присвя-ченi военним подiям, е найчисленнiшою з помiж iнших, однак лише окремi повною мiрою вiдповiдають покладеним на них функщям. Для визначення причин невщповщносп iдейного навантаження, функцiонального призначен-
ня та оргашзацп територп меморiального парку загалом було проведено ана-лiз та надано характеристику дослщних об'eктiв за основними класифжа-цiйними ознаками. Зокрема, аналiзуючи час створення дослiдних об'екпв, варто зазначити, що бiльшiсть з них закладеш в радянський перюд: 50-60 тi рр. - ХХ ст. - Вiчноl Слави (1957 р.), Бабин Яр (50- т рр.), Морякiв (1967 р.); 70-80 т рр. - Таращанець (1973 р.), Партизансько! Слави (1970 р.), Перемога (1975 р.), парк iм. Потапова та iм. Ф. Пушино! (1975 р.), Печерський парк (1981 р.). У пострадянський перюд було створено парк iм. Во!шв-штернащ-оналюпв (1992 р.). Отже, найактивнiший розвиток меморiальних паркiв военно! тематики м. Киева вщбувався у перiод 70-80 рр. ХХ ст., що стало пе-редумовою до формування типових ознак оргашзацп !х об'емно-просторово! композицп. До об'ектiв природно-заповiдного фонду м. Киева належать два з дослщжених парюв: Парк Вiчноl Слава (парк-пам'ятка садово-паркового мис-тецтва мiсцевого значення) та парк Партизансько! Слави (входить до складу одноiменного регюнального ландшафтного парку). О^м того, в парку Перемога знаходиться боташчна пам'ятка природи 'Трупа дерев бука люового" [8]. Варто зауважити, що, зпдно з Ршенням Ки1всько! мюько! ради X сесп IV скликання N 806/3381 вщ 19.07.2005 "Про затвердження Програми розвитку зелено! зони м. Киева до 2010 р. та концепцп формування зелених насаджень в центральнш частиш мiста", розроблено пропозицп щодо надання до 2020 р. статусу парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва державного значення паркам Вiчноl Слави та Печерському; мiсцевого значення - паркам культури i вiдпочинку Перемога та Партизансько! Слави [9].
Площа бшьшосп парков военно! тематики вiдносно невелика, варж>е в межах вiд 1,64 (парк Моряюв) до 6,45 га (парк iм. Во!шв-штернацюналюпв), що, вщповщно, дае пiдстави вiднести !х до категорп малих. Однак е i велика парки, наприклад, Партизансько! Слави (115 га) та Перемога (66,6 га). Бшь-шють дослiдних об'екпв розташоваш на рiвнинних територiях, зокрема парки Таращанець, Партизансько! Слави, Моряюв, Перемога, парки iм. Во!шв-штер-нацюналютав, iм. Потапова, iм. Ф. Пушино!. На схилах р. Дншро е парк Вiчна Слава i Печерський парк i лише Бабин Яр - на яружно-балковш територп.
За результатами аналiзу функцiональних особливостей дослщних об'ектiв визначено, що парк Перемога та Парк Партизансько! Слави" викону-ють функцп паркiв культури i вiдпочинку, хоча на час !х заклання вони були присвяченi военним подiям, що пiдтверджуе порiвняльний аналiз розподiлу площ !х функцiональних зон з нормативними показниками (табл.). Варто звернути увагу також на парки, як мiстять значнi за площею (навiть порiвня-но з нормативними показниками) меморiальнi зони - це парк Вiчноl Слави, Бабин Яр та Печерський парк. О^м того, майже у вшх парках вщсутня куль-турно-iнформацiйна зона, а дитяча, фiзкультурно-оздоровча та господарська становлять незначну частку вiд !х загально! площ1 Найменш вiдповiдае реко-мендованому розподшу функцiональних зон територiя паркiв iм. Ф. Пушино!, Таращанець та iм. Потапова. На територп останнього взагалi вiдсутня меморiальна зона, пов'язана з М. Потаповим (генерал-майором танкових вшськ i командувачем 5-ю армiею Пiвденно-Захiдного фронту).
Табл. Ствв1дношення функщональних зон мемор1альних паршв _военно'1 тематики м. Киева, %_
Назва функцюнально'! зони
Назва парку мемо- тихого культурно- ф1зкультурно- ди- госпо-
р1альна вщпочинку шформацшна оздоровча тяча дарська
Рекомендоване стввщношення зон 20-25 50-55 4-5 10-15 5-7 1-3
Бабин Яр 71 26 - 1 1 2
В1чно'1 Слави 60 37 0,7 - 1,3 1
1м. Ф. Пушино! 0,2 99,5 - - 0,3 -
1м. Потапова - 97,2 - 1 1,2 0,6
Моряюв 9 87,2 - 3,5 - 0,3
Таращанець 5 95 - - - -
1м. Во1'шв-штерна-щон&шспв 5,4 71,4 0,4 17,5 4 1,3
Печерський парк 27 70,9 3 - - 0,1
Парки культури 1 вщпочинку
Парк Перемога 7 86 - 2 3,5 1,5
Парк Партизансько! Слави 0,4 88,9 0,3 6 3 1,4
Характеризуючи арх^ектурно-планувальне ршення територш дослщ-них об'ек^в доцiльно звернути увагу на те, що близько 40 % з них створеш з використанням регулярного прийому планування, однак мають рiзну компо-зицшно-планувальну структуру. Насамперед це зумовлено мiстобудiвельни-ми умовами та топографiчними особливостями територй. Зокрема, панорам-на композицiйна побудова характерна для Печерського парку та парку Вiчноi Слави, центрична спостер^аеться у парку iм. Ф. Пушино!', Таращанець, гли-бинна характерна для "Партизансько! Слави", осьова для Перемога, iм. Потапова, Моряюв, Бабин Яр, променева характерна для парк iм. Во'шв-штерна-цiоналiстiв. Отже, найбшьш поширеною композицiйно-планувальною структурою е осьова, що може бути зумовлено видовженими формами дшянок, як були вiдведенi для створення парюв та регулярним прийомом планування.
Насадження е одним з основних елеменлв об'емно-просторово! струк-тури садово-паркових об'еклв рiзного функцiонального призначення, а в ме-морiальних парках, поряд з шшими, можуть виступати як засоби вираження тематичного навантаження. З огляду на це ми провели швентаризащю наса-джень дослщних об,ектiв та проанашзували особливостi 1'х формування. Вщ-повiдно, за результатами визначення видового та формового рiзноманiття на-саджень меморiальних паркiв м. Киева, було проведено розподш паркiв за складом насаджень (рис. 1).
Рис. 1. Розподт мемор1альних паршв военноИтематики за складом насаджень
Отже, парк Партизансько! Слави, створений на основi мюцево! флори; до паркiв з обмеженим застосуванням екзо^в вiднесенi Таращанець, iм. Ф. Пушино!, iм. Потапова, Бабин Яр, iм. Во1'шв-штернащоналю^в, Печерсь-кий парк, Морякiв; парки з широким застосуванням екзо™ - Перемога, Вiч-но! Слави (рис. 2). Загалом в озелененнi паркових територш дослiджуваних об'еклв застосовують 129 видiв та 41 культивар деревних рослин. Серед видового складу деревних рослин загальна кшьюсть iнтродукованих видiв ста-новить 74 види, тобто 57 % вщ загально! кшькосл таксонiв.
Рис. 2. Шльтсна структура таксошв в насадженнях MeMopimbHux паркв м. Киева военноИ тематики
На 0CH0Bi ретроспективного аналiзу формування меморiальних ком-плексiв, теоретичних узагальнень та врахування нормативно! бази щодо орга-шзаци меморiальних паркiв проведено розподш меморiальних паркiв за ос-новними ознаками садово-паркових об'еклв та виявлено загальш тенденци в розвитку меморiальних паркiв военно! тематики в м. Киевь Зокрема, найбшь-ша кшьюсть парюв военно! тематики розташована у Дарницькому райот м. Киева, а найактивтший 1х розвиток вiдбувався у 70-80 рр. Стввщношення функцiональних зон наближеш до нормативних у парках Вiчноl Слави, Бабин Яр та Печерський. Бшьшють дослiджуваних паркiв створеш з використанням регулярного прийому планування, а в !х планувальнiй структурi переважае осьова композицiйна побудова. В озелененш дослiджуваних паркiв широко застосовують штродуковат види деревних рослин.
Лггература
1. Постановление Правительства Москвы от 16 декабря 2008 г., № 1160-111 Юб утверждении Временного положения по классификации и функционально-планировочной организации парков в городе Москве. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://base 1 .goste-du.ru/54/54717/.
2. Лунц Л.Б. Мемориальные парки / Л.Б. Лунц. - М. : Стройиздат, 1979. - 238 с.
3. Боговая И.О. Озеленение населенных мест : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / И.О. Боговая, B.C. Теодоронский. - М. : Агропромиздат, 1990. - 239 с.
4. Вшпед1я. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uk.wikipedia.org
5. Жирнов А. Д. Вщновлення юторичних об'еклв ландшафтно! арх^ектури : навч.-ме-тод. поабн. з курс. та дипл. проект. / А.Д. Жирнов, О.А. Вшьгельм. - К. : Вид-во ДАКККМ, 2001. - 45 с.
6. Бондар Ю.А. Ландшафтная реконструкция городских садов и парков / Ю.А. Бондар, Н.П. Абесинова, Е.Н. Никитина, А.Ф. Сахаров. - К. : Вид-во "Будiвельник", 1982. - 60 с.
7. Методические рекомендации по архитектурно-планировочной организации мемориальных парков и скверов. - К. : КиевНИИПградостроительства, 1976. - 79 с.
8. Перелж територш та об'екпв природно-заповщного фонду Украши загальнодержав-ного та мюцевого значення, розташованих у межах м. Киева станом на 01.01.2012 р.
9. Ршення КМвсько1 мiськоï Ради X сесiï IV скликання вiд 19.07.2005 р., № 806/3381 "Про затвердження Програми розвитку зележй зони м. Киева до 2010 року та концепци фор-мування зелених насаджень в центральнiй частиш мiста. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uazakon.com/big/text246/pg1.htm.
Олексийченко НА., Гатальская Н.В., Гричук М.О. Характеристика мемориальных парков военной тематики Киева
На основании ретроспективного анализа формирования мемориальных комплексов, теоретических обобщений и учета нормативной базы по организации мемориальных парков дана характеристика мемориальных парков по основным классификационным признакам садово-парковых объектов: градостроительным, стилевым, ландшафтно-композиционным характеристикам, исторической и дендрологической ценности.
Ключевые слова: мемориальный парк, композиционно-пространственная структура, классификация, функциональное зонирование.
OleksiychenkoN.O., GatalskaN.V., GrichukM.O. Description of memorial parks military themes in Kyiv
The characteristics of memorial parks is determined according to retrospective analysis of the formation of memorial complexes, theoretical generalizations and regulatory framework for the consideration. The major classification features of landscaping objects: urban planning, style, landscape and compositional characteristics, historical and arboretum value.
Keywords: Memorial Park, compositional and spatial structure, classification, functional zoning.
УДК 712.254(477-25) Ланд. дизайнер Д.В. Безнала1;
ст. наук. спыроб. Ю.О. Клименко2, д-р с.-г. наук
РЕКОНСТРУКЦ1Я СКВЕРУ "ПАВЛШСЬКИЙ" У КИЕВ1
Наведено юторто створення скверу "Павлiвський" у Киев^ проаналiзовано су-часний стан дорожшх покритв, малих арх^ектурних форм та насаджень. Показано, що внаслщок недостатнього догляду та вщсутност реконструктивного втручання, сквер не вщповщае сучасним вимогам до озеленених мюьких територш (мюць ко-роткотермшового вщпочинку). На прикладi проекту реконструкци скверу "Павлiвсь-кий" викладено прийоми, яга можуть становити штерес для розробнигав проекпв ре-конструкцш шших подiбних об'екпв, а саме: використання сучасних малих арх^ек-турних форм та дорожшх покритв, осв^лення загущених насаджень, використання нових сор™ хвойних та красиво квггучих кущових рослин.
Ключовг слова: сквер, реконструкщя, дорожш покриття, малi арх^ектурш фор-ми, насадження.
Ки'в багатий на зелеш насадження: парки, сквери, бульвари тощо. Але певна частина цих об'екпв тривалий час (шод1 вщ створення) не зазнавала
1 Ландшафтна майстерня "Компашя Вшец";
2 Нащональний боташчний сад ¡м. М.М. Гришка НАН Украши
реконструктивного втручання. Тому покриття дорiжок, малi архггектурш форми застарiли як фiзично (перебувають у незадовiльному сташ), так i морально (вони вiдповiдали дизайнерським ршенням т1е1 доби, нинi з'явилися новi матерiали та новi тдходи до облаштування озеленених територш; скульптури, якi встановлювали у радянський перюд, часто були зробленi з неяюсних матерiалiв, низько! художньо! цiнностi та були засобом монументально! пропаганди комушстичних щей). Досвщ реконструкцп таких об'екпв слабо висвiтлений у лггератур^ На прикладi скверу "Павлiвський" у м. Киeвi показано методичнi прийоми, яю можуть становити iнтерес для розробниюв проектiв реконструкцп iнших подiбних насаджень.
Об'ект досл1дження - сквер "Павлiвський" у Киeвi.
Предмет дослщження - вiдповiднiсть ландшафтного оформлення су-часним вимогам.
Завдання дослщження - розроблення проекту реконструкцп скверу "Павлiвський".
Розробленню проекту передувало дослщження юторп створення скверу та подеревна зйомка його насаджень (складено план у М 1:500 та швента-ризацшну вiдомiсть). За вшом, санiтарним та декоративним станами дерева було роздшено на "особливо щнш", "щнш", "малощнш" та "п, що потребу-ють видалення". Цiнними рослинами вважали дерева довговiчних видiв, на-вiть п, якi мали пошкодження (дупла, всохлi гiлки чи верхiвки) або були ура-женi трутовими грибами та омелою бшою, якщо пiсля л^вання або саштар-но! обрiзки вони набудуть гарного стану. Було ощнено стан малих архпек-турних форм та покритпв дорiжок.
Павлiвський сквер знаходиться на перетиш вулиць Павлiвськоl, Гого-лiвськоl та Юрiя Коцюбинського. Сквер створено у 1905-1909 рр. на мющ яру пiд час зведення перших будинюв на вулищ Новопавлiвськiй (тепер вул. Ю. Коцюбинського). Ниш його площа становить 2,2 га. Територiя скверу рiв-нинна, на швдш межуе зi схилами Обсерваторно! гори, на якш у 1841-1845 рр. перший професор астрономп Ки!вського унiверситету В.Ф. Федоров створив центр астрономiчних спостережень. Бшя пiднiжжя пагорбу, за адресою вул. Гоголiвська, 28, зберiгся маеток двох знаменитих укра!нських художникiв - Володимира Орловського (1842-1914), нащадка знаменитого Пилипа Орлика, та його зятя Миколи Пимоненка (1862-1912). Ниш в !х маетку - дитячий санаторiй "Салют". У радянсью часи центром скверу був круглий фонтан, зi скульптурами трьох пiонерiв. Згодом на його мющ було створено квiтник. Шзшше - встановлено скульптуру юнака (iмовiрно це був П. Морозов), а у 1976 р. це мюце зайняла iнша скульптура - Аркадiя Гайдара (скульптор 1.С. Марчук). На територп скверу розташована залiзобетонна конструкщя, !! встановлювали як дитячий майданчик (займае 670 м2 корисно! площ^ не функцiонуе, аварiйна). Покриття дорiжок пошкодженi. Сдиною су-часною реконструктивною дiею було прокладання впоперек скверу у 2000-х рр. дороги з ФЕМу.
Основними категс^ями вiдвiдувачiв скверу е батьки з дпъми дош-кiльного вiку (часто у дитячих колясках), люди похилого в^, спортсмени,
