CC BY
7
В1СНИК Украхнська медична стоматологгчна академхя
creased in the patients of the II group (7%, n=1 vs. 36%, n=5; (^=4,342; p<0,05)). The efficiency of Helicobacter pylori eradication made up 71% (n=10) and 88% (n=12) (^=0,934; p>0,05) among the patients of the I and II groups respectively. Conclusions. Prescription of B. infantis promotes symptomatic improvement by preventing small intestinal bacterial overgrowth in patients with chronic gastritis and concomitant diabetes mellitus type 2.
УДК: 618.11:611.018.7]-006-07:616-091.8 Савченко О.А., Шпонька 1.С., Савченко П.В.
ОСОБЛИВОСТ1 ЕКСПРЕСИ РЕЦЕПТОР1В ДО ЕСТРОГЕНУ ТА ПРОГЕСТЕРОНУ В ПУХЛИНАХ ЯеЧНИЮВ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украши»
Проведення диферен^ально)' д'агностики пухлин яечниюв залишаеться актуальним питанням на сьогодн/'шн/'й день. Епiтелiальнi пухлини яечниюв зустр'чаеться до 55-60% всх неоплазiй ц'е)'локалi-зацн, гранульозоклiтиннi пухлини яечниюв зустр'чаються в 2-5%, а метастатичш ураження - 315%. Бльш точна д'агностика та прогноз стали можливими завдяки використанню iмуногiстохiмi-чного методу. Мета - досл'дити комплекс морфологiчних та 'муног'ютох'м'нних характеристик гормонального статусу еп'тел'альних, гранульозоклiтинних пухлин та метастатичних уражень яечниюв аденокарциномами для вдосконалення д'агностичних алгоритм'¡в. Матерiали i методи. В роботi проведено ретроспективний аналiз б'юпсшного матер'алу 41 жiнок з пухлинами яечниюв: 32 епiтелiальнi, 8 гранульозоклтинних пухлин дорослого типу та 1 метастаз муцинозно)' аденокар-циноми товсто)' кишки в яечник з первинною пухлиною товсто)' кишки; вком вд 28 до 76 роюв (се-редне 58,46±12,28; мед'\ана 58). Результати досл'дження. Аналiз вс'\х зазначених випадюв серозних пухлин яечниюв виявив кореля^йний зв'язок мiж п/'двищенням експреси до маркерiв рецептор'т ест-рогену та прогестерону та зниженням р'тня диферен^ювання новоутворень яечниюв (всi р<0.05). У всх випадках гранульозоклтинних пухлин дорослого типу не виявлений кореля^йний зв'язок м'\ж пдвищенням експреси рецептор'т зазначених маркерiв; у випадку метастатичного ураження - в'д-сутня експреся до зазначених маркерiв. Висновки. Епiтелiальнi та гранульозоклiтиннi пухлини р'з-них г'ютолог'чних вар'ант'т з паднням ступеня диферен^ювання переважно мають позитивний статус до рецептор'т естрогену та прогестерону, що потребуе розширення 1ГХ панелi (напри-клад маркерами СА-125, в 'шентин та кальретинин).
Ключов1 слова: еп1тел1альн1 пухлини, гранульозокл1тинж пухлини, метастаз муцинозно''' аденокарциноми, ER, PGR. Домдження виконано в рамках науково-домдноГ роботи кафедри патологiчно'l анатомп i судово)' медицини ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ УкраГни» «Розробка дiагностичних та прогностичних критерив новоутворень рзних локалiзацiй з урахуванням бюло^чних показниюв активнот пухлинного процесу» (номер державно)' реестрацИ' 0116U002827, термн вико-нання 2016-2018).
Вступ
Пухлини яечниюв - доволi велика група пухлин, яка включае первинш новоутворення та ме-тастатичне ураження. До первинних пухлин належать епiтелiальнi (ЕПЯ) та гранульозо^тинш (ГрПЯ) пухлини рiзного пстогенезу, що пюля ре-тельного дослщження потребують iмуноriстохi-мiчного дослщження (1ГХ) [3,9]. Серед метастатичних уражень - це метастази аденокарцином (АК), часпше кишково-шлункового тракту. Первинш новоутворення яечниюв вщносять до групи гормонпродукуючих пухлин, як продукують ряд стероТ'дних гормошв, часпше естроген та прогестерон, рщше - андроген [6,7]. Через неспеци-фiчнi кл^чш симптоми, незважаючи на гормо-нальну активнють пухлини ^еТ групи, Тх не зав-жди виявляють на раннш стади процесу. Також певш труднощi верифкаци процесу виникають при метастатичному ураженш яечниюв. Прогноз для па^енток визначають на пiдставi шшчних i патолопчних критерпв, методом вибору для ве-рифкацп небезпщставно стае iмуногiстохiмiчне дослщження [8]. Бтьшють фенотишв ЕПЯ та ГРПЯ (90%-95%) належать до гормонпродукую-
чих процеав, в той час, як метастатичш ураження АК - е гормон негативними процесами [1,2,4]. Пщтипи пухлин яечниюв з позитивним гормона-льним статусом, за даними л^ератури, мають порiвняно кращий прогноз, шж пщтипи з негати-вним статусом та метастатичш процеси. Але в окремих випадках точна верифка^я первинних новоутворень та метастазiв карцином викликае деяю труднощi через подiбнiсть пстолопчних структур [2,5,6].
Мета
Дослщити комплекс морфолопчних та iмуно-гiстохiмiчних характеристик гормонального статусу епiтелiальних, гранульозокл^инних пухлин та метастатичних уражень яечниюв аденокарциномами для вдосконалення дiагностичних алго-ритмiв.
Матерiали i методи
В роботi проведено ретроспективний аналiз бiопсiйного матерiалу 40 ж1нок з пухлинами яечниюв: 31 епiтелiальнi, 8 гранульозоклiтинних пухлин дорослого типу та 1 метастаз муцинозноТ аденокарциноми товстоТ кишки в яечник з пер-
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
винною пухлиною товстоТ кишки; bíkom вiд 27 до 78 рош. Аналiз розподту виявив перевагу еш-тeлiальних пухлин яечниш серед всiх новоутво-рень яечниш.
lмуногiстохiмiчнe дослiджeння проводилось згщно протоколiв компанiï TermoScientific (TS), (США). У зрiзах завтовшки 4 мкм використову-
вали систему вiзуалiзацil Lab Vision Quanto (TS, США) з виявленням бткового ланцюга за допо-могою DAB Quanto Chromogen (TS, США). Характеристики моноклональних антитт занесет в таблицю 1.
Рис 1. Розподл пухлин яечникв, (%)
Первинш антитта Клон (розведення) Локалiзацiя реакцп
ER* sp1 (1:400) Ядро
PGR* (sp2) Ab-8 (1:400) Ядро
Ki-67 sp6 (1:100) Ядро
npuMimKa: * 0 - eidcymHicmb реакцП' або фарбування менше 10% пухлинних клimuH; 1+ - бльше 10% пухлинних клimuH мають слабке фарбування частини мембрани; 2+ - бльше 10% пухлинних клтин мають слабке або помiрне забарвлення ecieï мембрани; 3+ - бльше 10% пухлинних клтин мають нтенсивне забарвлення вае( мембрани.
Статистичний аналiз випадш проводили в nporpaMi Microsoft Excel з розрахунком м^маль-ного, максимального, медiани, середнього ари-фметичного та стандартного вщхилення [5,6].
Результати дослщження
Bci вобран спостереження первинних та ме-тастатичних уражень яечнимв були проаналiзо-ван за патернами пстолопчноТ' будови i вщповн дали ЕПЯ: 2 доброякюы пухлини (серознi аде-нофiброми), 23 випадки пограничних пухлин (18 - серозш, 1 - муцинозна, 3 - ендометриоТ'дш (рис. 2 Г), 1-свИ"локл^ина) та 6 злоякюних пухлин (5 серозних та 1 свп"локл^инна аденокарци-номи); ГрПЯ: 8 випадш дорослого типу (рис. 2 А); 1 метастаз муцинозноТ' АК.
Bd випадки серозних, свп"локл^инних та ен-дометриоТ'дних еПя мали позитивний гормона-льний статус: ER (++/+++) / PRG (+/++) , в той час, як муцинозн пограничн пухлини мали негативы значення ER (-) / PRG (-). Bd випадки ГрПЯ дорослого типу мали (хоча б частково) позитив-ний гормональний статус: ER (+) / PRG (+/++); фенотип метастазу муцинозноТ' аденокарциноми
товстоТ кишки вщповщав ЕR (-) / PRG (-). (рис. 2 Б-Д).
Висновки
Для диференцiйноТ дiагностики епiтелiальних та гранульозоклiтинних пухлин яечниш, при на-явностi сумывних морфологiчних ознак, маркери рецепторiв стероТдних гормонiв естрогену та прогестерону, експреая яких не залежить вiд ступеня диферен^аци та потенцiалу злоякюнос-т пухлини, носять здебiльшого не дiагностичне, а прогностичне значення. Наявнiсть позитивного статусу за обома гормонами серозних, св^локлн тинних та ендометриоТдних епiтелiальних пухлин яечникiв (ЕR (++/+++) / PRG (+/++)) подiбно до гранульозокл^инних варiантiв (ЕR (+) / PRG (+/++)) i потребуе розширення дiагностичноТ па-нелi бiльш специфiчними маркерами. В той час, негативний статус за ЕR (-) i PRG (-) муцинозних пограничних робить Тх подiбними до метастати-чних аденокарцином товстоТ кишки, що також ускладнюе Тх дiагностику.
Таблиця 1
Первиннi моноклональнi антитла
В1СНИК Украгнська медична стоматологгчна академхя
Рис. 2. А-В. Гранульозоклтинна пухлина яечника дорослий тип. А.Забарвлення Г-Е, (*400). Б. Ядерна позитивна реак^я з рецепторами ER, 1ГХ метод з гематоксилном Майера (*400). В. Ядерна позитивна реак^я з рецепторами PRG, 1ГХ метод з гематоксилном Майера (*400). Г-Д. Ендометриодна погранична пухлина яечника. Г. Забарвлення Г-Е, (*400). Г. Ядерна позитивна реак^я з рецепторами ER, 1ГХ метод з гематоксилiном Майера (*400). Д. Ядерна позитивна реак^я з рецепторами PRG, 1ГХ метод з гематоксилном Майера (*400).
Перспективи подальшого дослщження
Визначення морфолопчних та iMyH0ricT0xiMi-чних специфiчних дiагностичних критерпв пер-винних муцинозних пухлин яечниш та метаста-тичних аденокарцином товсто'Т кишки е перспек-тивним напрямком подальшого дослщження ^е'Т категорп раш невщомо'Т первинно'Т локалiзацN.
References
1. Jordania KI, Kerzhkovskaya NA, Pajanidi Yug, Anurova OA, Lyubimova NV. Granulezokletochnyye opukholi yaichnikov. Diagnostika i lecheniye [Granulosa cell tumors of the ovaries. Diagnosis and treatment]. Oncogynecology. 2014; 2: 33-42. (Russian).
2. Adult granulosa cell tumors of the ovary: a retrospective study of 30 cases with respect to the expression of steroid synthesis enzymes. Sachiko Kitamura, Kaoru Abiko, Noriomi Matsumura et al. Journal of Gynecologic Oncology. 2017; 28(4):31-39.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ЭКСПРЕССИИ РЕЦЕПТОРОВ ЭСТРОГЕНОВ И ПРОГЕСТЕРОНА В ОПУХОЛИ ЯИЧНИКОВ Савченко О.А., Шпонька 1.С., Савченко П.В.
Ключевые слова: эпителиальные опухоли, гранулезоклеточные опухоли, метастаз муцинозной аденокарциномы, ER, PGR.
Проведение дифференциальной диагностики опухолей яичников остается актуальным вопросом на сегодняшний день. Эпителиальные опухоли яичников встречается в 55- 60% всех неоплазий этой локализации, гранульозоклеточные опухоли яичников встречаются в 2-5%, а метастатические поражения - 3-15%. Более точная диагностика и прогноз стали возможными благодаря использованию иммуногистохимического метода. Цель - исследовать комплекс морфологических и иммуногистохи-мических характеристик гормонального статуса эпителиальных, гранульозоклеточных опухолей и метастатических поражений яичников аденокарциномами для совершенствования диагностических ал-
3. Fletcher CDM. Diagnostic histopatology of tumors. Vol 1. PA : Elsevier. 2013. p. 658-688.
4. Hanahan D, Weinberg RA. Hallmarks of cancer: the next generation. Cell. 2011; 4:646-674.
5. Mills SE, Carter D, Greenson JK. Diagnostic surgical pathology. Wolters Kluwer. 2010. Vol 2. p. 2278-2308.
6. Seromucinous component in endometrioid endometrial carcinoma as a histological predictor of prognosis. Morikazu Miyamoto, Masashi Takano, Tadashi Aoyama et al. Journal of Gynecologic Oncology. 2018; 29(2):20-27.
7. The molecular mechanism of ovarian granulosa cell tumors. Li Jiaheng, Bao Riqiang, Peng Shiwei et al. Journal of Ovarian Research. 2018; 11:13-20.
8. Tummala M, McGuire W. Recurrent ovarian cancer. Clinical Advances in Hematology and Oncology. 2005; 3:723-736.
9. WHO Classification of tumors of female reproductive organs. RJ Kurman, ML Carcangiu, CS Herrington et al. 4th ed. Lyon: IARC. 2014. p. 307.
10. William JM, McDonnel AC. Roles of the ovarian surface epithelium in ovulation and carcinogenesis. Reproduction. 2002; 123:743-750.
АктуальН проблеми сучасно! медицины
горитмов. Материалы и методы. В работе проведен ретроспективный анализ биопсийного материала 40 женщин с опухолями яичников 31 - эпителиальные, 8 гранульозоклеточных опухолей взрослого типа и 1 метастаз муцинозной аденокарциномы толстой кишки в яичник с первичной опухолью толстой кишки; в возрасте от 27 до 78 лет (среднее 58,46 ± 12,28; медиана 58). Результаты исследования. Анализ всех указанных случаев эпителиальных опухолей обнаружил корреляционную связь между повышением экспрессии маркеров к рецепторам эстрогена, прогестерона и снижением уровня диф-ференцировки новообразований яичников (все р <0.05). Во всех случаях гранулезоклеточных опухолях взрослого типа не обнаружена корреляционная связь между повышением экспрессии рецепторов указанных маркеров. Выводы. Эпителиальные и гранулезоклеточные опухоли различных гистологических вариантов с падением степени дифференцировки преимущественно имеют положительный статус к рецепторам эстрогена и прогестерона, а метастаз муцинозной аденокарциномы кишки в яичник - нулевой статус, что требует расширения ИГХ панели (например, маркерами СА-125, виментин и кальретинин).
Summary
PECULIARITIES OF THE EXPRESSION OF ESTROGEN AND PROGESTERONE RECEPTORS IN OVARIAN TUMOUR Savchenko O.A., Shponka I.S., Savchenko P.V.
Key words: epithelial tumours, granulo-cellular tumours, metastasis of mucinous adenocarcinoma, ER, PGR.
Differential diagnosis of ovarian tumours is still remaining a topical issue today. Epithelial ovarian tumours occur in 55-60% of all neoplasias of this localization, granulo-cellular ovarian tumours occur in 2-5% of cases, and metastatic lessons of ovaries make up 3-15%. More accurate diagnosis and prognosis have become possible due to the use of immunohistochemical method. The aim is of this study is to investigate the complex of morphological and immunohistochemical characteristics of the hormonal status of epithelial, granulo-cellular tumours and metastatic ovarian lesions caused by adenocarcinomas in order to improve existing diagnostic algorithms. Materials and methods. The study was based on the retrospective analysis of the biopsy material taken from 40 women aged from 27 to 78 years (mean 58.46 ± 12.28, median 58) with ovarian tumours of which there were 31 epithelial tumours, 8-granulocytic tumours of adult type and 1 metastasis of mucinous colon adenocarcinoma invaded into the ovary with primary colonic tumour. Results. Analysis of all these cases of epithelial ovarian tumours revealed a correlation between increased expression of estrogen receptors and progesterone markers and a decrease in the level of differentiation of ovarian neoplasms (all p <0.05). In all the cases of adult-type granulo-cellular ovarian tumours no correlation was found between the increase in expression of the receptors of these markers. Conclusions. Epithelial ovarian tumours of different histological variants with a decrease in the degree of differentiation and granulo-cellular ovarian tumours predominantly have a positive status for the estrogen and progesterone receptors, and the metastasis of mucinous intestinal adenocarcinoma into the ovary is of zero status that requires expansion of the immunohistochemical panel (eg CA-125 markers, vimentin and calretinin).
