ОСОБЛИВОСТі ЕКСПОРТУ-іМПОРТУ ПРОДУКЦії ЛіКАРСЬКОГО РОСЛИННИЦТВА В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

УДК 339.56:633.88-027.3

ОСОБЛИВОСТ1 ЕКСПОРТУ-1МПОРТУ ПРОДУКЦНЛ1КАРСЬКОГО РОСЛИННИЦТВА

В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ

©2018

М1РЗОЕВА Т. В.

УДК 339.56:633.88-027.3

Mip30CBa Т. В. Особливостi експортучмпорту продукцп лiкарського рослинництва в умовах сьогодення

Метою cmammi е аналз особливостей та окремих тенденцш iмпорту-експорту ткарських рослин в Украш для формування стратеги розвитку л'шарського рослинництва в межах подальших наукових дослджень. Здйснено анал'з :мпортултрських рослин до Украши, в ход'> якого виявлено, що для 2016-2017рр. характерним е поступове збльшення обсяг:в :мпортул'шарських рослин в Украшу. Виконаний анал'в експортул'шарських рослин i3 Украши показав, що середньор'тний показникколиваеться на р'вт 3 тис. тонн продукцп. Найбльшими експортерами втчизняноi продукцп л'шарського рослинництва е такi кра'ши, як Польща, Великобритатя, Латв'т та Шмеччина. Загалом, короткий анал'в особливостей та окремих тенденцш експорту-'шпорту украшськихлтрських рослин св'дчить про те, що обсяги експорту переважають обсяги iмпорту, i в цьому е певний потенц'шл, можливостям реал'ваци якого будуть присвячеш подальш'! досл'дження. Ключов'! слова: лкарське рослинництво, ¡мпорт-експорт лтрських рослин. Рис.: 5. Б'бл.: 15.

Mip3oeBa Тетяна Володимирiвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економ'жи пiдприемства iменi проф. i. Н. Романенка, На-цональний ушверситет бюресурав i природокористування Украши (вул. Геров Оборони, 15, Кш'в, 03041, Украша) E-mail: mirzoeva2018@ukr.net

УДК 339.56:633.88-027.3 Мирзоева Т. В. Особенности экспорта-импорта продукции лекарственного растениеводства в условиях современности

Целью статьи является анализ особенностей и отдельных тенденций импорта-экспорта лекарственных растений в Украине для формирования стратегии развития лекарственного растениеводства в процессе дальнейших научных исследований. Осуществлен анализ импорта лекарственных растений в Украину, в ходе которого выявлено, что для 2016-2017 гг. характерно постепенное увеличение объемов импорта лекарственных растений в Украине. Выполненный анализ экспорта лекарственных растений из Украины показал, что среднегодовой показатель колеблется на уровне 3 тыс. тонн продукции. Крупнейшими экспортерами отечественной продукции лекарственного растениеводства являются такие страны, как Польша, Великобритания, Латвия и Германия. В целом, краткий анализ особенностей и отдельных тенденций экспорта-импорта украинских лекарственных растений свидетельствует о том, что объемы экспорта превышают объемы импорта, и в этом есть определенный потенциал, возможностям реализации которого будут посвящены дальнейшие исследования. Ключевые слова: лекарственное растениеводство, импорт-экспорт лекарственных растений. Рис.:5. Библ.: 15.

Мирзоева Татьяна Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики предприятия имени проф. И. Н. Ро-маненко, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины (ул. Героев Обороны, 15, Киев, 03041, Украина) E-mail: mirzoeva2018@ukr.net

UDC 339.56:633.88-027.3 Mirzoieva T. V. The Features of Export-Import of Medicinal Plant Products in Modern Conditions

The article is aimed at analyzing features and individual tendencies of the export-import of medicinal plants in Ukraine for formation of a strategy of development of medicinal plant raising in the course of further scientific researches. The analysis of imports of medicinal plants to Ukraine was carried out, during which it was determined that for 2016-2017 a gradual increase in the volume of imports of medicinal plants in Ukraine was characteristic. The performed analysis of exports of medicinal plants from Ukraine showed that the average annual rate fluctuated at the level of 3 thousand tons of products. The largest exporters of domestic production of medicinal plant raising are such countries as Poland, Great Britain, Latvia, and Germany. In general, the brief analysis of features and individual tendencies of the export-import of Ukrainian medicinal plants testifies that volumes of exports exceed the volumes of imports, and there is a certain potential therein, the possibilities of its materialization will be concern of a further research. Keywords: medicinal plant production, export-import of medicinal plants. Fig.: 5. Bibl.: 15.

Mirzoieva Tetiana V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics of the Enterprise named after prof. I. N. Romanenko, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (15 Heroiv Oborony Str, Kyiv, 03041, Ukraine) E-mail: mirzoeva2018@ukr.net

Розвиток лшарського рослинництва в^дбувався паралельно з розвитком людства й поступово людство усв^омило важливкть та сощаль-но-економiчне значення дано! сфери. Зокрема, про суттеве соцiально-економiчне значення лшарського рослинництва св^дчить шформащя Всесвиньо! орга-шзаци охорони здоров'я (ВООЗ) про те, що лише фь топрепарати ниш складають ринок емшстю 60 млрд дол. Дуже широко, наприклад, вони використовують-ся в Шмеччиш, Франци, США, 1тали, 1нди [12]. У щ-лому, за даними ВООЗ, близько 80% населення свиу застосовуе лшарськ рослини для лшування рiзно-манггних захворювань. Бкьше 40% фармацевтично!

продукци у свт виготовляеться на основi лшарських рослин. За оцшками експерпв, у найближчi десять роив частка фггопрепаратш у загальному обсязi спо-живання фармацевтичних препаратш досягне 60%. Це, перш за все, пов'язано з тим, що протягом остан-шх десятилиь близько 15% населення Землi страждае в^д алерги, у тому чи^ й на синтетичт лшарськ пре-парати [5].

Таким чином, в умовах сучасносп лшарське рослинництво вщграе важливу роль у свиовш еко-номщ та фактично стало окремим напрямком шд-приемницько! дiяльностi. Свиовий ринок лшарських рослин стрiмко розвиваеться, демонструючи висок

темпи та значш показники економiчного приросту. Проте е й негативнi моменти, що стосуються розвит-ку лкарського рослинництва, зокрема в Укра'М. У зв'язку з цим вважаемо необх^дним детально досль дити проблематику виробництва лшарських рослин в умовах сучасность Зокрема, проаналiзувати тенденцГi iмпорту-експорту лкарсько! рослинно! сировини.

Теоретичнi й практичш аспекти розвитку лкар-ського рослинництва висвилеш в наукових працях таких вичизняних i закордонних учених, як С. В. Гарна, С. В. Гриценко, Л. I. Демкевич, Ю. А. Никитюк, А. I. Русинов, Б. Б. Семак, О. I. Тихонов, О. Б. Губа-ньов. Однак сучасш тенденци вимагають нових до-слiджень та уваги вчених i практикiв.

Метою дано! роботи е аналiз особливостей та окремих тенденцш iмпорту-експорту лiкарських рослин в УкраМ для формування стратеги розвитку ль карського рослинництва в межах подальших наукових досл^джень.

Упроцесi дослiдження були застосоваш так1 методи, як логiчний i статистичний аналiз, за-гальнонауковi методи економiчного та фшан-сового аналiзу, метод порiвняння.

В умовах сучасносп одним iз найб1льших у свт комерцiйних ринкiв лiкарських рослин i лiкарських засобiв рослинного походження вважаеться европей-ський ринок. бвропейсью краши не тiльки iмпорту-ють, але й у великому асортимент виробляють лшар-ськi рослини та лкарсью засоби на основi рослинно! сировини. бвропейсью споживачi, наприклад у Фран-цц, Нiмеччинi, 1тали, Швеци та Англи, часто застосо-вують лiкарськi рослини як доповнення до лшування медикаментозними лiкарськими засобами [3].

3 т

2,5 --

2 --

1,5 --

1 --

0,5 --

5,80

5,54

+

-+-

-+-

+

1,69 2,04 2,44 1,77 2,30 1,70 1,46 1,09 1,00 0,70 1,06

+

-+-

За оцшками експерйв, найб1льшим експорте-ром лiкарських рослин е Росш, хоча згiдно з офiцiй-ною статистикою, за обсягами експорту на европей-ському ринку л^дируе Нiмеччина. Розбiжнiсть мiж даними офщшно! статистики та даними експерйв пояснюеться тим, що Шмеччина переважну частину лiкарськоi рослинно! сировини закуповуе в Болгари. У зв'язку з цим фактом реальним лидером за обсяга-ми експорту лжарських рослин на европейськiй час-тиш планети вважаеться Росiя. Друге мшце за обся-гами експорту на ринки кра'ш бвросоюзу подiляють Польща та Болгарiя. При цьому Польща е визнаним лiдером у сегмент культивованих лiкарських рослин, у той час як Болгарiя вважаеться лидером у сегмент1 дикорослих рослин iз цiлющими властивостями [10].

Украша, як i бiльшiсть кра!н свiту, iмпортуе та експортуе лiкарську рослинну сировину. Найбкьши-ми покупцями на свиовш аренi е США, НiмеччинаJ Япошя. Для порiвняння - сусiдня з нами Польща за-ймае 22 мшце в сукупностi краш - iмпортерiв лжар-ських рослин, а Украша - 56 [15]. Аналiз iмпорту м-карських рослин до Украши свiдчить, що середньорiч-ний показник ввезення дано! продукци в Украшу ко-ливаеться в межах 2 тис. тонн [4]. Починаючи з 2006 р., найвищий рiвень iмпорту був вiдмiчений у 2008 р. -2,44 та у 2010 р. - 2,30 тис. тонн в^дпов^дно (рис. 1). У грошовому виразу це складало 5,80 та 5,54 млн дол. США в^дпов^дно. Найменше протягом 2006-2017 рр. було iмпортовано лжарських рослин у 2015 р. -0,7 тис. тонн (у грошовому виразу - 1,69 млн дол. США). Для 2016-2017 рр. характерним е поступове збкьшен-ня обсяпв iмпорту лкарських рослин в Украшу.

Для того, щоб ^дентифжувати цю тенденцш як позитивну чи негативну, варто проаналiзувати струк-

7

6

5

4

3

2

1

0 Рш

2,12

+

+

0,70 1,06 0,88

+

-+-

+

2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017

^^ тис. тонн —♦— млн дол. США

Рис. 1. Динамша iмпорту в Украшу лкарських рослин у 2006-2017 рр.

О

о =п

Е? са

о

о <

<

о

ш

0

туру iмпорту. Осккьки якщо кра'ша iмпортуе сирови-ну лiкарських рослин, як не вирощуються на Г! тери-тори в принципi, то, вважаемо, це можна розглядати як позитивний факт, тому що в даному випадку роз-виваеться вкчизняна фармацевтична промисловкть, а населення мае доступ до бкьш широкого кола пре-паратiв, якi виготовленi на основi рослинно! сиро-вини. Якщо ж iмпортуються лiкарськi рослини, як можна виростити на територи Украши чи якi ростуть в дикому вигляд^ то iмпорт таких рослин е, швидше, негативним фактом. У зв'язку з цим викликае штер-ес структура iмпорту в Укра'М лiкарських рослин за видами [4] (рис. 2). И аналiз шдтверджуе як наявнiсть проблем у вггчизняному лiкарському рослинництвi, так i те, що збiльшення iмпорту лкарсько! рослинно! сировини у 2016-2017 рр. е швидше негативним фактом, ашж позитивним.

окремого розгляду. Зокрема, недоцкьним е 1мпорт ц1е! сировини за одночасно!' можливост1 зб1льшення Ii експорту [9; 11].

Як уже було в1дм1чено, Украша як 1мпортуе л1-карськ1 рослини, так i експортуе ix. У св1то-вому рейтингу експортер1в Украша займае 44 мкце. Найб1льшим експортером 3i значним в1д-ривом уже дек1лька рок1в е Китай, Шмеччина - на 3 мкщ, Польща - на 9.

Середньор1чний показник експорту л1карських рослин 1з Украши коливаеться на р1вш 3 тис. тонн продукцй [4; 15]. При цьому протягом 2006-2017 рр. найвищий р1вень експорту був в1дм1чений у 2011 р. (рис. 3).

Шсля глибокого спаду у 2014 р., починаючи з 2015 р. в1дм1чаеться поступове нарощування обсяпв

3,92% 9

4,08% 8

4,39%

4

6,99%

7

6,45%

6

6,88%

5

6,90%

1 - Ромашка

2 - Сенна

3 - Базилк

4 - Елеутерококк

5 - Орегано

6 - KopiHb валер1ани

7 - TiöicKyc

8 - Евкалiпт

9 - Календула

10 - Шавлiя

11 - М'ята

12 - Розмарин

13 - Каштан

14 - lншi

Рис. 2. Структура iMnopTy в Украшу лшарських рослин за видами у 2017 р., % (у натуральному виразО

Дане твердження базуеться на тому, що в струк-турi iмпорту лкарських рослин до Украши лiдируе ромашка - традицшна культура для нашо! держави. 1мпортуе наша кра'ша в значних ккькостях також ба-зилк, який можна вирощувати в нас, коршь валерк-ни, календулу, м'яту - культури, як можна вирощувати в УкраМ й тим самим розвивати вкчизняне лкар-ське рослинництво та фармацевтичне виробництво. Проте площi шд даними культурами в останш роки в УкраМ у зв'язку з багатьма причинами зменшили-ся, i для того, щоб задовольнити попит, сировину iм-портують з Китаю, Польщi та шших краш. При цьому якiсть сировини, що iмпортуеться, не завжди вкпо-вiдае дiючим у свiтi вимогам. Зважаючи на ситуацго, що склалася з iмпортом лiкарських рослин, приедну-емося до експертiв, якi зазначають, що питання ви-вчення доцкьносп iмпорту деяких видiв лiкарських рослин за наявносп в нашiй краМ реальних i практично необмежених можливостей 1х висушування та заготiвлi (особливо в дикорослiй сферi) потребуе

експорту лкарських рослин з Украши. Так, у перюд 2014-2015 рр. експорт лкарських рослин 1з Украши збкьшився на 24,4% та перевищив 1мпорт у 2,5 разу. За 2017 р. експорт лкарських рослин 1з Украши склав 3,73 тис. тонн на суму 7,23 млн дол. США. Остання цифра складае 0,02% в1д св1тового ринку лкарських рослин. Однак, як зазначае виконавчий директор компанИ «Лктрави» Олександра Сологуб, зважаючи на те, що Украша ункальна своею великою р1знома-н1тн1стю лкарських рослин, краша здатна наростити експорт дано! продукцй' [8; 13].

За даними фах1вщв, ккьюсть експортер1в лкар-сько!' рослинно!' сировини поступово зростае: у 2012 р. 1х було 4, у 2015 р. - 10, у 2018 р. - 30. При цьому 50-60% уск продаж1в роздкили м1ж собою 4-6 ком-пан1й, дв1 з яких е великими посередниками. Напри-клад, великим експортером i потужною компашею у сфер1 в1тчизняного л1карського рослинництва е ТОВ «Сумифкофармацш», продукц1я якого продаеться як на ринках кра!'н СНД, так i на ринках бвропи, Амери-

4 3,5 3 2,5 2 1,5 1

0,5 0

5 4 3 2 1

2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 Р\к

^^тис. тонн ♦ млн дол. США

Рис. 3. Динамша експорту з Украши лтарських рослин у 2006-2017 рр.

ки та Азй. Клieнтами даного пiдприeмства е як компа-ни-виробники, так i компани-трейдери, що представ-ляють фармацевтичний i харчовий ринки та продукцш яких широко розповсюджена та ведома [7; 15].

Водночас у структурi експорту вiтчизняних м-карських рослин присутня продукцш i невеликих спецiалiзованих пiдприемств. Наприклад, приватний пiдприемець зi Львова Дмитро Кубарiн [2] вирощуе та експортуе лiкарськi трави вже бкьше 15 рокiв. Пiдприемець зазначае, що за кордоном попит на м-карськi рослини досить високий. За його словами, найбкьше купуе Шмеччина, Польща, Великобрита-н1я, трапляються контракти з Австралiею. Хоча виро-щування лiкарських рослин справа досить непроста, проте дане виробництво дае змогу аграрго зароблять до 300 тис. грн. з гектара.

Aналiз географiчноI структури експорту лкар-ських рослин iз Укра1ни у 2017 р. тдтверджуе iнформацiю львiвського шдприемця. Дiйсно, найб1льшими експортерами е Польща, Великобри-танiя, Латвiя та Шмеччина, питома вага яких стано-вить 33,99; 18,26; 16,76 та 9,65% в^дпов^но в загальнш сукупностi кра1н - експортерiв лiкарських рослин iз Укра1ни у 2017 р. [4] (рис. 4).

Структура експорту за видами рослин е розба-лансованою, тому що основну частку займають дико-ро^ лiкарськi рослини, за майже повно1 вiдсутностi органiки. Це дае конкурентну перевагу США та 6в-рот, оск1льки там близько 30% ринку лкарських рослин е оргашчними. Хоча, варто в^дштити, що Укра1на також активно нарощуе експорт органiчноi продукцИ, у структурi яко1 значна частка припадае на лкарськ рослини. Так, за даними проводного нацiонального сертифiкацiйного органу «Органк Стандарт», у 2017 р.

головними оргашчними продуктами (за обсягом), яю експортували з Украши, були: кукурудза, пшениця, соя, ячмiнь, соняшник, пшоно, рiпак, чорниця (заморожена), овес, просо, люпин, яблука (свж), гречка, пр-чиця, бузина (плоди), насшня гарбуза, березовий сiк, льон, жито, грецький горiх (ядро), облiпиха (заморожена), ожина (заморожена), шипшина (заморожена), корiандр, горох, цвiт бузини (заморожений), полуниця (заморожена), журавлина (заморожена), глд (заморожений), борошно твердо! пшенищ, брусниця (заморожена), горобина (заморожена), ромашка (сушена), конопля, малина (заморожена) та соняшникова олiя [14].

Наведений перелк свiдчить, що значна части-на органiчних продуктiв, якi експортуються нашою державою, належить до лкарських рослин - люпин, бузина, насшня гарбуза, корiандр, льон, ромашка та ш, що говорить про наявшсть по-зитивних тенденцiй у розвитку лкарського рослин-ництва в щлому. Загалом, експорт лiкарських рослин iз Укра1ни нинi характеризуеться: зб1льшенням шль-костi компанiй-експортерiв; закупiвлями в Укра'М та експортом iз Украши польськими компашями; зрос-танням обсягiв експорту з року в рк (у 2017 р. зафк-совано приршт 8% стосовно 2016 р.); зростанням експорту до Ази [6].

Аналiз структури експорту лiкарських рослин за видами у 2017 р. (рис. 5) св^дчить, що нашi вироб-ники реалiзують за кордон досить широкий дiапазон продукцИ. У сукупност лiкарських рослин, якi прода-ються за кордон, найбiльша питома вага припадае на таи культури, як ехшацея (35,82%), каштан (17,08%), розторопша (10,36%), бузина (5,68%) [4].

Не можна оминути увагою той факт, що експорт лкарських рослин обов'язково повинен контролю-

2,36% я г 2,24% 7 8

2,49%^49% 6

2,50% 5

2,79%

4

1 - Польща

2 - Великобритания

3 - Латв1я

4 - Ымеччина

5 - Чех1я

6 - Вфпнськ острови

7 - Бшорусь

8 - Румуыя

9 - Литва

10 - Молдова

11 - 1нш1

Рис. 4. Географiчна структура експорту з Украши лiкарських рослин у 2017 р., % (у натуральному виразО

3

5,68%

4

4,90%

5

6 4,83% 3,55%

1 - Каштан

2 - Розторопша п'ятниста

3 - Бузина

4 - Бруньки та листя берези

5 - Кропива

6 - Кора крушини

7 - Ехшацея

8 - Чистотш

9 - Зв1робой

10 - Рильця кукурудзи

11 - Хвощ

12 - Безсмертник

13 - АТр

14 - 1нш1

Рис. 5. Структура експорту з Украши лшарських рослин за видами у 2017 р., % (у натуральному виразО

ватися державою, щоб не завдати шкоди вичизнянш рослинносй, як це подекуди трапляеться. Наприклад, критична ситуацiя з експортом лiкарських рослин склалася останшм часом у Казахстана Згiдно з опри-людненою митною статистикою, обсяги експорту ль карських рослин i трав, наприклад кореня солодки, щороку збiльшуються - якщо у 2011 р. було вивезено кореня солодки 4220,7 тонни, то у 2016 р. вже 12117,32 тонни. I це при тому, що обсяг заготiвлi кореня солодки, рекомендований Казахстанським шститутом боташки та фггошдустрц, становить не больше 1150,6 тонни в рiк, за умови подальшо!' п'ятирiчноi перерви для в^новлення рослинностi [1]. Таким чином, без-контрольний збiр i вивезення за кордон лшарських рослин загалом i, особливо, надзвичайно цiнних ви-д1в, призводить як до зб^нення рослинностi, так i до деградаци с1льськогосподарських земель.

Варто вiдмiтити, що структура як iмпорту, так i експорту лiкарських рослин за видами, як були про-аналiзованi в межах дано! публжацц, не е чимось ста-лим i постшним. Потреба в сировинi певного виду за-

лежить вiд забезпечення нею в попередньому перiодi та загальних тенденцш споживання лiкарських рослин в Укра'М та свiтi. Наприклад, на територи СНД в умовах сьогодення обсяги споживання лiкарських рослин зменшуються внаслiдок зубожiння населення, а в Шмеччиш - зростае. Обсяги експорту^мпорту та, вiдповiдно, цiни на лжарсьй рослини, залежать вiд погодних умов, в^д свiтового врожаю та в^д тенден-цiй у потребах переробних шдприемств. Наприклад, у 2017 р. цви липи в Укра'М подорожчав у 2-2,5 разу [13], бо через посушливе лию в основного його поста-чальника - Болгари - був неврожай.

ВИСНОВКИ

Таким чином, короткий аналiз особливостей та окремих тенденцш експорту^мпорту укра'нських ль карських рослин свiдчить про те, що обсяги експорту переважають обсяги iмпорту, i в цьому е певний по-тенцiал. Реалiзувати його можна за системного щле-спрямованого розвитку лiкарського рослинництва на рiвнi окремих регiонiв i кра'ни в цiлому за наявностi

державного контролю та врахування специфки дано! сфери дiяльностi, чому й будуть присвячеш подальшi науковi дослiдження. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Буянов С. Казахстан: Новый закон отрегулирует экспорт лекарственных растений. URL: http://kazakh-zerno.kz/

2. Экспорт лекарственных трав может обеспечить высокую прибыль отечественным аграриям. URL: https:// agrodovidka.info/post/11004

3. Mip30€Ba Т. В. Перспективи розвитку лкарського рослинництва. Науковий всник Нацонального yHiBepcume-ту б'щесурав i природокористування Украни. Cepin «Еко-HOMiKa, аграрний менеджмент, бiзнeс». 2013. Вип. 181 (б). С. 176-181.

4. Обзор рынка лекарственного растительного сырья Украины 2017 : аналитический сборник / Маркетинговая компания «Синергия», 2018. 40 с. URL: https://marketing.rbc. ua/publication/16.03.2018/9214

5. Обзор российского рынка лекарственных трав и сборов. URL: http://www.marketcenter.ru/content/doc-2-10792.html

6. Овчаренко М. В 2017 году Украина экспортировала 3,7 тыс. тонн лекарственных растений на сумму $7,3 млн. URL: http://uprom.info/ru/новости/ekonomika/бизнес/u-2017-rotsi-ukrayina-eksportuvala-3-7-tis-tonn-likarskih-roslin-na-sumu-7-3-mln/

7. О компании ООО «Сумыфитофармация». URL: http:// fitofarm.com/about/

8. Плантация лаванды окупится за 2 года. URL: http:// agroportal.ua/news/rastenievodstvo/plantatsiya-lavandy-okupitsya-za-2-goda/

9. Приведенюк Н. В. Економiчна ефектившсть виро-щування валерiани л^арсько! за краплинного зрошення. Збалансоване природокористування. 2016. № 4. С. 62-65.

10. Россияне тратят на органические продукты в 100 раз меньше американцев. URL: https://soz.bio/rossiyane-tratyat-na-organicheskie-prod/

11. Семак Б. Б., Барна М. Ю., Демкевич Л. I. Втизня-ний ринок л^арсько! рослинно! сировини: проблеми i ршен-ня. Науковий всникНЛТУУкрани. 2011. Вип. 21.1. С. 264-268.

12. Современное состояние и перспективы использования лекарственных растений и фитосредств, новые перспективные лекарственные растения. URL: http://i ntranet. tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/pharm_new/lectures_ stud/uk

13. Степанушко Л. Як компанп з Житомирщини вда-еться збер^ати сво! позицп на ринку фтопрепарат URL: http://landlord.ua/yak-kompaniyi-z-zhitomirshhini-vdayetsya-zberigati-svoyi-pozitsiyi-na-rinku-fitopreparativ/

14. Украина наращивает экспорт органической продукции. URL: http://podsolnux.com.ua/stati/organic-export

15. Украина практически не использует экспортный потенциал на рынке лекарственных трав. URL: https:// propozitsiya.com/ukraina-prakticheski-ne-ispolzuet-eksportnyy-potencial-na-rynke-lekarstvennyh-trav

REFERENCES

Buyanov, S. "Kazakhstan: Novyy zakon otreguliruyet eksport lekarstvennykh rasteniy" [Kazakhstan: The new law will regulate the export of medicinal plants]. http://kazakh-zerno.kz/

"Eksport lekarstvennykh trav mozhet obespechit vysokuyu pribyl otechestvennym agrariyam" [Export of medicinal herbs can provide high profit to domestic farmers]. https:// agrodovidka.info/post/11004

Mirzoieva, T. V. "Perspektyvy rozvytku likarskoho roslyn-nytstva" [Prospects for the development of medicinal plant growing]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresur-siv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia «Ekonomika, ahrarnyi menedzhment, biznes», no. 181 (6) (2013): 176-181.

"O kompanii OOO «Sumyfitofarmatsiya»" [About Sumy-fitofarmatsiya LLC]. http://fitofarm.com/about/

"Obzor rossiyskogo rynka lekarstvennykh trav i sborov" [Overview of the Russian market of herbs and dues]. http:// www.marketcenter.ru/content/doc-2-10792.html

"Obzor rynka lekarstvennogo rastitelnogo syrya Ukrainy 2017 : analiticheskiy sbornik" [The review of the market of medicinal vegetative raw materials of Ukraine 2017: the analytical collection]. Marketingovaya kompaniya «Sinergiya», 2018. https://marketing.rbc.ua/publication/16.03.2018/9214

Ovcharenko, M. "V 2017 godu Ukraina eksportirovala 3,7 tys. tonn lekarstvennykh rasteniy na summu $7,3 mln" [In 2017, Ukraine exported 3. 7 thousand tons of medicinal plants worth $ 7. 3 million]. http://uprom.info/ru/HOBOCTiu/ekonomi-ka/6ui3Hec/u-2017-rotsi-ukrayina-eksportuvala-3-7-tis-tonn-likarskih-roslin-na-sumu-7-3-mln/

"Plantatsiya lavandy okupitsya za 2 goda" [The plantation of lavender will pay for itself in 2 years]. http://agroportal. ua/news/rastenievodstvo/plantatsiya-lavandy-okupitsya-za-2-goda/

Pryvedeniuk, N. V. "Ekonomichna efektyvnist vyroshchu-vannia valeriany likarskoi za kraplynnoho zroshennia" [Economic efficiency of cultivating valerian medicines for drip irrigation]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia, no. 4 (2016): 62-65.

"Rossiyane tratyat na organicheskiye produkty v 100 raz menshe amerikantsev" [Russians spend 100 times less on organic products than Americans]. https://soz.bio/rossiyane-tratyat-na-organicheskie-prod/

"Sovremennoye sostoyaniye i perspektivy ispolzovaniya lekarstvennykh rasteniy i fitosredstv, novyye perspektivnyye lekarstvennyye rasteniya" [Current state and prospects for the use of medicinal plants and phyto-drugs, new promising medicinal plants]. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/inter-nal/pharm_new/lectures_stud/uk

Semak, B. B., Barna, M. Yu., and Demkevych, L. I. "Vitchyz-nianyi rynok likarskoi roslynnoi syrovyny: problemy i rishennia" [Domestic market of medicinal plant raw materials: problems and solutions]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, no. 21. 1 (2011): 264-268.

Stepanushko, L. "Yak kompanii z Zhytomyrshchyny vdai-etsia zberihaty svoi pozytsii na rynku fitopreparativ" [How companies from Zhytomyr region manage to keep their positions on the market of phytopreparations]. http://landlord.ua/ yak-kompaniyi-z-zhitomirshhini-vdayetsya-zberigati-svoyi-pozitsiyi-na-rinku-fitopreparativ/

"Ukraina narashchivayet eksport organicheskoy produkt-sii" [Ukraine is increasing exports of organic products]. http:// podsolnux.com.ua/stati/organic-export

"Ukraina prakticheski ne ispolzuyet eksportnyy potentsi-al na rynke lekarstvennykh trav" [Ukraine practically does not use the export potential in the market of herbs]. https://pro-pozitsiya.com/ukraina-prakticheski-ne-ispolzuet-eksportnyy-potencial-na-rynke-lekarstvennyh-trav