CC BY
37
2. Selman R. S. Moral education in the primary grades: an evaluation of a developmental curriculum / Selman R. S., Lieberman M. // J. Educat. Psychol - 1975. - V. 67(5). - P. 712-716.
3. Wheeler R. Effects of cooperative and competitive classroom environments on the attitudes and achievement of elementary school students engaged in social studies inquiry activities / Wheeler R., Ryan F. L. // J. Educat. Psychol. - 1973. - V. 65(3). - P. 402-407.
4. Johnson D. W. Effects of cooperative and individualistic learning experiences on interethnic interaction / Johnson D. W., Johnson R. T // J. Educat. Psychol. -1981. - V. 73(3). - P. 444-449.
5. Slavin R. E. Effects of cooperative reward structures and individual accountability on productivity and learning / Slavin R. E., Tanner A. M. // J. Educat. Res. -1979. - V. 72(5). - P. 294-298.
6. Deutch M. An experimental study of the effects of cooperation and competition upon group performance / Deutch M. // Hum. Relat. - 1949. - V. 2. - P. 199-231.
7. Kelley H. H. Group problem solving / Kelley H. H., Thibaut L. // Handbook of Social Psychology. - N. Y., 1969. - V. 4. - P. 185-201.
8. Johnson D. W. The social psychology of education / Johnson D. W. - N. Y., 1970. - 314 p.
9. Johnson D. W. Learning together and alone: cooperation, competition and individualization / Johnson D. W, Johnson R. T. // Englewood Cliffs. - N. Y., 1975. -214 p.
10. Wheeler R. Effects of cooperative and competitive classroom environments on the attitudes and achievement of elementary school students engaged in social studies inquiry activities / Wheeler R., Ryan F. L. // J. Educat. Psychol. - 1973. - V. 65(3). - P. 402-407.
11. Dowell L. J. The effects of competitive and cooperative environment on the comprehension of a cognitive task / Dowell L. J. // J. Educat. Res. - 1975. - V. 68(7). - P. 274-276.
12. Ярошенко О. Г. Проблеми групово! навчально! дiяльностi школярiв: дидактико-методичний аспект / Ярошенко О. Г. - К. : Станща, 1999. - 245 с.
13. Kelley H. H. Group problem solving / Kelley H. H., Thibaut L. // Handbook of Social Psychology. - N. Y., 1969. - V. 4. - P. 185-201.
УДК 347.96:35.088.7
Н. В. КОЖЕМ'ЯКО ОСОБЛИВОСТ1 ДШЛЬНОСП ФАХ1ВЦЯ ЮРИДИЧНОГО ПРОФ1ЛЮ
У cmammi до^джено oco6nueocmi di^bHocmi фахiвця юридичного профтю. Розглянуто юридичш cne^anbHocmi i ix особливе призначення. Охарактризовано юридичну дiяльнiсть як вид сощальноi дiяльностi. Розкрито особливостi юридичноi комунiкaтивностi. Показана специф^а основних юридичних спещальностей.
Ключовi слова: юрист, комуткативтсть у юридичнш дiяльностi, суддя, прокурор, miдчий, нотaрiус, адвокат.
Н. В. КОЖЕМЯКО
ОСОБЕННОСТИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СПЕЦИАЛИСТА ЮРИДИЧЕСКОГО
ПРОФИЛЯ
В статье исследованы особенности деятельности специалиста юридического профиля; рассмотрены юридические специальности и их особое предназначение. Охарактеризирована юридическая деятельность как вид соцiaльной деятельности. Раскрыты особенности юридической коммуникативности. Показана специфика основных юридических специальностей.
Ключевые слова: юрист, комуникативность в юридической деятельности, судья, прокурор, следователь, нотариус, адвокат.
N. V. KOZHEMIAKO FEATURES OF JURIDICAL PROFILE SPECIALIST ACTIVITY
In the article the peculiarities of professional juridical profile are described; juridical profession and their special purpose are reviewed.
Keywords: lawyer, communication in juridical activities, the judge, prosecutor, investigator, notary, lawyer.
1з розвитком сучасного сустльства i здiйсненням перетворень у pi3HOMamTHrn сферах людсько1 дiяльностi - сощальнш, економiчнiй, полiтичнiй, духовнiй - виникають i певнi змiни у юриспруденции
В Украïнi вiдбуваeться формування правово1 держави i громадянського сустльства, як за своею сутнiстю мають правовий характер i грунтуються на правь Це зумовило пiдвищення ролi та значения у соцiальних перетвореннях як права, так i юриспв. Все бiльше визнання юридична дiяльнiсть набувае на рiзних рiвиях державно-полiтичноï системи соцiального середовища, як одного з найважливших факторiв суспiльного прогресу.
В наш час юридична дiяльнiсть стала предметом дослiджения не тшьки представниками юридичноï науки, а й фахiвцями iнших галузей знань: фшософп, психологiï, iсторiï, педагогiки. Проте у цих до^дженнях бiльшою мiрою вивчаються ïï окремi аспекти, проблемнi питання юридично1' галузi [5].
У зв'язку з цим метою нашо'1 CTaTTi е аналiз дiяльностi фахiвця юридичного профiлю i розкриття рiзноманiття юридично1' професiï.
Вивчення юридично1' дiяльностi дослiджувало чимало науковщв: Шмоткiн О.В., Жалшський О.Е. (поняття, змiст, види юридично1' дiяльностi), Оксамитний В.В., Тихомиров О.Д. (методолопя дослiджения юридично1' дiяльностi), Бiляев В.П, Бенедик В.М. (правовi форми юридично1' дiяльностi), Журавський В.С., Онищенко Н.М., Скакун О.Ф. (особливоси юридично1' дiяльностi в сучасних умовах глобалiзацiï), Сливка С.С., Малишко М.1. (морально-етичне забезпечення юридично1' дiяльностi, розвиток деонтолопчного напряму правових дослiджень) та iншi [5].
Так, у науковш лiтературi широко висвiтлюе юридичну дiяльнiсть С. Д. Гусарев, який аналiзуе рiвень розвиненостi теорiï юридично1' дiяльностi й акцентуе увагу на тому, що: по-перше, теорiя юридично1' дiяльностi мае свою iсторiю становлення та розвитку, внутрiшню будову, систему принципш, термiнологiчний ряд, власну методику застосування; по-друге, рiвень розвиненостi теоретичних знань залежить вiд iнтенсивностi до^джень у цьому напряму, можливостей використання теоретичних розробок на практицi, а також ввд мiждисциплiнарних зв'язк1в з шшими науками. Науковець наголошуе на тому, що залишаються поза увагою вчених до^дження юридично1' дiяльностi як рiзновиду соцiальноï та правово1' дiяльностi, ïï власне юридична природа, особливоси науковоï, освiтньоï та практичноï дiяльностi юристiв. Юридична дiяльнiсть - це рiзновид правовоï дiяльностi, що здшснюеться у формах практичноï, освiтньоï та науковоï дiяльностi юристами на правовш основi з метою отримання вщповвдного правового результату, задоволення потреб та штересш соцiальних суб'ектiв, а також е предметом рiзних правових та шших соцiально-гуманiтарних наук, кожна з яких виокремлюе властиву ш наукову проблематику. На думку науковця, практична, наукова та навчальна юридична дiяльнiсть майбутнього фахiвця юридичноï галузi е окремими сферами застосування професiйноï пращ юриспв. Вiн наголошуе, що разом вони утворюють единий сощально-правовий проспр юридичноï' професiï [5].
Науковець доводить, що юридична дiяльнiсть майбутнього юриста характеризуеться такими чинниками: здшснюеться у сферi права; суб'ектами здшснення виступають юристи -спецiально тдготовлеш фахiвцi; юридична дiяльнiсть спрямовуеться на оргашзащю дiяльностi iнших суб'ектiв права; шнцевою метою юридичноï дiяльностi е впорядкування та узгодження суспiльних ввдносин; пiд час ïï здiйснення використовуються як правов^ так i не правовi засоби; юридична дiяльнiсть регламентуеться правовими та iншими соцiальними нормами; здшснюеться у формах практично].', науковоï' та освiтньоï д1яльност1.
Не менш цiкавим, на нашу думку, е до^дження I. В. Бризгалова. Вш визначае юридичну дiяльнiсть, як вид соцiальноï дiяльностi, яка здiйснюеться юристами з використанням юридичних засобiв та дотриманням в установлених законом випадках юридичноï форми з метою розв'язання рiзних юридичних проблем. Науковець визначае там функцп юридичноï дiяльностi: тзнавально-пошукову (збирання повноï iнформацiï' щодо юридичних явищ); реконструктивну (аналiз iнформацiï, розробка версш, напряму розв'язання юридичноï
проблеми), реeстрацiйну (передання отримано! шформади в письмовiй правовiй форм1), комунiкативну (спiлкування з iншими учасниками юридично! справи) [1].
Фахiвцi з юридичною освiтою становлять основу кадрового забезпечення процесiв побудови правово! держави i мають важливе соцiальне призначення. Вони також несуть вiдповiднiсть за дотримання прав i свобод. Дiяльнiсть юриста вiдбуваeться в особливих умовах, що зумовлюе специфiку категорiального й функционального складу його iнтелектуального розвитку, через потребу переробки великого обсягу текстово! шформади, структурування професiйного досвiду, дискусiйну взаемодiю з партнерами, що потребуе високо! динамiчностi оперативно! пам'ят1, прийняття життево важливих рiшень в умовах високо! психолопчно! напруженостi [9].
У професшнш юридичнiй дiяльностi майбутнього юриста можна видiлити так1 сторони: пошукова (пiзнавальна), комунiкативна, органiзацiйна, реконструктивна (конструкдiйна), профiлактична, засвiдчувальна [6].
На нашу думку, особливе мiсде в структурi юридично! дiяльностi займае комуткативна складова. Представнику юридично! галузi необмдт розвинутi комунiкативнi якостi: справедливiсть, об'ектившсть, терпимiсть у стосунках, тактовнiсть, умiння чiтко формулювати сво! думки, а також розвииуп комунiкативнi вмiння: привертати людей до себе, слухати i ставити запитання, розумiти невербальнi сигнали i порiвнювати !х з мовою стврозмовника та iн.
У робот юриста комунiкативнiсть займае значне мюце i вiдбуваеться в рамках юридично! дiяльностi: спiлкування з громадянином, який звернувся за юридичною консультадiею, профшактична бесiда, адмiнiстративний розгляд правопорушень, у хода допиту, очно! ставки, шших слiдчих дiй, у продесi судового слвдства та iн. У кожшй дi! вiдображенi особливостi комунiкативно! компетентносп юриста. Комунiкативнiсть юриста - де не просто його розмова з шшою людиною, а й поведшка ди щодо вирiшення певних професшних завдань.
Одна iз суттевих особливостей юридично! комунiкативностi - де задшавлешсть юриста в тому, щоб бшьше говорив спiврозмовник, оск1льки людину, яка активно говорить, можна краще зрозумпи, отримати вiд не! необхiдну шформадш, простежити !! позидiю i тактику розмови. Значения психолопчного контакту юриста з громадянами, з якими йому доводиться спiлкуватися, у стосунках i взаемодi! з якими вiн вирiшуе професiйнi завдания, важко переодiнити. Рiч у тому, що слова того, хто говорить, належать не лише йому, а й тому, хто слухае, а i якщо думки i почуття однiе! людини не викликають вiдповiдних думок i почутпв у спiврозмовника, то нi про який психолопчний контакт говорити не можна. Наступае невидимий розрив мiж спiврозмовниками i, звичайно, ефективнiсть спшкування буде низькою [2].
Психологiчний контакт встановлюеться в тому раз^ коли е спiвмiркувания, спiвпереживания, взаеморозумiния мiж спiврозмовниками. Основа психологiчного контакту -де задшавлешсть у предметi розмови, близьшсть в одiнювальних суджениях. Слад зазначити: психолопчний контакт не означае, що штереси, потреби, одшки людей, як спiлкуються повнiстю збiгаються, але единий зацшавлений пiдхiд до обговорення того чи iншого питания обов'язковий. На наш погляд, можна дати визначення психологчному контакту в юридичнш дiяльностi, як вияву юристом i громадянином взаеморозумiния, поваги дiлей, штереив, доказiв, пропозидiй, яке призводить до взаемно! довiри. Юристовi для розвитку психолопчного контакту необхiдно викликати до себе почуття симпатп будь-яко! особи, з якою йому доводиться спшкуватися. Розвиток контакту продовжуеться лише за наявносп позитивного ставления один до одного, а iнодi доводиться грати роль задiкавлено! людини, тому люди шукають зближения з тими, хто !х пiдтримуе i тягнуться до того, хто розглядае !х як особислсть [10].
Отже, комунiкативнiсть юриста з людьми незалежно ввд предмета розмови багато в чому визначаеться знаниями !х особливостей: характер проходження психiчних продесiв (пiзнавальних, емодiйних, вольових), структура спрямованосп особистостi, !! характер, мотиви дiяльностi та iн. Ось чому юрист в продес спшкування вивчае й одiнюе свого стврозмовника. Це дозволяе зрозумии вчинки i дi! людини, з'ясувати причини змш у !! поведiндi, правильно поудувати стосунки, визначати шляхи i способи психолопчного впливу.
Професiя юриста виднеться серед iнших дiлою низкою специфiчних властивостей, зумовлених тiею роллю, яку ввдграють i право, i законшсть у життi суспiльства. Саме юристи
мають rpyHTOBHÎ знання, ввдповвдну професiйну тдготовку, високу правосвiдомiсть, чике розумшня CBoeï вiдповiдальностi за долю людей, надшеш владними повноваженнями i здатш ефективно впливати на змщнення законностi i правопорядку у державь Необхiднiсть виконання юристами своïх професшних повноважень, громадянського обов'язку ставить перед ними особливо висок вимоги до особистих якостей. У першу чергу юрист мае глибоко усввдомлювати, що свою мюш вш виконуе, будучи надшеним довipою сyспiльства i держави, а тому його порядшсть, чесшсть, безкоpисливiсть, об'ективнiсть, вдумливий пiдхiд до кожноï деталi справи, постiйне прагнення до самовдосконалення повиннi бути неввд'емними рисами його особистост! Таким чином, юрист - це професюнал, який мае фyндаментальнi та спецiальнi пpавовi знання, глибоко переконаний у винятковому пpизначеннi права i законност для сустльства, квалiфiковано користуеться юридичним iнстpyментаpiем пiд час розв'язання юридичних проблем в iм'я захисту прав i законних штереив громадян [4].
У сyспiльствi iснyе багато юридичних спещальностей, як1, на наш погляд, традицшно належать до числа пpовiдних i мають особливе значения у забезпеченш правопорядку i законностi (суддя, прокурор, слдаий, адвокат, юрисконсульт, нотаpiyс тощо).
Кожна юридична спецiальнiсть мае свою специфшу. Так, суддя - це посадова особа, якш вiд iменi держави надано право здiйснювати правосуддя шляхом розгляду у судовому засвданш кpимiнальних, цивiльних справ, справ про адмшстративш правопорушення i виносити вщповвдне судове piшения. Робота сyддi надзвичайно складна, багатогранна i вiдповiдальна. Високий ршень сyдовоï дiяльностi, винесення компетентного i справедливого ршення судом е одшею з найважливiших гаpантiй надшного забезпечення прав i законних штереав громадян. Необхiдно визначити деяк1 функщональш аспекти сyддiвськоï дiяльностi, як1 характеризують ïï складний характер та необхвдшсть високого piвня пpофесiйностi юpистiв системи правосуддя. Це, перш за все, сощальний, комушкативний та оpганiзацiйний аспекти. У свош дiяльностi суддя тклуеться не тiльки про те, щоб правильно, вiдповiдно до закону розглянути юридичну справу та прийняти у нш справедливе piшения, а й максимально використати юридичну процедуру та весь обсяг своï'х повноважень, щоб сприяти високому авторитету права, вихованню громадян у дуй високоï поваги до його вимог, сприяти поширенню правових знань та iншоï пpавовоï iнфоpмацiï [4].
Оpганiзацiйнi здiбностi сyддi - це неодмiнна властивiсть його особистосп як кеpiвника судового процесу. Його воля, дисциплiнованiсть, зiбpанiсть, цшеспрямовашсть, наполегливiсть у встановленнi iстини в поеднанш з правовою культурою значною мipою визначають належну поведiнкy учаснишв процесу i оpганiзацiï правосуддя. Комушкабельшсть - це риса, без я^' немислиме повноцiнне виконання суддею своï'х фyнкцiй. Характер його роботи зумовлюе повсякденш вiдносини з людьми piзного piвия освiти, вiкy, способу життя, характеру тощо. I до кожноï з них потpiбний вiдповiдний тдхвд, pозyмiния. Тут, на наш погляд, необхвдш так1 якосл сyддi: чуйшсть, ypiвноваженiсть, такт, yмiния вислухати i у той же час допомогти людиш зрозумии сyтнiсть питання, чесно i правдиво висловитися щодо сутность
Дослiджyючи прокурорську дiяльнiсть слiд зазначити, що цей вид юpидичноï пpактичноï дiяльностi слiд пов'язувати з дiяльнiстю оpганiв прокуратури та завданнями, яш покладенi на них. Прокурор - це державна посадова особа, яка покликана здшснювати вищий нагляд за дотриманням i застосуванням законiв органами держави, посадовими особами, громадськими оргашзащями i громадянами. Пpофесiйнi особливостi дiяльностi прокурор1в визначаються змiстом пpокypоpськоï дiяльностi в цiломy i подiлом пращ, що складаеться, у сеpединi прокуратури. Прокурорська дiяльнiсть здiйснюеться в процедурно-нормативному порядку, що визначае змют роботи пpокypоpiв i означае, що основш види дiй здiйснюються ними на основi наданих 1м повноважень, у форм^ пеpедбаченiй законом, i за наявносп iсиyючих пiдстав. Це визначае piзний стyпiнь самост1йност1 i ввдповвдальносп пpокypоpiв. Робота прокурора здiйснюеться в рамках закону i чико зазначеними в закош методами (попередження, беседа, протест та ш.). Прокурор у свош дiяльностi, пеpевipяючи iнфоpмацiю про факти порушення закону, вивчае, аналiзyе, зiставляе piзноманiтнi матеpiали, докyментацiю, статистичш зведення, виявляе, встановлюе i доводить склад правопорушення. Фактично прокурор, здшснюючи нагляд, оpганiзовyе i проводить дослвдження, за своïм змiстом дуже близьке до роз^дування злочинiв, що проводить ^дчий.
Юридична дiяльнiсть прокурора передбачае наявшсть у нього певних якостей:
• здатшсть побачити за зовшшшми показниками сyтнiсть явища, пpичиннi зв'язки;
• охопити в межах одше! проблеми широке коло питань та факта, як1 перебувають поза межами безпосереднього впливу;
• швидко та як1сно виpiшyвати проблеми в межах свое! компетенцп, незважаючи на нестандартшсть обстановки;
• самостшно та вiдповiдально приймати piшения, керуючись буквою закону та правосввдомютю професюнала;
• залишатися на принципах об'ективносп, неупередженосл та всебiчного вивчення матеpiалiв справи;
• вмiти прогнозувати наслвдки прийнятих piшень, вчинених дiй iз погляду хх правовой економiчноï або полiтичноï спpаведливостi [4].
Отже, для прокурора важливо вмiти передавати своï думки так само, як вмии мислити, слухати, чути, а також говорити. Слад зазначити, що в прокурорськш дiяльностi потpiбно виявляти неабияю вольовi якостi.
На особливу увагу з погляду pолi i функцюнального призначення у пpоцесi здiйснения правосуддя заслуговуе слiдча дiяльнiсть. Поряд iз дiяльнiстю сyддi, прокурора дiяльнiсть ^дчого е невiд'емною частиною судочинства.
Слiдчий - це фахiвець юрист, призначення якого pозслiдyвати скоенi злочини i, у pазi доведення вини обвинуваченого, пiдготyвати матеpiали кpимiнальноï справи для ввддання його до суду. Цей вид дiяльностi фахiвця юриста, за його змютом, вимагае знання тактики i методики розкриття i роз^дування конкретних злочишв, пpийомiв проведення окремих ^дчих дiй, способiв установлення психолопчного контакту з iншими людьми. Великого значення набувае iнтелектyальна дiяльнiсть, творчють у висyваннi обгрунтованих веpсiй злочишв i ïхнього квалiфiкованого вiдпpацювания. Вс аспекти пpофесiйноï дiяльностi слiдчого, а також його особиспсш якосл, навички i вмiния взаемопов'язанi. Цей вид дiяльностi е основним для дiзнавачiв, слiдчих i експеpтiв-кpимiналiстiв оpганiв внутршшх справ, а його змiст вимагае знання тактики i методики розкриття i роз^дування конкретних злочишв, пpийомiв проведення окремих слiдчих дiй, способiв установлення психологiчного контакту з шшими людьми.
Психологiчна структура слiдчоï дiяльностi розглядаеться як сyкyпнiсть основних (пiзнавальноï, констpyктивноï, комyнiкативноï, оpганiзацiйноï) та допомiжних (пpофiлактичноï та засвiдчyвальноï) piзновидiв дiяльностi [6].
Пiзнавальна дiяльнiсть - це пошук, сприйняття, аналiз та узагальнення iнфоpмацiï, за допомогою якоï встановлюеться достовipне знання щодо кpимiнальноï справи; конструктивна дiяльнiсть складаеться з ввдбирання та композицiï зiбpаного доказового матеpiалy i планування pозслiдyвания; комyнiкативна дiяльнiсть - це процес встановлення та тдтримання психологiчного контакту з piзними категоpiями учасник1в процесу pозслiдyвания, а також здшснення на них психолопчного впливу з метою одержання необхiдноï iнфоpмацiï про подiю злочину; оргашзацшна дiяльнiсть - це pеалiзацiя системи ^дчих дiй для одержання доказовоï iнфоpмацiï; пpофiлактична дiяльнiсть полягае у виявлеш причин та умов, що сприяють злочинностi; засвiдчyвальна - це надання всiй одеpжанiй iнфоpмацiï спещальних, передбачених законом форм [6].
У сучасному сyспiльствi все бiльшоï актуальносп набувають питання забезпечення правового статусу окремих категорш громадян, ix об'еднань або сощальних груп. Визначаючи Украшу правовою сощальною державою, ми повинш визнати i забезпечити реальну наявшсть закршлених на конститyцiйномy piвнi прав та свобод громадян. Одним iз засобiв виpiшения цiеï проблеми е шститут адвокатури, що виступае як надшна правова гаpантiя здiйснения захисту прав людини i надання ш пpавовоï допомоги. Говорячи про роль адвокатури, ïï сощальне значення, слад згадати про функщю щодо правових установ, правосуддя, яку можна назвати контрольно-стимулюючою.
Адвокат - це професюнальний юрист, який покликаний своею дiяльнiстю сприяти захисту прав i свобод, представляти iнтеpеси громадян Укpаï'ни, шоземних громадян, осiб без громадянства, юридичних оиб, надавати ïм юридичну допомогу. У межах своеï' компетенцп
адвокати дають консультадi! та роз'яснення, довiдки щодо законодавства, складають заяви, скарги та iншi документа правового характеру, здшснюють представнидтво у судi та в iнших державних органах в штересах громадян i юридичних осiб, надають юридичну допомогу суб'ектам права, сприяють правовими засобами здшсненню пiдприемнидько! дiяльностi. Крiм високо! квалiфiкадi!, адвокат мае володати глибокими знаниями не тiльки у галузi юриспрудендi!, а й в iнших сферах науки, бути тонким психологом, вмпи робити необхiднi висновки. Для нього дуже важливо бути гарним промовдем, мати змогу майстерно складати документи. Неодмiнна вимога до адвоката - скрупульозне дотримания свого призначення. Вiн мае захищати не злочин, а людину, мати також висок моральнi якостi, неухильно дотримуватися адвокатсько! етики.
Поряд iз прокурорською, суддiвською, слiдчою нотарiальна дiяльнiсть е необхщним елементом, невiд'емною частиною в ландюжку юридичних дiй та подедур, що здiйснюються системно у всiх напрямках правово! практики. Нотарiус (по1апш) - де слово шшомовного походжения, яке в до^вному перекладi з латинсько! мови означае писар, секретар [4].
Нотарiус - де юрист, в обов'язки якого входить посвiдчения безперечних прав i факпв, засвiдчувания докуменпв та виконання iнших нотарiалних дш, спрямованих на юридичне закрiпления дившьних прав i попереджения !х можливого порушення надалi. Робота нотарiуса базуеться на певних приндипах, до яких належать: законшсть, дотримания таемнидi нотарiальних дiй, що вчиияються, приндип об'ективно! iстини, сприяння громадянам i органiзацiям у здiйсненнi !х прав i захист законних iнтересiв, приндип державно! мови нотарiального проваджения. Притаманнi нотарiусу якостi виявляються у професiйнiй робот! з юридичними документами, !х ретельному дослiдженнi, комунiкативностi, вмiннi встановлювати психолопчний контакт з клiентами.
Таким чином, нотарiальна дiяльнiсть забезпечуе виконания засвiдчувально! та контрольно-реестрадiйно! функцi! пiд час виршення юридичних справ.
Поряд з шшими видами юридично! дiяльностi консультативна дiяльнiсть посiдае чiльне мiсде. Консультант у перекладi з латинсько! мови означае радник, тобто фахiвець, службовим обов'язком якого е давати поради, робити висновки з питань його спецiальностi. Юридична консультативна дiяльнiсть - де професшна дiяльнiсть юристiв, а саме фахiвцiв з рiзних галузей права, основною функдiею яких е правове забезпечення рiзноманiтних форм та методiв дiяльностi тiе! органiзадiйно! структури, яка користуеться правовими послугами юрисконсульта. Спедифша консультативно! роботи формуеться за профшем дiяльностi установи або тдприемства на пiдставi професiйно! спедiалiзадi! працiвника в межах юридичного ввддшу, групи або служби. Необхiднi якостi, на наш погляд, юрисконсульта - де комушкатившсть, здатшсть вiдстояти свою точку зору, вимоги закону, вмшня здобути авторитет у колектив^ поряднiсть, чишсть, оперативнiсть у робой, приндиповiсть. Слад зазначити, що тдвищения ефективносл якосп прадi неможливе без врахувания шдив^альних особливостей i вiдповiдностi особистих якостей об'ективним вимогам професi! [3].
Юридична дiяльнiсть чiтко регламентована рiзними нормативними документами, в рамках яких юрист здшснюе свою професiйну дiяльнiсть. Саме де сприяе прагненню суворо дотримуватися правових норм i вiдзначае ввдповвдш стереотипи поводжения i спiлкувания. На наш погляд, виконания юридично! дiяльностi регламентовано! правовими нормами, вимагае ввд юриста постiйного контролю за сво!ми дiями, змушуе приймати рiшения в чико визначений час. Все де припускае наявнiсть особистих характеристик (емодшно-вольових, iнтелектуальних) i умiння ефективно планувати продес спiлкування й керувати ним. Саме тд час спiлкувания люди обмiнюються iнформадiею, здiйснюють необхiдний вплив один на одного, навчаються та обмiнюються досвiдом.
Отже, дослiджуючи особливосп дiяльностi юридичного профiлю, слiд зазначити, що у сферi юридично! дiяльностi мають прадювати фахiвдi-професiонали, якi будуть володiти спедiалiзованими правовими знаниями, ввдповвдними навичками роботи, виконуватимуть квалiфiковано юридично значущi дi!, що буде визначати змют !хньо! майбутньо! роботи. На наш погляд, складшсть у життевих ситуадiях, вирiшуваних юристами, висока вимогливють правово! продедури, особливiсть формально-абстрактного мислення та термiнологi! юридичного спiлкувания передбачають, що юридичну роботу повинш здшснювати лише
спецiально пiдготовленi фахiвцi. Слад сказати, що в системi освии майбутнi фахiвцi юридичного профiлю набувають спецiалiзованих знань, умiнь, навичок правово! роботи, формують свою правову сввдомють, логiчне мислення.
На пiдставi викладеного нами матерiалу можемо зробити висновок про те, що за родом свое! даяльносп юрист повинен не просто контролювати процес спiлкування, а й аналiзувати його, враховуючи видшеш специфiчнi характеристики спiлкування в сферi юридично! дiяльностi. Це припускае перерахування цiлей спiврозмовника, його психологiчних ролей, виходячи з того, що юрист визначае тактику i керуе ходом стлкування. На нашу думку, юрист повинен володати психологiчною технiкою стлкування, яка включае: технiку психологiчного впливу; психотехнiку визначення внутрiшнього стану людини за зовшшшми ознаками поведiнки; техшку встановлення психологiчного контакту i довiрливого спiлкування; психотехнiку конфлiктноi' взаемодп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бризгалов I. В. Юридична деонтолопя. Короткий курс лекцiй / I. В. Бризгалов - К. : МАУП, 2003. - 48 с.
2. Васильев В. Л. Юридическая психология / Васильев В. Л. - С - Петербург : Питер-Пресс, 1997. -656 с.
3. Губарева О. С. Психолопчш особливост формування комушкативно! компетентност пращвнишв ОВС: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.06 / О. С. Губарева. - Харюв, 2005. - 20 с.
4. Гусарев С. Д. Юридична деонтолопя. Основи юридично! дiяльностi: навч. поЫбник / С. Д. Гусарев, О. Д. Тихомиров. - К .: Знання, 2008. - 495 с.
5. Гусарев С. Д. Юридична дiяльнiсть автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01 / С. Д. Гусарев. - К., 2007. - 35 с.
6. Казмiренко Л. I. Юридична психолопя: тдручник/ Л. I. Казмiренко, в. М. Мокеева. - К.: КНТ, 2007. - 359 с.
7. Скакун О. Ф. Юридическая деонтология: учебник / О. Ф. Скакун, Н. И. Овчарук. - Харьков: Основа, 1999. - 304 с.
8. Сливка С. С. Правнича деонтолопя тдручник / С. С. Сливка. - К.: Атика, 1999. - 335 с.
9. Чупринський Б. О. Формування професшно! культури майбуттх юристав: фшосфсько-правове дослвдження: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.12 / Б.О. Чупринський. - Львiв, 2010. - 23 с.
10. Чуфаровский Ю. В. Юридическая психология / Ю. В. Чуфаровский - М.: Право и Закон, 1997. -320 с.
УДК [378.14:004]:005
Г. О. ШЛ1ХТА
АКТУАЛЬШСТЬ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕС1ЙНО-ТЕХНОЛОГ1ЧНО1 П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕЛ1В 1НФОРМАТИКИ
Викладено актуальтсть вдосконалення професiйно-технологiчноi тдготовки вчителiв тформатики в тфокомуткацтному суспiльствi. Висвтлено протирiччя мiж вимогами та реалiями процесу тформатизацп школи. Обгрунтовано введення в педагогiчну практику вищих навчальних закладiв систем управлтня яюстю професiйноi тдготовки, що вимагае побудови моделi тако системи.
Ключовi слова: вдосконалення професiйно-технологiчноi тдготовки вчителiв тформатики, управлтня яюстю освти, система менеджменту якостi освти.
А. А. ШЛИХТА
АКТУАЛЬНОСТЬ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКА УЧИТЕЛЕЙ ИНФОРМАТИКИ
Изложена актуальность совершенствования профессионально-технологической подготовки учителей информатики в инфокоммуникационном обществе. Отражено противоречие между требованиями и реалиями процесса информатизации школы. Обоснованно введение в педагогическую
