Особливості діагностики поширених флегмон шиї (ПФШ) та їх ускладнень Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Реферат

ПРИМЕНЕНИЕ ЦЕФАЛОСПОРИНОВ IV ПОКОЛЕНИЯ В ЛЕЧЕНИИХИРУРГИЧЕСКОЙ ИНФЕКЦИИ МЯГКИХ ТКАНЕЙ. Ващук В.В., Бутырский А.Г., Мельников В.А., Дворчин О.М., Кушнирчук М.И.

Ключевые слова: хирургическая инфекция мягких тканей, клиническая и бактериологическая эффективность, цефпиром.

Изучена клиническая и бактериологическая эффективность цефалоспорина IV поколения цефпирома в лечении хирургической инфекции мягких тканей у 15 пациентов. Доказано, что цефпиром является еффективным антибактериальным препаратом с подтвержденными клиническим (93,3% ) и бактериологическим (92,8% ) действием. Препарат можна считать антибиотиком выбора для этиотропного лечения тяжелых форм хирургической инфекции мягких тканей.

УДК: 616.328.2-002.36-06-07.

0С0БЛИВ0СТ1 Д1АГН0СТИКИ ПОШИРЕНИХ ФЛЕГМОН ШИ1 (ПФШ)ТА IX УСКЛАДНЕНЬ

Герич 1.Д., Мельников В.А., Мельников A.B., Федоренко С.Т., Ващюк Вс.В.

Льв1вський нацюнальний медичний университет ¡мен1 Данила Галицького, м. Льв1в

В cmammi наведет резулътати анал1зу традицтног diazHocmuuHoi програми при поширених флегмонах шш (ПФШ) за ретроспективним мamерiaлoм - icmopiü хвороби miöieHmie з ПФШ. Виявлено недолти емтричнсИ дiaгнocmики у m^mmie з ПФШ, як полягали в хaomичнocmi та неnoвнoцiннocmi передоперацшного обстеження, що неpiдкo призводило до недооцтки стану па-цieнmiв та прияло негативним резулътатам лтування. На fpунmi виявлених недолив, роз-працъовано дiaгнocmичний алгоритм при ПФШ, який cиcmемamизуe та охоплюе piзнoмaнimнi методи дiaгнocmики (фiзикaлънi, клнчт, лабораторш та iнcmpуменmaлънi), що дозволяе швид-ко оцтити cmaн хворого, визначити лoкaлiзaцiю, глибину та пoшиpенicmъ флегмони шш, ви-явити мoжливi ускладнення. Розпрацъований алгоритм апробований на пащентах з ПФШ. Резулътати апробацп дiaгнocmичнoгo алгоритму пopiвнянo iз резулътатами традицтног дiaгнo-cm^^i програми.

Ключов1 слова: поширена флегмона шиТ, ускладнення, д1агностика.

лабораторних, ¡нструментальних та додаткових

Вступ

Гнмно-запалы-м захворювання (ГЗЗ) е надзви-чайно складною проблемою хфургп \ становлять приблизно третину вщ загалу х1рурпчноТ патологи [3, 5, 6, 14, 16]. Провщне мюце в структур! ГЗЗ займають гнмы процеси з локал1зац1ею в межах шиТ — флегмони шиТ (ФШ) \ особливо Тх поши-реы форми (ПФШ) [10, 12, 13]. Пзня госттал^а-ц1я хворих з ПФШ, неповноцнна д1агностика, не-адекватний виб1р обсягу операци, як правило, призводять до прогресування захворювання, розвитку септичних ускладнень, ¡, нерщко, смер-т1 хворого; при чому леталы-мсть при ПФШ та Тх ускпадненнях може сягати 40-80% [2, 11, 7, 9]. Враховуючи частий атитзм кпннних прояви, на жаль, сьогоды д1агностика ПФШ та Тх ускладнень не е досконалою \ нерщко помилковою [4, 1, 8, 17].

Мета роботи. ПроаналЬувати традицмну про-граму д1агностики у пац1ет1в з ПФШ \ на грунт1 виявлених помилок роз працювати д1агностичну програму-алгоритм при ПФШ та Тх ускпадненнях, апробувати Тх на патентах з ПФШ, та порвняти ефективнють впровадженоТ програми з тради-

ЦМНОЮ.

Матер1али та методи

ПроаналЬовано 32 випадки ретроспективного кпннного та арх1вного матер1алу — ¡стор1й хвороб пац1ент1в з ПФШ вком вщ 15 до 70 роюв, як1 лкувалися в клЫщ загальноТ х1рургп ЛНМУ та в1дд1л1 щелепно-лицевоТ х1рурги КМК ЛШМД мю-та Львова за останы п'ять роюв (2002-2006р.р.). Критер1ями оцшки були: повноцннють, свосчас-нють та ефективнють ф^икальних, кпннних,

метода обстеження пац1снт1в з ПФШ. Розпра-цьоваы принципи д1агностичного пошуку були апробоваы в ход1 д1агностично-л1кувального процесу у 10 пацент1в з ПФШ.

Результати та 1х обговорення

Серед загалу проанал^ованих ¡сторм хвороб пац1снт1в з ПФШ незначно переважали особи чоловноТ стат1 - 18 хворих (56,25% ), стввщношения чоловки / жнки - 1,2:1, що не е свщчен-ням переважноТ захворюваност1 п-лйними проце-сами шиТ оаб якоТсь одыеТ статг Середнм в1к хворих в грут проаналЬованих ¡сторм хвороб становив 43,2 ± 0,2 року за рахунок переважан-ня оаб працездатного в1ку (22 особи; 68,75% ). Середы термши тривалост1 захворювання на дошпитальному етат склали 8,7 ± 0,4 доби, що св1дчило про пЬню госп1тал1зац1ю \ сприяло заа-вансованост1 процесу.

На момент гостталЬаци хворих з ПФШ д1агно-стична програма здебтьшого мала формальний характер \ обмежувалася рутинними фЬикаль-ними \ кпнко-лабораторними дослщженнями. В ус1х випадках мав мюце скриннговий запис та оцшка загального \ мюцевого статусу пацснта, поспшне, збирання основних скарг, анамнезу хвороби та життя, неадекватний ф^икальний огляд, часто без з'ясування показниюв гемоди-намки (АТ, пульс) та визначення частоти дихан-ня.

Аналопчна ситуаця стосусться охоплення па-ц1ент1в лабораторними методами дослщжень. На етат в1д гостталЬаци до оперативного втру-чання повноцны лабораторы обстеження були

застосован1 лише 6 патентам (18,75% ) i в б!ль-шост! випадк!в мали не цтьовий, фрагментар-ний характер. Так, загальний анал!з KpoBi був виконаний лише 22 хворим (68,75% ). Решт! 10 особам (31,25% ) на момент поступления з'ясовували лише загальну к!льк!сть лейкоцит!в KpoBi. Гемоглоб!н перифермно!' KpoBi визначали у 18 хворих (56,25% ), цукор KpoBi - 8 пац!снтам (25% ), з яких переважна б!льш!сть була ¡з супу-тньою патолопею - цукровий д!абет. Б!ох!м!чне дослщження було проведено 11 особам (34,37% ): визначення р!вня загального б!л!руб!ну, б!лка KpoBi, сечовини та креатин!ну, !нод! проведения бткових проб.

Сл!д зазначити, що в комплекс! д!агностичних заход!в, в1зуал1зац1йн1 методи д!агностики майже не застосовувалися. Так, ультрасонограф!я (УСГ) гнмного вогнища була виконана лише 5 патентам (15,62% ), рентгенограф!я та рентгеноскоп!я легень та середост!ння - 3 хворим (9,37% ); переважним показом до виконання ц!с!' ман!пуляци був важкий стан хворого та ди-хальна недостатн!сть. Пункц!я м!сця патологи з метою д!агностики була застосована лише в одному випадку (3,12% ), з метою диференц!йно!' д!агностики з !нфекц!йною патолопсю -дифтер!я. Анал!зуючи ¡CTopiï хвороб на пщстав! даних анамнезу життя, скарг хворих ми прийшли до висновку, що ряд пац!снт!в мали важку супут-ню патолопю (в основному це захворювання серцево-судинно!' системи (ССС), цукровий д!абет, ревматизм, пневмон!я, тощо), яка суттево впливала на загальний стан i nepe6ir основного захворювання, проте ц! захворювання не були врахован1 п!д час госп!тал!заци. Зокре-ма, консультаци сум!жних спец!ал!ст!в було ви-конано лише 7 хворим (21,87% ), а саме: тера-певт/кардюлог - 4 особам (12,5% ), невропатолог - 1 патенту (3,12% ), ендокринолог та ЛОР-л!кар по одному пац!снту (3,12% ). Водночас у ход! анал!зу !стор!й хвороб пац!снт!в з ПФШ ми в!дм!тили, що ч!тких критер1Тв i показань до переводу пац!снт!в з ФШ у РАВ на момент госп!та-л1зац1Т не було, а отже найчаст!ше основним приводом до переводу в РАВ був так званий "важкий стан", який не був ч!тко обфунтований.

Таким чином, д!агностична програма при ПФШ у хворих проанал!зовано!' групи мала достатньо формальний характер i за загальним р!внем досягала адекватно!' якост! лише у субпопуляцп пац!снт!в з кп!н!чно важким станом або критично важкими формами ц!с!' патологи. Враховуючи виявлен! недол!ки, ми розпрацювали д!агностичну програму-алгоритм при ФШ (рисунок 1).

Рисунок 1. Алгоритм обстежень хворих з ФШ

Як видно з! схеми, ус1 пац!снти, що скерову-ються з д!агнозом "ФШ" пщлягають опитуванню, яке передбачае ретельний зб!р скарг, з'ясування анамнезу хвороби та життя, об'сктивному огляду м!сця патолог!!' та конвенц!йному ф!зикальному обстеженню. У випадку ствердження важкого стану пац!снта зб!р анамнезу проводиться у родич!в хворого або супроводжуючих ос!б. При анал!з! скарг з'ясовуеться характер ! особливост! болю (його ¡ррад1ац1я, !нтенсивн!сть та ¡н.), по-рушення функцИ орган!в ротоглотки, наявн!сть дрощ!в, гарячки, симптом!в ¡нтоксикац!!' (нудота, блювання та ¡н.), реакцИ з боку ЦНС, тощо. При огляд! гнмного вогнища на ши!' обов'язковим, на нашу думку, е його послщовна оц!нка за наступ-ними критер!ями: опух (поширен!сть на сусщн! анатом!чн! зони, консистенц!я), б!ль при пальпац!!', порушення функцИ орган!в шиТ, виражен!сть м!сцевих ознак запалення (г!перем!я, г!пертерм!я та ¡н.). П!сля проведения ф!зикально!' оц!нки та з'ясування стану важкост! хвор! подтяються на дв1 пщгрупи — пац!снти з локальними - не ускладненими ФШ ! пац!снти з поширеними - ускладненими ФШ. У подальшо-му в наш!й робот! будуть наведен! даны анал!зу та д!агностики лише для хворих з ПФШ. Наступ-ним етапом алгоритму е проведения однотипно!' та обов'язково!' оцшки лабораторних, ¡нструментальних ! в!зуал!зац!йних даних. Перел!к першочергових ! додаткових метод!в об-стеження у пац!снт!в з ФШ, а також обфунтування мети !'х проведения наведен! у таблиц! 1.

Як видно з таблиц!, розпрацьований обов'язковий комплекс лабораторних обстежень повинен м!стити загальний анал!з кров! (лейко-цити, лейкоцитарна формула кров!, ШОЕ), що дасть змогу оц!нити виражен!сть запально!' реа-кци, цукру кров! — для з'ясування ступеня порушення вуглеводного обм!ну (в т.ч. — для д!агно-стики цукрового дебету), загального анал!зу сеч! для оц!нки видтьноТ функц!!'. 3 апаратних мето-д!в д!агностики на цьому етап! ми принципово вважасмо за необхщне виконання УСГ м!сця патолог!!', як в!зуал!зац!йного методу вибору для з'ясування прикпадних характеристик ФШ — ви-явлення точно!' локал!зац!!' гн!йного вогнища, глибини залягання, поширеност! гн!йника та де-

Том 7, Випуск 1-2

201

талЬаци його синтопп. Xßopi з ПФШ вимагають подальшого додаткового обстеження з метою детально!' оцнки загального стану, з'ясування ycix характеристик гнмного вогнища, виявлення можливих ускладнень i супутньоТ патологи. До

Обов'язков/та

зазначених додаткових метода обстеження ми вщнесли комплекс лабораторних та ¡нструмен-тальних метода дослщження, а також консуль-таци сум1жних спецал1ст1в.

Таблиця 1.

пков/ методи обстежень у хворих з ФШ та )х обфунтування

Перелш обстежень Предмет дослщження

Обов'язкова програма обстежень

Збирання скарг, анамнезу хвороби, об'ективне обстеження мюця патологи Скарги на бол1 з певною локал1защсю, ¡ррад1ащсю, тривалютю, ¡нтенсивнютю, пщвищення температури - ознаки запалення, локальы зм1ни та вигляд мюця патологи (наявнють гншного процесу)

Загальний анал1з KpoBi (лейкоцитоз, ШОЕ) ОцЫка вираженосл запальноТ реакци

Цукор KpOBi Наявнють супутньоТ патологй' (цукровий д1абет)

Загальний анал1з ceni, зменшення добовоТ ктькосл ceni Ознака ураження нирок, токсична ниркова недостатнють

УСГ мюця патологи Визначення локал1заци вогнища запапення, наявнють зон роз-рщження, газового Mixypa в 30Hi патологй'

Додаткова програма обстежень

BioxiMifl KpoBi (йлок, 61лipyöiH, сечовина, креатинЫ) Наявнють ознак ¡нтоксикацй'; вияв1в полюистемноТ недостатно-ст1; (ппопротешем1я)

Електрол1ти KpoBi, коагулограма Порушення гемостазу (ознаки важкого ендотоксикозу)

Сатуращя KpoBi Ознаки дихальноТ недостатност1 (важкий ендотоксикоз, бронхо-легенева, СС - патолопя; можлива наявнють компресй гортаы, трахеТ запальними процесами в т.ч. ФШ)

Рентгеноскотя opraHiB грудноТ кл1тки Виявлення змЫ з боку легень \ середостшня (наявнють бронхо-легеневоТ патологи, мед1астиыт (МДС)

Допплерограф1я судин шиТ ОцЫка особливостей кровоплину в зон1 патологи, ознак тромбозу \ компресй судин шиТ

KT або МРТ Оц1нка локал1зацй', глибини, поширеност1 та синтопГ| гн1йного вогнища

ЕКГ Виявлення ознак ¡нтоксикацй', порушень серцевого ритму, гост-рих зм1н з боку серця

Огляд ротовоТ порожнини (непряма ларингоскотя) Виявлення зм1н орофарингеальноТ зони, оц1нка компрес1Т та дислокаци м'яких тканин, ознак запалення

Консультащя сум1жних спещалюлв: (кардюлог, ЛОР, ¡нфе-кцюнют, ЩЛХ) Як для диференщацй основного захворювання, так \ для виявлення супутньоТ патологй'

Консультащя терапевта В обов'язковому порядку (при наявност1 супутньоТ патолог1Т -серцево-легеневоТ, бронхо-легеневоТ, д1абету, а також при ги-дозр1 на МДС)

Пюля оцнки загального стану, ¡нтерпретаци отриманих результат^ лабораторних та ¡нстру-ментальних (в1зуал1зац1йних) метода дослн джень, пац1енти з ПФШ умовно подтяються на дв1 пщгрупи: "з важким" та "не важким" переб1гом хвороби. Останым передоперацмна пщготовка проводиться в умовах хфурпчного стацюнару, п1сля чого на пщстав1 детальних характеристик ФШ виршуються питання вибору найоптималь-ышоТ для кожного випадку операцмноТ тактики. Пац1енти з важкими формами ФШ госттал^у-ються в РАВ з метою корекци загального стану, максимально можливоТ стаб1л1зацИ ф^юлопчних показниюв \ пщготовки до ОВ. Зважаючи на тра-дицмно р1зы пщходи в оцнц1 показань до гост-тал^аци хворих у РАВ, як1 застосовуються анес-тезюлогами \ хфургами, ¡, враховуючи великий досвщ роботи кпнки з цсю категорию хворих, ми розпрацювали критери, зпдно з якими хвор1 розподтяються на зазначеы пщгрупи за важкю-тю стану. Водночас, ц1 критерИ можна потракту-вати як типов! показания для госттал^аци хворих у РАВ (таблиця 2)

Як видно з таблиц! в основу градаци пацент1в на тактично суттев1 пщгрупи покладено комплек-

сний пщхщ до оцшки функцм життево важливих систем оргаызму, ризику розвитку ускладнень, пов'язаних з п-лйним процесом, а також елемен-ти прогнозування можливих труднощв та ускладнень пщ час проведения анестези.

Розпрацьоваы принципи д1агностичного пошу-ку були апробоваы в xofli д1агностично-лкувального процесу у 10 пац1снт1в з ПФШ. Одысю з переваг розпрацьованих нами принцитв д1агностики було суттеве пщвищення р1вня охоплення пац1снт1в з ФШ загально-обов'язковими та додатковими методиками обстеження. Аналопчно до оцнки загального стану застосування д1агностичного алгоритму суттсво пщвищувало якють первинноТ дооперацмноТ оцнки loci morbi.

Так, в основнм rpyni дооперацмна характеристика гнмного вогнища була прагматично деталь зованою i фунтувалася на оцшц щонайменше 8 прикладних характеристик, як1 були достатыми для ¡нтегральноТ оцмки первинного вогнища на шиТ i служили пщфунтям для вибору рацюналь-ного BapiaHTyxipypri4Horo лкування.

Таблиця 2*

Критерпрозпод'ту хворих з ФШ за ¡нтегральною важкютю загального стану

Критерп Вияви Обфунтування

Свщомють Збережена (депрес1я, ейфор1я, збудження), по-тьмарена, в1дсутня Вияви ¡нтоксикацИ' основного процесу (при ви-ключенн1 ¡ншоТ причини)

UlKipHi покриви Бл1д1сть, щаноз, ¡ктеричн1сть скпер, шк1ри Периферичний артер1оло-венозний спазм, ди-хальна недостатнють, шок

Бол1 За грудиною при перкусп грудноУ кп1тки / груди-ни, зм1щенн1 кивального м'яза та натиску над яремною вир1зкою МДС

Температура тта >38°С або <36°С Синдром системно! запальноТ в1дпов1д1 (ССЗВ), сепсис

ЧСС >90 уд/хв

чд ССЗВ, сепсис

Лейкоцитоз > 20 д.р./хв Rg ознаки пневмонИ', плевриту, аускультативно -хрипи > 12 109 fin < 4 109 fin ССЗВ, сепсис, дихальна недостатн1сть пульмо-нолог1чн1 ускладнення

20% незртих форм креатин1н >0,18 ммоль/л ССЗВ, сепсис, Ниркова недостатн1сть

Ол1гоур1я, анур1я Ст1йка г1потенз1я Систол1чний AT < 90 мм.рт.ст Важкий сепсис, гостр1 серцев1 проблеми, вияви пол1системноТ недостатност1

Ппергл1кем1я Цукор кров1 > 8,0 ммоль/л Цукровий д1абет в анамнез1, ¡нтоксикац1йн1 роз-лади вуглеводного обм1ну

Б1л1руб1нем1я, сплено-мегал1я, гепатомегал1я Bmipy6iH > 20,5 мкмоль/л УЗД змЫи печ1нки, селез1нки Вияви полюистемноТнедостатност1, сепсис

Люди bIkom > 50 рок1в з супутньою патолог1-сю Зм1ни з боку серцево-судинноУ системи, дихаль-но'| та ¡нших систем, ожир1ння, ¡муносупрес1я 1нтеркурентний соматичний фон

Коротка шия, компре-с1я або дислокац1я ор-ган1в шиУ В1зуал1зац1я орофарингеальних структур - II, III ступЫь за Mallampati [15] Передбачаеться важка ¡нтубац1я, висока ¡мов1р-нють трахеотомИ'

Прим/тка — стан пац/ента трактуеться як "важкий" при на

Таким чином апробацт розпрацьованого д1агностичного алгоритму дозволяе дмти наступи их ВИСНОВЮВ.

Висновки

По-перше, запропонований принцип прагматично!' д1агностики та розпрацьований д1агностичний алгоритм суттево покращують яюсть д1агностики ФШ. По-друге, алгоритм, OKpiM ч1ткого окреслення перелку необхщних д1агностичних заход1в, дозволяе розподтити хворих з ФШ на тактично суттсв1 потоки (особи з локальними, поширеними, поширеними важкими та поширеними не важкими) ФШ з наступним виршенням черговост1, обсягу ¡нтенсивноТ терапи, показань щодо перебування в РАВ, передоперацмноТ пщготовки та операцмноТ тактики. По-трете, застосування розпрацьованих принцитв та алгоритму д1агностики пщвищус яюсть i р1вень д1агностики за рахунок збтьшення д1агностично1 ¡нтенсивност1 (73% в основнм на противагу 42% в контрольна rpyni), суттевого збтьшення ктькост1 параметр^ прагматично!' оцмки loci morbi (в середньому 5 оцнкових параметр^ в основнм проти двох у контролы-мй), а також скорочус термши дооперацмного обсте-ження пац1снт1в (12,7 ± 0,3 години в основнм на-противагу 16,0 ± 0,4 годин у контрольнм rpyni), а отже формус пщфунтя для полтшення результат^ лкування ЦсТ категорп хворих.

;т/ будь-яких 4х позитивных критерП'в.

Л1тература

1. Абызов Р.А. Роль болезней головы и шеи в развитии патологии органов грудной полости // Xipyprifl УкраУни. -2002. - №1. -С. 52-53.

2. Атанов Ю.П., Горюнов C.B., Бутивщенко И.А. Лечение больных с обширными прогрессирующими формами гнойного воспаления клетчатки. // Мат.-лы 1-го Белорус. международн. конгр. хирургов. - Витебск, 1996. - С. 147149.

3. Блатун Л.А. Флегмоны и абсцессы - современные возможности лечения // Лечащий врач. - 2002. - №1-2. - С. 30-40.

4. Губин М. А., Гирко Е. И. Диагностика и лечение воспалительных и дистрофических заболеваний челюстно-лицевой области // Смоленск. 1988. - С. 71.

5. Даценко Б.М. Теория и практика местного лечения гнойных ран. - К.: Здоров'я, 1995. - С. 383.

6. Десятерик B.I., Кривицький Ю.М., Шаповалюк В.В. Флег-мони шиУ та ïx xipypri4He л1кування: Навчальн. поабник.-Кривий Pir, 2001. - 52с.

7. Капуський З.В. Л1кування глибоких флегмон шш та гост-рого гн1йного мед1астин1ту // Галицький лкарський bîchhk - 2000. - №11. - С. 77-78.

8. Король И.М., Корженевич Е.И. О лечении глубоких флегмон шеи и медиастинитов // Современные проблемы оториноларингологии: Матер. науч.- практ. конф. - М:. -2002. - С.201-204.

9. Мельников В.А., Мельников А.В. Помилки л1кування по-ширено-прогресуючих флегмон ши'|//Матер. II навчаль-ню-методичн. та наук.-практ. конф. зав1дув. кафедр xipy-рг1чних хвор1б стоматол. факул-т1в мед. вуз1в УкраУни.-Полтава,1998.-С.111-12.

10. Насыров В.А., Азимова Д.Ж. Флегмоны шеи // Новости оториноларингологии и логопатии. - 2000. - №1. - С. 9395.

Том 7, Выпуск 1-2

203

11. Цеймах Е.А., Гуревич Ю.Ю., Тулупов В.А. Лечение при 15. Mallampati S.R. A clinical sign to predict difficult tracheal in-разлитых флегмонах шеи // Вестник хирургии им. Греко- tubation: a prespective study. Can. Anaesth. Soc. J., 1985; ва.- 2001. - №2. - С. 35-39. 32: 429-434.

12. Djupesland P. Necrotizing fascitis of the head and neck - 16. Munoz Herrera A, Gromez Gonzralez J, Bravo Castrillo C. et report of three cases and review of the literature. // Act. Oto- all. Deep neck infections.// An Otorrinolaringol Ibero (Spa). laryngol. Suppl. - 2000. - №3. p. 186-189. 1999. Am. 26(2): 125-36.

13. Gidlley P.W., Ghorayb B.Y., Steinberg C.M. Contemporary 17. Sakaguchi M., Sato S., Ishiyama T. et all. Characterization management of deep neck space infections // Otolaryngol- and management of deep neck infections // International J. ogy - Head & Neck Surg. - 1997. - 116, № 1. - 16. Oral & Maxillofacial Surgery. -1997.-26, № 2.-131-134.

14. Irani B.S., Martin-Hirsch D., Lannijan F. Infection of the neck spaces: a presently complication // J.Laryngology & Otology. - 1992. - 106, № 5. - p. 455-458.

Реферат

ОСОБЕННОСТИ ДИАГНОСТИКИ РАСПРАСТРАНЕННЫХФЛЕГМОН ШЕИ (РФШ) ИА ИХ ОСЛОЖНЕНИЙ Герич 1.Д., Мельников В.А., Мельников А.В., Федоренко С.Т., Ващюк Вс.В. Ключевые слова: распространенная флегмона шеи, осложнения, диагностика.

В статье приведены результаты анализа традиционной диагностической программы при распространенной флегмоне шеи (РФШ) по ретроспективному материалу — историям болезни пациентов с РФШ. Выявлено недостатки эмперической диагностики у пациентов с РФШ, которые состояли в хаотичности и неполноценности предоперационного обследования, что часто приводило к недооценке состояния пациентов, а также влияло на негативные результаты лечения.

На основании выявленных недостатков, разработан диагностический алгоритм при РФШ, который систематизирует и охватывает разнообразные методы диагностики (физикальные, клинические, лабораторные и инструментальные), которые позволяют быстро оценить состояние пациента, определить глубину и распространенность флегмоны шеи, а также возможные осложнения. Разработанный алгоритм апробирован на пациентах с РФШ. Результаты апробации диагностического алгоритма сравнены с результатами традиционной диагностической программы.

УДК:616-001.4-003.9-089.48

СТИМУЛЯЦИЯ СТАДИИ РЕПАРАЦИИ РАНЕВОГО ПРОЦЕССА (ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-КЛИНИЧЕСКАЯ РАБОТА)

Горелик С.Г., Колесников С.А., Косовский Ю.А.

Белгородский государственный университет Белгородская городская больница №1, г. Белгород, Россия

Экспериментальное изучение возможности стимулирующего влияния на формирование соеди-нителъно-тканного рубца выполнено на кроликах породы "Шиншилла", которым в безмышечный участок между листками влагалища прямой мышцы живота устанавливался полихлорвиниловый катетер, по которому на 7-е сутки послеоперационного периода имплантировался фибриноген или размороженный криопреципитат. Вывод животных из эксперимента осуществлялся на 14, 21, 28, 35 сутки после операции. Установлено, что введение фибриногена или кри-опреципитата способствует более раннему наступлению фаз организации и ремоделирования соединителъной ткани с образованием массивных соединителъно-тканных структур с плотным каркасом в области хирургического вмешательства.

Ключевые слова: репарация, эксперимент, фибриноген, криопреципитат, соединительная ткань.

дию. Продуктивная фаза воспаления и исход в

Вступление

Уникальность системы соединительной ткани заключается в подавляющем большинстве общепатологических процессов и длительном со -хранении высокого репаративного потенциала. Исторически воспаление является одним из первых общепатологических процессов, развитие представлений о котором шло параллельно с пониманием сущности болезни [6; 5]. Любой раневой процесс обязательно проходит три стадии или фазы, последовательно сменяющих друг друга [3]: фаза воспаления; фаза регенерации, образования и созревания грануляционной ткани; фаза реорганизации рубца и эпителизации. При этом, репаративная регенерация соединительной ткани и воспаление являются неразрывными компонентами реакции на повреждение тканей. Единство воспаления и репарации в наибольшей степни проявляется в продуктивную (пролиферативную) ста-

формирование соединительнотканного рубца реализуются через образование грануляционной ткани. С точки зрения системного подхода к процессам повреждения и репарации целесооб-разнозной является характеристика грануляционной ткани как «временного органа», возникающего в организме для реализации репарационного потенциала соединительной ткани и исчезающего по мере ее созревания и, соответственно, выполнения регенераторной функции. Среди факторов, оказывающих большое влияние на процесс заживления, основное место занимают клетки соединительной ткани, такие как фибробласты и фиброциты, а также коллагено-вые волокна. Именно от полноценности и количества последних зависит в дальнейшем механическая прочность рубца.

Многочисленными исследованиями

В.В.Серова и А.Б. Шехтера [7] убедительно показано, что соединительная ткань представляет,