CC BY
79Особливості здоров’язбережувальної діяльності вчителя загальноосвітнього навчального закладу в сучасних умовах
Єфімова В.М.
Національний педагогічний університет імені М.ПДрагоманова
Анотації:
Розглядаються загальні підходи до визначення поняття «аномія».
Аналізуються особливості тлумачення терміну в сучасних умовах.
Обговорюються основні проблеми щодо соціального контексту професійної підготовки майбутнього вчителя до здоров'язбережувальної діяльності. Розкрито особливості здоров'язбережувальної діяльності в умовах аномії. Визначено її впливів на соціальне, психічне і фізичне здоров'я молоді. Доведено, що введення в зміст професійної підготовки майбутніх вчителів уявлень про аномію та її взаємозв'язки з різними аспектами життєдіяльності є необхідним у зв'язку з актуалізацією здоров'язбережувальної діяльності педагогів.
Ключові слова:
аномія, здоров’я, здоров’язбере-жувальні технології, підготовка майбутнього вчителя.
Ефимова В.М. Особенности здоровьесберегающей деятельности учителя общеобразовательного учебного учреждения в современных условиях.
Рассматриваются общие подходы к определению понятия «аномия». Анализируются особенности толкования термина в современных условиях. Обсуждаются основные проблемы формирования социального контекста профессиональной подготовки будущего учителя к здоровьесберегающей деятельности. Раскрыто особенности здоровьесберегающей деятельности в условиях аномии. Определено ее влияние на социальное, психическое и физическое здоровья молодежи. Доказано, что введение в содержание профессиональной подготовки будущих учителей представлений об аномии и ее взаимосвязях с разными аспектами жизнедеятельности есть необходимым в связи с актуализацией здоровьесберегающей деятельности педагогов.
аномия, здоровье, здоровьесберегающие технологии, подготовка будущего учителя.
Yefimova V.M. Characteristics of teacher’s health protecting activities in the modern secondary school environment. The paper considers general approaches to the definition of the notion of anomia. It analyzes different aspects of the term's modern interpretation and discusses the main problems connected with the formation of the social context of the future teacher professional training for health protecting activities. The features of health protecting activity are exposed in the conditions of anomia. Certainly its influences on the social, psychical and physical health of young people. It is well-proven that introduction to maintenance of professional preparation of future teachers of presentations about anomia and its intercommunications with the different aspects of vital functions are necessity in connection with actualization of health protecting activity of teachers.
anomia, health, health protecting technologies, future teacher training.
Вступ.
Здоров’язбережувальна діяльність сучасної школи цілеспрямовано впливає на благополуччя окремого учня і забезпечує здорове майбутнє суспільства в цілому. Одним з напрямів здоров’язбережувальної діяльності загальноосвітнього навчального закладу є педагогічний супровід первинної профілактики соціально небезпечних хвороб, наркоманії, алкоголізму та ін. Останні роки в рамках цій діяльності поширилось використання різноманітних профілактичних програм, які добре зарекомендовані у педагогічної діяльності із здоров’язбереження школярів за кордоном. Аналіз вітчизняного досвіду свідчить, що пряма трансляція закордонних проектів і програм щодо збереження здоров’я дітей і підлітків іноді не забезпечує гарантованого результату [3]. На нашу думку, це пов’язане з тим, що реалізація ефективних стратегій первинної профілактики вимагає обліку багатьох чинників, які повинні враховувати макро- і мікросоціальніумовипедагогічноїреальності [4].Проте до теперішнього часу навіть масштабні дослідження проблем здоров’я та здоров’язбережувальної діяльності в навчальних закладах (М.С.Гончаренко,
B.П.Горащук, М.В.Гриньова, В.М.Оржеховська,
C.В.Страшко, Л.П.Сущенко, Л.Г.Татарникова та ін.) ведуться, переважно, на мікро- та мезосоціальному рівні. Як наслідок, багато макросоціальних явищ, які є наслідками глобалізації, інформатизації, урбанізації, та пов’язані із здоров’ям учнів, не розглядаються в контексті проблем педагогічного супроводу первинної профілактики соціально небезпечних явищ, використання здоров’язбережувальних технологій, формування здорового способу життя в сучасних умовах, що не дозволяє вдосконалити
© Єфімова В.М., 2010
професійну підготовку майбутніх учителів до здоров’язбережувальної діяльності. Оцінка особливостей здоров’язбережувальної діяльності в умовах аномії дуже важлива, оскільки дозволяє ефективно використати ресурси та підвищити якість професійної підготовки майбутніх учителів до здоров’язбереження в загальноосвітніх навчальних закладах.
Робота виконана за планом НДР Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи: аналіз особливостей
здоров’язбережувальної діяльності в умовах аномії та обґрунтування актуальності введення уявлень щодо феномену аномії в зміст професійної підготовки майбутніх учителів.
Результати досліджень.
Консолідація ресурсів загальноосвітніх навчальних закладів у збереженні здоров’я учнів стимулює використання здоров’язбережувального потенціалу підготовки вчителів щодо педагогічного супроводу первинної профілактики соціально небезпечних хвороб. Професійна підготовка з дисциплін медично-біологічного циклу дозволяє майбутньому вчителю у достатньому обсязі забезпечити реалізацію програм здоров’язбереження, проте ретельний аналіз свідчить, що в змісті навчання недостатньо освітлюються уявлення про соціальні детермінанти здоров’я, соціальний контекст феномену здоров’я, вплив макро-соціальних процесів і явищ на здоров’я індивідуума. Здоров’язбережувальна діяльність майбутніх учителів, яка спрямована на забезпечення педагогічного супроводу первинної профілактики соціально небезпечних явищ і хвороб, могла бути більш успішнішою за умовою гуманітаризації професійної освіти
SB
та формування уявлень про макросоціальні процеси і глобальні тенденції розвитку суспільства. Одним з макросоціальних явищ, яке характерне для республік пострадянського простору і накладає певний відбиток на стан українського соціуму, є феномен аномії [9].
Процеси аномії як соціального явища потребують осмислення і практичного заломлення в системі освіти, оскільки феномен аномії зачіпає субстанціональні проблеми взаємин соціуму і особистості, самоіден-тифікаційні процеси, форми і методи подолання індивідом аномійного відчуження та інші процеси, які забезпечують соціалізацію особистості в умовах соціального простору.
Автори енциклопедії «Соціологія» термін «аномія»
- (від fran. anomie - відсутність закону, організації) розглядають як філософсько-соціологічне поняття, яким користуються для позначення стану суспільства, коли відсутність або нестійкість регулюючих відносини між індивідами і суспільством імперативів і правил призводить до того, що більшість населення виявляються «поза» суспільством, вступаючи в конфронтацію з ним [13, с. 52].
С.О.Кравченко визначає поняття «аномія» як такий стан суспільства, в якому значна частина його членів, знаючи про існування обов’язкових норм, відноситься до них негативно або байдуже [8, с. 30]. Автор відзначає, що в зарубіжних виданнях наведене поняття використовується в декількох значеннях: як стан суспільства, що характеризується ціннісно-нормативним вакуумом, розривом в спадкоємності соціальних і культурних норм (Є.Дюркгейм); як стан свідомості, що не дозволяє індивіду досягти суспільних цілей інституційними засобами, що веде до де-віантної поведінки (Р.Мертон); як характеристику відчуття відчуженості, самотності, ізольованості, що виникає у людей із-за надмірної спеціалізації соціальних структур, які обмежують людське спілкування [8, с. 30]. РДарендорф пов’язував чинники аномії з ослабленням суспільних зв’язків між людей [1]; Р.Макайвер - з нерозвиненими соціальними і емоційними контактами [6]; Ю.Хабермас - з суперечністю між інтеграцією режиму (ідентифікація з суспільним пристроєм, його легітимація) і культурною інтеграцією [15]. За наявності різних трактувань соціальної аномії р.Дюркгейм [2], Р.Мертон [7], Т.Парсонс [12]), об’єднуючим ці концепції положенням є наявність зв’язку між зростанням поведінкових відхилень в суспільстві і розповсюдженням соціальної аномії.
А.О.Панфілова виділяє декілька підходів до визначення поняття «соціальна аномія» [11]. По-перше, в рамках макросоціального підходу аномія трактується як результат неузгодженості відносин між соціальними підсистемами ^.Дюркгейм, Т.Парсонс, Р.Дубін, Р.Мертон). По-друге, при мікросоціальному підході аномія розглядається як дісфункціональні відношення між індивідами і елементами соціальної системи. Очевидно, що аномічний стан індивідів безпосередньо пов’язане з аномієй соціальної системи, проте в аналітичних цілях вони розділяються. Це, зокрема, знайшло віддзеркалення в термінології: для позна-
чення соціальної аномії використовується термін «anomie» (запропонований Є.Дюркгеймом), для позначення психологічної аномії - термін «anomia» (запропонований Л.Сроулом). По-третє, окремий напрям представляє інтеграційний підхід до розуміння аномії, представлений в роботах Ю.Хабермаса. Він розумів аномію як неадекватний характер комунікативних дій, направлених на досягнення взаєморозуміння між взаємодіючими індивідами [15].
Аномія як макросоціальний вплив формує певні стратегії поведінки індивіда на мікросоціальному рівні. Так, на думку А.М.Яковлєва, асоціальна поведінка відчутно зростає у разі, коли в суспільстві надмірно звеличилися певні символи успіху, нібито загальні для населення в цілому, тоді як соціальна структура цього суспільства обмежує або повністю усуває доступ до законних засобів заволодіння цими символами для значної частини цього ж самого населення [19, с. 812.].
Аномія виникає тоді, коли люди не можуть досягти цілей, які нав’язані суспільством, «нормальними», суспільством же встановленими засобами. На думку Є.В.Ходус, при аномії, навіть якщо існує розуміння загальних цілей, але відсутнє загальне визнання правових і моральних засобів дії, які ведуть до цих загальних цілей [18]. Люди пристосовуються до стану аномії різними індивідуальними способами: або конформізмом (поведінкою, що підкоряється), або різними видами девіантної поведінки (відхід від світу, новаторство, заколот і т.д.), в яких відкидаються або цілі, або засоби, або і те і друге відразу.
Серед проявів аномії в пострадянському суспільстві дослідники відзначають: феномен втрати сенсу життя [10, с. 17]; поширеність різних проявів дезадаптації (девіантна поведінка, депресії, залежності від алкоголю, наркотичних речовин, азартних ігор, Інтернет-аддикція, різні форми ескапізму) [10, с. 3], соціальну апатію мас, правовий нігілізм, корупцію, що широко розповсюдилася, цинізм і аморальність, деформацію духовної сфери [16], значне збільшення кількості самогубств, високий рівень злочинності і правопорушень, високий рівень вживання алкоголю, наркотиків, високий показник захворюваності алкоголізмом і наркоманією [11], зміна в ієрархічній структурі цінностей [5, 17].
Система освіти України, від початкової до вищої школи, зіткнулася практично зі всім спектром проявів аномії: широке розповсюдження різних форм аддик-ції, девіації, асоціальної поведінки серед молоді. Проте численні профілактичні програми, високопрофе-сійні розробки учених і педагогів-практиків у сфері здоров’язбережувальних технологій до теперішнього часу істотно не зрадили ситуацію. На наш погляд, певною мірою це пов’язано з тим, що система освіти не встигає за темпами соціальних трансформацій в суспільстві, не забезпечує випереджаючу стратегію професійної підготовки майбутніх учителів з урахуванням макросоціальних процесів.
Проблеми здоров’я учнів, які до теперішнього часу вирішуються, переважно, в рамках медичних
підходів, формуються і вирощуються на соціальному полі - в соціумі, ураженому аномією. Основним компонентом соціального середовища для дитини (згідно «Конвенції про права дитини» дитина - людська істота до досягнення 18-річного віку) і молодої людини є навчально-виховний заклад - дитячий сад, школа, колеж або університет. Загальний досвід соціалізації, як позитивний, так і негативний, учні набувають в стінах навчально-виховних закладів під керівництвом фахівців, які професійно готові до педагогічної діяльності. Навчальний заклад, будучи активним компонентом середовища, може розвивати системну підтримку, компенсувати наслідки впливу аномії, формувати навички ефективної соціалізації і соціальній адаптації і т.п. Питання тільки в тому, наскільки майбутні вчителі готові професійно забезпечити таку діяльність.
Введення в зміст професійної підготовки майбутніх вчителів уявлень про аномію, соціальне здоров’я, його взаємозв’язки з різними аспектами життєдіяльності є необхідним у зв’язку з актуалізацією здоров’язбережувальної діяльності педагогів. Оскільки здоров’я розглядається як складний феномен, що включає соціальні, психологічні і фізичні детермінанти, то і процеси здоров’язбереження, використання здоров’язбережувальних технологій повинні формуватися з урахуванням психосоціальних дериватів із цілісним уявленням щодо макро- і мікросоціальних чинників, які впливають на здоров’я і розвиток дитини.
Аналіз особливостей здоров’язбережувальної діяльності в умовах аномії дозволяє відокремити низку педагогічних проблем з навчання та виховання. По-перше, в сучасному суспільстві взаємодія особистості, сім’ї і соціуму здійснюється в умовах якісного перетворення суспільних відносин, які викликають не тільки позитивні, але і негативні зміни в різних сферах соціального життя [14, с. 4]. Значні труднощі в пристосуванні до вимог сучасного складного економічного, політичного, духовного життя випробовують підлітки. Девіантна поведінка підлітків є, з одного боку, результатом різноспрямованих за змістом і формам реалізації процесів, що відбуваються в суспільстві в цілому, з іншого боку, тих змін, які відбуваються в середовищі найближчого оточення: у сім’ї, школі. Проте у такому разі саме соціальні проблеми є попереднім джерелом негативних тенденцій демографічних і медичних показників, і, як наслідок, підготовка вчителя до реалізації здоров’язбережувальних програм не повинна обмежуватися знаннями про здоровий спосіб життя, а ґрунтуватися на всебічному розгляді соціалізації дитини у сфері його розумової, етичної, культурної і соціальної діяльності.
По-друге, особисте здоров’я, як показав Є.М.Осин, пов’язано із змістовними, структурними і динамічними характеристиками системи взаємозв’язків людини з світом і опосередковане суб’єктивними переживаннями свідомості життя або втрати сенсу [10, с. 17]. Результатом культурної травми, пов’язаної з радикальною перебудовою всіх суспільних відносин, відмовою від старих цінностей, впровадженням в соціальну практику нових ціннісних орієнтацій, стали
істотні збої ідентифікації, деідеологізації і депатріо-тізації суспільного життя, конфлікт особистих і суспільних інтересів [16, с. 5]. Глобалізаційний контекст суспільства надає індивідам можливість піти від цих проблем, розірвавши ідентифікаційні зв’язки. Однією з моделей відходу від реального життя є віртуальне життя у мережі Інтернет, повсюдне розповсюдження Інтернет-аддікції, гаджет-аддікції, кібер-аддікції серед підлітків і молоді.
По-третє, необхідно відзначити, що соціально-політична трансформація українського суспільства відбувається на тлі світових глобалізаційних процесів в умовах економічної кризи. Дані процеси руйнують основи соціальної ідентифікації суспільства. Батьки, люди старшого покоління певною мірою виявилися «заручниками» трансформаційних процесів в українському соціумі. На думку Е.М.Осина, опинившись в ситуації свободи, люди часто виявляються нездібними до встановлення осмислених взаємин з світом, реалізація яких тільки і відкриває можливість до власне людського існування [10, с. 3]. Аномія як соціальний феномен пострадянського суспільства впливає на соціальне здоров’я населення, прояви деструктивної і асоціальної поведінки.
Крім того, ефективність інституційних перетворень багато в чому залежить від якості людського потенціалу, стану суспільної свідомості, спрямованості духовної життєдіяльності суспільства. Сучасний педагог, людина, яка «вводить» дитину в соціальне середовище, в першу чергу повинен сприяти формуванню у школяра готовності до усвідомленого життя як запоруки збереження власного здоров’я та здоров’я оточуючих. Розвинуті в суспільстві негативні явища
- соціальна апатія мас, правовий нігілізм, корупція, цинізм і аморальність, - пов’язані саме з деформацією духовної сфери і впливають на стан особистого здоров’я. Сучасна молодь, що потрапила в ситуацію соціокультурного перелому, сьогодні зазнає значні труднощі в соціальній адаптації, що веде до порушень фізичного, психічного і соціального здоров’я.
Соціальна практика сучасної України достатньо чітко показує, що на зміну одним соціальним проблемам постійно приходять інші, невирішеність однієї проблеми формує безліч інших соціальних проблем, недостатня увага до соціального проектування у минулому приводить до серйозних наслідків в майбутньому. В сучасних макросоціальних обставинах недостатня увага до професійної підготовки майбутніх учителів, перш за все до рішення питань збереження, зміцнення і формування здоров’я учнів, гарантує серйозні наслідки в найближчому майбутньому.
Педагогічна стратегія здоров’язбереження в контексті протидії проявів аномії передбачає, на наш погляд, системну діяльність у напрямках нормативного регулювання всіх елементів навчальної та виховної діяльності (від регламенту освітньої діяльності, виконання вимог санітарно-гігієнічних умов до обов’язковій наявності шкільної форми), залучення батьків до всіх аспектів шкільного життя, розвиток зв’язків з громадою, відновлювання найкращих
традицій патріотичного, духовного та естетичного виховання, шкільного самоврядування, послідовне сприяння здоров’язбережувальної соціалізації дітей та підлітків.
Висновки.
Аналіз особливостей здоров’язбережувальної діяльності в умовах аномії визначив актуальність досліджень щодо педагогічного контексту соціальної аномії; необхідність вивчення питань щодо аномії, її впливів на соціальне, психічне і фізичне здоров’я молоді; необхідність формування педагогічної стратегії здоров’язбереження в контексті протидії проявів аномії. Уявлення про процеси аномії і глобальної трансформації українського соціуму, ролі науково обґрунтованої організації процесу здоров’язбереження в позитивному розвитку і збереженню соціального здоров’я молоді необхідно вводити в зміст професійної підготовки майбутніх учителів як теоретичний концепт педагогічної здоров’язбережувальної діяльності.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем особливостей здоров’язбережувальної діяльності вчителя загальноосвітнього навчального закладу.
Література:
1. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта / Р. Да-рендорф // Социс. - 1994. - №5. - С. 142-147.
2. Дюркгейм Э. Социология. Eе предмет, метод, предназначение / Э. Дюркгейм / Пер. с фр. - M.: Канон, 1995. - 352 с.
3. Eфимовa В^. ВИЧ/СПИД - контекст здорового образа жизни: содержательно-технологические аспекты подготовки будущих педагогов / В^. Eфимовa // Проблеми освіти. - Киев, 2006. - № 48. - с. 21-27.
4. Єфімова В^. Феномен аномії у професійній підготовці вчителя природничих дисциплін до збереження здоров’я учнів / В^. Єфімова // Витоки педагогічної майстерності: Збірник наукових праць. - 2009. - № 6. - С. 236-240.
5. Захарова Н.А. Здоровье как социокультурный феномен в современной России: автореф. дисс. ... канд. социол. наук: 22.00.04/ Н.А. Захарова. - Mосквa, 2007. - 24 с.
6. Maкaйвер Р. Реальность социальной эволюции / Р Maкaйвер // Американская социологическая мысль. - M.: M^, 1992. -C. 78-93.
7. Mертон РК. Социальная структура и аномия / РК. Mертон // Социология преступности (Современные буржуазные теории).
- M.: Прогресс, 1966. - C. 299-313.
8. Кравченко С.А. Социологический энциклопедический русско-английский словарь: Более 10 000 единиц / С.А. Кравченко. -M.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство ACT»: ООО «Транзиткнига», 2004. - 511 с.
9. Кривошеев В.В. Особенности аномии в современном российском обществе / В.В. Кривошеев // Социологические исследования. - 2004. - № 3. - С. 93-97.
10. Осин E.R Смыслоутрата как переживание отчуждения: структура и диагностика: автореф. дис. . канд. психол. наук: 19.00.01/ E.K Осин. - M., 2007. - 24 с.
11. Панфилова А.О. Социальные индикаторы аномии в трансформирующемся российском обществе: автореф. дис. . канд. со-циол. наук: 22.00.04 / А.О. Панфилова. - Владивосток, 2007. -26 с.
12. Парсонс Т. Понятие общества: компоненты и их взаимоотношения / Т.Парсонс // Кравченко E.R Американская социологическая мысль: Р. Mертон, Т. Парсонс, Дж. Mид / E.И.Крaвченко, под общ. ред. В.И. Добренькова. - Mосквa: Mеждунaр. ун-т бизнеса и управления, 1996. - С. 494-526.
13. Социология: Энциклопедия / Сост. А.А. Грицанов, В.Л. Абу-шенко, EM. Eвелькин, Г.Н. Соколова, О.В. Терещенко. - Ma: Книжный Дом, 2003. - 1312 с.
14. Тачина С.В. Особенности девиантного поведения подростков: социологический анализ: автореф. дис. . канд. социол. наук:
22.00.06/ С.В. Тачина. - Eкaтеринбург, 2003. - 39 с.
15. Xaбермaс, Ю. Будущее человеческой природы: На пути к либеральной евгенике? / Ю. Xaбермaс / Пер. с нем. M^. Xорьковa.
- M.: Весь M^, 2002. - 144 с.
16. Xaрсеевa А.В. Духовные аспекты национальной безопасности современной России: автореф. дис. . канд. филос. наук:
09.00.11 / А.В. Xaрсеевa. - Краснодар, 2006. - 19 с.
17. Xовaлыг Д.В. Трансформация ценностных ориентаций российского общества в средствах массовой информации: автореф. дис. ... канд. полит. наук: 10.01.10 / Д.В. Xовaлыг. - M., 2007. - 24 с.
18. Xодус E3. Феномен социальной аномии и его интерпретация в условиях современного украинского общества: дис... канд. со-циол. наук: 22.00.01 / E^. Xодус / Днепропетровский гос. ун-т.
- Д., 1999. - 159 с.
19. Яковлев ^M. Теория социальной аномии / А^. Яковлев / Энциклопедический социологический словарь // Ред. Г.В. Осипова. - M.: ИСПИ РАН, 1995. - С. 812.
Надійшла до редакції 23.10.2010р.
Eфимовa Валентина Mихaйловнa [email protected]
