CC BY
13
МЕТОДИКА ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 378.14
ОСОБЛИВОСТ1 ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ТЕХН1ЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ
В. I. Сокуренко, к. т. н., проф., I. Ф. Огданський, к. т. н., доц., Р. Б. Патрник, к. т. н., доц.,
Л. В. Солод, асист., нач. eiddrny ДО
Постановка проблеми. Сьогодш спостерпаеться pier популярност дистанцшно1 освгти (ДО) у потенцшних a6iTypierniB, тому що сучасш темпи технолопчного й iнфоpмацiйного розвитку суспшьства ставлять людей перед необхiднiстю регулярно шдвищувати свiй piBeHb знань i квалiфiкацiю, причому не вiдpиваючись вщ основно1 професшно1 дiяльностi. ДО е оптимальним способом pеалiзацil цього процесу, тому що, навчаючись дистанцiйно, студент не прив'язаний до мюця й часу навчання, мае постшний доступ до навчальних матеpiалiв та можливють спiлкування з викладачами не тшьки очно, а й за допомогою Internet. Таким чином, дистанцiйна форма навчання може забезпечити принципово новий piвень доступностi освiти та шдвищити конкуpентоспpоможнiсть на ринку освiтнiх послуг вишу, який дае абiтуpiенту можливють обрання ще! форми навчання. З огляду на це провщш вишi краши вважають за необхвдне розвивати в себе дистанцшну форму навчання як одну з актуальних i перспективних iнфоpмацiйних технологiй у сучаснш освiтi. Одним iз найважливiших критерив при цьому е збереження якост освiти. Досвiд дiяльностi в галузi ДО свiдчить про те, що вщповщшсть цьому кpитеpiю складнiше забезпечити при впровадженш дистанцiйного навчання для техшчних спецiальностей.
Аналiз дослiджень. В Укра!ш, вiдповiдно до закону "Про вищу освiтум, ДО одержала статус самостшно! форми навчання, Мiнiстеpством осв^и i науки затверджене Положення про дистанцшне навчання [2-3]. Згiдно з Положенням, основними видами навчальних занять при дистанцшному навчаннi у вищих навчальних закладах е: самостiйне вивчення навчального матеpiалу дистанцiйного курсу, лекщя (аудiовiзуальна iнфоpмацiя, отримана через засоби телекомушкацшного зв'язку), консультацiя, семiнаp, дискушя, практичне заняття, лабораторне заняття. Уш види занять вiдбуваються у спецiалiзованому електронному сеpедовищi (платфоpмi дистанцiйного навчання) з використанням дистанцшних куpсiв (ДК) -iнфоpмацiйних пpодуктiв, що е достатшми для навчання за окремою навчальною дисциплiною. У заняттях при дистанцшному навчанш застосовуються меpежнi технологи (одержання студентами навчальних матеpiалiв через Internet або локальну мережу вузу), кейс-технологп (одержання навчальних матеpiалiв на магштному носil), телекомунiкацiйний зв'язок (синхронний чи асинхронний).
Контpольнi заходи при дистанцшному навчанш передбачають самоконтроль, вхщний, поточний, pубiжний та пiдсумковий контроль.
Самоконтроль забезпечуеться структурою та оргашзащею будь-якого дистанцшного курсу шляхом використання питань чи теспв для самоконтролю засвоення знань за окремою темою, модулем чи за ушм курсом.
Основною формою вхщного, поточного та pубiжного контролю е тестування. Кpiм того поточний контроль здiйснюеться шд час проведення практичних, лабораторних, семшарських занять та дискусiй, захисту курсових проекпв (pобiт).
Пiдсумковий контроль (юпити та залiки) до розроблення i впровадження механiзму аутентифiкацil учасникiв процесу дистанцшного навчання вщбуваеться очно або дистанцшно за присутносп вiдповiдальноl особи чи комюи, якi матимуть повноваження щодо iдентифiкацil особи студента [3].
Таким чином, визначено основш засади дистанцшного навчання, але бракуе деталiзацil певних аспекпв його впровадження, зокрема стосовно особливостей piзних напpямiв шдготовки фахiвцiв.
Мета CTaTTi - пpоаналiзувати особливостi впровадження дистанцiйного навчання для техшчних спещальностей, видiлити основнi проблеми та шляхи !х виpiшення.
В1сник ПДАБА
Виклад. Методики розробки матер1ал1в для дистанцшних куршв мають сво! особливосп залежно вщ предметно! галуз^ особливо це стосуеться таких вид1в навчальних занять як самостшне вивчення навчального матер1алу, практичне заняття, лабораторне заняття, а також контрольних заход1в. Пор1вняно з дисциплшами гуманитарного та економ1чного напрямку, розробка дистанцшних куршв за техшчними дисциплшами значно складшша (див. таблицю), потребуе бшьш високих характеристик комп'ютерно! техшки i програмного забезпечення та вищо! квалiфiкацil розробниюв.
Пор1вняння наповнення складових частин дистанцШних курсгв з дисциплгн гуматтарного й економ1чного напрямку та техшчних
Складова дистанцшного курсу Дистанцiйнi курси з дисциплш гуманитарного та економiчного напрямку Дистанцiйнi курси з техшчних дисциплш
Теоретичний матерiал для самостiйного вивчення в основному текст, е формули, схеми, графши текст, велика кшьюсть формул та малюнюв, складшсть малюнкiв
Практичне заняття питання для обговорення, теми для написання рефератiв, ситуацiйнi завдання, методики розрахунюв, тощо (в основному текст, таблищ, е формули) алгоритми розрахункiв, приклади розв'язання задач, довщковий матерiал, тощо (текст + формули, блок-схеми, таблищ, дiаграми)
Лабораторш заняття практично не використовуються або передбачають роботу в стандартних комп'ютерних програмах (1С: Бухгалтерiя, Exel), ДК мiстить тiльки формулювання завдання комп'ютерш моделi, емулятори, вiртуальнi лабораторш стенди тощо
Рубiжний контроль завдання контрольних та курсових робгт (в основному текстов^ завдання контрольних та курсових робгт (проекпв), крiм тексту, передбачають схеми, есюзи, креслення
Певно, найбшьша проблема - це наповнення ДК з техшчних дисциплш засобами для яюсного дистанцшного проведення лабораторних робiт.
Пiдготовка iнженера неможлива без його ознайомлення з реальними приладами та устаткуванням, вимiрювальною апаратурою, обчислювальною технiкою, отримання навичок роботи з ними та з методикою експериментальних дослщжень у конкретнш предметнiй галузь Тому лабораторнi роботи обов'язково передбачаються в навчальних програмах багатьох дисциплш техшчних спещальностей (хiмiя, фiзика, будiвельнi матерiали, електротехнiка, термодинамiка, тепломасообмiн, геодезiя та iн.)
Згiдно з Положенням, при дистанцшному навчаннi лабораторнi роботи можуть провадитись у формi одного з таких варiантiв:
- очно у спещально обладнаних навчальних лабораторiях;
- дистанцiйно з використанням вщповщних моделювальних програм (емуляторiв), вiртуальних лабораторш;
- за змiшаною формою (частина - за першим, а частина - за другим варiантом).
Обрання варiанта оргашзаци проведення лабораторних робгт залежить вiд напряму
пiдготовки (спещальносп), рiвня матерiально-технiчноl оснащеностi реальних лабораторш вузу, можливостей створення i використання вiртуальних лабораторiй.
Безумовно, слiдування принципам дистанцшного навчання вимагае обрання другого варiанта. Проблема може бути виршена за рахунок створення вiртуальних лабораторних робгт (ВЛР) i тренажерiв. Для реалiзацil такого пiдходу сьогоднi в свт широко використовуються вiртуальнi моделювальш середовища-конструктори Model Vision Studium, LabViEW, Internet Space Builder, Internet Scene Assembler, недавно з'явилася та активно розвиваеться VRML-
технолопя (http://www.vrml.org), що являе собою ушверсальний формат обмшу даними для штеграцп тривимiрноï графiки й мультимедiа. Ц конструктори мiстять набори стандартних елеменпв, з яких можна мзiбратим ВЛР i виконати на нiй дослщження чи розробити вiртуальний тренажер [1; 4].
Сучасш технологiï створення ВЛР та тренажерiв дають можливiсть:
- створити двовимiрну схему або 3D модель вiртуальноï установки, яка повшстю вiдповiдае реальнiй установцi й дае можливють детально познайомитися з установкою з ушх бокiв;
- моделювати погрiшностi вимiрiв, так щоб вони найбшьшою мiрою вiдповiдали класу точносп реальних приладiв;
- використовувати в макетах мультимедiа, наприклад, для знайомства з установкою можна використати вщеоклш, а для iмiтацiï роботи пристроïв - реально видаванi ними звуки;
- використовувати як штерфейс користувача традицшш дiалоговi вiкна, кнопки, поля для введення й виводу й т. п. та/або так званого "roмiчника", що робить певш рухи й говорить текст, направляючи ди користувача в потрiбнiй послiдовностi, замшюючи iнструкцiï вiд викладача (технологiя Microsoft Agent) [1].
- проникнення усередину об'ектiв (програма 3D Studio MAX з наступним конвертуванням у VRML формат), що мае велике значення при вивченш техшчних об'ектiв;
- показати розбирання й складання пристрою на детал^ а також продемонструвати його роботу, причому вивчати роботу пристрою можна так, як це неможливо в реальних умовах, наприклад, коли пристрш у розрiзi, або вщсутш його окремi елементи й т. п.;
- отримання навичок керування вiртуальними складними машинами, що дозволяе процес навчання зробити значно менш витратним i безпечним: технолопя VRML дозволяе створювати вiртуальнi тренажери з характеристиками, адекватними реальним об'ектам, iмiтуючи 1'х роботу, причому за роботою машини можна спостерiгати як з боку, так i з кабши.
Якщо робота на вiртуальнiй установцi не може повноцiнно замшити реальний експеримент, на ВЛР може виконуватись тiльки пiдготовка до роботи на реальнш установцi: вивчення конструкци установки, опрацювання режимiв, визначення показань приладiв, якi необидно фiксувати, обробка даних вiртуального експерименту. Потiм робота виконуеться на реальнш лабораторий установщ та порiвнюються результати реального й вiртуального експериментiв.
Як захист виконано1' ВЛР студенту може бути запропонований комп'ютерний тест.
Функцiонування ВЛР оргашзовуегься на основi мережних технологiй за двома варiантами:
1. ВЛР функщонуе як мережний додаток, створений у виглядi Java-аплетiв. Такий варiант усувае необхщшсть придбання й iнсталяцiï вщповщних додаткiв на кожнiй клiентськiй машиш, забезпечуе платформно-незалежний режим, дозволяе легко шдтримувати актуальний стан додатка;
2. ВЛР функщонуе як локальний додаток, код якого передаеться клiентовi з ftp-сервера вiдповiдного центру дистанцiйноï освiти i виконання програми здiйснюеться безпосередньо на клiентськiй машинi, можна органiзувати передачу лабораторно1' установки на клiентську машину на запит щлком або помодульно.
Вибiр того або iншого варiанта реалiзацiï ВЛР залежить вiд складносп моделi, пропускно1' здатностi каналу доступу до 1нтернет i реального завантаження мережi.
Окремим напрямком у виршенш проблеми проведення лабораторних занять при дистанцшному навчаннi е створення систем iз мережним вiддаленим доступом до реальних лабораторних установок. У цьому випадку виконуеться не вiртуальна, а реальна лабораторна робота, але з вщдаленим доступом до керування реальними фiзичними об'ектами та отриманням на клiентському комп'ютерi результатiв впливу на об'ект у реальному чась Зрозумшо, таку, досить складну, технологiю дощльно використовувати лише у випадку доступу до ушкальних установок у рамках кооперацп декiлькох унiверситетiв, зокрема, при реалiзацiï концепцiï вiртуального унiверситету [5].
Вiртуальнi лабораторнi роботи широко використовуються в дистанцшнш освiтi за кордоном. Активно розвиваеться цей напрям у провщних росiйських вузах. В Укра1'ш деякий досвiд розробки вiртуальних лабораторних робгт або тренажерiв, в основному з використанням вищеназваних програмних продукпв, е в Закарпатському державному ушверситет^ Сумському державному унiверситетi, Нацiональному техшчному унiверситетi «Харкiвський полiтехнiчний шститут», Криворiзькому технiчному унiверситетi, Кременчузькому унiверситетi економши, iнформацiйних технологiй i управлiння. В цих вишах починають упроваджувати таю розробки 48
Вкник ПДАБА
в навчальний процес, проводять !х апробащю з1 студентами стацюнару. Однак, у цшому, в украшськш вищш школ1 ВЛР для дистанцшного навчання практично не використовуються. Це пояснюсться низкою об'ективних причин, виходячи з яких Положення про дистанцшне навчання в Укршш допускае шш1 форми проведення лабораторних занять, кр1м суто дистанцшно!.
Можна видшити основш проблеми, що перешкоджають упровадженню дистанцшних лабораторних занять в навчальний процес укра!нських виш1в. Проанал1зуемо щ проблеми.
Кадрове забезпечення.
Для створення ВЛР необхщна спшьна робота декшькох спещалют1в:
викладач - формулюе техшчне завдання на в1ртуальну модель, представляе алгоритм проведення роботи та тестов1 завдання для И захисту з урахуванням особливостей дистанцшного навчання;
фах1вець ¡з розробки в1ртуальних модул1в - безпосередньо створюе ВЛР;
розробник дистанцшних куршв - конвертуе ВЛР у дистанцшний курс, прописуе умови доступу студента до не!;
системний адмшютратор - розмщуе та обслуговуе ВЛР на сайп, вщслщковуе збереження результата проведення ВЛР.
Необхщна спещальна шдготовка та висока квал1ф1кащя фах1вщв, !х умшня працювати у р1зних комп'ютерних програмах, граф1чних редакторах, системах автоматизованого проектування.
Системотехтчне забезпечення.
Для створення та функцюнування ВЛР необхщш:
визначена конфпуращя сервера для його розмщення та комп'ютер1в - робочих станцш для викладач1в та персоналу, що розробляють ВЛР;
спещальне устаткування, мережне обладнання та програмне забезпечення (системне 1 прикладне) у тому числ1 для впровадження мехашзму аутентифшаци студенпв;
досить висока пропускна здатнють канал1в зв'язку для штерактивно! взаемоди учасниюв навчального процесу та !х доступу до шформацшних ресурс1в.
Фшансове забезпечення.
Складнють розроблення в1ртуальних лабораторш полягае в необхщност 1ндивщуального шдходу до моделювання кожного ф1зичного процесу, кожно! лаборатори. Неможливо побудувати будь-яку ушверсальну оболонку, як для програми навчання чи контролю знань. Тому розроблення кожно! ВЛР - це написання нового, досить складного програмного продукту, що поеднуе в соб1 мультимед1а-технологи та передов! технологи моделювання та е довол1 трудомютким процесом [6]. Така особливють, разом ¡з високою вартютю системотехшчного забезпечення, пояснюе високу вартють створення чи придбання ВЛР.
Бшьшють вищих навчальних заклад1в Укра!ни не мають можливосп виршити перел1чеш проблеми через вщсутнють кошт1в. Перш1 кроки у впровадженш ВЛР у навчальний процес спостерпаються у вишах, де навчають студенпв за спещальностями «програмування» або «шформацшш технологи», тобто там, де е деяка техшчна база та можливють використовувати практичну роботу студенпв для розробки окремих складових ВЛР.
Для поширення використання ВЛР у вищш школ1 необхщне:
- фшансування з боку держави системотехшчного забезпечення;
- введення у штатний розклад виш1в таких посад як системний адмшютратор, програмют, системотехшк 1з вщповщним р1внем оплати пращ;
- перерозподш робочого часу викладач1в (у Положенш про дистанцшне навчання зазначено: «Враховуючи шдвищену складнють шдготовки методичного та дидактичного забезпечення дистанцшних куршв пор1вняно з шдготовкою методичних матер1ал1в для шших форм навчання, кер1вникам навчальних заклад1в дозволяеться перерозподшяти робочий час м1ж методичними та навчальними роботами у бш зменшення останшх у порядку, що визначаеться Мшютерством осв1ти { науки.». А на практищ ця можливють не використовуеться, порядок перерозподшу МОН Укра'ни не визначений).
Проблеми, пов'язаш з використанням у навчальному процес ВЛР, аналопчш загальним проблемам, що стримують розвиток дистанцшно! осв1ти в цшому, причому не тшьки як окремо! форми навчання, а й використання !! технологш у традицшних формах, що, у свою чергу, негативно впливае на конкурентоспроможнють вишу на ринку осв^шх послуг, на р1вень його вщповщност вимогам штегрування в1тчизняно! освгги в м1жнародний осв!тнш проспр.
Висновки. Отже, впровадження дистанцшного навчання для техшчних спещальностей -процес бшьш складний та трудомiсткий порiвняно зi спецiальностями економiчного напрямку. Одна з найбшьших проблем на цьому шляху - це наповнення ДК з техшчних дисциплш засобами для яюсного дистанцшного проведення лабораторних робiт. Упм, за наявностi вiдповiдного кадрового, системотехшчного та, звичайно, фiнансового забезпечення ця проблема може бути виршена, що позитивно позначиться на iмiджi вишу, який використовуе сучасш освiтнi технологи в навчальному процесi. На початковому еташ можуть бути використанi iншi засоби оргашзаци проведення лабораторних занять, що передбачеш Положенням про дистанцшне навчання.
ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА:
1. Ващук О. Н. Виртуальные тренажеры и лабораторные работы для дистанционного и традиционного обучения : матерiали мiж народ. наук.-практ. конф. [„е- навчання у вищш школi - проблеми й перспективи"], (Одеса, 13 - 15 трав. 2008 р.) / Ващук О. Н., Дубьев А. В., Нелюбов В. А. - Електрон. даш. - Харюв : Нац. техн. ушверситет «Харювський полгтехшчний шститут», 2008. - 1 електрон. опт. диск (CD-R) ; 12 см. - ISBN 978-966-593624-4.
2. Закон Украши „Про вищу освгту" вiд 17.01.2002 р. № 2984-III. // Вiдомостi Верховно! Ради. - 2002.- № 20.- С. 134.
3. Положення про дистанцшне навчання // Офщшний сайт Украшського шституту iнформацiйних технологш в освiтi: http://udec.ntu-kpi.kiev.ua.
4. Титтел Э. Создание VRML-миров / Сандерсон К., Скотт Ч.: пер. с англ. - К.: Издательская группа BHV, 1997.
5. Скуратов А. К. Информационые технологии дистанционного обучения / А. К. Скуратов, Н.А. Сухарева // Университетское управление: практика и анализ. - 2000. - № 1. - С. 16-18.
6. Стрюк А. М. 1нтегращя програмних навчально-лабораторних комплекшв у дистанцшш курси з техшчних дисциплш : матерiали мiжвузiвськоi науково-методично! конференци [„Особливосп впровадження дистанцiйноi освiти у техшчних вищих навчальних закладах"], (Кривий Рщ 16 грудня 2004 р.) / Стрюк А. М., Стрюк М. С. - Кривий Р^ : Мшерал. 2004. -115 с. - ISBN 966-7103-46-4.
УДК 81'243:81-13
ЕФЕКТИВН1СТЬ ЗАСТОСУВАННЯ "1НТЕГРОВАНИХ УРОК1В" НА ЗАНЯТТЯХ З 1НОЗЕМНО1 МОВИ
В. Ю. Тютюнник, канд. фтол. н.
Св^ на початку XXI столггтя переживае штенсивнш розвиток iнтеграцiйних процешв постiндустрiального суспiльства. Свропа мае багатий юторичний досвiд розвитку i становлення демократичного суспшьства. Укра'на - держава, що геопол^ично розташована на перехресп европейських дорiг. Розбудова держави, ii стабiльний та поступовий розвиток, вихщ iз кризи -як економiчноi, так i кризи в сощальнш сферi - е можливими за умови закладання бази для прогресу, штегративних процесiв у всiх сферах та галузях, досягнення свiтових стандар^в. Процес об'еднання Свропи, його поширення на Схiд i Прибалтiйськi краши супроводжуеться формуванням суспiльного освiтнього i наукового простору та розробкою единих критер^в i стандартiв у цш сферi. Однiею з передумов входження Украши до единого Свропейського та св^ового освiтнього простору е впровадження европейських норм в освт, наущ i технiцi, поширення власних культурних i науково-технiчних здобуткiв у €С.
Одним iз найважливiших стратегiчних завдань на сьогодшшньому етапi модернiзацii системи вищо! освiти Украiни е забезпечення якосп пiдготовки фахiвцiв на рiвнi мiжнародних вимог. Визначальними тенденцiями розвитку св^ово! освiтньоi системи стають поглиблення ii фундамешатзаци, посилення гуманiстичноi спрямованосп, духовно! та загальнокультурно! складово! осв^и. Однiею iз засад Болонського процесу е розширення мобiльностi. Це передбачае як розвиток мобшьносп студентiв, так i розширення мобiльностi викладацького й шшого персоналу для взаемного збагачення европейським досвщом. Все це можливо втшити в 50
