CC BY
70
K^jLviребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.348.002.44-053.2
DOI: 10.22141/2224-0551.12.2.2017.99769
Денисова М.Ф., Музика Н.М., Чернега Н.В., Задорожна Т.Д., Арчакова Т.М., Букулова Н.Ю.
ДУ «1нститутпед/атрИ, акушерства i пнекологИ Национальноi академИ медичнихнаук Укра/ни», м. Ки!в, Укра/на
Особливост перебку виразкового колку в дггей
на сучасному етап
For cite: Zdorov'ye Rebenka. 2017;12:136-41. doi: 10.22141/2224-0551.12.2.2017.99769
Резюме. Актуальтсть. За тяжкктю перебщ, частотою ускладнень та летальтстю виразковий колт поадае одне з пров1дних мсць у структурi хвороб шлунково-кишкового тракту в дтей. Мета до^джен-ня: дати характеристику переб,1гу виразкового колту в дтей на сучасному етат. Mamepiarn та методи. Проведено ретроспективний анал,з 184 кторш хвороби дтей, якi перебували на обстежент та лжувант у в,ддмент проблем захворювань оргатв травления ДУ «1ПАГ НАМН Украти» з 2004 по 2014рж. Результа-ти. Виразковий колт зустр,чаеться в дтей уах вжових груп, серед яких групамиризику е дти дошкшьного вжу та тдлтки. До фактор,в ризику захворювання в,дносяться як анте-, так i постнатальт фактори: гестози та загроза переривання вагтностi, дефщит маси тыа при народжент, штучне вигодовування, киш-ковi тфекцп. Виразковий колт характеризуеться хротчнимрецидивуючим перебгом з повыьнимрозвитком хвороби, мае типовi клжчт прояви — дiарея, гемоколт, больовий абдомтальний синдром, штоксикацтний синдром, затримка фшчного розвитку. За локалiзацiею запального процесу переважае тотальне ураження товсто'1 кишки (59,6 %), дещорiдше дiагностуеться лiвобiчний колт (28,5 %) i проктосигмогдит (11,9 %). 1нформативними критерiями активностi виразкового колту е педiатричний тдекс активностi (PUCAI), рiвень фекального кальпротектину, ряд показни^в загального аналiзу кровi (гемоглобт, лейкоцити, тромбо-цити, швидккть оадання еритроцитiв) та бiохiмiчних доЫджень (С-реактивний блок, a-2-глобулти). Су-часна комбтована базисна тератя, за даними катамнестичного спостереження, ефективна у 22 % хворих ,з тотальним колтом, у 42—58 % — з лiвобiчним колтом. Монотератя препаратами 5-амiносалiциловоiкис-лоти в 68 % випад^в була ефективною в пацiентiв ,з сегментарним колтом мiнiмального ступеня активнос-тi та 100 % хворих ,з проктосигмогдитом. Висновки. Проведений аналiз сторт хвороби дтей з виразковим колтом показав сучасну вжову структуру захворювання, наявтсть гендерних розбiжностей залежно вiд ло-калiзацii та тяжкостi запально-деструктивного процесу в кишечнику, вiдсутнiсть збщ м,ж miтчною та лабораторною активтстю хвороби, ефективтсть лжувальних схем, рекомендованих ECCO та ESPGAN, доцыьтсть використання нових критерпв оцтки запального процесу (педiатричний тдекс (PUCAI), фекаль-ний кальпротектин). Отримат дат можуть бути використат для обГрунтування науково-практично'г'про-грами з проблеми виразкового колту в дитячому вщ, спрямовано'1' нарозробку таких актуальних напрям^в, як епiдемiологiя, патогенез, вiковi клжчт особливостi, оптимШ^я протоколiв дiагностики та лжування. Ключовi слова: виразковий колт; особливостi переб^у; дти
Вступ
Запальш захворювання кишечника (ЗЗК) на сьо-годш лишаються одшею з найбшьш складних i неви-ршених проблем дитячоï гастроентерологИ. За тяж-юстю перебяу, частотою ускладнень та летальтстю ЗЗК, до яких належать виразковий коли" (ВК) та хво-
роба Крона (ХК), посщають одне з провщних мюць в струю^ хвороб шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у дггей [1]. ВК та ХК частше рееструються в щдустрь ально розвинутих крашах Пiвнiчноï бвропи та Пгв-нiчноï Америки. Низький рГвень захворюваносп вщ-мГчаеться в АзИ, ЯпонИ, Пшденнш Америщ [2, 3].
© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденци: Музика Наталя Миколавна, кандидат медичних наук, старший науковий ствробгтник вщдшення проблем захворювань оргашв травлення в дгтей, Державна установа «1нститут педЁатрП', акушерства та пнекологи НАМН УкраТни», вул. Платона Майбороди, 8, м. КиТв, 04050, Укра'ша; факс: (044) 483-26-36; e-mail: natalia.muz57@mail.ru For correspondence: Nataliia Muzyca, Candidate of Medical Sciences, Senior Research Fellow at the Department of problems digestive diseases in children, State Institution "Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of NAMS of Ukraine', Platona Mayborody st., 8, Kyiv, 04050, Ukraine; fax: (044) 483-26-32; e-mail: natalia.muz57@mail.ru
Даш про епщемюлогго ЗЗК у дггей в Украш вщ-сутнi. За приблизними ощнками, поширенiсть ЗЗК у дггей становить 3 випадки на 100 тис. дитячого на-селення [4] . У 20—30 % випадюв ЗЗК машфестують у ввд до 18 рокiв, при цьому вщ^чаеться тенденцiя до зростання частоти захворювання в бiльш ранньо-му вщ [5—8].
ВК — дифузне запальне захворювання товстого кишечника, при якому первинно пошкоджуеться слизова оболонка прямо! кишки з подальшим по-ширенням процесу в проксимальному напрямку [6].
Уперше хвороба описана Wilks i Мохоп у Х1Х столгт (1859 р.), а перше повщомлення про ВК у дитини зроблено Не1т^к у 1923 роцi.
Сьогодш ВК е однiею з найбшьш складних проблем гастроентерологп через тяжкий переби, ви-соку частоту рецидивiв, значну кiлькiсть мiсцевих i системних ускладнень, несприятливий прогноз та швалщизащю [8, 9].
До цього часу, незважаючи на тривалу юторш вивчення ВК, багато питань перебпу захворювання лишаються поза увагою дослiдникiв. Чимало факторiв розглядаються як етюлопчш чинники хвороби, проте мехашзми розвитку ВК досi не з'ясоваш. Вважаеться, що факторами ризику дано! патологи е генетична схильшсть, iнфекцiя, змiни в iмуннiй системi товсто! кишки, негатив-нi чинники навколишнього середовища, харчова алергiя, психогенш травми [6, 8, 9]. Дои до кш-ця не вивчеш ланцюги патогенезу формуван-ня запально! реакцп в слизовiй оболонцi товсто! кишки, захиснi механiзми, що обмежують процес ушкодження та сприяють и репарацп. Також поза увагою дослвдниюв лишаються данi про особли-вост клiнiчного перебiгу ВК залежно ввд протяж-ностi ураження кишечника (проктит, проктосиг-мо!дит, лiвобiчний колiт, тотальний коли").
Останнi публжацп свiдчать про те, що в дь тей частше, нiж у дорослих, мае мюце тотальне ураження кишечника. Початок захворювання в дитячому ввд призводить до бшьш несприятли-вого перебпу ВК та в 30—40 % випадюв закшчу-еться колектомiею протягом 10 роюв (порiвня-но з 20 % випадюв у дорослих). Крiм того, дiти мають обумовлеш вiком особливостi, такi як мь нералiзацiя кiсток, статевий розвиток, характер харчування, психоемоцшний стан та шш^ що негативно впливають на перебп хвороби та Г! на-слвдки [9—12].
Нашi багаторiчнi спостереження за пащентами з ВК свщчать про еволющю клiнiчного перебiгу захворювання. Це стосуеться в першу чергу дебюту ВК, розподшу дггей за вжом та статтю, особливос-тями переб^ хвороби залежно вiд локалiзащТ запа-лення в кишечнику [9].
З огляду на вищевказане нами проведений ре-троспективний аналiз 184 юторш хвороби пацiентiв iз ВК рiзного вiку з метою визначення найбiльш ха-рактерних клiнiко-параклiнiчних рис дано! патологи в дитячому вщь
Матерiали та методи
Проведено ретроспективний аналiз iсторiй хвороби дггей, якi перебували на обстеженш та лiкуваннi у вщдшенш проблем захворювань органiв травлен-ня в дггей ДУ «1ПАГ НАМН Укра!ни» з 2004 по 2014 рж. Усього проаналiзованi 184 iсторГl хвороби, з них вперше виявлених випадюв захворювання — 84.
При розробщ iсторiй хвороби проводили ощн-ку анамнезу жжиття та хвороби дитини, показниюв основних патологiчних симптомiв i синдромiв, да-них лабораторних (загальний аналiз кровi та сечi, бiохiмiчний аналiз кровi, коагулограма, фекаль-ний кальпротектин) та шструментальних (ультра-звукове дослщження органiв черевно! порожнини (УЗДОЧП), ректо- та колоноскопiя з обов'язковим пстолопчним дослщженням бiоптату слизово! обо-лонки кишечника) методiв дослщження.
Результати та обговорення
За останнi роки у вщдшенш проблем захворювань оргашв травлення у дiтей ДУ «1ПАГ НАМН Украши» значно почастшали випадки госпи^за-цп дiтей iз запальними захворюваннями кишечника, особливо з виразковим колгтом.
Так, до 2008 року включно у вщдшенш за рiк проходило лiкування 7—11 пащенпв з виразковим колiтом. У 2008 рощ зареестровано 8 нових випадюв ВК. У подальшi роки кшьюсть нових випадкiв ВК зростала в арифметичнш прогресй. Запальнi захворювання кишечника стали основною нозолопчною одиницею хвороб кишечника, з якими дгти перебували на обстеженш та л^ванш (рис. 1).
Проведений аналiз поширеносп ВК по репонах Украши показав, що частiше ВК рееструвався в Ки-евi та Кшвськш областi (11 та 12,4 % вщповщно), а також у Рiвненськiй (10,3 %) та Терношльськш (8,6 %) областях.
При аналiзi анте- та постнатального анамнезу привертали увагу значний вщсоток гестозiв вапт-ностi (37 %), загроза переривання вагiтностi в пер-шому тримесщ (6 %), дефiцит маси тша при на-родженнi (18 %). У 20 % хворих на ВК мало мюце штучне вигодовування на першому роцi життя, у 29 % — кишковi шфекци. Частота хвороб кишечника в родинах пащенпв iз ВК становила 34 %.
Рисунок 1. Динам1ка зростання частоти ВК у дтей (за даними в 'щд 'лення проблем захворювань орган1в травлення в д 'пей)
Вжовий розподiл дiтей i3 ВК виглядав таким чином: дiти до 7 роюв — 36 %, 7—12 роюв — 17 %, тдлггки — 47 %. Середнiй bîk пацieнтiв стано-вив 9,1 року, переважали дiвчатка (65 %). Нашi данi збiгаються з даними шших авторiв про те, що серед вжових груп дитинства пiдлiтки та дГти дошкiльного вiку становлять групу ризику щодо розвитку ВК [6—8].
Аналiз клiнiчних проявiв перебiгу ВК показав, що найбшьш характерними симптомами хвороби були болi в живот (до чи тсля дефекацп), дГа-рея з кров'ю та слизом, зниження апетиту, втрата маси тгла. Слiд вiдмiтити, що для виразкового ко-лiту характерним е повгльний розвиток хвороби. Симптоми захворювання персистують протягом тижнiв i навгть мiсяцiв до першого звернення до лжаря. Дiарея не е обов'язковим симптомом виразкового колпу — хворi з проктитом та про-ктосигмо'щитом частiше скаржились на запори та щгльний кал. Проте в бшьшосл дiтей усе ж мала мюце дiарея. Характерною була нiчна дiарея, а також тенезми.
Слiд вiдмiтити, що в дггей iз ВК частiше, н1ж у дорослих, рееструвалися позакишковi прояви захворювання, обумовлеш Гмунопатолопчними процесами в оргашзмь Серед них значне мюце посiдали реактивнi артрити (19,6 %), афтозний стоматит (8,7 %), ураження шири (10,9 %), стеа-тогепатит (5,5 %), нефролтаз (3,3 %), склерозу-ючий холангiт (1,7 %).
АналГз супутшх захворювань у пащенпв Гз ВК виявив вщносно високу частоту ураження верх-шх вщдтв травного тракту: функщональна дис-пепсГя рееструвалася у 23,5 % хворих дгтей, хро-шчний дуоденгт — у 26 %, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба — у 29,4 % пащентГв. Полши товсто! кишки були виявлеш у восьми пащенлв, лямблюз кишечника — у чотирьох, амебГаз — у двох випадках.
При проведенш фГзикального обстеження дь тей Гз ВК майже в 25 % пащенлв рееструвався дефщит маси тгла, у 18 % хворих — затримка фь зичного розвитку.
Важливим, з нашо! точки зору, е визначення ступеня активност запального процесу за допомо-гою педГатричного шдексу активност виразкового колгту (PUCAI) [13]. Даний шдекс визначаеть-ся шляхом збору клшГчних даних (абдомшальний бГль, ректальна кровотеча, консистенцГя, форма
та частота випорожнень, шчш випорожнення, ступiнь активностi пащента), що мають вщпо-вiдну бальну ощнку. Показник суми балiв харак-теризуе тяжкiсть захворювання. За отриманими даними, при первинному обстеженш 30 % хворих мали сумарний шдекс РиСА1 10—34 бали (легкий стушнь активносп), 52 % — 35—64 бали (середнш стушнь активностi), 18 % хворих — понад 65 балiв (тяжкий стушнь активносп).
Ощнка ступеня тяжкостi перебiгу ВК з викорис-танням педiатричного iндексу активност виявила, що тотальний колiт з тяжким ступенем активност рееструвався в 35 % хворих, решта мали середнш стушнь активность ВК з локалiзацiею у лiвих вщ-дшах кишечника характеризувався в 64 % пащенпв середнiм ступенем активностi, 20 % пащенпв — тяжким, 16 % — легким ступенем. ВК iз локалiза-цiею запалення в дистальних вщдшах кишечника (проктосигмощити) у бшьшосп випадкiв (74 %) мав легкий стушнь активности i тшьки у 26 % хворих вiдмiчений середнiй ступiнь активностi.
При аналiзi даних лабораторного обстеження (табл. 1) привертали увагу змши в загально-му аналiзi кровi — суттеве зниження гемоглобь ну (анемiя, переважно 1—2-! ст., рееструвалася у 53,3 % хворих), помiрний лейкоцитоз (у 25 % хворих), прискорена швидюсть осщання ери-троцш1в (ШОЕ) (у 27 % хворих), тдвищена концентрацiя тромбоцитiв (у 16 % хворих). Проте вищеперераховаш змши в загальному аналiзi кровi переважно зустрiчалися у пацiентiв з тяжким ступенем запального процесу в кишечнику й були вщсутш у хворих на ВК з легким ступенем активность
Ощнка вщхилень у бiохiмiчному аналiзi кро-вi показала, що в перюд загострення ВК час-тiше мало мiсце пiдвищення концентрацш С-реактивного бiлка (46,8 % пащенлв) та аль-фа-2 глобулiнiв (28,8 %).
Основним дослщженням, на якому базувався дiагноз ВК, була колоноскотя iз серiйною бю-псiею слизово! товстого кишечника. На вiдмiну вщ дорослих у дитячий практицi локальне ура-ження слизово! оболонки товстого кишечника при ВК ^зольований проктит або лiвобiчний колiт) зустрiчаеться дуже рщко [7, 8]. Данi, отри-манi нами, не були винятком: проктосигмощит мав мiсце лише в 10 (11,9 %) первинно обсте-жених пащенлв. Лiвобiчний колiт рееструвався
Таблиця 1. Середн значення показниюв загального анал1зу кров1 в перюд загострення
виразкового кол'1ту
Показник Середш значення показника
Еритроцити, х 1012/л 4,83 ± 0,12
Гемоглобш, г/л 113,80 ± 4,24
Лейкоцити, х 109/л 10,46 ± 1,88
Тромбоцити, х 109/л 401,8 ± 25,3
ШОЕ, мм/год 18,10 ± 2,53
Таблиця 2. Ефективн1сть л1кування пац1ент1в залежно вд локал'зацп запального процесу
в кишечнику (%)
Локалiзацiя запального процесу Частота ремгсм через 1,5 року лжування залежно вiд ступеня активност (за PUCAI ) виразкового кол^у
Тяжкий Середнш Легкий
Тотальний кол^ 22,0 32,0 -
Лiвобiчний кол^ 42,0 58,0 68,0
Проктосигмощит - 78,0 100,0
у 24 (28,5 %) випадках, тотальний колгт — у 50 (59,6 %) пащенпв. Середнш вж дiтей з локаль зованим ураженням кишечника (проктосигмо!-дит) становив 11 роюв. Лiвобiчний колгг частiше зустрiчався в дiтей 15 роюв, тотальне ураження кишечника з високою частотою рееструвалося в молодшо! групи пацiентiв (8—9 рокiв). Даш до-слiдження виявляють бiльш високий рiвень за-грози тотального ураження кишечника в дггей молодшого вжу, що обумовлюе необхiднiсть проведення цим хворим тотально! колоноскот! з оглядом до глеоцекального кута.
Усiм хворим проводилось морфолопчне досль дження слизово! оболонки кишечника. На жаль, на сьогодш чiтких морфологiчних критерпв ступе-ня активностi запального процесу при ВК у дгтей не юнуе. 6 лише характернi ознаки активно! стадп запалення — зменшення кглькосп залоз на тлi ви-ражених застшних явищ у капiлярах, !х деформа-цiя, зменшення кiлькостi келихоподiбних клiтин, формування крипт-абсцесiв, виражена клгганна iнфiльтрацiя строми. У стадп одужання спостериа-еться зменшення застiйних явищ, вщновлення по-пуляцп келихоподiбних клгтин, утворення лiмфо-!дних фолiкулiв, зменшення клгганно! шфгльтрацп власно! пластинки. Розробка шдексу пстолопчно! активностi виразкового колгту в дiтей — важливе питання, вирiшення якого е предметом наукових дослщжень, що проводиться у вщщленш проблем захворювань органiв травлення в дггей i лабораторп патоморфологп шституту.
Як додатковi методи дослiдження для верифь кацп активностi ВК використовувались iмуно-логiчнi методи визначення концентращ! каль-протектину в калi. За даними лггератури, для уточнення дiагнозу запального захворювання кишечника, монiторингу ефективност терапи, констатащ! ремюп показник фекального каль-протектину е надiйним i точним маркером [13]. Як сввдчили проведенi нами дослiдження, iснуе прямий зв'язок концентращ! кальпротектину в калi не тгльки з педiатричним шдексом актив-ностi, але й iз поширенiстю запального процесу в кишечнику.
Тяжкiсть та агресивний перебк" ВК у дiтей обумовлюють актуальнiсть розробки оптималь-них схем лжування дано! хвороби. У вересш 2012 року бвропейською асоцiацiею дитячих гастроентеролопв, гепатологiв та нутрицiологiв
(ESPGHAN) були опублжоваш рекомендащ! з лжування ВК у дггей, на ocHOBi яких розроблено протокол дiагнocтики га лжування дано! патологи, загверджений МОЗ Укра!ни (наказ № 53 ввд 29.01.2013) [1, 2].
Зпдно з ретроспективним аналiзoм icгoрiй хвороби дггей, яю перебували на лжуванш у ввд-дiленнi, терапiя хворим призначалась ввдповвд-но до протоколу та передбачала застосування як базисно! (лiкувальна сумм модулен, глюкокор-тико!ди, препарати 5-амшосалщилово! кислоти, цитостатики), так i симптоматично! (антвддарей-нГ препарати, сорбенти, спазмолитики, пробю-тики, стимулятори гемопоезу, ферменти) терат!.
ЗгГдно з даними катамнестичного аналГзу, ефек-тивнГсть патогенетично! терат! ВК залежала як вщ поширеностГ патологГчного процесу в кишечнику, так i вГд активностГ запалення (табл. 2).
Встановлено, що найбгльш несприятливий для лжування варГант ВК — тотальний колгт. У значного ввдсотка хворих Гз лГвобГчним колГтом через 1,5 року лжування зупинити патолопчний процес у кишечнику не вдалося, i лише у хворих на ВК з ураженням дистальних ввддтв кишечника (проктосигмо!дит) ефектившсть лГкування була високою.
Як показали дослГдження, тотальний колгт тяжкого ступеня частГше рееструвався у хлопчи-кГв дошкГльного вжу та дГвчаток-шдлптав, мав невисоку ефектившсть лГкування (у 22 % хворих встановлена клшжо-лабораторна ремЫя через 1,5 року комбшовано! терат!), характеризувався рецидивуючим перебГгом.
Тотальний колГт середнього ступеня активностГ частГше був дГагностований у пГдлГткГв, мав агресивний перебГг Гз частими рецидивами; ком-бшована терапГя (глюкокортико!ди + салофальк) у данш групГ хворих протягом 1,5 року була ефек-тивною в 32 % пащенлв.
ЛГвобГчний колгт Гз тяжким ступенем активностГ зустрГчався в хлопчикГв та дГвчаток рГзних вГкових груп. КомбГнована або монотератя через 1,5 року ефективна в 42 % хворих. ЛГвобГчний ко-лГт середнього ступеня тяжкостГ, за отриманими даними, частГше ввдмГчався в дГвчаток. ВГкових вГдмГнностей ввдмГчено не було. КомбГнована терапГя або монотератя дали ефект у 58 % хворих.
Серед хворих на лГвобГчний коли" легкого ступе-ня за частотою виявлення хвороби не було гендер-
них та вЬкових вЬдмшностей. У 68 % пащентЬв пЬсля проведення монотерапИ салофальком вЬдмЬчена клшжо-лабораторна ремЬсЬя. На проктосигмощит середнього ступеня активность хворГли переважно дЬвчатка дошкГльного та молодшого шкГльного вЬку. Як правило, ЬндукцЬя ремЬсИ досягалась шляхом застосування монотерапИ (салофальк мЬкро-клЬзми, свЬчки). Рецидиви спостерЬгались рЬдко.
Проктосигмовдит легкого ступеня активность переважно рееструвався в дЬтей молодшого шкьльного вЬку. ЫвторарЬчна монотератя салофальком була ефективною в усЬх хворих.
З огляду на тяжкЬсть перебЬгу ВК в дитячому вГщ, труднощЬ дЬагностики з урахуванням клшЬч-них варЬанлв захворювання, значний вЬдсоток неефективностЬ загальноприйнято! терапп акту-альним е шдивЬдуальний тдхЬд до призначення пащенту лЬкувальних засобЬв.
Висновки
Ретроспективний аналЬз Ьсторш хвороби дЬ-тей Ьз виразковим колЬтом, якЬ перебували на обстеженш та лжуванш у ввддшенш проблем захворювань органЬв травлення в дьтей, дозволив доповнити ЬснуючЬ уявлення щодо клшЬчного пе-ребЬгу захворювання в рЬзнЬ вЬковЬ перЬоди дитин-ства в сучасних умовах.
Виразковий колЬт зустрЬчаеться в дЬтей усЬх вЬ-кових груп, серед них групами ризику е дгти до-шкьльного вшу та тдльтки. До факторЬв ризику захворювання належать як анте-, так i постна-тальнЬ фактори: гестози та загроза переривання ваптностЬ, дефщит маси тГла при народженнЬ, штучне вигодовування, кишковЬ шфекцп.
Виразковий колЬт характеризуеться хрошчним рецидивуючим перебЬгом з повГльним розвитком хвороби, мае типовЬ клшчш прояви — дЬарея, ге-моколЬт, больовий абдомЬнальний синдром, Ьнток-сикацшний синдром, затримка фЬзичного розвитку.
За локалЬзацЬею запального процесу перева-жае тотальне ураження товсто! кишки (59,6 %), дещо рЬдше дЬагностуеться лЬвобЬчний колЬт (28,5 %) i проктосигмовдит (11,9 %).
1нформативними критерЬями активность виразкового колЬту е педЬатричний шдекс активность (PUCAI), рЬвень фекального кальпротек-тину, ряд показниюв загального аналЬзу кровЬ (гемоглобЬн, лейкоцити, тромбоцити, ШОЕ) та бюхЬмЬчних дослЬджень (С-реактивний бьлок, a-2-глобулши).
Сучасна комбшована базисна терапЬя, за да-ними катамнестичного спостереження, ефектив-на у 22 % хворих з тотальним кольтом, 42—58 % — з лЬвобЬчним кольтом. Монотератя препаратами 5-амшосалщилово! кислоти у 68 % випадкЬв була ефективною в пащенлв Ьз сегментарним кольтом мшЬмального ступеня активность та 100 % хворих Ьз проктосигмовдитом.
З огляду на не уточнену до цього часу етюлопю, мультифакторний генез ВК доцГльним е подальше
вивчення патогенетичних MexaHi3MiB розвитку та прогресування хвороби. Перспективним видаеться визначення структурно-функцiональних особли-востей слизово! оболонки кишечника при рiзних клiнiчних варiантах ВК у дггей, а також вивчення змiн мжроеколоп! кишечника та обГрунтування ролi кишкового дисбiозу в прогресуваннi захворювання, розробка шдивщуальних схем патогенетич-но! терат! захворювання.
Конфлiкт штересш. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлжту iнтересiв при пiдготовцi дано! статть
References
1. Turner D, Levine A, Escher JC, Griffiths AM, Russell RK, Dignass A, et al. Management of Pediatric Ulcerative Colitis: Joint ECCO and ESPGHAN Evidence-based Consensus Guidelines. JPGN. 2012;55(3):340-61. PMID: 22773060; doi: 10.1097/ MPG.0b013e3182662233.
2. IBD Working Group of the European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition. Inflammatory bowel disease in children and adolescents: recommendations for diagnosis — the Porto criteria. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2005;41(1):1-7. PMID: 15990620.
3. Sandhu BK, Fell JM, Beattie RM, Mitton SG, Wilson DC, Jenkins H, compilers. Guidelines for the Management of Inflammatory Bowel Disease in Children in the United Kingdom. J Pediatr Gastroenterol Nut. 2010;50(1):S1-13. doi: 10.1097/ MPG.0b013e3181c92c53.
4. Shadrin OG, compiler. Crohn's disease in children: state of the problem and the prospects of its solution in Ukraine. Zdorov'ja Ukrainy. Medychna gazeta. 2015;1:3-4. (in Ukrainian).
5. Mack DR, Langton C, Markowitz, J, Leleiko N, Griffiths A, Bousvaros A, et al. Laboratory values for children with newly diagnosed inflammatory bowel disease. Pediatrics. 2007;119(6):1113-9. PMID: 17545378; doi: 10.1542/peds.2006-1865.
6. Behrens R, Buderus W, Keller K. Crohn's disease and ulcerative colitis in children and adolescents: a practical guide. Freiburg: Dr Falk Pharma Gmbh; 2005. 46p.
7. Rumyantsev VG, Schigoleva NE. Ulcerative colitis in children. Consilium medicum; Appendix. Gastroenterology. 2002;2:20. (in Russian).
8. Yablokova EA, Gorelov AV, Ratnikova MA, et al. Inflammatory bowel disease in children. Pediatriia. 2006;5:99-102. (in Russian).
9. Denisova MF. Modern approaches to the diagnosis of ulcerative colitis in children. Sovremennaia pediatriia. 2014;3:113-5. doi: 10.15574/SP.2014.59.113. (in Russian).
10. Kim SC, Ferry GD. Inflammatory bowel diseases in pediatric and adolescent patients: Clinical, therapeutic, and psychosocial considerations. Gastroenterology; 2004;126(6):1550-60. PMID: 15168366.
11. Turner D, Otley AR, Mack D, et al. Development, validation, and evaluation of a pediatric ulcerative colitis activity index: a prospective multicenter study. Gastroenterology. 2007;133(2):423-32. PMID: 17681163. doi: 10.1053/j.gastro.2007.05.029.
12. Turner D, Travis SP, Griffiths AM, et al. Consensus for managing acute severe ulcerative colitis in children: a systematic review and joint statement from ECCO, ESPGHAN, and the Porto IBD Working Group of ESPGHAN. Am J Gastroenterol. 2011;106(4):574-88. PMID: 21224839. doi: 10.1038/ajg.2010.481.
13. Tatianina OF, Potapov AS, Namazov LS, et al. Fecal calprotectin in the non-invasive diagnosis of inflammatory bowel disease in children. Pediatric Pharmacology. 2008;5(3):46-54. (in Russian).
Отримано 01.03.2017 ■
Денисова М.Ф., Музыка Н.Н., Чернега Н.В., Задорожная Т.Д., Арчакова Т.Н., Букулова Н.Ю.
ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии Национальной академии медицинских наук Украины»,
г. Киев, Украина
Особенности течения язвенного колита у детей на современном этапе
Резюме. Актуальность. По тяжести течения, частоте осложнений и летальности язвенний колит занимает одно из ведущих мест в структуре заболеваний органов желудочно-кишечного тракта у детей. Цель исследования: изучить особенности течения язенного колита у детей на современном этапе. Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ 184 историй болезни детей, которые находились на обследовании и лечении в отделении проблем заболеваний органов пищеварения ГУ «ИПАГ НАМН Украины» с 2004 по 2014 год. Результаты. Язвенный колит встречается у детей всех возрастных групп, среди них группами риска являются дети дошкольного возраста и подростки. К факторам риска относятся как анте-, так и постнаталь-ные показатели: гестозы и угроза прерывания беременности, дефицит массы тела при рождении, искусственное вскармливание, кишечные инфекции. Язвенный колит характеризуется хроническим рецидивирующим течением, медленным прогрессированием заболевания, имеет типичные клинические проявления — диарея, гемоколит, болевой абдоминальный синдром, интоксикационный синдром, задержка физического развития. По локализации воспалительного процесса превалирует тотальное поражение толстой кишки (59,6 %), реже диагностируются левосторонний колит (28,5 %) и проктосигмоидит (11,9 %). Информативными критериями активности язвенного колита являются педиатрический индекс активности (PUCAI), показатель фекального кальпротектина, ряд показателей об-
щего анализа крови (гемоглобин, лейкоциты, тромбоциты, скорость оседания эритроцитов) и биохимических показателей (С-реактивный белок, а-2-глобулины). Современная комбинированная базисная терапия, по данным катамне-стического наблюдения, эффективна у 22 % больных с тотальным колитом, у 42—58 % пациентов с левосторонним колитом. Монотерапия препаратами 5-аминосалициловой кислоты в 68 % случаев была эффективной у пациентов с сегментарным колитом минимальной степени активности и 100 % больных с проктосигмоидитом. Выводы. Проведенный анализ историй болезни детей с язвенным колитом показал современную возрастную структуру заболевания, наличие гендерных различий в зависимости от локализации и тяжести воспалительно-деструктивного процесса в кишечнике, несоответствие между клиническими и лабораторными показателями, эффективность схем терапии, рекомендованных ЕССО и ЕSPGAN, целесообразность использования новых критериев оценки воспалительного процесса в кишечнике. Полученные данные могут быть использованы для обоснования научно-практической программы по проблеме язвенного колита в детском возрасте, направленной на разработку таких актуальных разделов, как эпидемиология, патогенез, возрастные и клинические особенности, оптимизация протоколов диагностики и лечения.
Ключевые слова: язвенный колит; особенности течения; дети
M.F. Denisova, N.M. Muzyka, N.V. Cherneha, T.D. Zadorozhna, T.M. Archakova, N.Yu. Bukulova
State Institution "Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Peculiarities of the course of ulcerative
Abstract. Background. As to severity of the course, the incidence of complications and mortality rate, ulcerative colitis hold a position within the top of the gastrointestinal system diseases in children. Goal of research — to study peculiarities of the course of ulcerative colitis at the present stage. Materials and methods. The retrospective analysis was conducted of 184 clinical records of the children, who were on examination and treatment at the Department of the diseases of gastrointestinal system of the State Institution "Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine" between 2004 and 2014. Results and discussion. Ulcerative colitis is common in the children of all ages, among which the preschool children and teenagers are at greater risk than others. The risk factors include both the antenatal and the postnatal ones: gestational toxicosis and miscarriage threat, weight deficit at birth, artificial feeding, intestinal infections. Ulcerative colitis is characterized by chronic relapse, slow progression of the disease, and the typical clinical symptoms are: diarrhea, hemorrhagic colitis, abdominal pain syndrome, toxic syndrome, late physical development. In terms of localization, the inflammation process most often affects the entire large bowel (59.6 %), left-sided colitis (28.5 %), and proctosigmoiditis (accounts for 11.9 %) are less common. The informative criteria of ulcerative colitis activity are the Pediatric
colitis in children at the present stage
Ulcerative Colitis Activity Index (PUCAI), fecal calprotectin level, a number of complete blood count values (hemoglobin, leucocytes, platelets, erythrocyte sedimentation rate) and biochemical studies (C-reactive protein, alpha-2 globulins). The modern combined baseline therapy is efficient in 22 % of patients suffering from total colitis, in 42—58 % — from left-sided colitis according to the follow-up study results. Monotherapy with 5-aminosalicylic acid medications was efficient in 68 % of patients with the least active segmental colitis and in 100 % of patients with proctosigmoiditis. Conclusion. Analysis of the clinical records of the children with ulcerative colitis has showed the current age pattern of the disease, the gender difference depending on localization and severity of the inflammation and destructive processes in the bowel, incongruity of the clinical and the laboratory findings, efficiency of the treatment patterns suggested by ECCO and ESPGAN, relevance of the use of new criteria to assess the inflammation process in the bowel. The findings received can be used for substantiation of the research and practice program on the problem of ulcerative colitis in the children aimed at the development of the relevant branches, such as epidemiology, pathogenesis, age clinical features, optimization of clinical practice guidelines. Keywords: ulcerative colitis; peculiarities of the course; children
