CC BY
10
учреждениях сестринского ухода. Большая часть пострадавших от инсульта имеют те или иные ограничения трудоспособности через 7 лет. Такая ситуация приводит к росту демографической нагрузки на трудоспособное население. Целью работы стало изучение медико-социальных и клинических аспектов течения дисциркуляторной энцефалопатии у лиц трудоспособного возраста. По результатам исследования доказано, что у пациентов с ДЭ и АГ имеет место достоверное увеличение упругости сосудов, но атеросклеротическое поражение сосудов было выше у пациентов с ДЭ. Особенностью нарушений мозгового кровообращения у государственных служащих с гипертонической дисциркуляторной энцефалопатией является повышение сосудистого сопротивления в внутренней сонной и средней мозговой артериях.
Ключевые слова: дисциркуляторная энцефалопатия, артериальная гипертензия, когнитивные нарушения, медико-социальный аспект.
Стаття надшшла 18.11.18 р.
facilities. Most of the patients suffering from stroke have this or that kind of disability after 7 years. This situation leads to an increase in the demographic burden on the working-age population. The purpose of the work was to study the medical, social and clinical aspects of the dyscirculatory encephalopathy course in people of working age. According to the results of the study, it was proved that in patients with dyscirculatory encephalopathy (DE) and arterial hypertension (AH) there was a significant increase in vascular elasticity, but atherosclerotic vascular damage was higher in patients with DE. A feature of cerebrovascular events in government employees with hypertensive dyscirculatory encephalopathy is an increase in vascular resistance in the internal carotid and medial cerebral arteries.
Key words: dyscirculatory encephalopathy, arterial hypertension, cognitive impairment, medical and social aspect.
Рецензент Катеренчук I.П.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-3-69-105-108 УДК: 618.14-006.36-089
О.В. Литвиненко, А.М. Громова, Л.А. Нестеренко, В.Б. Мартиненко, Т.Ю. Ляховська УкраТнська медична стоматолопчна академия, Полтава
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНОГО ПЕР1ОДУ У Ж1НОК З ЛЕЙОМ1ОМОЮ МАТКИ П1СЛЯ ЕМБОЛ1ЗАЦП МАТКОВИХ АРТЕР1Й
е-mail: nesterenko59@rambler.ru
Метою роботи було вивчити особливост переб^у шсляоперадшного перюду у жшок з лейомюмою матки тсля емболiзацiI маткових артерш. Проведено спостереження 94 жшок з лейомюмою, яким проведена емболiзацiя маткових артерш на базi гшеколопчного вщдшення КП «ПОКЛ iм. М.В. Ск^фосовського Полтавсько! обласно! ради». У вЫх хворих спостертався постемболiзацiйний синдром легкого та середнього ступеня важкоси, що тривав близько 4 дiб. У 9,6% хворих спостеркалась нудота, тдвищення температури до 37,8°С. Утруднене сечовипускання у 45,75% пащенив. Проаналiзованi вщдалеш наслщки емболiзацiI маткових артерш. ЕкспульЫя мюми - 6,4%. Консервативна мiомектомiя в 4 випадках. Не зафжсовано змш у функцiI яечникiв у жшок репродуктивного вку. Ризик виникнення ускладнень е незначним, але потребуе профшактики. Монiторинг в пiсляоперацiйному перiодi дозволяе виявити постемболiзацiйнi ускладнення. Емболiзацiя маткових артерш суттево не впливае на функщю яечниюв у пацiенток репродуктивного вку.
Ключов1 слова: лейомiома матки, емболiзацiя маткових артерiй, постемболiзацiйний синдром, малошвазивш втручання.
Робота е фрагментом НДР «Патогенетична роль ендотелiальноl дисфункцн та генетичт особливостi при патологи nid час вагiтностi та гiнекологiчних захворюваннях», № державноi реестраци 0117U005253.
В сучаснш оператившй гшекологп поширюються показания до органозберпаючих оперативних метод1в лшування: мюмектомп, ембол1зац1! маткових артерш (ЕМА), абляцп сфокусованим ультразвуком шд контролем магиiто-резоиаисиоI томографп. Ембол1зацИ маткових артерш дозволяе зберегти менструальну та репродуктивну фуикцiю, а також знизити вiрогiдиiсть виникнення побiчиих ефекпв, що притамаииi гiстеректомiI [3-5, 9].
Як вважають деяю дослiдиики, на сьогодш ЕМА е вiдиосио безпечним втручанням, мае невелику кiлькiсть ускладнень [1, 7, 8]. Однак зi збшьшенням клiиiчиого досвiду iз застосуванням ЕМА, описано кiлька важких випадюв ускладнень. Для ЕМА властивi специфiчиi ускладнення, такi як експульсiя мюматозних вузлiв, аменорея та рецидив геморапчного синдрому, якi виникають в продовж кiлькох тижиiв та мiсяцiв тсля ЕМА [2, 4, 6, 10]. Повщомлялось i про летальиi випадки виаслiдок ЕМА [2, 4, 8]. Загроза таких трагiчиих иаслiдкiв зумовлюе необхщшсть своечасиоI дiагиостики та лшування ускладнень.
Метою роботи було вивчення особливост перебiгу пiсляоперацiйиого перiоду у жшок з лейомюмою матки тсля емболiзацiI маткових артерш
Матер1ал i методи дослщження. Проведено аиалiз юторш хвороб та проспективне спостереження 94 жшок з лейомюмою матки, яким проведена емболiзацiя маткових артерш на базi гшеколопчного вщдшення Полтавсько1' обласно1' клiиiчиоI лiкариi. Виконувалась повна оклюзiя судинного русла мiоматозиого вузла i дистального вiддiлу матково1' артерiI. В якосп емболiзату використовувались емболи «Гелатамп» (Украша) та Bead Block (Biocompatibles, Великобриташя). Оцiика iитеисивиостi болю визначалась за допомогою вiзуально-аналоговоI шкали (ВАШ) вщ 1 до
© О.В. Литвиненко, А.М. Громова, 2019
105
10 балiв. Статистичну обробку результат дослщжень проводили з використанням статистичного методу анатзу вiдносних та абсолютних чисел.
BiK жшок коливався вiд 31 до 57 та в середньому склав 44,1±6,3 роки. Бшьшють пащенток були репродуктивного вiку: 64 (68,0%), що робило виконання ЕМА актуальним методом лiкування для збереження матки, а також можливють реалiзащ! репродуктивно! функци. Пацiенток пременопаузального вiку було 30 (31,9%). Показник кшькосп ваптностей в перерахунку на 1 жшку - 3,08. Бiльшiсть жiнок репродуктивного вшу 48 (51,1%) не планували в подальшому вагiтнiсть. Репродуктивнi плани, шсля ЕМА, були у 16 - (25%) жшок репродуктивного вiку. Тривалють захворювання склала вiд 3 мюящв до 20 роюв, в середньому 4,8±4,9 роки. Гiнекологiчнi операци перенесли 20 (21,3%) жшок. За даними гютолопчних дослщжень бiоптатiв з порожнини матки, отриманих перед проведенням ЕМА, виявлено 34 випадки просто! пперплази ендометpiю та 11 випадкiв комплексно! пперплази ендометрда. 10 жшок мали клшчш та ультpасоногpафiчнi ознаки аденомiозу, у 7 з них аденомюз сполучався з простою riпеpплазieю ендометpiю. Всi жшки з гiпеpпластичними процесами перед проведенням ЕМА пройшли курс гормонально! терапи згiдно клiнiчного протоколу. При дослщженш контрольних бiоптатiв ендометpiю пiсля лшування pецидивiв гiпеpплазi! не було виявлено. Попередне лiкування лейомiоми матки отримала 41 жшка. Гормональна теpапiя застосовувалась у 38 жшок (40,4%), при цьому використовувались piзнi види гестагешв та комбiнованi оpальнi контрацептиви. Агонюти ГнРГ застосовувались у 4 (9,8%) жшок.
Результати дослщження та ix обговорення. В уах хворих спостерпався постемболiзацiйний синдром легкого та середнього ступеня важкостi, що тривав близько 4 дiб. Переважна бiльшiсть хворих скаржилась на бiль внизу живота протягом перших 3-4 дiб шсля ЕМА. Даш перебпу раннього пiсляемболiзацiйного пеpiоду пpедставленi у табл.. 1. При ощнщ iнтенсивностi болю за шкалою (ВАШ) не перевищувало 7 балiв. В середньому iнтенсивнiсть больового синдрому склала 3,5±2,7 балiв. У 9 (9,6%) хворих протягом перших 6 годин були нудота та однократне блювання. В пеpшi двi доби пiсля ЕМА спостеpiгалось шдвищення температури до 37,5-37,8°С, найбiльше значення становило 38,4°С. Фебрильна температура тша вiдмiчена у 10 (10,6%) пащенток. У 19 (20,2%) хворих субфебрильна температура тривала близько тижня. У 65 (69,1%) хворих з легким перебиом постемболiзацiйного синдрому не спостерпалось пiдвищення температури. Утруднене сечовипускання в пеpшi 6-12 годин спостеpiгалось у 43 пащенток, або 45,75%.
Змши в периферичнш кpовi в пеpшi двi доби проявлялись лейкоцитозом вщ 10 до 25х109/л, збiльшенням вщносно! кiлькостi паличкоядерних нейтpофiлiв вiд 8% до 30%, ШОЕ вщ 15 до 38 мм/год. Пюля ЕМА середнш piвень лейкоцитiв склав: 9,35±2,9х109/л.
Таблиця 1
Переб1г раннього шсляембол1зацшного пер1оду
Симптомокомплекс Група (N-94)
абс %
Нудота та блювання 9 (9,6%)
Фебрильна температура тша 10 (10,6%)
Тромбоембол1чш ускладнення 2 (2,1%)
Дизур1я 43 (45,7%)
За пеpiод спостереження мали мюце 2 випадки тpомбоемболiчних ускладнень. Ктшчш прояви тромбоемболи проявились у пащентки через 22 години шсля ендоваскулярного втручання пiсля зняття компресшно! пов'язки та спpобi пiдвестися з лiжка.
Нами пpоаналiзованi вiддаленi наслщки ЕМА якi мали мiсце через 3 - 12 мюящв (табл. 2), таю як експульшя мюматозних вузлiв, рецидив гемоpагiчного синдрому, а також додатковi операци, пpоведенi шсля ендоваскулярного втручання.
Таблиця 2
Вщдалеш результати лшування лейом1оми матки шляхом ЕМА
Результат лкування Юльюсть пащенток (N=94) (%)
абс %
ЕкспульЫя мюми 6 (6,4%)
ЕкспульЫя мюми з наступною шструментальною рев1з1ею 2 (2,1%)
1нструментальна рев1з1я порожнини матки 5 (5,3%)
Пстероскотя 2 (2,1%)
Консервативна мюмектом1я 1 (1,1%)
Пстеректом1я 6 (6,4%)
Ваптшсть 3 (3,2%)
Самовшьний викидень 1 (1,1%)
Кесар1в розтин з мюмектом1ею 2 (2,1%)
Мюмектом1я тд час ваптност 1 (1,1%)
Таким чином, за результатами nepe6iry пiсляемболiзацiйного перюду, експульшя мюми вiдбyлась у 6 або 6,4% жшок. При цьому 2 пащентки, потребували шструментально! peBi3ii стшок порожнини матки та проведення гютерорезектоскопи. Додатковi опеpативнi втручання в згаданих випадках були обумовлеш затримкою мiоми в цеpвiкальномy каналi або некротичних тканин в порожниш матки, що викликали больовий синдром та метрорапю.
У 5 пащенток (5,3%) виконано вишкpiбання стiнок порожнини матки через метрорапю з метою верифшацп стану ендометрда та виключення затримки некротичних тканин мiоми в порожниш матки. Операщя консервативно! мюмектоми виконувалась загалом в 4 випадках. Так 1 мiомектомiя проведена через 12 мюящв через вiдсyтнiсть суттево! pедyкцi! одинично! мiоми та персистенщею больового та гемоpагiчного синдрому. В одному випадку пiд час ваптносп в теpмiнi 14 тижнiв, через некроз великого субсерозного вузла. У 2 пащенток мiомектомiя проведена шд час кесаревого розтину при доношенш ваптносп. В yсiх випадках мюмектоми вщзначено вiдсyтнiсть значно! кpовотечi з ложа мюматозних вyзлiв.
Слiд зазначити, що кшькють гiстеpектомiй, проведених протягом 3 - 12 мiсяцiв пюля ЕМА була у 6 (6,4%) жшок. З приводу геморапчного синдрому у 5 (5,3%), та в 1 (1,1%) випадку -больового синдрому.
Пpоаналiзyвавши вище зазначеш данi, можна зробити висновок, що piвень гiстеpектомiй не високий. Натомють, за даними 2008, вщ 18 до 29% жшок протягом 12-18 мюящв пюля ЕМА зазнають додаткових втручань [2, 10]. Самим поширеним показанням для оперативного втручання був геморапчний синдром у 67 (73%) жшок, больовий синдром у 31 (34%) жшки, тpивалi аномальш вагiнальнi видiлення або лiмфоpея у 11 жшок (12%) та симптоми стиснення у 6 пащенток (7%) [3, 7]. В жодно! пащентки не зафшсовано аменоре! пюля проведення ЕМА. На пiдставi даних про piвень гормошв ФСГ, естpадiолy та АМГ, не зафшсовано змiн у функци яечникiв у жшок репродуктивного вшу до лшування та через 6 мюящв пюля ЕМА. Так зареестрований незначний рют piвня ФСГ з 5, 19± 1,12 мМе/мл до 6,64±4,46 мМе/мл, зниження piвня естpадiолy з 153,2±105,3 пг/мл до 114,22±83,35 пг/мл, проте статистично незначимi (р>0,05), при майже незмшному piвнi АМГ 0,56±0,41 проти 0,55±0,46 нг/мл (р>0,05). У 3 жшок репродуктивного вшу зареестроване настання ваптносп пюля ЕМА. Проте один випадок ваптносп завершився самовiльним викиднем в малому термш. 2 випадки доношено! вагiтностi в кожнiй груш завершились операщею кесаревого розтину з одночасним проведенням консервативно! мiомектомi!.
ШШШ
1. Ризик виникнення pаннiх та пiзнiх ускладнень пiсля ЕМА, е незначним, проте потребуе обов'язкових заходiв пpофiлактики.
2. Монiтоpiнг в пюляоперацшному пеpiодi дозволяе виявити геморапчш ускладнення, якi обyмовленi незавершеною експульшею вузла та вчасно застосовувати шструментальну pевiзiю порожнини матки або гютероскошю з метою попередження гнiйно-септичних ускладнень.
3. ЕМА суттево не впливае на функщю яечниюв у пащенток репродуктивного вшу.
( шюж. li ii'|>;ii \ ри
1. Hromova AM, Hromova OL, Ketova OM. Rol ultrazvukovykh parametriv pry vybori reproduktyvno-plastychnykh operatsiy pry leiomiomakh matky. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2014;2(3):260-2. [in Ukrainian]
2. Kapranov SA, Bobrov BJu, Breusenko VG. Povtornye vmeshatelstva posle embolizatsii matochnykh arteriy po povodu miomy matki. Mezhdunarodnyy zhurnal interventsionnoy kardioangiologii. 2011;24:58. [in Russian]
3. Lytvynenko OV. Kharakterystyka perebihu postembolizatsiynoho syndromu u zhinok z leyomiomoyu matky ta suputnimy somatychnymy zakhvoryuvannyamy. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. 2011;11.4-1(36):99-102. [in Ukrainian]
4. Pavlovskij EA, Sosin SA, Juhno EA, i dr. MRT - otsenka otdalyonnykh posledstviy embolizatsii matochnykh arteriy u zhenshchin s leyomiomoy matki. Byulleten federalnogo tsentra serdtsa, krovi i endokrinologii im. V.A. Almazova. 2013;5:54-60. [in Russian]
5. Tatarchuk TF, Kosey NV, Kondratjuk VA. Endovaskulyarnaya bilateralnaya embolizatsiya matochnykh arteriy v organsokhranyajushchem lechenii leyomiomy matki. Reproduktivnaya endokrinologiya. 2011;1: 56-63. [in Russian]
6. Bulman JC, Ascher SM, Spies JB. Current concepts in uterine fibroid embolization. Radiographics. 2012;32(6):1735-50. https://doi.org/10.1148/rg.326125514.
7. Hamoda H, Tait P, Edmonds D. Fatal pulmonary embolus after uterine artery fibroid embolisation. Cardiovasc Intervent Radiol. 2009;32(5):1080-2. DOI: https://doi.org/10.1007/s00270-009-9589-4.
8. Katz MD, Sugay SB, Walker DK, Palmer SL, Marx MV. Radiographics: a review publication of the Radiographics. 2012;32(6):1713-31.
DOI: https://doi.org/10.1148/rg.326125524.
9. Masciocchi C, Arrigoni F, Ferrari F, Giordano AV, Iafrate S, Capretti I et al. Uterine fibroid therapy using interventional radiology mini-invasive treatments: current perspective. Med Oncol. Apr 2017;34:52.
DOI: https://doi.org/10.1007/s12032-017-0906-5.
10. Park AJ, Bohrer JC, Bradley LD, Diwadkar GB, Moon E, Newman JS, et al. Incidence and risk factors for surgical intervention after uterine artery embolization. Am J Obstet Gynecol. Dec 2008;199(6): 671.e1-6.
DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2008.07.060.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОГО ПЕРИОДА У ЖЕНЩИН С МИОМОЙ МАТКИ ПОСЛЕ ЭМБОЛИЗАЦИИ МАТОЧНЫХ АРТЕРИЙ
Литвиненко А.В., Громова А.М., Нестеренко Л. А., Мартыненко В.Б., Ляховская Т.Ю.
Целью работы было изучить особенности течения послеоперационного периода у женщин с лейомиомой матки после эмболизации маточных артерий. Проведены наблюдения 94 женщин с лейомиомой, которым проведена эмболизация маточных артерий на базе гинекологического отделения КП «ПОКБ им. Н. В. Склифосовского Полтавского областного совета». У всех больных наблюдался постемболизационный синдром легкой и средней степени тяжести, продолжавшийся около 4 суток. В 9,6% больных наблюдалась тошнота, повышение температуры до 37,8° С. Затрудненное мочеиспускание в 45,75% пациентов. Проанализированы отдаленные последствия эмболизации маточных артерий. Экспульсия миомы - 6,4%. Консервативная миомэктомия в 4 случаях. Не зафиксировано изменений в функции яичников у женщин репродуктивного возраста. Риск возникновения осложнений незначительный, но нуждается в профилактике. Мониторинг в послеоперационном периоде позволяет выявить постэмболизационные осложнения. Эмболизация маточных артерий существенно не влияет на функцию яичников у пациенток репродуктивного возраста.
Ключевые слова: лейомиома матки, эмболизация маточных артерий, постемболизационный синдром, малоинвазивные вмешательства.
Стаття надшшла 10.10.18 р.
PECULIARITIES OF POSTOPERATIVE PERIOD IN WOMEN WITH UTERINE LEIOMYOMA AFTER UTERINE ARTERY EMBOLIZATION Lytvynenko O.V., Hromova АМ., Nesterenko L.A., Martynenko V.B., Liakhovska T.Yu. The purpose of the work was to assess the peculiarities of postoperative course after uterine artery embolization (UAE) in women with uterine leiomyoma. The total of 94 medical observations of women with uterine leiomyoma treated by UAE were performed at the gynecological department of Poltava Regional Clinical Hospital. All patients had light to moderate postembolization syndrome lasting approximately 4 days. Nausea and the rise of body temperature up to 37.8°С were observed in 9,6% of patients. 45.75% of women had impaired urination. Long-term results after UAE were analyzed. Fibroid expulsion was observed in 6.4% of women. Myomectomy was performed in 4 cases. No changes in ovarian function in women of reproductive age. The risk of complications is negligible, but implies prophylactic measures. Postoperative monitoring allows to detect postembolization complications. Uterine arterial embolization does not substantially affect ovarian function in reproductive age patients
Keywords: uterine leiomyoma, uterine artery embolization, postembolization syndrome, non-invasive treatment.
Рецензент Лiхачов В.К.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-3-69-108-112 УДК 614.28.47-12.6
N.V. Malko, P. A. Ilasiuk1. V.V. Ivanchishin. A.B. Vorohels1. D.V. Kalashnikov2, S.G. Zubchenko-Danylo Mal>lsk> l.viv National Medical I niversiii, l.viv, 'I. Ilorhachevsky lernopil Stale Medical I niversiiy, Ternopil, 2I krainian Medical S|om;ilolo«Jc;il Academy, Poltava
CORRELATION BETWEEN IMMUNOLOGICAL INDEXES OF THE ORAL LIQUID IN CHILDREN WITH CHRONIC CATARRHAL GINGIVITIS
e-mail: p.gasyuk@gmail.com
Human pathology arising from changes in ecological homeostasis is considered as an ecological pathology, and according to the literature, about 8-9% of all diseases can be considered as eco-caused, moreover, in economically developed countries this figure is significantly higher. In order to assess the adaptive capabilities of the children's organism and to determine the risk factors for the development of a periodontal tissue lesion the immunological parameters of the oral liquid were studied, correlation analysis between the indices of oral liquid immunological status in children, their age and place of residence was carried out. Results of the performed study show that in children of both groups suffering from chronic catarrhal gingivitis the concentration of immunoglobulins decreases with age increase, the number of leukocytes and the level of pro-inflammatory cytokines significantly grows, while the level of anti-inflammatory cytokines decreases, but these processes were more pronounced in children from ecologically unfavorable regions.
Key words: children, gingivitis, oral liquid, immunoglobulins, cytokines, leukocytes, ecological situation.
The work is a fragment of the research project "Pathogenetic approaches to the treatment of major dental diseases on the basis of the study of mechanisms of damage to the tissues of the oral cavity on the background of concomitant somatic pathology", state registration No. 0116U005076.
The territory of Lviv region is characterized by various levels of anthropogenic load of the environment and natural climatic, geographic and geochemical conditions (deficiency of fluorine, iodine, selenium, zinc, etc.) [6]. Adverse factors of the environment provoke an increase in the prevalence of caries, non-carious lesions, dentoalveolar anomalies, periodontal diseases. In conditions of fluoride and iodine deficiency in water and food, children develop abnormalities in physical development, hypothyrosis, dental caries, and violation of immune mechanisms [1, 2].
© N.V. Malko, P.A. Hasiuk, 2019
