CC BY
20
© Литвиненко О. В.
УДК 618. 14 - 006 -089 Литвиненко О. В.
ВПЛИВ ПРОФ1ЛАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ АНТИКОАГУЛЯНТ1В НА ЕФЕКТИВН1СТЬ ЕМБОЛ1ЗАЦПМАТКОВИХ АРТЕР1Й З ПРИВОДУ
ЛЕЙОМ1ОМИ МАТКИ
Полтавська обласна клЫчна л1карня ¡м. М. В. Скл1фосовського
(м. Полтава)
sashko1980@gmail.com
Досл\дження е фрагментом науково-дослщно! роботи «Вивчення патогенетичних механ\зм\в ви-никнення захворювань репродуктивно! системи у ж\нок, розробка метод\в удосконалення !х проф\лак-тики, консервативного та оперативного л\кування \ реабттаци», № державно! реестраци 011211002900.
Вступ. Ембол\зац\я маткових артер\й (ЕМА) е ен-доваскулярним методом л\кування, що дозволяе по-збавити пац\енток з лейом\оми матки (ЛМ) симпто-м\в захворювання та уникнути ¡нваз\йних х\рурпчних операц\й: мюмектоми та пстеректомп з притаман-ними !м поб\чними ефектами [4,8,9].
На тл\ багатьох публ\кац\й про позитивний ефект застосування ЕМА як мало\нвазивного втручання, що дозволяе зберегти менструальну та репродук-тивну функц\ю [3,10], ¡снують пов\домлення про фатальн\ септичн\ та тромбоембол\чн\ ускладнення [13,14,18].
Питання оц\нки фактор\в ризику тромбоембо-л\чних ускладнень п\сля ЕМА та вибору адекватних заход\в проф\лактики е неоднозначним. Так ЫюоНс et а1., 2003, продемонстрували збшьшення к\лькох прокоагуляц\йних фактор\в п\сля ЕМА, але ствер-джують, що ендоваскулярне л\кування мае суттево менший ризик виникнення тромбоемболи, н\ж традиции оперативн\ втручання з приводу ЛМ [16]. Про 8 нелетальних випадк\в тромбоембол\чних усклад-нень п\сля ЕМА пов\домили Р Czeyda-Pommersheim та сп\вавт., 2006, та оц\нили частоту таких усклад-нень як 0,4 % [12]. Зазначаеться, що фактори, як\ сприяють розвитку тромбоембол\чних ускладнень, залишаються нев\домими [12]. Натом\сть и. Ви1тап, 2012, повщомляе про бтьшу к\льк\сть летальних ви-падк\в внасл\док ТЕЛА п\сля ЕМА, н\ж е опубл\ковано [11].
Зважаючи на низький ризик тромбоембол\чних ускладнень п\сля ЕМА у пор\внянн\ з х\рург\чним втручанням, бтьшють закордонних автор\в нада-ють перевагу еластичн\й компресп нижн\х к\нц\вок як засобу проф\лактики [11,14,16]. Однак Н. Hamoda, п\ддае сумн\ву такий зас\б у випадку походження тромбозу з тазових вен, але вважае, що застосування з профтактичною метою препарат\в гепарину е
неоднозначним, оск\льки вони можуть збтьшити ризик гемораг\чних ускладнень та сприяти неефек-тивност\ ЕМА[14]. Обережне використання антикоа-гулянт\в можна пояснити доведеною роллю локального тромбозу маткових судин в зменшенн\ розм\р\в пухлини п\сля ЕМА [15].
Про можливу доц\льн\сть застосування антико-агулянт\в коротким курсом у пац\ент\в високого ризику при проведенн\ ЕМА теоретизуе В. КНкоПс [16]. Однак и. Bulman, 2012, та Ю. Доброхотова, 2009, по-в\домляють про застосування низькомолекулярних гепарин\в для проф\лактики ТЕЛА п\сля ЕМА у пац\-енток високого ризику [2,11].
Мета дослщження - вивчити вплив проф\лак-тичного застосування антикоагулянт\в на ефектив-н\сть ЕМА шляхом анал\зу кл\н\чних результат\в, ре-дукци розм\р\в матки за даними ультрасонографи та показник\в якост\ життя.
Об'ект I методи дослщження. На баз\ Пол-тавсько! обласно! кл\н\чно1 л\карн\ ¡м. М. В. Скл\фо-совського протягом 2011- 2014 рок\в проведено 94 операц\й ЕМА ж\нкам з ЛМ. До I групи включен 50 пац\енток, у яких для гемостазу м\сця пункци стегно-во! артерп застосовувалась мануальна компрес\я та компрес\йна пов'язка, а з метою проф\лактики тром-боембол\чних ускладнень використовувалось рання активац\я та еластичне бинтування нижн\х к\нц\вок. II групу склали 44 ж\нки, у яких використаний пристр\й для закриття артерп в д\лянц\ пункци Angio-Seal (St. Jude Medical 1пс., США) та додатково до ранньо! ак-тивацм та еластичного бинтування застосовувався низькомолекулярний гепарин еноксапарин коротким курсом: напередодн\ ЕМА ввечер\ 4000 анти-Ха МО та дв\ч\ по 4000 анти-Ха МО в день втручання (за 3 години до ЕМА та через 12 годин п\сля першо-го введення). Протягом першо! доби ж\нки I групи з компрес\йною пов'язкою дотримувались л\жкового режиму. Ж\нки II групи в\дновлювали рухову актив-н\сть через 2-2,5 години п\сля ЕМА.
Ж\нки обох груп мали показання до х\рург\чного л\кування: тяжк\ та пролонгован\ менструальн\ кро-вотеч\, виражений больовий синдром, порушен-ня функцп сум\жних орган\в, але в\дмовлялись в\д
Таблиця 1
Ультразвуков! та доплерометричш характеристики лейомюми матки в трупах дослщження
Характеристики 1група (n = 50) II група (n = 44)
Cереднiй об'ем матки (см3) 286± 172 273 ± 156
Середшй дiаметр найбтьшого вузла (см) 5,9 ± 2,2 5,6 ±3,0
Загальна ктьюсть вузлiв (n) 83 82
Iнтрамуральниx (n, %) 25 (30,1 %) 25 (30,5 %)
!нтрамурально-субмукозних (n, %) 16 (19,3 %) 16 (19,5 %)
Iнтрамуральниx з субсерозним та субмукозним ростом (n, %) 20 (24,1 %) 10 (12,2 %)
!нтрамурально-субсерозних (n, %) 13 (15,7 %) 19 (23,2 %)
Субсерозних (n, %) 9 (10,8 %) 11 (13,4 %)
Субмукозних (n, %) 1 (1,2 %) 1 (1,2 %)
IP периферичних артерм 0,62 ± 0,12 0,65 ± 0,11
IP iнтранодулярниx артерм 0,50 ± 0,08 0,59 ± 0,08
IP власне маткових артерiй 0,76 ± 0,08 0,77 ± 0,06
Середне зменшення об'ему матки через 3мю ( %) 34,7 ± 18,0 37,9 ± 17,3
Середне зменшення об'ему матки через 6мю ( %) 33,8 ± 18,8 41,5 ± 22,3
радикально! операци i наполягали на збереженн матки.
BciM пацieнткам проводились наступи обсте-ження: загальноклiнiчне, агрегатограма (ступшь, швидкicть, час агрегацiI), коагулограма (з визначен-ням концентрацiI фiбриногену, протромбшового ш-дексу (П1), протромбiнового часу (ПЧ), тромбiнового часу (ТЧ), активованого частко-вого тромбопластинового часу (АЧТЧ), концентрацiI розчинних фiбрин-мономерниx комплекciв, (РФМК), концентрацiI плазмшо-гену, активноcтi антитромбЫу III), ультразвукове обстеження орга-ыв малого тазу до ЕМА та через 3 та 6 мюя^в пюля втручання. До ЕМА визначались ктьюсть, розм^ ри та топографiчне розташування мiоматозниx вузлiв, iндекc резистентной (IP) периферичних, ш-транодулярних та власне матко-вих артерй Об'ем матки до ЕМА, через 3 та 6 мюя^в визначався за формулою 0,523abc, де a, b, c -розмiри матки [1].
УЫм хворим ЕМА проводили в умовах рентгенxiрургiчноI опе-рацмно! пiд внутрiшньовенною cедацieю шляхом черезшюрно! катетеризацiI право! стегново! артерiI iз використанням емболiв
полiвiнилалкоголю 400 мкм-740 мкм або ембосфер 700 мкм - 1200 мкм.
Якють життя визначалась до ЕМА та через 3 та 6 мюя^в пюля лкування за допомогою питальника UFS-QOL [5], що використовувався в доотдженнях, присвячених терапи ЛМ [2,3,4]. ВЫ мютить шкалу тяжкоcтi cимптомiв та шкали якоcтi життя, що охо-плюють 6 сфер: cтурбованicть, активнють, енерпй-нicть/наcтрiй, контроль, cором'язливicть, сексуальна функ^я.
Результати дослщжень та Тх обговорення. Biк
жiнок в I груп коливався вiд 31 до 57 та в середньому склав 41,1 ± 5,7 роки, в II груп - вщ 27 до 55, в середньому 44,1 ± 6,3 роки. Тривалють захворювання в I груп складала вiд 3 мicяцiв до 13 роюв, в середньому 4,3 ± 3,4 роки, в II груп - вiд 2 мюя^в до 20 рокiв, в середньому 4,8 ± 4,9 роки.
За даними ультрасонографп, розрахований об'ем матки коливався у жЫок I групи вщ 90 см3 до 824 см3 та в середньому склав 286 ± 172 см3. У жЫок II групи об'ем матки визначався в межах вщ 74см3 до 678 см3, в середньому 273 ± 156 см3 (табл. 1).
При аналiзi отриманих даних з'ясовано, що жшки
I групи мали дещо бтьший середнм об'ем матки та середнм дiаметр найбтьшого вузла, але ця рiзниця не була статистично доcтовiрною (p > 0,05). У пац^ енток I групи cпоcтерiгавcя бiльший вщсоток Ытра-муральних вузлiв з субсерозним та субмукозним ростом (24,1 % проти 12,2 %). Натомють, у па^енток
II групи була бтьша частка Ытрамурально-субсе-розних вузлiв (23,2 % проти 15,7 %).
При доплерометрп IP визначений у 42 вузлах у жЫок з лейомюмою матки в I груп та 25 вузлах у па^енток II групи. IP периферичних артерм в I груп становив вiд 0,43 до 0,99, в середньому 0,64 ± 0,12, в II груп вщповщно вiд 0,47 до 0,85, в середньому
Таблиця 2
Ршень тромбоцит1в, показники коагулограми та агрегатограми до та шсля ЕМА
Показник До ЕМА Шсля ЕМА
Iгрупа (n = 50) II група (n = 44) Iгрупа (n = 50) II група (n = 44)
Тромбоцити (х 109/л) 217,5 ± 47,9 254,4 ± 80,2** 220,9 ± 62,3 250,1 ± 74,3*
Фiбриноген (г/л) 2,6 ± 0,6 2,8 ± 0,72 3,1 ±0,8 3,0 ±0,6
nTI ( %) 87,9 ± 7,0 93,6 ± 7,5*** 92,8 ± 8,6 91,2 ± 11,4
ПЧ (с) 16,5 ± 2,2 14,0 ± 2,5*** 16,5 ± 2,4 15,3 ± 3,4*
ТЧ (с) 13,7 ± 1,8 12,7 ± 2,1** 13,4 ± 2,3 12,9 ± 2,3
АЧТЧ (с) 34,2 ± 3,2 31,2±4,5*** 33,3 ± 3,3 32,5 ± 4,7
PФМК негативний негативний + + + +
Плазмшоген ( %) 98,6 ± 5,3 97,0 ± 9,0 98,3 ± 8,8 98,8 ± 11,0
Антитромбш III ( %) 101,1 ± 7,4 101,5 ± 8,7 101,6 ± 8,6 99,3 ± 11,0
Cтупiнь агрегацп ( %) 61,3 ± 14,9 65,2 ± 16,8 70,1 ± 17,7 43,4 ± 15,0***
Швидкicть агрегацй' ( %/хв) 14,0 ± 5,9 14,6 ± 6,1 16,9 ± 7,5 12,9 ± 7,5**
Час агрегацй' (с) 470,3 ± 116,9 448,5 ± 121,9 467,8 ± 118,4 395,4 ± 167,6**
Примггка: * - p < 0,05 у порюняннл з показником I групи, ** - p < 0,02 у порюняннл з показником I групи, *** - p < 0,001 у пор1внянн1 з показником I групи.
0,65 t 0,11. Cтaтиcтичнo знaчимиx вiдмiннocтeй в IP пepифepичниx, iнтpaнoдyляpниx тa влacнe мaткoвиx apтepiй нe виявлeнo. TO6to, зa yльтpaзвyкoвими дa дoплepoмeтpичними xapaктepиcтикaми лeйoмioми гpyпи дocлiджeння cyттeвo нe вiдpiзнялиcь.
Пpи aнaлiзi лaбopaтopниx oбcтeжeнь дo EMA, y пaцieнтoк II фупи 6ув вищим piвeнь тpoмбoцитiв (p < 0,02), nTI (p < 0,001), aлe нижчий ПЧ (p < 0,001), TЧ (p < 0,02) тa AЧTЧ (p < 0,001), нiж y ж^к I гpyпи (тэбл. 2). Ыим пoкaзники кoaгyлoгpaми тa aгpe-гaтoгpaми дo EMA y жiнoк o6ox гpyп cyттeвo нe вiдpiзнялиcь.
Пpи пopiвняннi пoкaзникiв кoaгyлoгpaми дo EMA тa чepeз 2 дoби пюля EMA, в I гpyпi cпocтepiгaлиcь пoмipнi пpoкoaгyлянтнi змiни: пiдвищивcя piвeнь фг бpинoгeнy (p < 0,001), П^ (p < 0,001), cтyпiнь aгpe-гaцiÏ (p < 0,001), швидкють aгpeгaцiÏ (p < 0,01). Ha-тoмicть y II Tpyrn в oкpeмиx пoкaзникax зaфiкcoвaнi пoмipнi зpyшeння в бiк гiпoкoaгyляцiÏ: збiльшивcя ПЧ (p < 0,01), змeншивcя cтyпiнь aгpeгaцiÏ (p < 0,001) тa чac aгpeгaцiÏ (p < 0,05). В 7 пaцieнтoк з кoжнoÏ гpyпи пicля EMA вiдзнaчeнo пoмipнe пiдвищeння PÔMK (вiд 1,5мг % дo 15мг %).
Пpи aнaлiзi дaниx лaбopaтopниx дocлiджeнь нa 2 дoбy пicля EMA мiж гpyпaми, y жiнoк II фупи був дeщo вищим piвeнь тpoмбoцитiв (p < 0,05), нижчe ПЧ (p < 0,05) тa знaчнo знижeнi cтyпiнь (p < 0,001), швидкють тa чac aгpeгaцiÏ (p < 0,02), щo мoжнa пoяc-нити дieю низькoмoлeкyляpнoгo гeпapинy, щo пpoя-вилacь нaвiть чepeз 1 дoбy пicля ocтaнньoгo ввeдeн-ня пpeпapaтy. Iншi пoкaзники кoaгyлoгpaми cyттeвo нe вiдpiзнялиcь.
В II Tpyrn жiнoк тpoмбoeмбoлiчниx ycклaднeнь нe бyлo. У I гpyпi мaли мю^ 2 випaдки тpoмбoeмбoлiч-ниx ycклaднeнь: випaдoк виcxiднoгo тpoмбoфлeбiтy, щo пoтpeбyвaв пepeв'язки гиpлa вeликoÏ пiдшкipнoÏ вeни лiвopyч, тa випaдoк мacивнoÏ TEЛA, щo пoтpe-бyвaв пpoвeдeння тpoмбoлiзиcy тa aнтикoaгyлянтнoÏ тepaпiÏ.
Динaмiкa змeншeння oб'eмy мaтки в o6ox гpyпax чepeз 3 тa 6 мюя^в вiдoбpaжeнa в тaбл. 1. Taк в I гpyпi змeншeння oб'eмy мaтки чepeз з мicяцi cicr^o вiд 0,5 % дo 74,5 %, в cepeдньoмy 34,7 t 1B,0 %, чepeз 6 мic вiд 4,4 % дo 67,4 %, в cepeдньoмy 33,B t 1B,B %. В II гpyпi чepeз 3 мic oб'eм мaтки змeншивcя вiд 1,6 % дo 57,4 % в cepeдньoмy 37,9 t 17,3 %, чepeз 6 мic -вiд 13 % дo B1 %, в cepeдньoмy 41,5 t 22,3 %.
Teopeтичнo aнтикoaгyлянти мoжyть cпpияти вщ-нoвлeння кpoвooбiгy в тpoмбoвaниx apтepiaльниx Tm^x вyзлiв, i тaким чинoм, пoгipшити peзyльтaт EMA. Toмy peдyкцiя мioмaтoзниx вузли, дe вiднoвив-cя кpoвoплин, пoвиннa бути мeншe, як i змeншeння oб'eмy мaтки. Haтoмicть cepeднi знaчeння peдyк-цiÏ oб'eмy мaти в II гpyпi, дe зacтocoвyвaлиcь aнти-кoaгyлянти, нaвпaки бiльшi: 37,9 % пpoти 34,7 % тa 41,5 % пpoти 33,B %, aлe ця piзниця cтaтиcтичнo нe знaчимa (p > 0,05).
В xoдi aнкeтyвaння жiнoк O6OX фуп зa дoпoмoгoю питaльникa UFS-QOL, oтpимaнi нacтyпнi дaнi пpo пo-тазники якocтi життя (тэбл. 3, 4).
Taблиця 3
Пoкaзники якocтi життя пaцieнтoк I групи
Шкaли ^---- (M t о) Дo лiкyвaння Hepes 3 мюя^ Чepeз 6 мюя^в
1яжкють оимптoмiв 47,9 t 16,7 26,0 t 16,0 25,9 t 17,0
Cтypбoвaнiоть 43t29,2 65 t 28,8 78,6 t 23,4
Aктивнiоть 53,2 t 25,0 67,9 t 20,8 79,5 t 14,5
Eнepгiйнiоть/нaотpiй 54,2 t 26,3 65,8 t 24,0 77,3 t 20,3
Koнтpoль 52,3 t 27,1 65,4 t 31,1 77,3 t 22,7
Copoм'язливiоть 63,1 t 28,0 66,7 t 25,9 75 t 21,1
Ceкоyaльнa фyнкцiя 55,9 t 29,8 66,7 t 22,2 71,6 t 27,4
Зaгaльнa якiоть життя 52,7 t 22,9 66,4 t 23,4 77,3 t 18,3
Дo лiкyвaння cepeднi бaли зa шкaлoю тяжкocтi cимптoмiв тa пo вciм 6 шкaлaм якocтi життя в o6ox гpyпax дocтoвipнo нe вiдpiзнялиcь (p > 0,05).
Зaгaлoм y вcix xвopиx вiдзнaчeнa виcoкa клiнiчнa eфeктивнicть EMA в лiкyвaннi ЛM, щo пpoявилacь y виглядi piзкoгo змeншeння iнтeнcивнocтi мeнcтpy-aльниx кpoвoтeч, змeншeння бoльoвoгo cиндpoмy тa вiдчyття тиоку нa cyмiжнi opгaни вжe чepeз 1-3 мicяцi.
Пoзитивний eфeкт EMA вiдoбpaзивcя в o6ox фу-пax y змeншeннi cepeдньoÏ кiлькocтi бaлiв зa шкaлoю тяжкocтi cимптoмiв (p < 0,05), пiдвищeннi cepeдньo-ro бaлy зa вciмa 6 шкaлaми якocтi життя (p < 0,05), a тaкoж зaгaльнoгo пoкaзникa яга^ життя (p < 0,05) як чepeз 3 мicяцi, тaк i чepeз 6 мicяцiв пicля EMA.
Taблиця 4
Пoкaзники якocтi життя пaцieнтoк II групи
_____________ ^—-^ли (M t о) Дo лiкyвaння Чepeз 3 мюя^ Чepeз 6 мюя^в
1яжкють cимптoмiв 49,6 t 19,9 38,3 t 19,2 34,7 t 19,0
Cтypбoвaнicть 51,5 t 31,9 67,2 t 22,7 64,5 t 24,9
Дктивнють 55,6 t 26,7 71,2 t 22,5 71,6t23,1
Eнepгiйнiоть/нaотpiй 55,4 t 26,0 72,4 t 20,7 71,8t20,5
Koнтpoль 56,5 t 23,9 70,3 t 24,1 72,5 t 23,4
Copoм'язливicть 60,8 t 33,0 65,8 t 27,5 63,6t25,2
Ceкcyaльнa функ^я 52,7 t 30,8 69,4 t 26,3 70,5 t 28,6
Зaгaльнa якiоть життя 55,5 t 24,4 68,5 t 19,3 69,7 t 19,6
Oтжe, жЫки з ЛM, яким пpoвoдитьcя EMA, пo-тpeбyють eфeктивниx зacoбiв пpoфiлaктики тpoм-бoeмбoлiчниx ycкJlaднeнь. Зacтocyвaння линю eлac-тичнoÏ кoмпpeciÏ нижнix кiнцiвoк нe е дocтaтнiм для пpoфiлaктики тpoмбoeмбoлiчниx ycкJlaднeнь пicля EMA.
Bиcнoвки.
1. Зacтocoвyвaння низькoмoлeкyляpниx гeпa-pинiв кopoтким кypcoм пpи пpoвeдeннi EMA нa фoнi викopиcтaння пpиcтpoÏв для зaкpиття apтepiй дo-звoляe eфeктивнo пoпepeджyвaти тpoмбoeмбoлiчнi ycкJlaднeння бeз pизикy yтвopeння гeмaтoм чи п^в-дoaнeвpизм в дтянц пyнкцiÏ cтeгнoвoÏ apтepiÏ.
2. Низькомолекулярн гепарини не чинять нега- Перспективи подальших дослщжень. В по-
тивного впливу на результат ЕМА, не впливають на дальшому плануеться розробка режиму введення
редукцю розм1р1в матки та показники якост життя низькомолекулярних гепариыв в залежност вщ
жшок з ЛМ через 6 мюяц1в пюля ендоваскулярного фактор1в ризику тромбоембол1чних ускладнень у
л1кування. жшок з лейомюмою матки.
Л1тература
1. Громова А. М. Роль ультразвукових параметр1в при вибор1 репродуктивно-пластичних операцм при лейомюмах матки / А. М. Громова, О. Л. Громова, О. М. Кетова // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2014. - Т. 2, № 3. - C. 260-261.
2. Доброхотова Ю. Э. Прогнозирование и профилактика тромботических осложнений у больных с миомой матки после эмболизации маточных артерий и гистерэктомии / Ю. Э. Доброхотова, М. Г. Бенедиктова, С. Г. Леонтьев [и др.] // Вестник Российского государственного медицинского университета. - 2009. - № 1. - C. 35-39.
3. Косей Н. В. Принципы лечения лейомиомы матки / Н. В. Косей, Л. А. Васильченко, Е. И. Сухоребрая [и др.] // Репродуктивная эндокринология. - 2012. - № 1. - C. 14-20.
4. Литвиненко О. В. Особливост переб^у постемболiзацiйного синдрому у жЫок з лейомюмою матки з обтяженим со-матичним статусом / О. В. Литвиненко // Актуальш проблеми сучасноУ медицини. - 2011. - Т. 11, № 4 (36). - C. 99-102.
5. Литвиненко О. В. ОцЫка якост життя у жЫок з лейомюмою матки пюля емболiзацii маткових артерм за допомогою питальниюв SF-36 та UFS-QOL / О. В. Литвиненко, А. М. Громова, Р. П. Сакевич // Таврический медико-биологический вестник. - 2013. - Т. 16, № 2(62). - C. 62-65.
6. Литвиненко О. В. Яюсть життя у жЫок з лейомюмою матки тсля емболiзацii маткових артерм / О. В. Литвиненко, А. М. Громова, Р. П. Сакевич [и др.] // Св^ медицини та бюлогп. - 2013. - № 2 (38). - C. 136-139.
7. Медведев М. В. Качество жизни после консервативной миомектомии. Роль агонистов ГнРг / М. В. Медведев // Здоровье женщины. - 2007. - № 3. - C. 84-86.
8. Паращук Ю. С. Использование эмболизации маточных артерий у женщин с лейомиомой матки с целью сохранения репродуктивной функции / Ю. С. Паращук, О. И. Калиновская, Р. А. Сафонов [и др.] // Збiрник наукових праць Асощацп акушерiв-гiнекологiв УкраУни. - К., 2011. - C. 656-659.
9. Татарчук Т. Ф. Эндоваскулярная билатеральная эмболизация маточных артерий в органосохраняющем лечении лейомиомы матки / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, В. А. Кондратюк [и др.] // Репродуктивная эндокринология. - 2011. -№ 1. - C. 10-16.
10. Татарчук Т. Ф. Миома матки и репродуктивная функция женщины : критическая оценка терапевтических подходов / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, Т. Н. Тутченко // Репродуктивная эндокринология. - 2011. - № 1. - C. 56-63.
11. Bulman J. C. Current concepts in uterine fibroid embolization / J. C. Bulman, S. M. Ascher, J. B. Spies // Radiographics. -2012. - Vol. 32, № 6. - P. 1735-1750.
12. Czeyda-Pommersheim F. Venous thromboembolism after uterine fibroid embolization / F. Czeyda-Pommersheim, S. T. Magee, C. Cooper [и др.] // Cardiovascular and interventional radiology. - 2006. - Vol. 29, № 6. - P. 1136-1140.
13. de Blok S. Fatal sepsis after uterine artery embolization with microspheres / S. de Blok, C. de Vries, H. M. Prinssen [et al.] // J. Vasc. Interv. Radiol. - 2003. - Vol. 14, № 6. - P. 779-83.
14. Hamoda H. Fatal pulmonary embolus after uterine artery fibroid embolisation / H. Hamoda, P. Tait, D. Edmonds // Cardiovascular and interventional radiology. - 2009. - Vol. 32, № 5. - P. 1080-1082.
15. McCluggage W. G. Pathologic features of uterine leiomyomas following uterine artery embolization / W. G. McCluggage, P. K. Ellis, N. McClure [et al.] // International journal of gynecological pathology. - 2000. - Vol. 19, № 4. - P. 342-347.
16. Nikolic B. Changes in blood coagulation markers associated with uterine artery embolization for leiomyomata / B. Nikolic, C. M. Kessler, H. M. Jacobs [et al.] // Journal of vascular and interventional radiology. - 2003. - Vol. 14, № 9, Pt 1. - P. 11471153.
17. Spies J. B. The UFS-QOL, a new disease-specific symptom and health-related quality of life questionnaire for leiomyomata / J. B. Spies, K. Coyne, N. Guaou Guaou [и др.] // Obstet. Gynecol. - 2002. - Vol. 99, № 2. - P. 290-300.
18. Spies J. B. Complications after uterine artery embolization for leiomyomas / J. B. Spies, A. Spector, A. R. Roth [et al.] // Obstetrics and gynecology. - 2002. - Vol. 100, № 5, Pt 1. - P. 873-880.
УДК 618. 14 - 006 -089
ВПЛИВ ПРОФ1ЛАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ АНТИКОАГУЛЯНТ1В НА ЕФЕКТИВНЮТЬ ЕМБОЛ13А-ЦП МАТКОВИХ АРТЕР1Й 3 ПРИВОДУ ЛЕЙОМ1ОМИ МАТКИ
Литвиненко О. В.
Резюме. Метою роботи було дослщити вплив профтактичного застосування антикоагулянпв на ефек-тивнють емболiзацii маткових артерм (ЕМА) у жЫок з лейомюмою матки (ЛМ) шляхом аналiзу кгмычних результат, редукци об'ему матки та показниюв якос^ життя.
Обстежено 94 жшки, яким проведена ЕМА на фоы попередньоУ еластичноУ компреси ыг. У 50 жшок гемостаз пюля ЕМА досягався мануальною компреЫею та компресмною пов'язкою (I група). У 44 жшок пюля ЕМА використовувався пристрм для закриття артерп Angio-Seal та призначався еноксапарин коротким курсом (II група).
В результат проведених доотджень виявлено, що застосовування низькомолекулярних гепариыв коротким курсом при проведены ЕМА з використанням пристроУв для закриття артерм дозволяе ефектив-но попереджувати тромбоемболiчнi ускладнення без ризику геморапчних ускладнень в дтян^ пункту, не
чинить негативного впливу на результат ЕМА, редукцт розмiрiв матки та показники якост життя жiнок з ЛМ через 6 мюя^в пiсля ендоваскулярного л^вання.
Ключовi слова: лейомiома матки, емболiзацiя, антикоагулянти, якiсть життя.
УДК 618. 14 - 006 -089
ВЛИЯНИЕ ПРОФИЛАКТИЧЕСКОГО ПРИМЕНЕНИЯ АНТИКОАГУЛЯНТОВ НЕ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЭМБОЛИЗАЦИИ МАТОЧНЫХ АРТЕРИЙ ПРИ ЛЕЙОМИОМЕ МАТКИ
Литвиненко А. В.
Резюме. Целью работы было изучить влияние профилактического применения антикоагулянтов на эффективность эмболизации маточных артерий (ЭМА) при лейомиоме матки (ЛМ) путем анализа клинических результатов, редукции объема матки и показателей качества жизни.
Было обследовано 94 женщины, которым проведена ЭМА на фоне предварительной эластической компрессии ног. У 50 женщин гемостаз после ЭМА достигался мануальной компрессией и компрессионной повязкой (I группа). У 44 женщин после ЭМА использовалось устройство для закрытия артерии Angio-Seal и назначался еноксапарин коротким курсом (II группа).
В результате проведенного исследования было установлено, что применение низкомолекулярных гепа-ринов коротким курсом при проведении ЭМА с использованием устройств для закрытия артерии позволяет эффективно предупреждать тромбоэмболические осложнения без риска геморрагических осложнений в области пункции, не влияет негативно на результат ЭМА, редукцию объема матки и показатели качества жизни женщин с ЛМ через 6 мес. после эндоваскулярного лечения.
Ключевые слова: лейомиома матки, эмболизация, антикоагулянты, качество жизни.
UDC 618. 14 - 006 -089
Impact of Prophylactic Use of Anticoagulants on Effectiveness of Uterine Artery Embolization for Leiomyoma
Lytvynenko O. V.
Abstract. Objective: to evaluate the impact of short course low-molecular-weight heparin on coagulation markers, thrombocyte function, uterine volume reduction and quality of life after uterine artery embolization (UAE) for leiomyomata.
Subjects and methods: 94 women treated by UAE and used elastic compression of legs. UAE was performed with unilateral access through right femoral artery using PVA particles of 400 |im - 740 |im or PVA embospheres 700 |im - 1200 |im. Fifty women (mean age, 41.1 years; range, 31-57 years; mean uterine volume, 286 cm3; range, 90-824 cm3) had manual compression for hemostasis (group I). Forty-four women (mean age, 44.5 years; range, 27-55 years; mean uterine volume, 273 cm3; range, 74-678 cm3) treated with vascular closure device Angio-Seal and short course of enoxaparin (group II). Enoxaparin injected subcutaneously, with 4000 anti- x a IU the day before UAE and 4000 anti- x a IU given twice on UAE day with 12-hour interval beginning 2-3 hours prior to embolization. Both groups had no statistically significant differences in resistance inde x (RI) of intrafibroid, perifibroid and uterine arteries at baseline. UFS-QOL questionnaire used to assess baseline quality of life in both groups and its changes at 3 and 6 months after UAE.
Results: Group I had slightly elevated coagulation markers after UAE comparing with baseline: fibrinogen (p < 0.001), prothrombin inde x (p < 0.001), thrombocyte aggregation rate (p < 0.001) and thrombocyte aggregation speed (p < 0.01). Women of group I had two thrombotic complications observed, such as acute ascending thrombophlebitis of superficial veins of the left leg and non-fatal pulmonary embolus. Former case required cros-sectomy vein surgery on the left side and anticoagulation therapy. Later case successfully treated with intravenous thrombolytic and anticoagulation therapy. Group I had mean uterine volume reduction of 34.7 % at 3 months and 33. 8 % at 6 months after UAE, versus 37.9 % and 41.5 % reduction in uterine volume in women of group II respectively. Group II had longer prothrombin time (p < 0.01), lower thrombocyte aggregation rate (p < 0.001) and aggregation time (p < 0.05) after UAE comparing to baseline analyses. No thromboembolic complications noted in that group. Women of both groups had marked improvement in menorrhagia, pain and bulk symptoms related to leiomyomata even at 1 to 3 months after UAE. No statistically significant difference in uterine volume reduction (p > 0.05) and quality of life between two groups noted at 3 and 6 months after UAE.
Conclusion: elastic compression of low e x tremities alone is insufficient for thromboprophyla x i s after UAE in women with uterine leiomyoma. Vascular closure devices allow ambulation as early as 2-2.5 hours after UAE and usage of low-molecular-weight heparins without the risk of hemorrhagic complications at puncture cite. Predisposing factors for thromboembolism are oral contraceptives intake and long period of bed rest in case of compression method of hemostasis. Prophylactic short course of low-molecular-weight heparin has no negative impact on uterine volume reduction and quality of life in women with uterine leiomyomata at 6 months after UAE.
Keywords: uterine leiomyoma, embolization, anticoagulants, quality of life.
Рецензент - проф. Громова A. M.
Стаття надшшла 23. 01. 2015 р.
