CC BY
43
Орипнальш дослiдження
Original Researches
УДК 616.36-002-036.1:616:98:577.161.2 DOI: 10.22141/2312-413x.4.13.2016.91456
ШОСТАКОВИЧ-КОРЕЦЬКА Л.Р.1, Н1КОЛАЙЧУКМ.А.1, БУДАСВА 1.В.1, ШЕВЧЕНКО-МАКАРЕНКО О.П.1, ТКАЧЕНКО В.Д.2
1ДЗ «Дн/пропетровська медична академия МОЗ Украни», м. Днпро, Украна
2 КЗ «Дн/пропетровська м1ська клн1чналкарня №21 ¡м. проф. С.Г. Попково!» ДОР, м. Днпро, Украна
ОСОБЛИВОСТ1 ВМ1СТУ В1ТАМ1НУ D ПРИ ХРОН1ЧНОМУ В1РУСНОМУ ГЕПАТИТ! С
Инфектология
Резюме. Останшми роками увагу багатьох вчених свтовог медицини привертае тема гмуномодулю-ючог рол1 втамну Б в оргатзм1 людини, а саме: його участь у прол1фераци та диференщаци гмуноком-петентних клтин, активаци неспециф1чного ¡муттету та його антиф1брозт властивост1. В робот1 надат результати досл1дження бюх1м1чного статусу активной форми 5-г1дроксихолекальциферолу (25(ОН)Б) у хворих гз хротчним гепатитом С. Доведено наявтсть абсолютного дефщиту 25(ОН)В3 у хворих на хрошчний гепатит С.
Ключовi слова: хрошчний в1русний гепатит С; втамш Б; дефщит втамшу Б
Актуальнгсть
Хрошчний вiрусний гепатит С (ХВГС) е серйозною проблемою сучасно! шфектологи.
Для Укра!ни властивий достатньо високий рiвень захворюваност на ХВГС. Незважаюш на значш усш-хи, досягнул в л^ванш ХВГС, багато питань зали-шаються невиршеними та потребують подальших дослiджень. Основна мета при лшуванш пацiентiв з ХВГС — це припинення процешв фiброзного пере-родження печiнки, припинення реплiкацii вiрусу та досягнення тривало! терапевтично! ефективностi без можливих рецидивiв захворювання [1].
Важливою проблемою противiрусноi терапи ХВГС е л^вання груп пацiентiв з рецидивними формами ХВГС або толерантними до противiрусних препарапв. Ще одним важливим питанням противiрусноi терапи при ХВГС е частота та яюсть побiчних ефектiв медика-ментозно! терапи. Пошук заходiв, що посилюють про-тивiрусну дiю терапи ХВГС та зменшують негативний побiчний ефект препаратiв, ведеться майже з початку впровадження специфiчноi терапи ХВГС.
Останнiми роками увагу вчених свггово! медицини привернуло iмуномодулююче значення вiтамiну D. В численних наукових роботах була показана активна позитивна роль цього вггамшу при рiзноманiтних хворобах, зокрема при гострих та хрошчних шфекщях [2].
Доведено, що рецептори до вггамшу D знаходяться на багатьох кштинах органiзму людини, в тому чи^
iмунокомпетентних. Встановлено також, що синтез активних метаболтв цього вггамшу вiдбуваеться не тiльки в кштинах нирок та печiнки, паращитовидних залоз та кiсток, а й у кштинах багатьох iнших органiв та систем [2—8].
Низький рiвень вггамшу D в органiзмi людини при-зводить до розвитку серцево-судинних, ендокринних, автоiмунних, онкологiчних, псих^чних, алергiчних хрошчних захворювань [9]. Окремi дослiдження показали важливу iмуномодулюючу роль вггамшу D при рiзноманiтнiй iнфекцiйнiй патологи, в тому чи^ i при ХВГС. Багато питань щодо статусу вггамшу D при ХВГС залишаються невирiшеними, що спонукало нас до подальшого проведення дослiджень з метою ви-вчення метаболiзму та ролi вiтамiну D у хворих iз цiею патологiею [10—12].
Мета роботи: дослщити особливостi вггамш^-ста-тусу (25(ОН^3) у хворих iз ХВГС.
Матерiали та методи
До спостереження залучено 30 хворих на хрошчний вiрусний гепатит С. Серед обстежених було 17 (56,7 %) чоловтв i 13 (43,3 %) жшок, вш пацiентiв становив вiд 31 до 63 роив (медiана те — 43,2 року). Бтьшють хворих знаходились у вiковому дiапазонi 40—49 роив (53,3 %).
Термш захворюваностi на ХВГС у вшх хворих становив вщ 6 мiсяцiв до 5 роыв (медiана т — 2,2 року).
© «Актуальна шфектолопя», 2016 © «Actual Infectology», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденцп: Нiколайчук М.А., ДЗ «Днiпропетровська медична академия МОЗ УкраТни», вул. Вернадського, 9, м. Днiпро, 49044, УкраТ-на; e-mail: mirasweet@mail.ru
For correspondence: Myroslava Nikolaichuk, State Institution «Dnipropetrovsk medical academy of Health ministry of Ukraine», Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: mirasweet@mail.ru
Орипнальш дослiдження / Original Researches
Таблиця 1. Розподл хворих на ХВГС залежно вд показниюв 25(OH)D
ХВГС Контрольна група Р
Iгрупа Абсолютний дефщит n = 7 (23 %) 15,09 ± 1,47 33,10 ± 1,38 < 0,05
II група Вщносний дефщит n = 8 (27 %) 27,70 ± 0,78 33,10 ± 1,38 0,05
III група Без дефщиту n = 15 (50 %) 35,60 ± 4,09 33,10 ± 1,38 > 0,05
Примтка: p < 0,05 — р1зниця в1рогщна м 'ж групами.
Аналiз генотипу Bipycy гепатиту С показав наявнють 1, 2 та 3-го генотитв, але у бтьшосп хворих переважав 1-й генотип, що характерно для Дншровського регiону.
Аналiз показникiв цитолггачного синдрому встано-вив, що активнють АЛТ та АСТ в 1,6—1,7 раза переви-щувала референтнi показники норми; такий незначний цитолiз властивий для хрошчного перебiгу вiрусно-го гепатиту С. Середш показники АЛТ становили 1,80 ± 0,13 ммоль/год/л, АСТ — 1,50 ± 0,07 ммоль/год/л. Коефiцieнт АЛТ/АСТ — 1, 2.
Контрольну групу становили 30 практично здо-рових осiб, серед яких було 15 (50 %) чоловтв та 15 (50 %) жшок, бiльшiсть осiб знаходились у вшовому дiапазонi 40—43 роки.
Верифшащя вiрусу гепатиту С проводилася шляхом виявлення в сироватщ кровi хворих анти-CHV, HCV-RNA на аналiзаторах та тест-системах Cobos 6000, Roche Diagnostics (Швейцарiя), Vitrotest (СНД), амплiфiкаторi Rotor-Gene («Corbett Research», Австралия). Рiвень 25-гiдроксихолекальциферолу (25(OH)D3) визначався методом хемтюмшесцентного магнетич-ного iмуноаналiзу на аналiзаторi Architecti 2000, тест-системах АВВОТ Diagnostics (США).
Оцшка вггамш^-статусу здiйснювалась згiдно з класифiкацieю M.F. Holick (2011), за якою дефщит вь тамiну D встановлюеться при рiвнi 25(OH)D в сироват-щ кровi > 20 нг/мл або > 50 нмоль/л, недостатнють вгга-мiну D дiагностуeться при рiвнях 25(OH)D 20—29 нг/мл або 50—75 нмоль/л; рiвень 25(OH)D — 30—85 нг/мл або 75—150 нмоль/л вважаеться в межах норми.
Стадия фiброзу у хворих на ХВГС встановлювалась на пiдставi результатiв фiбротесту, фiброскану, еласто-графй', УЗ-дiагностики.
В комплекс обстеження хворих були включеш ру-тиннi дослiдження: визначення рiвнiв АЛТ, АСТ, за-гального бiлiрубiну, гемограма.
Цифровi данi оброблялися за методом варiацшноI статистики. Визначали середню арифметичну величину (М), похибку середньоквадратичного вщхилення (m). Коефiцieнт вiрогiдностi визначався за таблицею Стьюдента. Рiзницю мiж величинами, що порiвнюва-лись, вважали вiрогiдною при р < 0,05.
Результати та обговорення
Результати дослщження вмiсту активно1 форми вь тамшу D3 (25(OH)D3) у хворих на ХВГС показали аб-солютний (p < 0,5) або вiдносний (p = 0,5) дефiцит вь тамшу D3 у половини хворих (n = 16).
У табл. 1 наведено пор1вняння результатiв BMicTy 25(OH)D3 у хворих з хронiчним гепатитом С та хворих контрольно! групи.
Дефщит 25(ОН) виявлено у 7 (23 %) хворих. У ще! групи хворих спостер^алося зменшення 25(OH)D3 в 2—3 рази вiд норми (p < 0,05).
Вiдносну недостатнють 25(OH)D3 виявлено у част-ки хворих — 8 (27 %). У таких хворих зниження рiв-ня 25(OH)D3 спостер^алося у приграничних межах (в 1,2—1,3 раза в!д норми) або його рiвень був на ниж-нiй меж! норми.
Нормальний рiвень 25(OH)D3 вiдзначався у решти хворих, що становило майже половину дослщжених з ХВГС — 15 (50 %).
Оцшка вггамш^-статусу виконувалась згiдно з класифiкацiею M.F. Holick (2011), за якою дефщит вггамшу D встановлюеться при рiвнi 25(OH)D в си-роватцi кровi > 20 нг/мл або > 50 нмоль/л, недостат-нiсть вггамшу D дiагностуеться при рiвнях 25(OH)D 20—29 нг/мл або 50—75 нмоль/л; рiвень 25(OH)D 30— 85 нг/мл або 75—150 нмоль/л вважаеться в межах норми.
Висновки
1. У половини хворих на ХВГС спостертався абсо-лютний або вщносний дефiцит вмюту активно! форми вiтамiну D3 (25(OH)D3).
2. Дефiцит активно! форми вггамшу D3 при ХВГС дозволяе запропонувати застосування офщинальних форм вiтамiну D у комплекснш противiруснiй тера-пи ХВГС з урахуванням рiзноманiтного позитивного впливу цього вiтамiну на метаболiзм та iмуномодулю-ючий ефект.
Статтю пiдготовлено за тдтримки медично! лабо-ратори «Сшево».
Список лiтератури
1. Буеверов А.О. Хронический гепатит С и сочетанная патология печени / А.О. Буеверов, М.В. Маевская // Клин. пер-спект. гастроэнтерол. и гепатол. — 2008. — № 6. — С. 9-15.
2. Chatterjee M. Vitamin D and genomic stability / M. Chatter-jee// Mutat. Res. — 2001. — Vol. 86 (2). — P. 69-87.
3. Colston K.W. Mammarygl and 1,25-dihydroxy vitamin D3 receptor content during pregnancy and lactation / K.W. Colston, U. Berger, P. Wilson [et al.] //Mol. and Cell. Endocrinol. — 1988. — Vol. 60 (1). — P. 15-22.
4. Dabek J. Anemerging view of vitamin D/ J. Dabek// Scand. J. Clin. Lab. Investe Suppl. — 1990. — Vol. 201. — P. 127-133.
58
Актуальна Ыфектолопя, р-ISSN 2312-413X, е-ISSN 2312-4148
№ 4(13) • 2016
Орипнальш досл^ження / Original Researches
5. GensureR.C. Homologousup — regulation of vitamin Dreceptor is tissue specific intherat / R.C. Gensure, S.D. Antrobus, J. Fox [et al.]// J. BoneMiner. Res. — 1998. — Vol. 13 (3). — P. 454-463.
6. Pizas J.E. Cell isolated from embryonic intestinal synthesizes 1,25-dihydroxyvitamin D3 and 24,25-dihydroxyvitamin D3 in culture /J.E. Pizas, R.T. Turner, G.A. Howard, D.J. Baylink//Endo-crinolody. — 1983. — Vol. 112 (1). — P. 378-380.
7. Smith S.J. Autocrine control of vitamin D metabolism in synovial cells from arthritie patients / S.J. Smith, M.E. Hayes, P.L. Selby [et al.]//Ann. Rheum. Dis. — 1999. — Vol. 58 (6). — P. 372-378.
8. Turner R.T. In vitro synthesis of 1a-25 dihydroxy cholecal-ciferol by isolated calvarial cell/R.T. Turner, J.E. Puz,as, M. Forte [et al.] // Proc. Nat. Acad. Sci. USA.. — 1980. — Vol. 77 (10). — P. 5720-5724.
9. OMenbneHKO H.I, 1993; MaûdaHHUK B.T., 2006; noeopo3-hk>k B.B., 2011; KeawmHa H.B., 2013.
10. Positive correlation of 25-hydroxy vitamin D plasma level and T Helper activity in chronic hepatitis C patients / S.A. Iacob, D. Banica, E. Panaitescu (et al.) // International journal of Biology and Biomedicalengineering. — 2010. — Vol. 4. — P. 43-51.
11. Prevalence of vitamin D deficiency in chronic level disease / J. Arteh, S. Narra, S. Nair et al. // Dig. Dis. Sci. — 2010. — Vol. 55. — P. 2624-2628.
12. Rabman Adeeb H. Vitamin D foryourpatientswithchronichep-atitis C? /Adeeb H. Rabman, Andrea D. Branch// Journal ofHepa-tology. — 2013. — Vol. 58. — P. 184-189.
OTpuMaHO 20.08.2016 ■
Шостакович-КорецкаяЛ.Р.1, НиколайчукН.А.1, Будаева И.В.1, Шевченко-Макаренко А.П.1, Ткаченко В.Д.2
1 ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
2 КУ «Днепропетровская городская клиническая больница № 21 им. проф. Е.Г. Попковой» ДОС, г. Днепр, Украина
ОСОБЕННОСТИ СОДЕРЖАНИЯ ВИТАМИНА D ПРИ ХРОНИЧЕСКОМ ВИРУСНОМ ГЕПАТИТЕ С
Резюме. В последние годы внимание многих ученых мировой медицины привлекает тема иммуномодулирующей роли витамина D в организме человека, а именно: его участие в пролиферации и дифференциации иммунокомпетентных клеток, активации неспецифического иммунитета и его антифиброзное свойство. В работе представлены результаты
исследования биохимического статуса активной формы 5-ги-дроксихолекальциферола (25(ОН^3) у больных с хроническим гепатитом С. Доказано наличие абсолютного дефицита 25(ОН^3 у больных хроническим гепатитом С. Ключевые слова: хронический вирусный гепатит С; витамин D; дефицит витамина D3
Shostakovych-KoretskaL.R.1, NikolaichukM.A.1, BudaievaI.V.1, Shevchenko-Makarenko O.P.1, Tkachenko V.D.
1 State Institution «Dnipropetrovsk medical academy of Health ministry of Ukraine», Dnipro, Ukraine
2 Municipal Institution «Dnipropetrovsk City Clinical Hospital № 21 named after prof. Ye.H. Popkova of Dnipropetrovsk Regional Council», Dnipro, Ukraine
FEATURES OF VITAMIN D CONTENT IN CHRONIC VIRAL HEPATITIS C
Abstract. In recent years, the attention of many scientists has been focused on the different aspects of immunomodulatory role of the vitamin D in the human body, and, most of all, its role in the proliferation and differentiation of immune cells, activation of non-specific immunity and antifibrotic properties. The paper presents the results of the study of the biochemical status of the
active form of 25-hydroxycholecalciferol (25(OH)D3) in patients with chronic hepatitis C. Thus, it proved the presence of an absolute deficiency of 25-OH-vitamin D3 in patients with chronic hepatitis C.
Keywords: chronic viral hepatitis C; vitamin D; vitamin D3 deficiency
2
