CC BY
17
Орипнальш досл1дження Original Researches < ■ | ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Патолопя BepxHix в^дшв травного каналу/ Pathology of Upper Gastrointestinal Tract
УДК 546.23/616.391:616.3:616-08-039.74
СТЕПАНОВ Ю.М.1, КОСИНСЬКА С.В.2, ЧУХР1СНКО Н.Д.2 ДУ «1нститутгастроентерологн НАМН Украни», м. Дн/пропетровськ 2ДЗ «Дн/пропетровська медична академия МОЗ Укра!ни»
ОЦНКА ДЕФЩИТУ СЕЛЕНУ ТА ЙОГО Л^УВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРЕПАРАТУ ЦЕФАСЕЛЬ У ХВОРИХ НА ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЧНУ ПАТОЛОПЮ
Резюме. У статт наведено данi щодо досл'!дження деф>циту селену у хворих на хронiчний гастрит, хрон'1чний панкреатит, хрон'1чний гепатит, неспецифiчнi запальнi захворювання кишечника. Установлено, що дефiцит селену серед хворих спостер^гався приблизно в 40 % випадюв. У переважноI б'1ль-шост гастроентеролопчних хворих '¡з дефiцитом селену спостергалися порушення антиоксидантно1 системи, хоча не простежувалось однозначноI характерное змiни. Наведенi данi ефективност лку-вання препаратом селениту натрiю Цефасель, що швидко коригуе рiвень селену та мае добру переносимость.
Актуальнють теми
Захворювання шлунково-кишкового тракту вва-жаються полiетiологiчними. Незважаючи на вста-новлене значення шфекцшних (бактерiальних, вiрусних), автоiмунних, аиментарних та шших фь зичних, хiмiчних та бюлопчних агенпв, останшм часом все бшьша увага придшяеться ролi шших компоненпв взаемозв'язку макрооргашзму з зов-нiшньою середою. Одним з актуальних факторiв е мiкроелементнi порушення, зокрема обмшу селену.
Мiкроелемент селен вщноситься до незамiнних (есенцiальних) харчових факторiв, адекватне над-ходження якого необхщне для антиоксидантного захисту клггинних мембран, iмунних реакцiй ор-гашзму та iнших бiологiчних процесiв [1, 10, 11, 14]. Селен е активним учасником антиоксидантно! системи, його дефщит може викликати порушення в антиоксидантнш системi у хворих на хрошчш захворювання, що е додатковим фактором ураження мембран клгган, та посилювати ураження органа [8, 12]. Продовжують вивчати його роль у розвитку патологи рiзних оргашв та систем, у тому чи^ при
патологи шлунково-кишкового тракту, найбшьш дослiджена роль селену при патологи печшки [13, 14]. Селен чинить захисну дш при токсичних ура-женнях, його дефiцит робить толерантним кштини гепатоцелюлярно! карциноми [7]. Менше вивченi його взаемозв'язки при шшш патологи шлунково-кишкового тракту.
Мета дослiдження — оцшка дефiциту селену та його корекщя за допомогою препарату селешту на-трiю Цефасель у хворих гастроентеролопчного про-фiлю.
Матерiали та методи досл^ження
Для оцiнки наявностi та значимостi дефiциту селену вивчено його концентрацш в сироватщ кровi в здорових i хворих на рiзну гастроентерологiчну патологiю. У щй частинi дослiдження взяли участь 25 здорових оаб та 75 хворих iз гастроентеролопч-
© Степанов Ю.М., Косинська С.В., 4yxpieHKO Н.Д., 2015 © «Гастроентеролопя», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
ною патолопею, Í3 них 26 — Í3 хронiчним панкреатитом, 25 — Í3 неспецифiчними запальними захво-рюваннями кишечника (НЗЗК), 24 — Í3 хронiчним гастритом.
У другш частинi дослiдження, в якiй оцшювали ефективнiсть лiкування Цефаселем, брали участь 35 хворих на гастроентеролопчну патологш, Í3 них 16 — на хрошчний атрофiчний гастрит, 11 — на неспецифiчнi запальнi захворювання кишечника (9 — неспецифiчний виразковий колiт, 2 — хвороба Крона), 8 — на хрошчний гепатит С, Í3 них 2 — з компенсованим цирозом печшки.
Для встановлення дiагнозу використовувались загальнокшшчш, лабораторш та шструментальш методи дослiдження. Серед клiнiчних методiв проводилась оцiнка больового та диспептичного синдрому. Лабораторш методи дослщження включали загальнокшшчш аналiзи: загальний аналiз кровi, загальний аналiз сеч^ бiохiмiчний аналiз кровi (загальний бшрубш, прямий бiлiрубiн, АЛТ, АСТ, глюкоза, амшаза), амiлаза сечi до та пiсля лiкування, копрограма. Виявлення патологи' бшарного тракту, шдшлунково! залози, печiнки проводилось за до-помогою стандартного ультразвукового дослщжен-ня — скриншгового доступного методу. Вiзуальна оцiнка та дiагностика патологи гастродуоденально! зони проводилися шляхом гастроскопи за допо-могою гастродуоденоскопа Olympus. Для шдтвер-дження атрофiчних змiн проводилася морфолопчна дiагностика бiоптатiв шлунка до та через 3 мю. пiсля лiкування. У хворих iз патолопею кишечника проводилися колоноскошя з бюпшею, iригографiя.
Також для оцшки дефiциту селену та його ко-рекци до та пiсля лшування визначали рiвень селену в сироватш кровi. Кiлькiсть селену дослщжува-ли методом атомно-абсорбцшно! спектроскопи за допомогою аналiзатора Perkin Elmer Zeeman AAS +4110 iз використанням реагенпв фiрми Th. Geyer i сироваткових контролiв фiрми Recipe. Забiр кровi проводили натще вранцi, з 8:00 до 9:30. До того ж лабораторна норма за стандартом методики стано-вила 74,0-139,0 мкг/л.
Шсля обстеження хворих оцшювали зпдно з критерiями включення та виключення. До критерив включення належали: вiк 18-65 роыв, шдтвердже-ний дiагноз хронiчного гастриту, неспецифiчного виразкового колiту або хвороби Крона, хрошчного панкреатиту, хронiчного гепатиту, а також на еташ включення в лшувальну програму пiдтверджений аналiзом дефiцит селену. Хворi могли мати поед-нану гастроентерологiчну патологiю: хрошчний гастрит, виразкову хворобу, хрошчний холецистит, хрошчний гепатит, хрошчний панкреатит. Виклю-чали з дослщження хворих, яы мали iнший вiк, гор-мональну патологш — гшотиреоз, цукровий дiабет, тяжку супутню патологiю, печiнково-ниркову, сер-цеву недостатнiсть, психiчнi захворювання.
З метою виявлення взаемозв'язшв рiвня селену та стану антиоксидантно! системи проводили
визначення показнишв глутатiонпероксидази, малонового дiальдегiду, церулоплазмiну [3, 5] у хворих до та шсля лшування Цефаселем.
Хворим призначався щодня препарат Цефасель по 100 мг 2 рази упродовж 1 мю.
Оцшку отриманих даних проводили за допомогою програми статистики StatPlus 2009 Professional й електронних таблиць Excel.
Результати дослщження
Дослiдження рiвня селену показало, що середне значення вмюту селену в здорових дорiвнюва-ло (75,08 ± 14,28) мкг/л (mean ± SD, середне значення ± стандартне вiдхилення), iз мiнiмальним значенням 50,5 мкг/л i максимальним значенням 101,0 мкг/л. Медiана даних становила 74,4 мкг/л, мода не визначалась, ексцес становив —0,527, аси-метричний ексцес — +0,362. Частота селенодефщи-ту в груш здорових становила 44,0 %.
Для подальшо! оцшки та адекватного застосу-вання методiв статистики важливо було ощнити нормальнiсть розподiлу отримуваних даних. Для перевiрки нормальностi даних використаш кри-терiй Шапiро — Ушка (становив 0,94 при значи-мост 0,276), критерiй Колмогорова — Смирнова (0,136 при значущост 0,154), що показали нормаль-нiсть розподiлу такого показника, як рiвень селену сироватки кровь
Середнш вмiст селену в здорових жшок становив (75,64 ± 15,40) мкг/л, а в чоловшв — (73,30 ± 10,96) мкг/л, отже, результати не вiдрiзнялися залежно вщ статi (p > 0,05), що може свщчити про вщсутшсть впливу статi на рiвень селену.
При оцшш дефiциту селену в пащенпв були отриманi такi результати.
Середне значення рiвня селену в пашенпв iз хронiчним панкреатитом становило (76,88 ± ± 13,64) мкг/л (mean ± SD, середне значення ± стандартне вiдхилення) iз мiнiмальним значенням 55,8 мкг/л i максимальним значенням 102,0 мкг/л. Медiана даних становила 74,15 мкг/л, мода — 66. При порiвняннi зi здоровими особами рiвень селену у хворих iз панкреатитом не вiдрiзнявся вiд здорових (р = 0,65 — при двосторонньому розподш, р = 0,322 — при односторонньому розподш). Частота селенодефщиту у хворих на панкреатит досягла 46,2 %, тобто не вiдрiзнялася вщ здорових (р > 0,05).
Середне значення рiвня селену в пашен-пв iз хрошчним гастритом становило (83,80 ± ± 15,45) мкг/л (mean ± SD, середне значення ± стандартне вщхилення) iз мiнiмальним значенням 57,0 мкг/л i максимальним значенням 129,0 мкг/л. Медiана даних становила 85,5 мкг/л, мода не визначалась. Селенодефщит спостериався в 5 iз 24 осiб, тобто лише в 20,8 % (р < 0,01). При аналiзi причин, що дали таку розбiжнiсть даних, з'ясовано, що включалися хворi на рiзнi форми гастриту: як на не-атрофiчний, асоцiйований iз Helicobacter pylori, так i атрофiчний, асоцiйований чи неасоцшований iз
Таблиця 1 — Характеристика больового синдрому в обстежених хворих
Локалзаця болю Абсолютна ктьюсть В'щносна кшьюсть, %
Етгастрм 15 42,9
Праве пщребер'я 11 31,4
Лiве пiдребер'я 8 22,9
За ходом кишечника 18 51,4
Helicobacter pylori, гастрит. 6 даш, що персистенщя хелшобактерно! шфекци може супроводжуватися реактивним шдвищенням рiвня селену, тодi як при появi атрофи рiвень селену, навпаки, знижуеться [9]. Якщо вщокремити хворих тiльки з атрофiчним нехелшобактерним гастритом (11 oci6), то серед них низький рiвень селену спостериався в 4 випад-ках, тобто в 36,4 %, що не вiдрiзнялось вщ частоти селенодефiциту здорових оаб.
Середне значення рiвня селену в пашенпв i3 запальними захворюваннями кишечника станови-ло (73,93 ± 14,34) мкг/л (mean ± SD, середне значення ± стандартне вщхилення) iз мiнiмальним значенням 46,4 мкг/л i максимальним значенням 101,0 мкг/л. Медiана даних становила 85,5 мкг/л, мода не визначалась. Проте частота селенодефь циту була такою ж, як у груш здорових — 44,0 % (р > 0,05). За середшм рiвнем показник селену у хворих на ХЗЗК не вiдрiзнявся вщ здорових (вщ-повщно р = 0,77 — при двосторонньому розподш, р = 0,388 — при односторонньому розподш).
Таким чином, як у здорових, так i у хворих досить часто вщзначався дефщит селену, склавши бтя 40 %. Проте штерпретацш даних ускладнюеться виявленими бiоритмологiчними особливостями рiвня селену [4].
На наступному еташ дослiдження проведена оцiнка ефективност корекци селенодефiциту препаратом Цефасель.
До лшування больовий синдром спостериався в 98 % хворих (табл. 1).
Диспептичш скарги до лшування спостериали-ся в 100 % хворих, зокрема нудота (28,6 %), печiя (22,9 %), вщрижка (68,6 %), блювання (11,4 %), здуття (62,9 %), поноси (37,1 %), запори (31,4 %).
Суб'ективш даш хворих супроводжувалися ти-повими даними кшшчного, лабораторного та ш-струментального дослiдження, характерними для вказаних захворювань.
До лкування середнiй рiвень селену у вшх хворих був зниженим (критерш включення) та ста-
новив у груш хворих на хрошчний атрофiчний гастрит (70,0 ± 3,8) мкг/л, у груш гепатиту — (65,0 ± ± 5,8) мкг/л, у груш НЗЗК — (67,0 ± 4,4) мкг/л, не вiдрiзнявся залежно вiд дiагнозу мiж грушами (р > 0,05).
Оцшка стану антиоксидантно! системи показала, що до лшування в бiльшостi хворих спостериа-лися рiзноманiтнi порушення.
За показником глутатюнпероксидази у бiльшостi хворих (26 — 74,3 %) спостериалися нормальш значення. Лише в 8,6 % — знижеш, тодi як у 17,1 % — шдвищеш показники глутатiонпероксидази.
Малоновий дiальдегiд пiдвищений спостерiгали в 34,3 %, нормальний — у 65,7 %, зниженого не вщ-мiчено.
Ще бiльша розбiжнiсть була за церулоплазмшом. У частини хворих (11 — 31,4 %) було шдвищення, у частини (5 — 14,3 %) зниження церулоплазмшу, у решти (19 — 54,3 %) — нормальний рiвень.
Проведена оцшка кореляци кожного показни-ка — глутатiонпероксидази, малонового дiальдеri-ду, церулоплазмiну — з рiвнем селену. Не виявлено значимих кореляцш, вiдповiдно коефiцieнти кореляци становили 0,09; -0,03; 0,29 (р > 0,05).
Не помiчено тенденци до односпрямованих змiн антиоксидантно! системи, проте змши одного з показнишв антиоксидантно! системи серед 3 визначених (глутатюнпероксидаза, церулоплазмiн, малоновий дiальдегiд) вiдмiчено у переважно! бшь-шост — 82,9 %, 2 показниыв — у 2 (5,7 %) хворих. Тобто у бшьшосп (88,6 %) спостериалися вщхилен-ня вщ норми за тим чи шшим показником. Усi нор-мальнi показники антиоксидантно! системи вщмь чено лише в 11,4 % хворих.
Таким чином, дефщит селену може бути пов'язаний iз змшами в антиоксидантнiй система
Пiсля лiкування в обстежених хворих виявлена така картина.
Комплексне лшування призвело до кушрування основних скарг та клшчних проявiв захворювання.
На фонi лшування Цефаселем нормаль зувався рiвень селену в ушх випадках, склавши в середньому (35 хворих) шсля 1 мю. лiкування (106,30 ± 17,92) мкг/л (табл. 2).
Таким чином, у вшх хворих дефiцит селену ко-ригувався вказаним курсом селенотерапи, сягаю-чи рiвня близько 105-110 мкг/л, iз мiнiмальним значенням 101 мкг/л та максимальним значенням 129 мкг/л, хоча оптимальним рiвнем забезпеченостi вважають концентрацiю селену в плазмi кровi на рiв-нi 115-120 мкг/л [1, 2]. Але в лiтературi описано про-
Таблиця 2 — Р1вень селену до та тсля л/кування препаратом Цеф асель
Група хворих Р1вень селену, мкг/л Вiрогiднiсть р1зниц1
До л'1кування Пiсля л'1кування
XBopi на хроычний гастрит 70,0 ± 3,8 109,70 ± 18,32 р < 0,001
XBopi на хроычний гепатит 65,0 ± 5,8 104,50 ± 20,47 р < 0,001
XBopi на НЗЗК 67,0 ± 4,4 108,20 ± 16,84 р < 0,001
Таблиця 3 — Динам1ка показниюв антиоксидантно/ системи на фон л1кування Цефаселем
Показник антиоксидантноi системи До лкування Псля л'1кування В1рогщн1сть р1зниц1
Глутатюнпероксидаза 80,2 ± 7,8 73,0 ± 11,8 р > 0,05
Малоновий дiапьдегiд 2,29 ± 0,48 2,48 ± 0,70 р > 0,05
ЦерулоплазмЫ 300,3 ± 43,3 290,2 ± 35,9 р > 0,05
блеми й передозування препарапв селену, особливо неоргашчних форм, якою е селенiт натрiю [1, 6], тому важливо, за нашими результатами, що в жодно-го хворого рiвень селену не перевищував нормальнi показники при дозуванш 100 мг 2 рази, ця доза е без-печною. Бiльшi дози, що пропонуються, — 100 мг 3 рази — вимагають окремих дослiджень.
Складними для штерпретаци виявилися данi щодо змiн антиоксидантно! системи (табл. 3). За се-реднiми цифрами показники були в межах норми до лшування та залишилися такими шсля нього.
Для оцшки впливу селену на атрофiчнi змши шлунка проведена морфолопчна дiагностика бю-птатiв шлунка. Морфолопчна картина через 3 мю. пiсля лiкування показала вiдсутнiсть змш у нега-тивний бiк. Як до лшування, так i шсля лшування в бiоптатах вiдмiчено ознаки атрофи слизово! шлунка, без помггаих змiн. Пiсля курсового лшування зменшилась активнiсть запалення у вах хворих.
Побiчних ефектiв на фош лiкування Цефаселем не вiдмiчено. Цефасель мав добру переносимють у дозуванш 100 мг 2 рази на день.
Таким чином, гастроентеролопчш хворi нерщко потребують корекци селенодефiциту, що досягаеть-ся ефективним та безпечним застосуванням препарату Цефасель.
Висновки
1. Дефщит селену в гастроентеролопчних хворих зус^чаеться приблизно в 40 % випадыв незалежно вiд патологи.
2. У переважно! бiльшостi гастроентеролопчних хворих iз дефiцитом селену спостериаються порушення антиоксидантно! системи, що мають рiзноспрямований характер. Вiдхилення кожного з показнишв глутатiонпероксидази, малонового дiальдегiду, церулоплазмiну вiдмiчаються як у бш пiдвищення, так i зменшення. Нормальнi показники вiдмiчено лише в 11,4 % хворих.
3. На фош лшування хворих iз дефщитом селену Цефаселем протягом 1 мю. у дозi 100 мг х 2 рази в 100 % випадшв вiдбувалася корекцiя по-казника селену до нормальних значень ((106,30 ± ± 17,92) мкг/л). Таким чином, Цефасель е ефективним засобом корекци селенодефiциту, що швидко коригуе рiвень селену та мае добру переносимють.
Список лiтератури
1. Гмошинский И.В. Минеральные вещества в питании человека. Селен: всасывание и биодоступность / И.В. Гмошин-
ский, В.К. Мазо // Вопр. питания. — 2006. — Т. 75, № 5. — С. 15-21.
2. Голубкина Н.А. Селен в питании. Растения, животные, человек/Н.А. Голубкина, Т.Т. Папазян. — М.: Печатный город, 2006. — 255 с.
3. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохими-ческой лабораторной диагностике: В 2 т. / В.С. Камышников. — Минск: Беларусь, 2009. — Т. 2. — 465 с.
4. Степанов Ю.М. Особенности содержания селена в сыворотке крови у здоровых лиц / Степанов Ю.М, Косинская С.В., Белицкий В.В. //Российский журнал гастроэнтерологии, гепа-тологии и колопроктологии. — 2013. — № 5. — С. 97.
5. Бiохiмiчнi та бiофiзичнi методи оцшки порушень окис-лювального гомеостазу в оаб, що зазнали радiацiйного впливу вна^док авари на ЧАЕС: Метод. рекомендаци /Л.М. Овсян-нкова, С.М. Альохта, О.В. Дробiнська та т. — К.: Чорно-билынтертформ, 1999. — 18 с.
6. Оценка биодоступности органической и неорганической форм селена в опытах на растущих крысах / С.Н. Зорин, В.В. Печева, А.В. Бучанова и др. // Вопросы питания. — 2008. — Т. 77, № 6. — С. 72-74.
7. Acquired tolerance of hepatocellular carcinoma cells to selenium deficiency: a selective survival mechanism? / M.B. Irmak, G. Ince, M. Oztturk, R. Cetin-Atalay // Cancer. Res. — 2003. — Vol. 63, № 20. — P. 6707-6715.
8. Oxidative stress in chronic hepatitis C: not just a feature of late stage disease / S.K. Jain, P.W. Pemberton, A. Smith et al. // J. Hepatol. — 2002. — Vol. 36, № 6. — P. 805-811.
9. Plasma and Gastric Tissue Selenium Levels in Patients with Helicobacter pylori Infection / Ustundag, M.D. Yucel, Boyacioglu, M.D. Sedat// J. of Clinical Gastroenterology. — 2001. — Vol. 32, Is. 5. — P. 405-408.
10. Selenium deficiency is associated with insulin resistance in patients with hepatitis C virus-related chronic liver disease/ T. Hi-moto, H. Yoneyama, K. Kurokohchi et al. //Nutr. Res. — 2011. — Vol. 31, № 11. — P. 829-835.
11. Selenium is a modulator ofcircadian clock that protects mice from the toxicity of a chemotherapeutic drug via upregulation of the core clock protein, BMAL1 // Y. Hu, M.L. Spengler, K.K. Kuropa-twinski et al. //Oncotarget. — 2011, Dec. — 2(12). — 1279-90.
12. Selenium, glutathione and glutathione peroxidases in blood of patients with chronic liver diseases/ J. Czuczejko, B.A. Zachara, E. Staubach-Topczewska et al. // Acta Biochim. Pol. — 2003. — Vol. 50, № 4. — P. 1147-54.
13. The possible role of selenium concentration in hepatitis B and Cpatients/M.S. Khan, S. Dilawar, I. Ali, N. Rauf//Saudi J. Gastroenterol. — 2012, Mar-Apr. — 18(2). — 106-10.
14. Trace elements in viral hepatitis / A. Kalkan, V. Bulut, S. Avci et al. //J. Trace Elem. Med. Biol. — 2002. — Vol. 16, № 4. — P. 227-30.
Получено 20.09.15 ■
Степанов Ю.М.1, Косинская С.В.2, Чухриенко Н.Д.2 1ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», г. Днепропетровск
2ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»
ОЦЕНКА ДЕФИЦИТА СЕЛЕНА И ЕГО ЛЕЧЕНИЕ С ПОМОЩЬЮ ПРЕПАРАТА ЦЕФАСЕЛЬ У БОЛЬНЫХ ГАСТРОЭНТЕРОЛОГИЧЕСКОЙ ПАТОЛОГИЕЙ
Резюме. В статье приведены данные по исследованию дефицита селена у больных хроническим гастритом, хроническим панкреатитом, хроническим гепатитом, неспецифическими воспалительными заболеваниями кишечника. Установлено, что дефицит селена среди больных наблюдался примерно в 40 % случаев. У подавляющего большинства гастроэнтерологических больных с дефицитом селена наблюдались нарушения антиоксидантной системы, хотя не прослеживалось однозначного характерного изменения. Приведены данные эффективности лечения препаратом селенита натрия Цефасель, который быстро корригирует уровень селена и имеет хорошую переносимость.
Stepanov Yu.M.1, KosynskaS.V.2, Chukhriienko N.D.2 1State Institution «Institute of Gastroenterology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Dnipropetrovsk 2State Institution «Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Healthcare of Ukraine», Dnipropetrovsk, Ukraine
EVALUATION OF SELENIUM DEFICIENCY AND ITS TREATMENT USING CEFASEL IN PATIENTS WITH GASTROENTEROLOGICAL DISEASES
Summary. The article presents research data on selenium deficiency in patients with chronic gastritis, chronic pancreatitis, chronic hepatitis, nonspecific inflammatory bowel diseases. It was found that selenium deficiency in patients was observed in approximately 40 % of cases. The vast majority of patients with gastrointestinal diseases and selenium deficiency had violations of the antioxidant system, although the unique characteristic changes were not observed. The findings about the efficacy of treatment with cefasel, sodium selenite preparation, which quickly adjusts the level of selenium and has a good tolerability, are presented.
