CC BY
18
Рекомендовано к печати д.б.н., проф. Шевченко С.В.
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ 1НТРОДУКОВАНИХ ВИД1В ДЕРЕВ'ЯНИСТИХ Л1АН В
УМОВАХ М. КИЕВА
О.М. БАГАЦЬКА, кандидат сыьськогосподарських наук Haцiонaльний yнiвeрcитeт бiорecyрciв i природокориcтyвaння (HУБiП) Украши, м. Кшв
Вступ
Ha даний час асортимент дерев'янистих лiaн, яю використовуються в озeлeнeннi м. Киева, дуже бiдний i представлений в основному видами з родини Vitaceae Juss. Головною причиною недостатнього використання дерев'янистих лiaн в озeлeнeннi е обмежеш дaнi про ixm бюеколопчш оcобливоcтi в умовах штродукцп в регюш доcлiджeнь. 1снуе потреба покращення та розширення асортименту дерев'янистих лiaн за рахунок iнтродyковaних видiв, апробованих у ботaнiчних садах i дендропарках.
Вивчення процесу формування однорiчних пагошв мае велике значення, тому що вiдобрaжye зaкономiрноcтi малого рiчного циклу, яю притaмaннi тому чи шшому виду рослин, а також особливост його росту та розвитку. 1нтенсивний рicт пaгонiв у довжину е одшею з характерних особливостей лiaн. Вивчення зaкономiрноcтeй росту деревних витких рослин в умовах штродукцп мае важливе значення для оцiнювaння перспективност i правильного добору cпоcобiв застосування в озeлeнeннi.
Про рicт штродукованих лiaн, його тривaлicть, динaмiкy та iншi показники в лiтeрaтyрi вщомостей мало [2-4, 10]. Бiльшicть роб^ з вивчення дано1' проблеми проводились в шших крашах: Роси, Бшоруа, Mолдовi, Грузп. В умовах штродукцп в Украх'ш ритм розвитку витких рослин вивчали в умовах Правобережного Лшостепу -Дойко H. М. [5], Музика Г. I. [8]; в умовах Степу - Швесенко З. I. [9], Костирко Д. Р. [6]; у Криму - Безкаравайна М.А. [1].
Об'екти та методи дослщжень
Метою наших дослщжень були ощнювання та aнaлiз характеру пагоноутворення та штенсивност ростових процеЫв у дерев'янистих лiaн в умовах м. Киева. Об'ектами наших дослщжень були 16 вцщв дерев'янистих лiaн, яю iнтродyковaнi та aпробовaнi в Боташчному саду HУБiП Украши.
Динам^ сезонного приросту вивчали за методикою Молчанова А. А. i Смирновой' В. В. [7] упродовж трьох роюв (2003-2005). Довжину приросту вимiрювaли в перюд активного росту у 5-10 пагошв кожного виду один раз на п'ять дшв, а у перюд уповшьненого росту - 1 раз на 10 дшв. Пщ час вивчення приросту пагошв окремо придали увагу приросту мiжвyзль. Шсля припинення приросту нами була зaмiрянa довжина мiжвyзль та пiдрaховaнa ix кiлькicть на пaгонi. Зaмiри проводились у 5-7 повторностях та виводились середш показники.
Результати та обговорення
Подовження ростових пaгонiв у вcix дослщжуваних видiв дерев'янистих лiaн вiдбyвaeтьcя за рахунок штеркалярного та aпiкaльного росту. Вс доcлiджyвaнi види лiaн ми вщнесли до двох груп. До першо1' групи лiaн yвiйшли види, у яких ашкальний прирicт вщбуваеться тiльки на початку вегетац^', а поим прир^т забезпечуеться в основному за рахунок штеркалярного росту. Це таю види дерев'янистих лiaн: Aristolochia manshuriensis Kom., A. macrophylla Lam., Lonicera caprifolium L., L. tellmanniana Magyar., L. periclymenum L., Vitis amurensis Rupr., V. riparia Michx., V. vinifera L. До другое' групи вщнесеш види, у яких приршт пaгонiв вiдбyвaeтьcя за рахунок як аткального, так i штеркалярного росту - Akebia quinata Decne., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., A. kolomikta (Rupr.) Maxim., Celastrus orbiculata Thunb., C. flagellaris Rupr., Clematis ligusticifolia Torr., Menispermum dahuricum DC.,
Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.
Для зони росту рослин визначальними показниками е довжина i кшьюсть мiжвузль. Довжина мiжвузль - один з основних морфолопчних елеменпв, що визначае довжину пагонiв. Для ростових пагонiв лiан характерна велика довжина мiжвузль [4, 6].
З метою виявлення визначального елементу росту пагошв нами у дослiджуваних видiв дерев'янистих лiан проведенi замiри довжини мiжвузль та пiдрахована !х кшьюсть (табл. 1.)
За результатами дослщжень всi рослини ми вiднесли до двох груп: у першо! групи лiан (7 видiв) зону росту визначае довжина мiжвузль, яка складае бшьше 10 см, а у друго! (9 видiв) - кшьюсть мiжвузль. Наприклад, у Aristolochia manshuriensis при довжиш зони росту 438 см кшьюсть мiжвузль - 18, у Aristolochia macrophylla довжина 490 см при кшькост мiжвузль - 14. А отже, довжина мiжвузля у Aristolochia manshuriensis - 28,2 см, у Aristolochia macrophylla - 33,3 см. Це свщчить про те, що визначальним у цих рослин елементом росту пагошв е довжина мiжвузль.
Таблиця 1
Бшметричш показники м1жвузль ростових naroHÍB дерев'янистих лiан (Ботсад
Hybin _ Украши, 2005 р.)
Вид Довжина ростового пагона, см Юльшсть м1жвузль на пагош, шт. Довжина мiжвузль, см
середня максимальна
Akebia quinata Decne. 153-159 34-36 8 10
Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq. 396-416 107-109 4 8
Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim. 243-257 56-59 5 8
Aristolochia manshuriensis Kom. 438-442 17-18 28 34
Aristolochia macrophylla Lam. 469-490 14-16 33 42
Celastrus orbiculata Thunb. 186-201 58-61 5 8
Celastrus flagellaris Rupr. 175-186 50-53 5 8
Clematis ligusticifolia Torr. 285-292 25-27 14 17
Lonicera tellmanniana Magyar. 85-102 9-13 10 16
Lonicera periclymenum L. 126-135 17-18 9 11
Menispermum dahuricum DC. 246-256 35-38 9 14
Parthenocissus quinquefolia (L.)Planch. 175-183 27-29 7 10
Vitis amurensis Rupr. 386-410 24-26 16 24
Vitis riparia Michx. 95-112 10-13 10 17
Vitis vinifera L. 203-212 16-15 13 16
В другш групi у Actinidia arguta довжина зони росту - 416 см, кшьюсть мiжвузль - 107, довжина кожного мiжвузля - 4,4 см; у Celastrus orbiculata - 186 ; 58,5 см (вщповщно). Отже, у цих рослин визначальним елементом росту пагошв е кшьюсть мiжвузль.
За нашими спостереженнями (табл. 2), початок росту пагошв у деревних лiан в умовах м. Киева спостер^аеться упродовж кв^ня. У таких видiв, як Lonicera caprifolium, L. tellmanniana, L. periclymenum, Clematis ligusticifolia, Menispermum dahuricum ркт пагошв починаеться на початку кв^ня. В другш декадi кв^ня починають ршт пагошв Vitis riparia, Aristolochia macrophylla, Akebia quinata, Actinidia kolomikta, A. arguta, Parthenocissus quinquefolia. В юнщ кв^ня-на початку травня спостер^аеться початок приросту пагошв у Aristolochia manshuriensis, Celastrus orbiculata, C. flagellaris, Vitis amurensis, V. vinifera.
Строки заюнчення перюду росту i його тривалють дуже варшють залежно вщ географiчного походження та особливостей виду, але в основному лiани, штродуковаш в м. Ки!в, закiнчують свш прирiст у довжину в II—III декадi вересня (Celastrus orbiculata,
Aristolochia manshuriensi, Akebia quinata, Clematis ligusticifolia, Lonicera tellmanniana, Actinidia arguta, A. kolomikta, Menispermum dahuricum, Parthenocissus quinquefolia). Види дерев'янистих лiан родини Vitaceae заюнчують приршт пагошв в I—II декадi серпня, а у Celastrus flagellaris, Aristolochia macrophylla, Lonicera caprifolium, L. periclymenum прирют пагошв завершуеться в III декадi серпня-першш декадi вересня.
AHanÍ3 отриманих результаив показуе, що за тривалiстю перiоду росту пагошв дерев'янист лiaни можна розподшити на три групи:
- лiaни з тривалим перiодом росту (148-173 дш) - Akebia quinata, Actinidia arguta, A. kolomikta, Aristolochia manshuriensis, Celastrus orbiculata, Clematis ligusticifolia, Lonicera tellmanniana, L. periclymenum, Menispermum dahuricum, Parthenocissus quinquefolia;
- рослини з середньою тривалктю приросту пагошв (122-147 дшв) - Aristolochia macrophylla, Celastrus flagellaris, Lonicera caprifolium, Vitis riparia;
- рослини з коротким перюдом росту (96-121 день) - Vitis amurensis, V. vinifera.
Таблиця 2
Середш показники росту пагошв деревних л1ан
(Ботсад ^ НУБШ Укра'ши, м. Кмв, 2003-2005 рр.) _
Вид Дата початку росту* Дата закшчення росту* Середня тривалють росту за 3 роки, дшв Середнш приркт за 3 роки, см
Akebia quinata Decne. 7.04-22.04 15.04 18.09-26.09 22.09 162±8 252±20,7
Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq. 10.04-26.04 18.04 10.09-30.09 20.09 153±8 286±19,9
Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim. 10.04-22.04 16.04 23.09-9.10 1.10 168±6 281±14,8
Aristolochia manshuriensis Kom. 17.04-25.04 21.04 14.09-26.09 20.09 155±4 244±15,7
Aristolochia macrophylla Lam. 9.04-23.04 16.04 26.08-7.09 1.09 142±7 228±22,0
Celastrus orbiculata Thunb. 18.04-30.04 24.04 13.09-27.09 20.09 149±6 287±20,3
Clematis ligusticifolia Torr. 4.04-16.04 10.04 24.09-6.10 30.09 173±4 352±15,8
Lonicera caprifolium L. 6.04-12.04 9.04 23.08-2.09 28.08 141±3 325±11,1
Lonicera tellmanniana Magyar. 3.04-11.04 7.04 12.09-24.09 18.09 166±4 310±6,7
Lonicera periclymenum L. 6.04-15.04 10.04 7.09-13.09 10.09 154±5 282±11,3
Menispermum dahuricum DC. 3.04-17.04 10.04 17.09-29.09 23.09 165±7 328±6,8
Parthenocissus quinquefolia (L.)Planch. 14.04-26.04 20.04 26.09-7.10 1.10 167±6 277±18,2
Vitis amurensis Rupr. 22.04-30.04 26.04 10.08-30.08 20.08 108±4 112± 15,1
Vitis riparia Michx. 13.04-27.04 20.04 15.08-25.08 20.08 125±7 135±17,8
Vitis vinifera L. 27.04-3.05 30.04 3.08-8.08 5.08 96±3 138±16,8
* В чисельнику - ампл^да коливань, в знаменнику - середне значення
За штенсившстю росту дослщжеш види нами розподшеш на групи:
1) слабкорослi - лiани, у яких рiчний прирют складае до 200 см. Це таю види: Vitis amurensis, V. riparia, V. vinifera;
2) середньоро^ (приркт вiд 201 до 300 см): - Akebia quinata, Actinidia arguta, A. kolomikta, Aristolochia manshuriensis, A. macrophylla, Celastrus orbiculata, C. flagellaris, Lonicera periclymenum, Parthenocissus quinquefolia;
3) сильноро^ ^чний приршт бшьше 301 см) - Lonicera caprifolium, L. tellmanniana, Menispermum dahuricum, Clematis ligusticifolia.
Висновки
Отже, в результат проведених дослщжень нами виявлеш таю особливост росту дерев'янистих лiан:
- подовження ростових пагошв у дослiджуваних видiв дерев'янистих лiан вiдбуваеться за рахунок iнтеркалярного та ашкального росту;
- у першо! групи лiан зону росту визначае значна довжина мiжвузль (до 33 см - у Aristolochia macrophylla), у друго! - велика юльюсть мiжвузль (до 109 - у Actinidia arguta);
- тривалшть перiоду росту пагошв дерев'янистих лiан складае вщ 96 (Vitis vinifera) до 173 дшв (Clematis ligusticifolia);
- рiчний прирiст дослiджуваних видiв лiан коливаеться вiд 112 (Vitis amurensis) до 352 см (Clematis ligusticifolia).
Список л^ератури
1. Бескаравайная М. А., Слизик Л.Н. Методические рекомендации по культуре декоративных лиан в Крыму. - Ялта: ГНБС, 1961. - 30 с.
2. Бибиков Ю. А. Сезонный ритм некоторых видов лиан. - Минск: Изд. АН БССР, 1960. - № 4. - С. 42-53.
3. Вахновская Н. Г. Древесные лианы в Молдавии. - Кишинев: Штиинца, 1987. -
78 с.
4. Головач А. Г. Лианы, их биология и использование. - Л.: Наука, 1973. - 260 с.
5. Дойко Н. М. Бюлопчш основи штродукцп витких деревних рослин у Правобережному Лшостепу Укра!ни: Автореф. дис. ... канд. бюл. наук / НБС НАНУ. -К., 2005. - 20 с.
6. Костырко Д. Р. Лианы в Донбассе. - К.: Наук. думка, 1989. - 132 с.
7. Молчанов А. А., Смирнов В.В. Методика изучения прироста древесных растений. - М.: Наука, 1967. - 95 с.
8. Музика Г. I. Витю жимолость - Умань: Уманський дендропарк „Софивка", 2002. - 144 с.
9. Невесенко З. И. Итоги интродукции деревянистых лиан в Днепропетровском ботаническом саду // Интродукция и акклиматизация растений в Днепропетровском ботаническом саду. - Днепропетровск, 1969. - С. 8-18.
10.Ратиани Н. К. Ассортимент растений для вертикального озеленения в условиях Черноморского побережья Зап. Грузии // Тр. Сухумского бот. сада. - Сухуми, 1958. - Вып. 11. - С. 233-303.
Рекомендовано к печати д.с.-х.н. Алексейченко Н.А.
