CC BY
65
УДК 630*5:630*2:634.17(477.46) М. Ю. OcinOB
асистент кафедри садово-паркового господарства Уманського нацюнального унiверситету садiвництва osipov_michail@mail.ru
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ I РОЗВИТКУ
НАДЗЕМНО1 ЧАСТИНИ ГЛОДУ ОДНОМАТОЧКОВОГО В Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Анотацiя. У статт\ проведено дослдження ходу росту надземноf частини модельних дерев глоду одноматочкового в умовах лсових насаджень Правобережного Лсостепу Укра'/ни. Встановлено, залежнсть росту i розвитку надземноf частини глоду одноматочкового у висоту в 'щ експозицИ, типу умов, складу насадження, з/'мкнутостi та походження. У статт': встановлений нер'1вном '1рний прирст глоду одноматочкового у висоту за роками. Показана р'зниця приросту у висоту у дерев нас'шневого та порослевого походження. У науков:й роботi з'ясовано, що найбльший прирст у висоту наанневих дерев спостер'таеться в другому-четвертому десятилттi, у рослин порослевого походження - першому-третьому десятил:тт:. Порослевi екземпляри глоду одноматочкового псля двадцяти роюв мають висоту на 1-2 м меншу, н 'ж насiннeвi. Збльшення з/'мкнутостi насадження i зменшення вологи в ?рунт знижуе iнтенсивнiсть росту глоду одноматочкового i навпаки.
Ключов '1 слова: рст, розвиток, прирст, хщ росту, гл 'щ одноматочковий. М. Ю. Осипов
ассистент Уманского национального университета садоводства
ОСОБЕННОСТИ РОСТА И РАЗВИТИЯ НАДЗЕМНОЙ ЧАСТИ БОЯРЫШНИКА ОДНОПЕСТИЧНОГО В ЛЕСНЫХ НАСАЖДЕНИЯХ ПРАВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ
Аннотация. В статье проведено исследование хода роста надземной части модельных деревьев боярышника однопестичного в условиях лесных насаждений Правобережной Лесостепи Украины. Установлено, зависимость роста и развития надземной части боярышника однопестичного в высоту от экспозиции, типа условий, составу насаждения, сомкнутости и происхождение. В статье установлен неравномерный прирост боярышника однопестичного в высоту за годами. Показана разница прироста в высоту у деревьев семенного и порослевого происхождения. В научной работе выяснено, что наибольший прирост в высоту семенных деревьев наблюдается во втором-четвертом десятилетии, у растений порослевого происхождения - первом-третьем десятилетии. Порослевые экземпляры боярышника однопес-тичного после двадцати лет имеют высоту на 1-2 м ниже, чем семенные. Увеличение сомкнутости насаждения и уменьшение влаги в почве снижает интенсивность роста боярышника однопестичного и наоборот. Ключевые слова: рост, развитие, прирост, ход роста, боярышник однопестичный.
М. Y. Osipov
Assistant Uman National University of Horticulture
FEATURES OF THE HEIGHT AND THE DEVELOPMENT OF ABOVE-GROUND PART OF HAWTHORN IN THE FOREST PLANTING OF THE RIGHT-BANK FOREST-STEPPE OF UKRAINE
Abstract. In the article a study of motion of the height of the above-ground part of the model trees of Hawthorn is undertaken in the conditions of the forest planting of the Right-bank Forest-steppe of Ukraine.
The dependence of height and development of the above-ground part of hawthorn in the height from a display, type of terms, to composition of planting, closeness and origin is set. In the article the uneven increase of hawthorn is set in the height after years. The difference of the increase is shown in the height of the trees of seminal and underwood origin. It is found out in the advanced study that the most increase of the seminal trees height is observed in the second-fourth decade, and the plants of the underwood origin - in the first-third decade. After twenty years the height of the underwood copies of hawthorn height is 1-2 m less than seminal.
The increase of closeness of planting and reduction of moisture in soil reduces intensity of height of hawthorn and vice versa.
Keywords: height, development, increase, motion of height, hawthorn.
Постановка проблеми. Пщвищення продуктивносп л1с1в е актуальним завданням люогосподарськоТ науки i практики. Для створення i вирощування стшких i висо-копродуктивних люових насаджень необхщно всебiчно вивчити бюлопчт властивосп деревних та чагарникових порщ, Тх взаемовщносини з навколиштм середовищем i вплив одних видiв на rnuii. PiCT i розвиток деревних i чагарникових рослин залежить вщ м^ця зростання i факторiв навколишнього природного середовища. При створент сприятливих умов (збшьшент вологи, осв™ення i зменшення внутрiвидовоТ та мiжвидовоТ конкуренцп) рослини проявляють штенсивтший рют.
Глщ одноматочковий як типовий представник пщлю-ковоТ породи i природнш супутник дуба звичайного зустрЬ чаеться в уах люових насадженнях Правобережного Л^о-степу УкраТни, рют i розвиток надземноТ частини якого змшюеться залежно вщ походження та мюця зростання.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. Бшь-шмсть дослщниюв вщносять глщ одноматочковий до по-вшьнорослих порщ [3, 15, 16, 18]. На твдт УкраТни глщ досягае висоти 5-6 м, на пiвночi УкраТни i в Молдовi - 5-10 м, в Прибалтиц1 - 6-7 м, в бвропейськш частит Росп -7-8 м [2, 6, 8, 14, 17, 19]. У Середнш Азп i бвропейськш частит Росп при поливi у в1ц1 35 роюв глщ досягае висоти
6-10 м з дiаметром стовбура 36 см, однак росте повшьно [4, 9]. У 15 роюв глщ досягае висоти 5,5 м, дiаметром на висотi грудей 5,5 см i у вiцi 5-10 роюв проявляе найбiльший прирiст у висоту [7]. В Криму глщ зростае в поясi дубових лiсiв у другому ярусi та на узлюсях у виглядi куща або дерева висотою 3-4 м [10]. На Кавказi глiд досягае висоти 6-12 м, тодi як у Грузи - 12-15 м у вМ 40 роюв [11, 12]. За даними Е.З. Бобереко, середнш рiчний прирiст глоду одноматочкового в Боташчному саду БССР у вМ 15 рокiв склав у висоту - 21 см, дiаметр -0,28 см. В умовах Мшська у вiцi 15 рокiв максимальна ви-сота дерев глоду зафксована на рiвнi 3 м, у вМ 25 рокiв -6 м [17]. В умовах Сиктивкар (Роая) у в^ 18 роюв глiд досягае 1,2 м у висоту, а в Ташкент (Узбекистан) у вМ 14 рокiв - 6,85 м [1].
Мета статп - вивчення штенсивност росту i розвитку надземноТ частини глоду одноматочкового в люових на-садженнях Правобережного Люостепу УкраТни залежно вiд типу люорослинних умов, освiтленостi, вiку, поход-ження, частини схилу.
Методика дослщження. Дослiдження росту надземноТ частини глоду одноматочкового проводили на пробних площах, закладених зпдно загальноприйнятоТ в люовш таксацп методики [5]. Тип лiсорослинних умов пробноТ площi визначався за методикою типолопчних дослiджень [13].
Основж результати дослiдження. У Правобережному Лiсостепу УкраТни пiд впливом сприятливих умов сформувалися змшаш за складом i рiзнi за формую насад-ження, в нижньому ярусi яких у значнш кiлькостi зустрЬ чаються чагарники, зокрема глiд одноматочковий.
За нашими дослщженнями в свiжих дiбровах пiвденноТ частини Правобережного Лiсостепу УкраТни (Цибулiвське лiсництво, квартал 13, Бершадське лiсництво, квартал 88) глiд одноматочковий у в^ 23-26 рокiв досяг висоти 5,0-6,0 м (табл. 1).
Залежно вщ умов росту (експозицп, зiмкнутостi, складу тощо) та походження прирiст у висоту дерев глоду одноматочкового може змшюватися. У лiсових насаджен-
нях насшневий глiд одноматочковий у вiцi до 20 роюв мав меншу висоту порiвняно з порослевими деревами, а у подальшому прирiст у висоту збшьшився. У Юркiвському лiсництвi, квартал 36 на рiвниннiй частинi у в^ 43 рокiв висота насшневих дерев глоду одноматочкового склала 7,2 м. У Цибулiвському лiсництва, квартал 22 в свiжих дiбровах енерпя росту насiнневого глоду вiдрiзняеться вщ описаних вище закономiрностей. У цих насадженнях насшневий глщ одноматочковий до 30 роюв проявляе слабку енерпю росту у висоту, потiм штенсившсть росту його до 50 роюв поступово збiльшуеться i в вМ 60 рокiв дерева глоду одноматочкового досягають висоти 7,9 м.
Подiбне спiввiдношення (за енергiею росту в висоту) глоду одноматочкового насшневого i порослевого походження мае мюце в Прикордонному лiсництвi, квартал 42. Насшневий глщ одноматочковий досяг найбшьшого приросту в 30-50 роюв (2,1-2,3 м), а висота його у вМ 62 рокiв склала 11,7 м. 1нтенсивний рiст порослевого глоду одноматочкового в цьому насадженш спостер^аеться в першi 20 роюв i складае - 2,5-2,7 м, тодi як у вiцi 60 роюв - 0,4 м, а загальна висота дерева - 10,3 м. (див. табл. 1, рис. 1).
Енерпя росту в висоту глоду одноматочкового про-тягом онтогенезу не характеризуеться однозначною закономiрнiстю. Найбшьший прирют у висоту насшневих дерев спостер^аеться в четвертому i шостому десятилiттi та складае 1,4-2,2 м. Подiбна рiзниця в прирост у висоту дерев глоду одноматочкового в рiзнi перiоди росту пояснюеться рiзною зiмкнутiстю верхнього ярусу насад-жень. При вiдсутностi затшення глоду одноматочкового зверху, прирют його у висоту вiдрiзняеться високою iнтенсивнiстю. Пiсля змикання верхнього ярусу i змен-шення освiтлення дерев глоду одноматочкового зверху, прир^ у висоту рiзко зменшуеться, а при розрщженш насадження - збiльшуеться.
У дубових насадженнях Юрювського лiсництва, квартал 72 при повнот 0,5 глщ одноматочковий у вiцi 17 роюв досяг висоти 4,3 м, а у в^ 23 рокiв цього ж люництва при повнотi 0,7 в однакових умовах - 4,7 м.
Таблиця 1
Показники росту у висоту глоду одноматочкового насшневого i порослевого походження, м
№ пробно! площi Експозищя схилу Тип л^орослинних умов Склад першого ярусу л 1- и ■р у н к S й п '2 о р * ёа Висота глоду Походження Прир^т за десятирiччя у вщ^ роюв
до 10 10-20 20-30 30-40 40-50 50-60
10 Пд-Сх узл^ся D1-2 8Дз2Гз+Яз+Лпд+Клг 0,7 24 5,5 нас. 1,8 3,2 - - - -
6 Пн-Зх н.ч.с. D2 10Дз+Яз+Клг+Чш 0,8 22 3,5 нас. 1,4 2,1 - - - -
19 Пд-Зх в.ч.с. узл^ся D2 10Дз+Гз+Чш 0,7 35 7,1 нас. 1,7 3,4 1,6 - - -
18 рiвнина D2 10Дз 0,7 43 7,2 нас. 1,2 1,0 2,4 2,4 - -
7 Пн-Сх D1-2 10Дз 0,7 43 5,6 нас. 1,6 1,1 1,2 1,7 - -
11 Пд-Зх D1-2 10Дз+Гз 0,6 63 7,9 нас. 0,8 0,8 1,5 1,6 1,4 1,8
20 Зах. н.ч.с. D2 10Дз 0,5 62 11,7 нас. 1,4 1,8 2,3 2,1 2,2 1,9
1 Пд-Зх D2 9Дз1Гз+Лпд+Клг 0,7 21 5,2 пор 2,7 2,5 - - - -
6 Пн-Зх D2 10Дз+Яз+Клг+Чш 0,8 24 5,3 пор 3,2 2,1 - - - -
10 Пд-Сх н.ч.с. D1-2 8Дз2Гз+Яз+Лпд+Клг 0,7 43 7,9 пор 2,4 2,3 1,4 1,3 - -
19 Пд-Зх с.ч.с. D2 10Дз+Гз+Чш 0,7 64 6,9 пор 2,3 1,6 1,1 1,0 0,5 0,4
20 Зх D2 10Дз 0,5 63 10,3 пор 2,7 2,5 2,0 1,6 1,0 0,4
м/ рж
0,3
10 20 30 40 50 60
— — насшневе —-порослеве ®'к' Роки
Рис. 1. Особливостi приросту модельних дерев глоду одноматочкового у висоту насшневого ¡порослевого походження, Юрк1вськел1сництво,квартал 72
Рют глоду одноматочковогор1зниться внасадженн ях ¡на вирубках. На вирубках, де дерева глоду одноматочкового бшьш осв™еш,штенсившстьроступри ¡ншихртних умовах з трьох-семирiчного вiку вища, шж в насаджен-нях. Так, у св1жш д1бро4 Юрювського л1сництва, ква р-тал 67 на вирубц дерева глоду одноматочкового мали бтьшу висоту, шж у насадженнях з та^миж умовами росту. Пюля восьми рокiв рiзниця перевищила один метр. Дiаметр дерев глоду одноматочкового, зростаючих на вирубцi бшьший, а у 20 роюв р1зниця склала 1см (рис. 2). Таке стввщношення росту дерев глоду однома-
точкового на вирубках \ в н асадженнях спостер^аеться i в перехiдних умовах мiсцезростання - вщ сухих до свiжих д1бров Ободтського люництва, квартал 14. Piзниця у висоту глоду одноматочкового тсля 10 рокiв розвитку скла-ла Е> м,азад1 аметром Ноизько 1см(рис.З). В умовах з бшьшою забезпеченiстю вологою дерева краще реагують оа осв™ення,що сприяезбшьшеннюприросту.
Як вiдмiчалось ранiше, глiд одноматочковий вщноси-ться до посухостiйких порiд, але активно реагуе на збЬ льшення вологоспг'рунту. Намибув вивчений хщ росту дерев глоду одноматочкового в насадженнях, як зай-
Рис. 2. Хщ ростуувисоту I за д1аметром модельнихдеревглодуодноматочкового у насадженж та на вирубцi, свiжа дiброва, Юркiвське лiсництво, квартали 67, 72
Рис. 3. Хщ росту у висотою i за дiаметром модельних дерев глоду одноматочкового у насадженж та на в ирубц I в перехщних вщ сухихдо св1 жихд1бровОбод1вськогол1сництва, шаркал! 4
S
pa
JC.-'
.S
0
5
10
15
20
25
30
35
40 45 BÎK, poKÎB
верхня ......середня -нижня
Рис. 4. Xiд росту у висоту модельних дерев глоду одноматочкового в насадженнях на рiзних частинах схилу Цибулiвського л^ництва, квартал 14
мають схил пiвденно-захiдноï експозицп Цибулiвського лiсництва, квартал 13. Дослщження показали, що з переходом вщ верхньоï частини схилу до нижньо''', штен-сивнiсть росту тсля п'яти, а особливо пiсля 10 роюв, значно пiдвищуeться. У в^ 45 рокiв у верхнiй частит схилу (найсухш умови зростання) дерева глоду одноматочкового досягли висоти 4,9 м, в середнш частит схилу - 7,6 м, а в нижнш частит (найбтьш волоп умови зростання) - 8,3 м (рис. 4).
Як вщомо, глщ одноматочковий, дуб звичайний i ясен звичайний характеризуются рiзною енергieю росту у висоту. Так у насадженнях Прикордонного люництва, квартал 47, що знаходяться в нижнш частит схилу захщно''' експозицп, глщ одноматочковий та дуб звичайний до семи роюв мали однакову енерпю росту, однак з часом прирют глоду одноматочкового у висоту знизився, а дуба навпаки пщвищився. Пюля десяти роюв прирют у висоту цих порщ систематично збшьшувалася i у в^ 35 рокiв рiзниця склала 4 м. У цих насадженнях ясен звичайний упродовж 35 роюв був вищим за глщ одноматочковий i дуб звичайний.
У дерев глоду одноматочкового насшневого походження ч^ко виражений стовбур без розвилки, висотою до 2-2,5 м. 1з висоти 2,5 м добре проявляеться розга-луження. Однак, така висота залежить вщ умов росту дерева. В однаково ростучих дерев крона розвиваеться рiвномiрно у вах напрямах. При сум^ному ростi з деревами, що розвивають густу крону, гшки глоду одноматочкового ростуть в сторону кращо' освiтленостi.
Висновки. PiCT глоду одноматочкового у висоту характеризуеться нерiвномiрним приростом. Найбiльший прирiст у висоту насшневих дерев спостер^аеться в другому-четвертому десятил^ (0,8-3,4 м), у рослин порослевого походження - першому-третьому десятил^ (1,1-3,2 м). Порослевi екземпляри глоду одноматочкового тсля двадцяти рокiв мають висоту на 1-2 м меншу, нiж насшневк Збiльшення зiмкнутостi насадження i змен-шення вологостi Грунту знижуе штенсивтсть росту глоду одноматочкового i навпаки. При сумюному зростаннi дерев глоду одноматочкового з дубом звичайним i ясенем звичайним негативного впливу на головш лiсотвiрнi породи не спостер^аеться. 1нтенсившсть росту дерев го-ловних порiд i глоду до 7 роюв однакова, в наступш роки глiд поступаеться силою росту та залишаеться в другому, третьому яруа.
Лiтерaтурa
1. Бобореко Е.З. Боярышник / Е.З. Бобореко. - Минск : Наука и техника, 1974. - 224 с.
2. Брежнев Д.Д. Дикие сородичи культурных растений флоры СССР / Д.Д. Брежнев, О.Н. Коровина // Флора СССР. - Л. : Колос. - 1981. - 180 с.
3. Гейдеман Т.С. Полезные дикорастущие растения Молдавии / Т.С. Гейдеман, Б.Н. Иванова. - Кишинев, 1962. - С. 27-30.
4. Гром И.И. Дары природы / И.И. Гром, М.Д. Шупинская. - М. : Медицына, 1968. - 68 с.
5. Гром М.М. Л^ова таксащя / М.М.Гром. - Л^в : РВВ НЛТУ Укра'ни,
2007. - 416 с.
6. Драгавцев А.П. Боярышник - перспективная плодовая культура / А.П. Драгавцев // Сад и огород. - 1959. - № 12. - С. 47.
7. Зубович Н.Ф. О боярышнике круплоплодном / Н.Ф. Зубович // Лесн. хозяйство. - 1951. - С. 17-19.
8. КатЫа З.Ф. Дикоростуч1 л1карськ1 рослини УРСР / З.Ф. КатЫа, Д.С. 1ванишин, М.А. Адамова. - К. : Здоров'я , 1965. - С. 159-162.
9. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Лесная промышленность, 1974. - 704 с.
10. Косых В.М. Дикорастущие плодовые породы Крыма / В.М. Косых. - Симферополь, 1967. - 171 с.
11. Матиашвили Г.Г. Боярышник в Восточной Грузии : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. биол. наук / Г.Г. Матиашвили. - Тбилиси, 1972. - 21 с.
12. Олисаев В.А. Дары леса и их использование / В.А. Олисаев, Л.С. Кадиева. - Орджоникидзе, 1988. - С. 184.
13. Остапенко Б.Ф. Л1сова типолопя / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Харюв, 2002. - 204 с.
14. Петрова В.П. Дикорастущие плоды и ягоды / В.П. Петрова. - М. : Лесн. промышленность, 1987. - 248 с.
15. Пятницкий С.С. Курс дендрологии / С.С. Пятницкий. - Харьков. : Харьк. гос. ун-т им. А.М. Горького, 1960. - 422 с.
16. Русанов Ф.Н. Интродуцированные боярышники ботанического сада АН УзССР / Ф.Н. Русанов // Дендрология Узбекистана. - Ташкент : Наука, 1965. - Т 1. - С. 8-254.
17. Соловьева Н.М. Сезонное развитие боярышников в ботаническом саду Московского университета / Н.М. Соловьева //Вестник Московского университета. Сер.биолог.почвы. - 1962. - № 5. - С. 42-46.
18. Справочник по декоративным деревьям и кустарникам Европейской части СССР. - М. : Агропромиздат, 1990. - 255 с.
19. Циновскис Р. Е. Боярышники Прибалтики / Р.Е. Циновскис. - Рига : Зинатне, 1971. - 387 с.
References
1. Boboreko E (2005). Hawthorn Minsk: Science and Technology, 1974. 224. (in Ukrainian).
2. Brezhnev D. (1981). Wild relatives of cultivated plants of the USSR flora. Flora of the USSR. L. Kolos. 180. (in Ukrainian).
3. Geideman T. (1962). Useful wild plants Moldova. Chisinau, 1962. 27-30 pp.
4. Gromov M., Shupinskaya D. (1968). Gifts of Nature. M.: meditsyny, 1968. p. 68.
5. Gromov M. Lisova taksatsiya. Lviv: RVV NLTU of Ukraine, 2007. 416 (in Ukrainian).
6. Dragavtsev A. (1959). Hawthorn - promising fruit crop. Gardening. 1959. № 12. p. 47.
7. Zubovich N. (1951). About Hawthorn kruploplodnom. Forest . economy. 1951. 17-19
Katina Z., Ivanyshyn D., Anisimov M. (1965). Wild medicinal plants of USSR. K. : Health , 1965. P. 159-162 (in Ukrainian).
9. Kolesnikov A. (1974). Decorative Dendrology. Moscow : Lesnaya industry , 1974. 704 p.
10. Kosbih V. (1967). Wild fruit breed Crimea. Simferopol, 1967. 171 p.
11. Matyashvyly G. (1972). Hawthorn East Georgia. Tbilisi , 1972 . 21 p.
12. Olysaev V., Kadyeva L. (1988). Forest products and their use. Ordzhonikidze, 1988. p. 184.
13. Ostapenko B., Tkach V. (2002). Forest typology. Kharkov, 2002. 204 p.
14. Petrov V. (1987). Wild fruits and berries. M. : Forest . Industry, 1987. 248 p.
15. Piatnitski S. (1960) Dendrology Course. Kharkov. Reg. Univ. AM Gorky, 1960. 422 p. (in Ukrainian).
16. Rusanov F. (1965). Introduced hawthorns Botanical Garden UzSSR. Dendrology Uzbekistan. Tashkent : Nauka, 1965. p. 8-254 .
17. Solovyov N. (1962). Seasonal development of hawthorn in the botanical garden of the Moscow University. Bulletin of Moscow University . Ser.biolog. pochvy. 1962. № 5. pp. 42-46 .
18. Handbook of ornamental trees and shrubs of the European part of the USSR (1990). M. Agropromizdat, 1990. p. 255 .
19. Tsinovskis R. (1971). Hawthorn Baltic RE. Riga Zinatne, 1971. 387 p.
p.
8
7
6
