CC BY
13
Орипнальы cTOTTi
Original Articles
НИРКИ
ПОЧКИ KIDNEYS
УДК 616.61-053.2-092.19-089.843 DOI: 10.22141/2307-1257.8.4.2019.185120
Закордонець В.П., Зограб'ян Р.О., Вороняк О.С. d , Кубашко А.В.
Нацюнальний нститутюрургп та трансплантологи 'мен О.О. Ша^мова, м. Кив, Укра'/'на
Особливост реакцп iMyHHOi системи в рецишенлв ниркового трансплантата дитячого вку
For citation: Pocki. 2019;8(4):210-216. doi: 10.22141/2307-1257.8.4.2019.185120
Резюме. Актуальнсть. Для покращання результат трансплантацИ нирки необхдно враховувати вкову категорю пациента та стан його iмунноi системи. Мета роботи: вивчити особливост реакцИ iмунноi системи на нирковий трансплантат у реци^енлв дитячого вiky. Матерiали та методи. Проведено ретроспективний ана^з цитометричного досл^ення субпопуляцй ммфоцит периферич-ноI кровi, гейтованих за CD45++ i3 такими антигенами: CD3/4/8/45 (T-хелпери, T-цитотоксичw), CD3/ DR/19/45 (Т-активован'1, В-штини), CD 3/16/56/45 (T-NK- та NK-ммфоцити), CD38/45/19 (активован, за-гальн та В-ммфоцити), розрахункового iмyнорегyляторного ндексу (Ireg) — CD4+/CD8+ та рiвнiв за-гальних iмyноглобyлiнiв (Ig) клаав A, M, G у сироватц кровi в динамiцi в 38 дорослих реци^ент та 16 дтей, яким у 2016-2019 рр. у Национальному нсту хрургИ' та трансплантологи iм. О.О. Ша^мова НАМН Укра/ни була виконана перша алотранспланта^я нирки вд живого родинного донора. Досль дження стану iмyнно'i системи проводили перед транспланта^ею нирки, наприкнц 1-го та 6-го мся-ц!в псля трансплантацИ. Результати. У дтей спостергаються бльш виражен ознаки реакцИ iмyнноi системи на трансплантат й iмyносyпресивнy терапю, нж у дорослих. Частина ммфоциш що беруть участь у вдповд !мунно1 системи, удтей демонструе значно бльше пригычення в к1нц першого мся-ця спостереження (вдносна юльюсть ммфоцит CD45++, вдносна й абсолютна юльюсть Т-ммфоципв CD3+19-, активованих ммфоцит CD38+45+high та В-активованих ммфоцит CD38+19+) та через шсть мюящв (абсолютна юльюсть ммфоцит CD45++, абсолютна та вдносна кльксть ВЛмфоципв CD3-19+, Т-активованих CD3+DR+). 1ншi субпопуляцИ л!мфоциш навпаки, показують значно бльше зростання через 30 дмв (абсолютна та вдносна юльюсть В-ммфоциПв CD3-19+) та через шсть мюящв псля опе-рацИ (вдносна юльюсть ммфоцит CD45++ та Т-ммфоцит CD3+19-, вдносна та абсолютна юльюсть активованихммфоцит CD38+45+high). Деяк з субпопуляц1й ммфоцит удтей швидше вдновлюються до передоперацйного р!вня (вдносна юльюсть ммфоцит CD45++ та Т-хелперiв CD4+8-). Висновки. Ана^з отриманих даних свдчить про те, що реак^я !мунно1 системи на нирковий трансплантат у дтей та дорослих проявляеться рiзнонаправленими змiнами абсолютноi i вдносноi клькост субпопуляц1й ммфоцит та р!вн!в !муногло6ул!н!в, що необхдно врахувати при виборi схем iмyносyпресивноi терапИ. Ключовi слова: транспланта^я нирки в дтей та дорослих; субпопуляцИммфоцит; !муногло6улни
Вступ
На сьогодш трансплантащя нирки (ТН) визнана оптимальним методом лшування пащентав i3 термь нальною хрошчною нирковою недостатнютю ycix вь кових груп [1], однак особливе мюце вона посщае в л^ванш дитячого контингенту, оскшьки з ycix мето-дiв замюно! нирково! терапй ттьки вона дозволяе вщ-новити фiзичний та психоемоцшний розвиток дитини.
Незважаючи на досягнення сучасно! трансплантологи, вщдалеш результати цих операцш залишаються неза-довтьними, на що впливають ятсть донорського органу, схеми iмyноcyпреcивноi' терапй', супутш захворю-вання рецитента ниркового трансплантата (НТ) та ш. Проте одшею з основних причин дисфункци та втрати трансплантовано! нирки е вщторгнення, що обумовле-не реакщею iмyнноi системи рецитента на трансплан-
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденцП: Вороняк Олекш Серпйович, л1кар-х1рург вщдшення трансплантацИ нирки, Державна установа «Нацюнальний шститут xipypni та трансплантологи' iMeHi О.О. Шалiмо-ва» НАМН Укра'ни, вул. Геро'в Севастополя, 30, м. Ки'в, 03680, Укра'на; e-mail: dr.voroniak@gmail.com; контакт. тел.: +38 (093) 254-64-74
For correspondence: Oleksiy Voroniak, surgeon at the Department of Kidney Transplantation, State Institution"O.O. Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology"of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Heroyv Sevastopolya st., 30, Kyiv, 03680, Ukraine; e-mail: dr.voroniak@gmail.com; phone .: +38 (093) 254-64-74 Full list of author information is available at the end of the article.
тат [2]. Збiльшення тривалостi виживання НТ е однieю з головних задач сучасно! трансплантологи. Для цього важливим е iндивiдуальний пiдхiд до вибору схеми ль кування кожного пащента, особливо слiд враховувати вiкову категорш пацieнта та визначення стану його Гмунно! системи.
Ранiше ТН у дггей була ускладнена технiчними та iмунологiчними проблемами, що призводило до пр-шого виживання пацieнтiв i трансплантатiв у дiтей, нiж у дорослих. За останш 15 роив вдосконалено хГрурпч-ну технiку, розроблеш новiтнi iмуносупресивнi та про-тивiруснi препарати, що значно покращило виживання ниркових трансплантатав та рецишенпв дитячого вшу [3, 4]. Деяы аспекти клшГчно! ТН у дiтей та дорослих схож! Iмуносупресивнi препарати та схеми лГкування подiбнi, а рiвень креатинiну та швидкiсть клубочково! фтьтраци е основними сироватковими бiомаркерами функщ! нирки. Механiзми вiдторгнення ниркового трансплантата загалом однаковi [5—8], а пункцшна бю-псiя залишаеться золотим стандартом для дiагностики вiдторгнення.
Однак е багато аспекпв, якi вiдрiзняються в дггей та дорослих — етюлопя ураження нирок, що стало причиною розвитку нирково! недостатностi, стан Гмунно! та iнших фiзiологiчних систем оргашзму.
Проведенi нами ранiше дослгдження виявили пев-нi вiдмiнностi в iмунному статусi потенцiйних рециш-ентав НТ, а саме в дггей перед трансплантащею нирки порiвняно з дорослими вiдмiчаються вiрогiдно бiльша вгдносна кiлькiсть В-лiмфоцитiв та менший рiвень Т-цитотоксичних i Т-активованих лiмфоцитiв. Вияв-ленi також тенденци до зниження юлькоста Т-NК- та NK-клiтин та тдвищення спiввiдношення CD4+/ CD8+ порiвняно з дорослими [9]. Проте поодинои роботи мають рiзнi результати i не викликають загаль-но! думки, тому висновки неоднозначно Вiдмiнностi в розвитку Гмунно! вiдповiдi в дггей та дорослих, яи перенесли алотрансплантацш нирки, вимагають по-дальших дослгджень та, можливо, визначення нових пГдходГв у веденнi таких пацieнтiв у посттранспланта-цшному перiодi.
Мета роботи: дослщити стан Гмунно! системи ре-ципieнтiв ниркового трансплантата, визначити осо-бливосп динамiки показникiв у пглсяоперащйному перiодi в дiтей г дорослих.
Матерiали та методи
До груп дослгдження було включено 16 дггей (група А) та 38 дорослих (група Б) рецишенпв, яким у 2016— 2019 рр. у Нащональному шституп хГрургГ! та трансплантологи Гм. О.О. ШалГмова НАМН Укра!ни була виконана перша алотрансплантацГя нирки вгд живого родинного донора. Показанням до алотрансплантацГ! нирки у вшх реципГентГв була термГнальна стадГя хро-шчно! нирково! недостатностГ рГзного Генезу. Для ш-дукцГ! ГмуносупресГ! вам пащентам перед операцГею та на 4-ту добу пГсля проводили внутршньовенну ГнфузГю базилГксимабу. За тиждень до та шсля трансплантацГ! нирки ушм пацГентам призначали трикомпонентну
iмуносупресивну терашю, яка включала iHri6iTop каль-циневрину (переважна бiльшiсть пацieнтiв отримувала такролiмус), препарат мтэфенолово! кислоти та ме-тилпреднiзолон (отримували всi пацieнти) (табл. 1).
Дослщження стану iMyHHo'i системи проводили перед трансплантащею нирки (перюд I), наприкш-цi першого (перюд II) та шостого (перiод III) мюящв пiсля трансплантацй'. Функцiю ниркового трансплантата оцшювали за рiвнем креатинiну сироватки кровi та швидкютю клубочково! фiльтрацii. Монiторинг кль шко-лабораторних показникiв кровi та сечi, концен-трацй' iнгiбiторiв кальциневрину (С0) здшснювався на постiйнiй основi тричi на тиждень протягом першого мюяця, двiчi на мiсяць протягом двох-трьох мюящв та 1 раз на мюяць до кшця року.
Пункцiйна бюпшя трансплантовано! нирки проводилась за показаннями в разi порушення li функцй' з метою дiагностики патологи НТ, а саме гострого та хрошчного вiдторгнення, характер та стушнь якого ви-значали згiдно з Ва^^класифшащею [10].
Стан iмунноi' системи рецишенпв характеризувався рiвнями показнитв клггинного та гуморального iму-нiтетy Клгтинний iмунiтет оцшювали за вiдносним та абсолютним рiвнем субпопуляцiй лiмфоцитiв у пери-феричнiй кровi (ПК), гейтованих за CD45++ iз такими антигенами: CD3/4/8/45 (T-хелпери, T-цитотоксичнi), CD3/DR/19/45 (T-активоваш, B-клiтини), CD 3/16/56/45 (T-NK- та NK-лiмфоцити), CD38/45/19 (активованi, загальш та В^мфоцити) за допомо-гою проточного цитофлуориметра FC-500 Cytomics (BeckmanCoulter, США) з урахуванням розрахункового iмунорегуляторного шдексу (Ireg) — CD4+/CD8+. Гу-моральний iмунiтет оцiнювався за рiвнями загальних iмуноглобулiнiв (Ig) класiв A, M, G у сироватщ кровi методом турбщиметри на апаратi HORIBA ABX Pentra 400 (Францiя).
Статистичну обробку результатiв дослiджень проводили за допомогою статистичного пакета StatSoft (2010) Statistica 9.1 for Windows, StatSoft Inc., Tusla. Проводився дескриптивний анал1з кожно! вибiрки з розрахунком середнього значення (М) та стандартного вщхилення (SD) [11]. Порiвняння двох незалеж-них сукупностей здiйснювалося за непараметричним тестом — U-тестом Манна — У1'тш (U-test Mann — Whitney). Розбiжностi мiж сукупностями вважались статистично значимими при значеннях коефщента вiрогiдностi р < 0,05. Характер зв'язку мiж змiнними показнитв ощнювався за рiвнем коефiцieнта кореля-ци Pearson (гр) при значеннях коефщента вiрогiдностi р < 0,05 [12].
Результати та обговорення
З метою визначення особливостей реакцй' iмунноi' системи на нирковий трансплантат нами проведено порiвняльний аналiз динамiки показнитв субпопуля-щй лiмфоцитiв та iмуноглобулiнiв у дггей та дорослих шсля ТН (табл. 2—5).
У динамщ вщносна кшькють лiмфоцитiв (CD45++) у дiтей та дорослих через 30 дшв шсля операци ТН
зменшувалася порiвняно з дооперацiйним piBHeM на 34 та 35 % вщповщно. Проте до кшця 6-го мюяця ix кшьысть у дiтeй вщновлювалася до пepeдопepацiйного piвня, а в дорослих зменшувалася ще на 8,1 %. Абсолютна кшьысть лiмфоцитiв як у дiтeй, так i в дорослих до кiнця першого мiсяця практично не змiнювалася, проте через 6 мюящв цей показник у дорослих змен-шувався на 50 %, а в датей — всього на 20,5 %. Це може
бути пов'язано не ттьки з вшэвими особливостями дослщжуваних пацieнтiв. Може мати значення також етюлопчний фактор, а саме первинне захворювання, яке призвело до виникнення ниpковоi нeдостатностi, якщо воно мае iмунозапальний генез. Так, у дорослих пащенпв xpонiчну ниркову нeдостатнiсть частше ви-кликають дiабeтична нeфpопатiя, аpтepiальна гшер-тeнзiя, полiкiстоз нирок, хрошчний гломеруло- чи
Таблиця 1. Характеристика рецитенлв ниркового трансплантата
Параметри Педiатричнi реципieнти, n = 16 Доро^ рецишенти, n = 38 P
BiK, роки, M ± m 8,1 ± 1,4 36,0 ± 1,6
Стать: ч, n (%) ж, n (%) 7 (43,8) 9 (56,2) 22 (57,9) 16 (42,1) > 0,05 > 0,05
1муносупреая: Cyclosporin, n (%) Tacrolimus, n (%) Mycophenolate, n (%) Methylprednisolone, n (%) 4 (25) 12 (75) 16 (100) 16 (100) 10 (27,6) 28 (72,4) 38 (100) 38 (100) > > > > oooo 0 0 0 0 01 Ol Ol Ol
Cross-match позитивний 0 0
Таблиця 2. Динамка абсолютних та в'щносних р '1вн '1в Т- i В^мфоцилв у дтей та дорослих до та на рiзних етапах псля трансплантацП' нирки
Група/перюд Лiмфоцити (CD45++) Т-лiмфоцити (CD3+19-) B-лiмфоцити (CD3-19+)
% х 109/л % х 109/л % х 109/л
До ТН, дiти, n = 9 (група la) 34,4 ± 5,5 3,8 ± 1,2 55,9 ± 5,1 3,5 ± 1,2 25,4 ± 4,9 0,9 ± 0,3
До ТН, доросло n = 29 (група 1б) 20,8 ± 1,2 1,7 ± 0,1 68,3 ± 1,7 1,2 ± 0,1 7,8 ± 0,9 0,15 ± 0,02
30 дiб пiсля ТН, д™, n = 16 (група IIa) 22,4 ± 2,9 3,9 ± 0,6 45,6 ± 3,6 2,1 ± 0,4 42,0 ± 4,5 1,6 ± 0,3
30 дiб пiсля ТН, доросла n = 15 (група II6) 13,5 ± 2,3 1,8 ± 0,3 69,3 ± 2,8 1,3 ± 0,2 16,4 ± 1,4 0,28 ± 0,04
6 Mic. пiсля ТН, д^и, n = 6 (група Ша) 34,5 ± 2,8 3,1 ± 0,4 63,2 ± 6,6 2,1 ± 0,4 19,5 ± 3,5 0,6 ± 0,1
6 Mic. пicля ТН, доросла n = 10 (група III6) 12,4 ± 2,1 0,9 ± 0,1 61,5 ± 8,0 0,5 ± 0,1 9,2 ± 2,8 0,11 ± 0,03
Таблиця 3. Динамiка субпопуля^й Т-л'/мфоцит'/в у дтей та дорослих до та на рiзних етапах псля трансплантацП' нирки
Група Т-хелпери (CD4+8-) Т-цитотоксичнi (CD4-8+) Т-активованi (CD3+DR+) Ireg, ум.од.
% х 109/л % х 109/л % х 109/л
До ТН, д™, n = 9 (група 1а) 41,7 ± 3,6 1,7 ± 0,6 17,4 ± 1,8 0,7 ± 0,2 2,0 ± 0,4 0,07 ± 0,02 2,5 ± 0,3
До ТН, доросло n = 29 (група 1б) 46,6 ± 1,8 0,7 ± 0,1 26,6 ± 1,4 0,44 ± 0,05 3,5 ± 0,4 0,06 ± 0,01 1,9 ± 0,1
30 дiб пicля ТН, д™, n = 16 (група 11а) 30,6 ± 2,3 1,4 ± 0,3 16,8 ± 1,4 0,7 ± 0,1 2,0 ± 0,3 0,08 ± 0,02 1,8 ± 0,1
30 дiб пicля ТН, доросла n = 15 (група II6) 43,4 ± 2,8 0,8 ± 0,2 25,3 ± 2,6 0,5 ± 0,1 4,2 ± 0,8 0,08 ± 0,03 2,00 ± 0,26
6 мic. пicля ТН, д™, n = 6 (група Ша) 39,9 ± 4,3 1,2 ± 0,2 23,0 ± 1,9 0,7 ± 0,1 0,8 ± 0,1 0,02 ± 0,01 1,8 ± 0,2
6 мю. пicля ТН, доросла n = 10 (група III6) 37,2 ± 4,7 0,3 ± 0,1 32,0 ± 5,1 0,3 ± 0,1 9,2 ± 4,1 0,05 ± 0,02 1,5 ± 0,3
телонефрит, а в дiтей — вроджеш аномалй' сечово! системи (дисплазiя чи rinonra3ÎH нирок, обструктивна уропатая i рефлюкс-нефропатая), а також фокальний сегментарний гломерулосклероз, гемолiтико-уремiч-ний синдром [13].
Вщносне число Т-лiмфоцитiв (CD3+19-) в динамь цi в дiтей знижувалося на 18 % до 1-го мюяця пiсля ТН i3 подальшим збiльшенням на 38 % до 6-го мюяця тсля операцй'. У дорослих вщносна кiлькiсть Т-лiмфоцитiв практично не змшювалася: вiдмiчaлося ïx збтьшення на 1,5 % через 1 мюяць та зменшення на 8,8 % через 6 мюящв. Причому абсолютна кшькють через 1 мюяць збтьшувалася на 8,3 %, а в подальшому зменшувалася на 61,5 %. У дгтей абсолютна кшькють Т-лiмфоцитiв зменшувалася на 40 % до кшця 1-го мiсяця та зали-шалася не змiненою через 6 мюящв. Це може бути пов'язано з бтьш вираженою вщповщдю iмунноï системи в дгтей на бaзовi iмуносупресaнти (iнгiбiтор каль-циневрину та препарат мiкофеноловоï кислоти), ят
пригнiчують пролiферацiю Т- i В-лiмфоцитiв. Збть-шення Т-лiмфоцитiв може вказувати на високу актив-нють iмунноí системи, а зниження е ризиком недостат-ностi китинно! ланки iмунiтетy
CD19+ — це основний маркер В^мфоципв. Данi клiтини е найважлившою ланкою для реалiзацií гу-морально! iмунноí вiдповiдi. В динамщ в дiтей тс-ля ТН вiдмiчалося збiльшення абсолютно! кiлькостi В^мфоципв на 77 %, а вщносно! кiлькостi — на 65 % до кшця 1-го мюця з подальшим зменшенням !х абсолютно! кшькосп на 62,5 %, а вщносно! кiлькостi — на 53,5 % через тв року. У дорослих через 1 мюяць вщмь чалося збiльшення i вщносно!, й абсолютно! кшькосп В-лiмфоцитiв на 110 та 86,7 % вщповщно, а через 6 мь сяцiв !х вiдносна й абсолютна кiлькiсть зменшувалася на 43,9 i на 60 % вiдповiдно. Таким чином, можна кон-статувати схожесть реакци цих клггин, якi беруть участь як у гуморальних, так i в клгганних механiзмах вщтор-гнення, на ТН у дггей та дорослих [14].
Таблиця 4. Динамка клерних л 'мфоцитв у дтей та дорослих до та на р 'зних етапах тсля трансплантацИ' нирки
Група TNK (CD3+16+56+) NK (CD3-16+56+)
% х 109/л % х 109/л
До ТН, д™, n = 9 (група 1а) 1,4 ± 0,4 0,05 ± 0,01 6,5 ± 1,2 0,3 ± 0,1
До ТН, доросл^ n = 29 (група 1б) 5,9 ± 0,9 0,09 ± 0,01 9,4 ± 0,8 0,2 ± 0,03
30 дiб пюля ТН, д™, n = 16 (група IIa) 1,8 ± 0,3 0,07 ± 0,01 4,5 ± 0,7 0,17 ± 0,04
30 дiб пюля ТН, доросла n = 15 (група II6) 6,3 ± 0,8 0,12 ± 0,03 4,9 ± 0,9 0,08 ± 0,02
6 Mic. пюля ТН, д™, n = 6 (група Ша) 2,9 ± 1,5 0,09 ± 0,04 8,5 ± 1,9 0,25 ± 0,04
6 Mic. пюля ТН, доросла n = 10 (група III6) 4,6 ± 1,1 0,04 ± 0,01 9,4 ± 2,8 0,10 ± 0,05
Таблиця 5. Динамка в'щносних та абсолютних активованих загальних та В-лiмфоцитiв у дтей та дорослих до та на р 'зних етапах тсля трансплантацИ' нирки
Група Активованi лiмфоцити (CD38+45+high) B-активованi лiмфоцити (CD38+19+)
% х 109/л % х 109/л
До ТН, д™, n = 9 (група 1а) 23,7 ± 5,8 1,1 ± 0,4 6,4 ± 2,9 0,19 ± 0,07
До ТН, доросл^ n = 29 (група 1б) 9,9 ± 1,0 0,17 ± 0,02 0,4 ± 0,1 0,02 ± 0,01
30 дiб пicля ТН, д™, n = 16 (група 11а) 7,9 ± 1,7 0,25 ± 0,05 1,0 ± 0,3 0,03 ± 0,01
30 дiб пicля ТН, доросла n = 15 (група II6) 6,4 ± 0,9 0,10 ± 0,02 0,3 ± 0,1 0,004 ± 0,001
6 мic. пicля ТН, д™, n = 6 (група Ша) 13,1 ± 3,3 0,36 ± 0,09 1,0 ± 0,4 0,07 ± 0,04
6 мю. пicля ТН, доросла n = 10 (група III6) 13,5 ± 4,8 0,13 ± 0,06 0,5 ± 0,2 0,02 ± 0,01
Таблиця 6. Динамка загальних iмуноглобул 'н'в у дтей та дорослих до та на р 'зних етапах
тсля трансплантацИ' нирки
Група IgA, г/л IgM, г/л IgG, г/л
До ТН, д™, n = 7 (група 1а) 0,7 ± 0,2 0,9 ± 0,2 6,5 ± 1,2
До ТН, доросл^ n = 24 (група 1б) 1,6 ± 0,2 2,1 ± 0,9 9,1 ± 0,9
30 дiб пicля ТН, д™, n = 15 (група 11а) 0,7 ± 0,1 1,1 ± 0,1 4,5 ± 0,7
30 дiб пicля ТН, доросла n = 11 (група II6) 1,6 ± 0,3 0,8 ± 0,1 7,9 ± 0,8
6 мic. пicля ТН, д™, n = 6 (група Ша) 0,6 ± 0,3 1,1 ± 0,1 5,7 ± 1,2
6 мю. пicля ТН, доросла n = 10 (група Шб) 1,2 ± 0,3 0,3 ± 0,1 4,6 ± 1,0
Т-хелпери (CD4+8—) беруть участь в шдукци спе-цифiчно! iмунно! вiдповiдi, стимулюють запуск i роз-виток iмунних реакцiй. У динамiцi в дггей через 30 днiв пiсля операци вiдмiчалося зменшення вшносно! кiлькостi цих клгган на 26,6 %, а абсолютно! кшь-костi — на 17,6 %. Через 6 мюящв абсолютне число Т-хелперiв зменшувалося ще на 14 %, проте вщносна кiлькiсть збiльшувалася на 30 %. У дорослих вщнос-на кшьысть Т-хелперiв практично не змiнювалася через 1 мюяць, проте через 6 мюящв зменшувалася на 62,5 %. Також вiдмiчалася поступова тенденщя до зменшення абсолютно! кшькосп Т-хелперiв через 1 та 6 мюящв.
Функщя Т-цитотоксичних лiмфоцитiв (CD4—8+) полягае в знищенш власних пошкоджених клiтин, за-ражених вiрусами, пухлинних клiтин та ш. Вони дiють через запуск у таргетнш клiтинi механiзмiв апоптозу i е головними ефекторними кштинами в механiзмах роз-витку реакцш вiдторгнення. При аналiзi динамiки цих показниыв у рiзнi перiоди тсля ТН у дiтей i дорослих суттевих вiдмiнностей не вiдмiчалося.
Т-активоваш лiмфоцити (CD3+DR+) з'являються внаслiдок ди подразнюючих факторiв, зазвичай пiсля 3-го дня гострого захворювання. За !х рiвнем можна судити про вираженють i силу iмунно! вiдповiдi. Збшь-шення експреси на Т-лiмфоцитах DR-антигенiв може бути при багатьох захворюваннях, пов'язаних iз хро-нiчним запаленням. Вiдзначено !х пiдвищення в па-цiентiв iз гепатитом С, пневмошями, ВIЛ-iнфекцiею, солiдними пухлинами, автоiмунними захворюван-нями. В кiнцi 1-го мюяця тсля ТН у дггей динамики цього показника не вiдмiчалося, проте через 6 мюящв констатовано значне зменшення абсолютного та выносного рiвня цих кштин на 75 та 119 % вшповшно. У дорослих, навпаки, вiдмiчалася тенденщя до значного збшьшення вщносно! кiлькостi Т-активованих клгган (на 20 % у ынщ 1-го мiсяця та на 119 % через 6 мюящв шсля ТН), причому !х абсолютна кшьысть змiнювала-ся незначно.
TNK-лiмфоцити виявляють здатнють до цитолiзу (руйнування) вiрус-iнфiкованих i онкогенних клiтин, з одного боку, i цитоын-продукуючу активнiсть — з iншого. Зниження !х у ПК може спостериатися при рiзних органоспецифiчних захворюваннях i системних автоiмунних процесах. Збтьшення кшькосп TNK-лiмфоцитiв вщзначено при запальних захворюваннях рiзно! етюлоги, пухлинних процесах. При аналiзi динамiки кiлерних лiмфоцитiв TNK (CD3+16+56+) виявлено тенденцiю до збiльшення !х абсолютно! та вшносно! кiлькостi в дггей, а в дорослих спочатку вш-мiчався рiст на 33 %, проте через 6 мюящв !х кшьысть зменшилася на 20 % нижче рiвня перед проведенням трансплантаци.
Натуральш кiлери (NK-клiтини) — популящя великих гранулярних лiмфоцитiв, якi здатнi лiзувати клiтини-мiшенi, шфшоваш вiрусами й iншими вну-тршньоклгганними антигенами, пухлиннi клiтини, а також iншi клiтини алогенного i ксеногенного похо-дження. Вони першими розтзнають донорськi HLA.
Збiльшення кiлькостi NK-клггин може бути пов'язано з активашею трансплантацiйного iMyHiTeTy. Зниження ïx кiлькостi спостерiгаеться при вроджених Гмуно-дефiцитаx, паразитарних iнфекцiяx, автоiмунниx захворюваннях, опромшенш, лiкуваннi цитостатиками i кортикостеро!дами. В динамiцi у дггей вiдмiчалося зменшення вшносно! й абсолютно! ылькосп нату-ральних кглергв через 1 мюяць на 30 i 43 % вшповшно, проте через 6 мюящв !х кшьысть збшьшувалася на 88 i 47 % вшповшно. У дорослих вгдносна й абсоютна кшьысть NK-клгган також зменшувалася на 47,9 i 60 % вшповщно, проте через 6 мюящв вiдмiчалася тенденщя до вшновлення майже до рГвня передтранспланта-цшного перiодy
У динамiцi в дггей вшмГчалося також рiзке зменшення абсолютно! ылькосп (у 3 рази) та вшносно! клькос-ri (у 4,5 раза) активованих лГмфоцитав (CD38+45+high) через 1 мюяць шсля ТН Гз пiдвищенням !х рГвня через 6 мюящв. У дорослих прослшковувалася не настшьки виражена динамГка, проте рГвш вшносно! й абсолютно! кшькосл цих клгган через 1 мюяць зменшувалися на 35 та 41 % вшповшно, а через 6 мюящв !х вшносна кшьысть зростала майже у 2 рази, а абсолютна кшьысть збшьшувалася на 30 %.
Вгдносний та абсолютний рГвень В-активованих лГмфоцитав (CD38+19+) у дггей рГзко зменшувався до ынця 1-го мюяця в 6 разГв. Вшносний рГвень цих кль тин залишався таким же через 6 мюящв, а абсолютна !х кшьысть мала тенденщю до зростання. У дорослих тако! закономГрност не було, у них вшносний рГвень CD38+19+ зменшувався на 25 % у ынщ 1-го мюяця, проте тдвищувався на 67 % до ынця 6-го мюяця тсля ТН, а абсолютна кшьысть зменшувалася через 30 дшв на 80 % та поверталась до дооперацшного рГвня через 6 мюящв.
РГвень Гмуноглобушшв е неспецифГчним показ-ником гуморального Гмуштету. В динашщ в дггей та дорослих рГвень IgA, який бере участь у забезпеченш мюцевого Гмуштету, не змшювався через 1 мюяць та зменшувався на 14 % у дггей та на 25 % у дорослих через 6 мюящв шсля ТН.
РГвень IgM, який забезпечуе первинну Гмунну вш-повшь, у дггей збшьшувався через 1 мюяць на 22 % i за-лишався стабшьним до 6 мюящв, а у дорослих, навпаки, зменшувався в ынщ 1-го мюяця на 61,9 %, а через 6 мюящв — ще на 62,5 %.
РГвень IgG, який забезпечуе вторинну Гмунну вш-повшь, в динашщ в дггей та дорослих через 30 дшв тсля ТН зменшувався на 30 та 13,2 % вшповшно, а через 6 мюящв у дггей зростав на 26 %, а в дорослих зменшувався ще на 41,8 %. У дггей рГвень IgG через 6 мюящв залишався меншим за показники до проведення ТН на 12 %, а в дорослих — на 50,5 %.
Таким чином, Гмунолопчш аспекти алотрансплан-тацГ! нирок у дггей та дорослих вшрГзняються. Результата проведеного дослщження свщчать про те, що в дггей спостерпаються бшьш виражеш ознаки реакщ! Гмунно! системи на трансплантат i Гмуносупресивну те-ратю, шж у дорослих. У дггей частина лГмфоцитав, що
беруть участь у вiдповiдi iMyHHoi' системи, демонструе значно бiльше пригнiчення, шж у дорослих, у кiнцi 1-го мюяця спостереження (вiдносна кiлькiсть лiмфоцитiв CD45++, вiдносна й абсолютна кшьюсть T-лiмфоцитiв CD3+19-, активованих лiмфоцитiв CD38+45+high та В-активованих лiмфоцитiв CD38+19+) чи через шють мiсяцiв (абсолютна юльюсть лiмфоцитiв CD45++, абсолютна та вщносна юльюсть В-лiмфоцитiв CD3—19+, Т-активованих CD3+DR+). Iншi клiтини, навпаки, показують суттево бiльше зростання через 30 дшв (абсолютна та вщносна кiлькiсть В-лiмфоцитiв CD3—19+) та через 6 мюящв пiсля операцii (вщносна кiлькiсть лiмфоцитiв CD45++ та Т^мфоцитав CD3+19-, вщ-носна та абсолютна кшьюсть активованих лiмфоцитiв CD38+45+high). Деяю iз субпопуляцiй лiмфоцитiв у дггей швидше вiдновлюються до передоперацшно-го рiвня (вiдносна кiлькiсть лiмфоцитiв CD45++ та Т-хелперiв CD4+8-).
Висновки
Анатз отриманих даних свiдчить про те, що реакцiя iмунноi' системи на нирковий трансплантат у дггей та дорослих мае певш вщмшносп, що проявляеться рiзно-направленими змiнами абсолютноi' i в1дносно1 юлькос-т субпопуляцш лiмфоцитiв та рiвнiв iмуноглобулiнiв. Щ змiни обумовленi подразненням iмунноl системи алогенним органом та ii реакщею на iмуносупресивну терапiю. Цi особливост потребують подальшого досль дження та врахування при виборi схем iмуносупресив-но! терапи та тривалостi застосування високих доз пре-паратiв у ранньому посттрансплантацшному перiодi.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщсут-нють конфлiкту iнтересiв та власно! фшансово! заць кавленостi при пiдготовцi дано! стат.
Внесок автор1в у роботу над статею: Закордо-нець В.П. — аналiз отриманих даних, написання тексту; Зограб'ян Р.О. — концепщя i дизайн дослiдження; Вороняк О.С. — збирання й обробка матерiалiв; Кубаш-ко А.В. — збирання й обробка матерiалiв.
References
1. Krystufkova E, Sekerkova A, Striz I, Brabcova I, Gir-manova E, Viklicky O. Regulatory T cells in kidney transplant recipients: the effect of induction immunosuppression therapy. Nephrol Dial Transplant. 2012 Jun;27(6):2576-82. doi: 10.1093/ndt/gfr693.
2. Justiz Vaillant AA, Waheed A, Mohseni M. Chronic Transplantation Rejection. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2019.
3. Nairn J, Hodge G, Henning P. Changes in leukocyte subsets: clinical implications for children with chronic renal failure. Pediatr Nephrol. 2005 Feb;20(2): 190-6. doi: 10.1007/ s00467-004-1727-2.
4. Bouts AH, Davin JC, Krediet RT, et al. Children with chronic renal failure have reduced numbers of memory B cells. Clin Exp Immunol. 2004 Sep;137(3):589-94. doi: 10.1111/j.1365-2249.2004.02571.x.
5. Danovitch GM. Handbook of Kidney Transplantation. Los Angeles: Lippincott Williams & Wilkins; 2012. 496 p.
6. Kurz P, Köhler H, Meuer S, Hütteroth T, Meyer zum Büschenfelde KH. Impaired cellular immune responses in chronic renal failure: evidence for a T cell defect. Kidney Int. 1986 Jun;29(6):1209-14. doi: 10.1038/ki.1986.129.
7. Cendoroglo M, Jaber BL, Balakrishnan VS, Perianaya-gam M, King AJ, Pereira BJ. Neutrophil apoptosis and dysfunction in uremia. J Am Soc Nephrol. 1999 Jan;10(1):93-100.
8. Fernández-Fresnedo G, Ramos MA, González-Pardo MC, de Francisco AL, López-Hoyos M, Arias M. B lymphopenia in uremia is related to an accelerated in vitro apoptosis and dysregu-lation of Bcl-2. Nephrol Dial Transplant. 2000 Apr;15(4):502-10. doi: 10.1093/ndt/15.4.502.
9. Zakordonets VP, Zograbian RO, Voroniak OS, Kubashko AV, Baran VYe. Immune system features in pediatric candidates for kidney transplantation. Kidneys. 2017;6(3): 144-148. doi: 10.22141/2307-1257.6.3.2017.109029.
10. Loupy A, Haas M, Solez K, et al. The Banff 2015 Kidney Meeting Report: Current Challenges in Rejection Classification and Prospects for Adopting Molecular Pathology. Am J Transplant. 2017 Jan;17(1):28-41. doi: 10.1111/ajt.14107.
11. Lanh TA, SesykM, autors; Leonova VP, editor. Kak opi-syvat' statistiku v meditsine: Annotirovannoe rukovodstvo dlia avtorov, redaktorov i retsenzentov [How to describe statistics in medicine: Annotated Guide for Authors, Editors, and Reviewers]. Moscow: Praktycheskaia medytsyna; 2011. 480 p. (in Russian).
12. Dunn OJ, Clark VA. Basic Statistics: A Primer for the Biomedical Science. 4thed. New Jersey: Wiley; 2009. 272 p.
13. Cho MH. Pediatric kidney transplantation is different from adult kidney transplantation. Korean J Pediatr. 2018 Jul;61(7):205-209. doi: 10.3345/kjp.2018.61.7.205.
14. Mehrotra A, Heeger PS. B cells and kidney transplantation: beyond antibodies. J Am Soc Nephrol. 2014 Jul;25(7):1373-4. doi: 10.1681/ASN.2014020132.
OTpuMaHo/Received 15.10.2019 Рецензовано/Revised 24.10.2019 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 04.11.2019 ■
Information about authors
Vladislav Zakordonets, Head of the Department of Kidney Transplantation, State Institution "O.O. Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology" of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Ruben Zohrabyan, MD, PhD, Head of the Kidney Transplantation and Dyalisis Department, State Institution "O.O. Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology" of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Oleksiy Voroniak, surgeon at the Department of Kidney Transplantation, State Institution "O.O. Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology" of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0001-7188-5596
Закордонец В.Ф., Зограбьян Р.О., Вороняк А.С., Кубашко А.В.
Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А.А. Шалимова, г. Киев, Украина
Особенности реакции иммунной системы у реципиентов почечного трансплантата детского возраста
Резюме. Актуальность. Для улучшения результатов трансплантации почки необходимо учитывать возрастную категорию пациента и состояние его иммунной системы. Цель работы: изучить особенности реакции иммунной системы на почечный трансплантат у реципиентов детского возраста. Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ цитометрического исследования субпопуляций лимфоцитов периферической крови, гейтованных по CD45++ со следующими антигенами: CD3/4/8/45 (T-хелперы, T-цитотоксические), CD3/DR/19/45 (T-активированные, B-клетки), CD 3/16/56/45 (T-NK- и NK-лимфоциты), CD38/45/19 (активированные, общие и B-лимфоциты), расчетного иммунорегуляторного индекса (Ireg) — CD4+/CD8+ и уровней общих иммуноглобулинов (Ig) классов A, M, G в сыворотке крови в динамике у 38 взрослых реципиентов и 16 детей, которым в 2016—2019 гг. в Национальном институте хирургии и трансплантологии им. А.А. Шалимова НАМН Украины была выполнена первая аллотрансплантация почки от живого родственного донора. Исследование состояния иммунной системы проводили перед трансплантацией почки, в конце 1-го и 6-го месяцев после трансплантации. Результаты. У детей наблюдаются более выраженные признаки реакции иммунной системы на трансплантат и иммуносупрессив-ную терапию, чем у взрослых. Часть лимфоцитов, участвующих в ответе иммунной системы, у детей демонстрирует
значительно большее подавление в конце первого месяца наблюдения (относительное количество лимфоцитов CD45 ++, относительное и абсолютное количество Т-лимфоцитов CD3+19—, активированных лимфоцитов CD38+45+high и В-активированных лимфоцитов CD38+19+) и через шесть месяцев (абсолютное количество лимфоцитов CD45++, абсолютное и относительное количество В-лимфоцитов CD3— 19+ Т-активированных CD3+DR+). Другие субпопуляции лимфоцитов, наоборот, показывают значительно больший рост через 30 дней (абсолютное и относительное количество В-лимфоцитов CD3—19+) и через шесть месяцев после операции (относительное количество лимфоцитов CD45++ и Т-лимфоцитов CD3+19—, относительное и абсолютное количество активированных лимфоцитов CD38+45+high). Некоторые из субпопуляций лимфоцитов у детей быстрее восстанавливаются до предоперационного уровня (относительное количество лимфоцитов CD45++ и Т-хелперов CD4+8—). Выводы. Анализ полученных данных свидетельствует о том, что реакция иммунной системы на почечный трансплантат у детей и взрослых проявляется разнонаправленными изменениями абсолютного и относительного количества субпопуляций лимфоцитов и уровней иммуноглобулинов, что необходимо учесть при выборе схем иммуносупрессивной терапии. Ключевые слова: трансплантация почки у детей и взрослых; субпопуляции лимфоцитов; иммуноглобулины
V.P. Zakordonets, R.O. Zograbyan, A.S. Voroniak, A.V. Kubashko
State Institution "O.O. Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology", Kyiv, Ukraine
Features of the immune system response Abstract. Background. We need to take into account patients' age and their immune system status to improve the results of kidney transplantation. Objective: to study the characteristics of the immune system response to a kidney transplant in pediatric recipients. Materials and methods. We performed a retrospective analysis of the cytometric study of peripheral blood lymphocytes subsets gated on CD45 + + with the following antigens: CD3/4/8/45 (T-helper, T-cytotoxic), CD3/DR/19/45 (T-acti-vated, B-cells), CD3/16/56/45 (T-NK- and NK-lymphocytes), CD38/45/19 (activated, total and B-lymphocytes), immuno-regulatory index — CD4+/CD8+, and levels of immunoglobulin classes A, M, G in the blood serum in 38 adult and 16 pediatric recipients, who got the first kidney allograft from a living related donor in 2016-2019 at O.O. Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology. Immune tests were performed before kidney transplantation, by the end of the first and sixth months after surgery. Results. Children have more pronounced signs of an immune system response to transplant and immunosuppres-sive therapy than adults. Some of the lymphocyte subsets in children show significantly stronger suppression by the end of the first
in pediatric renal transplant recipients
month after surgery (relative number of CD45 + + lymphocytes, relative and absolute number of CD3+19- T-lymphocytes, activated lymphocytes CD38+45+high and B-activated lymphocytes CD38+19+) and in six months (absolute CD45++ lymphocyte count, absolute and relative CD3-19+ B-lymphocyte count, T-activated CD3+DR+). Other lymphocyte subsets, on the contrary, show significantly greater increase in 30 days (absolute and relative CD3-19+ lymphocyte count) and 6 months (relative CD45++ lymphocyte count and T-lymphocytes CD3+19-, relative and absolute count of activated lymphocytes CD38+45+high) after transplantation. Some of the lymphocyte subsets in children recover to preoperative levels faster (relative numbers of CD45++ lymphocytes and T-helper cells CD4+8-). Conclusions. The analysis of the results shows that immune system response to kidney transplant in children and adults is somewhat different and is manifested by multidirectional changes in the absolute and relative number of lymphocyte subsets and immunoglobulin levels, which should be considered when choosing immunosuppressive therapy. Keywords: pediatric and adult kidney transplantation; lymphocyte subsets; immunoglobulins
