CC BY
10
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ
Грунтопокривних рослин в умовах степового
ПРИДН1ПРОВ'Я
Н.В. МАРТИНОВА;
Ю.В. ЛИХОЛАТ, доктор бгологгчних наук;
В.Ф. ОПАНАСЕНКО, кандидат бгологгчних наук
Боташчний сад Дншропетровського национального ушверситету
Вступ
Одним з основних напрямюв роботи боташчного саду Дншропетровського нащонального ушверситету е iнтродукцiя та акиматизащя рослин в умовах степового Придншров'я. Збагачення асортименту квiтково-декоративних рослин для створення рiзноманiтних ландшафтних композицiй здшснюеться як за рахунок мiсцевоi, так i свiтовоi флори.
Задачею дослщження було iнтродукцiйне вивчення i визначення перспективност грунтопокривних рослин, яких в колекцп саду нараховуеться бiльше 50 видiв. Серед них е малопоширеш, недостатньо вивченi й тому рщко використовуванi в культурi види.
Об'екти i методи дослiджень
В даноi роботi приведенi деякi результати до^дження, об'ектами якого були обранi 26 малодослщжених видiв грунтопокривних рослин колекцп боташчного саду: Aegopodium podagraria L., Asarum europaeum L., Antennaria dioica (L.) Gaertn., Acinos alpinus (L.) Moench, Anemone sylvestris L., Campanula poscharskyana Degen, Cerastium biebersteinii DC., Dendranthema arcticum (L.) Tzvel., Euphorbia cyparissias L., Galeobdolon luteum Huds., Glechoma hederacea L., Hypericum olympicum L., Lysimachia nummularia L., Nepeta mussinii Spreng., Polygonum affine G. Doh., Phlox divaricata L., Potentilla anserina L., Ranunculus repens L., Scutellaria alpina L., Sedum acre L., S. album L., S. kamtschaticum Fisch., S. reflexum L., S. spurium Bieb., Viola odorata L., V. alba Bess. За сезонним ростом та розвитком дослщних рослин спостерiгали протягом 2003-2007 рр. за загальноприйнятими методиками [2]. Також вивчалися бiолого-екологiчнi особливостi, проводилася комплексна ощнка видiв за сукупнiстю показниюв: насiнневе та вегетативне розмноження, стушнь пошкодження хворобами та шкiдниками, морозостшюсть, посухостiйкiсть, перiод декоративностi. При ощнщ кожного показника використовували модифiковану трьохбальну шкалу [1].
Результати та обговорення
Виявлено, що за своiми еколопчними характеристиками дослiджуванi рослини досить вiдрiзняються. Переважна бiльшiсть
представлена хамефггами (13 вид1в): Acinos alpinus, Galeobdolon luteum, Hypericum olympicum, Nepeta mussinii, Scutellaria alpina, Sedum acre та ш.; гемшриптофтв 10 видiв: Asarum europaeum, Campanula poscharskyana, Dendranthema arcticum, Potentilla anserina, Viola odorata та iH.; геофтв 3 види: Aegopodium podagraria, Anemone sylvestris, Euphorbia cyparissias. По вщношенню до родючост грунлв дослщжуваш види подшяються наступним чином: рослини, що ростуть на багатих грунтах (мегатрофи) - 4 види (Aegopodium podagraria, Anemone sylvestris, Asarum europaeum, Potentilla anserina ), рослини, як невибагливi до мшерального живлення i ростуть на бщних грунтах (олiготрофи) - 11 видiв (Acinos alpinus, Cerastium biebersteinii, Euphorbia cyparissia, Nepeta mussinii, Sedum acre, S.kamtschaticum та ш.), рослини, як займають промiжне по вщношенню до родючостi грунту положення (мезотрофи та ол^о-мезотрофи) - 11 видiв (Campanula poscharskyana, Phlox divaricata, Viola odorata, V. alba, Ranunculus repens та ш.). По вщношенню до водного режиму серед дослщжуваних е рослини, що в природних умовах зростають в посушливих зонах (6 видiв: Euphorbia cyparissias, Sedum acre, S. spurium та ш.) та рослини, яю ростуть в умовах середнього зволоження (10 видiв: Viola odorata, Campanula poscharskyana, Lysimachia nummularia, Ranunculus repens та ш.). С також рослини, яки займають промiжне по вщношенню до вологи положення мiж мезофггами та ксерофiтами (мезоксерофiти та ксеромезофгги - 10 видiв: Acinos alpinus, Nepeta mussinii, Scutellaria alpina, Polygonum affine та ш.). По вщношенню до свгглового режиму рослини подшяються на гелюфгги (2 види: Euphorbia cyparissia, Sedum spurium), сщофгги (1 вид: Asarum europaeum) та на ri, що займають промiжне положення (сщогелюфгги та гелiосцiофiти: 23 види). До^джуванш види грунтопокривних рослин дуже розрiзняються по належностi до бiоценозiв. Серед них е лiсовi (Aegopodium podagraria, Asarum europaeum, Galeobdolon luteum, Glechoma hederacea, Viola odorata та ш.), лучш (Potentilla anserina, Ranunculus repens), степовi рослини (Euphorbia cyparissias, Sedum acre), а також рослини пр та тсюв (Acinos alpinus, Campanula poscharskyana, Cerastium biebersteinii, Dendranthema arcticum, Polygonum affine, Scutellaria alpina та ш.).
Ушм рослинам властивий визначений ритм розвитку. Сезонний розвиток е результатом взаемодп внутршньо! ритмши само!' рослини та умов навколишнього середовища. Саме вони в значному ступеш визначають час наставання та довгочасност окремих фаз розвитку рослин в конкретних умовах. При штродукцп рослини потрапляють в новi умови iснування i важливою ознакою пристосування !х до нового киматичного та екологiчного режиму е змша сезонного ритму розвитку. На основi фенологiчних спостережень [3] встановлено, що весняне вщростання дослiджуваних видiв починаеться з кшця березня до середини квггня. Найбiльш ранне вiдростання вiдмiчено у Viola odorata, Glechoma
hederacea, Galeobdolon luteum (друга декада березня), найбшьш шзне у Antennaria dioica, Viola. alba (друга декада квггая).
Цвтння та плодоношення - важл^ етапи у житт рослин. За спостереженням рашше ушх зацвгтае Viola odorata - в кшщ березня - на початку квггая. Також до групи весняного цвтння вщносяться Asarum europaeum, Galeobdolon luteum, Glechoma hederacea, Phlox divaricata, Ranunculus repens, Viola alba та ш. Влгтку цвгтуть , Acinos alpinus, Hypericum olympicum, Polygonum affine, Potentilla anserina, Scutellaria alpina, Sedum acre, S. album, S. spurium та ш. Восени цвгте лише Dendranthema arcticum (на початку жовтня). Найбшьш довготривале цвтння вiдмiчено у Nepeta mussinii (до 67 дшв), а також у Asarum europaeum, Hypericum olympicum, Sedum kamtschaticum (37-40 дшв). Найкоротший перюд цвтння у Aegopodium podagraria, Dendranthema arcticum (23-25 дшв).
У 13 видiв вiдмiчаеться самошв. Самим багатим самошвом видшяються Nepeta mussinii, Anemone sylvestris Viola alba. Частий самошв спостер^аеться у Viola odorata, Galeobdolon luteum, Asarum europaeum. iншi види регулярно плодоносять, у деяких спостер^аеться одиничний самошв. Лише 1 вид не плодоносить. Це Phlox divaricata.
Результати до^джень з морозостшкосп, посухостшкост^ ступеню пошкодження шкiдниками та хворобами, а також комплексна ощнка успiшностi штродукцп дослiджуваних видiв грунтопокривних рослин наведена в таблищ.
Таблиця
Комплексна оц1нка результат1в штродукцй' грунтопокривних рослин колекцй' боташчного саду ДНУ
Назва видiв Феноритмотип, Насшневе розмноження, бал Вегетативне розмноження, бал ,ь т с й • 1-Н н с о з о р ол s ю ,ь т с й • 1-Н н с о х у с о ал С ю к иам б о ир о я « . и к. н а л 1 3 0 £ * Залальний результат, бал ь т с к в и & е п с р е С
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Aegopodium podagraria ВЛ 2 3 3 2 3 13 ДП
Asarum europaeum ВЛО 3 2 3 2 3 13 ДП
Antennaria dioica ВЛЗ 2 2 3 3 3 13 ДП
Acinos alpinus ВЛО 2 2 2 3 3 12 ДП
Anemone sylvestris ВЛ 3 2 3 2 3 13 ДП
Campanula poscharskyana ВЛО 2 2 2 2 3 11 П
Продовження таблиц
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Cerastium ВЛЗ 2 3 3 3 3 14 ДП
biebersteinii
Dendranthema ВЛО 2 2 2 2 3 11 П
arcticum
Euphorbia ВЛ 2 3 3 3 3 14 ДП
cyparissias
Galeobdolon luteum ВЛЗ 2 3 3 2 3 13 ДП
Glechoma ВЛ 2 3 3 2 3 13 ДП
hederacea
Hypericum ВЛО 2 2 2 2 3 11 П
olympicum
Lysimachia nummularia ВЛ 2 3 3 2 3 13 ДП
Nepeta mussinii ВЛО 3 1 3 3 3 13 ДП
Polygonum affine ВЛО 2 2 2 1 3 10 П
Phlox divaricata ВЛО 1 2 3 1 2 9 П
Potentilla anserina ВЛ 2 3 3 2 3 13 ДП
Ranunculus repens ВЛО 2 3 3 2 2 12 ДП
Scutellaria alpina ВЛ 2 2 3 3 3 13 ДП
Sedum acre ВЛЗ 2 2 3 3 3 13 ДП
S. album ВЛЗ 2 2 3 3 3 13 ДП
S.kamtschaticum ВЛО 2 2 3 3 2 12 ДП
S. reflexum ВЛЗ 2 2 3 3 3 13 ДП
S. spurium ВЛО 2 2 3 3 2 12 ДП
Viola odorata ВЛО 2 2 3 2 3 12 ДП
V. alba ВЛ 3 2 3 2 2 12 ДП
Примггка. Феноритмотип: ВЛ - весняно-лггньо-зелеш, ВЛО - весняно-лггньо-осшньозелеш, ВЛЗ - весняно-лггньо-зимовозелеш; насшнсве розмноження: 3 - плодоношення регулярне, самосiв частий, рясний; 2 -плодоношення регулярне, самошв одиничний або вiдсутнiй; 1 -плодоношення немае; вегетативне розмноження: 3 - вегетативних зачатюв 3 i бшьше; 2 - вегетативних зачатюв 1-2; 1 - вегетативного розмноження немае; морозостшккть: 3 - морозами та заморозками не пошкоджуеться; 2 - пошкоджуеться частково; 1 - пошкоджуеться морозами майже щорiчно; посухостiйкiсть: 3 - нормально витримуе ус засушливi перiоди; 2 - при довготривало! посухи надземна частина частково або повнютю висихае; 1 - при довготривало! посухи рослина може загинути; пошкодження шкодниками та хворобами: 3 - не пошкоджуеться; 2 - пошкоджуеться iнодi, не масово; 1 - щорiчнi
пошкодження, масовц VII - загальний результат; перспектившсть: ДП -дуже перспективш (12-15 балiв), П - перспективнi (9-11 балiв).
Висновки
В процесi роботи виявлено, що майже yci види достатньо стшю до комплексу екологiчних факторiв, вiдносяться до рiзних груп за строками весняного вщростання, цвiтiння та плодоношення, вiдрiзняються за феноритмотипом. Це дозволило видшити найбiльш перспективнi види, як можна рекомендувати для промислового озеленення. В нашому дослiдженнi це Sedum.kamtschaticum, S. reflexum, Euphorbia cyparissias, Potentilla anserina, Acinos alpinus , Galeobdolon luteum, Nepeta mussinii, Aegopodium podagraria, Viola odorata, V. alba та ш. Широка ампл^уда еколопчних характеристик цих видiв дозволяе використовувати ïx в будь яких ландшафтних композицiяx. Види, як визначенi як перспективнi можна використовувати для аматорського квiтникарства.
Список лггератури
1. Былов В.Н., Карписонова Р.А. Принципы создания и изучения коллекции малораспространенных декоративных многолетников // Бюл. Гл. ботан. сада. 1978. - Вып. 107. - С. 77-82.
2. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М.: Наука, 1980. - 28 с.
3. Мартинова Н.В., Лихолат Ю.В., Свинцицька А.В. Грунтопокривш рослини Дншропетровського боташчного саду для подальшого використання в системi озеленення селггебних територш // Наyковi записки. Серiя: Бiологiя. - 2007. - Вип. 4(34). - С. 119-122.
Development peculiarities and use perspective of ground cover plants in steppe Predniprovya conditions Martynova N.V., Likholat Y.V., Opanasenko V.F.
The research results of 26 ground cover plant species from the DNU Botanical Garden collection have been presented. Their ecological characteristics, phenological data have been considered. The complex evaluation of successful introduction have been carried out. The most perspective species have been selected.
