CC BY
56
ЦИВ1ЛЬНЕ ПРАВО I ПРОЦЕС
УДК 349.2 (477)
У. П. Бек
Навчально-науковий 1нститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, асистент кафедри цившьного права та процесу,
ОСОБЛИВОСТ1 ВИР1ШЕННЯ ТРУДОВИХ СПОР1В ПРО ПОНОВЛЕННЯ НА РОБОТ1 ПРАЦ1ВНИКА
© Бек У. П., 2016
З'ясовано змкт поняття "трудовий сшр" та визначено юрисдикцiю судiв щодо його внрниення. Визначено специфжу розгляду трудових сиор1в про поновлення на робой пращвнишв, звiльнених з рiзних п1дстав, передбачених трудовим законодавством. Детально проанаизовано особливостi в1дшкодування морально! шкоди, замод1яно'| незаконним звшьненням.
Ключовi слова: трудовий спiр, судовий розгляд, незаконне звшьнення, поновлення на робоп, моральна шкода.
У. П. Бек
ОСОБЕННОСТИ РАЗРЕШЕНИЯ ТРУДОВЫХ СПОРОВ О ВОССТАНОВЛЕНИИ НА РАБОТЕ РАБОТНИКА
Выяснено содержание понятия "трудовой спор" и определена юрисдикция судов по его решению. Определена специфика рассмотрения трудовых споров о восстановлении на работе работников, уволенных по разным основаниям, предусмотренным трудовым законодательством. Детально проанализированы особенности возмещения морального вреда, причиненного незаконным увольнением.
Ключевые слова: трудовой спор, судебное разбирательство, незаконное увольнение, восстановление на работе, моральный вред.
Y. P. Bek
PECULIARITIES OF SETTLEMENT OF LABOUR DISPUTES ON RESTORATION ON WORK OF THE EMPLOYEE
It is shown meaning of labor dispute and determined jurisdiction of the courts of his decision. The specificity of consideration of labor disputes for reinstatement of workers dismissed for various reasons stipulated by labor legislation. A detailed analysis features compensation for moral damage caused by unlawful dismissal.
Key words: labor dispute, litigation, wrongful dismissal, reinstatement, moral damages.
Постановка проблеми у загальному виглядi та ii' зв'язок iз важливими науковими чи практичними завданнями. Трудовi спори, як виникають на етат звшьнення пращвника з роботи (розiрванням чи припиненням трудового договору), належать до шдиввдуальних трудових спорiв i
переважно передаються для безпосереднього розгляду судами. Порядок виршення таких спорiв передбачено Главою XV КЗпП Укра!ни. Водночас, зважаючи на застарiлiсть цього законодавчого акту та динамшу трудових правоввдносин, потрiбно вiдзначити наявнiсть чимало! кшькосл проблем у правозастосовнiй дiяльностi та неоднозначшсть судово! практики !х виршення.
Для забезпечення ефективностi розгляду та виршення спорiв у сферi трудового права, а також створення едино!' судово! практики у ввдповвднш галуз^ низку постанов прийнято пленумом Верховного Суду Укра!ни. Останнi стосуються як порядку застосування трудового законодавства загалом, так i особливостей вирiшення спорiв з окремих питань у ввдповвднш сферi. Водночас недостатньо уваги у цих постановах присвячено питанням поновлення пращвника на робота Поза тим, бшьшкть iз них прийнято ще у 90-тi роки, що сввдчить про !х застарiлiсть та неактуальшсть.
Поза тим, розгляд судами спорiв з приводу поновлення працiвника на робоп ускладнюеться значним обсягом та диференщащею нормативно-правових положень, якi мають бути опрацьоваш та вiдiбранi для застосування до конкретних правовiдносин. Цю проблему поглиблюють також завантажетсть судово! системи та вiдсутнiсть подiлу суддiв, залежно вiд спецiалiзацii.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй, в яких започатковано розв'язання щеТ проблеми i на якi опираеться автор. У сучаснш науцi трудового права ввдсутня комплексна робота, присвячена саме трудовим спорам, як виникають з приводу поновлення пращвника на робота Водночас, частково питання розгляду трудових спорiв у судах дослвджено у статтях Г. I. Давиденко, В. Н. Толкуново!', П. I. Шевчука та пвдручниках за редакцiею В. В. Жернакова, П. Д. Пилипенка, В. I. Прокопенка, О. I. Процевського тощо.
Спробу виршити певш проблеми судового розгляду трудових спорiв зробив на дисертащйному рiвнi В. I. Мартиненко. Порядок виршення трудових спорiв в Украiнi дослiджено також у посiбнику В. Я. Бурака.
Мета статть На основi аналiзу судово!' практики визначити особливосл розгляду трудових спорiв про поновлення працiвника на робот та внесення власних пропозищй щодо удосконалення цього процесу.
Виклад основного матерiалу досл1дження з новим обгрунтуванням отриманих наукових результат. Перш нiж перейти до безпосереднього дослвдження порядку розгляду та виршення трудових спорiв про поновлення пращвника на робоп у судовому порядку, необхвдно з'ясувати сам змют поняття "трудовий с^р". У наущ трудового права можна видшити два пiдходи до його визначення. Згвдно з першим iз них, це сшр, який виникае мiж працiвником (колективом працiвникiв) та роботодавцем з приводу застосування норм трудового права, встановлення нових або змши кнуючих умов пращ [1, с. 20; 2, с. 4; 3, с. 30], укладення, змши та виконання колективного договору (угоди) [4, с. 151]. Натомють, представники другого тдходу поняттям "трудовий спiр" позначають спр, який виникае з питань застосування норм трудового права до конкретних правоввдносин, встановлення нових умов пращ, не врегульованих законодавством, додержання прав та обов'язюв !х суб'ектами [5, с. 324, 325; 6, с. 274, 275]. Бшьш виправданим, на нашу думку, е другий пвдхвд, однак вш потребуе уточнення. Так, спори щодо дотримання прав та обов'язюв суб'екпв е складовою спорiв про застосування норм трудового права, адже права та обов'язки ввдповвдних суб'екпв визначаються саме у законах, пвдзаконних нормативних актах, угодах та договорах рiзного рiвня.
Важливою складовою змюту поняття "трудовий спiр" е також момент його виникнення. Так, на думку бшьшосл представниюв науки трудового права (В. Я. Бурака [1, с. 16], В. В. Жернакова [7, с. 470], А. М. Комаренка [4, с. 151], В. I. Мартиненка [8, с. 11, 2], В. Н. Толкуново! [2, с. 4], П. I. Шевчука [3, с. 30]), трудовий спр виникае з моменту звернення до органу, компетентного виршувати розбiжностi мiж пращвником та роботодавцем. Дещо шшу позищю висловлюють В. I. Прокопенко [9, с. 431] та А. С. Голощапов [10, с. 7]. На !хню думку, про наявшсть трудового спору можна говорити з моменту виникнення розбiжностей мiж пращвником
та роботодавцем, незалежно ввд того, в якш формi !х вирiшуватимугь [9, с.431]. Ми схильнi пiдтримувати пвдхвд першо! групи науковцiв, оскшьки певш розбiжностi, якi виникають мiж пращвником та роботодавцем на рiзних етапах трудових вiдносин мiж ними, можуть вирiшуватися самостiйно цими суб'ектами, i це ще не свiдчить про наявшсть трудового спору. Про стр, на нашу думку, можна говорити на етапi, коли сторони звернулися до третього незалежного суб'екта за допомогою для вирiшення розбiжностей. Яскраво це проявляеться на прикладi виршення будь-якого трудового спору судом. Адже звернутися до суду суб'ект вправе лише коли його право не визнано, порушено або ж оспорюеться.
Узагальнюючи, вважаемо, що трудовий сшр - це сшр, який виникае мiж пращвником та роботодавцем з приводу встановлення нових або змши кнуючих умов пращ чи застосування законодавства про працю з моменту звернення до компетентного органу для його виршення.
Вже на етат виникнення трудового спору про поновлення пращвника на робой сторона (а такою у цш категорй спорiв завжди е працiвник, прокурор чи профспшковий орган в шгересах працiвника) сто!ть перед проблемою вибору суду, компетентного виршувати вiдповiдний спр, оскшьки чинним законодавством розмежовано юрисдикщю судiв у цих категор1ях справ, залежно ввд правового статусу суб'екта, який звертаеться iз позовом про поновлення на робота Так, за загальним правилом такi спори розглядаються в порядку цившьного судочинства районними, районними у мгёт1, мюькими чи мюькрайонними судами [11, ст.ст. 231, 232].
Окремий порядок розгляду передбачено для трудових спорiв, яю виникають з приводу прийняття громадян на публiчну службу, 11 проходження, звшьнення з публiчноi служби [12, ч. 2 ст.17]. Публiчна служба, ввдповвдно до чинного законодавства, - це дмльшсть на державних полггичних посадах, професiйна дiяльнiсть суддiв, прокурорiв, вiйськова служба, альтернативна (невiйськова) служба, дипломатична служба, шша державна служба, служба в органах влади Автономно! Республши Крим, органах мюцевого самоврядування [12, п. 15 ч. 1 ст. 3].
Отже, спори з приводу поновлення на робой суддiв, прокурорiв, слвдчих прокуратури, вiйськовослужбовцiв та шших суб'ектiв, якi були прийнят на публiчну службу, вирiшуються в порядку, передбаченому КАС Украши. Поза тим, таю спори розглядаються судами рiзних ланок. Так, вимога поновити на робой посадову особу мкцевого самоврядування, посадову чи службову особу органу мюцевого самоврядування повинна бути пред'явлена до мюцевого загального суду як адмтстративного [12, п. 1 ч. 1 ст. 18]. Спори, де стороною виступае орган державно! влади, шший державний орган, орган влади Автономно! Республши Крим, обласна рада, Ктвська, Севастопольська мюька рада, 1х посадова чи службова особа, крш випадюв, передбачених законом, виршуються окружними адмтстративними судами [12, п. 1 ч. 2 ст. 18]. До компетенцй Вищого адмтстративного суду Украши як суду першо! iнстанцii належать спори, у яких стороною е Верховна Рада Украши, Президент Украши, Вища рада юстицй Украши чи Вища квалiфiкацiйна комю1я суддiв Украши [12, ч. 4 ст. 18]. Отже, юрисдикцм суду та ланка судово! влади, як вправi розглядати трудовий спiр про поновлення пращвника на роботу визначаються залежно ввд правового статусу сторш такого спору.
Верховний Суд Украши також звертае увагу, що справи про поновлення пращвника на робоп розглядаються у порядку позовного провадження, незалежно ввд того, хто звернувся до суду з ввдповвдною вимогою [13, п. 5]. Ввдповвдш суб'екти мають право подати позовну заяву за мюцем проживання пращвника чи знаходженням роботодавця у мюячний термш з дня вручення копи наказу про звшьнення або з дня видачi трудово! книжки [11, ч. 1 ст. 233].
З'ясувавши процедурш питання виршення трудових спорiв, спробуемо розглянути особливостi розгляду та вирiшення таких спорiв, якi зумовленi застосуванням вже норм матерiального права.
Вирiшуючи трудовi спори про поновлення на роботу суд перевiряе дотримання умов припинення трудового договору: наявшсть законно! пвдстави; дотримання встановленого порядку; належним чином оформлений юридичний факт [14, с. 76]. Водночас, кожна з таких умов мае сво! особливосл, залежно ввд суб'екта, який шщдавав розiрвання трудового договору. Ввдповвдно до КЗпП Украши трудовий договiр може бути розiрвано за тщативою працiвника чи роботодавця або
за взаемною згодою сторш такого договору. Однак, потрiбно мати на уваз^ що в перiод тимчасово! непрацездатносп працiвника чи перебування його у ввдпустщ трудовий договiр не може бути припинено з шшдативи роботодавця [13, п. 17].
Аналiзуючи судову практику, можемо з упевнешстю сказати, що бшьшють трудових спорiв становлять спори про поновлення на робоп пращвника, звшьненого з iнiцiативи роботодавця на пiдставi ст. ст. 40, 41 КЗпП Укра!ни. Закон забороняе роботодавцю з власно! iнiцiативи звшьняти матерiв, якi мають дiтей вiком до 3 роюв, одиноких матерiв з дпъми до 14 рокiв або дпъми-iнвалiдами [11, ст. 184].
Розiрвання трудового договору з тщативи власника або уповноваженого ним органу допускаеться лише за попередньою згодою профспшкового органу, крш випадкiв, передбачених статтями 43 i 43(1) КЗпП Укра!ни. Якщо судом пiд час розгляду трудового спору виявлено порушення ще! норми, то суду необхвдно зупинити провадження по справi, запитати згоду профспшкового органу i тсля й одержання або вiдмови в наданш згоди, розглядати спiр по суп [11, абз.10 ст. 43; 13, ч.5 п.15]. Однак, згода чи ввдмова профспшки звшьнити працiвника не впливають на подальший розгляд справи. Тому, на практищ зустрiчаемо випадки, коли суди розглядають справи, не запитуючи згоди профспшки. Так, 11 шчня 2013 року Центрально-Мiський районний суд мюта Кривого Рогу Дншропетровсько! областi розглянув справу про поновлення на робоп працiвника Приватного акщонерного товариства "Трест "Кривбасшахтопроходка". У процеш вирiшення справи було виявлено, що пращвника звшьнено без згоди профспшки, членом яко! той був. Суд, не запитуючи згоди профспшки, виршив справу на користь пращвника через непопередження пращвника за два мюящ про подальше звшьнення у зв'язку iз змшами в органiзацii виробництва i працi [15].
Найбшьш поширеною пiдставою звшьнення прац!вника роботодавцем е змши в оргашзацй виробництва i працi, зокрема лiквiдацiя, реорганiзацiя, банкрутство або перепрофшювання пiдприемства, установи, оргашзацй, скорочення чисельносп або штату пращвниюв (п.1 ст. 40 КЗпП Укра!ни). Розглядаючи спори, якi виникли через звшьнення пращвника за щею пвдставою, суд повинен першочергово з'ясувати наявшсть причинного зв'язку мiж скороченням чисельносп чи штату працiвникiв з реоргашзащею, перепрофiлюванням або iншими змiнами в оргашзацй виробництва i працi.
Ьнують спори про поновлення на робоп працiвника, який був звшьнений через простш, зупинення роботи пiдприемства у зв'язку з кризою, фшансовими ускладненнями, вiдсутнiстю фiнансування, посилаючись на п. 1 ст. 40 КЗпП Укра!ни. Науковщ такi обставини розглядають як змши в оргашзацй виробництва i пращ [16, с.34]. Однак, на нашу думку, сам по собi простш чи iншi перелiченi обставини не можна вважати змшами в оргашзацй виробництва i пращ. Вони лише можуть бути причинами проведення таких змш, про що роботодавцем мае бути прийняте ввдповвдне ршення, видано наказ про скорочення чисельносп або штату пращвниюв та поввдомлено про це пращвниюв не шзшше як за два мiсяцi до звшьнення.
Розглядаючи спори про поновлення пращвника, звшьненого на пiдставi п.1 ст.40 КЗпП Укра!ни, суд повинен також перевiрити, чи дотримано законодавчих гарантш для працiвникiв. Такими е: 1) переважне право на залишення пращвника на робот^ де мае бути враховано не лише квалiфiкацiю або продуктившсть пращ [11, ст. 42], а й дисциплшовашсть пращвника [17, с. 215] та його правовий статус (у випадку, коли iншi умови рiвнi) [11, ч. 2 ст. 42]; 2) вившьнення пращвниюв не швидше як за два мюящ тсля !х письмового попередження (починае спливати з моменту ознайомлення пращвника з попередженням) [1, с. 57].
Особливi правовi наслiдки мае розгляд справ про поновлення на робой пращвника, звшьненого через лшввдащю пвдприемства, установи чи оргашзацй. Якщо суд виявить, що пращвника звшьнено без законних пвдстав або з порушенням встановленого порядку, вш не може поновити пращвника на робой через лшввдащю, тому визнае пращвника звшьненим з моменту набрання законно! сили ршенням суду про лшввдащю, а за перюд вимушеного прогулу зобов'язуе роботодавця виплатити цьому працiвниковi заробггну плату [11, ч.3 п.18].
Звшьнення пращвника з шшдативи роботодавця можливе також у зв'язку з виявленою неввдповвдшстю його виконуванш робот1 [11, п.2 ст.40]. Ввдповвдно до п.2 ст.40 КЗпП Украши та п.21 постанови Пленуму Верховного Суду Украши [13], звшьнення пращвника за щею пвдставою е законним, якщо дотримано таких умов. Першою умовою е те, що пращвник не виконуе, неналежно виконуе або не мае права виконувати роботу, зумовлену трудовим договором, а також ввдмова у наданш допуску до державно! таемнищ або скасування допуску до тако! таемнищ, якщо виконання покладених на нього обов'язюв вимагае доступу до державно! таемнищ.
Другою умовою законносл звшьнення е низька яюсть роботи через ввдсутшсть квал1фшаци чи стан здоров'я. Ввдсутшсть квал1фшаци потр1бно розумгги як ввдсутшсть певних знань, навичок, а також освгги чи певного права (наприклад, права керування транспортним засобом), якщо це е обов'язковим [13].
Ввдмова пращвника ввд запропоновано! йому шшо! роботи, яка ввдповвдае його квал1фшаци чи стану здоров'я, належить до третьо! умови звшьнення.
Окрему категорто справ становлять спори про поновлення на робот1 прац]вниюв, яю звшьнеш через порушення трудово! дисциплши. Ввдповвдне звшьнення може ввдбуватися в порядку накладення дисциплинарного стягнення та без застосування цього порядку. Такий подш мае важливе значення для правильного розгляду судами ввдповвдних спор]в. Так, дисциплшарним стягненням вважаеться звшьнення через: систематичне невиконання пращвником без поважних причин обов'язюв, покладених на нього трудовим договором або правилами внутршнього трудового розпорядку, якщо до пращвника рашше застосовувалися заходи дисциплшарного чи громадського стягнення; прогул (в тому числ1 ввдсутшсть на робот бшьше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; появу на робот1 в нетверезому сташ, у сташ наркотичного або токсичного сп'яншня; вчинення за м1сцем роботи розкрадання (в тому числ1 др1бного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законно! сили, чи постановою органу, до компетенци якого входить накладення адмтстративного стягнення або застосування заход1в громадського впливу; одноразове грубе порушення трудових обов'язюв [13, ч.1 п.22]. Розглядаючи ввдповвдш трудов1 спори, суд повинен першочергово перев1рити, чи дотриманий порядок застосування дисциплшарних стягнень: 1-м1сячний терм]н накладення ввд дня його виявлення, але не п1зн1ше шести м1сяц1в з дня вчинення [11, ст.148]; ввдсутшсть шших дисциплшарних стягнень за цей проступок; причинний зв'язок дш (безд1яльносп) пращвника 1з негативними насл1дками (шкодою).
Прогул або поява на робот1 в нетверезому сташ е пвдставами звшьнення пращвника, якщо вш вчинив ввдповвдш порушення не лише на робочому м1сщ, а на територи пвдприемства, установи, орган1зацй'у робочий час [13, п.24].
Зв1льнення прац1вника за п.3 ст.40 (систематичне невиконання трудових обов'язюв) чи п.1. ст.41 (одноразове порушення трудових обов'язюв) КЗпП Украши залежить ввд тяжкосл такого порушення, оскшьки за одноразове порушення пращвник може бути звшьнений лише якщо воно е грубим. Як приклад одноразового грубого порушення пращвником трудових обов'язюв, Верховний Суд Украши називае суттеве порушення фшансово! дисциплши, ввдмову допустити посадових ошб контролюючих оргашв до перев1рки д1яльност1 орган1зацй' [17, с.216]. Кр1м цього, визначено ч1ткий перелш суб'ект1в, як1 можуть бути звшьнеш за одноразове грубе порушення. Такими е: кер1вник п1дприемства, установи, оргашзаци (ф1л1алу, представництва, в1дд1лення та шшого в1докремленого п1дрозд1лу), його заступники, а також службов1 особи, яким присвоено персональш звання, i службов1 особи державно! контрольно-рев1зшно! служби та органи державного контролю за щнами [11, п.1 ст.41]. Службовими особами, яким присвоено персональш звання, е головний бухгалтер пвдприемства, установи, оргашзаци, його заступники, а також службов1 особи митних оргашв, державних податкових шспекцш [13, ч.1 п.27].
Якщо порушення трудових обов'язюв не е грубим, то пращвник може бути звшьнений у випадку систематичносп таких порушень. У формулюванш пвдстави звшьнення (п. 3 ст.40 КЗпП Украши) визначено, що систематичним е порушення, якщо до пращвника рашше застосовувалися заходи дисциплшарного чи громадського стягнення. Таю заходи мають бути законними, накладеними не шзшше одного року i не знят1 достроково.
Окремо видшяемо спори щодо незаконного звшьнення через винт дй кер!вника щцприемства, установи, оргатзаци, внаслвдок чого заробпна плата виплачувалася несвоечасно або в розм1рах, нижчих вщ установленого законом розм1ру м!н]мально1' зароб1тно! плати; винних дш пращвника, який безпосередньо обслуговуе грошов1, товарт або культурш цшносп, якщо щ дй' дають тдстави для втрати дов1ри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу; вчинення пращвником, який виконуе виховт функци, аморального вчинку, не сумгсного з продовженням тако! роботи; перебування всупереч вимогам Закону Украши "Про запобшання корупци" у безпосередньому пщпорядкувант у близько! особи; (п.п. 1-1-4 ст. 41 КЗпП Украши). Особливгстю в1дпов1дно1' категори справ е те, що суди повинт перев1рити правовий статус пращвника, який звернувся для поновлення на робот1, оскшьки законодавством передбачено вичерпний перелж суб'екпв, яю можуть бути звшьнет за щею тдставою. В одних випадках таю суб'екти визначет у формулювант щцстави звшьнення (п.1-1, 2 ст. 41 КЗпП Украши), в шших закршлено посилання до нормативно-правового акту, де е такий перелш (п.4 ст. 41 КЗпП Украши) або ж з цього приводу гснуе роз'яснення Пленуму Верховного Суду Украши (п.3 ст. 41 КЗпП Украши).
Окремою категор1ею справ е спори про поновлення на робот1 пращвника, який звшьнився з власно!' шшдативи. Таю спори трапляються вкрай рвдко, оскшьки звшьнення з роботи було волевиявленням заявника, кр1м випадюв, коли пращвник не з власно!' вол1 виршив звшьнитися з роботи. Тому, для того, щоб виршити спр на користь пращвника, у суд1 мае бути доведено, що власник або уповноважений ним орган примусили його подати заяву про роз1рвання трудового договору [13, ч.1 п.12]. Як зазначае Пленум Верховного Суду Украши, подача пращвником заяви з метою уникнути ввдповвдальносп за винт дй" не може розщнюватись як примус до цього i не позбавляе власника або уповноважений ним орган права звшьнити його за винт дй' з п1дстав, передбачених законом [13, ч.1 п.12].
Розглянувши особливосп розгляду судами трудових спор1в про поновлення на робот1 пращвниюв, звшьнених з р1зних п1дстав, видшяемо ще одну особлив1сть, яка приманна ус1м трудовим спорам. До тако!' належить необмежешсть суду пвд час розгляду справ про поновлення на робот1 позовними вимогами заявника. В основному, вихвд судами за меж1 позовних вимог проявляеться у зобов 'язанш роботодавця ввдшкодувати пращвнику моральну шкоду в випадку встановлення факту незаконносп звшьнення.
Поза тим, пращвник вправ1 самостшно пред'явити вимогу про вщшкодування морально!' шкоди, заподмно!' йому незаконним звшьненням. Як сввдчить практика, таю позови пращвники пред'являють як одночасно 1з основними вимогами про поновлення на робот1 [18], так i окремо [19]. Ввдповщна вимога пвдлягае задоволенню лише у тому випадку, якщо трудовий спр буде виршено на користь особи, яка просить про моральну компенсащю.
Основною проблемою справ про компенсацдо морально! шкоди е вщсутшсть певних юльюсних критерив чи меж ïï виплати. Тобто, суди на власний розсуд визначають розм1р тако! шкоди, перев1ряючи, одночасно, ïï наявтсть, протиправтсть дмння заподтовача шкоди, наявтсть причинного зв'язку мш шкодою i протиправним дкнням заподтовача та вини останнього в ïï заподкнш [20, ч. 2 п. 5]. На практищ, визначаючи розм1р шкоди, суди часто посилаються на вимоги розумносп та справедливости Зокрема, з цих мотив]в Печерський районний суд мгста Киева 27 квпня 2015 року прийняв ршення про часткове задоволення вимог щодо вщшкодування моральноï шкоди [21].
У деяких випадках, суд частково задовольняе вимоги про виплату моральноï шкоди, посилаючись на те, що задоволення основних вимог е елементом вщшкодування моральноï шкоди. Наприклад, 23 липня 2012 року Хмельницький м1ськрайонний суд Хмельницькоï обласп задовольнив позов в частит стягнення моральноï шкоди частково - в розм1р1 300,00 грн, вказуючи на те, що сам по соб1 факт задоволення позову щодо поновлення на роботу стягнення середнього заробггку за час вимушеного прогулу е елементом ввдшкодування завданоï моральноï шкоди [22]. Однак, як зазначае Вищий спещал1зований суд Украши з розгляду цившьних та кримшальних справ, компенсацм завданоï моральноï шкоди не поглинаеться самим фактом ввдновлення становища, яке юнувало до порушення трудових прав, шляхом поновлення на роботу а мае самостшне юридичне значення [23, ч.3 п.5]. Тому наведет мотиви зменшення розм1ру моральноï шкоди судом е незаконними.
Висновки. Пвдсумовуючи анашз особливостей розгляду судами трудових спорiв про поновлення на роботу варто зазначити, що таю спори виршуються в порядку цившьного або ж адмтстративного судочинства, залежно ввд правового статусу сторш чи сторони такого спору. На практищ юнуе чимало розбiжностей у застосуванш норм трудового законодавства, якими закршлено рiзну процедуру звшьнення залежно ввд пвдстав, що потребуе виваженого та системного пвдходу до розгляду ще! категорii справ.
Позови про компенсащю морально! шкоди мають факультативний характер i можуть бути задоволенi лише тсля вирiшення основного позову на користь працiвника. Не можна зменшувати розмiр компенсацii за моральну шкоду, посилаючись на те, що частково така шкода була компенсована задоволенням вимог пвд час виршення шдиввдуального трудового спору.
1. Бурак В. Я. Tpydoei спори: порядок гх виршення в Украгт / В. Я. Бурак // К.: Т-во "Знання", КОО, 2003. - 382 с. 2. Толкунова В. Н. Справочник судьи и адвоката по трудовым делам /
B. Н. Толкунова. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. - 288 с. 3. Шевчук П. I. Виршення судами колективних трудових спорiв (конфлiктiв) / П. I. Шевчук // Вкник Верховного Суду Украгни. - 1999. -№ 6(16). - С. 30-33. 4. КомаренкоА. М. Щодо поняття трудових конфлiктiв та порядку гх розгляду /
A. М. Комаренко // Актуальные проблемы государства и права. - Одесса: Астро- Принт, 1998. - 230 с. 5. Процевский А. И. Советское трудовое право: учебник /А. И. Процевский. - К.: Высшая школа, 1981. -360 с. 6. Советское трудовое право: учебник для вузов / Под ред. В. С. Андреева. - М.: Высшая школа, 1976. - 415 с. 7. Трудове право: тдручник [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] / В. В. Жернаков,
C. М. Прилипко, О. М. Ярошенко та т.; за ред. В. В. Жернакова. - X. : Право, 2012. - 496 с. 8. Мар-тыненко В. И. Процессуальные особенности рассмотрения индивидуальных трудовых споров в судах общей юрисдикции: автореф. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.15 "Гражданский процесс; арбитражный процесс" /В.И. Мартыненко. - М., 2006. - 21 с. 9. Прокопенко В. I. Трудове право Украгни: тдручник /
B. I. Прокопенко. - X.: Фiрма "Консум", 1998. - 480 с. 10. Голощапов С. А. Понятие, виды, причины, подведомственность трудовых споров: учебное пособие. Ч. 1 / Отв. ред. Толкунова В. Н. - М.: Изд-во ВЮЗИ, 1984. - 81 с. 11. Кодекс закотв про працю Украгни: закон вiд 10.12.1971 № 322-VIII/Вiдомостi Верховног Ради УРСР. - 1971 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.http:// zakon4.rada.gov.ua/. 12. Кодекс адмтстративного судочинства Украгни : закон вiд 06.07.2005 № 2747-IV / Вiдомостi Верховног Ради Украгни. - 2005. - № 35, / 35-36, 37 /. - Ст. 446. 13. Про практику розгляду судами трудових спорiв: постанова пленуму Верховного Суду Украгни вiд 06.11.1992 № 9 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua. 14. Трудове право Украгни : Академiчний курс : Шдруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, 3. Я. Козак та т.; за ред. П. Д. Пилипенка. - 2-ге вид., перероб. i доп. - К.: Видавничий Дiм "1н Юре", 2006. - 544 с. 15. Ршення Центрально-Мюького районного суду мкта Кривого Рогу Днтропетровськог областi вiд 11 ачня 2013 року у справi № 444/8838/12 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://www.reyestr.court.gov.ua. 16. Балюк М. Змти в органЬаци виробництва i пращ та сощальне партнерство /М. Балюк, Г. Гончарова //Право Украгни. - 1996. - № 11. - С. 33-37. 17. Правовi позицгг Верховного Суду Украгни щодо розгляду судами окремих категорш цивтьних справ. Роздт XIV. Трудове право // Бюлетень законодавства i юридичног практики Украгни. - 1998. - № 8. - Ст. 209. 18. Ршення Кигвського районного суду мюта Одеси вiд 28 квтня 2015 року у справi№ 520/3777/14-ц [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/44063431. 19. Ршення Солом'янського районного суду мкта Киева вiд 27 листопада 2015 року у справi №760/18157/15-ц [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 53969304. 20. Про судову практику в справах про вiдшкодування моральног (немайновог) шкоди: постанова пленуму Верховного Суду Украгни вiд 31.03.1995 № 4 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/. 21. Ршення Печерського районного суду вiд 27 квтня 2015 року у справi № 757/6628/15-ц [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/ Review/ 44073447. 22. Ршення Хмельницького мкькрайонного суду Хмельницьког областi вiд 23 липня 2012 року у справi № 2218/9975/2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://www.reyestr.court.gov.ua. 23. Про практику застосування судами при розглядi справ окремих норм трудового права : лист Вищого спецiалiзованого суду з розгляду цившьних та кримтальних справ вiд 27.09.2012 № 10-1389/0/4-12 / Податки та бухгалтерський облж. - 2013. - № 7.
