CC BY
49
Практична медицина / Practical Medicine
боль.
суставы. позвоночник
УДК616.728.3-018.38-001.5-072-089.844:615.825 DOI: 10.22141/2224-1507.2.22.2016.75758
ii
РУСАНОВ А.П.
ДУ «1нститут травматологи та ортопедн НАМН УкраУни», м. КиУв, УкраУна
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗРОБКИ КРИТЕР1Й-ОР16НТОВАНО1 ПРОГРАМИ РЕАБШ1ТАЦП ДЛЯ ХВОРИХ
П1СЛЯ АРТРОСКОШЧНО1 РЕКОНСТРУКЦП
•• _ _ _ _ _ •• _
ПЕРЕДНЬО! ХРЕСТОПОД1БНО1 ЗВ'ЯЗКИ
Резюме. У статтi наведено шновацшну критерiй-орi€нтовану програму реаб^таци для пащ€тчв, якi перенесли артроскопiчну реконструкщю передньо''' хрестоподiбно''' зв'язки. Указанi особливосп програми, для кожного з перiодiв програми зазначенi методичнi основи виконання дозволених вправ, що вiдповiдають певному руховому режиму. Сту-пiнь пщготовленосп пацi€нта визнача€ться критерi€м виконання тестово''' вправи, що до-зволя€ допустити його до навантажень нового, бтьш високого рiвня тренувань. Ефектив-шсть розроблено'' програми пiдтверджу€ться клiнiчно.
Ключовi слова: артроскопiчна реконструкцiя, колiнний суглоб, фiзична реабiлiтацiя.
Вступ
Ушкодження передньо! хрестоподiбноl зв'язки (ПХЗ) — одна з найбшьш частих травм колшного суглоба (КС) серед осiб працездатного та активного вшу, при цьому чоловши травмуються в 2 рази час-тiше, нiж жiнки.
У середньому щорiчно виникае 1 травма на 3000 оаб [1]. На вщмшу вiд ушкодження бiльшостi ш-ших зв'язок i сухожилкiв розрив ПХЗ не зростаеть-ся та викликае нестабiльнiсть при звичнiй щоден-нiй дiяльностi. Особливо це стосуеться занять спортом, що потребують швидких поворотiв i раптових зупинок. Поступово нестабшьшсть призводить до прискореного розвитку артрозу [3]. Функцюнальна неповноцшшсть КС суттево погiршуе якiсть життя пащента, а для професiйного спортсмена може стати причиною тривалого лшування та професшно! непридатностi. Кшькють реконструктивних опера-тивних втручань з приводу ушкодження ПХЗ не-впинно зростае [4].
Усе шсляоперацшне вiдновне лiкування хворих шсля реконструкцп ПХЗ вiдбуваеться на етапах пе-
ребудови та приживлення трансплантата. Ця ста-дiйнiсть вщновлення й зумовила вiдповiднiсть ре-абшггацшних програм, що в бiльшостi спираються на термiни пiсляоперативного лiкування як на голо-вний орieнтир. Тривалють сучасних реабiлiтацiйних програм для хворих шсля реконструкцп ПХЗ стано-вить вщ 4 до 9 мюяшв i навiть довше [9, 13]. Програми роздшеш на перюди, серед яких найчастiше ви-дшяють перiод передоперацшно! пiдготовки, най-ближчий шсляоперацшний перiод, промiжний пе-рюд, перiод пiдвищення силових навантажень i пе-рiод повернення до спортивних змагань. Перюди роздшеш на тижш, що спрощуе завдання динамiч-ного спостереження за прооперованими особами. Кожен перюд мiстить чiткi шструкцп й формуе реа-
Адреса для листування з авторами: Рой 1.В.
E-mail: redact@i.ua
© Рой 1.В., Зшченко В.В., Баяндiна О.1., Русанов А.П., 2016 © «Бшь. Суглоби. Хребет», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
лютичний погляд на процес реабштацп на наступ-них етапах [2, 3].
Аналiз програм реабштацп, що юнують у бшь-шостi провiдних цет^в свiту, показав орieнтацiю !х на термши пiсляоперативного втручання, а !х тривалiсть часто залежала вiд особистого досвщу ль карiв цих центрiв — вiд досить тривало! (понад 9 мь сяцiв) до так звано! агресивно! (менше 4 мюяшв) [6, 12]. 1снуе i ряд бшьш помiркованих програм (три-валютю 6 мiсяцiв) [8]. На наш погляд, саме перюд 6 мюящв пiсля оперативного лiкування е достатшм для повернення бiльшостi хворих до бажаного рiвня активностi пiсля проведеного оперативного втручання. У цш ситуацп здаеться доцiльним розроб-ка програми з декшькома послiдовними перюдами. Введення завдань для кожного з перiодiв i вщповщ-них критерпв переходу до наступного перiоду ро-бить цю програму достатньо контрольованою з боку медичного персоналу та сприятиме мотивуванню пащента шляхом постановки послщовних досяжних завдань. Така програма була б найбшьш ефектив-ною, особливо при необхщносп повернення хворого до значних навантажень у мМмальт термши. Та, на жаль, тако! програми на сьогодш в Укра'1ш не ю-нуе. Саме тому мета роботи — розробити критерш-орieнтовану реабiлiтацiйну програму для пащенпв пiсля артроскопiчного вiдновлення ПХЗ колшного суглоба.
Матерiал та методи дослщження
Були проаналiзованi клiнiчнi данi 48 хворих, що використанi для розробки програми виновного ль кування. Зпдно з розробленою програмою всiм хво-рим було проведено реабiлiтацiю.
Для оцшки ефективностi програми реабштацп хворi були роздiленi на основну та контрольну гру-пи. Результати розподшу наведено у табл. 1.
Таблиця 1. Розпод'л обстежениххворих за групами (n = 48)
Група Тип ф1ксатор1в Кшьшсть хворих
Основна Система поперечних спиць 12
1нтерференцмш гвинти 15
Порiвняння (контрольна) Система поперечних спиць 10
1нтерференцмш гвинти 11
Усього 48
Основна група — 27 хворих, яким була виконана реконструкщя ПХЗ з сухожилшв m.semitendinosus i m.gracilis. Середнш вш пащенпв становив 37,8 ± ± 2,0 року. Хворi пройшли лiкування згiдно з розробленою критерiй-орiентованою програмою.
Група порiвняння (контрольна) — з ушкоджен-ням ПХЗ, хворi пройшли артроскопiчну рекон-струкцш ПХЗ трансплантатом iз сухожилкiв шдко-лiнних м'язiв (m.semitendinosus i m.gracilis). Середнш вш — 39,2 ± 2,3 року. Заняття лiкувальною пм-
настикою проводили через 4—6 тижшв пiсля знят-тя розгинально! шини за загальноприйнятною методикою.
Критерп включення: жiнки i чоловiки вшом вiд 18 до 45 рошв з ушкодженням ПХЗ, дГагностова-ним за допомогою магштно-резонансно1 томогра-фп та пiдтвердженим шд час артроскошчного втру-чання.
Критерп виключення: осьовГ деформацп — ва-русне або вальгусне вщхшення гомглки; обмеження рухливост в кульшових або гомшковостопних су-глобах; будь-яы пiсляоперацiйнi ускладнення. УсГм хворим проводили стандартне клшчне обстеження. Оцшювали функцiональний стан колшного суглоба за шкалою J. Lysholm, J. Gillquist (1982), яка е формою суб'ективно! оцшки колшного суглоба. Максимально можливий результат — 100 балiв. ВГдмш-ним вважаеться результат 95—100 балiв; добрим — 84—94 бали; задовiльним — 65—83 бали; незадовшь-ним — менше 64 балiв. Статистичну обробку проводили в редакторi Microsoft Excel, 2010, та StatSoft Inc. Statistica, 2004.
Результати дослщження та обговорення
При створеннi програми реабштацп використо-вували наступш принципи реабштацп хворих шсля артроскошчно1 реконструкцп ПХЗ.
1. Рацюнальне поеднання методiв хГрурпчного та консервативного лшування на всГх етапах медично! реабштацп.
2. Комплексне використання засобiв фГзично1 реабштацп з врахуванням механiзмiв !х терапевтич-ного впливу та патогенетично1 спрямованостi.
3. ПослГдовна корекцiя функцiональних пору-шень вГдповГдно до завдань кожного з еташв лшу-вання.
4. Диференцiйоване використання лшувальних засобiв залежно вГд етапу лшування та ступеня ста-тодинамiчних порушень.
5. Поеднання лiкувальних заходiв з рацюнальним ортопедичним режимом (осьове навантаження та Гммобшзашя).
6. Регулярнiсть курсового лшування засобами фь зично! реабштацп з врахуванням досягнень в кожному з перюдГв лшування.
7. Поеднання медикаментозного лшування з засобами фГзично1 реабштацп.
В основГ бшьшосп функцюнальних порушень, що виявляються у хворих шсля пластики ПХЗ, лежать мюцевГ прояви вГдповГднох реакцп оргашзму на патолопчний процес та зниження опороспро-можност кшшвки, що викликае змши в тканинах суглоба — формування рубщв, дегенерацш сугло-бового хряща, гшотрофш м'язГв. СлГд зазначити та-кож, що весь шсляоперацшний реабштацшний перюд перебпае на тлГ процесГв приживлення та пе-ребудови трансплантата. На основГ власного досвь ду та юнуючих програм було розроблено базову реа-бштацшну програму для хворих шсля артроскошч-
но! реконструкцп ПХЗ залежно вщ способу фшсацп трансплантата i термiнiв шсляоперативного втру-чання. Програма включае перюд передоперацшно! пiдготовки, чотири обов'язкових перюди та п'ятий для професiйних спортсмешв. Кожен iз перiодiв мае вщповщний вiдновний руховий режим, завдання та критерп переходу до наступного рiвня навантажень (табл. 2).
Передоперацiйний перюд е обов'язковим для хворих iз запальними явищами, контрактурами в колшному суглобi, при значнiй гшотрофп м'язiв. Його тривалiсть зазвичай 10—15 дшв i може бути значно подовжена, що залежить вiд функцюнально-го стану колшного суглоба.
Раннiй шсляоперацшний перiод (1а) — тривае весь час перебування в хiрургiчному стацюнар^ у середньому 1—2 тижнi. Протягом перших 3 дiб ува-га зосереджуеться на шсляоперацшнш ранi, у по-дальшому головна мета — захист трансплантата. Режим щадний. Програма залежить переважно вщ ви-користаних фiксаторiв.
Раннiй пiсляоперацiйний перюд (1Ь) — дозова-ного осьового навантаження, закшчуеться пiсля 6-го тижня, коли хворий починае ходити з повним осьовим навантаженням на оперовану кшщвку. Режим щадний i щадно-тренуючий, продовжуе зале-жати вщ використаних фiксаторiв. У цей час прохо-
дить штегращя трансплантата до кютки, що змен-шуе вплив фшсацп на подальшу реабiлiтацiю.
Шзнш пiсляоперацiйний перiод (II) — повного осьового навантаження, закшчуеться в 16 тижшв. Режим тренуючий, залежить вщ типу трансплантата. У кшш перiоду хворий може ходити, присщати, починае бiгати. Реабiлiтацiя може бути закшчена для осiб, робота яких не пов'язана зi значними фь зичними навантаженнями.
Перiод функцiонального вiдновлення (III) — тривае до 22-го тижня. Навантаження продовжують залежати вщ типу фшсацп трансплантата. Головним у цей перюд е досягнення симетричност мiж кш-цiвками. Хворий може переходити до значних на-вантажень.
Перюд пiдвищених навантажень (IV) — тривае до 26-го тижня. Режим тренуючий. Залежить вщ функ-цюнального стану опорно-рухового апарату. Головним у цей перюд е можливють повернення до спортивних занять.
Крiм того, було введено додатковий, п'ятий перь од (V) — перюд повернення до спортивних занять, для спортсмешв, яы займаються спортом профе-сшно. Це дае змогу повнютю показати можливос-тi реабшггашйно! допомоги цим хворим. Отрима-нi результати дозволили створити алгорштшзова-ну систему виновного лiкування пiсля реконструк-
Таблиця 2. Критер'ш-оркнтована програма реабМтацн хворих тсля реконструкцп ПХЗ
Назва перюду, тривалють та режим навантажень Мета перюду Критери переходу до наступного перюду
0 — передоперацмний, > 10 дшв, залежить вщ тяжкост та давностi травми. Режим вшьний Повний обсяг руадв. Нормалiзацiя ритму ходи (за вщсутност нестабшьност та блокування). Вiдновлення/пiдтримання сили м'язiв ни-жньоУ кiнцiвки Згинання не менше 90°. Вщсутнють запальних явищ у суглобк Вiдновлення/пiдтримання сили м'язiв ни-жньо! кiнцiвки
1а — раннiй пiсляоперацiйний, 0-2 тижш, залежить вiд типу використаних фiксаторiв. Режим щадний Контроль запальних явищ у суглобi. Захист трансплантата (шина в повному розгинанш). Пщтримка м'язовоУ активностi, сили та активности м'язiв Пiдняття прямо! нижньо! кiнцiвки до кута 45°. Повне розгинання в колшному суглобк Пщтримка м'язово! активностi, сили та активное^ м'язiв
lb — раншй пiсляоперацiйний — перюд дозованого осьового навантаження, 3-6 тижшв, залежить вщ типу використаних фiксаторiв. Режим тренувальний Навчання ходьбi на милицях Кут згинання активний — 60-90°, пасив-ний — до 120°. Здатнють спускатися та пщшматися на 1 сходинку до 6-го тижня: вгору (оперована), вниз (неоперована); до 7-го тижня вниз (оперована)
ll — пiзнiй шсляоперацшний (повного осьового навантаження), 7-16 тижшв, залежить вщ типу використаних фiксаторiв i трансплантата. Режим тренувальний Ходьба без милиць з 7-го тижня. Ходьба з повним розгинанням. Ходьба сходинками з дозованим наванта-женням Повний обсяг руадв з 9-го тижня. Сила чотириголового м'яза стегна 6070 % порiвняно з неушкодженою шн^в-кою
Ill — перюд функцюнального вiдновлення, 17-22 тижш, залежить вщ типу трансплантата. Режим тренувальний Повний обсяг руадв. Досягнення симетричност мiж шн^вками Сила чотириголового м'яза стегна бшьше шж 85 % порiвняно з неушкодженою шн-цiвкою. Стрибковi тести бiльше шж 85 %
IV — перюд пщвищених навантажень, 23-26 тижшв, залежить вщ функцюнального стану опорно-рухового апарату. Режим тренувальний Повернення до спорту вихiдного дня (до занять фiзкультурою) Обсяг рухiв: перерозгинання як на неопе-рованiй шн^вцЬ згинання 140°. Сила чотириголового м'яза стегна бшьше шж 85-90 %. Стрибковi тести бiльше нiж 85-90 %
V — повернення до спортивних змагань. ^сля 26-го тижня вщ функцюнального стану опорно-рухового апарату та спе-цифiчних для спорту навантажень. Режим тренувальний Повернення до професшного спорту Згщно з критерiями повернення до спе-цифiчних спортивних навантажень
цп ПХЗ, що складаеться з декшькох функцюналь-них блокiв:
— первинне обстеження з визначенням реабшта-цшного перiоду та його етапу (амбулаторний, сташ-онарний, санаторно-курортний);
— формування реабшггацшно! програми для ви-значеного лшуючим лiкарем перiоду з урахуванням рекомендацш оперуючого лiкаря та лiкарiв-кон-сультантiв. Лiкування бажано починати з передопе-рацiйноl реабштацп;
— оцшка ефективностi проведено! реабiлiтацii шляхом анаизу досягнутих критерпв та рiшення про переведення хворого на наступний етап реабь лггацп в разi виконання досягнення вах критерпв;
— корекшя завдань наступного перiоду в разi не-повно! реалiзацii програми попереднього перю-ду або рiшення про повторне оперативне лшуван-ня. У результат програма реабiлiтацii шддаеться ко-рекцп, що найчастiше виражаеться в доповненш завдань нового перюду невиконаними завданнями попереднього перiоду;
— проведення комплексу реабштацшних заходiв наступного перюду реабштацп на основi скориго-вано! програми;
— оцiнка ефективност реабiлiтацii. Рух циклу за-кшчуеться тодi, коли оцiнка функцiональних ре-зультатiв задовольняе вимоги хворого й вщповщае його особистим уявленням про яысть життя.
Тривалiсть кожного з перiодiв е достатньо умов-ною величиною, це скорiше оптимальнi термь ни для досягнення поставленого завдання. Неви-конання поставлених завдань е приводом для детального аналiзу стану прооперованого суглоба та консультаци з хiрургом, який проводив опера-тивне втручання. Невиконане завдання переходить як додаткове до завдань наступного перюду. При наявност функцюнальних порушень, що не були усунеш в I—III перюдах — не були досягнут всi завдання цих перiодiв i, вiдповiдно, не вико-нанi критерп переходу до наступного рiвня наван-тажень, — хворому не рекомендуеться переходити до шдвищених навантажень, особливо, якщо про-фесiйна дiяльнiсть висувае шдвищеш вимоги до стану опорно-рухового апарату. Складшсть проведення реабiлiтацii зумовлена достатньою тривалю-тю вiдновного лшування, повний цикл якого три-вае не менше 4—6 мюящв, у той час як оперативне лшування потребуе нетривалого (до 5—14 дiб) пе-ребування хворого в хiрургiчному стацiонарi. Са-ме тому перед реабштацшною службою постае завдання не тшьки провести вiдновне лiкування, але забезпечити контроль за його проведенням без ускладнень протягом досить тривалого часу. Таку можливють надае саме критерiй-орiентована про-грама.
У результат застосування запропоновано!' програми реабштацп ми отримали зменшення кшь-костi незадовiльних результатiв зпдно зi шкалою Lysholm-Gillquist. Вiрогiдне покращення результа-тiв пiсля курсу реабштацп вiдбулося в обох групах,
вщсугня незадов1льна ощнка i в контрольны, i в основн1й. В обох групах переважае в1дсоток оц1нок за Lysholm-Gillquist > 83 бал1в, але в основн1й у 2,6 раза б1льше результат1в «в1дм1нно» та у 2 рази менше оц1нок «задов1льно» (р < 0,05) (рис. 1).
Пор1вняння в динам1ц1 процесу реабштацп двох реабштацшних програм у основнш та контрольн1й групах виявили, що 1снуе зап1знення в1дновлення в контрольнш груп1 пор1вняно з основною на 10 тиж-н1в. Тобто скорочення терм1ну л1кування на 10 тиж-н1в св1дчить про високу ефективн1сть запропонова-но! реабштацшно! програми (рис. 2).
■ Незадовшьно
□ Задовтьно
□ Добре
□ Вщмшно
КГ до ОГдо КГпюля ОГ пюля реабшггацм реабттаци реабштацп' реаблггаци
Рисунок 1. Сп'шв'дношення результат'ш оцнки запропонованого комплексу реабЫта^йного лЫування за даними опитувальника Lysholm-Gillquist в основнш (ОГ) та контрольнш (КГ) групах
100
95
90
85
5 80 Ш
75
70
65
□ 1 1 1 1 1 □ □ п Ж Л. ---
П -ft - D Jm а к
/ ° ✓ Г □ ' ♦ □ □ / ♦
п г и ♦
D ♦ ♦
Тижьп
— ♦ra-
lo 20 . JO . 40
— пОГ Ютижшв
50
Рисунок2. Динамка та сп'вв'дношення термш'в досягнення позитивних результат'ш реабМтацП пкля пластики ПХЗ за даними опитувальника Lysholm-Gillquist в основнш (ОГ) та контрольнш (КГ) групах
Ми вважаемо, що в pi3Hi перюди реабштацшного лшування навантаження та вмют само! програми зале-жать вщ багатьох чинниив. Тип використаних фшса-торiв е основою програм фiзичноï реабiлiтацiï протя-гом перших 6 тижшв шсляоперативного втручання. З 6-го по 22-й тижш керуються типом трансплантата, у наступш перiоди — професшними або особистими потребами хворого.
Вчасно проведеш реабiлiтацiйнi заходи дозволяють отримати оптимальнi результати в мiнiмально можливi строки. Введення поняття критерй'в для кожного з пе-рiодiв реабштацй' забезпечуе швидкiсть та безпеку повернення хворого до звичного рiвня дiяльностi й ро-бить цей тривалий процес контрольованим.
Аналiз л^вання хворих показав, що головними проблемами пролонгацй' реабiлiтацiйних заходiв е не-дотримання термiнiв досягнення вiдповiдних критерй'в саме раннього шсляоперацшного перюду. Так, якщо повне розгинання та згинання в колшному су-глобi не було досягнуто в першi 2—3 тижнi пiсля ре-конструкцй' ПХЗ, то ця проблема може залишатися на-вiть у перiодi функцiонального вiдновлення. Саме тому в програмi реабiлiтацiï пiсля артроскошчно! рекон-струкцй' ПХЗ особливу увагу потрiбно придiляти саме
ранньому шсляоперацшному перiоду, оскiльки бшь-шiсть ускладнень реабiлiтацiйного процесу припадае саме на нього. Отже, надалi ми бшьш детально зупи-нимось на особливостях раннього шсляоперацшного перюду.
Висновки
Таким чином, розроблено базову критерiй-орiен-товану програму реабштацй для хворих тсля реконструкцп ПХЗ. Як критери запропоноваш даш клшко-iнструментальних дослщжень i функцiональнi тести. Аналiз результат лiкування свiдчить про необхiднiсть штенсифшаци реабiлiтацiйних заходiв першочергово за рахунок дозованого пасивного згинання у ранньому шсляоперацшному перюда, оскшьки пiзнiй !х початок збiльшуе тривалiсть лiкування.
Доведено ефектившсть запропоновано! програми. В основнш групi у 2,6 раза бшьше результат «вщмш-но» та у 2 рази менше оцшок «задовшьно» за шкалою Lysholm-Gillquist, нiж у контрольнш групi, пiсля про-ведення курсу реабштацй (р < 0,05). Зашзнення вщ-новлення до 10 тижшв у контрольнш груш порiвняно з основною свщчить про очевидну ефектившсть запропоновано! реабштацшно! програми. ■
Список лiтератури
1. Левенець В.М. Спортивна травматолопя : навчальний пошбник / В.М. Левенець, Я.В. Лшько. — К.: Олiмп. л-ра, 2008. — 215 с.
2. Рой И.В. Предоперационная реабилитация как необходимый этап восстановительного лечения пациентов после пластики передней крестообразной святки / Рой И.В., Баян-дина Е.И., Бабова И.К., Костогрыз О.А. // Спортивная медицина: наука и практика. — 2013. — № 1(10). — С. 377-378.
3. Roy I. The use of computer stabilography during restorative treatment of patients with lesions of the anterior cruciate ligament of the knee joint / I. Roy, A. Rusanov, O. Rusanova // The 1-st International Academic Conference [Science and education in Australia, America and Eurasuia: Fundamental and Applied Science] (Australia, Melbourne, 23 June 2014). — Melbourne, 2014. — Р. 679-682.
4. Effects of a knee extension constraint brace on lower extremity movements after ACL reconstruction / Stanley C.J., Creighton R.A., Gross M.T. [et al.] // Clin. Orthop. Relat. Res. — 2011. — Vol. 469. — P. 1774-1780.
5. Kruse L.M. Rehabilitation after anterior cruciate ligament reconstruction: a systematic review / L.M. Kruse, B. Gray, R.W. Wright // J. Bone Jt. Surg. [Am.]. — 2012. — Vol. 94. — P. 1737-1748.
6. Meuffels D.E. Guideline on anterior cruciate ligament injury / Meuffels D.E., Poldervaart M.T., Diercks R.L. [et al.] // Acta Orthop. — 2012. — Vol. 83. — P. 379-386.
7. Shelbourne K.D. Osteoarthritis after anterior cruciate ligament reconstruction: the importance of regaining and
maintaining full range of motion / K.D. Shelbourne, H. Freeman, T. Gray // Sports Health. — 2012. — № 4. — P. 79-85.
8. Christensen J.C. The effects of early aggressive rehabilitation on outcomes after anterior cruciate ligament reconstruction using autologous hamstring tendon: a randomized clinical trial / J.C. Christensen, L.R. Goldfine, H.S. West // J. Sport Rehabil. — 2013. — Vol. 22. — P. 191-201.
9. Open kinetic chain exercises in a restricted range of motion after anterior cruciate ligament reconstruction: a randomized controlled clinical trial / Fukuda T.Y., Fingerhut D., Moreira V.C. [et al.] // Am. J. Sports Med. — 2013. — Vol. 41. — P. 788-794.
10. Treatment for acute anterior cruciate ligament tear: five year outcome of randomised trial / Frobell R.B., Roos H.P., Roos E.M. [et al.] // BMJ. — 2013. — Vol. 346. — P. 232-236.
11. Flanigan D.C. Fear of reinjury (kinesiophobia) and persistent knee symptoms are common factors for lack of return to sport after anterior cruciate ligament reconstruction / Flani-gan D.C., Everhart J.S., Pedroza A. [et al.] // Arthroscopy. — 2013. — Vol. 29. — P. 1322-1329.
12. Single-legged hop tests as predictors of self-reported knee function after anterior cruciate ligament reconstruction: the Delaware-Oslo ACL cohort study / Logerstedt D., Grindem H., Lynch A. [et al.] // Am. J. Sports Med. — 2012. — Vol. 40. -P. 2348-2356.
13. Quadriceps and hamstrings coactivation during common therapeutic exercises / Begalle R.L., Distefano L.J., Blackburn T., Padua D.A. // J. Athl. Train. — 2012. — Vol. 47. — P. 396-405.
OTpuiMQHO 16.05.16 ■
Рой И.В., Зинченко В.В., Баяндина О.И., Русанов А.П.
ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев, Украина
Особенности разработки критерий-ориентированной программы реабилитации для больных после артроскопической реконструкции передней крестообразной связки
Резюме. В статье представлена инновационная критерий- перенесших артроскопическую реконструкцию передней ориентированная программа реабилитации для пациентов, крестообразной связки.
Указаны особенности программы, для каждого из периодов программы представлены методические основы выполнения допустимых упражнений, которые соответствуют определенному двигательному режиму. Степень подготовленности пациента определяется критерием выполнения те-
стового упражнения, что позволяет допустить его к нагрузкам нового, более высокого уровня тренировок. Эффективность разработанной программы подтверждается клинически.
Ключевые слова: артроскопическая реконструкция, коленный сустав, физическая реабилитация.
Roy I.V.,Zinchenko V.V., Baiandina O.I., RusanovA.P.
SI State Institution «Institute of Traumatology and Orthopedics of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
Features of Designing the Criterion-Based Rehabilitation Program for Patients after Arthroscopic Reconstruction of the Anterior Cruciate Ligament
Summary. The article presents an innovative criterion-based rehabilitation program for patients, who underwent arthroscopic reconstruction of the anterior cruciate ligament. The features of the program are described, methodological foundations to perform permissible exercises are presented for each periods of the program, which correspond to a specific motor mode. The degree
of preparedness of the patient is determined by the criterion of performance of the test exercises that will permit him to the loads of a new, higher level of trainings. The effectiveness of the developed program is confirmed clinically.
Key words: arthroscopic reconstruction, knee joint, physical rehabilitation.
