УДК 378.147 : 811.111
ОСОБЕННОСТИ ОБУЧЕНИЯ МАГИСТРАНТОВ УЗКОСПЕЦИАЛЬНОЙ ТЕРМИНОЛОГИИ В ПРОЦЕССЕ ИНОЯЗЫЧНОЙ ПОДГОТОВКИ В ТЕХНИЧЕСКОМ ВУЗе
© 2015
Е. П. Шевченко, кандидат педагогических наук, доцент кафедры «Языковая подготовка»
Донбасская государственная машиностроительная академия, Краматорск (Украина)
Аннотация: В статье рассматриваются актуальные проблемы иноязычной подготовки магистрантов высших технических учебных заведений. Проанализировано содержание процесса обучения иностранному языку магистрантов и определена роль узкоспециальной терминологии в этом процессе. Сформулированы рекомендации относительно заданий, которым целесообразно уделять больше внимания в процессе иноязычной подготовки магистрантов с целью формирования у них профессионально-ориентированных коммуникативных компетенций.
Ключевые слова: узкоспециальная терминология, иноязычная подготовка магистров, технический ВУЗ.
Постановка проблеми у загальному вигляд1 та и зв'язок з важливими науковими I практичними завдан-нями. Сучасш процеси глобaлiзaцil, як ввдбуваються у свт, потребують ефективно! професшно! взаемоди спещатспв у рiзних сферах знань. Одним з найважли-вших факторiв стае подготовка висококвалiфiкованих конкурентоспроможних спещалюпв науково-техшч-но! сфери, здатних не тшьки генерувати технчн вде1, а й сприяти !х реaлiзaцil як на внутршньому, так i на зовшшньому ринках. Високу цiннiсть набувае вмшня спiлкуватися з iноземними колегами з метою обм^ досввдом i виконання спiльних проектiв. Крiм того, ви-пускник сучасного технiчного ВНЗ повинен бути готовим продовжити навчання та бути здатним займатися професшною дiяльнiстю в шшомовному середовищi. Iнтеграцiя у мiжнародне наукове спiвтовариство, участь у м1жнародних проектах та конференцiях, а також зна-йомство з передовими досягненнями iноземних вчених та фахiвцiв можливi за умови не тiльки вшьного воло-дiння студентами старших курав iноземною мовою, а й розумшня вузькоспешально1 термшологи.
Аналгз остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких роз-глядались аспекти ц1е! проблеми I на яких обтрунтову-еться автор; видтення невиршених ратше частин загально'1 проблеми. Проблема навчання термшологи студенпв техшчних ВНЗ не нова, але доа залишаеть-ся актуальною. Термши застарiвають та утворюються разом з розвитком науки i технiки та виникненням но-вих технологiй виробництва. Проблеми специфiки тер-мiнiв та !х перекладу дослвджували лiнгвiсти Л. Щерба, Л. Бархударов, Д. Лотте, А. Федоров, Л. Нелюбiн, О. Ахманова, В. Виноградов, Ю. Найда, В. Комiсаров та багато шших. Методицi навчання термшологи студенiв рiзних спецiальностей присвяченi роботи К. Качалово1, В. Лейчик, С. Тер-Мшасово1. В свою чергу над ство-ренням систем вправ щодо оволодiння лексикою вза-галi, та термiнологiею зокрема, працювали £. Шубiн, В. Бухбшдер, £. Пассов, Т. Городiлова, З. 1влева, Л. Гез. Але наявшсть теоретично1 та методично1 основи, роз-роблено1 вищезгаданими вченими, бiльш пвдходять для студентiв, якi вивчають шоземну мову, як майбут-ню спещальшсть та перекладачiв, або таких, яш знахо-дяться на початковому етат оволодiння термiнологiею. Отже проблема навчання вузькоспещальнш термшоло-гИ" под час вивчення шоземно1 мови студентами старших курав, яш вже мають певн знання з iноземноl мови, а також фаховi знання, вiдповiднi до освiтньо-квалiфiка-цiйного рiвня бакалавра, залишаеться невирiшеною.
Формулювання ц1лей статт1 (постановка завдання). Мета дано1 статтi - на основi аналiзу психолого-педаго-пчно1 та методично1 лiтератури визначити мюце вузь-коспецiальноl термiнологil у процеа навчання студентiв старших курсiв, а саме - мапстранлв, iноземнiй мовц
дослiдити стан реально1 пiдготовки мапстранпв до iн-шомовного спiлкування; проаналiзувати змiст iншомов-но! подготовки мапстранпв, а також типи вправ, яш ви-користовуються в навчальному процесц сформулювати рекомендацil щодо завдань, яким доцiльно придiлити особливу увагу в процеа шшомовно1 пiдготовки мaгi-странпв технiчного ВНЗ.
Виклад основного матергалу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. Особливштю навчання шоземних мов у техшчному ВНЗ е, як ввдомо, професiйне спрямування навчально-го мaтерiaлу. П1д професiйно-орiентовaним розумiеть-ся навчання, яке базуеться на потребах студенпв щодо вивчення шоземно1 мови, що, в свою чергу, зумовлено особливостями майбутньо1 професil [1].
Мета викладання iноземноl мови у техшчному ВНЗ полягае у формуванш у студенпв загальних та професшно орiентовaних комунiкaтивних мовленневих компе-тенцil для забезпечення 1хнього ефективного спшкуван-ня в aкaдемiчному та професшному середовищi, розви-вати компетенцп з iноземноl мови, що мае свою специ-фiку з точки зору 1хньо1 спецiaлiзaцil, сприяннi розвитку здiбностей до сaмооцiнки та здатносп до сaмостiйного навчання, що дозволятиме студентам продовжувати нав-чання пiсля отримання диплому, змiцненнi впевненостi студентiв як користувaчiв мови, а також !х позитивного ставлення до вивчення мови, розумшш важливих i рiзноплaнових м1жнародних соцiокультурних проблем, для того, щоб дiяти належним чином у культурному роз-мalттi професiйних та aкaдемiчних ситуaцiй. Практичне володiння шоземною мовою в межах мaтерiaлу, перед-баченого навчальною програмою для студенпв, що на-вчаються за освiтньо-квaлiфiкaцiйним рiвнем мaгiстрa, означае мовну д1яльшсть, що досягаеться шляхом виконання таких завдань, як формування вмшь читати ори-гiнaльну лiтерaтуру за фахом для одержання необх1дно1 шформаци, формування навичок та вмiнь анотування i реферування текстiв iноземною мовою, подготовка стат-тi та доповщ за фахом, а також умшня вести бесiду про-фесiйного спрямування [2, с. 8].
Метою практичного оволодшня шоземною мовою мапстрантами е накопичення професiйно орiентовaноl лексики, словосполучень, фраз та вирaзiв, якi дозволять !м читати та розумiти тексти за фахом. Отже, засвоення лексичного мaтерiaлу у ВТНЗ - це оволодшня спешаль-ною iнженерною термшолопею.
У результaтi вивчення навчально1 дисциплши мaгi-странт повинен розумiти без надмрних зусиль довго-тривале мовлення на aбстрaктнi та склaднi теми акаде-мiчного або професiйного спрямування, розшзнаючи широкий дiaпaзон iдiомaтичних вирaзiв, термiнiв та реестрiв; розпiзнaвaти весь дiaпaзон професiйноl термi-нологil, зрвдка користуючись довiдковими ресурсами;
вмгги пвдготувати доповвдь шоземною мовою та сшлку-ватися i3 слухачами, читати й розумiти в деталях довп складнi тексти академiчного та професiйного змiсту, ви-користовуючи вщповвдщ стратеги для рiзних тишв чи-тання; брати участь у розмовi чи дискусп на теми, пов'я-занi з навчанням та профеаею; робити чiткi, детальнi, структуроваш описи та презентацй' з навчальних та про-фесiйних тем тощо [2]. Отже, iноземна мова виступае у даному випадку засобом пвдвищения професшно! ком-петентностi й особиспсного та професiйного розвитку магiстрантiв.
Для того, щоб процес вивчення шоземно! мови пвд час навчання в магiстратурi був ефективним, необхвд-но викликати у студентiв стiйкий штерес. Враховуючи той факт, що студенти вже мають вiдповiднi фаховi знания, такий iнтерес може викликати змют навчальних матерiалiв, який мiстить нову та необхвдну iнформацiю iноземною мовою, яку мапстрант зможе використати у професшнш пiдготовцi та майбутнiй дiяльностi. Тому в якостi текстiв мапстрантам пропонуються фаховi стат-тi з рiзноманiтних технiчиих видаиь, як1 безпосередньо пов'язаш з темою магютерсько! роботи.
Техшчш тексти насиченi термiнологiею. Шд час перекладу техшчно! лiтератури непослщовнють та не-точнiсть перекладу або вживання вiдповiдного термiна може стати причиною непорозумшия м1ж спецiалiстами в процеа сумюно! професшно! дiяльностi. Складносп мовних засобiв орипнально! лiтератури та екстралшгвь стична iнформацiя, що мютиться в них, разом iз недо-статнiми мовними можливостями студентiв, заважають повному розумiнню тексту, а також повному добуванню професшно! шформацп. Якщо таке читания фахово! ль тератури буде безрезультатним i магiстраити не зможуть отримати професiйнi знання тд час читаиия таких тек-спв, iнтерес до вивчення мови значно послабиться i студенти не зрозумшть реального значения шоземно! мови для майбутньо1 професшно! дiяльностi.
Науково-техшчний текст мiстить чiтку iнформацiю, призначену для використаиия в певнiй професшнш сфе-рi. Особливiстю технiчних текспв з точки зору лексики е насиченють текстiв вузькоспецiальними термiнами, термшолопчними сполученнями, клiше, реалiями та скороченнями. Термши - це слова та 1'х поеднания, якi означають поняття специфiчного роду та ввдносяться до певно1 областi науки або виробництва [3, с. 181]. За межами науково-техшчного перекладу щ слова мож-ливо не iснують. Природа термша така, що термiн не використовуеться для демонстрацп цшо! низки рiзно-маиiтних понять. Незалежио вiд того, яким е контекст перекладу, термш повинен мати лише одне значения [4, с. 214]. Отже, основна задача термша - ошгашзувати процес професшного стлкувания.
Специфiка термiна полягае в тому, що вш фшсуе спе-цiальне значения, репрезентуе його за допомогою лек-сичних засобiв. Формувания понять, як1 знаходяться в основi термiну, вiдбуваеться в процеа становления та розвитку спещальних знань в конкретних науково-тех-нiчних i професiйних сферах людсько1 дiяльностi. Таким чином термш зберпае iнформацiю, яка мае цшнють в особливiй системi поиять. Для того, щоб мапстрант ми-правильно визначити поняття, яке передае термш, йому необхiдно знати ту область науки та техшки, до яко1 вiн вiдноситься. Будь-який термiн слiд розглядати не як вь докремлену одиницю значення, а як слово, що мае пев-ний технiчний смисл. Змют термша може змiнюватися залежно ввд галузi науки та технiки. Хоча термш i мае чiтке поияття та однозначнiсть, це не означае, що вш не
залежить ввд контексту. Магiстраити повиннi розумiти той факт, що термшолопчне значения слова не змшю-еться, а визначаеться контекстом.
Вщ термiна сл1д вiдрiзияти загальнотехиiчну лексику. Вона представлена словами та сполучениями, як1, на ввдшну в1д термiна, не характеризують об'ект або дiю, лише в одному варiаитi розумiния, а вживаеться в пев-ному колi спешалюпв п1д час спiлкуваиия. Така лексика утворюеться в результат взаемодп фахiвцiв певно1 сфери науки та техшки. Основою для не1 виступають термiни та словосполучения, як1 мають певне значения в певнш сферг
П1д час розробки системи вправ для магiстрантiв з методично1 точки зору доцшьно враховувати рiвень розвитку мовленневих вмшь студентiв. Це, в свою чергу, вплине на розробку адекватних вправ та !х послiдовнiсть. Розумiючи той факт, що студенти-мапстраити вже мають достатнш рiвень володiния iноземною мовою та ввд-повiднi знания за фахом, недоцшьно використовувати в навчальному процеа рецептивно-репродуктивш вправи на iмiтацiю термшв, 1'х номiнацiю та iдентифiкацiю. Але можиа залишити умовно-комунiкативнi вправи на вибiр термiнiв iз семаитичного простору адекватно задуму ви-словлюваиия, на семантично обумовлене комбшувания термiнiв, розгортания i редукцiю ситуативних термiнiв тощо. До таких вправ ввдносять наступш: заповнения пропускав у реченнi термшами, що вiдповiдають цьому мiнiмальному контексту; доповнення речения за змю-том; вправи «питаиня-вщповщь», коли студент повинен у ввдповщ використати новий термш; вправи в перефра-зi, коли вщпрацьовуються термiни; складания речень з новими термшами. Виконання таких вправ дозволяють не лише сприймати тексти за фахом, а й систематизува-ти матерiал. Але не слщ перенасичувати заияття з мап-странтами виконанням однотипних вправ на запам'ято-вуваиня термiнологil. Можна використовувати 1'х бiльше п1д час органiзацil самостшно! роботи студентiв.
Ми вже неодноразово наголошували, що метою нав-чаиня iноземнiй мовi магiстрантiв виступае професiйна комунiкацiя, тому перевага на заиятп iноземноl мови повинна надаватися виконаиню комунiкативних за-вдань. Отже, монологiчне висловлюваиия мапстраипв доцiльно траисформувати в дискусiю. Для обговорення можиа використати «нейтральнi теми», зрозумш магi-странтам рiзних техшчних напрямiв. Сприяти розумовiй активностi студеипв у даному випадку може обговорен-ия iнженерного кейсу [5]. 1нженерш кейси - це коротка юторп з досвiду професiоналiв, як1 мютять реальну ви-робничу ситуац1ю а також певну детальну iнформацiю, а саме - розрахунки, креслення, результати випробуваиь тощо. Мета використаиия кейсу полягае у тому, щоб, з одного боку - знайти оптимальне ршения технiчноl проблеми, з шшого - спровокувати дискусiе iноземною мовою [6].
Якщо час на заиятп обмежений, то замють обгово-рення кейсу можна використати «коментування вислов-лювань». Магiстраитам пропонуеться виказати свою точку зору та прокоментувати висловлювання за профе-сшною тематикою. Основою для вiдбору матерiалу для такого типу завдаиь можуть служити англомовнi ресур-си з кодексу шженерно! етики. Прикладами таких завдаиь можуть стати висловлюваиия: 1) Engineers have an obligation in their work to ensure public safety; 2) Engineers shall not reveal facts, data or information obtained in a professional capacity without the prior consent of the client or employer except as authorized or required by law; 3) A professional engineer must be an expert in his field.
Робота з литературою за спещальшстю включае не пльки читання та переклад статей за фахом, а також 1хне анотування та реферування [7-13]. Тож склaденi мап-странтами анотаци та реферaтiв також можна залучити до обговорення на занятп. Враховуючи той факт, що теми мaгiстерських робiт рiзномaнiтнi, то обговорення реферапв за прочитаними статтями викликатиме ште-рес у мапстранпв та стимулюе до спiлкувaння шозем-ною мовою. Крiм того це заощадить час на зaняттi.
З метою розвитку навичок та вмшь публiчного ви-ступу рекомендуемо проведення мшьконференцш iноземною мовою, до яко1 мaгiстрaнтaм пропонуеться пiдготувaти доповiдь шоземною мовою з теми мапс-терсько1 роботи та оформити тези доповщ. Так, напри-клад, в Донбаськш держaвнiй мaшинобудiвнiй академи (м. Краматорськ) в рамках Днiв науки проводиться що-рiчнa нaуково-технiчнa конференция професорсько-ви-кладацького складу, наукових, iнженерно-технiчних пращвнишв науково-дослвдного сектору, мaгiстрiв, ас-шранпв о студентiв та за участю представнишв пвдпри-емств о защкавлених оргашзацш, на як1й мапстранти мають можливють виступити з шдготовленою доповщ-дю. Таким чином, на практищ, мапстранти мають мож-ливють показати свою вмшня спшкуватися шоземною мовою. Моделювання таких комушкативних ситуацш сприяе шдготовщ мапстранпв до учасп в рОзномашт-них програмах мобшьносп, а також орОентуе на м1жна-родш стандарти визначення рОвня володшня шоземною мовою.
Висновки дослгдження I перспективи подальших дослгджень даного напряму. Усе вищевикладене дозво-ляе зробити висновок, що навчання вузькоспещально1 термшологп займае суттеве мюце в шшомовнш шдго-товщ мапстрОв. Важливого значення набувае не лише знання термшологп, а й вмшня оперувати вузькоспець альними термшами в процеа професшно1 комушкацп. Стан шшомовно1 шдготовки мапстранпв вщстае вщ вимог сучасносп. Сприяти пвдвищенню рОвня знань студенпв може використання в навчальному процеа завдань, яш не тшьки стимулюють мапстранпв до читання лггератури шоземною мовою, а й до практичного використання набутих знань. В якосп рекомендацш до завдань, на яким доцшьно придОляти бшьше уваги на занятп, ми пропонуемо наступне: зменшити кшьшсть виконання умовно-комушкативних вправ на занятп, та частково вщнести 1"х до самостшного опрацювання мапстрантами; акцентувати увагу на комушкативних завданнях, яш стимулюють мапстранпв до професшно-го спшкування шоземною мовою (обговорення реферапв, Онженерних кейав, питань Онженерно1 етики тощо); оргашзувати проведення мшьконференцш з метою тд-вищення вмшь публОчного виступу шоземною мовою.
Звичайно, в межах одта статп неможливо розкри-ти проблему навчання вузькоспещально1 термшологп мапстранпв технчних ВНЗ повшстю. Перспективним напрямком подальших дослвджень ми бачимо у розроб-щ наскрОзно1 навчально1 програми для квалОфшацшного
рiвня «Мапстр» з дисциплши 1ноземна мова за профе-сiйним спрямуванням з урахуванням сформульованих рекомендацiй, а також вiдповiдних методичних рекомендацш для мапстранпв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Образцов П. И. Профессионально-ориентированное обучение иностранному языку на неязыковых факультетах вузов. Орел: ОГУ, 2005. 114 с.
2. Програма з англшсько! мови для професшного сшл-кування / кол. авт. Г. С. Бакаева, О. А. Борисенко, I. 1зуенок та ш К.: Ленвп. 2005. 119 с.
3. Пиввуева Ю. В., Двойнина Е. В. Пособие по теории перевода. М.: Филоматис, 2004. 304 с.
4. Широколобова А. Г. Обучение студентов технического вуза работе с терминологией // Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2013. № 2 (20). С. 213-217.
5. Smith C. O. Engineering cases in mechanics education [Текст]. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.civeng.carleton.ca/ECL/workshop/cmech.html
6. Шевченко О. П. Навчальний потенщал кейс-методу // Збiрник наук. праць Бердянського державного педагопчного ун-ту (Педагопчш науки). 2009. № 4. С. 214-219.
7. Хмелевская С.И. Направления творческого использования отечественного опыта иноязычного образования в современных условиях Украины // Карельский научный журнал. 2013. № 1. С. 52-54.
8. Смирнова Е.В. Электронные средства учебного назначения для формирования навыков и умений иноязычной деятельности // Самарский научный вестник. 2013. № 1 (2). С. 43-46.
9. Варникова О.В. Состав содержания иноязычной подготовки в образовательной системе технического вуза // XXI век: итоги прошлого и проблемы настоящего плюс. 2013. № 7 (11). С. 52-58.
10. Назмиева Э.И. Компоненты содержания иноязычной подготовки будущих специалистов гуманитарного профиля в контексте европеизации высшего образования // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2014. № 1. С. 51-55.
11. Рубаева В.П. Формирование иноязычной коммуникации студентов на основе лингвострановедческого подхода // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2014. № 3. С. 177-179.
12. Сидакова Н.В. Основные тенденции и ориентиры в иноязычном образовании студентов вуза // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2014. № 4. С. 113-116.
13. Смирнова Е.В. Дидактические цели использования средств информационных технологий для развития умений иноязычной деятельности в процессе обучения английскому языку // Карельский научный журнал. 2014. № 4. С. 82-88.
ОСОБЛИВОСТ1 НАВЧАННЯ МАГ1СТРАНТ1В ВУЗЬКОСПЕЦIАЛЬНОÏ ТЕРМIНОЛОГIÏ В ПРОЦЕС1 IНШОМОВНОÏ ПОДГОТОВКИ В ТЕХН1ЧНОМУ ВНЗ
© 2015
О. П. Шевченко, кандидат педагопчних наук, доцент кафедри «Мовна шдготовка» Донбаська державна машинобуд1вна академ1я, Краматорськ (Украгна) Анотащя: У статп розглядаються актуальш проблеми шшомовно! тдготовки мапстранпв вищих техшчних навчальних заклад1в. Проанал1зовано змют процесу навчання шоземнш мов1 мапстранпв та визначена роль вузькоспещально! термшологп в цьому процеа. Сформульовано рекомендацп щодо завдань, яким дощльно придшяти бшьше уваги в процеа шшомовно! тдготовки мапстранпв з метою формування професшно спрямова-них комушкативних компетенцш
Ключовi слова: вузькоспещальна термшолопя, шшомовна пвдготовка мапстранпв, техшчний ВНЗ.
PECULIARITIES OF TEACHING MASTER'S DEGREE STUDENTS HIGHLY SPECIALIZED TERMINOLOGY IN THE COURSE OF FOREIGN LANGUAGE LEARNING
© 2015
O. P. Shevchenko, candidate of pedagogical sciences, associate professor of «Language teaching» Donbass State Engineering Academy, Kramatorsk (Ukraine) Annotation: The article deals with the urgent problems of Masters' foreign language learning at higher technical educational establishments. The content of the foreign language learning process of Master' degree students is analyzed. The role of highly specialized terminology is described. Recommendations concerning the tasks to be paid more attention to in the course of foreign language learning are formulated. These tasks help to form Masters' professionally oriented communicative competences.
Keywords: highly specialized terminology, foreign language learning of Master's degree students, higher technical educational establishment.