Особенности навыков самообслуживания умственно отсталых подростков

Коштур Я.Е.; Koshtur Y.E.

ОСОБЛИВОСТ1 НАВИК1В САМООБСЛУГОВУВАННЯ РОЗУМОВО В1ДСТАЛИХ ЩДЛ1ТКГО

Коштур Я.£.

Сумський державний педагопчний унiверситет iM. А.С.Макаренка

Анотащя. У статп представлена iнформацiя про piBeHb сформованостi навикiв самообслуговування розумово вщсталих пiдлiткiв та результати аналiзу показнишв самообслуговування цих пiдлiткiв у порiвняннi з нормально розвинутими однолiтками Результати дослщження показали низький рiвень готовносп до виконання дiй з самообслуговування у розумово вщсталих пiдлiткiв. Виявлено найбiльш значущ1 для подальшого розвитку розумово ввдсталих пiдлiткiв порушення Намчено шляхи !х корекцп засобами фiзичного виховання Ключовi слова: пiдлiтки, розумова вщсталють, навики самообслуговування, плавання.

Аннотация. Коштур Я.Е. Особенности навыков самообслуживания умственно отсталых подростков. В статье представлена информация об уровне сформированности навыков самообслуживания умственно отсталых подростков и результаты анализа показателей самообслуживания этих подростков в сравнении с нормально развитыми одногодками Результаты исследования показали низкий уровень готовности к выполнению действий по самообслуживанию у умственно отсталых подростков Выявлено наиболее значащие для дальнейшего развития умственно отсталых подростков нарушения. Намечены пути их коррекции средствами физического воспитания. Ключевые слова: подростки, умственная отсталость, навыки самообслуживания плавание.

Annotation. Koshtur Y.E. Features of skills of self-service of mentally retarded teenagers. In article the information on a level of formation of skills of self-service of mentally retarded teenagers and results of the analysis of parameters of selfservice of these teenagers in comparison with normally advanced coevals. Results of research have shown a low level of readiness for performance of actions on self-service of mentally retarded teenagers. It is revealed the most signifying for the further development of mentally retarded teenagers of breaking. Pathes of their correction are scheduled by means of physical training. Key words: teenagers, mentally retarded, skills of self-service, swimming.

Вступ.

Рухова актившсть e ведучим фактором своечасного дозрiвання мозкових структур У той же час стутнь розвитку психiчних функцш у значнш мiрi визначае рiвень сформованосп та потреби у русг Враховуючи низький стутнь спонтанно! (нерегламентовано) рухово! активносп у тдлитав з легкою формою розумово! вщсталосп, ршення завдань корекцп та покращення психофiзичного розвитку повинно передбачати бшьш широке використання регламентованих форм фiзичного виховання

£дина можливють нейтралiзувати негативш дiяння, яш виникають в учшв тд час тривалих статичних навантажень, тобто сидшня, а також виправити порушення моторики, розширення рухових можливостей розумово вщстало! дитини - це активна та певним чином оргашзована фiзична дiяльнiсть. У зв'язку з цим виникае необхвдшсть у розробщ засобiв, методiв i форм фiзичного виховання у робот з учнями спещальних шкiл.

Ряд науковцiв вважають, що плавання та його засоби в силу виражених дш водного середовища е важливим компонентом фiзичного виховання дней, як з нормальним розвитком, так й з обмеженими можливостями [1, 2, 3, 5 та ш.].

Характеристикою плавання як виду спорту, питання його оздоровчо! спрямованост, прикладного значення, його масовостi, вплив водного середовища на оргашзм людини займалися чимало вчених (Р.В.Александрова iз спiвав.

(1999), М.М.Булатова та К.П.Сахновський (1988), Л.О.Зарiчанська (2001), Н.Н.Кардамонова (2001), В.М.Платонов

(2000) та rnmi).

Останнiм часом з'являються ряд робiт, автори яких спрямовують сво! зусилля на обгрунтовуваннята розробку ефективних методик навчання плаванню дiтей з обмеженими можливостями

Так, деяш автори (Ю.О.Лянной (1999), О.В.Томенко (2000)) засввдчили безперечний оздоровчий та корегуючий вплив плавання на руховi здабносп та дiяльностi систем оргашзму осiб з наслiдками дитячого церебрального паралiчу.

Величезний позитивний вплив засобiв плавання для реабiлiтацi! iнвалiдiв тсля ампутацi!' кiнцiвок виявили С.Ф.Курдибайло та В.Г.Богатих (1998).

У дослiдженнi В.О.Колишшна (2003) зазначено, що заняття плаванням являються чудовим засобом корекцi!' рухових порушень учшв старшого шкшьного вжу з розладами слуху Тому вш рекомендуе застосовувати плавання в адаптивному фiзичному вихованнi цих дiтей.

Дослщження у навчаннi плаванню проводили також Н.Г.Байкша, Д.О.Силантьев (2001) та К.С.Яримбаш (2004). Вони довели важливють занять плаванням iз слабозорими дiтьми та тдлпками. Результати навчального експерименту тдтверджують доцiльнiсть та ефективнiсть застосування плавання як засобу для корекцп фiзичного розвитку, рухових якостей, пiдвищення фiзично! працездатностi i полiпшення функцiональних можливостей оргашзму у слабозорих дней та тдлитав.

В.В.Кiм (1997), е.Лабудовата Л.Ярембак (2000), Д.Ф.Мосунов (1998), С.Б.Раку (1997) переконливо довели високу ефектившсть застосування засобiв плавання для реабiлiтацi! дiтей, яш мають вiдхилення у станi психiчного i фiзичного здоров'я.

Дослiдження С.А.Мясищева та В.£.Пермякова (2003), А.1.Погребного (2004) довели позитивний вплив засобiв плавання у системi фiзично!' та психiчно! реабiлiтацi! дiтей iз затримкою психiчного розвитку. Ними вiдмiчено полiпшення не лише фiзичного стану дано! категорп дiтей, але й психiчного, про що свщчать позитивна динамiка психiчних функцiй. У дiтей покращилися функци уваги, уявлення, пам'ятi, сприймання, та розвитку мови.

Г.М.Бойко (2003) довела позитивний вплив засобiв плавання на шзнавальну, емоцiйно-вольову, психомоторну сфери шдлитав iз синдромом Дауна та на !х розумову i фiзичну працездатнiсть. На И думку, заняття плаваниям сприяе пiдготовцi шдлитав iз синдромом Дауна до психолопчно! штеграци в суспiльствQ

При дослщженш дiтей з ускладненою формою олГгофренп Е.П.Бебриш (1976) було виявлено, що при заняттях плаванням збiльшуeться рухливГсть нервових процесiв, яка позитивно вщбиваеться на показниках швидкостi та координацп рухiв.

B.С.Автандилян (1986) у сво!х дослiдженнях зазначив, що застосування занять плаванням протягом року в якосл засобу фiзичного виховання розумово вщсталих учнiв молодших класiв значно покращуе фiзичний розвиток, пiдвищуe показники сили, стрибучостг швидкостг витривалостi, динамГчно! та статично! координацп рухiв. Ним вгдзначаеться позитивний вплив занять плаванням на психiчнi процеси цих дiтей, а саме: увагу та пам'ять.

C.М.Афанасьев (1996) вивчав питання впливу засобiв плавання на стан рухово! сфери розумово вщсталих учнiв молодшого шшльного вiку. Вiн зробив висновок про те, що систематичш заняття плаванням значно полшшують фiзичний розвиток та фiзичну пiдготовленiстьюних плавцiв, сприяють покращенню !х розумово! працездатностi та активiзацi! психiчних функцш

Аналiз науково-методично! лператури свiдчить, що на сьогоднi вщсутш органiзацiйно-методичнi рекомендацi! з проведення занять з плавання з розумово вщсталими шдллками, якi б дозволяли корегувати !х психофiзичний розвиток Це, в свою чергу, засвгдчуе доцiльнiсть подальшого накопичення експериментального матерiалу з цього питання.

Наукову роботу виконано вщповщно до плану науково-дослщно! роботи Сумського державного педагогiчного ушверситету iменi А.С.Макаренка «Оргашзацшно-методичш основи використання корекцшних занять плаванням у фiзичному вихованнi розумово вiдсталих шдлитав» (номер державно! реестраци 0107И002257).

Формулювання цшей роботи.

Мета до^дження полягала у визначенш рiвня сформованостi навикiв самообслуговуваннярозумово вiдсталих пiдлiткiв 11-14 рошв у порiвняннi з нормально розвинутими однолiтками

У зв'язку з цим були поставлен наступнi завдання: визначення специфiчних особливостей сформованостi навичок самообслуговуванняу розумово вiдсталих пiдлiткiв 11-14 рошв та !х нормально розвинутих однолiтоIc

У роботi застосовувались наступш методи до^дження: аналiз науково-методично! лггератури, педагогiчнi спостереження, анкетування методи математично! статистики

Аналiз науково-методично! лiтератури свщчить, що порушення психомоторики у розумово вщсталих дiтей проявляеться у недостатнш здГбносп до тонких диференцiйованих рухГв пальцiв рук [4, 6]. Це насамперед проявляеться в порушеннi деяких навичок самообслуговування Тому, для визначення готовносп розумово вiдсталих шдлитав до виконання дш самообслуговування передбачалося виявлення шльшсно! iнформацi! шляхом анкетування батьк1в розумово вщсталих шдлитав.

Для визначення сформованосп навикiв самообслуговування у шдлитав враховувались наступш показники: вмшня роздягатися та одягатися, вмшня користуватисядушем, вмшня митися, вмшня витиратися рушником, вмшня доглядати за власним волоссям та вмшня доглядати за власним одягом та речами.

Показники, що увшшли до розроблено! нами анкети, вiдображають рiвень володшня розумово вiдсталими пiдлiтками основними навиками особисто! гiгiени та самообслуговуванняу тим самим, вказують на мГру можливост !хнього вщносно самостiйного Гснування

Дослiдження проводилось на базi загальноосвиньо! школи 1-111 ступенiв № 23 м. Суми та спещальних загальноосвишх шшл для розумово вiдсталих дней м. Суми та Сумсько! области ПГд педагогiчним спостереженням знаходились 236 шдлитав 11-14 рок1в, з яких 116 гадлишв 11-14 рок1в (67 хлопщв та 49 дiвчат з легким ступенем розумово! вадсталосп (дГагноз Б-70, дебiльнiсть)) Г 120 нормально розвинутих однолитав (68 хлопщв та 52 дГвчини).

У зв'язку з отриманням бшьш чико! шформацл про сформовашсть навишв самообслуговуваннями розподшили шдлитав за вжовими групами та статтю.

Результати дослiджень та 1х обговорення

АналГз навишв самообслуговування у розумово вщсталих шдлитав показав незадовшьний стан !х сформованост.

За результатами дослщження видно, що шдлики з легким ступенем розумово! вадсталосп за вама показниками самообслуговування, суттево поступаються здоровим одноликам Так, у нормально розвинутих хлопщв Г дГвчат обох вжових груп, батькам яких була запропонована анкета з 6 питань, що вщображають стан готовносп !хшх дней до виконання дш самообслуговуванняспостерГгаеться на 100% оволодшня навичками самообслуговування

Отримаш результати сформованосп навишв самообслуговуванняу розумово вщсталих шдлитав свщчать про незадовшьний !х стан. Так, 24,24% та 20,00% хлопщв та дГвчат 11-12 рошв самостшно, без всяко! допомоги виконують ди роздягання Г одягання У хлопщв та дГвчат 13-14 рошв сформовашсть даного навику виявлено вадповадно у 29,41% та 25,00% учшв. З частковою допомогою роздягаються та одягаються 75,76% хлопщв та 80,00% дГвчат 11-12 рок1в, а також 70,59% хлопщв та 75,00% дГвчат 13-14 рошв.

Результати дослщження дають можливГсть констатувати переважно недостатнш рГвень оволодшня розумово вщсталими шдллками вмшня користуватисядушем. Так, серед розумово вщсталих шдлитав 11-12 рошв лише 6,06% хлопщв Г 4,00% давчат самостшно вщкривають та закривають крани у душг регулюють воду. Серед дослщжуваних 13-14 рок1в цим навиком оволодши 11,77% хлопщв Г 12,50% дГвчат. З частковою допомогою користуються душем 87,88% хлопщв та 88,00% дГвчат 11-12 рошв, а також 85,29% хлопщв Г 79,12% дГвчат 13-14 рошв. У розумово

вшсталих тдлитав вшово! групи 11-12 рошв вмiння зi сторонньою допомогою користуватися душем виявлено у 6,06% хлопщв i 8,00% дiвчат. У пiдлiткiв 13-14 рок1в цей навик спостертаеться у 2,94% у хлопщв i 8,33% у дiвчат.

У розумово вiдсталих хлопцiв та дiвчат 11-12 рошв вмiння самостшно митися невиявлене. Така ж тенденщя спостерiгаеться i у дослiджуваних вшово! групи 13-14 рок1в. З частковою допомогою цим навиком оволодши 90,91% хлопщв i 88,00% дiвчат 11-12 рошв, а також 94,12% хлопщв i 87,50% д1вчат 13-14 рошв. З допомогою дорослого -вшповшно 9,09% i 12,00% дослiджуваних 11-12 рошв, а також 5,88% i 12,50% дослщжуваних 13-14 рошв.

Виявилося, що 45,45% хлопцiв i 40,00% дiвчат 11-12 рошв, а також 50,00% хлопщв i 45,83% дiвчат 13-14 рок1в самостшно, без допомоги дорослого вмшть витиратися рушником З частковою допомогою цей навик оволодши 54,55% хлопщв i 60,00% дiвчат 11-12 рошв, а також 50,00% хлопщв i 54,17% дiвчат 13-14 рок1в.

Вмшня самостiйно доглядати за волоссям спостерн'алося у 90,91% i 8,00% розумово вшсталих хлопцiв i дiвчат 11-12 рошв, а також 97,06% i 12,50% у розумово вшсталих хлопщв i д1вчат 13-14 рок1в. З частковою допомогою доглядали за волоссям 9,09% хлопщв i 52,00% дiвчат 11-12 рок1в, а також 2,94% хлопщв i 54,17% дiвчат 13-14 рок1в. Зi сторонньою допомогою доглядали за власним волоссям 40,00% дiвчат 11-12 рошв та 33,33% дiвчат 13-14 рошв. У хлопщв обох вжових груп даного показника не виявлено.

Вмшня без допомоги дорослого доглядати за власним одягом та речами спостерн'алося у 3,03% хлопщв i 8,00% дiвчат 11-12 рошв, а також у 29,41% хлопщв i 20,83% давчат 13-14 рошв. У вжовш груш дослщжуваних 11-12 рок1в 93,94% хлопщв i 92,00% дiвчат з частковою допомогою дорослого доглядали за власним одягом i речами. У вшовш груш 13-14 рошв цей навик оволодши 70,59% хлопщв i 79,17% дiвчат. Виявили, що за одягом i речами 3,03% хлопцiв 11-12 рошв доглядають дорослi.

У процеа педагогiчного спостереження з'ясовано, що розумово вiдсталi пiдлiтки 11-14 рошв за вама показниками самообслуговування, що вивчалися, суттево поступаються нормально розвинутим однолiткам Так, спостереження за рухами розумово вшсталих пiдлiткiв при одяганш та взуваннi показують що багато хто з них не можуть правильно оргашзувати руховi дИ, не вмшть правильно прийняти зручну позу, неспритно володiють руками та погано забезпечують 1х взаемодiю. Пiдлiткам важко виконати дИ, якi пов'язанi з iзольованими рухами пальцiв рук, а саме: заспбати гудзики, зав'язувати шнурки, заплггати волосся, вiдкривати i закривати крани у душ^ митися милом i мочалкою. Вони мало маншулюють пальцями, а роблять рухи переважно усiею кистю. При цьому виявляеться пiдвищена напруга м'язiв рук i погана координацiя рухiв. У одних тдлитав руховi акти бiднi, повшьш i млявi. Iншi дiти, навпаки, вiдрiзняються безглуздою метушливютю, наявнiстю зайвих рухiв, якi не мають вшношення до справи.

Отриманi результати пояснюються тим, що батьки дней з розумовою вшсталютю не сприяють вихованню в них самостшностг Через 1х моторну незграбнiсть, ослабленiсть i вшставання у розвитку, батьки вдаються до надмiрноl опiки та обслуговуваннядитини. Часто таким дням не даеться розумна самостшшсть, батьки зшмають з них навиъ елементарнi обов'язки по самообслуговуванню намагаючись задовольнити рiзноманiтнi побажання сво1х дiтей. Тим самим вони позбавляють сво1х дiтей можливостi навчитися самостшно користуватися речами, долати труднощ| регулювати сво! ди вольових зусиль.

Однак, для сформованостi навичок самообслуговування та розвитку цих особистюних якостей необхщна цшеспрямована корекцiйно-розвивальна педагогiчна робота. Саме заняття плаванням та санiтарно-гiгiенiчнi вимоги до них потребують вiд розумово вшсталих тдлитав необхщносп опанування широким арсеналом навичок самообслуговування, яш необхiднi для забезпечення вшносно незалежного проживання

Висновки.

Проведене дослiдження засвщчило значне вшставання у сформованосп всiх дослiджуваних показнишв самообслуговуваннярозумово вiдсталих пiдлiткiв 11-14 рошв порiвняно з 1х нормально розвинутими одноликами

Таким чином, аналз показник1в самообслуговування дозволив виявити найбшьш значущi для подальшого розвитку розумово вщсталих тдатшв порушення та намтити шляхи !х корекци засобами фiзичного виховання а саме плаванням.

Подальшi до^дження передбачаються в напрямку вивчення впливу занять плаванням на стан готовносп розумово вшсталих тдлитав 11-14 рошв до виконання дш самообслуговування, а також корекщю 1х психофiзичного розвитку.

Лиература

1. Автандилян В.С. Методика и эффективность использования занятий плаванием в физическом воспитании детей с легкой степенью умственной отсталости: автореф. дис. на соискание науч степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры» /В.С. Автандилян. - Киев, 1986. - 23 с.

2. Биканов С.Р. Плавання в школг навч-метод поаб. для вчителiв фiзичноl культуризагальноосвишх шкш / С.Р. Биканов. - Вшниця, 1999. - 99 с.

3. БулгаковаН.Ж. Обучение плаванию в школе / Н.Ж.Булгакова - М.: Просвещение, 1974. - 192 с.

4. Висковатов Ю.И. Физическая культураи спорт во вспомогательной школе / Ю.И.Висковатов В.В.Шелковникова И.Н.Чабан. - Одесса, 1998. - 80 с.

5. Гончар И.Л. Преемственность обучения и совершенствования плавания учащихся 4-11 классов общеобразовательной школы / И.Л.Гончар // Педагопка, психолопята медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту: зб. наук пр. / Пш ред. С.С. Ермакова - Х.: ХХП1, 2000. - № 12. - С. 15-21.

6. Чудная Р.В. Адаптивное физическое воспитание / Р.В.Чудная - К.: Науковадумка, 2000. - 360 с.

Надшшла до редакци 02.12.2008 р.

ВПЛИВ РОЗВИТКУ ПСИХОФ1ЗЮЛОГ1ЧНИХ ЗД1БНОСТЕЙ НА ЯК1СТЬ ГРИ В ЗАХИСТ1

ВОЛЕЙБОЛ1СТОК ВИСОКОГО КЛАСУ

Козша Ж. Л., Чорний Ю.П., Полiщук С.Б.

Харк1вський нацiональний педагопчний унiверситет iM. Г. С. Сковороди

Анотащя. На пiдставi визначення структури шдготовленосп волейболiсток високого класу було розроблено методику комплексного розвитку психофiзiологiчних функцiй в поеднанн з розвитком фiзичних якостей. Застосування розроблено! методики шдготовки волейболiсток високого класу в експериментальнш групi сприяло змiнам в факторнiй структурi !х пiдготовленостi Пiдвищилася роль психофiзiологiчних функцш та ефектившсть гри у захистг У спортсменок експериментально! групи в результат застосування розроблено! методики спостерк'ались достовiрнi змiни полiпшення показник1в в тестах на вщчуття часу, вадтворення зусилля, силово! спритносп, стану серцево-судинно!та дихально! системи.

Ключовi слова: волейбол, лiберо, психофiзiологiчнi показники, iгрова ефектившсть, структура фактор. Аннотация. Козина Ж.Л., Чорний Ю.П., Полищук С.Б. Влияние развития психофизиологических способностей на качество игры в защите волейболисток высокого класса. На основании определения структуры подготовленностиволейболистоквысокого класса была разработана методика комплексногораз-вития психофизиологических функций в сочетании с развитием физических качеств. Применение разработанной методики подготовки волейболисток высокого класса способствовало изменениям в факторной структуре их подготовленности! Повысилась роль психофизиологическихфункций и эффективность игры в защите. У спортсменок экспериментальной группы в результате применения разработанной методики наблюдались достоверные изменения улучшения показателей в тестах на ощущение времени, воспроизведение усилия, силовой ловкости, состояния сердечно-сосудистойи дыхательной системы.

Ключевые слова: волейбол, либеро, психофизиологическиепоказатели, игровая эффективность, структура фактор.

Annotation. Kozina Z.L., Chorniy Y.P., Polishuk S.B. Influence of development of psychological-physiological capabilities on quality of game in defence of volley-ballers of high class. On the basis of determination of structure of preparedness of volley-ballers of high class the method of complex development of psychological-physiological functions was developed in combination with development of physical qualities. Application of the developed method of preparation of volley-ballers of high class was instrumental in changes in the factor structure of their preparedness. The role of psychological-physiological functions and efficiency of game rose in defence. The sportswomen of experimental group as a result of application of the developed method had reliable changes of improvement of indexes in tests on feeling of time, reproducing of effort, power adroitness, state of the cardiovascular and respiratory system.

Keywords: volleyball, libero, psychological-physiological indexes, playing efficiency, structure, factor.

Вступ.

Гарний захист на заднш лшп е одшею iз складових елеменпв волейбольно! гри [1,2,3,4]. Та його ефектившсть залежить не тшьки вщ iндивiдуально! майстерносл захиснишв, але й вщ вмшня гравщв взаемодгя-ти на заднш лшп один з одним, а також з блокуючими гравцями передньо! лшп. Без гарно! гри у захисп не-можливо тактично постро!ти виграшний результат. Багато тренерiв команд високого класу виховують захи-снишв тшьки з використанням вправ для розвитку швидшсно-силових якостей, але для всебiчного та продуктивно високого рiвня майстерносл також не менш важлива психолопчна шдготовлешсть гравщв у захисп на заднш лшп [5,6,8]. Особливо це важливо для виховання у цих гравщв почуття часу, простору, визначення траектори та швидкосп польоту м'яча при виконанш прийомiв нападаючих ударiв та при прийомi подач1 Шдтримка команди сво!ми доведеними до автоматизму та високо! майстерносп дгями у захисп може зпра-ти важливу роль для гри взагалт

Але на даний час автори [1,2,3,4], яш займалися проблемами пiдготовки волейболютщ практично не придали уваги пiдготовцi захисника взагалу i тим бiльш, психофiзiологiчнiй шдготовщ в частку. Тому розробка дано! проблеми е своечасною i актуальною

Дослiдження проведене вiдповiдно до Зведеного плану науково-дослщно! роботи Державного комитету Укра!ни з питань фiзично!' культурий спорту на 2006-2010 р. по темi 2.4.1.4.3 п «Психолопчщ педагопч-нi й медико-бюлопчш засоби вiдновлення працездатностi в спортивних ^ах» (№ 0106U011989) та по темi «Теоретико-методичнi основи iндивiдуалiзацi!' навчально-тренувального процесу в окремих групах видiв спорту».

Формулювання мети роботи.

Мета роботи - розробити та обгрунтуватиметодику розвитку психофiзiологiчних здiбностей волей-болiсток високого класу.

Методи до^дження: аналiз лiтературних джерел, метод математичного аналiзу технiчних протоко-лювання iгор з волейболу, метод антропометри методи педагопчного тестування, методи психофiзiологiч■ ного тестування (вимiр почуття часу, почуття простору, швидкосп реакцi!); методи анкетування методи математично! статистики (кореляцшний, факторний аналiз).

Органiзацiя до^дження. В дослiдженнi взяли участь 12 волейболiсток команди вищо! л^и Укра!ни «Чарiвниця». Дослiдження проводилось у вересш- лютому 2007 року.

Результати дослвдження.

В даному дослщженш спочатку був проведений констатуючий експеримент, в якому взяли участь гравщ коанди «Чарiвниця». На 6a3i отрианих даних була визначена структура [8] шдготовленост волейболюток в якiй виявилось шють головних факторiв: фiзична гадготовлешсщ ввдчуття часу - лщерст-во; сила кист - стан дихалъно! системи; вщтворення зусилля - швидк1стъ; антропометричш показники; стан серцево-судинно! системи. Було виявлено також, що психофiзiологiчнi показники займають важливе мiсце в загальнш структурiпiдготовленостiволейболiсток високого класу, оск1лъки входять до кожного фактору i мають велику шльшсть взаемозв'язшв з показниками фiзичноï пiдготовленостi станом серцево-судинно! системи, психолопчними показниками.

На пiдставi отриманих даних була розроблена методика комплексногорозвитку фiзичних якостей та психофiзiологiчних здiбностей гравщв. Методика включала вправи як на розвиток фiзичних якостей, так i на вдосконалення психофiзiологiчних здiбностей Для вдосконалення психофiзiологiчних здiбностей застосовувались статичш вправи в сполученнi з дихальними вправами та концентрацieю на визначених м'язах чи суглобах а також вправи на розвиток почуття часу, швидшсть реакцп, оперативнiстъ мислення. Шсля чого розроблена методика була застосована в пiдготовцi комади «Чарiвниця»», що i склало суть формуючогоексперименту, який тривав 6 мiсяцiв. Потiм було проведено повторне тестування, визначення структури пiдготовленостi гравцiв i порiвняння показник1в ефективност гри у захистi гравцiв контрольно! (команда «Репна»») i експериментально! груп (команда «Чарiвниця»»).

Результати тестування волейболюток високого класу за показниками спещально! фiзичноï пiдготовки та розвитку психофiзiологiчнихфункцiй показали змiни в структурi !хньо! пiдготовленостi Так, результати факторного аналiзу хоча i показали наявнiстъ шести факторiв, як i до проведения експерименту, змют фак-торiв дещо змiнився (рис. 1).

У перший фактор увшшли так1 показники, як стрибок у довжину, швидк1сть пересувань (94м), ввдчут-тя часу, стрибок уверх, тест на швидк1сть та зменшення помилки на прискорення часу (цей показник з нега-тивним коефщентом кореляцiï). Тому перший фактор був названий «швидкiсно-силовi якосд ввдчуття часу»». Слiд зазначити, що застосування методики розвитку психофiзiологiчнихфункцiй сприяло пiдвищенню ролi психофiзiологiчнихпоказникiв, в частку, ввдчуття часу, в структурi шдготовленост волейболiстоIC Цей показник до проведення експерименту входив до другого фактору, а шсля проведення експерименту надш-шов до першого фактору (рис. 1).

До другого фактору увшшли так показники, як «здатшсть до лщерства», «ефективнiстъ гри у захис-тi», «iз положення лежачи - в сад», «гнучшсть», «вага»» (показники ваги надшшов до останнього фактору з негативним коефщентом кореляцiï). Тому другий фактор був названий «високе лiдерство, висока ефектив-нiстъ гри у захисп, висока гнучшста, низька вага». Слад зазначити, що в результат проведення експерименту шдвищилась значимiстъ гри у захистi, тому що з п'ятого фактору (де цей показник вщображувався з негативним коефщентом кореляци) до проведення експерименту даний показник надшшов до другого фактору з позитивним коефщентом кореляци (рис. 1). Це сввдчить про те, що значимють ефективност гри в загальнш структурi шдготовленост пiдвищиласъ.

До третього фактору надiйшли показники динамометрiï лiвоï та правоï рук, затримка дихання на ви-диху. Тому третш фактор був названий «сила кист, стан дихалъноï системи»» (рис. 1). Третш фактор не змь нився в результат проведення експерименту (рис. 1), що вказуе на високу значимють i високу стабшьшсть сили кист i стану дихалъноï системи.

До четвертого фактору надшшли таш показники, як «вщтворення зусилля», «помилка вiдтворення зусилля^», зменшення помилки на вповшьнення часу (аналiзувалися показники iз знаком «мiнус»»). Слiд зазначити, що ввдтворення зусилля та ввдчуття часу потрапили в один фактор в результат проведення експерименту, що свщчить про шдвищення регуляторних функцш психофiзiологiчного стану. Четвертий фактор був названий «ввдтворення зусилля, ввдчуття часу»» (рис. 1).

У п'ятий фактор надшшли показники зросту, ЧСС шсля присвдань з позитивним коефщентом кореляци та час затримки дихання на видиху з негативним коефщентом кореляци Тому п'ятий фактор був названий «високий зрют, низька витривалють». У порiвняннi з п'ятим фактором до проведення експерименту, показник ефективност гри у захист не надшшов у цей фактор шсля проведення експерименту, тому що, як вже ввдзначалося, вш надшшов до другого фактору (рис. 1). Шостий фактор не змшився в результат проведення експерименту, i також був названий «стан серцево-судинноï системи»».

Таким чином, можна зазначити, що в результат проведення експерименту дещо змшилася структура шдготовленост волейболюток Шдвищилась роль психофiзiологiчних показник1в i значимють ефективностi гри у захистi.

Щодо змiни iндивiдуалъноï факторноï структури (рис. 2), то слад зазначити, що вона змшилася голо-вним чином у захиснишв (приклади - К-а i З-а).

висока антроnометрiя ,низ ька силова витривалсть, низька еф.гри у захисл; 13,365

стан ССС; 8,858

вщтворення зусилля, швидкiсть; 15,407

фiзична niдготовленiсть; 22,839

високии зрiст, низька витривалiсть; 8,598

стан ССС; 7,043

швидкiсно-силовi якостi, вщчуття часу; 30,736

вiдтворення зусилля, вщчуття-часу; 12,682

вiдчуття часу, лдерство; 17,335

сила кисд стан дихально- системи; 14,872

сила кисл, стан дихально! системи; 17,056

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

високе лщерство,

висока ефективнiсть гри у захисд висока гнучкiсть, низька вага; 19,21

До експерименту

Пюля експерименту

Рис. 1. Змта факторноI структури комплексноI пiдготовленостi волейболсток високого класу в результатi проведення експерименту

Васешна

стан ССС

висока антропометрн, низька силова витривалсть, низька еф.гри у захист

ф|зична пiдготовленiсть 100-1

Васешна

шв идкiсно-силов - якост I, вдчуття часу 100

вдчуття часу, лиерство

сила кистi, стан дихально- системи

стан ССС

високии зрют, низька витривалiсть

вщтворення зусилля, шв идкют ь

вiдтворення зусилля, вдчуття часу

високе лщерствоо висока ефективнiсть гри у захист, висока гнучкють, низька вага

сила кист стан дихально'1'системи

Красов ська

Красовська

фзична пiдгcтcвленiсть 80^

стан ССС

висока антропометрiя ,низька силова витривапiсть , низька еф.гри у захист

шв идюсно-силов i якcстi, в щчуття часу 100-

вдчуття часу, лщерство

сила кистi, стан дихально! системи

стан ССС

високии зрст, низька витривалiсть

вiдтвcрення зусилля, швидкють

в iдтвcрення зусилля, в дчуття часу

в исоке лiдерствc, в исока ефектив нють гри у зах ист, висока гнучкiсть, низька вага

сила кисл, стан дихально'-системи

До експеримиенту

П1сдя експеримиенту

Рис. 2. Приклади змши iндивiдуальноi факторно'1 структури комплексноI пiдготовленостi волейболсток в результатi проведення експерименту

Так, у гравця 3-1 значно падвищилась ефектившсть гри у захисп, про що свадчить значне збшынення значения другого фактору («високе ладерство, висока ефектившсть гри у захисп») у пор1вняши з високим значениям п'ятого фактору до проведения експерименту, до складу якого надходив показник «низька ефектившсть гри у захисп».

У гравця Красовсько!даш змши менш помину тому що до проведения експерименту у даного гравця також буливисош показники сфсктивносп гри у захисп. Але теля проведения експерименту другий фактор, тобто «високе ладерство, висока ефектившсть гри у захисп, висока гнучюсть. низька вага» у даного гравця став дор1внювати 100%, тобто став найкращим у аналповано! виб1рки спортсменок (рис. 2). Це свад-чить про ефектившсть застосуваннярозроблено! методики

Варто по\птити. що у деяш змши в сторону полшшения гри в захисп спостерп'алися I у нападнишв. Наприклад у гравця В-!, у яко! грав в захисп до проведения експерименту майже не проявлялася (100% п'ятого фактору) (рис. 2), шсля експерименту другий фактор, який став характеризуватигру в захисп, став дещо вираженим (30 вадсотшв) (рис. 2).

Отримаш даш щодо змши ¡ндивадуально! структури падготовленосп волейболюток високого класу свадчать про ефектившсть застосуваннярозроблено!методикирозвитку психоф1з1олопчнихфункцш1 дощ-льшсть п застосуванняв спортивно-псдагопчшй практищ. в частку, при шдготовщгравщв-л1беро.

Аналп достов1рносп розходжеиь показишав тестуваиня спортсменок експериментально! груп тобто команди«Харшв'янка», який був проведений п застосуваинямдисперсшногоанал1зу за Б- критер1ем та по-р1вняння середшх за I- критер1ем Стьюдента показав достов1рне полшшеннярезультапвв тестах на вадтво-реннячасу (р<0,01 за Б- критер1ем, р<0,05 за I- критер1ем Стьюдента), динамо метрп (р<0,05 за I- критер1ем Стьюдента), по милки при вадтворюваиш зусилля (р<0,001 за I- критер1ем Стьюдента), силово! спритносп (тест <аз положения лежачи - в сад») (р<0,001 за I- критер1ем Стьюдента), затримки дихання на видиху (р<0,01 за Б- критер1ем та за I- критер1ем Стьюдента) (рис. 3).

0,10 0,09 -0,08 -0,07 -0,06 -0,05 -0,04 -0,03 -0,02 -0,01 -0,00 -I-

л <0*

оУ * .Й^ > &

ор

///

□V /С ¿у ^

] Р значимiсть

] 1 значимють

р=0,05

Рис. 3. Р1вн1 значимостг за (-критергем Стьюденту поргвняльного анализу тестування волейболгсток експериментально! групи до та тсля проведення експерименту

Таблиця1

Зм1на показнитв ефективност! гри у захист! волейболкток контрольноI (команда «Рейна») I експериментально! (команда «Харюв 'янка») груп в результатI проведення експерименту

Показники Команди До експерименту Шсля експерименту F P t P

Х о m Х о m % змши

Чарiвниця 1,24 1,37 0,43 2,40 2,77 0,87 94,01 3,91 0,06 -1,19 0,25

Репна 1,36 0,54 0,19 1,04 0,89 0,31 -23,88 5,11 0,04 0,88 0,39

t 0,25 1,32 -

P 0,81 0,2

Даш змши в показниках тестування проявилися у полшшенш ефективностi гри у захисп експериментально! команди (табл. 1). Так, у контрольнш командi «Репна» спостерiгадося достовiрне зниження ефекти-вностi гри у захистi за Б- критерiем, вiдсоток зниження склав -23,88%.

У той час як в командi експериментально! групи спостерн'алося майже достовiрне полiпшення показ-нишв ефективностi гри в захистi за Б- критерiем (р=0,06), а вщсоток полiпшення показник1в ефективностi гри у захисл склав 94,01% (табл. 1).

Таким чином, проведене дослщження показало високу ефективнiсть застосування методики розвитку психофiзiологiчних якостей для полшшення гри у захистi волейболiстоквисокого класу, i тому дана методика може бути рекомендованадля широкого застосування у волейбольних командах вищо! лши.

Висновки.

1. На пiдставi визначення структури пiдготовленостiволейболiсток високого класу було розроблено методику комплексногорозвитку психофiзiологiчних функцш в поеднаннi з розвитком фiзичних якостей.

2. Застосування розроблено! методики тдготовки волейболiсток високого класу в експериментальнш гру-пi сприяло змшам в факторнiй структурi!х пiдготовленостi Шдвищилася роль психофiзiологiчнихфункцiй та ефективнiсть гри у захисл.

3. В результат застосування розроблено! методики змiнилась шдивщуальна факторна структура шдгото-вленостi гравщв. Найбiльшi змiни спостерiгадися в iндивiдуальних структурах пiдготовленостi лiберо, але у нападнишв також полiпшилися показники, яш вiдображують ефективнiсть гри у захисп.

4. У спортсменок експериментально! групи в результат застосування розроблено! методики спостерта-лись достовiрнi змiни полшшення показнишв в тестах на ввдчуття часу, вiдтворення зусилля, силово! сприт-ностi, стану серцево-судинно!та дихально! системи (р<0,01, р<0,05 за Б- критерiем та за 1- критерiем Стью-дента).

5. Застосування розроблено! методики сприяло шдвищенню ефективносп гри у захисл (+ 94,01%) спортсменок експериментально! групи у порiвняннi з контрольною групою (-23,88%).

В перспективi подальших дослiджень передбачаеться розробка методики iндивiдуально! пiдготовки гравцiв рiзних iгрових амплуа у волейбол!

Лггература

1. Абдель Салам Хусейн Волков Е.П. Особенности планирования развития скоростно-силовых способностей юных волейболистов на этапе начальной подготовки к соревновательной деятельности / Салам Хуссейн Абдель, Е.П. Волков // Физ. воспитание студ творч. спец. — Х, 2001. — N 2. — С. 22-28.

2. Волков Е.П. Роль психологической подготовки в проявлении спортивного мастерства волейболистов высокого класса / Е.П. Волков // Физ. воспитание студ творч. спец. — 2004. — N 2. — С. 11-19.

3. Гринченко А.Е. Эффективность использования интегральных упражнений на занятиях по волейболу / А.Е. Гринченкц О.Г. Шалар, А.П. Шалар // Физ. воспитание студ творч. спец. — 2003. — N 3. — С. 95103.

4. Евсеева В.К. Особенности психологических действий волейболистов / В.К. Евсеева // Физ. воспитание студ творч. спец. — 2006. — N 4. — С. 9-15.

5. Ермаков С.С. Модели рабочих поз спортсмена как фактор эффективности выполнения двигательных действий / С.С. Ермаков // Физ. воспитание студ творч. спец. — Х., 2001. — N 4. — С. 16-22.

6. Ермаков С.С. Обоснование педагогических задач обучения ударным движениям в спортивных играх / С.С. Ермаков // Физ. воспитание студ творч. спец. — Х., 2001. — N 3. — С. 24-29.

7. Козина Ж. Л. Алгоритм системного анализа в научных исследованиях в области спортивных игр / Ж. Л. Козина // Физическое воспитание студентовтворческих специальностей: сб.научн трудов под ред.проф. Ермакова С. С. - Харьков: ХДАДИ (ХХПИ), 2006. - № 4. С. 15-26.

8. Котов Е. А. Особенности повышения эффективности учебно-тренировочного процесса сборной команды ВУЗа по волейболу / Е.А. Котов // Педагопка, психолопя та мед.-бюл. пробл. фiз. виховання i спорту. — 2005. — N 2. — С. 83-88.

Надшшла до редакци 13.11.2008р.

ПРОФЕС1ЙНА П1ДГОТОВКА ПРАЦ1ВНИК1В ОПЕРАТИВНИХ П1ДРОЗД1ЛГО ПРАВООХОРОННИХ

ОРГ АН1В УКР А1НИ

Лаврентьев О.М.

Нащональний унiверситет державно! податково! служби Укра!ни

Анотащя, Пiдвищення вимог до службово-професшно! пiдготовки працiвникiв оперативних шдроздшв правоохоронних органiв Укра!ни !х удосконаленняфiзичних здiбностей при виконаннi оперативно-службових завдань в професiйнiй дiяльностi та екстремальних умовах Рiвень фiзичних, координацiйних здiбностей та показникiв сенсорних аналiзаторiв пращвнишв оперативних пiдроздiлiв правоохоронних органiв Укра!ни знаходяться на недостатньому рiвнi. Проведення систематичних i методично органiзованих занять е бшьш прогресивним i досконалим. Про це свiдчать отриманi результатц якi впливають на службово-професiйну дiяльнiсть.

Ключовi слова: службово-професiйна тдготовка оперативно-службова дiяльнiсть, екстремальнi умови, силова тдготовка рiвень сенсорних аналiзаторiв, координацiйнi здiбностi, витривалiсть.

Аннотация. Лаврентьев О.М. Профессиональная подготовка работников оперативных подразделов правоохранительных органов Украины. Повышение требований к служебно-профессиональной подготовки работников оперативных подразделений правоохранительных органов Украины по совершенствованию физических возможностей при выполнении оперативно-служебных задач в профессиональной деятельности и в экстремальных условиях Уровень физических, координационных способностей и показателей сенсорных анализаторов работников оперативных подразделов правоохранительных органов Украины находятся на недостаточном уровне. Проведение систематических и методически организованных занятий является более прогрессивным и совершенным. Об этом свидетельствуют полученные результаты, которые влияют на служебно-профессиональную деятельность.

Ключевые слова: служебно-профессиональная подготовка, оперативно-служебная деятельность, экстремальные условия, силовая подготовка, уровень сенсорных анализаторов, координационные возможности, выносливость.

Annotation. Lavrent'ev O.M. Professional training of workers of operative subitems of law enforcement bodies of Ukraine. The increase of demants for the professional preparation of personnel for operative sub-unity of Ukraine in orter to improve physical abilities in the process of realigation tasks in extreme conditions. The level of physical, coordination abilities and parameters of sensory analyzers of workers of operative subitems of law enforcement bodies of Ukraine are at a poor level. Realization of the systematic and methodically organized occupations is more progressive and perfect. Obtained results which influence service professional work testify to it. Keywords: operative train, operative activity, extreme conditions, physical preparation, lever of sensational anglesites, cardinational abilities.

Вступ.

Технологи XXI столитя пред'являють висок вимоги до професшно! тдготовки фахiвця в цшому та пращвнишв правоохоронних оргашв взагалг

Сучасш технологи потребують всезростаючих можливостей до освоення пращвниками податкових та шших правоохоронних оргашв професшно майстерност^ фiзично!' та психолопчно! шдготовлешстю та особистим захистом.

Змши, що проходять в сучасному свт, СНД, Укра!ни свшчать про те, що в умовах використання нових технологш в тому виглядi i розумшш службово-професшна тдготовка XX столитя, все часпше збиваеться з ритму, а значить не може вже вирiшувати в повному обсязi завдання, яш поставленнi перед пращвниками оперативних шдроздшв правоохоронних оргашв Укра!ни Все бшьше протирiч виникае мiж системою фiзично!' та психолопчно! тдготовки проблемами, дiями i ситуацiями, що виникають, чи тi, що можуть виникнути в службово - професшнш, i оперативно - службовiй дiяльностi.

Змши, що проходять у сучасному свт, кра!нах СНД та Укра!ш свшчать про те, що технологi! ХХ1 столiтгя пред'являють високi вимоги до професшно! тдготовки фахiвцiв в цшому та пращвнишв оперативних шдроздшв правоохоронних оргашв Укра!ни в загалi до !х професiйно!' майстерносд фiзично!' i психологiчно! пiдготовленостi

Виховання професiйних завдань пращвниками оперативних шдроздшв правоохоронних оргашв Укра!ни залежать вiд того, насшльки свiдомо й активно бере участь пращвник на заняттях з фiзично!' та спецiально фiзично!' тдготовки регулярно проводить ранкову фiзичну зарядку якою мiрою цiкавиться спортом i яких видах спорту приймае участь.

Практика правоохоронно! дiяльностi свiдчить, що ф1зична пiдготовка - це не тшьки його особиста справа, а прямий службовий обов'язок, що випливае як iз загальних та спецiальних вимог службово-професшно! дiяльностi та особисто! безпеки.

Службово-професiйна пiдготовка е обов'язковою i як правило базуеться на рiвнi iндивiдуального розвитку загальних i спецiальних фiзичних якостей. Автор згоден з позищею дослiдникiв Закорко I. П., Минський И. А., Чух А. М., яш вказують, що найбшьших результатiв досягаеться в процеа фiзично!' пiдготовки та професiйно-службово! дiяльностi фахiвцiв правоохоронних органiв приносить iндивiдуальний пiдхiд який забезпечуе максимальний розвиток можливостей людини, сприяе пiдвищенню !х професiйних якостей взагалi i

зокрема використанню резервних можливостей не тшьки при розвитку спещальних рухових умшь i навичок, а й особливо використання 1х в екстремальних умовах [1,2,5].

Службова дiяльнiсть працiвникiв оперативних шдроздшв правоохоронних оргашв потребуе постшного удосконалення професiйно-прикладноï i психофiзiологiчноï тдготовки для ефективного забезпечення по захисту життя, здоров'я, прав i свободи громадян, власност] природного середовища, штереав суспiльствa i держави вiд протиправних посягань [4].

Так, наприклад в професшно-прикладнш фiзичнiй пiдготовцi курсaнтiв, професорсько-викладацький склад кафедри спецiaльних дисциплiн та оргашзаци професiйноï пiдготовки факультету подaтковоï мiлiцiï Нaцiонaльного унiверситету державно1' податково1' служби Украши основну увагу прид]ляе розвитку загальних i спецiaльних фiзичних якостей пов'язаних з швидюстю, координацйними 3diÔHOcmMMU, силово'1 пiдготовки, eumpuecmocmi та впливу сенсорних aHani3amopie на дiяльнiсть пращвнишв.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Нaуковi дослщження проведенi автором, свщчать, що iндивiдуaльнa фiзичнa тдготовка курсанлв-прaвоохоронцiв забезпечуе якiсну адаптацш до виконання поставлених завдань, до дш в екстремальних ситуaцiях оперативно-службовш та професiйноï дiяльностi де процеси проходять швидко, за малий промiжок часу [5].

Наукове дослiдження виконуеться за науковою темою кафедри, державний реестрацшний номер Укр1НТЕ1 01080004234 вщ 01 квiтня 2008 року.

Формування цшей роботи

Об 'ект до^дження - фiзичнa пiдготовкa як елемент службово-професшно1' дiяльностi прaцiвникiв оперативних шдроздшв правоохоронних оргашв Украши

Предмет до^дження - розвиток фiзичних якостей з силово1' тдготовки, витривaлостi, координaцiйних здiбностей та прояву сенсорних aнaлiзaторiв.

Мета до^дження - удосконалення службово-професшно1' тдготовки за рахунок розвитку фiзичних якостей та професшних здiбностей прaцiвникiв.

Завдання до^дження:

1. Визначити проблематику дослщження вщображену в наукових публiкaцiях з системи професшно1' пiдготовки прaцiвникiв оперативних пiдроздiлiв правоохоронних оргашв Украши

2. Здшснити порiвняльний aнaлiз показник1в дослiдження фiзичних якостей та прояву сенсорних aнaлiзaторiв в процеа навчання

Методи до^дження. Анaлiз лiтерaтурних джерел, педaгогiчнi спостереження, методи визначення функцюнального стану оргaнiзму пращвнишв, психофiзiологiчнi методи дослщження, методи визначення фiзичного розвитку та фiзичноï тдготовленост] методи математично1' статистики.

Результата дослвдження.

Анaлiз правоохоронно1' практики протидй' правопорушень пiдтверджуеться нaявнiстю професiйного ризику в дiяльностi прaцiвникiв оперативних пiдроздiлiв правоохоронних оргашв при проведенш оперативно-розшукових дiй. Оперативна робота пов'язана з постшною змiною обставин, ситуацц, яш як правило проходить в умовах обмеженого простору, часу, шформацп, невизначеносп та неможливостi прогнозувати весь розвиток ситуацц, що утворилась, а також посилюеться несподiвaнiсть та непередбaчувaнiсть шнцевого результату, що супроводжуетьсяпсихiчним напруженням

Виходячи з вище викладеного aнaлiзу автором були розроблеш тести з можливими обмеженнями та постiйними змiнaми при 1'х виконaннi якi нaпрaвленi на вдосконалення оперативно-службово1' дiяльностi.

Дослiдження було проведено на бaзi кафедри При дослщжеш показники знiмaлись з контрольно!' групи курсанпв, яка займалась за звичайною програмою навчання. Експериментальна група курсaнтiв, працювала за розробленою методикою орiентовaною на розвиток загальних i спещальних елеменпв iндивiдуaльноï пiдготовки пращвнишв оперативних шдроздшв правоохоронних оргашв Украши. ïх адоптащю до тренувальних навантажень, вмшня протидй' правопорушникам в екстремальних умовах при обмеженнях рiзного характеру, що направлеш на розвиток психiчноï, фiзичноï, функцiонaльно'l; технiчноï, тaктичноï тдготовки вмшня орiентувaтися в простор1, моделювати своï дiï по вирiшенню проблеми

До визначення координaцiйних здiбностей курсaнтiв придмлась увага на можливiсть до перебудови рухiв, орiентувaння у простор1, дотримання стaтичноï i динaмiчноï рiвновaги. Тому був запропонований тест ( кидання та ловля ввд стiни м'яча стоячi на однiй нозi. Тест спочатку виконуеться на лiву сторону, тобто стоячi на лiвiй ноз^ права нога зiгнутa в колшному суглоб1, лiвою рукою кидаемо м'яч в спну та ловимо його хватом прямо. Тест виконуеться на одну сторону за 30 секунд, попм на другу сторону. Bri дп, яш виконуються з помилками не зараховуються).

Для характеристики силовоï пiдготовки курсaнтiв були використaнi тести зaгaльноï i спецiaльноï фiзичноï шдготовленосп з фiзичними та часовими обмеженнями Фiзичнi навантаження плануються в комплекс], щоб конкретно впливати на окремi системи оргaнiзму для розвитку визначених якостей При оцшюванш р]вня силовоï п]дготовки використовувaлисьнaступнi тести:

- згинання i розгинання на л]в]й (правш) руц] по черзi з упору лежачи;

- присвдання на л]вш (прав]й) ноз] по черз];

- тдйом тулубуз положення лежачи за 30 секунд.

Для характеристики спецiaльноï витривалосп курсант]в, використовуетьсясумарний час на виконання комплексно!' вправи, яка складалася з чотирьох вправ, яка виконувалась окремо спочатку на л]ву, а попм на

праву руку, ногу: згинання i розгинання руки в ynopi лежачи, з упору лежачi в упор приав, з положения лежачи на спиш, руки за головою, ноги випрямлеш пiдйом тулубув сщ (ноги не фшсуються), з упору присiв на однш нозi вистрибуваннявгору руки за головою. Кшьшсть повторень на кожну вправу 10 раз за короткий промiжок часу максимального об'ему роботи, з задiянням рiзних груп м'язiв.

Для оцiнки рiвия сенсорних аналiзаторiв кyрсантiв використовувались комп'ютерний тести автор Ашанш В.С., Склярiв Д.1., 1ль!чев А.А.:

- Проста зорова реакщя на свiтловий подразник;

- Складна зорова реакщя на свиловий подразник;

- Проста слухова реакцiя на звуковий сигнал.

- Ощнки рiвия вестибyлярногоаналiзатора, визначалась шляхом набивання гумово! кульки з розвороту спочатку лiвою а потiм правою рукою

В результат проведеного експерименту були отримаш настyпнi результатц якi наведенi в таблиц 1.

В отриманих результатах тсля проведення експерименту вiдбyлися наступш змiни.

Таблиця1

Показники ф1зичних 3di6nocmeu та сенсорних aHani3amopie

Назва теспв n Контрольна група Експериментальна група

початок к1нець початок к1нець

Кидання та ловля вш стши 25 5,6±2,58 6,48±1,36 5,76±0,92 8,76±0,93*

м'яча стоячi на лiвiй нозi (рази)

Кидання та ловля вш стши 25 5,48±2,71 6,88±1,39* 5,76±1,01 9,16±1,18*

м'яча стоячi на правш нозi

(рази)

Згинання i розгинання в упорi 25 9,44±3,85 11,2±1,61 9,52±3,2 11,36±1,8*

лежачi лiво! руки (рази)

Згинання i розгинання в упорi 25 10,12±3,10 11,32±1,97 9,6±2,22 12±1,41*

лежачi право! руки (рази)

Приадання на лiвiй нозi (рази) 25 5,72±2,85 6,52±2,47* 5,6±2,6 8,24±1,85*

Присшання на правш нозi 25 6,24±3,06 7,44±2,06* 6,12±2,24 8,8±1,98*

(рази)

Пшйом тулубав сщ з 25 18,2±1,61 20,24±1,2* 18,24±2,65 20,32±2,38*

положення лежачи на спиш

(рази)

Витривалють 25 7,76 ± 3,28 9,16 ± 2,82* 7,88 ± 2,99 10.88±2.07*

Ловля лiвою рукою м'яча з 25 2,48±1,29 4,28±1,31* 2,32±1,11 4,6±1*

розвороту (рази)

Ловля правою рукою м'яча з 25 3±1,47 4,76±1,23* 2,96±1,06 4,88±0,73*

розвороту (рази)

Проста реакщя на свило 25 0,38±0,07 0,36±0,09 0,4±0,1 0.32±0,06*

Проста реакщя на звук 25 0,45±0,09 0,35±0,06* 0,52±0,13 0,36±0,06*

Складна реакщя на свило 25 0,4±0,1 0,43±0,1 0,46±0,08 0,31±0,05*

* - даш показники е достовiрними P < 0,05

У контрольнш грyпi середнi показники координацiйних здiбностей збiльшились на 20,63% (P < 0,05), а у експериментальнш груш на 55,55 % (P < 0,05).

Середш показники сили рук у контрольнш груш зменшились на 5,01 % (P > 0,05), а у експериментальнш груш збшьшились на 22,17 % (P < 0,05). Середш показники сили шг у контрольнш груш збшьшились на 19,23 % (P < 0,05), а у експериментальнш груш на 45,47 % (P < 0,05). Показники сили м'язiв пресу у контрольнш груш збшьшились на 11,21 % (P < 0,05), а у експериментальнш груш на 11,40 % (P < 0,05).

Показники спещально! витривалосл у контрольнш груш збшьшились на 18,04 % (P < 0,05), а у експериментальнш груш на 38,07 % (P < 0,05).

Показники сенсорних аналiзаторiв та вестибулярного апарату мають наступш змши, так у контрольнш груш середш показники вестибулярногоапарату збшьшились 65,62 % (P < 0,05), а у експериментальнш груш на 81,57 % (P < 0,05). Показники сенсорних аналiзаторiв (проста реакщя на свило) у контрольнш груш зменшилась на 5,26 % (P > 0,05), у експериментальнш груш показники (просто! реакцп на свило) збшьшились на 15,76 % (P < 0,05). Показники (складно! реакщя на свило) у контрольнш груш знизився на 7,25 % (P > 0,05), а у експериментальнш груш збшьшились на 32,6 % (P < 0,05). Показники просто! реакцп на звук у контрольнш груш збшьшились на 7,5 % (P < 0,05), а у експериментальнш груш на 30,76 % (P < 0,05).

Як видно з наведених результатщ що результати дослщження в експериментальнш груш перевищують показники контрольно! групи майже в два рази о^м показнишв сили м'язiв живота.

Висновки.

Проведет дослщження свщчать, що iснуючий piBeHb фiзичних, координацiйних здiбностей та показнишв сенсорних аналiзаторiв працiвникiв оперативних шдроздшв правоохоронних оргашв Укра!ни знаходяться на недостатньому piвнi, що дае нам тдстави удoскoнaлювaтиiснуючу систему службово-професшно! тдготовки

Отpимaннi пoзитивнi змiн у контрольнш гpупi куpсaнтiв залежать вiд iндивiдуaльних особливостей, а також вiд настрою, що проявляеться пiд час виконання контрольних нopмaтивiв.

Результати експериментально! групи куpсaнтiв показують що проведення систематичних i методично opгaнiзoвaних занять, насичених теоретичними i практичними знаннями, вмшнями куpсaнтiв, своечасне концентрування на виконанш комплексних та спецiaльних вправ з прикладного напрямку, е бшьш прогресивним i досконалим, про, що свщчать oтpимaнi результати якi впливають на службово-професшну дiяльнiсть.

Таким чином, подальший напрямок досл1джень буде направлений на вивчення i впровадження в систему навчально-виховного процесу нoвiтнiх технoлoгiй та систем тдготовки i вдосконалення piвня професшно-службово! дiяльнoстi пpaцiвникiв оперативних шдроздшв правоохоронних оргашв Укра!ни

Лггература

1. Закорко 1.П. Спецiaльнa фiзичнa тдготовка Оpaгaнiзaцiйнo-метoдичнi вкaзiвки викладання курсу - К.: РВВ К1ВС 2001. - 33 с.

2. Минский И. А. Особенности адаптации сердечно-сосудистойи дыхательной систем организма человека к различным нагрузкам // XV съезд Всесоюз. физиолог. общества им. Н.И.Пирогова Тез. науч сообщ. -Кишинев. 1987. — Т.2. - С. 22-23.

3. Михеев П.П. Рукопашный бой: Учебно-методическое пособие. Брянск, 1991. — С. 11- 43.

4. Науково-практичний коментар до Закону Укра!ни «Про мшцш». - Ки!в: Укра!нська aкaдемiя внутршшх справ. 1996. - 144 с.

5. Чух А.М. Iндивiдуaлiзaцiя фiзичнo! тдготовки курсанпв вшськового шституту Нaцioнaльнo! гвapдi!: Автор. дис. ... канд.. наук з фiзич. вих. i спорту: 24.00.02. - К.

Надшшла до редакци 26.11.2008р.

ОСОБЛИВОСТ1 СОЦ1АЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧНО1 ПРОФ1ЛАКТИКИ ЕКОДЕВ1АНТНО1 ПОВЕД1НКИ

СЕРЕД СТУДЕНТСЬКО1 МОЛОД1

Ляпiн В. П., Яковлева К. В. Схщноукрашський нацюнальний унiвеpситет iменi Володимира Даля

Анотащя. У стaттi розглядаеться неoбхiднiсть просвггницько! роботи серед студентськo!мoлoдi щодо надання неoбхiдних знань з питань формування еколопчно! свiдoмoстi. Авторами пропонуеться програма превентивних зaхoдiв у студентському середовищу побудована на oснoвi власного експериментального дослщження, апробованого серед студентiв СНУ ш. В. Даля.

Ключовi слова: екoлoгiчнa свiдoмiсть, екoдевiaцц, пpoфiлaктичнi заходи.

Аннотация. Ляпин В.П., Яковлева К.В. Особенности социально-психологической профилактики экодевиантного поведения среди студенческой молодежи. В статье рассматривается необходимость просветительской работы среди студенческой молодёжи по получению необходимых знаний по вопросам формирования экологического сознания. Авторами предлагается программа превентивных мероприятий в студенческойсреде, построенная на основе собственного экспериментального исследования, апробированного среди студентовВНУ им. В. Даля.

Ключевые слова: экологическое сознание, экодевиации, профилактические меры.

Annotation. Lyapin V.P., Yakovleva K.V. Features of social psychological prophylactics ecological deviant activities among student's youth. In this article the necessity of enlightened work among student's youth in respect of giving necessary accomplishments in forming of ecological information is being considered. The authors offer the social-psychological programme of preventive measures in student's environment formed on the basic of own experimental research and approbated among the student's in the Vladimir Dal Eastern-Ukrainian National University. Key words: ecological consciousness, ecological deviant activities, prophylactic actions.

Вступ.

Просвгтницька робота серед мoлoдi щодо здорового способу життя у наш час е не дуже ефективною. Бшьшсть студенпв i учшв старших клаав (вщ 80 до 97%) не мають достатшх знань iз таких гострих проблем, як запобтання наркомат!, aлкoгoлiзму СН1Ду тощо [1,2,6]. Знання про шляхи збереження й змщнення здоров'я в навчальних закладах Укра!ни pеaлiзуються здебшьшого формально, етзодично, без урахування об'ективних тенденцш у мoлoдiжнoму сеpедoвищi (попршення життевих умов, послаблення мотивацп до здорового способу життя, низький piвень превентивних знань, навичок, вмшь i т.д.) [3]. 1снуюча система пpевенцi! екoдевiaнтнoiпoведiнки у гадликовому та мoлoдiжнoму сеpедoвищi сьoгoднi на територп Укра!ни е також недостатньо ефективною для виршення питання запобтання шкоди вiд низки вчинкiв, що тдпадають пiд визначення «екoдевiaцu». Профшактичш програми спpямoвaнi на попередження зловживання наркотиками та токсикантами (що е також piзнoвидaми екoдевiaтивнo! пoведiнки) не отримали розповсюдження в нaшiй кра!ш [7].

Багатий свiтoвий дoсвiд в обласп пpoфiлaктики негативних вчинкiв, оригшальш вiтчизнянi розробки колективщ спроможних pеaлiзувaти пpoфiлaктичнi програми, залишаються без пoтpiбнoi уваги зaцiкaвлених вiдoмств [6,7].

Практика свщчить, що набуття й закршлення установок на здоровий спoсiб життя та безпечну пoведiнку е значно ефектившшими в хoдi спiлкувaння шдлитав мiж собою.

Робота виконана за планом НДР Схщноукрашського нaцioнaльнoгo ушверситету iменi Володимира

Даля.

Формулювання цiлей роботи.

Метою проведено! нами роботи е розробка комплексно! програми по сприянню змш небезпечно! щодо себе i суспiльствa пoведiнки студентсько! мoлoдi на безпечну, шформування мoлoдi з головних питань еколопчно! oсвiти, змiнa свгшгляду та формування вiдпoвiдaльнoстi щодо оточуючогосередовища Завданнями проведено! роботи ми ставили:

1. проведення дослщження з питань ставлення до оточуючогосередовища та необхщносп екoлoгiчнo! oсвiти студентсько! мoлoдi СНУ iм. В Даля, що сприяе вiльнoму вибору позитивного майбутнього кожним учасником програми;

2. в обранш гpупi студентiв змiну негативних настанов, зцшення психотравм, тpaнсфopмaцiю психoлoгiчних комплексщ життевих сценapi!в та програм iз негативних на пoзитивнi;

3. надання пoтpiбних знань з екoпсихoлoгiчнo!oсвiти;

4. створення дoбpoвiльних гуpтiв iз студенпв та виклaдaчiв унiвеpситету щодо захисту оточуючого середовища;

5. складання програми еколопчно! освии та розвитку для вчителiв та педaгoгiчних пpaцiвникiв;

6. дощльну opгaнiзaцiю конкретно! й квaлiфiкoвaнo! роботи за напрямком превентивно! освии екoдевiaнтнoi пoведiнки Змiст напрямку в тому, щоб кожна людина мала об'ективш вiдoмoстi про нaслiдки можливих вчиншв за надання шкоди оточуючомусередовищу та юридичну вiдпoвiдaльнiсть за них.

Результати дослвджень.

Вщомо, що екодевiантна поведiнка - це поведшка, в ochobí яко! простежуються риси, що приносять шкоду природному та антропогенному середовищу. Екодевiант - людина з вiдхиленнями вiд еколопчно здорово! поведшки Вiдомо також, що не всяке вщхилення в еколопчнш поведiнцi може потрапити пiд кримшальну вiдповiдальнiсть (знищення мурашника або гшзда птахiв, засмiтнення зелено! зони, розпалення вогнищ та íh.). Також уживання шидливого продукту (скаж1мо, наркотично! речовини) або використання ращацшно заражених матерiальних цiнностей - теж екодевщя

Розроблена нами програма превентивно! освiти виховуе серед студентiвпочуття вiдповiдальностi за свое здоров'я та поведшку. Вона охоплюе всi фактори, що впливають на здоров'я. У ходi превентивно! освгги пропаганда екологiчно безпечного способу життя концентруетьсяне тiльки на фiксацi!' шидливих насладив, а на реальних перевагах, яш дае здорове життя.

На першому етат нами було проведено дослщження з питань обiзнаностi щодо екологiчно!' освiти у сту дентськомусередовищг

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

З 100% (500 осiб) опитаних студенпв (середнiй вiк - 20+3 роки) екологiчну освiту вважають необхщною 71,3% молодi (переважно студенти гумаштарних факультетiB). 38% виявили бажання тд час письмового анкетування прийняти участь у прибиранш лiсових насаджень за мютом, 5% виявили бажання допомогти матерiально запропонованiй акцй' i не брати в нш участь безпосередньо; 18 % студенпв були за створення гурпв iз захисту оточуючого середовища, але лише 3% з опитаних виявили бажання очолити керiвництво створених гурпв. Головними причинами, з яких роботу запропонованих гурпв вважали щкавою для себе, накреслили: захист оточуючого середовища (56%); можливють тд час роботи на свiжому повiтрi поспiлкуватися з друзями та отримати нових знайомих (32%); бажання нових вражень (18%); можливють в рамках дiяльностi створених гурпв прийняти участь у сiльхозроботi в Криму та заробити при цьому (15%); не змогли визначити причини (8%); любов до всього живого (5%); спробувати себе в новш ролi (4%); наслвдування поведiнки однолптав з Заходу (4%); можливiсть отримати знання з еколопчно! освии безкоштовно (3%).

Серед причин, яш мали б зашкодити дiяльностi створених гурпв, видiляли: вiдсутнiсть матерiально! допомоги збоку держадмшютраци (31%); низький рiвень еколопчно! освии серед населення (29%); необiзнанiсть та iнертнiсть студентсько! молодо серед яких роботу планувалось проводити (13%); рiзний соцiальний статус студентiв та рiзнi життевi прiоритетi (11%); етнопсихолопчш особливостi укра!нцiв (позицiя невтручання) (9%); малу кiлькiсть ентузiастiв, яш мали б керувати роботою (7%).

Щкавими виявились вiдповiдi з питань дослщження екопсихологiчнихдиспозицiй студентства 98% опитаних визнали, що хоча б одноразово ушкоджали оточуючомусередовищу; 87% робили це неодноразово. Серед приклащв екодевiантних вчинив наводили: засмiтнення оточуючого середовища (88%); байдуже ставлення до живо! природи (81%); використання живих гiлок молодих дерев для розведення вогнищ (49%); надмiрне вживання алкоголю (38%); псевдоавторитет друзiв щодо поведiнки на природi (22%); вiдсутнiсть внутрiшньо! мотивацi! на безпечну щодо себе i природи поведшку (17%); пожеж1 у лга (14%); псевдоавторитет осiб протилежно! стап (13%); вбивство та знущання над тваринами (9%); вживання наркотичних речовин (3%).

Мотивами екодевiантних вчинк1в у свою чергу видшяли: наслвдування поведшки друзiв та батьк1в (57%); сприймання вчинк1в як цiлком нормальних (32%); вщсутшсть вiдповiдальностi (14%); звичку (14%); щкавгсть (8%); сексуальне збудження:при цьому (2%).

З метою профшактики екодевiантно!' поведшки, iнформованостi широких к1л населення, в основному молодiжного середовища, нами було розроблено заходи первинно! профшактики, яи включали:

• лекцi! еколопв, психолопв юристiв, лiкарiв-наркологiв та санолопв;

• роботу круглих столiв тд час обов'язкових "годин здоров'я";

• перегляд кшост^чок серi! BBC з !х подальшим обговоренням;

• конкурси стшшвок та листiвок з визначенням переможщв;

• суботники;

• установлення додаткових сминишв на поверхах та навколо ушверситету, придбаних за кошт пожертвувань;

• Клуби Веселих та Кштливих екопсихологiчно!тематики;

• шдготоваш студентами-екологами, психологами та журналютами передачi на обласному радiо та телебаченш щодо збереження оточуючогосередовища та здорового способу життя, залучання до дiяльностi викладачiв природничого та фшософського факультетi^

• ви!зди на природу студентськихгруп iз кураторами.

До виконання розроблено! нами програми ми залучили облдержадмшстращю, у т.ч. установи охорони здоров'я, по справах родини i молодо культури спорту, первинний осередок Червоного Хреста ушверситету i т.д. Нами плануеться широка робота з використанням засобiв масово! iнформацi!' (телебачення, радiо, преса), а також iншi види пропаганди здорового способу життя. Результатившсть профiлактики пов'язуемо з цшеспрямовашстю i наполегливiстю органiзаторiв програм, умшню знаходити нестандартнi рiшення.

1 Дендрофтш - р1зновид п1гмалион1зму, об'ектом фетишу е дерева.

ЗоофтЫ (зооерастЯ, бестофтш, зооступрум, содомш) е сексуальным вщхиленням, в основ! якого е сексуальный потяг до тварин. Певну тварину можна розглядати при цьому як своерщний фетиш (зоофетишизм).

За результатами впровадження нашо! програми на 2 етат роботи було надано консультативнудопомогу 605 особам. Також робота проводилась з 65 викладачами та сшвробггаиками унiверситету та 28 вчителями шкiл.

За результатами проведено! нами роботи ми виявили:

1. на 17% збшьшилась кiлькiсть волонтерiв тд час обов'язкових утверситетських суботникщ серед яких були студенти i викладачц

2. створено постшно дiючий вiдеолекторiй для студенпв i школярiв з переглядом та обговоренням освiтнiх кiнострiчок серп BBC (тшо людини, чоловiк та жшка, свiт живо! природи та шш1) кiнострiчок з жанру так званих "фiльмiв-катастроф";

3. на 36% збшьшилась кшьшсть бажаючих проходити навчання за програмою екологiчноï освiти;

4. на 23% охочше студенти беруть участь у змаганнях малюншв, стiннiвок та аптбригад з екологiчноï тематики та профшактики шидливих звичок;

5. на 62% збшьшилась кшьшсть бажаючих пройти психолопчне консультуванняi оволодiти майстернiстю екопсихотретнгу

6. запропонована програма привернула увагу громадськосп, в тому числi представнишв облдержадмшстрацп

Висновки.

Враховуючи вищезазначене, для попередження екодевiантноï поведiнки в студентськомусередовищi далi пропонуемо:

1. принципами обраного напрямку визначити добровшьшсть, гумантсть, доступтсть та iнтеграцiю щодо Свропейського стандарту;

2. розширити соцiально-екологiчну освiтню програму;

3. ввести за потрiбне тд час щотижневих годин здоров'я у студентських групах щомiсячнi заняття з еколопчно1' психологи,

4. до роботи дшчих психологiчнихклубiв при навчальних закладах ввести курс з профшактики екодевiантноï поведшки та отримання знань щодо головних питань еколопчно1' освiти;

5. сформувати при навчальних закладах добровшьш гурти iз захисту оточуючогосередовища, командирами яких призначити студенпв-екологщ майбутнiх сощальних працiвникiв та всiх бажаючих. Дяльтсть гуртiв висвiтлювати в засобах масовоï шформацп;

6. проводити регулярно конкурси стшних малюнк1в, бюлетешв, листiвок певноï тематики з наголошенням переможцiв;

7. розробити спшьно з переможцями конкурав стiннiвок дуплекснi банери та постери тематики вшного вибору здорового способу життя;

8. за допомогою студенпв факультепв психологй' та соцюлогп проводити регулярш опитування щодо еколопчно1' шформованосп в студентськомусередовищi;

9. до занять з еколопчно1' освiти залучати з доповщями про наслвдки екодевiантних вчиншв студентiв юридичного факультету;

10. пiд час обов'язкових суботнишв залучати до роботи як техшчних працiвникiв навчальних заклад1в, так i викладацький склад i студенпв

Одним iз значущих чинник1в з покращення реальноï екологiчноï ситуацй' стало залучення до профiлактичних заходiв на попередньому етат педагопв та психолопв середнiх шкiл та iнших заклад1в системи освiти. Вiдомо, що максимальну можливiсть при проведеннi профiлактики мають люди, у яких е постшний контакт з дiтьми та шдл1тками, якi можуть спостерiгати за будь-якими нюансами стану та поведiнки, що часто непомиш батькам та спещалютам.

Проведенi нами навчальнi семiнари педагопв, шкшьних керiвникiв з основ профшактично1' роботи, надання 1м адекватно1' шформацп про наркологiчнi захворювання, навчання 1х конкретним психотехнiчним та психотерапевтичним прийомам (ролевi iгри, тренiнги, психодрама, дискусшна беседа, робота з батьками, оргашза^ тижнiв здорового способу життя, конкурав стiнгазет та iн.), способам формування системи альтернативних шидливим звичкам захоплень, дозволяе уже в найближчому майбутньому вiдгородити наступне поколiння нашоï краши в1д епiдемiï екодевiантноï поведiнки.

Таким чином, слад ввдзначити, що обраний психолопчний алгоритм з упровадження сощально-психологiчноï програми профiлактики екодевiантноïповедiнки у молодiжному та студентськомусередовищi е правильним та може бути рекомендованим для впровадження в роботу установ, яш контактують за характером дiяльностi з означеною категорiею осiб.

Подальшi дослiдження передбачаеться провести в напрямку вивчення шших проблем сощально-психологiчноï профiлактики екодевiантноï поведiнки серед студентсько1молод1.

Лiтература

1. Браус Д., Вуд Д., Герман М., Вилсон Э. Экологическое образование в школе: Главы из книги. - К.: Эхо-Восток, 1995. - 60 с.

2. Епiдемiчна ситуацiя з ВIЛ-iнфекцiï/СНIДу в Украïнi (За даними шформацшного бюлетеня МОЗ Украши № 20 "ВIЛ-iнфекцiя в УкрашГ).

3. Закон Укра1ни "Про сприяння соцiальному становленню i розвитку молодi в Укра!н1^>.

4. Комплексна програма Луганського обласного центру сощальних служб для молод] "Профшактика негативних явищ у дитячому та молод]жному середовищГ.

5. Концепц]я освгги "р]вний-р]вному" щодо здорового способу життя серед молод] Украши/ Оржеховська В. М., Пилипенко О. I., Андрущак Л. I. - К.: Мшешум, 2002. - 20 с.

6. Проблема наркоматЛ, BIЛ-iнфекцiï та 1ПСШ в Украшг 1нформацшний бюлетень. - К.: ДЦССМ, 2002. - 52 с.

7. Скребець В. О. Еколопчна психолопя Навч поабник. - К.: МАУП, 1998. - 144 с.

Надшшла до редакци 07.12.2008 р.

ВНЕСОК В1ТЧИЗНЯНИХ УЧЕНИХ ДРУГО1 ПОЛОВИНИ Х1Х СТОЛ1ТТЯ У РОЗРОБКУ

ПРОБЛЕМИ ВЧИТЕЛЯ

Осова О.О.

Харкiвський гуманiтарно-педагогiчний шститут

Анотащя, У статгi визначено внесок вичизняних учених друго! половини Х1Х столiтгя у розробку проблеми вчителя, представлено основнi вимоги до його особистосл з високими морально-вольовими якостями та професшними знаннями й умшнями, належною загально-педагогiчною й методичною тдготовкою виявлено конкретнi шляхи, заходи тдвищення педагогiчно! майстерностi викладачiв, учителiв, характерш для зазначеного перiоду.

Ключовi слова: викладач, органiзацiя навчально-пiзнавально! дiяльностi студенпв вiтчизнянi вченi. Аннотация. Осовая О.А. Вклад отечественных ученых второй половины Х1Х века в разработку проблемы учителя. В статье определен вклад отечественных педагогов в разработку проблемы учителя, представлены основные требования к его личности с высокими морально-волевыми качествами и профессиональными знаниями и умениями, соответствующей общепедагогической и методической подготовкой! выявлены конкретные пути повышения педагогическогомастерства преподавателей учителей, характерные для данного периода.

Ключевые слова: преподаватель, организация учебно-познавательной деятельности студентов отечественные ученые.

Annotation. Osovaya O.O. Contribution of native teachers of the second half of the хiх-th century to the working out of the teacher's problem. In the article contribution of domestic pedagogues of the second half of the ХК-th century to the development of teacher's problem is definend. The basic requirements to the teacher's personality including high moral and volitional qualities, professional knowledge and skills, and the corresponding general pedagogical and methodical training are presented. Concrete ways of teacher's pedagogical skills improvement, specific for the given period are displayed. Key words: teacher, instructor, educational-cognitive activity, native teachers.

Вступ.

Сучасний етап розбудови вищо! нацюнально! освии потребуе нового вчителя - компетентного i всебiчно освiченого фахiвця, високого професшного i культурного рiвня, готового завжди оволодiвати новими технолотми навчання й виховання, здатного ефективно оргашзовувати навчально-тзнавальну дiяльнiсть студенпв Це й зумовлюе необхщшсть пошуку шляхiв удосконаленняпрофесшно-педагопчно! тдготовки майбутшх учителiв, створення умов, що стимулюють професiйне становлення особистосп педагога.

Одним iз шляхiв вирiшення зазначено! проблеми е глибоке осмислення й усвщомлення iсторичного досвiду, звернення до нацюнальних джерел педагогiчно! теорп, виявлення умов i закономiрностей активiзацi! творчого потенщалу вчителя, видiлення важливих, властивих людиш педагогiчно! професп, якостей, творче використання яких сприятиме зростанню освинього потенцiалу суспiльства

Аналiз стану науково! розробки проблеми дозволяе стверджуватц що останшм часом педагогiчна наука збагатилась результатами дослщжень, у яких висвилюються питання формування загально! культури викладачiв, !хньо! педагогiчно! майстерностi (Г.Воеводська, В.Гриньова, В.Свстратов, Н.Кузьмша, М.Подберезький, Г.Шевченко, та rnmi); професiйно-педагогiчно! компетентностi викладацьких ка^в (В.Лозова, А.Маркова, Л.Мтна, М.Поташшн, М. Станин, Г.Троцко, Л.Шевчук, Я.Шкурко, В.Ястребова та шш^; шляхiв пiдвищення його квалiфiкацi!, змiсту i форм професiйно! тдготовки (А.Ввдченко, Л.Вовк, М.Головков^ М.Свтух, С.Золотухша Л.Попова та iншi).

Разом iз тим на сьогоднi вiдсутнe цшсне iсторико-педагогiчне дослiдження, в якому було б представлено погляди вичизняних учених друго! половини Х1Х столiтгя на проблему особистосл вчителя.

Робота виконана у вщповщносп до плану НДР Харшвського гуманiтарно-педагогiчного iнституту

Формулювання цшей роботи.

Мета статгi - визначити внесок вичизняних педагопв друго! половини Х1Х столiтгя у розробку проблеми вчителя.

Результати дослвдження,

У ходi науковогопошуку виявлено, що у педагопчнш думцi друго! половини Х1Х столiтгя особливе значення надавалось особистостi викладача.

Так, П.Юркевич, наголошуючи на важливiй ролi вчителя, викладача у ходi органiзацi! навчання, зазначав, що основне завдання викладача - формувати у студентiв правильний хiд розумових дiй, усвiдомлення значення для особистосл так званого «зовшшнього розуму, достатнього для вузького кола життя i народженого правильним ходом зовшшшх впливiв, якi утримуються i вiдтворюються пам'яттю» [1, с.363]. Педагог вважав, що саме викладач керуе процесом оргашзацп навчально-пiзнавально! дiяльностi молодi i вiд його дiй залежить !! ефективнiсть i результативнiсть

Тако! точки зору дотримувався i П.Редкш Для досягнення високих результатiв навчально-пiзнавально! дiяльностi студентi^ видатний учений рекомендував дотримуватись викладачам головного

правила тд час и оргашзаци: «... робити все, через що може розширитись коло тзнання i збагатитись запас вщомостей студента» [2, с.69].

У ходi наукового пошуку виявлено, що значний внесок у розробку проблеми викладача було здшснено М.Пироговим Зазначимо, що серед питань, яш стосувались особистостi викладача i його ролi у процесi оргашзаци навчально-тзнавально! дiяльностi студенпв учений надавав великого значення стосункам викладача i студента. Вiн зазначав, що у педагопчних колективахiснують два рiзних пiдходи до ще! проблеми. Зпдно першого, викладачi - це браття вихованщв, згвдно другого - батьки. «Я думаю, - писав М.1.Пирогов, - що ш те, ш шше. Наставники повиннi залишатися наставниками у справжньому значеннi цього поняття» [3, с.166]. З метою виршення зазначено! проблеми педагог пропонував, з одного боку, створити можливосп для бшьш яшсно! пiдготовки професорсько-викладацьких ка^в, з iншого - ввести об'ективне замiщення викладацьких посад на кафедрах. Для забезпечення першо! умови вш радив створювати «особлив!» та «постшш» iнститути викладачiв при Академп наук i при деяких ушверситетах; серйозш випробовування претендентiв на викладання у вищш школi у стiнах Академп наук; стажування майбутнiх викладачiв у професорському iнститутi при Дерптському ушверситеп, головним завданням якого була тдготовка професорських кадрiв для вае! iмперi! з метою спецiального вивчення обраних ними предмепв; стажування в заруб1жних унiверситетах для пiдвищення квалiфiкацi!. Не менш важливим, на думку М.1.Пирогова, було i створення в самому ушверситеп спецiальних умов, якi б «давали бшьше гаранту у справедливш оцiнцi науковихдосто1нств претендентам», куди вш вiдносив наступш повне виключення стейносп, протекцiонiзму, переважання в оцiнцi квалiфiкацi! не кiлькостi рок1в вузiвського стажу, але й врахування тако1 ситуацц, коли «...вiн (викладач) ввдмшними обдаруваннями переважае незрiлiсть лiт», створення умов для здорово1 конкуренцп шляхом надання студентам права вибору лектора вузу: врахування громадсько1 думки широкого студентськогозагалу; читання пробних лекцш на публiчному конкурсi та захист конкурсантом представлено1 роботи; ознайомлення громадськостi через педагогiчну журналiстику з текстами лекцш професорiв та !х критичний розбiр на сторiнках журналiв.

Отже, у дидактицi вищо1 школи дослiджуваного перiоду iснувала думка про важливють як науково-теоретично!, так i навчально-практично1 пiдготовки викладача. З метою тдвищення загального рiвня викладання, полшшення викладацького складу унiверситетiв учений рекомендував проводити конкурси на замщення вакантних посад педагопв, органiзовувати проведення з'!здiв учителiв. П1дкреслимо, що М.Пирогов першим поставив питання про тднесення значення педагопчних рад, яш повиннi спрямовувати свою увагу на педагогiчнi проблеми, пов'язаш з методикою навчально-тзнавально! дiяльностi молодi: «Було б менi бажано,- писав вш, - щоб учителе збираючись у педагогiчних радах, повщомляли один одному, якi вони використовуютьпедагогiчнi прийоми для розвитку сприйняття учшв, !хньо! уваги i розумiння » [3, с.233].

У аспектi дослщжувано! проблеми ввдзначимо, що на важливосп теоретично! i практично! пiдготовки викладача, як одше! iз умов ефективно! органiзацi! навчально-пiзнавально! дiяльностi студенпв наголошував i К.Ушинський Учений вважав, що природш виховнi таланти зустрiчаються рщко, а саме знання i умшня викладати матерiал можуть створити особиспсть учителя, викладача, можливо, з людини, яка не мае особливих природних задатков. К.Ушинський наголошував на тому, що учитель повинен володгги рiзноманiтними, точними i визначеними знаннями з тих наук, яш вiн збираеться викладати. «Для народного учителя, - зауважував вiн, - необхiдна широка рiзнобiчна освiта» [4, с.249]. Але одше! теорп, на думку видатного вченого, замало. Вiн вважав, що метод викладання можна вивчити з книги або зi слiв викладача, але набути навичок у застосуванш цього методу можна тiльки дiяльною i тривалою практикою [4, с.245].

У ходi наукового пошуку з'ясовано, що на важливостi як теоретично!, так i практично! пiдготовки викладача, як оргашзатора процесу навчання, наголошував i С.Миропольський. Видатний учений друго! половини Х1Х столiття зазначав: «Пробудження iнтересу до навчання лежить у особистосп вчителя Взагалi, в знаннях, умшнях та добрих якостях вчителя полягае перша умова устшного навчання. ... Добрий вчитель будеще кращим, якщо вш грунтовно засво!ть пропоноваш дидактикою системи, методи, прийоми навчання, навчальш засоби i загальнi основи виховуючогонавчання» [5, с.21]. Отже, як бачимо, особиспсть викладача, вчителя як умова устшно! органiзацi! навчально-пiзнавально! дiяльностi молод1, сто!ть у педагогiчнiй системi С.1.Миропольського на одному щаблi iз знаннями i володiннями ефективними методами i прийомами

Виявлено, що на необхщшсть якiсно! освiти викладача вказував i М.Демков. Так, у однш iз сво!х статей вiн писав: «Якщо основне, найвище за сво!м покликанням i найбiльш важке для виконання завдання будь-яко! людини - оволодгш собою, оск1льки через себе вона оволодiвае й цiлим свиом, то настiльки важливе це завдання для педагога, якому, щоб осягнути способи дп людини на iншi людськ1 душ1, прийоми й умови !х правильно! культури, пiдкорення !х суспiльнiй дисциплiнi, - необхiдно бути людиною високоосвiченок» [6, с.50]. Говорячипро освiту викладача, М.Демков наголошував саме на спещальнш. Велика увага в його творах придшена саме дидактичним умшням викладача, якi формуються пiд час спещально! пiдготовки Цi вмiння i повинн1, на думку вченого, допомогти чико органiзувати навчально-пiзнавальну дiяльнiсть студенту зробити процес навчання щкавим.

Але поряд з науковою освиою викладач зобов'язаний, за переконанням М.1.Демкова, вiдзначатися вiдповiдним моральним розвитком. «Насамперед,- наголошував учений, - необхiдна любов, довiра до дiтей та молодг Хто вважае сво!х вихованцiв поганими, той i викличе невдовзi погаш нахили^>[6, с.23].

Отже, проведене дослщження дозволяе стверджуватц що педагопчному такту та особистим якостям викладача вчений надавав великого значення тд час оргатзаци нaвчaльно-пiзнaвaльноï д]яльносп i студентсько1молод] але лише в поеднанш 1х з широкими загальними та педагопчними знаннями.

З'ясовано, що подальший розвиток проблема особистосл викладача, як одна з умов устшно1' оргатзаци нaвчaльно-пiзнaвaльноï д]яльносл студенпв отримала в працях вщомого ученого друго1' половини XIX ст. -Д.Менделеева Педагог справедливо вважав, що викладач повинен вщповщати високим моральним якостям, бути у всьому прикладом сво1м вихованцям, осшльки за його словами, дов]ра до викладача складае основу цiеï освии [7]. З метою тдвищення теоретичних знань викладач]в, Д.Менделеев пропонував створити кафедри педагопки при ушверситетах: «Знайомство ]з загальною постановою справи освии у р]зш часи в р]зних крашах i вивчення фшософського боку цього предмета, - писав вш, - можуть допомогти складанню у майбутшх викладач]в мщних, правильних метод]в навчання, як] не можуть вилкати з одних циркуляр]в i шдручнишв, тому що плщшсть викладання майже всецшо залежить лише в]д двох обставин: в]д особистого впливу викладача i в]д основного змюту предмелв навчання» [7, с.102]. Додамо, що з метою тдвищення квал]ф]каци викладач]в ВНЗ та ознайомлення з передовим шоземним досвщом, Д.1.Менделеев пропонував «вщрядження уже тдготовлених професор]в за кордон»». Висновки.

Отже, за результатами проведеного дослщження можемо констатувати що особистосл викладача, як оргашзатору i кер]вников] нaвчaльно-пiзнaвaльноï д]яльносл студентськоï молод] друго1' половини XIX столитя прид]лялось багато уваги Передов] педагоги, освгтяни, зокрема С.Гогоцький М.Демков, М.Пирогов, С.Миропольський, К.Ушинськиц Д.Менделеев та шш] наголошували на важливосл його як науково-теоретично], так i навчально-практично" тдготовки ставили висок вимоги до моральних якостей особистосл викладача. Значним досягненням учених зазначеного перюду було також i визначення конкретних шлях]в, заход]в тдвищення педагопчно1' майстерност] викладач]в (уведення объективного замщення викладацьких посад на кафедрах, проведения «серйозних» випробувань претенденпв на викладання, створення «постшних»» шститулв викладач]в, педагопчних кафедр при ушверситетах, вщрядження викладач]в за кордон з метою ознайомлення ]з закордонним досвщом тощо).

Подальше дослщження передбачаеться провести у напрямку бшьш детального вивчення вторичного досвщу тдвищення педагопчно1' та методично1' тдготовки майбутшх викладач]в, учител]в.

Лггература

1. Юркевич П. Курс общей педагогики с приложениями . - М .: Тип. И. Д. Сытина, 1869. - 404 с.

2. Редкин П. Современные педагогические заметки // Учитель. - 1863. - Т.3. - №16. - С. 970-986.

3. Пирогов Н. Избранные педагогические сочинения / Сост. А.Алексюк, Г. Савенок. - М.: Педагогика, 1985. - 496 с.

4. Ушинский К. Собрание сочинений : в 10 т. - М.-Л.: АПН РСФСР, 1950. - Т.10.- 380 с.

5. Миропольский С. Учебник дидактики. - Вып. 1 - «Общая дидактика». - Спб.: тип. Глазунова, 1902. -203 с.

6. Демков Н. О задачах русской педагогики // Русская школа - №3. - С.41-53; №5-6. - С.31-49; №7. - С. 39-54.

7. Менделеев Д. Сочинения в 25 т. - Л.,М.: Узд-во Акад. наук СССР, 1952.- Т. 23 - 386с.

Надшшла до редакци 17.11.2008 р.

КЛ1МАТО-ГЕОГРАФ1ЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ОРГАШЗАЦП У ЛЬВГОСЬКШ ОБЛАСТ1 П1ДГОТОВКИ СПОРТСМЕН1В ДО 1ГОР ХХХ ОЛ1МП1АДИ (м. ЛОНДОН, 2012 Р.)

Приступа 6.Н.1, Бpiскiн Ю.А.1, Линець М.М.1, Александров В.Ф.2 1 Львiвський державний ушверситет ф!зично! культури 2Нащональний Олiмпiйський кoмiтет Укра!ни

Анотащя, У статп представлено результати пopiвняльнoгo aнaлiзу клiмaтo-геoгpaфiчних умов мiст Лондона та Львова за значущими показниками, обгрунтовано дoцiльнiсть opгaнiзaцi! у Львiвськiй обласп пiдгoтoвки збipних команд Укра!ни до 1гор ХХХ Олiмпiaди. Нaйбiльш значущими клiмaтo-геoгpaфiчними показниками, що визначають ввдповвдшстъ клiмaтo-геoгpaфiчних умов, е температура повиря, атмосферний тиск, вoлoгiсть пoвiтpя, напрям та швидшсть вiтpу.

Ключовi слова: 1гри Олiмпiaд, система шдготовкц ктматичш чинники.

Аннотация. Приступа Е.Н., Брискин Ю.А., Линец М.М., Александров В.Ф. Климато-географические предпосылки организации во Львовской области подготовки спортсменов к Играм ХХХ Олимпиады (г. Лондон, 2012 г.). В статье представлены результаты сравнительного анализа климато-географических условий городов Лондона и Львова по значимым показателям, обоснована целесообразность организации во Львовской области подготовки сборных команд Украины к Играм ХХХ Олимпиады. Наиболее значащими климато-географическими показателями, которые определяют соответствие климато-географических условий, является температура воздуха, атмосферное давление, влажность воздуха, направление и скорость ветра. Ключевые слова: Игры Олимпиад, система подготовки, климатические факторы.

Annotation. Pristupa E.N., Briskin Y.A., Lynets M.M., Aleksandrov V.F. Climatic and geographical conditions of organization the preparation sportsmen to London Olympic Games in the Lviv region (London, 2012). The

result of comparative analyses of climatic and geographical factors of London and Lviv on meaningful indexes was presented in the article. Organization of preparation Ukraine team to Games of XXX Olympiad in the Lviv region has been expedience substantiated. The most signifying climatic geographical parameters which determine conformity of climatic geographical conditions, the temperature of air, air pressure, air humidity, a direction and rate of a wind is. Keywords: Olympic Games, system of preparation, climatic factors.

Вступ.

Зростання сощального значения сучасного спорту, загострення змагально! боротьби з одного боку, i величини тренувальних i змагальних навантажень, що спричиняють майже граничш можливосп iндивiдуaльнoi адаптаци з шшого, висувають значш вимоги до aктивiзaцii використання piзнoмaнiтних позазмагальних та позатренувальних чиннишв, зокрема врахування клiмaтo-геoгpaфiчних умов мюць проведення майбутшх змагань [1, 1].

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Проведення головних змагань в piзних репонах свгту, ставить спортсмена перед необхщшстю адаптаци до значних тренувальних i змагальних навантажень в умовах високих i низьких температур, високо! вологост, впливу piзнoмaнiтних погодних чиннишв. Перелгт до мюць змагань пов'язаний зi змшою велико! кiлькoстi часових пояав i дi! на оргашзм спортсмена «часового стресу» [1]. Отже, сучасному спортсмену неoбхiднo змагатися в piзних ктматичних, геoгpaфiчних i погодних умовах, i, як наслвдок, тренуватися з урахуванням зазначених чинникiв .

Мюце проведення 1гор ХХХ Олiмпiaди - м. Лондон (Велика Бриташя) дае мoжливiсть спортсменам Укра!ни широко використати у сво!й пiдгoтoвцi вщповщш клiмaтичнi умови нашо! кра!ни.

Робота виконана у вщповщносп до практичних завдань пiдгoтoвки збipних команд Укра!ни до Олiмпiйських iгop.

Формулювання цшей роботи.

Метою нашо! роботи е обгрунтування дoцiльнoстi проведення пiдгoтoвки спортсмешв до 1гор ХХХ Олiмпiaди (м. Лондон, Велика Бриташя) у Львiвськiй обласп (Укра!на). Мета роботи конкретизуваласяу таких завданнях:

- Визначити знaчущi показники вщповщносп клiмaтo-геoгpaфiчних умов мюця проведення змагань та пiдгoтoвки спортсмешв

- Встановити стутнь вiдпoвiднoстi клiмaтo-геoгpaфiчних умов мюця проведення 1гор ХХХ Олiмпiaди та м. Львова

Для розв'язання поставлених завдань нами використовувалися так! методи наукового дослщження теоретичного р!вня: aнaлiз та узагальнення лiтеpaтуpних та електронних iнфopмaцiйних джерел, дoкументaльнi методи, юторичш методи, методи математично! статистики Результати дослвдження.

Мiсце проведення 1гор ХХХ Олiмпiaди - столиця Великобритании Лондон - мегaпoлiс, загальна площа мюта сягае 1579 км2. Мсто розташоване на 0 меpидiaиi, координати 51°30'00" пн. ш. 0°07'00" з. д. (G) [3, 4]

З швшчно-захвдно! частини до схвдно! через мюто пpoтiкaе р.Темза, яка впадае в Пiвнiчне море. Природньо русло р!чки було в!дносно широке, але було штучно змшене. Оск!льки Темза припливно-вщливна piчкa, виникае загроза повеш За даними дoслiджень гiдpoметеopoлoгi^ така загроза щор!чно зростае.

Клiмат Лондона - помiрно-морський. Бвдьшють днiв в роцi похмур^ але квдьшсть опадiв е меншою шж в Сiдне! чи Римi. Середня температура повiтря складае +6,7 °С у сiчнi, +19,6 °С у червш. Рекордна температура повiтря сягала +38°С. Слiд ввдзначити, що температура в мюп може бути дещо вищою (до 5°С) нiж за межами мюта. До цього слад додати, що перелiт до Лондона не повинен бути причиною суттевого „часового стресу" для укра!нських спортсмешв, рiзниця у часi становить 2 год зг. поясного часу, та 1,5 год зг. мюцевого часу Львова.

Ймовiрне мюце органiзацi! тдготовки до 1гор ХХХ Олiмпiади - м. Львiв, мiсто на заходi Укра!ни, обласний центр Львiвсько! област, сьоме за населенням мiсто кра!ни. Площа мiста близько 171 км2. Координати 49°50' пн. ш., 24° 00' сх. д.

Львiв розташований на стику Львiвського нагiр'я, горбкуватого Розточчя i низинного Побужжя на ввдсташ близько 80 км ввд кордону з Польщею. Мiсто розташоване на пагорбах, середня висота над рiвнем моря — близько 289 м, проте у самому мюп спостерiгаються суттевi вiдмiнностi цього показника Через мiсто проходить межа головного Свропейського вододiлу, який розмежовуе рiки Балтiйського та Чорноморського басейнiв (ввдповвдно рiк Буга та Днiстра).

Львiвський кдiмат — помiрно-континентадьний Середня температура повиря складае -4 °С у счш, +18 °С у червш, найвища зафiксована температура повiтря - 37 °С. Рiчний рiвень опащв — близько 66 сантиметрiв (26 дюймiв), при вiдчутному дефiцитi вологи протягом лiтнiх мiсяцiв. Хмарнiсть — 66 % дшв на рш.

Мiж кдiматичними умовами мiст Лондона та Львова юнують розбiжностi, що зумовлеш географiчним розташуванням мiст; результуючимчинником щодо ммату м. Лондона е протшання тепло! течi! Гольфстрiм та пов'язаних з цим перемщенням теплих повиряних мас, розташування над рiвнем моря (приблизно 50-100 м.), що значно тдвищуе вологiсть повiтря та швидшсть вiтру.

За думкою проввдних фахiвцiв [1], до значущих клiмато-географiчних чиннишв належать температура повiтря (1,°С), атмосферний тиск (мм.рт.ст), вiдносна волопсть повiтря (%), напрям та швидшсть виру (м/с).

Зазначенi показники мм. Лондона та Львова наведеш у табл. 1-2.

Таблиця1

Середш мматичш показники м. Лондон, Велика Бриташя в перюд 2002-2007 рр.

Мкяць 1, °С Тиск, мм рт ст Ввдносна волопсть иовмри ,% Втр

Напрям Швидкiсть,м/с

Очень 6,7 762 88 твденний 4,7

Лютий 7,1 761 84 твтчно-захщ. 4,5

Березень 9,9 762 79 твтчний 4,3

Квпень 12,6 761 73 твтчний 3,9

Травень 16,3 760 72 твденно-схвд. 4,1

Червень 19,6 761 70 захвдний 3,8

Липень 21,7 761 72 твденно-захщ 3,8

Серпень 21,4 760 75 пiвденно-схiд. 3,5

Вересень 18,8 762 80 схвдний 3,8

Жовтень 15 759 85 пiвнiчний 3,3

Листопад 10,1 760 88 пiвденно-схiд. 3

Грудень 7,7 763 89 пiвнiчний 3,3

Таблиця 2

Середт клiматичнi показники м. Львова, Украна в перюд 2002-2007рр

Мкяць 1, °С Тиск, мм рт ст Ввдносна волопсть иовмри ,% Втр

Напрям Швидккть,м/с

Очень -2,8 766 74 Захвдний 3,6

Лютий 3,4 763 78 швденно-схвд 3,6

Березень 4,64 766 60,5 Швшчно-захвд 3,6

Квггень 14,97 764 34 швшчний 3

Травень 18,83 761 47 швшчно-захвд. 4

Червень 24,92 757 49 захвдний 3,5

Липень 22,05 760 55 захвдний 2,1

Серпень 21 761 55 швшчний 3,6

Вересень 17,67 760 66 захвдний 2,3

Жовтень 15,32 765 75 швденно-схвд. 1,8

Листопад 10,5 764 78 твденний 2,5

Грудень 6,7 766 70,5 твденний 4,6

Вiзуалiзацiя зазначених шльшсних показник1в (рис. 1-4) демонструе суттеву подiбнiсть ктматичних умов мiст Лондона та Львова. Це особливо яскраво простежуеться у липш-серпш - саме у плановому перiодi проведення 1гор ХХХ Олiмпiади (з 27 липня по 12 серпня 2012 року).

Рис.1 Середт показники температури повтряу мктах Лондот та Львовiу перюд 2002-2007рр.

Рис.2 Середт покозники amмосферного mucxyу Micmax Лондон ma Львовi в перюд 2002-2007рр.

Рис.3 Середш пошзники вологоcmi повШряу Micmax Лондон ma Львовi в перюд 2002-2007рр.

Очень • Лондон

Рис.4. Середт показники швидкостi втруу мктах Лондот та Львовi в перюд 2002-2007рр.

Так, показники температури повиря (рис.1), розбiжнiсть котрих складае до 9,5°С у зазначений перюд коливаеться у межах 0,35-0,4°С.

Розбiжностi атмосферного тиску (рис. 2), що у цшому е незначущими (до 6 мм рт. ст.) у планованому перiодi проведення 1гор Олiмпiади складають 1 мм рт. ст.

Показники вщносно! вологостi повiтря (рис. 3), в перюд проведення 1гор Олiмпiади в мiстах Лондонi та Львовi суттево вiдрiзняються (до 20%), що ймовiрно зумовлено морським типом ктмату Лондона та перехвдним ввд морського до континентального типом ктмату Львова. Разом з тим, навиъ у приморських регiонах Украши морсъкий тип клiмату та вологiсть на рiвнi 70% не спостерiгаються В той же час, у м. Львовi з вересня до березня спостери-аютъся практично iдентичнi погодно-клiматичнi умови за показниками не лише ввдносно! вологосп повiтря, а й температури повиря та амосферного тиску, що свщчитъ про доцiльнiсть проведення тренувальних зборiв та вiдбiркових змагань у цъому регiонi з метою адаптаци спортсмешв до погодно-ктматичних умов м. Лондона

Напрям (див. табл. 1-2) та швидшстъ вiтру (рис. 4) у мютах Лондонi та Львовi можна вважати подiбними не в повнш мiрi, проте, порiвняно з рештою клiмато-географiчних показник1в цей е менш значущим.

Отже, регiони проведення 1гор ХХХ Олiмпiади (м. Лондон, Велика Бриташя) та ймовiрно! тдготовки до них збiрних команд Украши (м. Львiв, Украша) е суттево подiбними за основними клiмато-географiчними показниками.

Висновки:

1. Доцiльною е органiзацiя окремих перiодiв пiдготовки до змагань, особливо 1гор Олiмпiад та Зимових Олiмпiйських iгор, на територiях, що за сво!ми клiмато-географiчними умовами подiбнi до мюць проведення змагань.

2. Найбшъш значущими клiмато-географiчними показниками, що визначаютъ вiдповiднiсть ктмато-географiчних умов, е температура повиря, атмосферний тиск, волопстъ повiтря, напрям та швидк1стъ виру, положения вадносно Гринвiцького меридiану.

3. Клiмато-географiчнi умови м. Лондона та м. Львова е подiбними за найбшъш значущими показниками, що зумовлюе дощлънють органiзацii пiдготовки збiрних команд Украши до 1гор ХХХ Олiмпiади у цъому регiонi.

4. З метою забезпечення якюно! пiдготовки до 1гор ХХХ Олiмпiади доцiльно створити у м. Львовi базу тдготовки нацюналъних збiрних команд Украши

Перспективи подалъших дослiджень пов'язанi з обгрунтуванням стратеги тдготовки до 1гор ХХХ Олiмпiади 2012 р. на територп м. Львова (Львiвсько! областi).

Лиература

1. Булатова М. М. Спортсмен в различных климато-географических и погодных условиях [Текст] / М. М. Булатова В. Н. Платонов - Киев : Олимпийская литература, 1996. - 174 с.

2. Преодоление временного стресса и акклиматизация спортсменов к условиям Пекина [Текст] / Платонов В. Н., Шинкарук О. А. // Наука в олимпийском спорте. - 2007. - № 3 (спецвып.), разд. 7. - С. 159-166.

3. "^гИс1та1е [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://pogoda.ru.net/worldclimate.php

4. Se_forecast_weather [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.metoffice.gov.uk/weather/uk/se/se_forecast_weather.html

5. Geography-climat [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.greenwich-meridian.com/geography-climat.html

Надшшла до редакци 11.11.2008р.

РОЛЬ ХАРЧУВАННЯ У РОЗВИТКУ APTEPLAHbHOÏ ГШЕРТЕНЗП

Прихода 1.В., Нечаева О.В., Терещенко М.М. Луганський нацiональний унiверситет ÎMern Тараса Шевченка

Анотащя. Мета дослщження - вивчення структурита звичок харчування в oci6 з артерiальною гiпертензiею (АГ). Було здiйснене популяцiйне дослщження 250 (50% пiдвибiрка) чоловiкiв та жшок вiком вiд 18 до 70 рошв з пiдвищеним артерiальним тиском i3 репрезентативно! вибiрки 500 оаб - мешканцiв м. Луганська Структуру харчування вивчали методом 24-годинного опитування з використанням муляжйв. Проведено аналiз листiв нацiонального балансу продукпв протягом 1990 - 2007 рр. У груш оаб з АГ, так само як у всш популяцц була виявлена незбалансованiсть харчування, що проявляеться надлишковим вживанням тваринних ж^в, простих вуглеводiв та холестерину Хворi на АГ вживали статистично значимо бшьше жиру, менше ретинолу та магшю, нiж в основнш популяцiï Однотипнiсть порушень у харчуванш неорганiзованоï популяцiï осiб з АГ тдтверджуе необхiднiсть проведення загальнонацiональних заходiв з оздоровлення харчування Ключовi слова: харчування, артерiальна гiпертензiя, здоров'я, фактори ризику.

Аннотация. Прихода И.В., Нечаева О.В., Терещенко М.М. Роль питания в развитии артериальной гипертензии. Цель исследования - изучение структуры и привычек питания у лиц с артериальной гипертензией (АГ). Было осуществлено популяционное исследование 250 (50% подвыборка) мужчин и женщин в возрасте от 18 до 70 лет с повышенным артериальным давлением из репрезентативной выборки 500 лиц -жителей г. Луганска. Структуру питания изучали методом 24-часового опроса с использованием муляжей. Проведен анализ листов национального баланса продуктовв течение 1990 - 2007 гг. В группе лиц с АГ, так же как и во всей популяции была выявлена несбалансированность питания, что проявляется чрезмерным употреблением животных жиров, простых углеводов и холестерина Больные с АГ употребляли статистически больше жира, меньше ретинола и магния, нежели в основной популяции Однотипность в нарушении питания неорганизованной популяции лиц с АГ подтверждает необходимость проведения общенациональных мероприятий по оздоровлению питания.

Ключевые слова: питание, артериальная гипертензия, здоровье, факторы риска.

Annotation. Prikhoda I.V., Nechaeva O.V., Tereshenko M.M. The role of diet in development of arterial hypertension. The purpose was to study diet composition and habits in persons with arterial hypertension (AH). This population study was conducted in 250 (50% sample) hypertensives out of 500 subjects of a representative sample of men and women, Lugansk residents, in age 18 to 70 years. Nutrition features were studied by the method of 24-h questionnaire survey using moulages. Data of Food Balance sheets from annual statistical reference book of Ukraine during 1990 - 2007 years were analyzed. Hypertensives as well as other rest examinees showed imbalanced diet, rich in animal fats, simple carbohydrates and cholesterol. Hypertensives eat significantly more fat, less retinol and magnesium, than normotensives. The same nutritional disorders among unorganized populations and the patients with high blood pressure prove the necessity of undertaking national measures to improve the nutrition. Key words: diet, arterial hypertension, health, risk factors.

Вступ.

Шдвищений артерiальний тиск (АТ) е чинником ризику виникнення багатьох патолопчних сташв i захворювань серцево-судинно].'системи Одним iз суттевих факторiв розвитку артерiальноï гшертензп (АГ) е нерацюнальне харчування [1, 8]. Стушнь ризику виникнення АГ збшьшуеться пропорцшно вмюту солi та жиру в харчуванш, особливо деяких насичених жирних кислот; зниження пов'язане iз достатшм вживанням складних вуглеводiв та харчовоï клггковини [6, 10].

Дослщження, проведет в останш роки, свщчать про те, що харчування впливае на рiвень АТ не за рахунок якогось одного харчового компоненту; а в комплекс Кожний нутрiент тдсилюе чи зменшуе ефект шшого, що тдкреслюе необхщтсть аналiзу харчування в цшому. Так, дослщження, проведет в рiзних крашах свгту в рамках програми Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH), показали:

- дiета, багата фруктами, овочами та низькожировими молочними продуктами (комбшована дiета), знижуе АТ: систолiчний АТ (САТ) - на 11,4 мм рт. ст., дiастолiчний АТ (ДАТ) - на 5,5 мм рт. ст. протягом 8 тиж;

- найбшьший вплив на зниження АТ мала комбшована дiета та зменшення вживання натрш: САТ знизився на 8,9 мм рт. ст., ДАТ - на 4,6 мм рт. ст.;

- комбшована дiета суттево впливала на лшщний обмш, знижуючи шдвищеш рiвнi загального холестерину (ХС), ХС лшопротещв низькоï щшьносп та триглiцеридiв;

- вживання кальцш та калш з харчовими продуктами знижуе АТ бшьше, шж включения в рацюн добавок цих мiнеральних елеменпв з лiкарськими препаратами [9, 11];

Ефектившсть профiлактичних заходiв залежить вiд впливу дiетологiчних рекомендацiй на нацюнальш звички, особливостi харчування населення репону [4, 7].

Робота виконана за планом НДР Луганського нацюнального унiверситету iменi Тараса Шевченка Формулювання мети дослвдження.

Метою даного до^дження було вивчення (в рамках ешдемюлопчних дослщжень, на основi стандартизованих методiв) особливостей фактичного харчуваиия населення в цшому та у хворих з АГ, впливу порушень балансу основних компоненпв рацюну на поширешсть АГ; ставлення населення до здорового способу життя.

Матерiали i методи до^дження.

Одним iз методiв спостереження за харчуванням населення кра!ни е аналiз нацiональних листа балансу харчових продукпв якi свадчатъ про середню кiлькiсть продуктiв (на одну особу за рж), що виробляютъся, iмпортуються та експортуютъся [2]. Проведено аналiз листiв нацiонального балансу харчових продукта Укра!ни з 1990 р.

Другий, найбiльш поширений в ешдемюлопчних дослiдженнях метод вивчення харчування - це метод „добового ввдтворенн^' з використанням муляжних продуктiв i страв [3]. Дослiджено харчування 50% обстежених (250 оаб) репрезентативно! вибiрки чоловiкiв та ж1нок (500 оаб) вiком вiд 18 до 70 рошв, мешканцiв м. Лугансъка АГ дiагностовано у 75 осiб.

Проведено поштове опитування 480 оаб вжом 22 - 70 рок1в для виявлення звичок у харчуваинi та ставлення населення до здорового способу життя.

Результати дослiдження та 1х обговорення

Аналiз особливостей харчування населення Украши за листами нацюналъного балансу показав, що основну кiлькiсть калорш жителi отримуютъ вiд споживання хлiба та крупiв - 45,5%, цукру - 13,5%, молока та молочних продукта - 12,2%, фруктiв та ягвд - 11,0%, оли - 9,3% i тiльки 4,2% - ввд споживання риби та рибних продукта

Протягом 1990 - 2006 рр. наполовину зменшилося виробництво м'яса та молочних продукпв, на третину

- фрукта та рибних продукпв, а це саме п джерела незамiнних амiнокислот, вiтамiнiв, мшроелемента та антиоксидантних речовин, яш необхiднi для профiлактики АГ.

На змши у структурi та рiвнях споживання основних продуктiв харчування населення Украши вплинули скорочення обсягiв виробництва сiльськогосподарсько! продукцi! та надходженъ сировини для харчово! промисловост, порушення оргашзацшних, економiчних та технологiчних зв'язк1в у системi виробництва i переробки, скорочення реалъних доходiв населення [3]. Так, порiвняно з 1990 р. на 38,7% скоротилося споживання ретинолу, на 25,3% - екывалента Р-каротину, на 17,1% - аскорбшово! кислоти, на 32,9% - калъцш, на 25,4% - проте!ну за рахунок зменшення споживання фрукпв, ягвд, молочних продукпв та риби. За останш 12 рошв у рацюш населення Украши шлъшстъ риби та рибних продукпв - основних джерел полiненасичених жирних кислот (ПНЖК) - зменшилася у 2,2 разу, за першi 5 рошв - у 5 разiв, i зараз !х споживання е недостатшм

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Фактичне харчування неорганiзоваиоi популяцi! населення працездатного вiку характеризуетъся наступними особливостями i вiдхиленнями вiд рекомендованих нормативiв:

- достатнъою (12,3%) кiлькiстю бшшв у рацiонi;

- надмiрним вживанням жирiв (3 9,6% вiд загально! калорiйностi), майже половина яких - тваринш жири;

- незбалаисованiстю жирних кислот у склащ жирiв: насичеш жирнi кислоти (НЖК) становлятъ 15,9%, ПНЖК - тшъки 5,6% ввд енергоцiнностi рацiонiв;

- недостатнъою шлъшстю вуглеводiв - 48,1% вiд загально! калоршносп (при нормi 50 - 60%), iз яких 33,3% припадае на простi вуглеводи тобто цукор i цукорвмiснi продукти (88,4 г на добу при нормi не бшъш 50 г);

- значним вмiстом у рацiонах ХС (в середнъому 519,8 мг на добу);

- недостатшм вмютом (у середнъому на 20% нижче норми) вташтв А, групи В, С, РР, особливо у оаб вiком 40 - 59 рошв;

- недостатнъою шлъшстю калъцш i магнш в рацюнах харчування населення (в 1,5 - 2 рази нижче норми);

- порушеннями у режимi харчування у 37,8% обстежених, а саме дворазове харчування, з тривалими (бшъш 8 год) штервалами м1ж прийомами 1ж1, висока енергоцiннiсть (до 50 - 60% добово! калорiйностi) вечiрнього прийому.

Однотипнi порушення у фактичному харчуванш встаиовленi у обстежених з АГ. Вшзначаютъ розбалаисованiсть !х харчування за основними компонентами, переважання вживання тваринних жирiв (19,5% вiд загально! калоршносп), цукру (17,1%) та недостатне споживання рослинних жирiв (ПНЖК - 5,2% ввд загально! калоршносп), харчових волокон, калъцш, магнш, ретинолу та аскорбшово! кислоти

Для виявлення алiментарних факторiв, яш впливаютъ на поширешстъ АГ, використовувалидецилъний аналiз (10%, 90% вiдрiзки зi вживання окремих речовин).

Результати виконаних дослщженъ показали, що розповсюджешстъ АГ була в 2 - 3 рази вищою в групах з максималъним вмiстом у рацюнах загалъного жиру, НЖК, цукру та мшмалънш кiлькостi в харчуванш ПНЖК (ю-3, ю-6), вiтамiнiв - ретинолу, шацину, аскорбiново! кислоти, а також мшералъних речовин - калъцш, фосфору та магшю.

Крiм того, аналiз показав, що при комбшаци низъкого вмiсту в рацiонах ПНЖК i вiтамiну А розповсюдженiсть АГ була в 3 рази вищою, шж при високих рiвиях цих компонента у рацiонах.

У низщ дослiджень вказуетъся на перспективне застосування ПНЖК ряду ю-3 у профшактищ i лiкуваннi АГ за рахунок збшъшення вживання риби та добавок ПНЖК ряду ю-3 у виглядi лжарсъких препаратiв [5, 7].

1снуютъ численнi складовi харчування пов'язанi з ризиком для здоров'я, але останшм часом бшъше уваги придiляють вщноснш пропорцi! компонентiв у рацiонах. Проведений аналiз розповсюдженостi АГ у групах з рiзним спiввiдношенням бiлкiв, жирiв та вуглеводiв показав, що при балансу найбшъш наближеному до норми (1,0:1,1:4,0), поширешстъ АГ удвiчi нижча, шж у групах обстежених, в яких вадношення кiлькостi бiлкiв, жирiв та вуглеводiв становитъ 1,0:1,5:4,0, втричi нижча, якщо це вiдношення становитъ 1,0:1,5:3,0 (при надмiрнiй кiлькостi жиру i нестачi вуглеводiB).

Тшьки 20,4% обстежених не мали порушень балансу основних компоненпв рацiонiв (бшки: жири: вуглеводи - 1:1:4).

Поштове опитування населення тдтвердило наявнiсть негативних рис харчування в популяци щодо вживання ж^в, солi та овочiв. Так, нерегулярно харчуються - 33,8% опитуваних причому 63,7% iз них приймають останнiй раз ïжу за 1 - 2 год до сну; дотримуються будь-яко1' дiети 35,6%, у тому чи^ низькохолестериново ï- тiльки 5,6%. Виявилося, що мають звичку присолювати 1'жу 72,5% анкетованих, а 6,8% завжди додають до страви сшь, не куштуючи ïï. Вживання населенням свiжих овочiв та фруктiв недостатне: щодня 1'х 1'дять тiльки 16,4% чоловшв та 22,8% жшок, один раз на тиждень - 15,0% анкетованих, кожен третш чоловiк (32,1%) та кожна четверта ж1нка (25,7%) споживають овочi та фрукти тшьки в сезон.

Лише 6,6% анкетованих отримують поради щодо змiн у харчуванш ввд дiльничного лiкаря, 9,3% - ввд iнших медичних пращвнишв, 30,7% - вiд членiв сшЧ та 14,9% - вiд шших осiб. Це свiдчить про недостатню роботу лiкарiв та медичних пращвнишв у пропагандi здорового харчуваиия серед населення.

Висновки.

1.Фактичне харчуваиия населення розбалансоване за основними харчовими речовинами (бiлками, жирами, вуглеводами), мiкроелементами, втамшами та компонентами з антиоксидантною та лшотропною дiею.

2.Однотипнi порушення, але бшьш вираженi щодо загально популяцшних показнишв харчуваиия виявленi у хворих з АГ.

3.Анал1з даних свщчить про низький рiвень знань населення щодо принцишв здорового харчуваиия та недостатню профшактичну роботу медичних пращвнишв серед населення.

4.Однотипшсть порушень у харчуванш неоргашзовано1' популяцiï та хворих з АГ свщчить про необхщшсть проведення загальнонацiональних заходiв щодо оздоровлення харчуваиия в Украшг

Подальшi дослщження плануеться присвятити вивченню iнших питань ролi харчування у розвитку АГ.

Список лиератури

1. Профiлактика в первинних структурах охорони здоров'я: Поабник. - К.: CINDI-Украша, 1999. - С. 34 - 39.

2. Споживання основних продукпв харчуваиия населенням Украши Статистичний збiрник. - К.: Держ. комиет статистики Украши, 200. - С. 57.

3. Халтаев Н.Г., Деннис Д. Количественная оценка потребления пищевых веществ в эпидемиологических исследованиях сердечно-сосудистыхзаболеваний // Кардиология. - 1976. - №9. - С. 113 - 118.

4. Bazzono L.A., He J., Ogden L.G. et al. Fruit and vegetable intake and risk of cardiovascular disease in US adults: The first National Health and nutrition examination sirvey epidemiologic follow-up study // Amer. J. Clin. Nutr. -2002. - Vol. 76, №1. - P. 93 - 99.

5. Boucher B.J. Calcium and vitamin D intake and blood pressure // // Amer. J. Clin. Nutr. - 2001. - Vol. 73, №3. -P. 659.

6. Crimm R.H., Flack I.M., Grandits G.A. et al. Long-term effects on plasma lipids of diet and drugs to treat hypertension. Treatment of Mild Hypertension Study (TOMHS) Research Group // JAMA. - 1996. - Vol. 275. -P. 1549 - 1556.

7. Klag M.J., Whelton P.K., Randall D.L. et al. Blood pressure and end-stage renal disease in man // New Engl. J. Med. - 1996. - Vol. 334. - P. 13 - 18.

8. Kotchen T.A., McCarron D.A. Dietary electrolytes and blood pressure // Circulation. - 1998. - Vol. 98. - P. 613 -617.

9. Moore T.J., Conlin P .R., ard J. et al. DASH (Dietary Approaches to Stop Hypertension) diet is effective treatment for stage 1 isolated systolic hypertension // Hypertension. - 2001. - Vol. 38. - P. 155 - 159.

10. Ness A.R., Eliott C.P. Vitamin C and blood pressure: an overview // J. Hum. Hypertension. - 1997. - Vol. 11,№6. - P. 343 - 350.

11. Sacks F.M., Svetkey L.P., VollmerW.M. et al. Effects on blood pressure of reduced dietary sodium and Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) diet // New Engl. J. Med. - 2001. - Vol. 344. - P. 3 - 10.

Надшшла до редакци 25.11.2008р.

ВЗАЕМОЗВ'ЯЗОК М1Ж ПСИХОФ1З1ОЛОГ1ЧНИМИ ФУНКЦ1ЯМИ I ЧАСОМ ВИКОНАННЯ ТЕХН1ЧНИХ Д1Й У ВИСОКОКВАЛ1Ф1КОВАНИХ БОРЦ1В

Юрiй Радченко

Нацюнальний унiверситет фiзичного виховання i спорту Украши

Анотащя. У робот дослщжено компоненти психофiзiологiчного стану у висококвалiфiкованихспортсменiв тд час участi у головних змаганнях, час виконання техшко-тактичних дш у змагальних умовах, виявлено взаемозв'язок м1ж психофiзiологiчними функцiями i часом виконання техшчних дiй у висококвалiфiкованих борцiв греко-римського стилю.

Ключевi слова: греко-римська боротьба, змагальна дiяльнiсть, техшко-тактичш дiï, психофiзiологiчнi функцц, спортсмени високоï квалiфiкацiï.

Аннотация. Радченко Юрий. Взаимосвязь между психофизиологическими функциями и временем выполнения технических действий у высококвалифицированных борцов. В работе исследованы компоненты психофизиологическогосостояния у высококвалифицированныхспортсменов в период участия в главных соревнованиях, время выполнения технико-тактических действий в соревновательных условиях, выявлена взаимосвязь между психофизиологическими функциями и временем выполнения технических действий у высококвалифицированныхборцов.

Ключевые слова: греко-римская борьба, соревновательная деятельность, технико-тактические действия, психофизиологическиефункции, спортсмены высокой квалификации

Annotation. Radchenko Juriy. Interrelation between mental physiological functions and time of performance of technical actions at highly skilled fighters. In work components mental physiological functions conditions at highly skilled sportsmen are investigated during participation in the main competitions, time of performance of technical-tactical actions in competitive conditions, the interrelation between mental physiological functions and time of performance of technical actions at highly skilled fighters is revealed.

Key words: the gecko-roman struggle, competitive activity, technical-tactical actions, mental physiological functions, sportsmen of high qualification.

Вступ.

На сучасному етат розвитку боротьби для устшного виступу у змаганнях спортсмени високоï квалiфiкацiï повинш мати вщповщний рiвень шдготовленосп Це на сам перед техшчна майстершсть, тактична стратегия i функцюнальний стан оргашзму. В умовах тренувально1' i спортивноï дгяльносп у спортсмена виникають психiчнi реакцп, яш обумовленi змiнами психофiзiологiчних функцщ Зростання техшко-тактично1' майстерностi залежить вiд спроможносп нервово1' системи забезпечувати процес формування нових рухових навикiв. Тому виникае потреба вивчення взаемозв'язку м1ж психофiзiологiчними функцiями i часом виконанням техшчних дш у висококвалiфiкованихборцiв.

Анал1з остантх досл1джень i публжацт в галузi психологи i психофiзiологiï свiдчить про велику шльшсть дослiджень, спрямованих на вивчення комплексногопсихолопчного контролю [2,4,5,6,8,9,11].

Але вивчення зв'язку мiж станом психофiзiологiчних функцiй та проявом техшко-тактично1' майстерностi спортсменiв е недостатньо вивченим. Вивчення психофiзiологiчних функцiй дае додаткову шформацш про функцiональний стан спортсмена в рiзних умовах дiяльностi [6].

Ефектившсть технiко-тактичних дiй в греко-римський боротьбi залежить вiд здiбностей спортсмена оцшювати ситуацш, яка виникла в ходi виконання рухiв i вносити при виконанш прийомiв необхiднi змши, якi дозволяють досягнути запланованого результату [1, 3, 7, 14]. Щд час поединку спортсмену необхщно боротись з негативними емоцiями, в основi яких лежить сприйняття i обробка величезно1' кiлькостi шформащ],, як ззовш, так i вiд працюючих м'язiв [6]. Тому борець не тшьки повинен добре виконувати атакуючи дп, але й за мiнiмальний час оцшити становище i прийняти едине правильне рiшення в складнiй ситуаци [14, 9]. Вважаеться, що швидшсть центрально!' обробки iнформацiï залежить вщ швидкостi розповсюдження нервових процесiв по нейронним комплексам кори [9]. Психофiзiологiчний стан е воображениям способу забезпечення вищих психiчних функцiй, iнтегральним вираженням яких е усвiдомлена, соцiально обумовленаповедшкова рухова дiяльнiсть [6].

Проблема вивчення надшносп виконання прийомiв греко-римсько1' боротьби нерозривно пов'язана з шлькюною оцшкою основних складових прийому, якi визначають бiомеханiчнi характеристики рухових навичок. Зпдно аналiзу останнiх дослiджень i публшацш [10,15,16] у греко-римськiй боротьбi, як правило оцшюють часовi показники темповоï структури технiчноï дiï, якi характеризують латентний перiод рухово1' реакцiï - час ввд звукового сигналу до початку вщриву противника вiд килима, тривалють фази пiдходу - час ввд початку вiдриву противника ввд килима до повного вiдриву противника вщ килима, фази вiдрив-полiт -ввд повного вiдриву противника ввд килима до його падiния на килим, загальний час кидка. Зпдно результапв попереднiх дослiджень [10,14,15,16] змши надшносп виконання технiчних дiй елггними борцями визначаються в значнiй мiрi динамiкою показника тривалостi фази тдходу.

Робота виконана за планом НДР Нацюнального унiверситету фiзичного виховання й спорту Украши

Формулювання цiлей роботи.

Мета до^джень: виявити взаемозв'язок мiж психофiзiологiчними функцiями i часом виконання техшчних дш у висококвалiфiкованихборцiв греко-римського стилю.

Завданням роботи було дослщження компоненпв психофiзiологiчного стану у висококвалiфiкованих спортсмешв тд час участi у головних змаганнях, часу виконання техшко-тактичних дiй та визначення зв'язку мгж психофiзiологiчними функ^ми i часом виконання технiчних дш.

Методи i оргашзацгя дослгджень

У дослщженш брали участь висококвалiфiкованi борщ, члени збiрноi команди Укра1ни з греко-римсько! боротьби, спортивно! квалiфiкацi! майстер спорту м1жнародного класу (МСМК) та заслужений майстер спорту (ЗМС). Було проаналiзовано 29 ефективних кидшв зворотнiм захватом з положения партер, яш були виконанi безпосередньо на змаганнях, чемшонатах Укра!ни, cвiту i £вропи.

Для комплексно! оцiнки психофiзiологiчного стану застосовувався метод аналiзу латентних перiодiв просто! та складно! зорово-моторно! реакцii за допомогою спещально! комп'ютерно! методики „ Д1АГНОСТ-1" авторська розробка (М.В. Макаренко, В.С.Лизогуба).

Для визначення часових показнишв темпово! структури технiчно! дii, а саме тривалiсть фази пiдходу -час вщ початку вiдриву тулуба противника вiд килима до повного вщриву противника вiд килима застосовувався аналiз вiдео матерiалiв змагально! дiяльностi. Розрахунокчасових характеристик проводився за результатами реестращ! рухiв при застосуваинi вщео зйомки. Аналiз вiдеограм проводився з урахуванням частоти зйомки з використанням програми (УГЯТиЛЬБиБ^окадрового перегляду вiдеозйомки з частотою /=25 ка^в за секунду Тривалють одного часового iнтервалу м1ж сусiднiми кадрами при вибраиiй частот / визначався за формулою

А/ = /i -10 = f = / (с) (1)

де: f-вибрана частота кадрiв; ^-зашнчення фази, /0-початок фази

Статичне опрацювання експериментального матерiалу здiйснювалося за допомогою пакету комп'ютерних програм математично! статистики Statistica 6 (StatSoft).

Результати дослвджень та ix обговорення:

Представленi у табл.1 середньостатистичш значення показнишв психофiзiологiчних функцii у висококвалiфiкованихспортсменiв дають загальне уявленняпро психофiзiологiчний стан спортсменiв пiд час учасп у змаганнях.

Таблиця 1

Середньостатистичш значення показнитв психофiзiологiчних функцп у висококвалiфiкованих cnopmcMeHie

nid час ynacMi у змаганнях

Психофiзiологiчнi функцii Показники, мс

Латентний перюд просто! зорово-моторно! реакцii 259,2+57,7

Латентний перюд складно! зорово-моторно! реакцп вибору 2 з 3 подразнишв 377,8+37,1

Латентний перюд складно! зорово-моторно! реакцп вибору 2 з 3 подразнишв право!руки 403,1+52,0

Латентний перюд складно! зорово-моторно! реакцп вибору 2 з 3 подразнишв лiвоi руки 354,3+28,9

Реакщя на об'ект, що рухаеться випереджальна середня 24,6+8,4

Реакщя на об'ект, що рухаеться зашзнювальна краща 8,0+2,9

Так як латентш перюди часу реакцп е iнформативними показниками дiяльностi функцiонадьних систем мозку i враховуючи те, що середнi значення показнишв просто! i складно! зорово-моторно! реакцп за шкалою ощнок функцюнального стану [9] мають значення вище середнього рiвня, то можно говорити про хороший психофiзiологiчний стан спортсмешв i добрий загальний стан оргашзму спортсмешв, яким вдалося виконати ефективш технiчнi дИ пiд час учасп у змаганннях.

Дослiджуючи часовi показники темпово! структури технiчно! дИ, а саме тривалють фази тдходу - час ввд початку вiдриву тулубапротивника вiд килима до повного вщриву противника вiд килима (рис. 1.), ми спостертаемо, що зi збшьшенням вагово! категорi! борцiв зростае тривалють фази тдходу при виконанш кидка зворотнiм захватом з положения партер. Якщо час виконання фази тдходу кидка звороттм захватом з положення партер у борцiв легких вагових категорiй дорiвнюе в середньому 410 мс, у середшх вагових категорiй - 552,5 мс, то у борщв важких вагових категорiй цей показник зростае майже на 30% в порiвняннi з борцями легких категорш i складае в середньому 644,4 мс.

мс

Рис. 1. Графж розподшу часу виконання фази тдходу кидка зворотнт захватом з положения партер (мс) Примггки:

1- борщ легких категорш (мс)

2- борщ середшх категорш (мс)

3-борщ важких категорш (мс)

4- середне значення часу виконання фази тдходу (мс)

Таким чином ми спостертаемо, що борщ легких категорш в середньому витрачають менш часу для виконання техшчних дш тд час учасл у змаганнях тж борщ важких категорш

В середньому на змаганнях висококвал1ф1ковашборщ витрачають на виконання фази тдходу кидка зворотшм захватом з положения партер 561,3мс.

Кореляцшний ана. из було застосовано для вивчення особливостей впливу психоф1зюлопчних функцш на час виконання техшчних дш у висококвал1ф1кованихборщв (рис.2). Кореляцшний анал1з виявив прямий зв'язок м1ж часом виконання фази тдходу та простою зорово-моторною реакщю (г=0,83; р<0,05), складною зорово-моторною реакщею вибору 2 з 3 подразнишв (г=0,79; р<0,05), реакщею вибору право! руки (г=0,86; р<0,05), реакщею вибору л1во! руки (г=0,47; р<0,05), реакщею на об'ект, що рухаеться зашзнювальну кращу (г=0,40; р<0,05).

Зворотнш кореляцшний зв'язок виявлено м1ж часом виконання фази тдходу та реакщею на об'ект, що рухаеться випереджальну середню (г=-0,38; р<0,05).

Рис.2. Графж розпод1лу коефщенпв кореляци психоф1зюлопчних функцш 1з часом виконання техшчних

дш у висококвал1ф1кованихборщв (р< 0,05)

Примггки:

1. 1 - проста зорово-моторна реакщя (ПЗМР);

2 - складна зорово-моторна реакщя вибору 2 з 3 подразнишв (РВ2-3);

3 - реакщя вибору право! руки;

4 - реакщя вибору л1во! руки;

5 - реакщя на об'ект, що рухаеться зашзнювальна краща;

6 - реакщя на об'ект, що рухаеться випереджальна середня.

При проведенш кореляцшного анал1зу не враховуються особливосп формування функцюнально! системи, вщповщально! за вщповщну д!яльшсть людини, з урахуванням багатокритер1ального компромюногооптимуму взаемовщносин мгж дослщжуваними параметрами.

Для ще! мети нами використаш математичш модел1 множинно! регресп психоф!зюлопчних функцш з показниками, що л1миуютъ час виконання фази тдходу при виконанш кидка зворотшм захватом з партеру.

Особливосп зв'язку показник1в психоф!зюлопчних функцш (просто! зорово-моторно! реакц1! та складно! зорово-моторно! реакцп вибору 2 з 3 подразник1в) на час виконання техшчних д1й у висококвал1ф1кованихборщв п1д час участ1 у змаганнях представлен! у вщповщних математичних моделях.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Р!вняння множинно! регрес1! впливу психоф1зюлопчних функц1й (просто! зорово-моторно! реакцп та складно! зорово-моторно! реакцп вибору 2 з 3 подразнишв) на час виконання техшчних дш у висококвал1ф1кованихборщв мае такий вид:

t фп=Ao-AlХl+A2X2 (2)

де 1 фп - середнш час фази п1дходу кидка; А0-постшний коеф1ц1ент, А1-коеф1ц1ент при X], Х1 - проста зорово-моторна реакц1я,

Х2- складна зорово-моторна реакц1я (вибору 2 з 3 подразнишв).

В табл. 2 представлено коефщенти р1вняння множинно! регресп зв'язку показник1в психоф1з1олог!чних функцш (просто! зорово-моторно! реакц1! та складно! зорово-моторно! реакцп) на виконання техшчних дш у висококвал1ф1кованихборщв

Таблиця 2

Коефщенти рiвняння множинно'1 регресп зв 'язку показниюв психофiзiологiчних функцш (простой зорово-моторно'1 реакцп та складно'1 зорово-моторно'1 реакцп вибору 2 з 3 подразнишв) на виконання технЫних дш

у висококвалiфiкованих бор^в

Коеф!ц!ент множинно! кореляц!! Показники

А0 А1 А2

г = 0,86х -1760,04 2,90 3,24

Примггки:

1. г - коефщент множинно! регресп

2. х - р < 0,01;

Зпдно представлених моделей у борщв високо! квал!ф1кацп час виконання фази тдходу кидка зворотшм захватом з партеру визначаеться значеннями просто! зорово-моторно! реакцп та складно! зорово-моторно! реакцп вибору 2 з 3 подразнишв. Ця вщображаеться у наявносп позитивного коефщенту множинно! регресп при показниках просто! зорово-моторно! реакцп та складно! зорово-моторно! реакцп вибору 2 з 3 подразнишв (табл.2). Кр1м того, це виявляеться при анал1з1 парно! кореляци мгж середшми показниками просто! зорово-моторно! реакцп та складно! зорово-моторно! реакцп вибору 2 з 3 подразнишв 1 середшм часом фази тдходу, вщповщно до анал1зу г(ПЗМР, 1 фп) = 0,83, (р<0,05), г( РВ2-3, 1 фп) = 0,79, (р < 0,05).

Таким чином час виконання техшчно! дп характеризуеться особливостями функцюнально! системи, яка забезпечуе результат зпдно принципу багатокритер1ально! оптим1зац1!. У результат! формування функц!онально! системи, вщповщально! за результат д!яльност!, мгж багатьма критер!ями психоф!з!олог!чних функц!й використовуютьсялише ту як! необх!дн! для швидкого виконання техшчно! дп. Цей принцип проявляеться у взаемод!!' психоф!з!олог!чних параметр!в, як! визначають час виконання техн!чно! дп.

Виявлений в процес! роботи взаемозв'язок мгж психоф!зюлопчними функцгями ! часом виконанням техшчних дш у висококвал!фжованих борц!в в подальшому може використовуватися при проведенш оперативного контролю за техшчною шдготовлешстю ! функц!ональним станом оргашзму спортсмен!в безпосередне п!д час учасп у змаганнях.

Висмовки:

1. Оптимальний психоф!зюлопчний стан висококвал!ф!кованих спортсмешв е запорукою прояву ефектиних техн!чних дп п!д час участ! у головних змаганннях.

2. Час виконання фази тдходу кидка зворотшм захватом з положення партер залежить в!д вагово! категор!! борц!в греко-римського стилю ! в!дпов!дно зб!льшуеться з зростанням вагово! категорп спортсмена.

3. Зпдно проведеного коредяцiйного аналiзу виявлено функцiонадьний взаемозв'язок м1ж середшми

значеннями показнишв психофiзiологiчних функцiй та середшми значеннями показнику часу виконання

фази тдходу при виконаннi кидка зворотнiм захватом з положення партер.

Список лиератури

1. Бойко В.Ф., Данько Г.В. Физическая подготовка борцов: Учебное пособие.-К.: "Олимпийская литература", 2004.-221 с.

2. ГорбуновГ.Д. Психодиагностикаспорта: Учебное пособие.-М.: „Физкультураи спорт",1986.-208с.

3. Дахновский В.С., Лещенко С.С. Подготовка борцов высокого класса: Учебное пособие.-К.:"Здоровья",1989.-189с.

4. Коробейников Г.В. Психофизиологические механизмы умственной деятельности человека: Монографiя-К.: „Укра!нський фгтосоцюлопчний центр", 2002.-123с.

5. Коробейшков Г., Мазманян К., Конева Л., Россоха Г., Медвидчук К. Вивчення особливостей мотивацi! та психофiзiологiчного стану спортсмешв високо! квалiфiкацi!' (на прикладi спортивно! боротьби): Молода спортивна наука Укра!ни Зб.наук праць з галузi фiзично!' культурита спорту №12, том 1.-Л.: НФП „Украшсьш технологi!", 2008. 155-161 с.

6. Коробейшков Г., Мазманян К., Конева Л., Россоха Г., Медвидчук К., Дудник О.К., Дрожжин В.Ю.,Радченко Ю.А. Дiагностика психофiзiологiчних станiв спортсмешв: Методичний поабник.-К.: "сектор оперативно! полшрафп РВ1КВ БНАУ', 2008.-64с.

7. Лещенко С.С., Фетисов В.1. Исследование специальной работоспособности борцов в период подготовки к соревнованиям: Методические разработки молодых ученых КГИФК.-К.: „3доровь^',1977.21-23с.

8. Ложкин Г.В., Воронова В.И. Психологический контроль готовности спортсменов высокой квалификации Наука в олимпийском спорте №12.-К.: 2001. 109-113с.

9. Макаренко М.В. Основи професшного вщбору вшськових спещалюпв та методики вивчення iндивiдуальних психофiзiологiчних вiдмiнностей м1ж людьми: Навчальний поабник.-К.: "Черкаський ЦНТЕ1",2006.189-191с.

10. Блеер А.Н., Игуменова Л. А. Как повысить соревновательную надежность высококвалифицированных борцов: Теория и практика физической культуры№2.-М.: 1999. 53-54с.

11. Родионов А.В. Психодиагностикаспортивных способностей: Монография.-М.: "Физкультураи Спорт", 1973.-215с.

12. Туманян Г.С. Стратегия подготовкичемпионов. Учебное пособие.-М.:"Советский спорт"', 2006.-489с.

13. Туманян Г. С. Школа мастерства борцов, дзюдоистов и самбистов: Учебное пособие.-М.: Академия,2006.-590с.

14. Чочарай З.Ю. Техническая подготовка в единоборствах: учебное пособие.-К.:"Олимпийская литература",2003.3-15с.

15. Шарипов А.Ф., Малков О.Б. Тактико-технические характеристики поединка в спортивных единоборствах: Монография-М.:"Физкультураи Спорт", 2007.-218с.

16. Шиян В.В. Влияние физического утомления борца на кинематику временных фаз броска прогибом: Теория и практика физической культуры№6.-М.: 1996. 48-50с.

Надшшла до редакци 12.11.2008р.

СУЧАСНИЙ ОСВ1ТН1Й НАПРЯМ «ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ»: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Радченко А.В.

Луганський Нацiональний Унiверситет iMeHi Тараса Шевченка

Анотащя У статгi порушуються питання проблем та перспектив розвитку сучасного освгтнього напряму «Здоров'я людини». Актуальшсть дослiдження обумовлюеться iнновацiйним характером валеолопчно! освiти, прiоритетнiстю даного напряму у досягненш здоров'я наци. Особливого значения на етат становления i розвитку напрямку «Здоров'я людини» набувае розробка його методолопчного i теоретико-методичного забезпечення навчального процесу, що е запорукою високого рiвня професiйного розвитку майбутнього фахiвця.

Ключовi слова: здоров'я людини, професшна освiта, фахiвець.

Аннотация. Радченко А.В. Современное образовательное направление «здоровье человека»: проблемы и перспективы. В статье затрагиваются вопросы проблем и перспектив современного образовательного направления «Здоровье человека». Актуальность исследования обуславливается инновационным характером валеологического образования, приоритетностью данного направления в достижении здоровья нации. Особенное значение на этапе становления и развития направления «Здоровья человека» приобретает разработка его методологическогои теоретико-методического обеспечения учебного процесса, который является залогом высокого уровня профессионального развития будущегоспециалиста Ключевые слова: здоровье человека, профессиональное образование, специалист.

Annotation. Radchenko A.V. The modern educational direction «health of the person»: problems and perspectives. In the article the questions of problems and prospects of modern educational direction are affected «Health of man». Research actuality is stipulated innovative character of valeological education, priority of this direction in achievement of health of nation. The special value on the stage of becoming and development of direction of «Health of man» acquires development of his methodological and т theoretical methodical providing of educational process which is a mortgage high level professional development of future expert. Keywords: health of man, professional education, expert.

«Здоров'я - це безцтний дар природи, воно даеться, на жаль, не meim, його треба берегти. Але здоров'я людини багато в чому залежить ад не! самоi, вiд ii способу життя, умов пращ, харчування, ii звичок .»

1.П. Павлов

Вступ.

Тривалий час спостери-аеться стшка тенденция до зниження рiвня здоров'я населення Украши Аналiз наукових дослщжень свадчить, що виникае невпинне зростання фiзичноi деградованосп й захворюваносп населення, а фармаколопчш засоби медицини, як виявляеться, вже неспроможш протистояти обвальному зниженню здоров'я населення. Тому починае ввдроджуватися природнш шдхвд до оздоровлення i лжування, розробляються новi шновацшно-осви'ш напрями. [2 та ш.]

Нишшнш кризовий стан громадського та iндивiдуального здоров'я зумовлений такими факторами:

1. Вадсутне суспшьне усвадомлення щнносп здоров'я, суспшьна байдужють до здоров'я наци.

2. Незадовшьний рiвень компетентности знань та вмшь керiвникiв державного управлшня i посадових оаб мюцевого самоврядування щодо ефективносп реалiзацii державноi полiтики з охорони громадського здоров'я в Украшг Не налагоджено систему пiдготовки кадрiв з питань тдвищення потенцiалу здоров'я людей, працевлаштування таких фахiвцiв на тдприемствах, установах та органiзацiях рiзних форм власностг

3. Обмежена рухова актившсть. Гiподинамiя характерна для бiльшостi людей працездатного та лiтнього вiку i е причиною виникнення багатьох хвороб. У дней гiподинамiя може призвести до ожиршня, тому що недостатня рухова актившсть впливае на порушення обмiну речовин та фiзичний розвиток.

4. Шкiдливi звички: тютюнокуршня вживання алкоголю, нерацiональне та незбалансоване харчування [4]

Ситуащя, що склалася, мае не тшьки об,ективнi, але й субективш причини, що пов,язанi з юнуючою системою цiннiсних орiентацiй та особливостями менталитету наших громадян. Незадовшьний стан здоров'я негативно впливае на яшсть i продуктивнiсть працi, реалiзацiю основних функцiй життедiяльностi населення.

Особливою загрозою майбутнього краiни е нишшнш стан здоров'я i спосiб життя дней та молодг Суттево зросла частота порушень постави у дней. Рiзко прогресують в середовищi тдростаючого поколiния хронiчнi хвороби серця, гшертошя, неврози, остеопороз, артрити, ожирiния тощо.

Така ситуацiя становить реальну загрозу генофонду нацii, безпецi Украiни та стала прюритетною проблемою загальнодержавного значения i вимагае адекватного рiшення. В умовах загострення оздоровчих i демографiчних проблем суспiльства виникла необхiднiсть створення у вищих навчальних закладах нового освгтнього напряму «Здоров'я людини^», мета якого полягае в шдготовщ фахiвцiв оздоровчоi спрямоваиостi.

1снуе двi стратеги щодо досягнення здоров'я населення: по-перше — через лжувания хворого i по-друге шляхом збереження здоров'я практично здорово!' людини Перша стратепя породила вчення про хворобу

(патологш) та кттчну медицину. Друга стратепя реалйзуеться в рамках напряму «Здоров'я людини» та вчення про здоров'я - валеолопю. [2]

Дослщження виконано зпдно плану науково-дослщно! роботи Луганського Нацюнального Ушверситету йменй Тараса Шевченка

Формулювання цiлей роботи.

Мета нашого до^дження - стае актуальним оволодшня валеолопчними знаннями в системй освгги i переор1ентац1я вищо! школи на заклад, який е не лише навчальним, а й найбшьш масовим оздоровчим для дггей i шдлитав. Все це вказуе на дощльшсть включения валеологп до блоку базових штегративних курав, що розглядатиме взаемодш людини з довкiллям i суспшьством як цiлiсну систему, здатну до саморозвитку i самоудосконалення

Стратегiчна мета валеовиховання та освiти:

1) сформувати мотиви й необхiднiсть для людини здорового способу життя;

2) навчити людину формувати, пiдтримувати й полшшувати власне здоров'я у процесi самовдосконалення [ 3]

Результата дослвдження.

У процеа становлення напряму «Здоров'я людини» для функцюнування його в оптимальному режимi необхiдно розв'язати основнi завдання:

• створити правовi, нормативна матерiальнi, органiзацiйнi, науково-методологiчнi й навчально-методичнi основи;

• розробити i впровадити шформативш та доступнi засоби монiторингу здоров'я дней, пiдлiткiв, молодi в контексп якостi й ефективностi валеолопчно! освиньо-виховно! роботи;

• впровадити системи залучення педагопв, батькйв та учнiв до здорового способу життя;

• домогтися формування iндивiдуального способу життя дней, учшвсько! та студентсько! молодо яш прiоритетне орiентуються на здоров'я через створення основ валеолопчно! культури а саме: формування позитивного мотивацiйного комплексувалеолопчно! свщомосп й валеологiчного мислення; прищеплення навичок i звичок здорового способу життя; оволодшня прийомами оцiнки власного здоров'я та валеолопчного монiторингу.

Об'ектом вивчення валеологп е духовн, моральнi, штелектуальшй психофiзiологiчнi складовi здоров'я людини, предметом - методи дiагностики, корекцц стабшзаци i прогнозування цих складових на превентивнiй основi в межах здорового способу життя. [1; с.3-7]. Тому основш завдання освiтнього напряму «Здоров'я людини» це:

• тдготовка майбутшх вчителiв-валеологiв;

• пiдготовка фахiвцiв-валеологiв для освiти, просвiти, системи оздоровлення,

• формування практично здорово], добромислячо! i активно-творчо! людини, здатно! на протязi всього життя самостiйно збертати, розвивати i пiдтримувати свое здоров'я на належному рiвнi.

Виконання рiзних видiв робiт по валеологiчнiй освт i вихованню дiтей i молодо якi навчаються, припускають наступний об'ем знань, якими повинен володти фахiвець напряму «Здоров'я людини». Це, перш за все, основш напрями i перспективи розвитку освии на Украш, Закон Укра!ни «Про освiту», Концепщю неперервно! валеолопчно! освiти в Укра!щ рiзнi законодавчi i нормативно-правовi акти i документи по питаннях валеолопчно! освии i виховання, формування здорового поколшня. цiлi, принципи, органiзацiя i управлшня шкiльною освiтою; основи загальнотеоретичних дисциплiн в об'емi, необхiдному для виршення педагопчних, науково-методичних, органiзацiйно-управлiнських i оздоровчих завдань; дисциплши i програми предмету валеолопя; шдручники, методичнi поабники з предмету; форми, методи засобу навчально-виховного процесу, вимоги до його матерiально-технiчного забезпечення Фахiвець напряму «Здоров'я людини» також повинен знати предмет валеолопя, методику його викладання i можливосп виховно! роботи по предмету; дисциплши циклу оздоровчих технологий; теоретичш основи здоров'я, методику викладання оздоровчих технологий; основи спецiальних дисциплщ яш аспекти духовного психiчного i фiзичного здоров'я; основи знань, умiнь i навишв по долiкарняноi допомозг [ 5; с.15]

Ми встановили, що для виршення цих завдань фахiвець з напряму «Здоров'я людини» повинен працювати по наступним проблемам, а саме:

Науково-до^дна díMMbmcmb - розробка ново! науково! концепцп розвитку системи неперервно! валеолопчно! освии;

- розробка науково-теоретичних i практичних основ реалiзацii валеологiчних принципiв у навчально-виховнш роботц

- розробка концептуальнихпiдходiв до розвитку репонально! валеологiчно! освiти i виховання Науково-методична дiяльнiсть - розробка i публшащя методичних рекомендацщ навчальних поабнишв

i дидактичних матерiалiв по рiзних аспектах валеологп;

- розробка валеолопчних критерпв по атестацй' освгтшх установ;

- розробка дiагностичних методiв дослiдження i iнформацiйних програм для оцшки валеологiчно! роботи в освгтшх установах;

- забезпечення науково-методичного керiвництва районних валеологiчних центрiв i валеолопчних служб, що створюються в установах освии;

- рецензування навчальних програм по валеологп в освгтшх установах;

- надання методично! допомоги педагопчним колективам в реалзаци валеологiчного пiдходу в навчально-виховному процесi.

Освтня д1яльтсть - розробка нових навчальних плашв i програм, якi будутьнаправленi на посилення валеолопчно! орieнтацiï працiвникiв освiти;

- введения в програми пiдвищення квалiфiкацiï вчителiв нових спецкурсiв по проблемах валеологп

- консультуваиияпрацiвникiв освiти по валеолопчних аспектах навчання i виховання;

- розробка i реалiзацiя уявлення про суть iндивiдуального здоров'я, пошук моделей його вивчення, методiв ощнки i прогнозуваиия

- розробка систем скриншгу i монiторингу за станом здоров'я населення на основi кiлькiсноï оцiнки здоров'я iндивiда;

- розробка методологи i методiв формуваиия, збереження i змщнения iндивiдуального здоров'я;

- забезпечення первинноï i вторинно1' профшактики захворювань за рахунок пiдвищення рiвня здоров'я;

- розробка програм тдвищення рiвня здоров'я популяцiï через вдиввдуальне здоров'я.

Основна мета фахiвцiв нового освггаього напряму «Здоров'я людини» полягае у створеннi умов для зниження захворюваностi, iнвалiдностi та передчасно1' смертности покращеннi якостi та тривалостi активного життя населення Украши завдяки впровадження здорового способу життя, що передбачае оптимальну рухову активнiсть, рацiональне харчування, здоровий сон, додержання гiгiенiчних правил, вщмову вiд шидливих звичок тощо.

Висновки.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

На нашу думку, якщо фахiвець з напряму «Здоров'я людини» буде володти таким арсеналом знань, вмшь та навичок, вiн зможе успiшно вирiшувати завдаиия освiти та виховання здорового поколшня, а саме пiдвищити рiвень здоров'я дiтей та молодi в Украшу що в свою чергу дозволить кршт прогресивно розвиватися Фахiвцi-валеологи знайдуть застосуваиия сво1'х знань в сферах освии та виховання, рекреацп та реабiлiтацiï, профiлактичноï та просвггаицько1' роботи, наукових лабораторiях та валеолопчних центрах, оздоровчих установах профшактики та санаторно-курортного лжування

Перспективи подальших дослщжень вбачаемо в експериментальнiй перевiрцi професiйноï готовностi фахiвцiв з напряму «Здоров'я людини». Що в свою чергу можливо за умов розробки критерпв та рiвнiв оцiнки формуваиия професшно1' готовностi фахiвцiв до фахово1' дiяльностi та урахувания проблем розвитку напряму «Здоров'я людини» у ВНЗ.

Список використано1' лггератури

1. Актуальш проблеми валеологiчноï освiти в навчальних закладах Украши в сучасних умовах // зб. наук праць - Юровоград - 2001. - 245 с.

2. Апанасенко Г. Л. «Хто хазяш здоров'я?».// Дзеркало тижия - № 36 (665) 29 вересня — 5 жовтня 2007.

3. Горащук В.П. Валеолопя: наука, навчальний предмет, культураздоров'я // Освiта на Луганщищ 1997. - № 12. - с. 92 - 95.

4. Концепцiя Загальнодержавно1' цiльовоï сощально1' програми «Здорова нацiя» на 2009-2013 роки. Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Украши вщ 21 травня 2008 р. N 731-р.

5. Культураздоров'я, реабштащя, фiзичне виховання i спорт у сучасних умовах: збiрник матерiалiв науково-практично1' конференцiï (6-7 грудня 2007 р., Луганськ) / За заг. ред. В.П. Горащук^ - Л.: Альма-матер, 2007. - 228 с.

Надшшла до редакци 28.11.2008р.

ИЗМЕРЕНИЕ И ОЦЕНКА ДВИГАТЕЛЬНЫХ СПОСОБНОСТЕЙ ЧЕЛОВЕКА С ПОЗИЦИЙ МЕТРОЛОГИИ И ФИЗИОЛОГИИ МЫШЕЧНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Романенко В. А., Хорьяков В. А., Мосенз В. А.

Донецкий национальный университет Г орловский госу дарственныйпедагогический институт иностранных языков

Аннотация. В статье на основе критического анализа Государственныхтестов с позиций метрологии и физиологии мышечной деятельности предлагаются тесты для оценки двигательных способностей человека на различных этапах онтогенеза Оптимальные программы тестирования должны разрабатываться исключительно с биологических позиций с учетом закономерностей развития и инволюции двигательных функций на каждом из этапов онтогенеза Тесты должны быть простыми и стандартизованными, не трудоемкими, не требующими специального обучения едиными для всех возрастных групп населения, соответствовать требованиям метрологии.

Ключевые слова: теория измерений, биоэнергетика, психомоторныетесты, онтогенез.

Анотащя. Романенко В.А., Хорьяков В.А., Мосенз В.А. Вшпркшання та ощнка рухових здiбностей людини з позицш метрологи та фшологи м'язовоТ дiяльностi. У статп на основi критичного аналiзу Державних теспв з позицш метрологи i фiзiологii м'язово! дiяльностi пропонуються тести для оцшки рухових здiбностей людини на рiзних етапах онтогенезу. Оптимальш програми тестування повинш розроблятися винятково з бю-лопчних позицш з урахуванням закономiрностей розвитку й шволюци рухових функцiй на кожному з етатв онтогенезу. Тести повиннi бути простими й стандартизованими, не трудомiсткими не потребуютьспецiального навчання, единими для вах вiкових груп населення, вщповщати вимогам метрологii. Ключовi слова: теорiя вимiрювань, бюенергетика, психомоторнiтести, онтогенез

Annotation. Romanenko V.A., Choryakov V.A., Mosenz V.A. The moving gifts measuring and estimation in line with metrology and muscular activity physiology. The article suggests the tests for estimate of man's moving function on different stages of ontogenesis in basis of critical analysis of State tests with taking into account the measurement theory and muscle activities' physiology. Optimum programs of testing should be developed extremely from biological items with allowance for regularities of development and an involution of motorial functions on each of stages of an ontogenesis. Tests should be simple and standardized, not labour-consuming, not demanding special learning, uniform for all age-grades of the population, to conform the requirements of metrology. Key word: the measurement theory, the bioenergetical engineering, psychomotorical tests, and the ontogenesis.

Введение

Диагностика в той или иной форме присутствует во всех сферах человеческой деятельности, в том числе, и в такой специфической как физическая культураи спорт. Посредством широкого спектра тестов, методик, функциональных проб и опросников измеряют и оценивают все: от двигательных способностей до психоэмоциональных состояний и от структуры личности до определения статуса личности в референтной группе [7, 10, 19, 20]. Вместе с тем, достаточно часто тестирование носит эмпирический характер, не имеет должного теоретического обоснования и реализуется с ошибочных методологических позиций. В формировании этих представлений доминирующая роль принадлежит триаде государственныхнормативных документов [3, 10-12]. Разработчики этих документов полностью игнорируют требования методологии, теории тестов и оценок [6, 7]. В результате такого подхода от 80 до 90% школьных и вузовских специалистов имеют ошибочное убеждение в следующем: 1) бег 30м со старта и 100м (у студенток измеряет быстроту движений; 2) челночный бег 4*9 м -ловкость; 3) разгибание рук в упоре на полу - силу; 4) тест Купера в плавании 12 мин - аэробную выносливость и т.п. Вместе с тем, из многочисленных научных исследований [2, 4, 5, 7] известно, что бег 30 м со старта характеризует «взрывную» силу ног, но не быстроту. Для достижения максимальной скорости нетренированным людям необходимо минимум 6 с на преодоление сил трения звеньев собственного тела [19]. Ограниченная емкость креатининфосфатного механизма ресинтеза АТФ не позволяет поддерживать максимальную скорость бега более 7-10с. Поэтому для студентоквузов бег 100м - это тест для характеристики их гликолитической выносливости [15, 17].

Работа выполнена по плану НИР Донецкого национального университета

Формулирование целей работы.

В связи с изложенным цель исследований заключалась в критическом анализе Государственныхтестов и разработке на основании собственных данных оптимальной системы диагностики двигательных способностей человека на различных этапах онтогенеза.

Результаты исследований и их обсуждение

Диагностика психомоторныхфункций предполагает измерение и оценку всех механизмов энергообеспечения, а также определения подвижности в суставах и координационных способностей [6, 7, 9]. Остановимся коротко на диагностике «взрывной» силы ног и координационныхспособностях результат в прыжках с места четко коррелирует с длиной тела и поэтому должен быть либо приведен к этому показателю, либо заменен прыжком вверх со взмахом рук Не выдерживает сколько-нибудь серьезной критики и тест 4* 9м. При внедрении этого теста в массовое сознание специалистов его разработчики, по-видимому, руководствовалисьчисто утилитарными соображениями: в каждом школьном (вузовском) спортивном зале имеется волейбольная площадка, половина длины которой и составляет дистанцию теста 4*9м. Это удобно и не требует дополнительных

усилий со стороны преподавателя При этом полностью игнорируются основополагающее требование диагностики - необходимость регистрации функции на (суб)максимальном уровне. На дистанции 9 м ученик (а тем более студент!) не может развить максимальную для себя скорость В результате - дети с разными скоростными способностями показывают примерно равные результаты Следовательно, тест не обладает достаточной различительной способностью и в лучшем случае, позволяет оценивать способность к ориентации в пространстве, но не во времени. Вместе с тем, скоростная компонента движений является доминирующей при измерении координационных способностей [6, 7, 9]. Несколько замечаний по измерению различных форм выносливости. Тест для женщин в разгибании рук в упоре (на полу) не пригоден сразу по нескольким причинам: первая, наиболее значимая, вполне очевидна: около 90% женщин в возрасте 17-18 лет и старше не способны ни одного раза выполнить это упражнение, даже от повышенной опоры (гимнастической скамейки). Вторая причина заключается в невозможности стандартизировать тест по биомеханическим параметрам. Третья лежит в области механизмов энергообеспечения Тест в разгибании рук не идентичен подтягиванию и (или) вису на перекладине, так как последний характеризует не силу, а статическую выносливость, что далеко не одно и тоже [5, 18]. Тест в подтягивании для женщин это плод фантазии (психического процесса) его разработчиков, и не требует никаких комментариев. Наиболее существенным недостатком при измерении различных форм выносливости является зависимость (0,3<г<0,4) результатов тестирования от личностных характеристик и доминирующей мотивации обследуемых. В большинстве случаев должная мотивация отсутствует В результате обследуемые не полностью реализуют свой анаэробно-аэробный потенциал [14, 16, 17]. Тест Купера в 12-минутном плавании не пригоден для оценки аэробной производительности не только по этим соображениям, но и по другим: при одинаковом уровне энерготрат и функциональном напряжении организма заведомо лучший результат покажут лица, хорошо освоившие технику спортивного плавания [18, 19]. Приведенные примеры, а их количество может быть и большим, с одной стороны, иллюстрируют несостоятельность на 60-70% «Государственныхтестов», а с другой - показывают всю сложность, противоречивость и неоднозначность методологических подходов к проблеме диагностики двигательных способностей в массовой физической культуре На наш взгляд, решение этой проблемы связано не столько с метрологическими проблемами, сколько с методологическими В массовой физической культурев отличие от спортивной практики, нет критерия, т.е. того никем не оспариваемого интегрального показателя, выраженного количественно в секундах, килограммах, метрах, сумме баллов, рейтинге спортсмена и т.п. Такого критерия и не может быть, так как спорадические и спонтанные занятия различными видами физических упражнений не способствуют формированию функциональной системы [1] и не вписываются в фундаментальные положения теории деятельности [8]. Нет критерия - нет и не может быть понятия информативности. Попытки агрегировать составной критерий на базе широкого спектра показателей двигательной подготовленности[4] не решают эту проблему кардинально. Не пригодны для этих целей и подходы с позиций факторного анализа [14]. Для широкого круга специалистов это слишком сложно и малопонятно. Остается чисто биологический подход с позиций закономерностей развития и инволюции двигательных функций на каждом из этапов онтогенеза Если здоровье - это резервные мощности организма [Н.М. Амосов, 1975], то становится очевидным, что диагностика двигательных способностей в массовой физической культуредолжна быть направлена на измерение мощности и емкости алактатного (скоростно-силовые способности), гликолитическо-го (скоростная и силовая динамическая выносливость) и аэробного (общая выносливость) механизмов энергообеспечения. Диагностике подлежит и способность индивида к управлению движениями по пространственно-временным и динамическим характеристикам (ловкость), а также по параметрам амплитуды движений в основных звеньях тела (гибкость). Методики должны быть простыми и стандартизованными, не трудоемкими и не требующими предварительного обучения. Тесты должны быть едиными, «сквозными», приемлемыми для всех возрастных групп - от младшего школьника до студентаи пожилого человека. На наш взгляд, этим требованиям соответствуют широко апробированные мировой практикой и имеющие достаточное метрологическое обеспечение тесты. Для измерения подвижности в позвоночном столбе - наклон вперед в положении сидя. Быстроты движений - бег 30м сходу Взрывной силы: 1) разгибателей ног - бег 30м и (или) прыжок вверх; прыжок в длину с места отнесенный к длине тела; 2) разгибателей рук - метание двумя руками от груди набивного мяча весом 1кг (женщины) и 3кг (мужчины) на дальность из положения сидя. Ловкости - бег «змейкой» со старта (или сходу) на дистанцию 30 м между пятью стойками высотой 1,5м. Абсолютной силы - подтягивание на перекладине (мужчины). Статистической силовой выносливости - вис на перекладине (женщины). Динамической силовой выносливости - сед из положения лежа на спине с отягощением за головой (или без него) с регистрацией показателей времени, исходных и конечных значений пульса и последующим расчетом интегрального показателя специальной работоспособности [18]. Скоростной (гликолитической) выносливости - челночный бег 4><30м с регистрацией и расчетом тех же показателей [18]. Физической работоспособности - степ-тест в трехминутной модификации [18].

Подобная структура тестовой программы соответствует основным требованиям метрологии Их частичная эквивалентность (взаимозаменяемость) позволяет использовать тесты в различных условиях и для различных целей. Например, для оперативной оценки взрывной силы ног (зимой) вполне пригоден прыжок в длину или вверх, в то время как для этапной диагностики этой функции летом более приемлем бег 30м со старта. Последний тест может выступать в качестве некоторого«мерила» или «стандарта» для оценки других двигательных функций Сравнивая результаты в этом тесте с результатами в беге сходу, «челночном» и «змейкой» можно получить достаточно точную информацию о емкости алактатного и гликолитическогомеханизмов энерго-

обеспечения а также о способности индивида к управлению движениями по пространственно - временным параметрам.

Однако измерение - это лишь первый этап диагностики. Второй, не менее важный, - оценка результатов тестирования. Она сводится к сопоставлению результатов в одном или нескольких тестах и определению нормы [6, 7]. В практике массовых исследований чаще всего используют сопоставительные нормы, на базе которых и разрабатывают должные. Последние не должны превышать результаты «средней» группы обследуемых более, чем на 15%. В этом случае после соответствующей подготовки требования по этим тестам становятся доступными для 65 - 70% обследуемых [13, 18]. Разработанная нами [15, 17] оптимальная система физической подготовки студентов базирующаяся на учете исходной структуры и уровней их физического состояния, и использующая «жесткие», физиологически детерминированные тренировочные режимы, интегрированные в определенные комплексные программы, обеспечивают прирост двигательных функций на 4 - 39% в течение учебного года. Эффект определяется рядом генетических и средовых факторов: 1) исходным уровнем функций; 2) мерой биологической изменчивости этих функций, т.е. их тренируемостью; 3) определенным соотношением в программе тренировочных занятий с конкретными эргофизиологическими режимами.

Сравнительный анализ результатов наших исследований (табл. 1) с требованиями «Государственных тестов» показывает следующее: оценка «отлично» и «хорошо» недосягаема даже для студентоксо «средним», «выше средним» и «высоким» уровнями физического состояния

Таблица 1

Изменение двигательных функций у студенток (п=819) за учебный год под влиянием оптимальной трениро-_вочной программы_

Уровень двигательной подготовленности % Государственныетесты, нормативы, баллы

Тесты

исходные через год 5 4 3 2

значения, х ± т х ± т %

Бег 2000м, мин. 11 12,2±0,09 11,4±0,06 -7,0 9,73 10,5 11,3 12,2

2 11,1±0,06 10,62±0,03 -4,5 (0) (0) (30) (70)

Разгибание рук в упоре, 1 - - - 24 19 16 11

кол-во раз 2 4,02-0,33 6,02±0,21 +15,0 (0) (0) (0) (0)

Подъемы в сед, кол-во 1 22,0±0,81 36,0±0,72 +39,0 47 42 37 33

раз 2 31,0±0,6 41±0,4 +13,2 (0) (0) (30) (70)

Прыжок в длину с места, 1 168±1,35 177±1,2 +5,1 210 196 184 172

см 2 182,0±1,2 191±0,80 +4,9 (0) (0) (30) (70)

Бег 100м, с 1 17,9±0,04 16,9±0,08 -5,9 14,8 15,6 16,4 17,3

2 17,2±0,02 16,5±0,02 +4,0 (0) (0) (0) (70)

у студентоксо средним (1) и вышесредним (2) исходным уровнем двигательной подготовленности

2 пять % студентокс высоким исходным уровнем двигательных функций

3 в скобках процент студенток способных выполнить требования тестов

Удовлетворительнуюоценку по тестам №1, №3, №4 могут получить только 30% этих студенток Требования тестов №2 и №5 для них остаются нереальными. По четырем тестам 70% изученного нами контингента (п=819) соответствует оценке «неудовлетворительно». Норматив в разгибании рук завышен в два раза даже для студентокс высоким исходным уровнем двигательной подготовленности Анализ будет не полный, если не учитывать 30% студентокс «ниже средним» и «низкими» уровнями двигательной подготовленности Для них все нормативы будутнедоступнщ даже на самую низкую оценку

Следовательно, даже оптимальная физическая подготовка, предусматривающая тренировку в течение учебного года исключительно двигательных способностей, не позволяет 70% девушкам в возрасте 17-18 лет выполнить тесты на оценку «удовлетворительно». Не пригодны эти нормы и в качестве шкал градации студенток по уровням их физического состояния Большинство (80-90%) из них подпадают под оценку «неудовлетворительно»».

Результаты собственных исследований и анализ государственных документов [3, 11, 12] позволяют сформулировать определенные выводы и внести некоторые предложения относительно проблем диагностики двигательных способностей человека в сфере массовой физической культуры

Выводы

1. Государственные тесты по своему физиологическому содержанию и методологическому обеспечению на 60-70% не пригодны для оценки двигательной подготовленностиучащейся молодежи.

2. Требования этих «Тестов» в ряде случаев не совпадают с нормами, нормативами и требованиями школьной программы, что естественно приводит к дезориентации школьных специалистов при оценке двигательных способностей детей.

3. Оптимальные программы тестирования должны разрабатываться исключительно с биологических позиций с учетом закономерностей развития и инволюции двигательных функций на каждом из этапов онтогенеза

4. Диагностику следует ориентировать на измерение мощности и емкости всех механизмов энергообеспечения, определение способности индивида к управлению движениями по пространственно-временным, динамическим и амплитудным характеристикам.

5. Тесты должны быть простыми и стандартизованными, не трудоемкими и не требующими специального обучения едиными («сквозными») для всех возрастных групп населения и соответствовать требованиям метрологии.

6. Этим требованиям отвечают приведенные выше тесты, широко апробированные собственной и мировой практикой, и имеющие достаточное метрологическое и физиологическое обеспечение

7. Должные нормы по любым двигательным тестам должны базироваться на массовых исследованиях и не превышать эмпирические значения показателей «средней» группы более чем на 15-20%.

Подальшi дослщження передбачаеться провести в напрямку вивчення шших проблем оценки двигательных способностей человека с позиций метрологии и физиологии мышечной деятельности

Литература

1. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. - М.: Медицина, 1975. - 243 с.

2. Бальсевич В.К., Запорожанов В. А. Физическая активность человека - Киев: Здоров'я, 1987. - 224с.

3. Базовая учебная программа для высших учебных заведений Украины III - IV уровней аккредитации «Физическое воспитание».

4. Бондаревский Е.Я. и др. Информативность тестов, используемых для характеристики физической подготовленности человека // Теор. и практ. физ. культ: - №1. - С.23-25.

5. Верхошанский Ю.В. Программирование и организация тренировочного процесса. - М.: ФиС, 1985. - 176с.

6. Годик М.А. Спортивная метрология. - М.: ФиС, 1988. - 192с.

7. Иванов В.В. Комплексный контроль в подготовкеспортсменоа - М.: ФиС, 1987. - 256с.

8. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. - М.: Политиздат, 1977.- 304с.

9. Лях В.И. Тесты в физическом воспитании школьников - М.: Аст, 1998.- 272с.

10. Марищук В.Л., Блудов Ю.М., Плахтиенко В.А., Серова Л.К. Методики психодиагностики в спорте. - М.: Просвещение, 1984. - 191с.

11. Постановление Кабинета Министров Украины №80 от 15 января 1996г. «О государственныхтестах и нормативах оценки физической подготовленностинаселения Украины».

12. Программа по физической культуре для общеобразовательных учебных заведений (1 - 11 классы). Рекомендована МОН Украины (протокол№1 от 30.01. 1998г.).

13. Романенко В.А., Максимович В.А. Круговая тренировка при массовых занятиях физической культурой! -М.: ФиС, 1986, - 142с.

14. Романенко В.А. Определение структуры и значимости физического состояния горноспасателей различного возраста и квалификации // Физиология человека - 1990. - т.16, №4. - С.135-139.

15. Романенко В.А. и др. Оптимизация двигательных нагрузок студентовс учетом исходного уровня физического сотояния // Мат. ежекварт. научно - информац. сборника «Новости спортивной и медицинской антропологии». - ГЦОЛИФК - вып.1, - С.84.

16. Романенко В.А. Физическая подготовкастудентов проблемы без решений // Матер. межд. конф. «Молодь третього тисячолитя гумаштарш проблеми та шляхи йх розв'язання». - т.2, №1, - С.111-113.

17. Романенко В.А. Психофизиологические детерминанты управления физическим состоянием студентов // Мат. научн - практ. конф. вузов Донецкой области, - 1999, - С.7.

18. Романенко В.А. Двигательные способности человека - Донецк, УКЦентр, 1999. - 336с.

19. Сонькин В.Д., Зайцева В.В., Тиунова В.В. Проблема тестирования в оздоровительной физической культуре// Теор. и практ. физич. культ - 1997. - №1. - С.7-11.

Надшшла до редакци 30.11.2008 р.

ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО1 СИСТЕМИ ПАРАДИГМАЛЬНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В

Семенова А.В.

Одеська нащональна юридична академiя

Анотащя. В данiй статгi розкрита сутшсть впровадження експериментально! системи парадигмального моделювання професшно! пiдготовки майбутнiх учителiв. Впровадження моделi системного управлiння якiстю тдготовки майбутнiх учителiв грунтувалось на позицп щодо формування вмiнь студентiв самостшно реалiзовувати iндивiдуальний освiтнiй маршрут. Впровадження системи парадигмального моделювання професшно! тдготовки майбутшх учителiв в освiтньому просторi педагогiчного навчального закладу дозволило забезпечити щлеспрямовану спiльну дiяльнiсть щодо здшснення нововведень, якi визначають перетворювальнi процеси у сферi освiти.

Ключовi слова: парадигмальне моделювання, професiйнi пiдготовка

Аннотация. Семенова А.В. В данной статье раскрыта сущность внедрения экспериментальной системы парадигмального моделирования профессиональной подготовки будущих учителей. Внедрение модели системного управления качеством подготовки будущих учителей основывалось на позиции относительно формирования умений студентов самостоятельно реализовывать индивидуальный образовательный маршрут. Внедрение системы парадигмального моделирования профессиональной подготовки будущих учителей в образовательном пространстве педагогического учебного заведения позволило обеспечить целенаправленную общую деятельность относительно осуществления нововведений, которые определяют преобразовательные процессы в сфере образования.

Ключевые слова: парадигмальное моделирование, профессиональные подготовка

Annotation. Semenova А-V. Essence of introduction of the experimental system of paradigmatic modelling of professional preparation of future teachers is exposed in this article. Introduction of model of systemic quality management of preparation of the future teachers was based to an item concerning formation of skills of students independently to realize an individual educational itinerary. Introduction of a system paradigmatic simulations of professional training of the future teachers in educational space of a pedagogical educational institution has allowed to supply purposeful common activity concerning realization of innovations which define transforming processes in an orb of education.

Keywords: paradigmatic modelling, professional preparation.

Вступ.

Впродовж тривалого часу, з метою тдвищення продуктивносп пращ, управлшська думка запропонувала багато концептуальних щей: наукового i адмшютративного управлшня, управлшня з позищй людських вщносин, шльшсну теорш управлшня, теорш ухвалення ршень, системний, шновацшний, стратепчний, програмно-щльовий, ситуативний синергетичний тдходи, теорш лщерства; концепцп антропосощального управлшня, управлшня людськими ресурсами, самонавчально! оргашзаци тощо.

Аналiз концепцiй [4, 8, 10, 11 та ш.] свщчить, що в XX столiтгi переважав шбернетичний пiдхiд та лише в кшщ столiтгя дослiдники [1 та ш.] звернули увагу на синергетичш ознаки, розвиток яких, iз !хньо! точки зору, повинен привести до змiн в уявленнях про управлшську дiяльнiсть. Результати дослiджень [9 та ш.] дають змогу стверджуватц що в умовах модершзаци освiти запропонована нова фiлософiя управлiння освiтньою установою, ядро яко! складають групова ствпраця, гумашзащя, демократизацiя, нацiленiсть на розвиток особистосп (£. Днепров [6] та ш.). Сутнiсть сучасно! фiлософii управлшня освггаьою установою на думку М. Васильево!, полягае у наступних положеннях

1) освiтня установа - вщкрита державно-суспiльна i соцiально-орiентована система та основний зааб досягнення цiлей;

2) внутршне середовище освiтньоi установи (освггаш простiр педагогiчного навчального закладу - А.С.) - переважно джерело можливостей, а зовнiшне середовище (соцiальний проспр - А.С.) - переважно джерело обурення i загроз;

3) визначаючi атрибути освiтньоi установи - суб'ект i об'ект управлшня;

4) мета управлшня - постшний пошук найефективнiших способiв i форм впливу на кероваш складовi освггаьо! установи;

5) гнучке управлiння - явище, що розвивае освiтню установу i що розвиваеться [5].

Ниш актуальними в управлшш освггаьою установою стають передбачення^ оперативнiсть, цiлепокладання, ви6Гр прiоритетiв, iнновацiйнiсть, широке залучення та розвиток педагопв i батькiв, змша системи стимулювання та iнформацii, розробка i реалiзацiя проектiв, програм розвитку.

Робота виконана за планом НДР Одеська нацюнально! юридично! академй'.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Формулювання цiлей роботи.

Розкрити сутнГсть впровадження експериментально! системи парадигмального моделювання професшно! тдготовки майбутшх учитслГв

Результати дослвдження та Тх обговорення

1нновацп нерозривно пов'язаш з експериментальною i дослiдницькою роботою, осшльки метою кожного експерименту е створення нового на основi модифшацщ конструювання здiйснення новаторських пiдходiв та iн.

Дiяльнiсть суб'екпв освiтнього простору в органiзацii i проведеннi педагогiчних дослiджень визначае йх соцiальну активнiсть на iндивiдуальному рiвнi, рiвнi середовища та рiвнi простору, що забезпечуе випереджаючi науков; практико-орiентованi дослiдження по актуальних проблемах розвитку освггнього простору загалом та професшнш пiдготовцi майбутнього вчителя зокрема. Проте, щоб ефект вйд перетворень був максимальним, вони повиннi здiйснюватися системно, тобто координуватися на локальному рiвнi освинього середовища та рiвнi освинього простору. Координащя, особливо на рiвнi освiтнього простору, може бути побудованапо вертикальному типу (органами управлшня освпшм закладом).

Упровадження системи парадигмального моделювання професшной пiдготовки майбутнiх учителiв в освиньому просторi педагогiчного навчального закладу у дослщницько-експериментальному режимi здiйснювалося шляхом викладання спецкурсу „Освйтнй технологii управлшня навчально-виховним процесом з обов'язковим вивченням блошв „Теорiя самооргашзаци соцiальних систем", „Акмеолого-синергетичш засади педагопчной дiяльностi", „Педагопчш парадигми". Органiзацiя якого полягала у проведенш iнтерактивних лекцiйно-семiнарських (на основi iнтерактивних тренiнгiв, шляхом вирiшення змодельованих завдань, дiлових iгор та ш.) та самостiйних (шляхом закрiплення опанованого матерiалу тощо) занять.

Проведений аналiз показав, що першокурсники iдеалiзують майбутню професiю i не мають уявлення про те, що кожна профеая мае свой „мшуси". Практично всй студентипершокурсники майбутнi учителй, поступаючи на той або шший факультет, пов'язують свою майбутню дiяльнiсть з можливостями самовдосконалення i творчостi. Однак, не рщко зiткнення з реальнiстю (на практищ тощо) призводить до розчарувань i деформацiй.

Однак, результати експерименту свщчать, що вони, в свойй бiльшостi, хочуть набути професiйноi компетентностi орiентуючись не на творчi методи в навчаннй, а на репродуктивну дiяльнiсть. Ця суперечнiсть психологiчно нерозв'язна, осшльки творчi стимули можуть бути сформоваш тiльки в творчому навчальному середовища Отже, завдання педагога - роз'яснити, в чому полягае творчiсть професшной' педагогiчноi дiяльностi, пiдготувати йх до труднощiв у професiйнiй робот, надати допомогу у виборi iндивiдуального освинього маршруту. Важливим показником суб^ктносп студента е його змютовна i оргашзацшна самостiйнiсть, вiдповiдальнiсть, терпимiсть, саморозвиток, позитивне вщношення до свiту (Н. Бордовська [3], I. Зiмняя [7], А. Реан [12] та iн.).

Використання педагопчних ситуацiй здiйснюе значний вплив на мотивацшну сферу майбутнього вчителя. Це пояснюеться тим, що змша форми презентацп навчального матерiалу викликае певну перебудову мотивацiйно-пiзнавальноi дiяльностi. Процес розв'язання педагогiчних ситуацiй вiдбуваеться при прямш участi i контролi викладача, який здiйснюе оперативну корекцiю i оцiнювання схвалюваних рiшень, допомагае чпко висловити свой думки i рефлексувати емоци, прогнозувати наслйдки. Конкретна педагопчна ситуация -проблема, з якою майбутнш учитель може зустрiтися в свойй дiяльностi, що вимагае вйд нього аналiзу, ухвалення рiшень, конкретних дш. У процесi професшной' тдготовки конкретнi педагогiчнi ситуацii реалiзуються в рiзних видах [2]:

1) ситуаця - запит шформаци застосовуеться для розвитку навичок пошуку нових способiв взаемодп; усвiдомлення цiлей професшной пiдготовкИ; комплексногоподолання комунiкативнихтруднощiB;

2) ситуаця — опис, iлюстрацiя використовуетьсядля наочного i образного представлення якого-небудь мехашзму дii, об'екту чи процесу. Основними навчальними матерiалами при цьому е зразки стереотипних рiшень, якi пропонуються студентам як моделi iснуючих парадигм, що мiстять базову шформацш в об'емi педагогiчних ситуацш Постановка педагогiчного завдання в даному випадку носитиме описовий або оповщний характер;

3) ситуаци - вправи дозволяють розвивати навички успiшной' професiйно-направленоi взаемодп, стилю мйжособистюних вiдносин, що забезпечуе: взаеморозумшня суб'ектiв, упевненiсть у собц навички в аффiлiтацiй', iнновацiйно-педагогiчнiй дiяльностi;

4) ситуащя - проблема одержала найширший розвиток останнiми роками у зв'язку з упровадженням в процес професшной пiдготовки методiв проблемного навчання. Проблемна ситуацйя - це особливий стан аудиторп (освiтнього середовища), що виникае в результат зiткнення розумовой дiяльностi студентiв з iнформацiею, в якш закладена певна пiзнавальна суперечшсть У процесi вирiшення проблемной ситуаци викладач може управляти дiяльнiстю студенпв за допомогою активiзуючих i проблемних питань;

5) ситуащя — ощнка дозволяе оцшити джерела, механiзми, значения i наслйдки ситуацii, а також осмислення власних переживань i емоцш; ступiнь потреби в самоконтролй; стутнь довiри до оточуючих, емпатйю; прийняття соцiальних цiнностей та iн.

При моделюванш проблемних ситуацiй професiйной' дiяльностi учителя матерiал мав, в першу чергу, професшну спрямоваиiсть i був пов'язаний з рашше засвоеним навчальним матерiалом мiстив оптимальний ступiнь труднощiв Такий матерiал був суперечливим, щоб викликати штерес i активiзувати розумову дiяльнiсть студентi^ що у свою чергу, надавало iмпульс пiзнавальному пошуку ршення поставленого завдання. Розв'язання таких ситуацш призводило до вiдкритгя нових знань, тобто - ситуацйя була пов'язана з такими стащями процесу засвоення як: сприйняття, розумшня, уточненная поглиблення^ систематизация знань.

Оргашзащя позааудиторно! роботи зi студентами була направлена на особиспсно-професшне самопiзнання i саморозвиток через так1 форми, як: сощально-психолопчний тренiнг, годинник спiлкування тощо. Сощально-психолопчний треншг розвитку професiйних уявлень студенпв проводився в експериментальнiй груш один раз на тиждень протягом сьомого - восьмого семестрiв i був направлений на формувания у майбутшх учителiв повного i цшсного уявлення про майбутню дiяльнiсть, розвиток потреби в шзнанш iнших людей, а також на розвиток адекватного розумшня самого себе як майбутнього професюнала Пiдгрунтям тренiнгу була щея цiлiсностi, eдностi професiйного i особиспсного розвитку людини. Програма тренiнгу мютила 12 занять i складалася з трьох блокiв по 4 заняття в кожному.

Перший блок треншгу був направлений на розвиток уявлень студенпвпро педагогiчну дiяльнiсть i професшно важливi якостi особистостi вчителя. Сюди ввшшли завдания типу „актуалiзацiя уявлень", „програвання типiв взаемодi!" та ш.

Другий блок мав на меп розвинути у студентiв уявлення про себе як майбутнього професюнала. Вш мiстив завдання: „актуалiзацiя приемних спогадiв", „повернения в свое „Я"" та ш.

Третш блок тренiнгу був направлений на розвиток уявлень про професшне майбутне i складався iз завдань типу: „мое професшне зростання", „десять рошв опiсля" та iн.

Моделюючи i використовуючи ситуаци iндивiдуально! i групово! взаемодп, викладач створював i тдтримував колектив групи в емоцiйно-позитивному освгтньому середовищу в якому студенти мали можливiсть реалiзувати соцiально-психологiчнi потреби (визнання, бажання самореалiзацi! тощо). Це додатково стимулювало пiзнавальну активнiсть майбутнiх учителiв. Активiзацiя взаемодп мгж учасниками навчального процесу сприяла прискоренню обмiну шформацд. Вступаючи в активну взаемодiю з викладачем i однокурсниками, студентидодатково одержували та засвоювати знання, умiния i навички.

У цiлях пiдвищення штересу майбутнiх учителiв до самостшно! роботи, розвитку професшно-педагоично! мотивацп до нововведень, самоосвiти використовувалисяситуаци самоконтролю. При виконанш письмових завдань для ситуацш самоконтролю характерним був обмiн роботами мгж студентами з метою перевiрки та ощнювания.

Контрольш ситуацп використовувалисядля проведення поточного та пiдсумковогоконтролю. Викладач при проведенш заняття обирав п або iншi варiанти використання контрольних ситуацiй

Пiзнання в парадигмальному моделюванш розглядаеться з позицп активностi суб'екта у вiдношеннi до об'екту тзнання. Випереджаючий характер вiддзеркаления в загальнiй постановщ питання полягае в тому, що створюеться модель пе! ситуаци, яка може виникнути в даний момент. Сам факт юнування випереджаючого вщдзеркаления е проявом активностi об'екта: стшкосп i повторюваностi вiдносин в будь-яких пiзнавальних ситуацйях, що ввдображали взаемодш.

1ндш1дуальт ситуацп мiстили наступнi варiанти: викладач - студент; студент - студент учень - студент студент - студенти груповI ситуацп: викладач - студенти студенти - студенти студенти - учень, студенти -студент: Адже, повторювашсть i стшшсть вщносин - це риси закономiрностi, що юнують в реальнш дiйсностi. При органiзацil навчально! дiяльностi найпродуктивнiши^^ в залежностi вiд обставин, ми- виявитися будь-який варiанT: Наприклад, ситуацil „студент - студенти' або „студенти - студенти', осшльки вш дозволяв органiзувати синхронну роботу пар i при цьому сприяв усвщомленню студентами групово! парадигми.

У ходi експериментального дослiдження продовжувалася розробка процедур ощнювання: анкет, планiв проведення бесщ, варiантiв анал1зу фактичних даних. Були розроблеш анкети для оцiнювания не тшьки якостi функцiонувания особистiсно-професiйних парадигм майбутшх учителiв, а також вах основних об'ектiв оцiнювания Проведено анкетування i проблемну дискус1ю iз студентами Результати обговорювалися на засiданнi ради факультет}. За шдсумками якого були ухвалеш рiшення про перегляд програм окремих курсiв навчання. Так, було адаптовано до певного профiлю фахово! пiдготовки вчителiв методики прикладно! оргашзацй навчально-виховного процесу у виглядi блошв: „Педагогiчнi парадигми", „Теорiя самоорганiзацi! сощальних систем", „Акмеолого-синергетичнi засади педагогiчно! дiяльностi" у межах спецкурсу „Освiтнi технологи управлшня навчально-виховним процесо^'.

Планування самовдосконалення саморозвитку - процес багатозначний В експерименп воно було пов'язано з визначенням мети i основних завдань самовдосконалення як на перспективу, так i на певнi етапи життя i дiяльностi студентi^ з розробкою iндивiдуального освiтнього маршруту, з визначенням оргашзуючих основ дiяльностi щодо самовдосконалення (вибiр форм, методiв, прийомiв роботи над собою). Бизько 89 % студенпв фiзико-математuчного факультету ПДПУ вважають самовдосконалення - реальним кроком для усшшного орiентування в майбутньому освгтньому просторi: Проте, при високих показниках рiвня продуманостi свого життевого шляху, лише 29 % серед опитаних майбутшх учителiв дшсно роблять конкретш кроки у напрямi пiдготовкu до здшснення сво!х планiв, 27,3 % не планують свое життя, живуть за принципом „як буде так i буде'. Результати монiторингу стали основою для проектування iндивiдуальних освгтшх маршрутiв студентами майбутнiми вчителями.

Анотац1я для кер1вника - початковий роздш плану, в якому стисло подаш головш цiлi i рекомендацii(, що включеш в план. Даний роздш допомагав керiвнику швидко зрозумiти основну спрямованiсть плану. За ним звичайно слвдував змiсT: Роздiл „Поточний стан" мютить iнформацiю за двома напрямами. По-перше, представленi результати дiагностик професшних якостей, функцiонувания особистiсно-професiйно! парадигми, включно аналiз зовнiшнього i внутрiшнього середовища (аналiз використання потенцiал^ освiтнього простору та ш.). По-друге, показанi обсяг i структура заходiв, що вже були здшснеш у даному напряму для виршення

завдань. У роздйлй „Розробка комплексноI стратеги 1ндив1дуального освгтнього маршруту" вйдображенй наступнi моменти:

1) напрями вдосконалення за окремими навчальними дисциплйнами з урахуванням термiнiв проходження

етапйв;

2) обгрунтуваиия власних стимулйв щодо проходження освинього маршруту,

3) формування каналiв багатоканальной взаемодйй з керiвником-персонiфiкатором та консультантами викладачами або практикуючими вчителями-методистами;

4) планування комунйкативнихдйй в освйтньому просторй.

У роздш „Контроль" описан процедури й методи контролю, якй необхiдно було використати для оцйнки рйвня успйшностй виконання плану. Система контролю припускала наявнйсть контрольованих показникйв, допускала деякi граничнй величини вiдхилень фактичних даних вйд запланованих. Визначалася перiодичнiсть контролю. Досвйд роботи щодо планування iндивiдуальних освйтнйх маршрутiв показав, що планування особистйсного розвитку студентами здiйснювалося на рйзнй термiни. Наприклад студенти I курсу чйтко уявляли всй п'ять рокйв навчання та першi роки професшной' дйяльностй: причому першi два роки навчання - детально, подальшi - узагальнено.

Основним засобом змйни парадигми на 6йльш успйшну була багатоканальна взаемод1я суб'екпв у освйтньому середовищi в ходй вирiшення професiйно-педагогiчних ситуацш Адже продуктивнйсть педагогiчних ситуацiй в процесй професййной' пйдготовки майбутнйх учителйв, залежить вйд багатьох складових (навчальних тематичних планйв, наявностй розробленой методики, пйдготовленостй викладача й студентйв тощо), однак особливо - вйд емоцййно-позитивного освйтнього середовища з активною взаемодйею суб'екпв.

Висновки.

Впровадження моделй системного управлйння якйстю пйдготовки майбутнйх учителйв (ттеграцшна модель освгтнього простору) грунтувалось на позицйй щодо формування вмйнь студентйв самостййно реалйзовувати йндивйдуальний освйтнйй маршрут. Таким чином, впровадження системи парадигмального моделювання професййной' пйдготовки майбутнйх учителйв в освйтньому просторй педагогйчного навчального закладу, в ходй якого проявлялася та стимулювалася соцйальна активнйсть суб'ектйв освйтнього простору, дозволило забезпечити цйлеспрямовану спйльну дйяльнйсть щодо здййснення нововведень, якй визначають перетворювальнй процеси у сферй освйти.

Подальшй дослйдження передбачаеться провести в напрямку вивчення йнших проблем парадигмального моделювання професййной' пйдготовки майбутнйх учителйв.

Лйтература

1. Аршинов В. И. Синергетическое знание : между сетью и принципами / В. И. Аршинов, В. Э. Войцехович // Синергетическая парадигма. — М. : [б. и.], 2000. — С. 137—149.

2. Бернацкая Е. В. Моделирование ситуаций профессиональной деятельности в обучении иностранному языку в высшем учебном заведении военного профиля : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.04 / Бернацкая Елена Владимировна. — К., 2005. — 183 с.

3. Бордовская Н. В. Педагогика : учебн. пособ. / Н. В. Бордовская , А. А. Реан. — СПб. : Питер, 2000. — 304 с.

4. Бургин М. С. Инновации и новизна в педагогике / М. С. Бургин // Советская педагогика. — 1989. — № 12. — С. 36—40.

5. Васильева М. С. Теория и практика программно-целевого управления развитием образовательного учреждения : автореф. дис. на соискание учён. степени докт. пед. наук : спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образований' / М. С. Васильева. — Улан-Удэ, 2006. — 27 с.

6. Днепров Э. Три источника и три составные части нынешнего школьного кризиса / Э. Днепров. — М. : Яблоко, 1999. — 234 с.

7. Зимняя И. А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата образования / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня — 2003. — № 5. — С. 24—36.

8. Карамушка Л. М. Використання йнтерактивних технйк у процесй пйдготовки менеджерйв та персоналу освйтнйх органйзацйй до управлйння: метод рекомендацйй / Л. М. Карамушка, М. П. Малигйна. — Кийв : [б. в.] ; Рйвне : [б. в.], 2003. — 20 с.

9. Князева Е. Н. Саморефлективная синергетика / Е. Н. Князева // Вопросы философии. — 2001. — № 10. — С. 94—100.

10. Кремень В. Г. Педагогйчна наука : час методологйчной рефлексйй / В. Г. Кремень // Педагогйка й психологйя : вйсник АПН Украйни — 1998. — № 2. — С. 9—15.

11. Кульневич С. В. Педагогика самоорганизации : феномен содержания : монография / С. В. Кульневич — Воронеж : [б. и.], 1997. — 235 с.

12. Реан А. А. Психология и педагогика / А. А. Реан, Н. В. Бордовская, С. И. Розум — СПб. : Питер, 2004. — 432 с.

Надййшла до редакцйй 29.10.2008 р.

ДИНАМИКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ СОРЕВНОВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СИЛЬНЕЙШИХ ПЛОВЦОВ ЕВРОПЫ НА ДИСТАНЦИИ 200 М. КОМПЛЕКСНЫМ ПЛАВАНИЕМ

Скирене В., Зуозене И.Ю.

Литовская академия физической культуры Каунас

Аннотация. Эффективность тренировочного процесса спортсменов проявляется в соревновательной деятельности, конкретнее в результате достигнутом на соревнованиях. Индивидуальный анализ соревновательной деятельности спортсмена позволяет объективно оценить слабые звенья подготовки и наметить направления для дальнейшего совершенствования

Ключевые слова: плавание, соревновательная деятельность, технические действия.

Анотащя. Скирене В., Зуозене 1.Ю. Динамжа показнишв змагальноТ дiяльностi найсильшших плавщв Свропи на дистанцп 200 м. комплексним плаванням. Ефективтсть тренувального процесу спортсмешв про-являеться в змагальнш дiяльностi, конкретшше в результат], досягнутому на змаганнях. 1ндивщуальний аналiз змагально! дiяльностi спортсмена дозволяе об'ективно оцшити слабк1 ланки тдготовки й намiтити напрямки для подальшого вдосконалювання

Ключовi слова: плавания, змагальна дiяльнiсть, технiчнi ди.

Annotation. Skyriene V., Zuoziene I. J. Analyse the changes indicators of Europe elite swimmers in a distance of 200 m. individual medley. The efficiency of training process of sportsmen is shown in competitive activity, and is more concrete in the result reached at competitions. The individual analysis of competitive activity of the sportsman allows us to estimate objectively weak links of preparation and to plan further perfection. Keywords: Swimming, competitive activity, competition analysis, technical actions.

Введение

Эффективность тренировочного процесса пловцов высокого класса проявляется в соревновательной деятельности, конкретнее в результате достигнутом на соревнованиях Структурасоревновательной деятельности пловцов и ее компоненты уже ученые изучают уже несколько десятилетий. Как известно первые исследования в этой области начались в 8-9 десятилетиях ХХ века в Германии, Испании, Советском союзе, Соединенных штатах Америки, Канаде, Австралии. В настоящее время достаточно ясно определены основные параметры соревновательной деятельности, выявлена значимость каждого из них в достижении высоких результатов в плавании (Haljand, Absaliamov, 1989; Masson&Cossor, 2000; Cossor&Masson, 2001; Sanders, 2002; Скирене и др., 2006; Haljand, 2008). Кроме того доказано, что систематичный и постоянный анализ соревновательной деятельности пловцов является важным средством управления их тренировочным процессом, так как тесно связан с различными сторонами подготовки спортсменов - технической физической, тактической, психологической Индивидуальный анализ соревновательной деятельности спортсмена позволяет объективно оценить слабые звенья подготовки и наметить направления для дальнейшего совершенствования

Современные технологии позволяют оперативно установить и оценить параметры соревновательной деятельности на соревнованиях высшего ранга и постоянно пополнять банк данных о выступлении пловцов мировой элиты.

Формулирование целей работы.

Целью исследования явился анализ изменения показателей соревновательной деятельности элитных пловцов Европы на дистанции 200 м. комплексным плаванием за последние два олимпийских цикла. Выбор дистанции не был случайным, так как именно в ней специализируется один из лучших пловцов Европы и Литвы - Витаутас Янушайтис.

Методы и организация исследования. При анализе показателей соревновательной деятельности пловцов использовались результаты участников полуфинальных и финальных заплывов чемпионатов Европы 2000, 2004 и 2008 г. (по 24 участника в каждом соревновании) (Haljand, 2008). Полученные данные обработаны с помощью методов статистического анализа, используя программный пакет Microsoft®Excel 2003. Были рассчитаны среднегрупповые величины (x), среднеквадратичные отклонения от средних (б) и коэффициент вариации (VA%). Достоверность различия средних определялась по t - критерию Стъюдента (p<0,001; p<0,05).

Результаты исследования и их обсуждение.

При использовании термина "соревновательная деятельность" следует понимать действия спортсмена в соревновательном заплыве от момента стартового сигнала до момента касания им финишного щита.

Исходя из того, что арсенал технических действий в циклических видах спорта (в том числе и плавании) очень ограничен, спортивный результат может рассмотриваться как сумма длительности отдельных действий на дистанции - старта, „чистого" плавания, поворота(ов) (если необходим) и финиша. Попытаемся отдельно проанализировать каждое из них.

Анализ данных исследования показал, что на протяжении изучаемого периода достоверно улучшился (с 2.03,53 до 2.01,67 мин.) результат на дистанции 200 м. комплексным плаванием (t=4,16; p<0,001). Что же повлияло на это?

Старт. Стартуя на дистанциях комплексным плаванием, спортсмены должны выполнить стартовый прыжок со стартовой тумбы Проведенными ранее исследованиями было установлено, что длительность старта в плавании имеет сильную корреляционную связь с конечным результатом на дистанции, особенно в спринтерских номерах программы (Arellano и др., 1994; Arellano и др., 1996; Cossor&Masson, 2001; Blanksby и др., 2001; Скирене и др., 2005). Исходя из того, что международные правила соревнования обязывают спортсменов пока© Скирене В., Зуозене И.Ю., 2009

заться на поверхности воды при пересечении 15-ти метровой (от стартовой линии) отметки, этот отрезок в плавании принято считать стартовым.

Анализ особенностей выполнения старта участниками Олимпийских игр 2000 г. показал, что спортсмены, которые при выполнении старта большую часть отрезка преодолели под водой, сумели развить более высокую скорость (СоББог&Маззоп, 2001). Таким образом преимущество перед соперниками имели те, чьи физические данные и соответствующая подготовленностьпозволяла большую часть отрезка двигаться в подводном положении

Происходящий в последнее время поиск эффективной техники плавания свидетельствует, что все больше спортсменов стараются удлинить (в рамках правил соревнования) подводную часть дистанции. Именно изменения в технике и тактике выполнения старта могли повлиять на то, что на протяжении двух последних олимпийских циклов существенно повысилась (от 2,28 до 2,38м/с; 1=-4,97; р<0,01) средняя скорость на стартовом отрезке дистанции 200 м. комплексным плаванием среди мужчин.

Небольшой разброс величин скорости (Уд% от 4,28 до 3,09) позволяет утверждать, что спортсмены элиты полностью понимают важность этого технического действия и уделяют ему достаточно внимания (табл. 1, рис. 1).

Таблица 1.

Показатели соревновательной деятельности пловцов-мужчин на дистанции 200 м. комплексным плаванием на

чемпионатах Европы 2000-2008 г.

Показатели Хельсинки, 2000 Мадрид, 2004 Эйндховен, 2008

х± д х± д х± д

Результат (с) 123,53±1,41 1,14 123,00±1,91 1,55 121,67±1,65 1,35

Стартовая скорость 15 м., (м/с) 2,28±0,10 4,28 2,28±0,07 3,19 2,38±0,07 3,09

Скорость баттерфляем, (м/с) 1,73±0,03 1,65 1,75±0,02 1,36 1,76±0,04 2,29

Скорость на спине, (м/с) 1,54±0,03 1,84 1,53±0,06 3,97 1,57±0,05 3,38

Скорость брассом, (м/с) 1,38±0,04 3,25 1,38±0,04 3,05 1,37±0,04 2,72

Скорость в/стилем, (м/с) 1,68±0,04 2,52 1,69±0,04 2,44 1,68±0,04 2,45

Темп плавания баттерфляем, (цикл./мин) 51,04±3,68 7,20 53,38±3,37 6,32 52,57±1,88 3,57

Темп плавания на спине, (цикл./мин) 38,92±3,20 8,23 40,54±3,50 8,64 41,96±3,01 7,17

Темп плавания брассом, (цикл./мин) 43,58±6,43 14,74 41,67±4,90 11,77 39,61±3,96 10,00

Темп плавания в/стилем, (цикл./мин) 45,88±3,76 8,19 46,29±2,60 5,61 47,52±4,35 9,15

Длина гребка баттерфляем, (м) 2,01±0,14 6,75 1,94±0,13 6,57 2,02±0,10 4,87

Длина гребка на спине, (м) 2,36±0,18 7,51 2,24±0,17 7,55 2,25±0,17 7,63

Длина гребка брассом, (м) 1,92±0,23 12,10 2,00±0,23 11,70 2,09±0,22 10,50

Длина гребка в/стилем, (м) 2,19±0,16 7,28 2,18±0,11 5,02 2,14±0,17 8,13

Скорость поворота бт. - нс., (м/с) 1,72±0,05 3,19 1,73±0,04 2,58 1,79±0,05 3,00

Скорость поворота нс. - бр., (м/с) 1,55±0,04 2,81 1,57±0,04 2,40 1,60±0,05 3,13

Скорость поворота бр. - в/с., (м/с) 1,61±0,04 2,23 1,63±0,03 2,10 1,64±0,04 2,45

Скорость 5 м. финиша, (м/с) 1,63±0,08 4,70 1,65±0,05 3,16 1,68±0,05 3,08

Средняя скорость плавания, (м/с) 1,58±0,02 1,44 1,59±0,03 1,59 1,59±0,03 1,64

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Средняя скорость поворотов (м/с) 1,63±0,03 1,75 1,65±0,03 1,64 1,68±0,03 1,92

□ Хельсинки, 2000 □ Мадрид, 2004 □ Эйндховен, 2008

2,40

2,20

о 2,00 s

ё 1,80

о р

§ 1,60 1,40 1,20

Старт Плавание Повороты Финиш

Рис. 1. Параметры соревновательной деятельности пловцов-мужчин на дистанции 200 м. комплексным плаванием на чемпионатах Европы 2000-2008г. Примечание: стрелками обозначены статистически достоверные различия.

„Чистое" плавание. Соотношения скорости, темпа и «шага» (расстояния, преодолеваемого за гребок) в циклических видах спорта, является фундаментальными параметрами спортивных локомоций (Клешнев И., Клешнев В., 2008).

Проведенными ранее исследованиями установлено, что спортивный результат в плавании находится в довольно большой зависимости от средней длины гребка (r = -0,76) (Kennedy и др., 1990). В свою очередь уровень корреляционной связи между длиной гребка и темпом движений на дистанциях разной длины может достигать 0,8. Чаще всего при увеличении одного показателя, уменьшается другой

По данным Клешнева В. (2001) с 1976 по 2000 г. спортивные результаты прогрессировали как в женском, так и мужском плавании. Наибольшие приросты скорости отмечались в плавании брассом и баттерфляем, однако достигалось это различными путями. Если в брассе произошло значительное увеличение длины шага при снижении темпа плавания, то в баттерфляе увеличение скорости произошло за счет комбинированного увеличения темпа и «шага».

Одну и ту же скорость можно развить при различных сочетаниях длины гребка и темпа. Однако, чем выше скорость, тем меньше вариантов сочетаний. Плывя же с максимальной скоростью - вариант единственный. Длинный гребок требует от пловца больших усилий, которые увеличивают уровень содержания молочной кислоты в организме, поэтому спортсмены должны уметь варьировать скорость плавания при минимальных энергозатратах.

Анализ показателей соревновательной деятельности пловцов-мужчин на изучаемой дистанции позволяет утверждать, что именно такие тенденции преобладали в подготовке элитных пловцов Европы на протяжении двух последних олимпийских циклов. С 2000 по 2008 г. достоверно возрасла средняя скорость на отрезках, проплываемых баттерфляем (t=-2,42; p<0,05) и на спине (t=-2,37; p<0,05). В поисках оптимального соотношения темпа и шага до 2004 г. уменьшалась длина гребка на спине (t=2,52; p<0,05) и повышалась их частота баттерфляем (t=-2,29; p<0,05). Однако, если в первом случае скорость плавания возросла (t=-2,36; p<0,05), во втором - практически не изменилась.

Незначительный прирост скорости (t=-2,42; p<0,05) баттерфляем в 2008 г. связан с возвращением к более длинному гребку (t=-2,43; p<0,05) при довольно высоком темпе движений В свою очередь прирост скорости на спине (t=-2,41; p<0,05) объясняется еще некоторым увеличением темпа (t=-3,36; p<0,01), при довольно большой длине гребка (табл. 1, рис. 2). Небольшой разброс показателей темпа (VA% от 3,57 до 7,20 и от 8,23 до 7,17 соответственно) и длины гребка (VA% от 6,57 до 4,78 и от 7,51 до 7,63 соответственно) свидетельствует, что спортсмены приблизились к их оптимальным величинам.

fr

n 1,70 -

□ Длина гребка

■Скорость

Баттерфляй

Хельсинки, 2000 Мадрид, 2004 Эйндховен, 2008

Я 1,8

□ Длина гребка

Брасс

Хельсинки, 2000

Мадрид,2004

Эйндховен, 2008

Длина гребка

Б 2,00

42 41

I

40 J

S

zr

39^ s а;

38 37 36

Хельсинки, 2000 Мадрид, 2004 Эйндховен, 2008

Длина гребка

■Скорость

Хельсинки, 2000 Мадрид, 2004 Эйндховен, 2008

Темп

43

54

На спине

53

52

51

50

Темп

44

43

42

41

40

39

38

37

2 рис. Динамика скорости, длины и темпа гребков на дистанции 200 м. комплексным плаванием у пловцов-

мужчин в период 2000-2008 г.

Исследованиями Mason и Cossor (2001) установлено, что наибольшее влияние на конечный результат на дистанции 200 м. комплексным плаванием оказывает средняя скорость, которую спортсмен развивает на отрезке, преодолеваемом способом брасс (r = -0,89) и совсем незначительно - вольным стилем (r = -0,49). На протяжении рассматриваемого периода средняя скорость на этих отрезках не изменилась, однако в тактике их проплывания преобладали различные тенденции. Если в первом случае происходило целенаправленное удлинение гребка (t=-2,50; p<0,05) и уменьшение темпа движений (t=2,56; p<0,05), то во втором - наоборот, статистически не значимые уменьшение „шага" и увеличение темпа (рис. 2).

Довольно большой разброс величин длины гребка и темпа (VA% от 10,5 до 12,10 и от 10,0 до 14,74 соответственно) свидетельствует, что именно при плавании брассом наблюдаются наибольшие различия в скорости и особенностях используемой спортсменами техники.

Повороты. Желание спортсменов удлинить часть дистанции, которую можно преодолеть вод водой не оставило в стороне технику и тактику выполнения поворотов Чем длиннее сама дистанция, тем больше возможность сделать это, так как увеличивается количество поворотов которые будет выполнять пловец.

Спортсмены, специализирующиеся в комплексном плавании, должны освоить довольно сложные повороты, так как, согласно правил соревнований, их начало должно соответствовать требованиям одного, а окончание - другого способа плавания. Mason & Cossor (2001) установили, что время преодоления поворотов на этой дистанции проявляет сильную корреляционную связь со средней скоростью на дистанции (r = 0,81).

Анализ результатов исследования свидетельствует, что на протяжении изучаемого периода средняя скорость выполнения всех поворотов достоверно возросла с 1,63 до 1,68 м/с. С 2000 по 2004 г. достоверно уменьшилась длительность поворота на спине - брасс (t=2,43; p<0,05); с 2004 по 2008 г. поворотов баттерфляй -на спине (t=4,21; p<0,01) и на спине - брасс (t=2,31; p<0,05); с 2000 по 2008 г. поворотов баттерфляй - на спине (t=4,99; p<0,01); на спине - брасс (t=4,28; p<0,01) и брасс - вольный стиль (t=-2,28; p<0,05) (табл. 1).

Финиш. Анализ проплывания финишного отрезка показал, что за два последних олимпийских цикла спортсмены достоверно увеличили (t=-2,52; p<0,05) скорость в конце дистанции (табл. 1). Это позволяет утверждать, что за изучаемый период в подготовке спортсменов Европы проводилась направленная работа, которая позволила им концентрировать усилия на финише и, соответственно, уменьшить время преодоления финишного отрезка.

Выводы.

Наибольшее влияние на положительную динамику спортивного результата элитных пловцов Европы на

дистанции 200 м. комплексным плаванием в период с 2000 по 2008 г. оказала возросшая скорость преодоления

стартового отрезка, средняя скорость всех поворотов и финиша.

Дальнейшие исследования планируется провести в направлении изучения других проблем соревновательной деятельности пловцов.

Литература:

1. Клешнев В. Скорость, темп и шаг в плавании. Плавание IV. Исследования, тренировка, гидрореабилитация. 2001, Санкт-Петербург, стр. 33-36.

2. Клешнев И., Клешнев В. Методологические подходы к анализу соревновательной деятельности высококвалифицированныхспортсменов в циклических видах спорта. http://www .spbniifk.ru/kleshnev.do

3. Скирене В., СаткунскенеД., Дали Д. Исследования кинематических параметров старта в плавании. Наука в олимпийском спорте. Киев, 2005, № 2, стр. 182-186.

4. Скирене В., Саткунскене Д., Зуозене И.Ю. Анализ соревновательной деятельности пловцов как основа индивидуализации тренировочного процесса//Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту: Харшв, 2006, № 7, стр. 112-115.

5. Arellano, R., Brown, P., Cappaert, J & Nelson R.C. Analysis of 50 m, 100 m and 200 m freestyle swimmers at the 1992 Olympic Games/Journal of Applied Biomechanics. - 1994, 10, p. 189-199.

6. Arellano, R., García, F., Gavilán, A., Pardillo, S. Temporal analysis of the starting technique in freestyle swimming. Paper presented at the XIV Symposium on Biomechanics in Sports, 1996, Funchal, Madeira, Portugal.

7. Blanksby, B., Nicholson, L., Elliott, B. Biomechanical analysis of the grab, track and handle swimming starts: an intervention study//Sport biomechanics, 2001,V. 1. - № 1. - p. 11-24.

8. Cossor J.&Mason B. Swim start performances at the Sydney 2000 Olympic Games. Proceedings of the XIX. Symposium on Biomechanics in Sport. San Francisco: 2001, University of California at San Francisco, p. 70-74.

9. Haljand R.&Absaliamov T.. Swimming Competition Analysis of European Swimming Championships (Report ). 1989, Bonn, German: LEN.

10. Haljand R. http://www.swim.ee

11. Kennedy, P.K., Brown, P.L., Chengalur, S.N., Nelson, R.C. Analysis of male and female Olympic swimmers in the 100-meter events. International Journal of Sport Biomechanics, 1990, 6, p.187-197.

12. Mason, B.&Cossor, J. What Can We Learn from Competition Analysis at the 1999 Pan Pacific Swimming Championships? Proceedings of XVIII International Symposium on Biomechanics in Sports - Applied Program. 2000, Hong Kong: Chinese University Press, p.75-82.

13. Mason B.&Cossor J. Swim turn performances at the Sydney 2000 Olympic Games. XIX InternationalSymposium on Biomechanics in Sports. Symposium on Biomechanics in Sport. 2001, San Francisco: University of California at San Francisco.

14. Sanders, R. New analysis procedures for giving feedback to swimming coaches and swimmers. Proceedings of XX ISBS - Swimming, Applied Program Swimming. Caceres: University of Extremedura, 2002, pp. 1-14.

Поступила в редакцию 09.12.2008г.

ИНДИВИДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СПОРТСМЕНОВ ПОДВИЖНЫХ ВИДОВ СПОРТА В УСЛОВИЯХ СТРЕССА

Сигал Н.С., Александров Ю.В.Ю., Воронова Ю.В. Харьковская госу дарственнаяакадемия физической ку ль туры

Аннотация. В работе рассматривается личностные факторы спортсменов-игровиков, детерминирующие стрессоустойчивостьв спортивной деятельности Эмпирические данные позволили выявить комплекс наиболее выраженных факторов, влияющие на нервно-психическую устойчивость спортсменов. Результаты исследования могут быть использованы при разработке и практической реализации в системе профессиональной подготовки методов прогнозирования, направленных на повышение устойчивости к деструктивному воздействию стресс-факторов

Ключевые слова: спорт, личность, детерминация, стресс, стрессогенная ситуация, спортивная деятельность, нервно-психическая устойчивость.

Анотащя. Огал Н.С., Александров Ю.В., Воронова Ю.В. Индиввдуально-психолопчш особливост спортсмешв рухливих ви.ив спорту. У робот розглядались особистюш фактори спортсмешв рухливих видiв спорту, що визначають стшшсть до стресу у спортивнш дiяльностi. Емпiричнi данi дозволили виявити найбiльш значущi фактори, яш впливають на нервово-психологiчну стiйкiсть спортсмешв. Результати дослщження можуть бути використаш при розробцi та практичнiй реалiзацii в системi професшно! пiдготовки спортсмешв методiв прогнозування якi спрямованi на тдвищення стiйкостi до деструктивного впливу стрес-факторiв.

Ключовi слова: спорт, особистють, детермшащя, стрес, стресогенна ситуацйя, спортивна дiяльнiсть, нервово-психiчна стшшсть.

Annotation. Sigal N.S., Aleksandrov Y.V., Voronova Yu.V. Individual psychological peculiarities of sportsmen in active kinds of sport under stress. The paper considers personal factors of sportsmen - players determining stress stability in sport activity. Empirical data have allowed to specify a complex of distinctly express factors influencing on nervous psychic stability of sportsmen. The results of the research can be used in development and practical realization in the system of professional training of sportsmen using a forecasting method directed on stability increase of destructive affect of stress factors.

Keywords: sport, personality, determination, stress, stress-induced situation, sport activity, nervous - psychic stability. Введение.

Проблема стрессоустойчивости спортсменов приобретает все возрастающую научную и практическую актуальность в связи с тем, что соревнования в спорте - это, прежде всего, высоко ответственная деятельность стрессогенного характера [2,4,7].

Проблема стресса заняла достойное место во многих прикладных областях психологии изучающих жизнедеятельность человека в экстремальных условиях (медицинская, инженерная, военная, авиационная, космическая, спортивная психология психология искусства и т. д.). Вместе с тем, несмотря на многочисленность исследований, посвященных этой проблеме, психические механизмы возникновения стресса остаются малоизученными [1,3]. Это оказывает отрицательное воздействие на выявление закономерностей управления психическим состоянием, что в свою очередь не позволяет психологам-практикам добиваться эффективных результатов в работе.

На соревнованиях у высококвалифицированных спортсменов нередко наблюдаются случаи срывов деятельности, обусловленныхпсихической напряженностью [7,10]. Анализ исследований по проблеме стресса в спорте показал, что основное внимание в них отводится организационным факторам и внешним условиям деятельности как стрессовым влияниям, в меньшей степени - влиянию личностных особенностей на стрессовую реакцию [5,9]. Поэтому объективно необходимым и важным представляются исследования, посвященные выявлению детерминант стойкости к психическому стрессу, ее проявлениям в спортивной деятельности.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Работа выполнена по плану НИР Харьковской государственнойакадемии физической культуры Формулирование целей работ.

Цель исследования состояла в изучении взаимосвязи показателя нервно-психической устойчивости личности спортсмена со смысложизненными ориентациями, интернальной направленностью локуса-контроля и коммуникативыми характеристиками.

Задачи исследования.

1. Провести анализ литературы о различных подходах в изучении профессионального стресса и его прогнозирование.

2. Исследовать личностные детерминанты нервно-психической устойчивости, определить ее степень выраженности у спортсменов-игровиков.

3. Дать сравнительную характеристику нервно-психической устойчивости спортсменов, занимающихся волейболом и баскетболом.

4. Выявить наиболее информативные личностные факторы для прогнозирования нервно-психической устойчивости спортсменов игровых видов спорта.

Методы и организация исследования. Для достижения цели исследования использовались следующие методы: метод теоретического анализа и обобщения литературных данных, психодиагностические тесты, регрессионный анализ, методы статистической обработки эмпирических данных [6,8,11]. В исследовании приняли участие 60 спортсменов таких игровых видов спорта как баскетбол и волейбол Возраст испытуемых 17-20 лет, квалификация - 1 разряд.

Результаты исследо ваний.

На первом этапе экспериментального исследования были получены результаты; которые позволили составить психологический портрет спортсменов-игровиков и выявить наиболее значимые личностные факторы, влияющие на их нервно-психическую устойчивость (табл.1).

Таблица 1

Первичные статистические данные показателей личностных факторов всей выборки спортсменов-игровиков

Показатели Меап МЫтит Махтит Бга.Беу.

1 Общая интернальность 24,20 14,00 33,00 5,33

2 Склонность к самообвинению 1,63 0,00 4,00 1,16

3 Интернальность в профессиональной деятельности 9,93 3,00 14,00 2,78

4 Интернальность в области межличностных отношений 9,43 5,00 14,00 2,30

5 Отрицание активности 11,60 7,00 17,00 2,71

6 Авторитарность 9,37 3,00 14,00 3,32

7 Эгоистичность 6,43 2,00 9,00 1,85

8 Агрессивность 7,90 2,00 12,00 2,20

9 Подозрительность 4,27 1,00 8,00 1,98

10 Подчиненность 5,73 2,00 14,00 2,78

11 Зависимость 6,03 1,00 11,00 2,46

12 Дружественность 8,00 3,00 13,00 2,24

13 Альтруизм 8,60 3,00 14,00 3,04

14 Целые в жизни 32,72 21,97 46,96 6,44

15 Процесс жизни 31,06 22,53 44,98 5,26

16 Резу льтативностьжизни 26,36 17,99 34,26 3,40

17 Локус контроля-Я 21,01 13,96 27,42 3,54

18 Локус контроля жизни 28,98 18,41 45,88 6,40

19 Осмысленность жизни 111,15 79,22 135,00 14,14

20 Нервно-психическая устойчивость 12,80 7,00 24,00 4,74

Полученные результаты позволили сделать заключение, что "средний' спортсмен-игровик представляет собой личность с нормативным уровнем нервно-психической устойчивости, средним уровнем внутреннего локуса контроля, преимущественно высоким уровнем осмысленности жизни.

В целом, спортсмен доволен результатами осуществляемой спортивной деятельности, для которой в большей степени, характерно проявление собственной профессиональной значимости в системе отношений с окружающими людьми.

Определение коэффициентов корреляции (табл. 2) показало следующее Так, показатель нервно-психической устойчивости имел значимую отрицательную взаимосвязь как с общей интернальностью ( г = -0,47 ), так и с ее основными составляющими факторами: интернальностью в профессиональной деятельности (г = -0,46), интернальностью в межличностных отношениях (г = -0,36), отрицанием активности (г = 0,58). Психологический смысл отрицательных взаимосвязей означал, что с увеличением одного показателя уменьшался другой. Например, повышение общей интернальности связано со снижением нервно-психической неустойчивости спортсменов Это означало, что личности с высокими показателями общей интернальности, отличаются уверенностью в себе и имеют более высокий уровень саморегуляции в спортивной деятельности У таких спортсменов более высокий уровень устойчивости к различным неблагоприятным условиям жизненных ситуаций И наоборот, повышение оценок по шкале отрицание активности связано со снижением нервно-психической устойчивости что характеризует убежденность спортсмена в бессмысленности деятельности и достижения поставленных целей, зависимость от внутренних и внешних факторов Кроме перечисленных составляющих показателей личности, было выявлено наличие значимой положительной взаимосвязи нервно-психической устойчивости с личным опытом спортсменов (г = - 0,46). Выявлена также значимая отрицательная взаимосвязь стрессоустойчивости спортсменов с общим уровнем осмысленности жизни (г = - 0,53). Полученный результат свидетельствовал о влиянии смысложизненных ориентаций на уровень нервно-психической устойчивости что характеризовало степень спортивной результативности

В ходе исследования также была установлена статистически достоверная связь между показателями субшкал опросника "СЖО" - цели в жизни (r = -0,50) и "Локусом контроля' (r = - 0,39). Результаты показали, что у спортсменов с высокими показателями по этим субшкалам отмечалась более высокая нервно-психическая устойчивость и наличие четких целей на будущее которые определяют осмысленность жизни, направленность на реальную перспективу в спортивной деятельности У таких спортсменов сформировано представления о себе как о сильной личности, обладающей достаточной свободой выбора в действиях для построения жизни в соответствии со своими целями и задачами.

Кроме того, были выявлены значимые корреляции с некоторыми

шкалами методики Т. Лири - "Диагностика межличностных отношений' (ДМО). В частности, наибольшая взаимосвязь ( r = 0,47) прослеживалась с пятым октантом - "покорно-стеснительный". Данный факт свидетельствовал о том, что спортсмены, у которых выявлялись такие личностные особенностей как скромность, стыдливость, склонность брать на себя чужие обязанности в системе межличностных отношений, а при высоких баллах - полная зависимость и чувство вины, имели высокий показатель нервно-психической неустойчивости Кроме того, у данных спортсменов определялся такой стиль межличностных отношений, как желание к тесному сотрудничествус референтной группой, товарищеские отношения с окружающими людьми. Об этом свидетельствует существенная положительная корреляция с седьмым октантом методики Т. Лири -дружественность (r = 0,36).

Анализ коэффициентов корреляции, рассчитанных по результатам у спортсменов исследуемых групп, подтвердил общий вывод о зависимостях нервно-психической устойчивости от рассмотренных психологических феноменов Однако обнаружил и некоторые расхождения у спортсменов, которые входят в разные группы.

Первичные статистически средние значения (Mean), стандартные отклонения (Std.Dev.) показателей нервно-психической устойчивости и личностных свойств баскетболистов и волейболистов представлены в таблице 3. Проведенный сравнительный анализ в группах баскетболистов и волейболистов показал незначительные различия показателей у спортсменов по всем использованным методикам

Таблица 2

Корреляционная матрица взаимосвязей нервно-психической устойчивости и личностных свойств спортсменов

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

1 1,00

2 -0,04 1,00

3 0,89 -0,04 1,00

4 0,80 -0,15 0,72 1,00

5 -0,00 -0,05 0,13 0,09 1,00

6 0,20 0,14 0,10 0,20 -0,03 1,00

7 0,07 0,01 -0,05 0,00 -0,18 0,32 1,00

8 0,05 0,05 -0,02 0,06 -0,02 0,66 0,31 1,00

9 -0,11 -0,00 -0,08 -0,31 0,04 0,09 0,05 0,20 1,00

10 -0,34 -0,15 -0,26 -0,14 0,32 -0,19 -0,37 -0,13 0,16 1,00

11 -0,00 -0,21 0,05 0,22 0,50 0,03 -0,29 0,10 -0,18 0,55 1,00

12 0,04 -0,19 0,08 0,21 0,30 0,03 -0,04 -0,23 -0,07 0,48 0,45 1,00

13 -0,02 -0,39 0,05 0,09 0,40 -0,01 -0,05 -0,20 -0,24 0,58 0,65 0,63 1,00

14 0,26 -0,29 0,31 0,23 -0,13 -0,38 -0,23 -0,10 -0,27 -0,08 0,23 -0,15 0,01 1,00

15 0,16 -0,32 0,11 0,11 0,19 -0,14 0,05 0,02 0,19 0,20 0,14 0,14 0,19 0,19 1,00

16 0,22 -0,12 0,13 0,04 0,25 -0,06 0,25 0,22 0,40 0,14 0,16 -0,01 0,05 -0,07 0,44 1,00

17 0,42 0,05 0,38 0,36 -0,19 0,05 -0,29 0,20 -0,02 0,08 0,08 -0,02 -0,15 0,13 -0,12 0,17 1,00

18 0,05 -0,28 0,18 0,04 0,14 0,09 -0,01 0,21 -0,11 -0,22 0,26 -0,10 0,06 0,48 -0,09 -0,27 -0,03 1,00

19 0,27 -0,26 0,28 0,26 -0,20 0,11 -0,08 0,11 -0,28 -0,24 -0,06 -0,35 -0,06 0,17 -0,28 -0,25 0,17 0,13 1,00

20 -0,47 0,07 -0,46 -0,36 0,58 0,05 -0,09 0,06 0,30 0,47 0,33 0,36 0,27 -0,50 0,14 0,27 -0,39 -0,19 -0,53 1,00

Примечание: 1-шкала ЛК-общая интернальность; 2-шкала ЛК-склонность к самообвинению; 3- шкала ЛК- интернальности в профессионал-ьной деятельности; 4 -шкала ЛК- интернальности в межличностных отношениях; 5 - шкала ЛК- отрицание активности; 6 - шкала ДМО - авторитарность; 7 - шкала ДМО - эгоистичность; 8 -шкала ДМО - агрессивность; 9 - шкала ДМО - подозрительность; 10 - шкала ДМО - покорность; 11 - шкала ДМО - зависимость; 12 - шкала ДМО - дружественность; 13 - шкала ДМО - альтруизм; 14 - шкала СЖО - целые в жизни; 15 - шкала СЖО - процесс жизни;16 - шкала СЖО - результативность жизни; 17 - шкала СЖО - локус контроля; 18 - шкала СЖО - локус контроля жизнь; 19 - шкала СЖО - общая; 20 - нервно-психическая устойчивость.

Таблица 3.

Сравнительная характеристика показателей личностных свойств спортсменов различного вида спорта

Группы испыту емых

Показатели Баскетболисты Волейболисты t-значение p

Mean Std.Dev. Mean Std.Dev.

Общая интернальность 24,47 5,25 23,93 5,57 0,27 0,789

Склонность к самообвинению 1,67 1,45 1,60 0,83 0,15 0,878

Интернальность в профессиональной 10,33 2,69 9,53 2,90 0,78 0,440

деятельности

Интернальность в области межличностных отношений 9,60 2,35 9,27 2,31 0,39 0,699

Отрицание активности 11,27 2,87 11,93 2,60 -0,67 0,510

Авторитарность 9,33 3,52 9,40 3,22 -0,05 0,957

Эгоистичность 6,47 2,10 6,40 1,64 0,10 0,923

Агрессивность 7,73 2,02 8,07 2,43 -0,41 0,686

Подозрительность 4,27 2,25 4,27 1,75 0,00 1,000

Покорность 5,33 2,53 6,13 3,04 -0,78 0,440

Зависимость 4,93 2,09 7,13 2,36 -2,71 0,011

Дружественность 8,20 2,93 7,80 1,32 0,48 0,634

Альтруизм 8,00 3,44 9,20 2,54 - 1,09 0,287

Цели в жизни 33,01 6,32 32,43 6,77 0,24 0,810

Процесс жизни 31,04 4,80 31,07 5,85 -0,01 0,990

Резу льтативностьжизни 25,67 2,89 27,06 3,81 -1,13 0,269

Локус контроля-Я 20,75 3,85 21,27 3,31 -0,40 0,694

Локус контролю жизни 29,15 5,46 28,81 7,40 0,15 0,886

Осмысленность жизни 108,41 14,82 113,89 13,35 -1,07 0,296

Нервно-психическая устойчивость 12,13 4,39 13,47 5,14 -0,76 0,451

Наличие значимых корреляций между показателями нервно-психической устойчивости и личностными свойствами спортсменов-игровиков показало возможность построить модель прогноза нервно-психической устойчивости с помощью линейного множественного регрессионного анализа (МРА). Цель регрессионного анализа состояла в том, чтобы выявить взаимосвязь нервно-психической устойчивости ("зависимой переменной") от личностных свойств ("независимых переменных"), включенных в исследование; Для этого использовалась программа МРА из пакета SPSS в варианте прямого пошагового метода. В таблице 4 представлены четыре модели с разным набором переменных предикторов (личностных свойств).

Таблица 4.

Итоговая регрессионная модель с включением переменных

Модель Коэффициент множественной корреляции (R) Коэффициент детерминации (R2) Выправленный R2 Стандартная ошибка

1 0,583(a) 0,340 0,317 3,9220

2 0,796(b) 0,633 0,606 2,9781

3 0,838(c) 0,702 0,668 2,7340

4 0,873(d) 0,762 0,724 2,4912

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

а Предикторы: (Константа), ОаЬ Предикторы: (константа), Оа, Ип;; с Предикторы: (Константа), Оа, Ип осмысленность жизни; й Предикторы: (Константа), Оа, Ип осмысленность жизни, цели в жизни; е Зависимая переменная: нервно-психическая устойчивость.

Из таблицы 4 видно, что наилучшей является модель, в которую в качестве предикторов включены четыре переменные: отрицание активности (Оа), интернальность в профессиональной деятельности (Ип) из опросника "Локус контроля' и две переменные из опросника СЖО - общий уровень осмысленности жизни и

цели в жизни. Такой вывод был сделан на основе того, что при таком наборе переменных-предикторов наибольшим выявлялся коэффициент множественной корреляции (Я), который равен 0,873, и наименьшая стандартная ошибка, которая равна 2,4912. Значение коэффициента детерминации составляло 0,762 и свидетельствовало о том, что 76,2% дисперсии переменной нервно-психическая устойчивость обусловлена влиянием предикторов - локуса контроля и смысложизненных ориентаций личности.

В таблице 5 представлен анализ дисперсий, обусловленныхрегрессионной моделью, остатками. Следует отметить то, что дисперсия, которая обусловленарегрессионной моделью, является наибольшей в 4-й модели регрессионного анализа.

Таблица 5

Анализ дисперсий_

Модель Сумма квадратов df Средний квадрат F Р

1 Регрессия 222,091 1 222,091 14,438 0,001(a)

Остатки 430,709 28 15,382

Общая 652,800 29

2 Регрессия 413,334 2 206,667 23,302 0,0001(b)

Остатки 239,466 27 8,869

Общая 652,800 29

3 Регрессия 458,451 3 152,817 20,444 0,0001(c)

Остатки 194,349 26 7,475

Общая 652,800 29

4 Регрессия 497,647 4 124,412 20,047 0,0001(d)

Остатки 155,153 25 6,206

Общая 652,800 29

Значения F-критерия Фишера составило 20,047 и его уровень значимости достоверен (p < 0,0001). Это также свидетельствовало о том, что модель может быть проинтерпретирована и результаты прогнозирования могут быть приняты во внимание.

В таблице 6 представлены величины не стандартизированных (B) и стандартизированных (Beta) коэффициентов регрессии, а также критерии

t-Стъюдента (t) и p-уровни, что позволило определить их статистическую значимость. К вниманию были приняты статистически значимыми регрессионные коэффициенты Показателем вклада каждой из переменных в регрессионную модель служили их B-коэффициенты В конечной модели (4) для прогнозирования оставалось четыре переменные из двадцати, используемых в исследовании Это следующие переменные: отрицание активности (Оа), интернальность в профессиональной деятельности (Ип), общий уровень осмысленности жизнь (СОЖ) и цели в жизни. Интересным оказалось то, что такая переменная как общий уровень интернальности, которая существенным образом коррелирует с нервно-психической устойчивостью, не вошла в результирующуюмодель.

Таблица 6

Коэффициенты регрессионного уравнения

Model Нестандартизированные коэффициенты Стандартизированные коэффициенты t Р

B Std. Error Beta

1 (Константа) 0,961 3,197 0,300 0,766

Оа 1,021 0,269 0,583 3,800 0,001

2 (Константа) 8,789 2,956 2,974 0,006

Оа 1,144 0,206 0,654 5,562 0,000

Ип -0,932 0,201 -0,546 -4,644 0,000

3 (Константа) 19,112 5,002 3,821 0,001

Оа 1,027 0,195 0,587 5,277 0,000

Ип -0,783 0,194 -0,458 -4,035 0,000

Осмысленность жизни -0,094 0,038 -0,282 -2,457 0,021

4 (Константа) 24,630 5,059 4,869 0,000

Оа 0,948 0,180 0,542 5,262 0,000

Ип -0,640 0,186 -0,375 -3,446 0,002

Осмысленность жизни -0,091 0,035 -0,274 -2,612 0,015

Цели в жизни -0,193 0,077 -0,262 -2,513 0,019

Оа - зависимая переменная

Это объясняется тем, что она сильно связана с другими переменными, что обуславливает существенное снижение ее 5-коэффициента Исключение ее из результирующеймодели повышает прогностическую ценность переменной интернальности в профессиональной деятельности.

Для прогнозирования значений нервно-психической устойчивости как зависимой переменной использовались 5-коэффициенты - путем вычисления оценок по уравнению регрессии в соответствия с формулой:

У = 24,630 + 0,948( Оа) - 0,640(Ип ) - 0,091(ТОЖ) - 0,193 (Цели жизни)

Так, например, если для конкретно взятого спортсмена значения переменной отрицание активности составляет 8, интернальности в профессиональной деятельности - 10, общей осмысленности жизни -110, цели в жизни - 30, то на основе регрессионного уравнения можно спрогнозировать, что переменная нервно-психическая устойчивость будет иметь следующее значение: 24,63 + 0,948 (8) - 0,640 (10) - 0,091(110) - 0,193 (30) =

24,63 + 7,584 - 6,4 - 10,1 - 5,79 = 9,924 » 10.

Таким образом, спортсмен, который имеет низкий показатель отрицания активности и осмысленности жизни, а показатели интернальность в профессиональной деятельности и цели в жизни - средний уровень, должен иметь на основе прогноза низкий уровень нервно-психической устойчивости. Выводы.

1. Анализ литературы показал, что психический стресс, как интегративное свойство личности, отмечается у всех соревнующихся спортсменов, а механизмы стрессогенности остаются недостаточно изученными

2. В проведенном исследовании было показано, что нервно-психическая устойчивость представителей игровых видов спорта в значительной степени определяется выраженностью таких психологических феноменов личности, как интернальность локуса-контроля, сформированность смысложизненны ориентаций, доминирующий тип коммуникативныххарактеристик

3. Сравнительный анализ результатов исследования в группах баскетболистов и волейболистов выявил некоторые различия показателей нервно-психической устойчивости

4. Рассчитанное регрессионное уравнение позволило прогнозировать нервно-психическую устойчивость по личностным свойствам спортсменов-игровиков и предусматривать степень ее выраженности при профессиональном психологическомотборе.

Перспективы дальнейшего исследования. Предполагается продолжить исследование в плане изучения механизмов регуляции стресса и стрессоустойчивостиспортсменов игровых видов спорта.

Литература

1. Апчел В. Я., Цыган В.Н. Стрессоустойчивостьчеловека/ Апчел В. Я., Цыган В.Н - СПб.: ВМедА, 2005. -112 с.

2. Вяткин Б.А. Темперамент, стресс и успешность деятельности спортсмена в соревнованиях // Стресс и тревога в спорте/Вяткин Б. А. - М.: Физкультураи спорт, 1983.- С. 56-64.

3. Гиссен Л. Д. Время стрессов. Обоснование и практические результаты психопрофилактическойработы в спортивных командах/ Гиссен Л. Д. - М.: Физкультураи спорт, 1990. - 192 с.

4. Ильин Е.П. Психофизиологиясостояний человека/ Ильин Е.П. - СПб.: Питер, 2005. - 412 с.

5. Ксенофонтова Е.Г. Исследование локализации контроля личности - новая версия методики «уровень субъективногоконтроля // Психологический журнал / Ксенофонтова Е.Г. - 1998. - Т. 20. - № 2. - С.103-114.

6. Леонтьев Д.А., Калашников М.О., Калашникова О. Э. Факторная структура теста смысложизненных ориентаций // Психологический журнал / Леонтьев Д. А., Калашников М.О., Калашникова О. Э. - 1993. Т. 14. - № 1. - С. 150-155.

7. Мильман В.Э. Стресс и личностные факторы регуляции деятельности // Стресс и тревога в спорте. - М.: Физкультураи спорт, 1983. - С. 24-46.

8. Наследов А. Д. Математические методы психологическогоисследования. Анализ и интерпретация данных. - СПб.: Речь 2004. - 392 с.

9. Психический стресс в спорте. - Пермь, М.: - 83 с; 1997. - 50 с.

10. Сопов В.Ф. Психические состояния в напряженной профессиональной деятельности. - М.: Академический проект, 2005. - 128 с.

11. Собчик Л.Н. Диагностика межличностных отношений (модифицированный вариант интерперсональной диагностики Т. Лири). Методическоеруководство- М.,- 1998. - 48 с.

Поступила в редакцию 07.12.2008г.

Ф1ЗИЧНА КУЛЬТУРАОСОБИСТОСТ1 СТУДЕНТА КР1ЗЬ ПРИЗМУ ГУМАН1СТИЧНО1 ПАРАДИГ-

МИ ОСВ1ТИ

Собко С.Г.

Юровоградський державний педагогiчний унiверситет iMeHi Володимира Винниченка

Анотащя. У статп розглядаються теоретичнi питання, пов'язанi з фiзичною культуроюособистостi студентав контекстi гумашстично! парадигми освiти. Створено i обгрунтовано теоретичну модель фГзично! культуриосо-бистосп студенту що мiстить такий змютовий комплекс: визначення поняття "фГзична культура особистосп студента' через обгрунтуванняйого складових структурнi компонента фГзично! культуриособистостi студента, аналiз ix змiсту та визначення рiвнiв сформованостг Ключовi слова: гумашзм, фiзична культура особистiсть, студент:

Аннотация. Собко С.Г. Физическая культура личности студента сквозь призму гуманистической парадигмы образования. В статье рассматриваются теоретические вопросы, связанные с физической культурой личности студентав контексте гуманистическойпарадигмы образования. Создана и обоснована теоретическая модель физической культуры личности студента, что содержит следующий комплекс: определение понятия "физическая культураличности студента' через обоснование его составляющих, структурные компоненты физической культурыличности студента анализ их содержания и определение уровней сформированности Ключевые слова: гуманизм, физическая культура личность, студент:

Annotation. Sobko S.G. Physical training of the person of the student through the prism of humanistic paradigm of education. Theoretical problems of the personality of student's physical culture in the context of humane paradigm of education are regarded in the article. It is created and grounded the theoretical model of personality of student's physical culture which includes: determination of the notion of physical culture of the student's personality through grounding of its components, the structural elements of physical culture of personality of student, the analysis of their contents and determination of levels of their formation. Key words: humanism, physical culture, personality, student.

Вступ.

Сучасний етап розвитку системи вищо! освгти зумовлюе переосмислення ii змюту, де важливе мюце выводиться гумашстичнш парадигму адже, як зазначае С.У. Гончаренко "... гумашзацГя освгти - центральна складова нового педагопчного мислення, яка передбачае перегляд, переоцшку вах компоненпв педагопчного процесу у свт Ххньо! людинотворно! функцй" [4; С. 76].

Нове усвщомлення змюту вищо! освгти, в свою чергу, породжуе непрост проблеми не тшьки його проек-тування в контекст професшно! тдготовки майбутшх спецiалiстiв, а й вимагае вщ держави збереження основ фГзичного, психГчного, соцiального та духовного здоров'я кожного члена суспшьства

Незаперечним "лщером" збереження здоров'я наци, "предметним полем" вузГвськой перетворювально! дГяльност е фГзична культура В освГтньому просторГ ВНЗ вона спрямована на розвиток цшсно! особистосп, ii здатностi i готовност повноцшно реалГзувати сво! суттст сили в здоровому i продуктивному стилГ життя, професшнш дГяльност, у побудовтаеобхщного соцюкультурногосередовища Усе це актуалГзуе гумашстичну парадигму освгти в област фГзично1 культури в якш цшьова спрямованють з Гдеально1 (всебГчний i гармонш-ний розвиток особистосп) змГнюеться на конкретно педагопчно орГентовану - формування фГзично1 культури особистост сту дента [1].

На сучасному етат проблема фГзично1 культуриособистост дослщжуеться широко й рГзнобГчно, де чин-ност набувае персотфжована ii форма (С.Ю.Балбенко, В.1.Завадський, С.С.Срмаков, В.1.Мудрик К.М.Огниста, А.В.Цьось, В.В.Черняев, Б.М.Шиян та ш.). 1снують розроблет В.К.БальсевГчем, М.Я.Вшенським, ЛТ.Лубишевощ Р.С.Сафшим структурт моделГ фГзично1 культуриособистост, яш доповнюють одна одну й розширюють уявлення про основт складовГ фГзично1 культури особистосп. Але, здебшьшого, це стосуеться учшвсько1 молодГ та вчителГв фГзично1 культури

Актуальтсть та безсумтвна практична значущють зазначено1 проблеми викликали необхГдтсть проведения нашого дослщження, яке виконане згГдно з планом НДР кафедри фГзичного виховання i оздоровчо1 фГзи-чно! культуриКгровоградського державного педагопчного утверситету Гм. В.К.Винниченка

Формулювання цiлей роботи.

Мета роботи полягала у створент й обгрунтувант теоретичной моделГ фГзично1 культуриособистост студента

Результати дослвджень.

Теоретична модель фГзично1 культуриособистост студента повинна мютити такий змютовий комплекс визначення поняття "фГзична культураособистост студента', ii структурт компонентц !х змют та рГвнГ

Виршення наукових проблем у будь-якш галузГ тзнання значною мГрою залежить вщ визначення теоре-тичних понять, що розкривають проблему, яка розглядаеться До дефшщш нашого дослщження належать поняття: "культура', "фГзична культура', "фГзична культураособистостГ, "фГзична культураособистост студента" тощо. Розглянемо !х.

Розглядаючи суттсть поняття "культура', слГд звернути увагу на найбшьш загальш ii особливост, при-тамант !й незалежно вщ конкретно-юторичних умов i форм юнування Тобто суттсть культуриполягае в тому, що вона являе собою систему способГв, засобГв i результата становлення, функиюнуванняГ розвитку людини,

тобто процес становления, створення i вщтворення його як суб'екта сощально! дшсносп в ходi оволодiнняi усвiдомлення природи [5].

Культурамае глибоку гуманiстичну спрямовашсть i е значною суспiльною та особистюною цiннiстЮ: Вона поеднуе в соб! шнцевий продукт людсько!д!яльносту !! результат; людину як дiяльну суспiльну iстоту, творчо розвинену особиспсть, сам процес цшеспрямовано! суспiльно корисно! дiяльностi:

Наука видiляе чимало рiзних видiв культури якi сукупно складають загальну культурусуспiльства i осо-бистостi в тому числ! Одним iз 11 компонентiв е фiзична культура характеризуючи яку, необхiдно зазначити на 11 феноменальшсть, що полягае у виключнш функци поеднання соцiального й бюлопчного початшв у людин!

Ми погоджуемось з позицiею Огнисто! К.М., яка вщзначае найбiльш коректне визначення фiзично! культури, що представлене у статп I Закону Укра!ни "Про фiзичну культуруi спорт"': "фiзична культура- складова частина загально! культурисуспшьства, що спрямована на змiцнения здоров'я, розвиток фiзичних, морально-вольових та штелектуальних здiбностей людини з метою гармоншного формувания !! особистост!' [7; С.13].

Як зазначае Б.М.Шиян: "Термiн "ф!зична культура' використовуетьсяi в iнших, вужчих значениях. Так, наприклад, кажуть про "ф!зичну культуруособистост" розумiючипiд цим втшеш в самiй людинi результати використання матерiальних i духовних цiнностей фiзично! культурив широкому розумiннi цього поняття" [8; С. 23].

Як було зазначено вище, характерною особливютю поняття "фiзична культура' е те, що воно мае рiзнi змiстовi вимiри i особливоста вiд дуже широкого - до вужчогс, вiд фiзично! культурияк галузi дiяльностi сус-пiльства - до фiзично! культурияк iндивiдуально! властивостi особистосд в тому числi - студента

Ми розглядаемо фiзичну культуруособистостi студентаяк рiзновид фiзично! культуриособистостi у вь ковому аспектi: Студентськийперiод життя е найбшьш сприятливим для усвiдомленого використання засобiв фiзично! культури самооцiнки сво!х особистiсних якостей, виробления програми самореалiзацi! й позитивно! Я-концепцп

У фiзичнiй культурiосвiченiсть необхiдно розглядати як штегративний результат освiтнього процесу, вь дображеного у самовизначенш особистостi у фiзичнiй культур, в перетвореннi процесу виховання в самовихо-вания, освiти - в самоосвиу, вдосконалення - в самовдосконалення а також у рiвнях розвитку фiзично! культури особистост, необхiдних для кожно! сходинки i етапу освiти [3].

Отже, аналiз понять "культура', "фiзична культура', "ф!зична культураособистост" дав нам пiдстави сформулюватитаке визначення поняття "фiзична культураособистостi студента': це сукупнiсть iнтегрованих фiзичних i духовних властивостей особистосд що характеризують вжовий та iндивiдуальний рiвень !! досяг-нень у фiзкультурнiйосвiченостi, виступаючи при цьому показником професiйно! культуримайбутнього спещ-алiста, метою його особистiсного саморозвитку i самовдосконалення

Запропоноване визначення характеризуе поняття "фiзична культураособистостi студента' як складне й штегроване i вщтворюе його у загальнiй формi: Конкретний змют поняття дуже насичений, глибокий, у ньому тiсно взаемодiють фiзична i духовна основи. Вiн е цшим комплексом пов'язаних компонентiв рiзних аспекпв: афективного, когштивнощ аксюлоичнощ праксiологiчного тощо. Вони стосуються емоцiйного ставлення особистосп до оточуючогосередовища, моральних, штелектуальних естетичних та iнших властивостей студента, системи його мотивацшно-цшшсних орiентацiй, розширенням кордонiв сво!х знань, умiнь i навичок Цi компоненти в свою чергу, складаються з ряду елеменпв, що деталiзують !х змiсT: Сукупшсть компонентiв та елементiв можна розглядати як визначальш ознаки змiсту фiзично! культури особистостi студента Нами був здiйснений розподш структурних компонентiв фiзично! культуриособистостi студента елементи яких взаемо-пов'язанi, доповнюють i взаемообумовлюютьодин одного.

Розкриемо !х змiсT:

1. Розумiния термiнiв i понять фiзично! культури, без яких неможна зрозумiти та засво!ти жодного нау-кового положения дисциплши.

2. Оперування науковими фактами в обласп фiзично! культури, що дае можливють зрозумiти законом!р-ностi функцiонувания фiзично! культурисуспiльства i особистост! сформувати систему власних переконань

3. Взаемозв'язок сощального й особистiсного розвитку сприяе розумшню теорщ що мiстять систему на-укових знань i методiв пояснения явищ, яш вiдбуваються у фiзичнiй культурiяк соцiальному феномен!, i проце-сах, що зумовлюють !! особиспсний розвиток

4. Загальнокультурнапоiнформованiсть передбачае наявшсть знань про об'ект i предмет ф!зично! культури, методи !! пiзнання, обiзнанiсть у загальних питаниях з ф!зкультурш спортивного руху в минулому i су-часному житп Укра!ни та за кордоном

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

5. Свгтоглядна позищя майбутнього фахiвця, що мае дв! органiчно пов'язанi м1ж собою сторони - теоре-тичну й практичну, котр! е основою духовно-практичного засвоення свгту ! його теоретичного осмислення. Тобто цшшсш ор!ентаци вщображають сукупшстьвщношень особистосп до ф!зично! культурив житп, !! про-фесшно! й активно! д!яльносп для !х використання

6. Ф!зична досконалють зумовлюе такий р!вень здоров'я, ф!зичного розвитку, психоф!зичних ! ф!зичних можливостей особистосп, як! складають фундамент !! активно!, перетворювально!, сощально значущо!, ф!зку-льтурно-спортивно! д!яльносп ! життедйяльносп в щлому.

7. Ф!зкультурно-спортивна д!яльшсть, де визначальними е наступи! види дгяльност! оздоровча, пропага-ндистська, репродуктивна спортивна, освгтянська, профшактична, оргашзацшна, судд!вська шструкторська тощо.

8. Творче впровадження набутого досвщу в рiзноманiтнi сфери життeдiяльностi - навчальну, професiйну, громадську, сiмейну та ш.

9. Самовиховання - поступове перетворення процесу навчання i виховання в процеси самоосвiти, самовиховання, самовдосконалення саморозвитку [1, 2, 6].

Зпдно з компонентною структурою фiзичноï культуриособистост студента нами конкретизовано рiвнi ïï сформованостi:

1. Низький.

Вiдмiчаeться вщсутшсть усвiдомлення сутi фiзичноï' культури, ïï складових. Студентне оперуе наукови-ми фактами, звертаючись до наукових основ в област фiзичноï' культури дуже рiдко, або не звертаючись зо-всiм. Загальна пошформовашсть про фiзкультурнoспортивне життя надзвичайно обмежена Особистiсний розвиток проходить стихшно, без свiдомого його направлення й завдяки оточенню Мотивацiйно-цiннiснi орiента-цп не спiвпадають з iдеалами фiзичноï культури, що знаходить свiй вияв у 1х ситуативному i нечеткому проявi. Фiзична досконалiсть характеризуеться низьким рiвнем фiзичного розвитку i невщповщшстю фiзичноï' тдгото-вленостi вiковому еталону, окремим iндивiдуальним особливостям Участь у рiзних видах фiзкультурно■ спортивноï дiяльностi за власним бажанням майже не здшснюеться В цiлому вiдсутне позитивне вщношення до цiнностей фiзичноï культури, немае прагнення до ïï тзнання та цшеспрямованого використання Розумiння необхщност самовиховання та його здiйснення ввдсутт £ елементи стихiйностi у цьому процесi у виглядi ет-зодичного застосування окремих засобiв фiзкультурно■оздоровчого характеру.

2. Середтй.

Характеризуеться поверховим усвщомленням, iнколи - хибним стосовно цшностей фiзичноï' культури Оперуе науковими фактами на рiвнi ступеня абстракцiï, першого ступеня усвщомлення i учнiвського або типового рiвня 1х засвоення. Загальш знання про фiзкультуруi спорт однобiчнi, поверхов^ дуже обмежене уявлення про джерела шформацц, з них використовуеться переважно, телебачення Бажання займатися фiзичною культурою iнколи вiдмiчаеться, але воно iмпульсивне, не пов'язане зi стiйким i глибоким розумiнням ïï необхщнос-тi. Мотиви набувають певноï спрямованост, але не завжди чгтко вiдображенi в планi установок. Фiзична доско-налiсть характеризуеться задовiльним рiвнем фiзичного розвитку i пiдготовленостi стабiльнiстю результатв i 1'х позитивною динамiкою. Залучення до органiзацiйноï груповоï' оздоровчоï i спортивноï дiяльностi стае реаль-шстю, ввдшчаються спроби ïï систематизацiï.

3. Достатнш

Цей рiвень вiдображае тзнання суттевих положень фiзичноï' культуриi ïï сощально-духовних цшностей Вiдмiчаються iнтелектуальнi здiбностi й ерудованiсть в областi фiзичноï' культури, але науковiстьфактiв тдля-гае абстракци й "некоректностГ 1'х використання Сощальний i особистiсний розвиток взаемообумовлеш розу-мiнням студентомзначення занять фiзичною культуроюi активним к застосуванням Знання про фiзкультуруi спорт е, але хх отримання полягае, в основному, у спогляданнi телевiзора, перiодично - газет. Мотивацшно-цiннiснi орiентацiï i фiзкультурнадiяльнiсть мають чiтко вiдображену спрямовашсть i стiйкiсть. Фiзична доско-налють характеризуеться хорошим ступенем фiзичного розвитку i тдготовленост що вiдповiдае студентсько-му вiку, iндивiдуальним особливостям або спортивним досягненням Участь у рiзних видах фiзкультурно■ спортивноï дiяльностi вщзначаеться регуляршстю, але може мати ознаки споглядальностi, а не стабiльноï влас-ноï активностi студента Трансляцiя набутого досвщу вiдбуваеться без "креативу", шщативносд з боязкiстю брати на себе вщповщальшсть. Усвiдомленнянеобхiдностi самовиховання фiзичноï' культуриiснуе, але воно недостатньо глибоке, часом спостертаеться розрив мгж ним та практичним його здiйсненням

4. Високий

Усвщомленнясут особистiсноï фiзичноï' культурияк сукупностi штегрованих фiзично-духовних власти-востей, частини загально! культурии Розумiння основних положен!, стшка спрямованiсть знань на реалiзацiю у практичнш дiяльностi. Особистiснi, професiйно i сощально значущi мотиви не мають чгткого розмежування i усвiдомлюються як единий взаемозв'язок i взаемозумовлешсть Вiдбуваеться визнання власноï' фiзичноï' культури цiннiстю. Фiзична досконалiсть характеризуеться високим ступенем фiзичного розвитку i пiдготовленостi що вщповщае вiковому еталону, iндивiдуальним особливостям або спортивним досягненням Витрати часу, рiвень досягнень i динамiка фiзкультурноï дiяльностi оптимiзуються Доцiльний вияв у фiзкультурно■ спортивнiй дiяльностi та рiзних життевих ситуацiях iнтелектуальних якостей, умiнь та навичок, позитивних моральних якостей Спостертаеться об'ективна самооцiнка рiвня власноï фiзичноï культури, самоосвiта й фiзи-чне самовдосконалення набувають системност i творчого характеру

Висновки.

На основi проведеноï роботи можемо зробити наступнi висновки:

1. Аналiз спецiальноï лiтератури дав змогу розкрити суттсть поняття '^зична культураособистост студента", яку ми розглядаемо як рiзновид фiзичноï' культуриособистост у ïï вшовому аспектi.

2. Дослщжено, що основними компонентами фiзичноï' культуриособистостi студентае: розумiння термi-шв i понять фiзичноï культури; оперування науковими фактами в област фiзичноï культури; взаемозв'язок со-цiального й особистсного розвитку; загальнокультурнапоiнформованiсть; свiтоглядна позицiя майбутнього фахiвця; фiзична досконалiсть; фiзкультурнoспортивна дiяльнiсть; творче впровадження набутого досвщу в рiзноманiтнi сфери життедiяльностi; самовиховання

3. За означеними компонентами фiзичноï' культуриособистостi студента обгрунтовано рiвнi ïï сформова-ностi: низький, середнш, достатнiй, високий.

Перспективи подальших дослщжень в даному напрямку вбачаемо у впровадженш в освггаш проспр ВНЗ

педагог!чних умов, сутшсть яких буде полягати у позитивному суб'ект-суб'ектному взаемозв'язку як витоку

подальшого професшного зростання професорсько-викладацького складу та студентсько!молод!

Лгтература

1. Виленский М.Я. Физическая культурав гуманитарном образовательном пространстве вуза / М.Я. Вилен-ский // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 1996. - № 1. - С. 27 - 32.

2. Виленский М.Я. Основные сущностные характеристики педагогической технологии формирования физической культурыличности / М.Я. Виленский, Г.М. Соловьев // Физическая культура воспитание, образование, тренировка - 2001. - № 3. - С. 2 - 7.

3. Виленский М.Я., Оценка гуманитарной ценности содержания образования по физической культурев вузе / М.Я. Виленский, В.В. Черняев // Физическая культура воспитание, образование, тренировка. - 2004. - № 3. - С. 2 - 6.

4. ГончаренкоС.У. Украшський педагоичний словник. - Ки!в: Либщь, 1997 - 376 с.

5. Довгич Н. Сминовская Л. Гуманистическоесодержание физической культурыи спорта / Наталия Довгич, Любовь Сминовская // Ф!зичне виховання, спорт ! культураздоров'я у сучасному суспшьста / Зб. науко-вих праць. - Луцьк, 2002. Том I - С. 16 - 18.

6. Логвиненко О.Б. Виховання ф!зично! культуриучшв 5 - 9 клаав у позакласнш д!яльност! загальноосви'-ньо! школи дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / Логвиненко Олександр Борисович - Дрогобич, 2004. - 238 с.

7. Огниста К.М. До питания про сутшсть поняття "ф!зична культура' / К.М. Огниста // Педагопка, психологя та медико-бюлопчш проблеми ф!зичного виховання ! спорту Зб. наук пр. тд ред. Ермакова С.С. - Харкав: ХХП1, 1999. - № 3. - С. 11 - 13.

8. Шиян Б.М. Теор!я ! методика ф!зичного виховання школяр!в Частина 1. / Шиян Б.М. - Тернопшь: Навча-льна книга - Богдан, 2001. - 272 с.

Надшшла до редакци 15.11.2008р.

ДО ПИТАННЯ ОСОБИСТ1СНО -ПРОФЕС1ЙНОГО РОЗВИТКУ В СИСТЕМ1 ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ

МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ЕКОНОМ1КИ

Щербiна В.К.

ХаркГвський нацiональний педагогiчний унiверситет iменi Г. Сковороди

Анотащя. В статтi поглиблено розумшня поняття особистюно-професшного розвитку майбутнього вчителя економiки у межах його фахово! пiдготовки Автор надае аналiз таких дефшщш як „особистГсть", „розвиток", „особиспсний розвиток", „професшний розвиток", „розвиток професiоналiзму особистостГ', „розвиток професiоналiзму дiяльностi", „особиспсно-професшний розвиток". Ключовi слова: особистГсть, розвиток, професюналГзм, дiяльнiсть.

Аннотация. Щербина В.К. К вопросу личностностно-профессионального развития в системе профессиональной подготовки будущего учителя экономики В статье расширено понимание личностно-профессионального развития будущегоучителя экономики в рамках его профессионального обучения В статье дан анализ таких дефиниций как „личность, „развитие", „личностное развитие", „профессиональное развитие", „развитие профессионализма личности", „развитие профессионализма деятельности", „личностно-профессиональное развитие".

Ключевые слова: личность, развитие, профессионализм, деятельность.

Annotation. Shcherbina V.K. The issue of personally-professional development in the system of specialized training of a future economics teacher. The realization of personally-professional development of future Economics teacher in the sphere of his specialized training notion is taken into expands consideration. The notions "personality", "development", "personal development", "professional development", "the development of personal professionalism", "the development of professional activity", "personal-professional development" are analyzed in this article. Key words: personality, development, professionalism, activity.

Вступ.

На сучасному етат розвитку освГта ставить висок вимоги до особистостГ й професшно! дГяльностГ педагога. Це пов'язано насамперед з новими суспшьними потребами в освт на початку ХХ1 столГття Нова концепция освГти потребуе удосконалення педагопчно! дГяльностГ майбутшх учителiв i досягнення ними високого особистГсно-професГйного розвитку.

В сучасних психолого-педагопчних дослщженнях придГляеться значна увага пiдготовцi студентiв у межах особистГсно-професГйного становлення майбутнього спецiалiста. Про поглиблення сутностi професiйноi пiдготовки студентiвсвiдчать роботи В. Бондар, В.1. Евдокимова, В. Лозово!, О. Пехоти, 1.Ф. Прокопенко С. Сисоева та шших, розширюються дослщження особиспсно-орГентованого навчання (С. Архангельський, Г. Балл, I. Бех, А. Бойко, А. Вербицький, В. Давидов, М. Евтух, М. Кларш, О. Леонтьев, Н. Кузьмша, А. Маркова, С. Максименщ В. Рибалко, С. Сисоев, В. Сластьонщ I. Якiманська), особистюно-дгяльшсного пiдходу (А. Алексюк, В. Беспалько, В. Давидов, Т. Старожек, Т. Ящур), в яких особиспсна i професiональна складовi розглядаються в псному взаемозв'язку як основнi структурнi компоненти Разом з тим у бшьшосп випадкГв в лiтературi остаточно не визначено поняття особистГсно-професГйного розвитку майбутнього педагога

Тема статп е складником комплексно! програми науково-дослiдноi' роботи кафедри теорii' i методики професiйноi' освгги ХНПУ iменi Г.С. СковородИ'Теорiя i технолог!я навчання та виховання в системi освiти", затвердженою вченою радою ушверситету (протокол №5 вГд 23 грудня 2005 р.) та узгоджено! в радi з координацi! науковихдослщжень у галузГ педагогiки i психологи в Укра!ш (протокол№4 вГд 25 квгтня 2006р.) Формулювання цiлей роботи.

Метою статп е поглиблення розумшня поняття особиспсно-професшного розвитку майбутнього вчителя економши

Завдання. ЗдГйснити аналГз психолого-педагопчно! лГтератури з проблеми особиспсно-професшного розвитку

Результати дослвджень.

З метою бшьш грунтовного пГзнання проблеми особиспсно-професшного розвитку майбутнього учителя економГки в умовах тдготовки у ВНЗ, необхГдно розглянути дефшщи „особистГсть", „розвиток", „розвиток особистостГ', „професГйний розвиток", „розвиток професГоналГзму особистостГ', „розвиток професГоналГзму дГяльностГ", „особиспсно-професшний розвиток" та зупинитися на теоретичному аналГзГ проблеми

Фшософська концепцГя особистостГ мае такГ основнГ аспекти: розумГння особистостГ як шдивГдууму, що штегруе, соцГально значущГ риси даного суспшьства, якГ виробляються в процесГ предметно-практично! дГяльностГ людини в конкретно-Гсторичних обставинах i умовах !! життя; опора на природну основу особистостГ, !! специфГчнГ бюлопчно - психологГчнГ властивостГ та особливосп, якГ е необхГдним посиланням вироблення у ГндивГда соцГально значущих рис особистостГ; погляд на особистГсть як сукупшстьнеповторних суто ГндивГдуальних рис, яю визначають соцГальне обличчя дано! людини та вГдрГзняють г! вГд шших (С.Л. Рубшштейн, В.М.Мясищев, О.М. Леонтьев, Б.Г. Ананьев, В. А. Петровський, Б.Ф. Ломов ) [10, С.72].

Серед багатьох i досить об'ективних визначень „особистостГ, що мютяться в науковш лггератур^ у межах даного дослщження зупинимося на головних

В украшському педагогiчному словнику „особистють, особа" - у широкому розумшш - конкретна, цшсна людська iндивiiдуальнiсть у едносп ïï природних i сощальних якостей; у бiльш вузькому, фшософському розумiннi - iндивiд як суб'ект соцiальноï дiяльностi, властивостi якого детермшоваш конкретно-iсторичними умовами життя суспiльства Поняття „особистють" не слад цiлком ототожнювати з поняттям „Дндиввд" (одиничний представник людського роду) та „Дндиввдуальшсть" (сукупшсть рис, що вiдрiзняють даного iндивiда серед усiх iнших). З точки зору педагопки i психологiï особистють - це певне поеднання психiчних (включаючи психофiзiологiчнi i соцiально-психологiчнi) властивостей: спрямованосп (потреби, мотиви, iнтереси, свггогляд, переконання тощо), рис темпераменту й характеру, здiбностей, особливостей психiчних процеав (ввдчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, уява, увага, емоцiйно-вольова сфера) [12, С.243].

В дослщженнях В.М. Мясiщева „особистють" в основному визначаеться як суспшьне iсторично обумовлене найвище, iнтегральне психiчне утворення, яке властиве тiльки людин^ як свiдомий потенцiйний регулятор ïï психiчноï дiяльностi та поведiнки [10, С. 95-96].

Поряд з цим вченими шдкреслюеться, що особистють не е раз i назавжди сформованою яшстю, структурой, рiвнем. Особистiсть - це образ буття, спосiб дш, суб'ект поступання, мета та фактор освгтнього процесу на рiзних рiвнях навчання, де вiдбуваеться ïï розвиток (В.1. Слободчикоц G.I. 1саев [13, С.344-345]).

Щодо поняття „розвиток" з'ясуемо наступш визначення

„Розвиток - це змши, якi вiдбуваються з часом у побудовi тiла, психiцi та поведшщ людини в результатi бюлопчних процесiв в органiзмi та впливiв навколишнього середовища (Г. Крайг [4, С.16]).

В словнику-довiднику з педагопки „розвиток" трактуеться як: 1) фшософська категорiя, яка виражае процес руху, змш цiлiсних систем. До найбшьш характерних рис розвитку вiдносять: виникнення яшсно нового об'екту (чи його стану), спрямовашсть, необоротшсть, закономiрнiсть^ еднють кiлькiсних та якiсних змiн, взаемозв'язок прогресу та регресу, циклiчнiсть, розвиток у чай. Розвиток - ушверсальна та фундаментальна яшсть буття, яка складае спецiальний предмет дослiдження дiалектики - учення про розвиток Осшльки основним джерелом розвитку е внутршш протирiччя, то даний процес, по сут, е саморозвитком (саморухом).

2) цшеспрямоване накопичення iнформацiï' з наступним ïï упорядкуванням структуруванням Цiлеспрямоване збирання, семантичний вiдбiр та iнтегрування цiнноï iнформацiï' на основi вiдображення е умовою появи новоï органiзацiï, новоï структури Рушiйною силою розвитку е цшенаправлена боротьба протилежностей - позитивноï' та негативноï сторiн процесу [13, С.315].

В шших словниках знаходимо визначення „розвитку" як змши будIгякоï' системи, яка супроводжуеться закрiпленням i накопиченням попереднiх ïï станiв, у зв'язку з чим виникае певна задашсть, визначешсть напрямку подальших змш вщносно попереднiх [14, С.20].

В роботах сучасних вчених поняття „розвиток" охоплюе ri змiни, якi вщбуваються в мисленнi, поведiнцi людини як результат бюлопчних процеав оргашзму i впливiв навколишнього середовища Розвиток виступае як процес, кожшй стадiï' якого „притаманш риси фiзичного розвитку, власна структура психiчноï дiяльностi, власнi особливостi внутршшх зв'язшв психiчних процесiв i властивостей особистост; ïï взаемозв'язшв з навколишшм середовищем" (Г.С. Костюк [4]).

О.В. Нестерова визначае „розвиток" як процес внутршшх, послщовних кiлькiсних та яшсних змiн фiзичних та духовних сил людини [9, С.14].

„Розвиток"' розглядають також як процес переходу вщ одного яшсного стану особистостi до шшого, вищого, а суттевi ознаки поняття „розвиватися" розкривають його зв'язок iз самореалiзацiею i означають „розгортатися', „розвертатися", „досягти значного ступеня вияву", ставати розумово, духовно вищим, кращим, досконалшим, пiдiйматися на вищiй щабель, досягти високого рiвня в чому-небудь у тому числi i професшнш пiдготовцi майбутнього вчителя [С. 1043 Великий тлумачний словник украïнськоï

Цiеï ж думки дотримуються вченi О. Лазурський [6] i А. Маслоу [8], яш вщзначають, що сутнють розвитку полягае в прагненнi людини якомога повшше розкривати i реалiзовувати власний життевий потенцiал у процес життедiяльностi.

Розвиток особливо особистюний, не зупиняеться на протязi всього життя, змiнюеться тiльки напрям, штенсивнють, характер та яшсть. Загальнi характеристики розвитку, яш надае Л.1. Анциферова, це необратимють, прогрес/регрес, нерiвномiрнiсть, збереження попереднього в новому, едшсть змши та збереження [9, С.14].

Серед визначень, що стосуються розвитку особистост; звернемо увагу на те, яке дае В. А Петровський Вш шдкреслюе, що „розвиток особистосп - це ïï саморух, що вiдбуваеться „у внутрiшньому просторi особистостГ, але це - протр його зв'язшв з iншими людьми (штер^ндиввдний, а не интра^ндиввдний „простiр життя")" [10, С.448].

В численних зарубгжних та вiтчизняних дослiдженнях поняття „розвиток" пов'язуеться з дiяльнiстю (навчання, професшна шдготовка) та таким, що залежить вiд неï.

В психолого-педагопчнш лiтературi ми знаходимо свiдчення про те, що „професшний розвиток - це зростання, становления професiйно значущих особистiсних якостей i здiбностей, професшних знань та умiнь,

активне яшсне перетворення особиспстю свого внутршнього свГту, яке призводить до принципово новому його устрою та способу життедГяльностГ - творчо! самореалГзаци в професп [13, С. 316].

Так, Т.В. Кудрявцев розглядае „професшний розвиток" як „тривалий процес розвитку особистостГ з початку формувания професшних намГрГв до повно! реалГзаци себе в професшнш дГяльностГ Вш включае конструювання засобГв оволодшня операцшною стороною дГяльностГ як! сво!м змГстом формують мотиви цього процесу, а також комплекс заходГв, як! направлен! на усвГдомлення суб'ектом навчально-професшно! ! власне професГйно! дГяльностГ ! сощально! значущосп свое! професп.

Найбшьш повне визначення „професшного розвитку особистостГ' надае Е.Ф. Зеер [3]. Вчений пояснюе його як „тривалий процес взаемодп особистосп ! професп, в якому розвиток особистосп пов'язаний з розвитком ГндивГдуально-психолопчних особливостей спещалюта ! вГдбуваеться у вщповщносп з оптимальними заходами яшсного виконання професшно! дГяльностГ

З визначенням особиспсно-професшного розвитку пов'язаш так! поняття, як „професюналГзм", „розвиток професГоналГзму особистостГ' та „розвиток професГоналГзму дГяльностГ', як! поглиблюють характеристику процесу професшного зростания особистосп майбутнього вчителя

Вивчаючи категорш професГоналГзму, укра!нськГ дослГдники посилаються на структурупрофесюналГзму педагогГчно! дГяльностГ I. Бакаево! ! на пращ А. Деркача, О. ЗазикГна, Н. Кузьмшо!, А.К. Марково!, В. Сластьонша, як! розглядають професюналГзм як систему, що складаеться з двох тдсистем: професГоналГзму особистостГ та професГоналГзму дГяльностГ Деркач А.О. зазначае, що „професюналГзм педагога - це штегральна психолопчна характеристика особистостГ педагога, яка включае наявшсть видГв професшно! дГяльностГ та сполучення особиспсних професшно важливих якостей, як! забезпечують ефективне виршення ним професшних завдань навчання та виховання зростаючого поколшия, а також завдань професшного самовдосконалення' [2, С.443]. Ми погоджуемося з Деркачем А.О., що професюналГзм педагога несе у собГ три сторони ефективне виконання з високою результатившстю видГв педагогГчно! дГяльностГ (навчально!, розвиваючо!, виховно!, дГагностично!, корекцшно; самоосвГтньо! та ш.); повнощнне гумашстпчно спрямоване педагогГчне сшлкування, яке спрямоване на забезпечення сшвробГгаицтво з шшими учасниками педагогГчного процесу (з учасниками, з колегами - педагогами, з адмшютращею); зршсть особистосп педагога, яка характеризуемся сполученням професшно важливих якостей, необхщних для високо результативно! педагогГчно! дГяльностГ та гумашстпчно спрямованого педагогГчного сшлкування [2, С.445,446].

Не можна не погодитися зГ словами А.К. Марково!, що „розвиток професГоналГзму - це не тшьки досягнення великих результата в обранш професп, але ! внутршне ставлення людини до не! (його мотиви, штерес ! т. ш.)".

1дучи за вченими, як! розглядають професюналГзм як псний взаемозв'язок мГж процесом професГйно! майстерносп ! формувания особиспсно! цшсностГ можна стверджуватипро единий особиспсно- професшний розвиток особистостГ майбутнього вчителя економши, в якому вГдбуваеться розвиток особиспсних якостей, умшь, розширения кола штереав, змша потреб, актуалГзацГя рол! мотивГв, бшьш високих щаблГв досягнення професГоналГзму, зростания потреб у набутп знань, умшь, навичок (Б.Г. Ананьев, О.О. Бодальов, А.О. Деркач, В.Г. ЗазикГн, Б.Ф. Ломов).

Маючи на увазГ в особиспсно-професшному розвитку наявшсть двох шдструктур „розвиток професГоналГзму особистостГ' та „розвиток професГоналГзму дГяльностГ' (А.О. Деркач, В.Г. ЗазикГн, В.М. Дьяков) розглянемо особливосп кожно! з них.

До шдструктури „розвиток професГоналГзму особистостГ' входять засвоення нових технологш та алгоритмГв виршення професшних завдань (аналГзу, прогнозу та прийняття управлшськпх ршень), вдосконалення стилю управлшня, розвиток деяких особиспсно-дшових якостей (старанностГ, тщативностГ дисциплшованостГ оргашзованосп), розкриття потенщалу особистостГ, змша системи мотивГв та щнностей. До шдструктури „розвиток професГоналГзму дГяльностГ" включають наступне: зростания професГйно! компетентностГ (розширения системи професшних знань, зростания сощально-психолопчно! компетентностГ вдосконалення системи професГйних вмшь. ОсобистГсно-професГйне зростания майбутнього вчителя економши, продуктивнГсть його професГйно! дГяльностГ забезпечуеться еднГстю професГоналГзму особистостГ та дГяльностГ

У межах нашого дослГдження охарактеризуемо поняття „особистГсно-професГйного розвитку". Ряд вчених трактують особистГсно-професГйний розвиток як процес розвитку особистостГ, зорГентований на високий рГвень професГоналГзму Г професГйних досягнень та який здшснюеться за допомогою навчання Г саморозвитку в процеа професГйно! дГяльностГ Г професГйних взаемодш (Деркач А.О., ЗазикГн В.Г., Школаева Н.В., КузьмГна Н.В., Маркова А.К., Рибалко Л.С.).

У особистГсно-професГйному розвитковГ необхГдно вГдзначити стГйкий зв'язок, сутшсть якого полягае в тому, що з одного боку, риси особистостГ того, хто працюе, суттево впливають на процес Г результати професГйно! дГяльностГ, з шшого, - процес формувания особистостГ вГдбуваеться саме пГд впливом професГйно! дГяльностГ.

УченГ зазначають, що особливГстю особистГсно-професГйного розвитку майбутнього вчителя е те, що в перюд формувания його професГйно! зршосп на творчому рГвш вГдбуваються з одного боку, розвиток ГндивГдуальних характеристик (потреби, штереси, установлювання, рГвень прихильностГ, особливостГ Гнтелекту

тощо), яш впливають на самовизначення в професп, професiйну адаптацш, а з шшого - педагогiчна дiяльнiсть позитивно або негативно впливае на формування самооцшки, самоставлення. Цiнним е те, що в процесi особиспсно-професшного розвитку майбутнього вчителя вiдбуваеться не лише розкриття його внутршнього потенщалу, але й його примноження

Примноження особистiсно-професiйного розвитку майбутнього вчителя характеризують так1 ознаки: розширення кола тзнавальних iнтересiв, домiнування потреб самореалiзацii, защкавлешсть прийомами самоосвiти, пiдвищення рiвня педагопчно! майстерносг% розвиток процесiв самость Отже, iдучи за А.О. Деркачем, Н.В. Школаевою, Л.С. Рибалко, особиспсно-професшний розвиток майбутнього вчителя економiки розумiемо як прогресивнi змiни, якi вщбуваються в якостi знань, набутих умшь та навичок працювати саме вчителем економiки У процесi особистiсно-професiйного розвитку майбутнього вчителя формуеться його професiоналiзм. Висновки.

Можна зробити висновок, що особиспсно-професшний розвиток майбутнього вчителя економши - це, з одного боку, процес цiлеспрямованого формування особистост; з шшого - це процес розкриття, самостворення особиспсно-професшних якостей, способiв дiяльностi та професшно! взаемодп. Особистiсно-професiйний розвиток учителя включае в себе особиспсний досвiд подолання труднощiв i перешкод i самостiйного досягнення успiшних iндивiдуальних результатiв професiйного росту як фахiвця.

Подальшого вивчення потребують проблеми особистюно-професшного розвитку майбутнього вчителя економши, створення педагогiчних умов для продуктивногоособистiсно-професiйного зростання.

Лггература

1. Великий тлумачний словник украшсько! мови / уклад. i голов. ред. В.Т. Бусел - К.: 1ртнь: ВТФ Перун, 2004. - 1440с.

2. Деркач А.А Акмеология учебник / Под общ. ред.А.А. Деркача - Москва: РАГС, 2002. - 630с.

3. Зеер Э.Ф. Профессиональное становление личности инженера-педагога. Свердловськ Изд-во Урал . ун-та, 1988. - 120с.

4. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес i психiчний розвиток особистосп - К.: Рад. Школа,1989. - 460с.

5. Крайг Г. Психология развития. - СМПб.: Изд-во „Питер", 2000. - 992 с.

6. Лазурский А.Ф. Почерк науки о характерах / А.Ф. Лазурский; Рос. АН, Ин-т психологи - М.: Просвещение, 1995. - 271с.

7. Маркова А.К. Психология профессионализма - М.: Знание, 1996. - 308с.

8. Маслоу А. Дальние пределы человеческой психики / А. Маслоу. - СПб.: Евразия, 1997. - 430с.

9. Нестерова О.В. Педагогическая психология в схемах, таблицах и опорных конспектах: учеб. пособие для вузов / О.В. Нестерова - М.: Абрис-пресс, 2006. - 112с.

10. Психология личности в трудах отечественных психологов/ Сост. и общая редакция Л.В. Куликова - СПб.: Питер, 2001. - 480с.

11. Психология человека: Введение в психологию субъективности Учебное пособие для вузов. - М.: Школа-Пресс, 1995. - 384 с.

12. Семен Гончаренко Украшський педагопчний словник - Ки!в, „Либщь", 1997. - С.243.

13. Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Основы психологическойантропологи Словарь-справочник по педагогике / Авт-сост. В. А. Мижериков; Под общ. Ред П.И. Пидкасистого - М.: ТЦ Сфера, 2004. - 448с.

14. Энциклопедия профессионального образования: В 3-х т. / Под ред. С.Я. Батыша. - М.: АПО, 1999. - 488с., Т3 - Р-Я-1999.

Надшшла до редакци 20.11.2008р.

Ф1ЛОСОФ1Я Г.СКОВОРОДИ У ВИЗНАЧЕНН1 ОСНОВ ПЕДАГОГ1ЧНО1 РЕФЛЕКСП

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Ворфоломеева 1.В.

Мелггопольський державний педагопчний ушверситет

Анотащя, В статп розглядаються методолопчш засади фшософського вчення Г. Сковороди у визначенш основ педагопчно1 рефлекси та в осмисленш антрополопчних аспекпв сучасно! освгги. ФшософГя Г. Сковороди е тим поштовхом до мотивацц, на яку слгд спиратися в будь-який справг Для системи педагопчно1 теорп i практики вона е обгрунтуванням яке уможливить зрушення особистосп як складнооргашзовано! системи в новому напрямку - рух самотзнання та рефлекси. ФшософГя Г. Сковороди е життетворчою в сво!й духовнш настановГ до самозаглиблення, самотзнання, у прагненш до суверенностГ внутршнього життя, штелГгентностГ й шляхет-ностг

Ключовi слова: педагоИчна рефлексГя, тзнання, особистють, духовна культура виховання Аннотация. Ворфоломеева И.В. Философия Г. Сковороды в определении основ педагогической рефлексии. В статье рассматриваются методологические принципы философского учения Г. Сковороды в определении основ педагогической рефлексии в осмыслении антропологических аспектов современного образования. Философия Г. Сковороды является тем толчком к мотивации, на которую следует опираться в любом деле. Для системы педагогической теории и практики она является обоснованием, которое делает возможным сдвиг личности как сложноорганизованнойсистемы в новом направлении - движение самопознания и рефлексии Философия Г. Сковороды является жизнетворческойв своей духовной установке к самоуглублению, самопознанию, в стремлении к суверенности внутренней жизни, интеллигентности и благородства Ключевые слова: педагогическая рефлексия, познание, личность, духовная культура воспитание. Annotation. Vorfolomeyeva I.V. Grigoriy Skovoroda's phylosophy in determination of pedagogical reflexion. The article examines the methodological principles of G. Skovoroda's philosophical teachings in determination of the pedagogical reflexion fundamentals and in comprehension of anthropological aspects in modern education. G.Skovorody's philosophy is that jerk to motivation on which it is necessary to rested in any business. For a system of the pedagogical theory and practice she is the substantiation which makes possible alteration of the person as the composite organized system in a new direction - locomotion of self-knowledge and reflexion. G.Skovorody's philosophy is vitally creative in the spiritual installation to a self-excavation, self-knowledge, in tendency to the sovereignty of intrinsic life, intelligence and nobleness.

Key words: pedagogical reflection, personality, cognition, spiritual culture, upbringing.

Вступ.

Рефлекси свггоглядного i педагопчного потенщалу укра!нсько! фшософп - кордоцентризму, з одного боку, та онтолопчним, духовним, гносеолопчним аспектам розвитку людини, яка навчаеться, з шшого боку, що грунтуються на антрополопчних засадах, останшм часом у науковш думщ присвячено багато праць (В. Барашвський, М. Романенкс, С. Сегеда). Сьогодш педагопчна теорГя i практика, на нашу думку, перенаси-чена залученням до змюту модершзацп освгги зарубГжного досвщу й зарубiжноi соцiально-фiлософськоi спад-щини (концепцп Дж. Дью!, А. Маслоу, Р. Штайнера, М. МонтессорГ та ш.), а власний етнокультурнийза змю-том i формою, найсприятливший за емоцшним забарвленням матерГал залишаеться поза межами науково-педагогГчного аналГзу i практичного впровадження в педагоИчну практику

До того ж, проведений нами контент-аналГз дисертацшних дослщжень довГв, що вичизняна фшософська спадщина дослщжувалася в контекст юторп фшософи та ютори украХнсько! школи й педагопки, проте, абстра-ктно-спекулятивний аналГз суто освггшх проблем залишався за межами методолопчнихконструктщ яш б мож-на було залучити до системи педагопчно! теорп i практики, педагопчна ж наука дуже часто використовувалаГз ще! спадщини лише п фрагменти, яш безпосередньо стосувались ютори школи i педагогГчно! думки, що уне-можливлювало осягнення фшософських вадкритв i !хне використання як методолопчних засад педагогГчно! теорп i практики [5].

АналГз останшх дослщжень та звернення до наукових джерел свщчить, що вичизняна фшософська спадщина дослщжувалася в контекст ютори фшософп та юторп украХнсько! школи й педагопки Тому, на нашу думку, слГд погодитися з ученими, яш вважають, що вгд зародження щей гумашзму (XV - початок XVI ст.) до розвитку ренесансних та просвпницьких щей загальною, змютовою тенденщею украХнсько! фшософи стае зо-середження ii на проблематищ людини [9]. В украшськш гуманютищ тсля великих вадкритв, зроблених у XVI -XVII ст., яш стосувалися насамперед природи, тривалий час етцентром фшософських мГркувань поруч з людиною була природа (Г. Кониський, Т. Прокопович М. Козачинський та ш).

Новий «антрополопчний ренесанс» був пов'язаний в Укра!ш з епохою нацюнального вщродження (Х1Х ст.), у якому на думку В. Табачковського М. Булатову Н. ХамГтова [6], кореляцГя «людина i природа» допов-нилась шшою - «людина та юторГя». М. Костомаров, М. Драгоманов, I. Франко, М. Грушевський зосередили свою увагу на бутп народу, його духовност, екзистенцшностГ та есенцшностг

Як вщомо, у межах украшсько! фшософп сформувалася й шша антрополопчна традицГя, яку називають «фшософГею серця», або кордоцентризмом На думку багатьох досладнишв укра!нсько! фшософи (А. Бичко, I. Бичко, В. Горськиц К. Кислюк, Д. Чижевський та ш.), головним у цьому напрямку було те, що звернення до серця як осередку духовност; до душг мудросп - не випадкова тенденщя, вона вщдзеркалюе не лише вдивь дуальш риси !! представнишв, а й певш особливост духовного свГту укра!нського народу [1,2,7,8].

Вщомо, що сутгевим пpотиpiччям сучасно1' теоpiï i пpaктики освiти e такий стан pечей, коли зpостae pоль особистiсних пiдходiв до навчання i виховання людини, нaспpaвдi ж у pеaльномy педaгогiчномy пpоцесi пеpе-вaжae екзистенцiйний вимip сyтностi людини, яка нaвчaeться, над есенцiaльним (часто aмбiвaлентним), зaмiсть дiaлектичного поeднaння цих ви^в. У подолaннi цього пpотиpiччя значну pоль може зiгpaти aнтpопологiчнa тенденщя yкpaïнськоï «фшософи сеpця»», пpедстaвникaми яко1' Д. Чижевський ввaжae Г. Сковоpодy, П. Юpкевичa, П. Кулша M. Гоголя[7].

Pоботa виконана за планом НД' Mелiтопольськогодеpжaвного педaгогiчного yнiвеpситетy.

Формулювання цiлeй роботи.

Мета: на основi aнaлiзy особливостей фiлософiï Г. Сковоpоди визначити основи педaгогiчноï pефлексiï, яш необхiднi для сучасного освiтнього пpоцесy.

Результата дослвджень.

Дослiдники твоpчостi Г. Сковоpоди пов'язували його iдейно-теоpетичнy спадщину з нaйpiзномaнiтнiши-ми фiлософськими традищями, пpоте, на думку В. ^p^^roi К. Кислюка, фiлософiя Гpигоpiя Сковоpоди.. зосеpеджyeться на людинознавчщ етико-гyмaнiстичнiй ^облематищ Biн пiдносив iстинно людське, духовне начало в людинi [2]. До того ж, деяш дослщники, зо^ема Д. Чижевський , видiляють як о^ему складову бага-тоаспектно1' спадщини Г. Сковоpоди - його педагопчш погляди Саме тому методологiчнi засади фшософсько-го вчення «у^а^^кого Соната» будуть доpечними для осмислення свiтоглядно-aнтpопологiчних aспектiв сучасно1' педaгогiчноï теоpiï i ^акцики [8].

У межах зазначеного нами завдання нaйбiльш доpечно пpоaнaлiзyвaти оpгaнiчно властивий мислителю дiaлогiзм. Maбyть невипадково, майже yсi його твоpи мiстять у нaзвi слово <^алог» або його вapiaнти (бесща pозглaгол, paзговоp тощо), i дiaлогом e все життя Г. Сковоpодц у якому «вiдбyвaeться зуст^ч» piзних сми^в, pозyмiння сенсу буття людини Отже, дiaлогiчнiсть e тieю вимогою в навчанш i вихованщ без яко1' не можна залучити людину до piзних «свiтiв» та думок, до визнання бaгaтовимipностi буття людини, до якого належить i pозвиненa система сшлкування, i apтефaкти кyльтypи i навчання й виховання тощо.

Саме дiaлог спpямовye фiлософсько-освiтню думку на твеpдження, якi зyмовленi суто ^^одними фо-довими) якостями людини (антропологеми): людина яка нaвчaeться, повинна мати повнощнне довкшля, як у пpостоpi, так i в чaсi. Ця aнтpопологемa aпpiоpно вимaгae пpиpодокyльтypодоцiльнихyмов для пошуку гapмо-нп дyшi та тша, людини i ^^оди, знання i вipи якi не мисляться без самотзнання, самовдосконалення i pеф-лекси.

Саме тому, пpизнaченням фшософи Г. Сковоpоди було обгpyнтyвaння сyтностi людини, ïï пiзнaння та визначення щастя, що фшософ ввaжae спpaвою нелегкою Г. Сковоpодa, вважаючи людину нaйсклaднiшою ю-тотою для пiзнaння, нaполягae на pозyмiннi саме суто глибинних (есенщальних) ïï iпостaсей, а не екзистенцш-них, вiн ввaжae, що спpaвжньою людиною можна стати лише збагнувши, що «кpов i плоть e шщо», а iстиннy людину «ствоpюe» невидиме, духовне ïï начало, суть якого становить сеpце, отже, i тзнання свiтy слад почина-ти не iз зовнiшнього свiтy, а з самого себе [3].

Антрополопчним за змютом i методологiчним за технологieю навчання i виховання вapто вважати, на нашу думку, положення пpо те, що з уах зовнiшнiх впливiв та вapiaнтiв можливостей поведiнки людина обиpae лише ту що вiдповiдaють ïï особистiсним ^о^амам, що склaденi на основi сaмоpефлексiï i власного досвiдy.

Для нас важливо, що сyттeвi положення мислителя ^о сyтнiсть людини не e самодостатшми, i духовний свiт, що e основним об^ктом його уваги, у досягненнi пpaвди та спpaведливостi, щастя й волi доповнюeться етико-гумашстичною спpямовaнiстю: шлях до щастя - у моpaльномy вдосконaленнi людини, отже, буття осо-бистостi, за фшософом, - це пpоцес ствоpення людиною себе. На нашу думку, саме етика мислителя зaвеpшye «повнощнний» антрополопчний погляд на людину: «Вищупуй ва тайники, випpобовyй, пpисл^хaйся - оце i e нaймyдpiшa й найлюб'язшша цiкaвiсть i нaйпpиeмнiшa: (Оця наука найглибша й найновша ...). Нова бо шде ïï не навчаються А нaйдaвнiшa тому, що найпо^бшша Де ти бачив, або читав, чи чув пpо якогось щасливця, кот^ий би не всеpединi себе носив свш скapб?

Не можна знайти поза собою. ктинне щастя всеpединi нас. Безпеpеpвно думай, щоб тзнати себе. I оце-то e молитва, тобто pозпaлювaння думок твоïх до цього» [3, с. 311].

У своïх твоpaх, зокpемa, в полшогах геpоïв, мислитель pозкpивae спочатку есенщальну сyтнiсть щастя, а згодом доводить до «симфошчного» поeднaння в осягненш щастя сyтнiсних (есенцiaльних) i екзистенщальних моментiв: «А коли б стоpонa була iстотнiстю чи есенцieю щастя, то й тодi ва не могли б бути щасливг В кож-нiй стaттi e щaсливi й нещaсливi. Не ^ив'язав Бог щастя ui до Aвpaaмових чaсiв, ui до Соломонових ^едшв, ui до Давидового цapювaння, ш до наук, ui до статей, ш до пpиpодних yдapyвaнI, ш до багатств; вiдтaк не вам до нього шлях за^ив, хоч ^аведний у всiх спpaвaх своïх... Бути щасливим - (пiзнaти), знайти самого себе. Лице-мipи (говоpиться до нас), обличчя небесне ви навчилися pозбиpaти досить добpе, а чому не пpимiчaeте знaкiв, щоб вам, як за слщом, дютатися до iстини, яка мae вас ощасливити? Все ви мaeте, тшьки себе самих ви знайти не знaeте i не вмieте, та й не хочете. I спpaвдi подиву гiдно, що людина за 30 pокiв живе, а помгтити не могла, що для œï нaйлiпше з усього i коли з нею чинитися найлшше. ... Щастя наше e м^ душевний, але миp цей до жодноï pечовини не стосyeтьс^^ вiн не золото, не сpiбло, не деpево, не вогонь, не вода, не зipки, не планети. Чи ^истойно вчити пpо миp тим, для кого pечовинний цей свiт e ^едметом? Одно сад pозводити, шше - плiт го-pодити, шше - фapби pозтиpaти, iнше - pозyмiти малюнок, одна спpaвa - вилшити тiло, iншa спpaвa - вдихнути в душу веселiсть сеpця»» [3].

Сучасна педагоична наука повинна усвадомити концепщю «сродно! пращ», складову етики Г. Сковороди що, на нашу думку, може бути не тшьки методолопчною засадою природо- i культуровiдповiд носп в навчаннi i вихованщ але й основою рефлекси, в якш, за слушним спостереженням Т. Яценко, «...увага спрямована на дiяльнiсть власно! душi i передбачае вiкову зршсть, психологiчне здоров'я суб'екта та його схи-льнiсть до розмiркувань» [10, с. 115]. Принципи «сродносп» - це вщповщшсть тому вищому, розумному i справедливому началу, що визначае сенс людського буття Коли ж людина поеднуе свое уявлення про сенс життя iз задоволенням "слiпоï натури", вона потрапляе в рабство до не!, прагне того, що ш природа не дала (жадоби багатства, слави...). Це не може бути щастям. Гармонiя з природою («сродна праця») даруе людинi веселiсть духу, впху, насолоду, самовдосконалення i душевний спокiй [3, с. 349].

Усвщомлюючи що природним пiдсумком фiлософських i життевих шукань Г. Сковороди е розроблена ним гшотеза щастя, яке вш розглядае як стан незалежностi та душевного спокою, що досягаеться шляхом звь льнення ввд тиску навколишнього свiту й подолання бентежних пристрастей, зло! волi всерединi людини як «веселосту яка е виявом здоров'я гармоншно1 душ»», слад знову-таки наголосити на значенш рефлекси, яка е зверненням до самого себе, свого внутршнього свiту. «Щастя не в опануванш речами свiту», - вважае мисли-тель, - це володшня кожною людиною вищою наукою - «економiею власного нашого внутрiшнього свггу, дося-гти щастя означае досягти душевного миру, вдячносту любовi, дружби, тобто реалiзацiï сенсу власного життя» [3, с. 343].

У кожному зi сво!х трактатiв, на нашу думку, Г. Сковорода не заперечував значення особистiсноï свободи людини, але постае питання: хiба вона завжди рефлексуеться людиною без перебiльшення iндивiдуалiстичних начал? Обираючи шлях до щастя, безморальшсна, бездуховна людина не стане бачити жодних перепон у задо-воленш потреб без надiï на вдячшсть i розумове обмеження

Розумiння есенщальних властивостей людини, яким, на нашу думку, Г. Сковорода надавав перевагу, вш формулюе в порадах вчителю, наголошуючина шзнанш в людинi того, чого видно не було спочатку

«... Тепер тзнавай у людиш те, що тобi видно не було. Бачачи колос, не бачив його i не знав людини, знаючи ïï» [3, с. 175]. Висновки.

Таким чином, фшософ1я серця Г. Сковороди як осереддя духовносп й моральносп е тим поштовхом до мотиващу на яку слад спиратися в будь-який справу а для системи педагогiчноï теорп i практики вона е саме таким обгрунтуванням яке уможливить зрушення особистостi як складноорганiзованоï системи в новому на-прямку - рух самопiзнання та рефлекси.

Вщтак, фiлософiя Г. Сковороди е життетворчою в свош духовнш настановi до самозаглиблення, самош-знання, у прагненш до суверенностi внутршнього життя, iнтелiгентностi й шляхетностг До того ж деяш досль дники його педагопчних поглядiв небезпiдставно, на нашу думку, називають його «щеологом» дiалогiчностi навчання i виховання як передумови рефлексивного спiлкування суб'ектш освии.

Оск1льки в фiлософiï Г. Сковороди позищя людиноцентризму вплюеться, крiм усього шшого, через кор-доцентризм, який зорiентований на «внутрiшню», духовну людину, постшьки субектившсть людини нiколи повшстю не зводиться до ïï ввдносин зi свiтом та суспiльством Сутшстю людини як монади е ушкальшсть та еднiсть, якi нiколи не можна знищити повнiстю, позаяк «людина це та сутшсть, що виходить за меж1 свiту, людина не тшьки бажана, але й чужа у цьому свiтi, тому ш не вистачае одного зовнiшнього свгту, що можна покласти, на думку А. Бичко та I. Бичка, в основу педагопчних наукових дослщжень.

Подальшi дослiдження передбачаеться провести в напрямку вивчення шших проблем визначення основ педагогiчноï рефлексiï.

Лiтературa

1. Бичко А., Бичко I. Кордоцентрично-бароковий контекст украïнськоï фiлософiï: феномен Сковороди // Сковорода Григорш щейна спадщина i сучаснiсть - К., 2003. - 340 с.

2. Горський В.С., Кислюк К.В. Iсторiя укра^сь^' фiлософiï. - К.: Либщь, 2004. - 488 с.

3. Сковорода Г.С. // Твори: У 2 т. - К.: ТОВ "Видавництво "Обереги", 2005. - Т.1. - 528с.

4. Табачковський В.Г. Сковорода та феномен «антрополопчного шдпшля » // Сковорода Григорш шейна спадщина i сучасшсть. - К., 2003. - 340 с.

5. Трощька Т.С. Фшософська методолопя як чинник модершзаци професiйноï' пiдготовки педагога - Омфе-рополь: Таврiя, 2006. - 268 с.

6. Фшософ1я: Свгт людини / В.Г. Табачковський М.О. Булатов Н.В. Хамгтов та ш. - К.: Либiдь, 2004. - 432 с.

7. Чижевський Д.1. Нариси з ютори фшософи на Украт - К.: Орш, 1992. - 230 с.

8. Чижевський Д.1. Фiлософiя Г. Сковороди - Харшв: Прапор, 2004. - 272 с.

9. Шпорлюк Р. Украшське нацiональне в1дродження в контексп европейськоï' iсторiï к1нця XVIII - поч.. XIX ст. // Украша. Наука i культура - К.: Наука, 1991. - Вип.25.

10. Яценко Т.С. Основи глибинноï психологи феноменологщ теорiя i практика - К.: Вища школа, 2006. -382с.

Надшшла до редакци 16.11.2008р.

ВЗАСМОЗВ'ЯЗОК М1Ж ЕМОЦ1ЯМИ ТА РОБОТОЮ ВНУТР1ШН1Х ОРГАН1В Д1ТЕЙ

ВальдамГрова О.П., Чехова В.£., Адаменко Н.М. Луганський нацюнальний ушверситет Гмеш Тараса Шевченка

Анотащя, У статп розглядаеться проблема виникнення негативних емоцш у дГтей, !х вплив на розвиток психо-соматичних захворювань, взаемозалежшсть патологи внутршшх оргашв i емоцшно! сфери хворих дней. Вияв-лена особливГсть емоцшно! сфери дней з патолопею внутршшх оргашв, що шдтверджуе припущення про вплив емоцш на функцш внутршшх оргашв. Дти з патолопею внутршшх оргашв мають високий рГвень осо-биспсно! тривожностг для них характерна наявшсть страхГв. Емоцшна сфера дГтей з патолопею внутршшх оргашв характеризуеться своерщними особливостями Ключовi слова: патологГя, дГти, хвороба, тривожшсть, функцГя

Аннотация. Вальдамирова О.П., Чехова В.Е., Адаменко Н.М. Взаимосвязь между эмоциями и работой внутренних органов детей. В статье рассматривается проблема возникновения негативных эмоций у детей, их влияние на развитие психосоматических заболеваний, взаимозависимость патологий внутренних органов и эмоциональной сферы больных детей. Выявлена особенность эмоциональной сферы детей с патологией внутренних органов, которая подтверждает предположениео влиянии эмоций на функцию внутренних органов. Дети с патологией внутренних органов имеют высокий уровень личностной тревожности, для них характерно наличие страхов. Эмоциональная сфера детей с патологией внутренних органов характеризуется своеобразными особенностями

Ключевые слова: патология, дети, болезнь, тревожность, функция.

Annotation. Val'damirova O.P., Chehova V.E., Adamenko N.M. Interrelation between emotions and work of an internals of children. The problem of appearance of children's negative emotions, their influence on the psychosomatic illnesses development, interdependency of pathologies of internal and emotional sphere of ill children are given in the article. The feature of an emotional orb of children with a pathology of an internals which confirms the supposition about effect of emotions on function of an internals is revealed. Children with a pathology of an internals have a high level of personal uneasiness, the availability of pavors is typical of them. The emotional orb of children with a pathology of an internals is characterized by original features. Keywords: pathology, children, sickness, uneasiness, function.

Вступ.

Негативний вплив на здоров'я людини потужних та стшких негативних емоцш загально вщомий. Ще Конфуцш стверджував, що бути обманутим i пограбованим - це значно менше, шж продовжуватипам'ятати про це, а шмецький фшософ Гумбольт стверджував, що збертати в пам'ятГ негативш уявлення рГвносильне повшьному самогубству.

Як писав академш К.М.Биков, сум, що не виявляеться в сльозах, змушуе плакати шшГ органи. У 80% ви-падшв за даними медишв шфаркт мюкарда виникае або тсля гостро! психГчно! травми, або тсля тривало! емоцшно! напруги [1]. При будь-яких емоцшних страхах ми ясно бачимо взаемодш тша й свадомосп [2, 3]. У дГтей емоци короткочасн, штенсивнг Причинами виникнення негативних емоцш е:

1) зрив стереотипу поводження,

2) неправильна побудоварежиму дня дитини;

3) неправильш виховш прийоми;

4) створення однобГчно! афективно! прихильностц

5) вщсутшсть единого тдходу до дитини.

Психологи називають безлГч причин стресу у дГтей, що призводять до емоцшних потрясшь, зниження настрою й захворювань. Ш. Леви та Ш.К. Левис (1997) застерГгають: „ ... бути дитиною, це вже стрес".

Тема роботи е актуальною осшльки вона не одержала належного освгглення в науцг але мае велике зна-чення для розкриття мехашзмГв та закономГрностей розвитку психосоматичних захворювань. Поширешсть цих розладГв у дитячих та шдлггкових вшах не тшьки значна, але й постшно збшьшуеться Психосоматичш розлади придбали ще шшу назву - „хвороби цившзащ!". Серед дГтей, що звертаються по допомогу в полшлшГку 40 -68% страждають саме на щ хвороби (Брязгунов 1.П., 1995).

Робота виконана за планом НДР Луганського нацюнального ушверситету Гмеш Тараса Шевченко Формулювання цiлей роботи.

У зв'язку з викладеним, в роботГ нами було видшено наступне:

- об' ект дослщження - емоцшна сфера дГтей з патолопею внутршшх оргашв.

- предмет дослщження - вивчення особливостей емоцшно! сфери дГтей з патолопею внутршшх оргашв.

- гшотеза дослщження - розлади функцш оргашв та систем, обумовлеш емоцшними порушеннями

З метою перевГрки гшотези нами поставлен так завдання:

1. Вивчити лГтературу з теми.

2. Вивчити структуру емоцшно! сфери дГтей з патолопею внутршшх оргашв.

3. Визначити темперамент дослщжених дггей.

Для проведення дослщницько! роботи з метою перевГрки висунуто! гшотези про наявшсть певних своерь дних особливостей емоцшно! сфери у дггей з патолопею внутршшх оргашв нами була обрана експерименталь-

1

на база - Луганська обласна клшГчна дитяча лГкария. ВибГрка складаеться з групи дГтей з патологГею внутрГ-шнГх органГв: дГтей з захворюваннями серцево-судинно!системи - 23 особи, з захворюваннями шлунка - 28 осГб, з захворюваннями нирок - 27 осГб.

Були використанГ такГ дГагностичш методи

1. Спостереження.

2. Тестування.

3. БесГда.

В якосп плану спостережения була обрана схема Б.В. Зейгарник, В.В.НГколаево! [4]. В якосп тестГв нами булообрано:

1. Шкала тривожиостГ - 1.Д. Спшберга, Ю.Л. ХанГна [5].

2. Для виявлення страхГв - методика А.П. Захарова - « червоний будинок- чорний будинок» [6].

ДалГ ми визначали темперамент за Годуновою[7]. ЕмоцГйну сферу дГтей ми вивчали за допомогою аналь зу дитячих малюнкГв "НеГснуюча тварина" [5]. Омейш стосунки вивчали за допомогою теста "Моя сГм'я" [8].

В результат! використання дГагностичних методГв у робот! нами був одержаний певний емтричний мате-рГал, який може бути представлений таким чином.

1. При використанш методу спостережения за схемою Б .В .Зейгарник, В.В. НГколаево! [4] виявлеш харак-тернГ особливостГ емоцГйного реагування дГтей (таблиця 1).

Таблиця 1.

ОсобливостI емощйного реагування дтей з патолог1ею внутрштх оргатв

Показник емоцГйного реагування Частота реагування

№ ДГти з хворобами нирок ДГти з хворобами шлунку ДГти з хворобами серця

1. Загальний фон настрою дитини:

- адекватний - депресивний - тривожний - ейфоршний 70,38 22,22 7,4 0 69,58 21,73 8,69 0 72,0 16,0 12,0 0

2. КонтактнГсть дитини:

- виражена - не виражена 85,19 14,81 86,957 13,043 84,0 16,0

3. ЕмоцГйне реагування на за-

уважения та вимоги: - адекватне - не адекватне 88,89 11,11 78,261 21,739 88,0 12,0

4. ЕмоцГйне реагування на заохочення та схвалення: - позитивне

- Гндиферентне 92,6 7,4 95,652 4,348 96,0 4,0

5. Реагування на труднощГ

та неуспгх у дгяльностг: - адекватне - не адекватне 77,78 22,22 69,565 30,435 72,0 28,0

а) постшне звертання за

оцгнкою правильностг дгй до дорослого; 62,80 56,876 72,0

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

б) втрата Гнтересу при пер-шому утрудненг 29,662 14,948 0

в) пасивний вГдхгд вГд вико-нання завдань; 7,538 0 66,0

г) активний вГдхгд вГд вико-

нання завдання(агреая); д) емоцГйний пГдхгд. 0 0 15,695 12,48 0 6,0

Як видно з таблиц! у дГтей з захворюваннями нирок та у дГтей з захворюваннями шлунку спостерГгаються бГльш виражений депресивний фон настрою, нГж у дГтей з захворюваннями серця. У дГтей з захворюваннями серця спостерГгаеться тривожний стан.

ДГти з патологГею внутрГшшх органГв на зауважения та вимоги реагують адекватно, але в дГтей з захворюваннями шлунку бшьш емоцГйне реагування на подразнения

ЕмоцГйне реагування на заохочення та схвалення у дГтей з патологГею внутрГшшх органГв адекватне. 2. Використання тесту "Шкала тривожиостГ" (Ч.Д. Спшберга, Ю.Л. Ханша) (таблиця 2).

Таблиця 2.

Пор1вняльна характеристика тривожностI у дтей з патолог1ею внутрШтх оргатв

№ Групадней РГвень реактивно! тривожиостГ РГвень особистГсно! тривожиостГ

1. ДГти з хворобами нирок 37,33 46,81

2. ДГти з хворобами шлунку 38,08 49,39

3. ДГти з хворобами серця 31,44 46,76

Отже, дти з патологГею внутрГшшх органГв мають середнш рГвень реактивно! тривожиостГ Г високий рь вень особистГсно! тривожиостГ. НайбГльший рГвень тривожиостГ у дГтей з захворюваннями шлунку. Таким чином, дти з патологГею внутрГшшх органГв мають тривожний стан.

Характерш ознаки тривоги: прискорене серцебиття, поверхневе дихания, сухГсть у роту головний бГль.

3. Шсля проведения методики Захарова "Червоний будинок - чорний будинок' [9] одержан! такг даш (таблиця 3).

Таблиця 3.

Поргвняльна характеристика страх1в у дтей з патолог1ею внутрШтх оргатв

№ Група дней за рГвнем страху ДГти з хворобами нирок ДГти з хворобами шлунку ДГти з хворобами серця

1. ДГти з нормальним рГвнем страху 44,45% 43,48% 44,00%

2. ДГти з високим рГвнем страху 55,55% 56,53% 56,00%

Результати тесту показують що для дГтей з патологГею внутрГшшх органГв характерна наявшсть страхГв, виражених значною мГрою. Наявшсть стГйких страхГв свГдчить про нездатнГсть дитини впоратися Гз сво!ми по-чуттями, контролювати !х. НеможливГсть керувати собою породжуе вадчуття безсилля Г безнадл [10]. 4. Використана методика оцшки темпераменту дозволила одержати такг результати (таблиця 4).

Таблиця 4.

Поргвняльна характеристика титв темпераменту у дтей з патолог1ею внутрШтх оргатв

№ Групадней Назва темпераменту

Холерик Сашгашк Флегматик МеланхолГк

1. ДГти з хворобами нирок 20,11% 30,92% 26,48% 21,88%

2. ДГти з хворобами шлунку 23,86% 30,39% 27,73% 14,13%

3. ДГти з хворобами серця 26,00% 21,72% 9,88% 34,54%

Результати тесту дозволили визначити, що у дГтей Гз захворюваннями серця найбшьш виражений тип темпераменту - меланхолщ найменш виражений - флегматик У дГтей Гз захворюваннями шлунка домГнуе тип темпераменту - сангвшГк, як Г з захворюваннями нирок .

5. Використана методика "НеГснуюча тварина" [11] дозволила одержати такг результати (таблиця 5).

Таблиця 5.

Характеристика емоцшних проявгв у дтей з патолог1ею внутрШтх оргатв

№ Назва емоци ДГти з хворобами нирок ДГти з хворобами шлунку ДГти з хворобами серця

1. АгресГя 29,62% 30,43% 12%

2. Страх 48,14% 21,73% 24%

3. Тривожшсть 22,22% 34,78% 28%

Висновки.

Таким чином, у дГтей Гз захворюваннями нирок найбшьш виражена така емоцгя як страх. У дГтей з захворюваннями шлунку - агресГя та тривожшсть. У дГтей з захворюваннями серця виражена тривожшсть.

6. Шсля проведения методики "Моя сГм'я" були виявлеш Г основш характеристики сГмейних стосуншв У цьому типу малюнкгв дГтей зафГксована несприятлива сГмейна ситуацгя Почуття ворожостГ в сгм'! е високим. НайбГльш високий рГвень ворожостГ в сГм'! у дГтей з захворюваннями нирок та серця - 43,44% та 43%.

Тобто, причиною виникнення негативних емоцшних сташв у дГтей з патологГею внутрГшшх органГв може служити вадсутшсть гармонГйних дитячо-батькгвських зв'язкгв.

Одержан! результати дали можливГсть виявити особливГсть емоцшно! сфери дГтей з патологГею внутрГшшх органГв, що шдтверджуе припущення про вплив емоцГй на функцгю внутрГшнГх органГв. ДГти з патологГею внутрГшшх органГв мають високий рГвень особистГсно! тривожиост!, для них характерна наявшсть страхГв.

Отже, загальна гшотеза дослiдження знайшла свое тдтвердження в роботi: емоцiйна сфера дггей з пато-логiею внутршшх органiв характеризуеться своерiдними особливостями

Подальшi дослiдження передбачаеться провести в напрямку вивчення шших проблем взаемозв'язок мгж емоцшми та роботою внутрiшнiх оргашв дiтей.

Лiтература

1. Ильин Е.П. Эмоции и чувства - СПб., 2002. - 752 с.

2. Хессет Дж. Ведение в психофизиологию - М., 1981. - 167 с.

3. Мазур А.В. Страх як проблема особистосп. // Практична психологш та сощальна робота, 2002. - № 3. - С. 25 - 28.

4. Практикум по патопсихологии / Под ред. Зейгарник Б.В., Николаевой В.В. / М., 1987 - 165 с.

5. Психологические тесты / Под ред. А. А. Карелина в 2 т. - М., 2000. - 312 с.

6. Панфилова М. Страхи в домиках // Школьный психолог - 1999 - № 5.- С. 14.

7. Гречишкина О. Д. Пути активации деятельности студентовна занятиях по анатомии и физиологии. - Бердянск, 1987. - С. 31.

8. Рогов Е.Н. Настольная книга практического психолога М. , 1999.

9. Антропов Ю.Ф., Шевченко Ю.С. Лечение детей с психосоматическими расстройствами. - СПб., 2002. -560 с.

10. Макалкина - Пых И.Г. Психосоматика - М., 2003. - 928 с.

Надшшла до редакци 15.11.2008р.

SKUTECZNOSC DZIALANIA W MALYCH GRACH MLODYCH SIATKAREK A TRENERSKA OCENA

GRY KLASYFIKOW ANEJ

Krzysztof Wnorowski Akademia Wychowania Fizycznego i Sportu w Gdaisku

Streszczenie. Celem pracy bylo zbadanie zaleznosci mi?dzy eksperck^. ocen^ kompetencji do gry klasyfikowanej a skutecznosci^. w grach „jeden-na-jeden" i „dwoch-na-dwoch" u mlodych siatkarek. Przydatnosc do gry klasyfikowanej oceniono metod^ niezaleznych ekspertow, a skutecznosc dzialan indywidualnych i grupowych osi^gni?ciami w malych grach . Wyniki badan przeliczono na rangi i skorelowano ze sob.. Dowiedziono, ze siatkarka o wysokich umiej?tnosciach dzialania indywidualnego posiada rowniez ponadprzeci?tne dyspozycje warunkujce sprawne wspoldzialanie w grach: wlasciwej i „dwoch na dwoch".

Slowa kluczowe: pilka siatkowa, mlodziczki, ocena gry, skutecznosc dzialan.

Анотащя, Вноровсмк К. Ефективнiсть дiй молодих волейболкток у малих iграх i тренерська ощнка класифшацшноТ гри. Метою пращ було дослщження залежностГ помГж експертною ощнкою перспективностГ вистушв молодих волейболГсток в класифжацшних Гграх i ефектившстю !х дш в Гграх "один-до-одного" i "два-на-два". Придатшсть до класифГкацшно! гри ощнювалася за методом незалежних експертГв, а ефектившсть ГндивГдуальних i групових дш визначалася в малих Гграх. Результати дослщжень перераховаш на ранги i скоректоваш помГж собою. Доведено, що волейболГстки з високими показниками ГндивГдуальних дш також бшьше схильш до чГтких взаемодш як у малих, так i квалГфГкацшних Гграх.

Ключовi слова: юш волейболГстки, оцшка гри, ефектившсть дш

Аннотация. Вноровский К. Эффективность действий молодых волейболисток в малых играх и тренерская оценка квалификационной игры. Целью работы явилось исследование зависимости между экспертной оценкой перспективности выступлений молодых волейболисток в классификационных играх и эффективностью их действий в играх "один-на-один и "два-на-два". Предрасположенность к классификационным играм оценивалась методом независимых экспертов а эффективность индивидуальных и групповых действий определялась в малых играх. Результаты исследования пересчитывались на ранги и были скорректированы между собой. Установлено, что волейболистки с высокими показателями индивидуальных действий более склонны к четким взаимодействиям, как в малых, так и в квалификационных играх. Ключевые слова: юные волейболистки, оценка игры, эффективность действий. Annotation. Wnorowski K. Expert assessment of qualified games and achievements in small games of young women volleyball players. The aim of the study was to evaluate the relationship between effectiveness in games one-to-one and achievements in games two-to-two and expert estimation of competence to qualified game of young women volleyball players. Usefulness for the qualified game was stated by the independent experts' method, and the efficiency of individual and group activities - by the achievements in games 1x1 and 2x2. The results of the study were calculated into rank and were correlated with each other. It was proved that a player who is highly - skilled in individual playing is also extremely capable of effective cooperation in small and qualified games. Key words: volleyball, young players, assessment of game, game efficacy

Wst^p

Wspolczesna gra w pilk? siatkow^ stawia przed zawodnikami nowe wyzwania. Od graczy oczekuje si? najwyzszego poziomu dyspozycji psychofizycznych, skuteczncsci i widowiskowosci co nie jest mozliwe bez wysokich umiej?tnosci dzialania zespolowego. Cz?sto jednak wsrod wielu waznych wymagan, jako jedn^. z najbardziej fundamentalnych dla gry uwa za si? kompetencji w zakresie indywidualnych dzialan gracza [1, 5, 6]. Mecz pilki siatkowej prowadzony jest w zmiennym tempie, co wymaga od zawodnika wszechstronnego przygotowania fizycznego i psychicznego. Gracze poruszaj^. si? na kr otkich odcinkach (1 do 6 metr ow) szybko i cz?sto zmieniaj^c charakter ruchu. Dlatego tez konieczne jest, aby graj^cy w pilk§ siatkow^ zawodnicy rozwijali pewne podstawowe zdolnosci motoryczne. Siatkarz powinien dysponowac doskonale rozwini?tymi zdolnosciami przewidywania i reagowania, by moc skutecznie bronic pilki zblizaj^ce si? z dystansu 4-10 metrow z pr?dkosciami rz?du 80 do 130 kilometrow na godzin?. Gra w pilk? siatkow^ wymaga wi?c od kazdego zawodnika olbrzymiej ci^glej koncentracji na niewielkiej przestrzeni. Szybko zmieniaj^ce si? sytuacje oraz szybkie przyjmowanie i przetwarzanie informacji wymuszaj^. nieustann^. obserwacj? i odpowiednio wczesne ustawienie si? wzgl?dem partner ow i rywali. Technika gry, ktora jest bardzo specyficzna, obejmuje rozmaite elementy odbic i uderzen, ktore nadaj^. pilce rozn^. pr?dkosc i kierunek lotu. Jedynie pierwsze uderzenie okreslonej akcji gry (zagrywka) odbywa si? bez przeszkod zza linii koncowej boiska. W dalszej cz?sci gry zawodnicy musz^. odbijac pilk? w najroznorodniejszych pozycjach: stabilnych i o zachwianej rownowadze. Wykonanie i wykorzystanie elementiw technicznych jest jeszcze dodatkowo utrudnione poprzez fakt, iz zawodnik w czasie prowadzonej akcji nigdy nie znajduje si? w posiadaniu pilki. Mozna tu jedynie mowic o kontakcie z pilk% a czasy pomi?dzy poszczegolnymi jej

odbiciami niejednokrotnie wynosz^. tylko dziesi?tne cz?sci sekundy. Pojedyncze akcje gry obejmuj najcz?sciej mniej niz szesc odbic i trwaj^. przeci?tnie od 8 do 12 sekund, co daje si? wytlumaczyc dominaj ataku nad obron^. Wi?kszosc zadan tu opisanych i wykonywanych w grze wlasciwej realizowanych jest rowniez w grach malych. Przejscie z obrony do ataku i odwrotnie przebiega tu w porownaniu z innymi grami zespo lowymi w sposob szybszy, cz?stszy i bardziej regularny, przy czym rzadko zdarza si?, by wszyscy zawodnicy petnili rownoczesnie zadania ofensywne i defensywne.

Gra w pilk? siatkowa wyroznia si? sposrod innych gier zespolowych nielimitowanym czasem gry, krOtkim kontaktem zawodnika z pi lk^, ograniczon^. liczby odbic pilki, z kt orych kazde ma odmienne, scisle okreslone zadanie, decyduj^ce o powodzeniu nast?pnego dzialania.

Ocena poprawnosci wykonania elementow technicznych nalezy do s?dziego. Mamy wi?c do czynienia z bl?dami odbicia pilki, gdy zostanie ona przytrzymana lub rzucona. Ka zdorazowy kontakt zawodnika z pilk^. nie moze trwac dluzej niz ulamek sekundy. Oczywiscie od wszystkich zagran wymaga si? maksymalnej dokladnosci wykonania. Ograniczenia dotycz^ce kontaktow z pilk^. i czasu ich trwania powoduj^. koniecznosc powzi?cia odpowiednich decyzji jeszcze przed odbiciem pilki. W trakcie gry w pilk? siatkowa mozemy wyroznic dwie podstawowe sytuacje: pierwsza : obrona (pierwsze odbicie) i druga : wystawienie i atak (drugie i trzecie odbicie)

W pilce siatkowej wyroznic mozna trzy podstawowe rodzaje taktyki gry. Pierwszym jest taktyka indywidualna, rozumiana jako celowe wykorzystanie umiej?tnosci technicznych jednego zawodnika przy uwzgl?dnieniu wplywow zewn?trznych i wewn?trznych. Drugim rodzajem jest taktyka grupowa, polegaj^ca na wspolpracy przynajmniej dwoch lecz nie wi?cej niz pi?ciu zawodnikow i ma na celu wypelnienie pewnych zadan b?d^cych cz?sci^ taktyki druzynowej. Ostatnim rodzajem jest taktyka druzynowa ktora jest wspoldzialaniem wszystkich graczy w celu uzyskania okreslonych efektow w obu sytuacjach podstawowych.

Z definicji taktyki indywidualnej wynika, ze jej najwazniejszym czynnikiem s^. umiej?tnosci techniczne. Dlatego technika gry zajmuje tu bardzo istotne miejsce. Rownoczesnie jest ona cz?sci^ dzialan w ramach taktyki grupowej i zespolowej. Na podstawie struktury gry mozna smialo stwierdzic, ze technika ma w siatk owce wi?ksze znaczenie ni z w innych grach zespolowych.

Pilka siatkowa jest gr^. zespolow^. gdzie sytuacje w grze sprawiaj^, ze zawodnik nie moze indywidualnie przeprowadzic akcji. Jest on przygotowywany do wspolpracy na boisku.

Gracz w zespole sportowym jest o tyle jego elementem o ile spdnia faktyczne funkcje na rzecz zbiorowosci. Wspolnota celu okresla strukturalne i zadaniowe podzia ly oraz wynikaj^ce st^d rozpisanie stanowisk i r ol w grupie. Funkcjonowanie zespolu polega na dopelnianiu si ? i dostosowywaniu funkcji i rol, na scalaniu roznorodnych i ci^gle zmieniaj^cych si? dzialan jego czlonkow. Realizacja zadania przebiega wi?c w warunkach stalego podejmowania taktycznych i strategicznych akcji, kontrakcji w ataku i obronie oraz ci^glego przewidywania zamiar ow tak partnera jak i dezintegruj ^cych dzialan przeciwnika.

Wazne znaczenie przypisuje si? pojedynkom w grze jeden przeciwko jednemu (1x1), czyli zmaganiom dwoch graczy przeciwnych druzyn maj^cych niezgodne cele. Gr? ,jeden-na-jeden" definiuje si? jako, ogol specyficznych reakcji i dzialan zawodnika na zmniejszonym obszarze gry przy ograniczonej liczbie odbic (dwa lub jedno).

Twierdzi si?, ze pilka siatkowa jest najbardziej zespolowa ze wszystkich gier. Niew^tpliwie jednak gracze o wybitnych umiej?tnosciach gry indywidualnej stanowi^. o wartosci zespolu, a poprzez scisl^. kooperacj? w dzialaniach grupowych mog^. w znacz^cy sposob wplywac na jego ostateczne dokonania. Wzajemne „pomaganie" sobie podczas gry, sprawiajce, ze wspolnie dzialaj^cy zawodnicy osi^gaj^ wi?cej niz kazdy z osobna wywduje efekt synergistyczny - „zjawisko potqgowania siq jakosci w wyniku wspolpracy" [1].

W prezentowanej pracy sformulowano hipotez?: zawodnik sprawniej dzialaj^cy indywidualnie w grze jest takze skuteczniejszy w dzialaniach grupowych, poniewaz lepiej realizuje zadania oparte na scislej wspolpracy podczas gry; potwierdzeniem tego stanu rzeczy jest cz?stsze wygrywanie gier „dwoch na dwoch" oraz wysoka pozycja na trenerskiej liscie rankingowej porz^dkuj^cej graczy wedlug ich kompetencji w grze klasyfikowanej.

Postawiono nast?puj^ce pytanie badawcze, jaka jest sila zwi^zku korelacyjnego pomi?dzy wygrywaniem przez mlode siatkarki gier ma lych, singlowych a ich skutecznosci^ w grach parami „dw och na dwoch" i grach klasyfikowanych?

Material i metoda

Badania przeprowadzono na przestrzeni trzech dni na sali sportowej w Gda nsku. Obj?to nimi 16 dziewcz^t -zawodniczek do lat 15 uprawiaj^cych pilk? siatkowa w kategorii kadetek uczestnicz^cych w zorganizowanym szkoleniu i rozgrywkach mlodziezowych (tabela 1).

W pierwszym etapie, podczas jednodniowej sesji badawczej oceniono skuteczncsc dzialan indywidualnych w grach 1x1. Zorganizowano, w systemie gier singlowych, l^cznie po 15 gier (setow) dla kazdej siatkarki; sety rozgrywano do 15 punktow z jednym punktem przewagi; pole gry 3 x 6 m; siatka rozwieszona byla na wysokosci 215 cm. Celem gier w pierwszej kolejnosci bylo zdobycie jak najwi?kszej liczby zwyci?stw oraz w drugiej, punktow w poszczegolnych pojedynkach, ktore decydowaly o kolejnosci w przypadku rownej liczby wygranych. Jezeli i to nie rozstrzygalo, w ostatecznosci o miejscu w turnieju decydowal bilans bezposrednich konfrontacji.

Na podstawie miejsca zaj?tego w tym turnieju ustalono ranking skuteczno sci graczy w grze „jeden-na-

jeden".

Tabela 1.

Badane siatkarki

Numer gracza Inicjaly Pozycja na boisku

1 B. M. atakuj^ca

2 B. K. atakuj^ca

3 C. R. rozgrywaj^ca

4 D. P. srodkowa bloku

5 G. D. przyjmuj^ca

6 J. P. przyjmuj^ca

7 J. M. libero

8 J. N. atakuj^ca

9 K. P. rozgrywaj^ca

10 K. A. przyjmuj^ca

11 K. T. przyjmuj^ca

12 K. T. srodkowa bloku

13 S. L. srodkowa bloku

14 T. R. atakuj^ca

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

15 P. D. przyjmuj^ca

16 A. K. przyjmuj^ca

Nast?pnego dnia oceniano dzialania grupowe w grach „dwoch-na-dwoch". W tym celu, scisle wedlug listy rankingowej skutecznosci w grach 1x1 (tj., I dru zyna - 1 i 2 gracz z listy rangowej, II dru zyna - 3 i 4 gracz z listy, itd.), skompletowano osiem druzyn dwuosobowych. W systemie karia z kazd^. - mecz i rewanz zorganizowano im po 7 gier deblowych 2x2 (set do 25 punktow, z przewag^ jednego punktu); pole gry 4,5x9 m, i ustalono ranking skutecznosci zespolow dwuosobowych.

W trzecim dniu badan ustalono list? rankingow^. zawodniczek wedlug ich kompetencji siatkarskiej w oparciu o ocen? gier klasyfikowanych.. Poproszono dwoch trenerow-ekspertow, aby, niezaleznie od siebie, dokonali bezposredniej obserwacji gry badanych dziewcz^t w serii 4 meczow sparingowych odbytych podczas turnieju. Eksperci wypelnili specjalny arkusz obserwacyjny, na ktorym oszacowali wskazniki skutecznosci gry w 6 podstawowych dzialaniach skali od 0 do 5 punkt ow (0 - bardzo zle, 1 - raczej zle, 2 - slabo, 3 - dostatecznie, 4-dobrze, 5-bardzo dobrze)

Wyniki trenerskiej oceny kompetencji gry, skutecznosci w grach „jeden-na- jeden" i „dwoch-na-dwoch" skorelowano ze sob^. i obliczono wspolczynnik R Spearmana [3].

Wyniki badan i ich omowienie

Z danych przedstawionych w tabeli 2 wynika, ze ekspercka ocena siatkarek w grze klasyfikowanej jest zbiezna z miejscami zajmowanymi przez nie na li scie rankingowej utworzonej na podstawie wynikow skutecznosci w grach singlowych (1x1). Pomimo, iz tylko w dwoch przypadkach osi^gni?to peln^. zgodnosc mi?dzy ocen^. eksperck^. a wynikami gier 1x1 (badane - K.T., S.L.), miejsca az 12 kolejnych siatkarek odbiegaly od osi^gni?c w grach 1x1 nie wi ?cej niz 3 pozycje.

Obliczona wartosc wspolczynnika korelacji rang Spearmana rowna 0,84 oznacza, ze mi?dzy wynikami uzyskiwanymi przez badane siatkarki w grach 1x1 a eksperck ^ ocen^. ich zachowan w duzej grze zachodzila statystycznie istotna zaleznosc (p < 0,01). Zatem, wysoka skutecznosc dzialan indywidualnych w grach 1x1 wskazuje na istniej^ce kompetencje mlodej zawodniczki do gry klasyfikowanej (wlasciwej).

Tabela 2.

Miejsce badanych na li scie rankingowej wediug eksperckiej oceny gier klasyfikowanych, skuteczno sci w grach 1x1

oraz skutecznosci zespoldw dwuosobowych.

Badany BM BK CR DP GD JP JM JN KP KA KT KT SL TR PD AK

Gra klasyfikowana 10 12 16 8 11 5 3 4 9 7 15 1 6 3 12 14

Gra 1x1 7 16 14 11 12 8 2 1 10 3 15 4 6 5 9 13

Gra 2x2 4 7 5 8 8 4 1 1 6 2 7 2 3 3 6 5

Obliczona wartosc wspolczynnika korelacji rang Spearmana rowna 0,84 oznacza, ze mi?dzy wynikami uzyskiwanymi przez badane siatkarki w grach 1x1 a eksperck ^ ocen^. ich zachowan w duzej grze zachodzila

statystycznie istotna zaleznosc (p < 0,01). Zatem, wysoka skutecznosc dzialan indywidualnych w grach 1x1 wskazuje na istniej^ce kompetencje mlodej zawodniczki do gry klasyfikowanej (wlasciwej).

Rywalizacja zespdow dwuosobowych, utworzonych na podstawie miejsc zajçtych przez badanych w grach singlowych (1x1), dowiodla scislej wspolzaleznosci miçdzy osi^gniçciami indywidualnymi a grupowymi (wartosc wspolczynnika korelacji r = 0,87 potwierdza si lç tego wzajemnego powi^zania na poziomie istotno sci p < 0,01).

Podsumowujc wyniki przeprowadzonego badania nalezy stwierdzic, ze w badanej grupie istnieje wyrazna zaleznosc miçdzy skutecznosci^ dokonan w grach singlowych, wygrywaniem w malych grach 2x2 a eksperck^. ocen^. gracza w grach klasyfikowanych. Mozna zatem, na podstawie przytoczonych wynikow badan zaryzykowac stwierdzenie, ze mloda siatkarka o wysokich umiejçtnosciach dzialania indywidualnego posiada takze ponadprzeciçtne dyspozycje warunkujce sprawne wspoldzialanie w grze klasyfikowanej.

Wnioski

1. Kompetencja siatkarska oceniana na podstawie obserwacji zachowan mlodych zawodniczek w grze wlasciwej potwierdza siç w skutecznym dzialaniu indywidualnym w grach , jeden-na-jeden".

2. Mlode siatkarki z uzdolnieniami do dzia lania indywidualnego posiadaj^. rowniez ponadprzeciçtne dyspozycje warunkuj^ce sprawne wspoldzialanie w grach z udzia lem wiçkszej liczby zawodnikow.

3. Male gry, (1x1) i (2x2) stanowi^. wlasciw^ formç nauczania w pilce siatkowej, zalecan^. szczegolnie w szkoleniu mlodziezy.

Literatura

1. Naglak Z. (1994): Zespolowa gra sportowa. Studium. AWF, Wroclaw, 206 s.

2. Panfil R. (2000): Edukacja uzdolnionego gracza i zarz ^dzanie zespolem sportowym. AWF, Wrocaw, 274 s.

3. Stanisz A. (1998): Przystçpny kurs statystyki w oparciu o program Statistica PL na przykladzie z medycyny. Statsoft Polska, Krakow, 362 s.

4. Szwarc A. (2003): Metody oceny techniczno-taktycznych dzialan pilkarzy noznych. AWFiS, Gdansk, 158 s.

5. Wnorowski K., Skrobecki J. [1998]: Kryteria oceny szybkosciowo-silowych komponentow motorycznosci siatkarek i siatkarzy w wieku 14-15 lat. Rocznik naukowy, AWF Gdansk, tomVII, s. 127-137.

6. Wnorowski K., Skrobecki J.(2000): Teoretyczno-metodyczne podstawy kontroli motorycznosci siatkarek i siatkarzy. Rocznik naukowy, AWF Gdansk, t. IX, s.53-78.

7. Wroblewska K. (1987): Wybrane metody opisu i wnioskowania statystycznego w Wychowaniu fizycznym. AWF Gdansk.

8. Zaciorski W.M. (1979): Osnowy sportiwnoj mietrdogii. Moskwa, Fizkultura i sport. S. 152.

Artykul postupil do redakcji 15.12.2008 r.

ПИТАННЯ СОЩАЛВАЦП Д1ТЕЙ ЗАСОБАМИ АДАПТИВНО1 Ф1ЗИЧНО1 КУЛЬТУРИВ УМОВАХ

ЦЕНТР1В СОЩ1АЛЬНО1 РЕАБЫ1ТАЩП

Яшна О.П.

Нацiональний педагогiчний iнститут iMeHi Н.П. Драгоманова

Анотацiя. В статп розглянуто питания соцiалiзацii дтгей засобами адаптивно! фiзичноi культури (АФК) . Шляхом цiлеспрямоваиого опитування керiвникiв i фахiвцiв, а також спостережень за оргашзащею занять, визначено змют i форму застосування адаптивно! фiзичноi культурив умовах центрiв реабштаци. У процеа спостережень i бесвд за дгтьми виявлено вплив попередньо сформованого сощального досвiду на !х мотиващю i результат на заняттях АФК. Визначено особливосп впливу статгi, вжу i вiдношения батькйв до стану здоров'я сво!х дiтей на результативнють навчання i вiдновлення засобами АФК Ключовi слова: соцiалiзацiя, вщновлення, навчання, заняття, соцiальний досвiд

Аннотация. Яшна О.П. Вопрос социализации детей средствами адаптивной физической культуры в условиях центров социальной реабилитации. В статье рассматривается вопрос социализации детей средствами адаптивной физической культуры (АФК). Путем целенаправленного опроса руководителей и специалистов, а также наблюдений за организацией занятий, определено содержание и форму использования адаптивной физической культурыв центрах реабилитации. В процессе наблюдений и бесед с детьми выявлено влияние предварительного социального опыта детей на их мотивацию и результат на занятиях АФК. Определено особенности влияния пола, возраста и отношения родителей к состоянию здоровья своих детей на результативность обучения и восстановления средствами АФК. Ключевые слова: социализация, обучение восстановление, занятие, социальный опыт Annotation. Yashna O.P. Question of socializations children by means of adaptive physical culture in centres of social rehabilitations. In the article the question of socialization of children means of adaptive physical culture (APC). By the purposeful questioning of leaders and specialists and also looking after organization of employments, definition maintenance and form of the use of adaptive physical culture in conditions in the centers of rehabilitation. In the process of supervisions and conversations with children influence of preliminary social experience of children is exposed on their motivation and result on employments of APC. Definition of influence of sex, age and relation of parents to the state of health of the children on effectiveness of teaching and recovery means of APC. Key words: socialization, teaching, recovery, employment, social experience

Вступ.

На кожному етат свого розвитку, у рiзнi часи, людство з тдвищеною увагою ставилося до сво!х дней. Саме в д^тях воно вбачало зростання i розквгт сво!х мрш, виршення наявних проблем, знаходження вщповщей на сво! питання, бачило в них свое майбутне

Ускладнення сощально! ситуаци в Укра!ш привило до зниження життевого рiвня бшьшосп населенна, що негативно вплинуло на розвиток самих не захищених його громадян - д^тях.

Загальне зниження народжуваносп i зростання дитячо! швалвдносп робить особливо актуальним питання збереження та покращення здоров'я наци, з метою забезпечення майбутнього нашо! держави.

За останне десятирiччя сформувалась концепщя дiяльностi цен^в сощально! реабштаци Укра!ни, яка полягае у комплексному пiдходi до сощального, педагопчнощ психолопчного впливу на дитину, що мае вади в розвитку.

Одними iз засобiв навчання i вщновлення в 1ндивщуальнш програмi реабштаци дитини-швалвда визначено фiзичну i фiзкультурноспортивну реабштащю, якi входять до структури адаптивно! фiзично! культури[8].

В науковш лiтературi достатньо висвiтленi приватш питання впливу фiзичних вправ на фiзичну пiдготовку вiдновлення i тдтримання здоров'я, розвиток вищих психiчних функцш дiтей з рiзними вадами здоров'я. За визначенням багатьох авторiв Чудна Р., Курцевич Т., Озолiна Е., Дмiтрiев В., Рубцова Н., £всеев С.П., Шапкова Л.В. рiвень психофiзичного розвитку створюе передумови для соцiалiзацii детей з вадами в розвитку

Проте токолог, зокрема, Корнева £.Н. зазначае, що не вiрно вважати, що адаптацiя (тобто iснуючий рiвень розвитку психофiзичних якостей) надiляють людину сощальними рисами i дае !й змогу стати повноправним членом суспiльства [5].

1.Б. Котова i £.Н. Шиянова вказують: «Соцiалiзацiя здiйснюе соцiальну тишзацш особистост; адаптуе i iнтегруе людину в суспшьство, завдяки засвоенню нею сощального досвщу, щнностей, норм, установок, властивих як суспшьству в цшому, так i окремим групам. Проте в силу свое! природно! автономносп особистiсть зберiгае i розвивае тенденщю до незалежиостi, свободи, формуванню особисто! позицi!, розвитку iндивiдуальностi_ Обидвi тенденцп - соцiальна типiзацiя i автономiзацiя особистостй, властивi соцiалiзацii, зберiгають свою стшшсть, забезпечуючи, з одного боку, взаемовщновленють суспiльного життя, тобто сощуму, а з iншого - реалiзацiю особистiсних потенцiй, нахилiв, здiбностей_»[10].

Як вказував шмецький фiлософ П. Натроп, розвиваючи iде! соцiальноi педагогiки, «людина... не росте поодинокс, . не виростае i просто одна поряд iз iншою, в приблизно однакових умовах, але кожна пiд багатобiчними впливами один одно!, непристано реагуючи на цi впливи^> [10]. На необхвдносп безперервно!

сощалГзаци засобами навчання Г виховання у колективГ однолитав зауважували Макаренко А.С., Виготський Л.С. СухомлинськийВ.О. [3, 7, 11].

Робота виконана за планом НДР нацюнального педагогГчного унГверситету Гмеш М.П. Драгоманова

Формулювання цiлей роботи

Визначення доцГльностГ органГзацГ! процесу психофГзичного розвитку Г сощалГзаци дГтей в умовах центрГв соцГально! реабштацУ Укра!ни засобами адаптивно! фГзично! культури

Методи досл1дження: теоретичш - аналГз, синтез, узагальнення; на емпГричному - цшеспрямоваш опитування спостережения, бесгди.

Результати дослвджень.

Сучасна структура адаптивно! фГзично! культуриза Т.П. Бепдовою [2] складаеться з: адаптивного фГзичного виховання, яке призначене для формування базових основ фГзично! освГти; адаптивно! рухово! рекреацГ! - для оздоровчого дозвшля, активного вГдпочинку, Ггор, стлкування, адаптивного спорту - для вдосконалення Г реалГзац!! фГзичних, психГчних, емоцГйно-вольових здГбностей; фГзично! реабГлГтацУ - для лГкувания, вГдновлення Г компенсацп втрачених можливостей; креативних (художньомузикальнГ) тшесно-ориентувальних практик АФК - спрямованих на самовиражения Г оздоровления свое! сутностГ через рухи, танцГ, музику, образ, ГншГ засоби мистецтва Г екстремальних видГв рухово! дГяльностГ - спрямованих на подолання комплексГв неповноцшностг, задоволення потреб у стресГ, профшактика депреси.

ВсГ цГ види АФК тГсно пов'язанГ мгж собою Г виконують сво! завдания на шляху навчально-вГдновлювально! роботи з дпъми, що мають вади в розвитку.

Опитування фахГвщв Г керГвникгв 36 реабштацшних центрГв Укра!ни виявило, що в усГх установах застосовують Гндивгдуальш заняття, спрямованГ на вГдновлення оргашзму засобами фГзично! реабГлГтацУ (масаж, лГкувальна фГзична культура бальнеотератя, фГзГотерапГя тощо). ТГльки в п'ятьох центрах етзодично використовуютьруховГ Ггри Г фГзкультурноспортивнГ свята. У двох центрах заняття проводяться Гндивгдуально Гз кожною дитиною, але дати при цьому знаходяться в однш кгмнатГ.

На сьогоднГ дГяльшсть центрГв соцГально! реабштацп вГдГграе роль одного з перших соцГальних шститупв, до якого вступають дГти з вадами в розвитку Тому важливим е вирГшення питания дощльно оргашзованого педагогГчного середовища, добГр адекватних завданням Г метГ дГяльностГ центру форм Г змГсту навчальних занять, а саме занять з адаптивно! фГзично! культури !х методичного забезпечення, що впливатиме на подальший розвиток дитини, !! навченГсть Г вГдновлення

Впровадження на баз! МелГтопольськогоцентру реабштацп Г соцГально! адаптаци шваладв практики вГдновлення засобами не лише фГзично!, але Г фГзкультурно-спортивно! реабштацп дало змогу провести соцГально-педагогГчний експеримент Г виявити сфери впливу цього засобу на психофГзичний Г соцГальний розвиток дитини.

У процесГ цГлеспрямованого педагогГчного спостережения за 104 дпъми вГком з 4 до 18 рокгв на заняттях адаптивною фГзичною культурою, нами було виявлено, що поряд Гз психофГзичним розвитком заняття значно сприяють формуванню соцГальних якостей [12].

ОсобливостГ навчально-вГдновлювально! роботи з дГтьми залежать вГд нозологГчно! групи, вГку, ступеню важкостГ Г структури дефекту, часу його виникнення, причини Г характеру протГкання захворювання, медичного прогнозу, наявносп супутнГх захворювань Г вторинних вГдхилень, стану соматичного здоров'я, рГвия фГзичного розвитку Г фГзично! тдготовки

Проте аналГз науково-методично! лГтератури показав, що дотепер не висвГтлено питання навчання адаптивнш фГзичнГй культурГдГтей в умовах центрГв соцГально! реабГлГтацУ, яке полягае у поеднанш рГзних категорГй дГтей на заняттях. У процесГ навчально-вГдновлювально! роботи ми застосували груповг, мало груповГ Г ГндивгдуальнГ заняття поеднуючи рГзнГ види АФК.

Спостережения за дпъми протягом року дали змогу виявити, що дни з вродженими Г набутими вадами мають не однакову мотивацГю вГдносно процесГв навчання Г вГдновлення на заняттях АФК. Якщо дитина набула ваду у свГдомому вГцГ, мала досвГд перебування у одному або декглькох соцГальних шститутах (дитячий садок, школа), то така дитина мае бшьш мщну мотивацГю до вГдновлення, старанно виконуе завдания, присл^ховуеться до порад Г рекомендацш вчителя, систематично вГдвгдуе заняття, приймае активну Г свГдому участь у загальному процесГ реабГлГтацУ (78% дГтей з набутими вадами). ДГти, що мають вроджеш вади Г були з дитинства Гзольоваш вГд суспГльства, навчалися в домашнГх умовах, не мали достатньо сформованих мотивГв до навчаннГ Г вГдновлення засобами АФК, несистематично вГдвгдували заняття, Ггнорували поради, приймали пасивну участь у процесГ реабГлГтацГ! (86% дГтей з вродженими вадами). За П.К.Анохшим е чотири компонента аферентного синтезу, тобто етапи досягнення системою (оргашзму) робочого результату

1. Домшантна мотиващя - передумова що спонукае до дп.

2. Обстановочна аферентащя - стимул, що запускае пристосувальну дГю.

3. Пускова аферентацГя (прийняття рГшення) - пГсля чого збудження приймае еферентний (виконавчий) характер.

4. Пам'ять (акцептор результату дГяльностГ) - щеальш параметри задано! дц (прогноз очГкуваного результату дп, порГвнюе одержаний результат Гз Гдеальним образом) [1] .

У ход! бесгд ми встановили, що для дГтей з набутими вадами е важливим вГдновити свое здоров'я з метою повернення до навчання у школГ або дитсадку Гз сво!ми однолГтками, здобуття освГти за обраним

фахом, тобто вИдновлення свого соцiального статусу. Це i складае, перш за все, мотиващю их навчання, подруге, це власний попереднИй досвИд можливостi володiти своим тИлом, певна форма самодостатностИ у реалИзацИи своих потреб i iнтересiв. Таким чином, дитина з набутою вадою, у своих мотивацИях спираеться на пам'ять, яка зберИгае попередньо сформований зразок результату дИи. Дiяльнiсть цих дИтей набувала змютовносп, тому що в своему минулому досвИдИ вони досягали певних результата вiд спланованои i виконанои дИи.

Таким чином, нами було встановлено, що навчання i вiдновлення дiтей з вадами в розвитку буде ускладнюватися нестачею не лише фiзичного або психiчного досвИду, але i насамперед соцiального досвИду.

Поряд iз Русовою С.Ф. [9], ми також звернули увагу на те, що дИти наслИдують рухам один одного на заняттях. Так, дИти, що мали бiльш високий рiвень розвитку психофiзичних можливостей займали лiдерську позицiю i справляли своею активною дiяльнiстю вплив на тих дИтей в грущ що мали значнИ порушення фiзичних, психiчних або соцИальних якостей

Так, 1ванова 1.Б. i Ляшенко В.1. визначають, що спшкування - це не тИльки процес взаемодИи людей, змiстом якого е обмИн iнформацiею, але i головний розвиваючий фактор. Припиняеться спшкування -припиняеться розвиток [4, 6]. Якщо традицiйно навчання й вИдновлення дитини з вадами в станИ здоров'я засобами фИзичнои i фИзкультурно-спортивнои реабштаци розглядалися у контекстi ии психофiзичного вИдхилення, то твердження науковщв вказують, що без доцИльнои оргашзащи групових занять психофiзичний розвиток буде не тшьки формуватися у вiдривi вiд розвитку соцiальних якостей, а й уповИльнюватися

У процесi групових занять протягом деякого часу вИдбуваеться iдентифiкацiя дiтей у колективИ ДИти iз значними порушеннями i обмеженнями шляхом штерюризацп переймають соцiальнi потреби, щннюш орИентацИи i iнтереси, наслИдують рухам i загальнои поведiнки дiтей-лiдерiв з набутими вади.

За нашими спостереженням дiвчата виявляють бiльшу активнИсть у процесi вiдновлення свого здоров'я анИж хлопцi, якi виявляють iндиферентне вiдношення пiд час корекцiйних занять. Вони частИше за дiвчат, займають позицiю «людини, що опинилась у складних обставинах життя» (64 % хлопщв), тому нехтують порадами i зауваженнями, займають пасивну позицiю, очИкують на спИвчуття, ухиляються вiд вИдповшальностИ за процес реабштаци. Проте, хлопцИ виявляють бiльший iнтерес до занять спортом i рекреацiйними видами дiяльностi. На наш погляд витоки проблеми недостатньои мотивацИи до вИдновлення здоров'я необхiдно шукати у проблемах тендерного виховання хлопщв в нашИй краинИ, це:

- недостатня актуалiзацiя характеристик архетипичного образу украинського «чоловИка, батька, сина», не сформованiсть сучасного образу i характеристик чоловИчои статИ, що вiдповiдали би соцiальним вимогам;

- переважна роль матерi i ж1нки у вихованнi хлопцiв в сИм'и i поза сИм'ею (дитсадок, центр реабштаци, школа i т.п.)

- ухилення батька вИд обов'язкИв опiки над дитиною, що мае Инвалщизуюче захворiння (ухiд батька з

сИм'и);

- загальна криза Институту сИм'и в суспiльствi

Дiти до 5 рокИв (а iнодi i старшi) не завжди усвiдомлюють свою ваду i необхiднiсть цiлеспрямованого впливу на свое здоров'я. Усвiдомленняi оцИнка особливостей розвитку дитини приходить через зворотнИй зв'язок найближчих оточуючих по-перше, батькИв, по-друге, близьких родичiв та Инших оточуючих (друзiв, сусiдiв), по-трете, фахiвцiв медичних И освИтнИх закладИв. Так Ляшенко В.1., у своему дослИдженнИ зазначив, що батьки можуть займати наступнИ позицИи у процесИ вИдновлення дитини: енергИйну, пасивну або байдужу, агресивну, пристосувальну [6]. ВИдношення батькИв И близьких оточуючихдо стану здоров'я дитини формуе згодом ии власне вИдношення до своеи вади. ЗвИсно, що основнИ якостИ дитини закладаються в до 5 рокив, тому позицИя батькИв щодо вИдновлення стану здоров'я дитини, на ранньому етапИ ии розвитку, мае вирИшальне значення И закладае основи для ии майбутнього життя в сощуми

Висновки.

Отже, у ходИ дослИдження нами було встановлено наступне:

1. Навчально-вИдновлювальна робота в центрах реабштаци грунтуеться переважно на характеристиках первинного вИдхилення дитини, про що свИдчить практика використання фИзичнои реабштаци у формИ ИндивИдуальних занять.

2. Врахування при побудовИнавчально-вИдновлювальнои роботи, поряд Из Иншим, соцИального досвИду дИтей з психофИзичними вадами дае змогу доцИльно органИзувати груповИ заняття.

3. Визначення сИмейних обставин И особливостей виховання хлопцИв з вадами в розвитку надае можливИсть дИбрати ефективнИ виховнИ пИдходи И прийоми до процесу их навчання й вИдновлення

4. Визначення часу И умов набуття ИнвалИдизуючого захворювання, стану збереження Интелекту, статевих И вИкових особливостей, характеру вИдношення батькИв И близьких оточуючихщодо стану здоров'я дитини, сприятимуть корекцИи И профшактищ неадекватно! реакцИи батькИв на стан здоров'я дитини. Дозволять якомого ранИше активно включити дитину до процесу вИдновлення И навчання.

5. Практика застосування рИзних видИв адаптивно! фИзичнои культуриу формИ групових И колективних занять показуе, що доцИльно органИзоване педагогИчне середовище впливае не тшьки на психофИзичний, а й соцИальний розвиток дИтей И пИдлИткИв з психофИзичними вадами.

Напрямки подальшого до^дження. Розробка методичного пИдходу до навчання адаптивнои фИзичнои культуридИтей з рИзними вадами в станИ здоров'я.

ЛИтература

1. Анохин П. К. Философские аспекты теории функциональной системы. Избранные труды - М., "Наука", 1978 г. - 399 с.

2. Бегидова Т.П. Основы адаптивной физической культуры Учебн. пособие. - М.: Физкультураи Спорт, 2007. - 192 с.

3. Выготский Л.С. Основы дефектологии - М.: Педагогика // Собр. Соч. в 6 т. - 1982. - Т.5. - С. 70.

4. 1ванова 1.Б. СоцГально-педагогГчна робота з дГтьми-швалгдами в систем! сощальних служб для молодГ: Дис... канд. пед. наук. - К., 1998. - 174 с.

5. Корнеева Е.Н. Взгляд на социализацию с точки зрения возрастной психологии // Ярославский педагогический вестник. 1996. № 2. С.17-23.

6. Ляшенко В.1. Формуваиня життево! компетентностГ дГтей-швалгдгв у центра ранньо! соцГально! реабштаци: Дис. канд.пед. наук - Херсон, 2004. - 277 с.

7. Макаренко А.С. Общие условия семейного воспитания. Соч.в 7. М.: Изд-во АКН РСФСр, 1985. - Т.4. -С. 200.

8. Про затвердження форм ГндивГдуально! програми реабГлГтацГ! ГнвалГда, дитини-ГнвалГда та порядку !х складання. Наказ МОЗ Укра!ни 08.10.2007 № 623.

9. Русова С.Ф. ТеорГя Г практика дошкгльного виховання - ЛьвГв - Харкгв - Париж: ПросвГта, 1993. - С. 31.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

10. Социальная психология в вопросах и ответах / Под ред. В.А. Лабунской М.: Гардарики, 1999.- С.76,36.

11. СухомлинскийВ.О. Вибраш твори в 5-ти Т.- Т. 3. Серце вщдаю дГтям. Народження громадянина Листи до сина.: Рад. Школа, 1997. - С. 322.

12. Яшна О.П. Адаптивна фГзична культура в процесГ вГдновлення й навчання дГтей в умовах центрГв соцГально! реабштаци // Педагопка, психологгя та медико-бюлопчш проблеми фГзичного виховання Г спорту. - № 10. - 2008. - С. 148-151.

Надшшла до редакци 17.11.2008 р.

ПРОФЕС1ЙНА КОМПЕТЕНТШСТЬ ТА 1М1ДЖ СУЧАСНОГО ВИКЛАДАЧА

Кайдалова Л.Г.

Нацiональний фармацевтичний ушверситет

Анотацiя. У статтi на тдстаи аналiзу лiтературних джерел розглянуп питання професшно! KOMneTeHTHOCTi сучасного викладача вищого навчального закладу, складники та професшно значущi якостi викладача; ГмГдж викладача в умовах гармошзацл вищо! освiти до европейських стандартiв та шляхи формування позитивного iмiджу для устшно! дiяльностi викладача. Ключовi слова: професшний, викладач, iмiдж, компетентний

Аннотация. Кайдалова Л.Г. Профессиональная компетентность и имидж современного преподавателя.

В статье с помощью анализа литературных источников рассмотрены вопросы профессиональной компетентности современного преподавателя высшего ученого заведения, составляющие и профессионально значимые качества преподавателя, имидж преподавателя в условиях гармонизации высшего образования к европейским стандартам и пути формирования позитивного имиджа для успешной деятельности преподавателя.

Ключевые слова: профессиональный, преподаватель, имидж, компетентный

Annotation. Kaidalova L.G. Professional competence and image of the modern teacher. In the article by means of analysis of references questions of professional competence of the modern teacher of the maximum scientific institution, making and professionally significant qualities of the teacher are examined; image of the teacher in conditions of harmonization of higher education to the European standards and a way of formation of positive image for successful activity of the teacher. Keywords: professional, teacher, image, competent.

Вступ.

У сучасних умовах гармошзаци вичизняно! вищо! освгти з вимогами европейських стандарта профeсiоналiзм та iмiдж викладача набувають особливо! актуальности осшльки за останш роки суттево змшились вимоги до викладача вищого навчального закладу. Позитивний iмiдж викладача забезпечуе iмiдж вищого навчального закладу та особистий iмiдж.

Питаннями професшно! компетентности педагопчно! майстерносп викладача ВНЗ займаються педагоги, психологи соцюлоги, менеджери освгги та ш. Проблема професшно! компетентностГ педагопчно! компетентностГ розглядалась у працях К.Б.ВГашс-Трофименко, М.В.Гордiенка В.М.Гриньово!, М.М.Зароцького, Ю.Зязюна, Н.В.Кузьмшо!, Г.В.ЛГсовенко1 С.Д.Максименка, А.К.Марково!, П.Приходько А.е Радченко, Л.£. Сiгаево!, В.1. Свистун, Н.Б. Щокшо! та Гн. [1,3, 6, 7,8, 10, 12, 15].

Аналiз лгтературних джерел засвГдчуе, що проблемГ ГмГджу викладача вищого навчального закладу придГлялась недостатня увага Зокрема, торкались проблеми ГмГджу вчителя та викладача А.Калюжний, П.С.Лернер, О.В.Скворчевська, О.С.Нуреева та Гн. [5, 6, 9 ].

Як зазначають КБ.ВГашс-Трофименко та Г.В.ЛГсовенко, бГльшГсть науковцГв серед ключових позицГй професГйно! компетентностГ вчителГв виводять на перше мГсце саме продуктивну компетентнГсть та розглядають !! не лише як вмшня працювати, а насамперед, як здатнГсть до створення власного продукту, прийняття певних ршень, несення вГдповГдальностГ за них [1]. Професшна компетентнГсть науково-педагогГчного пращвника (В.I.Свистун) грунтуеться на його досвщ, сукупностГ психолого-педагогГчних, методичних та шших знань, навичок i вмГнь, вГдбуваеться!! розвиток i саморозвиток у процеа свГдомого особистГсного та професшного становления у педагогГчнГй дГяльностГ про [14]. На думку Н.Гусак, професшна компетентнГсть неможлива без високого рГвня знань, усвГдомлення перспектив вивчення певних дисциплщ !хньо! ролГ в педагогГчнГй дгяльносп [4].

ДослГдження виконанГ по плану Нацюнального фармацевтичного унГверситету.

Формулювання цiлей роботи.

Метою статтГ е висвгтлення дослГджень з проблеми професГйно! компетентностГ та ГмГджу сучасного викладача вищого навчального закладу.

Результата дослвджень.

Ми схиляемось до визначення, що професшна компетентнГсть викладача це - знання предмета, педагопки, психологи, лопки, принцишв, форм i методГв, технологш навчання i виховання, змГсту предмета та ГндивГдуальних особливостей студента; умшня спшкуватися дохГдливо, на високому науковому рГвш викладати навчальний матерГал, володгти педагогГчними технологГями Це органГчне поеднання теоретично! та практично! готовносп до здшснення дГяльностГ.

Серед професГйних якостей педагога А.К.Маркова зазначае педагогГчну ерудицщ педагогГчне цiлeпокладаиия, педагогГчне мислення, педагогГчну ГмпровГзацГю, педагогГчне спостереження, педагогГчну спритшсть, педагогГчний оптимГзм, педагогГчне передбачення та Гн. [ 8].

Професшна компетентшсть знання, вмшня та навички викладача сам по собГ не забезпечують успГшне здГйснення педагогГчно! дГяльностГ i не створюють гГдну репутацГю. Для цього необхГдно користуватись повагою та авторитетом серед колег, студенпв тобто створити свш неповторний ГмГдж. 1ншими словами, кожнГй людинГ необхГдний свш ГмГдж, тобто те уявлення, яке вона створюе сама про себе i яке виступае як зовшшне вГдображення особистостГ тако! людини та показник !! професГйних та особиспсно значимих якостей.

Анетування викладачiв Нацiонального фармацевтичного ушверситету та Харшвського медичного унiверситету щодо професiйно значимих якостей викладача показало, викладачi мають рiзнi точки зору щодо розумiння якостей. У анкетуванш брали участь 56 викладачiв. Науковий стутнь кандидата наук та вчене звання доцента мають 46 викладачiв. Педагогiчний стаж до 10 рошв мають 10 викладачiв, 12 викладачiв - до 12 рошв, 8 - до 15 рошв; стаж вИд 15 до 20 рошв у 8 викладачiв, а вИд 20 до 25 рошв мають 4 викладачИ; вИд 25 до рошв - 14 викладачiв. Викладачi надають превагу таким якостям як: професшна компетентнiсть - 48 викладачiв (86 %); психолого-педагопчт знання - 46 викладачiв (82 %); володшня педагогiчними технологИями - 47(84%); використання активних методiв навчання- 50 викладачiв (89,2%). Ораторська майстернiсть на думку 46 викладачiв (82%) повинна бути притаманна сучасному викладачевi. Комунiкативною компетентнютю як вважають 89,2% опитуваних повинш володгти викладачi вищого навчального закладу; емоцшний контакт викладача з аудиторiею повинен бути як зазначають 71,4 % (40 викладачiв). Щодо культуримови, то ii виокремлюють 82 % викладачiв; умИння слухати 38 викладачiв (68%). Тактовнють, вимогливюта, дисциплiноваиiсть та повага до студентiвбули назваиi важливими у 92,8% (52 респондента), педагопчний стаж яких ввд 15 до 35 рок1в. Акторсьш здИбностИ повиннИ бути притамаинi сучасному викладачевИ на думку 32 опитуваних яш мають досвИд роботи переважно вИд 5 до 20 рошв.

Розглянемо, що являе собою ИмИдж людини 1мИдж походить вИд лат. "imitari", що означае ИмИтувати, а у пер. з англ "image" - образ, вираз) - образ, який складаеться не тИльки Из зовшшнього вигляду (одяг, прикраси, зачюка, машяж та Ин.), але i з постави, ходи, умшня говорити, рухатися

У психолого-педагопчному словнику С.С.Рапацевича, "ИмИдж" - це стереотипизований образ конкретного об'екта, що Иснуе у свИдомосп мас. I як правило, ИмИдж вИдноситься до конкретно! людини, але може поширюватися на певний товар, оргашзацш, професИю тощо [11].

1мИдж педагога це - один Из основних засобИв реалИзаци принцишв навчання та виховання своею особистютю. Позитивний ИмИдж сучасного викладача вищого навчального закладу тюно пов'язаний Из його професшною компетешстщ педагогИчною майстернютю, психолого-педагопчною культурою особистосп викладача та особистИсними й професшно значущими якостями педагога

Зауважимо, що при формувант ИмИджу педагога його особистИ якостИ переплИтаються з тими, що приписуються йому оточуючими

Стад зауважити, що ИмИдж викладача формують

1) сам викладач;

2) ИмИджмейкери;

3) засоби масово! шформацп;

4) люди, що оточують - друзИ, рИднИ, ствробгтники, студенти батьки студентИв

Особистий ИмИдж е важливим складником для вищого навчального закладу, для ИмИджу кафедри i для самого викладача, осшльки впливае на ИмИдж навчального закладу i на кар'ерний рют, а саме: ИмИдж впливае на тих, хто приймае рИшення в питаннях професшного росту; людИ зайнятИ, тому здатнИ приймати рИшення на тдставИ першого враження;

Створюючи власний ИмИдж викладачевИ необхИдно врахувати, що ИмИдж може бути як позитивний, так i негативний Завдяки ИмИджу також можна скласти враження про людину, ii характер, освИченють, штелект, рИвень культури поведшку тощо. Погляди, враження, думки про людину можуть бути сформован на тдставИ прямо! шформацп, що формуе ИмИдж. 1нформащя може усвИдомлюватись чи не усвИдомлюватись людиною, осшльки знаходиться на тдсвИдомостИ i проявляе себе лише в почуттях В узагальненому виглядИ цей принцип можна сформулюватитак: впливаючи на людей з метою створення у них позитивного враження, необхИдно впливати не тИльки на !х свИдомють, а й на шдсвИдомють, щоб у них виникало почуття приемного при згадуванш вашого ИменИ.

Отже, формуючи ИмИдж, необхИдно впливати перш за все на шдсвИдомють людей, нИж на !х свИдомють. Думка, що виникла у людини тд впливом тдсвИдомо! шформацц, розщнюеться нею як власна, тому що джерело !! виникнення не очевидне. Люди зазвичай собИ довИряють бИльше, нИж Иншим, то i тдсвИдомому враженню вони будутьдовИряти бИльше, шж свИдомому.

ПедагогИчна культура викладача пов'язана з усИма елементами особистюно! культури моральною, естетичною, розумовою, правовою, полИтичною, еколопчною та Ин. Осшльки, як вважае С.С.ВИтвицька, вона е Интегральним показником Инших видИв культур, !х складовою i, в той же час, включае !х у себе [2]. Складниками педагогИчно! культури е: свИтогляд наукова ерудищя духовне багатство, педагогИчна майстернють, педагопчт здИбностИ, педагогИчна технИка i культура зовшшнього вигляду, культура мови, культураспшкування, педагогИчний такт, прагнення до самовдоскалення

Для становлення мовленнево! культури педагога велике значення мае знання i володшня рИзними мовленневими стилями - побутовим, дИловим, науковим, художшм Залежно вИд аудиторц з якою спшкуеться, викладач, необхИдно обрати i вИдповИдний стиль мови для забезпечення ефективного спшкування Досягаеться це знанням мови i наявшстю мовних навишв, якИ формуються в мовнИй дИяльностИ, з досвИдом. Безумовно, мовленнева культура безпосередньо залежить вИд мовного середовища чим вищий рИвень мовленнево! культуринаселення, тим бИльше вИн впливае на виховання i формування особистостИ [3].

Погляд е одним Из елементИв особистюного i дшового ИмИджу, оскИльки демонструе намИри та настрш людини Для викладача важливо навчитись моделювати погляд Це бувае складно в певнИ моменти i для цього потрИбнИ певнИ навички. ОчИ доброзичливо!, щиро! та вИдверто! людини випромИнюють тепло i здатнИ

«притягувати» до себе людей. I навпаки, зла людина навГть коли посмГхаеться не може змГнити вираз сво!х холодних очей. Погляд викладача повинен бути доброзичливим, уважним, зосередженим

Тому, для пГдвищення власного рейтингу Г позитивного сприйняття оточуючимиважливо звертати на це увагу Г умГти виггдно себе подати. ЗовнГшнГй облГк допомагае людинГ привернути до себе увагу, створити позитивний настрГй, бути не тшьки симпатичною людиною, а й прекрасним педагогом.

Одяг повинен гармошювати з фГгурою, виглядом педагога, бути красивим Г охайним Викладач е прикладом для студеипв у всьому, Г в одязГ теж, вГн зобов'язаний стежити за модою, одягатися елегантно, але скромно. Елегантно, красиво одягнений викладач викликае позитивш емоци студеипв пГднГмае !х настрГй, спонукае стежити за собою, виховуе !х смак. Одяг викладача повинен гармоншно доповнювати його професГйну дгальшсть, його ГндивгдуальнГ особливостг Тому його зовшшшсть повинна, в першу чергу, виконувати професГйну функцгю: бути надшним помГчником у навчаннГ та вихованш студеипв Увесь вигляд педагога повинен гармоншно доповнювати його професГйну дГяльшсть, його шдивгдуальшсть, допомагати у вихованш студеипв Головне в зовшшньому виглядГ - охайнГсть Г чистота, елегантшсть Г вГдчуття мГри. Педагог повинен умГти красиво одягатися, враховуючи тенденцп сучасно! моди, але при цьому уникати крайнощГв.

Педагог повинен працювати над своею зовнГшнГстю, щоб завжди добре виглядати, мати свГй стиль, образ, який включае не тшьки зовшшнш вигляд (одяг, прикраси, зачГска, макгяж). Тому для ГмГджу люди беруть те, що краще всього застосовуватии посмГхатись всГм Г всюди, демонструвати вГдвертГсть Г увагу, слгдкувати за зовнГшнГм виглядом, одягом та зачГскою.

ДослГдження психологГв шдтверджують, що самопочуття Г стан педагога мають межг ресурсГв психГчного здоров'я, Г, щоб продуктивно працювати викладач повинен, насамперед, умГти рацГонально витрачати свою психГчну енергГю, знати як и можиа поповнювати, вГдновлювати Це допоможе йому усвГдомлено й ефективно розподГляти сво! сили протягом кожного дня, тижня, мГсяця, року, володГти ситуацГею Г собою, зберГгати працездатшсть Г оптимГзм, бути упевненим у собг Г, нарештГ, успГшно працювати [13].

Для викладача важливим е контакт з оточуючими Г значною частиною ГмГджу е: висока самооцГнка, впевненГсть у собГ; вГра в добро та в людей; соцГальна та особиста вГдповГдальнГсть; бажання змГнюватись Г вмшня ризикувати при здоровому почутп само зберГгания. Висновки.

Таким чином, для усшшно! педагогГчно! дГяльностГ викладачевГ вищого навчального закладу повинш бути притаманнГ високий професГоналГзм та компетентнГсть, педагогГчна майстернГсть та позитивний ГмГдж. Викладач повинен постГйно працювати над постшним вдосконаленням свое! компетентности педагогГчно! майстерностГ та створенням позитивного ГмГджу.

ПодальшГ дослГдження плануеться провести у напрямку вивчення проблем становления професГйно! компетентностГ викладача вищо! школи

ЛГтература:

1. ВГаншс-Трофименко К.Б., ЛГсовенко Г.В. ПГдвищення професГйно! компетентностГ педагога-Х.: Вид.група» Основа», 2007. - С.13.

2. Вивицька С.С. Основи педагогГки вищо! школи: МетодпосГб. для студеипв мапстратури - К. : Центр навчально! лгтератури, 2003. - С.59-72.

3. Гриньова В. М. ПедагогГчна культура майбутнього вчителя: навчальний посГбник для студеипв викладачГв та вчителГв. - Х.: ХГПУ Гм. Г.С.Сковороди 1996. - 104 с.

4. Гусак Н.В. КомпетентнГсть та формування професГйно! самосвГдомостГ як складово! професГоналГзму // НауковГ записки НПУ Гм. Н.П.Драгоманова -2007. - Вип.69. - С.94-101.

5. Калюжний А. Технология построения имиджа учителя // Педагогическая техника. - 2005. - №3. - С.103-108.

6. Лернер П.С. Вектор реформирования содержания и имиджа общего и среднего профессионального образования // РЯ в образовании. - 2006. - №2. - С.46-48.

7. Максименко С.Д., Заброцький М.М. ТехнологГя спшкування (комушкативна компетентнГсть учителя: сутнГсть Г шляхи формування) / С. Д. Максименко, М.М. Заброцький. - К.: Главник, 2005. - 112с.

8. Маркова А.К. Психология труда учителя - М.: Просвещение, 1993.-193 с.

9. Нуреева О.С., Скворчевська О.В. 1мгдж класного керГвника-Х.: Вид.група «Основа»», 2007. -176с.

10. Приходько А.И., Щокина Н.Б. Основы педагогического мастерства: Учебно-методическое пособие для студентоввысших учебных заведений. - Х.: Издатель Шуст А.И., 2001. - С.7-8.

11. Психолого-педагогический словарь / Сост. Рапацевич Е.С. - Минск: «Соврем.слово», - 2006. - С.262.

12. Радченко А.£. Професшна компетентнГсть учителя - Х.:Вид. група «Основа»», 2006. - С. 3-28.

13. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие. - М.: ВЛАДОС, 1996. - С. 68.

14. Свистун В.1. ПГдготовка майбутшх фахГвцГв аграрно! галузГ до управлГнсько! дГяльностГ: МонографГа - К.: Науково-методичний центр агарно! освГти, 2006. - С.220.

15. СГгаева Л.£., ГордГенкоМ.Г. ВмГния й навички самостГйно! роботи у професшному становленнГ доросло! людини: Навчметодпос. Вид-во ЕКМО, 2007. - С.92-96.

Надшшла до редакцй 03.12.2008 р.

ОСНОВНЫЕ ФИЗИЧЕСКИЕ КАЧЕСТВА СПОРТСМЕНОВ, КОТОРЫЕ ЗАНИМАЮТСЯ БЕГОМ НА

МАРАФОНСКУЮ ДИСТАНЩИЮ

Клочко Л.И.

Запорожский национальный университет

Аннотация. Статья рассматривает основные физические качества спортсменов, которые занимаются бегом на марафонскую дистанцию. А также выносливость - как основное качество в марафонском беге и ее развитие посредством физических упражнений. Физические нагрузки оказывают двойной тренировочный эффект: повышают устойчивость к кислородному голоданию, способствуют лучшей утилизации кислорода. У марафонцев с низким уровнем физической подготовленности при преимущественном проявлении одного физического качества значительные требования предъявляются и к другим.

Ключевые слова: марафонский бег, физические качества, выносливость, сила, быстрота, гибкость, тренировка. Анотащя, Клочко Л.1. Основш фiзичнi якост спортсмешв, ям займаються б^ом на марафонську дистанщю. Стаття розглядае основнИ фИзичнИ якостИ спортсмешв, якИ займаються бИгом на марафонську дистанцИю. Концентруеться увага на витривалИсть - як основну якИсть у марафонському бИгу i 11 розвиток безпосередньо через фИзичнИ вправи. ФИзичнИ наваитаження роблять подвшний тренувальний ефект: тдвищують стшшсть до кисневого голодування сприяють кращш утилИзаци кисню. У марафонцИв з низьким рИвнем фИзично! тдготовленостИ при переважному проявИ однИе! фИзично! якостИ значнИ вимоги пред'являються й до Инших.

Ключовi слова: марафонський бИг, фИзичнИ якостИ, витривалють, сила, швидкють, гнучкИсть, тренування Annotation. Klochko L.I. Main physical quality athlete, which concern with on marathon distance running. In

the article is consided the main physical quality an athlete, which concern with on marathon distance running. As well as endurance - as the main quality in marathon run her development by means of physical exercises. Exercise stresses render double training effect: enhance stability to an air hunger, promote the best salvaging of Oxygenium. At marathon with a low level of physical readiness at primary exhibiting one physical quality the considerable requests are presented and to other.

Key words: marathon run, physical quality, endurance, power, speed, flexibility, drill.

Введение.

Основное средство физической культуры - физические упражнения. Существует физическая классификация упражнений марафонского бега, в которой вся многообразия мышечной деятельности объединена в отдельные группы упражнений по физиологическим признакам. Устойчивость организма к неблагоприятным факторам зависит от: врожденных и приобретенных свойств. Она весьма подвижна и поддается тренировке, как средствами мышечных нагрузок, так и различными внешними воздействиями (температурными колебаниями, недостатком или избытком кислорода, углекислого газа). Отмечено, например, что физическая тренировка путем совершенствования, физических механизмов повышает устойчивость к перегреванию, переохлаждению, гипоксии, действию некоторых токсических веществ, снижает заболеваемость и повышает работоспособность [1].

Тренированные марафонцы при охлаждении их тела до 35°С. (когда соревнования проходят в холодную погоду) сохраняют высокую работоспособность Ели нетренированные люди не в состоянии выполнять работу при подъеме их температуры до 37 - 38°С., то тренированные успешно справляются с нагрузкой даже тогда, когда температура их тела достигает 39°С. и более.

У марафонцев, которые систематически и активно занимаются физическими упражнениями, повышается психическая, умственная и эмоциональная устойчивость

Работа выполнена по плану НИР Запорожскогонационального университета

Формулирование целей работы.

Цель статьи - оценить уровень деятельности марафонца. Для того, что бы показать наилучший свой результат, нужно достичь определенного уровня развития физических (двигательных) качеств. Уровень возможностей марафонца отражает качества, представляющие собой сочетание врожденных, психологических и морфологических воздействий приобретенными в процессе тренировки. Чем больше развиты физические качества марафонца, тем выше работоспособность Под физическими (двигательными) качествами принято понимать отдельные качественные стороны двигательных возможностей марафонца и отдельных действий. Уровень их развития определяется не только физическими факторами, но и психологическими факторами в частности степенью развития интеллектуальных и волевых качеств. Физические качества необходимо развить своевременно и всесторонне.

Физические двигательные качества связаны с типологическими особенностями проявления свойств нервной системы, которые выступают в структуре качеств в виде природных задатков [1].

Результаты исследования.

К числу основных физических или двигательных качеств, обеспечивающих высокий уровень физической работоспособности марафонца, относят: выносливость, затем силу, быстроту, которые проявляются в определенных соотношениях в зависимости от условий выполнения той или иной двигательной деятельности, ее характера, специфики, продолжительности мощности и интенсивности К названным физическим качествам следует добавить гибкость и ловкость, которые во многом определяют успешность выполнения некоторых

видов физических упражнений. Многообразие и специфичность воздействия упражнений на организм марафонца можно понять, ознакомившись с физиологической классификацией физических упражнений (с точки зрения спортивных физиологов). В основу ее положены определенные физиологические классификационные признаки, которые присущи всем видам мышечной деятельности, входящие в конкретную группу [2,5].

Все перечисленные качества очень важны для марафонца. Самое основное качество для марафонского бега - это выносливость.

Выносливость - важнейшее физическое качество, проявляющееся в профессиональной, спортивной практике марафонца. Она отражает общий уровень работоспособности марафонца. В теории физвоспитания под выносливостью понимают способность марафонца значительное время выполнять работу без снижения мощности нагрузки её интенсивности или как способность организма противостоять утомлению Выносливость - многофункциональное свойство марафонского организма значительное время и интегрирует в себе большое число процессов, происходящих на различных уровнях: от клеточного до целостного организма. Однако, как показывают результаты современных научных исследований, ведущая роль в проявлении выносливости принадлежит факторам энергетического обмена веществ и вегетативным системам, которые его обеспечивают; а именно сердечно - сосудистой, дыхательной, а также ЦНС. Выносливость как качество появляется в двух основных формах [3].

1. в продолжительности работы без признаков утомления на данном уровне мощности;

2. в скорости снижения работоспособности при наступлении утомления

На практике различают несколько видов выносливости: общую и специальную

Под общей выносливостью понимают совокупность функциональных возможностей организма, определяющих его способность к продолжительному выполнению с высокой эффективностью работы умеренной интенсивности. С точки зрения теории спорта общая выносливость - это способность марафонца продолжительное время выполнять различные по характеру виды физических упражнений сравнительно невысокой интенсивности, вовлекая в действие многие мышечные группы Уровень развития и проявления общей выносливости определяется:

1. аэробными возможностями организма (физиологическая основа общей выносливости);

2. степенью экономизации техники движений;

3. уровнем развития волевых качеств.

Функциональные возможности вегетативных систем организма будут высокими при выполнении, всех упражнений аэробной направленности Именно поэтому выносливость к работе этой направленности имеет общий характер и её называют общей выносливостью.

Общая выносливость является основой высокой физической работоспособности [3]. Основным показателем выносливости является максимальное потребление кислорода (МПК) л/мин. С возрастом и повышением квалификации МПК повышается. Средствами развития общей выносливости являются упражнения, позволяющие достичь максимальных величин сердечной и дыхательной производительности и удерживать высокий уровень МПК длительное время.

В зависимости от интенсивности тренировки и выполняемых упражнений выносливость различают как силовую, скоростную, скоростно-силовую, координационнуюи выносливость к статическим усилиям.

Под силовой выносливостью понимают способность преодолевать заданное силовое напряжение в течение определенного времени. В зависимости от режима тренировки мышц можно выделить статическую и динамическую силовую выносливость.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Статическая силовая выносливость, следует из названия, характеризуется предельным временем сохранения определенных мышечных усилий (определенная тренировочная нагрузка)

Динамическая силовая выносливость обычно определяется числом повторений, какого - либо упражнения. С возрастом силовая выносливость к статическим и динамическим силовым усилия возрастает.

Под скоростной выносливостью понимают способность к поддержанию предельной и около предельной интенсивности движений (70 - 90 % max) в течение длительного времени без снижения эффективности профессиональных действий. Поэтому методика совершенствования скоростной выносливости все будет иметь сходные черты при профессиональной и спортивной подготовке

Для развития выносливости в марафонском беге применяются разнообразные методы тренировки, которые можно разделить на несколько групп: [6]

непрерывные методы (равномерный, переменный),

интегральный метод,

контрольный или соревновательный

Равномерный непрерывный метод. - Этим методом развивают аэробные способности марафонца. В которых выполняются циклические упражнения - малой и умеренной мощности (продолжительность 15-30мин, ЧСС - 130-160уд/мин.

Переменный непрерывный метод - заключается в непрерывном движении, но с изменением скорости на отдельных участках движения Иногда этот метод называется метод игры скоростей или «фартлек». Предназначается для развития как специальной, так и общей выносливости.

Интервальный метод (разновидности повторного метода) - дозированное повторное выполнение упражнений относительно небольшой интенсивности и продолжительности со строго определенным временем отдыха, где интервалом отдыха служит обычно медленный бег.

Проявление выносливости в марафонском беге, можно представить как результат различного сочетания трех ее компонентов аэробного, гликолитическогои алактатного.

Изменяя интенсивность упражнения, время его выполнения, количество повторений упражнения, интервалы и характер отдыха, можно избирательно подбирать нагрузку по ее преимущественному воздействию на различные компоненты выносливости. Совершенствование же двигательных навыков, повышение технического мастерства приводит к снижению энергозатрат и повышению эффективности использования биоэнергетическогопотенциала, т.е. к увеличению выносливости.

Для «базовой» подготовки марафонца логика тренировочного процесса остается прежней: сначала развитие общей выносливости и разносторонняя скоростно-силовая подготовка. По мере решения этой задачи, тренировочный процесс должен все больше специализироваться

Координационная выносливость характеризуется способностью выполнять продолжительное время сложные по координационнойструктуре упражнения

Специальная выносливость - это способность марафонца эффективно выполнять специфическую нагрузку за время, обусловленноетребованиями его тренировки.

Специальная выносливость с педагогической точки зрения представляет многокомпонентное понятие -так как уровень её развития зависит от многих факторов:

- Общей выносливости

- Скоростных возможностей спортсмена; (быстроты и гибкости)

- Силовых качеств спортсмена;

- Технико-тактического мастерства и волевых качеств спортсмена [1].

Уровень развития выносливости зависит от функциональных возможностей органов и систем организма, особенно ЦНС, ССС, дыхательной и эндокринной систем, а также состояния обмена веществ и нервно-мышечного аппарата.

Можно обладать высокой выносливостью в динамической работе и малой в удержании статического усилия Чем больше выносливость, тем меньше интенсивность.

Одно из самых эффективных и доступных средств воспитания общей выносливости в марафонском беге является бег.

Сила - одно из важнейших физических качеств в марафонском беге, поэтому её развитию спортсмены уделяют много внимания и с особой осторожностью

Метод развития силовой выносливости - это способность длительное время проявлять оптимальное мышечное усилие. От уровня развития силовой выносливости зависит успешность двигательной деятельности. Силовая выносливость - сложное, комплексное физическое качество, определяется уровнем развития вегетативных систем, обеспечивающих кислородный режим, и состоянием нервно-мышечного аппарата [2].

Силовая выносливость у марафонцев - это правильно организованные занятия по развитию силы благотворно влияют на здоровье и физическое развитие всех занимающихся марафонским бегом. Вред может быть нанесен лишь сверхмерными, неправильно спланированными нагрузками.

Быстрота - это способность марафонца в определенных специфических условиях мгновенно реагировать с высокой скоростью движений на тот или иной раздражитель. Выполняемых при отсутствии значительного внешнего сопротивления, сложной координации работы мышц в минимальной для данных условий отрезок времени и не требующих больших энергозатрат.

Эффективность спортивной подготовки в марафонском беге связано с важным свойством опорно -двигательного аппарата способности к мышечной релаксации - это гибкость.

В профессиональной физической подготовке и в марафонском беге гибкость необходимадля выполнения движений с большой и предельной амплитудой! Недостаточная подвижность в суставах может ограничивать проявление таких физических качеств как сила, быстрота реакции и скорости движений, выносливости, увеличивая при этом энергозатраты и, снижая экономичность работы организма, и зачастую приводит к серьёзным травмам мышц и связок.

Развивают гибкость с помощью упражнений на растягивание мышц и связок.

Процесс развития гибкости в марафонском беге индивидуализирован. Развивать и поддерживать гибкость необходимо постоянно [5].

Выводы.

Физические нагрузки оказывают двойной тренировочный эффект: повышает устойчивость к кислородному голоданию и, увеличивая мощность дыхательной и сердечно - сосудистойсистем, способствует лучшей утилизации кислорода.

Воздействуя, в процессе воспитания на одно из физических качеств, мы влияем на остальные. Характер и величина этого влияния зависит от двух причин: особенностей применяемых нагрузок и уровня физической подготовленности. У марафонцев с низким уровнем физической подготовленности при преимущественном проявлении одного физического качества значительные требования предъявляются и к другим Что бы показывать высокие результаты надо развивать все физические качества. Самым важным физическим качеством в марафонском беге является выносливость.

Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем развития физических качествха спортсменов, которые занимаются бегом на марафонскую дистанцию.

Литература

1. Богатырев В.С. Методикаразвития физических качеств юношей: Учебное пособие. - Киров, 1995г.

2. Вострокнутов В.С. Формирование интереса учащихся к занятиям физической культурой // Методические рекомендации - Москва: Изд. Регион, 1999.

3. Ильинична В.И. « Физическая культурастудента» М. 1999.

4. Кузнецов В.С., Холодов Ж.К. Теория и методика физического воспитания и спорта. М.: Академия. 2000.

5. Мильнер Е.Г. Выбираю бег. М. 1990

6. Настольная книга учителя физической культуры Под ред. Гофмана Л.Б. М.1998.

Поступила в редакцию 07.09.2008г.

ПРОФЕССИОНАЛЬНО -ПРИКЛАДНАЯ ФИЗИЧЕСКАЯ ПОДГОТОВКА СТУДЕНТОК ЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ К РАБОТЕ В ЭНЕРГЕТИЧЕСКОМ КОМПЛЕКСЕ

Халайджи С.В.

Одесский национальный политехнический университет

Аннотация. В статье на основе данных многолетних исследований обосновывается необходимость повышения физической надежности и готовности к эффективной профессиональной деятельности специалистов-женщин, работающих в энергетическом комплексе, профессиональная деятельность которых проходит в экстремальных условиях и сопровождается большой напряженностью и нервно-физическими загрузками. В результате педагогического эксперимента автор показывает, что эффективно решить эту проблему помогают занятия профессионально-прикладной физической подготовкой! осуществляемые в период вузовского образования. Ключевые слова: профессионально-прикладная физическая подготовка психофизиологическая и психофизическая подготовленность студентки, энергетический комплекс

Анотащя. Халайджi С.В. Професшно-прикладна фiзична шдготовка студенток енергетичних спещально-стей до роботи в енергетичному комплекс!. У статп на основИ даних багаторИчних дослИджень обгрунтовуеть ся необхИднють тдвищення фИзично! надшносп i готовностИ до ефективно! професшно! дИяльностИ фахИвщв-жшок, що працюють в енергетичному комплекс; професшна дИяльнють яких проходить в екстремальних умо-вах i супроводжуетьсявеликим напруженням i нервово-фИзичними навантаженнями У результатИ педагогИчного експерименту автор показуе, що ефективно вирИшити цю проблему помагають заняття професшно-прикладною фИзичною тдготовкою що здшснюеться у перюд навчання у вузИ.

Ключовi слова: професшно-прикладна фИзична шдготовка психофИзюлопчна i психофИзична шдготовленють студентки; енергетичний комплекс

Annotation. Khalaydzhi S.V. Professionally applied physical education of students studying at energetic specialties to the work in power- engineering complex. In this article the necessity in rising of physical reliability and readiness to efficient professional activity of the female specialists working in energetic complex and who's professional activity is going under extreme conditions and is accompanied by a huge stress and emotionally-physical burden is based. This basement is made on the many years' data. Holding on to the experiment the author shows that lectures of professionally-applied physical preparation, held during the university studies are efficient in solving this problem. Key words: professionally-applied physical training, psycho physiological and psychophysical training, female students, power-engineering complex.

Введение.

Современный энергетический комплекс - одно из приоритетных направлений развития Украины Это сложная система, в которую входит 4 атомных электростанции, 44 тепловые электростанции, на которых установлены 104 энергоблока мощностью от 150 до 800 мВт. Эффективная его работа обеспечивает стабильное развитие многих отраслей хозяйства и определяет экономический потенциал Украины.

Для успешного функционирования такого стратегически важного комплекса необходим соответствующий уровень физической надежности и готовности работающих в нем специалистов

Специальными исследованиями установлено, что в энергетическом комплексе Украины работает более 300 тысяч специалистов, треть из которых составляют женщины Однако статистика свидетельствует, что женщины не в полной мере физически готовы к выполнению своих производственных функций

Исследования показывают [1, 2, 3, 4 и др.], что необходимое обеспечение требуемой дееспособности работающих в разных отраслях специалистов, наиболее эффективно достигается в процессе специального использования профессионально направленных средств физической культуры получивших название профессионально-прикладной физической подготовки (ППФП).

Детальное изучение специальной научной литературы показало, что вопросы ППФП энергетиков в период вузовскогообразования обоснованы недостаточно, что делает актуальной разработку такой технологии, особенно применительно к женскому контингент}, в вузах, готовящих будущихэнергетиков

Работа выполнена по плану НИР Одесского национального политехническогоуниверситета

Формулирование целей работы.

Задачами нашего многолетнего исследования была разработка эффективной программы ППФП студенток энергетическогоинститута в период их обучения в вузе и проверка ее эффективности в процессе педагогического эксперимента.

Организация исследования. Для решения поставленных задач были проведены профессиографические исследований, опрос руководителейкрупных энергопредприятий Украины и России (более 100 чел.), инженерного состава Хмельницкой АЭС, экспертов в области ППФП, а также массового опроса студентовэнергетиче-ского института ОНПУ, проходивших практику на предприятиях энергетического комплекса На основании этих исследований была разработана программа ППФП [5], эффективность которой определялась в процессе педагогическогоэксперимента.

В сравнительном педагогическом эксперименте приняло участие 68 студентокэнергетическогоинститу-та ОНПУ, которые были разделены на 2 группы - экспериментальную (ЭГ) и контрольную (КГ) по 34 студент

ки. Первая занималась по программе ППФП, вторая - по программе общекондиционнойфизической подготовки.

Действенность разработанной и предложенной программы апробировалась нами в процессе двух лет

Результаты исследо вания.

В начале и в конце эксперимента у студентокЭГ и КГ снимались показатели специальной психофизиологической, психофизическойи общекондиционнойфизической подготовленности характеризующие их физическую надежность и готовность к будущейпрофессиональной деятельности

В процессе исследования установлено, что в начале эксперимента показатели психофизиологической подготовленностистудентокэкспериментальной и контрольной групп существенно не различались (1 меньше 0,93 при р > 0,07).

К концу эксперимента они улучшились но в разной степени

По всему комплексу показателей психофизиологической подготовленности студенток контрольных групп они улучшились на 9,76%, а у студентокэкспериментальных групп - на 19,01%. Разница изменений результатов существенна, составила 9,25% (1 = 2,9 ; р < 0,05).

Результаты сдвигов отдельных показателей психофизиологической подготовленности студенток контрольной и экспериментальной групп в процессе педагогическогоэксперимента приведены на рис 1.

Как видно из рис. 1, наиболее существенная разница изменений показателей экспериментальной и контрольной групп наблюдается в показателях уровня состояния здоровья в ЭГ их улучшение - 34,41 %, в КГ -7,54 %, разница - 26,87%, вестибулярной устойчивости в ЭГ - 32,85 %, в КГ - 21,72 %, разница - 11,13%, по показателям состояния ССС в ЭГ - 19,86, в КГ - 10,95 %, разница - 8,91 %. По остальным показателям разница в пользу ЭГ составила от 7,16 % до 1,6 %.

Средние улучшение показателей психофизической подготовленностистудентокконтрольной группы составили за время эксперимента 4,6 %, в экспериментальной - 12,97 %. Разница - 8,37 % в пользу последней существенна (1 = 3,7 при р < 0,05).

%

40 30 20 10 0

2 3 4 5 6

показатели подготовленности

1

7

□ Контрольная группа

□ Экспериментальная группа

Рис. 1. Результаты изменения психофизиологической подготовленности студентов контрольной и экспериментальной групп (женщин) в процессе педагогического эксперимента: 1 - состояние здоровья, 2 - вестибулярная устойчивость 3 -состояние дыхательной системы, 4 -состояние ССС, 5 -состояние нервно-мышечного аппарата, 6 - адаптационные механизмы, 7 - аэробные возможности организма

Изменения отдельных показателей психофизической подготовленностистудентокэкспериментальных и контрольных групп представлены на рис. 2.

В обеих группах они улучшились, но в КГ в значительно меньшей степени, чем в ЭГ. Разница в пользу ЭГ во всех случаях существенна.

В частности, как следует из рис. 2, наибольшую разницу в изменении показателей мы наблюдаем в пользу экспериментальной группы в оперативном мышлении (на 10,8 %), распределении (на 20,82 %), объеме и переключении внимания (на 13,94 %), в показателях статической (на 15,24 %), динамической (на 16,59 %) выносливости мышц плечевого пояса.

По показателям сдвигов общекондиционнойфизической подготовленностистудентовсравнительные результаты экспериментальной и контрольной групп оказались аналогичными. У студентокконтрольной группы улучшение показателей произошло на 5,98 %, у студентовэкспериментальной группы - на 12,10 %.

1 23456789 10 11

показатели

□ Контрольная группа □ Экспериментальная группа

Рис. 2. Результаты изменения психофизической подготовленности студентов контрольной и экспериментальной групп (женщин) в динамике педагогического эксперимента: 1 - быстродействие, 2 - оперативное мышление, 3 -распределение внимания, 4 - объем, переключение внимания, 5 - устойчивость концентрированного внимания, 6 - общая динамическая выносливость, 7 - общая ловкость, 8 - скорость, 9 - статическая выносливость мышц плечевого пояса, 10 - динамическая выносливость мышц верхнего плечевого пояса, 11 - комплекс специальных психофизических качеств

Анализируя изменения всех показателей физической надежности и готовности студенток экспериментальной и контрольной групп за время педагогического эксперимента, которые представлены в табл.1, мы установили, что они значительно больше улучшились (на 14,69 %) у студенток занимавшихся по предложенной нами программе ППФП, чем у студенток занимавшихся по базовой программе физического воспитания, у которых их улучшение составило лишь 6,78 %.Разница изменений существенна, составляет 7,91 % при 1=3,18.

Таблица 1

Результаты улучшения всех показателей физической надежности и готовности студенток эксперименталь-

ной и контрольной группы за время эксперимента

Составляющие физической надежности и готовности Изменения Разница изменений показателей 1

контрольная группа экспериментальная группа

Психофизиологическая 9,76 19,01 9,25 2,9

Психофизическая 4,60 12,97 8,37 3,70

Общекондиционная 5,98 12,10 6,12 2,79

У средненныйинтегральный показатель 6,78 14,69 7,91 3,13

Выводы.

На основании проведенных исследований можно сделать вывод, что экспериментальная проверка эффективности нашего авторского варианта программы ППФП студентокэнергетических специальностей полностью подтвердила ее действенность по всем исследовавшимся параметрам физической надежности и готовности к профессии энергетика Осуществление ППФП студентокэнергетических специальностей позволяет существенно улучшить физическую готовность и надежность к активной жизнедеятельности и высокопродуктивнойра-боте в экстремальных условиях энергетического производства Изданное на базе программы пособие для студентов энергетических специальностей [6] наряду с программой может быть рекомендовано для вузов, готовящих специалистов энергетическогопрофиля.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем профессионально-прикладной физической подготовки студентокэнергетических специальностей к работе в энергетическом комплексе

Литература

1. Раевский Р.Т. Профессионально-прикладная физическая подготовка //Здоровье, здоровый и оздоровительный образ жизни студентов/Р.Т. Раевский, С.М. Канишевский. - О.: Наука и техника, 2008. - С.194-224.

2. Егорычев А.О. Психолого-педагогические основы профессионально-прикладной физической подготовки студентов Монография /А.О. Егорычев. - М.: ФГУП. Изд-во «Нефть и газ» РГУ нефти и газа им И.М. Губкина, 2003. - 110 с.

3. Фшнков В.1. Система професшно-прикладно! фiзичноl тдготовки фахiвцiв машинобудiвельноlпромисло-восп. Автореф. дис. ... к. фiз. вих: 24.00.02 /ЛД1ФК. - Львiв, 2003. - 24 с.

4. Краснов В.П. Фiзичне виховання: психофiзичнi вимоги до фахiвцiв агропрому: Навч посiб. для вищ. навч. закл. - К.: Аграрна освiта, 2000. - 133 с.

5. Раевский Р.Т. Профессионально-прикладная физическая подготовка! Учеб. Программа для вузов III и IV уровня аккредитации, готовящих специалистов для энергетического комплекса /Р.Т. Раевский, С.В. Халай-джи. - О.: Наука и техника, 2005. - 56 с.

6. Раевский Р.Т. Професшно-прикладна фiзична шдготовка : Навч. пойбник для студ вищих навч. закладш /Р.Т. Раевський, С.В. Халайджй. - О.: Наука i техшка, 2006. - 138 с.

Поступила в редакцию 19.11.2008г.

ТЕХНОЛОГИЯ КОРРЕКЦИИ ТЕЛОСЛОЖЕНИЯ ЖЕНЩИН С УЧЕТОМ ИНДИВИДУАЛЬНЫХ ОСОБЕННОСТЕЙ ГЕОМЕТРИИ МАСС ИХ ТЕЛА

Кашуба В. А., Ивчатова Т.В., Хабинец Т. А.

Национальный университет физического воспитания и спорта Украины Государственноевысшее учебное заведение «Киевский национальный экономический университет имени В.

Гетьмана»

Аннотация. Статья посвящена вопросам коррекции телосложения женщин первого зрелого возраста с учетом индивидуальных особенностей геометрии масс тела. Разработан алгоритм организации годичного цикла занятий оздоровительным фитнесом женщин 25-32 лет. Внедрение разработанной авторской технологии в процесс оздоровительных занятий женщин 25-32 лет достоверно улучшает морфофункциональные показатели и гониометрические характеристики пространственной организации тела. Использование предложенных педагогических рекомендаций в процессе занятий оздоровительным фитнесом позволяет дифференцированно применять специальные физические упражнения.

Ключевые слова: коррекция телосложения женщин, геометрия масс тела.

Анотащя. Кашуба В.О., 1вчатова Т.В., Хабинець Т.О. Технолопя корекщТ статури жшок з урахуванням шдиввдуальних особливостей геометрп мас Тхнього тша. Стаття присвячена питанням корекцп тшобудови жшок першого зршого вИку з урахуванням ИндивИдуальних особливостей геометрп мас тша. Розроблено алгоритм оргашзаци рИчного циклу занять оздоровчим фИтнесом жшок 25-32 рошв. Впровадження розроблено! авторсько! технологи в процес оздоровчих занять жшок 25-32 рошв вИропдно полшшуе морфофункцюнальш показники й гонюметричш характеристики просторово! оргашзаци тша. Використання запропонованих педагогИчних рекомендацш у процесИ занять оздоровчим фИтнесом дозволяе диференцшовано застосовувати спецИальнИ фИзичнИ вправи.

Ключовi слова: корекцИя тшобудовижшок, геометрИя мас тша.

Annotation. Kashuba V.A., Ivchatova T.V., Habinets T.A. Technology of correction body build of women with the count of personalities of geometry of masses of their body. This paper discusses the problem of body building correction for women at the first manhood age accounting the individual features of body's mass geometry. The algorithm for organization of year cycle exercises with healthy fitness for women aged 25-32. Introduction of designed authoring technology in process of improving occupations of women of 25-32 years reliablly enriches морфофункциональные parameters and goniometric performances of regional architecture of a body. Use of the offered pedagogical references during occupations by improving fitness allows differentiated to apply special physical exercises. Keywords: body building correction for women, body's mass geometry.

Введение.

Анализ специальной литературы, а также обобщение опыта ведущих специалистов и собственных педагогических наблюдений позволяют прийти к заключению о том, что вопросы коррекции телосложения женщин первого зрелого возраста до настоящего времени, к сожалению, не находят должного отражения в теории и методике физического воспитания. Немногочисленные работы в этой области посвящены в основном исследованиям методических особенностей проведения физкультурно-оздоровительных занятий, изучению возможностей коррекции физического состояния женщин путем использования различных видов оздоровительной гимнастики. В этой связи актуальным и целесообразным является внедрение в оздоровительный процесс женщин первого зрелого возраста современных фитнес-программ коррекции телосложения с учетом индивидуальных особенностей геометрии масс тела (1).

Анализ научно-методической литературы, касающейся проблемы организации физкультурно-оздоровительных занятий с женщинами первого зрелого возраста, показал, что в настоящее время разработаны и обоснованы содержание и методика занятий ритмической гимнастикой, установлена специфика проявления срочного и кумулятивного эффекта занятий различными видами оздоровительной гимнастики, разработана методика занятий атлетической гимнастикой с женщинами в зависимости от их соматического развития, разработана педагогическая технология комплексного использования разных видов гимнастики в процессе оздоровительных занятий. Доказана целесообразность и эффективность использования приемов программирования физкультурно-оздоровительных занятий 30-40-летних женщин, основанного на оптимизации физической нагрузки и подборе специальных терапевтических упражнений в зависимости от особенностей функционального состояния и заболеваний занимающихся, разработана и обоснована комплексная программа занятий аквафитнесом для реализации физкультурно-оздоровительных, рекреационных и социально-психологическихпотребностей и интересов женщин (5, 7, 8). В тоже время пространственная организация тела женщин чаще всего остается вне поля зрения специалистов Многие вопросы, касающиеся коррекции телосложения женщин первого зрелого возраста с учетом индивидуальных особенностей геометрии масс тела, все еще оптимально не разрешены (3).

Перечисленные положения указывают на актуальность проблемы, что и обусловило выбор темы исследования.

Исследование выполнялось согласно плана научно-исследовательской работы кафедры кинезиологии Национального университета физического воспитания и спорта Украины и «Сводного плана НИР в сфере физической культурыи спорта на 2006 - 2010 гг.» Министерства Украины по делам семьи, молодежи и спорта по теме 3.2.1 «Усовершенствованиебиомеханических технологий в физическом воспитании и реабилитации с учетом пространственной организации тела человека». Номер государственной регистрации 0106и010786, индекс УДК 796.072.2.

Формулирование целей работы

Цель работы - разработать и научно-методически обосновать технологию коррекции телосложения женщин первого зрелого возраста в процессе занятий оздоровительным фитнесом с учетом нарушений пространственной организации их тела.

Методы исследования. Для решения поставленных задач проводились: анализ специальной научно-методической литературы, педагогические наблюдения и эксперименты с использованием комплекса методов: антропометрии, миотонометриц педагогического тестирования, биомеханический видеокомпьютерный анализ биогеометрического профиля осанки женщин с использованием программы «ТОЯ^О» (4), а также методы математической статистики

Результаты исследо ваний.

При исследовании закономерностей морфологической организации тела человека установлено, что геометрия масс тела женщин первого зрелого возраста формируется в соответствии с биомеханическими особенностями распределения масс основных биозвеньев тела в пространстве.

Как показали исследования, телосложение является одной из характеристик физического развития, которая дает объективное представление о пространственной организации морфологических составляющих организма человека, пропорциях, конституциональных особенностях тела; оно также имеет выраженные половые, возрастные и индивидуальные особенности

Результатами исследований установлено, что у женщин 25-32 лет наиболее существенные изменения биогеометрического профиля осанки наблюдаются в сагиттальной плоскости сутулаяспина - у 35% женщин, кругловогнутая спина - у 11,67% и плоская спина - у 8,33% испытуемых (2).

Анализ угловых характеристик сагиттального профиля осанки у обследуемых женщин показал, что угол, образованный вертикалью и линией, соединяющей остистый отросток позвонка Суп и ЦМ головы у женщин с нормальной осанкой составил в среднем 30,01°, с кругловогнутойспиной 34,41,° а с сутулойи плоской спиной, соответственно 31,26 и 34,02°. Это свидетельствует, прежде всего, о том, что любое незначительное изменение изучаемого показателя в сторону его увеличения или уменьшения может сопровождаться различными изменениями положения головы и характеризовать возможные нарушения пространственной организации тела человека.

При диагностике состояния осанки, большое значение имеет угол, образованный горизонталью и линией, соединяющей наиболее выступающую точку лобной кости и подбородочный выступ Так, у женщин, не имеющих отклонения биогеометрического профиля осанки, этот угол в среднем равен 89,84°, при кругловогнутой форме спины данный показатель увеличивается до 99,43°, а при плоской спине, наоборот, уменьшается до 83,30°.

Анализ показателей угла, образованного вертикалью и линией, соединяющей остистый отросток позвонка Суп и остистый отросток позвонка Ьу, позволил констатировать тот факт, что увеличение или уменьшение этого угла так же свидетельствует о предрасположенности к функциональным нарушениям осанки или их наличие. При отсутствии нарушений осанки значение угла а3 составляет в среднем 2°; при плоской спине - 2,20°, при кругловогнутойспине, его значение достигает 3,30°, а при сутулойспине - 1,45°.

Перечисленные данные подтверждают необходимость разработки методики коррекции телосложения женщин с учетом индивидуальной геометрии масс тела.

По сравнению с другими методиками разработанная технология коррекции телосложения женщин имеет ряд отличительных особенностей:

■ для оценки исходных данных физического развития занимающихся, кроме общепринятых характеристик используются показатели телосложения;

■ процесс оздоровительной тренировки осуществляется с помощью сберегающих здоровье технологий, которые основываются на построении эффективных прогностических биомеханических моделей пространственной организации тела человека относительно соматической системы координат (7);

■ контроль коррекции телосложения женщин в процессе занятий оздоровительным фитнесом осуществляется на основе биомеханическогомониторинга;

■ процесс оздоровительных занятий обеспечивается наличием современных компьютерных информационных технологий, начиная со скрининга и аналитической оценки исходного состояния человека, до сопутствующего хранения архива информации о физическом состоянии исследуемых с целью анализа динамики этих показателей для корректирования процесса физического воспитания.

С учетом перечисленных особенностей была разработана общая структура годичного цикла тренировочных занятий женщин первого зрелого возраста занимающихся оздоровительным фитнесом (рис.1).

Gaii-raOp^ Окгнйрь 1 нол&рь Д1лкз1тр+-. 1 Яипг*».- | Фапряпь 1 илрт Алдан*. 1 Май нюнь к»апь | Аогуст

Втягивающий макроцикл Koppe кци DHHio-профи лактм нескви макроцикл Подаержива кэ ще- оздоров игр&л ьный М^КРОЦИКЛ

Дилпюстиы состояния ri'cj WA) ttvJ г, i > лги» чдоавддо. .килгпацыл црошяиайм к ф IJ -J4I-M1 ITH [J *Г ,Чг1>-гму JHdM. Ф 1J1И Л ОД-РДО yfiHHU с ywiwu лчткнгфмш vacc тела АСодра у. ицгя ггхичаслошагил и нарушат и i> и сю с гамет рим «ги^о tWCsfi.Wfi мbV'H!¿<r-iн' 35-3 J лет фумкциоtfOi7.litiLЯГ НОРУШСПЬГ-Ц ОГГ3Р№3САВВПЖЛЫ*МО гйПЛЛ^ЛГ'Ы, . iil'H^.iii.'HH-. ih- ур&вля l.-ш i/jii.1.J4ivi.Ki.il nodramiKUWHWTcmi/ I&ödep.:*-jji-£je jöCriJLWiyfnOM удМЧкнЯ фИВДЧВДкОй ■ТО «Л OAMMHOG HD Ы и СОС ПШЯМЫЯ All ННПРПЛЧ.М Г.МН.1Н «емц№

БЛОКИ ЦЕЛЕВОЙ НАПРАВЛЕННОСТИ

PA.U1K4HMF «ОРИЫ

Раэммночный t Сгретчинг Аэробный I 1

Кдррсиционмр-п рафилцнтическнй ( > А а Статический Л щ Л- Восстановите льны й

Рис. 1. Структура и содержание годичного цикла тренировочных занятий женщин первого зрелого возраста,

занимающихся оздоровительным фитнесом

При разработке общей структуры годичного цикла оздоровительных занятий нами учитывались: особенности геометрии масс тела женщин, уровень физической подготовленности а также мотивы и интересы занимающихся.

Процесс разработки структуры занятий и планирование динамики физических нагрузок в годичном цикле оздоровительных занятий состоял из таких этапов:

- определение структуры занятия и длительности его частей в зависимости от направленности макроцикла;

- подбор средств физического воспитания адекватных уровню физической подготовленности и пространственной организации тела занимающихся;

- определение дозировки физической нагрузки;

- планирование динамики параметров интенсивности физических упражнений в годичном цикле тренировочных занятий.

В годичном цикле занятий оздоровительным фитнесом нами было выделено три макроцикла: втягивающий, коррекционно-профилактический и поддерживающе-оздоровительный

Основные задачи втягивающего макроцикла - скрининг пространственной организации биозвеньев тела, физической подготовленности адаптация организма женщин к физическим нагрузкам.

Коррекционно-профилактический макроцикл направлен на снижение массы тела, изменение мышечной топографии, коррекцию нарушений пространственной организации тела женщин первого зрелого возраста, профилактику функциональных нарушений опорно-двигательного аппарата, а также на повышение уровня физической подготовленности

Поддерживающе-оздоровительный макроцикл направлен на поддержание достигнутого уровня физической подготовленности состояния кинетики тела женщин первого зрелого возраста.

С учетом направленности мезоциклов нами было разработано 9 моделей занятий, состоящих из трех, четырех, пяти и шести блоков.

Для определения эффективности предлагаемой технологии коррекции телосложения женщин первого зрелого возраста с учетом индивидуальных особенностей геометрии масс тела был проведен сравнительный педагогический эксперимент, который длился двенадцать месяцев.

Эффективность разработанной нами методики проверялась в двух группах женщин 25-32 лет. В первую группу (контрольная) были включены женщины, которые занимались по программе фитнес-клуба «Схщний». Вторую группу (экспериментальная) составили женщины, занимающиеся по разработанной методике коррекции телосложения с учетом индивидуальных особенностей геометрии масс тела. Каждая группа включала 15 человек.

Внедрение разработанной авторской технологии в процесс оздоровительных занятий женщин 25-32 лет достоверно улучшает морфофункциональные показатели и гониометрические характеристики пространственной организации тела. Так, у женщин экспериментальной группы статистически достоверно (Р<0,05) улучшились показатели сагиттального профиля осанки: угол, образованный вертикалью и линией, соединяющей остистый

отросток позвонка Суп и центр масс головы уменьшился в среднем на 3,5о, а угол, образованный вертикалью и линией, соединяющей остистый отросток позвонка Суп и Ьу увеличился в среднем на 0,79о; отмечено улучшение морфофункционального статуса: масса тела уменьшилась в среднем на 5,2 кг, обхват живота и бедер соответственно на 5 и 4,67 см; при этом статистически достоверно улучшаются показатели тонуса большой ягодичной мышцы, широчайшей мышцы спины, мышцы, выпрямляющей позвоночный столб и прямой мышцы живота. У испытуемых контрольной группы установлено статистически достоверное улучшение только двух показателей: уменьшение обхвата живота в среднем на 5,37 см и увеличение тонуса прямой мышцы живота на 3,13 у.е. (Р<0,05).

Результаты проведенных исследований показали преимущество разработанной методологии коррекции телосложения женщин с учетом индивидуальных биомеханических особенностей пространственной организации тела. Использование предложенных педагогических рекомендаций в процессе занятий оздоровительным фитнесом позволяет дифференцированно применять специальные физические упражнения, позитивно влияющие на организм женщин, эффективно воздействовать на их морфофункциональные показатели, повышать уровень развития физических качеств, изменять геометрию масс тела с целью коррекции телосложения и сохранения здоровья.

Перспективы последующих исследований проблемы связаны с разработкой научно-обоснованной технологии коррекции телосложения женщин с учетом инерционных характеристик и с разработкой оценочных шкал биогеометрическогопрофиля осанки женщин первого зрелого возраста.

Литература

1. Бермудес Д.В. Сучасш напрямки ршадчно! пмнастики як зааб тдвищення рiвня фiзичного розвитку та фiзичноl шдготовленосп / Бермудес Д.В // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту: [зб. наук пр.] - Харшв, 2006. - №12. - С.7-10.

2. Ивчатова Т.В. Исследование биогеометрического профиля осанки женщин 25-32 лет / Ивчатова Т.В. // Материалы уш научной конференции Междунар. сессия. «Актуальные проблемы теории и методики физической культуры». - Минск, 2005. - С. 87-89.

3. Кашуба В.А. Перспективы развития биомеханических технологий в фитнес-индустрии / Кашуба В.А., Верховая Т.В.// Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiз. виховання { спорту [за. ред. С.С. Ермакова]. - Харшв: ХДАДМ, 2002. - № 9. - С. 67-73.

4. Кашуба В. А. Биомеханика осанки / Кашуба В. А. - Киев: Олимпийская литература, 2003. - 260 с.

5. Купер К. Аэробика для хорошего самочувствия / Купер К.; пер. с англ. - М.: Физкультураи спорт, 1989. -223 с.

6. Лапутин А.Н. Формирование массы и динамика гравитационных взаимодействий тела человека в онтогенезе / Лапутин А.Н., Кашуба В.А. - К.: Знання, 1999. - 202 с.

7. Лапутш А.М. Кшетика як система знань про рухову функцш тша людини / А.М. Лапутщ В.О. Кашуба, Т.О. Хабшець // Теорiя i методика фiзичного виховання i спорту - 2004. - №2. - С. 96-102.

8. Лисицкая Т.С, Сиднева Л.В. Хореография в аэробике. - М.: Федерация аэробики России, 2001.

9. Малышева Н.Л. Эффективность различных вариантов построения занятий в группах ритмической гимнастики с женщинами 18-30 лет: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры»/ Н.Л. Малышева БГУФК. - Минск, 2007. - 21 с.

Поступила в редакцию 11.10.2008г.

ОСОБЛИВОСТ1 М1ЖОСОБИСТ1СНИХ В1ДНОСИН У СТУДЕНТСЬКОМУ КОЛЕКТИВ1

Коваль В.Ю.

Херсонський державний ушверситет

Анотацiя. У CTarri розглядаються особливосп студентського колективу мiжособистiсних вiдносини в ньому та впливу колективу на формування мiжособистiсних вiдносин мiж студентами вщносини мiж iндивiдом та групою, групою та йндивГдом. Дослщжено дшовй вщносини студентського колективу на перших етапах його становления Конструктивш мiжособистiснi стосунки виникають завдяки готовносп партнерйв до позитивно! взаемодп у сшльнш дiяльностi. Стосунки дозволяють створити для себе образ партнера i виявити динамiчнi характеристики цього образу, перевiрити стiйкiсть поглядiв^ переконань i позицш людини

Ключовi слова: студент; колектиц вщносини, особистiсть.

Аннотация. Коваль В.Ю. Особенности межличностных отношений в студенческом коллективе. В

статье рассматриваются особенности студенческого коллектива межличностных отношений в нем и влияния коллектива на формирование межличностных отношений между студентами отношения между индивидом и группой, группой и индивидом. Исследовано деловые отношения студенческогоколлектива на первых этапах его становления Конструктивные межличностные отношения возникают благодаря готовности партнеров к положительному взаимодействию в общей деятельности Отношения позволяют создать для себя образ партнера и проявить динамические характеристики этого образа, проверить стойкость взглядов, убеждений и позиций человека Ключевые слова: студент; коллектив отношения, личность.

Annotation. Koval' V.Y. Features of interpersonal attitudes in student's collective. In the article features of student's collective, interpersonal attitudes in a nem and effects of collective on formation of interpersonal attitudes between students, attitudes between the individual and bunch, bunch and the individual are considered. It is investigated business relations of student's collective at the first stages of his becoming. Constructive interpersonal attitudes originate due to readiness of partners for positive interaction in common activity. Attitudes allow to frame for themselves a mode of the partner and to show dynamic characteristics of this mode, to test durability of views, inclinings and items of the person. Keywords: student, collective, attitudes, person.

Вступ.

На сьогодшшнш день юторичш змши сусшльного розвитку друго! половини XX столитя й початку XXI столитя, що псно пов'язаш з шформацшно-комп'ютерною револющею, породжують принципово новi закономiрностi життя людини

В умовах сощально! нестабшьносп кардинально змiнюються умови взаемодп людей та характер !хшх взаемин. Вщ взаемодопомоги в колективi сусшльство рухаеться до конкуренци

У той же час сучасна молодь тддаеться жорстокому машпулюванню за допомогою засобiв масово! шформацп: телебачення i перюдичних питань, яш найчаспше щлеспрямовано нав'язують асощальш еталони поведшки й стилю життя за рахунок подачi безвщповщально! шформацп. Для того, щоб бути першими в погош за сенсащею й прибутками газети й телепрограми сшть страхи, формують катастрофiчний тип свщомосп, i тому стають безглуздими будь-яш позитивш зусилля влаштування власно! долг

Виникнення нових умов соцiалiзацi! молодого поколшня, тверда конкуренщяна ринку пращ, висош вимоги до професшних й особиспсних якостей людини викликають напругу й конкуренщю вже в сту дентськомусередовищг

Вище вказанi факти здатнi спровокувати деструктивнi процеси в розвитку особистосп Тому й недаремно дуже гостро звучить питання про те, як зберегти й примножити потенцiал молодо допомогти побачити шляхи реалiзацi! в правильному напрямку, захистити вiд негативного впливу шформацц, сприяти вибору високоморальних орiентирiв у життi.

Тому виходом iз ситуаци, що склалася, багато вчених бачать у вивченш м!жособистюних вiдносин у так званих групах ровесникiв (до яких вiдносяться студентсьш колективи), тому що вони займають центральне мiсце в життi молодо студентського мiкросередовища, у цiлеспрямоваиому формуванщ регулюваннi й корекцУ взаемин молодих людей, у створенш сприятливого середовища для виховання молодого поколiния, у вихованш комунiкативно!толерантностi

Ось тi явища дiйсностi; якi; в остаточному тдсумку, обумовлюють розвиток особистостi; вимагають серйозного й глибокоговивчення Отже, педагогiчний процес, який цiлеспрямоваио органiзований у вузi в рамках студентськихколективi^ служить фактором i засобами розвитку людини - майбутнього фахiвця.

З вище вказаного ми можемо зробити висновки, що педагопчний процес у вузi важливо будуватина основi вивчення закономiрностей розвитку й функцюнування студентського колективу, суп мiжособистiсних вiдносин в ньому. Цим питанням зпдно з навчальними та робочими програмами присвяченi ряд лекцшних та практичних занять з курсу «Педагопка» для студенпв 3 курсу денно! форми навчання спещальносп «Фiзичне виховання^» Херсонськогодержавного унiверситету

Вадповадно до виявлених особливостей життeдiяльностi студентськогоколективу його структурных компонентщ педагогiчноï (конструктивна, оргашзаторська й комушкативна дiяльностi необхадно орieнтуватись на формування сприятливих мйжособиспсних вiдносин студента Це допоможе уникнути багатьох труднощщ що виникають в ïхньому навчаннi у вищому навчальному закладГ полегшити перiод адаптацiï першокурснишв у вузi, створити психологiчно комфортш умови для розвитку творчого потенщалу студеппв ïx професiйно!' пiдготовки й становления майбутшх фахiвцiв тощо.

Для здшснення подiбного роду педагогiчноï дiяльностi на практицi необxiдна наявнiсть ефективних методiв формування сприятливих мiжособистiсниx вадносин у студентськомуколектив, якi враховували б вiковi особливостi студентiв i легко б застосовувалися в умовах сучасно1' вищо1' школи

Це означае, що педагопчна практика мае потребу в сучасних методах навчання й виховання, яш сприяють виробленню в студента навичок конструктивногомiжособистiсного спiлкування й продуктивно!' взаемодп в колектив1 Важливо, щоб щ методи також дозволяли молодi виробити вмiния протистояти негативним тенденцiям у розвитку суспшьства, життевим обставинам, що заважають розвитку його iндивiдуальностi Тому вивчення особливостей мйжособиспсних вiдносин у студентському колективi е досить актуальним у наш час.

Робота виконана за планом НДР Херсонського державного ушверситету.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Формулювання цшей роботи

Мета до^дження полягае у дослщженш сутностi мйжособиспсних вiдносин в студентському колектив1

Об 'ект до^дження - мйжособистюш вадносини студента

Предмет - особливостi студентськогоколективу та характерш ознаки мiжособистiсниx вадносин в

ньому.

Результата дослвджень.

Найбшьш вiдомi психологс-педагопчщ фшософсьш, соцiологiчнi роботи вчених розкривають змiстовно-динамiчнi та специфiчнi характеристики процесiв взаемодп' та спшкування (О.О.Бодальов, Л.П.Буева, Е.1.Головаха В.П.Казмiренко, Г.С.Костюк, О.О.Леонтьев, М.ГШсша Б.Ф.Ломов, В.М.Мясищев, М.М.Обозов, Б.Д.Паригш, А.В.Петровський, С.Л.Рубшштейн), визначають роль i значення вiковиx та iндивiдуальниx показнишв особистостi у стосунках в групах (Д.Б.Ельконш, ГСКон, А.П.Краковський, Д.Й.Фельдштейн), вiдображають своерiднiсть мiжособистiсниx стосункiв людей (Б.Г. Ананьев, Б.С.Волков, Р.М.Грановська, А.А.Донцов, А.А.Сршов, В.М.Мясищев, М.М.Обозов, В.Б.Ольшанський, 1.Уманський). Проблему стосуншв мiж людьми вивчали i продовжують дослiджувати зарубiжиi вченi. Зокрема, Д.Брунер, Х.Келлу Ч.Кул; К.Левiн, А.Маслоу, А.Мiллер, Г.Ньюком, С.Олпорт, А.Пiз, К.Роджерс, М.Розенберг, Х.Ремшмвдт, Дж.Г.Скотт, 1.Томан, Е.Ушсон, Р.Фiшер, З.Фрейд, Е.Фром, Е.Холл, К.Хорщ У.Юрi та iншi висвiтлюють у своГх працях питання становлення внутршнього свiту людини, взаемин та спшкування у рiзниx вiковиx групах, проблеми досягнення взаеморозумшня та мiжособистiсно!' перцепцп (атракци, мiжособистiсно!' комушкацц рефлексивних структур), психолопчш особливостi рiзниx процесiв та явищ, що так чи шакше пов'язанi зi стосунками людей.

Теоретичний аналiз проблеми свiдчить, що сощатзащя iндивiда можлива за умови активного спшкування, яке забезпечуе орiентацiю в сощуму передбачае його рiзноманiтнi зв'язки та стосунки з людьми (О.О.Бодальов, Л.С.Виготський, Я.Л.Коломинський О.М.Леонтьев, М.I.Лiсiна, Д.1.Фельдштейн). Доведено, що процес взаемовпливу, спiльноï взаемодп перетворюеться на взаемовадносини, суть яких полягае в результативносп взаемних зусиль партнерiв (В.О.Бшоусова О.В.Запорожець, Я.Л.Коломинський). Спецiальнi дослiдження взаемин проводилися в дитячих (Я.Л.Коломинский), шкiльниx (Я.Л.Коломинский И.С.Кш, В.М.Коротоц А.Т.Куракш, Р.С.Немов, Л.Шовжова А.В.Петровський, С.Ю.Тьомша й iн.), спортивних (О.М.Дубовська, Р.Л.Кричевський, М.М.Рижак та iн.), виробничих (1.П.Волков, Б.Д.Паригiн, Л.А.Свенцицький й ш.) колективах

Одним з найважливiшиx напрямшв формуваиия мiжособистiсниx вiдносин в колективi е створення сприятливого соцiально-псиxологiчного ктмату колективу атмосфери творчосп, реалiзацiя №ï гумаиiзму у стосунках

Проведено масштабш дослiдження феноменологи колективiв i рiзного роду групових процесiв. Так, вивченню лщерства в колективi присвяченi роботи 1.П.Волкова Р.Л.Кричевського та iн. Груповi норми й закономiрностi ïxнього функцюнування стали об'ектом дослiджень М^БобневоЛ, О.М.Пенькова та iн. Соцiально-псиxологiчний клiмат колективу i його особливосп розглядають у своГх роботах Н.П.Ашкеева В.В.Бойко, А.Г.Ковальов, В.Н.Панфьоров, Б.Д.Паригiн та iн. Згуртованiсть як штегральна характеристика колективу дослiджена А.1.Донцовим. Педагогiчнi меxанiзми формування згуртованостi в шкшьних колективахрозглядаються в працях Н^Касате^о], А.Т.Куракйно^ Л^НовтовоГ О.Л.РудневоГ' й ш.

Суспiльна природа людини реалiзуеться через ïï належиiсть до рiзниx спшьнот, у яких виникають i розвиваються мiжособистiснi вiдносини з партнерами. ïx структура i особливосп залежать вш того, в якi групи включаеться людина, якi права i обов'язки для себе обирае. Так, наприклад, у студента першого курсу е певна розбiжнiсть м1ж особистими планами, звичками, здiбностями i тим становищем, яке вш займае в групу на курсу у вузi та тими вимогами, що виставляються до нього як студента Звшси бере початок прагнення, характерне для бшьшосп першокурсникщ змiцнити свое становище самоввдданою навчальною працею, завоювати авторитет активною участю у громадському життi курсу та факультету у науковш

робот тощо [3]. Важливу роль у цьому вiдiграе студентськаакадемiчна група Групае одним з найбшьш виршальних мшросощальних факторiв формування особистост; а також одним з найбшьш дiевиx засобiв виховання Тут вiдбуваеться трудове щейне i моральне виховання, формуються колективютсьш риси особистостi студента Також великий вплив справляе група на формування етичноï культур!, почуття вiдповiдальностi за доручену справу, причетносп до дiяльностi i традицiй вузiвського колективу. Те, як складатимуться вiдносини першокурсника з групою, значною мiрою впливатиме на швидшсть та ефективнiсть його адаптаци у вузi. Особиста участь у керiвництвi дiяльнiстю колективiв сво'х груп стае для студентiв школою цивiльного й полггичного виховання, розвивае органiзаторськi здiбностi, псиxологiчно готовить ïx до оволодшня майбутньою професiею.

Характерною особливiстю первинного вузiвського колективу е те, що, коли колишш учнi стають студентами вони потрапляють у середовище, де шхто нiчого не знае один про одного i де навиъ студенти якi в шкiльному клас були ,дзгоями", можуть проявити своï здiбностi та зайняти певний статус у груш У процесi становлення колективувелике значення мають так сощальш явища, як: самоствердження, суспiльна думка, колективш настроï, традицп тощо. Велике значення мае самоствердження особистостi у новому колектив; тобто ïï прагнення зайняти та утримувати в системi псиxологiчниx вiдносин у колективi певну позищю, яка б забезпечувала данш особистосп повагу, визнання, дов;ру, тдтримку з боку шших членiв колективу: Прагнення до самоствердження у новостворенш груп; студентiв може призвести до боротьби м1ж ïï членами за лвдерство. Причиною виникнення такоï проблеми е те, що людина не може одразу отримати той статус у груп;, який був у шкшьному класу ïï прагнення отримати бажаний статус не ствпадае з бажанням групи [4].

1ншим елементом психологй' колективу е суспшьна думка Вона впливае на особистють, всю групу, на формування ïï звича'в, традицш, штереав, норм. Суспшьна думка виявляеться у форм; ощнки, бажань, засудження чи схвалення, вимоги тощо. Дуже важливо, щоб академ;чна група була щодо кожного з ïï члешв референтною, тобто справляла значний вплив на формування переконань студенпв ïx особистюних установок, ставлення до оточуючих людей, навчання Для цього необхщно, щоб група формувалася як згуртованиц об'еднаний спшьними щлями, чггко дшчий колектиц думкою якого буде дорожити кожним з його члешв [3]. Як вщомо, кожна студентськагрупа створюе своï певш закони, правила, яких повинш дотримуватися ва ïï члени. Нехтування цими правилами призводить до зневаги, ;гнорування колективом такого члена групи.

Студентськийколектив вщр;зняеться вщ шших вид;в колективунаступними особливостями •основним видом д;яльносп (навчання, яке спрямоване на отримання вищоï' освгги); •еднютю мети й мотивацп (прагнення члешв колективу здобути фах); •однорщнютю складу групи за вжом; •обмеженютю перюду юнуваню! (4-5 рошв); •стабшьнютю складу;

•суворою послщовнютю й планом;ршстю навчально'' роботи;

•пор;вняно високим ступенем самоврядування (староста групи, заступник старости, профгрупорг тощо)

[1].

Отже, з вище вказаного ми можемо зробити висновок, що устх у навчанш багато в чому залежить вщ умов життя i побуту студента ставлення до нього члешв вуз;вського колективу пе'' рол;, яку вш у ньому вщграе. Р;зномаштшсть вщносин, як; виникають м1ж студентами у процес; тривалого взаемного спшкування, складае дв; основш системи: систему дшових вщносин i систему особистюних вщносин. Одним з приклад;в дшових вшносин може бути студентське самоврядування, як форма оргашзаци студентськогоколективу яке забезпечуе студентам право на самостшне кер;вництво своею д;яльнютю, змют якого складае розробка, прийняття i здшснення власних ршень по реатзаци р;зних напрямшв свого життя i д;яльносп в процес; професшно'' шдготовки у ВНЗ. Д1яльнють оргашв студентського самоврядування спрямована на удосконаленнянавчально-виховного процесу, а саме: на якють навчання, розвиток духовносп та культури формування у студентсько'молод; активно'' сощально'' позицп [2].

Нами було проведено анкетування студенпв 1-3 курав факультетуф;зичного виховання та спорту з метою визначення мюця дшових стосуншв у систем; м1жособистюних вщносин в цшому (наявнють старостату та студентськогокомггету на факультет). У анкетуванш взяли участь 234 студенти з них 160 студенпв вщдали переваги у спшкуванш та д;яльносп студентськогоколективу старостам та профоргам академ;чних груп; 74 - вщдали перевагу шшим членам студентського комитету (головам культурно-масовому сектору, голов; педагопчного об'еднання, голов; шформацшно-просвггницького сектору тощо). За результатами анкетування ми зробили висновок, що у м1жособистюних вщносинах студенпв у груп; значну роль вщграють дшов; вщносини (чггке виконання обов'язшв активом групи та студентами), взаемоповага, дов;ра, досягнення одше'' мети, яка сто'ть перед учасниками колективу- здобуття вищо'' освгги.

Особистюш вщносини студенпв ми спостерп'али у позанавчальнш д;яльност; що базуеться, в бшьшосп випадюв, на емоцшному шдгрунп.

Висновки.

Таким чином, можна зробити висновки, що:

1. Усе життя людини - р;знопланова, багатогранна система стосуншв Людина розвиваеться у процес;

д;яльност; яка сприяе встановленню, змщненню, розширенню, а подекудий розриву взаемин з оточуючим середовищем.

2. Конструктивш мгжособистюш стосунки виникають завдяки готовносп партнер;в до позитивно' взаемодп у сшльнш д;яльностГ Здатшсть людини до взаемодп детермшуеться як суб'ективними факторами ïï ;ндиввдуального розвитку, так i особливостями сощальних шститупв, до яких вона входить Тому можна говорити про те, що стосункц опосередковаш значущою спшьною д;яльшстю, дозволяють не тшьки створити для себе образ партнера, а й виявити динам;чш характеристики цього образу, перев;рити стшшсть погляд;в, переконань i позицш людини, а також аутентичшсть ïï особистост1

3. У м1жособистюних стосункахшдиввд може бути одночасно як суб'ектом, так i об'ектом впливу, тзнання, оцшки Це детермшуеться суб'ект-суб'ектними i суб'ект-об'ектними стосункамц як; виникають у процес; життед1яльносп людей. Чинником реал;заци стосуншв виступае спшкування, яке е дуже важливою, невш'емною сферою взаемин людей, самою життед1яльшстю ;ндивщв, реал;защею вое'' системи м1жособистюних стосуншв

4. Студентськийколектив е осередком формування м1жособистюних вшносин студенев Середовище студентського колективу на перших порах е бшьш сприятливим для саморозкриття i самореатзаци, оскшьки його новизна зшмае деяш емоцшш бар'ери, дещо нейтрал;зуе складш установки поведшки, стимулюе переоцшку цшностей, контроль за навчальною i трудовою дисциплшою студенпв оперативне реагування на ïx порушення

Питаннями нашого подальшого детального дослщження залишаються проблеми педагопчних основ та педагопчних умов формування м1жособистюних вшносин в студентськомуколектив1

Лггература

1. Войтович Н. Вшмшносп шкшьного та студентського колектив;в як аспект проблеми адаптаци першокурснишв до умов ВЗО// Психолопчна адаптац1я студенпв першого курсу до умов навчання у ВЗО: 36. наук ст. - Луцьк держ. ун-т ;м. Лес; Укра'нки - 1999. - С. 57

2. Грищенко Ж. М. Студенческоесамоуправляние состояние, проблемы, перспективы /Ж М. Грищенкс, Д.Г. Ротман, Л. А. Соглаева-Минск.-1988.

3. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений - К.: Лыбидь. -1990

4. Руднева Е.Л. Формирование жизненных и профессиональных ценностных ориентаций студенческой молодежи Дис... доктора пед. наук Том I. - Кемерово, 2002.

5. Чернышев А.С. Студенческое самоуправление Социал.-психол аспекты/ А.С.Чернышев, Н.С.Степашов, И.С.Полонский и др.; научи ред. С.М.Годник - Воронеж: Изд-во Воронеж гос. ун-та, 1990.

Надшшла до редакци 03.12.2008р.

ОСНОВНЫЕ ФИЗИЧЕСКИЕ КАЧЕСТВА СПОРТСМЕНОВ, КОТОРЫЕ ЗАНИМАЮТСЯ БЕГОМ НА

МАРАФОНСКУЮ ДИСТАНЦИЮ

Клочко Л.И.

Запорожский национальный универс итет

Аннотация. Статья рассматривает основные физические качества спортсменов, которые занимаются бегом на марафонскую дистанцию. А также выносливость - как основное качество в марафонском беге и ее развитие посредством физических упражнений. Физические нагрузки оказывают двойной тренировочный эффект: повышают устойчивость к кислородному голоданию, способствуют лучшей утилизации кислорода У марафонцев с низким уровнем физической подготовленности при преимущественном проявлении одного физического качества значительные требования предъявляются и к другим.

Ключевые слова: марафонский бег, физические качества, выносливость, сила, быстрота, гибкость, тренировка Анотащя. Клочко Л.1. Основш фiзичш якост спортсмешв, ям займаються 6iroM на марафонську дистанщю. Стаття розглядае основш фiзичнi якост спортсмешв, яш займаються б^ом на марафонську дистанщю. Концентруеться увага на витривалють - як основну яшсть у марафонському б^у i И розвиток безпосередньо через фiзичнi вправи. Фiзичнi навантаження роблять подвшний тренувальний ефект: пiдвищують стшшсть до кисневого голодування сприяють кращш утилiзацil кисню. У марафонцiв з низьким рiвнем фiзичноl пiдготовленостi при переважному проявi одще! фiзичноl якосп значнi вимоги пред'являються й до шших.

Ключовi слова: марафонський бщ фiзичнi якосп, витривалiсть, сила, швидшсть, гнучшсть, тренування Annotation. Klochko L.I. Main physical quality athlete, which concern with on marathon distance running. In

the article is consided the main physical quality an athlete, which concern with on marathon distance running. As well as endurance - as the main quality in marathon run her development by means of physical exercises. Exercise stresses render double training effect: enhance stability to an air hunger, promote the best salvaging of Oxygenium. At marathon with a low level of physical readiness at primary exhibiting one physical quality the considerable requests are presented and to other.

Key words: marathon run, physical quality, endurance, power, speed, flexibility, drill.

Введение.

Основное средство физической культуры - физические упражнения. Существует физическая классификация упражнений марафонского бега, в которой вся многообразия мышечной деятельности объединена в отдельные группы упражнений по физиологическим признакам. Устойчивость организма к неблагоприятным факторам зависит от: врожденных и приобретенных свойств. Она весьма подвижна и поддается тренировке, как средствами мышечных нагрузок, так и различными внешними воздействиями (температурными колебаниями, недостатком или избытком кислорода, углекислого газа). Отмечено, например, что физическая тренировка путем совершенствования, физических механизмов повышает устойчивость к перегреванию, переохлаждению, гипоксии, действию некоторых токсических веществ, снижает заболеваемость и повышает работоспособность [1].

Тренированные марафонцы при охлаждении их тела до 35°С. (когда соревнования проходят в холодную погоду) сохраняют высокую работоспособность Ели нетренированные люди не в состоянии выполнять работу при подъеме их температуры до 37 - 38°С., то тренированные успешно справляются с нагрузкой даже тогда, когда температура их тела достигает 39°С. и более.

У марафонцев, которые систематически и активно занимаются физическими упражнениями, повышается психическая, умственная и эмоциональная устойчивость

Работа выполнена по плану НИР Запорожскогонационального университета

Формулирование целей работы.

Цель статьи - оценить уровень деятельности марафонца. Для того, что бы показать наилучший свой результат; нужно достичь определенного уровня развития физических (двигательных) качеств. Уровень возможностей марафонца отражает качества, представляющие собой сочетание врожденных, психологических и морфологических воздействий приобретенными в процессе тренировки. Чем больше развиты физические качества марафонца, тем выше работоспособность Под физическими (двигательными) качествами принято понимать отдельные качественные стороны двигательных возможностей марафонца и отдельных действий. Уровень их развития определяется не только физическими факторами, но и психологическими факторами в частности степенью развития интеллектуальных и волевых качеств. Физические качества необходимо развить своевременно и всесторонне.

Физические двигательные качества связаны с типологическими особенностями проявления свойств нервной системы, которые выступают в структуре качеств в виде природных задатков [1].

Результаты исследо вания.

К числу основных физических или двигательных качеств, обеспечивающих высокий уровень физической работоспособности марафонца, относят: выносливость, затем силу, быстроту, которые проявляются в определенных соотношениях в зависимости от условий выполнения той или иной двигательной деятельности, ее характера, специфики, продолжительности мощности и интенсивности К названным физическим качествам следует добавить гибкость и ловкость, которые во многом определяют успешность выполнения некоторых

видов физических упражнений. Многообразие и специфичность воздействия упражнений на организм марафонца можно понять, ознакомившись с физиологической классификацией физических упражнений (с точки зрения спортивных физиологов). В основу ее положены определенные физиологические классификационные признаки, которые присущи всем видам мышечной деятельности, входящие в конкретную группу [2,5].

Все перечисленные качества очень важны для марафонца. Самое основное качество для марафонского бега - это выносливость.

Выносливость - важнейшее физическое качество, проявляющееся в профессиональной, спортивной практике марафонца. Она отражает общий уровень работоспособности марафонца. В теории физвоспитания под выносливостью понимают способность марафонца значительное время выполнять работу без снижения мощности нагрузки её интенсивности или как способность организма противостоять утомлению. Выносливость - многофункциональное свойство марафонского организма значительное время и интегрирует в себе большое число процессов, происходящих на различных уровнях: от клеточного до целостного организма. Однако, как показывают результаты современных научных исследований, ведущая роль в проявлении выносливости принадлежит факторам энергетического обмена веществ и вегетативным системам, которые его обеспечивают, а именно сердечно - сосудистой, дыхательной, а также ЦНС. Выносливость как качество появляется в двух основных формах [3].

1. в продолжительности работы без признаков утомления на данном уровне мощности;

2. в скорости снижения работоспособности при наступлении утомления

На практике различают несколько видов выносливости: общую и специальную

Под общей выносливостью понимают совокупность функциональных возможностей организма, определяющих его способность к продолжительному выполнению с высокой эффективностью работы умеренной интенсивности. С точки зрения теории спорта общая выносливость - это способность марафонца продолжительное время выполнять различные по характеру виды физических упражнений сравнительно невысокой интенсивности, вовлекая в действие многие мышечные группы Уровень развития и проявления общей выносливости определяется:

1. аэробными возможностями организма (физиологическая основа общей выносливости);

2. степенью экономизации техники движений;

3. уровнем развития волевых качеств.

Функциональные возможности вегетативных систем организма будут высокими при выполнении, всех упражнений аэробной направленности. Именно поэтому выносливость к работе этой направленности имеет общий характер и её называют общей выносливостью.

Общая выносливость является основой высокой физической работоспособности [3]. Основным показателем выносливости является максимальное потребление кислорода (МПК) л/мин. С возрастом и повышением квалификации МПК повышается. Средствами развития общей выносливости являются упражнения, позволяющие достичь максимальных величин сердечной и дыхательной производительности и удерживать высокий уровень МПК длительное время.

В зависимости от интенсивности тренировки и выполняемых упражнений выносливость различают как силовую, скоростную скоростно-силовую, координационнуюи выносливость к статическим усилиям.

Под силовой выносливостью понимают способность преодолевать заданное силовое напряжение в течение определенного времени. В зависимости от режима тренировки мышц можно выделить статическую и динамическую силовую выносливость.

Статическая силовая выносливость, следует из названия, характеризуется предельным временем сохранения определенных мышечных усилий (определенная тренировочная нагрузка)

Динамическая силовая выносливость обычно определяется числом повторений, какого - либо упражнения. С возрастом силовая выносливость к статическим и динамическим силовым усилия возрастает.

Под скоростной выносливостью понимают способность к поддержанию предельной и около предельной интенсивности движений (70 - 90 % max) в течение длительного времени без снижения эффективности профессиональных действий. Поэтому методика совершенствования скоростной выносливости все будет иметь сходные черты при профессиональной и спортивной подготовке

Для развития выносливости в марафонском беге применяются разнообразные методы тренировки, которые можно разделить на несколько групп: [6]

непрерывные методы (равномерный, переменный),

интегральный метод,

контрольный или соревновательный

Равномерный непрерывный метод. - Этим методом развивают аэробные способности марафонца. В которых выполняются циклические упражнения - малой и умеренной мощности (продолжительность 15-30мин, ЧСС - 130-160уд/мин.

Переменный непрерывный метод - заключается в непрерывном движении, но с изменением скорости на отдельных участках движения Иногда этот метод называется метод игры скоростей или «фартлек». Предназначается для развития как специальной, так и общей выносливости.

Интервальный метод (разновидности повторного метода) - дозированное повторное выполнение упражнений относительно небольшой интенсивности и продолжительности со строго определенным временем отдыха, где интервалом отдыха служит обычно медленный бег.

Проявление выносливости в марафонском беге, можно представить как результат различного сочетания трех ее компонентов аэробного, гликолитическогои алактатного.

Изменяя интенсивность упражнения, время его выполнения, количество повторений упражнения, интервалы и характер отдыха, можно избирательно подбирать нагрузку по ее преимущественному воздействию на различные компоненты выносливости. Совершенствование же двигательных навыков, повышение технического мастерства приводит к снижению энергозатрат и повышению эффективности использования биоэнергетическогопотенциала, т.е. к увеличению выносливости.

Для «базовой» подготовки марафонца логика тренировочного процесса остается прежней: сначала развитие общей выносливости и разносторонняя скоростно-силовая подготовка По мере решения этой задачи, тренировочный процесс должен все больше специализироваться

Координационная выносливость характеризуется способностью выполнять продолжительное время сложные по координационнойструктуре упражнения.

Специальная выносливость - это способность марафонца эффективно выполнять специфическую нагрузку за время, обусловленноетребованиями его тренировки.

Специальная выносливость с педагогической точки зрения представляет многокомпонентное понятие -так как уровень её развития зависит от многих факторов:

- Общей выносливости

- Скоростных возможностей спортсмена; (быстроты и гибкости)

- Силовых качеств спортсмена;

- Технико-тактического мастерства и волевых качеств спортсмена [1].

Уровень развития выносливости зависит от функциональных возможностей органов и систем организма, особенно ЦНС, ССС, дыхательной и эндокринной систем, а также состояния обмена веществ и нервно-мышечного аппарата.

Можно обладать высокой выносливостью в динамической работе и малой в удержании статического усилия Чем больше выносливость, тем меньше интенсивность.

Одно из самых эффективных и доступных средств воспитания общей выносливости в марафонском беге является бег.

Сила - одно из важнейших физических качеств в марафонском беге, поэтому её развитию спортсмены уделяют много внимания и с особой осторожностью

Метод развития силовой выносливости - это способность длительное время проявлять оптимальное мышечное усилие. От уровня развития силовой выносливости зависит успешность двигательной деятельности Силовая выносливость - сложное, комплексное физическое качество, определяется уровнем развития вегетативных систем, обеспечивающих кислородный режим, и состоянием нервно-мышечного аппарата [2].

Силовая выносливость у марафонцев - это правильно организованные занятия по развитию силы благотворно влияют на здоровье и физическое развитие всех занимающихся марафонским бегом Вред может быть нанесен лишь сверхмерными, неправильно спланированными нагрузками

Быстрота - это способность марафонца в определенных специфических условиях мгновенно реагировать с высокой скоростью движений на тот или иной раздражитель. Выполняемых при отсутствии значительного внешнего сопротивления, сложной координации работы мышц в минимальной для данных условий отрезок времени и не требующих больших энергозатрат.

Эффективность спортивной подготовки в марафонском беге связано с важным свойством опорно -двигательного аппарата способности к мышечной релаксации - это гибкость.

В профессиональной физической подготовке и в марафонском беге гибкость необходимадля выполнения движений с большой и предельной амплитудой. Недостаточная подвижность в суставах может ограничивать проявление таких физических качеств как сила, быстрота реакции и скорости движений, выносливости, увеличивая при этом энергозатраты и, снижая экономичность работы организма, и зачастую приводит к серьёзным травмам мышц и связок.

Развивают гибкость с помощью упражнений на растягивание мышц и связок.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Процесс развития гибкости в марафонском беге индивидуализирован Развивать и поддерживать гибкость необходимо постоянно [5].

Выводы.

Физические нагрузки оказывают двойной тренировочный эффект: повышает устойчивость к кислородному голоданию и, увеличивая мощность дыхательной и сердечно - сосудистойсистем, способствует лучшей утилизации кислорода.

Воздействуя; в процессе воспитания на одно из физических качеств, мы влияем на остальные. Характер и величина этого влияния зависит от двух причин: особенностей применяемых нагрузок и уровня физической подготовленности У марафонцев с низким уровнем физической подготовленности при преимущественном проявлении одного физического качества значительные требования предъявляются и к другим Что бы показывать высокие результаты надо развивать все физические качества. Самым важным физическим качеством в марафонском беге является выносливость.

Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем развития физических качествха спортсменов, которые занимаются бегом на марафонскую дистанцию.

Литература

1. Богатырев В.С. Методикаразвития физических качеств юношей: Учебное пособие. - Киров, 1995г.

2. Вострокнутов В.С. Формирование интереса учащихся к занятиям физической культурой // Методические рекомендации. - Москва: Изд. Регион, 1999.

3. Ильинична В.И. « Физическая культурастудента» М. 1999.

4. Кузнецов В.С., Холодов Ж.К. Теория и методика физического воспитания и спорта. М.: Академия. 2000.

5. Мильнер Е.Г. Выбираю бег. М. 1990

6. Настольная книга учителя физической культуры Под ред. Гофмана Л.Б. М.1998.

Поступила в редакцию 07.09.2008г.

ПРОФЕССИОНАЛЬНО -ПРИКЛАДНАЯ ФИЗИЧЕСКАЯ ПОДГОТОВКА СТУДЕНТОК ЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ К РАБОТЕ В ЭНЕРГЕТИЧЕСКОМ КОМПЛЕКСЕ

Халайджи С.В.

Одесский национальный политехнический университет

Аннотация. В статье на основе данных многолетних исследований обосновывается необходимость повышения физической надежности и готовности к эффективной профессиональной деятельности специалистов-женщин, работающих в энергетическом комплексе, профессиональная деятельность которых проходит в экстремальных условиях и сопровождается большой напряженностью и нервно-физическими загрузками. В результате педагогического эксперимента автор показывает, что эффективно решить эту проблему помогают занятия профессионально-прикладной физической подготовкой, осуществляемые в период вузовского образования. Ключевые слова: профессионально-прикладная физическая подготовка психофизиологическая и психофизическая подготовленность студентки энергетический комплекс

Анотащя. Халайджi С.В. Професшно-прикладна фiзична шдготовка студенток енергетичних спещально-стей до роботи в енергетичному комплекс!. У статп на основi даних багаторiчних дослщжень обгрунтовуеть-ся необхщшсть тдвищення ф]зично1 надшносп i готовносп до ефективно! професшно! дiяльностi фах]вщв-жшок, що працюють в енергетичному комплекс], професiйна дiяльнiсть яких проходим в екстремальних умо-вах i супроводжуетьсявеликим напруженням i нервово-фiзичними навантаженнями У результатi педагопчного експерименту автор показуе, що ефективно виршити цю проблему помагають заняття професiйно-прикладною ф]зичною тдготовкою що здшснюеться у перiод навчання у вуз].

Ключовi слова: професшно-прикладна ф]зична шдготовка психоф]зюлопчна i психоф]зична шдготовлешсть студентку енергетичний комплекс

Annotation. Khalaydzhi S.V. Professionally applied physical education of students studying at energetic specialties to the work in power- engineering complex. In this article the necessity in rising of physical reliability and readiness to efficient professional activity of the female specialists working in energetic complex and who's professional activity is going under extreme conditions and is accompanied by a huge stress and emotionally-physical burden is based. This basement is made on the many years' data. Holding on to the experiment the author shows that lectures of professionally-applied physical preparation, held during the university studies are efficient in solving this problem. Key words: professionally-applied physical training, psycho physiological and psychophysical training, female students, power-engineering complex.

Введение.

Современный энергетический комплекс - одно из приоритетных направлений развития Украины Это сложная система, в которую входит 4 атомных электростанции, 44 тепловые электростанции, на которых установлены 104 энергоблока мощностью от 150 до 800 мВт. Эффективная его работа обеспечивает стабильное развитие многих отраслей хозяйства и определяет экономический потенциал Украины.

Для успешного функционирования такого стратегически важного комплекса необходим соответствующий уровень физической надежности и готовности работающих в нем специалистов

Специальными исследованиями установлено, что в энергетическом комплексе Украины работает более 300 тысяч специалистов, треть из которых составляют женщины Однако статистика свидетельствует, что женщины не в полной мере физически готовы к выполнению своих производственных функций

Исследования показывают [1, 2, 3, 4 и др.], что необходимое обеспечение требуемой дееспособности работающих в разных отраслях специалистов, наиболее эффективно достигается в процессе специального использования профессионально направленных средств физической культуры получивших название профессионально-прикладной физической подготовки (ППФП).

Детальное изучение специальной научной литературы показало, что вопросы ППФП энергетиков в период вузовскогообразования обоснованы недостаточно что делает актуальной разработку такой технологии, особенно применительно к женскому контингенту в вузах, готовящих будущихэнергетиков

Работа выполнена по плану НИР Одесского национального политехническогоуниверситета

Формулирование целей работы.

Задачами нашего многолетнего исследования была разработка эффективной программы ППФП студенток энергетическогоинститута в период их обучения в вузе и проверка ее эффективности в процессе педагогического эксперимента.

Организация исследования. Для решения поставленных задач были проведены профессиографические исследований, опрос руководителейкрупных энергопредприятий Украины и России (более 100 чел.), инженерного состава Хмельницкой АЭС, экспертов в области ППФП, а также массового опроса студентовэнергетиче-ского института ОНПУ, проходивших практику на предприятиях энергетического комплекса. На основании этих исследований была разработана программа ППФП [5], эффективность которой определялась в процессе педагогическогоэксперимента.

В сравнительном педагогическом эксперименте приняло участие 68 студентокэнергетическогоинститу-та ОНПУ, которые были разделены на 2 группы - экспериментальную (ЭГ) и контрольную (КГ) по 34 студент-

ки. Первая занималась по программе ППФП, вторая - по программе общекондиционнойфизической подготовки.

Действенность разработанной и предложенной программы апробировалась нами в процессе двух лет

Результаты исследо вания.

В начале и в конце эксперимента у студентокЭГ и КГ снимались показатели специальной психофизиологической, психофизическойи общекондиционнойфизической подготовленности характеризующие их физическую надежность и готовность к будущейпрофессиональной деятельности

В процессе исследования установлено, что в начале эксперимента показатели психофизиологической подготовленностистудентокэкспериментальной и контрольной групп существенно не различались (1 меньше 0,93 при р > 0,07).

К концу эксперимента они улучшились но в разной степени

По всему комплексу показателей психофизиологической подготовленности студенток контрольных групп они улучшились на 9,76%, а у студентокэкспериментальных групп - на 19,01%. Разница изменений результатов существенна, составила 9,25% (1 = 2,9 ; р < 0,05).

Результаты сдвигов отдельных показателей психофизиологической подготовленности студенток контрольной и экспериментальной групп в процессе педагогическогоэксперимента приведены на рис 1.

Как видно из рис. 1, наиболее существенная разница изменений показателей экспериментальной и контрольной групп наблюдается в показателях уровня состояния здоровья в ЭГ их улучшение - 34,41 %, в КГ -7,54 %, разница - 26,87%, вестибулярной устойчивости в ЭГ - 32,85 %, в КГ - 21,72 %, разница - 11,13%, по показателям состояния ССС в ЭГ - 19,86, в КГ - 10,95 %, разница - 8,91 %. По остальным показателям разница в пользу ЭГ составила от 7,16 % до 1,6 %.

Средние улучшение показателей психофизической подготовленностистудентокконтрольной группы составили за время эксперимента 4,6 %, в экспериментальной - 12,97 %. Разница - 8,37 % в пользу последней существенна (1 = 3,7 при р < 0,05).

%

40 30 20 10 0

2 3 4 5 6

показатели подготовленности

1

7

□ Контрольная группа

□ Экспериментальная группа

Рис. 1. Результаты изменения психофизиологической подготовленности студентов контрольной и экспериментальной групп (женщин) в процессе педагогического эксперимента: 1 - состояние здоровья, 2 - вестибулярная устойчивость 3 -состояние дыхательной системы, 4 -состояние ССС, 5 -состояние нервно-мышечного аппарата, 6 - адаптационные механизмы, 7 - аэробные возможности организма

Изменения отдельных показателей психофизической подготовленностистудентокэкспериментальных и контрольных групп представлены на рис. 2.

В обеих группах они улучшились, но в КГ в значительно меньшей степени, чем в ЭГ. Разница в пользу ЭГ во всех случаях существенна.

В частности, как следует из рис. 2, наибольшую разницу в изменении показателей мы наблюдаем в пользу экспериментальной группы в оперативном мышлении (на 10,8 %), распределении (на 20,82 %), объеме и переключении внимания (на 13,94 %), в показателях статической (на 15,24 %), динамической (на 16,59 %) выносливости мышц плечевого пояса.

По показателям сдвигов общекондиционнойфизической подготовленностистудентовсравнительные результаты экспериментальной и контрольной групп оказались аналогичными. У студентокконтрольной группы улучшение показателей произошло на 5,98 %, у студентовэкспериментальной группы - на 12,10 %.

1 23456789 10 11

показатели

□ Контрольная группа □ Экспериментальная группа

Рис. 2. Результаты изменения психофизической подготовленности студентов контрольной и экспериментальной групп (женщин) в динамике педагогического эксперимента: 1 - быстродействие, 2 - оперативное мышление, 3 -распределение внимания, 4 - объем, переключение внимания, 5 - устойчивость концентрированного внимания, 6 - общая динамическая выносливость, 7 - общая ловкость, 8 - скорость, 9 - статическая выносливость мышц плечевого пояса, 10 - динамическая выносливость мышц верхнего плечевого пояса, 11 - комплекс специальных психофизических качеств

Анализируя изменения всех показателей физической надежности и готовности студенток экспериментальной и контрольной групп за время педагогического эксперимента, которые представлены в табл.1, мы установили, что они значительно больше улучшились (на 14,69 %) у студенток занимавшихся по предложенной нами программе ППФП, чем у студенток занимавшихся по базовой программе физического воспитания, у которых их улучшение составило лишь 6,78 %.Разница изменений существенна, составляет 7,91 % при 1=3,18.

Таблица 1

Результаты улучшения всех показателей физической надежности и готовности студенток эксперименталь-

ной и контрольной группы за время эксперимента

Составляющие физической надежности и готовности Изменения Разница изменений показателей 1

контрольная группа экспериментальная группа

Психофизиологическая 9,76 19,01 9,25 2,9

Психофизическая 4,60 12,97 8,37 3,70

Общекондиционная 5,98 12,10 6,12 2,79

У средненныйинтегральный показатель 6,78 14,69 7,91 3,13

Выводы.

На основании проведенных исследований можно сделать вывод, что экспериментальная проверка эффективности нашего авторского варианта программы ППФП студентокэнергетических специальностей полностью подтвердила ее действенность по всем исследовавшимся параметрам физической надежности и готовности к профессии энергетика Осуществление ППФП студентокэнергетических специальностей позволяет существенно улучшить физическую готовность и надежность к активной жизнедеятельности и высокопродуктивнойра-боте в экстремальных условиях энергетического производства Изданное на базе программы пособие для студентов энергетических специальностей [6] наряду с программой может быть рекомендовано для вузов, готовящих специалистов энергетическогопрофиля.

Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем профессионально-прикладной физической подготовки студентокэнергетических специальностей к работе в энергетическом комплексе

Литература

1. Раевский Р.Т. Профессионально-прикладная физическая подготовка //Здоровье, здоровый и оздоровительный образ жизни студентов/Р.Т. Раевский, С.М. Канишевский. - О.: Наука и техника, 2008. - С.194-224.

2. Егорычев А.О. Психолого-педагогические основы профессионально-прикладной физической подготовки студентов Монография /А.О. Егорычев. - М.: ФГУП. Изд-во «Нефть и газ» РГУ нефти и газа им И.М. Губкина, 2003. - 110 с.

3. Фшнков В.1. Система професшно-прикладно! фiзичноl тдготовки фахiвцiв машинобудiвельноlпромисло-восл. Автореф. дис. ... к. фiз. вих: 24.00.02 /ЛД1ФК. - Львiв, 2003. - 24 с.

4. Краснов В.П. Фiзичне виховання психофiзичнi вимоги до фахiвцiв агропрому: Навч посiб. для вищ. навч. закл. - К.: Аграрна освiта, 2000. - 133 с.

5. Раевский Р.Т. Профессионально-прикладная физическая подготовка! Учеб. Программа для вузов III и IV уровня аккредитации, готовящих специалистов для энергетического комплекса /Р.Т. Раевский, С.В. Халай-джи. - О.: Наука и техника, 2005. - 56 с.

6. Раевский Р.Т. Професшно-прикладна фiзична тдготовка : Навч. пойбник для студ вищих навч. закладш /Р.Т. Раевський, С.В. ХалайджИ. - О.: Наука i техшка, 2006. - 138 с.

Поступила в редакцию 19.11.2008г.

ТЕХНОЛОГИЯ КОРРЕКЦИИ ТЕЛОСЛОЖЕНИЯ ЖЕНЩИН С УЧЕТОМ ИНДИВИДУАЛЬНЫХ ОСОБЕННОСТЕЙ ГЕОМЕТРИИ МАСС ИХ ТЕЛА

Кашуба В. А., Ивчатова Т.В., Хабинец Т. А.

Национальный университет физического воспитания и спорта Украины Государственноевысшее учебное заведение «Киевский национальный экономический университет имени В.

Гетьмана»

Аннотация. Статья посвящена вопросам коррекции телосложения женщин первого зрелого возраста с учетом индивидуальных особенностей геометрии масс тела. Разработан алгоритм организации годичного цикла занятий оздоровительным фитнесом женщин 25-32 лет. Внедрение разработанной авторской технологии в процесс оздоровительных занятий женщин 25-32 лет достоверно улучшает морфофункциональные показатели и гониометрические характеристики пространственной организации тела. Использование предложенных педагогических рекомендаций в процессе занятий оздоровительным фитнесом позволяет дифференцированно применять специальные физические упражнения.

Ключевые слова: коррекция телосложения женщин, геометрия масс тела.

Анотащя. Кашуба В.О., 1вчатова Т.В., Хабинець Т.О. Технолопя корекщТ статури жшок з урахуванням шдиввдуальних особливостей геометрп мас Тхнього тша. Стаття присвячена питанням корекцп тшобудови жшок першого зршого вшу з урахуванням iндивiдуальних особливостей геометрп мас тша. Розроблено алгоритм оргашзаци рiчного циклу занять оздоровчим фггнесом жшок 25-32 рошв. Впровадження розроблено! авторсько! технологи в процес оздоровчих занять жшок 25-32 рошв вiрогiдно полшшуе морфофункцюнальш показники й гонюметричш характеристики просторово! органiзацi! тiла. Використання запропонованих педагопчних рекомендацiй у процесi занять оздоровчим фггаесом дозволяе диференцiйовано застосовувати спещальш фiзичнi вправи.

Ключовi слова: корекцИя тшобудовижшок, геометрiя мас тiла.

Annotation. Kashuba V.A., Ivchatova T.V., Habinets T.A. Technology of correction body build of women with the count of personalities of geometry of masses of their body. This paper discusses the problem of body building correction for women at the first manhood age accounting the individual features of body's mass geometry. The algorithm for organization of year cycle exercises with healthy fitness for women aged 25-32. Introduction of designed authoring technology in process of improving occupations of women of 25-32 years reliablly enriches морфофункциональные parameters and goniometric performances of regional architecture of a body. Use of the offered pedagogical references during occupations by improving fitness allows differentiated to apply special physical exercises. Keywords: body building correction for women, body's mass geometry.

Введение.

Анализ специальной литературы, а также обобщение опыта ведущих специалистов и собственных педагогических наблюдений позволяют прийти к заключению о том, что вопросы коррекции телосложения женщин первого зрелого возраста до настоящего времени, к сожалению, не находят должного отражения в теории и методике физического воспитания. Немногочисленные работы в этой области посвящены в основном исследованиям методических особенностей проведения физкультурно-оздоровительных занятий, изучению возможностей коррекции физического состояния женщин путем использования различных видов оздоровительной гимнастики. В этой связи актуальным и целесообразным является внедрение в оздоровительный процесс женщин первого зрелого возраста современных фитнес-программ коррекции телосложения с учетом индивидуальных особенностей геометрии масс тела (1).

Анализ научно-методической литературы, касающейся проблемы организации физкультурно-оздоровительных занятий с женщинами первого зрелого возраста, показал, что в настоящее время разработаны и обоснованы содержание и методика занятий ритмической гимнастикой, установлена специфика проявления срочного и кумулятивного эффекта занятий различными видами оздоровительной гимнастики, разработана методика занятий атлетической гимнастикой с женщинами в зависимости от их соматического развития, разработана педагогическая технология комплексного использования разных видов гимнастики в процессе оздоровительных занятий. Доказана целесообразность и эффективность использования приемов программирования физкультурнооздоровительных занятий 30-40-летних женщин, основанного на оптимизации физической нагрузки и подборе специальных терапевтических упражнений в зависимости от особенностей функционального состояния и заболеваний занимающихся, разработана и обоснована комплексная программа занятий аквафитнесом для реализации физкультурно-оздоровительных, рекреационных и социально-психологическихпотребностей и интересов женщин (5, 7, 8). В тоже время пространственная организация тела женщин чаще всего остается вне поля зрения специалистов Многие вопросы, касающиеся коррекции телосложения женщин первого зрелого возраста с учетом индивидуальных особенностей геометрии масс тела, все еще оптимально не разрешены (3).