CC BY
841ОСОБЛИВОСТІ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВІДНОСИН У СТУДЕНТСЬКОМУ КОЛЕКТИВІ
Коваль В.Ю.
Херсонський державний університет
Анотація. У статті розглядаються особливості студентського колективу, міжособистісних відносини в ньому та впливу колективу на формування міжособистісних відносин між студентами відносини між індивідом та групою, групою та індивідом. Досліджено ділові відносини студентського колективу на перших етапах його становлення Конструктивні міжособистісні стосунки виникають завдяки готовності партнерів до позитивної взаємодії у спільній діяльності. Стосунки дозволяють створити для себе образ партнера і виявити динамічні характеристики цього образу, перевірити стійкість поглядів, переконань і позицій людини
Ключові слова: студент колектив відносини, особистість.
Аннотация. Коваль В.Ю. Особенности межличностных отношений в студенческом коллективе. В
статье рассматриваются особенности студенческого коллектива межличностных отношений в нем и влияния коллектива на формирование межличностных отношений между студентами отношения между индивидом и группой, группой и индивидом. Исследовано деловые отношения студенческогоколлектива на первых этапах его становления Конструктивные межличностные отношения возникают благодаря готовности партнеров к положительному взаимодействию в общей деятельности Отношения позволяют создать для себя образ партнера и проявить динамические характеристики этого образа, проверить стойкость взглядов, убеждений и позиций человека Ключевые слова: студент, коллектив, отношения, личность.
Annotation. Koval’ V.Y. Features of interpersonal attitudes in student’s collective. In the article features of student's collective, interpersonal attitudes in a nem and effects of collective on formation of interpersonal attitudes between students, attitudes between the individual and bunch, bunch and the individual are considered. It is investigated business relations of student's collective at the first stages of his becoming. Constructive interpersonal attitudes originate due to readiness of partners for positive interaction in common activity. Attitudes allow to frame for themselves a mode of the partner and to show dynamic characteristics of this mode, to test durability of views, inclinings and items of the person.
Keywords: student, collective, attitudes, person.
Вступ.
На сьогоднішній день історичні зміни суспільного розвитку другої половини XX століття й початку XXI століття, що тісно пов'язані з інформаційно-комп'ютерною революцією, породжують принципово нові закономірності життя людини
В умовах соціальної нестабільності кардинально змінюються умови взаємодії людей та характер їхніх взаємин. Від взаємодопомоги в колективі суспільство рухається до конкуренції
У той же час сучасна молодь піддається жорстокомуманіпулюванню за допомогою засобів масової інформації: телебачення і періодичних питань, які найчастіше цілеспрямовано нав'язують асоціальні еталони поведінки й стилю життя за рахунок подачі безвідповідальної інформації. Для того, щоб бути першими в погоні за сенсацією й прибутками газети й телепрограми сіють страхи, формують катастрофічний тип свідомості, і тому стають безглуздими будь-які позитивні зусилля влаштування власної долі.
Виникнення нових умов соціалізації молодого покоління, тверда конкуренціяна ринку праці, високі вимоги до професійних й особистісних якостей людини викликають напругу й конкуренцію вже в сту дентськомусередовищі.
Вище вказані факти здатні спровокувати деструктивні процеси в розвитку особистості Тому й недаремно дуже гостро звучить питання про те, як зберегти й примножити потенціал молоді, допомогти побачити шляхи реалізації в правильному напрямку, захистити від негативного впливу інформації, сприяти вибору високоморальних орієнтирів у житті.
Тому виходом із ситуації, що склалася, багато вчених бачать у вивченні міжособистісних відносин у так званих групах ровесників (до яких відносяться студентські колективи), тому що вони займають центральне місце в житті молоді, студентського мікросередовища, у цілеспрямованому формуванні, регулюванні й корекції взаємин молодих людей, у створенні сприятливого середовища для виховання молодого покоління, у вихованні комунікативноїтолерантності
Ось ті явища дійсності, які, в остаточному підсумку, обумовлюють розвиток особистості, вимагають серйозного й глибокоговивчення Отже, педагогічний процес, який цілеспрямовано організований у вузі в рамках студентськихколективіц служить фактором і засобами розвитку людини - майбутнього фахівця.
З вище вказаного ми можемо зробити висновки, що педагогічний процес у вузі важливо будуватина основі вивчення закономірностей розвитку й функціонування студентського колективу, суті міжособистісних відносин в ньому. Цим питанням згідно з навчальними та робочими програмами присвячені ряд лекційних та практичних занять з курсу «Педагогіка» для студентів 3 курсу денної форми навчання спеціальності «Фізичне виховання» Херсонськогодержавного університету.
© Коваль В.Ю., 2009
Відповідно до виявлених особливостей життєдіяльності студентськогоколективу його структурних компонентів педагогічної (конструктивна організаторська й комунікативна) діяльності необхідно орієнтуватись на формування сприятливих міжособистісних відносин студентів Це допоможе уникнути багатьох труднощів що виникають в їхньому навчанні у вищому навчальному закладі: полегшити період адаптації першокурсників у вузі, створити психологічно комфортні умови для розвитку творчого потенціалу студентів їх професійної підготовки й становлення майбутніх фахівців тощо.
Для здійснення подібного роду педагогічної діяльності на практиці необхідна наявність ефективних методів формування сприятливих міжособистісних відносин у студентськомуколективі, які враховували б вікові особливості студентів і легко б застосовувалися в умовах сучасної вищої школи.
Це означає, що педагогічна практика має потребу в сучасних методах навчання й виховання, які сприяють виробленню в студентів навичок конструктивногоміжособистісного спілкування й продуктивної взаємодії в колективі Важливо, щоб ці методи також дозволяли молоді виробити вміння протистояти негативним тенденціям у розвитку суспільства, життєвим обставинам, що заважають розвитку його індивідуальності Тому вивчення особливостей міжособистісних відносин у студентськомуколективі є досить актуальним у наш час.
Робота виконана за планом НДР Херсонського державного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження полягає у дослідженні сутності міжособистісних відносин в студентському колективі.
Об 'єкт дослідження - міжособистісні відносини студентів
Предмет - особливості студентськогоколективу та характерні ознаки міжособистісних відносин в
ньому.
Результати досліджень.
Найбільш відомі психолого-педагогічні, філософські, соціологічні роботи вчених розкривають змістовно-динамічні та специфічні характеристики процесів взаємодії та спілкування (О.О.Бодальов, Л.П.Буєва, Е.І.Г оловаха В.П.Казміренко, Г.С.Костюк, О.О.Леонтьєв, М.І.Лісіна, Б.Ф.Ломов, В.М.Мясищев, М.М.Обозов, Б.Д.Паригін, А.В.Петровський, С.Л.Рубінштейн), визначають роль і значення вікових та індивідуальних показників особистості у стосунках в групах (Д.Б.Ельконін, І.С.Кон, А.П.Краковський, Д.Й.Фельдштейн), відображають своєрідність міжособистісних стосунків людей (Б.Г.Ананьєв, Б.С.Волков Р.М.Грановська, А.А.Донцов, А.А.Єршов, В.М.Мясищев, М.М.Обозов, В.Б.Ольшанський, І.Уманський). Проблему стосунків між людьми вивчали і продовжують досліджувати зарубіжні вчені. Зокрема, Д.Брунер, Х.Келлі, Ч.Кулі, К.Левін, А.Маслоу, А.Міллер, Г.Ньюком, С.Олпорт, А.Піз, К.Роджерс, М.Розенберг,
Х.Ремшмідт, Дж.Г.Скотт, І.Томан, Е.Уїлсон, Р.Фішер, З.Фрейд, Е.Фром, Е.Холл, К.Хорні, У.Юрі та інші висвітлюють у своїх працях питання становлення внутрішнього світу людини, взаємин та спілкування у різних вікових групах, проблеми досягнення взаєморозуміння та міжособистісної перцепції (атракції, міжособистісної комунікації; рефлексивних структур), психологічні особливості різних процесів та явищ, що так чи інакше пов’язані зі стосунками людей.
Теоретичний аналіз проблеми свідчить, що соціалізація індивіда можлива за умови активного спілкування, яке забезпечує орієнтацію в соціумі, передбачає його різноманітні зв’язки та стосунки з людьми (О.О.Бодальов, Л.С.Виготський, Я.Л.Коломинський О.М.Леонтьєв, М.І.Лісіна, Д.І.Фельдштейн). Доведено, що процес взаємовпливу, спільної взаємодії перетворюється на взаємовідносини, суть яких полягає в результативності взаємних зусиль партнерів (В.О.Білоусові О.В.Запорожець, Я.Л.Коломинський). Спеціальні дослідження взаємин проводилися в дитячих (Я.Л.Коломинский), шкільних (Я.Л.Коломинский И.С.Кін, В.М.Коротов А.Т.Куракін, Р.С.Немов, Л.І.Новікова, А.В.Петровський, С.Ю.Тьоміна й ін.), спортивних (О.М.Дубовська, Р.Л.Кричевський, М.М.Рижак та ін.), виробничих (І.П.Волков, Б.Д.Паригін, Л.А.Свенцицький й ін.) колективах
Одним з найважливіших напрямків формування міжособистісних відносин в колективі є створення сприятливого соціально-психологічного клімату колективу, атмосфери творчості, реалізація ідеї гуманізму у стосунках
Проведено масштабні дослідження феноменології колективів і різного роду групових процесів. Так, вивченню лідерства в колективі присвячені роботи І.П.Волков^ Р.Л.Кричевського та ін. Групові норми й закономірності їхнього функціонування стали об'єктом досліджень М.І.Бобнєвої, О.М.Пенькова та ін. Соціально-психологічний клімат колективу і його особливості розглядають у своїх роботах Н.П.Анікєєва, В.В.Бойко, А.Г.Ковальов, В.Н.Панфьоров, Б.Д.Паригін та ін. Згуртованість як інтегральна характеристика колективу досліджена А.І.Донцовим. Педагогічні механізми формування згуртованості в шкільних колективахрозглядаються в працях Н.Е.Касаткіної, А.Т.Куракіної Л.І.Новікової О.Л.Руднєвої й ін.
Суспільна природа людини реалізується через її належність до різних спільнот, у яких виникають і розвиваються міжособистісні відносини з партнерами. Їх структура і особливості залежать від того, в які групи включається людина, які права і обов’язки для себе обирає. Так, наприклад, у студента першого курсу є певна розбіжність між особистими планами, звичками, здібностями і тим становищем, яке він займає в групі, на курсі, у вузі та тими вимогами, що виставляються до нього як студента Звідси бере початок прагнення, характерне для більшості першокурсників зміцнити своє становище самовідданою навчальною працею, завоювати авторитет активною участю у громадському житті курсу та факультету, у науковій
роботі тощо [3]. Важливу роль у цьому відіграє студентська академічна група. Група є одним з найбільш вирішальних мікросоціальних факторів формування особистості, а також одним з найбільш дієвих засобів виховання Тут відбувається трудове ідейне і моральне виховання, формуються колективістські риси особистості студента Також великий вплив справляє група на формування етичної культурі, почуття відповідальності за доручену справу, причетності до діяльності і традицій вузівського колективу. Те, як складатимуться відносини першокурсника з групою, значною мірою впливатиме на швидкість та ефективність його адаптації у вузі. Особиста участь у керівництві діяльністю колективів своїх груп стає для студентів школою цивільного й політичного виховання, розвиває організаторські здібності, психологічно готовить їх до оволодіння майбутньою професією.
Характерною особливістю первинного вузівського колективу є те, що, коли колишні учні стають студентами вони потрапляють у середовище, де ніхто нічого не знає один про одного і де навіть студенти які в шкільному класі були „ізгоями", можуть проявити свої здібності та зайняти певний статус у групі. У процесі становлення колективувелике значення мають такі соціальні явища, як: самоствердження, суспільна думка, колективні настрої, традиції тощо. Велике значення має самоствердження особистості у новому колективі, тобто її прагнення зайняти та утримувати в системі психологічних відносин у колективі певну позицію, яка б забезпечувала даній особистості повагу, визнання, довіру, підтримку з боку інших членів колективу. Прагнення до самоствердження у новоствореній групі студентів може призвести до боротьби між її членами за лідерство. Причиною виникнення такої проблеми є те, що людина не може одразу отримати той статус у групі, який був у шкільному класі, її прагнення отримати бажаний статус не співпадає з бажанням групи [4].
Іншим елементом психології колективу є суспільна думка Вона впливає на особистість, всю групу, на формування її звичаїв, традицій, інтересів, норм. Суспільна думка виявляється у формі оцінки, бажань, засудження чи схвалення, вимоги тощо. Дуже важливо, щоб академічна група була щодо кожного з її членів референтною, тобто справляла значний вплив на формування переконань студентів їх особистісних установок, ставлення до оточуючих людей, навчання. Для цього необхідно, щоб група формувалася як згуртований об'єднаний спільними цілями, чітко діючий колектив думкою якого буде дорожити кожним з його членів [3]. Як відомо, кожна студентська група створює свої певні закони, правила, яких повинні дотримуватися всі її члени. Нехтування цими правилами призводить до зневаги, ігнорування колективом такого члена групи
Студентськийколектив відрізняється від інших видів колективунаступними особливостями: •основним видом діяльності (навчання, яке спрямоване на отримання вищої освіти);
•єдністю мети й мотивації (прагнення членів колективу здобути фах);
•однорідністю складу групи за віком;
•обмеженістю періоду існування (4-5 років);
•стабільністю складу;
•суворою послідовністю й планомірністю навчальної роботи;
•порівняно високим ступенем самоврядування (староста групи, заступник старости, профгрупорг тощо)
[1].
Отже, з вище вказаного ми можемо зробити висновок, що успіх у навчанні багато в чому залежить від умов життя і побуту студента ставлення до нього членів вузівського колективу, тієї ролі, яку він у ньому відіграє. Різноманітність відносин, які виникають між студентами у процесі тривалого взаємного спілкування, складає дві основні системи: систему ділових відносин і систему особистісних відносин. Одним з прикладів ділових відносин може бути студентське самоврядування, як форма організації студентськогоколективу, яке забезпечує студентам право на самостійне керівництво своєю діяльністю, зміст якого складає розробка, прийняття і здійснення власних рішень по реалізації різних напрямків свого життя і діяльності в процесі професійної підготовки у ВНЗ. Діяльність органів студентського самоврядування спрямована на удосконалення навчально-виховного процесу, а саме: на якість навчання, розвиток духовності та культурі, формування у студентськоїмолоді активної соціальної позиції [2].
Нами було проведено анкетування студентів 1-3 курсів факультетуфізичного виховання та спорту з метою визначення місця ділових стосунків у системі міжособистісних відносин в цілому (наявність старостату та студентськогокомітету на факультет). У анкетуванні взяли участь 234 студенті, з них 160 студентів віддали переваги у спілкуванні та діяльності студентськогоколективу старостам та профоргам академічних груп; 74 - віддали перевагу іншим членам студентського комітету (головам культурно-масовому сектору, голові педагогічного об’єднання, голові інформаційно-просвітницького сектору тощо). За результатами анкетування ми зробили висновок, що у міжособистісних відносинах студентів у групі значну роль відіграють ділові відносини (чітке виконання обов’язків активом групи та студентами), взаємоповага, довіра, досягнення однієї мети, яка стоїть перед учасниками колективу- здобуття вищої освіти.
Особистісні відносини студентів ми спостерігали у позанавчальній діяльності, що базується, в більшості випадків, на емоційному підґрунті
Висновки.
Таким чином, можна зробити висновки, що:
1. Усе життя людини - різнопланова, багатогранна система стосунків Людина розвивається у процесі
діяльності, яка сприяє встановленню, зміцненню, розширенню, а подекудий розриву взаємин з оточуючим середовищем.
2. Конструктивні міжособистісні стосунки виникають завдяки готовності партнерів до позитивної взаємодії у спільній діяльності. Здатність людини до взаємодії детермінується як суб’єктивними факторами її індивідуального розвитку, так і особливостями соціальних інститутів, до яких вона входить Т ому можна говорити про те, що стосунки опосередковані значущою спільною діяльністю, дозволяють не тільки створити для себе образ партнера, а й виявити динамічні характеристики цього образу, перевірити стійкість поглядів, переконань і позицій людини, а також аутентичність її особистості
3. У міжособистісних стосунках індивід може бути одночасно як суб’єктом, так і об’єктом впливу, пізнання, оцінки. Це детермінується суб’єкт-суб’єктними і суб’єкт-об’єктними стосунками які виникають у процесі життєдіяльності людей. Чинником реалізації стосунків виступає спілкування, яке є дуже важливою, невід’ємною сферою взаємин людей, самою життєдіяльністю індивідів, реалізацією всієї системи міжособистісних стосунків
4. Студентськийколектив є осередком формування міжособистісних відносин студентів Середовище студентського колективу на перших порах є більш сприятливим для саморозкриття і самореалізації, оскільки його новизна знімає деякі емоційні бар'єри, дещо нейтралізує складні установки поведінки, стимулює переоцінку цінностей, контроль за навчальною і трудовою дисципліною студентів оперативне реагування на їх порушення.
Питаннями нашого подальшого детального дослідження залишаються проблеми педагогічних основ та педагогічних умов формування міжособистісних відносин в студентськомуколективі
Література
1. Войтович Н. Відмінності шкільного та студентського колективів як аспект проблеми адаптації
першокурсників до умов ВЗО// Психологічна адаптація студентів першого курсу до умов навчання у
ВЗО: 36. наук ст. - Луцьк: держ. ун-т ім. Лесі Українки. - 1999. - С. 57
2. Грищенко Ж. М. Студенческоесамоуправляние: состояние, проблемы, перспективы /Ж М. Грищенко, Д.Г. Ротман, Л. А. Соглаева-Минск.-1988.
3. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений - К.: Лыбидь. -1990
4. Руднева Е.Л. Формирование жизненных и профессиональных ценностных ориентаций студенческой
молодежи Дис... доктора пед. наук Том І. - Кемерово, 2002.
5. Чернышев А.С. Студенческое самоуправление Социал.-психол аспекты/ А.С.Чернышев,
Н.С.Степашов, И.С.Полонский и др.; научн ред. С.М.Годник - Воронеж: Изд-во Воронеж гос. ун-та, 1990.
Надійшла до редакції 03.12.2008р.
