CC BY
19
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta öioTexHonoriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 504
Особливосл еколопчних шновацш в умовах Львiвськоl област
Г.В. Одинацька, Р.П. Параняк, В.А. Чемерис, В.В. Петрушв ekologiavet@meta.ua
Львiвський нацюнальний унiверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, Львiв, 79010, Украгна
Вивчено стан й перспективи екологгчних шновацш у виробничий комплекс Льегеськог областг у контекстг загострення екологгчних проблем. 1нновацшш ¡нвестицп мають ефект на ргзних ргвнях: вгд тдприемства й до держави, i впливають на виробничу, економгчну, сощальну та екологгчну сфери. Для оцтки показниюв тновацшностг використано статистичн даш щодо тдприемств, що запроваджують тновацп; щоб оцтити гх ефективтсть щодо екологгчних критерив проведено поргвняльний аналгз ргвшв забруднення довкмля у областг до й тсля гх запровадження. У Львгвськш областг питома вага тдприемств, що впроваджували тновацп, зростае при тому, що тшг показники (впроваджено маловгдходних процеЫв, частка тновацшног продукцИ) залишаються сталими або зменшуються. Об'еми ¡нвестицш екологгчного характеру вклю-чають каттальн ¡нвестицп у охорону довкмля й залишаються на сталому ргвнг протягом багатьох роюв. В умовах Львгв-ськог областг залучення ¡нвестицш у екологгчнг тновацп найбыьш потргбно для скорочення забруднення поверхневих вод та забруднення атмосферного повтря. Практика екологгчних шновацш протягом остантхрокгв показуе, що запровадження технологгчних шновацш у дгяльшсть комунальних очисних споруд вгдсутне, а технологгчне оновлення найбыьшого забруд-нювача повтряного басейну областг неефективне, принаймю щодо викидгв двоокису сгрки та тших полютантгв.
Ключовi слова: екологгя, екологгчнг тновацп, ¡нвестицп, довтлля.
Особенности экологических инноваций в условиях Львовской области
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Изучено состояние и перспективы экологических инноваций в производственный комплекс Львовской области в контексте обострения экологических проблем. Инновационные инвестиции воздействуют на различных уровнях: от предприятия и до государства, и влияют на производственную, экономическую, социальную и экологическую сферы. Для оценки показателей инновационности использованы статистические данные о предприятиях, вводящие инновации; чтобы оценить их эффективность в отношении экологических критериев проведен сравнительный анализ уровней загрязнения окружающей среды в области до и после их внедрения. Во Львовской области удельный вес предприятий, которые внедряли инновации, растет при том, что другие показатели (ввод малоотходных процессов, доля инновационной продукции) остаются постоянными или уменьшаются. Объемы инвестиций экологического характера включают капитальные инвестиции в охрану окружающей среды и остаются на постоянном уровне в течение многих лет. В условиях Львовской области привлечения инвестиций в экологические инновации затребовано в первую очередь для сокращения загрязнения поверхностных вод и загрязнения атмосферного воздуха. Практика экологических инноваций в последние годы показывает, что введение технологических инноваций в деятельность коммунальных очистных сооружений отсутствует, а технологическое обновление крупнейшего загрязнителя воздушного бассейна области неэффективно, по крайней мере относительно выбросов двуокиси серы и других загрязнителей.
Ключевые слова: экология, экологические инновации, инвестиции, окружающая среда.
Citation:
Odynatska, H.V., Paraniak, R.P., Chemerys, V.A., Petruniv, V.V. (2017). Features of environmental innovations in the Lviv region. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 178-182.
Г.В. Одинацька, Р.П. Параняк, В.А. Чемерис, В.В. Петрунив ekologiavet@meta.ua
Features of environmental innovations in the Lviv region
H.V. Odynatska, R.P. Paraniak, V.A. Chemerys, V.V. Petruniv ekologiavet@meta.ua
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The state and prospects of ecological innovations in the Lviv region manufacturing in the context of exacerbation of environmental problems are studied. Innovative investments have an effect at different levels: from the enterprise and up to the state, and they affect the productive, economic, social and environmental spheres. To assess innovations, statistical data is used for enterprises that introduce innovation; in order to evaluate their effectiveness in relation to environmental criteria, a comparative analysis of pollution levels in the region before and after their implementation was carried out. In the Lviv region, the share of enterprises that introduced innovations is increasing, while other indicators (low-income processes introduced, the share of innovative products) remain constant or diminish. The volumes of environmental investments include capital investment in the environment and remain at a constant level for many years. In the Lviv region, attracting investments in environmental innovations is most needed to reduce pollution of surface water and pollution of atmospheric air. The practice of environmental innovations in recent years shows that the introduction of technological innovations in the operation of municipal wastewater treatment facilities is absent, and the technological update of the largest pollutant in the air basin of the region revealed to be ineffective, at least that concerns emissions of sulfur dioxide and other pollutants.
Key words: ecology, ecological innovations, investments, environment.
Вступ
Питания еколопзацп шновацшно! дiяльностi пвдп-риемств рiзних галузей належить до найважливших з огляду на сучасний стан розвитку ринкових ввдносин за юнуючих умов природокористування. Традицшно до найбшьших забруднювачiв довкшля вщносять виробництва, побудоваш на основi застарших техно-лопчних схем, експлуатацшних умов та принцишв. У багатьох випадках шновацп скероваш на виршення проблем економiчно! конкурентоспроможносп та еколопчно! безпеки виробничого комплексу та його продукцп. Iнновацiйнi рiшення, зорiентованi на дося-гнення останньо! мети нервдко називають еколопч-ними iнновацiями, а наявш тенденцп до збiльшення !х кшькосп та якостi трактують як прояв единого проце-су еколопзацп шновацшно! дiяльностi.
Особливостi та перспективи еколопчних iнновацiй (Е1) суттево залежать ввд умов !х впровадження. Зви-чним е пвдхвд, коли черговi Е1 знаходять свое мiсце у виробнищга, побутi чи iнших сферах у ввдповщь на загострення певних еколопчних проблем чи усклад-нення економiчних обставин. Тому в умовах кожно! територiально!, сощально! чи виробничо! тдсистеми варто провести аналiз можливостей та перспектив запровадження Е1, оцiнити 1'х економiчну, виробничу чи екологiчну доцшьшсть.
У данiй роботi здiйснено спробу вивчити перспек-тивнi напрямки еколопзацп шновацшно! дiяльностi в умовах Львiвсько! обласп на основi компаративного аналiзу екологiчних проблем та динамiки технолопч-них iнновацiй на промислових шдприемствах.
Аналгз остантх дослгджень i публгкацт. Сощаль-но-економiчнiй мотивацй' екологiзацi! шновацшно! дiяльностi присвячено монографш (Prokopenko, 2010), де серед шших видiлено еколопчш потреби користувачiв та обговорено роль еколопчних атрибу-тiв при здшсненш вибору на ринку, а також розгляну-то п1дходи до управлшня процесом екологiзацi!. У (Shkola, 2008; Melnyk, 2014) досл1джено сутнiсть
еколопчно! iнновацi! як економiчно! категорй' та ви-вчено роль екологiзацi! шновацшно! дiяльностi у забезпеченнi сталого розвитку. Впровадження еколопчно спрямовано! шновацшно! моделi мае сенс на рiвнi держави, регiону та окремого шдприемства. На останньому рiвнi процес еколопзацп шдприемства розпочинаеться з вдосконалення техшки та техноло-гiй й на завершальному етапi мае вилитись у забезпе-чення економiчного зростання, що забезпечуе сталий розвиток пiдприемства. 1нвестицшш аспекти екологi-зацй' iнновацiйно! дiяльностi розглянуто у багатьох роботах, зокрема у (Veklych, 2014), а державне регу-лювання iнновацiйно! та швестицшно! дiяльностi в сферi екологй' та природокористування у (Drahan,
2015).
Шдприемствам Укра!ни необхiдно знаходити ком-промюш рiшення в системi координат «економiчна ефективнiсть-екологiчнiсть-суспiльна цiннiсть», як зазначено авторами роботи (Mnykh and Hrechyn,
2016), де обговорено концепцш екологiстики як скла-дово! стратегй' розвитку господарюючих структур. Там же вказано, що в умовах шновацшно! економiки формуеться система реакци на екологiчнi загрози, для прикладу у Львiвськiй обласп Державне управлiння охорони навколишнього природного середовища фо-рмуе список пвдприемств - основних забруднювачiв, до якого у 2012 рощ потрапило 23 шдприемства. Не-зважаючи на штрафш санкцй', проблема накопичення й утилiзацi! вiдходiв у областi далека вщ вирiшення.
Уваги дослiдникiв зазвичай зосереджеш на ролi Е1 у розвитку окремих галузей. Так у (Stanasiuk and Olikhovska, 2014) при вивченш перспектив агробiзне-су на Львiвщинi наголошено, що екологiзацiя такого виробництва передбачае еколопзацш виробничого потенцiалу, перемщення центру господарських нава-нтажень iз природних компонентiв на техногеннi та економiчнi, механiзм фiнансування охорони навко-лишнього середовища, рацiоналiзацiю розмiщення продуктивних сил. У (Andriichuk, 2015) еколопзацш шновацшно! дiяльностi розглянуто як один iз чинни-
шв м1кросередовища у д1яльност1 машинобуд1вних пщприемств. Разом !з тим щльового вивчення й розвитку методики оцшки проблем еколопзацп у межах регюну у спещал1зованш лггератур1 практично не проводилось, незважаючи на те, що саме на р1вш адмшстративного утворення (область, район) проводиться накопичення й анал1з еколопчних проблем, передуам забруднення довк1лля й накопичення вщ-ход1в. Варто зазначити, що у робот (Shvaika, 2015) розглянуто використання еколого-статистично! шфо-рмаци пвд час формування системи показник1в еколопзацп промислових шдприемств. Тут видшено систему !з семи показнишв еколопзацп виробничих проце-с1в, розрахунок яких базуеться на фшансовш та еко-лого-статистичнш звггаосп.
Результати та Ух обговорення
Щороку на щдприемствах у Лъв1вськш обласп впроваджують декшька десятков нових технолопчних процеав, освоюють бшьше сотн !нновацшних вид1в продукци, разом !з тим питома вага реал1зовано! !нно-вацшно! продукцп в обсяз1 промислово! залишаеться низькою, на р1вш 1,5-4%. 1нновацшна актившсть промислових пщприемств е одним !з роздшв статистично! шформацп, що збираеться на р1вн1 обласного управ-лшня статистики на щор1чнш основа До окремих пока-зник1в належать питома вага щдприемств, що займали-ся шноващями, загальна сума витрат на шноващйну д1яльшсть, у тому числ1 на дослщження 1 розробки, внутршт й зовтшт НДР, придбання нових техноло-гш, щдготовку виробництва для впровадження 1ннова-цш, а також витрати на придбання машин та обладнан-ня пов'язат з упровадженням шновацш (ВПМОУ1). Остання категор1я видатшв становить левову частку (вщ 67% у 2002 рощ до 93% у 2012 рощ, в середньому за 2000-2015 роки 80%) уах заф1ксованих статистично видатшв пщприемств на шновацп. Як видно 1з рис.1 у 2007 рощ вщбувся шльшсний скачок показник1в, пов'язаних 1з впровадженням шновацш, також у цьому рощ вщбулась змша показнишв шновацш, за якими проводиться зб1р даних. Рисунок засвщчуе також вщ-суттсть чггко! тенденци щодо збшьшення об'ем1в швестицш у шновацп.
Рис. 1. Динамша витрат на придбання машин та обладнання пов'язаш з упровадженням шновацш (млн грн, лiва вiсь) та митомоУ ваги м1дмриемств, що займалися iнновацiями (%, права вiсь) у .Льшвськш областi
Анал1з даних про джерела фшансування технолоп-чних шновацш у Лъв1всьшй обласп за останн 16 рок1в свщчить, що налагодженно! системи державно! пщт-римки шновацш будь-якого спрямування, у тому числ Е1, немае. Основш видатки вщбуваються за рахунок власних кошпв, до 97,7%; щдтримка з бюджету знахо-диться на р1вн1 0-2%, за винятком 2007 року (18%), 2015 року (9%) та 2006 (6%); вкладення вщ шоземних швестор1в вщр1знялись вщ нуля лише у 2000 рощ (50%), 2003 (27%) та 2011 (6% уах витрат на фшансу-вання технолопчних шновацш у обласп).
Важливим показником розвитку Е1 е впровадження маловщходних, ресурсозбер1гаючих процеав та процеав, шльшсть яких подано у таблиц! 1, та капитальн! швестицп в охорону навколишнього природного сере-довища. Основн1 об'еми останшх протягом к1лькох рок1в традицшно скероваш на очищення зворотних вод (46-47% у 2015-2016 роках), охорону атмосферного повпря (42-78% у 2010-2014) роках, захист 1 реабш-тащя грунту, пщземних 1 поверхневих вод (43-59% у 2007-2010 роках), у шш1 напрямки природоохоронно! д1яльност1 швестовано 0-2% видатк1в за винятком 2006 (6%). Сумарш об'еми кап1тальн1 швестицп на охорону навколишнього природного середовища у перюд з 1996 по 2016 зросли у 19 раз, середне зростання стано-вило 144%, якщо брати за останн1 10 рошв, маемо зрос-танну щороку в середньому 33%.
Таблиця 1
Впровадження маловщходних, ресурсозбер^аючих процеав та процеав й швестищУ у охорону довкшля
т 1Г1 6 7 8 9 0 2 3 4 5
о о о о о о о
с^ 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20
Впроваджено технологш, шт. 20 22 9 3 31 22 19 17 9 9 7 13 14
вщсоток каппальних швестицш у охорону довкшля, %, у т.ч.
охорона атмосферного повпря 24 48 10 30 25 19 18 42 78 69 69 48 16
очищення зворотних вод 63 37 59 22 22 19 37 4 5 19 14 9 46
поводження з в1дходами 3 6 10 12 7 1 1 2 3 9 15 20 22
захист [ реабштацш грунту, вод 10 8 21 30 46 59 43 50 12 2 2 23 15
До найбшьших забруднювач1в довкшля у Льв1всь-к1й област1 належать: Добротв1рська ТЕС, державне пщприемство «Льв1ввугшля», управл1ння мап-стральних газопровод1в «Льв1втрансгаз», Льв1вське
комунальне пщприемство «Збиранка», Роздшьське державне г!рничо-х1м1чне пщприемства «С1рка», Льв1вське м1ське комунальне пщприемство «Лъв1вво-доканал». Характер забруднення визначаеться особли-
востями д1яльносп щдприемства й дещо змшюеться у залежносп ввд перюду спостереження. Так, у першому квартал 2017 року пор1вняно i3 аналопчним перюдом попереднього року обсяги викищв в атмосферне повп'-ря забруднювальних речовин з вини ДП «Л^ввуплля» збiльшилися на 15% (на 1,2 тис. тонн); в УМГ «Львiвт-рансгаз» зменшилися на 35% (на 0,7 тис. тонн), на Добротвiрськiй ТЕС зменшились на 6,1% (на 0,7 тис. тонн) при тому що викиди дюксиду вуглецю збшьши-лися на 15%. Останне мало мюце внаслвдок спалення бiльших об'емiв вугiлля, яке при цьому мало менший вмiст сiрки, а тому викиди арчистого ангидриду зменшились. Ще 2012 року ВП «Добротвiрська ТЕС» вста-новила батарейнi емульгатори II покотння, що мало зменшити викиди забруднюючих речовин на 4,6 тис. тонн. При цьому у 2013 рощ на Добротвiрськiй ТЕС ВАТ «Захвд-енерго» викинуто 37543,79 т, з них 79,7% дюксиду срки, 11,3% твердих часток, 8,3% дюксиду азоту (Ekolohichnyi pasport Lvivskoi oblasti za 2015 rik). Через два роки, у 2015 рощ маемо викиди 40566,09 т (76,8% дюксиду срки, 12,3% твердих часток, 9,2% дюксиду азоту) (Ekolohichnyi pasport Lvivskoi oblasti za 2016 rik). Таким чином бачимо, що з плином часу викиди не зменшились, а зросли на 8% при збереженш практично lie! ж структури, що свщчить про нульову ефективнють проведених модернiзацiй. Наступного року викиди знову зросли на 10% до показника у 44897,8 т (Ekolohichnyi pasport Lvivskoi oblasti za 2017 rik). В щлому по областi у 2016 рощ серед уах викидiв шквдливих речовин в атмосферу стацюнарними джере-лами забруднення 44% припадають на Кам'янка-Бузький район й забезпечуються дiяльнiстю Доброт-вiрськоi ТЕС. Ще 23% це Сокальський район (на який iз 2008 року припадае ввд чвертi до половини викилiв метану по обласп) та 16% - мюта обласного значения, передусiм Львiв. На решту районiв припадае по 0-4% викидiв (Baza danykh Holovnoho upravlinnia statystyky u Lvivskii oblasti).
Усього упродовж 1995-2016 рокiв викиди шквдли-вих речовин в атмосферу стацюнарними джерелами забруднення коливаються у промiжку 90-130 тис. тон, локальш мiнiмуми спостерiгались у 2004 (89 906 т), 1997 (98 136 т), 2014 (100 204 т) роках, максимуми у 2008 (126 414 т), 2012 (130 738 т) роках, середне зна-чення 110 тис. т. Таким чином, упродовж бшьш як 20 роив ситуащя з викидами у атмосферу незмшна. У тому числ вщносно стабiльна ситуацiя щодо викидiв дюксиду срки, який складае вiд 28 до 47% зареестро-ваних виквдв; втiм багаторiчний тренд фiксуe повшь-не зменшення викидiв на 0,498 тис.т щороку. Значно зросли викиди у атмосферу метану: якщо упродовж 1995-2004 щ викиди складали у середньому 9,992 тис.т, то у 2004-2005 значно зросли й за 20062016 роки середне значения виквдв було 48,699 тис.т, максимум припадав на 2011-2013 роки - понад 60 тис. т щорiчно. Впевнено зменшуються викиди оксиду вуглецю та дюксиду азоту: за двi декади вони скороти-лись приблизно удвiчi.
Упродовж багатьох рокiв маемо недостатньо високу за екологiчними ознаками ефективнiсть управлiния енергетичним сектором. Метан, поруч iз двоокисом вуглецю, закисом азоту та парами води ввдносять до
парникових газiв, обмеження щодо яких накладено Кiотським протоколом, ратифшованим Укра!ною на початку 2004 року. Бшьше того, економiчнi збитки ввд викидiв десяткiв тон метану (48,3 у 2014, 46,0 у 2015 й 43,2 у 2016) е значними. Проблема щдвищення ефек-тивносп енергетики мае глобальне значення. 1тщатива ООН «Стiйка енергетика для вах» (Sustainable Energy for All - SE4ALL) ставить за мету досягнення до 2030 року забезпечення доступу до сучасних енергети-чних сервгав; подвоення темпiв пiдвищення енергети-чно! ефективностi; подвоення частки поновлюваних джерел енерги на глобальному рiвнi. Це завдання не можна вирiшити на локальному рiвнi без залучення шновацш у галузь, оскiльки у обласп основна причина значних втрат економiчного та збиткiв екологiчного характеру пов'язана iз застарiлiстю обладнання й тех-нологiй.
Скидання забруднених чи нормативно очищених вод у поверхневi водщ об'екти повiльно, проте постш-но зменшуеться, за двi декади скоротившись у 1,78 раза iз 367.4 млн куб. м до 206.2 млн куб. м. На 80-88% причина скидiв лежить у дiяльностi ЛМКП «Львiвво-доканал». У I кв. 2017 р. обсяги скидiв у р. Полтва зворотних вод тсля каналiзацiйно-очисних споруд м. Львова по I-ш та П-iй технолопчних лшях зменшилися вiдповiдно на 1,1% (на 0,1 млн м3) та 24% (на 7 млн м3) у порiвняннi з вiдповiдним перюдом 2016 р. Разом iз зворотшми водами ЛМКП «Л^вводоканал» у
2015 рощ скинуло 352,8 т забруднюючих речовин, у
2016 - 445,8 т. Для порiвняння КП «Дрогобич-водоканал» скинув вщповвдно 30,5 та 31,3 т, «Червоно-градводоканал» - 16,4 та 15,9 т, iншi водоканали -менше 1-10 т кожен. Попри наявшсть багатьох видiв сучасних технологiй очистки стiчних вод ввдсутня iнформацiя про запровадження шновацш у цш справi зi сторони Львiвводоканалу, як головного фiгуранта забруднення. За свщченням офiцiйного сайту шдприемс-тва протягом усього часу експлуатацп мiських очисних споруд м. Львова з 1968 року не було !х капггального ремонту чи реконструкци. Замiна обладнання вiдбува-лись вибiрково через нестачу коштiв. Сдиною iнвести-цieю у очиснi споруди стали грантовi кошти шведсько-го уряду в сумi 6 мшьйошв доларiв США у 20032008 роках у межах Проекту «Покращення водопоста-чання та водовiдведення мiста Львова^», за яш оновили обладнання для мехашчно! очистки стiчних вод, замi-нили насоси на головнiй перекачувальнiй станцп та побудували цех механiчного зневоднення мулу (U Lvovi pereimaiut polskyi dosvid ochyshchennia stichnoi vody).
Значною проблемою обласп е накопичення й утиль зацiя твердих вiдходiв (ТВ). На територп областi зага-льна площа смiттeзвалищ перевищуе 200 га (Ekolohichnyi pasport Lvivskoi oblasti za 2017 rik). До основних накопичувачiв ТВ належать ВАТ «Л^всь-кий дослвдний нафтомаслозавод», ВАТ Нафтоперероб-ний комплекс «Галичина» та iншi пiдприeмства, у яких за 2016 рш нових ввдходав не утворилось проте залиша-еться велика проблема неперероблених ввдходав з ми-нулого. Фактично проблемою е запровадження нових лшш очистки й переробки, а не шновацп у iснуючих технологiчних ланцюгах. У цш сферi працюють ТОВ
«KAPnAT-EKO», TOB HBn «MACT» Ta imni. OKpe-moo npo6ieMOO e MicbKHH noiirom no6yTOBHx BigxogiB, ^o noTpe6ye OKpeMoro gocgig^emma.
BlICIIOBK'll
He3Ba5KafOHH ma 3aaBjieHi y 3BiTmocT noMiTmi cyMH (nepeBa^mo 3a paxymoK Biacmnx KomTiB nignpHeMCTB), BHTpanemi mgnpneMCTBaMH .HbBiBCbKOi o6jacri ma immo-Baummy giajbmicrb, 6iibmicTb imBecm^H me mocHTb eK0J0riHm0-0piemT0Bam0r0 xapaKTepy a6o Mae mrobKy e^eKTHBmicTb. EKOiorinmi immoBauii y BHpo6mHHm c$epi nepe6yBaoTb y o6iacri y 3apogKOBOMy CTami. Ha 6ara-Tbox nignpueMCTBax, ^o e kjohobhmh 3a6pygmoBanaMH goBKijra, 3anpoBag®emma moBoro o6jagmamma me npHBO-guTb go 3manmoro CKoponemma 3a6pygmemma a6o ® ohob-jemma Texminmoro CKiagy me 6yio ynpogoB® gecaraiiTb. ao nignpueMCTB, ^o maH6iibme noTpe6yoTb eKogorin-hhx immoBaum maie^aTb KOMymaibmi cncTeMH BogoBigBe-gemma Ta nignpueMCTBa emepreTHHmoro KOMnieKcy.
Bi6^iorpa$iHMi iIOCII. lainm
Prokopenko, O.V. (2010). Sotsialno-ekonomichna motyvatsiia ekolohizatsii innovatsiinoi diialnosti: [monohrafiia]. Sumy: Vyd-vo SumDU (in Ukrainian). Shkola, V.Iu. (2008). Ekolohizatsiia innovatsiinoi diialnosti u zabezpechenni staloho rozvytku. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky. 2(4), 150-158 (in Ukrainian).
Melnyk, L.M. (2014). Perspektyvy ta napriamy ekolohizatsii diialnosti promyslovoho pidpryiemstva u konteksti staloho rozvytku. Ekonomika. Menedzhment. Pidpryiemnytstvo. 26(2), 60-67 (in Ukrainian).
Veklych, O.O. (2014). Nahalnist aktyvizatsii mekhanizmiv stymuliuvannia ekolohizatsii investytsiino-innovatsiinoho rozvytku ekonomiky Ukrainy. Ekonomichni problemy staloho rozvytku : materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, prysviachenoi pamiati prof. Balatskoho O.F. Sumy: SumDU. 1, 44-48 (in Ukrainian). Drahan, I.V. (2015). Derzhavne rehuliuvannia investytsiino-innovatsiinoi diialnosti u sferi pryrodo-korystuvannia. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia i mistsevoho samo-vriaduvannia. Rezhym
dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttpdu_2015_1_6 (in Ukrainian).
Mnykh, O.B., Hrechyn, B.D. (2016). Stratehichna rol ekolohistyky v rozvytku pidpryiemstva v umovakh pohlyblennia ekonomichnoi kryzy v Ukraini. Ekonomichnyi analiz. 23(2), 108-118 (in Ukrainian).
Stanasiuk, N.S., Olikhovska, M.V. (2014). Prohnozuvannia rozvytku ahrobiznesu u Lvivskii oblasti. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy. 24(4), 310316 (in Ukrainian).
Andriichuk, Yu.A. (2015). Adaptyvne planuvannia innovatsiinoi diialnosti mashynobudivnykh pidpryiemstv: avtoref. dys. ... kand. ekon. nauk : 08.00.04; Nats. un-t «Lviv. Politekhnika». Lviv, 21 (in Ukrainian).
Shvaika, O.M. (2015). Znachennia ekoloho-statystychnoi informatsii u formuvanni systemy pokaznykiv ekolohizatsii vyrobnychoi diialnosti promyslovykh pidpryiemstv. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy. 25(4), 115-120 (in Ukrainian).
Baza danykh Holovnoho upravlinnia statystyky u Lvivskii oblasti [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://database.ukrcensus.gov.ua/
statbank_lviv/Dialog/statfile.asp?lang= 1.(in Ukrainian).
Ekolohichnyi pasport Lvivskoi oblasti za 2015 rik [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://ekologia.lviv.ua/stan-dovkillia/ekolohichnyi-pasport(in Ukrainian).
Ekolohichnyi pasport Lvivskoi oblasti za 2016 rik [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://ekologia.lviv.ua/stan-dovkillia/ekolohichnyi-pasport (in Ukrainian).
Ekolohichnyi pasport Lvivskoi oblasti za 2017 rik [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://ekologia.lviv.ua/stan-dovkillia/ekolohichnyi-pasport (in Ukrainian).
U Lvovi pereimaiut polskyi dosvid ochyshchennia stichnoi vody [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://lvivvodokanal.com.ua/2017/09/05/u-lvovi-perejmayut-polskyj-dosvid-ochyschennya-stichnoji-vody/ (in Ukrainian).
Received 29.09.2017 Received in revised form 23.10.2017 Accepted 26.10.2017
