CC BY
16УДК 582.688:57.088.6 https://doi.Org/10.21498/2518-1017.14.4.2018.151903
Особливосп 6ioxiMi4Horo складу наання Actinidia arguta
Н. В. Скрипченко*, Н. I. Джуренко
Нац1'ональний ботатчний сад 1мен1 М. М. Гришка НАН Укра)'ни, вул. Тим1рязевська, 1, м. Кшв, 01014, Украина, 'e-mail: [email protected]
Мета. Достдити мльккний та як'сний bmi'ct вищих жирних кислот, ам1'нокислот, макро- та мжроелеменлв в HaciHHi Actinidia arguta (Siebold et Zucc.) Planch. ex Miq). Методи. Яккний та юльюсний склад вищих жирних кислот (ВЖК) визначали на хроматограф] «НР-6890». Для 1дентиф1кац11' ВЖК використовували Тх стандартний наб1р. К'льккний i яккний bmi'ct ам1'нокислот в нас1нн1 актитдл визначали методом 1'онообм1'нноТ р1'динно-колонковоТ хроматографа на автоматичному анал1затор1 ам1'нокислот Т339 (Чех1'я). Достдження м1'нерального складу нас'ння проводили на рент-генофлуоресцентному анал1затор1 «ELVAX-MET». Результати. Визначено bmi'ct бклопчно активних сполук нас1'ння A. arguta 'КиТвська крупнопл1дна'. Встановлено, що нас'ння актин1д1Т мктить значну ктльккть жирно!' олл (34,9±0,55% в перерахунку на суху масу). Майже 90% В1'д сумарного вмкту жирних кислот складають ненасичет жирн кислоти -л1ноленова (64,55%), л1нолева (9,96%) та олеТнова (15,4%). Яккний склад ам1'нокислот нас1'ння актин1д1Т представлений 19 сполуками (7 незам1нних: вал1н, лейцин, 1'золейцин, треот'н, л1зин, меткт'н, фет'лалат'н i 12 - зам1'нних) 1'з загальним умктом 15731 мг/100 г в перерахунку на суху масу. Найвищий bmi'ct серед зам1нних ам1нокислот встановлено для моноам1'нодикарбонових кислот - аспарапновоТ та глутам1'новоТ з умктом в1'дпов1'дно 2060 та 4240 мг/100 г. У результат' досл'дження елементного складу нас1'ння актин1'д1'Т рентгенофлуоресцентним методом було виявлено 15 макро- i м1'кроелемент1'в, основними з яких е кал1'й, кальц1'й, с1'рка, зал1'зо i цинк. Висновки. Нас1'ння А. аrguta с ц1'нним джерелом б1'олоп'чно активних речовин, макро- та м1'кроелемент1'в i може розглядатись як перспективна сиро-вина для створення л1'кувально-проф1'лактичних продукт1'в та ф1'тозасоб1'в у фармацевтичн1'й, харчов1'й i парфумерн1'й промисловост1'.
Ключов! слова: Actinidia аrguta; наання; л1тдний комплекс; ам1нокислоти; макро- та м1кроелементи.
Вступ
Одним з важливих напрямк1в сучасних дослвджень е пошук нових джерел бюлои.ч-но активних речовин для подальшого роз-ширення асортименту рослинних препара-т1в р1зного спектру дй та створення i впрова-дження у виробництво функцiональних хар-чових продуктiв i3 високою бюлоичною цш-нiстю, якi б не пльки задовольняли потреби органiзму в енергй i пластичних матерiалах, а й регулювали фiзiологiчнi процеси, забез-печуючи iмуномодулюючий, бiорегулюючий та rnmi позитивнi впливи на органи, системи i функцй людського органiзму. Особлива увага прид^яеться нетрадицiйним плодово-ягвдним рослинам, якi вирiзняються висо-ким вмгстом бiологiчно активних речовин i не потребують застосування пестицидiв при вирощуванш. До таких рослин належить актиния. A. arguta - щнна плодова, лшар-ська та декоративна рослина, яка останшм часом набула статусу комерщйно! культури в багатьох крашах свiту [1]. Цьому сприяли багаторiчнi дослiдження бюлогй та агротех-
Nadiia Skrypchenko
https://orcid.org/0000-0002-1233-9920 Nadiia Dzhurenko
https://orcid.org/0000-0001-8210-445X
шки рослин актишдй, досягнення в селекцй та створення промислових плантацiй в США, Швейцарii, Францй, 1талй, Бельгii, Польщi та шших крашах. В УкраЛн значний внесок у розвиток дослвджень з штродукцй, селекцй та впровадження у садiвництво A. arguta зроблено науковцями Нащонального бота-нiчного саду iм. М. М. Гришка НАН Укра'1-ни (НБС). У результатi селекцшно! роботи тут створено 18 високопродуктивних сорив актишдй, адаптованих до еколоичних умов Украши i перспективних для широкого впровадження [2].
Плоди актишдй вживаються свiжими, в сушеному та замороженому вигляд^ вико-ристовуються для виготовлення рiзноманiт-них продуктiв переробки (компопв, вин, ва-рення, пастили, соку, желе, тощо). Водночас вони е потенцшним джерелом рослинно! си-ровини для виробництва лшувально-проф^ лактичних продукпв з широким спектром дй. Цiннi властивостi плодiв актишдй пов'язанi з комплексом бiологiчно активних речовин (аскорбшова кислота, органiчнi кислоти, токофероли, каротинощи, флавонощи з Р-вггамшною активнiстю) [3]. Ягоди актишдй мiстять цистешову протеазу - актиш-дин, який дie аналогiчно б^ьш вiдомiй про-теазi папашу [4]. Настоянки з плодiв та листов актишдй в Кита! та Японй з давнiх
400
issn 2518-1017 Plant VariETiEs Studying aND protection, 2018, т. 14, №4
Plant physiology
4acÍB використовуються при функцГональ-них порушеннях мозкового кровообГгу, за-хворюваннях легенГв та бронхГв, ревматизм!, авГтамГнозГ, тощо. В ЯпонГ! екстракт з пло-дГв та коренГв актинГдГ! у виглядГ Гн'екцГй препарату «ПолГгамол» застосовують при за-хворюваннях серцево-судинно! системи [5]. Встановлено, що плоди актинГдп характеризуются Гмуномодулюючою дГею, спиртовий екстракт плодГв мае онкопротекторнГ влас-тивостГ, пГдсилюе пролГферацГю клГтин кГст-кового мозку [6]. ДослГджено антиамнетич-ний ефект етилацетатно! фракцГ! A. arguta [7]. Встановлено, що насГння актинГдп A. deliciosa, яке залишаеться пГсля переробки ягГд, мГс-тить значну кГлькГсть жирно! олГ! (32,7±1,4%) Г характеризуеться високим вмГстом одного з 8 специфГчних ГзомерГв вГтамГну Е [8]. 3 метою розширення сировинно! бази для ство-рення нових вГтчизняних препаратГв рослин-ного походження та комплексно'! переробки сировини, дослГдження хГмГчного складу на-сГння A. arguta е актуальним.
Mema docnidrnenb - дослГдити якГсний та кГлькГсний вмГст вищих жирних кислот, амГнокислот та мГнеральний склад насГння A. arguta для подальшого комплексного ви-користання плодГв актинГдГ!.
Матер1али та методика досл^джень
У дослГдженнях хГмГчного складу вико-ристовували свГжозГбране повГтряно-сухе на-сГння актинГдп A. arguta сорту 'Ки!вська крупноплГдна' врожаю 2017 р., що зберГга-лось протягом мГсяця в лабораторних умовах. Для видГлення жирно! олГ! насГння висушу-вали до постГйно! маси, подрГбнювали та екс-трагували в апаратГ Сокслета петролейним ефГром (температура кипГння 40-60 °С).
СумГш жирних кислот з олГ! видГляли за допомогою гГдролГзу, пГсля чого в отриманому метиловому ефГрГ, визначали якГсний та кГль-кГсний склад вищих жирних кислот (ВЖК) на хроматографГ «НР-6890» з використанням кварцевих колонок Гз внутрГшнГм дГаметром 0,35 мм. Для ГдентифГкацГ! компонентГв ви-користовувалась бГблГотека компонентГв мас-спектрГв NIST 0,5 та WILEY 2007 у поеднан-нГ з програмами ADMIS та NIST [9]. КГлькГс-ний Г якГсний вмГст амГнокислот в насГннГ A. arguta визначали методом ГонообмГнно! рГ-динно-колонково! хроматографГ! на автоматичному аналГзаторГ амГнокислот Т339 (Че-хГя) [10]. При пГдготовцГ зразкГв використову-вали метод гГдролГзу соляною кислотою. Дос-лГдження елементного складу насГння проводили на рентгенофлуоресцентному аналГзато-рГ «ELVAX-МЕТ», що дозволило визначити
к1льк1снии ВМ1СТ х1М1чних елемент1в у кон-центрац1! в1д 0,1 мкг/г [11].
Результати досл1джень
В результат1 досл1джень морфолог1чних па-раметр1в плод1в сорту 'Ки!вська крупнопл1дна' з'ясовано, що в ягод! формуеться до 200 шт. нас1нин, вага яких в середньому складае 2-3%о в1д загально! маси. Нас1ння ел1псопо-д1бно! форми, плескувате, коричневого кольо-ру з матовою поверхнею, маса 1000 шт. дор1внюе 1,8±0,09 г (рис. 1). Довжина нас1ни-ни цього сорту вар1юе в1д 1,6 до 2,0 мм, ширина - в1д 1,9 до 2,2 мм.
а)
б)
Рис. 1. Зображення нас1нини А. arguta, скановане електронним микроскопом REMMA-102B:
а) поверхня, б) внутр1шня структура
НасГнина мГстить лГпГди, вуглеводи, бГлки та Гн. сполуки, необхГднГ для початкового розвитку зародку. Важливими структурни-ми компонентами та запасним джерелом енергГ! е лГпГди та алейроновГ зерна, якГ вГдГ-грають роль запасного матерГалу Г викорис-товуються при проростаннГ насГння. 3а нашими дослГдженнями насГння актинГдГ! ба-гате на жирну олГю, що становить 34,9±1,8% у перерахунку на суху масу. ЛГпГдний комплекс, видГлений з насГння A. arguta, мае
ISSN 2518-1017 Plant Varieties Studying and protection, 2018, vol. 14, No 4
401
в'язку консистенц1ю, св1тло-жовтий кол1р 1 лексу е вищ1 жирн1 кислоти. У л1п1дн1й фрак-
актин1д1евий аромат. Кислотне число, яке ци хроматограф1чним методом було вид1лено
визначае наявн1сть в1льних кислот, стано- та 1дентиф1ковано дванадцять ВЖК (рис. 2),
вить 5,6, а йодне, що в1дображае ненасиче- зокрема пальм1тинову, стеаринову, олешову,
н1сть жирних кислот - 191. Важливою б1о- л1нолеву, л1ноленову, арах1донову, цис-11-
лог1чно активною складовою л1п1дного комп- ейкозенову та ейкозенову кислоти.
0-
0 5 10 15 20 25 30
Рис. 2. Хроматограма лтт'дного комплексу нас!*ння А. arguta
Анал1з отриманих результата показав, що в склад1 жирних кислот л1п1дного комплексу нас1ння А. а^Ша (у в1дносних в1дсотках) пе-реважають найб1льш активн1 пол1ненасичен1 ВЖК: лшоленова кислота (омега-3) - 64,55%, лшолева (омега-6) - 9,96%, як1 належать до групи в1там1ну F, мають гормональну природу 1 в1д1грають пров1дну роль у синтез1 про-стогландин1в. Мононенасичен1 ВЖК представлен! олешовою кислотою (омега-9) - 15,4%. Насичених ВЖК в жирн1й оли нас1ння акти-шди лише 8,49%, серед яких пальм1тинова (6,13%) 1 стеаринова кислоти (2,36%). Арах1-доново'1 кислоти виявлено 0,21%.
Високий в1дсоток ненасичених ВЖК, ви-явлених в л1п1дному комплекс1 нас1ння ак-титди, св1дчить про ¿х високу б1олог1чну активн1сть 1 перспективн1сть використання для створення масляних препарат1в - при-родних антиоксидант1в, б1остимулятор1в та 1нших л1кувально-проф1лактичних продук-т1в 1з широким спектром ди.
Важливими речовинами, як1 виконують р1зноман1тн1 функци в рослинному орган1з-
м1, е б1лки. Це високомолекулярн1 гетеропо-л1мерн1 сполуки, побудован1 з ам1нокислот, як1 входять до сладу як конституц1йних, так 1 запасних речовин кл1тини. В нас1нн1 актин1ди як1сний склад ам1нокислот представлений 19 сполуками (7 незам1нних ам1-нокислот: вал1н, лейцин, 1золейцин, треон1н, л1зин, мет1он1н, фен1лалан1н, 12 - зам1нних) 1з загальним вм1стом 15731 мг/100 г в пере-рахунку на суху масу (рис. 3). Анал1з вм1сту незам1нних ам1нокислот св1дчить про достат-ньо високий вм1ст лейцину (1207 мг/100 г) та л1зину (553 мг/100 г). В1дсутн1сть або не-достатня к1льк1сть цих ам1нокислот може призвести до порушень обм1ну речовин, зу-пинки росту 1 розвитку, зниження маси т1ла людини [12]. Найвищий вм1ст серед зам1н-них ам1нокислот встановлено для моноам1-нодикарбонових кислот - аспараг1ново'1 1 глутам1ново'1 з в1дпов1дним вм1стом 2060 та 4240 мг/100 г, як1 е попередниками при син-тез1 б1олог1чно активних речовин, або забез-печують синтез незам1нних ам1нокислот в орган1зм1 людини. Досить значну частку в1д
402
2518-1017 ГЬЛМТ VлRIETIES SтUDYING ЛЛО PROTECTION, 2018, Т. 14, №4
i
po (I)
■ч
r
<
я
i
ra' 0Й
SP
с
а
><
S
а
■Ч
я о н
га
О
2
м О
£ г
Л 2
Л
О
vi
CY
5' и о ч
H Й
Й «<
й Я
JD
«<¡ СП
и H
2 й
2. <х> M «
cd й H M H о
к-
И PD
«3
g H о и
Й S
cd h
ov *
<< щ
3 №
о oo 7C
gsí.
СО S
U CfQ Й
Л й о M Si о о a й
н H
-0 &
о ^
и 'С
о ^
й Я
<т>
о й и
S н
Я ы
о w
Щ H
h pb
s g
pd p. M M
CT!
H. X
и о № H И h
g Я
g V ^
я M
cd cd cd о
t¿ о i£ n Я Я м-
О
l_J <<
H x td
N g
X g
и ^
H V
о ^
O ps
H Ыс
CD
О
Я
рв со Й ~ PB
S
H №
и
м-
Й й n
M ^
H 0
h V, ë Й
h M
H
H Й о
« PD
О Я
й tü P: H H
•-V м-
со й
^ s;
Ъ
|+ g
P S"
сл H
vO H ^ №
H p. Щ о
M H
w H
S
H
щ 'C
pb ^ 8
H
«
<< g
CD W H
м-
№
H W
О g
H
о ti О
и
о о H
й ti й
о H
и
о
V
ф
H H
й
я <<
и
PB
№ H
0
1
H V
о
е
к-
и
PB
я
H H Л H H X
Bmíct елеменлв, мкг/г
-о s
n ^
00 з
з ш 55
-а
о
ш s
-а о 0) ь 0) з а>
CD
<<
ш n
о о
о о о
о о о о
о о о о о
n с
сг
со —Î
I—I
"О
а-
: г
ю
PB
Я Щ
О
(I)
и g
CD
H H
-H S
s g
5-M
H о
H 3
® 2
й S
О ti
H PB
s ъ
и Ч!
2 P
H PB
h 2-
№ H ^ H
К »
m fB
ti И S H
s S S S'
H S.
рв P:
hd
CD
w
t №
H §
H
PB
H
PB
м-
W <<
PB
Я W О
H
H
о
я n
CD g CD g
Й H
H
PB
g
SI
CD W У О
Я Я рв H
№
CD
и
CD
I
H H
M-
И
2. - я
00 H
H
PB
J=l
H M
H и
И H ^ g
I-1 p.
M
g s-
ts
4—' CD
G4 и
T3 po
s I
• PB ^ Й w О
СО 00 со о
ъ
to 5 со о
Ъ g
cd
H
в
H
Вмкт ам1'нокислот, мг/100 г
Р Р М М (1) ы
<л о <л о <л о <л о о о о о о о оооооооо
"О
П
и>
00 2
п' н ш 2 X*
о
55
s
п ь о
н
<<
X
ш п
-Р--о о о
.ГИзин Гктидин Арпт'н
0КСИПРОЛ1Н
Аспарапнова к-та Треот'н ^ Серии
Глутам1'нова к-та
0
1 Прол1'н
о
д Глщин
Алат'н Цистин Вал1'н Мет10н1н 1золейцин Лейцин Тирозин Фет'лалат'н ГАМК
■
о о
и н
Н Н
н о
Я Я
<<; о Н
Рв й
и
й щ
н
н ^ и
Н О
РВ О
я н
О м Й О
н
рв
Н Щ
О
н
Н V
й 2
05 с
3 о
3 а
Я Й
(X) 50
и л
О м
О
<<
о н
-с ^ §
со ё
11 ^ н
к « 2 ^ о о
а, н
^ о , н Й № я н
50 О
ё н
рв Н
С2 Ьг1
и й
-С"
Й И
СО ^ О Н
й * О я
° н
ё н
н Н
° й О я ч н
№
«
И
рв X О й н н № о й
рв ?о Н «
« й М Н
¡3 м
Д д
й и
НС « м и
й ро
е. *
В и
Н о щ
§ 3 и рв И И Й
СО
к
!> СО
а н
Я и и
О 3
Я о)
О м
н § н
щ н
О (I)
■О
кислоти. Яшений склад амшокислот насшня представлений 19 сполуками (7 незамшних амшокислот: валш, лейцин, 1золейцин, трео-нш, л1зин, метюнш, фешлаланш, 12 - замш-них) Í3 вмгстом 15731 мг/100 г в перерахунку на суху масу. Насшня актишдп е цшним дже-релом макро- i мшроелеменпв: К, Са, S, Fe, Zn.
Використана литература
1. Ferguson A. R., Huang H. Genetic resources of kiwifruit: domestication and breeding. Hort. Rev. 2007. Vol. 33. P. 1-121. doi: 10.1002/9780470168011.ch1
2. Skrypchenko N., Latocha P. The genesis and current state of Actinidia collection in M. M. Grishko National botanical garden in Ukraine. Polish J. Nat. Sci. 2017. Vol. 32, Iss. 3. P. 513-525.
3. Jin D. E., Park S. K., Park C. H. et al. Nutritional components of Korean traditional actinidia (Actinidia arguta) sprout and in vitro antioxidant effect. Korean J. Food Sci. Technol. 2015. Vol. 47, No. 1. P. 37-43. doi: 10.9721/kjfst.2015.47.1.37
4. Latocha P. The Nutritional and Health Benefits of Kiwiberry (Actinidia arguta) - a Review. Plant Foods Hum. Nutr. 2017. Vol. 72, Iss. 4. P. 325-334. doi: 10.1007/s11130-017-0637-y
5. Колбасина Э. И., Соловьёва Л. В., Тульнова Н. Н. и др. Культурная флора России: Актинидия. Лимонник. Москва : Рос-сельхозакадемия, 2008. 328 с.
6. Li-Li Z., Zhen-Yu W., Zi-Luan F. et al. Evaluation of Antioxidant and Antiproliferative Properties of Three Actinidia (Actinidia kolomikta, Actinidia arguta, Actinidia chinensis) Extracts in Vitro. Int. J. Mol. Sci. 2012. Vol. 13, Iss. 5. P. 5506-5518. doi: 10.3390/ijms13055506
7. Ha J. S., Jin D. E., Park S. K. et al. Antiamnesic Effect of Actinidia arguta Extract Intake in a Mouse Model of TMT-Induced Learning and Memory Dysfunction. Evid. Based. Complement. Alternat. Med. 2015. Vol. 2015. Art. ID 876484. 13 p. doi: 10.1155/2015/876484
8. Coelho R., Kanda L. R. S., Hamerski F. et al. Extraction of kiwifruit seed (Actinidia deliciosa) oil using compressed propane. J. Food Proc. Eng. 2015. Vol. 39, Iss. 4. P. 335-344. doi: 10.1111/jfpe.12225
9. Методи визначення показник'в якосл рослинницькоТ про-дукцИ / за ред. 0. М. Гончара. Методика державного сорто-випробування альськогосподарських культур. КиТв : Алефа, 2000. Вип. 7. С. 96-112.
10. Козаренко Т. Д. Ионообменная хроматография аминокислот. Новосибирск : Наука, 1975. 134 с.
11. Методические указания по проведению энергодисперсионного рентгенофлуоресцентного анализа растительных материалов / под ред. Ю. И. Логинова. Москва : Колос, 1983. 43 с.
12. Zhu X., Galili G. Lysine metabolism is concurrently regulated by synthesis and catabolism in both reproductive and vegetative tissues. Plant Physiol. 2004. Vol. 135, Iss. 1. P. 129-136. doi: 10.1104/pp.103.037168
13. Böger R. H., Bode-Böger S. M. The clinical pharmacology of L-arginine. Annu. Rev. Pharmacol. Toxicol. 2001. Vol. 41, Iss. 1. P. 79-99. doi: 10.1146/annurev.pharmtox.41.1.79
References
1. Ferguson, A. R., & Huang, H. (2007). Genetic resources of kiwifruit: domestication and breeding. Hort. Rev., 33, 1-121. doi: 10.1002/9780470168011.ch1
2. Skrypchenko, N., & Latocha, P. (2017). The genesis and current state of Actinidia collection in M. M. Grishko National botanical garden in Ukraine. Polish J. Nat. Sci., 32(3), 513-525.
3. Jin, D. E., Park, S. K., Park, C. H., Seung, T. W., Choi, S. G., & Heo, H. J. (2015). Nutritional components of Korean traditional actinidia (Actinidia arguta) sprout and in vitro antioxidant effect. Korean J. Food Sci. Technol., 47(1), 37-43. doi: 10.9721/ kjfst.2015.47.1.37
4. Latocha, P. (2017). The Nutritional and Health Benefits of Kiwiberry (Actinidia arguta) - a Review. Plant Foods Hum. Nutr., 72(4), 325-334. doi: 10.1007/s11130-017-0637-y
5. Kolbasina, E. I., Solov'eva, L. V., Tul'nova, N. N., Kozak, N. V., Skripchenko, N. V., Moroz, P. A., ... Gvozdetskaya, A. I. (2008). Kul'turnaya flora Rossii: Aktinidiya. Limonnik [Cultured flora of Russia: Actinidia. Schisandra]. Moscow: Rossel'khozakade-miya. [in Russian]
6. Li-Li, Z., Zhen-Yu, W., Zi-Luan, F., Shuang-Qi, T., & Jia-Ren, L. (2012). Evaluation of Antioxidant and Antiproliferative Properties of Three Actinidia (Actinidia kolomikta, Actinidia arguta, Actinidia chinensis) Extracts in Vitro. Int. J. Mol. Sci., 13(5), 5506-5518. doi: 10.3390/ijms13055506
7. Ha, J. S., Jin, D. E., Park, S. K., Park, C. H., Seung, T. W., Bae, D. W.....
Heo, H. J. (2015). Antiamnesic Effect of Actinidia arguta Extract Intake in a Mouse Model of TMT-Induced Learning and Memory Dysfunction. Evid. Based. Complement. Alternat. Med., 2015, Art. ID 876 484. doi: 10.1155/2015/876484
8. Coelho, R., Kanda, L. R. S., Hamerski, F., Masson, M. L., & Corazza, M. L. (2015). Extraction of kiwifruit seed (Actinidia deliciosa) oil using compressed propane. J. Food Proc. Eng., 39(4), 335-344. doi: 10.1111/jfpe.12225
9. Honchar, 0. M. (Ed.). (2000). Methods of determining of the quality indices of crop production. In Metodyka derzhavnoho sortovyprobuvannia silskohospodarskykh kultur [The method of state variety testing of agricultural crops] (Vol. 7, pp. 96-112). Kyiv: Alefa. [in Ukrainian]
10. Kozarenko, T. D. (1975). Ionoobmennaya khromatografiya aminokislot [Ion exchange chromatography of amino-acids]. Novosibirsk: Nauka. [in Russian]
11. Loginov, Yu. I. (Ed.). (1983). Metodicheskie ukazaniya po provedeniyu energodispersionnogo rentgenofluorestsentnogo analiza rastitel'nykh materialov [Guidelines for the energy-dispersive X-ray fluorescence analysis of plant materials]. Moscow: Kolos. [in Russian]
12. Zhu, X., & Galili, G. (2004). Lysine metabolism is concurrently regulated by synthesis and catabolism in both reproductive and vegetative tissues. Plant Physiol., 135(1), 129-136. doi: 10.1104/pp.103.037168
13. Boger, R. H., & Bode-Boger, S. M. (2001). The clinical pharmacology of L-arginine. Annu. Rev. Pharmacol. Toxicol., 41(1), 79-99. doi: 10.1146/annurev.pharmtox.41.1.79
УДК 582.688:57.088.6
Скрипченко H. В.*, Джуренко Н. И. Особенности биохимического состава семян Actinidia arguta // Plant Varieties Studying and Protection. 2018. T. 14, № 4. C. 400-405. https://doi.org/10.21498/2518-1017. 14.4.2018.151903
Национальный ботанический cad имени H. H. Гришко HAH Украины, ул. Тимирязевская, 1, г. Киев, 01014, Украина, *e-mail: [email protected]
Цель. Исследовать количественный и качественный состав высших жирных кислот, аминокислот и макро-и микроэлементов в семенах Actinidia arguta (Siebold et Zucc.) Planch. ex Miq). Методы. Качественный и количественный состав высших жирных кислот (ВЖК) опреде-
ляли на хроматографе «НР-6890». Для идентификации ВЖК использовали их стандартный набор. Количественное и качественное содержание аминокислот в семенах Actinidia arguta (Siebold et Zucc.) Planch. ex Miq) определяли методом ионообменной жидкостно-колоночной
404
ISSN 2518-1017 PbñNT VftRIETIEs StuDYING ftND Protection, 2018, Т. 14, №4
Plant physiology
хроматографии на автоматическом анализаторе аминокислот Т339 (Чехия). Исследование минерального состава семян проводили на рентгенофлуоресцентном анализаторе «ELVAX-MEТ». Результаты. Определено содержание биологически активных соединений семян А. arguta 'Киевская крупноплодная'. Установлено, что семена актинидии содержат значительное количество жирных масел (34,9±0,55% в пересчете на сухую массу). Почти 90% от суммарного содержания жирных кислот составляют ненасыщенные жирные кислоты - линоленовая (64,55%), линолевая (9,96%) и олеиновая (15,4%) кислоты. Качественный состав аминокислот семян актинидии представлен 19 соединениями (7 незаменимых: валин, лейцин, изолейцин, треонин, лизин, метионин, фенилаланин и 12 - заменимых) с общим содержанием 15731 мг/100 г в
пересчете на сухую массу. Наивысшее содержание среди заменимых аминокислот установлено для моноаминоди-карбоновых кислот - аспарагиновой и глутаминовой с содержанием соответственно 2060 и 4240 мг/100 г. В результате исследования элементного состава семян актинидии рентгенофлуоресцентным методом было обнаружено 14 макро- и микроэлементов, основными из которых являются калий, кальций, сера, железо и цинк. Выводы. Семена А. агд^а являются ценным источником биологически активных веществ и могут рассматриваться как перспективное сырье для создания лечебно-профилактических продуктов и фитопрепаратов в фармацевтической, пищевой и парфюмерной промышленности.
Ключевые слова: АсИтШа агд^а; семена; липидный комплекс; аминокислоты; макро- и микроэлементы.
UDC 582.688:57.088.6
Skrypchenko, N. V.*, & Dzhurenko, N. I. (2018). The features of biochemical composition of Actinidia arguta seeds. Plant Varieties Studying and Protection, 14(4), 400-405. https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.4.2018.151903
M. M. Gryshko National Botanical Garden, NAS of Ukraine, 1 Tymiriazievska St., Kyiv, 01014, Ukraine, *e-mail: [email protected]
Purpose. The determination of the quantitative and qualitative content of higher fatty acids, aminoacids, macro- and migroelements in Actinidia arguta (Siebold et Zucc.) Planch. ex Miq) seeds. Methods. The qualitative and quantitative composition of higher fatty acids (HFA) was determined on a chromatograph "HP-6890". The standard set of HFA was used to identify them. The quantitative and qualitative content of aminoacids in actinidia seeds was determined by ion exchange liquid-column chromatography method with an automatic aminoacid analyzer T339 (Czech Republic). The investigation of seeds mineral composition of was carried out using an "ELVAX-MET" X-ray fluorescence analyzer. Results. The content of biological active compounds of A. arguta seeds of 'Kyivska krupnoplidna' cultivar was determined. It was revealed that actinidia seeds contain a significant amount of fatty oils (34.9±0.55% based on dry weight). Almost 90% of the total fatty acid content is unsaturated fatty acids - linolenic (64.55%), linoleic (9.96%) and oleic
(15.4%). The qualitative composition of the aminoacids of actinidia seeds is represented by 19 compounds (7 essential: valine, leucine, isoleucine, threonine, lysine, methionine, phenylalanine and 12 replaceable) with a total content of 15731 mg/100 g of dry weight. The highest content among the replaceable amino acids was determined for monoamino-dicarboxylic acids-aspartic and glutamic with a content of respectively 2060 mg/100 g and 424 mg/100 g. As a result of the study of the elemental composition of actinidia seeds by the X-ray fluorescence method 14 macro- and microelements were found, the main of which are potassium, calcium, sulfur, iron and zinc. Conclusions. The A. arguta seeds are a valuable source of biologically active substances and may be considered as a promising raw material for the creation of therapeutic and prophylactic products and phytoprepara-tions in the pharmaceutical, food and perfume industry.
Keywords: Actinidia arguta; seeds; lipid complex; amino acids; macro- and microelements.
Hadiuwëa / Received 14.11.2018 nozodxeHO do dpyKy/ Accepted 07.12.2018
ISSN 2518-1017 PiaNT VлRIETÏES StuDYING ЛЛИ Protection, 2018, Vol. 14, No 4
405
