CC BY
56експерименту 0,28±0,029с (вірогідність помилки р<0,05), тоді як в експериментальній групі приріст результату склав 23,6% - середнє значення до експерименту 0,33±0,084с, середнє значення після експерименту 0,252±0,039с (вірогідність помилки р<0,05).
В свою чергу приріст результату в контрольній групі дівчат склав 12,6% - середнє значення до експерименту 0,326±0,056с, а середнє значення після експерименту 0,285±0,054с (вірогідність помилки р<0,05). В експериментальній групі дівчат приріст результату склав 15,9% - середнє значення до експерименту 0,321±0,043с, середнє значення після експерименту 0,27±0,045с (вірогідність помилки р<0,05).
Висновки.
Систематичні заняття настільним тенісом не тільки роблять позитивний вплив на загальний стан здоров’я студентів, але також і розвивають фізичні якості, однією з яких є швидкість реакції.
За наслідками даних дослідження можна зробити висновок про сприятливу дію занять настільним тенісом на розвиток швидкості простої реакції. Також необхідно відзначити, що студенти, які займалися за експериментальною програмою проведення учбово-тренувальних занять, показали кращі результати, ніж учасники контрольної групи.
Доцільно проведення подальших досліджень впливу учбово-тренувальних занять ігрових видів спорту на розвиток фізичних якостей студентів, які відвідують учбові заняття у вузі по дисципліні “Фізичне виховання”.
Література
1. Байченко И. П. Регулярность физических напряжений как фактор рационального отдыха в процессе умственного труда // Поволжская конф. Научные основы физической культуры и спорта. - Саратов, 1970. - С. 45-46.
2. Барчукова ГВ. Учись играть в настольный теннис. - М.: Советский спорт, 1989. - 48с.
3. Виленский М.Я., Сафин РС. Профессиональная направленность физического воспитания студентов педагогических специальностей: Учеб. пособие - М.: Высш. шк, 1989.
- 159с.
4. Ибрагимов У.И., Ташкулатов Д.Г. Влияние физических упражнений на умственную работоспособность и успеваемость студентов // Теория и практика физической культуры. - 1990. - №3. - С. 44-45.
5. Ковальчук Н.М. Цілеспрямовані дії фізичних вправ на розумову працездатність студентів // Всеукраїнська ІІ-а науково-практична конф. Роль фізичної культури в здоровому способі життя. - Львів, 1994. - Ч.1. - С. 51-52.
6. Корбут Е. Настольный теннис и бадминтон (Советы спортсмена). - М.: Воениздат, 1966. - 96с.
7. Лотарев А.Н., Михайлов И.Д. Пути повышения оздоровительной эффективности физического воспитания студентов вуза // Вуз. Здоровье. Интеллект: биоинформационные оздоровительные технологии: Материалы І Междунар. на-учно-практ. конф. - Волгоград, 2001. - С. 222-224.
8. Мотылянская РЕ. и др. Двигательная активность - важное условие здорового образа жизни // Теория и практика физической культуры. - 1990. - №1. - С. 14-22.
Надійшла до редакції 16.04.2007р.
ОСНОВИ ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ ПЕРСОНАЛУ МВС УКРАЇНИ
Бабенко В. Г.
Академія управління МВС (м. Київ)
Анотація. Підвищення вимог всебічної підготовленості персоналу диктується інноваційним розвитком усіх сфер виробництва й суспільного життя. Воно ставить завдання щодо реалізації гармонійного професійно-фізичного вдосконалення людини в різних галузях сучасної діяльності. Виявлення захворювання, діагностика ступеня порушення функцій організму, особливості та специфіка його пристосування до фізичних навантажень за допомогою функціональних методів дослідження є основними критеріями для включення того чи іншого працівника до спеціальної групи - групи лікувальної фізкультури.
Ключові слова: персонал, гармонійний розвиток, професійно-фізичне вдосконалення.
Аннотация. Бабенко В.Г. Основы оздоровительной работы персонала МВД Украины. Повышение требований всесторонней подготовленности персонала диктуется инновационным развитием всех сфер производства и общественной жизни. Оно ставит задание относительно реализации гармоничного профессионально-физического совершенствования человека в разных отраслях современной деятельности. Выявление заболевания, диагностика степени нарушения функций организма, особенности и специфика его приспособления к физическим нагрузкам с помощью функциональных исследовательских приемов являются основными критериями для включения того или другого работника в группу лечебной физической культуры.
Ключевые слова: персонал, гармоническое развитие, профессионально-физическое совершенствование. Annotation. Babenko V.G. Bases of improving work of the personnel of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. The rise of requirements of comprehensive preparedness of personnel is dictated by innovative development of all spheres of production and public life. It puts the task in relation to realization of harmonious professional-physical perfection of man in different industries of modern activity. The basic criteria for inclusion of the worker in group of medical physical training are: diseases, diagnostics of a degree of infringement of functions of an organism, feature and specificity of the adaptation of an organism to physical loadings.
Keywords: personnel, harmonic development, professional-physical perfection.
Вступ.
Соціальний розвиток суспільства, науки, техніки, модернізації навчально-трудових, виховних і політичних процесів сучасних умов життєдіяльності кожної людини вимагають від організму персоналу практичних органів і підрозділів внутрішніх справ України (далі ОВС) надзвичайно високого рівня фізичної підготовленості. Здатність функціональних систем працівників ОВС пристосовуватись до впливу різноманітних негативних факторів сприяє їх швидкій адаптації до відповідних кризових процесів і явищ [1]. Незначні відхилення у стані здоров‘я працівників призводять, як правило, до неадекватної й непередбачуваної реакції організму на будь-які навантаження оперативно-службової діяльності, пов’язаної з високим професійним ризиком [9].
Робота виконана за планом НДР Академії управління МВС.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження - загальне обґрунтування індивідуальних, кадрових і психолого-педагогі-чних підходів щодо покращення здоров‘я й професійно-фізичної підготовленості персоналу ОВС України до специфіки їх оперативно-службової діяльності.
Методи дослідження. Аналіз нормативних документів, літературних джерел, практичне тестування з чинних нормативів фізичної підготовки працівників ОВС, узагальнення передового досвіду й власних психолого-педагогічних спостережень за організацією навчального процесу.
Результати роботи.
Як правило, в практичних органах і підрозділах внутрішніх справ України недостатньо проводиться фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів серед працівників, які мають не тільки незначні, а й суттєві відхилення у стані здоров‘я. Фізичні, оперативно-службові й розумові навантаження повинні відповідати віковим і функціональним можливостям кожного працівника ОВС. Це повинно базуватися, насамперед, на чіткій і добре налагодженій системі підбору кандидатів на службу [1, с. 14]. Однак, відбір кандидатів, які ще до прийому на службу мають різноманітні захворювання, поступові відхилення стану здоров‘я працюючого персоналу, невміння поєднувати активний і пасивний відпочинок після важкого трудового дня не тільки не позбавляють від існуючих хвороб, а навпаки, сприяють їх розвитку і прогресуванню.
Будь-яке захворювання порушує подальший нормальний розвиток і процес удосконалення працівника, а різко вимушений стан спокою, після стресової ситуації, не завжди приносить користь під час перебігу окремих патологічних процесів організму. Виникаючий при цьому дефіцит звичайних рухів, не завжди, але переважно у своїй більшості, сприяє швидкому розвитку негативних процесів у людському організмі. Фізичні рухи, що застосовуються у любій формі й здійснюються під чітким лікарським контролем, майже завжди будуть являтися оздоровчо-лікувальним фактором[8].
Згадайте, адже у кожного з нас є рідні, близькі чи знайомі, котрим своєчасно видалили «апендицит». Ще сім-вісім років назад, якщо хірургічне втручання проходило без ускладнень, то хворому дозволяли підійматися з ліжка, у кращому випадку, лише на третій-четвертий день. Зараз - навпаки. Вже на другий день прооперованій людині кажуть, що треба тихенько підійматися і,... здійснювати невеличкі про-гуляночки «від ліжка до вікна й назад».
На нашу думку, поступове й незначне, а згодом, інтенсивне і тривале навантаження за допомогою засобів фізичної культури та спорту, адекватне функціональним можливостям організму працівників ОВС, може забезпечити його адаптацію до професійних навантажень, усунення порушень, виниклих результатами перенесення певних захворювань.
В умовах постійного й нескінченого рефор-
мування, діяльність практичних органів і підрозділів внутрішніх справ потребувала якнайбільшої мобілізації наявних людських сил і матеріальних ресурсів. Мобілізації повинна була підлягати і чинна система навчання особового складу. Зриви та переноси занять, відсутність чітко спланованого навчально-тренувального процесу, надзвичайні навантаження та стрімкий графік роботи поступово притупляли у працівників ОВС відчуття небезпеки, виробляли звикання до напруженої обстановки та постійного ризику, а також поступово знижували рівень їх здоров‘я й фізичної підготовленості.
Так, раціонально побудоване заняття з фізичної підготовки у обов’язковому навчальному процесі призводить до певного зростання функціональних можливостей органів і систем організму працівника міліції за рахунок удосконалення всього комплексу механізмів, які відповідають за адаптацію [6, 7].
Саме поняття адаптації походить від англійського слова “adaption”, яке, у свою чергу, походить від латинського слова “adaptere”, що тлумачиться як “пристосування” [2]. У сучасних науках поняття “адаптації” носить конкретно-специфічний характер. У зв’язку з цим ми виділяємо найбільш близькі нам за змістом і тематикою поняття.
Під поняттям “адаптації” розуміється сукупність достовірних знань щодо пристосування організму людини до умов оточуючого середовища, особливо та їх частина, яка пов’язана з екстремальними ситуаціями, або це здатність усього живого пристосовуватися до умов оточуючого середовища [6, с. 149]. Там же розрізняють два підвиди адаптації [6, 7 ]:
- генотипічна - це процес пристосування до середовищних умов популяцій (сукупності особин одного виду) шляхом спадкових змін і природного відбору. Вона лежить в основі еволюційного вчення - сукупності уявлень про механізми і закономірності історичних змін у живій природі;
- фенотипічна - це пристосувальний процес, який розвивається у окремої особи протягом усього життя у відповідь на вплив різних факторів зовнішнього середовища.
Наступним формулюванням є визначення поняття адаптації курсантів вищих навчальних закладів МВС України до навчального процесу, яке у власних дослідженнях навів Г.І.Васильєв [3]. Він визначив, що „це полікомпонентний процес призвичаювання особистості до нового соціального статусу, входження її до специфічного колективу вузу “закритого” типу з жорсткою статутно-регламентованою системою стосунків, що зумовлює психологічну перебудову особистості з орієнтацією її на майбутню правоохоронну діяльність. Це багатоплановий пси-холого-педагогічний процес цілісної соціальної адаптації особистості, що включає в себе низку взаємопов’язаних і взаємодіючих компонентів” [3, с. 48]. Цим же дослідженням було визначено три підвиди адаптації [3, с. 5-9]:
1) навчальна - процес активного пристосування особистості до умов навчання у вищому навчальному закладі “закритого” типу при відповідній організації навчальної роботи;
2) соціально-психологічна - організований процес активного пристосування індивіда до нового соціуму в умовах статутно-регламентованої системи стосунків “курсант-взвод-викладач”;
3) професійна - психологічна перебудова особистості з орієнтацією на майбутню правоохоронну діяльність в умовах певного обмеження громадянських свобод специфічними умовами служби: статутні стосунки, принцип єдиноначальності, уніформа.
Поняття адаптації доволі глибоко увійшло у різні сфери суспільної діяльності і може розглядатися як певний закономірно-незакономірний процес, або як результат будь-якої діяльності.
У практичних органах і підрозділах внутрішніх справ України, крім вище перерахованих видів, можна виділити ще один вид адаптації. У спеціальній, спортивній та психолого-педагогічній літературі і, зокрема, в МВС України цей вид адаптації ще не має певної конкретної назви і формулювання. Ураховуючи викладене, а також специфіку діяльності працівників практичних органів і підрозділів внутрішніх справ України, за робочий термін цього виду адаптації ми пропонуємо взяти назву „професійно-службова адаптація”, а робочим формулюванням даного положення вважати таке:
професійно-службова адаптація - це процес залучення працівника міліції до розумових, психологічних і фізичних навантажень, змін впливу зовнішньо-внутрішніх середовищних факторів, пристосування до яких проходить протягом певного періоду служби або всієї його службової діяльності.
Специфіка оперативно-службової діяльності працівників ОВС, психоемоційна стомленість, негативний вплив соціально-економічних факторів, складність оперативної обстановки в регіонах та постійний ризик примушують їх витримувати надмірні навантаження, які проявляються не тільки у вигляді або відчутті фізичної втоми. Обсяг цих навантажень дуже часто перевищує індивідуальні можливості людини і вимагає надмірної мобілізації структурних та функціональних ресурсів органів і систем організму. Без виконання спеціальних рухових вправ, фізичної, психоемоційної розрядки і відпочинку сукупно все це призводить до переадап-тації, яка полягає у виснаженні та дуже швидкому зношуванні функціональних систем організму, які несуть основне навантаження [6, 7].
У праці [6] встановлено, що надмірні навантаження визначеної спрямованості містять у собі ряд небезпек [6, с.115], а саме:
1) можливість виснаження тих систем організму, які домінують під час адаптації до надмірних навантажень;
2) зниження функціонального резерву інших систем організму, які беруть участь у адаптації;
3) виникнення відрази до будь-яких наван-
тажень.
Між тим, характерно те, що повне або часткове зниження інтересу і бажання, припинення обов’язкових навчальних занять, тренувань, самостійних занять фізичними вправами або використання на цих заняттях навантажень, не здатних забезпечити підтримання належного рівня всебічної підготовленості працівників міліції, призводять до дезадаптації організму.
У працях [4, 7, 8] зазначено, що адаптаційні процеси в організмі розвиваються у суворій відповідності з характером і величиною впливу факторів зовнішнього середовища, а дезадаптаційні процеси є не чим іншим, як вираженням здатності організму використовувати вивільнені структурні ресурси у інших системах організму і забезпечують перехід від однієї адаптації до іншої.
Відсутність навчально-тренувального процесу у вигляді систематичних занять фізичними вправами поступово зменшує бажання і потяг до їх виконання й викликає у працівників міліції інтенсивне протікання процесів дезадаптації.
Зворотній процес приносить зовсім інші результати. Так, певна рухова активність сприяє емоційному розряджанню, реалізовує переключення уваги працівника ОВС і суттєво полегшує боротьбу з наслідками дезадаптації і стресових ситуацій. Однак, постстресовий синдром не можна повністю ліквідувати лише за допомогою самостійного виконання фізичних вправ, як і не можна його ліквідувати лише за рахунок обов’ язкових занять в системі професійної підготовки персоналу ОВС. Повинна існувати обов’язкова взаємодія цих процесів. Їх тан-демність повинна визначатися методикою і організацією занять, а також чітким поєднанням і підбором оздоровчої системи фізичних вправ. Від того, як керівник здійснить підбір засобів фізичного виховання, методики використання і організації, залежить їх оздоровча ефективність.
Максимальність оздоровчої ефективності в процесі обов’язкових занять системи професійної підготовки персоналу ОВС потребує дозовано-ди-ференційованого використання форм і методів проведення занять з усіма службово-посадовими категоріями залежно від їх розподілу за медико-віковими групами. Не можна стверджувати, що поєднання на заняттях персоналу різних медико-вікових груп чи службово-посадових категорій недоцільне. Спроби розмежування рухової активності навпаки сприятимуть зменшенню потягу й прагнення до вдосконалення й самовдосконалення за рахунок розподілу на дорослих і молодих, здорових і хворих, сильних і слабих. Саме тому, можна вважати основною перепоною, що заважає розвивати рухові якості кожного працівника окремо, певний психічний бар’єр, який може долатися відповідними заходами психо-лого-педагогічного впливу. Для цього, керівнику необхідно виявити працівників, які мають відхилення у стані здоров‘ я і, спрямувати їх власні зусилля на ліквідацію цих відхилень, які знижують функці-
ональні можливості й працездатність персоналу.
Висновки.
Таким чином, існуючий розподіл персоналу ОВС за медико-віковими групами й службово-посадовими категоріями [5] дозволяє правильно визначити навантаження, засоби контролю, рівень складності та їх періодизацію відповідно виконує-мих оперативно-службових завдань, рівня попередньої підготовленості, антропометричних даних і стану здоров‘я. Виявлення захворювання, діагностика ступеня порушення функцій організму, особливості та специфіка його пристосування до фізичних навантажень за допомогою функціональних методів дослідження є основними критеріями для включення того чи іншого працівника до спеціальної групи
- групи лікувальної фізкультури (ЛФК).
Подальші дослідження спрямовуватимуться на обґрунтування принципів комплектування груп лікувальної фізкультури в системі МВС України, планування їх роботи щодо подальшого оздоровчого й професійно-фізичного вдосконалення.
Література
1. Бабенко В.Г. Загальні засади професійно-фізичного відбору кандидатів на службу в органах внутрішніх справ України. //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №9. - С. 13-15.
2. Большая советская энциклопедия. - М.: Советская энциклопедия. Т.13, 1973. - С. 425; т.16, 1974. - С. 194; т. 17, 1974. - С. 171.
3. Васильєв ГІ. Педагогічні умови адаптації курсантів до навчання у ВУЗах МВС. Автореферат дис. канд. пед. наук.
- Одеса: РВВ ОІВС, 1997. - 24 с.
4. Мєєрсон Ф.З., Пшеннікова М.Г. Адаптація до стресових ситуацій і фізичних навантажень. - М.: Медицина, 1988. -267 с.
5. Наказ МВС України від 14.11.2006 № 1122 „Про внесення змін і доповнень до наказу МВС України від 25.11.2003 № 1444 „Про організацію професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України”.
6. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. - К.: Олимпийская литература, 1997.
- 583 с.
7. Платонов В.М. Адаптація в спорті. - К.: Здоров‘я, 1988. -216 с.
8. Секреты вашей бодрости. // Под ред. Иванченко В.А. -М.: Знание, 1988. - 288 с.
9. Фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність з рукопашного бою: Робоча програма. / Підгот.: О.ГГартвіч та ін. - К.: МАУП, 2005. - 76 с.
Надійшла до редакції 21.04.2007р.
ХАРАКТЕРИСТИКА ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ПОВЕДІНКИ ОСІБ ІЗ ВАДАМИ РОЗУМОВОГО ТА ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ
Бабич Н.Л.
Полтавський інститут економіки і права ВНЗ ВМУРоЛ « Україна»
Анотація. В статті охарактеризовано особливості розвитку емоційно-вольової сфери осіб із різним ступенем розумової відсталості, проаналізована участь емоцій та вольових якостей в процесі регуляції та здійсненні рухової активності, доведена залежність успішного фор-
мування певного виду діяльності від наявності відповідної мотивації.
Ключові слова: вади інтелекту, емоційно-вольова сфера, психічні функції, мотивація.
Аннотация. Бабич Н.Л. Характеристика эмоциональноволевой регуляции поведения лиц с нарушениями умственного и физического развития. В статье проанализированы особенности развития эмоционально-волевой сферы лиц с различной степенью умственной отсталости, определена роль эмоций и волевых качеств в процессе регуляции двигательной деятельности, доказана роль мотивации в обеспечении формирования определенного вида деятельности.
Ключевые слова: нарушение интеллекта, эмоционально-волевая сфера, психические функции, мотивация. Annotation. Babich N.L. Description of the emotional-volitional adjusting of conduct of persons with violations of mental and physical development. In the article is analysed the features of development of emotional-volitional sphere of persons with a different degree of mental backwardness, the role of emotions and volitional qualities in the process of adjusting of motive activity is definite; the role of motivation in providing of forming of definite type of activity is proved.
Keywords: violation of intellect, emotional-volitional sphere, psychical functions, motivation.
Вступ.
Сучасна психологія розглядає волю, як свідому та цілеспрямовану психічну саморегуляцію поведінки і діяльності людини, що пов’язана з різними умовами, функціями та механізмами [10].
У ранніх роботах Л.С. Виготського доведено, що воля базується на мотивації людини, експлікуючи мотиви поведінки у свідомість. Мотивація складає основу вольової поведінки, але не вичерпує собою всіх її детермінант. Одним із рівнів прояву феномену волі є розрізнення детермінації вольових процесів „знизу” та „згори”. Наступний рівень вольової регуляції поведінки пов’язаний з фактом єдності афекту та інтелекту [8].
На необхідність розвитку рефлексії емоційних переживань, що забезпечують посилення вольової регуляції поведінки людини, указує І. Д. Бех. Сутність практичного методу побудови емоційно-гностичного комплексу, На думку автора, полягає в спеціально організованому плануванні особистістю власного майбутнього [2].
У спеціальній психології проблема волі посідає особливе місце. На підставі вивчення сутності інтелектуального недорозвитку, Л.С. Виготсь-кий доводить, що основна проблема розумової відсталості полягає не тільки в слабкості інтелектуальних та афективних процесів таких осіб, а в труд -нощах їх взаємодії. Основним дефектом розумово відсталих автор вважає нездатність хворих до регуляції власної поведінки [6]. Указане зумовлює необхідність дослідження особливостей розвитку та функціонування емоційно-вольової сфери дітей і підлітків з інтелектуальною недостатністю в контексті вирішення завдань з підготовки спортсменів-інвалідів до участі у змаганнях різних рівнів.
Проблемами корекції відхилень у розвитку дітей із вадами інтелекту займаються такі вітчизняні та зарубіжні фахівці, як Є. З. Безрукова, Г.М.
