CC BY
25ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ДО ВИКОРИСТАННЯ МАСО-ГАБАРИТНИХ МАКЕТІВ ПІСТОЛЕТІВ НА ЗАНЯТТЯХ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ Бабенко В.Г., Вовнянко А.В.
Академія управління МВС (м. Київ)
Анотація. Пошук нових і удосконалення основних напрямків підвищення професіоналізму працівників органів і підрозділів внутрішніх справ України засобами фізичної культури і спорту можливий на основі визначення рівня мотиваційного спрямування в системі організації кадрового, нормативного і матеріально-технічного забезпечення навчального процесу. У статті визначаються подальші напрями підвищення професіоналізму працівників органів і підрозділів внутрішніх справ України засобами фізичної культури і спорту. Наведені основні положення методики використання масо-габаритних макетів пістолетів на заняттях зі спеціальної фізичної підготовки.
Ключові слова: мотивація, професійна підготовка, фізична підготовка, погроза зброєю, макети пістолетів.
Аннотация. Бабенко В.Г., Вовнянко А.В. Психологическая готовность персонала органов внутренних дел к использованию масо-габаритных макетов пистолетов на занятиях по специальной физической подготовке. Поиск новых и усовершенствование основных направлений повышения профессионализма сотрудников органов и подразделений внутренних дел Украины средствами физической культуры и спорта возможны на основе определения уровня мотивационного направления в системе организации кадрового, нормативного и материальнотехнического обеспечения учебного процесса. В статье определяются дальнейшие направления повышения профессионализма сотрудников органов и подразделений внутренних дел Украины средствами физической культуры и спорта. Наведены основные положения методики использования массо-габаритных макетов пистолетов на занятиях по специальной физической подготовке. © Бабенко В.Г., Вовнянко А.В., 2009
Ключевые слова: мотивация, профессиональная подготовка, физическая подготовка, угроза оружием, макеты пистолетов. Annotation. Babenko V.G., Vovnianko A.V. Psychological readiness of the personnel of the bodies of Internal Affairs for applying the mass-gabarit models of pistols at lessons in special physical training. The search of the new and the improvement of the basic directions of advancing professional skills of the staff of the bodies and divisions of Internal Affairs of Ukraine by means of physical culture and sport, are possible on the basis of defining the level of motivational direction in the system of the staffing, normative and material support organizing in the academic process.
The article specifies further directions of professional development of the staff of the bodies and divisions of Internal Affairs of Ukraine by means of physical culture and sport. The basic provisions of the methods of applying the mass-gabarit models of pistols at lessons in special physical training are considered in the article.
Keywords: motivation, vocational training, physical training, weapon threat, models of pistols.
Вступ.
Специфіка роботи персоналу органів і підрозділів внутрішніх справ (далі - ОВС) така, що працівник міліції завжди перебуває при виконанні своїх службових обов' язків. Отже йому необхідно знати нормативно-правову базу і вміти правильно її застосовувати у різних ситуаціях. Зокрема це стосується розділу ІІІ Закону України «Про міліцію», що має назву «Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї». Статтею 13 вищенаведеного розділу передбачено, що працівники міліції мають право застосовувати табельну вогнепальну зброю, заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення протидії законним вимогам міліції, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на неї обов'язків.
Професійна майстерність, здатність до гнучкої тактики дій, колективізм - це невід’ ємні складові особистості сучасного працівника міліції. Однак на сьогодні міліцейська практика нараховує багато сумних фактів травматизму працівників ОВС через свої непрофесійні дії стосовно затримання озброєних вогнепальною зброєю правопорушників. Це, насамперед, свідчить про недостатній рівень їх спеціальної фізичної підготовленості [7, В].
Дослідженню проблем спеціальної фізичної підготовленості працівників ОВС до дій в екстремальних ситуаціях не приділялося достатньої уваги. Більшість наукових праць та досліджень, які видавалися і проводилися у цій галузі, присвячувалися, в основному, спеціальній фізичній підготовці курсантів і слухачів вищих навчальних закладів МВС України [7, В]. У зв’язку з цим, актуальність теми дослідження обумовлена важливістю обґрунтування та створення необхідних умов для подальшої успішної організації і розвитку професійної і, зокрема, спеціальної фізичної підготовки в практичних органах та підрозділах Міністерства внутрішніх справ України (далі - ОВС), яке проводиться у межах виконання загальнокафедрального наукового дослідження кафедри вогневої та фізичної підготовки Академії управління МВС «Актуальні питання організації фізичної та вогневої підготовки персоналу практичних органів і підрозділів внутрішніх справ України» (рішення Вченої ради АУ МВС від 25.04.2007, про-
токол № 9) і загальноакадемічної теми наукового дослідження Академії управління МВС «Актуальні питання управлінської та службово-оперативної діяльності ОВС у сучасних умовах розвитку державності в Україні» (рішення Вченої ради АУ МВС від 06.06.2007, протокол № 10).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою дослідження є вдосконалення професійної підготовленості працівників практичних органів і підрозділів внутрішніх справ України, визначення і напрацювання певних позицій, спрямованих на формування позитивної мотивації до занять фізичною підготовкою в особового складу міліцейських підрозділів, а також упровадження у навчальний процес зі спеціальної фізичної підготовки масо-габаритних макетів пістолетів «Форт» [6].
Результати досліджень.
Відповідно існуючої нормативної бази, діяльність органів і підрозділів внутрішніх справ України спрямована насамперед на забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, запобігання й припинення правопорушень і злочинів, охорону громадського порядку, забезпечення безпеки дорожнього руху. Вона ґрунтується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи і соціальної справедливості [5].
Вищезазначені та інші завдання ОВС вимагають від керівника підрозділу, викладача або особи, що здійснює і контролює навчальний процес, забезпечення такої організації і змісту навчального процесу, які постійно ставили б перед працівниками міліції завдання постійного професійного та фізичного вдосконалення і самовдосконалення. Як правило, на першому етапі річної підготовки повинна бути забезпечена спрямованість на навчання й удосконалення основних рухових навичок і умінь. Надалі, потрібно постійно орієнтувати працівників ОВС на необхідність удосконалення інших складових їх підготовленості, активної роботи в умовах навантажень постійного зростання. У той же час варто стежити за тим, щоб фізичний і емоційний стрес, яким піддається працівник у службовій та навчальній діяльності, відповідав його фізіологічним і психічним можливостям, а також наявним функціональним резервам [1, 10-12].
Слід зазначити, що підготовка працівника органів і підрозділів внутрішніх справ тісно пов’язана з усім комплексом заходів, які застосовуються під час організації сучасної системи підготовки спортсмена високого класу (КМС, МС), а саме: підбором висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів, належним матеріально-технічним забезпеченням, ефективною тактико-технічною, фізичною і психологічною підготовленістю, системою профілактики захворювань, дотриманням заходів особистої безпеки з метою запобігання отримання травм та їх ефективним лікуванням [9]. Упущення та недоліки, що допускаються у вищенаведених та інших компонентах системи цієї підготовки, можуть негативно позначатися як на рівні мотивації спортсмена, так і на рівні мотивації працівника міліції.
Однак найважливішим аспектом всебічної підготовки працівника ОВС є психологічне забезпечення високого рівня його активності щодо фізкультурно-спортивної діяльності протягом усього періоду навчання де ключовим елементом є мотиваційна орієнтація, пов'язана з бажанням або небажанням активно займатися зазначеною діяльністю та готовністю працівників до дій в екстремальних ситуаціях.
Наприклад, розглядаючи одне з найскладніших питань, а саме обеззброєння противника, що погрожує вогнепальною зброєю, ми не наголошуємо на пріоритетності певних прийомів. Є безліч способів обеззброєння противника в приміщені, на відкритій чи закритій місцевості, в місцях значного скупчення людей тощо.
Як правило, при невпевненому застосуванні або неправильно обраному і виконаному прийомі обеззброєння і затримання, а також під час нападу на працівника ОВС з метою заволодіння пістолетом, гинуть та отримують поранення ні в чому не винні люди. На нашу думку, основною причиною цього є недостатнє матеріально-технічне забезпечення занять, а також суттєві недоопрацювання викладацького чи інструкторсько-інспекторського складу з особовим складом під час проведення спеціальної фізичної підготовки. Крім того, використання застарілих гумових макетів пістолетів для відпрацювання прийомів обеззброєння поступово притуплює інстинкт самозбереження.
Постійно відпрацьовуючи прийоми з гумовим пістолетом на заняттях, курсанти чи слухачі не відчувають вагових характеристик зброї, не чують звуків роботи частин і механізмів при досиланні патрона до патронника, не чують звуку зняття пістолета із запобіжника. І, що найголовніше, слухачі не відчувають моменту пострілу і не бачать приблизного напряму польоту кулі.
Від моменту виникнення екстремальної ситуації і до створення реальної загрози життю та здоров’ю проходить певний проміжок часу. Як правило, при проведенні занять з гумовими макетами зброї не враховується час, який потрібен нападнику для того, щоб дістати пістолет, зняти чи не зняти його із запобіжника, приготуватися і зробити постріл. Початкове положення зброї - якраз саме із цього і починає формуватися процес підготовки до виконання прийому обеззброєння.
Працівникам міліції дуже часто доводиться перебувати у ситуаціях, коли порушник тримає в руках приведену у готовність справжню вогнепальну зброю. Відлік часу йде на частки секунди, хибне рішення - непоправні наслідки.
У переважній більшості навчальних закладів системи МВС України викладається навчальна дисципліна «Особиста безпека». Вона чітко розмежовує різновиди професійного ризику (виправданий, невиправданий), види небезпек (реальна, потенційна, уявна, провокована), що очікують працівника міліції в його повсякденній діяльності [5]. На нашу думку, потребує поглибленого дослідження поняття
погрози працівникові міліції вогнепальною зброєю, в якому пропонуємо розрізняти професійну і непрофесійну погрозу.
Професійна погроза вогнепальною зброєю
- це ситуація екстремального характеру, під час виникнення якої особа, що дістала заряджений пістолет, спрямувала його в сторону працівника міліції і не даючи останньому скоротити дистанцію (тримає на відстані), перебуває у стані підвищеної готовності зробити постріл при будь-якій спробі правоохоронця виконати певні захисні дії. При цьому особа, що погрожує працівникові міліції вогнепальною зброєю, не зменшує відстані між ними і дистанційно встановлює свої вимоги.
Непрофесійна погроза вогнепальною зброєю
- це ситуація екстремального характеру, під час виникнення якої особа, що дістала заряджений пістолет, спрямувала його в сторону працівника міліції та, не здійснюючи активних спроб зробити постріл, наближається до нього, приставляє пістолет впритул до тіла правоохоронця і вступає з ним в дискусію, подаючи якісь команди чи ставлячи певні вимоги. При цьому слід зазначити, що дана особа, яка погрожує зброєю, не завжди здатна контролювати момент перебування працівника міліції на лінії вогню, може частково втрачати пильність чи відволікатися на події довколишнього середовища.
У статті 12 Закону України «Про міліцію» визначено умови й межі застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї. Згідно з цією статтею, застосуванню сили повинне передувати попередження про намір її використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватись, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.
У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати межі, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків, і має завдавати мінімально можливої шкоди правопорушнику та іншим громадянам.
На сьогоднішній день. в Академії управління МВС продовжують апробуватися масо-габаритні макети пістолетів «Форт» [6] виробництва Казе-ного науково-виробничого об’єднання «Форт» МВС України, які незважаючи на їх конструктивну схожість зі зброєю, належать до групи товарів побутового вжитку і використовуються як сувенір. Конструкція макету виключає можливість пострілу набоями до вогнепальної або іншої зброї серійного виробництва, самовільна переробка макета на вогнепальну зброю заборонена і карається згідно з чинним законодавством.
Як правило, масо-габаритні макети пістолетів використовувались не лише під час занять з вогневої підготовки, а й при відпрацюванні тематики зі спеціальної фізичної підготовки, яка стосувалася обеззброєння супротивника при погрозі вогнепальною зброєю.
Практичні заняття були спрямовані на вивчення й удосконалення навичок обеззброєння від погрози вогнепальною зброєю. Заняття проводилися в спеціальній формі (куртках самбо, костюмах рукопашного бою), у звичайній спортивній формі, у спортивній залі або на спеціальному спортивному майданчику із суворим дотриманням заходів безпеки.
Методика навчання прийомам обеззброєння від погрози вогнепальною зброєю поділялася на три етапи: ознайомлення, вивчення, удосконалення.
У процесі вивчення прийомів особлива увага приділялася техніці виконання кожного елементу, а для вдосконалення обов'язковою умовою є застосування кожного прийому у певній екстремальній ситуації.
На заняттях зі спеціальної фізичної підготовки сам процес навчання з різними категоріями працівників ОВС розпочинався з ознайомлення з роботою частин і механізмів даного пристрою, принципів їх дій.
Обов’ язково зверталася увага на те, що озброєний супротивник одразу не робить постріл, а погрожує і вступає з працівником міліції в дискусію, ставлячи при цьому якісь вимоги. У цьому випадку у останнього є шанс, не застосовуючи заходів фізичного впливу, спробувати умовити правопорушника скласти зброю і затримати його. Але, якщо озброєний пістолетом супротивник налаштований рішуче, погрожує працівнику міліції на відстані більше одного метра, і ситуація змінюється в гіршу сторону, тоді працівник міліції повинен проявити певні акторські здібності, примусити супротивника втратити пильність, після чого застосувати відповідний прийом.
Перед застосуванням прийому рукопашного бою, працівник міліції повинен миттєво визначити тип зброї супротивника, (курковий чи безкурковий варіант), його фізичний та психологічний стан, готовність до відкриття вогню. В екстремальній ситуації, якщо супротивник один, працівник міліції повинен працювати на затримання, за наявності спільників - на відбирання зброї і під погрозою відібраної, або своєї зброї, затримувати їх.
Під час виконання прийому працівник міліції повинен чітко подавати супротивнику команди, наприклад: «Не рухатись, міліція», і за допомогою больового впливу на певні частини тіла примусити правопорушника припинити опір.
Прийоми рекомендовано обирати і виконувати залежно від ситуації у слушний момент. Так, з метою недопущення пострілу під час виконання прийому, необхідно звертати увагу на положення кисті руки з пістолетом, миттєво відійти з лінії пострілу, захопити рукою затвор пістолета і цією ж рукою перекрити хід курка до ударника. Наприклад:
1) вихідне положення - правопорушник стоїть напроти працівника міліції на відстані одного метра і, приставивши впритул пістолет до грудей останнього, вступає з ним у дискусію;
2) одночасно з кроком лівою ногою вперед
в сторону та поворотом тулуба праворуч працівник міліції лівою рукою захоплює затвор пістолета, перекривши хід курка, при цьому притиснувши великий палець супротивника до пістолета, правою рукою захоплює руку з пістолетом в районі запобіжної скоби, своїм великим пальцем притискає вказівний палець супротивника до пістолета, а вказівним пальцем притискає вказівний палець супротивника до скоби пістолета у зворотному напрямку.
3) правою ногою наносить розлабляючий удар по гомілці супротивника, приставивши праву ногу біля лівої, одночасно з відступом лівої ноги назад масою свого тулуба виконує важіль руки назовні. Зваливши супротивника на землю, тримаючи руку, обійти його зі сторони голови, впершись правим коліном в шию, лівим - у спину супротивника, зафіксувати руку больовим прийомом, відібрати пістолет та приступили до виконання інших дій.
Слід зазначити, що це тільки один з прийомів, які неможливо показати і навчитися виконувати на гумових макетах вогнепальної зброї. Застосування масо-габаритних макетів значно розширює дозволений арсенал дій працівника міліції забезпечуючи при цьому його особисту безпеку.
Висновки
1. Формування позитивної мотивації, прагнення до підвищення власних результатів та успішного виконання службових завдань можливе тільки на основі часткового поєднання, абсолютної злагодженості та виваженої взаємодії з іншими навчальними дисциплінами.
2. Мотивація персоналу органів і підрозділів внутрішніх справ України носить варіативний характер і залежить від правильності організації і проведення кожного етапу річної підготовки, а також всебічної готовності працівників ОВС з інтересом і бажанням сприймати навчальний матеріал.
3. Принципово важливим моментом у формуванні позитивної мотивації у працівників ОВС до занять фізичною підготовкою, спрямованістю на самовдосконалення засобами фізичної культури і спорту є чітка і добре налагоджена робота в системі «викладач - працівник ОВС». Наявність позитивної мотивації та творчого ставлення до навчального процесу формує почуття відповідальності, полегшує перенесення великих навантажень і мобілізує приховані ресурси організму.
4. Здійснивши апробацію масо-габаритних макетів пістолетів «Форт» замість гумових макетів на заняттях зі спеціальної фізичної підготовки за темою «Обеззброєння від непрофесійної погрози вогнепальною зброєю» і змоделювавши певні екстремальні ситуації нападу, було з’ясовано, що вивчення цієї тематики на масо-габаритних макетах пістолетів є надзвичайно ефективним. Використання масо-габаритних макетів дисциплінує особовий склад, підвищує якість виконання прийомів та їх відповідальність при виконанні поставлених навчальних завдань. Це свідчить про формування у працівників ОВС бажання до вдосконалення і самовдосконалення засобами фізичної культури та спорту.
5. Використання у навчальному процесі масо-габаритних макетів пістолетів сприяє швидшому звиканню працівника міліції до бойової зброї, формуванню впевненості у власній правоті та професійній захищеності.
Подальші дослідження будуть спрямовані на вивчення способів обеззброєння правопорушника від загрози холодною зброєю і впровадження у навчальний процес масо-габаритних макетів холодної зброї.
Література.
1. Асеев В.Г. Проблемы мотивации и личность. - М.: Педагогика. 1974. - 125с.
2. Бальсевіч В.К., Запорожанов В. О. Фізична активність людини. - К.: Здоров'я, 1987. - 224 с.
3. Волков Л.В. Теория спортивного отбора: способности, ода -ренность, талант. - К.: Вежа. 1997. - 128 с.
4. Державна програма розвитку фізичної культури та спорту на 2007-2011 рік (Затверджена Постановою Кабінету міністрів України від 15.11.2006 №1594).
5. Кондратьєв Я.Ю., Ануфрієв М.І. Забезпечення особистої безпеки працівників ОВС при виконанні службових обов’язків.
- К.: НАВСУ 1999. - 83 с.
6. Макет масо-габаритний пістолета Форт-12: Керівництво з експлуатації. - Вінниця, КНВО «Форт» МВС України. 2007.
- 10 с.
7. Про організацію професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 25.11.2003 № 1444.
8. Про внесення змін і доповнень до наказу МВС України від 25.11.2003 № 1444 «Про організацію професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України»: Наказ МВС України від 14.11.2006 № 1122.
9. Платонов В. Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. - К.: Олимпийская литература. 1997.
- 583 с.
10. Практикум по спортивной психологии / Под ред. Волкова И.П. - Санкт-П.: Питер. 2002. - 288 с.
11. Столяренко Л.Д. Педагогическая психология. - Ростов н/Д.: Феникс. 2003. - 544 с.
12. Экспериментальная психология / П.Фресс. - 12-е изд. -Санкт-П.: Питер. 2003. - 160 с.
Надійшла до редакції 08.05.2009р.
vgb@ukr.net
