CC BY
11
инншиштав
гВЯЕшВИигийЫЬаЫВНшН
УДК 330.332.3
В.Д. СКИЦЕНКО, к.е.н., доцент кафедри економ1чно1 теорИ, КНУБА
Ochobhí завдання ¡нвестицшно! полггики в Укра!ш
Досл'дження проблем нвестування в господарську дтльн'ють завжди знаходилось у центр! уваги економ'ют'ш. Такi до-сл'щження особливо актуальнi на сучасному етапi, оскльки, визначаючи процес економ!чного зростання в ц/лому, н-вестицИ мають вплив на всi галузi людсько'1' дяльностi. Актив!зац!я !нвестиц!йного процесу е одним !з д/евих механ!зм!в соц/ально-економ!чних перетворень у вс!х кранах св\ту. Автором досл'1джен'1 i сформульован основн завдання нвести-цйноí полтики в Укран в умовах гостро'1'нестач внутр0н'1х нвести^йних ресурав, осюльки тльки високорозвинен крайни здатн забезпечувати умови для створення iнновацiй та управлння ннова^йними процесами (кращi людськ ресурси, сприятливе полiтичне середовище, вщповщна нфраструктура, нституцп тощо).
Ключов! слова: заощадження, нвести^йна дяльмсть, вплив нвестицй на економку, прямi ноземн iнвестицií, по-зитивн та негативна ефекти ноземних нвестицй.
В.Д. СКИЦЕНКО,
к.э.н., доцент кафедры экономической теории, КНУСА
Основные задачи инвестиционной политики в Украине
Исследование проблем инвестирования в хозяйственную деятельность всегда находилось в центре внимания экономистов. Такие исследования особенно актуальны на современном этапе, поскольку процесс экономического роста в целом, инвестиции имеют влияние на все отрасли человеческой деятельности. Активизация инвестиционного процесса является одним из действенных механизмов социально-экономических преобразований во всех странах мира. Автором исследованы и сформулированы основные задачи инвестиционной политики в Украине в условиях нехватки внутренних инвестиционных ресурсов, поскольку только высокоразвитые страны способны обеспечивать условия для создания инноваций и управлять инновационными процессами (лучшие людские ресурсы, благоприятная политическая атмосфера, соответствующая инфраструктура, институции и т.д.).
Ключевые слова: сбережения, инвестиционная деятельность, влияние инвестиций на экономику, прямые иностранные инвестиции, положительные и отрицательные эффекты иностранных инвестиций.
V. SKYTSENKO,
Ph.D. in еоопот'юз, associate professor of KNUCA
Research of investment in economic activity has always been the life of the economists' party. Such researches are especially relevant at the present stage, because the process of determining the economic growth in general, investments have a bearing on all areas of human activity. Activation of the investment process is one of the effective mechanisms of social and economic changes throughout the world. The author researched and formulated the basic task of investment policy in Ukraine in conditions of acute shortage of home investment resources, as only highly developed countries are able to provide the conditions for innovation creating and management innovation processes (best human resources, conducive political environment, infrastructure, institutions, etc.).
Keywords: money holdings, investment activities, influence of investments on the economy, foreign direct investment, positive and negative effects of foreign investment.
© В.Д. СКИЦЕНКО, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 2 (177)/2016 35
1НН0ВАЦ1ЙН0-1НВЕСТИЦ1ЙНА П0Л1ТИКА
Постановка проблеми. Сьогодн практично немае жод-Hoi кра'ни, яка б не досл1джувала природу виникнення ¡н-новацм, oсoбливoст¡ становлення найбтьших ¡ннoвац¡йниx екoнoм¡к св¡ту, процеси розбудови ix ¡ннoвац¡йниx систем тощо. I все ж до цього часу недостатньо розкритими зали-шаються питання впливу державних екoнoм¡чниx важелю на стан ¡нвестиц¡йниx джерел суб'ектю господарювання.
Лнал13 дослщжень та публшац/й з проблеми. ДослЬ дження ¡нвестиц¡йниx прoцес¡в в екoнoм¡ц¡ передбачае аналв прoцес¡в формування ф¡нансoвиx джерел як на рвы нацю-нальноУ економки, так ¡ на р¡вн¡ oкремиx суб'eкт¡в господарювання. В науковм л¡тератур¡ дoсл¡дженню теoретичниx ¡ прак-тичниx аспект¡в формування ¡нвестиц¡йниx ресурса прид¡ляли увагу так¡ дoсл¡дники, як 1.0. Бланк, Р.А. Бугринець, В.М. Геець, А.С. Гальчинський, М. Грозетп, Т.Г. Затонацька, А.П. Заець, A.I. Лук¡нoв, Б. Лундвалл, Р. Нельсон, В. Родюнова, С. Рейнерт, Е. Рейнерт, П. Самуельсон, Л. Туроу, К. Фрмен та багато ¡но^.
Мета статп - xарактеристика сучасного стану ¡нвестицм-ниx прoцес¡в в економц Укра'ни та визначення напрямв впливу державно' екoнoм¡чнoí полггики на розгортання циx прoцес¡в.
Виклад основного матерюлу. Немае сумыву, що основою багатства у сучасному свт стае ¡нтелектуальний капЬ тал. Його примноження вимагае ¡нвестиц¡й, осктьки ¡нвестици в¡д¡грають пoдв¡йну роль в макроекономщк По-перше, це значний та мЫливий компонент видатк¡в. Рвю зм¡ни в oбсяз¡ ¡нвестиц¡й можуть ¡стотно зм¡нювати попит, а звщси й обсяг виробництва та зайнятють. 0кр¡м цього, ¡нвестици означають збтьшення кап¡талу - найважлившо''' передумови ефектив-но'' д¡яльнoст¡ ¡ стаб¡льнoгo економнного розвитку. Приеднан-ня до ¡снуючого кап¡талу буд¡вель та устаткування збтьшуе загальний обсяг виробництва ¡ забезпечуе екoнoм¡чне зрос-тання у довгостроковому перед як у сфер¡ житлового будв-ництва, машин та устаткування, так Т зб¡льшення запас¡в. Ще представники класично'' школи полгтично''' економи, зокрема Ж.Б. Сей (к¡нець ХУ11 та початок XIX ст.), помггили таку законо-м¡рн¡сть: обсяг капггаловкладень ¡ дoвгoстрoкoв¡ перспективи екoнoм¡чнoгo розвитку визначаються зростанням ¡нвестицм ¡ нормою прибутку. Якщо зростають ¡нвестиц¡йн¡ можливос-т¡, п¡двищуeться й попит на капгтал та зростае норма вщсотка. Це призводить до зб¡льшення потреби в заoщадженняx. Зга-даймо, революцт у xристиянств¡ - утвердження протестантизму повернула людину на землю, де земне життя наповнене трудовим змютом, «утвердженням доброчесноси прагнен-ням до добробуту родини, що послужило пoштoвxoм до нама-гання нагромадження запас¡в (кап¡талу), до земного, а не по-тoйб¡чнoгo «раю». Якщо римський землевласник - феодал не знав поняття заощадження, осктьки мав землю, рабв, селян, то протестант однюю з важливиx цтей уважае нагромадження. «Кап¡тал примножують нагромадженням», - зазначае слЬ дом за А. Смтом Ж.Б. Сей [3, с. 138]. Революцт 1789 року у Франци вщкинула перешкоди економны, пoл¡тичн¡, правoв¡. Свобода д¡яльнoст¡, недоторканють приватно'' власнoст¡ вщ-крили дoбрoчесн¡й людин¡, що нагромаджуе. Ф. Бро-дель, анал¡зуючи поняття «заощадження», пише у сво'й пра-ц «Що таке Франц¡я?»: пoв¡льне нагромадження, не ттьки ¡ не в основному багатств, а перш за все навиюв, теxн¡чниx рЬ шень, в¡дпoв¡дниx спoсoб¡в мислення, таке саме повтьне в xoд¡ традиц¡йнoгo зростання структурного перетворення мж
людиною ¡ природою, м¡ж рoб¡тникoм ¡ капиталом, кап¡талoм ¡ державою, п¡дгoтувалo умову промислово'' революци». Шарль Фур'е - економют, а тoчн¡ше буржуазний соцвлют пропону-вав систему рoзпoд¡лу за працею, капиталом ¡ талантом: пер-шому - 5/12, другому - 4/12, третьому - 3/12» [3, с. 172]. Збтьшення заощадження знижуе норму вщсотка й розши-рюе можливост ¡нвестування. Пoг¡ршення ж ¡нвестиц¡йниx можливостей знижуе норму прибутку ¡ послаблюе стимули до заощадження. Що ж до споживання (особистого, чи виробни-чого), то воно е продуктивним, якщо призводить до пщтрим-ки й збтьшення прoдуктивниx сил сусптьства, що вимагае в свою чергу ¡нвестиц¡й. Виробнича ж дтльнють обмежуеться рoзм¡рами кап¡талу, а капгтал е результатом заощадження. Самозростання вартост залежить в¡д загально'' суми прибутку на капгтал. Вона повинна бути достатньою, щоб:
- винагородити за утримання,
- вщшкодувати витрати пов'язан з ризиком,
- винагородити за працю ¡ мистецтво, необжды для здм-снення контролю над виробництвом, яке здмснюеться нерв-ном^но, oск¡льки основна причина цикл¡чниx коливань - дис-прoпoрц¡я м¡ж руxoм заощаджень в кра'У та ¡нвестицм. М¡ж тим основний засновник макроекономнно''' теори та принци-п¡в державного регулювання ринково' екoнoм¡ки Джон Мей-нард Кейнс (1883-1946) переосмислив внесок економю-тв-попередниюв у теoр¡ю ринюв та реалваци. Якщо класики були переконан в тому, що заощадження автоматично пере-творюються на ¡нвестици завдяки стиx¡йним коливанням нор-ми процента, то Дж.М. Кейнс, аналвуючи фактори ¡нвести-цмно''' активнoст¡, наголошуе, що перетворення заощаджень в ¡нвестици, стижйы коливання норми процента не мають урв-новажуючого впливу [1, с. 285]. В теори Кейнса норма проценту - це цЫа вщмови в¡д л¡кв¡днoст¡, тобто вщмови в¡д збе-реження нагрoмаджениx кoшт¡в у грoшoв¡й фoрм¡. На його думку, стимулювати ¡нвестицмний процес можна, якщо: а) мае мюце вщмова в¡д переваг л¡кв¡днoст¡ (р¡зниx ц¡ннoстей й ак-тив¡в, як можуть бути швидко перетвoрен¡ на готвку); б) мае м¡сце вщносне п¡двищення гранично'' ефективнoст¡ кап¡талу; в) збтьшуеться сxильн¡сть до ¡нвестування; г) стае вщчутною д¡я мультипл¡кац¡йнoгo процесу. Альтернативою кейнаан-ства у США стала чиказька школа неол^ерал^му, лщируючу роль в як¡й в¡д¡грають прац М¡льтoна Фр¡дмана (1912-2006), присвячен¡ струю^ дoxoд¡в ¡ споживання, грошового обЬ гу, проблемам «людського кап¡талу», взаемозв'язку ¡нфляци та безрoб¡ття. Монетаристи сво'' позици в нер¡внoм¡рнoму рус¡ економки пояснюють у 70-x рoкаx XX ст. стагфляцию (одно-часним зростанням дорожнеч^ застоем у вирoбництв¡, торпв-л¡ тощо), шоками пропозици, бюджетними деф¡цитами, зна-чною часткою державного сектору та бюрократизмом; ¡ якщо кейнаанц основну причину нестаб¡льнoст¡ в економщ пояс-нювали неефективним сукупним попитом в умoваx в¡дсутнoст¡ державного регулювання, то монетаристи - в нестабтьнос-т пропозици грошей унаслщок помилково'' кредитно-грошово' пoл¡тики. Якщо кейнаанц центральною екoнoм¡чнoю проблемою вважали безробгття та незавантаження наявниx потуж-ностей, то монетаристи - ¡нфляцю порушення стаб¡льнoст¡ ¡ грошового об^. Якщо на думку кейнс¡анц¡в держава ¡нвестуе в екoнoм¡ку через недостатнкть попиту приватного сектору, то монетаристи в ¡нвестиц¡йниx прoцесаx пр¡oритет вщдають
36 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 2 (177)/2016
1НН0ВАЦ1ЙН0ЧНВЕСТИЦ1ЙНА П0Л1ТИКА
приватному сектору. Отже, ! в характер! регулювання еконо-м!чних процес!в кейнс!анц! вбачали впровадження пол!тики «точного настроювання», дискрец!йноУ (т!е'У, що д!е за власним розсудом), ф!скальноУ пол!тики; монетаристи ж - дотримання грошового правила, формування точних передбачень (оч!ку-вань економ!чних суб'ект!в). Якщо дискрец!йна влада - право глави держави, уряду, вищоУ службовоУ особи д!яти в певних умовах на св!й розсуд, то «грошове правило» - забезпечення стаб!льних терм!н!в зростання грошово'У маси, а в систем! м!ж-народних розрахунк!в - в!льно плаваюч! (гнучк!) валютн! курси.
3 вищезазначеного можна зробити висновок, що ! доходи, ! затрати, ! спод!вання вимагають досконалост!, а механ!зм ц!н е основним !нструментом регулювання конкурентного порядку, його ефективного функц!онування; ! це можливо лише за ста-б!льного валютного курсу. Валютна пол!тика мае вир!шаль-не значення для конкурентно! пол!тики. Стаб!льн!сть «вартост! грошей» в!д!грае значну роль у розрахунку витрат виробни-цтва, !нвестиц!йного ризику, визначення ефективност! !нвес-тиц!йного процесу. М!ж тим в УкраУн! в ход! реформ було взято курс на л!берал!зац!ю ц!н у вар!ант! виходу на св!тов! ц!ни. Не-гативн! насл!дки вже у к!нц! 2000 року проявилися з вражаю-чою силою. Уже на другий р!к п!сля проголошення незалеж-ност! ц!ни зростали щом!сяця в середньому на 170%, а темпи !нфляц!У становили майже 3000%, що св!дчило про суперг!пе-р!нфляц!ю [2, с. 175]. В!дчувалася в!дсутн!сть в урядових колах науково обГрунтовано'У концепц!У трансформац!У економ!ки в!д централ!зовано-адм!н!стративноУ до ринковоУ !з соц!аль-ною складовою, яка б ураховувала и !сторичн!, нац!ональн!, по-л!тичн!, соц!альн!, психолог!чн! фактори [3, с. 352]. Видатний англ!йський економ!ст А. Маршалл виокремлюе дв! найваж-лив!ш! складов! в категор!У «кап!тал»: «здатн!сть виробляти» й «здатн!сть нагромаджувати». Саме !снування точного грошового вим!ру найст!йк!ших стимул!в у господарському жит-т! дало змогу економ!чн!й науц! набагато випередити вс! !нш! сусп!льн! науки [1, с. 216]. Високий р!вень !нфляц!У в сучасн!й украУнськ!й економ!ц! завдячуе знец!ненню гривн!, яка втрати-ла на сьогодн!шн!й день дв! третини свое'У вартост!. 3а даними НБУ за 19 рок!в свого !снування гривня знец!нилась в!днос-но долара США б!льш н!ж у 12 раз!в (з 1,76 грн. до 22 грн. за оф!ц!йним курсом). Серйозне пад!ння економ!ки за три останн! роки п!дтверджуе зроблен! висновки. Це при всьому тому, що св!това економ!ка нехай ! слабо, але продовжуе демонструвати зростання. Руш!йною силою економ!чного зростання в УкраУ-н! можуть стати !нвестиц!У як внутр!шн!, так ! зовн!шн!. Витрати на !нвестиц!У - це витрати на !нвестиц!йн! засоби, до яких в!д-носять вс! види майнових та !нтелектуальних ц!нностей, що вкладаються в об'екти довгостроковоУ п!дприемницько'У та !н-ших вид!в д!яльност!, в результат! якоУ утворюеться доход або досягаеться соц!альний ефект. 1нвестиц!йна д!яльн!сть - це широкий комплекс ц!леспрямованих, проектних, орган!зац!й-них, економ!чних, ф!нансових, управл!нських роб!т, що викону-ються в !нтересах реал!зац!У !нвестиц!й.
Стосовно внутр!шн!х !нвестиц!й: потр!бно виключити факти «зап!зн!лих прозр!нь» прац!вник!в орган!в суду та прокурату-ри в питаннях Ух необх!дност!.
Внутр!шн! !нвестиц!У (реальн! та ф!нансов!) забезпечу-ють прир!ст д!йсного ф!зичного кап!талу). Реальне !нвес-тування означае орган!зац!ю виробничого процесу, тобто
створення виробничих потужностей та найм робочоУ сили. Ф!нансове !нвестування на в!дм!ну в!д реального не перед-бачае обов'язкового створення виробничих потужностей та контролю за Ух експлуатац!ею. Як правило, ф!нансов! !нвес-тиц!У у сучасних умовах не беруть участ! в управл!нн! д!йсни-ми, реальними активами, покладаючись в цьому на фах!в-ц!в - менеджер!в. У деяких заруб!жних джерелах поширений також терм!н «споживч! !нвестиц!У». Цей терм!н застосову-еться для позначення вклад!в споживач!в у товари трива-лого користування або в нерухом!сть. М!ж тим на початку 2015 року багато енергетичних компан!й проголосили про перегляд ! скорочення !нвестиц!йних програм, незважаючи на те, що енергетика - хребет економ!ки ! взагал! функц!о-нування краУни. До того ж в!дсутн!сть оборотних засоб!в поставила п!д загрозу д!яльн!сть п!дприемств г!рничо-мета-лург!йного комплексу. 0ск!льки вони не мають можливост! !нвестувати в розвиток, розрахуватись з п!дрядними орга-н!зац!ями, що неминуче веде до занепаду ! сум!жних галу-зей [5, с. 22]. Виходячи з першочергових завдань економ!ч-ноУ пол!тики доц!льними пр!оритетними напрямами будуть т! напрями !нвестування, як! спроможн! за пор!вняно короткий терм!н забезпечити в!дчутн! зрушення в економ!ц!:
- з коротким терм!ном окупност! (галуз! АПК, легка та хар-чова промислов!сть);
- !з суттевим мультипл!кац!йним ефектом, тобто розвиток яких дае суттевий поштовх для економ!чного зростання сукуп-них виробництв (складна техн!ка, машини та устаткування);
- значним експортним потенц!алом ! конкурентоспро-можн!стю, економ!чними !нновац!ями для розроблення до-ступн!ших товар!в за пом!рними ц!нами для нових перспек-тивних ринк!в.
Що стосуеться зовн!шн!х !нвестиц!й, то анал!з св!тово-го досв!ду п!дтверджуе: !ноземн! !нвестиц!У допомагають ви-р!шенню проблеми недостатност! власних грошей як дже-рела ф!нансування. При Ух ефективному використанн! краУна може не т!льки компенсувати нестачу внутр!шн!х !нвестиц!й-них ресурс!в, а й започаткувати репутац!йний менеджмент в украУнських б!знес-групах, п!двищити ефективн!сть вироб-ництва та конкурентоспроможн!сть в!тчизняноУ продукц!У за-вдяки введенню нов!тн!х технолог!й та анал!зу прогресивного досв!ду управл!ння !нших краУн св!ту, вишколу м!сцевого персоналу для роботи в економ!чн!й галуз!, не в останню чергу -одержання податк!в у державну скарбницю. До того ж саме залучення !ноземних !нвестиц!й в економ!ку виводить краУну на св!тов! ринки, налагоджуе зв'язки з! св!товою економ!кою та допомагае вийти з кризи, адже заруб!жн! л!дери сучасного б!знесу так чи !накше пов'язан! з комп'ютерами, !нформац!ею та сферою послуг. 1хня продукц!я - не товари, а !деУ ! послуги. Основний ресурс таких компан!й - не земля, не обладнання ! нав!ть не кап!тал, а люди, Ухня енерг!я ! творч! !деУ. Одна з причин провалу в умовах нец!новоУ конкуренц!У - не те, як компа-н!я виконуе щоденн! операц!У, а те, як вони розвиваються ! яка у них корпоративна культура. Сучасн! ринки д!ють за принципом творчоУ розрухи: дозволяють сильним компан!ям погли-нати б!льш слабк!, зв!льняти сп!вроб!тник!в, продавати обладнання чи використовувати його б!льш ефективно. В таких умовах, щоб вижити на ринку ! зробити св!й усп!х б!льш трива-лим, компан!У повинн! мати темп внутр!шн!х зм!н, що переви-
Формування ринкових в1дносин в УкраУн1 № 2 (177)/2016 37
IHHOBAЦIЙHO-IHBECTИЦIЙHA rmTÉKA
щуе темп змiн нa pинкy. Taкa cтpaтегiя лiдеpcтвa бaзyeтьcя нa пocтiйниx iннoвaцiяx i oнoвленняx. Boнa вимaгae певнoгo типу людей i ocoбливoï opгaнiзaцiйнoï кyльтypи. Miœ тим cтимy-лювaння виpoбництвa вiтчизнянoï мaшинoбyдiвнoï пpoдyкцiï з виcoкoю дoдaнoю вapтicтю е лише нa piвнi деклapaцiй. Aдже BQ% ciльcькoгocпoдapcькoï теxнiки, якa зaвoзитьcя в нaшy кpaïнy, - теxнiкa, щo пoбyвaлa у кopиcтyвaннi. Укpaïнa - eдинa в eвpoпi деpжaвa, щo дoзвoляe тaке ввезення.
Зacлyгoвye нa yвaгy iдея cтвopення iнвеcтицiйниx пopтa-лiв. Пoдiбнi пopтaли е в зaxiдниx ^a^ax. Taкi мaйдaнчики е у Bеликoбpитaнiï i в деякиx ^ix^x ^ai^ax GC. Boни е бaзoвими плaтфopмaми. Tyди пеpшoю чеpгoю йдуть «cтapтипеpи» в пo-шyкax iнвеcтицiй. У cвiтoвiй пpaктицi пpямими iнвеcтицiями ввaжaeтьcя кyпiвля бiльш нiж 1Q% cтaтyтнoгo кaпiтaлy гам-пaнiï. Cеpед фoндiв пpямиx iнвеcтицiй е фoнди, якi зд^ню-ють iнвеcтицiï у poзвиненi кoмпaнiï, i фoнди, як iнвеcтyють у кoмпaнiï, щo пеpебyвaють нa пoчaткoвoмy етaпi poзвиткy. ^и взaeмoдiï з iнoземним кaпiтaлoм нa pегioнaльнoмy piвнi тpе-бa мaти нa yвaзi: двигyнoм пpoгpеcy е не вcяке iнвеcтyвaння, a лише iннoвaцiï, тoбтo введення пpинципoвo нoвиx теxнoлoгiй, фopм виpoбництвa i oбмiнy. Tеxнiчнi змiни i кaпiтaльнi iнвеcти-ци йдуть пopyч. Чacтo вoни невiд'eмнi oдин вiд oднoгo. I вм ж ïx вapтo poзглядaти як aнaлiтичнo вiдмiннi, xoч i пoв'язaнi oдин з oдним пpoцеcи. Зменшити зaгaльнy cyмy неoбxiднoгo гат-тaлy i нaбaгaтo збiльшити виxiд пpoдyкцiï мoжнa, якщo зaпpo-вaджyвaти теxнiчнi нoвинки, щo ведуть не дo зaтpaти кaпiтa-лу, a дo йoгo збеpеження [4, c. З22]. Caме тaкi iннoвaцiï мaють cтaти бiзнеc-cтpaтегieю, щo змiнюe пpaвилa гpи, вимaгae нo-вoгo типу ми^ення, дoтpимaння пpинципiв екoнoмiчниx ^o-вaцiй: зaoxoчення i вдocкoнaлення, гнучю aктиви, cтiйкicть у пpийняттi piшень, дocкoнaлa мapкетингoвa дiяльнicть, cпiвpo-бiтництвo з пpocьюмеpaми тa твopчo ми^ячими тoщo. зитивним acпектoм пocткpизoвoï зневipи е пpaгнення гpoмa-дян дo збaлaнcoвaнiшoгo життя, яке дoпoмaгae cтвopити нoвy екoнoмiчнy cиcтемy - oщaдливy екoнoмiкy. Caме oщaдливicть вимaгae теxнoлoгiчнoгo пpopивy нa вcix piвняx. Haпpиклaд, зaвдяки iнвеcтицiям ПAT «Зaпopiжcтaль» cтaлo нa шляx теx-нoлoгiчнoгo пpopивy. Пpи iнвеcтицiяx у 1,6 млpд. гpн. цi вклa-дення у виpoбництвo 1 т cтaлi будуть нa piвнi $19-2Q. Яю^ дo цьoгo дoдaти вклaдення в ^п^тальний pемoнт, тo oтpи-мaють вщ^чу $3Q-33, щo вiдпoвiдae ^товим пoкaзникaм. Дле нaвiть пpи тaкиx мoжливocтяx пiдпpиeмcтвo не мoже co-6Í дoзвoлити кpедит пiд 2Q% piчниx, ocкiльки пoтpiбен кpедит мaкcимyм пiд 5% нa 12-15 po^ [7, c. 27].
Oтже, пpoпoзицiï - дaти мoжливicть плaтникy пoдaткiв cплaчyвaти пoдaтoк не з oтpимaнoгo пpибyткy, a poзпoдiле-нoгo fea пpиклaдoм Ecтoнiï тa Гoнкoнгy] зi cтaвкoю 2Q% теж зacлyгoвyють нa yвaгy, ocкiльки пiдпpиeмcтвo буде витpaчa-ти зapoбленi гpoшi не нa пoдaтки, a нa poзвитoк. B тaкиx yмo-вax, кoли мoжливo poзв'язaти пpoблемy з пocтiйнoю неcтa-чею iнoземниx кpедитiв, cкopoтилo б pинoк пocлyг з oбмiнниx oпеpaцiй i збiльшилo б нaдxoдження пoдaткiв у бюджет. Ta-кi виcнoвки пiдтвеpджyють i дaнi oпитyвaння, пpoведенoгo «Бiзнеcoм» у coцмеpежax 29 веpеcня - 1 жoвтня 2Q15 po-ку. Згiднo з цими дaними BQ% oпитaниx ввaжaють, щo пo-дaткoвa пoлiтикa, a 5Q% - недocтyпнicть кpедитниx pеcypciв cтвopюють ocнoвнi пеpепoни для poзвиткy пiдпpиeмництвa в Укpaïнi [6, c. 45].
Paзoм iз тим бyлo б неoбaчним пpoявляти зaнaдтo вели-ку дoвipy дo aктивiзaцiï дiяльнocтi тpaнcнaцioнaльниx кopпo-paцiй (THK]. Ддже пpoцвiтaння мiжнapoдниx мoнoпoлiй мoже бyдyвaтиcя нa ycmxax в iншиx ^a'^ax i не гapaнтyвaти д^-вoï aктивнocтi нaцioнaльнoï екoнoмiки. Iншими cлoвaми, ic-нуе poзxoдження iнтеpеciв мiжнapoдниx мoнoпoлiй i зaвдaнь нaцioнaльнoгo гocпoдapcтвa в ц^му. Oдеpжaння виcoкиx i cтaбiльниx пpибyткiв - метa THK. Уci iндycтpiaльнo poзви-нyтi ^'¿'ни в ™ чи iншiй мipi oднoчacнo i ввoзять, i вивoзять пiдпpиeмницький кaпiтaл. Toмy oфiцiйнo бiльшicть ypядiв ви-cтyпae зa лiбеpaлiзaцiю i невтpyчaння в йoгo pyx. Oднaк нa пpaктицi в зaлежнocтi вiд кoнкpетниx екoнoмiчниx oбcтaвин дiяльнicть деpжaв звoдитьcя aбo дo oбмеження пpитoкy га-пiтaлy з-зa кopдoнy, aбo дo йoгo cтимyлювaння. Для pегyлю-вaння дiяльнocтi «чyжиx» THK викopиcтoвyютьcя як пpямi aд-мiнicтpaтивнi зaxoди, тaк i вaжелi екoнoмiчнoгo cтимyлювaння i oбмеження. Пpoте, як cвiдчить дocвiд пpoмиcлoвo poзвинy-тиx кpaïн, pегyлюючi зaxoди деpжaви, cпpямoвaнi нa пiдпo-pядкyвaння дiяльнocтi iнoземниx кopпopaцiй нaцioнaльним цiлям, ефективнi тiльки тoдi, гали iнтеpеcи o6ox cтopiн пеpе-тинaютьcя. Дле це швидше зa вге випaдкoвicть, нiж зaкoнo-мipнicть. Hевiдпoвiднicть iнтеpеciв i дiй «чyжиx» THK i ypядiв oкpемиx деpжaв пiдтвеpджye oб'eктивнo icнyючy неoбxiднicть eдинoгo pегyлювaння циx пpoцеciв не тiльки в нaцioнaльнo-му, a й в мiжнapoднoмy мacштaбi. Toбтo пpи пpaвильнiй ега-нoмiчнiй пoлiтицi деpжaви велик пiдпpиeмcтвa не зaвaжaють poзвиткy cеpедньoгo i мaлoгo бiзнеcy. Якщo в Укpaïнi мaлий i cеpеднiй бiзнеc не пеpевищye 15% у BB^ тo в 6вpoпi пеpеви-щуе 5Q% [B, c. З]. Haпpиклaд, у Пiвденнiй Kopеï великi кopпo-paцiï не являютьcя злoм, a нaвпaки, зaбезпечyють пoзитивнi нacлiдки. Boни бyдyвaлиcь, poзpocтaлиcь i cтимyлювaли poз-витoк cеpеднix i дpiбниx пiдпpиeмcтв, iннoвaцiйниx кoмплекciв. Пoзитивнo зapекoмендyвaли мбе тaкi фopми pегyлювaння, як: a] виcyвaння пoгoджениx вимoг у xoдi пiдпиcaння галек-тивниx yгoд; б] cтpaйки coлiдapнocтi; в] мiжнapoдний бoйкoт пpoдyкцiï ^ei' чи iншoï THK; г] неoбxiднicть oбмiнювaтиcь кoн-фiденцiйнoю iнфopмaцieю з пpoфcпiлкoвими opгaнiзaцiями, кoнcyльтyвaтиcь з ними з нaйвaжливiшиx питaнь, включaю-чи вимoги зaкpиття пiдпpиeмcтв i зaпpoвaдження пpaцезбе-piгaючиx теxнoлoгiй, збiльшення зaйнятocтi в pезyльтaтi cra-poчення poбoчoгo тижня тoщo.
Висновки
Oтже, дo зaвдaнь iнвеcтицiйнoï пoлiтики в Укpaïнi вapтo вiднеcти:
- фopмyвaння cеpедoвищa, яке б cпpиялo зpocтaнню iн-веcтицiйнoï aктивнocтi недеpжaвнoгo cектopy, a пoдaткoвa cиcтемa бyлa cтaбiльнoю, пpoзopoю i cпpaведливoю;
- зaлyчення пpивaтниx вiтчизняниx тa iнoземниx iнвеc-тицiй для pекoнcтpyкцiï тa мoдеpнiзaцiï пiдпpиeмcтв, вiднoв-лення гocпoдapcькoгo життя нa cxoдi Укpaïни;
- деpжaвнa пiдтpимкa вaжливиx життeзaбезпечyючиx ви-poбництв i coцiaльнoï cфеpи пpи пiдвищеннi ефективнocтi кaпiтaльниx вклaдiв;
- ви^ит^ть cycпiльcтвa для iмпopтy дoцiльниx знaнь, iдей тa iнфopмaцiï, здaтнicть екoнoмiки пpoдyктивнo ïx пеpеpoбляти.
Згiднo з чеpгoвoю oцiнкoю iнвеcтицiйнoï пpивaбливocтi Укpaïни, пpoведенoю eвpoпейcькoю Бiзнеc Aco^a^erci зa
38 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № 2 (177)/2016
IHHOBA^ÉHO-IHBECTÉ^ÉHA ПOЛITИKA
результатами другого кварталу 2015 року, 44% опитаних в^чизняних i заруб1жних 61знесмен1в не вважають украУн-ський ринок вигiдним для Ывестування. Разом Í3 тим май-же п'ята частина респонденлв (19%) вважають, що УкраУна стане досить прибутковим напрямом для нових iнвесторiв. За даними бвропейсько'У Бiзнес AсоцiацiУ, Ыдекс Ывести-цiйноУ привабливостi УкраУни в другому кварталi 2015 року становив 2,66 при максимальному значены Ыдексу - 5 [5, с. 40]. 3i ^в експерта УкраУнського клубу аграрного бiзне-су, протягом 2014 року обсяг прямих Ыоземних Ывести-цм у сiльське господарство зменшився на третину. 1з галузi було вивезено бтьше $245 млн. прямих Ыоземних Ывес-тицiй (акцiонерного катталу). I все ж агропромислове ви-робництво залишаеться однieю з найбтьш iнвестицiйно привабливих галузей в економщ УкраУни, кредитний портфель феУ галузi становить близько $780 млн. Мова йде про iнвестфонди, як працюють на Лондонськiй та Варшав-ськiй бiржах, а саме: Dragon Capital, Ash more Group, Black River, Blackrock, Ice Canyon Crammers i Pioneer Investment Management Ltd та Ы. Проте основними перепонами для Ывестифй в агросектор Ывестори вважають коруп^ю i рiз-ного роду неформальн платежi, що е наслiдком зарегульо-ваностi галузi. Тому саме дерегуля^я ринку рослинництва мае особливе значення для iнвесторiв, осктьки вiн формуе до 75% аграрного ВВП i до 90% аграрного експорту. Öi-лi 2020 року та перспективы напрями агросектору УкраУни представлен на Ывестицмному форумi в Лондон в середин вересня 2015 року [5, с. 28]. Це переважно розвиток агролопстики та Ыфраструктури, що фактично зразу пщви-
щуе конкурентоспроможнсть украУнськоУ продукцп на свН тових ринках, а потен^ал цих HanpflMiB оцiнюeться в $23 млрд. щоpiчно в нaйближчi п'ять pокiв [5, с. 33]. Таким чином, головною особливютю розвитку економiки нашоУ держави е необхщшсть формування полiтики, спрямова-ноУ на побудову виробництв з випуску конкурентоспромож-ноУ пpодукцiУ, яка б пеpеоpieнтувaлa пiдпpиeмствa вiд тра-дицiйного до високотехнчного iнновaцiйного виробництва. Для стимулювання ЫновацмноУ дiяльностi наша краУна, спираючись на Ыоземний досвiд, може впроваджувати пpогpесивнi форми i методи винахщницько'У дiяльностi пщ-приемств.
Список використаних джерел
1. Краус Н.М. 1стор1я економ1ки та економтноУ думки: структурно-лог1чн1 схеми, таблиц!, малюнки |текст|: навч. пос1б. / Н.М. Краус. -К: «Центр» учбовоУ лтератури», 2014. - 496 с.
2. Мочерний C.B., Мочерна Я.С. Полп"ична економи: Навч. пос!6. - 2-ге вид., випр. i доп. - К.: Знання, 207.- 684 с. (Вища освп"а XXI стол!ття).
3. ПроскурЫ П.В. 1стор!я економки та економнних учень. Еконо-M!чнa !стор!я !ндустp!aльн0'í цив!Л!зaц!У: Навч. пос!6. - Вид. 2-ге, доп. I перероб. - К.: КНЕУ, 2008. - 400 с.
4. Самуэльсон П. Экономика, т. 2, МПО «Алгон», М., 1 992. -С. 322.
5. «Бизнес» №40 (1183), 05.10.15, с. 26-41.
6. «Бизнес» №39 (1182), 28.09.15, с. 22, 45.
7. «Бизнес» №42 (1185), 19.10.15, с. 27.
8. «Бизнес» №43 (1186),26.10.15, с. 3.
О.Г. ПУГАЧОВА,
к.е.н., Наи/ональний педагопчний умверситетiм. М.П. Драгоманова,
к.м. солов'внко,
к.е.н., Кивський наиональний у^верситеткультури i мистеитв
Дов1ра як передумова ¡нновацшного розвитку суспшьства
У статт розглянуто роль довiри в ннова^йному розвитку суспльства. На основi аналiзу сучасних моделей сои/альноi взаемодИ' сформульованi необхщн умови для успешно'! реапзацп модел iнноваuiйного розвитку Украни.
Ключов! слова: економiчне зростання, довiра, со^альна взаемодт, сп 'юпраця, со^альний каптал.
О.Г. ПУГАЧЕВА,
к.э.н., Национальный педагогический университет им. М.П. Драгоманова,
К.М. СОЛОВЬЕНКО,
к.э.н., Киевский наииональный университет культуры и искусств
Доверие как предпосылка инновационного развития общества
В статье рассмотрена роль доверия в инновационном развитии общества. На основе анализа современных моделей социального взаимодействия сформулированы необходимые условия для успешной реализации модели инновационного развития Украины.
Ключевые слова: экономический рост, доверие, социальное взаимодействие, сотрудничество, социальный капитал.
O. PUGACHEVA,
Ph.D., National pedagogical university M.P. Dragomanova,
K. SOLOVYENKO, Ph.D., Kyiv National university of culture and arts
Trust as pre-condition innovative development of society
The role of trust in innovative development of the society is analyzed. The crucial conditions for successful realization of innovative model in Ukraine is formulated on the base of modern models of social interaction.
Keywords: economy growing, trust, social co-operation, collaboration, social capital.
© Of. ПУГAЧOBA, K.M. COËOB'BHKO, 2Ü16
Фopмyвaння pинкoвиx вдюсин в УкpaÏнi № 2 (177)/2016 39
