CC BY
19
Список використаних джерел
1. Електронний ресурс «Интернет-трейдинг в действии» - http:// fxp-t.ru/?p=38
2. Семчук О.В. Розвиток 1нтернет-трейдингу в УкраТн [Електрон. ресурс] / Режим доступу: www.securities.org.ua
3. Бумаги оценят в мегабайтах ИК Galt&Taggart Securities запустила Интернет-трейдинг [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http://proit.com.ua/internet/2008/01/21/092725.html ;
4. Електронний ресурс «УкраТнська б^жа» - http://www.ux.ua/ s42;
5. Електронний ресурс «ПФТС фондова б1ржа» - http://www.pfts. ua/uk/stock-exchange-pfts/
6. Гладун Д. Перспективи ¡нтернет-трейдингу в УкраТн / 1нвестицп та ¡нвестування в УкраТн - 2009. - №6// www.inernettrading.at.ua
7. Семчук О.В. Проблеми розвитку фондового ринку УкраТ'ни // Економка ¡ право. - 2009. - №2. - С. 9-12.
УДК 336.76
Л.В. КОЗАРЕЗЕНКО,
к.е.н., доцент кафедри поэтично! економП, Переяслав-Хмельницький ДПУ iм. Григоря Сковороди
Розвиток ¡нвестицшно! д1яльносл громадян через мехашзм колективного ¡нвестування
У CTaTTi розглянуто можливост розвитку iнвеcтицiйно¡ дяльност громадян через мехашзм колективного нвестування. На оcновi анал!зу д/яльност нститупв спльного iнвеcтувaння в Укран доведено, що значимсть процесу трансформацП' вльних фнансових ресурав (заощаджень населення) зумовлюе необхщнють збереження i примноження пенайних заощаджень, що вимагае забезпечення ефективного управлння пенайними активами та страховими резервами. Ефективна державна полтика розвитку системи недержавного пенсйного страхування здатна забезпечити формування довгостро-кових ЫвестиДйних реcурciв за рахунок внутрiшнiх джерел, зокрема пенайних заощаджень. У свою чергу ефективне дер-жавне регулювання та удосконалення нормативно-правовоfбази у бк забезпечення соцальноfвщповщальност та захисту прав споживачв нвести^йних послуг шдвищуватимуть довiру до нститупв спльного iнвеcтувaння та забезпечуватимуть залучення широкого кола населення до схем спльного нвестування. Сформульовано висновки, що державне регулювання ЫвестиДйних процес'ю мае забезпечувати послйний розвиток нормативно-правово'¡' бази, яка впорядковуе в^осини та визначае межi вщповщальност мiж державою, ЫституДйними нвесторами та домогосподарствами стосовно мехaнiзмiв мобЫзацп та трансформацП заощаджень населення в нвестици, зокрема через мехашзм ринку пенайних послуг.
Ключов1 слова: фнансовий ринок, iнвеcтицi¡, нститути спльного iнвеcтувaння, компанП управлння активами.
Л.В. КОЗАРЕЗЕНКО,
к.э.н., доцент кафедры политической экономии, Переяслав-Хмельницкий ГПУ им. Григория Сковороды
Развитие инвестиционной деятельности граждан с помощью механизма коллективного инвестирования
В статье рассмотрены возможности развития инвестиционной деятельности граждан через механизм коллективного инвестирования. На основе анализа деятельности институтов совместного инвестирования в Украине доказано, что значимость процесса трансформации свободных финансовых ресурсов (сбережений населения) вызывает необходимость сохранения и приумножения пенсионных сбережений, требует обеспечения эффективного управления пенсионными активами и страховыми резервами. Эффективная государственная политика развития системы негосударственного пенсионного страхования способна обеспечить формирование долгосрочных инвестиционных ресурсов за счет внутренних источников, в том числе пенсионных сбережений. В свою очередь эффективное государственное регулирование и совершенствование нормативно-правовой базы в сторону обеспечения социальной ответственности и защиты прав потребителей инвестиционных услуг повышает доверие к институтам совместного инвестирования и обеспечивает привлечение широких слоев населения к схемам совместного инвестирования. Сформулированы выводы, что государственное регулирование инвестиционных процессов должно обеспечивать постоянное развитие нормативно-правовой базы, которая упорядочивает отношения и определяет границы ответственности между государ-ством, институциональными инвесторами и домохозяйствами относительно механизмов мобилизации и трансформации сбережений населения в инвестиции, в том числе через механизм рынка пенсионных услуг.
Ключевые слова: финансовый рынок, инвестиции, институты совместного инвестирования, компании по управлению активами.
L. KOZAREZENKO,
PhD, associate professor, assistant professor of political economy department, Pereyaslav-Khmelnitsky SPU named Gregory Skovorody
Development of the citizens investment activities through the mechanism collective investment
The article discusses the possibility of development of investment activity of citizens through a collective investment vehicle. Based on the analysis of the institutes proved that the importance of the process of transformation of free financial resources of the joint investment in Ukraine (personal savings) is the need to maintain and increase retirement savings, required to ensure the effective management of pension assets and insurance reserves. Effective public policy of non-state pension insurance system development is able to provide the formation of long-term investment of resources from domestic sources, including pension savings. In turn, the
42 Формування ринкових вщносин в YKparni № 3 (178)/2016
© Л.В. КОЗАРЕЗЕНКО, 2016
effective state regulation and improvement of the regulatory framework in the direction of ensuring social responsibility and protection of the rights of consumers of investment services enhances the credibility of the collective investment institutions and ensures the involvement of a wide range of the population to the collective investment schemes. Formulated the conclusions that government regulation of investment processes must ensure the continuous development of the legal framework that regulates the relationship and defines the boundaries of responsibility between the state, institutional investors and households regarding the mobilization and transformation mechanisms of household savings into investments, including through the pension services market mechanism.
Keywords: financial market, investment, joint investment institutions, asset management companies.
Постановка проблеми. 1нституц1йн1 ¡нвестори, до яких вщносяться ¡нститути сглльного ¡нвестування, витупають в рол¡ фЫансових посередниюв, головним завданням яких е акумулювання довгострокового капралу та його ефектив-не розмщення. Починаючи з 2001 року укра'1'нська держава на законодавчому рвы отримала ефективний механвм акумулювання заощаджень населення та спрямування ïx на розвиток нацюнальноТ економки за посередництвом ¡нсти-тутв сп¡льного ¡нвестування. Характерною рисою сучасно'' економ¡ки Укра'ни е багатоступ¡нчаста модель ¡нвестицмноУ д¡яльност¡. lï структурн¡ й ¡нституцмы форми передбачають розмежування функцм, завдань м¡ж суб'ектами господарю-вання та дають змогу врахувати ставлення р^них титв юри-дичних ф^ичних ос¡б до ризику та пов'язано' з ним дтль-ност¡. Одним ¡з головних елемент¡в ц¡eï модел¡ виступають ¡нститути сп¡льного ¡нвестування (дал¡ ICI), як¡ в перспектив! можуть створити серйозну конкуренц¡ю банкам у боротьб¡ за в¡льн¡ кошти суб'ектв господарювання ¡ громадян [1].
На сучасному етап можна констатувати високий ¡нтерес сусп¡льства до д¡яльност¡ ICI. Велику зац¡кавлен¡сть до вико-ристання цих ¡нститулв висловлюе, зокрема, корпоративний сектор. Такий ¡нтерес забезпечив досить висок темпи ство-рення нових ¡нститутв сп¡льного ¡нвестування. Нин¡ юльюсть ¡нвестиц¡йниx фонд¡в, компан¡й з управлЫня Тхшми активами вже можна порвнювати з в¡дпов¡дними показниками б¡льш розвинутих кра'н. Водночас галузь стикаеться з низкою проблем, пов'язаних ¡з наповненням ¡нститулв над¡йними активами, незадовтьним станом регуляторного середовища, низькою фЫансовою культурою населення тощо.
Колективн схеми ¡нвестування з'явилися завдяки розви-тку ф¡нансовиx ринк¡в та ¡нституцм, зб¡льшенню рухливост кап¡талу, розвитку ¡ндустри профес¡йного управл¡ння фЫан-сами. Класична схема передбачае залучення управляючо-го ¡нвестицтми (або керуючого фондом), який вщповщае за прийняття та реалва^ю ¡нвестиц¡йниx р¡шень; адмУстрато-ра, що веде облк вкладник¡в та ïx доходу; наглядовий орган, який опкуеться збереженютю актив¡в, вибором та наглядом за результатами дтльност вищезгаданих учасниюв схеми; та з рештою, сам¡ вкладники або утримувач¡ частки ак-тив¡в, як¡ мають право отримати цю частку, а також дохщ на не'. Cьогодн¡ цей споаб довгострокових вкладень тимчасо-во втьних кошт¡в е одним з найбтьш розповсюджених. По-яснення цьому полягае в тому, що об'еднання кошт¡в велико' к¡лькост¡ вкладник¡в ¡ передача ïx в управл¡ння професмним учасникам ф¡нансового ринку дають змогу роздтити фЫан-совий ризик серед уах вкладник¡в, зб¡льшити ¡нвестицм-н можливост¡ завдяки оперуванню досить великим обсягом грошових ресурс¡в (кращий доступ на рвномаыты фЫансо-в¡ ринки та менший ¡нвестиц¡йний ризик завдяки диверси-ф¡кац¡ï портфеля ¡нвестиц¡й), досягти економи на масштаб1
(менша питома вага р1зного роду видатк1в у загальному об-сяз1 актив1в), скористатися знаннями та досв1дом професЬ онал1в-ф1нансист1в. Поряд ¡з цим, ¡снують i певн1 недол1ки дано? схеми. Вони проявляються в необхщност винагоро-джувати тих самих професiоналiв, якi управляють ¡нвестицЬ ями. 1х винагорода вщраховуеться безпосередньо з активiв фонду (частое це фiксована частка, iнодi може бути змiнна, орieнтована на результати управлЫня). В суму винагороди також зазвичай входить i витрати на послуги та поради бро-керiв ринку та iншi адмiнiстративнi витрати. Також вкладник втрачае можливiсть впливати на ¡нвестицмы рiшення, хоча i мае можливють обирати серед фондiв, що сповiдують рГз-нi ¡нвестицмы стратеги. На вiдмiну вiд безпосереднього при-дбання акцiй компани, що дае змогу брати участь в iï управ-лiннi, таке право знеособлюеться.
Мета crarri - розглянути можливост розвитку ¡нвести-цГйноУ дГяльност громадян через механiзм колективного ¡н-вестування.
Виклад основного Marepiany. Перший ICI був створений у Великобританп ще в 1831 роцк Однак вщправною крапкою зародження ICI прийнято вважати 1931 рк, коли був створений The First British Fixed Trust. У США взаемы фонди вперше з'явилися в 1924 роц^ а ¡з прийняттям в 1940 ро-ц «Акту про ¡нвестицмы компани в Сполучених Штатах» по-чався активний розвиток ¡ндустрГ! взаемних фондГв. Слщ за-уважити, що термЫ взаемний фонд (Mutual Fund) у США мае певну специфку, осктьки застосовуеться лише щодо фон-дГв та компанм вщкритого типу. Окремими типами ¡нвести-цмних компанм вважаються закрит ¡нвестицмы фонди та пайовГ ¡нвестицмы трасти. На сьогодншнм день по ктькост ICI та обсягу ТхнГх чистих активГв США е безперечним лще-ром у свт. ДалГ йдуть так краУни, як Франтя, Япоыя, Люксембург i Великобритаыя.
Схеми колективного ¡нвестування представлен в рГзних краУнах наступним чином. В США успшно функцюнують взаемы фонди (Mutual Funds) що е фондами вщкритого типу з корпоративною або трастовою структурою; закрит фонди - фонди з корпоративною структурою; пайовГ ¡нвестицм-н трасти - вщкритого типу зГ структурою трасту, створен на певний час. Започаткован в 1868 роц у Велиюй Бри-тани ¡нвестицмн трасти мають закритий тип i корпоративну структуру; пайовГ трасти - започаткован в 1931 роф, мають вщкритий тип i трастову структуру; уыфковаы страхо-вГ фонди (Unitised Insurance Funds) - започаткован в 1970 роцГ, мають вщкритий тип i обслуговуються через компани з1 страхування життя; вщкрит ¡нвестицмы компани (OEICs) -започаткован в 1997 роф, мають вщкритий тип i корпоративну структуру. В Австралп дГють ¡нвестицмы компани (LIC), що вкладають кошти в цЫы папери, зареестроваы на бГр-œi, започаткован в 1928 роф, мають закритий тип та кор-
пopaтивнy aбo тpacтoвy cтpyктypy; пaйoвi тpacти - вщ^и-тoгo типу з тpacтoвoю cтpyктypoю. B 6вpoпi фyнкцioнyють пaн'eвpoпейcькi iнвеcтицiйнi фoнди (UCITS) - збipнa нaзвa для фoндiв, cтвopениx y 19B5 po^ вiдпoвiднo дo диpективи GC, мaють вiдкpитий тип, кopпopaтивнy cтpyктypy тa мoжли-вicть кopиcтyвaтиcя единим нa вcьoмy пpocтopi GC pегyля-тopним pежимoм; iнвеcтицiйнi кoмпaнiï зi змiнним кaпiтaлoм (SICAVs) - фoнди вiдкpитoгo типу, пoдiбнi дo взaeмниx фoн-дiв C0A, ocoбливo пoпyляpнi y Фpaнцiï, Люкcембypзi, iïa-лп тa Швейцapiï, aле нещoдaвнo нaбyли зaгaльнoeвpoпей-cькoгo poзпoвcюдження; iнвеcтицiйнi кoмпaнiï зi фiкcoвaним кaпiтaлoм (SICAFs) - poзпoвcюдженi в кpaïнax Бентютеу тa Фpaнцiï як фoнди вiдкpитoгo типу з кopпopaтивнoю aбo тpacтoвoю cтpyктypoю; зaкpитi iнвеcтицiйнi кoмпaнiï; зaгaль-ний дoгoвipний фoнд (Common Contractual Fund) в Ipлaндiï.
Gвpoпейcьке пpaвo в зaбезпеченнi iнвеcтицiйнoï дiяль-нocтi oпеpye ще кiлькoмa cyмiжними пoняттями: iнвеcтицiй-нa кoмпaнiя тa iнвеcтицiйнa фipмa. З вiдпoвiдниx пoлoжень Диpективи 2QQ4/39/GC вiд 21 квiтня 2QQ4 «Пpo pин-ки фiнaнcoвиx iнcтpyментiв», щo внocить змiни в Диpективи Paди B5/611/GEC i 93/6/GEC тa Диpективy 2QQQ/12/ GC Gвpoпейcькoгo Пapлaментy тa Paди i пpипиняe д^ Ди-pективи Paди 93/22/GEC, виднo, щo цi двa пoняття зa œo-|'м змicтoм в ocнoвнoмy збiгaютьcя i oзнaчaють будь-яку ю^идичну oco6ó, пocтiйнa дiяльнicть яга!' пoлягae в нaдaннi oднieï чи бтьше пocлyг з iнвеcтyвaння тpетiм ocoбaм тa/aбo здiйcненнi oднoгo чи бтьше видiв iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi нa пpoфеciйнiй ocнoвi. Kpiм iнвеcтицiйниx пocлyг, Диpекти-вa 2QQ4/39/GC пеpедбaчae нaдaння в пpoцеci iнвеcтyвaн-ня дoдaткoвиx пocлyг, щo cпpияють цьoмy пpoцеcoвi, o6^ó-гoвyють йoгo, дoпoмaгaючи iнвеcтopaм y вибopi нaйбiльш oптимaльниx для ниx oб'eктa iнвеcтyвaння тa iнвеcтицiйнoï фipми, a тaкoж yчacтi y визнaченнi yмoв дoгoвopy щoдo нa-дaння iнвеcтицiйниx пocлyг, кoнтpoлi зa викoнaнням Ыве^ тицiйнoю фipмoю дoгoвipниx зoбoв'язaнь тa зaxиcтoвi cвoïx пpaв тa зaкoнниx iнтеpеciв y paзi ïx пopyшення iнвеcтицiйнoю фipмoю чи Ышим yчacникoм iнвеcтyвaння [2].
Taкoж ^товий дocвiд cвiдчить, щo caме вимга чacткa дpiб-ниx iнвеcтopiв зaбезпечye нaдiйнicть i лiквiднicть iнвеcтицiйнoгo pинкy, a тaкoж дoдaткoвi мoжливocтi для деpжaви pегyлювaти гpoшoвy мacy. Це ocoбливo aктyaльнo для екoнoмiки Укpaïни, кoли iнфляцiйнa cклaдoвa гaльмye жд pинкoвиx пеpетвopень.
Cлiд вiдзнaчити, i^o зaoщaдженням дoмoгocпoдapcтв пpи-дiляeтьcя ocoбливa yвaгa пopяд iз iншими джеpелaми фop-мyвaння iнвеcтицiйниx кoштiв. Hacaмпеpед, ocoбливе мicце iнвеcтицiй дoмoгocпoдapcтв пoяcнюeтьcя кiлькoмa пpичи-нaми: дoмoгocпoдapcтвa е oдним з нaйвaжливiшиx cyб'eктiв екoнoмiчнoï дiяльнocтi, як нa мiкpo-, тaк i нa мaкpopiвнi; дo-мoгocпoдapcтвa, незвaжaючи нa piвень дoxoдy, пpaгнyть дo зaoщaдження чacтини oтpимaнoгo дoxoдy; зaoщaдження дoмoгocпoдapcтв тpaнcфopмyютьcя в Ывестици cклaднo й y тaкий cпociб нa якийcь чac виxoдять iз пpoцеcy гpoшoвoгo oбiгy. У poзвинениx кpaïнax зaoщaдження дoмoгocпoдapcтв вiдiгpaють виpiшaльнy poль y пpoцеci мoбiлiзaцiï тa пеpеpoз-пoдiлy iнвеcтицiйниx pеcypciв. Зoкpемa, y C0A дoмoгocпo-дapcтвa вoлoдiють близькo 7Q% фiнaнcoвиx aктивiв [3].
Дoxoди нacелення, щo не викopиcтoвyютьcя нa пoтoчне rno-живaння, мoжyть бути зaлyченi в iнвеcтицiйний пpoцеc чеpез
cxеми кoлективнoгo iнвеcтyвaння. B кpaïнax з poзвиненими фЬ нaнcoвими pинкaми тa iнвеcтицiйними iнcтитyцiями зaoщa-дження нacелення aкyмyлюютьcя тa пеpеpoзпoдiляютьcя че-pез пpидбaння фiнaнcoвиx aктивiв (iнcтpyментiв). Iнвеcтицiйнi iнcтитyти е ефективним меxaнiзмoм мoбiлiзaцï'' вiльниx гpoшo-виx pеcypciв для тpaнcфopмaцï'' ïx в iнвеcтицiйний кaпiтaл.
У poзвинениx ^al^ax ICI пopяд iз недеpжaвними пенайни-ми фoндaми тa cтpaxoвими кoмпaнiями е нaйбiльш пoтyж-ними Ыституцмними iнвеcтopaми, якi з oднoгo 6o^ зaбез-печують зaлyчення iнвеcтицiй в екoнoмiкy ^a'^, з дpyгoгo 6O^ пpимнoжyють зaoщaдження дoмoгocпoдapcтв чеpез iнвеcтицiйний дoxiд.
Iнcтитyти cпiльнoгo iнвеcтyвaння е ocoбливим видoм бiз-неcy. C oднoгo бoкy, iнcтитyти cпiльнoгo iнвеcтyвaння знижу-ють pизики iнвеcтyвaння для нacелення, a з iншoгo 6o^, дЬ ючи як пiдпpиeмцi, вoни пpaгнyть зapoбити якoмoгa бiльший дoxiд не тiльки для ^olx вклaдникiв, aле i для cебе. Taraœ cлiд вiдзнaчити, щo здiйcнюючи iнвеcтицiйнi oпеpaцiï нa ф^нм-вoмy pинкy, вoни пopoджyють ^ol' влacнi pизики, якi, y ^ora чеpгy, мoжyть пpизвеcти дo втpaти зaoщaджень. Boлaтиль-нicть тa неcтaбiльнicть фiнaнcoвoгo pинкy безпеpечнo пщ-вищуе pизикoвaнicть фiнaнcoвиx iнвеcтицiй iнcтитyтiв отть-нoгo iнвеcтyвaння. Aнaлiтики вiдзнaчaють, щo зaoщaдження дoмoгocпoдapcтв е oдним iз нaйменш пpoгнoзoвaниx дже-pел iнвеcтицiйниx pеcypciв, a тaкoж oдним з деcтaбiлiзyючиx чинниюв iнвеcтицiйнoгo пpoцеcy. Ha думку Дж. Kемпбелa, дoмoгocпoдapcтвa неpiдкo дoпycкaють iнвеcтицiйнi пpopa-xyнки, щo пoяcнюeтьcя cклaднicтю пpoблеми фiнaнcoвoгo плaнyвaння дoмoгocпoдapcтв [4].
У ^orci чеpгy, для пpoцеcy тpaнcфopмaцiï зaoщaджень дo-мoгocпoдapcтв в iнвеcтицiйнi pеcypcи неoбxiднi певнi мoти-вaцiйнi yмoви. Moтивaми пoведiнки дoмoгocпoдapcтв пpи пpийняттi piшень y cфеpi iнвеcтyвaння е пoтенцiйнa мoж-ливють oтpимaння дoдaткoвoгo дoxoдy вiд вклaдaння в piзнi кaтегopiï aктивiв, ocнoвнa метa якoгo знизити втpaти вщ iн-фляцП й збiльшити пеpвicнi вклaдення [5].
Eфективнicть тa oбcяги мoбiлiзaцï'' зaoщaджень дoмoгoc-пoдapcтв тa тpaнcфopмaцï'' циx фiнaнcoвиx pеcypciв в Ыве^ тицГ'' зaлежaть вiд низки чинниюв. Bpaxoвyeтьcя тoй фaкт, !o нacелення мae пocтiйнy пoтpебy y poзмiщеннi неcпoжитoï чacтини дoxoдy з метою збеpеження тa пpимнoження. У той же чac деpжaвa тaкoж зaцiкaвленa y зaлyченнi шиpoкoгo гале нacелення дo cxем cпiльнoгo iнвеcтyвaння з метoю нacичення нaцioнaльнoï екoнoмiки iнвеcтицiйними pеcypcaми. Caме iн-cтитyти cпiльнoгo iнвеcтyвaння нaдaють дocить ix^pow мoж-ливocтi для зaлyчення вiльниx фiнaнcoвиx pеcypciв дoмoгoc-пoдapcтв тa тpaнcфopмaцï'' циx кoштiв в iнвеcтицiйний pеcypc.
Ha жaль, в Укpaïнi cтaнoвлення iнcтитyтiв cпiльнoгo iн-веcтyвaння cyпpoвoджyвaлocь знaчними злoвживaння-ми. Зoкpемa, дo 2QQ2 poкy iнвеcтицiйний œ^op Укpaïни був пpедcтaвлений великoю юльюстю iнвеcтицiйниx фoн-дiв i кoмпaнiй, cтвopениx вiдпoвiднo дo Укaзy ^езиден-тa «Пpo iнвеcтицiйнi фoнди тa iнвеcтицiйнi кoмпaнiï» [6]. Уci без винятку фoнди були cтвopенi пщ чac викoнaння пpoгpa-ми мacoвoï пpивaтизaцiï для oб'eднaння кaпiтaлy (пеpевaж-нo пpивaтизaцiйниx вayчеpiв) oкpемиx iнвеcтopiв тa yчac-тi y пpивaтизaцiï деpжaвниx кoмпaнiй. У 1999 po^ згaдaний yкaз pегyлювaв дiяльнicть 22B iнcтитyцiйниx iнвеcтopiв.
Ктьюсть ¡нвестифйних фондв була ще бтьшою до тяжких 1994-1995 роюв, як запам'яталися численними випадка-ми краху траств та ¡нвестиц¡йних фонд¡в як складовоУ кризи «ф¡нансових п¡рам¡д». Bищезазначен¡ поди надовго сфор-мували недов¡ру до ¡нститутю сп¡льного ¡нвестування з боку населення. Такий стан дов¡ри до фЫансових ¡нституц¡й ви-ступае одним ¡з основним чинник¡в, що гальмують розвиток сптьного ¡нвестування в Украи-л.
Пюля кризи «ф¡нансових п¡рам¡д» в УкраУ запроваджу-еться европейська модель сптьного ¡нвестування, що була закладена в Закон «Про ¡нститути сптьного ¡нвестування (пайов¡ та корпоративн¡ ¡нвестифйн фонди)» [7], прийнято-му у березы 2001 року. В 2002 роц та частково в 2003 ро-ц в¡дсутн¡сть нормативних мехаызмв, як¡ повинн¡ бути при-йнят в розвиток даного закону, була основним стримуючим фактором появи реально д^чих ¡нститулв сп¡льного ¡нвестування. На сьогодн формування основ законодавчоУ бази по ¡нститутам сп¡льного ¡нвестування практично вже завершено, зокрема для пщтримки впровадження законодавства про ¡нститути сптьного ¡нвестування Нацюнальна комюя з цЫних папер¡в та фондового ринку (НКЦПФР) т¡льки протя-гом перших п'яти роюв видала понад 30 нормативних актю, що регулювали д¡яльн¡сть фонд¡в, компан¡й з управлЫня активами, встановлювали обмеження на ¡нвестици та вимоги до звггност ¡нститут¡в сп¡льного ¡нвестування.
На сьогодн функц¡онування ¡нститут¡в сп¡льного ¡нвестування в УкраУ регулюеться Законом «Про ¡нститути спть-ного ¡нвестування», який спрямований на забезпечення залучення та ефективного розмщення ф¡нансових ре-сурс¡в ¡нвесторю ¡ визначае правов¡ та оргашзацйт осно-ви створення, д¡яльност¡, припинення суб'ектв сп¡льного ¡н-вестування, особливост управл¡ння активами зазначених суб'eкт¡в, встановлюе вимоги до складу, структури та зберЬ гання таких актив¡в, особливост ем¡с¡í, об¡гу, обл¡ку та викупу цЫних папер¡в ¡нститут¡в сп¡льного ¡нвестування, а також порядок розкриття ¡нформацп про ¿х д¡яльн¡сть [8].
Дя Закону «Про ¡нститути сптьного ¡нвестування» передуем поширюеться на сусптьн в¡дносини, що виникають
у сфер1 сптьного ¡нвестування у зв'язку з утворенням та fli-яльнютю суб'eктiв спiльного ¡нвестування, з метою забезпе-чення гарантування права власност на цiннi папери ¡нститу-^в спiльного iнвестування та захисту прав учасниюв iнститутiв спiльного iнвестування. Вщносини у сферi спiльного ¡нвесту-вання регулюються й ¡ншими нормативно-правовими актами з питань функцюнування фондового ринку. У свою чергу, за-конодавство про акцiонернi товариства не застосовуеться до регулювання дiяльностi корпоративних фондiв.
На жаль, в Украïнi розвиток ¡нститулв спiльного ¡нвесту-вання гальмуеться з ряду причин, ключовою з яких е низький рiвень капiталiзацiï вiтчизняного фондового ринку. До таких причин науковщ насамперед, вiдносять недосконалють нор-мативно-правово'!' бази та вщсутнють на ринку цiнних паперiв лквщних фiнансових iнструментiв [9]. Зокрема, подальшого вдосконалення потребують чиннi правила ведення бухгалтер-сько'' та фЫансово'!' звiтностi iнститутiв спiльного ¡нвестування. Крiм того, ¡сную^ невизначеностi в законодавствi про управляя активами вимагають упорядкування, щоб уникнути зна-чних розходжень i порушень закону на ринку.
Так, станом на 31.12.2014 на укра'нському фондовому ринку дiяльнiсть з управлЫня активами здiйснювали 345 професмних учасникiв. Водночас кiлькiсть корпоративних та пайових ¡нвестицмних фондiв на юнець минулого року становила 2053, з них: 376 - це корпоративн ¡нвестицм-нi фонди, а 1677 - пайовк (Для порiвняння: на початок року ктьюсть таких ICI становила 2026, з них: 374 - корпоратив-н i 1652 - пайовк) Протягом останнiх роюв простежуеться вiдносне зростання кiлькостi ¡нституцмних iнвесторiв.
В Укран сфера управлЫня активами у 2014 роцi, незважа-ючи на кризовi явища в економц загалом зберегла позитивну динамку розвитку. Чутливими до негативних змЫ на фондовому ринку та у кра'и-и в цiлому були сектори публiчних фондiв, зокрема, ICI вщкритого типу, а також - за ¡нвестицмною стратегieю та структурою активiв вiдповiдно - фонди акцй При цьому кть-ккно, у розрiзi учасникiв iнвестицiйного ринку, сфера управлЫня активами почала звужуватися, поряд ¡з цим зростав обсяг акти-вiв (рис. 1), що свщчить про укрупнення iнституцiй.
Рисунок 1. Активи визнаних ICI в управлшш
* Джерело: складено автором за даними [10].
Рисунок 2. Варт1сть чистих актив1в ICI
* Джерело: складено автором за даними [10].
На рис. 1 демонструеться поступове зростання акти-bîb визнаних ICI в управл1нн1 з 63,26 млрд. грн. у 2008 роц1 до 206,36 млрд. грн. у 2014 роцк Вт1м якщо проаналвува-ти величину чистих актив1в ¡нститулв сп1льного ¡нвестування (рис. 2), «картина» дещо змЫиться. В¡дт¡к кап¡талу ¡з вщкри-тих фонд¡в тривав протягом 3,5 року, ктька таких ¡нститулв сп¡льного ¡нвестування залишили ринок, а нових у 2014 ро-ц створено не було. У той же час, на противагу скороченню загальноУ к¡лькост¡ венчурних ¡нститут¡в сптьного ¡нвестування, нарощення сектором активв цього року тривало ¡ фактич-но було р¡вним за обсягом показникам 2013 року. Збтьшили свою присутнють в ¡нститутах сп¡льного ¡нвестування ва ка-тегори ¡нвестор¡в, за винятком ¡ноземних громадян.
За даними УкраУнськоУ асоц¡ац¡У ¡нвестиц¡йного б¡знесу, впродовж 2014 року сукупний чистий вщтк кап¡талу з вщ-критих ¡нститутах сптьного ¡нвестування фксувався щомЬ сяця, крТм травня та грудня, Т хоча щоквартальн¡ показни-ки залишалися в¡д'eмними, але за результатами року вщтк продовжував скорочуватися. Його вага у зниженн величи-ни чистих активв сектору, проте, нав¡ть дещо зросла. Най-б¡льших втрат вщ виходу ¡нвестор¡в протягом року зазнавали як збалансован фонди та фонди акцй так ¡ фонди обл^ацм. При цьому й агресивн¡, й консервативн фонди були серед лЬ дер¡в за р¡чною доходн¡стю. Доходнють ¡нститут¡в сп¡льного ¡нвестування у 2014 роц загалом п¡двищилася: серед вщ-критих ¡нститутах сп¡льного ¡нвестування середый показник зр¡с б¡льш н¡ж утрич¡ у пор¡внянн¡ з минулим роком, для за-критих - бтьш н¡ж у п¡втора рази. Дв¡ третини в¡дкритих ¡н-ститут¡в сптьного ¡нвестування забезпечили зростання вар-тост вкладень ¡нвестор¡в - п¡сля третини у 2013 роцк Серед закритих та ¡нтервальних ¡нститут¡в сп¡льного ¡нвестування спввщношення практично збереглося: близько половини та понад 40% фондв, вщповщно, показали прир¡ст. Майже половина вщкритих ¡нститут¡в сп¡льного ¡нвестування мали доходнють у 2014 роц¡ принайми на р¡вн¡ ¡ндексу украУн-
ськоУ б¡рж¡. Низка публ¡чних (невенчурних) фондю також могла конкурувати за доходнютю ¡з банк¡вськими депозитами у гривы [11]. Це е свщченням достатньо стаб¡льного розподЬ лу актива. Доц¡льно в¡дм¡тити також зростання ¡нвестицм в ц¡нн¡ папери (у тому чи^ 0ВДП) за ус¡ма видами ¡нститу^в сп¡льного ¡нвестування, а також зниження обсяг¡в грошових кошт¡в та депозита в банках, що передуам пов'язано ¡з кри-зою у банювсьюй систем¡ УкраУни.
Внутр¡шн¡ шоки негативно вплинули на розвиток економЬ ки, знизивши дов¡ру споживач¡в фЫансових послуг до бан-к¡вського сектору, та розбалансували ф¡нансов¡ ринки. Ско-рочення економ¡чноУ активност¡, торговельн¡ дисбаланси спричинили девальва^ю та прискорення ¡нфляцп до 30% р¡чних. Ц¡ поди призвели до попршення якост¡ кредитних портфелю банювськоУ системи, що викликало необх¡дн¡сть очищення банк¡вськоi' системи, що почалося у 2014 роф, та потребувало додаткових вливань капралу в банки для ство-рення значних резерва п¡д активн¡ операци [12].
Поряд з цим ¡нститути сптьного ¡нвестування демонструють досить непоган результати, нарощуючи активи. Вщношення актив¡в ¡нститутв сп¡льного ¡нвестування до актив¡в банюв та ВВП упродовж 2010-2014 роюв наведено на рис. 3.
Безумовно позитивною е динам¡ка зростання частки ак-тив¡в ¡нститут¡в сп¡льного ¡нвестування у ВВП з 9,81% у 2010 роц до 13,17% у 2014 роцк Активи ¡нститулв сптьного ¡нвестування в управлЫн зросли майже вдвУ ¡ у 2014 роц становили 206,4 млрд. грн.
Поряд ¡з позитивною динам¡кою розвитку слщ зауважити, що сфера сптьного ¡нвестування в УкраУт пов'язана з цтою низкою проблем.
Ключовим фактором, що негативно впливае на актив^ацто д¡яльност¡ 1С1, е недорозвинен¡сть та низький рвень каптал^а-ц¡i' в¡тчизняного фондового ринку. Стримують розвиток ¡нвести-ц¡йного ринку УкраУни й недосконала нормативно-правова база та вщсуп-исть на вггчизняному ринку ц¡нних папер¡в л¡кв¡дних
Рисунок 3. Вщношення актив1в ICI до актив1в банмв та ВВП
* Джерело: складено автором за даними [10].
фЫансових ¡нструментв Саме тому можна зробити висновок, що нерозвинен¡сть украУнського ринку ф¡нансових ¡нструмент¡в не дае змоги ефективно зд¡йснювати ¡нвестиц¡йну дильнкть в Украïн¡ та призводить до того, що концепцт б¡знесу ¡нвестицм-них фонд¡в викривлюеться, а деяк з них використовуються для обслуговування лише корпоративних ¡нтерес¡в [13].
У свою чергу, фах¡вц¡ УкраУнськоУ асоцацм ¡нвестиц¡йного б¡знесу в¡дзначають складн¡сть дотримання норматива та вимог законодавства щодо складу ¡ структури актив¡в. Практично неможливе це зд¡йснити в умовах зупинки обгу ц¡нних паперю ем¡тент¡в, розташованих на окупованих територтх (в АРК та у зон АТ0). Також з¡ зростанням числа проблемних банюв, в умовах ¡снуючоУ несприятливоУ для фонд¡в черго-вост задоволення вимог кредитор¡в та неможливютю отри-мання в¡дшкодувань в¡д Фонду гарантування вклада фвич-них оаб, ¡нституц¡йн¡ ¡нвестори змушен¡ нести втрати або констатувати зростання частки проблемних активв [11].
Також, на думку аналггиюв, усе бтьш актуальним стае пе-рех¡д к¡лькост¡ в яюсть: зростання ф¡нансового та регулятор-ного навантаження, об'ективне посилення вимог до квал^-кацп та профес¡онал¡зму спецалютю компан¡й з управл¡ння активами сприятиме концентраци ринку та укрупненню б^-несу з управл¡ння активами. До цього пщштовхуе як пщви-щення ризиюв д¡яльност¡ на ф¡нансових ринках, так ¡ щоразу б¡льше скорочення перелку як¡сних актив¡в та ¡нструмен^в для ¡нвестування кошт¡в ¡нституц¡йних ¡нвесторв, особливо -пенс¡йних фонд¡в [11].
Також аналггики УкраУнськоУ асоц¡ац¡ï ¡нвестицмного бв-несу в¡дзначають, що ключовими напрямами, як мають зна-чн перспективи для розвитку ¡ндустри сп¡льного ¡нвестування та управл¡ння активами, а також фондового ринку в цтому, можуть стати запровадження нових фЫансових ¡нструмен-т¡в, зокрема ¡нфраструктурних обл¡гац¡й, довгострокових дер-жавних облгацй ¡ндексованих на ¡нфляц¡ю, а також похщних - для хеджування ризиюв. Надзвичайно важливими е також активвацт використання ¡нститут¡в сп¡льного ¡нвестування в обслуговуванн програм приватно-державного партнерства.
Також розвиток фЫансового сектору у найближч¡ роки бу-де в¡дбуватися в умовах адаптаци законодавства УкраУни до
вимог директив GC та ¡мплементацп Угоди про Асоц¡ац¡ю у частин ринк¡в ф¡нансових послуг. Компанп з управлЫня ак-тив¡в повинн¡ будуть п¡двищувати стандарти д¡яльност¡, зокрема щодо управлЫня ризиками та розкриття ¡нформаци про ¡нститути сп¡льного ¡нвестування.
Важливим аспектом залишаеться також пщвищення фЬ нансовоУ грамотност¡ населення, що потребуе сп¡льних зу-силь державних орган¡в та учасник¡в ринку. При цьому масштабне залучення кошт¡в роздр^них ¡нвесторю-грома-дян УкраУни на фондовий ринок, перетворення заощаджень населення у довгостроковий ¡нвестицмний ресурс буде можливим т¡льки п¡сля зд¡йснення реальних реформ в еко-ном¡ц¡ УкраУни, забезпечення надмного захисту ¡нвестиц¡й та вщновлення дов¡ри до ф¡нансових ¡нституц¡й [11].
3 огляду на вищезазначене слщ пщкреслити значне зростання частки фвичних ос¡б у схемах сптьного ¡нвестування. Якщо на початку становлення частка населення в чистих активах ¡нвестицмних фондв знаходиться на рвы 3%, то у 2013-2014 роках частка фвичних оаб коливаеться у межах 14-78% (вщповщно до вид¡в ¡нвестиц¡йних фонд¡в) (рис. 4).
1нтерес ¡ндив¡дуальних ¡нвестор¡в пщвищуеться завдяки досить висок¡й доходност¡, яку показують ICI останым часом. В умовах прискорення темпв ¡нфляцп депозиты ставки вЬ тчизняних банк¡в виглядають менш привабливими.
Проте поки що досить низька участь населення в ¡нвес-тифйних фондах пояснюеться не лише недов^ою громадян та браком знань щодо мехаызмв ¡нвестування, але ¡ осо-бливостями украУнського законодавства, в якому, на вщмЬ ну вщ багатьох краУн, зокрема ¡ Роси, забороняеться залу-чати у венчурн фонди кошти ф¡зичних оаб. На нашу думку, на старт розвитку зовам новоУ для нашо'1' краУни галуз¡ таке обмеження е обгрунтованим. Державне регулювання вен-чурних фондв е м'якими, що не дае змоги належним чином захистити права ¡ндивщуальних ¡нвестор¡в. Тим часом якщо зловживання правами таких вкладниюв призведе до гучних скандал¡в, це може негативно вплинути на всю ¡ндустрю
Якщо зважати на загальн дан¡ щодо ф¡зичних оаб-учас-ниюв ¡нвестиц¡йних фонд¡в можна, певною мТрою, робити ви-сновки щодо подальших перспектив цього сегменту ¡нститу-
100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
7 3.83° 11% 1,62° 4,44° 'о 4 8.77е ,73% чя 'о 2 7.77° 30% .72° 'о 2 8.26° 29% 1.60° 'о 32% 8.17е ,58% 34% 7.79° 5%
1 /о /п
0 0
1 /о 1 /о
0 0.22°
0,47е
/ /,23е 'о 7 6.22 О
0 5 'о
1 'о
I Ф1зичнп особи резиденти
Ф1зичнп особи
нерезидента
Юридичы особи
нерезидента
■ Юридичш
Вщкри-п 1нтервальш Закрит1 (кр1м УЫ(кр1м Венчурш УЫ (з особи
венчурних) венчурних) венчурними) резиденти
Рисунок 4. Розподш чистих актив1в ¡нститулв сптьного ¡нвестування за категор1ями ¡нвестор1в, у 2014 рощ, %
* Джерело: складено автором за даними [10].
тв сптьного ¡нвестування. Так, на приклад! одыеУ з компанм по управлЫню активами можна констатувати, що середньо-статистичним учасником ¡нвестицмних фондю, е ф!зична особа, яка характеризуеться наступними ознаками: пред-ставник чоловно'У стаи м!ський мешканець у в!ц! близько 40 рок!в ¡з вищою осв!тою, який мае стабтьы доходи в!д учас-т! в державному сектор! або в пщприемницьюй д!яльност! та певний ступ!нь фЫансово'У освненост (мае уявлення про переваги диверсифкаци накопичень ! певною м!рою ор!енту-еться в питаннях портфельного ¡нвестування тощо), опку-еться середньостроковими ¡нвестиц!йними горизонтами (в!д 1 до 3 роюв) та готовий йти на пом^ы ¡нвестиц¡йн¡ ризики.
Отже, розвиток ринку безпосередньо пов'язаний ¡з зрос-танням доход¡в населення ¡, зокрема, з розширенням, так званого, середнього класу в сусптьствк Тенденци стабть-ного зростання доход¡в населення останнк трьох рок¡в уже сьогодн¡ починають даватися взнаки на ринку сптьного ¡н-вестування. Стал¡сть цього тренду продовжуватиме позитивно впливати на Ухый розвиток, пщкртлена також по-ширенням ¡нформацп та знань про досвщ роботи таких колективних ¡нвестицмних схем.
Водночас з¡ зростанням популярност фонд¡в серед населення ¡ накопиченням ними зобов'язань перед ¡ндивщу-альними вкладниками мае п¡двищитися ¡ ефективн¡сть дер-жави щодо захисту Ухнк ¡нтерес¡в. У св¡тов¡й практик цьому сприяють жорстк¡ регуляторн¡ вимоги щодо оприлюднення всього спектру ¡нформацп, яка дае змогу ¡нвестору адекватно оцЫити над¡йн¡сть фонду та потенцмы можливост¡ щодо отримання ¡нвестифйного доходу в¡д участ¡ в схемк Сьогод-н¡ регулювання процедур оприлюднення ¡нформацп та оцЫки актив¡в фондю не вщповщае м¡жнародним стандартам щодо забезпечення захисту ¡ндивщуальних ¡нвестор¡в. Уже зараз, коли зростае популярн¡сть ¡нститулв сп¡льного ¡нвестування серед ф¡зичних оаб, важливо удосконалювати правову базу роботи ринку для усунення чинниюв його непрозоростг
Так, в¡дпов¡дно до чинного законодавства про ¡нститу-ти сптьного ¡нвестування важливим елементом управлЫня ризиками ¡нвестування е диверсиф¡кац¡я актив¡в фондю, вимоги до якоУ стосуються, перш за все, диверсифкованих ¡н-
ститут¡в сп¡льного ¡нвестування. Цей елемент законодавчого регулювання покликаний захистити активи вщ втрати час-тини вартост внасл¡док банкрутства й зловживань окремих емтентю. Кр¡м того, ¡снують чггю обмеження, що мають за-безпечити вщмежування кошт¡в фонду в¡д пов'язаних ком-пан¡й та ос¡б. Передуам йдеться про юридичних чи фвичних ос¡б, що тим чи ¡ншим чином можуть впливати на ршення щодо ¡нвестування кошт¡в фонд¡в, переслщуючи при цьому власн¡ комерц¡йн¡ ¡нтереси. Отже, критично важливо ¡денти-фкувати так¡ пов'язан¡ сторони через суттево зм¡цнений ме-хан¡зм в¡дстеження юнцевого власника компан¡й, залучених у бвнес сп¡льного ¡нвестування.
Сьогодн¡ у НКЦПФР не мае достатн¡х важел¡в ¡ повнова-жень для в¡дстеження тих, хто знаходиться в к¡нц¡ ланцюга власниюв ¡ контролюе компан¡í, як оперують на фондовому ринку, ¡нвестицмы фонди та компанп з управлЫня активами, ¡ чиУ ¡нтереси можуть вступати в конфлкт з ¡нтересами учас-ник¡в фонд¡в. Отже, важливо уповноважити цей державний орган регулювання проводити систематичну роботу з вияв-лення такого конфлкту ¡нтересю шляхом перев¡рки еконо-м¡чного, ф¡нансового та, нав¡ть, кримЫального пщгрунтя ус¡х стор¡н, що можуть якимось чином зашкодити ефективному та безпечному ¡нвестуванню внеск¡в учасник¡в фонду. Така дтльнють мае стати частиною процесу реестрацп та лщен-зування, покладеного на НКЦПФР.
Ниншня наглядова дтльнють ком¡с¡í зводиться, здебть-шого, до перегляду зв¡т¡в, як¡ регулярно подаються компанЬ ями з управлЫня активами в¡дпов¡дно до вимог законодавства. Крм того, е план виУзних перев¡рок. НКЦПФР також мае реагувати на виявлен¡ або заявлен порушення, в тому числ¡, здмснюючи перев¡рки на м¡сцях. Проте працюниюв ком¡с¡í не-достатньо для ефективного мониторингу та контролю великоУ ктькост учасник¡в ринку. Б¡льше того, вона не мае належного мехаызму, який би забезпечив можливють швидкого реагу-вання на зловживання та захисту активю ¡нвестор¡в ¡нститут¡в сп¡льного ¡нвестування, а також обмеження шкщливого впли-ву на ринок. В¡дтак, здмснення такоУ трансформацп регулятора ринку неможливе без низки стратепчних реформ, покли-каних зм¡цнити його наглядовий та регуляторний потенц¡ал.
Baжливo вiдмiтити, щo poль, якa вiдвoдитьcя бaнкy-збе-piгaчy, тaкoж пoки щo не вiдпoвiдae пpoвiднiй мiжнapoднiй пpaктицi. Kacтoдiaльнa дiяльнicть, щo пociдae центpaльне мюце в меxaнiзмi внyтpiшньoгo кoнтpoлю cxем галектив-нoгo фiнaнcyвaння, нapaзi не здiйcнюeтьcя вiтчизняними бaнкaми збеpiгaчaми в пoвнiй мipi. Зaзвичaй cвoю фунщю пеpевipки нaлежнoгo oбpaxyнкy вapтocтi тa poзпoдiлy aкти-вiв, вiдпoвiднocтi Ывестифйним oбмеженням бaнки вига-нують фopмaльнo, не вдaючиcь дo елементiв aнaлiзy. Taкa cитyaцiя пoв'язaнa з недocтaтнiм дocвiдoм, a iнoдi i знaнням щoдo cyтнocтi кacтoдiaльнoгo бiзнеcy, яюй не звoдитьcя cy-тo дo депoзитapниx пocлyг. Kpiм тoгo, вимoги, вcтaнoвленi зaкoнoдaвcтвoм щoдo здiйcнення кoнтpoльнoï функци бaн-кaми-збеpiгaчaми, не е чiткими. Це питaння тaкoж не нa-бyлo вiдoбpaження в нopмaтивнo-пpaвoвиx aктax, щo дae бaнкaм мoжливicть oбмежитиcя фopмaльнoю пеpевipкoю i не витpaчaти pеcypcи нa зaбезпечення вiдпoвiднoгo aнaлi-тичнoгo cyпpoвoдy фoндiв.
^ дocить пpoдyмaним е пiдxiд дo вcтaнoвлення вимoг дo мiнiмaльнoгo oбcягy aктивiв iнcтитyтiв cпiльнoгo iнвеcтyвaн-ня. ^и йoгo вcтaнoвленнi беpетьcя дo yвaги вид фiнaнcoвoï дiяльнocтi ^6o не лише фiнaнcoвoï, як y випaдкy з вимoгaми дo кopпopaтивнoгo фoндy]. Пpoте бiльш лoгiчним тa дoцiль-ним бyлo б вcтaнoвлювaти вимoги дo мiнiмaльнoгo oбcягy a^ тивiв виxoдячи з piвня pизикy, яким yпpaвлятиме фiнaнcoвий пocеpедник зaлежнo вiд типу фoндy, чи aктиви вiн iнвеcтye.
Зaгaлoм cлiд вiдмiтити, щo кoнцепцiя yпpaвлiння pизикa-ми ^дте нiж вcтaнoвлення певниx œopCT^x тa ган^ет-ниx yмoв тa oбмежень нa iнвеcтицiйнy дiяльнicть] пoки щo не нaбyлa cиcтемнoгo вiдoбpaження в yкpaïнcькoмy зaкoнo-дaвcтвi. Чacткoвo це пoяcнюeтьcя вiдcyтнicтю пpyденцiйнo-no пiдxoдy в pегyлювaннi гaлyзi iнвеcтицiйнoгo iнвеcтyвaння. Taк caмo i у пpaктицi pегyлювaння, пiдxiд дo викoнaння нa-глядoвoï функци, нaжaль, пoки щo не пеpедбaчae викopиc-тaння кoмплекcнoï cиcтеми пoкaзникiв тa iндикaтopiв, якi б дaли змoгy HKЦПФP здiйcнювaти oпеpaтивний кoнтpoль pинкy ^титулв cпiльнoгo iнвеcтyвaння (тa iншиx ^гментв, якi pегyлюютьcя кoмicieю] нa бaзi oцiнки cтyпеня pизикy i не poзпopoшyвaти ^oi pеcypcи нa тoтaльнi плaнoвi пеpевipки.
У клacичнoмy вapiaнтi це oзнaчae, щo pегyлятop pинкy cтвopюe cиcтемy пoкaзникiв, нaйoпеpaтивнiшa iнфopмaцiя дo яга: нaдxoдить вiд piзниx yчacникiв pинкy тa елементiв йo-гo iнфpacтpyктypи (це дoзвoляe пpoвoдити пеpеxpеcнy звipкy i виявляти пoмилки чи пopyшення у звiтнocтi]. Taким чинoм вiн oтpимye мoжливicть бaчити зaгaльний cтaн pинкy i pеa-гyвaти нa знaчнi вiдxилення в пoкaзникax oкpемиx фoндiв, якi б ^адчили пpo неoбxiднicть втpyчaння i бтьш пpиcкiпливoгo нaглядy для випpaвлення cитyaцiï.
Hезвaжaючи нa знaчний oбcяг нopмaтивнo-пpaвoвиx дo-кyментiв, якi cтaнoвлять дocить пoвнy pегyлятopнy бaзy дЬ яльнocтi iнcтитyтiв cпiльнoгo iнвеcтyвaння, вaжливим фaк-тopoм, який впливae нa якicть poбoти pинкy, е вм ще не зaпpoвaдженi пoвнoю мipoю мiжнapoднi cтaндapти бyxгaл-теpcькoï звiтнocтi. Cyчacнa cиcтемa мiжнapoдниx cтaндap-тв мicтить в co6í вci нaйcyчacнiшi нaпpaцювaння щoдo o6-лiкy oпеpaцiй нa фiнaнcoвoмy pинкy. lï зaпpoвaдження дaлo б змoгy виpiшити бaгaтo теxнiчниx питaнь, якi нapaзi pегyлю-ютьcя oкpемими нopмaтивaми i нaвкoлo якиx iнoдi винига-
ють непopoзyмiння. Зoкpемa, це cтocyeтьcя тaкoгo вaжли-вoгo пpoцеcy, як визнaчення вapтocтi чиcтиx aктивiв фoндiв.
Зa yмoв неpoзвиненoгo, a oтже не дocить лiквiднoгo фoн-дoвoгo pинкy визнaчення вapтocтi aктивiв зaлежить вiд ïx aдеквaтнoï oцiнки, ocoбливo тиx aктивiв, щo iнвеcтoвaнi в цiннi пaпеpи. Hapaзi вимoгa щoдo oцiнювaння aктивiв Ы-cтитyтiв cпiльнoгo iнвеcтyвaння зa ïxньoю pинкoвoю вapтic-тю, яга мae визнaчaтиcя зa дaними ocтaнньoгo oфiцiйнoгo кoтиpyвaння opгaнiзaцiйнo oфopмленoгo pинкy, не вiдпoвi-дae pеaлiям pинкy i мoже веcти дo неaдеквaтнoгo вiдoбpa-ження вapтocтi aктивiв фoндy. У мiжнapoднiй пpaктицi a^ тиви дiйcнo oцiнюютьcя зa дaними кoтиpyвaння нa кiнець бipжoвoгo дня ^^итта тopгiв]. Oднaк тaкий пiдxiд cпpaцьo-вуе лише в yмoвax лiквiднoгo pинкy, кoли цiннi пaпеpи Ытен-cивнo тopгyютьcя i ïx цЯ вcтaнoвлюeтьcя пiд дieю клacичниx pинкoвиx меxaнiзмiв. У випaдкy, кoли ктьюсть oбopyдoк н8 день не е великoю, a деякi з пaпеpiв взaгaлi не oбеpтaють-cя нa втopиннoмy pинкy, зaзвичaй викopиcтoвyeтьcя бтьш cклaднi метoдики oцiнки. Haйчacтiше викopиcтoвyeтьcя ме-тoд cеpедньoзвaженoï цiни пaпеpy. Зaлежнo вiд ocoбливoc-тей кoнкpетнoгo pинкy - oбcягy тa iнтенcивнocтi oбiгy цiнниx пaпеpiв нa ньoмy - cеpедньoзвaженa мoже poзpaxoвyвaти-cя зa oбopyдкaми нa день, тиждень aбo нaвiть мicяць. Taким чинoм дocягaeтьcя нiвелювaння неcиcтемниx фaктopiв ^a-нiпyляцiя цiнaми нa pинкy] i бтьш aдеквaтне вiдoбpaження лiквiднocтi цiнниx пaпеpiв в aктивax фoндiв. Baжливo вщмЬ тити, щo для зacтocyвaння тaкoï метoдики вaжливo, щoб тaкi цiни pегyляpнo poзpaxoвyвaлиcя oпеpaтopaми бipжi aбo TOp-гoвельнoï cиcтеми тa oфiцiйнo oпpилюднювaлиcя для yчac-ниюв pинкy й кoнтpoлюючиx opгaнiв.
^м тoгo, cлiд вивaженo пiдxoдити i дo тoгo фaктy, щo бa-гaтo цiнниx пaпеpiв oбеpтaють нa pинкy дocить piдкo aбo не oбеpтaютьcя взaгaлi. Taкa cитyaцiя в Укpaïнi xapaктеpнa для певниx випу^в oблiгaцiй. Зa певними з ниx дoгoвopи пpo кyпiвлю-пpoдaж не yклaдaлиcя пoнaд piк. Зa тaкиx yмoв ви-кopиcтaння чиннoï метoдики, яга вcтaнoвлюe певнi вимoги дo цЫи ocтaнньoгo зapеecтpoвaнoгo дoгoвopy, щo мae вpa-xoвyвaтиcя для oцiнки aктивiв, веде дo зaниження aбo зa-вищення oцiнoчнoï вapтocтi oблiгaцiй. Ддже вapтicть, зa якoï oцiненi ц oблiгaцiï, лишaeтьcя незмiннoю yвеcь чac, щo вoни не тopгyютьcя.
З oглядy нa пpиpoдy oблiгaцiй, лквщнють якиx зaбезпе-чyeтьcя, пеpедyciм, xapaктеpиcтикaми емiciï, a вже пoтiм -pинкoм цiнниx пaпеpiв, для ïxньoï oцiнки (в paзi якщo ïx цЫ8 не мoже бути cфopмoвaнa pинкoм] вapтo зacтocoвyвaти oд-ну з i^y^^x метoдик фiнaнcoвиx poзpaxyнкiв. Цi метoди-ки бaзyютьcя нa xapaктеpиcтикax випycкy oблiгaцiй, тaкиx як нoмiнaльнa вapтicть, вiдcoткoвa cтaвкa тa дaти виплaти вiд-coткiв i пoгaшення oблiгaцiй, a piзнятьcя, здебiльшoгo, пa-paметpaми, щo зaклaдaютьcя для aмopтизaцiï вapтocтi o6-лiгaцiй у чaci. Haйбiльш poзпoвcюдженим е метод лiнiйнoï aмopтизaцiï, який не пеpедбaчae викopиcтaння cклaднoгo мaтемaтичнoгo aпapaтy i цтгам пpийнятний для зacтocy-вaння вiтчизняним pинкoм.
Зaгaлoм гнyчкoгo пiдxoдy вимaгae oцiнкa ycix iнвеcтицiй Ятитутв cпiльнoгo iнвеcтyвaння, вapтicть якиx фopмyeтьcя пiд дieю pинкoвиx фaктopiв. Oтже, пеpеглядy пoтpебye i ме-тодига oцiнки бaнкiвcькиx метaлiв. Hинi oцiнкa тaкиx aкти-
BiB мае базуватися на цУ Нацюнального банку УкраТни, яка при цьому не е обов'язковою для банкiв. Вщтак вони можуть встановлювати цiни покупки, що можуть в^знятися вiд офщйно встановленоТ. Така негнучкiсть вимог щодо оцНки веде до некоректного вщображення вартостi активiв фондiв.
У цтому полiтика розроблення нормативно! бази регулю-вання iнститутiв спiльного iнвестування мае забезпечувати максимальну прозорють ринку i однозначнi унiфiкованi ви-моги, як б давали можливiсть усiм учасникам ринку, а передуем, потенфйним iнвесторам, чiтко орieнтуватися в кон-курентних перевагах рiзниx iнвестицiйниx фондiв i продуктiв, якi вони пропонують. Для забезпечення дотримання вста-новлених правил наглядовi спроможностi НКЦПФР мають бути суттево покращенi та, водночас, зорieнтованi на ефек-тивний моыторинг ринку для попередження порушень i вщ-хилень вiд встановлених вимог шляхом миттевого реагу-вання на ситуаци, пов'язанi з пiдвищеним ризиком операцм учасникiв ринку.
Висновки
Державне регулювання iнвестицiйниx процесiв мае забезпечувати постмний розвиток нормативно-правовоТ бази, яка впорядковуе вiдносини та визначае межi вщпо-вiдальностi мiж державою, Ыституцмними iнвесторами та домогосподарствами стосовно меxанiзмiв мобiлiзацii та трансформацп заощаджень населення в Нвестицп, зокрема через мехаызм ринку пенсiйниx послуг. Значимють процесу трансформацп вiльниx фЫансових ресурсiв (заощаджень населення) зумовлюе необxiднiсть збережен-ня i примноження пенсмних заощаджень, що вимагае забезпечення ефективного управлЫня пенсiйними активами та страховими резервами. Ефективна державна пол!ти-ка розвитку системи недержавного пенсмного страхуван-ня здатна забезпечити формування довгострокових Ывес-тицiйниx ресурав за рахунок внутрiшнix джерел, зокрема пенсмних заощаджень. У свою чергу ефективне державне регулювання та удосконалення нормативно-правовоУ бази у бк забезпечення софально'Т вiдповiдальностi та захис-ту прав споживачiв iнвестицiйниx послуг пщвищуватимуть довiру до iнститутiв сптьного iнвестування та забезпечува-тимуть залучення широкого кола населення до схем сильного Ывестування.
Список використаних джерел
1. Терещенко Г.М. Перспективи розвитку венчурних фонд1в в УкраТн / Г.М. Терещенко, Ю.0. Смоляр // Науков1 прац1 НДФ1. -2011. - №4(57). - С. 103-113.
2. Клименко К.В. 1нститути спльного ¡нвестування: сутн1сть, функ-ц1Т та м1сце в економ1чн1й систем! [Електрон. ресурс] / К.В. Клименко // Ефективна економка: електронне наук. фахове вид. - 2013. - №3. -Режим доступу: // http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1874
3. Леонов Д. УправлНня активами НвестицНних i пенсНних фон-д!в: податков! бар'ери / Леонов Д. // Финансовые услуги. - 2006. - №6. - С. 25-28.
4. Campbell Y. John. Household Finance / John Y. Campbell. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://campbell_a1apresidentialaddress_jf2006.pdf/
5. Комплексний демографнний прогноз УкраТни на перюд до 2050 р. (колектив авторв) / за ред. чл.-кор. НАНУ, д.е.н., проф. Е.М. ЛВано-воТ. - К.: УкраТнський центр социльних реформ, 2006. - 138 с.
6. Про НвестицИн фонди та НвестицИн компанй: указ Президента в!д 19.02.1994 №55/94 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55/94/print1452596799151589
7. Про Нститути сптьного Нвестування ^йов! та корпоративн !н-вестицПы фонди): закон УкраТни в!д 15.03.2001 №2299-111 [Елек-трон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/2299-14/print1452596799151589
8. Про нститути сп!льного Нвестування: закон УкраТни в!д 05.07.2012 №5080-VI [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada. gov.ua/laws/show/5080-17/print1452596485300322
9. Терещенко Г.М. Залучення потенц^лу Оститу™ сптьного !н-вестування для забезпечення НновацНного розвитку економ^и / Г.М. Терещенко // ФНанси УкраТни. - 2012. - №9. - С. 105-115.
10. УкраТнська асоцици НвестицНного бюнесу. Квартальн та р!чн1 огляди ринку !нститут!в сп!льного Нвестування [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.uaib.com.ua/analituaib/publ_ici_quart.html
11. УкраТнська Асоцици НвестицНного Бизнесу. Аналтичний огляд д!яльност! ринку управлНня активами за 4 квартал та 2014 р!к [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://www.uaib.com.ua/ analituaib/publ_ici_quart/224555.html
12. Комплексна програма розвитку фНансового сектору УкраТни до 2020 року [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://reforms.in.ua/
13. Терещенко Г. 1нститути сптьного Нвестування для забезпечення НновацНного розвитку / Ганна Терещенко // Незалежний аудитор [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://n-auditor.com. ua/uk/component/na_archive/693?view=material
