CC BY
37
2. Передування у час передбачае, що причина завжди вщбуваеться ранше або принайми одночасно ¡з наслщком.
3. Сум¡жн¡cть означае, що причина й нacл¡док повинн бути або в просторовому контакту або пов'язaн¡ рядом по-середниюв, як¡ перебувають у контaкт¡.
Кр^ того, у cиcтeм¡ ф¡нaнcового забезпечення р^ня життя населення проявляеться самооргаызацы. 3 точки зо-ру методологи, самооргаызацт [10] зводиться в ранг методолопчного принципу, що прийшов на змшу юбернетично-му погляду на вивчення систем ¡ пpоцec¡в, що вщбуваються в них. Характерною рисою самооргаызаци як методоло-г¡чного принципу е синергетика [11, с. 76]. Синергетика (вщ грец. auv - cп¡льно ¡ грец. £PY0S - дгочий) - мвдисци-пл¡наpний напрям наукових доcл¡джeнь, завданням якого е вивчення природних явищ ¡ процеав на оcнов¡ пpинцип¡в caмооpгaн¡зaц¡í систем (що складаються з пщсистем) [12, с. 28-29].
Висновки. Виходячи ¡з зaконом¡pноcтeй функц¡онувaння та фунтуючись на ¡снуючих реальних фактах (передумо-вах, припущеннях, системах цшностей, п¡знaвaльному свт), вид¡лимо, що функц¡онуючи система фшансового забезпечення p¡вня життя населення використовуе p¡зн¡ тeоp¡í до пояснення причин неможливост п¡двищeння результатив-ност peaл¡зaц¡í певних складових eлeмeнт¡в ¡ в¡дпов¡дно розглядае p¡зн¡ шляхи виршення проблеми. Коли вважають, що низький рюень життя зумовлений нeдол¡ком економнного багатства, можна запропонувати cтpaтeг¡ю, засновану на стимулюванн eконом¡чного зростання, для того щоб збтьшити шанси отримання прийнятних дохода громадяна-ми. Аналюуючи публ¡кaц¡í та зд¡йcнивши влacн¡ дослдаення, визначаючи зaконом¡pноcт¡ функц¡онувaння та принци-пи можемо запропонувати авторське визначення системи фшансового забезпечення рюня життя населення як систе-ми, яка включае cукупн¡cть взаемозалежних eлeмeнт¡в та взаемовщносин, cутн¡cть яких полягае в ефективному фь нансовому зaбeзпeчeнн¡ рюня життя населення.
Л1тература
1. Blanchard P. Differential Equations, Dynamical Systems, and an Introduction to Chaos / Blanchard, P.; Devaney, R. L.; Hall, G. R. - London: Thompson, 2004. - 402 p.
2. Кетле А. Социальная система и законы, ею управ ляющие / А. Кетле; [пер. с франц. Л. Н. Шаховской]. - СПб.: Издание Н.Поляков и Ко, 1866. - 313, [5] с.
3. G. S. Becker A Theory of the Allocation of Time / Gary S. Becker // Economic Journal, 1965. - Vol. 75 (№ 299). - September. - P. 493-508.
4. Easton D. A Systems Analysis of Political Life / Easton D. - New York: Wiley, 1965 - 507 p.
5. Herbert A. Simon Administrative behaviour: a study of decision-making processes in administrative organization / Simon Herbert Alexander. - New York: A Division of Simon&Schuster Inc. - 1997. - 368 р. - [4th ed.].
6. Bertalanffy L. von. An Outline of General System Theory / Karl Ludwig von Bertalanffy // British Journal for the Philosophy of Science. - Vol. 1. - 1950. - P. 134-165.
7. Асратян Э.А. Иван Петрович Павлов: Жизнь, творчество, современное состояние учения / Э. А. Асратян. - М.: Наука, 1981. - 438 с.
8. Теоретические основы системного анализа / [Новосельцев Виктор Иванович, Тарасов Борис Васильевич, Голиков Виктор Константинович, Демин Борис Евгеньевич]; под ред. В. И. Новосельцева. - М.: Майор, 2006. - 592 с.
9. Max Born [Електронний ресурс] / The Free Encyclopedia Wikipedia. - Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wi-ki/Max_Born
10. Martius Georg Self-organisation for Autonomous Robot Development [Електронний ресурс] / Martius, Georg; Herrmann, Michael; Der, Ralf//Advances in Artificial Life 9th European Conference "MPI fur Dynamik und Selbstorganisation"/ Nichtlineare Dynamik. - Режим доступу: http://edoc.mpg.de/display.epl?mode=doc&id=350217&col=43&grp=239
11. Сугаков В.Й. Основи синергетики /В.Й. Сугаков. - Киев: Обереги, 2001. - 288 с.
12. Хакен Г. Информация и самоорганизация: Макроскопический подход к сложным системам / Хакен Г.; пер. с англ. - М.: Мир, 1991. - 240 c.
УДК 368.914(477)
Гриб Р.В.,
acnipaHT кафедри фшанав, грошового o6iry та кредиту ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡меы Григор1я Сковороди
ОСНОВН1 НАПРЯМКИ Д1ЯЛЬНОСТ1 ПЕНС1ЙНОГО ФОНДУ УКРА1НИ
У статп розкрито ochobhI напрямки дяльносл одного ¡з позабюджетних фонде Укра/ни - Пенайного Фонду Украь ни, показано його мсце i роль у фiнансовiй сиCTeMi Укра/ни, дошджено нормативно-правовi засади його дяльносл.
Ключовi слова: сошальний захист, пенайний фонд, со^альне страхування, бюджет пенайного фонду, пeнсiйнi ви-плати, видатки бюджету Пенайного фонду.
В статье раскрыты основные направления деятельности одного из внебюджетных фондов Украины - Пенсионный Фонд Украины, показано его место и роль в финансовой системе Украины, исследованы нормативно-правовые основы его деятельности.
Ключевые слова: социальная защита, пенсионный фонд, социальное страхование, бюджет пенсионного фонда, пенсионные выплаты, расходы бюджета Пенсионного фонда.
In the article the main activities of a non-budget funds of Ukraine - Ukraine's Pension Fund, shows his place and role in the financial system of Ukraine, studied the regulatory and legal framework of its activities.
288 Економiчний □¡сник ушверситету | Випуск № 18/2
© Гриб Р.В., 2012
Key words: social security, pension, social insurance, pension fund budget, pension payments, the budget expenditures of the Pension Fund.
Актуальнють. Сощальний захист - це комплекс оргаызацмно-правових та економнних захода, спрямованих на захист добробуту кожного члена сусптьства в конкретних сощально-економнних умовах. Результатом цих заходю е стан захищеносп (або безпеки) людини. Зазвичай розглядають сощальну безпеку не лише окремо)' особи, а й сусптьства загалом, де вона набувае форми нацюнально)' безпеки, що визначае стан захищеносп життево важливих ¡н-тереав особи, сусптьства й держави в¡д внутр¡шн¡х ¡ зовн¡шн¡х загроз. Економ¡чний зм¡ст сощального захисту поля-гае у перерозпод^ сусп¡льного багатства на користь людей, як тимчасово чи пост¡йно потребують особливо)' пщ-тримки з боку сусптьства.
Пенайний фонд зд¡йснюe страхування на випадок посшно)' втрати працездатносп. Формою страхового вщшкоду-вання е пенс¡ï. Фонд соц¡ального страхування по тимчасовм втрат¡ працездатност¡ займаеться страхуванням на випадок тимчасово)' втрати працездатносп ¡ зд¡йснюe витрати, зумовлен¡ похованням. Формою страхового вщшкодування висту-пае допомога на пер¡од втрати працездатносп та на в¡дшкодування частини витрат на вщновлення працездатност¡. Фонд державного сприяння зайнятост населення забезпечуе страхування на випадок втрати мюця роботи. Формою страхового вщшкодування виступають допомоги по безроб^тю, на переквалфкацю, на працевлаштування.
В¡дпов¡дно до Закону Укра'ни "Про загальнообов'язкове державне пенс¡йне страхування" [7] доходи бюджету Пенайного фонду, залежно в¡д джерел надходження та напрямю використання, под¡ляються на власы кошти, як¡ фор-муються в основному за рахунок страхових внесюв на загальнообов'язкове державне пенайне страхування, надхо-джень в¡д спрощено' системи оподаткування, кошлв п¡дприeмств на вщшкодування видатюв на виплату п¡льгових пенай, ¡нших надходжень; кошти державного бюджету; кошти державних ц¡льових фонд¡в.
Стан виконання бюджету Пенайного фонду за доходами у 2008 -2012 рр. Проблеми дтльносл Пенайного фонду, пенайного страхування знаходяться в центр¡ уваги укра'нських ¡ зарубжних вчених Арона Р., Боргт Р.Вандер, Воло-вич В.1., Гордея О.Д., Троп¡ноï В.Б. та ¡нших.
Аналю бюджету Пенайного фонду за останн роки показав, що обсяги його рнних дохода ¡ видатк¡в мали ст¡йку тен-денц¡ю до зростання. Так, у 2007 р. доходи бюджету Пенайного фонду, пороняно з 2004 роком, зросли майже втрич^ з 2005 р. - в 1,5 рази, з 2006 р. - у 1,4 рази, що пов'язано з розширенням бази обчислення страхових внесюв та подаль-шим розмежуванням джерел виплати пенай, встановлених Законом Укра'ни "Про загальнообов'язкове державне пенайне страхування" [4]. Починаючи ¡з 2008 року в Пенайному Фонд¡ Укра'ни спостер¡гаeться деф¡цит кошт¡в.
Середн¡й розм^ пенс¡йних виплат на 01.01.2012 склав 751,4 грн, або збтьшився у пороняны з в¡дпов¡дним перю-дом 2007р. (478,4 грн) у 1,6 рази, а у пороняны ¡з синем 2000 р. (68,9 грн) - майже у 11 разю (рис.1) [7].
Темпи зростання видатюв бюджету Пенайного фонду, що е видатками на споживання, за 2004-2005 рр. у 2,2 рази та в 1,8 рази, вщповщно, перевищили темпи зростання фонду оплати пращ, основну базу обчислення ¡ сплати страхових внесюв та бтьше ыж удв^ - темпи зростання номшального ВВП [6].
Рисунок 1. Динамка середнього розм1ру пенсп
Прим1тка. Розраховано I складено за даними Держкомстату Украни [Електронний ресурс]. - Режим дocтyпy.http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/ukr/pub-НзЬ/аШс1е?аП_1с!= 91595&саг_1ё-38977.
Суттево полтшилася структура одержувач1в пенси за Тх розм1рами. Якщо до запровадження Закону пенаю у роз-мр прожиткового мУмуму \ нижче отримували 13,2 млн оаб (або 96 %), а вище прожиткового мш1муму лише 0,5 млн оаб (або 3,7 % ), то станом на 1 ачня 2012 р. пенаю у розмр, вищому за прожитковий мУмум для непрацездатних, отримують 11,5 млн оаб, що становить 86 % вщ чисельност пенсюнер1в (рис. 2) [7].
У структур! поточних дохода у 2004-2011рр. - частка власних надходжень становила вщповщно 83,5%, 65,0%, 75,2 % та 65,1%; кошлв державного бюджету - 16,0%, 34,4%, 23,9 % та 34,9 %. Частка кошлв цтьових фондю стабтьно
Економтний □¡сник университету | Випуск № 18/2 289
тримаеться на р1вн1 0,4-0, 5% [7]. Тенденцп збтьшення частки кошлв державного бюджету у склад1 дохода бюджету Пенайного фонду пов'язан ¡з спрямуванням з державного бюджету значних обсяпв кошлв на виплату щомюячно!' державно! адресно! допомоги (дотацп) до пенс¡й та покриття його дефщиту.
14 12 10 8 6 4 2 0
13,18
0,5
2008
12,47
10,98
11,47
11,49
2,51
1,24
1,971
1,871
2009
2010 роки
2011
2012
□ отримувапи пенаю вище прожиткового п/ннпмуму ■ отримували пенаю нижче прожиткового мш1муму
Рисунок 2. Ктьмсть пенсюнер1в за розм1рами призначених пенсш
Примпка. Розраховано I складено за даними М1н1стерства прац1 та социально'! пол1тики.
Основним джерелом формування власних кошт¡в Пенайного фонду е страхов¡ внески на загальнообов'язкове дер-жавне пенс¡йне страхування (дал¡ - страхов¡ внески). ¿х частка у цих доходах складае б¡ля 95 %.
Платниками страхових внесюв Законом (ст.15) визначен¡ роботодавц (ф¡зичн¡ та юридичн¡ особи), найман пра-ц¡вники, особи, що самоспйно забезпечують себе роботою або беруть участь у добровтьному пенс¡йному страхуван-н¡, суб'екти пщприемницько!' д¡яльност¡, державы ц¡льов¡ фонди. З набуттям чинност Закону з 01.01.2004 коло ¿х роз-ширилося, у тому чи^ ¡ за рахунок включення до нього державних цтьових фонд¡в. Розширено також категор¡í за-страхованих оаб та знято вс¡ обмеження щодо сплати страхових внесюв суб'ектами господарювання за найманих працюниюв залежно вщ форми власност¡, виду д¡яльност¡ та господарювання, способу оподаткування, оргаызаци тру-дових в¡дносин, що стало одним ¡з основних чинник¡в зростання надходжень до бюджету Пенс¡йного фонду [1].
Однак Закон не передбачае повного охоплення загальнообов'язковим державним пенайним страхуванням уах категор¡й ос¡б (студент¡в, астранлв, докторант¡в денно! форми навчання, що навчаються не за направлення пщпри-емств, установ ¡ орган¡зац¡й), що е резервом для зб¡льшення надходжень страхових внесюв до Пенс¡йного фонду (роз-рахунково, виходячи з м^мального страхового внеску, у сум¡ 3200,0 млн грн).
Кр^ того, до оаб, як п¡длягaють обов'язковому державному пенайному страхуванню, не в¡днесено оаб, зайня-тих у особистому селянському господарст, або як¡ отримують доходи вщ здaч¡ в оренду земельних часток (па!в) або майна, що сьогоды зменшуе доходи Пенс¡йного фонду, а у майбутньому, пюля досягнення такими особами похило-го вку, зумовить додaтков¡ витрати державного бюджету на виплату ¿м соц¡aльноí допомоги. Не пщлягають цьому виду страхування ¡ в¡йськовослужбовц¡ у частиы оф¡церського та старшинського складу ¡ особи начальницького та рядового складу оргаыв внутр¡шн¡х справ та ¡нших оргaн¡в, як¡ забезпечуються пенсыми повн¡стю з державного бюджету.
Незважаючи на те, що Закон з 1 ачня 2005 р. встановив сплату страхових внесюв за оаб, яю проходять профес¡й-ну пщготовку за направленнями п¡дприeмств, за одержувач^ страхових виплат за трудовим калщтвом та допомоги по безроб¡ттю, порядок нарахування ¡ сплати страхових внесюв за ц¡ кaтегор¡í ос¡б КабЫетом M¡н¡стр¡в Укра!ни, всу-переч абзацу дев'ятому частини шосто! ст. 20 цього Закону, тривалий час не затверджувався ¡ в¡дпов¡дн¡ плaтеж¡ до Пенайного фонду певний перюд не надходили.
Об'екти справляння страхових внесюв визнaчен¡ для кожно! групи страхувальниюв статтею 19 Закону, статтями 2 та 4 Закону Укра!ни "Про зб^ на обов'язкове державне пенайне страхування" ¡ включають у себе фактичы витрати на оплату пращ, суми грошового забезпечення, допомоги, компенсацм, оподатковуваний доход.
Розм^ страхових внесюв до пенс¡йного фонду встановлюеться Законом Украши "Про зб¡р на обов'язкове державне пенайне страхування" [248]. Для страхувальниюв-роботодавцю базова ставка цього внеску у 2004 р. становила 32 %, у2005 - 32,3 %, у 2006 р. - 31,8 %, у 2008 р. - 33,2 %, у 2009 р. - 33,2%, у 2010 р. - 33,2%, у 2011 р. - 36,3%, у 2012 р. - 34,7% [7].
Ставка страхових внесюв для застрахованих встановлена у розмр 2 вщсотка. Встановлення для окремих катего-рм оаб, що працюють на посадах, яю дають право на призначення пенай за ¡ншими пенайними програмами, пщви-щених страхових тaриф¡в в¡д 1 до 5 %. порушуе принцип рюноправносп застрахованих ос¡б щодо виконання обов'яз-
290 Економ¡чний □¡сник университету | Випуск № 18/2
кiв cплaти cтpaxoвиx внecкiв, вcтaнoвлeний cтaттeю 7 Зaкoнy УкpaÏни "Пpo зaгaльнooбoв'язкoвe дepжaвнe пeнciйнe cтpaxyвaння", i cтaвить Ïx y нepiвнi yмoви yчacтi y coлiдapнiй cиcтeмi пopiвнянo з iншими зacтpaxoвaними.
Бiльшe тoгo, Зaкoн нe пepeдбaчae нaвiть вpaxyвaння пpи oбчиcлeннi пeнciй cплaчeниx зa зaвищeними cтaвкaми cтpaxoвиx внecкiв ocoбaм, якi пpи виxoдi нa пeнciю нaбyли пpaвo нa пeнciю лишe y coлiдapнiй cиcтeмi, щo зyмoвлюe пpизнaчeння oднaкoвиx пeнciй ocoбaм, якi cплaчyвaли piзнi cтpaxoвi внecки, oднi - 5 %, a rnrni - 2 %.
Знaчнi oбcяги дoxoдiв бюджeт Пeнciйнoгo фoндy cвoeчacнo нe oтpимyвaв внacлiдoк низькoÏ плaтiжнoÏ диcциплiни плaтникiв. ^м тoгo, фoнд cвoeчacнo нe oтpимye кoшти чepeз зaбopгoвaнicть iз зapoбiтнoÏ плaти.
1з зaгaльнoÏ cyми видaткiв, якi здiйcнюe Пeнciйний фoнд, 97-98 % cпpямoвyeтьcя нa виплaтy пeнciй зa yciмa пeн-ciйними пpoгpaмaми. Зaзнaчeнi видaтки y 2009 p. cтaнoвили 11,1 %. нoмiнaльнoгo BB^ y 2010 p. - 13,8 %, y 2011 p. - 10,6 %, щo, зa дaними CoцiaльнoÏ пoлiтики, e oдним з нaйвищиx cepeд кpaÏн
Taким чинoм, peфopмyвaння cиcтeми пeнciйнoгo зaбeзпeчeння в УкpaÏнi, якe poзпoчaлocя з нaбpaнням чиннocтi Зaкoнy УкpaÏни "Пpo зaгaльнooбoв'язкoвe дepжaвнe пeнciйнe cтpaxyвaння", пpoвoдилocя в yмoвax icтoтнoгo пeнciй-нoгo нaвaнтaжeння нa poбoтoдaвцiв, низькoгo piвня зaдeклapoвaнoÏ зapoбiтнoÏ плaти тa тiньoвoÏ зaйнятocтi знaчнoÏ чa-cтини пpaцeздaтнoгo нaceлeння, щo yпoвiльнюe yдocкoнaлeння coлiдapнoÏ cиcтeми i ycклaднюe фopмyвaння бюджe-ту Пeнciйнoгo фoндy.
Зaгaльнa cтaвкa cплaти cтpaxyвaльникaми внecкiв дo чoтиpьox дepжaвниx cтpaxoвиx фoндiв e нaйвищoю cepeд кpaÏн CHД i yнeмoжливлюe дocягнeння пoвнoÏ лeгaлiзaцiÏ дoxoдiв зaйнятoгo нaceлeння. Зaкoнoдaвчe змeншeння пo-дaткy з дoxoдiв фiзичниx ocí6 дo 15 %, oбмeжeння бaзи oбчиcлeння cтpaxoвиx внecкiв мaкcимaльнoю вeличинoю i вcтaнoвлeння пpямoÏ зaлeжнocтi poзмipiв пeнciй вщ cтpaxoвoгo cтaжy тa зapoбiткy cyттeвo нe вплинули нa cитyaцiю. Як нacлiдoк, нa пoчaтoк 2010 p. нa oднy oco6ó зaгaльнoвcтaнoвлeнoгo пeнciйнoгo вiкy пpипaдaлo 2,3 ocoби пpaцeз-дaтнoгo вiкy, a oфiцiйнo пpaцюючиx -1,5 [5].
Heвжиття кapдинaльниx зaxoдiв щoдo знaчнoгo зpocтaння дoxoдiв нaceлeння вiд зapoбiтнoÏ плaти тa пepepoзпoдi-лу чacтини cтpaxoвoгo тapифy вщ poбoтoдaвця дo нaймaниx пpaцiвникiв, cкopoчeння тpyдoвoÏ мiгpaцiÏ зa мeжi кpaÏни тa звeдeння дo мiнiмyмy дeфopмaцiÏ нa pинкy пpaцi мoжe пpизвecти дo тoгo, щo чepeз 15 po^ в цiлoмy пo УкpaÏнi нa oднoгo пpaцюючoгo пpипaдaтимe oдин i бiльшe пeнcioнepiв, щo yнeмoжливить зaбeзпeчeння Ïм гiднoгo piвня пeнciй. Щрб зaпoбiгти цьoмy в 2011 po^ бyлo poзпoчaтo пeнciйнy peфopмy, якa збiльшилa мeжy пeнciйнoгo вку для жiнoк, збiльшилa тpyдoвий craœ для жiнoк i чoлoвiкiв нa п'ять poкiв, змiнилa пpoцeдypy виxoдy нa пeнciю дepжaвниx ^уж-бoвцiв, змiнилa мeжi oбмeжeнь пpи виплaтi пeнciй.
Biдcyтнicть cиcтeмнocтi y пpoвeдeннi пeнciйнoÏ peфopми, випepeджaючe пiдвищeння poзмipiв пeнciй, пopiвнянo iз збiльшeнням фoндy oплaти пpaцi, нa фoнi poзтягнyтoгo в чaci дo дecяти po^ poзшиpeння джepeл дoxoдiв Пeнciйнo-го фoндy тa пoeтaпнoгo звiльнeння йoгo вiд нeвлacтивиx витpaт poзбaлaнcoвyють бюджeт Пeнciйнoгo фoндy. кoм зaзнaчeнoгo cтaли кacoвi poзpиви y викoнaннi бюджeтiв Пeнciйнoгo фoндy, щo зaбeзпeчyютьcя кopoткocтpoкoви-ми бюджeтними пoзичкaми.
Heвжиття зaxoдiв щoдo зaкoнoдaвчoгo poзшиpeння джepeл тa oбcягiв нaдxoджeнь дo Пeнciйнoгo фoндy пpизвeдe дo щe бiльшoгo йoгo poзбaлaнcyвaння. Пoвнe вiдшкoдyвaння з дepжaвнoгo бюджeтy втpaт
Пeнciйнoгo фoндy вiд нaдaння cyб'eктaм гocпoдapювaння птьг зi cплaти cтpaxoвиx внecкiв тa poзмeжyвaння джe-peл виплaти пeнciй i дoпoмoги, пpизнaчeниx зa piзними пeнciйними пpoгpaмaми, a тaкoж нaлeжнe викoнaння плaтни-кaми cвoÏx зoбoв'язaнь пepeд Пeнciйним фoндoм дoзвoлили б уникнути як кopoткocтpoкoвиx зaпoзичeнь, тaк i дeфi-циту бюджeтy Пeнciйнoгo фoндy [3].
Упpaвлiння пeнciйними кoштaми здiйcнюeтьcя нeeфeктивнo. Знaчнi Ïx oбcяги вiдвoлiкaлиcя нa фiнaнcyвaння нe-влacтивиx Пeнciйнoмy фoндy видaткiв. Ocнoвнoю пpичинoю зaзнaчeнoгo е вcтaнoвлeння y зaкoнax пpo дepжaвний бюджeт нa вiдпoвiдний piк зa бiльшicтю бюджeтниx пpoгpaм з виплaти пeнciй, пpизнaчeниx зa piзними пeнciйними пpoгpaмaми, a тaкoж нopмaтивнo-пpaвoвими aктaми видaткiв нe нa пoтoчнe фiнaнcyвaння виплaти пeнciй, a нa вщ-шкoдyвaння yœe здiйcнeниx Пeнciйним фoндoм виплaт, щo cmopioe cпpиятливi yмoви для вiдcтpoчeння викoнaння зo-бoв'язaнь дepжaвнoгo бюджeтy тa цiльoвиx фoндiв пepeд Пeнciйним фoндoм.
Heзaдoвiльнe викoнaння Фoндoм coцiaльнoгo cтpaxyвaння вiд нeщacниx випaдкiв нa виpoбництвi, пiдпpиeмcтвaми тa нayкoвими ycтaнoвaми зoбoв'язaнь пepeд Пeнciйним фoндoм щoдo вiдшкoдyвaння витpaт нa виплaтy пeнciй i дo-пoмoги cпpичиняe вiдвoлiкaння влacниx кoштiв Пeнciйнoгo фoндy y знaчниx oбcягax.
Звoлiкaння зi звiльнeнням Пeнciйнoгo фoндy вiд нeвлacтивиx йoмy витpaт, a тaкoж пoклaдaння нa ньoгo зaкoнaми пpo дepжaвний бюджeт нa вiдпoвiдний piк тa нopмaтивнo-пpaвoвими aктaми, вcyпepeч cтaттям 9 тa 73 Зaкoнy "Пpo зaгaльнooбoв'язкoвe дepжaвнe пeнciйнe cтpaxyвaння", видaткiв, джepeлoм фiнaнcyвaння якиx e кoшти дepжaвнoгo бюджeтy, cпpичинили дoдaткoвe нaвaнтaжeння нa влacнi шшти Пeнciйнoгo фoндy [4]. Moвa, зoкpeмa, йдe пpo:
- зaкoнoдaвчe збepeжeння пoкpиття витpaт нa виплaтy пeнciй зa виcлyгy poкiв зa paxyнoк влacниx кoштiв Пeнciй-нoгo фoндy дo yтвopeння пpoфeciйниx пeнciйниx фoндiв тa пopyшeння Kaбiнeтoм Miнicтpiв УкpaÏни вcтaнoвлeнoгo Зaкoнoм piчнoгo тepмiнy пoдaння дo BepxoвнoÏ Paди УкpaÏни вiдпoвiднoгo зaкoнoпpoeктy;
- poзcтpoчeння нa дeв'ять poкiв пepeклaдaння нa пiдпpиeмcтвa з ocoбливo шкiдливими yмoвaми пpaцi зa cпиcкoм № 1 видaткiв нa виплaтy пiльгoвиx пeнciй;
- звoлiкaння з пpийняттям piшeння пpo пepeвeдeння виплaти цiльoвoÏ гpoшoвoÏ дoпoмoги, яга е eлeмeнтoм дep-жaвнoгo coцiaльнoгo зaxиcтy мaлoзaбeзпeчeниx пeнcioнepiв, нa фiнaнcyвaння з дepжaвнoгo бюджeтy;
- пoклaдaння нa влacнi кoшти Пeнciйнoгo фoндy видaткiв з виплaти пeнciй, нaдбaвoк, дoпoмoги, джepeлoм ф^н-cyвaння якиx е кoшти дepжaвнoгo бюджeтy.
Упpaвлiння Пeнciйним фoндoм cтpaxoвими кoштaми cyпpoвoджyвaлocя oкpeмими пopyшeннями фiнaнcoвoÏ дис циплЫи, якi пpизвeли дo нeдooтpимaння дoxoдiв тa дoдaткoвoгo нaвaнтaжeння нa бюджeт Пeнciйнoгo фoндy.
Пiдвищeння мiнiмaльнoгo poзмipy пeнciÏ зa вiкoм дo piвня пpoжиткoвoгo мiнiмyмy, нe cпiв cтaвнe з piвнeм зpocтaння
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 18/2 291
мУмально'|' та середньоТ у галузях економки зароб1тно1 плати, зруйнувало диферен^ацю у розм1рах пенай та повернуло до зрюнялюки у пенаях низько та середньо оплачуваних категорм громадян, що неминуче поглибить проблему приховування зароб1тноТ плати вщ оподаткування та негативно вплине на доходи бюджету Пенайного фонду [2].
Основною причиною зазначеного було те, що пщвищення р1вня пенайного забезпечення проводилося без урах-ування висновюв Соц1альноТ пол1тики та Пенайного фонду щодо соц1ально-економнних наслщюв прийняття законо-давчих ршень.
Правове забезпечення сплати страхових внесюв, призначення i виплати пенай та допомоги мютить ряд невщпо-вщностей та невизначеностей, що негативно позначаеться на реалiзацií громадянами права на пенсiйне забезпечення i державну пiдтримку або призводить до неефективного використання кошлв Пенайного фонду.
Л1тература
1.Горяча О. Загальнообов'язкове державне соц1альне страхування - надйний захистлюдини / О.Горяча // Сошаль-на полпика. - №8. - С.5.
2.Гуськов С. Единый социальный налог / С. Гуськов // Финансы. - 2001. - №3. - С.39-41.
3.Дубова М.Д. Роль единого социального налога в реализации социальной политики государства / М.Д. Дубова // Финансы. - 2002. - №12. - С.44-45.
4.Закон Украши "Про загальнообов'язкове соцальне страхування на випадок безробття" в1д 02.03.2000 №1533 -III [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/law/main.cgi?nreg=1533-14
5. Социальные налоги: опыт Запада / С. Микитин, Е. Глазова, Степанова М. // МЭ и МО. - 2003. - №5. - С.15.
6. Троп1на В.Б. Фскальне регулювання социального розвитку сусптьства. / Троп1на В.Б. - К.: НДФ1, 2008. - 368с.
7.Статистичний Зврник Укра'1ни. - К., 2011
8.Яценко В. Соц1альне страхування i м1ф про надвисою соц1альн1 податки в Укра/н1 // Джерело життя. - 2005. - №23 (551).
УДК 336
£втушенко Н.М.,
к.е.н., доцент кафедри фЫанав, грошового o6iry i кредиту ДВНЗ " Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡меы Григор1я Сковороди"
РОЛЬ БЮДЖЕТН01 П0Л1ТИКИ У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 С0Ц1АЛЬН01 СФЕРИ
У статтi розглянуто роль бюджетной пол1тики у забезпеченнi сощальноi сфери, осюльки вона е активним елементом державного регулювання, фактором управлiння економiчними i сошальними процесами.
Ключовi слова: со^альна полiтика, соцiальнi гарантИ, бюджетна полiтика, сошальна сфера, програмно-цльовий метод, економiчний розвиток.
В статье рассматривается роль бюджетной политики в обеспечении социальной сферы, поскольку она является активным элементом государственного регулирования, фактором управления экономическими и социальными процессами.
Ключевые слова: социальная политика, социальные гарантии, бюджетная политика, социальная сфера, программно-целевой метод, экономическое развитие.
The paper considers the role of fiscal policy in providing social services because she is an active element of government regulation, a factor of economic and social processes.
Key words: social policy, social security, fiscal policy, social affairs, program-target method, economic development.
Актуальнють теми. ЗмЫа параметрiв сoцiальнo-екoнoмiчнoT системи обумовлюе поспйне посилення вимог до фор-мування та проведення ефективноТ бюджетноТ пол^ики, осктьки бюджетна пол^ика е активним елементом системи державного регулювання, визначальним фактором управлшня екoнoмiчними i сошальними процесами, Тх розвитком. У сучасних умовах, коли власних кошлв населення виявляеться недостатньо для задоволення сощальних потреб, а при-ватний сектор е незацкавленим у забезпеченн населення сощально необхщними послугами, тoдi виршення сощальних проблем та фшансове забезпечення со^альних гаранта населення стае одыею з функцм держави.
Ефективнють екoнoмiчних перетворень великою мiрoю залежить вщ доцтьноТ сощальноТ пол^ики. Piвень життя населення змшюеться вiдпoвiднo до сoцiальнoгo забезпечення рiзних верств громадян [1, с.194]. ВЫ залежить вщ рiз-них чинниюв, ключову роль серед них вщграе саме бюджетна пoлiтика, а точнше, ТТ сoцiальний елемент. Важлива складова бюджетноТ пол^ики - сoцiальнi видатки: забезпечення м^мальних сoцiальних стандартiв, виплата со^аль-ноТ допомоги визначеним законодавством верствам населення, фшансування розвитку науки, системи охорони здо-ров'я тощо. Саме вiд oбсягiв даних видатюв залежить рiвень життя та розвитку сусптьства [4].
Ступшь дослщження проблеми. Проблеми розвитку сoцiальнoT сфери та рiзнi аспекти ТТ фiнансoвoгo забезпечення дослдаувались вiдoмими науковцями: Л.Антошкша, С.Вакуленко, С.Ефимова, В.Куценко, Ю.Пасiчник, Д.По-лозенко, В.Oпарiн, 1.Чугунов, 1.Царук, Л. Лисяк та шшими науковцями.
Виклад основного матер1алу. Подальший розвиток та функцюнування сoцiальнoT сфери вимагае розробки та впровадження ефективного фiнансoвo-екoнoмiчнoгo мехаызму yчастi держави у розвитку сощальноТ сфери. Основою фiнансoвo-екoнoмiчнoгo механiзмy управлшня сощальною сферою е бюджетна пол^ика. За допомогою бюджетноТ по-л™ки держава, рoзпoдiляючи i перерoзпoдiляючи валовий внутршый продукт, здiйснюe вплив на формування струк-тури виробництва, результати господарювання та проведення со^альних перетворень. Бюджетна пол^ика повинна сприяти забезпеченню достатнього рiвня добробуту, гарантуванню необхщного рiвня сoцiальнoгo захисту, доступно-
292 Економiчний вiсник унiверситету | Випуск № 18/2
© Евтушенко Н.М., 2012
